У зв'язку з тяжким матеріальним становищем, я вирішила продати квартиру по вул.Добролюбова, будинок 21/2 кв.63, знаючи що у мене є квартира моєї мами, а гроші витратити на лікування свого тяжко хворого чоловіка.

Мною було у 2007 році дано оголошення у газеті "Сила" про продаж квартири. На цю об'яву мені подзвонив Яковлев Миколай. З ним ми домовились про купівлю продаж моєї квартири за 7 000(сім тисяч) доларів США, але він мені всю обумовлену суму за продану квартиру так і не заплатив, не доплатив він мені іще 2 500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США до цього часу.

На прохання Яковлева М. я підписала генеральну довіреність, а вони уже потім продали цю квартиру. Жінка, яка купила цю квартиру, як мені потім стало відомо, спільно проживає з Бакумом Олександром, з яким, як мені відомо, вона має спільних дітей.

Мій чоловік, Гологузов О.Є., помер тому, що гроші на лікування були заплачені не повністю.

Проживала я з сином Воловиком Дмитром Олександровичем, після продажу квартири, за адресою: м.Нікополь по вул.Добролюбова, будинок 19/3 кв.24, на протязі 2-х років.

6 червня 2008р., я піднімалася сходами під'їзду до своєї квартири, я чула що хтось йшов позаду мене. Відчиняючи вхідні двері своєї квартири за вказаною адресою, мене втовкнув, до коридору квартири, невідомий мені на той час чоловік. Як мені стало відомо у жовтні 2008 року від працівника шостого відділу міліції Пазіна Віктора Васильовича, це був Олександр Бакум, який проживає на 3-ій дільниці за адресою вул.Добролюбова буд.21/2 кв.63, у м.Нікополі, тобто у раніше проданої мною квартири Яковлеву М..

Закривши за собою вхідні двері моєї квартири, Олександр Бакум почав мене бити, при цьому грубо казав мені, якщо мені дороге життя мого сина і моє особисте, то я повинна підписати всі документи на продаж квартири на ім'я посередника та у максимально короткий строк повинна виїхати, як з цієї квартири, так і з міста Нікополя взагалі і негайно. Потім він відкрив двері і до квартири ввійшли іще два фізично сильних чоловіки. Олександр Бакум сказав, щоб я та мій син у квартирі сиділи тихо. У мене відібрали мобільний телефон та вставили картку у якій був тільки один номер телефону, а саме Олександра Бакума.

Багато було сказано мені Бакумом О., у присутності його двох поплічників, мені та моєму сину. Сину сказано було, щоб він постійно дивився телевізор і до вікон не підходив, пояснив тим, що "они вас охраняют", що ці двоє чоловіків повинні будуть приглядати за тим, щоб я "не наделала глупостей", тобто не звернулась за допомогою. Пояснював мені , погрожуючи розправою, що якщо будеш робити те, що ми скажемо, то з сином і зі мною нічого не скоїться, а якщо я не буду виконувати їх вказівки , якщо я не підпишу необхідні документи на відчуження моєї квартири, то "твой сын может случайно попасть под машину или случайно выпадет из окна многоэтажного дома, да и с тобой случится несчастье!".

На ніч мене і сина відправляли спати удвох до однієї кімнати і закривали двері кімнати, при цьому говорив, щоб я думала про те "что тебе необходимо сделать по продаже квартиры, что ты уже в этой квартире не живеш, что тебе не обходимо выехать с этой квартиры, с г.Никополя и как можно скорее".

Вони перерили всі шухляди, шукали документи на право власності на квартиру. Бакум О. у грубій формі, з погрозами, вимагав сказати де всі ці документи. Я вимушена була признатися, що уся технічна та юридична документація на квартиру знаходились на той час у юриста Житарєва Євгена Володимировича. Він готував позовну заяву до суду для прийняття спадщини.

Олександр Бакум, подзвонив Житарєву Є.В. , назвався моїм чоловіком, домовився про зустріч. На цю зустріч з Житарєвим Є.В. мене повіз Бакум О. та Усатий Віктор, який, як мені відомо, проживає на селищі Чкаловський м.Нікополя(його прізвище мені також стало відомо у жовтні 2008 року від працівника шостого відділу міліції Пазіна В.В.). Олександр Бакум забрав у Житарєва Є.В. всі мої документи. Під час зустрічі з Житарєвим Є.В. мій син був у квартирі під наглядом третього поплічника, його звали Ігорем.

Вони на протязі 4(чотирьох) днів не випускали мого сина з моєї квартири, поки вони мене возили оформляти необхідні документи на представництво Алдобаєвою О. Б. моїх інтересів у суді.

08 червня 2008 року мене повезли на зустріч з Алдобаєвою О. Б. до центрального універмагу.

Алдобаева О.Б., була вагітна, узяла мої документи на квартиру, сіла у автомобіль "Волга" Усатого Віктора, де знаходились і "Рыжий"- Бакум Олександр, УсатийВ., а чоловік Алдобаєвої О.Б. Бойко, стояв поряд з автомобилем. Про все розповідав Алдобаєвій сам "Рыжий"- Бакум Олександр, а у мене тільки уточняли окремі деталі. Сам "Рыжий" давав їй документи, показував, розказував…

Мій син у цей час під "охороною" знаходився у мене у квартирі. Як я розумію, то вся ця зустріч робилася з однією умовою, дати зрозуміти мені, що вони між собою "не знайомі", що уся ініціатива по продажу квартири йде від мене, а не по їх узгодженому плану.

10 червня 2008р. Бакум О. з Усатим В. повезли мене знову на зустріч з Алдобаєвою О. Б.. Заїхали за АлдобаєвоюО.Б. до неї додому і уже потім Бакум О. з Усатим В. завезли нас, мене і Алдобаєву, до кафе, що біля магазину "Владі", де нас і залишили одних. Як мені пояснили, ми очікували час призначений для прийому приватним нотаріусом. У кафе АлдобаєваО.Б. розпитувала мене знову про те, куди я виїжджаю з міста Нікополя, чи немає у мене кого з рідні, якби уточнюючи мої показання, та даючи можливість мені самій усвідомити те, що я роблю на їх вимогу.

Перед від'їздом з Бакумом на зустріч з Алдобаєвою О.Б. я сказала тихо своєму сину, щоб він тікав до моєї подруги, щоб про мене не турбувався, додому у цю квартиру більше не повертався, поки я сама його не знайду.

Перед тим як зайти до приватного нотаріуса Алдобаєва О.Б. сказала мені, що "ребятам" я повинна віддати 2 500 доларів США за "виконану" ними роботу.

У приватного нотаріуса, куди мене повезли Алдобаєва О.Б., Олександр Бакум з Усатим В., я вимушена була підписати вже підготовлені нотаріусом документи, які мені дали на підпис. Приватним нотаріусом було посвідчено довіреність на право ведення Алдобаєвою О. Б. справу від мого імені у суді по прийняттю спадкового майна. Я була вимушена все казати приватному нотаріусу так, як вимагав від мене казати Бакум О., Алдобаєва О. Б. тому, що дуже боялася за життя свого сина, який у час підписання документів, залишався під "охороною" у моїй квартирі і я іще не знала, утік він від цього "охоронця", чи ні.

Після підпису мною документів, незнайомий мені чоловік привіз Алдобаєвій О.Б. гроші, тут же у присутності нотаріуса, Алдобаєва дала мені на руки грошові кошти у сумі 12.500(дванадцять тисяч п'ятсот) доларів США, як оплату за "продану" мною їй квартиру. Це відбувалося у присутності приватного нотаріуса. При цьому я, на її вимогу, написала розписку, у присутності нотаріуса, про отримання від неї грошових коштів за продану квартиру, при цьому був присутній і незнайомий мені чоловік, який привіз гроші АлдобаєвійО.Б.. Тут же при приватному нотаріусі Алдобаєва О.Б. нагадала мені оплатити за виконану роботу "ребятам" 2 500 доларів США і я вимушена була зразу ж відрахувати цю суму при нотаріусу, при Алдобаєвій О.Б. долари для Бакума О. та його поплічників.

Разом з АлдобаєвоюО.Б. я вийшла з нотаріальної контори з грошима у сумі 12.500 доларів США та документами. Тут же біля нотаріальної контори, на капоті автомобіля Усатого В., вона, узявши у мене документи, розклала їх. Алдобаєва О.Б., у присутності: незнайомого мені чоловіка, який привозив їй гроші, Бакума О., Усатого В. "узяла" у мене копії документів, а саме : мого паспорту, свідоцтва про народження моє, свідоцтва про народження моєї мами, мого ідентифікаційного коду, свідоцтва про смерть моєї мами . Документи, які залишились, вона у папці віддала мені. Але зразу ж підійшов Олександр Бакум і при АлдобаєвійО.Б. , наказним тоном сказав мені "давай папку з документами". Гроші у сумі 12.500 доларів США я держала у целофановому пакеті у руці. Після цього Алдобаєва сказала мені про те, що я можу пожити у своїй квартирі до 02 липня 2008р., після чого я повинна виїхати. При Алдобаєвій О.Б. Бакум О. наказним тоном сказав мені, щоб я сідала у автомобіль. Після цього Алдобаєва поїхала, а я вимушена була знову сідати у автомобіль разом з Бакумом О. та з Усатим В.. Від'їхав від нотаріальної контори, яка знаходиться на проти Першотравневого ринку м.Нікополя, я хотіла віддати відраховані при Алдобаєвій О.Б. 2 500 доларів США для Бакума О., але Бакум О.у грубій формі сказав , "какие 2 500 долларов?! Ты что "дура"?! Давай мне все 12.500!" і забрав у мене з рук усі гроші.

Приїхавши додому я побачила, що мого сина у квартирі вже немає. Бакум О. на це відреагував, він у грубій формі сказав мені, щоб "я никуда не рыпалась. Ты ничтожество! Будешь рыпаться, тебя просто закопають и никто и знать не будет."

Бакум О. сказав, що мене поселять у квартиру з підселенням, зроблять прописку, а згодом і документи на житло …

Папка з документами була у БакумаО.. Він, побачивши документи на депозит на суму 15 000(п'ятнадцять тисяч) гривен сказав мені, що заїде за мною через день-два, поїдемо до приватного нотаріуса та підпишеш довіреність на право зняття грошей з депозитного рахунку на його знайомого, як я потім узнала це був Чабан Юра.

Возили Бакум О. з Усатим В. мене до приватного нотаріуса, що знаходиться у районі магазину "Марічка". До приватного нотаріуса я заходила з Чабаном Юрієм. У Чабана Ю. був і мій паспорт. Я вимушена була знову під страхом смерті свого сина, смерті самій, підписати генеральну довіреність на Чабана Ю. на отримання грошових коштів з депозитного рахунку та говорити нотаріусу про те, що я це роблю без "примушення", "добровільно".

Олександр Бакум часто мені говорив: "Ну вот жила, жила себе Лена, никого не трогала и тут на тебе… Ты мне ничего не сможешь сделать, я ничего не боюсь!"

У цей час голова ОСББ житлового будинку №19/3 по вул..Добролюбова м.Нікополя не давала Алдобаєвій О.Б. довідку, згоду у письмовій формі на продаж моєї квартири, сама Алдобаєва О.Б. у зв'язку з цим, казала мені, що я аферистка і усі мої друзі теж аферисти, що, з-за мене та "твоих друзей-аферистов", у неї будуть проблеми. Через деякий час після цієї розмови з Алдобаєвою, вона почала дзвонити мені з свого мобільного телефону. На початку розмови зі мною розмовляла вона сама, а потім давала мобільний телефон своєму чоловіку Бойко. Бойко погрожував мені, говорив, що якщо вони не отримають довідку від голови ОСББ то мені "и за меньшую сумму, чем пять тысяч долларов США, ноги и руки поотрываем..." Я чула у трубці, що сама Алдобаєва О.Б. говорила йому "тише, тише не надо так с ней, дай я сама с ней поговорю" … Після того, як АлдобаєваО.Б. отримала від голови ОСББ довідку і вона могла продати мою квартиру, мені уже з мобільного телефону Алдобаєвої О.Б. не дзвонили та не погрожували.

Після підпису довіреності та "отримування" грошей за "продану" квартиру, на протязі кількох днів Олександром Бакумом та Усатим Віктором до м.Орджонікідзе у квартиру житлового будинку №45 по вул.. Тиква, з моєї квартири було перевезено все моє майно, речі, які були в моїй квартирі.

Вивезли з моєї квартири: "стінку", шифонер, два дивани, кровать, три крісла, стіл, стільці, шафу, два телевізори, холодильник, кухонні меблі, посуд, люстри, інші речі. Виносив, грузив моє майно і хлопець, якого звали Саша. Він "працює" у Усатого Віктора, він і проживає на селищі Чкаловське у м.Нікополі у Усатого В.. Він, Усатий В., його тримає у себе на правах раба. Саша, коли ми були одні, плакав та дуже переживав за моє та мого сина життя.

Бакум О. весь час, поки виносили та грузили на автомобіль мої речі, говорив: "Зачем тебе все это надо, там есть мебель, вам хватит".

Після того, як було перевезено моє майно, Бакум О. з Усатим В. возили мене та показували житло, яке я повинна була собі вибрати для проживання. При цьому "Рижий"- Бакум О. постійно питав у мене, "Где твой сын?!", але я на це питання не відповідала, мовчала. "Рижий"- Бакум О. при цьому мені з погрозою говорив: "Ничего страшного, город маленький, найдем, не забывай, я не похож на шутника".

Мене одну, без сина, возили у село Чкалове, показали один пустий житловий будинок, Бакум О. сказав, що "тут ты будеш жить, я ему: что я тут буду делать?!" Після цього Рижий -Бакум О.з Усатим В., показували інше житло… Повіз мене у м.Орджонікідзе у п'яти поверховий житловий будинок №45 по вулиці Тикви, квартира на другому поверсі направо, куди ними були перевезені і моє майно.

Олександр Бакум сказав мені, що "можеш в этой квартире проживать постоянно. Это твоя квартира. Документы мы тебе сделаем, делай ремонт, раскладывай свои вещи". Проживати я там не могла тому, що, по-1-ше, вся квартира, у трьох кімнатах цієї квартири, були чужі меблі - шафи, стільці, кроваті, "стінка", звалені на кучу речі... , ходити між цими речами було ніде. Це було не житлове приміщення, а склад для речей. По-2-ге, від вхідних дверей цієї квартири ключей мені вони не дали, сказали, що ключи я можу брати у сусідки, що на першому поверсі, яка доглядає за цією квартирою.

Ця сусідка мені і розказала, щоб я йшла звідси, тому що два власника цієї квартири сидять зараз у тюрмі, але через кілька місяців у них закінчується строк, їх випустять і вони прийдуть до своєї квартири . У цій квартирі я не проживала ні одного дня.

Зв'язатися з Олександром Бакумом, щоб прояснити ситуацію, вияснити своє положення, я не могла, тому що він поміняв картку у своєму мобільному телефоні, телефонний номер.

Грошей на харчі я не мала, де знаходився мій син і що з ним після його втечі, я не знала, тому я вимушена була зразу ж, без грошей, пішки, з м.Орджонікідзе прийти у м.Нікополь, почати шукати свого сина та переховувалася на протязі червня-липня місяців 2008 року, то у подруги, то у знайомих, а то і на березі Дніпра.

Одного разу мені Саша передзвонив з мобільного телефону Усатого Віктора та питав у мене чи живі ми іще з моїм сином.

Судове засідання по цій цивільній справі відбулося 25 червня 2008 року. Розглядала цивільну справу суддя Кобиляцька-Шаховал Інна Олександрівна.

Цивільну справу за позовом Воловик Олени Миколаївни до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "43" про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом після смерті матері суддя Кобиляцька-Шаховал І.О. розглянула у дуже короткий час, буквально на протязі кількох днів, це при тому, що у інших випадках справи розглядаються нею на протязі років.

У прийнятому рішенні, справа № 2-3746 2008 р., від 25 червня 2008 року, вказано, що цивільну справу було розглянуто Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Кобеляцької-Шаховал І.О., за участю секретаря: Степанової О.Ю., про те, що представляла мої інтереси у судовому засіданні по довіреності Алдобаєва О. Б. навіть не вказано. Виникає питання, чого не вказано у рішенні суду про представництво моїх інтересів Алдобаєвою О.Б.?! Чого так швидко було розглянуто цю цивільну справу, тоді як зі слів голови Нікопольського міськрайонного суду Зуєвої В.І., у кожного з суддей на розгляді знаходиться по чотириста та більше цивільних справ і судді не можуть у відповідності до вимог чинного законодавства розглядати ці справи, але цю справу було розглянуто у рекордно короткий строк. Що так спонукало суддю Кобеляцьку-Шаховал І.О. так швидко розглянути цю справу та прийняти рішення !?

На підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду від 25.06.21 Алдобаєва О.Б., діючи на підставі "виданої" мною довіреністі, зареєструвала право власності на квартиру №24 по вул..Добролюбова 19/3 м.Нікополя за Воловик О.М., у Нікопольському МБТІ.

Що робити я не знала, я ховалася від людей, але 27.08.2008 року почала настирно дзвонити Алдобаєва О.Б. та вимагати, щоб я підписала у приватного нотаріуса договір купівлі продажу, а тому я вимушена була звернутися …до багатьох своїх знайомих за допомогою. Я, з розпачем, розповідала про те, як мене примусили "продати" свою квартиру, про своє тяжке становище… Вони мені і запропонували за допомогою звернутися до оперуповноваженого карного розшуку Нікопольського МВ УМВД України у Дніпропетровській області Криворучко Валентина Васильовичам. Криворучко В.В. після того, як я йому розповіла про всі ці події (що уже підписала довіреність на Алдобаєву О.Б. на право ведення справи по прийняттю спадщини у суді і яка діє від мого імені по оформленню спадщини на мене, що мене примушують підписати договір купівлі продажу квартири Алдобаєвій О.Б. , про виїзди з пошуками житла, про квартиру у м.Орджонікідзе …) КриворучкоВ.В. завірив мене, що допоможе.

Зустріч з Криворучко В.В. відбулася у нього у автомобілі…

27.08.2008р. ми були у автомобілі Криворучко В.В., відповідати Алдобаєвій О.Б. на телефонні дзвінки Криворучко В.В. сказав спочатку не відповідати, потім через деякий час я взяла слухавку и почала вимагати від Алдобаєвої О.Б., щоб спочатку усі зустрілися і мені Бакум О., у присутності Алдобаєвої О.Б., її чоловіка віддав ті гроші, які дала вона мені за "продану" їй мою квартиру. Тому що підписавши договір купівлі продажу я залишаюсь і без квартири, і без грошей, без майна. Алдобаєва О.Б. мені відповіла: "Хорошо, Александр к тебе подъедет. Это что, ты мне еще условия ставишь?! "

Зустріч призначили на зупинці автобусу "Живі та мертві". Приїхала на цю зустріч Аддобаєва О.Б. зі своїм чоловіком. Вона і сказала, що Рижий- Бакум О. на цю зустріч не приїде тому, що на цій зустрічі буде міліція, а він юридично до зустрічі з міліцією не підготовлений.

Криворучко В.В. зустрівся з Алдобаєвою О.Б..Під час цієї зустрічі вони розмовляли один на один, про що говорили та до чого вони домовились мені Криворучко В.В. не розказував.

Після зустрічі з Алдобаєвою О.Б. 27.08.2008 року Криворучко В.В. уже почав захищати інтереси Алдобаєвої О.Б.. Криворучко В.В. сказав мені, що:

- Алдобаєв дуже багато зробив для міліції, для нас, працівників міліції;

- що "состава преступления в действиях как Алдобаевой О.Б., так и ее знакомых нет;

- с тобой АлдобаеваО.Б. рассчиталась, полностью, отдав деньги за проданную тобой квартиру, в присутствии нотариуса;

- они тебе дали квартиру в г.Орджоникидзе;

- "это уважаемые в городе люди, поэтому подписывай договор купли продажи своей квартиры АлдобаевойО.Б. и ничего не бойся; "

- "А с этими "козлами" мы разберемся и не переживай, мы сделаем так, что касается твоего, оно все вернется, будет тебе жилье, забереш свои вещи, они с тобой рассчитаются, возвратят все деньги..." . Він мені для зв'язку залишив свій номер телефону.

Я спитала у Криворучко В.В., а заяву у міліцію коли подати. Криворучко мені відповів, "Это не так уж и важно. Сейчас надо действовать по горячему. Не до заявлений. Они будут наказаны." Криворучко В.В. після цього поїхав, а ми залишились самі з Алдобаєвою та її чоловіком Бойко, які мене не відпускали.

Алдобаєва О.Б. сказала мені, що я їду разом з нею та її чоловіком до неї додому і буду знаходитися у неї вдома до того часу, поки я не підпишу договір купівлі продажу квартири. Вона мені: "Поехали мы заберем твоего ребенка к себе." На це я їй відповіла, що я не знаю де мій син. Тоді Алдобаєва О.Б. сказала мені: "пока не подпишеш договор купли продажи будеш находиться у нас, чтобы я не переживала что ты опять что-то выкинешь или спрячешься."

Таким чином я знову опинилася затриманою, але тепер самою Алдобаєвою О.Б. та її чоловіка і "здав" мене Алдобаєвій О.Б. сам оперуповноважений карного розшуку Нікопольського МВ УМВД України у Дніпропетровській області Криворучко Валентин Васильович. Якби цього не відбулося, я не підписувала б договір купівлі продажу своєї квартири.

Алдобаєвій , після того, як я була нею затримана, я говорила їй, що буду звертатись до міліції, на що вона мені відповіла "ты конечно пиши заявление в милицию, но с тебя просто посмеются." Але зразу ж сказала мені "подожди, может мы решим мирным путем. Что это поддонки, так это понятно и их надо наказать". При цьому вона, АлдобаєваО.Б., визвала Бакума О. і у присутності її, Бойко, я розказала про те, що Бакум у мене забрав гроші , на що АлдобаєваО.Б. сказала Бакуму О. щоб він віддав ці гроші… Він сказав що віддасть ці гроші згодом, коли у нього вони будуть. Мені ж АлдобаєваО.Б. сказала щоб я підождала і у міліцію не зверталась поки вона не скаже коли це треба зробити. При цьому вона мені сказала: "не делай лишних телодвижений без моего ведома". Це "подожди" тягнулося до того часу, поки я не підписала у приватного нотаріуса договір купівлі продажу своєї квартири Алдобаєвій О.Б. .

Вранці 28.08.2008р. АлдобаєваО.Б. з Бойко повезли мене до приватного нотаріуса підписувати договір купівлі продажу квартири №24 по вул..Добролюбова 19/3 м.Нікополя Воловик Оленою Миколаївною, як продавцем, покупцю Алдобаєвій Олесі Борисівні. Відбулася ця подія 28 серпня 2008 року, тобто через місяць після прийняття рішення судом. Договір купівлі продажу посвідчено приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Мігуновим С.О..

Як указує приватний нотаріус Мігунов С.О. - особи сторін було встановлено, перевірено дієздатність, належність відчужуваної квартири Воловик Олені Миколаївні перевірено. Не перевірено тільки те, що разом з самою Воловик О.М. у цій квартирі проживав і її син Воловик Дмитро Олександрович, права якого, при заключенні цього договору купівлі продажу, грубо порушувалися.

Цей договір купівлі продажу зареєстровано в книзі реєстрів за №1531 у Нікопольському МБТІ, але уже власником була АлдобаєваО.Б..

Саме приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Мігуновим С.О. , тільки восьмого вересня 2008р., тобто через десять днів після посвідчення договору купівлі продажу цієї квартири Воловиком О.М.,було посвідчено і договір купівлі продажу Алдобаєвою Олесею Борисівною, вже як продавцем квартири №24 по вул..Добролюбова 19/3 м.Нікополя, покупцю Сизоненко Марії Панасівні.

Тільки після цього АлдобаєваО.Б. віддала мені мій паспорт та сказала "теперь пиши заявление в милицию на Александра Бакума и Виктора Усатого. Этих "отморозков" надо наказать".

Через кілька днів я передзвонила Криворучко В.В. , ми з ним зустрілися. На цій зустрічі він мені і сказав, що: "видишь ли Лена, я здесь вообще не вижу состава преступления, ты можешь спокойно проживать в г.Орджоникидзе, в квартире, которую тебе предоставили ребята". Я у нього спитала: "Если нет состава преступления, то как это называется?!" На що Криворучко мені відповів: "Это чистый беспредел".

Ніяких дієвих заходів Криворучко В.В. до цього часу так і не зробив, Бакум О. мені гроші так і не повернув, а от Алдобаєва О.Б., багатодітна мати, квартиру у мене забрала… Я іще кілька разів дзвонила на номер мобільного телефону Криворучко В.В., але оператор зв'язку відповідала, що "Абонент недоступен." Як я зрозуміла, то Криворучко В.В. теж змінив, як і БакумО., свій номер мобільного телефону і додзвонитися до нього я не змогла. Виходить що теж треба звертатися до Алдобаєвої О.Б. за допомогою, щоб з Криворучко В.В. я знову змогла зустрітися…

Коли я звернулася до Пазіна В.В. то він мені на мій розпач відповів: "Лена! У меня доказательств много, но мне арестовывать их не дают. На него у нас есть еще два заявления, но эти собственники квартир скоропостижно умерли." На моє питання: "А что же мне теперь делать?!" Пазіна В.В. відповів: "старайся им(как я поняла: Алдобаевой О.Б., БакумуА., УсатомуВ., Игорю) на глаза не попадаться".

Після того, як у процесі розслідування працівниками відділу по боротьбі з організованою злочинністю, тобто шостим відділом міліції, було встановлено, що я зверталася за допомогою до оперуповноваженого карним розшуком Нікопольського МВ УМВД України у Дніпропетровській області Криворучко Валентина Васильовича, Пазін В.В. мені сказав, що "Криворучко "срубил" "капусту" и теперь мы этим будем заниматься". Але ніхто цим питанням як не займався, так і не займається.

Самої Алдобаєвої дії, по "придбанню" моєї квартири, на вигляд усе у "відповідності" до вимог чинного законодавства. Вона примушує мене оформити документи у приватного нотаріуса без її поплічників, при нотаріусі вона офіційно і грошові кошти "віддала" мені, заставивши при приватному нотаріусі перерахувати їх, щоб я удостовірилась, що вона повністю віддала гроші, як і "домовлялись", потребувала, щоб я їй написала розписку на отримання від неї 12 500(дванадцяти тисяч п'ятсот) доларів у присутності нотаріуса, при цьому прекрасно знала, що навіть ці гроші я не отримаю, що їх у мене відберуть її поплічники. Але у суді приватний нотаріус буде свідчити про передачу грошових коштів у його присутності, правомірність посвідченої довіреності…

Маємо те, що керує цією злочинною організованою групою Алдобаєва О.Б.. Обов'язки між членами групи розподілені, при цьому пошук квартир для "купівлі продажу" здійснюють Бакум О., УсатийВ., Ігор,… Потім вони погрозами примушують власника квартири підписати всі необхідні документи і уже залякану жертву передають Алдобаєвій О.Б.. Алдобаєва О.Б. офіційно представляє інтереси жертви, на підставі наданих повноважень , оформленої під примусом довіреності у нотаріуса, переоформлює документи на "купівлю продаж", домовляється з посадовими особами оформити належним чином документи. При цьому БакумО., Усатий В., Ігор супроводжують весь процес підписання, переоформлення документів по купівлі продажу квартири Алдобаєвою О.Б. у відповідних органах, не відпускаючи такого власника квартири від себе ні на хвилину . При цьому Алдобаєва О.Б. прикривається тим, що у неї троє дітей, що "это уважаемые в городе люди".

У вересні місяці 2008 року я, подолав страх за життя свого сина, за своє життя, звернулась за допомогою до працівників міліції у відділ по боротьбі з організованою злочинністю. Заяву у письмовій формі працівник шостого відділу міліції Пазін Віктор Васильович сказав зразу не подавати, що їм треба зразу розібратися самим, перевірити повідомлене мною їм. Лише через місяць, у жовтні 2008 року Пазін В.В. сказав мені, що всіх причетних осіб до цього злочину встановлено, доказів зібрано достатньо, тепер офіційно пиши заяву про скоєний злочин. Що мною і було зроблено.

Подала я офіційно заяву до правоохоронних органів 21.10.2008р.: прокурору Нікопольської міжрайонної прокуратури НестеренкоС.В. та начальнику Нікопольського ВБОЗ Журавльову В.Ю..

Після того, як я написала заяву до міліції про скоєне зі мною, до мене подзвонила АлдобаєваО.Б. , питала у мене, що я написала у своїй заяві. Після того як я їй розповіла вона сказала мені "Так что, я у тебя получается отобрала квартиру?! Соседи говорили, что ты плохая мать, за ребенком не смотришь. А я мать троих детей и Бог судья, я перед Богом чиста! И если даже они сядут то просидят максимум полгода, но когда они выйдут то оторвут тебе голову."

На цю заяву з міліції повідомленням від 30.11.2008р. за № 11/Н1401, начальник Нікопольского ВБОЗ В. Ю. Журавльов поставив мене до відому, "что по Вашему заявлению проведена проверка.

Собранные материалы 27.09.2008 зарегистрированы в ЖРЗСП № 630 в УБОП ГУ МВД Украины и 30.10.2008 направлены в Никопольскую горрайонную прокуратуру для принятия решения в порядке ст. 97 УПК Украины."

З прокуратури мною отримано, за підписом заступника Нікопольського міжрайонного прокурора молодшого радника юстиції Т. Ф. Шашликової, повідомлення від 21.11.2008р. за №561с08 про те, що

"У зв'язку із тим, що квартира право користування якою мав неповнолітній Воловик Д. О. була відчужена без дозволу органу опіки та піклування, Нікопольським міжрайонним прокурором подано позовну заяву до суду в інтересах дитини про визнання договорів відчуження недійсними. .

Також повідомляю, що рішення в порядку ст. 97 КПК України по Вашому зверненню в частині примусу Вас до вчинення відчуження квартири № 24 по вул. Добролюбова, 19/3, м. Нікополя проводилася Нікопольським ВБЗОЗ УМВС.

У разі незгоди з прийнятим рішенням, Ви маєте право оскаржити його вищестоящому прокурору або до Нікопольського міськрайонного суду."

Що за позовна заява була подана до суду, чи була відкрита кримінальна справа, чи ні, та якщо я не згодна, то яке я можу оскаржити прийняте рішення до вищестоящого прокурора або до суду, я так з цього повідомлення і не зрозуміла. Я вимушена була письмовою заявою від 19.12.2008р. знову звернутися і до працівників міліції, і до прокурора за поясненнями.

Одно я усвідомила чітко, що у прокуратурі розслідування цієї справи передавалось від одного слідчого до іншого, таких передавань справи, як мені відомо, було чотири, четвертий слідчий після отримання цих матеріалів, зразу ж пішов у відпустку, таким чином станом на початок грудня 2008р. кримінальна справа не була відкрита.

Я вважаю, що таким чином, працівники прокуратури затягували розгляду матеріалів переданих з шостого відділу міліції та відкриття кримінальної справи. Злочинців до цього часу не арештовано, вони вільно пересуваються по місту Нікополю.

На цю заяву з міліції повідомленням від 27.12.2008р. за № 11/Н-1604, начальник Нікопольского ВБОЗ В. Ю. Журавльов поставив мене до відому, "что Ваше заявление рассмотрено, проведена доследственная проверка, в результате которой собраны соответствующие материалы и после их дополнительной доработки 15.12.2008г. они повторно направлены в Никопольскую горрайонную прокуратуру для принятия решения в порядке ст. 97 УПК Украины"

Прокурор дав відповідь від 30.12.2008р. за № 561с08 та повідомив, що постановою від 30 грудня 2008р., тобто після мого звернення за роз'ясненнями, прокуратурою відкрито кримінальну справу по ст.189 ч.2 Кримінального кодексу України за фактом вимагання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Для організації проведення досудового слідства кримінальну справу направлено до СВ Нікопольського МВ(з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУ МВС України у Дніпропетровській області.

В самій постанові про порушення кримінальної справи від 30 грудня 2008 року вказується на те, що:

- "…червні 2008 року невстановлені особи, переслідуючи корисливу мету погрожуючи Воловик О.М. застосуванням насильства, шляхом вимагання примусили її продати двохкімнатну квартиру", це при тому, що всі особи працівниками міліції, як мене було завірено, встановлені;

- "…відчуження квартири за заниженою ціною 15000 доларів США."( Це при тому що розписку я писала, у присутності нотаріуса, Алдобаєвій про отримання від неї за "продаж" моєї квартири 12 500(дванадцять тисяч п'ятсот) доларів США.)

- "…порушено кримінальну справу за фактом вимагання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України", а не ч.4ст.189 КК України, тому, що цим злочином завдано мені майнової шкоди в особливо великих розмірах та вчинене організованою групою на чолі з Алдобаєвою О.Б., якій безпосередньо підкорялися Бакум О., Усатий В., Ігор, а надавали "допомогу" приватний нотаріус МігуновС.О.., суддя Кобиляцька-Шаховал І.О., оперуповноважений карного розшуку Нікопольського МВ УМВД України у Дніпропетровській області Криворучко Валентин Васильович ...

В позовній заяві поданій прокурором в інтересах мого сина ВоловикД.О. навіть немає прохання до суду про накладення арешту та заборони розпоряджатися моєю квартирою, а тому нинішній її власник Сизоненко М.П. може вільно продати цю квартиру іншому покупцю.

Більше п'яти разів, вже після мого звернення до правоохоронних органів Олександр Бакум приходив на центральний ринок де я працюю, подовгу стояв неподалік від мого торгового місця, вичікуючи дивився на мене. Після таких " зустрічей" я не сплю ночами, хвилююсь за своє життя та за життя свого сина.

Олександр Бакум демонстративно по третій дільниці м.Нікополя як їздив на автомобілі, так і їздить. Проживає тут же на третій дільниці тільки у іншому будинку, а саме будинок №21/2 по вул..Добролюбова, квартира №63 .

Моє майно, яке було перевезено до м.Орджонікідзе до цього часу знаходиться там у цій квартирі, до нього я не маю доступу і зараз, його мені так і не повернули до цього часу і це незважаючи на те, що вже відкрита кримінальна справа, матеріали передані на "подальше" досудове розслідування знову до міліції.

В поданій до Нікопольського міськрайонного суду, вх № 28. 11.2008р., позовній заяві Про визнання незаконними договорів купівлі-продажу від 21.11.2008р. № 5583вих 08, Нікопольським міжрайонним прокурором Дніпропетровської області в інтересах неповнолітнього: Воловика Дмитра Олександровича до відповідачів: Алдобаєва Олеся Борисівна, Сизоненко Марія Панасівна, треті особи: 1. Виконавчий комітет Нікопольської міської ради ; 2. Воловик Олена Миколаївна, вказується на те, що:

- 28.08.2008 р. Воловик О. М. та Алдобаєва Олеся Борисівна уклали договір купівлі-продажу квартири № 24 по вул. Добролюбова, 19/3 м. Нікополя (договір зареєстрований в книзі реєстрів за №1531 та був посвідчений нотаріусом Мігуновим С. О.). Продаж квартири за домовленістю сторін вчинений за 21 570 грн.( Це при тому, що розписку я писала, у присутності нотаріуса, Алдобаєвій про отримання від неї за "продаж" моєї квартири 12 500(дванадцять тисяч п'ятсот) доларів США.)

- 08.09.2008 р. Алдобаєва О. Б. уклала з Сизоненко Марією Панасівною договір купівлі-продажу квартири № 24 по вул. Добролюбова, 19/3 м. Нікополя (договір зареєстрований в книзі реєстрів за 1586 та був посвідчений нотаріусом Мігуновим С. О.). Продаж квартири за домовленістю сторін вчинений за 21 000 грн.( це при тому, що такі квартири на той час коштували 20-25 тисяч доларів США.)

Маленький аналіз цих документів прокурора Нікопольської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області: Постанови про порушення кримінальної справи від 30 грудня 2008 року та позовної заяви Про визнання незаконними договорів купівлі-продажу від 21.11.2008р. № 5583вих 08, поданої Нікопольським міжрайонним прокурором Дніпропетровської області в інтересах неповнолітнього : Воловика Дмитра Олександровича до відповідачів: Алдобаєва Олеся Борисівна, Сизоненко Марія Панасівна, третіх осіб: виконавчий комітет Нікопольської міської ради Воловик Олена Миколаївна дають підстави зробити невеликі висновки, а саме:

Прокурор у Постанові про порушення кримінальної справи від 30 грудня 2008 року указує, що "невстановлені особи, переслідуючи корисливу мету погрожуючи Воловик О.М. застосуванням насильства, шляхом вимагання примусили її продати двохкімнатну квартиру", це при тому, що працівники шостого відділу міліції мені чітко сказали, що всі особи, які причетні до скоєння цього злочину встановлені, доказів достатньо для притягнення до кримінальної відповідальності, матеріали направлені прокурору для прийняття рішення про відкриття кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності злочинців.

- Прокурор у Постанові про порушення кримінальної справи від 30 грудня 2008 року указує, що квартиру Воловик О.М. продала квартиру Алдобаєвій О.Б. за заниженою ціною 15000 доларів США , тоді як у позовній заяві Про визнання незаконними договорів купівлі-продажу від 21.11.2008р. № 5583 вих 08, поданої Нікопольським міжрайонним прокурором Дніпропетровської області продаж квартири за домовленістю сторін вчинений за 21 570 гривен., тоді як АлдобаєваО.Б. продала цю квартиру Сизоненко М.П., за домовленістю сторін, усього за 21 000(двадцять одну тисячу)гривен, тобто з матеріальними збитками для себе(?!). На скільки я розумію, то цим самим прокурор рятує саму АлдобаєвуО.Б. від притягнення її, як організатора організованої групи, до кримінальної відповідальності, тому що цим самим показує, що АлдобаєваО.Б. перепродала куплену нею квартиру по ціні меншій ніж за яку вона її "купила", а тому і склад злочину відсутній.).

- прокурор у позовній заяві Про визнання незаконними договорів купівлі-продажу від 21.11.2008р. № 5583вих 08, поданої Нікопольським міжрайонним прокурором Дніпропетровської області в інтересах неповнолітнього : Воловика Дмитра Олександровича робить посилання на ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян, безпритульних дітей" , що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Своїми діями по затягуванню відкриття кримінальної справи якраз і сприяє тому, що алдобаєві, бакуми, усаті…, роблять, з мовчазної згоди прокурора нас, простих, маленьких Українців, бездомними.

- Прокурор у Постанові про порушення кримінальної справи від 30 грудня 2008 року указує на те, "що вказані матеріали перевірки містять достатні дані, які вказують на наявність ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України" напевно недогледів, що під час скоєння злочину діє організована група на чолі з Алдобаєвою О.Б., якій безпосередньо підкорялися Бакум О., Усатий В., Ігор, а надавали "допомогу": приватний нотаріус МігуновС.О.., суддя Кобиляцька-ШаховалІ.О., оперуповноважений карного розшуку Нікопольського МВ УМВД України у Дніпропетровській області Криворучко Валентин Васильович ..., що цим злочином завдано мені майнової шкоди в особливо великих розмірах , тобто ці кваліфікуючи признаки уже вказують на наявність ознак складу злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.

Наскільки мені відомо, а я можу і помилятися, родичем Алдобаєвої О..Б. є Алдобаєв Е.А.. Він депутат Нікопольської міської ради від блоку Ю.Тимошенко (БЮТ).

Як я розумію, то саме це і є тією причиною, чого прокуратура так затягувала відкриття кримінальної справи.

Як я вважаю мене до цього часу не убито і я іще жива тільки з-за того, що:

- під час перевезення меблів, майна до м.Орджонікідзе Бакумом О., Усатим В. від них утік мій син Воловик Дмитро Олександрович. Саме це змусило Алдобаєву О.Б., Бакума О., Усатого В. робити вигляд, що вони шукають для мене житло.

- я у серпні 2008 року з своїми знайомими звернулася до оперуповноваженого карного розшуку Нікопольського МВ УМВД України у Дніпропетровській області Криворучко Валентина Васильовича, який розмовляв з Алдобаєвою О.Б.. З "безкорисливих" намірів Криворучко В.В. розказав Алдобаєвій про те, що я звернулась до нього, працівника міліції, за допомогою. Алдобаєва О.Б. зрозуміла, що її "справа" по купівлі продажу моєї квартири набула розголосу.

У одній з розмов зі мною, АлдобаєваО.Б. розказувала, що ці "ребята" хороші люди, їй, Алдобаєвій О.Б., Олександр Бакум "уже два раза подыскивал мне для купли продажи квартиры и у них не было никаких проблем при оформлении документов по купле продаже, все оставались довольны". Що це були за квартири АлдобаєваО.Б. не розказувала, але по тим діям, які Олександр Бакум зі своїми поплічниками робив зі мною, мені стає зрозуміла нещасна доля тих власників житла, квартири яких "купувала" АлдобаєваО.Б. та зразу ж перепродувала. При цьому вона, як представник власника житла, у рішеннях суду не вказана.

Як розказують самі ж працівники міліції то Бакум О. займається "купівлею продажем" квартир на протязі довго часу і уже навіть працівникам міліції відомо про те, що Бакум О. причетний до такої купівлі продажу як мінімум двох квартир, власники яких, як тільки цим починала займатися міліція, "скоропостижно" померли, але їх власність - квартири, продані, документи оформлені.

Як видно з цього прикладу, маємо те, що є злочинна організована група, а допомагають цій групі своїми діями або бездіяльністю скоювати злочини:

- суддя;

- приватний нотаріус;

- наскільки мені відомо, а я можу і помилятися, члени родини депутата або і сам депутат ради;

- прокурор, який затягує відкриття та розслідування скоєного злочину;

- працівники міліції, яким все про скоєний злочин відомо, але затягують розслідування кримінальної справи, притягнення до кримінальної відповідальності злочинців.

Тому такі "шестёрки" як Яковлев Миколай, Бакум Олександр, Усатий Віктор, Ігор та їм подібні є тільки виконавці злочинів, убивці нас "маленьких" Українців!

От і виходить, що як сказав мені працівник відділу по боротьбі з організованою злочинністю Пазін В.В., "старайся им(как я поняла: Алдобаевой О.Б., БакумуА., УсатомуВ., Игорю) на глаза не попадаться".), а тому як висновок: мені якомога скоріше треба тікати з міста Нікополя, тому що і я можу або "скоропостижно умереть", або на додаток до усього цього у мене, або моїх знайомих, які мені допомагають, працівники правоохоронних органів знайдуть зброю, або наркотичні засоби…

Незважаючи на те, що прокурором відкрито кримінальну справу та направлено її на досудове розслідування, я уже зараз можу з у певністю сказати, що ні до яких результатів це розслідування не приведе, нікого зі злочинців не буде притягнуто до кримінальної відповідальності, не дійде ця справа навіть до суду, тому що хтось з посадових осіб, як і Криворучко В.В., "срубит" "капусту"!!!

Як мені стало відомо, у судді Кобиляцької-Шаховал І.О. закінчилися повноваження, матеріали направлені до Верховної Ради України про подовження її повноважень.

Я особисто вважаю, що Кобиляцька-ШаховалІ.О. не може бути суддею, вона, як показує розгляд нею цивільної справи № 2-3746 2008 р. за позовом Воловик Олени Миколаївни до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "43" про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом після смерті матері, безвідповідально відноситься до виконання своїх прямих службових обов'язків судді. Вона, у цьому випадку, не виконує вимоги ст.211 ЦПК України тому, що під час розгляду справи не виявляє порушення закону, не встановлює причини та умови, що сприяють вчиненню порушення, не приймає рішення, окрему ухвалу, та не направляє її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. А тому сама суддя Кобиляцька-Шаховал І.О. сприяє порушенням чинного законодавства, дає можливість займатися, у цьому випадку, перепродажем квартир, ухиленню при цьому від сплати податків.

А тому мною було направлено на Верховну Раду України Заява з проханням не затверджувати суддею Кобиляцьку-Шаховал Інну Олександрівну на новий строк.

Мною направлено:

- Заяву Прокурору Дніпропетровської обласної прокуратури з проханням взяти під особистий контроль за організацією проведення досудового слідства кримінальної справи, яку направлено до СВ Нікопольського МВ(з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУ МВС України у Дніпропетровській області прокурором Нікопольської міжрайонної прокуратури.

- Заяву Начальнику УМВС України у Дніпропетровській області з проханням взяти під особистий контроль за організацією проведення досудового слідства кримінальної справи, яку направлено до СВ Нікопольського МВ(з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУ МВС України у Дніпропетровській області прокурором Нікопольської міжрайонної прокуратури.

- Заява на Нікопольську міську раду Дніпропетровської області з проханням до депутатів Нікопольської міської ради провести службове розслідування, встановити відношення (причетність чи не причетність) депутата Алдобаєва Е.А. до скоєного злочину Алдобаєвою О.Б. та прийняти, відповідно до зібраних матеріалів та зроблених комісією міської ради висновків, рішення про подальше перебування депутатом Нікопольської міської ради Алдобаєва Е.А..

- Заява на головне управління юстиції Дніпропетровської області з проханням: у зв'язку з грубим порушенням закону, яке завдало шкоди інтересам неповнолітнього : Воловика Дмитра Олександровича, подати до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Мігунова С.О..

Прошу Вас допомогти мені, зобов'язати посадових осіб виконати свої службові обов'язки, провести досудове слідство кримінальної справи, яку направлено до СВ Нікопольського МВ(з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУ МВС України у Дніпропетровській області прокурором Нікопольської міжрайонної прокуратури, винних у скоєні злочину притягти до кримінальної відповідальності, повернути мені мою квартиру, грошові кошти, майно та забезпечити мені можливість спокійно жити, працювати та не боятися за життя свого сина, за своє життя .

Додаток:

-копія рішення суду, справа №2-3746 2008р.;

-копія договору купівлі продажу,№1531-к;

-копія договору купівлі продажу№1586-к;

-копія довідки;

-копія заяви від 21.10.2008р.;

-копія повідомлення від 30.10.2008р. №11/Н1401;

-копія повідомлення від 21.11.2008р. №561с08;

-копія заяви від 19.12.2008р.;

-копія відповіді від 27.12.2008р. №11/Н-1604;

-копія відповіді від 30.12.2008р.;

-копія постанови від 30.12.2008р.;

-копія позовної заяви від 21.11.2008р. №5583вих.08;

З повагою 02.02.2009р. О.М. Воловик

Цю мою заяву отриманою службою з питань звернень громадян Секретаріату Президента України та листом від 06.02.09р. №22/010180-04 направлено на адресу прокурора Дніпропетровської області. Мені ж повідомлено, що "На підставі ст.7 ч.3 Закону України "Про звернення громадян" надсилаємо за належністю на розгляд звернення Воловик О.М. від 02.02.2009, що надійшло до Секретаріату Президента України. Про результати розгляду просимо повідомити заявника."