Я склонен думать, что денежные средства были как раз и переданы в качестве вознаграждения за принятое решение суда.

Наконец-то Бабушкинский районный суд г.Днепропетровска, судья РешетникН.А., рассмотрел исковое заявление поданное Ретой А.В. и принял решение, НО!

В решении от 25.12.2013 г. суд, судья РешетникН.А., не привлёк к ответственности одного из ответчиков - Никопольский горрайонный суд, а также не взыскал вообще моральный вред.

И это при том, что Никопольский горрайонный суд, судья Никопольского горрайонного суда Кобеляцкая-Шаховал Инна Александровна, ДОСТОВЕРНО(!) знали о наличии наследников первой очереди, тем не менее было принято решение от 25.04.2012г. о признании наследником Гордиенко В.М., который не имел никакого на это права. Именно на основании этого противозаконного решения Никопольского горрайонного суда ГордиенкоВ.М. получил денежные средства и распорядился ими. Тогда как п.п. 2),3) ч.2 ст. 23 ГК Украины прямо указывает: 2. Моральна шкода полягає:

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

При этом ч.4 ст.23 ГК Украины указывает: 4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Т.е. оснований у суда, судьи Решетника Н.А., для отказа по взысканию морального вреда нет. НО! Было и есть основание укрыть преступные действия совершенные судом, судья Кобеляцкая-Шаховал И.А., принятие противозаконного решения.

В принятом решении от 25.12.2013 г. Бабушкинского районного суда г.Днепропетровска, судья РешетникН.А., всё сведено к ст.1212 ГК Украины – лицо, которое приобрело имущество либо сберегло его у себя за счёт другого лица(потерпевшего) без достаточных правовых оснований (безосновательно приобретённое имущество), обязано возвратить потерпевшему это имущество. Лицо обязано возвратить имущество и тогда, когда основания, на каких оно было приобретено, со временем отпали.

Поэтому суд, судья Решетник Н.А., и констатирует факт: раз Гордиенко В.М. безосновательно приобрёл в свою собственность принадлежащие истцу наследственные денежные средства, а не Никопольский горрайонный суд, то считает необходимым взыскать именно с Гордиенко В.М. в пользу Реты А.В. денежные средства в размере 18 588 грн.66 коп.. Вот так!

Обращает на себя внимание и то, что ни Бабушкинский районный суд, судья Решетник Н.А., ни Никопольский горрайонный суд, судья Кобеляцкая-Шаховал И.А., не предприняли АБСОЛЮТНО(!) никаких мер к возврату этих18 588.66 грн.. НИ КАКИХ!

Я склонен думать, что эти денежные средства были как раз и переданы в качестве вознаграждения за принятое решение суда от 25.04.2012р.. 18 588.66 грн. за принятое решение – это, как говорять, не хило.

Принимая решение суда о взыскании только с Гордиенко В.М. 18588.66грн. и Бабушкинский районный суд, судья Решетник Н.А., и Никопольский горрайонный суд, судья Кобеляцкая-Шаховал И.А., прекрасно знают судебную практику по взысканию денежных средств с должников.

Такое поведение Никопольского горрайонного суда, судья Кобеляцкая-Шаховал И.А., становится не исключением, а правилом. Почему я так говорю. Посуди сам: по одному из гражданских дел о взыскании денежных средств по договору займа, сама судья Кобеляцкая-Шаховал И.А. наложила, в качестве обеспечения иска, арест на квартиру. Но потом, как рассказывают, за 300(триста) долларов США, подсказала, что надо сделать ответчику, чтобы у неё, судьи Кобеляцкой-Шаховал И.А., были хотя бы какие-то основания для снятия ареста с этой квартиры. И это при том, что ч. 2 ст.47 Закона Украины «Про судоустрій і статус суддів»: 2. Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.»

Подсказка заключалась в том, чтобы ответчик подала заявление в милицию о том, что рассписка на получение денежных средств поддельная, сфальсифицирована. Такое заявление в милицию было подано, справка об этом была предоставлена в суд и у судьи Кобеляцкой-Шаховал И.А. появились «серьёзные» основания для снятия ранее наложенного ею же ареста с квартиры, которая принадлежала на праве личной собственности ответчику.

Согласно действующего законодательства одним из видов обеспечения иска, выполнения решения суда, есть наложение ареста на имущество либо денежные средства, которые принадлежат ответчику и находяться у него либо у других лиц – п.1) ч.1 ст. 152 ГПК Украины.

Но ч.3 ст.154 ГПК Украины прямо предусматривает и то, что меры обеспечения иска могут быть отменены судом, который рассматривает дело. При этом не указано ни в этой, ни в других статьях ГПК Украины, на основании каких доказательств, в каких конкретно случаях может суд снимать арест. Вот и получается, что простая подача заявления в милицию о том, что рассписка в получении денежных средств сфальсифицирована, без принятия по ней окончательного решения правоохранительными органами – назначение и проведение соотвествующих экспертиз, уже есть основанием НЕ(!) для приостановления рассмотрения гражданского дела, как обычно делают судьи в уголовном процессе, а для снятия ареста наложенного судом на имущество должника. Раз арест снят, должнику и карты в руки – в течении суток имущество продаётся, а сам снимается с регистрации по месту жительства.

И последующие события не заставили себя ждать. Эта квартира должником-ответчиком была сразу же, на следующий день, и продана. При этом сам должник снялся с регистрации (прописки). И теперь взыскать с этого должника денежные средства, несколько сот тисяч гривен, точнее более 300 000 грн., при отсутствии имущества, информации о его местонахождении – регистрации-проживании, НЕВОЗМОЖНО. Почему?!

Потому, что иск о взыскании денежных средств нужно пред’являть только по месту нахождения ответчика, - ст.109 ГПК Украины: иски к физическому лицу предъявляються в суд по зарегистрированному в установленном порядке месте его проживання либо по зарегистрированному в установленном законом порядке месте его пребывания.

Поэтому если должник снимается с регистрации, но проживает либо здесь же, либо в каком-либо другом месте, то предъявить иск к нему в суд нельзя, доказать его место нахождения невозможно, поэтому ни один суд такой иск к рассмотрению не примет и не принимает.

Если ты скажеш что в этом проблемы нет, т.к. адвокат, либо представитель-юрист, например частный предпрениматель, может подать адвокатський запрос, заявление и получит официальный ответ на поставленный вопрос то ты глибоко ошибаешься. Почему?! Не только мне, частному предпринимателю, который предоставляет юридические услуги, но и адвокату, работники паспортного отделения милиции не предоставляют информации о регистрации граждан – Законом не предусмотрено. Вот так. Как я лично понимаю, это пробел действующего законодательства, но который никто устранять не хочет и не будет, т.к. всех такое положение устраивает.

Так что я не завидую истцу подавшему иск о взыскании своих более 300 000 грн..

Ну а теперь к решению от 25.12.2013 года принятого Бабушкинским районным судом г.Днепропетровска. Взыскав денежные средства только с Гордиенко В.М. судья Решетник Н.А. заведомо поставил в невыполнимые условия это решение и именно по выше указанным причинам. Т.о. Рета А.В. будет либо пытаться получить свои денежные средства на протяжении одного года, а потом дело исполнительной службой будет закрыто по истечению срока давности, за отсутствием имущества у ответчика,..., либо получать по 15 копеек в месяц на протяжении нескольких десятилетий, либо вообще будет отказано в открытии исполнительного производства по вышеуказанным основаниям: отсутствие места регистрации, имущества...

Кроме того, судья Решетник Н.А. прекрасно знает в каком тяжелом финансовом положении находится в настоящее время суды. Что я имею ввиду?! Согласно действующего законодательства в качестве обеспечения выполнения решения суда сторона вносит на депозитный счёт суда денежные средства(ч.2 ст.365 ГК Украины, ч.5ст.71 СК Украины, ч.1 ст.153, ч.3 ст.155 ГПК Украины, …). По одному из дел по иску Клименко к Васюк , к примеру в Никопольском горрайонном суде, внесены денежные средства на депозитный счёт Никопольского горрайонного суда в размере 35 604 грн., и таких сумм набралось по судебной системе Украины на более 12.0 миллионов гривен. Это дело рассмотрено ещё летом 2013 года и закончилось мировым соглашением, но эти внесённые денежные средства до настоящего времени истцу не возвращены и только из-за того, что на этом самом депозитном счёте Никопольского горрайонного суда денег нет! Это при том, что с этого самого депозитного счёта никто не имеет права снимать эти самые денежные средства. Т.е. имеем то, что даже денежные средства граждан, их собственные, которые были внесены на депозитный счёт суда израсходованы должностными лицами, как я понимаю, не по назначению и в н.в. казначейство эти самые денежные средства вернуть гражданам НЕ МОЖЕТ.

Как же судья Решетник Н.А. может принять решение и взыскать со счёта Никопольского горрайонного суда ещё 18 588.66 грн., ведь на такие расходы с бюджета в суды финансы не поступают, а это означает, что будет заблокирован счёт суда и денежные средства направленные на зарплату будут сняты в счёт погашения этого платежа.

Я считаю, что отсутствие денежных средств на депозитном счёте суда, это выплата материального, морального вреда гражданам по решению Европейского суда. Таких выплат только по г.Никополю я знаю несколько случаев: Корниенко В. – 30 000 грн., Денисенко В.П. – 30 000 грн., … . За не выполнение решения Европейского суда виновное должностное лицо может быть привлечено к уголовной ответственности, а вот за не возврат денежных средств с депозитного счёта суда такой ответственности действующим законодательством должностным лицам не предусмотрена. Вот и покрывают своё ХАМСТВО, СУДЕЙСКИЙ БЕСПРЕДЕЛ судьи за счёт депозитного счёта, а не за счёт виновного лица – судьи, который затягивал рассмотрение дела, вынес заведомо неправосудное решение. БРАВО господа СУДЬИ! Видно Вы действительно уже ЗАЕЛИСЬ в своём судебном беспределе до такой степени, что это начинает выходить вам боком. БРАВО! И дальше продолжайте своё хамство, беспредел во время рассмотрения дел и принятия по ним решения!

Я понимаю судью РешетникаМ.А.! Действительно судья взыскать с судьи, с суда, где работает этот судья, нанесённый материальный, моральный вред не может, ему Кодекс чести судьи не позволяет! НО(!) ведь дела такого порядка, и Законом это прямо предусмотрено, рассматриваются в общем порядке. Об этом прямо указано в ч.6 ст.1176 ГК Украины: 6. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Судья,согласно ст.54 Закона Украины «Про судоустрій і статус суддів» 7 липня 2010 року N 2453-VI, обязан «2) дотримуватися правил суддівської етики;», согласно КОДЕКСа профессиональной этики: Зазначені в цьому Кодексі норми спрямовані на вирішення етичних питань, пов'язаних зі статусом судді. Ці норми не можуть застосовуватись як підстави дисциплінарної відповідальності суддів і визначати ступінь їх провини. В этом кодексе судья только «повинен», НО(!) не обязан выполнять эти морально-этические нормы ... Вот в чём весь вопрос!

Так что и нашим депутатам Верховной рады Укарины, и съезду судей необходимо определиться, как вести судьи в процессе осуществления ним правосудия! Что ОБЯЗАН выполнять судья, а что МОЖЕТ - по своему усмотрению!

Обращает на себя внимание то, что Никопольский горрайонный суд, судья Никопольского горрайонного суда Кобеляцкая-Шаховал Инна Александровна, ПРОИГНОРИРОВАЛИ судебные повестки и ни одного раза не прибыли ни сами, ни их представитель в судебное заседание. Да что там в судебное заседание, они даже не прислали в Бабушкинский районный суд свои возражения на поданное исковое заявление Ретой А.В.. Скорее всего они просто не могли себе представить как это судья Кобеляцкая-Шаховал И.А. будет стоять в зале судебного заседания и давать пояснения почему она приняла заведомо неподсудное решение! ОНИ ПОБОЯЛИСЬ! ПОБОЯЛАСЬ и судья Кобеляцкая-Шаховал И.А. прибыть в судебное заседание и дать свои пояснения! Но зато как она себя ведёт в судебном заседании при рассмотрении ею дел! Это рассказать невозможно, это только надо посмотреть, поприсутствовать в зале судебного заседания – к одной сторене с улыбкой, а к другой – ... ! Даже обращение с жалобой в высшую квалификационную комиссию суддей Украины не дало положительного результата – представитель ни Никопольского горрайонного суда, ни судьи Никопольского горрайонного суда Кобеляцкой-Шаховал И.А., так в судебное заседание и не явился. Не получен ответ и с самой высшей квалификационной комиссии суддей Украины. Так тоже видно испугались!

Я лично считаю, раз суд, судья Кобеляцкая-Шаховал И.А., приняла такое решение от 25.04.2012 года, то именно она ОБЯЗАНА(!) была принять все меры к НЕМЕДЛЕННОМУ урегулированию возникшего спора и возврату денежных средств Рете А.В. в полном объёме. Но этого не произошло. До настоящего времени не принимается никаких мер к возврату этих денег и самим Гордиенко В.М..

Короче! Почитайте материалы по иску РетыА.В., посмотрите, подумайте, сделайте вывод и переубедите меня в том, что я ошибаюсь в выше изложенном! Переубедите, что я не прав. Одно я знаю точно! Надо за такие корысные решения привлекать к ответственности и суды, и судей! Пусть платят, пусть возмещают нанесённый и материальный и особенно моральный вред. Вот тогда, когда такие умники поймут, что и их можно привлечь к ответственности, будут думать, прежде чем принять решение не по требованиям действующего законодательства.

С уважением А.И.Коряков

Стаття 365 ЦК України. Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників

2. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Стаття 71 СК України. Способи та порядок поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя

5. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Стаття 153 ЦПК України. Розгляд заяви про забезпечення позову, виконання ухвали про забезпечення позову

4. Суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим за розмір ціни позову.

Стаття 155 ЦПК України. Відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, та повернення предмета застави

3. Предмет застави повертається позивачеві, якщо позов про відшкодування збитків не подано протягом двох місяців після настання обставин, визначених частиною першою цієї статті. Також предмет застави повертається позивачеві, якщо набрало законної сили рішення суду про задоволення позову або якщо сторони уклали мирову угоду.

Справа №426/3683/12

Провадження № 2/426/2596/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року М.Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

за участю секретаря Скоробогатової А.О.

позивача Гордієнко В.М.

представника відповідача Любарця С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом Гордієнко Василя Михайловича до територіальної громади Нікопольського виконкому Дніпропетровської області про визнання права власності на спадок в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання за ним права власності на квартиру в порядку спадкування за законом після смерті його відчима.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на наступні обставини.

Його мати Гордієнко Ольга Карпівна виховувала його одна з трьох років. Згідно ордеру № 169 вони отримали квартиру № 15 по вул.Шевченко, буд.191 в м.Нікополі. У 1976 році він поїхав жити до м. Дніпропетровська. 23 березня 1983 року його мати Гордієнко О.К. вийшла заміж за Прокопенко Володимира Йосиповича, взявши його прізвище «Прокопенко». З зазначеного часу Прокопенко В.Й. став йому вітчимом. 20 листопада 2000 року його мати та вітчим приватизували порівну вищезазначену квартиру, отримавши свідоцтво про право власності на житло, видане, згідно з розпорядженням від 08 листопада 2000 року за №11846. 08 травня 2003 року померла його мати Прокопенко О.К. Вони вирішили з вітчимом, що 14 частину квартири № 15 по вул.Шевченко, 191 в м.Нікополі та грошові внески, що належали його матері, оформить на себе його вітчим Прокопенко В.Й., а потім складе від свого імені на нього заповіт на зазначену квартиру. 31 травня 2005 року його вітчим Прокопенко В.Й. отримав на зазначене майно свідоцтво про право власності на спадщину за законом. 30 травня 2011 року відчим помер. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири № 15 по вул.Шевченко, буд.191 в м. Нікополі. При своєму житті його вітчим заповіту не залишив. В передбачений законодавством строк він звернувся до нотаріуса за набуттям спадщини, але отримав відмову в наданні свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що він не доказав родинний зв'язок зі спадкодавцем. У зв'язку із зазначеним йому було рекомендовано звернутись до суду. Він стежить за технічним станом вказаної квартири, сплачує всі комунальні платежі, своєчасно звернувся з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, фактично прийняв її та вважає, що відповідно до діючого законодавства має цілком законне право на оформлення за собою спадкових прав. Всі зазначені факти можуть підтвердити свідки. За таких обставин звернувся до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечує, щоб суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, мати позивача Гордієнко О.К. та позивач, згідно ордеру № 169, отримали квартиру № 15 по вул.Шевченко, буд.191 в м.Нікополі (а.с. 14). У 1976 році позивач поїхав жити до м. Дніпропетровська. 23 березня 1983 року Гордієнко О.К. вийшла заміж за Прокопенко В.Й., взявши його прізвище «Прокопенко» (а.с.7, 9). З зазначеного часу Прокопенко В.Й. став позивачу вітчимом. 20 листопада 2000 року мати позивача та його вітчим приватизували порівну вищезазначену квартиру, отримавши свідоцтво про право власності на житло, видане, згідно з розпорядженням від 08 листопада 2000 року за № 11846 (а.с. 15). 08 травня 2003 року померла мати позивача Прокопенко О.К. (а.с.8). 31 травня 2.005 року вітчим позивача Прокопенко В.Й. отримав на зазначене майно свідоцтво про право власності на спадщину за законом (а.с. 18, 19). 30 травня 2011 року Прокопенко В.Й. помер (а.с.5). Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири № 15 по вул. Шевченко, буд.191 в м. Нікополі (а.с.10-13, 16-17). При своєму житті вітчим позивача заповіту не залишив. В передбачений законодавством строк позивач звернувся до нотаріуса за набуттям спадщини, але отримав відмову в наданні свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що він не довів родинний зв'язок зі спадкодавцем, (а.с.22). У зв'язку із зазначеним позивачу було рекомендовано звернутись до суду. Позивач стежить за технічним станом вказаної квартири, сплачує всі комунальні платежі, своєчасно звернувся з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини.

Свідки Воробйова Л.О., Прокопенко С.М. та Прокопенко М.Й. в судовому засіданні підтвердили той факт, що Прокопенко В.Й. дійсно був вітчимом позивача.

За таких обставин суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.,1223, 1225, 1226, 1261, 1268-1270, 1272-1275 ЦК України, ст.3-10, 30, 60, 256, 259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати за Гордієнко Василем Михайловичем право власності на квартиру, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Шевченко, будинок № 191, квартира №15, в порядку спадкування за законом після смерті вітчима Прокопенко Володимира Йосиповича, померлого 30 травня 2011 року.

Визнати за Гордієнко Василем Михайловичем право власності на грошові внески, які знаходяться на спец картковому рахунку № 0175084400 в Центральному Нікопольському відділенні АТ „Райффайзен банк Аваль" на ім."я Прокопенко Володимира Йосиповича, в порядку спадкування за законом після смерті вітчима Прокопенко Володимира Йосиповича, померлого 30 травня 201 Іроку.

На рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.

Головуючий - суддя:

КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у 1 інстанції Кобеляцька-Шаховал І.О.

Доповідач - Черненкова Л.А

Справа № 22-ц/490/8421/2012р.

Категорія-37

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2012 року м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л. А.

суддів - Красвітної Т.П., Дерев'янка О.Г.

при секретарі - Горлаковіи Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рета Ганни Володимирівни на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2012 року по справі за позовом Гордієнка Василя Михайловича до територіальної громади Нікопольського виконкому Дніпропетровської області про визнання права власності на спадок в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

22 березня 2012 року Гордієнко В.М. звернувся до суду із зазначений позовом, посилаючись на те, що він та його мати Гордієнко Ольга Карпівна згідно ордеру № 169 отримали квартиру № 15 по вул. Шевченко, буд.191 в м. Нікополі. У 1976 році він поїхав жити до м. Дніпропетровська. 23 березня 1983 року його мати Гордієнко О.К. зареєструвала шлюб з Прокопенком Володимиром Йосиповичем, взявши його прізвище "Прокопенко". З цього часу Прокопенко В.Й. став йому вітчимом. 20 листопада 2000 року його мати та вітчим приватизували порівну вищезазначену квартиру, отримавши свідоцтво про право власності на житло, видане, згідно з розпорядженням від 08 листопада 2000 року за № 11846. 08 травня 2003 року померла його мати Прокопенко О.К. Вони вирішили з вітчимом, що 1/2 частину квартири № 15 по вул. Шевченко, 191 в м. Нікополі та грошові внески, що належали його матері, оформить на себе його вітчим Прокопенко В.Й., а потім складе від свого імені на нього заповіт на зазначену квартиру. 31 травня 2005 року його вітчим Прокопенко В.Й. отримав на зазначене майно свідоцтво про право власності на спадщину за законом. ЗО травня 2011 року вітчим помер. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири № 15 по вул. Шевченко, буд.191 в м. Нікополі. При своєму житті його вітчим заповіту не залишив, В передбачений законодавством строк він звернувся до нотаріуса за набуттям спадщини, але отримав відмову в наданні свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що він не доказав родинний зв'язок зі спадкодавцем. У зв'язку із зазначеним йому було рекомендовано звернутись до суду. Тому позивач просив суд визнати за ним право власності на квартиру, що розташована за адресою: Дніпропетровська області, м. Нікополь, вул. Шевченко,

будинок № 191, кв. №15 в порядку спадкування за законом після смерті його вітчима Прокопенко В.Й., померлого 30.05.2011 року; визнати за ним право власності на грошові внески, які знаходяться на спец картковому рахунку № 0175084400 в Центральному Нікопольському відділенні АТ "Райффайзен банк Аваль" ^на ім'я Прокопенко В.Й. в порядку спадкування за законом після смерті Прокопенко В.Й..

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2012 року ухвалено: визнати за Гордієнко В.М. право власності на квартиру, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченко, будинок № 191, квартира №15, в порядку спадкування за законом після смерті вітчима Прокопенко Володимира Йосиповича, померлого 30 травня 2011 року; визнати за Гордієнко В.М. право власності на грошові внески, які знаходяться на спец картковому рахунку № 0175084400 в Центральному Нікопольському відділенні АТ "Райффайзен банк Аваль" на ім'я Прокопенко Володимира Йосиповича, в порядку спадкування за законом після смерті вітчима Прокопенко Володимира Йосиповича, померлого 30 травня 2011року

В апеляційній скарзі Рета Г.В., яка не приймала участі у справі, просить скасувати рішення суду, яким порушуються її спадкові права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, витребувати у Гордієнка В.М. квартиру № 15 по вул. Шевченко, 191 в м. Нікополі Дніпропетровської області та грошові кошти, посилаючись на те, що судом у неповному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного, судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги Гордієнка В.М., районний суд посилався на те, що факт того, що Прокопенко В.Й. дійсно був вітчимом позивача підтверджено свідками Воробйовою Л.О., Прокопенко С.М. та Прокопенко М.Й. Позивач стежить за технічним станом вказаної квартири, сплачує всі комунальні платежі, своєчасно звернувся із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини. Розглядаючи спір суд керувався статтями 1223, 1225,1226,1261, 1268-1270,1272-1275 ЦК України.

Проте погодитись з висновками суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте зазначеним вимогам ухвалене судом рішення не відповідає.

Суд узагалі належним чином не з'ясував характер та суть заявлених позовних вимог, норми права, якими вони регулюються; не зазначив, чи мали місце обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги; не дав належної правової оцінки зібраним доказам, висновки суду не ґрунтуються на вимогах закону, який регулює спірні правовідносини. Установивши наявність спору сторін з приводу спадкового майна, суд першої інстанції всупереч вимогам ч. 4 ст. 10 ЦПК України не вжив заходів для правильного вирішення спору.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.1-4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує з ухваленням нового рішення за вказаними позовними вимогами з наступних підстав.

Судова колегія встановила і це підтверджується матеріалами справи, що спірні правовідносини виникли з приводу відкриття спадщини після смерті Прокопенка Володимира Йосиповича, який помер 30 травня 2011 року. Позивач Гордієнко В.М. приходиться спадкодавцю пасинком, оскільки його мати Гордієнко Ольга Карпівна перебувала у шлюбі з Прокопенком В.Й. (а.с. 21, 9) Мати позивача цомерла 08.05.2003 року (а.с.8). Вітчим позивача Прокопенко В.Й. прийняв після її смерті спадщину (а.с. 17- 19). Після смерті Прокопенка Володимира Йосиповича, який помер 30 травня 2011 року, відкрилась спадщина на квартиру № 15 по вул. Шевченко, 191 в м. Нікополі Дніпропетровської області та грошові кошти, які знаходяться на спец картковому рахунку № 0175084400 в Центральному Нікопольському відділенні АТ "Райффайзен банк Аваль" на ім'я Прокопенко Володимира Йосиповича.

З огляду на встановлені обставини справи, судова колегія вважає, що позивач не є спадкоємцем після смерті зазначеного спадкодавця у відповідності до вимог статей 1260 - 1266 ЦК України, які визначають спадкоємців за законом, та він не має права на спадкування на підставі статті 1223 ЦК України у зв'язку з тим, що пасинок після смерті вітчима законодавством не визначений спадкоємцем за законом, інших обставин віднесення до кола спадкоємців за позовними вимогами не зазначено.

Згідно спадкової справи № 465/2011 до майна померлого 30 травня 2011 року Прокопенка Володимира Йосиповича (а.с.28-39) позивачу відмовлено Другою Нікопольською державною нотаріальною конторою у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця у зв'язку з тим, що ним не доказаний родинний зв'язок із спадкодавцем. Крім того, встановлено, що на час відкриття спадщини у спадковій квартирі разом із спадкодавцем ніхто не зареєстрований (а.с.38). Спадкоємцями за законом першої черги зазначеного спадкодавця є його діти - Прокопенко Валентина Володимирівна та Прокопенко Галина Володимирівна згідно із заявою позивача до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори (а.с. 29). Не встановлено судом залишення заповіту спадкодавцем. Апелянт Рета Ганна Володимирівна (дошлюбне прізвище Прокопенко) є дочкою спадкодавця (а.с.56-57).

У відповідності до ч.1 ст. 1261 ЦК України, - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За таких обставин у суду не має підстав для визнання права власності за позивачем на спадкове майно у порядку спадкування за законом після смерті вітчима Прокопенка В.И., тому судова колегія відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги за апеляційною скаргою Рети Г.В. щодо витребування у Гордієнка В.М. квартири №15 по вул. Шевченко, 191 в м. Нікополі Дніпропетровської області та грошових коштів, судова колегія вважає неспроможними, оскільки у повноваженнях апеляційного суду є перегляд судових рішень, ухвалених за заявленими вимогами, а зазначені вимоги апелянта не були предметом розгляду суду першої інстанції.

Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на це, з урахуванням відмови у задоволенні позову, відсутні підстави щодо компенсації понесених витрат.

Керуючись ст.ст.303,307, п.п.1-4 ч.1 ст.309, ст.316, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова

колегія.

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Рета Ганни Володимирівни - задовольнити частково,

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2012 року-скасувати з ухваленням нового рішення.

Відмовити у задоволенні позову Гордієнка Василя Михайловича до територіальної громади Нікопольського виконкому Дніпропетровської області про визнання права власності на спадок в порядку спадкування за законом.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя

Судді

Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

49000,м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,57, тел: (056) 744-21-26

email: inbox@bs.dp.court.gov.ua

Коряков Анатолій Іванович

проживаю: 53220, Дніпропетровська обл., м. Нікополь,

вул.

в інтересах позивача:

Рета Ганна Володимирівна

проживає: 36000, Полтавська обл., м.Полтава, вул..

Відповідач: Нікопольський міськрайонний суд

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201, засоби зв’язку не відомі

Третя сторона: Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна

суддя Нікопольського міськрайонного суду

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201, засоби зв’язку не відомі

Відповідач: Гордієнко Василь Михайлович

проживає: 49000, м.Дніпропетровськ, вул..

Ціна позову 18 798.66 грн..

моральна шкода - 20 000 грн.

Позовна заява

про стягнення грошових коштів та моральної шкоди

( в порядку ст.31 ЦПК України)

30 травня 2011 року помер мій батько, Прокопенко Володимир Йосипович, який до дня смерті проживав в місті Нікополі, Дніпропетровської області, вул. Шевченка, 191, кв.15.

Залишилось спадкове майно, яке складалось з квартири №15 по вул. Шевченко, №191 в місті Нікополі та грошових внесків в АТ ДОД «Райффайзен банк Аваль».

В Другій нікопольській державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу №465/2011 рік , в якій зберігаються заяви:

- № 701 від 23.09.2011 року Гордієнка Василя Михайловича про прийняття спадщини Прокопенка Володимира Йосиповича, в заяві родинні відносини з померлим не зазначено.

В заяві Гордієнка В.М. вказано, що спадкоємцями Прокопенка В.Й., згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України є діти померлого, Прокопенко В.В. та Прокопенко Г.В., місце проживання яких невідомо.

- № 1421 від 23.11.2012 року Рета Ганни Володимирівни про прийняття спадщини Прокопенка Володимира Йосиповича.

Зареєстрованою за однією адресою зі спадкодавцем я, РетаГ.В., не була. В цей час я відбувала покарання за скоєний злочин.

По запиту Нікопольського міськрайсуду №4791 від 26.03.2012 року на адресу суд було надіслано копію спадкової справи для вирішення питання спадкування за позовом Гордієнка В.М..

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду, далі суд, від 25.04.2012 року, справа № 0426/3683/2012, провадження № 2/426/2596/12, суддя Нікопольського міськрайонного суду Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна, було визнано спадкоємцем Гордієнко Василя Михайловича.

В рішенні від 23 серпня 2012 року , справа № 22-ц/490/8421/2012р., апеляційний суд Дніпропетровської області встановив, що:

-- «Проте погодитись з висновками суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.»

-- «Суд узагалі належним чином не з'ясував характер та суть заявлених позовних вимог, норми права, якими вони регулюються; не зазначив, чи мали місце обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги; не дав належної правової оцінки зібраним доказам, висновки суду не ґрунтуються на вимогах закону, який регулює спірні правовідносини. Установивши наявність спору сторін з приводу спадкового майна, суд першої інстанції всупереч вимогам ч. 4 ст. 10 ЦПК України не вжив заходів для правильного вирішення спору.»

Рішенням від 23 серпня 2012 року , справа № 22-ц/490/8421/2012р., апеляційного суду Дніпропетровської області рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2012 року, справа № 0426/3683/2012, провадження № 2/426/2596/12, - скасовано з ухваленням нового рішення.

Рішенням суду від 25.10.2012 року, справа № 0426/7472/2012, визначено Рета Г.В. додатковий строк в три місяці для прийняття спадщини.

В другій Нікопольській державній нотаріальній конторі 23 листопада 2012 року за № 1421 зареєстровано заяву Рета Г.В. про прийняття спадщини на підставі рішення суду від 25.10.2012 року, справа № 0426/7472/2012.

Згідно відповіді банку № 127-БТ від 10.12.2012 року, гроші в сумі 27 998.66 грн., які були на рахунку мого батька, успадкував і отримав, згідно рішення суду від 25.04.2012 року, справа № 0426/3683/2012, Гордієнко Василь Михайлович.

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна, ДОСТОВІРНО(!) знаючи про наявність спадкоємців першої черги, прийняла рішення про визнання спадкоємцем Гордієнко В.М., який не мав ніякого на це права. Саме на підставі цього протизаконного рішення суду ГордієнкоВ.М. отримав грошові кошти і розпорядився ними.

Повідомленням від 21.12.2012 року, вих. № 3100/02-14 Друга Нікопольська державна нотаріальна контора поставила мене до відому про те, що не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом. Що по зазначеному питанню, мені необхідно звернутись до суду.

Згідно ч.1 ст. 1174 ЦК України: 1. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно ч.5, ч.6 ст. 1176 ЦК України:

5. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

6. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Згідно ч.1 - ч.3 ст. 130 ЦПК України:

1. Попереднє судове засідання проводиться з метою з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

2. Попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

3. Для врегулювання спору до судового розгляду суд з’ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.

На цей час Гордієнко Василь Михайлович повернув мені, як законному спадкоємцю, повністю грошові кошти від продажу квартири та частково, грошові кошти в сумі 9 200.00 грн., від отриманих з рахунку в банку, про що свідчать видані йому мною розписки. Іншу частину грошових коштів в сумі 18 798.66 грн. Гордієнко В.М. повертати відмовляється в категоричній формі.

Відповідно до абзацу 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 бе¬резня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»: «... під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового харак¬теру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб...».

Відповідно до абзацу 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 бе¬резня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»: «... відповідно до чинного законодавства моральна шкода може поля¬гати, зокрема: у приниженні честі, гідності, …, моральних переживаннях у зв'язку …, у порушенні права власності …, інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через немож¬ливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків ...».

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду, далі суд, від 25.04.2012 року, справа № 0426/3683/2012, провадження № 2/426/2596/12, суддя Нікопольського міськрайонного суду Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна, порушено вимоги чинного законодавства, мої права, чим нанесено мені моральну шкоду.

Прийняттям протизаконного рішення Нікопольським міськрайонним судом, суддя Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна, та отриманням протизаконно грошових коштів в сумі 27 998 грн. Гордієнко В.М., відмовою ним в поверненні мені грошових коштів в сумі 18 798.66 грн., порушено моє право власності, порушенні мої стосунки з оточуючими людьми, принижено мою честь, гідність, як громадянина, чим нанесено мені моральну шкоду, яку я оцінюю в 20 000 грн..

Мною на Генеральну прокуратури України було направлено Заяву від 02.01.2013р. проханням відкрити кримінальну справу, провести досудове слідство та на підставі зібраних матеріалів притягти до кримінальної відповідальності суддю Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцьку-Шаховал Інну Олександрівну за постановлення завідомо неправосудного рішення від 25.04.2012 року, справа № 0426/3683/2012, яким було визнано спадкоємцем Гордієнко В.М.. До цього часу відповіді на подану заяву з генеральної прокуратури мною не отримано.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, ст.ст.15,16,22,23,1166,1167,1174, ч.5, ч.6.ст.1176 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», керуючись ст. 3,15,118-120, ч.1- ч.3 ст.130 ЦПК України

Прошу:

1. Визнати дії Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, третя сторона: суддя Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна, неправомірними у зв’язку з тим, що Нікопольський міськрайонний суд, суддя Нікопольського міськрайонного суду Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна, ДОСТОВІРНО(!) знаючи про наявність спадкоємців першої черги, прийняла рішення про визнання спадкоємцем Гордієнко В.М., який не мав ніякого на це права. Саме на підставі цього протизаконного рішення Нікопольського міськрайонного суду ГордієнкоВ.М. отримав грошові кошти і розпорядився ними.

2. Визнати дії Гордієнко Василя Михайловича, неправомірними у зв’язку з тим, що залишок грошових коштів в сумі 18 798.66 грн. повертати відмовляється в категоричній формі.

3. Стягнути солідарно, на мою, Рета Ганни Володимирівни, користь, з відповідачів: Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, третя сторона: суддя Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна, та Гордієнко Василя Михайловича грошові кошти в сумі 18 798 грн., та нанесену мені моральну шкоду, яку я оцінюю в 20 000 грн. саме у зв’язку з тим, що:

-- суддя Нікопольського міськрайонного суду Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна, ДОСТОВІРНО(!) знаючи про наявність спадкоємців першої черги, прийняла рішення про визнання спадкоємцем Гордієнко В.М., який не мав ніякого на це права. Саме на підставі цього протизаконного рішення суду ГордієнкоВ.М., отримав грошові кошти і розпорядився ними.

-- Гордієнко Василь Михайлович залишок грошових коштів в сумі 18 798.66 грн. повертати відмовляється в категоричній формі до цього часу.

4. Стягнути солідарно, на мою, Рета Ганни Володимирівни, користь, з відповідачів: Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, третя сторона: суддя Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна, та Гордієнко Василя Михайловича судовий збір в сумі 458.8 грн. та послуги банку – 6грн..

Додаток:

копія позову -3;

інші додатки додані до позовної заяви від 02.01.2013р. та позовної заяви від 25.04.2013р..

14.06.2013р. А.І.Коряков

по довіреності в інтересах Г.В.Рета

Вища кваліфікаційна комісія суддів України

03109, м. Київ, вул. Механізаторів, 9.

Коряков Анатолій Іванович

Адреса реєстрації та фактичного проживання: 53220, Дніпропетровська обл., м. Нікополь,

Контактний номер телефону: моб. тел.

в інтересах позивача:

Рета Ганни Володимирівни

проживає: Полтавська обл., м.Полтава, вул..

Скарга /заява/

щодо неправомірної поведінки судді

1. Інформація про суддю (прізвище, ім’я, по батькові): Зуєва Валентина Іванівна, (назва місцевого чи апеляційного суду, в якому працює суддя): голова Нікопольського міськрайонного суду, (номер судової справи, дата постановлення у ній рішення, якщо у Вашій скарзі вказується, що дисциплінарний проступок вчинено суддею під час розгляду судової справи: дії(бездіяльність) по направленню представника з належно завіреною довіреністю для прийняття участі у судовому засіданні по розгляду цивільної справи №200/2645/13-ц за позовом Рета Г.В. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Гордієнко В.М., третя особа суддя Кобеляцька-Шаховал І.О., (статус заявника у цій справі: сторона, засуджений, потерпілий, свідок, адвокат, інше): позивач

2. Зазначити, відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності:

істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані зокрема:

- систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

Обґрунтувати в чому саме, на Вашу думку, полягає вищезазначена підстава:

Мною, Рета Ганною Володимирівною, подано позовну заяву до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Гордієнко Василя Михайловича, третя особа - Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна, про стягнення грошових коштів та моральної шкоди.

Тільки в липні 2013р. секретарем Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська була до матеріалів цієї справи долучена судова повістка (а.с.38): Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська повідомляє про те, що на 29.07.2013р. о 14.00 год. суддя Решетнік М.О. буде розглядати цивільну справу №200/2645/13-ц за позовом РетаГ.В. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Гордієнко В.М., третя особа Кобеляцька-Шаховал І.О. «Про стягнення грошових коштів та моральної шкоди». Ваша явка (явка представника з належно оформленим дорученням) у судове засідання обов’язкова!

Ця судова повістка сторонам не направлялась і не повідомлялось сторонам і будь-яким іншим способом.

Не направлення судових повісток сторонам стало причиною не з’явлення сторін до суду на призначений час.

а.с.39. Довідка. Цивільна справа призначалась до розгляду на 29.07.2013р.. Сторони до суду не з’явились. Цивільна справа знята з та призначена до розгляду на 18.10.2013р. о 13.00 год..

а.с.40 секретарем Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська була до матеріалів цієї справи долучена судова повістка: Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська повідомляє про те, що на 18.10.2013р. о 13.00 год. суддя Решетнік М.О. буде розглядати цивільну справу №200/2645/13-ц за позовом РетаГ.В. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Гордієнко В.М., третя особа Кобеляцька-Шаховал І.О. «Про стягнення грошових коштів та моральної шкоди». Ваша явка (явка представника з належно оформленим дорученням) у судове засідання обов’язкова!

а.с.41 Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, дата подання -18.08.2013р., Кобеляцька-Шаховал І.О., вручено уповноваженому Емець, 27.08.2013р..

а.с.42 Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, Нікопольський міськрайонний суд, дата подання -18.08.2013р., вручено уповноваженому Емець, 27.08.2013р..

В судове засідання на призначений час ні представник Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, ні сама третя особа – суддя Кобеляцька-Шаховал І.О., ні її представник, не з’явились з невідомих причин.

а.с.49 секретарем Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська була до матеріалів цієї справи долучена судова повістка: Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська повідомляє про те, що на 18.11.2013р. о 10.30 год. суддя Решетнік М.О. буде розглядати цивільну справу №200/2645/13-ц за позовом РетаГ.В. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Гордієнко В.М., третя особа Кобеляцька-Шаховал І.О. «Про стягнення грошових коштів та моральної шкоди». Ваша явка (явка представника з належно оформленим дорученням) у судове засідання обов’язкова!

а.с. ... Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, дата подання -23.10.2013р., Нікопольський міськрайонний суд, вручено уповноваженому Тимошенко, 05.11.2013р..

а.с. ... Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, дата подання -23.10.2013р., Кобеляцька-Шаховал І.О., вручено уповноваженому Тимошенко, 05.11.2013р..

В судове засідання 18.11.2013р. о 10.30 год. ні представник Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, ні сама третя особа – суддя Кобеляцька-Шаховал І.О., ні її представник, не з’явились з невідомих причин.

Судове засідання призначалось до розгляду на 04.12.2013р., але ні представник Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, ні сама третя особа – суддя Кобеляцька-Шаховал І.О., ні її представник, знову не з’явились в судове засідання для прийняття розгляду справи з невідомих причин.

Справа до розгляду знову призначена на 25.12.2013р.

Будь ласка!

У зв’язку з тим, що голова Нікопольського міськрайонного суду Зуєва Валентина Іванівна ігнорує направлені судові повістки Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, не бажає приймати участь у судовому засіданні, не хоче направити представника з належно оформленим дорученням для прийняття участі у розгляді цивільної справи №200/2645/13-ц за позовом РетаГ.В. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Гордієнко В.М., третя особа Кобеляцька-Шаховал І.О. «Про стягнення грошових коштів та моральної шкоди» прошу Вищу кваліфікаційну комісію суддів України направити представника з належно оформленим дорученням для прийняття участі у розгляді цієї справи.

3. Викласти факти та обставини про порушення суддею:

• вимог щодо його статусу;

• посадових обов‘язків;

• присяги.

Вказати дані на підтвердження такої інформації, дату вчинення суддею неправомірних дій:

Теж що і в п.2.

4. Висловити прохання до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення судді (П.І.Б., назва суду) до дисциплінарної відповідальності.

1.Відкрити дисциплінарне провадження, провести службове розслідування, по зібраним матеріалам прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

2. Направити представника з належно оформленим дорученням для прийняття участі у розгляді цивільної справи №200/2645/13-ц за позовом РетаГ.В. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Гордієнко В.М., третя особа Кобеляцька-Шаховал І.О. «Про стягнення грошових коштів та моральної шкоди».

5. Засвідчити особистим підписом обізнаність заявника щодо правових наслідків за подання недостовірних відомостей стосовно судді __________________________________

Всі відомості, подані у цій заяві є правдивими, і я обізнаний з тим, що у випадку поширення мною неправдивої інформації я можу бути притягнутим до встановленої законом відповідальності.

Додаток:

копія довіреності.

Дата 07.12.2013р. Підпис заявника

справа №200/2645/13 провадження №2/200/1762/13

РІШЕННЯ

Іменем України

25 грудня 2013 року Бабушкінський районний суд М.Дніпропетровська в складі

головуючого судді - Решетніка М.О.

при секретарі - Медведєвій A.B.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Рета Ганни Володимирівни до Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області та Гордієнко Василя Михайловича, третя особа: суддя Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області Кобеляцька- Шаховал Інна Олександрівна «Про визнання дій неправомірними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди», -

Встановив:

Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом до відповідачів. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 30 травня 2011р. помер її батько Прокопенко В.И., який до дня смерті проживав в м.Нікополі, вул.Шевченко, 191/15. Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складалось з квартири №15 по вул.Шевченко №191 в м.Нікополі, та грошових внесків в AT ДОД «Райффайзен Банк Аваль». В 2-й Нікопольській державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу №465/2011, в якій зберігається заява №701 від 23.09.2011р. відповідача Гордієнко В.М. про прийняття спадщини після смерті Прокопенко В.И., в якій не вказано ступінь родинних відносин, та повідомлено, що у померлого є діти, місце проживання яких невідомо. На день смерті батька вона не була зареєстрована із спадкодавцем, оскільки відбувала покарання у виправній колонії. Рішенням Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області від 25.04.2012р. було визнано відповідача Гордієнко Г.В. спадкоємцем після смерті її батька. Однак рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2012р. було скасовано вищевказане рішення Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області від 25.04.2012р. та ухвалено нове, яким у задоволенні позову Гордієнко В.М. було відмовлено. Також рішенням Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області від 25.10.2012р. їй було визначено додатковий строк в три місяці для прийняття спадщини. 23 листопада 2012р. за №1421 2-ю Нікопольською державною нотаріальною конторою було зареєстровано її заяву про прийняття спадщини після смерті її батька на підставі вищевказаного рішення від 25.10.2012р. Згідно відповіді банку №127-БТ від 10.12.2012р., грошові кошти у розмірі 27998грн.66коп., які входили до складу спадкового майна, успадковані та отриманні, відповідно до рішення від 25.04.2012р. відповідачем Гордієнко В.М. Листом від 21.12.2012р. за №3100/02- 14 2-ї Нікопольської державної нотаріальної контори її було повідомлено, що не може бути видано свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв'язку із чим їй необхідно звертатися до суду. На даний час відповідач Гордієнко В.М. повернув їй грошові кошти від продажу квартири та частково грошові кошти, отриманні ним в банку у розмірі 9200грн. Іншу частину грошових коштів в сумі 18798грн.66коп. Гордієнко В.М. повертати відмовився. У зв'язку із викладеним просила визнати дії Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровській області неправомірними, у зв'язку із тим що суддя Кобеляцька-Шаховал І.О. прийняла протизаконне рішення від 25.04.2012р., визнати дії відповідача Гордієнко В.М. неправомірними, у зв'язку з тим, що відмовляється повернути залишок коштів, та стягнути на її користь з відповідачів неповернуту частину коштів у розмірі 18798грн., моральну шкоду у розмірі 20000грн., нанесену їй, у зв'язку із ухваленням неправомірного рішення, та судові витрати у розмірі 458грн.80коп.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Відповідач Гордієнко В.М. та його представник позов Рета Г.В. не визнали, просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на обставини викладені у запереченнях на позовну заяву.

Представник Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області та третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомленні належним чином, в зв'язку з чим судом ухвалено про розгляд справи у відповідності до ст.169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов Рета Г.В. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 травня 2011р. помер батько позивачки Прокопенко В.Й..

Рішенням Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області від 25.04.2012р. було визнано за Гордієнко Г.В. право власності на квартиру №15, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Шевченко, будинок №191, та на грошові внески, які знаходяться на спецкартковому рахунку №0175084400 в Центральному Нікопольському відділенні AT «Райффайзен банк Аваль» на ім'я Прокопенко Володимира Йосиповича, в порядку спадкування за законом після смерті Прокопенко Володимира Йосиповича, померлого 30 травня 2011р. (а.с.6).

Однак рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2012р., було скасовано зазначене вище рішення Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області від -25.04.2012р. та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Гордієнко В.М. до територіальної громади Нікопольського виконкому Дніпропетровської області про визнання права власності на спадок в порядку спадкування за законом було відмовлено (а.с.9-10).

Також рішенням Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області від 25.10.2012р. було визначено Реті Г.В. додатковий строк в три місяці для прийняття спадщини після смерті батька Прокопенко В.И. 23 листопада 2012р. за №1421 2-ю Нікопольською державною нотаріальною конторою було зареєстровано заяву позивачки про прийняття спадщини після смерті її батька на підставі вищевказаного рішення від 25.10.2012р.

Листом від 21.12.2012р. за №3100/02-14 2-ї Нікопольської державної нотаріальної контори Реті Г.В. було повідомлено, що згідно відповіді банку №127-БТ від 10.12.2012р., грошові кошти у розмірі 27998грн.66коп., які входили до складу спадкового майна, успадковані та отриманні, відповідно до рішення від 25.04.2012р. відповідачем Гордієнко В.М. (а.с.11), а тому вони не можуть видати свідоцтво про право на спадщину, та роз'яснено, що вона для вирішення питання може звернутися до суду (а.с.12).

В судовому засіданні встановлено, що Гордієнко В.М. повернув Реті Г.В. в повному обсязі грошові кошти від продажу спадкового майно, а саме: квартири №15 по вул.Шевченко 191 в м.Нікополі, та частково грошові кошти, отриманні ним в АТ ДОД «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 9400грн., а не 9200грн., як зазначила позивачка в позовній заяві.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки встановлено, що саме Гордієнко В.М. безпідставно набув у свою власність належні позивачці спадкові грошові кошти, а не Нікопольський міськрайсуд, суд вважає за необхідне стягнути саме з першого на користь Рети Г.В. безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 18598грн.66коп., як різницю між спадковою сумою в 27998грн.40коп. та повернутою сумою в 9400грн.

Заперечуючи проти позову Рети Г.В. в цій частині відповідач зазначає, що успадкувати все майно він вимушений був через перебування позивачки, яка є його родичкою, в місцях позбавлення волі. Однак в подальшому на сімейній раді з їх участю було прийнято рішення про виплату грошових коштів в сумі 14000грн. племіннику покійного спадкодавця, як компенсація за витрати, понесені тим за організацію поховання померлого, а іще частину коштів, а саме в сумі 4600грн., як перерозподіл успадкованих грошових коштів між спадкоємцями, зокрема для компенсації майбутніх витрат з встановлення на могилі пам'ятника, рішення про що прийняла саме Рета Г.В., а він виконав, як утримувач грошових коштів, про що позивачці достеменно відомо.

Разом з тим передачу грошових коштів, що належать позивачці, саме за її розпорядженням, остання через свого представника в даному судовому засіданні заперечує, а відповідачем належних та допустимих доказів цій обставині суду не надано.

Також позивачкою заявлено вимогу про відшкодування їй моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Звідси, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст.22 ЦК України особа," якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результаті.

Зазначені обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими доказами.

У свою чергу відсутність вини у заподіянні шкоди має доводитися особою, що вчинила порушення; винна поведінка порушника має місце тоді, якщо він усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачав його негативні наслідки, бажав їх настання, або коли порушник, передбачаючи настання негативних наслідків, розраховував на їх відвернення, чи не передбачав настання таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити.

Крім того, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, коли встановлена відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Із предмета позову та обставин справи вбачається, що в даному випадку між позивачкою та відповідачем Гордієнко В.М. виникли відносини з приводу безпідставного набуття відповідачем спадкового майна позивачки, і таким чином відносини сторін врегульовані Главою 83 ЦК України, зокрема ст.1212 цього Кодексу, якою не передбачено можливості відшкодування моральної шкоди.

Відносини ж позивачки із міськрайсудом з приводу розгляду останнім цивільної справи, врегульовані цивільним процесуальним законодавством, нормами якого також не передбачено можливості відшкодування моральної шкоди, а тому вимоги Рети Г.В. в цій частині задоволенню не підлягають.

Також відсутні підстави і для задоволення позову Рети Г.В. і в іншій частині, зокрема про визнання дій відповідачів неправомірними.

Так у позовній заяві позивачем не зазначено конкретно які саме дії суду вона вважає неправомірними, а її представник в судовому засіданні зазначив, що такими вважає "постановления незаконного, на його думку, рішення". Разом з тим законодавством, зокрема цивільним процесуальним кодексом, визначено, що за результатом розгляду справи суд зобов'язаний постановити судове рішення. Про те, що таке рішення не відповідало вимогам законодавства, зазначено в рішенні Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.08.2012р., яким і було рішення Нікопольського міськрайсуду скасовано з цієї підстави, тобто вже фактично встановленої судом, а отже, відповідно до ст.61 ЦПК України - не підлягає доведенню у іншій справі, та не може бути предметом розгляду іншим судом першої інстанції.

Неправомірними ж діями відповідача Гордієнко В.М., згідно пояснень в судовому засіданні представника позивача, остання просить визнати ті, що виразились у неповерненні їй грошових коштів. Таке, тобто неправомірна поведінка, є складовою при вирішенні питання щодо відшкодування шкоди (повернення безпідставно набутого майна), з урахуванням чого суд доходить висновку, що такі вимоги позивачки є неналежним способом захисту цивільних прав та інтересів, визначених ч.2 ст.16 ЦК України, а отже не підлягають захисту внаслідок постановлення по них судового рішення.

Враховуючи часткове задоволення позову та на підставі ст.88 ЦПК України, необхідно також стягнути з Гордієнко В.М. на користь позивачки понесені останньою судові витрати в сумі 235грн.40коп. (а.с.22,23) за розгляд позову в частині повернення грошових коштів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,11,15,57-66,88,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Гордієнко Василя Михайловича на користь Рета Ганни Володимирівни 18598грн.66коп., на повернення судових витрат - 235грн.40коп., а всього 18834грн.06коп. В іншій частині позовних вимог Рета Г.В. - відмовити. Строк апеляційного оскарження рішення - 10 днів.

Суддя підпис

Копія вірна підпис

Рішення не набрало законної сили.

Суддя Бабушкінського райсуду

М.Дніпропетровська М.О.Решетнік

Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська

49000,м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,57, тел: (056) 744-21-26

email: inbox@bs.dp.court.gov.ua

Судова палата по цивільним справам

апеляційного суду Дніпропетровської області

49000, м. Дніпропетровськ вул. Харківська, 13

на Рішення від 25.12.2013 року, Бабушкінського районного

суд м.Дніпропетровська, справа №200/2645/13 провадження

№2/200/1762/13

Сторона по справі позивач:

Коряков Анатолій Іванович

проживаю: 53220, Дніпропетровська обл., м. Нікополь,

в інтересах позивача:

Рета Ганна Володимирівна

проживає: 36000, Полтавська обл., м.Полтава,

Сторона по справі відповідач:

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської обл.

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201, засоби зв’язку не відомі

Третя сторона по справі:

Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна

суддя Нікопольського міськрайонного суду

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201, засоби зв’язку не відомі

Сторона по справі відповідач:

Гордієнко Василь Михайлович

проживає: 49000, м.Дніпропетровськ, вул..

Апеляційна скарга

Рішення від 25.12.2013 року, справа №200\2645\13-ц, провадження №2/200/1762/13, Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, цивільна справа за позовом Рета Ганни Володимирівни до Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області та Гордієнка Василя Михайловича, третя особа: суддя Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області Кобеляцька- Шаховал Інна Олександрівна «Про визнання дій неправомірними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди», не законна, не обґрунтована:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:

З рішення від 25.12.2013р.: Представник Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області та третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомленні належним чином, в зв'язку з чим судом ухвалено про розгляд справи у відповідності до ст.169 ЦПК України.

В матеріалах справи є: Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, Кобеляцькій-Шаховал І.О., вручено уповноваженому, та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення Нікопольському міськрайонному суду, вручено уповноваженому.

Справа до розгляду призначалось на 18.08.2013р., 18.11.2013р., 04.12.2013р., 25.12.2013р., але ні представник Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, ні сама третя особа – суддя Кобеляцька-Шаховал І.О., ні її представник, знову не з’явились в судове засідання для прийняття розгляду справи з невідомих причин.

Навіть звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не дало позитивного результату - ні представник Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, ні сама третя особа – суддя Кобеляцька-Шаховал І.О., ні її представник, знову не з’явились в судове засідання для прийняття розгляду справи з невідомих причин.

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, третя особа – суддя Кобеляцька-Шаховал І.О., з вини саме яких безпідставно, протизаконно Гордієнко В.М. отримав мої грошові кошти, не виявили бажання прийняти участь у розгляді цієї справи. Вони навіть заперечення на позовну заяву не надали суду у відповідності до вимог чинного законодавства.

При цьому Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська не зобов’язав прийняти участі Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, третя особа – суддя Кобеляцька-Шаховал І.О., у розгляді цієї справи.

З рішення від 25.12.2013р.: Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому судом не взято до уваги під час прийняття рішення те, що набув право власності Гордієнко В.М. саме на підставі рішення суду, яке було в наступному скасовано апеляційним судом, як протизаконне.

З рішення від 25.12.2013р.: Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Звідси, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Зазначені обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими доказами.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду, далі суд, від 25.04.2012 року, справа № 0426/3683/2012, провадження № 2/426/2596/12, суддя Нікопольського міськрайонного суду Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна, порушено вимоги чинного законодавства, мої права, чим нанесено мені моральну шкоду.

Нікопольський міськрайонний суд, суддя Нікопольського міськрайонного суду Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна, ДОСТОВІРНО(!) знаючи про наявність спадкоємців першої черги, прийняла рішення про визнання спадкоємцем Гордієнко В.М., який не мав ніякого на це права. Саме на підставі цього протизаконного рішення Нікопольського міськрайонного суду ГордієнкоВ.М. отримав грошові кошти і розпорядився ними.

З рішення від 25.12.2013р.: Із предмета позову та обставин справи вбачається, що в даному випадку між позивачкою та відповідачем Гордієнко В.М. виникли відносини з приводу безпідставного набуття відповідачем спадкового майна позивачки, і таким чином відносини сторін врегульовані Главою 83 ЦК України, зокрема ст.1212 цього Кодексу, якою не передбачено можливості відшкодування моральної шкоди.

При цьому судом не враховано вимоги ст. 41 Конституції України, ч.1, п. 9) ч.2 ст. 16, ч.1, п. 2) ч.2 ст. 23, ч.6 ст. 1167, ч.6 ст. 1176 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 бе¬резня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

З рішення від 25.12.2013р.: Відносини ж позивачки із міськрайсудом з приводу розгляду останнім цивільної справи, врегульовані цивільним процесуальним законодавством, нормами якого також не передбачено можливості відшкодування моральної шкоди, а тому вимоги Рети Г.В. в цій частині задоволенню не підлягають.

З рішення від 25.12.2013р.: Так у позовній заяві позивачем не зазначено конкретно які саме дії суду вона вважає неправомірними, а її представник в судовому засіданні зазначив, що такими вважає "постановления незаконного, на його думку, рішення". Разом з тим законодавством, зокрема цивільним процесуальним кодексом, визначено, що за результатом розгляду справи суд зобов'язаний постановити судове рішення. Про те, що таке рішення не відповідало вимогам законодавства, зазначено в рішенні Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.08.2012р., яким і було рішення Нікопольського міськрайсуду скасовано з цієї підстави, тобто вже фактично встановленої судом, а отже, відповідно до ст.61 ЦПК України - не підлягає доведенню у іншій справі, та не може бути предметом розгляду іншим судом першої інстанції.

Апеляційний суд скасувавши рішення від 25.04.2012р. Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області не визнав ці дії суду неправомірними. І це при тому, що суддя Нікопольського міськрайонного суду Кобеляцька-Шаховал Інна Олександрівна, ДОСТОВІРНО(!) знаючи про наявність спадкоємців першої черги, прийняла рішення про визнання спадкоємцем Гордієнко В.М., який не мав ніякого на це права. Саме на підставі цього протизаконного рішення суду ГордієнкоВ.М. отримав грошові кошти і розпорядився ними.

Згідно ч.6 ст. 1167 ЦК України:

1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч.6 ст. 1176 ЦК України:

Тобто я на законних підставах і у відповідності до вимог чинного законодавства звернулась до суду для захисту свого порушеного права, але мені безпідставно у цьому відмовлено.

З рішення від 25.12.2013р.: Неправомірними ж діями відповідача Гордієнко В.М., згідно пояснень в судовому засіданні представника позивача, остання просить визнати ті, що виразились у неповерненні їй грошових коштів. Таке, тобто неправомірна поведінка, є складовою при вирішенні питання щодо відшкодування шкоди (повернення безпідставно набутого майна), з урахуванням чого суд доходить висновку, що такі вимоги позивачки є неналежним способом захисту цивільних прав та інтересів, визначених ч.2 ст.16 ЦК України, а отже не підлягають захисту внаслідок постановлення по них судового рішення.

Гордієнко Василь Михайлович повернув мені, як законному спадкоємцю, повністю грошові кошти від продажу квартири та частково, грошові кошти в сумі 9 400.00 грн., від отриманих з рахунку в банку, про що свідчать видані йому мною розписки. Навіть на час подання апеляційної скарги іншу частину грошових коштів в сумі 18 798.66 грн. Гордієнко В.М. повертати відмовляється в категоричній формі.

Згідно ч.1, п. 9) ч.2 ст. 16 ЦК України:

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

Згідно ч.1, п. 2) ч.2 ст. 23 ЦК України:

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

Згідно ст. 41 Конституції України: Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Порушено моє право власності, а Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, суддя Решетнік М.О., не прийняв під час прийняття рішення ці вимоги чинного законодавства до уваги з незрозумілих для мене причин.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, керуючись ст.ст. 291,292-296, 303, 307,309 ЦПК України

Прошу:

1. Скасувати рішення від 25.12.2013 року, Бабушкінського районного суд м.Дніпропетровська, цивільна справа №200/2645/13 провадження №2/200/1762/13, за позовом Рета Ганни Володимирівни до Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області та Гордієнко Василя Михайловича, третя особа: суддя Нікопольського міськрайсуду Дніпропетровської області Кобеляцька- Шаховал Інна Олександрівна «Про визнання дій неправомірними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди».

2. Ухвалити нове рішення по суті позовних вимог - задовольнити вимоги позовної заяви у повному обсязі.

3. Стягнути з відповідачів судові витрати.

Додаток:

копії апеляційної скарги - 2;

копія довіреності;

квитанція про сплату судового збору.

03.01.2014р. А.І.Коряков

в інтересах Рета Г.В. по довіреності