ГЛАВНАЯ
 
КОНСУЛЬТАЦИИ
 
КРИК ДУШИ
 
 
 
О НАС
Эту страницу ведет юрист Совета Комитета общественного спасения Коряков Анатолий Иванович.

                                                               Голові Ради суддів Дніпропетровської області
                                                               49070, м. Дніпропетровськ, пр.. Карла Маркса, 57, кім. 301
                                                               Севрикова Валентина Григорівна
                                                               зареєстрована м. Нікополь вул.. Головко 32 
                                                               кв.29, тел. 8 05662 3 16 67;  моб. тел. 8 067 70 73 715


                                                                   Cкарга


Я, Севрикова Валентина Григорівна, свого часу їздила на лікування, з 29.12.2005 року до 21 січня 2006р., в санаторій "Нафтуся Прикарпаття". Другого січня 2006р., від падіння під час ожеледиці я сильно забилась, дуже боліла спина, хребет, я не могла самостійно йти, мене супроводжували відпочиваючи, допомагали  дійти до кабінету директора санаторія ... 

Лікарем санаторію було приписано " ліжковий режим!!", про що так і записано до санаторно-курортної книжки №04754. Але я вимушена була сама вимагати від посадових осіб санаторію проведення консультацій, …
У  Випискі №69  із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, яка видана мені після того як посадові особи санаторія вимушені були обстежити мене в Трускавецькій міській лікарні, де  я була з 06.01.2006р. по 08.01.2006р., прямо вказано "санаторно-курортне лікування протипоказана.", це при тому, що мене зобов'язували посадові особи санаторію "Нафтуся Прикарпаття"  ходити на процедури, приймати процедури, про що відповідно робились записи до санаторно-курортної книжки №04754. Зобов'язували (!!!) і це при тому, що  мені потрібно було лежати в ліжку !!! Як назвати таке до мене ставлення посадових осіб, обслуговуючого персоналу санаторію  я не знаю, одне скажу, людяності тут не має і близько!
У зв'язку з таким ставленням посадових осіб та обслуговуючого персоналу санаторію я вимушена була просити свою дочку взяти відпустку, приїхати до санаторія "Нафтуся Прикарпаття" та здійснювати за мною догляд…
Тільки у м.Нікополі був "выявлен компрессионный перелом тела L  позвонка на фоне гормональной спондилонатии."…
До Нікопольського міськрайонного суду і мною, і моєю дочкою 05.12.2006 року, зараз вже закінчується 2009 рік, були подані два позови про відшкодування шкоди.
Суддя Багрова А.Г. ухвалою від 14 грудня 2006р. встановила, що справа не підсудна цьому суду, а тому ухвалила Позовну заяву Благініної Олени Михайлівни до санаторія "Нафтуся Прикарпаття" про відшкодування шкоди повернути позивачеві роз'яснивши йому, що для вирішення цього спору потрібно звернутись до суду за місцем знаходження відповідача.
Цю ухвалу суду ми не оскаржили у зв'язку з тим, що направлена для відома вона була простим листом, який ми отримали тільки у кінці січня 2007 року. А тому Благініна О.М. вимушена була знову подавати до суду свою позовну заяву.
Подані мною та моєю дочкою позовні заяви про відшкодування шкоди здоров'ю в Нікопольському міськрайонному суді, суддя Тихомиров І.В., на протязі вже біля трьох років не розглядаються, замовчуються!!!
Затягнуто судом, суддя Шестакова З.С., розгляд і поданої 25.02.2008р. мною іншої позовної заяви, а саме до приватного підприємця  "о взыскании неустойки, морального вреда за не надлежащее выполнение условий договора".
Я не могла добитися до себе належного ставлення як в санаторію "Нафтуся Прикарпаття" , так і тут у Нікопольському міськрайонному суді.
А тому я і вимушена просити допомоги!


Щоб могли зорієнтуватися у чому справа, надаю перебіг звернень до суду, до вищих органів державної влади: з позовами, скаргами, заявами та яку відповідь отримали:


До Нікопольського  Міськрайонного  суду мною, позивачем  Севриковою В.Г., до Відповідача:  Санаторій "Нафтуся Прикарпаття", подано від 05.12.2006р. позовну заяву  про відшкодування шкоди здоров'ю, справа № 2-646/08 .  


До Нікопольського  Міськрайонного  суду позивачем  Благініною Оленою Михайлівною, в другий раз, до Відповідача:  Санаторій "Нафтуся Прикарпаття", подано15.05.2007р.  позовну заяву  про відшкодування шкоди.              


"Ухвала 17 липня 2007 року суддя Нікопольського міськрайонного суду Тихомиров І.В., розглянувши заяву Благініної Олени Михайлівни за позовом до санаторію " Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю , - УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Благініної Олени Михайлівни за позовом до санаторію " Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю."
Благініна Олена Михайлівна подала Апеляційну скарга  про скасування Ухвали міськрайонного суду м.Нікополя від 17 липня 2007р. по справі за позовом Благініною О.М. до  санаторію " Нафтуся Прикарпаття "  про відшкодування шкоди.
Ухвалою від 10 грудня 2007р. колегія суддів апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу Благініної О.М. задоволено,  Ухвалу Нікопольського  міськрайонного суду м.Нікополя від 17 липня 2007р.  скасовано.
Тільки ухвалою від 01.04.2008р., справа №2-646/08, суддя Тихомиров І.В. ухвалив: цивільну справу №2-646/08 за позовом Севрикової В.Г. до санаторію "Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди і цивільну справу №2-1021/08 за позовом Благініної О.М. до санаторію "Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди, - об'єднати провадження під спільним номером №2-646/08.


   Мною, СевриковаВ.Г., Голові Верховної Ради України, 01008, м.Київ, вул..Грушевського,5, подано Заяву від 19.05.2009р.: На підставі путівки №013742, виданої управлінням праці та соціального захисту  Нікопольської міськради,  я, Севрикова Валентина Григорівна, їздила на лікування, з 29.12.2005 року до 21 січня 2006р., тривалістю 24 дні , в санаторій "Нафтуся Прикарпаття", який знаходиться  за адресою 82186 Курорт Трускавець, с. Модрино, Львівської області.
Другого січня 2006р., після прийняття процедур, я вийшла з лікувального корпуса санаторію "Нафтуся Прикарпаття" . На вулиці була ожеледиця, вся земля була вкрита льодом. Я пішла потихеньку по доріжці де вона кінчалась східцями. Я взялась за перила і не устигла  підняти ногу йти далі, як мої ноги посковзнулись, руки відірвались від перила і я упала на землю на початок східців спиною  і  спиною проїхала 12(дванадцять) східців. Від цього падіння я сильно забилась, дуже боліла спина, хребет, я не могла самостійно йти. Відпочиваючи,  які були  неподалік і все це бачили, допомогли мені піднятись, надавали допомогу поки я йшла,  підтримуючи мене та супроводили до кабінету директора санаторію Фартушок Богдана Івановича. Мені, незважаючи на сильні болі у спині, належної медичної допомоги ні директором санаторію, ні обслуговуючим персоналом санаторію надано не було ні зразу, після отримання травми, ні потім, на протязі всього мого перебування в санаторію. Те, що я упала посковзнувшись під час ожеледиці і проїхала на спині  по східцях, можуть підтвердити свідки:
1. Мацюк Степан Макарович, проживає за адресою: м. Красилов вул.. Щорса,19
2. Нємцов Володимир Іванович: м. Запоріжжя вул.. Комсомольська 23 кв12. 
3. Костюша Зоя Михайлівна : м. Іллічевськ, вул..Леніна 35-б, кв.39, Одеської області
4. Хаджинова Олена Константинівна: м. Маріуполь 25-квартал 11-12  тел..8 0629381145
5. Кучер Петро Антонович: с. Дашунівка Черкаської області, Лисянського району.
6. Давидова Любов Олександрівна: 49081 м. Дніпропетровськ, пр..  Правди 8/4 кв.195 
Тільки після того, як кілька відпочиваючих отримали при падінні травми, ушкодження здоров'я, доріжки на території  санаторію "Нафтуся Прикарпаття" почали  посипати піском...  Я знаю про падіння кількох відпочиваючих на території  санаторію "Нафтуся Прикарпаття", а саме: один відпочиваючий мужчина упав посковзнувшись з пагорба   і головою вдарився  в кам'яний бордюр, була калюжа крові біля голови, він помер тут же, на місці падіння. Лікарі сказали про цей випадок, що коли він падав то вже був мертвим... Жінка з відпочиваючих при падінні отримала травму ноги, довго не могла сама ходити, ...  я також при падінні отримала травму хребта...
Належного догляду за мною не було, а тому я подзвонила дочці і вона приїхала узнати у чому справа, а потім і взагалі приїхала, взявши відпустку за свій рахунок доглядати мене. 
Моя дочка Благініна О.М. приїхала перший раз, це було 8.01.2006р., то коли вона зайшла до вестибулю то почула крики людей, коли підійшла до дверей палати, то побачила що працівники санаторію кричали на мене, казали щоб я не придурювалася, а вставала та йшла вечеряти до столової. І це вже після того, як провели обстеження на УЗД та в Трускавецькій міській  лікарні, коли вже було офіційно доведено, що у мене травма хребта, я не могла ходити, лікарем санаторію мені було приписано "ліжковий режим!!"...  Саме дочка принесла мені їжу з столової 8.01.2006р., викупала мене в душовій кімнаті, випрала білизну...  А потім наступного дня, тобто 09.01.2006р., поїхала додому до м. Нікополя, де написала заяву на відпустку за свій рахунок і знову приїхала до мене в санаторій. Саме Благініна О.М. в санаторію здійснювала за мною догляд, приносила їжу, а не персонал санаторію… 
Кожного дня приходили до палати, де я лежала, працівники санаторію і вимагали, щоб моя дочка БлагінінаО.М. забирала мене з санаторію і везла до дому, але вона цього зробити не могла, тому, що  вона  не могла б посадовити мене в поїзд з травмою хребта…. 
Як і вказував лікар Прийма О.Б. я звернулась для продовження лікування по місцю проживання і на підставі "Эпикриза(выписки) из истории болезни №157", виданого лікарем ДворніковимВ.С.: "Севрикова В.Г.находилась на стационарном лечении в нейрохирургическом отделении 1 гор. больницы г. Никополя  с 17.02.06г. по 03.03.06г. Диагноз: Компрессионный перелом тела L  позвонка на фоне гормональной спондилопатии с умеренной компрессионной радикулонатией….
Мною в грудні 2006р. до Нікопольського міськрайонного суду було подано позовну заяву від 05.12.2006р. до санаторію "Нафтуся Прикарпаття"   про відшкодування моральної та матеріальної шкоди здоров'ю, судом відкрито провадження.
Одночасно, 05.12.2006р., моєю дочкою Благініною О.М. було також до  Санаторію "Нафтуся Прикарпаття" подано позовну заяву про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, на її користь.
Ухвалою від 14.12.2006р. суддя Багрова А.Г. ухвалила, заяву Благініної О.М. до санаторія   "Нафтуся Прикарпаття" про відшкодування шкоди повернути позивачеві роз'яснивши їй, що для вирішення цього спору потрібно звернутись до суду за місцем знаходження відповідача.  Позовна заява дійсно була повернена судом позивачу.
Ухвала від 14.12.2006р. судді Багрової А.Г. не оскаржувалась у зв'язку з тим, що була надіслана на адресу позивача простим листом, який працівниками пошти було залишено в поштовій скриньці, втрачено, позивачем пропущено строки для оскарження .
Благініною О.М. до санаторія   "Нафтуся Прикарпаття"  було подано повторно до суду 15.05.2007р. позовну заяву про відшкодування шкоди .
Саме в процесі попереднього судового засідання 15.05.2007р. було передано прохання секретаря з канцелярії міськрайонного суду зайти секретарю судді ТихомироваІ.В. до канцелярії суду та отримати під розпис цю позовну заяву. Підстав для відмови у прийнятті цієї позовної заяви поданої БлагініноюО.М. 15.05.2007р. та розгляду її спільно з позовною заявою поданою Севриковою В.Г. до санаторію "Нафтуся Прикарпаття", про відшкодування шкоди здоров'ю, ні у кого в процесі попереднього судового розгляду позовної заяви поданої Севриковою В.Г., не було. Суддя  Тихомиров згодився з тим , що позовна заява Благініної О.М. повинна розглядатися одночасно, разом з позовною заявою Севрикової В.Г.. Але цей факт до протоколу судового засідання не було внесено.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив перенести розгляд справи. Судове засідання було перенесено на 17.07.2007р.. 
В судовому засіданні 17.07.2007р. суддя ТихомировІ.В., вже в присутності представників відповідача, розглянувши матеріали справи, встановив, що у провадженні суду є цивільна справа " 2 - 2509/07 за позовом Севрикової Валентини Григорівни за позовом до санаторію "Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, позовні вимоги якої є такими самими, як і Благініної О.М. і стосуються одного і того самого предмету спору з тих самих підстав. Крім того, Благініна О.М. просить стягнути шкоду на користь Севрикової В.Г. і відповідач у цих позовах є одним і тим самим…", а тому ухвалою відмовив у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Благініної О. М. за позовом до санаторію "Нафтуся Прикарпаття" про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю.
Благініна О.М.,у зв'язку з відсутністю у м. Нікополі, у судовому засіданні 17.07.2007р.,  участі не приймала. На намагання представника позивача Севрикової В.Г., як і самої Севрикової В.Г., дати пояснення суду і показати, що позов пред'явлений саме Благініною О.М. до санаторія "Нафтуся Прикарпаття" і вимоги в резолютивній частині саме стягнути на користь Благініної О.М., а не СевриковоїВ.Г., суд до уваги не приймав, не надав слова та виступити, зразу ж попереджав про порушення правил поведінки в суді, коли Севрикова В.Г. просилась дати пояснення, виступити, в процесі судового засідання робив неодноразово зауваження позивачу СевриковійВ.Г., лишив взагалі права виступу, як наслідок судове засідання було зупинено у зв'язку з тим, що було зроблено наступне зауваження позивачу СевриковійВ.Г., інваліду ІІ групи, яка отримала травму хребта в санаторію…  Прийняті судом ухвали в судовому засіданні у зв'язку з цим не оголошувались.
  На цю ухвалу суду було подано апеляцію .
У грудні 2007р. апеляційний суд Дніпропетровської області встановив, що із зазначеними висновками суду погодитись не можна, оскільки із позовної заяви Благініної О.М. вбачається, що її позовні вимоги до санаторію  "Нафтуся Прикарпаття " стосуються її порушених прав, а не Севрикової В.Г.. Жодного з позовних вимог про відшкодування шкоди на користь  Севрикової В.Г. в позовній заяві Благініної О.М. немає. Виходячи з наведеного, висновок суду про те, що в провадженні суду є така сама цивільна справа безпідставний, а тому суду не було підстав відмовляти Благініній О.М. у відкритті провадження справи на підставі п.3 ст. 122 ЦПК України.
Ухвалою від 10.12.2007р. апеляційний суд Дніпропетровської області задовольнив апеляційну скаргу Благініної О.М., ухвалу Нікопольського міськрайонного суду від 17 липня 2007 року скасовано.
Тобто суддя Тихомиров І.В. прийняв завідомо непідсудне рішення - ухвалу від 17 липня 2007 року, що підпадає під ст. 375  КК України.
Постановлення суддею завідомо неправосудної ухвали, відповідно до цієї статті, як мінімум повинно каратися обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, як максімум позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Отримана ця цивільна справа  в Нікопольському міськрайонному суді   03.01.2008р., вх..№5.
Тільки  у квітні 2008р., цивільна справа №2-1021/08, в судовому засіданні ухвалою від 01.04.2008р.,  була  об'єднана в проваджені з цивільною справою №2-646/08 під єдиним номером №2-646/08.
Прийняття позовної заяви  Благініної О.М. за позовом до санаторію   "Нафтуся Прикарпаття"  про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної здоров'ю була затягнута у часі більше як рік з вини судді Багрової А.Г. та судді Тихомирова І.В..
Мною в поданій позовній заяві було заявлено клопотання про направлення окремого доручення до суду по місцю проживання та допиту у якості свідків колишніх відпочиваючих  санаторію "Нафтуся Прикарпаття".
17 липня 2007 року судом були прийнято рішення про направлення судових доручень щодо збирання доказів за межами територіальної підсудності суду:
1. ухвалою від 17.07.2007р.  доручено апеляційному суду Запорізької області визначити територіальну підсудність за місцем проживання Нємцова В.І. та зобов'язати відповідний суд допитати Нємцова В.І. з поставлених питань.
2. ухвалою від 17.07.2007р. доручено апеляційному суду Дніпропетровської області визначити територіальну підсудність за місцем проживання Давидової Любов Олександрівна: 49081 м. Дніпропетровськ, проспект Правди 8/4 кв. 195  та зобов'язати відповідний суд допитати  Давидову Л.О. з поставлених питань.
3. ухвалою від 17.07.2007р. доручено апеляційному суду Хмельницької області визначити територіальну підсудність за місцем проживання Мацюка Степана Макаровича, проживає за адресою: м. Красилов вул.. Щорса,19 та зобов'язати відповідний суд допитати Мацюка С.М. з поставлених питань.
4. ухвалою від 17.07.2007р. доручено апеляційному суду Донецької області визначити територіальну підсудність за місцем проживання Хаджинової Олени Костянтинівни: м. Маріуполь 25-квартал 11-12, та зобов'язати відповідний суд допитати  Хаджинову О. К. з поставлених питань.
5.  ухвалою від 17.07.2007р. доручено апеляційному суду Одеської  області визначити територіальну підсудність за місцем проживання Костюша Зоя Михайлівна : м. Іллічевськ, вул..Леніна 35-б, кв.39, Одеської області, та зобов'язати відповідний суд допитати  Костюшу З.М. з поставлених питань.
6. ухвалою від 17.07.2007р. доручено Лисянському районному суду Черкаської області допитати Клуер Петро Антонович: с. Дашунівка,  Лисянського району, Черкаської області, з поставлених питань.
Самі ухвали в судовому засіданні не оголошувались незважаючи на те, що в протоколі судового засідання від 12.01.2007р. вказано протилежне.
Такі окремі доручення були судом направлені, але при цьому було допущено плутанину, а саме окремі доручення були надіслані не за тією адресою, яка була вказана у самій ухвалі суду.
Так:
- до апеляційного суду Запорізької області було на виконання направлено ухвалу суду, яку треба було направити на апеляційний суд Одеської  області(арк. спр. 57).
-  до Лисянського районного суду Черкаської області було надіслано на виконання ухвалу суду, яку треба було направити   до апеляційного суду Хмельницької області для визначення територіальності та допит свідка Мацюка Степана Макаровича.
Ця ухвала суду була повернуто назад до Нікопольського міськрайонного суду вих..№574 від 08.10.2007р., вхідний № 20569 від 16.10.2007р. без виконання і до апеляційному суду Хмельницької області, з не зрозумілих для мене причин,   більше не направлялась. Ухвала суду не виконана, свідка не допитано до цього часу(арк. спр. 59-60).
В поданій мною позовній заяві до відповідача  Санаторію "Нафтуся Прикарпаття"  про відшкодування шкоди здоров'ю  помилково записано  прізвище свідка 5. Клуер Петро Антонович, тоді як його дійсно прізвище  Кучер Петро Антонович. Тому мною було заявлено у судовому засіданні про це та прохання виправити цю помилку та направляти судове доручення саме на Кучер П.А..  Додатково мною, Заявою від 17.07.2007р., здано до суду 18.07.2007р.,  було уточнено це прізвище свідка в письмовій формі. В матеріалах цивільної справи цієї Заяви від 17.07.2007р. взагалі не має. І це незважаючи на те, що неодноразово представник позивача заходив до  суду та на поминав виправити цю помилку.
Судом прийнята ухвала від 17.07.2007р. на виконання до Лисянського районного суду Черкаської області взагалі не направлялась .  Як це розуміти я не знаю.
- до апеляційного суду Одеської  області було на виконання направлено ухвалу суду, яку треба було направити на апеляційний суд Донецької області (арк. спр.91).
- до апеляційного суду Донецької області було на виконання направлено ухвалу суду, яку треба було направити на апеляційний суд Дніпропетровської області. Ухвалу від 17.07.2007р. повернуто до Нікопольського міськрайонного суду, на виконання до апеляційного суду Дніпропетровської області більше, з не зрозумілих для мене причин,  не направлялось, рішення суду не виконано до цього часу(арк. спр. 95-96).
Отримано відповіді з виконанням судового доручення тільки з судів:
- Іллічівського міського суду Одеської області, допитано свідка Костюшу З.М.(арк. спр. 69-70);
- Комунарського районного суду м.Запоріжжя, допитано свідка Нємцова В.І. (арк. спр. 82-88);
-  Іллічівського міського суду   м.Маріуполя, допитано свідка Хаджинову О. К. (арк. спр. 75-81);
Зате до матеріалів цієї цивільної справи додані матеріали з Оріхівського районного суду Запорізької області з протоколом допиту Кузьменко М.О., який проходить стороною - відповідачем, по іншій цивільній справі(аркуші справи 63-67). Як я вважаю це зроблено з єдиною метою: заплутати мене як позивача.
21.12.2007р. в процесі ознайомлення з матеріалами цивільної справи було встановлено, що матеріали справи не були в повному обсязі прошиті, відсутній опис документів справи, відсутня нумерація аркушів справи … На ці недоліки мною було вказано в розписці. Цієї розписки в матеріалах справи немає.
Для встановлення наявності, характеру, ступеню тяжкості та давності спричинення тілесних ушкоджень мною було до суду заявлено і подано клопотання від 01.04.2008р.: призначити судово-медичну експертизу  та доручити провести  її Нікопольському відділенню Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи. По результатам проведення  експертизи надати суду Висновок фахівця. Але це клопотання суддя Тихомиров І.В. не задовольнив, судово-медичну експертизу не призначено і не проведено до цього часу .
В судовому засіданні 01.04.2008р. суддя Тихомиров І.В.  задовольнив тільки клопотання адвоката відповідача про направлення окремого доручення про допит свідків у санаторію "Нафтуся Прикарпаття".
З часу подання мною позовної заяви пройшло більше двох років, судові засідання для розгляду справи за поданим мною позовом не призначались, судове рішення судом не прийнято до цього часу, прийнято одне завідомо непідсудне рішення по поданій позовній заяві Благініною О.М.. Оце так суддя Тихомиров І.В. здійснював правосуддя, виконував присягу судді, підкоряючись тільки законові …
Мені стало відомо, що у судді Тихомирова І.В. закінчилися повноваження судді, матеріали направлені до Верховної Ради України про подовження повноважень.
Я особисто вважаю, що Тихомиров І.В.  не може бути суддею, він, як показує розгляд ним  цивільних справ: по позовній заяві Севрикової Валентини Григорівни до санаторію " Нафтуся Прикарпаття " про відшкодування шкоди завданої здоров'ю, по позовній заяві Благініної О.М. до санаторія "Нафтуся Прикарпаття" про відшкодування шкоди, безвідповідально відноситься до виконання своїх прямих службових обов'язків судді, затягнув розгляд справ на більше як два роки, прийняв завідомо непідсудне рішення - ухвалу від 17 липня 2007 року, не призначено проведення судово-медичної експертизи.
Цивільна справа за позовами Севрикової В.Г. та Благініної О.М. до санаторія "Нафтуся Прикарпаття" про відшкодування шкоди до цього часу не розглянуті, рішення не прийнято.
В лютому 2008р. мною, Севрикової В.Г., до Нікопольського міськрайонного суду подано позовну заяву від 25.02.2008р. до приватного підприємця Ганноцької А.Л. "о взыскании неустойки, морального вреда за не надлежащее выполнение условий договора".
Судове засідання для розгляду справи не призначалось до розгляду більше одного року.
16.03.2009р. в судовому засіданні суддя Шестакова З.С. сказала що перший раз попереднє судове засідання проводилось у літку 2008р., але мене про це судове засідання влітку належним чином не було повідомлено з НЕЗРОЗУМІЛИХ для мене причин, може з-за того, що представляти відповідача став адвокат!?
В судовому засіданні 16.03.2009р. суддя Шестакова З.С. зобов'язала уточнити позовні вимоги , виконала клопотання відповідача про витребування матеріалів про відмову у відкритті кримінальної справи з міліції, судове засідання перенесено на 14.04.2009р.. Мною  подано уточнену позовну заяву 30.03.2009р.. Судове засідання 14.04.2009р. не відбулося.
Суддя Шестакова З.С. затягує розгляд справи за позовом Севрикової В.Г. до приватного підприємця Ганноцької А.Л. "о взыскании неустойки, морального вреда за не надлежащее выполнение условий договора".
На підставі викладеного прошу:
- не затверджувати суддею Тихомирова І.В.  на новий строк.
- зобов'язати суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області розглядати цивільні справи подані до суду у відповідності до ст.157 ЦПК України, а саме протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а не затягувати, з незрозумілих для мене причин, розгляд справи до безкінечності.
Затягуванню розгляду цих позовних заяв сприяє голова Нікопольського міськрайонного суду Зуєва В.І., яка добре знає ці справи, саме до неї я неодноразово зверталась за допомогою, але вона мене навіть слухати не хотіла. Коли до неї не зайдеш на прийом то голова суду виявляється хвора, не давала мені ніякої допомоги, не сприяла розгляду справ в суді. Тому навіщо тримати хворих, прошу відпустити хворих з суду, нехай ідуть лічитися .
Чинним законодавством суддям надано право судочинства, вирішувати та приймати рішення по справам, а вони, судді, крім перекручування та затягування розгляду справ ні на що не способні.
Прошу прийняти заходи, відповідь дати у письмовій формі у встановлені чинним законодавством строки. З повагою В.Г.Севрикова."
Такого ж змісту заяву мною особисто здано під розпис до Вищої Ради юстиції.             
Мною отримано відповідь 26.06.09  №С-1165-3924/0/9-09. Заступник Голови Вищої ради юстиції В.І. Андрейцев: "…Повідомляю, що Вища рада юстиції відповідно до повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції", не є органом правосуддя, і не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням чи будь-яким іншим чином втручатися у здійснення судочинства….
Разом з тим, з приводу недотримання місцевим судом процесуальних строків розгляду справ Ви можете звернутися з обґрунтованим звернення до ради суддів Дніпропетровської області (просп. Карла Маркса, 57, кім. 301, м. Дніпропетровськ, 49070), яка згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 111 Закону України "Про судоустрій України" здійснює контроль за організацією діяльності судів.
Крім того, голова ради суддів, серед інших осіб, визначених у частині другій статті 97 названого Закону вправі, за наявності достатніх підстав, ініціювати перед кваліфікаційною комісією суддів питання про дисциплінарну відповідальність суддів."
Такого ж змісту заяву мною особисто здано під розпис і до  Державної судової адміністрації України.
Мною на цю заяву отримано відповідь 24.06.09  №  C-553/09. Заступник Голови О. Булка повідомив, що "Ваше звернення стосовно дій судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Тихомирова Ігоря Володимировича Державною судовою адміністрацією України розглянуто….
З огляду на вищевикладене Вашу скаргу надіслано до Вищої кваліфікаційної комісії України для врахування під час розгляду рекомендації для обрання безстроково на посаду судді Тихомирова І.В."
Незважаючи на подані мною заяви-скарги ніяких здвигів по розгляду поданих позовних заяв до відповідача санаторію "Нафтуся Прикарпаття" не відбулося, позовну заяву до санаторію до розгляду не призначено.
Своєю безпрецедентною, безвідповідальною, явно визиваючою поведінкою, усвідомлюючи свою безкарність, що судді - недоторкані(ст.13 Закону України "Про статус судді"), що порядок оскарження рішення судді тільки один, а саме встановлений процесуальним кодексом, що як за завідомо неправосудне рішення суддя ніякої відповідальності нести не буде і не несе, тому  що складний порядок притягнення до відповідальності, і суддя Тихомиров І.В., і суддя Багрова А.Г., і суддя Шестакова З.С., не розглядом поданих мною та моєю дочкою позовних заяв, створення безладу з виконанням прийнятих судом ухвал:
1. грубо порушили моє Конституційне право на судовий захист(ст.55 Конституції України, ст.6 Закону України "Про судоустрій України"…) тому, що на протязі кількох років судді Нікопольського міськрайонного суду не можуть, а скоріше за все не хочуть, призначати їх до розгляду, розглянути, та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
2. вище викладеним, я вважаю, СУДДІ: Тихомиров І.В., Багрова А.Г., Шестакова З.С. грубо порушили, у першу чергу, ст.5,6,10 Закону України "Про статус суддів", Закон України "Про судоустрій України".
В судовому засіданні я повинна звертатися до судді: "Ваша честь" (ст. 161  ЦПК України). При такій несправедливості до мене та моєї дочки під час розгляду в Нікопольському міськрайонному суді поданих нами позовних заяв, примушення звертатися до судді з такими словами спричиняє мені моральну шкоду.
Я вважаю, що захист інтересів відповідача по поданих нами позовних заявах адвокатами відповідачів будується на затягуванні розгляду справи  і саме це є причиною: і не належного повідомлення мене судом про день та час судового засідання, і не призначення суддею проведення судово-медичної експертизи, і не виконання судом ухвал суду від 17.07.2007р., і плутаниця в суді з направленням ухвал суду від 17.07.2007р. на виконання…
Адвокати захищають інтереси своїх клієнтів, честь їм і хвала, що вони вміють це робити і роблять, але "грош цена в базарный день" суду, суддям, які йдуть на поводу у цих адвокатів і не виконують свої обовязки прямо виписані, предписані в Законах України.
На підставі викладеного, вимог чинного законодавства,  Законів України "Про статус суддів",  "Про судоустрій України"

                                             Прошу:

1. Відкрити дисциплінарне провадження по відношенню до  судді Тихомирова І.В., здійснити перевірку вище викладених дій, бездіяльності та грубого порушення присяги суддею Тихомировим І.В., відкрити дисциплінарну справу, розглянути дисциплінарну справу та прийняти рішення.
2. Відкрити дисциплінарне провадження по відношенню до судді Шестакової З.С. (затягування розгляду справи по позовній заяві від 25.02.2008р. до приватного підприємця Ганноцької А.Л. "о взыскании неустойки, морального вреда за не надлежащее выполнение условий договора"),  здійснити перевірку вище викладених дій, бездіяльності та грубого порушення присяги суддею ШестаковоюЗ.С., відкрити дисциплінарну справу, розглянути дисциплінарну справу та прийняти рішення.
3. Зауважити(!) шановним суддям Нікопольського міськрайонного суду Багровій А.Г., Тихомирову І.В., Шестаковій З.С., що СУДДЯ є публічною особою, а тому дії СУДДІ повинні бути зрозумілі громадянам і відповідати вимогам чинного законодавства. У цьому випадку дії судді Багрової А.Г.(прийняття Ухвали від 14 грудня 2006р.  ), судді Тихомирова І.В.(не розгляд цивільної справи №2-646/08, безлад з направленням на виконання ухвал суду від 17.07.2007  р., не виконання ухвал суду від 17.07.2007 р.) , судді Шестакової З.С. (довгий час не призначення до розгляду справи за позовом до приватного підприємця, затягування розгляду справи), як Судді, мені особисто, не зрозумілі, і як я бачу, не відповідають вимогам чинного законодавства, грубо порушують моє Конституційне право на судовий захист.
4. Прошу поставити питання перед головою Верховного Суду України про ініціювання законодавчої ініціативи перед Верховною Радою України:
-  про скасування ст.161 ЦПК України.
-  про введення відшкодування матеріальної та моральної шкоди Державою Україна з Державного бюджету стороні по справі у разі затримки суддею розгляду справи, відміни або скасування прийнятого суддею рішення по справі апеляційним, Верховним Судом України , в інших подібних випадках дій, бездіяльності судді під час розгляду справи .
Про прийняті заходи по вище викладеному, прошу повідомити мене, В.Г.Севрикову, у письмовій формі та у встановлені законодавством строки.



З повагою та надією на допомогу                                                              В.Г.Севрикова.


  11.08.2009р.                                                                                     

Hosted by uCoz