Вл.Ал.!

Ты имеешь представление о работе государственного предприятия, учреждения, организации?! НЕТ?! А жаль! Тогда тебе очень интересно будет почитать обращение Кириченко Н.М. к читателям!

Представляешь?! Оказывается каждое должностное лицо, - НА ГОСУДАРЕВОЙ СЛУЖБЕ, сразу же ПЕРЕподчиняет эту организацию для получения выгоды ЛИЧНО ДЛЯ СЕБЯ. Ну а всех неугодных, или другими словами тех, которые что-то там вякать начинают, просто вышвыривают из организации безо всякого соблюдения законности, порядочности, ну и подобного, как паршивого котёнка.

Что я имею ввиду?! Начальник Главного управления Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям в Днепропетровской области Кульбач А.А., насколько видно из этих материалов подобрал себе ПРЕДАННЫЕ кадры, организовал работу нижестоящего госучреждения – юридического лица, НО!!! Заключало договора на предоставление услуг не само это юрлицо, а он лично, он лично, или по его указанию составляли смету и другие документы к этим договорам – все документы от имени Главного управления, и это при том, что выполняло эти заказы нижестоящее юридическое лицо со своим начальником, должностными лицами.

Т.е. он организовал и руководил денежным потоком! При этом премиальные всех видов: недельные, месячные, квартальные, годовые, к праздникам, и т.д. всё это в немалых суммах сразу перечислялось на банковские карточки работникам, которые их получали, и как порядочные приносили и молча отдавали руководителю. Вот так! НЕ ХИЛО?!

Не начислялась и индексация на заработную плату и только потому, что её то забрать назад уже нельзя было - , поэтому её Кульбач А.А. и не вводил в смету при заключении договора на предоставление услуг.

Уволили «неугодных» с грубейшими нарушениями требований действующего законодательства – которое и так наши дыпутаты Верховной рады Украины уже сделали во вред работнику.

Суды наши тоже относятся к рассмотрению таких дел спустя рукава! Я к чему тебя подвожу?! К тому, что было заявлено ходатайство в судебном заседании допросить как свидетелей борцов с коррупцией! Результат был прогнозирован – отказано! Я очень хотел посмортеть на такого полковника, подполковника в зале судебного заседания и спросить у него, что да как, да почему и пусть бы мне этот «УМНИК» пояснил, дал ответы на поставленные вопросы. Но судья посчитала, что это не относится к предмету спора!

Моя субъективная точка зрения – напрасно так себя ведут судьи!!! Они просто СПОСОБСТВУЮТ КОРРУПЦИОНЕРАМ!!! Это показывает, что АБСОЛЮТНО НИКАКОЙ ПРОТИВОКОРРУПЦИОННОЙ БОРЬБЫ, РАБОТЫ, как хочешь это называй, В СУДБЕНОЙ СИСТЕМЕ Украины НЕ ВЕДЁТСЯ!!! ПО ДЕЛАМ, В ТАКИХ СЛУЧАЯХ, СРАЗУ ЖЕ ТАКИХ «УМНИКОВ» ВЫВОДЯТ ИЗ-ПОД ВНИМАНИЯ, РАССМОТРЕНИЯ В СУДЕ, УВОДЯТ ОТ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ОРГАНИЗАТОРА – как в этом случае Главное управление во главе с этим целым полковником Кульбачем А.А..

И такое положение по всей структуре ГСЧС Украины – на поданные жалобы НЕ отреагировали, хамов на место не поставили, не вышвырнули вообще со службы, … .

Короче! Это моя субъективная точка зрения, но она может быть и ошибочной! И это несмотря на то, что факты УПРЯМАЯ ВЕЩЬ!

Сама она направила жалобу в КМУ, но я сомневаюсь в каком – либо положительном результате – так тоже сидят ещё те «УМНИКИ» - полный развал экономики Украины, полнейший беспредел во всех отраслях, сферах деятельности в Украине! Может я предвзято отношусь?! Может я ошибаюсь?!

Тем не менее о дальнейших ответах Кириченко Н.М. обещает ставить в известность.

Почитай сам, пусть почитают читатели и порекомендуйте Кириченко Н.М. – что же ей делать дальше?! Как ей быть!

С ув. А.И.

Інтеренет

Шановні читачи! Я, Кириченко Наталя Михайлівна працювала в 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів з 2009 року на посадах диспетчера, інженера, а з серпня 2012 року на посаді начальника групи аварійно-рятувальних робіт.

В травні 2016 року я була звільнена з посади начальника групи аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ за п.1ч.1ст.40 КЗпП України – скорочення штатів працівників.

Я, Кириченко Н.М., прекрасно розумію ч.3 ст. 64 ГК України: «3. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.»

Я, Кириченко Н.М., повністю з такими вимогами чинного законодавства згодна і підтримую: – дійсно - само підприємство, установа, організація ЗОБОВ’ЯЗАНІ(!) вирішувати питання визначення своєї організаційної структури, штатного розпису саме з урахуванням економічної(!) доцільності.

Підкреслюю, скорочення в ДЕРЖАВНОМУ(!) підприємстві, установі, організації повинно проводитись з урахуванням економічної(!) доцільності, а не з забаганки ЯКОЇСЬ посадової ОСОБИ(!), яка вважає таку установу своєю вотчиною.

Скорочення штату працівників в 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів відбулось на підставі наказу начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області Кульбача А.А. від 25.03.2016 № 172 "Про здійснення організаційно-штатних заходів у підрозділах Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області".

Але незважаючи на це, я вважаю, що звільнення мене з 47 ППЧ є:

-- по-1-ше, помстою за моє намагання, на протязі кількох років, добитись справедливого вирішення питань по:

1. нарахуванню та виплаті мені індексації на заробітну плату, як основної державної соціальної гарантії – встановленої Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року N 2017-III, іншими Законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. Саме для вирішення цього питання мною було до суду подано кілька позовних заяв: цивільні справи: №182/8232/16-ц, № 182/67401/16-ц, № 182/68/16-ц, №182/3417/16-ц, … .

2. доплату за відсутнього працівника, що прямо передбачено ст. 105 КЗпП України,

3. скарги на наявність прийнятої Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області на посаду фахівця в Групу аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ громадянина, який тільки знаходився у штаті, але всю роботу виконували за нього інші - цивільна справа: №182/1982/16-ц – про зняття догани (дисциплінарного стягнення),

4. Скарги щодо вимагань начальником 47 ППЧ грошових коштів в доларах ще 2014 році за працевлаштування – скарги були направлені помилково не на ДСНС України, а на начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, для якого і збирались ці гроші посадовими особами. Після того як приїхала комісія, всіх скаржників запросили до залу, прискіпливо ВИЯСНЕНО, які записи є записані на диктофон, а встановив, що ніяких записів на диктофон, на підтвердження викладеного в скаргах, НЕ має, подані нами скарги були ПРОСТО ЗНИЩЕНІ головою комісії та начальником ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області Кульбач А.А.. Про це нас поставлено до відому, коли ми поцікавились – коли нам будуть дані відповіді на подані нами скарги.

По цьому питанню подавали скарги п’ять працівників: Корзун Г.М., Завгородня Т.А., Кірпа Л.М., Гейдарова К.А., Кириченко Н.М.. На цей час всі ми звільнені по різним підставам.

5. Скарги щодо НЕ виплати відпускних, матеріальної допомоги до відпустки, (письмові, усні, та цивільні справи: № 182/401/16-ц, … .) майже всім працівникам частини, окрім працівників причасних до розподілу в пожарній частині грошових коштів: начальник, його заступник, бухгалтери, тощо.

6. Скарги від мого ім’я, як начальника групи аварійно-рятувальних робіт, по забезпеченню матеріальної бази для ведення продуктивної роботи групи (комп’ютери, хоча б один на групу, доступ до нормативних баз даних(з виходом в інтернет), папір, миючі та дезінфікуючі засоби, враховуючи специфіку роботи), які начальник проігнорував, або відповів відмовами і відписками.

тощо.

-- по - 2-ге, моє звільнення я вважаю незаконним та таким що грубо порушує і вимоги чинного законодавства, і на це вказують події, які відбувалися, як перед моїм звільненням і на які я вказала вище, так і у процесі самого звільнення:

1. НЕ підготовлено, його просто НЕ МАЄ, техніко-економічне обґрунтування на скорочення посад чи штату працівників, що обов’язково погоджується з профспілковим комітетом, якщо він діє на підприємстві, установі, організації.

Економічна НЕ обґрунтованість прийнятого наказу №172 від 25.03.2016р. повинна була б полягати в тому, щоб зробити заміну скороченій групі аварійно-рятувальних робіт іншими працівниками 47 ППЧ. І саме у зв’язку з тим, що відповідно Договору, на підставі якого 47 ППЧ виконує свої договірні зобов’язання перед ПАТ «НЗФ» на групу Аварійно-рятувальних робіт покладено приблизно 77% основних зобов’язань. АЛЕ цього в прийнятому наказі не зроблено і хто тепер буде виконувати ці ДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ – НЕ ВІДОМО!

Як ВИСНОВОК:

1. Вилучення групи аварійно-рятувальних робіт ставить під загрозу виконання договірних зобов’язань 47 ППЧ та доцільності знаходження частини на території ПАТ НЗФ, так як згідно зі статистикою, ті загорання, які стались на території ПАТ НЗФ (3-6 за рік при роботі групи АРР) не значні та на їх локалізацію можуть залучати 28 ДПРЧ, яка знаходиться в м. Нікополі.

2. Відсутність групи аварійно-рятувальних робіт, або хоча б 3(трое) людей(фахівців, інженерів, інспекторів) ставить під загрозу проведення заходів, спрямованих на попередження виникнення пожеж та інших профілактичних робіт у цьому напрямку на ПАТ НЗФ. Без належної роботи в цьому напрямку це спричинить зростання кількості пожеж на території ПАТ НЗФ, пошкодження майна, а саме найстрашніше, може призвести до загибелі людей.

3. Не зрозуміло з яких причин, на якій підставі взагалі вилучена група АРР зі штату 47 ППЧ начальником ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області без затвердження ШТАТУ у Києві ГУ ДСНС України.

Начальник ГУ ДСНС України приймаючи цей наказ умисно створив умови для нанесення шкоди установі - ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, і безпосередньо 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. А це вже межує зі скоєнням злочинних дій, які караються в порядку кримінального судочинства.

Крім цього саме скорочення чисельності або штату працівників – одна з підстав для розірвання трудового договору, передбачених п.1ч.1ст.40 КЗпП України і передбачає певний порядок самого звільнення, але який було грубо порушено.

На цей час мною до суду подано позовну заяву про відновлення мене на роботі в 47 Професійній пожежній частині Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на одній з раніше займаних посад.

Постає взагалі питання про доцільність утримувати і Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області і самої 47 Професійної пожежної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області і саме тому, що начальник цього головного управління полковник Кульбач А.А. зробив і Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області і саму 47 Професійну пожежну частину ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області своєю вотчиною.

І все, наскільки я зрозуміла, посадові особи ДСНС України роблять все тільки для свого збагачення, і у першу чергу перших осіб, а інші теж стараються не упустити своє і на це вказує викладене, а також подані до суду позовні заяви, що начальник Кульбач А.А., за безпосередньої підтримки начальника ДСНС України, установу: - Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області, зробив(!) своєю(!) вотчиною(!). Йому дуже р’яно допомагають в цьому його «приближённые», серед яких і посадові особи з відділу з питань запобігання(!) та виявлення(!) корупції(!) Головного управління підполковник служби цивільного захисту Новохатній Олександр Іванович, Клименко Володимир Васильович провідний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління. Не відстають від цих борців з корупцією і інші члени його керівництва: Горобець Ольга Ярославівна заступник начальника управління економіки і фінансів Головного управління, підполковник служби цивільного захисту Миршавка Анатолій Володимирович, провідний фахівець відділу роботи з особовим складом центру забезпечення діяльності Головного управління тощо.

А безпосереднім виконавцем вказівок Кульбача А.А. в 47 ППЧ є начальник Безпалько О.П. зі своїми «приближёнными».

Підтримує Кульбача А.А. і судді Нікопольського міськрайонного суду які відмовились допитати у якості свідків в судовому засіданні «борців» з корупцією Новохатній Олександр Іванович, Клименко Володимир Васильович, а також Горобець Ольгу Ярославівну, Миршавку Анатолія Володимировича, але вона, суддя Шестакова З.С., в судовому засіданні відмовила в цьому клопотанні.

А в прийнятому рішенні від 30.06.2016 року, справа № 182/8232/15-ц провадження №2/0182/17/2016, в позові Кириченко Наталі Михайлівні до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області суддя Шестакова З.С. взагалі відмовила в вимогах позову до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

І це при тому, що саме Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, начальник Кульбач А.А., і договори укладало з ПАТ «НЗФ», і відповідно кошторис складало, і на роботу приймає, а не юридична особа 47 ППЧ та його начальник Безпалько О.П.. Я особисто вважаю, що тут суддя Шестакова З.С., з якоюсь незрозумілою для мене заінтересованістю, прикриває корупційні дії та те, що начальник Кульбач А.А., установу Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області, зробив(!) своєю(!) вотчиною(!) – ну, я так думаю, це типу організованої злочинної групи.

Маємо те, що начальник Кульбач А.А. сам по суті веде господарську діяльність, але прикривається 47 ППЧ та її начальником Безпалько, як презервативом, щоб самому у скандальних питаннях не бути відповідачем.

І це при тому, що в судовій гілці влади під час розгляду справ та прийняття рішень теж, як видно тільки з поданих мною позовів та доданих до них доказів, ДУЖЕ Р’ЯНО «ВЕДЕТЬСЯ» БОРОТЬБА З КОРРУПЦІЄЮ.

Ну що ж на то вони і судді, щоб приймати рішення, які повинні бути законні та обґрунтовані.

Мною, крім поданих позовів до суду, подані скарги Прем’єр-Міністру Кабінету Міністрів України та Генеральному прокурору України.

Які будуть відповіді, я вас додатково поставлю до відому.

На підставі викладеного прошу вас, шановні читачі, порекомендувати, порадити, куди, до кого мені звернутись, щоб я отримала допомогу, щоб з мене було знято догану, відновлено на роботі, повністю виплачено збитки, яких я зазнала у зв’язку з таким безпрецедентним відношенням до мене, до інших працівників!

Матеріали додаю! Почитайте і будь ласка допоможіть.

З повагою

Н.М.Кириченко

Державна служба України з ЗАТВЕРДЖУЮ

надзвичайних ситуацій Т.в.о. начальника ГУ ДСНС

Головне управління Державної служби України у Дніпропетровській області

України з надзвичайних ситуацій у

Дніпропетровській області полковник служби ЦЗ

________________А.А.Кульбач

05.05.2015р.

АКТ

27.04.2015 № б/н

м. Дніпропетровськ

Про проведення службового розслідування

Складений на підставі наказу Т.в.о.начальника Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області (далі - Головне управління) №160 від 24.04.2015 "Про призначення службового розслідування" відповідно до заяви начальника групи аварійно- рятувальних робіт 47 професійної пожежної частини Головного управління з охорони об'єктів (далі - 47 ППЧ) Кириченко Наталі Михайлівни, що надійшла до Головного управління 17.04.2015 за № К-28 стосовно проведення службової перевірки дій комісії призначеної наказом начальника 47 ППЧ від 31.03.2015 № 31 щодо розгляду порушення трудової дисціпліни 23.03.2014, порядку нарахування та виплати заробітної плати Кириченко Н.М.

Комісія у складі:

голова комісії - підполковник служби цивільного захисту Новохатній Олександр Іванович, головний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління;

члени комісії: підполковник служби цивільного захимсту Миршавка Анатолій Володимирович, провідний фахівець відділу роботи з особовим складом центру забезпечення діяльності Головного управління, Горобець Ольга Ярославівна заступник начальника управління економіки і фінансів Головного управління; Клименко Володимир Васильович провідний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління; Лисогоря Олена Юріївна головний спеціаліст юридичного відділу Головного управління.

27.04.2015 вище зазначеною комісією було відвідано за місцем дислокації 47 ППЧ м.Нікополь, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, з метою з'ясування фактів, відображених в заяві Кириченко Наталі Михайлівни та проведення службового розслідування відносно заяви.

По суті даної заяви встановлено наступне:

- наказом начальника 47 ППЧ "Про створення комісії щодо розслідування порушення трудової дисціпліни" від 31.03.2015 № 31 було створено комісію щодо розслідування факту порушення трудової дисціпліни Кириченко Н.М. Відповідно до цього наказу комісією складено акт. Дії Кириченко Н.М. були кваліфіковані як порушення розпорядку роботи частини, а саме: самовільне залишення наради керівного складу 23.03.2015 під час її проведення. Згідно статей 139, 142 КЗпП України даний вчинок є дисціплінарним проступком щодо порушення трудової дисціпліни, дисціплінарна відповідальність за яке передбачене статею 147 КЗпП України, якою передбачено наступні види дисціплінарпих стягнень: догана, звільнення. Положенням 47 ГІПЧ, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 24.05.2013 № 301 також передбачено одним з повноважень начальника ППЧ застосовувати заохочення та накладати дисціплінарні стягнення на працівників відповідно до КЗпП. Начальником 47 ППЧ Безпалько О.П. на

підставі складеного акту "Проведення розслідування щодо порушення трудової дисціпліни" від 09.04.2015 № 5 Кириченко Н.М. було прийнято рішення не застосовувати дисциплінарне стягнення, не було видано відповідний наказ, рішення по вище вказаному акту щодо застосування дисціплінарного стягнення реалізовано не було, що підтверджується письмовим поясненням начальника 47 ППЧ Безпальком О.П.

Щодо ненадання Кириченко Н.М. копій документів проведення службового розслідування щодо неї.

Кириченко Н.М. з заявою від 09.04.2015 звернулася до начальника 47 ПГІЧ Безпалько О.ГІ. щодо ознайомлення її під підпис з наступними документами:

Протокол наради при начальнику частини від 23.03.2015 № 53,

Протокол наради при начальнику частини від 30.03.2015 № 56;

Протокол наради при начальнику частини від 30.03.2015 № 57;

- Наказ "Про створення комісії щодо розслідування порушення трудової дисціпліни" від 31.03.2015 №31;

- Акт "Про проведення розслідування щодо порушення трудової дисціпліни" від 09.04.2015 № 5 Кириченко Н.М.

27.04.2015 року Кириченко Н.М. було надано під підпис завірені належним чином копії вище вказаних документів.

- Стосовно заяви Кириченко Н.М. щодо факту складання акту про її відмову від ознайомлення під підпис з наказом "Про створення комісії з розслідування порушення трудової дисціпліни" та наказу про дисциплінарне стягнення.

Данний факт під час службового розслідування не знайшов свого підтвердження, оскільки наказ "Про дисціплінарне стягнення" відсутній.

- не проводиться ознайомлення з наказами під підпис в повному обсязі і заборонений доступ до наказів по частині, що дає можливість до зловживань службовим положенням начальником

Ознайомлення з розпорядчими документами (накази, окремі доручення) проводиться з особовим складом та працівниками в частині що їх стосується або за належністю у відповідності до Інструкції з діловодства в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженої наказхом ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області 03.01.2014 № 59.

Щодо питання Кириченко Н.М. про не нарахування і не виплати індексації на заробітну плату з серпня 2014 року і по теперешній час, чим порушуються вимоги ст.33 Закон України "Про оплату праці", ст.95 КЗПП, Закон України - 491- IV від Об.02.2003р. "Про індексацію грошових доходів населення".

В даному підрозділі дійсно підтверджується вище вказаний факт, причиною якого є відсутність кошторисних призначень. В процесі проведеної бесіди з Кириченко Н.М. в присутності головного бухгалтера було надано роз'яснення обов'язковості та правельності нарахування індексації на заробітну плату.

- не нараховувалась та не виплачувалась компенсація на заробітну плату за затримку з січня 2015 року по березень 2015 року, чим порушено вимоги ст. Закону України "Про оплату праці", Закон України №2050-111- від 19.10.2000року "Про компенсацію"

Компенсація на виплату заробітної плати в 2015 році в кошторисі видатків не плановано. Затримка виплати заробітної плати в 47 ППЧ склалася в результаті реорганізації структури.

- не нараховувалась та не виплачувалась оплата праці при сумісництві професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника чим порушено вимоги ст. 105 КЗпП України.

З приводу цього питання надано роз'яснення на підставі яких документів нараховується вище вказана доплата, а саме дотримання наказу Міністерства України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.07.2006 № 431 "Про упорядкування умов оплати праці та установлення схем тарифних розрядів працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС України".

Проведеним службовим розслідуванням комісією Головного управління перевірено всі факти відображені в заяві Кириченко Н.М. та надано роз'яснення та копії документів щодо порушених нею питань.

Члени комісії:

А.В.Миршавка

О.Я. Горобець

В.В. Клименко

О.Ю. Лисогоря

Ознайомлена з даним актом 27.04.2015р. Кириченко Н.М.

Нікопольський Міськрайсуд

53213, м.Нікополь, вул. Шевченко, 201

Позивач: Кириченко Наталя Михайлівна

35211, м.Нікополь, вул. Пінська, 26а Номер засобу зв'язку: 050-662-77-32

Відповідач: 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів 35213, м.Нікополь, вул.Електрометалургіє, 310 Номер засобу зв'язку: 056-6654-355 Начальник Безпалько О.П.

На підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору - звільнений.

Справа №182/67/16-ц

Суддя Шестакова З.С.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

Про стягнення частини заробітної плати

Я, Кириченко Наталя Михайлівна працюю в 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів з 2009 року, на посаді начальника групи аварійно-рятувальних робіт з червня 2013 року.

Оскільки на даний момент з боку роботодавця триває порушення моїх трудових прав, вимушена звернутися за їх захистом в судовому порядку. Суть протиправної діяльності підприємства полягає в наступному.

Отримавши в листопаді 2015 року розрахунок нарахованої та виплаченої заробітної плати, мною виявлений факт ненарахування та невиплати коштів індексації заробітної плати за листопад 2015 року, що є порушенням ст.95 ч.6 КЗпП України, ст.33 Закон України «Про оплату праці», ст.95 КЗпП, Закон України - 491-ІУ від 06.02.2003р. «Про індексацію грошових доходів населення». Але на мою письмову заяву Вх.№23 від 09.06.2015р. планувалась її нарахування та виплата в серпні місяці 2015року, а згідно Акту ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 27.04.2015року «Про проведення службового розслідування» були надані роз'яснення щодо обов'язковості її нарахування. Станом на теперішній час індексація не нарахована.

Закон України „Про індексацію грошових доходів населення" визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. Відповідно до ст. 2,4 Закону України „ Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації, який установлюється у розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком, прочинаючи з місяця введення в дію закону. Стаття 17 закону передбачає, що закон набирає чинності з 01.01.2003 року. Даним законом також передбачено, що для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначеній у ч.1 цієї статті. Відповідно до п.1 Постанови Кабміну України №1078 від 17.07.2003 року з наступними змінами та доповненнями, які були внесені постановою Кабінету Міністрів України за № 690 від 17.05.2006 року, з 17.05.2006 року нарахування індексації стало обов'язковим для всіх

підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Індексація заробітної плати за місяці, в яких індекс інфляції складав менше ніж 101% розраховується відповідно до Методики та залишається на рівні попереднього місяця, в якому нараховувалась індексація. У відповідності до ст.16 Закону спори, що виникають з питань індексації грошових доходів населення вирішуються у судовому порядку. Відповідно до п.п.4,5 Порядку проведення індексації затвердженого Кабміном України від 17.07.2003 року індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі підвищення розмірів заробітної плати,пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць не проводиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Індекс споживчих цін для визначення порогу індексації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін починаючи з березня 2003 року-місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року. Базовим місяцем вважається місяць прийняття працівника на роботу, (для мене це червень 2013 рік - Наказ №44 від 01.06.2013р. переведення на посаду начальника групи аварійно-рятувальних робіт) якщо надалі його зарплата не підвищувалася, місяць, в якому востаннє збільшувалися грошові доходи працівника і місяць, в якому підвищено розмір мінімальної зарплати і у зв"язку з цим збільшилася заробітна плата працівника. Підвищення заробітної плати має перевищувати суму індексації, яка має нараховуватися в місяці зростання доходу. Базовим місяцем для проведення індексації є місяць підвищення розміру грошових доходів - червень 2013рік.

Відповідно розрахунку сума не донарахованої заробітної плати склала суму індексації за листопад 2015р., а саме 75,5%* 1378=1040 ,39грн..

За таких обставин є всі підстави для стягнення на мою користь з відповідача суми індексації заробітної плати на загальну суму 1040 ,39(одна тисяча сорок гривень 39 коп.). На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 62, 212-215 ЦПК України, ст.ст.1-5 Закону України „ Про індексацію доходів населення" та Порядку проведення індексації

ПРОШУ СУД:

Стягнути на мою користь з відповідача суму індексації заробітної плати за листопад 2015р. , у встановленому Законом України „Про індексацію грошових доходів населення", Постановою Кабміну України №1078 від 17.07.2003 року з наступними змінами та доповненнями порядку, у сумі 1040,39 грн

До заяви додаю:

Копія паспорту та ідентифікаційного номеру.

Копія сторінок трудової книжки та виписка з Наказу№44 від 01.06.2013р.

Копії заяв про виплату індексації вх.№23 від 09.06.2015. Копія відповіді підприємства від 18.06.2015 року №24. Акт про проведення службового розслідування від 27.04.2015р.

Копії виписок про нараховану та виплачену заробітну плату за листопад 2015(корінець).

30.12.2015р. Н.М.Кириченко

Нікопольський Міськрайсуд 53213, м.Нікополь, вул. Шевченко, 201

Позивач: Кириченко Наталя Михайлівна

3521 1, м.Нікополь, вул. Пінська, 26а Номер засобу зв'язку: 050-662-77-32

Відповідачі:1.Головне управління державної служби України з

надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській

області з охорони об'єктів

49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленко, 4, засоби зв’язку невідомі.

2. 47 Професійна пожарна частина Головного

управління державної служби України з

надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській

області з охорони об'єктів

35213, м.Нікополь, вул.Електрометалургіє, 310 Номер засобу зв'язку: 056-6654-355

цивільна справа №182/8232/16-ц

суддя З.С.Шестакова

Заява

про уточнення позовних вимог

справи №182/8232/16-ц Про стягнення частини заробітної плати

У зв'язку з отриманням висновків незалежної аудиторської перевірки АФ «ПРОФИ-АУДИТ» по нарахуванню індексації на мою заробітну плату та подання заперечення на позовну заяву виникла необхідність по уточненню поданої позовної заяви.

При обов’язковому нарахуванні індексації заробітної плати та використанні цих грошових коштів підприємств, установ і організацій на засадах адресності та цільового використання, ці кошти посадовими особами 47 ППЧ, за безпосереднього прикривання цих протизаконних дій посадовими особами Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, використовувались і використовуються з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно ч.6 ст. 95 КЗпП України: Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII, далі Закон № 1282-XII: Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення);

Згідно ч.4 ст. 2 Закону № 1282-XII: Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв’язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року N 2017-III, далі Закон N 2017-III, визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами України основних соціальних гарантій.

Згідно ст. 17 Закону N 2017-III: Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Згідно абзац 5 ст. 18 Закону N 2017-III: Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: - індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін;

Згідно ч.2 ст. 19 Закону N 2017-III: Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно ст. 20 Закону N 2017-III: Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078, далі Порядок №1078, визначено правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання.

Згідно п.2 Порядку № 1078: 2. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер;

Згідно п.4 Порядку № 1078:4. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), … . .

Згідно абз.8 п.4 Порядку № 1078: абз.8 У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Згідно п.6 Порядку № 1078: 6. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв’язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

Це вимоги чинного законодавства, якими встановлено на рівні Закону, - Державні соціальні гарантії.

Мною неодноразово піднімалось питання про не нарахування та не виплату індексації на заробітну плату в 47 ППЧ. В квітні 2015 року навіть приїздила комісія з Головного управління та перевіряла подану мною скаргу.

Так на мою письмову заяву Вх.№23 від 09.06.2015р. мене поставлено до відому, що нарахування та виплата індексації планувалась в серпні місяці 2015року, а згідно Акту ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 27.04.2015року «Про проведення службового розслідування» комісією дійсно було підтверджено сам факт не нарахування індексації на заробітну плату та не виплати її, і НАВІТЬ(!) були надані роз'яснення щодо обов'язковості її нарахування.

Тобто, про прямо встановлені державні соціальні гарантії, які є обов’язковими для виконання, та здійснюються за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій на засадах адресності та цільового використання, ЗНАЮТЬ та ВИЗНАЮТЬ, як обов’язкові до виконання, і посадові особи Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів! АЛЕ!

Навіть після проведеної перевірки головним та провідним фахівцями відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління (підполковник служби цивільного захисту Новохатній Олександр Іванович та підполковник служби цивільного захисту Миршавка Анатолій Володимирович), складення ними Акту, не усунені порушення по нарахуванню та виплаті індексації на заробітну плату, а винних посадових осіб так і не було притягнуто до відповідальності. Сам цей факт не нарахування та не виплати індексації на заробітну плату ці посадові особи відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління взагалі не сприйняли як грубе порушення Конституційних прав - Державних соціальних гарантій, працівників 47 ППЧ, посадовими особами.

Згідно ст. 26 Закону N 2017-III: Посадові особи, винні у порушенні законодавства про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, несуть відповідальність у порядку, передбаченому законодавством.

І саме на таке відношення посадових осіб 47 ППЧ, - БЕЗВІДПОВІДАЛЬНЕ(!), вказано в самому Акті від 27.04.2015 № б/н Про проведення службового розслідування: "Щодо питання Кириченко Н.М. про не нарахування і не виплати індексації на заробітну плату з серпня 2014 року і по теперешній час, чим порушуються вимоги ст.33 Закон України "Про оплату праці", ст.95 КЗПП, Закон України - 491- IV від Об.02.2003р. "Про індексацію грошових доходів населення".

Тобто, мені, а не начальнику та головному бухгалтеру 47 ППЧ, посадові особи, які ЗОБОВЯЗАНІ запобігати та виявляти корупційні дії в Головному управлінні Дніпропетровської області, РОЗ’ЯСНЮВАЛИ(!) про обов’язковість нарахування індексації на заробітну плату!

Згідно п.4 Порядку № 1078:4. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно ст. 33 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР В період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Згідно п.5 Порядку № 1078: 5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), … значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно абз.2 п.5 Порядку № 1078: Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно абз.3 п.5 Порядку № 1078: Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), … , не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Згідно абз.4 п.5 Порядку № 1078: Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Отримавши в жовтні 2015 року розрахунок нарахованої та виплаченої заробітної плати, мною виявлений факт не нарахування та не виплати коштів індексації заробітної плати за період з липня 2010 року по жовтень 2015 року, що є ГРУБИМ(!) порушенням посадовими особами Головного управління Дніпропетровської області вимог чинного законодавства - Державних соціальних гарантій, і у першу чергу Конституції України.

Місяць індексації Величина приросту індексу споживчих

цін для проведення • ••• » •

індексації, відсотків Розрахунок суми індексації Сума індексації, грн.

2014 рік

квітень 1,1 1218x1,1% 13,40

травень 3,3 1218 х 3,3% 40,19

червень 6,7 1218 х 6,7% 81,61

липень 10,8 1218 х 10,8% 131,54

серпень 10,8 1218 х 10,8% 131,54

вересень 12,3 1218 х 12,3% 149,81

жовтень 12,3 1218 х 12,3% 149,81

листопад 16,5 1218 х 16,5% 200,97

грудень 19,3 1218 х 19,3% 235,07 /1133.94

2015 рік

січень 21,6 1218 х 21,6% 263,09

лютий 25,2 1218x25,2% 306,94

березень 29,1 1218x29,1% 354,44

квітень 35,9 1218x35,9% 437,26

травень 50,6 1218x50,6% 616,31

червень 71,7 1218x71,7% 873,31

липень 75,5 1218x75,5% 919,59

серпень 75,5 1218x75,5% 919,59

вересень - (1378x75,5%)- (1842-1551) 749,39

жовтень - - 749,39 / 6 189.31

7 323.25 (1133.94+6 189.31)

На протязі з 01.04.2014 по жовтень 2015 року мені не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати в сумі - 7 323.25(1133.94+6 189.31)грн.. – згідно проведеного вище розрахунку за 2014 – 2015 роки ТОВ аудиторська фірма «Профи-Аудит» - повідомлення від 17.03.2016р. № 41/02.

Не нарахування та не виплата мені індексації заробітної плати є грубим порушенням вимог чинного законодавства, моїх Конституційних прав.

Що стосується «Кошториса, в якому не передбачено витрати на індексацію заробітної плати працівникам» - це не дає право ні посадовим особам Головного управління, і начальнику частини Безпальку О.П. порушувати вимоги чинного законодавства: -п.5. ст. 95 КЗпП україни; -Законів України: - від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення»; - від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; - «Про оплату праці»; - №491-IV від 06.02.2003р. «Про індексацію грошових доходів населення», -постанову Кабінету Міністрів України № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»; тощо.

У начальника частини Безпалько О.П. були і є всі законні підстави для закладання даної статті витрат в кошторис, але цього не було зроблено і не робиться по цей час.

З 2010 року взагалі індексація заробітної плати в 47 ППЧ не проводилась, але грошові кошти направлялись на виплату працівникам нагородних та премії, що не є індексацією.

Всі видані працівникам нагородні та премії повертались, в готівковому вигляді, начальнику частини Безпалько О.П. і що можуть підтвердити, як свідки, працівники, яких я назову в судовому засіданні.

Про цю корупційну схему достеменно відомо і посадовим особам Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, АЛЕ скоріше за все всі вони заінтересовані в цьому, бо мають свій зиск. Цьому є підтвердження складений Акт від 27.04.2015 № б/н Про проведення службового розслідування.

Це ж яку треба мати совість посадовим особам, і начальнику Головного управління в Дніпропетровській області, і заступнику начальника Головного управління - Горобець Ольга Ярославівна, і цим членам комісії – підполковникам – борцям з корупцією: Новохатній Олександр Іванович та Клименко Володимир Васильович, щоб допустити грубе порушення вимог чинного законодавства – Закону, яким встановлені Державні соціальні гарантії.

Це ж які треба мати очі, щоб так себе вести та корчити з себе таку поважну особу – борець з корупцією, прикриваючи злочинні дії свого підлеглого.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (далі - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Я прийнята в 47 ППЧ на роботу. За виконання своїх посадових обов’язків мені зобов’язані виплачувати заробітну плату за рахунок якої я повинна утримувати свою сім’ю, виховувати дітей. Але маємо те, що посадові особи з державної установи зробили «корито» для свого збагачення, індексацію заробітної плати не роблять, чим грубо порушили і продовжують порушувати державні соціальні гарантії, мої Конституційні права – і у першу чергу ст.ст. 21,22,24,28,43,48 Конституції України.

Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. Я не отримую індексацію своєї заробітної плати до цього часу, я не отримую грошові кошти, які мені ЗОБОВ’ЯЗАНІ виплачувати разом з заробітною платою, я не можу забезпечити ні собі, ні своїм дітям достатній життєвий рівень.

Такими безпрецедентними протизаконними діями посадових осіб мені завдано моральну шкоду, яку я оцінюю в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, що складає 2 900(1450х2)грн..

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, керуючись ст. 31ЦПК України, -

ПРОШУ:

1.Визнати порушення строків нарахування та виплати індексації заробітної плати за 2014-2015р., у встановленому Законом України „Про індексацію грошових доходів населення", Постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 року, у сумі 7 323.25 (1133.94+6 189.31) грн., посадовими особами Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, неправомірними.

2. Стягнути з відповідачів: Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів , 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, на мою, Кириченко Наталії Михайлівни, користь суму індексації заробітної плати за листопад 2015р. у сумі 7 323.25 (1133.94+6 189.31) грн..

3. Стягнути з відповідачів: Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів , 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, на мою, Кириченко Наталії Михайлівни, користь моральну шкоду у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, що складає 2 900 (1450х2)грн..

4. Стягнути з відповідачів: Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів , 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, на мою, Кириченко Наталії Михайлівни, користь вартість виконаних робіт, згідно Акту прийому-сдачи консультаційно-інформаційних робіт про проведення аудиту з нарахування індексації на заробітну плату Кириченко Н.М., в сумі – 500(п’ятсот) грн..

5.Допитати у якості свідків посадових осіб відповідачів по обставинам викладеним вище:

5.1. Новохатній Олександр Іванович, - підполковник служби цивільного захисту, головний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - 49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленко, 4;

5.2. Миршавка Анатолій Володимирович, - підполковник служби цивільного захисту, провідний фахівець відділу роботи з особовим складом центру забезпечення діяльності Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - 49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленко, 4;

5.3. Горобець Ольга Ярославівна - заступник начальника управління економіки і фінансів Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - 49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленко, 4;

5.4.Клименко Володимир Васильович - провідний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - 49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленко, 4;

5.5. Лисогоря Олена Юріївна - головний спеціаліст юридичного відділу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - 49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленко, 4.

5.6. Допитати у якості свідків працівників 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів яких я назову в судовому засіданні.

Додаток, копії:

Довідка з заробітної плати з 2009р. по 2015р.(на 8 аркушах) та витяг з наказу №122 від 30.11.2009р.

Аудиторський висновок АФ «Профи-Аудит» (на 4 аркушах)

Свідоцтво про включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів №2277

Свідоцтво платника єдиного податку, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи

Акт прийому-сдачи консультаційно-інформаційних робіт про проведення аудиту з нарахування індексації на заробітну плату Кириченко Н.М.

10.05.2016р . Н.М.Кириченко

Нікопольський Міськрайсуд 53213, м.Нікополь, вул. Шевченко, 201

Позивач: Кириченко Наталя Михайлівна

3521 1, м.Нікополь, вул. Пінська, 26а Номер засобу зв'язку: 050-662-77-32

Відповідачі:1.Головне управління державної служби України з

надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській

області з охорони об'єктів

49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленко, 4, засоби зв’язку невідомі.

2. 47 Професійна пожарна частина Головного

управління державної служби України з

надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській

області з охорони об'єктів

35213, м.Нікополь, вул.Електрометалургіє, 310 Номер засобу зв'язку: 056-6654-355

цивільна справа №182/67/16-ц

суддя З.С.Шестакова

Заява

про уточнення позовних вимог

справи №182/67/16-ц Про стягнення частини заробітної плати

Згідно ч.6 ст. 95 КЗпП України: Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Це вимоги чинного законодавства, якими встановлено на рівні Закону, - Державні соціальні гарантії.

Отримавши в листопаді 2015 року розрахунок нарахованої та виплаченої заробітної плати, мною виявлений факт не нарахування та не виплати коштів індексації заробітної плати за листопад 2015 року, що є ГРУБИМ(!) порушенням посадовими особами Головного управління Дніпропетровської області вимог чинного законодавства - Державних соціальних гарантій, і у першу чергу Конституції України.

У вересні 2015р. посадовий оклад мені було збільшено на 291 грн. тобто з 1551грн. до 1842 грн., а тому базовий місяць у мене змінився на вересень 2015р..

Сума можливої індексації за вересень 2015р. складала - 1040,39 грн. (1378*75,5%, де 1378грн. - мінімальна заробітна плата, 75,5% - коефіцієнт індекса за вересень 2015р.).

Тобто починаючи з вересня 2015р. за мною зберігається визначена, фіксована, сума індексації в розмірі 749,39 грн.(1040,39-291,00), де 1040,39 грн. - сума можливої індексації за вересень 2015р. (1378*75,5%, де 1378грн.-мінімальная зарплата, 75,5% - коефіциєнт індекса за вересень 2015р.), 291 грн. - сума різниці в окладі до підвищення і після (1551,00 грн. і 1842 грн.) і виплачується у такому розмірі до наступного збільшення грошового доходу, при якому таке збільшення перевищить зазначену фіксовану величину.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, керуючись ст. 31ЦПК України, -

ПРОШУ:

1.Визнати порушення строків нарахування та виплати індексації заробітної плати за листопад 2015р., у встановленому Законом України „Про індексацію грошових доходів населення", Постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 року, у сумі 749,39 грн., посадовими особами Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, неправомірними.

3. Стягнути з відповідачів: Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів , 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, на мою, Кириченко Наталії Михайлівни, користь вартість виконаних робіт, згідно Акту прийому-сдачи консультаційно-інформаційних робіт про проведення аудиту з нарахування індексації на заробітну плату Кириченко Н.М., в сумі – 500(п’ятсот) грн..

4.Допитати у якості свідків посадових осіб відповідачів по обставинам викладеним вище:

4.1. Новохатній Олександр Іванович, - підполковник служби цивільного захисту, головний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - 49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленко, 4;

4.2. Миршавка Анатолій Володимирович, - підполковник служби цивільного захисту, провідний фахівець відділу роботи з особовим складом центру забезпечення діяльності Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - 49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленко, 4;

4.3. Горобець Ольга Ярославівна - заступник начальника управління економіки і фінансів Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - 49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленко, 4;

4.4.Клименко Володимир Васильович - провідний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - 49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленко, 4;

4.5. Лисогоря Олена Юріївна - головний спеціаліст юридичного відділу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - 49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленко, 4.

4.6. Допитати у якості свідків працівників 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів яких я назову в судовому засіданні.

Додаток, копії:

Аудиторський висновок АФ «Профи-Аудит» (на 4 аркушах)

Свідоцтво про включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів№2277

Свідоцтво платника єдиного податку, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи

10.05.2016р . Н.М.Кириченко

Справа № 182/8232/15-ц

провадження №2/0182/17/2016

РІШЕННЯ

Іменем України

30.06.2016 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Шестакової З.С.

при секретарі - Пометій Є.Т.

за участю: позивача - Кириченко Н.М.

представника позивача - Корякова А.І. представників відповідачів - Безпалько О.П., Яцик О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом Кириченко Наталі Михайлівни до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів про визнання порушення строків нарахування та виплати індексації заробітної плати неправомірними та стягнення суми індексації заробітної плати, суд

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі по тексту - ГУДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області), 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів (далі по тексту - 47 ППЧ з охорони об'єктів) про визнання порушення строків нарахування та виплати індексації заробітної плати неправомірними та стягнення суми індексації заробітної плати.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з 2009 року вона працює в 47 ППЧ з охорони об'єктів та з червня 2013 року - на посаді начальника групи аварійно-рятувальних робіт. В період своєї роботи до 2010 року отримувала заробітну плату разом з її індексацією у встановленому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Постановою Кабміну України № 1078 від 17 березня 2003 року порядку. З 2010 року 47 ППЧ з охорони об'єктів припинила проводити та виплачувати індексацію заробітної плати.

Позивач вважає, що таким чином, відповідачі безпідставно порушили її трудові права щодо оплати праці, внаслідок чого вона недоотримала за період з квітня 2014 року по листопад 2015 року заробітну плату на суму 8 945,64 грн.

Просить, з урахуванням останніх уточнень від 11 травня 2016 року та спільної перевірки разом з 47 ППЧ з охорони об'єктів суми індексації за період з квітня 2014 року по листопад 2015 рік, визнати пропущення строків нарахування та виплати індексації заробітної плати неправомірними, стягнути з відповідачів солідарно 7 108 грн. 23 коп., а також стягнути з відповідачів 500 грн. за проведення перевірки правильності нарахування індексації грошових доходів аудиторською фірмою «Профі-Аудит».

Представником ГУДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області були надані письмові заперечення на позов (а.с.53-55), в яких зазначено, що ГУДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є органом державної влади, а тому спори з суб'єктом владних повноважень повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

г нікопольський міськраионнии суд

Дніпропетровської області Шестакова 11:16:0011

Також, в запереченнях звертається увага на те, що вимоги позивача щодо виплаті індексації не обґрунтовані, оскільки проведення індексації грошових доходів населенні здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Статтею 26 Прикінцевих перехідних положень Бюджетного Кодексу України зі змінами та доповненнями передбачено, що норми і положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення) застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Враховуючи положення частини четвертої статті 48 статті 51 Бюджетного Кодексу України у разі проведення нарахування індексації доходів понад наявного фінансового ресурсу (кошторисних призначень) виникне заборгованість із заробітної плати, яке буде вважатиметься небюджетною. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

До того ж, даний відповідач не є належним відповідачем по справі та не може відповідати за позовними вимогами позивача, оскільки ГУДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровські області не порушили її трудові права, а 47 ППЧ з охорони об'єктів має статус юридичної особи, створено за рішенням Голови ДСНС України та підпорядковується ГУДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. Територіальний орган та ДСНС України не несуть відповідальність за зобов'язання ППЧ. АЛЕ!!! –укладає договори ГУ ДСНС, а не само 47 ППЧ!!!

Тому просили в позові до ГУДСУ з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області Кириченко Н.М. відмовити.

Представники 47 ППЧ з охорони об'єктів просили суд позовні вимоги позивача залишити без задоволення в повному обсязі, з тих підстав, що 47 ППЧ з охорони об'єктів є бюджетною установою, що фінансується за рахунок коштів спеціального фонду бюджету. Доходна частина бюджету 47 ППЧ з охорони об'єктів формується за рахунок надходжень від об'єкту що охороняється.

Індексація протягом травня - липня 2015 рік не проводилась через те, що суми індексації за цей період перевищували наявні фінансові ресурси, що закладені в кошторисі витрат на утримання 47 ППЧ з охорони об'єктів, та у разі її нарахування відбулось би перевищення кошторисних призначень, що є неприпустимо та суперечить законодавству України. Без погодження кошторису з власником об'єкту, за рахунок якого формується доходна частина бюджету 47 ППЧ з охорони об'єктів, проводити нарахування індексації не можливо, оскільки сума, яка буде підлягати виплаті, значно перевісить затверджений кошторис.

До того ж, індексація грошових доходів населення може нараховуватися в залежності від наявності коштів на ці цілі. У кошторисі 2014-2015 роки гроші на індексацію заробітної плати відсутні.

Тому 47 ППЧ з охорони об'єктів просила в позові позивачці відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість задовольнити позовні вимоги частково з таких підстав.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом у судовому засіданні встановлені обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач прийнята на роботу до 47 ППЧ з охорони об'єктів, де з червня 2013 року працювала на посаді начальника групи аварійно-рятувальних робіт.

З квітня 2014 року відповідачем 47 ППЧ з охорони об'єктів не проводилась індексація заробітної плати у встановленому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Постановою Кабміну України № 1078 від 17 березня 2003 року порядку.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд виходить з такого.

Відповідно до статті 9 Конституції України діючі міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.

Частиною четвертою статті 55 Конституції України передбачено, що кожен має право після

використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Найбільш важливі та значимі положення, які стосуються гарантування та захисту прав та свобод людини зосереджені в Загальній декларації з прав людини, прийнятій Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року та в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

Стаття 23 Загальної декларації з прав людини, зокрема передбачає, що працюючий має на право на справедливу та задовільну винагороду, яка б забезпечувала гідне існування для нього самого та його родини і яка, в разі необхідності, доповнюється іншими засобами соціального даті захисту.

Частина перша статті 25 Загальної декларації з прав людини декларує право людини на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який потрібен для підтримання здоров'я та добробуту його сім'ї.

Стаття 4 Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року, яка ратифікована Верховною Радою України від 14 вересня 2006 року, передбачає, що з метою забезпечення ефективного здійснення права на справедливу винагороду Договірні Сторони зобов'язуються, зокрема: визнати право працівників на таку винагороду, яка забезпечує їм і їхнім сім'ям достатній життєвий рівень; здійснювати відрахування із заробітної плати тільки на умовах і пити в розмірах, передбачених національними законами або правилами чи встановлених колективними ною договорами або арбітражними рішеннями. Здійснення цих прав досягається шляхом вільного укладання колективних договорів, запровадження законних систем нарахування заробітної плати або вжиття інших заходів, що відповідають національним умовам.

30 березня 2006 року набрав чинності Закон України «Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до цього Закону суди України при розгляді справ повинні застосовувати Конвенцію та практику Суду як джерело права. 31 травня 2006 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

У загальновизнаній класифікації прав людини право на працю та справедливу винагороду відноситься до другого покоління прав людини. Ці права відрізняються не тільки предметом та часом виникнення, але й засобами та ступенем забезпечення, тому що їхня реалізація передбачає та спирається на втручання держави.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Майном за практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), зокрема, визнаються: законні сподівання на отримання власності, підприємницька діяльність, право займатися професійною діяльністю, авторські та суміжні права, ліцензії та дозволи, патенти, ділова репутація, майнові вимоги, боргові вимоги, пайові внески, (упущена) вигода, майбутні доходи, економічні інтереси, матеріальні та нематеріальні інтереси, цінні папери, акціонерний (статутний) капітал, зміна частки акціонерного (статутного) капіталу, дохід, заробітна плата, торгова марка, клієнтура, судові рішення з майнових питань, рішення КТС, виконавчі написи щодо майна, орендна плата, земельні ділянки, соціальні виплати, допомога по безробіттю, пенсії, заощадження, спадщина тощо.

Так, у пункті 22 рішення ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) від 8 листопада 2005 року зазначено, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення.

Пункт 26 цього рішення ЄСПЛ передбачає, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Бурдов проти Росії», № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ).

Також необхідно зазначити, що принцип верховенства права вимагає дотримання вимог «якості» закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. Так, у рішенні ЄСПЛ по справі «Михайлюк та Петров проти України» (заява № 11932/02) від 10 грудня 2009 року зазначено, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі «Полторацький проти України» від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п.155).

Один із елементів принципу верховенства права ЄСПЛ також навів у рішенні по справі «Тимошенко проти України» від 03 квітня 2013 року (остаточне 30.07.2013 року), заява № 49872/11, а саме в пункті 264 зазначено, що Суд у своїй практиці також вже констатував, що, коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливо, щоб було дотримано загального принципу юридичної визначеності. Отже, важливо, щоб умови, за яких відповідно до національного законодавства здійснюється позбавлення свободи, були чітко сформульовані, та щоб застосування цього законодавства було передбачуваним тією мірою, щоб воно відповідало стандарту «законності», передбаченому Конвенцією - стандарту, що вимагає, щоб усе законодавство було сформульовано з достатньою точністю для того, щоб надати особі можливість - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою її дія (див., серед інших джерел, рішення у справі «Медведєв та інші проти Франції» (Medvedyev and Others v. France) [ВП], заява № 3394/03, п. 80, ECHR 2010 року, з подальшими посиланнями). Вказане рішення хоч і винесено в рамках кримінального права, але воно має таке ж саме значення і для цивільно-правових відносин.

Принцип правової визначеності також знайшов своє вираження і в практиці Конституційного Суду України. Так, Конституційний Суд України в Рішенні від 29 червня 2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками вказав, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

В рішенні ЄСПЛ у справі «Будченко проти України» від 24.04.2014 року (остаточне 24.07.2014 року), заява № 38677/06, в пункті 39 зазначено, що «відсутність механізму реалізації законодавчого положення є втручанням у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до конвенції». Суд нагадує, що найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь- яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), [ВП] заява №33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-1) ( п. 40 рішення).

Стаття 43 Конституції України передбачає, зокрема, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом,

Для більшості осіб заробітна плата є основним або навіть єдиним джерелом для існування, а тому оплата праці є однією із найважливіших гарантій.

Конституційний Суд України в Рішенні № 8-рп/2013 від 15.10.2013 року у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_Ю щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 233 КЗпП України, статей 1,12 Закону України «Про оплату праці» зазначив, що основний Закон України, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, визначив зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема її обов'язок щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини (статті 1, 3 Конституції України). Складовою цього обов'язку є забезпечення державою соціальної спрямованості економіки, створення умов та гарантування можливостей для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю (частина 4 статті 13, частини 1, 2, 7 статті 43 Конституції України).

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині 1 статті 94 КЗпП України, як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати. Основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 до додаткової заробітної плати належать, зокрема, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників (пп. 2.2.7).

Відповідно до частини п'ятої статті 95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому порядку.

Стаття 33 Закону України «Про оплату праці» передбачає, що у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати, індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно статті 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення це встановлений законом та іншими нормативними актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих

товарів і послуг.

Як зазначає частина друга статті 5 вказаного Закону, підприємства, установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Частина третя статті 6 Закону визначає, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

На час виникнення та існування спірних правовідносин чинним є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». Згідно якого, зокрема, передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, це, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.

Таким чином, жоден з чинних нормативних актів, який регулює питання нарахування та виплати заробітної плати, не звільняє роботодавця від обов'язку виплати індексації заробітної плати, як складової частини заробітної плати.

Представники відповідача ППЧ 47 з охорони об'єктів у судовому засіданні, а також відповідач ГУДСУ з надзвичайних ситуації у Дніпропетровській області у своїх запереченнях посилалися на затверджений кошторис витрат ППЧ 47 з охорони об'єкт на 2014-2015 рік, яким витрати на індексацію заробітної плати не передбачені та на пункт 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» згідно якого Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на 2015 рік; норми Закону «Про індексацію грошових доходів громадян» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

На час виникнення спірних правовідносин «особливий» порядок індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів на 2015 рік, як зазначено в пункті 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», Кабінетом Міністрів України не затверджений.

При цьому, суд не приймає доводи представників відповідачів щодо неможливості проведення нарахування індексації заробітної плати у 2015 році через відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України «особливого» порядку індексації грошових доходів, так як це суперечить принципам міжнародного права із захисту прав громадян, згідно з якими відсутність в національному законодавстві нормативного акту який має регулювати спірні відносини, не позбавляє права особи здійснювати їх захист в судовому порядку та вважає, що в даному випадку застосуванню підлягає чинний Порядок проведення індексації грошових доходів населення,

затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, згідно якого позивачем та відповідачем ППЧ 47 з охорони об'єктів зроблені відповідні розрахунки.

З наданого сторонами у судовому засіданні 30 червня 2016 року розрахунку та пояснень представника ППЧ 47 з охорони об'єктів вбачається, що сума індексації за період з квітня по грудень 2014 року становить 903,28 грн. (дев'ятсот три грн. 28 коп.), за січень - листопад 2015 року - 6 104,95 грн. (шість тисяч сто чотири грн. 95 коп.).

Доводи представників відповідачів про те, що згідно пункту 9 Прикінцевих положень Закону України» Про державний бюджет України на 2015 рік», норми Закону «Про індексацію грошових доходів громадян» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінету Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів, суд не приймає, з огляду на наведену практику ЄСПЛ. А саме, судом береться до уваги те, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок до заробітної плати і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовити у цих виплатах, доки відповідні положення законодавства є чинними. У зв'язку з цим, як зазначалося вище в рішенні «Кечко проти України», ЄС не прийняв аргументи Уряду України про колізію нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати з бюджету і які є діючими та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік де положення останнього, на думку Уряду превалюють як спеціальний закон. Суд, також, не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

З цього суд робить висновок, що обмеження застосування Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», які встановлені пунктом 9 Прикінцевих положень Закону «Про державний бюджет України на 2015 рік», а саме межами наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, суперечать практиці ЄСПЛ, отже Законом «Про Державний бюджет України на 2015 рік» не можуть вноситися зміни та коригуватися застосування інших законів України. Крім цього, вказаний Закон не є спеціальним та таким, що превалює в застосуванні для регулювання спірних правовідносин. Це саме стосується пункту 26 розділу VI «Прикінцевих та перехідних положень» Бюджетного Кодексу України, згідно якого норми Закону «Про індексацію слід застосовувати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів».

Таким чином, аргументи представників відповідача 47 ППЧ з охорони об'єктів з приводу неможливості нарахувати та виплатити індексацію по заробітній платі у зв'язку з тим, що такі видатки не передбачені кошторисом, в який вони мали бути закладені першочергово, суд вважає не обґрунтованими, а тому законних підстав позбавляти позивача як працівника 47 ППЧ з охорони об'єктів частини заробітної плати, підстав немає, отже 47 ППЧ з охорони об'єктів мало здійснити нарахування індексації заробітної плати у відповідності до діючого законодавства та вживати заходів для її виплати.

При цьому суд звертає увагу, що норма частини першої статті 103-2 Бюджетного кодексу України передбачає можливість з отриманої субвенції погашати прострочену бюджетну заборгованість.

Отже, виплати індексації заробітної плати можуть здійснюватися як з джерела додаткового фінансування передбаченого законодавством, так й з отриманої додаткової або чергової субвенції.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України № 9-рп/2013, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівникові заробітної плати без обмеження будь-яким строком, незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

В той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги Кириченко Н.М. в частині стягнення ненарахованої та невиплаченої суми індексації солідарно з ЦУДСУ з надзвичайних ситуації у Дніпропетровській області.

Частинами першою, третьою статті 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Згідно дослідженого судом Положення про 47 професійну пожежну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, встановлено, що ППЧ 47 з охорони об'єктів є юридичною особою та підпорядковується ГУДСНС України у Дніпропетровській області (територіальний орган). Він несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. ППЧ не несе відповідальність за зобов'язанням територіального округу, ДСНС України, відповідно територіальний орган та ДСНС України не несуть відповідальності за зобов'язанням ППЧ (пункти 1,3.,1.12.,1.14. Положення).

Тобто ГУДСНС України у Дніпропетровській області не є юридичною особою, із якою позивач безпосередньо перебуває у трудових відносинах, та не є власником 47 ППЧ з охорони об'єктів.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачено, що згідно зі статтею 21 КЗпП України належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.

Крім того, нарахування заробітної плати проводиться самою 47 ППЧ з охорони об'єктів, а тому, суд дійшов висновку, що ГУДСНС України у Дніпропетровській області є належним відповідачем.

Суд вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги Кириченко Н.М. щодо визнання неправомірними пропущення строків нарахування та виплати індексації заробітної плати.

Частиною другою статті 16 ЦК України визначений вичерпний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а саме:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, нормою даної статті не передбачений такій спосіб захисту цивільних прав чи інтересів, як визнання неправомірними пропущення строків нарахування та виплати індексації заробітної плати. Тому в даній частині позовні вимоги Кириченко Н.М. задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги Кириченко Н.М. в частині стягнення з відповідачів на її користь витрат в сумі 500 грн. за проведення перевірки правильності нарахування індексації грошових доходів аудиторською фірмою «Профі-Аудит».

Стаття 79 ЦПК України передбачає вичерпний перелік видів судових витрат. В той же час, витрати на проведення перевірки аудиторськими фірмами не належать до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи.

Частина 3 статті 88 ЦПК України передбачає, що в разі, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з 47 ППЧ з охорони об'єктів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 10,11,57,60,61,79,88,147,209,212,214-215,218 ЦПК України, 16, 96 ЦК України, 21, 95 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядком проведення індексації грошових доходів

Нікопольський міськрайонний суд

Шестакова 11:16:

населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», суд

вирішив:

В позові Кириченко Наталі Михайлівні до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відмовити.

Позовні вимоги Кириченко Наталі Михайлівни до 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів задовольнити частково.

Стягнути з 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів на користь Кириченко Наталі Михайлівни суму невиплаченої індексації заробітної плати за квітень-грудень 2014 року в розмірі 903,28 грн. (дев'ятсот три грн. 28 коп.), за січень-листопад 2015 року в розмірі 6 104,95 грн. (шість тисяч сто чотири грн. 95 коп.), а всього до стягнення 7 108 грн. 23 коп. (сім тисяч сто вісім грн. 23 коп.).

В іншому в позові відмовити.

Стягнути з 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів на користь держави судовий збір в розмірі 710,82 (сімсот десять грн., 82 коп.).

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було ухвалене без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: З. С. Шестакова

ЧИТАТЬ ПРОДОЛЖЕНИЕ