У зв'язку з отриманням травми хребта я вимушено пролежала в палаті три дні і мені ніхто ні з обслуговуючого персоналу, ні з відпочиваючих не носив ні їсти, ні пити. На процедури я не ходила. Через три дні з допомогою жінки, з якою я проживала в одній палаті, я пішла до лікаря і сказала, що вже три дні нічого не їм. Тільки після цього лікар приписав працівникам санаторію, щоб мені носили їсти з столової до палати.

Лікарем санаторію було приписано " ліжковий режим!!", про що так і записано до санаторно-курортної книжки №04754. Я вимушена була сама вимагати від посадових осіб санаторію проведення консультацій, …

У Випискі №69 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, яка видана мені після того як посадові особи санаторія вимушені були обстежити мене в Трускавецькій міській лікарні, де я була з 06.01.2006р. по 08.01.2006р., прямо вказано "санаторно-курортне лікування протипоказана.", це при тому, що мене зобов'язували посадові особи санаторію "Нафтуся Прикарпаття" ходити на процедури, приймати процедури, про що відповідно робились записи до санаторно-курортної книжки №04754. Зобов'язували (!!!) і це при тому, що мені потрібно було лежати в ліжку !!! Як назвати таке до мене ставлення посадових осіб, обслуговуючого персоналу санаторію я не знаю, одне скажу, людяності тут не має і близько!

У зв'язку з таким ставленням посадових осіб та обслуговуючого персоналу санаторію я вимушена була просити свою дочку взяти відпустку, приїхати до санаторія та здійснювати за мною догляд…

Тільки у м. Нікополі був "выявлен компрессионный перелом тела L позвонка на фоне гормональной спондилонатии."…

До Нікопольського міськрайонного суду і мною, і моєю дочкою 05.12.2006 року були подані два позови про відшкодування шкоди.

Суддя Багрова А.Г. ухвалою від 14 грудня 2006р. встановила, що справа не підсудна цьому суду, а тому ухвалила Позовну заяву Благініної Олени Михайлівни до санаторія "Нафтуся Прикарпаття" про відшкодування шкоди повернути позивачеві роз'яснивши йому, що для вирішення цього спору потрібно звернутись до суду за місцем знаходження відповідача.

Цю ухвалу суду ми не оскаржили у зв'язку з тим, що направлена для відома вона була простим листом, який ми отримали тільки у кінці січня 2007 року. А тому Благініна О.М. вимушена була знову подавати до суду свою позовну заяву.

Мною звернуто увагу на те, що спочатку суддя Тихомиров І.В. погоджувався з тим, що подані мною та моєю дочкою Благініною О.М. позовні заяви до санаторію про відшкодування шкоди повинні розглядатися в одній справі, ним навіть після попереднього судового засідання було призначено судове засідання по їх одночасному розгляду. Але коли на судове засідання приїхав представник відповідача з адвокатом то суддя Тихомиров І.В. в судовому засіданні по відношенню до мене вів себе явно упереджено, не давав слова, забороняв робити репліки, а потім прийняв протизаконну Ухвалу від 17 липня 2007 року, справа 2 - 2509/07, якою УХВАЛИВ відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Благініної Олени Михайлівни за позовом до санаторію "Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю. ..

Подані мною та моєю дочкою позовні заяви про відшкодування шкоди здоров'ю в Нікопольському міськрайонному суді на протязі біля трьох років не розглядаються, замовчуються!!!

Я не могла добитися до себе належного ставлення як в санаторію "Нафтуся Прикарпаття" , так і тут у Нікопольському міськрайонному суді.

А тому я і вимушена просити допомоги! У нас судді недоторкані(ст.13 Закону України "Про статус судді"), що порядок оскарження рішення судді тільки один, а саме встановлений процесуальним кодексом, що за прийняття завідомо неправосудного рішення суддя ніякої відповідальності нести не буде і не несе, тому що складний порядок притягнення до відповідальності, а тому, прошу, хто зможе допомогти, відгукніться. Хто зможе попросити суддів Нікопольського міськрайонного суду виконати свій професійний обов'язок, подані мною та моєю дочкою до суду позови щоб призначили до розгляду, розглянули, та прийняли рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Затягнуто судом, суддя Шестакова З.С., розгляд і поданої 25.02.2008р. мною іншої позовної заяви, а саме до приватного підприємця "о взыскании неустойки, морального вреда за не надлежащее выполнение условий договора".

Відгукніться, хто зможе допомогти!!!

Щоб могли зорієнтуватися у чому справа, надаю частину документів з якими я зверталась до суду, до вищих органів державної влади: з позовами, скаргами, заявами та яку відповідь отримала:

Міськрайонний суд м.Нікополь, Позивач: Севрикова Валентина Григорівна, зареєстрована м. Нікополь вул.. Головко 32 кв.29, тел. 8 05662 3 06 04, моб. тел. 8 067 70 73 715, Відповідач: Санаторій "Нафтуся Прикарпаття", за адресою 82186 Курорт Трускавець, с. Модрині Дрогобицького району, Львівської області тел. 8 03244 3 83 54; 2 36 62; 2 00 04; тел. Факс 8 0324450905, Позовна заява про відшкодування шкоди здоров'ю : На підставі путівки №013742, виданої управлінням праці та соціального захисту Нікопольської міськради, я, Севрикова Валентина Григорівна, їздила на лікування, з 29.12.2005 року до 21 січня 2006р., тривалістю 24 дні , в санаторій "Нафтуся Прикарпаття", який знаходиться за адресою 82186 Курорт Трускавець, с. Модрині Дрогобицького району, Львівської області. Приїхала я до санаторію 29.12.2005 року, поселили мене спочатку в санаторій "Карпатські зорі", у зв'язку з тим, що відпочиваючих з путівками було набагато більше ніж могли прийняти в цьому санаторію. Саме з цього санаторію мене, як і інших відпочиваючих, возили в їдальню і на лікування до санаторію "Нафтуся Прикарпаття".

Зима в 2005-2006 роках, як всім відомо, була дуже холодною, морози стояли сильні, на землі була ожеледиця, але з дня заїзду громадян на лікування до санаторію "Нафтуся Прикарпаття", заходи щодо запобігання виникнення на території санаторію надзвичайних ситуацій у зимовий період у зв'язку з ожеледицею не приймались, вся його територія була покрита льодовим покриттям, ні піском, ні іншими матеріалами доріжки на території санаторію спочатку не посипались взагалі і це при тому, що основна маса приїжджих це люди з ослабленим здоров'ям, хворі, люди похилого віку, за якими потрібний особливий догляд, піклування. Ходити по території санаторію було неможливо, всі люди ходили ковзаючись, керівництво санаторію по цьому питанню не приймало належних заходів, що підтверджують свідки:

1. Мацюк Степан Макарович, проживає за адресою: м. Красилов вул.. Щорса,19

2. Нємцов Володимир Іванович: м. Запоріжжя вул.. Комсомольська 23 кв12.

3. Костюша Зоя Михайлівна : м. Іллічевськ, вул..Леніна 35-б, кв.39, Одеської області, тел.8 04 86 84 36 44

4. Хаджинова Олена Константинівна: м. Маріуполь 25-квартал 11-12 тел..8 0629 38 11 45

5. Клуер Петро Антонович: с. Дашунівка Черкаської області, Лисянського району.

6. Давидова Любов Олександрівна: 49081 м. Дніпропетровськ, проспект Правди 8/4 кв.195 тел.8 22 23 36 57

Другого січня 2006р., після прийняття процедур, я вийшла з лікувального корпуса санаторію"Нафтуся Прикарпаття" . На вулиці була ожеледиця, вся земля була вкрита льодом. Я пішла потихеньку по доріжці де вона кінчалась східцями. Я взялась за перила і не устигла підняти ногу йти далі, як мої ноги посковзнулись, руки відірвались від перила і я упала на землю на початок східців спиною і спиною проїхала 12(дванадцять) східців. Від цього падіння я сильно забилась, дуже боліла спина, хребет, я не могла самостійно йти. Відпочиваючи, які були неподалік і все це бачили, допомогли мені піднятись, надавали допомогу поки я йшла, підтримуючи мене та супроводили до кабінету директора санаторію Фартушок Богдана Івановича. Мені, незважаючи на сильні болі у спині, належної медичної допомоги ні директором санаторію, ні обслуговуючим персоналом санаторію надано не було. Те, що я упала посковзнувшись під час ожеледиці і проїхала на спині по східцях можуть підтвердити вище вказані свідки. При падінні на східці я дуже забила спину, у мене болів хребет, від постійного болю у спині я не могла їздити з санаторію "Карпатські зорі" до санаторію "Нафтуся Прикарпаття", а тому мене директор санаторію Фартушок Б.І. залишив в санаторію "Нафтуся Прикарпаття", поселили спочатку в палату на четвертому поверсі. У зв'язку з тим, що ліжко не давало мені змоги лежати нерухомо в палаті на четвертому поверсі, я вимушена була сама шукати собі ліжко по всій будівлі, знайшла у вестибулі на першому поверсі диван, де і пролежала всю ніч, потім мене поселили в один з кабінетів... Тільки через кілька днів, після того як багато відпочиваючих виїхало з санаторію, мене поселили у палату. Самостійно ходити ні до столової, ні для прийняття лікувальних процедур я не могла, я постійно лежала у ліжку, але із обслуговуючого персоналу, не кажучи вже про посадових осіб санаторію, на мене абсолютно не звертали уваги, тоді як лікарем мені було приписано "ліжковий режим!!", про що так і записано до санаторно-курортної книжки №04754 . Я пролежала так три дні і мені ніхто ні з обслуговуючого персоналу, ні з відпочиваючих не носив ні їсти, ні пити. Через три дні з допомогою жінки, з якою я проживала в одній палаті, я пішла до лікаря і сказала, що вже три дні нічого не їм. Тільки після цього він приписав працівникам санаторію, щоб мені носили їсти з столової до палати. Так мені ці працівники санаторію кричали і оскорбляли, лежиш як "корова", понаїхали сюди всякі "москалі", ми це не п'ємо, а вони приїхали сюди "помиї" пити...

Після того, як кілька відпочиваючих отримали при падінні травми, ушкодження здоровя, доріжки на території санаторію "Нафтуся Прикарпаття" почали посипати піском... Я знаю про падіння кількох відпочиваючих на території санаторію "Нафтуся Прикарпаття", а саме: один відпочиваючий мужчина упав посковзнувшись з пагорба і головою вдарився в кам'яний бордюр, була калюжа крові біля голови, він помер тут же, на місці падіння. Лікарі сказали про цей випадок, що коли він падав то вже був мертвим... Жінка з відпочиваючих при падінні отримала травму ноги, довго не могла сама ходити, ... я також при падінні отримала травму хребта...

Я не ходила в їдальню та на процедури, я постійно лежала в ліжку в палаті, мені було дуже погано, боляче не тільки повертатися з боку на бік, а й лежати на спині, я не могла самостійно ходити в туалет, а тому доводилось все робити тут же в палаті ... , причиняючи цим незручності іншим відпочиваючим... У вечері 06.01.2006р. я не витримала болю і почала вимагати у працівників санаторію визвати швидку допомогу і відправити мене до лікарні для надання мені хоча б якоїсь допомоги. Посадові особи санаторію "Нафтуся Прикарпаття" вимушені були направили мене до Трускавецької міської лікарні, але не в травматологічне, а в урологічне відділення. В Трускавецькій міській лікарні я була з 06.01.2006р. по 08.01.2006р. де була обстежена і у Випискі №69 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого в: - п. 6. повний діагноз, крім захворювань було записано: Забій поперекового відділу хребта.

- п.7. Короткий анамнез, діагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведене лікування, стан при направленні, при виписці, було записано: "Поступила в урол. відд. з скаргами на різкі болі в поперековій ділянці з іррадіацією внизу живота, тематурію...

З анамнезу: травма(хвора впала зі сходів) після чого з'явились вище згадані скарги.

Після проведеного лікування стан хворої покращався, виписана для лікування в санаторій.

Лікувальні і трудові рекомендації: ...

1. лікування по місцю проживанню в ЛОГЛ в нефрологічному відділенні.

2. Ro- графія поперекового відділу хребта.

3. санаторно-курортне лікування протипоказана."

Такі лікувальні рекомендації були надані лікарями і серед них Прийма О.Б., але незважаючи на це, мене продовжували лікувати в санаторії "Нафтуся Прикарпаття". Мною купувались ліки, які виписували лікарі та відмічали в Санаторно-курортній книжці №04754, куплено ліків та заплачено за надання медичних обстежень, проведення процедур... на суму 900(дев'ятсот) грн.. Серед ліків які мені приписували були і знеболюючи, приписував лікар і ставити блокаду попереку... Ліки я купувала в аптечному лотку, який приїздив до санаторію "Нафтуся Прикарпаття" , якщо необхідних ліків у них не було, то у них робиш замовлення і вони їх тобі привозять на наступний раз. Чеків на куплені ліки вони не давали.

Після проведеного лікування у Трускавецькій міській лікарні мені краще не стало, тому що мене не долікували, виписали з лікарні тому, що подзвонили з санаторію "Нафтуся Прикарпаття". До мене підходив лікар в Трускавецькій міській лікарні і сказав, що дзвонив з санаторію Фартушок і сказав, щоб я вас виписав, вони скоро приїдуть своїм транспортом. Коли мене привезли до санаторію то повели до Фартушка Б.І., у нього я і спитала: чого мене забрали з лікарні? На що він мені відповів, що нам, тобто санаторію "Нафтуся Прикарпаття", посадові особи Трускавецької міської лікарні пред'явили вимогу щоб платили за ваше, тобто моє, лікування. На це я йому відповіла, що всі послуги та ліки в Трускавецькій міській лікарні я оплачувала сама...

Після того, як мене привезли з Трускавецької міської лікарні, я знову весь час я лежала в ліжку в палаті, належного догляду за мною не було, а тому я подзвонила дочці і вона приїхала узнати у чому справа, а потім і взагалі приїхала, взявши відпустку за свій рахунок доглядати мене.

Коли моя дочка Благініна О.М. приїхала перший раз, це було 8.01.2006р., то коли вона зайшла до вестибулю то почула крики людей, коли підійшла до дверей палати, то побачила що працівники санаторію кричали на мене, казали щоб я не придурювалася, а вставала та йшла вечеряти до столової. І це вже після того, як провели обстеження на УЗД та в Трускавецькій міській лікарні, коли вже було офіційно доведено що у мене травма хребта... Саме дочка принесла мені їжу з столової 8.01.2006р., викупала мене в душовій кімнаті, випрала білизну... А потім наступного дня, тобто 09.01.2006р., поїхала додому до м. Нікополя, де написала заяву на відпустку за свій рахунок і знову приїхала до мене в санаторій. Такі скандали, який почула моя дочка 8.01.2006р , коли вона приїхала перший раз, мені обслуговуючий персонал санаторію робив кожного дня.

З 13 (тринадцятого) січня 2006 р. і до кінця строку путівки за мною здійснювала догляд в санаторії "Нафтуся Прикарпаття" моя дочка, що підтверджується проїзними документами. Вона проживала тут же у санаторію разом зі мною у палаті, у зв'язку з чим жінку, яка проживала зі мною до цього, перевели до іншої палати.

Кожного дня приходили до палати, де я лежала, працівники санаторію і вимагали, щоб моя дочка Благініна О.М. забирала мене з санаторію і везла до дому, але вона цього зробити не могла, тому, що вона не могла б посадовити мене в поїзд з травмою хребта. До мене підходили відпочиваючи, обурювалися анти санаторними умовами в душових кімнатах санаторію, за не посипані піском доріжки на його території, за негативне відношення обслуговуючого персоналу до відпочиваючих, про те що всі послуги оплачувані в санаторію "Нафтуся Прикарпаття" , наприклад, лікарю, щоб приписав хороше лікування, треба платити і я сама платила два рази 20 і 25 грн., за прийом ванни треба відпочиваючому платити працівнику санаторію 3(три) грн.., а якщо не заплатиш, то приймати це лікування тебе працівник санаторію Галя, просто не пустить, а в санаторно-курортну книжку позаписує, що ти приймала вже ці ванни (так само записують й інші працівники санаторію в санаторно-курортні книжки про прийняті процедури, потім докажи, що ти цю процедуру не приймав)... Скаржились на неї лікарю відпочиваючи і я теж, але лікар прийшов побалакав з нею і все починало продовжуватися знову так, як і було... Вартість промивки кишок 5(п'ять)грн., як не заплатила я одного разу за цю процедуру, так мені на другий раз як зробили "промивку", що я не могла довго прийти до нормального стану. Вартість проведення циркулярного душу теж 5(п'ять)грн... і поскаржитись на цих працівників санаторію нікому і просили про все це мене відпочиваючи написати до Міністерства. "Раз путівка безкоштовна то за все відпочиваючи повинні платити самі...", так ставлять питання працівники санаторію "Нафтуся Прикарпаття" перед відпочиваючими. Після такого "лікування" вже через 3-5, саме більше 9 днів, дуже багато відпочиваючих повиїжджало з санаторію до дому, але ж вартість путівок була виплачена! І у звітах посадові особи відчитались, про те, як багато громадян України отримали "належне" санаторно-курортне лікування... Я б сама поїхала до дому раніше з цього санаторію, як це робили інші відпочиваючи, побачивши такі "порядки", але я не могла цього зробити з-за отриманої травми хребта.

Перед від'їздом з санаторію "Нафтуся Прикарпаття" мене возили в м. Дрогобич в поліклініку, але лікар санаторію не відходив від мене і лікарю який робив огляд про травму хребта нічого не казав, коли я про цю травму сказала то лікар почав обстежувати більш пильніше...

Коли ми збирались їхати додому, моя дочка попросила у директора санаторію Фартушок Б.І. історію(епікриз) хвороби, рентгенівські знімки, за проведення яких я також платила..., але він наказав лікарю, щоб мені на руки ніяких обстежень не давали, а тому історію хвороби, так як і результати обстеження на УЗД, мені не дали, незважаючи на наші прохання, рентгенівські знімки видали без їх опису тільки після того, як моя дочка вимушена була привезти їм нову не використану плівку з м. Трускавець на заміну тої, яку видали мені. І це незважаючи на те, що за проведення рентгену я сама платила 900 (дев'ятсот) грн..(500грн. які я брала з собою для того, щоб поїздити екскурсіями по Західній Україні та витратити на свої потреби, а також 400грн., ті, які мені надіслала поштою на ім'я моєї дочки моя племінниця) я витратила на проведення обстежень та лікування отриманої травми хребта, купувала і всі ліки я за свої кошти також сама. Директор санаторію Фартушок Б.І., при моїй виписці з санаторію, сказав мені "іди і не придурюйся!!! Чого ти добиваєшся? У тебе нічого не вийде, тому що цей санаторій належить ..." і назвав прізвище одного високопоставленого чиновника м. Києва у минулому. Він, тобто директор санаторію Фартушок Б.І обіцяв, що відвезуть мене до м. Львова автомобілем, для того, щоб полегшити мені перенести болі в хребті, але ми цього не діждались і вимушені були їхати автобусом санаторію до вокзалу залізниці. З великим трудом ми доїхали до дому в м. Нікополь...

Як і вказував лікар Прийма О.Б. я звернулась для продовження лікування по місцю проживання і на підставі "Эпикриза(выписки) из истории болезни №157", виданого лікарем Дворніковим В.С.: "Севрикова В.Г.находилась на стационарном лечении в нейрохирургическом отделении 1гор. больницы г. Никополя с 17.02.06г. по 03.03.06г. Диагноз: Компрессионный перелом тела L позвонка на фоне гормональной спондилопатии с умеренной компрессионной радикулонатией. Жалобы на выраженные боли в поясничном отделе позвоночника усиливающиеся при движениях и ходьбе иррадиируют в грудную клетку и переднюю брюшную стенку с 2-х сторон. Со слов больной 2.01.2006 г. подскользнулась на улице на лестнице , ударилась спиной о ступени... Была урологом направлена на консультацию в ОБМ, осмотрена ортопедом, произведена Rg гр.. позвоночника, выявлен компрессионный перелом тела L позвонка на фоне гормональной спондилонатии. Госпитализирована в НХО после осмотра нейрохирурга. Общее состояние относительно удовлетворительное. ЧМН - без особенностей определяется выраженное напряжение паравертебральных мышц в поясничном и н/грудном отделах позвоночника. Резкая боль по паравертебральным точкам h12 - L1 - L2 позвонков с 2- х сторон, с -мое натяжения положительны, движения в позвоночнике резко ограничены, болезненны, мышечная сила в ногах снижена.

Рекомендации стационара: 1. Лечебные - жесткая постель, носить фиксирующий пояс в течение года.

Тоді як відповідно до листа за №137 від 11 квітня 2006р. за підписом начмеда Обиночного О.М. 06.01.06р. приховується сам факт отримання мною травми в санаторію, а тому він і вказує на те, що Севрікова В.Г. "була госпіталізована в урологічне відділення Трускавецької міської лікарні, 08.01.06р. виписана. 19.01.06р. була повторно обстежена проведено урологічне обстеження орган. грудної клітки та хребта і про консультована травматологом Дрогобицької міської поліклініки. Було встановлено діагноз: Даних за пошкодження кістково-суглобної системи не виявлено, і рекомендував продовжити отримувати в санаторії лікування. Хворій СевріковійВ.Г. були видані на руки ксерокопії результатів всіх проведених лабораторних аналізів, рентген, УЗД, обстежень, консультації травматолога, виписки про лікування в урологічному відділенні Трускавця. З усіма результатами вище вказаних обстежень та рекомендаціями по продовженню лікування хвора була виписана в задовільному стані 21.01.06р. із санаторію." Тоді як навіть в самій Санаторно-курортній книжки №04754 на ім'я Севрікової Валентини Григорівні лікарем санаторію було записано "ліжковий режим!!" Я ходити без сторонньої допомоги не могла, а начмед Обиночний О.М. підкреслює що "хвора була виписана в задовільному стані 21.01.06р. із санаторію" і це навіть не беручи до уваги висновок лікарів Трускавецької міської лікарні...

Лікарем ДворніковимВ.С було призначено курс лікування, необхідні ліки купувались в аптеках м. Нікополя. Проходила курс лікування в Дніпропетровській обласній лікарні ім.. Мечникова ... Я оплачувала лікування в санаторію - профілакторію "Електрометалург" ВАТ "НЗФ" м. Нікополь у травні місяці 900(дев'ятсот)грн.. і у жовтні-листопаді 2006р. 900(дев'ятсот)грн.. (копії санаторних книжок №26 та №56 додаються).

Обслуговуючий персонал санаторію"Нафтуся Прикарпаття" приховував від мене, що в результаті падіння на східцях у мене переламано тіло L хребта і не здійснювали належного догляду та лікування, що підтверджують документи на які я посилалась. З травмою хребта я лежала в ліжку в санаторію не піднімаючись, а обслуговуючий персонал наді мною насміхались, вимагали самостійно ходити як в столову, так і на процедури, не здійснювали належного лікування. Тільки в м. Нікополі, після обстеження в лікарні, проведення Ro- графії поперекового відділу хребта, було встановлено, що у мене дійсно компресіонний перелом тіла L хребта, в лікувальних цілях, приписано спати на твердій постелі, носити фіксуючий пояс. Таким відношенням до мене, як до хворої з ослабленим здоров'ям , інваліда другої групи, яка в результаті нанесення травми хребту втратила можливість сама себе обслуговувати, самій собі готувати їжу, прати, працювати на своєму огороді, мені нанесено моральну шкоду, яку я оцінюю в сумі 15000(п'ятнадцять тисяч) грн...

На підставі викладеного, керуючись чинним законодавством, ст.. 4 Декрету КМУ "Про державне мито", ст. 22, 23, 268, 1167, 1168,1195 ЦК України, ст.. 1, 3,12, 81,110, 118, 119,132,133,137 ЦПК України

Прошу :

1. В якості забезпечення доказів затребувати належним чином завірені результати:

- обстеження на УЗД від 04.01.2006р. об 11.00 годині Севрикової В.Г. з санаторію"Нафтуся Прикарпаття", 82186 Курорт Трускавець, с. Модрині Дрогобицького району, Львівської області, на які вказується в листі за №137 від 11 квітня 2006р. за підписом начмеда Обиночного О.М.

- повторного обстеження СевриковоїВ.Г., результати проведеного урологічного обстеження орган. грудної клітки та хребта і висновки консультації травматолога Дрогобицької міської поліклініки від 19.01.2006р. з Дрогобицької міської поліклініки, 82000 м. Дрогобич , Львівської області, на які вказується в листі за №137 від 11 квітня 2006р. за підписом начмеда Обиночного О.М.

- з травматологічного відділення Трускавецької міської лікарні, 82100 м. Трускавець, Дрогобицького району, Львівської області, результати проведеного обстеження органів та хребта Севрикової Валентини Григорівни від 06.01. - 07.01.2006 року.

- причини виписки з Трускавецької міської лікарні, 82100 м. Трускавець, Дрогобицького району, Львівської області, 07.01.-08.01.2006р. Севрикової Валентини Григорівни.

2. В якості забезпечення доказів затребувати належним чином завірені платіжні документи про оплату вартості путівок до санаторію-профілакторію "Електрометалург" м. Нікополь, тел: 2 23 97, профспілковий комітет ВАТ "НЗФ", бухгалтерія тел. 58 2 06 , у травні та жовтні-листопаді 2006р.

3. В якості забезпечення доказів затребувати належним чином завірені результати:

- обстеження та лікування в нейрохірургічному відділенні першої міської лікарні м.Нікополь Севрикової В.Г. в лютому - березні 2006р.

- обстеження та лікування Севрикової В.Г. в обласній лікарні ім.. Мечнікова м. Дніпропетровськ

- обстеження та лікування Севрикової В.Г. в санаторію-профілакторію "Електрометалург" м. Нікополь. тел: 2 23 97.

4. Дати доручення судам провести допит свідків по місту їх проживання, а саме

- Мацюк Степан Макарович, проживає за адресою: м. Красилов вул.. Щорса,19

- Нємцов Володимир Іванович: м. Запоріжжя вул.. Комсомольська 23 кв12.

- Костюша Зоя Михайлівна : м. Іллічевськ, вул..Леніна 35-б, кв.39, Одеської області, тел.8 04 86 84 36 44

- Хаджинова Олена Константинівна: м. Маріуполь 25-квартал 11-12 тел..8 0629 38 1145

- Клуер Петро Антонович: с. Дашунівка Черкаської області, Лисянського району.

5. Стягнути з санаторію "Нафтуся Прикарпаття" нанесені матеріальні збитки - оплата за надані медичні послуги, проведення обстежень в самому санаторію, купівля ліків в сумі: дві тисячі дев'ятсот грн.., проїзд до санаторію і назад до м. Нікополя в сумі 76,12 грн.., фіксуючий пояс - 50грн., лікування в санаторію-профілакторію "Електрометалург", м. Нікополь, у травні та жовтні-листопаді 2006р. - 1800(два рази по 900)грн.., моральну шкоду в сумі 15000(п'ятнадцять тисяч) грн., на загальну суму 19826,12грн., а також відшкодовувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, стороннього догляду тощо, які оплачувати кожного року в необхідних сумах при пред'явленні відповідних документів, витрати на правову допомогу: юридичні консультації та представництво в суді.

6. Судові витрати стягнути з відповідачів.

Додаток: … Севрикова В.Г.

Міськрайонний суд м.Нікополь Позивач: Благініна Олена Михайлівна, Відповідач: Санаторій "Нафтуся Прикарпаття" за адресою 82186 Курорт Трускавець, с. Модрині , Дрогобицького району, Львівської області, тел.8 03244 3 83 54; 2 36 62; 2 00 04; тел. Факс 8 0324450905, Позовна заява про відшкодування шкоди :

На підставі путівки №013742, виданої управлінням праці та соціального захисту Нікопольської міськради, , моя мама Севрикова Валентина Григорівна їздила на лікування, з 29.12.2005 року до 21 січня 2006р., тривалістю 24 дні , в санаторій "Нафтуся Прикарпаття", який знаходиться за адресою 82186 Курорт Трускавець, с. Модрині Дрогобицького району, Львівської області. Приїхала вона до санаторію 29.12.2005 року. Зима в 2005-2006 роках, як всім відомо, була дуже холодною, морози стояли сильні, на землі була ожеледиця, але з дня заїзду громадян на лікування до санаторію, заходи щодо запобігання виникнення на території санаторію надзвичайних ситуацій у зимовий період у зв'язку з ожеледицею не приймались, вся його територія була покрита льодовим покриттям, ні піском, ні іншими матеріалами доріжки на території санаторію спочатку не посипалась взагалі і це при тому, що основна маса приїжджих це люди з ослабленим здоров'ям, хворі, люди похилого віку, за якими потрібний особливий догляд, піклування. Після отримання кількома відпочиваючими, територію санаторію посипали піском, коли я була в цьому санаторію, один раз, ходити по територію санаторію було неможливо, всі люди ходили ковзаючись, керівництво санаторію по цьому питанню не приймало належних заходів, що підтверджують свідки:

1. Мацюк Степан Макарович, м. Красилов вул.. Щорса,19

2. Нємцов Володимир Іванович, проживає за адресою: м. Запоріжжя вул.. Комсомольська 23 кв12.

3. Костюша Зоя Михайлівна : м. Іллічевськ, Одеської області, тел.8 04 86 84 36 44

4. Хаджинова Олена Константинівна: м. Маріуполь 25-квартал 11-12 тел..38 1145

5. Клуер Петро Антонович: с. Дашунівка Черкаської області, Лисянського району.

6. Давидова Любов Олександрівна: 49081 м. Дніпропетровськ проспект Правди 8/4 кв.195 тел.23 36 57

Другого січня 2006р., після прийняття процедур, СевриковаВ.Г. вийшла з лікувального корпуса. На вулиці була ожеледиця, вся земля була вкрита льодом. Коли вона йшла то посковзнувшись упала і отримала травму хребта. Незважаючи на сильні болі у спині, належної медичної допомоги ні директором санаторію, ні обслуговуючим персоналом санаторію надано не було. Те, що СевриковаВ.Г. упала посковзнувшись під час ожеледиці та отримала травму хребта можуть підтвердити вище вказані свідки. У неї болів хребет, від постійного болю у спині вона не могла самостійно ходити ні до столової, ні для прийняття лікувальних процедур, вона постійно лежала у ліжку, але із обслуговуючого персоналу, не кажучи вже про посадових осіб санаторію, на неї абсолютно не звертали уваги. Після отримання травми хребта їй було приписано "ліжковий режим!!" про що лікарем так і було записано в санаторній книжці. Вона лежала три дні в палаті і ніхто не носив їй навіть їсти і пити. Після того, як їй лікар приписав щоб носили їсти з столової до палати, то працівники санаторію, замість того, щоб мовчки виконувати вказівку лікаря, кричали і оскорбляли СевриковуВ.Г., при цьому допускали такі висловлювання як, "лежиш як корова," "понаїхали сюди всякі "москалі"...

У зв'язку з тим, що вона не піднімалась з ліжка, не ходила в їдальню та на процедури, їй було дуже зле, боляче лежати , у вечері 06.01. 2006р. не витримавши болю, вона почала вимагати у працівників санаторію визвати швидку допомогу і відправити її до лікарні для надання хоча б якоїсь допомоги. Посадові особи санаторію "Нафтуся Прикарпаття" вимушені були направили її до Трускавецької міської лікарні, але не в травматологічне, а в урологічне відділення. В Трускавецькій міській лікарні вона була з 06.01.2006р. по 08.01.2006р. де була обстежена і у Виписці №69 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого в: - п. 6. повний діагноз, крім захворювань було записано: Забій поперекового відділу хребта.

З анамнезу: травма(хвора впала зі сходів) після чого з'явились вище згадані скарги.

Після проведеного лікування стан хворої покращався, виписана для лікування в санаторій.

Лікувальні і трудові рекомендації: ...

1. лікування по місцю проживанню в ЛОГЛ в нефрологічному відділенні.

2. Ro- графія поперекового відділу хребта.

3. санаторно-курортне лікування протипоказана."

Такі лікувальні рекомендації були надані лікарями і серед них Прийма О.Б. але незважаючи на це, мою маму продовжували лікувати в санаторії. Нею купувались ліки, які виписували лікарі та відмічали в Санаторно-курортній книжці №04754. Куплено ліків та заплачено за надання медичних обстежень, прийняття лікувальний процедур... на суму 900(дев'ятсот) грн..

В Трускавецькій міській лікарні після проведеного лікування Севриковій В.Г. краще не стало, тому що її не долікували, виписали з лікарні тому, що подзвонили з санаторію"Нафтуся Прикарпаття". Всі послуги та ліки в Трускавецькій міській лікарні вона оплачувала сама, так як це робила і в санаторію "Нафтуся Прикарпаття" ...

У зв'язку з тим, що в санаторію Севрикову В.Г. належним чином не лікували та не доглядали, моя мама вимушена була подзвонити мені, своїй дочці і розповісти про те, що з нею трапилось, яке до неї відношення посадових осіб, обслуговуючого персоналу в санаторію і я зразу ж і приїхала узнати у чому справа.

Коли я приїхала перший раз, це було 8.01.2006р. то коли зайшла до вестибулю то почула крики людей, коли підійшла до дверей палати то побачила, що працівники санаторію кричали на мою маму, казали щоб вона не придурювалася, а вставала та йшла вечеряти до столової. І це вже після того, як провели обстеження на УЗД в самому санаторію "Нафтуся Прикарпаття", обстеження в Трускавецькій міській лікарні, коли вже було офіційно доведено що у неї травма хребта... Саме я в той вечір 8.01.2006р. принесла їй їжу з столової, викупала її в душовій кімнаті, випрала білизну...

А потім наступного дня, тобто 09.01.2006р., поїхала додому в м. Нікополь , де написала заяву на відпустку за свій рахунок і знову приїхала до санаторію доглядати СевриковуВ.Г., щоб хоч трошки підлікувати її та потім живою довезти до дому в м. Нікополь.

З 13(тринадцятого) січня 2006р. і до кінця строку путівки за Севриковою В.Г. я здійснювала догляд в санаторії "Нафтуся Прикарпаття", що підтверджується проїзними документами. Я проживала тут же у санаторію в одній палаті з мамою, жінку яка проживала до цього в палаті було переселено до іншої палати.

Кожного дня приходили до палати, де лежала моя мама, працівники санаторію і вимагали, щоб я, її дочка Благініна О.М., забирала Севрикову В.Г. з санаторію і везла до дому, але я цього зробити не могла, тому, що не могла б посадовити її в поїзд з травмою хребта. До нас підходили відпочиваючи, обурювалися: - анти санаторними умовами в душових кімнатах санаторію; - за не посипані піском доріжки на його території; - за негативне відношення обслуговуючого персоналу до відпочиваючих і просили написати про все це до Міністерства. Коли ми збирались їхати додому, я попросила у директора санаторію Фартушок Б.І. історію(епікриз) хвороби Севрикової В.Г., рентгенівські знімки..., але він наказав лікарю, щоб мені на руки ніяких обстежень не давали, а тому історію хвороби, так як і результати обстеження на УЗД, так і не дали, незважаючи на наші прохання, рентгенівські знімки видали без їх опису тільки після того, як я вимушена була привезти їм нову не використану плівку з м. Трускавець на заміну тої, яку видали мені. І це незважаючи на те, що за всі обстеження, які проводили у лікарні, в санаторію, за проведення рентгену, у зв'язку з цією травмою хребта, моя мама сама платила, всі ліки купувала за свої кошти, 900(дев'ятсот) грн..(500грн. які брала з собою для того, щоб поїздити екскурсіями по Західній Україні та витратити на свої потреби та 400грн. які їй надіслано поштовим переказом), але довелося витратити на проведення обстежень та лікування отриманої травми хребта. Директор санаторію Фартушок Б.І., при виписці з санаторію Севрикової В.Г., сказав їй у присутності мене: "іди і не придурюйся!!! Чого ти добиваєшся? У тебе нічого не вийде, тому що цей санаторій належить ..." і назвав прізвище одного високопоставленого чиновника м. Києва у минулому. Він обіцяв, що відвезуть нас до м. Львова автомобілем, для того щоб полегшити СевриковійВ.Г. перенести болі в хребті, але ми цього не діждались і вимушені були їхати автобусом санаторію до вокзалу залізниці. З великим трудом ми доїхали до дому...

Як і вказував лікар Прийма О.Б. моя мама звернулась для продовження лікування по місцю проживання і на підставі "Эпикриза(выписки) из истории болезни №157", виданого лікарем Дворніковим В.С.: було встановлено у Севрикова В.Г. "Компрессионный перелом тела L позвонка на фоне гормональной спондилопатии с умеренной компрессионной радикулонатией..." Рекомендации стационара: 1. Лечебные - жесткая постель, носить фиксирующий пояс в течение года.

Тоді як відповідно до листа за №137 від 11 квітня 2006р. за підписом начмеда Обиночного О.М. 06.01.06р. приховується сам факт отримання травми хребта Севриковою В.Г. в санаторію, коли навіть в самій Санаторно-курортній книжки №04754 на ім'я Севрікової Валентини Григорівні лікарем санаторію було записано "ліжковий режим!!" Вона ходити без сторонньої допомоги не могла, а начмед Обиночний О.М. підкреслює що "хвора була виписана в задовільному стані 21.01.06р. із санаторію" і це навіть не беручи до уваги висновок лікарів Трускавецької міської лікарні...

Лікарем Дворніковим В.С було призначено курс лікування, необхідні ліки купувались в аптеках м. Нікополя. Вона проходила курс лікування і в Дніпропетровській обласній лікарні ім.. Мечникова, вона двічі оплачувала лікування в санаторію - профілакторію "Електрометалург" ВАТ "НЗФ" м. Нікополь у травні місяці 900(дев'ятсот)грн.. і у жовтні-листопаді 2006р. 900(дев'ятсот)грн..

Обслуговуючий персонал санаторію"Нафтуся Прикарпаття" приховував від самої Севрикової В.Г. та мене, що в результаті падіння на східцях у неї переламано тіло L хребта і не здійснювали належного догляду та лікування, що підтверджують документи на які я посилалась. З травмою хребта Севрикова В.Г. лежала в ліжку в санаторію "Нафтуся Прикарпаття" не піднімаючись, а обслуговуючий персонал над нею насміхався, вимагали самостійно ходити як в столову, так і на процедури, не здійснювали належного лікування. Вимагали щоб я забирала Севрикову В.Г. з такою травмою хребта та їхали до дому у м. Нікополь. Тільки в м. Нікополі, після обстеження в лікарні, проведення Ro- графії поперекового відділу хребта, було встановлено, що у неї дійсно компресіонний перелом тіла L хребта, в лікувальних цілях, приписано спати на твердій постелі, носити фіксуючий пояс. Таким відношенням до неї, як до хворої, інваліда другої групи, яка в результаті нанесення травми хребту втратила можливість сама себе обслуговувати, самій собі готувати їжу, прати, працювати на своєму огороді, мені як її дочці, яка здійснювала і здійснює догляд за нею, як в санаторію, так і дома, в м. Нікополі, нанесено моральну шкоду, яку я оцінюю в сумі 5000( п'ять тисяч) грн...

На підставі викладеного, керуючись чинним законодавством, ст..4 Декрет КМУ "Про державне мито", ст. 22, 23, 268, 1166,1167, 1168,1195 ЦК України, ст. 1, 3,12, 81,110, 118, 119,126 ЦПК України

Прошу:

1. В якості забезпечення доказів затребувати належним чином завірені:

середню заробітну плату за останні три місяці - жовтень, листопад, грудень 2005р. для уточнення та визначення втрати заробітку у січні 2005р.

2. Стягнути з санаторію "Нафтуся Прикарпаття" нанесені матеріальні збитки в сумі: проїзд до санаторію і назад до м. Нікополя в сумі 213,38 грн.., втрачену заробітну плату в сумі 400 грн. за січень 2006р., догляд за Севриковою В.Г. в сумі 1200грн.( по 100грн. у місяць), моральну шкоду в сумі 5000(п'ять тисяч) грн., на загальну суму 6813,38 грн., витрати на правову допомогу: юридичні консультації та представництво в суді.

3. Постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження позовної заяви про відшкодування шкоди, позивач Благініна О.М. з позовною заявою про відшкодування шкоди здоров'ю, позивач Севрикова Валентина Григорівна , у зв'язку з тим, що позовні вимоги за позовами до одного й того самого відповідача, а саме до санаторію "Нафтуся Прикарпаття".

4. Судові витрати стягнути з відповідача.

Додаток: копії позовної заяви для відповідача;

копії позовної заяви про відшкодування шкоди здоров'ю СевриковоїВ.Г.

15.05.2007р. Благініна О.М.

"Ухвала 17 липня 2007 року суддя Нікопольського міськрайонного суду Тихомиров І.В., розглянувши заяву Благініної Олени Михайлівни за позовом до санаторію " Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю , - ВСТАНОВИВ: До суду надійшла заява Благініної Олени Михайлівни за позовом до санаторію " Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю.

Суддя , розглянувши матеріали справи , встановив , що у провадженні суду є цивільна справа " 2 - 2509/07 за позовом Севрікової Валентини Григоірвни за позовом до санаторію " Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, позовні вимоги якої є такими самими, як і Благініної О.М. і стосуються одного і того самого предмету спору з тих самих підстав. Крім того, Благініна О.М. просить стягнути шкоду на користь Севрікової В.Г. і відповідач у цих позовах є одним і тим самим.

Відповідно до п.З ч.2 ст. 122 ЦПК України , " Суд відмовляє у відкриття провадження у справі , якщо... у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав".

Керуючись п.1 ч. 1. ст. 122 , ст.ст. 209-210 ЦПК України , суд - УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Благініної Олени Михайлівни за позовом до санаторію " Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю.

На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження , яка , у свою чергу , може бути подана протягом 5 днів з моменту проголошення ухвали через Нікопольський міськрайонний суд або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України."

Благініна Олена Михайлівна подала Апеляційну скарга про скасування Ухвали міськрайонного суду м.Нікополя від 17 липня 2007р. по справі за позовом Благініною О.М. до санаторію " Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди. "До міськрайонного суду м.Нікополя Благініною Оленою Михайлівною була подана позовна заява до санаторію " Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди. Цю позовну заяву було подано після узгодження питання про її подачу у процесі проведення попереднього судового засідання, яке відбулося 15.05.2007р. і яка і була подана саме у процесі проведення попереднього засідання з показом доказу подачи цієї позовної заяви до канцелярії міськрайонного суду м.Нікополя тут же в судовому засіданні. Саме в процесі попереднього судового засідання було передано прохання секретаря з канцелярії міськрайонного суду зайти секретарю судді ТихомироваІ.В. до канцелярії суду та отримати під розпис цю позовну заяву. Підстав для відмови у прийнятті цієї позовної заяви поданої БлагініноюО.М. 15.05.2007р. та розгляду її спільно з позовною заявою поданою Севриковою В.Г. до санаторію "Нафтуся Прикарпаття", про відшкодування шкоди здоров'ю, ні у кого в процесі попереднього судового розгляду позовної заяви поданої Севриковою В.Г. не було.

Але у судовому процесі 17.07.2007р. суддя ТихомировІ.В., розглянувши матеріали справи, встановив, що у провадженні суду є цивільна справа " 2 - 2509/07 за позовом Севрикової Валентини Григоірвни за позовом до санаторію " Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, позовні вимоги якої є такими самими, як і Благініної О.М. і стосуються одного і того самого предмету спору з тих самих підстав. Крім того, Благініна О.М. просить стягнути шкоду на користь Севрикової В.Г. і відповідач у цих позовах є одним і тим самим…"

Посилаючись на п.1 ч. 1. ст. 122 , ст.ст. 209-210 ЦПК України , суд і ухвалив відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Благініної Олени Михайлівни за позовом до санаторію "Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю.

Прийняте судом рішення 17.07.2007р. не законне і не обґрунтоване:

1) судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи;

2) невідповідність висновків суду обставинам справи;

3) порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Ця ухвала міськрайонного суду, перешкоджає подальшому провадженню у справі (ст.293 ЦПК України).

Судом у процесі судового засідання 17.07.2007р., з-за того, що в резолютивній частині позовної заяви поданої Благініною О.М. не було конкретно вказано на те, що стягнути шкоду саме на її, Благініної О.М., користь, а тому помилково встановлено, що Благініна О.М. просить стягнути шкоду на користь Севрикової В.Г., тоді як в поданій позовній заяви вимоги ставляться про стягнення завданої шкоди саме позивачу Благініній О.М., яка доглядала за травмованою Севриковою В.Г. і в самому санаторію "Нафтуся Прикарпаття ", для чого брала за свій рахунок на роботі відпустку, їздила двічі з м.Нікополя до санаторію "Нафтуся Прикарпаття", здійснювала догляд і по місцю проживання за Севриковою В.Г. після її повернення з санаторію... На намагання представника позивача Севрикової В.Г., як і самої позивачки Севрикової В.Г. , Благініна О.М.,у зв'язку з відсутністю у м.Нікополі, у судовому засіданні участі не приймала, дати пояснення суду і показати, що позов пред'явлений саме Благініною О.М. до санаторія "Нафтуся Прикарпаття" і вимоги в резолютивній частині саме стягнути на користь Благініної О.М., а не Севрикової В.Г. суд до уваги не прийняв, зразу ж попереджав про порушення правил поведінки в суді, в процесі судового засідання робив неодноразово зауваження позивачу Севриковій В.Г., як наслідок судове засідання було зупинено у зв'язку з тим, що було зроблено наступне зауваження позивачу СевриковійВ.Г., інваліду ІІ групи, яка отримала травму хребта в санаторію, не отримувала належного лікування, належного відношення посадових осіб, обслуговуючого персоналу санаторію, у зв'язку з чим повинна носити спеціальний пояс…

На підставі викладеного , керуючись чинним законодавством, ст..4 Декрет КМУ "Про державне мито", ст.293, 294, 295,297,307 ЦПК України

ПРОШУ:

1. Скасувати Ухвалу міськрайонного суду м.Нікополя від 17 липня 2007р. по справі за позовом Благініної Олени Михайлівни до санаторію "Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди та відкрити провадження по цій цивільній справі.

2. Постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження позовної заяви, позивач Благініна Олена Михайлівна, про відшкодування шкоди, з позовною заявою про відшкодування шкоди здоров'ю, позивач Севрикова Валентина Григорівна , у зв'язку з тим, що позовні вимоги за цими позовами до одного й того самого відповідача, а саме до санаторію "Нафтуся Прикарпаття".

3. Судові витрати стягнути з відповідача.

Додаток: … Благініна О.М. 30.07.2007р.."

Ухвалою від 10 грудня 2007р. колегія суддів апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу Благініної О.М. задоволено, Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду м.Нікополя від 17 липня 2007р. скасовано.

Тільки ухвалою від 01.04.2008р., справа №2-646/08, суддя Тихомиров І.В. ухвалив: цивільну справу №2-646/08 за позовом Севрикової В.Г. до санаторію "Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди і цивільну справу №2-1021/08 за позовом Благініної О.М. до санаторію "Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди, - об'єднати провадження під спільним номером №2-646/08.

Мною, СевриковаВ.Г., Голові Верховної Ради України, 01008, м.Київ, вул..Грушевського,5, подано Заяву від 19.05.2009р.: На підставі путівки №013742, виданої управлінням праці та соціального захисту Нікопольської міськради, я, Севрикова Валентина Григорівна, їздила на лікування, з 29.12.2005 року до 21 січня 2006р., тривалістю 24 дні , в санаторій "Нафтуся Прикарпаття", який знаходиться за адресою 82186 Курорт Трускавець, с. Модрино, Львівської області.

1. Мацюк Степан Макарович, проживає за адресою: м. Красилов вул.. Щорса,19

2. Нємцов Володимир Іванович: м. Запоріжжя вул.. Комсомольська 23 кв12.

3. Костюша Зоя Михайлівна : м. Іллічевськ, вул..Леніна 35-б, кв.39, Одеської області

4. Хаджинова Олена Константинівна: м. Маріуполь 25-квартал 11-12 тел..8 0629381145

5. Кучер Петро Антонович: с. Дашунівка Черкаської області, Лисянського району.

6. Давидова Любов Олександрівна: 49081 м. Дніпропетровськ, пр.. Правди 8/4 кв.195

Тільки після того, як кілька відпочиваючих отримали при падінні травми, ушкодження здоров'я, доріжки на території санаторію "Нафтуся Прикарпаття" почали посипати піском... Я знаю про падіння кількох відпочиваючих на території санаторію "Нафтуся Прикарпаття", а саме: один відпочиваючий мужчина упав посковзнувшись з пагорба і головою вдарився в кам'яний бордюр, була калюжа крові біля голови, він помер тут же, на місці падіння. Лікарі сказали про цей випадок, що коли він падав то вже був мертвим... Жінка з відпочиваючих при падінні отримала травму ноги, довго не могла сама ходити, ... я також при падінні отримала травму хребта...

Належного догляду за мною не було, а тому я подзвонила дочці і вона приїхала узнати у чому справа, а потім і взагалі приїхала, взявши відпустку за свій рахунок доглядати мене.

Моя дочка Благініна О.М. приїхала перший раз, це було 8.01.2006р., то коли вона зайшла до вестибулю то почула крики людей, коли підійшла до дверей палати, то побачила що працівники санаторію кричали на мене, казали щоб я не придурювалася, а вставала та йшла вечеряти до столової. І це вже після того, як провели обстеження на УЗД та в Трускавецькій міській лікарні, коли вже було офіційно доведено, що у мене травма хребта, я не могла ходити, лікарем санаторію мені було приписано "ліжковий режим!!"... Саме дочка принесла мені їжу з столової 8.01.2006р., викупала мене в душовій кімнаті, випрала білизну... А потім наступного дня, тобто 09.01.2006р., поїхала додому до м. Нікополя, де написала заяву на відпустку за свій рахунок і знову приїхала до мене в санаторій. Саме Благініна О.М. в санаторію здійснювала за мною догляд, приносила їжу, а не персонал санаторію…

Мною в грудні 2006р. до Нікопольського міськрайонного суду було подано позовну заяву від 05.12.2006р. до санаторію "Нафтуся Прикарпаття" про відшкодування моральної та матеріальної шкоди здоров'ю, судом відкрито провадження.

Одночасно, 05.12.2006р., моєю дочкою Благініною О.М. було також до Санаторію "Нафтуся Прикарпаття" подано позовну заяву про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, на її користь.

Ухвалою від 14.12.2006р. суддя Багрова А.Г. ухвалила, заяву Благініної О.М. до санаторія "Нафтуся Прикарпаття" про відшкодування шкоди повернути позивачеві роз'яснивши їй, що для вирішення цього спору потрібно звернутись до суду за місцем знаходження відповідача. Позовна заява дійсно була повернена судом позивачу.

Ухвала від 14.12.2006р. судді Багрової А.Г. не оскаржувалась у зв'язку з тим, що була надіслана на адресу позивача простим листом, який працівниками пошти було залишено в поштовій скриньці, втрачено, позивачем пропущено строки для оскарження .

Благініною О.М. до санаторія "Нафтуся Прикарпаття" було подано повторно до суду 15.05.2007р. позовну заяву про відшкодування шкоди .

Саме в процесі попереднього судового засідання 15.05.2007р. було передано прохання секретаря з канцелярії міськрайонного суду зайти секретарю судді ТихомироваІ.В. до канцелярії суду та отримати під розпис цю позовну заяву. Підстав для відмови у прийнятті цієї позовної заяви поданої БлагініноюО.М. 15.05.2007р. та розгляду її спільно з позовною заявою поданою Севриковою В.Г. до санаторію "Нафтуся Прикарпаття", про відшкодування шкоди здоров'ю, ні у кого в процесі попереднього судового розгляду позовної заяви поданої Севриковою В.Г., не було. Суддя Тихомиров згодився з тим , що позовна заява Благініної О.М. повинна розглядатися одночасно, разом з позовною заявою Севрикової В.Г.. Але цей факт до протоколу судового засідання не було внесено.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив перенести розгляд справи. Судове засідання було перенесено на 17.07.2007р..

В судовому засіданні 17.07.2007р. суддя ТихомировІ.В., вже в присутності представників відповідача, розглянувши матеріали справи, встановив, що у провадженні суду є цивільна справа " 2 - 2509/07 за позовом Севрикової Валентини Григорівни за позовом до санаторію "Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, позовні вимоги якої є такими самими, як і Благініної О.М. і стосуються одного і того самого предмету спору з тих самих підстав. Крім того, Благініна О.М. просить стягнути шкоду на користь Севрикової В.Г. і відповідач у цих позовах є одним і тим самим…", а тому ухвалою відмовив у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Благініної О. М. за позовом до санаторію "Нафтуся Прикарпаття" про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю.

Благініна О.М.,у зв'язку з відсутністю у м. Нікополі, у судовому засіданні 17.07.2007р., участі не приймала. На намагання представника позивача Севрикової В.Г., як і самої Севрикової В.Г., дати пояснення суду і показати, що позов пред'явлений саме Благініною О.М. до санаторія "Нафтуся Прикарпаття" і вимоги в резолютивній частині саме стягнути на користь Благініної О.М., а не СевриковоїВ.Г., суд до уваги не приймав, не надав слова та виступити, зразу ж попереджав про порушення правил поведінки в суді, коли Севрикова В.Г. просилась дати пояснення, виступити, в процесі судового засідання робив неодноразово зауваження позивачу СевриковійВ.Г., лишив взагалі права виступу, як наслідок судове засідання було зупинено у зв'язку з тим, що було зроблено наступне зауваження позивачу СевриковійВ.Г., інваліду ІІ групи, яка отримала травму хребта в санаторію… Прийняті судом ухвали в судовому засіданні у зв'язку з цим не оголошувались.

На цю ухвалу суду було подано апеляцію .

У грудні 2007р. апеляційний суд Дніпропетровської області встановив, що із зазначеними висновками суду погодитись не можна, оскільки із позовної заяви Благініної О.М. вбачається, що її позовні вимоги до санаторію "Нафтуся Прикарпаття " стосуються її порушених прав, а не Севрикової В.Г.. Жодного з позовних вимог про відшкодування шкоди на користь Севрикової В.Г. в позовній заяві Благініної О.М. немає. Виходячи з наведеного, висновок суду про те, що в провадженні суду є така сама цивільна справа безпідставний, а тому суду не було підстав відмовляти Благініній О.М. у відкритті провадження справи на підставі п.3 ст. 122 ЦПК України.

Ухвалою від 10.12.2007р. апеляційний суд Дніпропетровської області задовольнив апеляційну скаргу Благініної О.М., ухвалу Нікопольського міськрайонного суду від 17 липня 2007 року скасовано.

Тобто суддя Тихомиров І.В. прийняв завідомо непідсудне рішення - ухвалу від 17 липня 2007 року, що підпадає під ст. 375 КК України.

Постановлення суддею завідомо неправосудного ухвали, відповідно до цієї статті, як мінімум повинно каратися обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, як максімум позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Отримана ця цивільна справа в Нікопольському міськрайонному суді 03.01.2008р., вх..№5.

Тільки у квітні 2008р., цивільна справа №2-1021/08, в судовому засіданні ухвалою від 01.04.2008р., була об'єднана в проваджені з цивільною справою №2-646/08 під єдиним номером №2-646/08.

Прийняття позовної заяви Благініної О.М. за позовом до санаторію "Нафтуся Прикарпаття" про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної здоров'ю була затягнута у часі більше як рік з вини судді Багрової А.Г. та судді Тихомирова І.В..

Мною в поданій позовній заяві було заявлено клопотання про направлення окремого доручення до суду по місцю проживання та допиту у якості свідків колишніх відпочиваючих санаторію "Нафтуся Прикарпаття".

17 липня 2007 року судом були прийнято рішення про направлення судових доручень щодо збирання доказів за межами територіальної підсудності суду:

1. ухвалою від 17.07.2007р. доручено апеляційному суду Запорізької області визначити територіальну підсудність за місцем проживання Нємцова В.І. та зобов'язати відповідний суд допитати Нємцова В.І. з поставлених питань.

2. ухвалою від 17.07.2007р. доручено апеляційному суду Дніпропетровської області визначити територіальну підсудність за місцем проживання Давидової Любов Олександрівна: 49081 м. Дніпропетровськ, проспект Правди 8/4 кв. 195 та зобов'язати відповідний суд допитати Давидову Л.О. з поставлених питань.

3. ухвалою від 17.07.2007р. доручено апеляційному суду Хмельницької області визначити територіальну підсудність за місцем проживання Мацюка Степана Макаровича, проживає за адресою: м. Красилов вул.. Щорса,19 та зобов'язати відповідний суд допитати Мацюка С.М. з поставлених питань.

4. ухвалою від 17.07.2007р. доручено апеляційному суду Донецької області визначити територіальну підсудність за місцем проживання Хаджинової Олени Костянтинівни: м. Маріуполь 25-квартал 11-12, та зобов'язати відповідний суд допитати Хаджинову О. К. з поставлених питань.

5. ухвалою від 17.07.2007р. доручено апеляційному суду Одеської області визначити територіальну підсудність за місцем проживання Костюша Зоя Михайлівна : м. Іллічевськ, вул..Леніна 35-б, кв.39, Одеської області, та зобов'язати відповідний суд допитати Костюшу З.М. з поставлених питань.

6. ухвалою від 17.07.2007р. доручено Лисянському районному суду Черкаської області допитати Клуер Петро Антонович: с. Дашунівка, Лисянського району, Черкаської області, з поставлених питань.

Самі ухвали в судовому засіданні не оголошувались незважаючи на те, що в протоколі судового засідання від 12.01.2007р. вказано протилежне.

Такі окремі доручення були судом направлені, але при цьому було допущено плутанину, а саме окремі доручення були надіслані не за тією адресою, яка була вказана у самій ухвалі суду.

Так:

- до апеляційного суду Запорізької області було на виконання направлено ухвалу суду, яку треба було направити на апеляційний суд Одеської області(арк. спр. 57).

- до Лисянського районного суду Черкаської області було надіслано на виконання ухвалу суду, яку треба було направити до апеляційного суду Хмельницької області для визначення територіальності та допит свідка Мацюка Степана Макаровича.

Ця ухвала суду була повернуто назад до Нікопольського міськрайонного суду вих..№574 від 08.10.2007р., вхідний № 20569 від 16.10.2007р. без виконання і до апеляційному суду Хмельницької області, з не зрозумілих для мене причин, більше не направлялась. Ухвала суду не виконана, свідка не допитано до цього часу(арк. спр. 59-60).

В поданій мною позовній заяві до відповідача Санаторію "Нафтуся Прикарпаття" про відшкодування шкоди здоров'ю помилково записано прізвище свідка 5. Клуер Петро Антонович, тоді як його дійсно прізвище Кучер Петро Антонович. Тому мною було заявлено у судовому засіданні про це та прохання виправити цю помилку та направляти судове доручення саме на Кучер П.А.. Додатково мною, Заявою від 17.07.2007р., здано до суду 18.07.2007р., було уточнено це прізвище свідка в письмовій формі. В матеріалах цивільної справи цієї Заяви від 17.07.2007р. взагалі не має. І це незважаючи на те, що неодноразово представник позивача заходив до суду та на поминав виправити цю помилку.

Судом прийнята ухвала від 17.07.2007р. на виконання до Лисянського районного суду Черкаської області взагалі не направлялась . Як це розуміти я не знаю.

- до апеляційного суду Одеської області було на виконання направлено ухвалу суду, яку треба було направити на апеляційний суд Донецької області (арк. спр.91).

- до апеляційного суду Донецької області було на виконання направлено ухвалу суду, яку треба було направити на апеляційний суд Дніпропетровської області. Ухвалу від 17.07.2007р. повернуто до Нікопольського міськрайонного суду, на виконання до апеляційного суду Дніпропетровської області більше, з не зрозумілих для мене причин, не направлялось, рішення суду не виконано до цього часу(арк. спр. 95-96).

Отримано відповіді з виконанням судового доручення тільки з судів:

- Іллічівського міського суду Одеської області, допитано свідка Костюшу З.М.(арк. спр. 69-70);

- Комунарського районного суду м.Запоріжжя, допитано свідка Нємцова В.І. (арк. спр. 82-88);

- Іллічівського міського суду м.Маріуполя, допитано свідка Хаджинову О. К. (арк. спр. 75-81);

Зате до матеріалів цієї цивільної справи додані матеріали з Оріхівського районного суду Запорізької області з протоколом допиту Кузьменко М.О., який проходить стороною - відповідачем, по іншій цивільній справі(аркуші справи 63-67). Як я вважаю це зроблено з єдиною метою: заплутати мене як позивача.

21.12.2007р. в процесі ознайомлення з матеріалами цивільної справи було встановлено, що матеріали справи не були в повному обсязі прошиті, відсутній опис документів справи, відсутня нумерація аркушів справи … На ці недоліки мною було вказано в розписці. Цієї розписки в матеріалах справи немає.

Для встановлення наявності, характеру, ступеню тяжкості та давності спричинення тілесних ушкоджень мною було до суду заявлено і подано клопотання від 01.04.2008р.: призначити судово-медичну експертизу та доручити провести її Нікопольському відділенню Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи. По результатам проведення експертизи надати суду Висновок фахівця. Але це клопотання суддя Тихомиров І.В. не задовольнив, судово-медичну експертизу не призначено і не проведено до цього часу .

В судовому засіданні 01.04.2008р. суддя Тихомиров І.В. задовольнив тільки клопотання адвоката відповідача про направлення окремого доручення про допит свідків у санаторію "Нафтуся Прикарпаття".

З часу подання мною позовної заяви пройшло більше двох років, судові засідання для розгляду справи за поданим мною позовом не призначались, судове рішення судом не прийнято до цього часу, прийнято одне завідомо непідсудне рішення по поданій позовній заяві Благініною О.М.. Оце так суддя Тихомиров І.В. здійснював правосуддя, виконував присягу судді, підкоряючись тільки законові …

Мені стало відомо, що у судді Тихомирова І.В. закінчилися повноваження судді, матеріали направлені до Верховної Ради України про подовження повноважень.

Я особисто вважаю, що Тихомиров І.В. не може бути суддею, він, як показує розгляд ним цивільних справ: по позовній заяві Севрикової Валентини Григорівни до санаторію " Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди завданої здоров'ю, по позовній заяві Благініної О.М. до санаторія "Нафтуся Прикарпаття" про відшкодування шкоди, безвідповідально відноситься до виконання своїх прямих службових обов'язків судді, затягнув розгляд справ на більше як два роки, прийняв завідомо непідсудне рішення - ухвалу від 17 липня 2007 року, не призначено проведення судово-медичної експертизи.

Цивільна справа за позовами Севрикової В.Г. та Благініної О.М. до санаторія "Нафтуся Прикарпаття" про відшкодування шкоди до цього часу не розглянуті, рішення не прийнято.

В лютому 2008р. мною, Севрикової В.Г., до Нікопольського міськрайонного суду подано позовну заяву від 25.02.2008р. до приватного підприємця Ганноцької А.Л. "о взыскании неустойки, морального вреда за не надлежащее выполнение условий договора".

Судове засідання для розгляду справи не призначалось до розгляду більше одного року.

16.03.2009р. в судовому засіданні суддя Шестакова З.С. сказала що перший раз попереднє судове засідання проводилось у літку 2008р., але мене про це судове засідання влітку належним чином не було повідомлено з незрозумілих для мене причин.

В судовому засіданні 16.03.2009р. суддя Шестакова З.С. зобов'язала уточнити позовні вимоги , виконала клопотання відповідача про витребування матеріалів про відмову у відкритті кримінальної справи з міліції, судове засідання перенесено на 14.04.2009р.. Мною подано уточнену позовну заяву 30.03.2009р.. Судове засідання 14.04.2009р. не відбулося.

Суддя Шестакова З.С. затягує розгляд справи за позовом Севрикової В.Г. до приватного підприємця Ганноцької А.Л. "о взыскании неустойки, морального вреда за не надлежащее выполнение условий договора".

На підставі викладеного прошу:

- не затверджувати суддею Тихомирова І.В. на новий строк.

- зобов'язати суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області розглядати цивільні справи подані до суду у відповідності до ст.157 ЦПК України, а саме протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а не затягувати, з незрозумілих для мене причин, розгляд справи до безкінечності.

Затягуванню розгляду цих позовних заяв сприяє голова Нікопольського міськрайонного суду Зуєва В.І., яка добре знає ці справи, саме до неї я неодноразово зверталась за допомогою, але вона мене навіть слухати не хотіла. Коли до неї не зайдеш на прийом то голова суду виявляється хвора, не давала мені ніякої допомоги, не сприяла розгляду справ в суді. Тому навіщо тримати хворих, прошу відпустити хворих з суду, нехай ідуть лічитися .

Чинним законодавством суддям надано право судочинства, вирішувати та приймати рішення по справам, а вони, судді, крім перекручування та затягування розгляду справ ні на що не способні.

Прошу прийняти заходи, відповідь дати у письмовій формі у встановлені чинним законодавством строки. З повагою В.Г.Севрикова."

Такого ж змісту заяву мною особисто здано під розпис до Вищої Ради юстиції, 01025 м. Київ вул.. вул.. Артема, 89, тел, (044) 238-68-67 факс: (044) 238-68-66, Е-mаіl:аssіstant@vru. gov. ua. Мною отримано відповідь 26.06.09 №С-1165-3924/0/9-09. Заступник Голови Вищої ради юстиції В.І. Андрейцев: "…Повідомляю, що Вища рада юстиції відповідно до повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції", не є органом правосуддя, і не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням чи будь-яким іншим чином втручатися у здійснення судочинства.

Процесуальні акти і дії суддів щодо вирішення питань про підвідомчість судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовку їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції та прийняття у них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені до судів апеляційної та касаційної інстанцій. Позапроцесуального порядку оскарження судових рішень чинним законодавством України не передбачено.

Отже надати правову оцінку судовим рішенням, постановлених суддями Тихомировим В.І. та Шестаковою 3. С. у цих справах, вправі лише суди апеляційної та касаційної інстанцій.

Однак слід зазначити, що оскільки строк перебування Тихомирова В.І. на посаді судді закінчився, то справу № 2-646/08 передано в провадження судді Шестакової З.С. (за повідомленням Нікопольського міськрайонного суду).

Разом з тим, з приводу недотримання місцевим судом процесуальних строків розгляду справ Ви можете звернутися з обґрунтованим звернення до ради суддів Дніпропетровської області (просп. Карла Маркса, 57, кім. 301, м. Дніпропетровськ, 49070), яка згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 111 Закону України "Про судоустрій України" здійснює контроль за організацією діяльності судів.

Крім того, голова ради суддів, серед інших осіб, визначених у частині другій статті 97 названого Закону вправі, за наявності достатніх підстав, ініціювати перед кваліфікаційною комісією суддів питання про дисциплінарну відповідальність суддів.

Вирішення цих питань не віднесено до компетенції Вищої ради юстиції.

Стосовно пропущення строків на апеляційне оскарження ухвали названого місцевого суду від 14 грудня 2006 року (суддя Багрова А.Г.) про повернення позовної заяви Вашої дочки Благіної О.М. до названого санаторію (поданою вперше) роз'яснюю: згідно з частиною третьою статті 294 Цивільного процесуального кодексу України Благіна О.М. вправі була подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з поясненням поважності причин його пропуску (зокрема через невчасне отримання копії судового рішення).

З приводу не обрання Тихомирова В.І. на посаду судді безстроково інформую, що Вища рада юстиції вносить Президентові України подання лише про призначення суддів на посаду вперше.

Порядок обрання кандидата на посаду судді безстроково визначено у статті 2 Закону України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України".

При цьому, зазначаю, що відповідно до вимог частини першої статті 9 названого Закону Комітет Верховної Ради України здійснює перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України та статті 7 Закону України "Про статус суддів", а також перевірку звернень громадян, громадських організацій, підприємств, установ, органів державної влади всіх рівнів та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата.

Тому в цій частині Ви можете звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, до повноважень якого і віднесено розгляд даного питання."

З ради суддів Дніпропетровської області мною відповіді до цього часу не отримано.

Такого ж змісту заяву мною особисто здано під розпис і до Державної судової адміністрації України, 01000, м. Київ, вул..Липська 18/5, тел. 537-30-20, факс 537-30-26, іnbох@соurt.gоv.uа

Мною на цю заяву отримано відповідь 24.06.09 № C-553/09. Заступник Голови О. Булка повідомив, що "Ваше звернення стосовно дій судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Тихомирова Ігоря Володимировича Державною судовою адміністрацією України розглянуто.

Прошу звернути увагу, що Державна судова адміністрація України діє у межах повноважень, визначених главою 19 Закону України "Про судоустрій України", відповідно до якої остання є центральним органом влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи.

Повідомляємо, що перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років, відповідно до статті 61 Закону України "Про судоустрій України", здійснюється Президентом України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції. Усі інші судді обираються безстроково Верховною Радою України на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за поданням Голови Верховного Суду України чи голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

З огляду на вищевикладене Вашу скаргу надіслано до Вищої кваліфікаційної комісії України для врахування під час розгляду рекомендації для обрання безстроково на посаду судді Тихомирова І.В."

Незважаючи на подані мною заяви-скарги ніяких здвигів по розгляду поданих позовних заяв до відповідача санаторію "Нафтуся Прикарпаття" не відбулося.

Відповіді ні з Ради суддів Дніпропетровської області, ні з Вищої кваліфікаційної комісії України я не отримала до цього часу, позовну заяву до санаторію до розгляду не призначено.

Що робити далі я вже й не знаю. Мені свого часу одна посадова особа, так, тихенько, щоб ніхто не чув, сказала: у тебе нічого не вийде, поданий позов ти програєш, тому що власником цього санаторію є одна високо посадова особа …( і назвав прізвище). Я розумію , що коли гроші є то їх треба вкладувати у нерухомість, я розумію і те, що кожен не хоче нести додаткові витрати, як у цьому випадку, на посипання піском доріжок під час ожеледиці тощо, але я не розумію і того, що своїми діями, як показує цей випадок, ці посадові особи розпалюють національну ненависть, ворожнечу між населенням двох половин України, створюють умови на виживання беззахисним хворим літнім людям в санаторію. Невже цього не розуміє власник цього санаторію ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, колишній мер м. Києва?!

Судді Нікопольського міськрайонного суду застигли, як кролик перед удавом, перед поданими мною та моєю дочкою позовами, не розглядають ці позови, ігнорують їх призначення і розгляд! Я вважаю, що або судді ДУЖЕ БОЯТЬСЯ власника цього санаторію ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА, або мають з цього для себе якусь НЕВЕЛИЧКУ користь.

БУДЬ ЛАСКА, ХТО МОЖЕ, ХТО ЗНАЄ ЯК, ДО КОГО ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ, ПІДКАЖІТЬ, ДОПОМОЖІТЬ!!!

Будь ласка! Хто зможе допомогти мені, відгукніться, допоможіть захистити свої порушені права в суді!

З повагою та надією на допомогу В. Г. Севрикова.

09.08.2009р.