Эту страницу ведет юрист Совета Комитета общественного спасения Коряков Анатолий Иванович.

.................................................................................................................

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

12 грудня 2013р.        справа №804/5046/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді        Малиш Н.І.,

Суддів        Баранник Н.П., Щербака A.A.,

при секретарі        Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Лаврецької Марини Юріївни на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року у справі № 804/5046/13-а за позовом Лаврецької Марини Юріївни до Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів України, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Дніпропетровській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаська фармацевтична компанія" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лаврецької Марини Юріївни залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року у справі № 804/5046/13-а за позовом Лаврецької Марини Юріївни до Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів України, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Дніпропетровській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаська фармацевтична компанія" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.    

Головуючий суддя Суддя H.I. Малиш

Суддя Н.П. Баранник A.A. Щербак        

Вищий адміністративний суд України 

01029, м. Київ, вул.Московська, 8, корпус 5

                                                                      Сторона по справі - Позивач:  

Лаврецька Марина Юріївна                                                                      

проживаю: 53200, м.Нікополь,  вул..

                                                                          Сторона по справі -  Відповідач: 

                                      Державна інспекція з контролю за якістю лікарських засобів 

03115, м.Київ, вул. Перемоги, 120, тел/факс: (044)450-12-66, e-mail: diklz@diklz.gov.ua, http://www.diklz.gov.ua Код ЄДРПОУ 37013853

                     Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів в Дніпропетровській області

                      49027, м.Дніпропетровськ, пл.Жовтнева, 4, 6 поверх, к.601-605, 

                             тел. (0562) 740-21-87

                        Сторона по справі -  третя особа:

                                                                 Товариство з обмеженою відповідальністю 

            «Донбаська фармацевтична компанія»

83052 м.Донецьк, бул.Шевченко, б. 96-А, ЄДРПОУ 36305999,

фактичне місце знаходження центрального офісу: 83000,  

м.Донецьк, вул.Складська, 3-В, засоби зв’язку невідомі.

судове рішення, що оскаржується:

ухвала від 12 грудня 2013р., справа №804/5046/13-а, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, постанова від 05 червня 2013 р., справа № 804/5046/13-а,  Дніпропетровського окружного адміністративного суду 

                                                                          

Касаційна скарга

Ухвалою від 12 грудня 2013р.,справа №804/5046/13-а, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Лаврецької Марини Юріївни залишив без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року у справі № 804/5046/13-а - залишив без змін.

Повну ухвалу від 12 грудня 2013р., справа №804/5046/13-а, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд до цього часу на мою адресу так і не надіслав з незрозумілих для мене причін.  

  Прийнята колегією суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ухвала від 12 грудня 2013р.,справа №804/5046/13-а, не законна, не обґрунтована: 

1) судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи;

2) невідповідність висновків суду обставинам справи;

3) порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:

- з постанови  від 05 червня 2013 р., справа № 804/5046/13-а:

«Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що TOB «Донбаська фармацевтична компанія» порушено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, що проявляється у відсутності належної освіти та кваліфікації у призначених у різний період на посади спочатку виконуючого обов'язки, а згодом завідуючого аптекою №22 м. Нікополь Краснюк Олени Василівни та Радченко Ганни Сергіївни. Відповідачі, як орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) не вимагали від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень законодавства(ст.8 Закону N 877-V). Зазначене вище, на думку позивача, було підставою для відмови Лаврецькій М.Ю. у наданні копій актів перевірок Аптеки № 22 TOB «Донбаська фармацевтична компанія», а не у зв'язку з тим, що матеріали перевірок містять персональні дані фізичних осіб(відповідь від 25.12.2012р. №645-1.2/4.1/19-12 Державної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів України).»

Суд не звернув увагу на вимоги адміністративного позову: «На протязі з 14.04. 2009 року по 16.11.2009 року я, ЛаврецькаМ.Ю., працювала в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» на посаді завідуючої аптеки № 22 м. Нікополь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія».   В листопаді 2009 року була звільнена примусово за власним бажанням.»

Звертаю увагу суду на те, що у встановленому чинним законодавством порядку відкриття аптечного закладу ОБОВ’ЯЗКОВО(!) видається паспорт встановленого зразка. В формі Паспорта аптечного закладу (його структурного підрозділу), затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2010 р. N 906, в п.5 та в розділі ІІ Відомості про наявність матеріально-технічної бази, її стан та освітньо-кваліфікаційний рівень персоналу аптечного закладу (структурного підрозділу) обов’язково(!) вказується: «5. Завідуючий аптечним закладом (структурним підрозділом) (прізвище, ім'я та по батькові,освіта, номер і дата укладення трудового договору)». Це означає, що на посаду завідуючого аптечним закладом приймається особа, яка відповідає встановленим кваліфікаційним вимогам. Саме на такі кваліфікаційні вимоги вказано в Должностной инструкции Заведующей аптеки ДИ-№1/22 , издание №1, утверждённой директором А.В.Шишацким, а.с.95-101, справа № 2-2880/10.

Це означає, що аптека №22 «Здравиця» м.Нікополь відкривалась мною, з заповненням до Паспорту моїх данних, це є обов’язкова умова роботи аптечного закладу, тому відповідач ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ(!)  був звільнити мене за власним бажанням тільки після укладення трудового договору з іншим працівником прийнятого на посаду завідуючого аптечним закладом і відповідного внесення змін, доповнень до Паспорта аптечного закладу: аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя. Тобто саме в Паспорті аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя зобов’язані були вказати прізвище, ім’я, по  батькові, освіту, номер і дату укладення трудового договору, вже прийнятого на посаду завідуючим цим аптечним закладом (структурним підрозділом) працівника. Без внесення таких змін, доповнень аптечний заклад(його структурний підрозділ) НЕ мають права продовжувати свою роботу. 

Тому Не є звільненим  працюючий завідуючий аптекою до того часу, поки не будуть внесені відповідні зміни до Паспорта аптечного закладу(його структурного підрозділу). Такі зміни до Паспорта аптечного закладу: аптеки №22 м.Нікополя не були внесені в листопаді-грудні  2009р., а в серпні 2011р. цю аптеку просто закрили і саме у зв’язку з тим, що не змогли знайти працівника на посаду завідуючого аптечним закладом з відповідною освітою та стажем роботи.

- з постанови  від 05 червня 2013 р., справа № 804/5046/13-а:

Твердження третьої особи, що на час призначення виконуючим обов'язків завідуючого аптекою №22 та завідуючого аптекою №22 рівень освіти Краснюк Олени Василівни та Радченко Ганни Сергіївни повністю відповідав вимогам Ліцензійних умов не відповідає ніякій критиці: 

Призначати виконуючим обов'язки завідувача Аптеки № 22 ні Краснюк Олену Василівну, ні Радченко Ганну Сергіївну, відповідно до вимог чинного законодавства і вимог самого відповідача не можна, це грубе порушення. Про це свідчить акт перевірки, яка була проведена представниками відповідача в 2009 році і яку так і не надано суду відповідачами.

Перевіркою в 2009 році перевіряючими не встановлено порушень вимог чинного законодавства, але записано зауваження:  Краснюк Олені Василівні пройти обов'язково курси підвищення кваліфікації. Ці курси КраснюкО.В. не проходила, але з 17.11.2009 до 22.03.2010 року  відповідним наказом була призначена виконувати обов'язки завідувача Аптеки № 22 TOB «Донбаська фармацевтична компанія» в м.Нікополі.

Радченко Ганну Сергіївну теж не можна було призначати на посаду завідувача аптекою у звязку з тим, що вона не мала належного стажу роботи.

Незважаючи на відсутність відповідної освіти, грубо порушуючи вимоги чинного законодавства, посадові особи ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» призначали цих осіб виконувати ці обов'язки. 

А під час проведення навіть визнаних відповідачем перевірок посадовими особами в таких призначеннях взагалі не виявлено порушень вимог чинного законодавства з незрозумілих для мене причин.

І це при тому, що ні  Краснюк Олена Василівна, ні Радченко Ганна Сергіївна не могли виконувати обов'язки ні провізора-спеціаліста, ні  Уповноваженої особи і саме з-за відсутності відповідних документів, які вказують на наявність спеціальної освіти, проходження курсів підвищення кваліфікації, … .  

На такі вимоги до осіб, яких призначають на посаду завідувача аптекою, прямо вказано в: 

-- п.2.1., 2.9., 3.1., Положення про порядок проведення атестації провізорів ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров'я України 12.12.2006  N 818   Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2006 р.за N 1366/13240;

-- п. 2,3,6,7,19,20,1.7., 2.5., 2.5.1., 2.5.7., 3.1.,3.3,3.4. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджені НАКАЗ 03.03.2009  N 44/27 Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва , Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2009 р. за N 298/16314 ( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва N 296/337 ( z0971-10 ) від 21.09.2010 ):

3.1. Особи, які безпосередньо займаються виробництвом лікарських засобів в умовах аптеки, оптовою і роздрібною торгівлею лікарськими засобами, повинні мати відповідну спеціальну освіту і відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам.

Зазначені особи повинні мати:

а) диплом державного зразка про фармацевтичну освіту;

б) сертифікат про присвоєння (підтвердження) звання провізора загального профілю (для фахівців, які закінчили вищий учбовий заклад після 1992 року).

Зазначена норма не поширюється на працівників аптечних складів (баз), які здійснюють відбір, комплектацію та упакування замовлень. Ці працівники повинні пройти навчання відповідно до закріплених за ними обов’язків та медичний огляд.

Зайняття фармацевтичною діяльністю (безпосередньо) особою, яка не має відповідної фармацевтичної освіти (крім випадків, передбачених цими Ліцензійними умовами), унеможливлює ліцензіатом виконання Ліцензійних умов.

3.3. Спеціалісти, які не працюють понад п’ять років за зазначеною у дипломі, сертифікаті (посвідченні) спеціальністю, можуть бути допущені до діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової або роздрібної торгівлі лікарськими засобами тільки після проходження перепідготовки.

3.4. Аптека, аптечна база (склад) повинні бути укомплектовані штатними спеціалістами, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам.

Посади завідувачів, заступників завідувачів аптеки, аптечної бази (складу) можуть заміщатися лише фахівцями з вищою фармацевтичною освітою (провізорами).

- з постанови  від 05 червня 2013 р., справа № 804/5046/13-а:

«Вимога до Відповідачів скасувати ліцензію TOB «Донбаська фармацевтична компанія» на право заняття оптовою, роздрібною торгівлею лікарськими засобами, у зв'язку з порушенням Ліцензійних умов у період з 17 листопада 2009 по 16 серпня 2011 року щодо призначення Краснюк О. В. та Радченко Г.С., є необгрунтованою, оскільки з 3 серпня 2011 року аптека №22 не працює, ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі в цій аптеці анульовано.»

Тоді як я просила суд: «3. Зобов’язати  посадових осіб Державної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів (Держлікслужба України), Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Дніпропетровській області виконати дії передбачені чинним законодавством, провести службове розслідування грубого порушення законодавства по призначенню на посаду завідуючого аптекою №22 м.Нікополя Краснюк Олени Василівни та Радченко Ганни Сергіївни та скасувати ліцензію TOB «Донбаська фармацевтична компанія» на право заняття оптовою, роздрібною торгівлею лікарськими засобами.»

Підкреслюю, я просила суд скасувати ліцензію у «TOB «Донбаська фармацевтична компанія» на право заняття оптовою, роздрібною торгівлею лікарськими засобами, а не аптеки №22 м.Нікополя.

Згідно п.2 Паспорту аптеки №22, Радченко Ганна Сергіївна, відсутній(!)  Висновок про наявні приміщення та устаткування аптечного закладу Аптеки №22 з ПОГОДЖЕННЯМИ з Державною санітарно-епідеміологічною службою - головний санітарний лікар, з органами державного контролю якості лікарських рослин - головним державним інспектором з контролю якості лікарських засобів, з місцевими органами виконавчої влади(місцевого самоврядування).  А без цих погоджень аптека працювати не може! І саме відсутність цих погоджень, відсутність у самої Радченко Г.С. відповідної стажу роботи, стало тією причиною, що аптеку №22 в м.Нікополі було закрито в 2011 році.

- з постанови  від 05 червня 2013 р., справа № 804/5046/13-а:

«Колегією суддів встановлено, що позовні вимоги Лаврецької Марини Юріївни стосуються сфери публічно-правових відносин між TOB «Донбаська фармацевтична компанія» та Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів України, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Дніпропетровській області, а саме: діяльності TOB «Донбаська фармацевтична компанія» стосовно оскарження висновків та дій відповідачів щодо перевірки третьої особи за період з 16.11.2009 року по вересень 2011 року, вже після звільнення позивача.

У зв'язку з тим, що в даному адміністративному спорі відповідачі не наділені владними управлінськими функціями щодо позивача в заявлений період, а Лаврецькою М.Ю. не доведено будь-яких порушень саме її прав та інтересів з боку відповідачів в заявлений період, суд приходить до висновку, що права, свободи чи інтереси Лаврецької М.Ю. у сфері публічно-правових відносин не порушено.»

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд не прийняв до уваги те, що:

В судовому засіданні мною було заявлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» не мало права звільняти мене з посади завідуючої аптеки № 22 м. Нікополь ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» і саме у зв’язку з тим, що кандидата на цю посаду, відповідно до чинного законодавства, не знайшли, а залишати аптеку без завідуючого та уповноваженої особи не мали права. Разом з моїм звільненням ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» зобов’язана була зразу ж закрити аптеку № 22 м. Нікополь цього Товариства .

- з постанови  від 05 червня 2013 р., справа № 804/5046/13-а:

Постановою Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 01 грудня 2009 року було встановлено, що звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.

Я є належним позивачем і саме у зв’язку з тим, що порушені під час мого звільнення мої права, інтереси у сфері публічно-правових відносин.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, керуючись ст..ст. 160,210-214,220, 223, 229  КАС України

                                                           Прошу:

1. Поновити строк для подання касаційної скарги.

2. Скасувати ухвалу  від 12 грудня 2013р., справа №804/5046/13-а, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, постанову від 05 червня 2013 р., справа № 804/5046/13-а,  Дніпропетровського окружного адміністративного суду,  та ухвалити нове судове рішення по суті адміністративного позову.

3. Затребувати надати суду:

-від відповідачів - Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів України, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Дніпропетровській області: --для огляду оригінали і належно завірені копії матеріалів перевірок аптеки №22 м.Нікополь за 2009 рік, позапланової - 02.04.2010, акту від 02.04.2010 № 43/4-ОР, та планової - 07.12.2010, акту від 07.12.2010 № 81/4-ОР, для долучення до матеріалів справи та позивачу.

- від Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» документи, оригінали для огляду та належно завірені копії для долучення до матеріалів справи: паспорта аптечного закладу(його структурного підрозділу) - аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя станом на листопад 2009р. - завідуюча аптекою №22 Лаврецька Марина Юріївна та паспорт аптеки №22 завідуюча аптеки №22, Радченко Ганна Сергіївна.

4. Стягнути з відповідачів на мою користь судовий збір.

Додаток: 

належно завірена копія ухвали;

копія касаційної скарги.

оригінал квитанції про сплату судового збору.

30.01.2014р.                                                                                          М.Ю.Лаврецька  

 

УКРАЇНА ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ

04050, м. Київ-050, вул. Студентська, 12-а тел.: (044) 489-64-60, 481-06-29 факс: (044) 484-14-72,

Е-шаі!: assistant@vru.gov.ua

06.01.2014 №Л -2268/1-45/0/9-14 

На №

Лаврецька М.Ю.

м. Нікополь,

Дніпропетровська обл., 53200

На Вашу скаргу щодо порушення, як зазначаєте, суддями Нікопольського міськрайонного районного суду Дніпропетровської області Рибаковою В.В., Бабаніною В.А., Шестаковою З.С., апеляційного суду Дніпропетровської області Приходченко А.П. (наразі - суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим), Лаченковою О.В., Городничою B.C., Романюк М.М., Котушенко С.П., Петренко І.О., Волошиним М.П., Петешенковою М.Ю., Демченко Е.Л., Варенко О.П., Григорченком Е.І., Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парнснко В.С.,ВроноюО.В., Туровою вимог законодавства при ухваленні судових рішень в цивільних та адміністративних справах за Вашою участю повідомляємо наступне.

Оскільки викладені у скарзі обставини і доводи свідчать про фактичну незгоду з судовими рішеннями повідомляємо, що Вища рада юстиції не є органом правосуддя і не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням, їх законність та обґрунтованість перевіряються лише судами відповідних інстанцій. Позапроцесуального порядку перегляду судових рішень чинним законодавством України не передбачено.

З приводу незгоди з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 серпня 2013 року про відмову у відкритті дисциплінарної справи інформуємо, що порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначений статтею 171і Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, зазначаємо, що Ваша скарга не містить підстав для реалізації Вищою радою юстиції своїх повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду юстиції».

Голова Вищої ради юстиції                                           Олександр Лавринович

ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ УКРАЇНИ

вул. Механізаторів, 9, м. Київ, 03110, тел. 044 233-63-76 6^.09.2013 02.09.2013 № 8вк-5761/13        На №        від        

Лаврецька М.Ю.

вул. 

м. Нікополь,

Дніпропетровська обл., 53200

Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за Вашим зверненням, проведено перевірку даних щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової Зульфії Сабітівни, Рибакової Валерії Віталіївни, Бабаніної Валентини Ананіївни, апеляційного суду Дніпропетровської області Волошина Миколи Петровича, Петешенкової Марини Юріївни, Демченко Ельвіри Львівни, Лаченкової Оксани Володимирівни, Варенко Олени Павлівни, Григорченка Едуарда Івановича, Ромашок Марини Марківни, Котушенко Світлани Пилипівни, Петренко Інни Олімпівни, Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко Вікторії Станіславівни, Врони Олени Віталіївни, Турової Олени Михайлівни.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 серпня 2013 року, на підставі статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відмовлено у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С., Рибакової В.В., Бабаніної В.А., апеляційного суду Дніпропетровської області Волошина М.П., Петешенкової М.Ю., Демченко Е.Л., Лаченкової О.В., Варенко О.П., Григорченка Е.І., Романюк М.М., Котушенко С.П., Петренко І.О., Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко B.C., Врони О.В., Турової О.М.

Член Комісії                        Л.П. Горбачова

Вищий адміністративний суд України 

01029, м. Київ, вул.Московська, 8, корпус 5

Сторона по справі - позивач: 

     Лаврецька Марина Юріївна                                                                      

                                                                    проживаю: 53200, м.Нікополь,  вул..

                                                                      Сторона по справі -  Відповідачі: 

                                                                       суддя Нікопольського міськрайонного суду    

                                                                      Дніпропетровської області Бабаніна Валентина  

                                                                      Ананіївна

                                                      Нікопольський міськрайонний суд, Дніпропетровська область

                                                                                     53213, м.Нікополь, вул..Шевченко, 201

                                                                      суддя Нікопольського міськрайонного суду    

                                                                      Дніпропетровської області  Шестакова Зульфія  

                                                                      Сабітівна

                                            Нікопольський міськрайонний суд, Дніпропетровська область

                                                                                     53213, м.Нікополь, вул..Шевченко, 201

                                                                      суддя Нікопольського міськрайонного суду    

                                                                      Дніпропетровської області Рибакова Валерія    

                                                                      Віталіївна

                                            Нікопольський міськрайонний суд, Дніпропетровська область

                                                                                     53213, м.Нікополь, вул..Шевченко, 201

суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Волошин Микола Петрович

      Апеляційний суд Дніпропетровської області

      49000,  м. Дніпропетровськ вул. Харківська, 13

суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Петешенкова Марина Юріївна

      Апеляційний суд Дніпропетровської області

      49000,  м. Дніпропетровськ вул. Харківська, 13

суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Демченко Ельвіра Львівна

      Апеляційний суд Дніпропетровської області

      49000,  м. Дніпропетровськ вул. Харківська, 13

суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Лаченкова Оксана Володимирівна 

      Апеляційний суд Дніпропетровської області

      49000,  м. Дніпропетровськ вул. Харківська, 13

суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Варенко Олена Павлівна

      Апеляційний суд Дніпропетровської області

      49000,  м. Дніпропетровськ вул. Харківська, 13

суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Григорченко Едуард Іванович

     Апеляційний суд Дніпропетровської області

      49000,  м. Дніпропетровськ вул. Харківська, 13

суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Ромашок Марина Марківна

      Апеляційний суд Дніпропетровської області

      49000,  м. Дніпропетровськ вул. Харківська, 13

суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Котушенко Світлана Пилипівна

      Апеляційний суд Дніпропетровської області

      49000,  м. Дніпропетровськ вул. Харківська, 13

суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Петренко Інна Олімпівна

      Апеляційний суд Дніпропетровської області

      49000,  м. Дніпропетровськ вул. Харківська, 13

суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко Вікторія Станіславівна

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

49000,  м. Дніпропетровськ вул.Академіка Янгеля, 4

суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона Олена Віталіївна

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

49000,  м. Дніпропетровськ вул.Академіка Янгеля, 4

суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова Олена Михайлівна

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

49000,  м. Дніпропетровськ вул.Академіка Янгеля, 4

                                                                  судове рішення, що оскаржується:

                                                             рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів    

                                                             України від 28 листопада 2013 року, №3381/цп -13   

                                                             про відмову у  відкритті дисциплінарної справи

                                                                          

Касаційна скарга

щодо неправомірної поведінки судді

Мною отримано в вересні 2013р. повідомлення, яким мене член Комісії Л.П. Горбачова поставила до відому, що Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 серпня 2013 року, № 8вк-5761/13, відмовлено у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С., Рибакової В.В., Бабаніної В.А., апеляційного суду Дніпропетровської області Волошина М.П., Петешенкової М.Ю., Демченко Е.Л., Лаченкової О.В., Варенко О.П., Григорченка Е.І., Романюк М.М., Котушенко С.П., Петренко І.О., Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко B.C., Врони О.В., Турової О.М.

Саме рішення комісії мені не надіслано до цього часу з незрозумілих для мене причин.

Прийняте Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення від 29 серпня 2013 року, не законне, не обґрунтоване: 

1) судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи;

2) невідповідність висновків суду обставинам справи;

3) порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:

Відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності:

істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані зокрема: 

- з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом;

порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил; 

систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

В Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області розглядались: цивільна справа №2-2880/10 - позов Лаврецької Марини Юріївни  до ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, цивільна справа № 2- 3 862/11 - позов Лаврецької Марини Юріївни до ТОВ «Донбаська  фармацевтична компанія» про оплату листків непрацездатності та витрат на відрядження, цивільна справа № 426/202/12, провадження 2/426/1949/12 - позов Лаврецької Марини Юріївни до ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахунку при звільненні та за час вимушеного прогулу, заяви Лаврецької Марини Юріївни про перегляд за нововиявленими обставинами …, Дніпропетровський окружний адміністративний суд - справа № 804/5046/13-а,  адміністративний позов Лаврецької Марини Юріївни до Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів України, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Донбаська фармацевтична компанія" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, …  .

В судовому засіданні судом було встановлено, що під час звільнення мене з роботи посадовими особами ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» було допущено цілу низку грубих порушень вимог чинного законодавства на які суд не відреагував належним чином, не надавав цим фактам належної правової оцінки під час прийняття своїх рішень, не направляв окрему ухвалу у порядку ст. 211 ЦПК України для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов, а по заявленим мною клопотанням про забезпечення доказів відмовляв. Самі рішення по поданих мною позовах, заявах суд приймав на користь відповідача - ТОВ "Донбаська фармацевтична компанія". 

Про це свідчить:

- посадові особи ТОВ "Донбаська фармацевтична компанія" примусили(!) мене написати заяву про звільнення за власним бажанням! Мене, матір-одиначку, у якої на забезпеченні була дочка, яка навчалась у вищому навчальному закладі на денному відділенні.

- звільнивши мене з роботи відповідач зобов’язаний був в цей же день направити мені листа з проханням забрати трудову книжку або дати згоду на її направлення по пошті, але цього не було зроблено. Такі листи були направлені тільки в середині-кінці грудня 2009 року, які я так і не отримала. 

- розрахунок під час мого звільнення проведено не у строк встановлений ч.1 ст.116, ч.1ст.117 КЗпП України, а з грубим порушенням – звільнена з роботи 16.11.2009р., а грошові кошти перераховані тільки 04.01.2010р.;

- Посадові особи ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія», в.о. директора СтаровойтоваВ.І. та головний бухгалтер ШироковО.А., в Довідці №76 від 19.05.2010 р., а.с. 103, справа №2-2880/10, СТВЕРДЖУЮТЬ(!), що у Товариства «Заборгованості по заробітній платі перед ЛаврецькоюМ. Ю. станом на 06.01.2010р. немає.»

І це при тому, що згідно Выписки по карточному счету – Счет №26259959886484, на цей рахунок перераховувались грошові кошти «Выплата ООО «Донбасская фармцевтическая …» після 16.11.2009р.:  -- 2009-12-14 16:50:50 Приход - 895.72 грн., -- 2010-01-05 16:31:25 Приход -3220.45 грн., -- 2010-01-11 16:30:40 Приход – 203.15 грн., -- 2010-01.20 15:05:55 Приход – 14.22 грн.

Наданням суду Довідки №76 від 19.05.2010р., а.с. 103, справа №2-2880/10,  посадовими особами Товариства: в.о.Директора СтаровойтовоюВ.И., головним бухгалтером Широковим О.А. видано, а представник Товариства ЗайцевЮ.О. використав завідомо підроблений документ надавши його суду для долучення до матеріалів справи, грубо порушено вимоги ст..358,366 КК України, але суд на це грубе порушення вимог чинного законодавства належним чином не відреагував. Своїми умисними діями суд сприяє не відновленню справедливості, прийняття законного та обґрунтованого рішення, а навпаки: створенню умов для порушення вимог чинного законодавства, безкарності при наданні сфальсифікованих доказів по справі. 

- мною здано до Товариства 07 грудня 2009р. листок непрацездатності серія АБП №546227 від 10.11.2009р. за листопад-грудень 2009р., але його оплата проведена відповідачем не 08.12.2009р., тобто на наступний день після його подання, а тільки 04.01.2010р.;  

- в паспорт аптеки №22 м.Нікополь, після мого звільнення 16.11.2009р., не було зразу внесені відповідні зміни, що є грубим порушенням умов ліцензії. При такому порушенні умов ліцензії державні органи зобов’язані були ліквідувати TOB «Донбаська фармацевтична компанія», як юридичну особу  ВЗАГАЛІ! 

- призначати виконуючим обов'язки завідувача Аптеки № 22 в м.Нікополь і Краснюк Олену Василівну, і Радченко Ганну Сергіївну, відповідно до вимог чинного законодавства і вимог самого TOB «Донбаська фармацевтична компанія», це грубе порушення чинного законодавства, умов ліцензії. Ні Краснюк Олена Василівна, ні Радченко Ганна Сергіївна не могли виконувати обов'язки ні провізора-спеціаліста, ні  Уповноваженої особи і саме з-за відсутності відповідних документів. Краснюк О.В., маючи такі документи про освіту – не мала сертифіката провізора … , вона взагалі могла працювати тільки(!) фармацевтом, а не провізором, і тим більше в.о. завідуючої аптеки … .

- Ні паспорт аптеки №22 м.Нікополя, ні документи про наявність, або відсутність відповідної освіти, сертифіката провізора-спеціаліста, стажу роботи по спеціальності, проходження інтернатури по спеціальності «Провізор загального профілю» відповідачем своєчасно суду не було надано! А сертифікат провізора-організатора ні на Краснюк Олену Василівну, ні на Радченко Ганну Сергіївну взагалі не було надано, яких взагалі немає, але який обов’язково вимагають контролюючи органи надавати при призначенні на посаду завідувача аптекою.

- суд, головуючий суддя, під час розгляду поданої мною позовної заяви, адміністративного позову, заяв про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, заяв про забезпечення доказів, …, знаходили любу підставу, і надумані(!) також, аби тільки прийняти рішення по справі на користь відповідача. 

- суд приймав рішення по справі на підставі доказів, про які йшла(!) мова в судовому засіданні, але яких не було в матеріалах справи, і це при незадоволеному клопотанні про їх витребування, чим грубо порушено вимоги чинного законодавства(ст.ст.212,213 ЦПК України).

- суд приймав свої несчисленні(!) рішення не законними, необґрунтованими і саме з-за того, що  судом не були виконані всі вимоги цивільного судочинства – заявлені мною клопотання про надання суду відповідних документів відповідачем судом не задовольнялись. А відповідно повно і всебічно з’ясовувати обставини, на які в першу чергу посилалась я, як на підставу своїх вимог і заперечень, не було можливості – вони не були  підтверджені доказами, які НЕ були своєчасно надані відповідачем, а тому і не були досліджені в судовому засіданні, не прийняті до уваги під час прийняття рішення судом: 

1.Тільки через три роки і три місяці  після мого звільнення і тяганини по судам апеляційний суд Дніпропетровської області зобов’язав(!) надати відповідача частину доказів по справі. Так під час розгляду  справи №401/409/12, провадження №22-ц/774/418/13, було часткове задоволення заяви про забезпечення доказів - відповідачем тільки 18.02.2013р. було надано оригінал листка непрацездатності серія АБП №546227 від 10.11.2009р. за листопад - грудень 2009р.. Судом було зроблено його копію, яку і було долучено до матеріалів справи. Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Лаченкової О.В., суддів - Варенко О.П., Григорченка Е.І. впевнилися, що дійсно цей листок непрацездатності здано мною для його оплати саме 07.12.2009 року - на його зворотній стороні стоїть дата здачи його до Товариства. Але в ухвалі від 11.03.2013р., з незрозумілих для мене причин, колегія апеляційного суду у цьому складі стверджує(!), що  день отримання від позивача листів непрацездатності, і листка непрацездатності  з 10.11.2009 року по 04.12.2009 року Серія АБП № 546227, є саме 04.01.2010 року! Як розуміти колегію апеляційного суду у цьому випадку?! Я вважаю, що це захист інтересів відповідача і прикриття раніше прийнятих судами протизаконних рішень!

2. Тільки в кінці 2012 року, тобто через три роки після мого звільнення та ходіння по судам, під час розгляду цивільної справи № 426/202/12, провадження 2/426/1949/12,  відповідачем було надано суду належно завірені копії паспорту аптеки №22 м.Нікополя, завідуюча Лаврецька М.Ю. та паспорт аптеки №22 завідуюча аптеки №22, Радченко Ганна Сергіївна. 

Саме при наявності належно завіреної копії паспорту аптеки №22 м.Нікополя  суд, нарешті(!), мав(!)  можливість прийняти законне та обґрунтоване рішення(ст.ст.212,213 ЦПК України), але цього не сталось.

При цьому в наданому суду НАЛЕЖНО ЗАВІРЕНІЙ копії паспорту аптеки №22, завідуюча аптекою, згідно п.2 Паспорту аптеки №22, Радченко Ганна Сергіївна, відсутній(!)  Висновок про наявні приміщення та устаткування аптечного закладу Аптеки №22 з ПОГОДЖЕННЯМИ з Державною санітарно-епідеміологічною службою - головний санітарний лікар, з органами державного контролю якості лікарських рослин - головним державним інспектором з контролю якості лікарських засобів, з місцевими органами виконавчої влади(місцевого самоврядування).  А без цих погоджень аптека взагалі працювати не могла! 

3. Тільки в травні 2013 року,  під час розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом справи № 804/5046/13-а, тобто через три з половиною роки після мого звільнення, були надані третьою особою ТОВ«Донбаська фармацевтична компанія» документи: посвідчення №99, свідоцтво №1861, диплом КВ №671405, диплом  ХА №35605001, сертифікат до диплому ХА №35605001, які вказують на наявність або відсутність вищої освіти, сертифіката провізора- спеціаліста, стажу роботи по спеціальності, проходження інтернатури по спеціальності «Провізор загального профілю» Краснюк Олени Василівни, Радченко Ганни Сергіївни. Але не надано сертифікат провізора- організатора ні Краснюк Олени Василівни, ні Радченко Ганни Сергіївни.

Державна інспекція з контролю за якістю лікарських засобів в Дніпропетровській області, 49027, м.Дніпропетровськ, пл.Жовтнева, 4, 6 поверх, к.601-605, тел. (0562) 740-21-87, провела дві перевірки додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» - аптеки № 22: позапланова - 02.04.2010, акт від 02.04.2010 № 43/4-ОР, та планова - 07.12.2010, акт від 07.12.2010 № 81/4-ОР. Але підстав не те, що для анулювання ліцензії TOB «Донбаська фармацевтична компанія», а і взагалі ніяких порушень під час цих перевірок не встановлено – аптека №22 м.Нікополь працювала по серпень 2011 року. Тобто іще майже рік після 07.12.2010.

Відсутність у самої Радченко Г.С. відповідної освіти, сертифіката провізора-організатора, стажу роботи по спеціальності, проходження інтернатури по спеціальності «Провізор загального профілю» стало тією причиною, що аптеку №22 в м.Нікополі було закрито тільки в 2011 році, а не в 2009. 

Тобто при звільненні мене за власним бажанням TOB «Донбаська фармацевтична компанія» зобов’язана була на місце завідувача аптекою №22 м.Нікополь знайти і прийняти на роботу з 17.11.2009р. іншу особу з відповідною освітою та належними документами. Цього не було зроблено. Я не вважаюсь звільненою з посади завідувача аптекою №22 м.Нікополь до моменту виконання цих умов: або знайти відповідну особу на посаду завідувача аптекою №22 м.Нікополь і внести відповідні зміни до паспорта аптеки, або закрити її взагалі з моменту мого звільнення - з 17.11.2009р.. 

Але на надані суду докази суд належним чином не відреагував, колегія(!) Дніпропетровського окружного адміністративного суду постановою від 05 червня 2013 р. відмовила у задоволенні поданого мною адміністративного позову.

Ці документи: посвідчення №99, свідоцтво №1861, диплом КВ №671405, диплом  ХА №35605001, сертифікат до диплому ХА №35605001,  мною були додані в додатку до Заяви від 03.07.2013р. про забезпечення доказів під час розгляду справи № 0426/13441/2012  8/0182/1/2013, але судом, суддя ШестаковаЗ.С., не було враховано їх під час прийняття ухвали від 03 липня 2013 року, справа № 0426/13441/2012 8/0426/22/2012, про відмову Лаврецькій Марині Юріївні в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

- В заяві від 03.07.2013р., як і в інших, раніше поданих, заявах, клопотаннях, про забезпечення доказів я просила суд:

ЗАТРЕБУВАТИ(!) від Державної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів, 03115, м.Київ, вул. Перемоги, 120, тел/факс: (044)450-12-66, e-mail: diklz@diklz.gov.ua, http://www.diklz.gov.ua Код ЄДРПОУ 37013853,  Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Дніпропетровській області, 49027, м.Дніпропетровськ, пл.Жовтнева, 4, 6 поверх, к.601-605, тел. (0562) 740-21-87, висновок по питанням:

чи було обов’язковою умовою відкриття і роботи аптечного закладу заповнення данних на завідувача аптекою в Паспорті аптечного закладу, у нашому випадку: аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя?!

чи ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ(!)  був відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія», звільнити мене, Лаврецьку М.Ю., за власним бажанням тільки після укладення трудового договору з іншим працівником прийнятого на посаду завідуючого аптечним закладом і відповідного внесення змін, доповнень до Паспорта аптечного закладу: аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя. Тобто чи зобов’язаний був в Паспорті аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя відповідач вказати прізвище, ім’я, по  батькові, освіту, номер і дату укладення трудового договору, вже прийнятого на посаду завідуючим цим аптечним закладом (структурним підрозділом) працівника. 

Ці висновки необхідні суду для прийняття рішення по вимогах заяви від 23.11.2012р. про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Але ухвалою від 03.07.2013р. Нікопольський міськрайонний суд відмовив мені у задоволенні цієї заяви посилаючись на те, що: цим доказам була надана відповідна оцінка як судом першої інстанції, так і судом Апеляційної інстанції (а.с. 170-220 цивільна справі № 2-2880/10), що докази, які я просила забезпечити не відносяться до доказів, якими підтверджуються нововиявлені обставини.

- Посадові особи Державної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів не надали суду ні свої письмові заперечення на адміністративний позов, ні відповідні пояснення в усній формі в судовому засіданні під час розгляду поданого мною адміністративного позову, справа № 804/5046/13-а, – вони просто не з’являлись на судові засідання,  а колегія(!) суддів Дніпропетровського окружного(!) адміністративного суду у складі: головуючого судді Парненко B.C., суддів Врони О.В.,Турової О.М., вважала це за належну поведінку державного(!) службовця. 

І це тільки з-за того, що згідно:

-- ч.2 ст.51КАС України відповідач не зобов’язаний, а лише МАЄ(!) право подати заперечення проти адміністративного позову.

-- ч.3 ст.49 КАС України відповідач, орган державної влади, як особа, яка бере участь у справі, не зобов’язаний(!), а лише, МАЄ(!) право:

4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

Такі права та обов’язки можуть бути в цивільному судочинстві, де дійсно сторони повинні(!) бути рівними, але тільки не в адміністративному, де відповідачем є посадова органу державної влади, принципами якої є: служіння Українському народу та Українській державі; демократизму, гуманізму і соціальної справедливості; верховенства права, що забезпечує пріоритет прав і свобод людини і громадянина; професіоналізму, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання посадових повноважень і дотримання службової дисципліни; політичної неупередженості; відкритості, гласності та контрольованості(ст.3).

При цьому державний службовець, згідно ст.10 Закону України «Про державну службу», зобов’язаний додержуватись Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопускати порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосередньо виконувати покладені на них службові обов’язки, своєчасно і точно виконувати рішення державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінно виконувати свої службі обов’язки, проявляти ініціативу і творчість в роботі.

Згідно кодексу державного службовця, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року №783/5004:

      11. Державний службовець має виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян.

Державний службовець зобов’язаний не порушувати вимоги ст.ст. 3-6,10,22, …  кодексу державного службовця.

Колегія суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі: головуючого судді Парненко B.C., суддів Врони О.В.,Турової О.М., задовольнялась(!) наданими письмовими поясненнями представником ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» по поданому мною адміністративному позову, а не відповідачами: Державної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Дніпропетровській області. Я так вважаю, що судом було покладено право захисту від поданого мною адміністративного позову не на державну установу: Державну інспекцію з контролю за якістю лікарських засобів, Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів в Дніпропетровській області, а на третю особу: ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія». 

Не надавши суду заперечення на адміністративний позов колегія суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі: головуючого судді Парненко B.C., суддів Врони О.В.,Турової О.М. не виконала і умов ч.3 ст.49 КАС України. Такі пояснення були дані представником відповідача тільки в апеляційному адміністративному суді Дніпропетровської області.

Маємо те, що суд, своїми рішеннями, покрив грубі порушення вимог чинного законодавства допущені, як під час мого звільнення, так і умов виконання ліцензії TOB «Донбаська фармацевтична компанія». Таким чином створено судовий прецедент коли рішеннями суду відмінено відповідні, по суті - скасовані(!), нормативно – правові акти, які регулюють,  як призначення на посаду  провізора, завідуючого аптекою( без наявних документів про освіту, відповідних свідоцтв, сертифікатів …), так і виконання умов ліцензії під час проведення підприємницької діяльності: роздрібної торгівлі лікарськими засобами через аптеки та їх структурні підрозділи.  

Це означає, що саме судді сприяють грубому порушенню роботодавцем вимог чинного трудового законодавства, роботі підприємству з грубими порушеннями вимог ліцензування.

Я звернулась до суду за захистом свого порушеного права, але відповідного захисту в суді не знайшла і тільки з-за того, я так вважаю, що звільнив мене за «власним» моїм бажанням Шишацький А.В.. 

На направлену мною скаргу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України члени цієї комісії НЕ відреагували належним чином, відмовили у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С., Рибакової В.В., Бабаніної В.А., апеляційного суду Дніпропетровської області Волошина М.П., Петешенкової М.Ю., Демченко Е.Л., Лаченкової О.В., Варенко О.П., Григорченка Е.І., Романюк М.М., Котушенко С.П., Петренко І.О., Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко B.C., Врони О.В., Турової О.М. у зв'язку з НАДУМАНОЮ відсутністю підстав дисциплінарної відповідальності суддів, передбачених статтею 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів. А член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Л.П. Горбачова не спромоглася навіть на мою адресу направити само рішення комісії. 

Маємо те, що і члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановили грубі порушення Закону суддями, дисциплінарне провадження не відкрили, винних у грубому порушенні вимог чинного законодавства не притягли до відповідальності, заходів по відновленню справедливості не прийняли та не зобов’язали суддів виконувати вимоги чинного законодавства. Таким чином самі члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сприяють  вчиненню злочину посадовими особам, грубому порушенні вимог чинного законодавства.

Я вважаю, що прямим наслідком подій, які на цей час відбуваються на Майдані в м.Києві є саме ось таке БЕЗВІДПОВІДАЛЬНЕ(!) відношення суддів до виконання своїх прямих посадових обов’язків.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керуючись ст.ст. 171-1  КАС України

                                                      Прошу:

1.Скасувати рішення від 29 серпня 2013 року про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С., Рибакової В.В., Бабаніної В.А., апеляційного суду Дніпропетровської області Волошина М.П., Петешенкової М.Ю., Демченко Е.Л., Лаченкової О.В., Варенко О.П., Григорченка Е.І., Романюк М.М., Котушенко С.П., Петренко І.О., Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко B.C., Врони О.В., Турової О.М.

2.Визнати дії, бездіяльність  Вищої кваліфікаційної комісії суддів України по відмові у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С., Рибакової В.В., Бабаніної В.А., апеляційного суду Дніпропетровської області Волошина М.П., Петешенкової М.Ю., Демченко Е.Л., Лаченкової О.В., Варенко О.П., Григорченка Е.І., Романюк М.М., Котушенко С.П., Петренко І.О., Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко B.C., Врони О.В., Турової О.М. - неправомірними.

3. Зобов’язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України відкрити дисциплінарну справу щодо суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С., Рибакової В.В., Бабаніної В.А., апеляційного суду Дніпропетровської області Волошина М.П., Петешенкової М.Ю., Демченко Е.Л., Лаченкової О.В., Варенко О.П., Григорченка Е.І., Романюк М.М., Котушенко С.П., Петренко І.О., Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко B.C., Врони О.В., Турової О.М., провести перевірку викладеного вище, винних посадових осіб, на підставі зібраних матеріалів, притягти до відповідальності, посприяти відновленню справедливого вирішення спору по виплаті мені моєї заробітної плати,  стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

                 

Додаток: 

копія відповіді від 02.09.2013 № 8вк-5761/13;

копія заяви.

 

30.01.2014р.                                                                                             М.Ю.Лаврецька

ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року        м. Київ

ВИТЯГ З РІШЕННЯ №3020/цп-13

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі: головуючого: заступника голови Комісії Пінчука М.Г.,

членів Комісії: Віхрова В.В., Колеснік Г.А., Марцинкевича A.M., Мельника М.Г., Мікуліна В.П., Сокуренка Д.М., Шаргала В. І.,

розглянувши звернення:

13) Лаврецької М.Ю. на дії судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової Зульфії Сабітівни.

(Матеріали справи: № 8вк-6770/13 від 20.09.2013.)

встановила:

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 91 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1)        істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необгрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

2)        невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;

3)        порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

4)        систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

5)        розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

6)        неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", зазначення в ній  

завідомо неправдивих відомостей.

Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків ( частина друга статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до частини першої статті 84 Закону, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Оскільки, в указаних вище зверненнях відсутні підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, передбачені статтею 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", слід відмовити у відкритті дисциплінарних справ за такими зверненнями.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Комісія

вирішила:

відмовити у відкритті дисциплінарних справ за зверненнями:

13) Лаврецької М.Ю. на дії судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової Зульфії Сабітівни.

Відповідно до статті 97 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Головуючий:        (підпис)        М.Г. Пінчук

Члени Комісії:        (підпис)        В.В. Віхров

Г.А. Колеснік(підпис)

А.М. Марцинкевич(підпис)

М.Г. Мельник(підпис)

В.П. Мікулін(підпис)

Д.М. Сокуренко(підпис)

Вищий адміністративний суд України 

01029, м. Київ, вул.Московська, 8, корпус 5

Сторона по справі - позивач: 

     Лаврецька Марина Юріївна                                                                      

                                                                    проживаю: 53200, м.Нікополь,  вул..

                                                                      Сторона по справі -  Відповідач: 

                                                      суддя Нікопольського міськрайонного суду    

                                                                      Дніпропетровської області  Шестакова Зульфія  

                                                                      Сабітівна

                                            Нікопольський міськрайонний суд, Дніпропетровська область

                                                                                53213, м.Нікополь, вул..Шевченко, 201, засоби зв’язку невідомі.

                                                             судове рішення, що оскаржується:

                                                             рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів    

                                                             України від 17 жовтня 2013 року, № 3020/цп-13,    

                                                             про відмову у  відкритті дисциплінарної справи

                                   Касаційна скарга             

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 жовтня 2013 року, № 3020/цп-13, відмовлено у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С. 

Прийняте Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення від 17 жовтня 2013 року, № 3020/цп-13 не законне, не обґрунтоване: 

1) судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи;

2) невідповідність висновків суду обставинам справи;

3) порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:

В Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області розглядалась заява Лаврецької Марини Юріївни про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами … .

Ухвалою від 03 липня 2013 року, справа № 0426/13441/2012 провадження 8/0426/22/2012,  Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Шестакової З.С. розглянув заяву Лаврецької М.Ю. про забезпечення доказів. Цією ухвалою суд, головуюча суддя Шестакова З.С.:

відмовила Лаврецькій М.Ю. в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Та вказала, що ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Крім цього судом, суддя ШестаковаЗ.С., вказано, що відповідно до ч. 4 ст. 135 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення доказів не перешкоджає розгляду справи.

Згідно частини 1 ст.293 ЦПК України заява про забезпечення доказів не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Мною, на виконання частини 2 резолютивної частини цієї ухвали, подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області, якою і оскаржено ухвалу від 03 липня 2013 року, справа № 0426/13441/2012 провадження 8/0426/22/2012.

Згідно ч.2 ст.293 ЦПК України 2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя Шестакова З.С. не повернула ухвалою подану мною апеляційну скаргу.

Апеляційний суд Дніпропетровської області розглянув цивільну справу провадження № 22-ц/774/9073/13 по апеляційній скарзі Лаврецької М.Ю. на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2013 року та ухвалою від 06 вересня 2013 року прийняв рішення:

Зняти з апеляційного розгляду цивільну справу по апеляційній скарзі Лаврецької М.Ю. на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2013 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів по справі за позовом Лаврецької М.Ю. до ТОВ "Донбаська фармацевтична компанія" про поновлення на роботі, стягнення середньої плати за час вимушеного прогулу, відшкодування шкоди.

Та повернув цивільну справу за позовом Лаврецької М.Ю. до ТОВ "Донбаська фармацевтична компанія" про поновлення на роботі, стягнення середньої плати за час вимушеного прогулу, відшкодування шкоди до суду першої інстанції для виконання вимог ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Маємо те, що прийняттям ухвали від 03 липня 2013 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів по справі суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ШестаковаЗ.С. умисно примусила мене подавати апеляційну скаргу, нести, як грошові витрати по захисту моїх інтересів, так і хвилюватись.

Таке ставлення до виконання своїх прямих службових обов’язків, присяги суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ШестаковоюЗ.С. не сумісне з зайняттям посади судді.

Таке ставленне судді ШестаковоїЗ.С. вже стало не виключенням під час розгляду поданих мною позовів, заяв в Нікопольському міськрайонному суді, а правилом.

На подану до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України скаргу мною отримано рішення від 17 жовтня 2013р., яким відмовлено у відкритті дистциплінарної справи з посиланням на частину першу статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

При цьому приведено пункти цієї статті якими передбачено підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження:

1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необгрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

Але як раз під ці підстави і підпадає прийняття суддею Шестаковою З.С. ухвали від 03 липня 2013р. І саме тому, що вона умисно це зробила, і про що вказано вище.

Прийняття цієї ухвали суддею Шестаковою З.С. це приниження, це надсмішка наді мною, громадянином України. 

Під час готування, подання, поїздки до апеляційного суду Дніпропетровської області для захисту поданої апеляційної скарги у мене змінився уклад життя, я вимушена була приймати заходи по захисту своїх прав, мені нанесена, прийняттям цієї ухвали, моральна шкода, мною витрачені грошові кошти на оплату судових витрат, поїздки до Дніпропетровського апеляційного суду зі своїм представником, які мені ні суддя Шестакова З.С., ні Нікопольський міськрайонний суд не повернув і повертати це дуже велика проблема.

Але в вище викладеному члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не угледіли ніяких порушень. 

Маємо те, що члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановили грубі порушення Закону суддею Шестаковою З.С., але дисциплінарне провадження не відкрили, не притягли до відповідальності. Таким чином самі члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сприяють  вчиненню злочину посадовими особам, грубому порушенні вимог чинного законодавства.

Я вважаю, що прямим наслідком подій, які на цей час відбуваються на Майдані в м.Києві є саме ось таке БЕЗВІДПОВІДАЛЬНЕ(!), УПЕРЕДЖЕНЕ  відношення суддів до виконання своїх прямих посадових обов’язків.

Судової практики з таких справ я не знайшла, в чинному законодавстві не ясно викладено порядок оскарження, як і в самому рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, тому я і не знала, як, в якому порядку треба оскаржувати це прийняте рішення. Та і зараз не впевнена, що я пропустила строки, що вірно подаю касаційну скаргу.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керуючись ст.ст. 171-1  КАС України

                                                      Прошу:

1. Поновити строк для подання касаційної скарги до Вищого Адміністративного суду України.

2. Скасувати рішення від 17 жовтня 2013 року, № 3020/цп-13, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С..

3.Визнати дії, бездіяльність  Вищої кваліфікаційної комісії суддів України по відмові у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С. - неправомірними.

4. Зобов’язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України відкрити дисциплінарну справу щодо судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С., провести перевірку викладеного вище, на підставі зібраних матеріалів, притягти до відповідальності.

                

Додаток: 

належно завірена копія рішення від 17 жовтня 2013 року, № 3020/цп-13;

оригінал квитанції про сплату судового збору;

копія касаційної скарги.

 

30.01.2014р.                                                                                             М.Ю.Лаврецька

                                  ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                   УХВАЛА 

05 лютого 2014 року                           м. Київ                 справа № 800/83/14   

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши на предмет відповідності вимогам чинного законодавства матеріали адміністративного позову Лаврецької Марини Юріївни до суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабаніної Валентини Ананіївни, Шестакової Зульфії Сабітівни, Рибакової Валерії Віталіївни, суддів апеляційного суду Дніпропетровської області Волошина Миколи Петровича, Петешенкової Марини Юріївни, Демченко Ельвіри Львівни, Леченкової Оксани Володимирівни, Варенко Олени Павлівни, Григорченка Едуарда Івановича, Ромашок Марини Марківни, Котушенко Світлани Пилипівни, Петренко Інни Олімпівни, суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко Вікторії Станіславівни, Врони Олени Віталіївни, Турової Олени Михайлівни (далі - судді) про скасування рішення, визнання дій, бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до суддів, в якій просив:

-        скасувати рішення від 29 серпня 2013 року про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів;

-        визнати дії, бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) щодо відмови у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів неправомірними;

-        зобов'язати Комісію відкрити дисциплінарну справу щодо суддів, провести перевірку викладених обставин, винних посадових осіб, на підставі зібраних матеріалів, притягти до відповідальності, посприяти відновленню справедливого вирішення спору по виплаті заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет відповідності нормам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, що не відповідає нормі статті 104 КАС України.

Частиною другою статті 106 КАС України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач зазначає скаргу, з якою вона зверталась до Комісії на неправомірні дії суддів, однак копію вказаної скарги суду не надала.

Відповідно до частини третьої статті 106 КАС України, до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить 

*301*5243638*1*

сплачувати.

Згідно з частиною другою статті 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-УІ від 08.07.2011, визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-УІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 року № 719-VII установлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру підлягає сплаті в розмірі 73,08 гривень.

Із матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем надано суду документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 51,16 гривень, що відповідно менше, ніж передбачено законом.

Крім того, частиною четвертою статті 18 КАС України передбачено, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені у статті 1711 КАС України.

Відповідно до частини першої вказаної статті її правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; актів Вищої ради юстиції; дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції; рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частиною п'ятою статті 171-1 КАС України встановлено, що Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:

1)        визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині;

2)        визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії.

Зазначені норми закону визначають вичерпний перелік спорів, віднесених до повноважень Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, до предметної підсудності Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції віднесені лише справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і цей суд не наділено повноваженнями щодо розгляду інших категорій справ, інших позовних вимог за участю інших відповідачів.

*301*5243638*1*

Отже, позивачу необхідно звернутись до суду саме з позовною заявою, надати докази, відомі йому та які можуть бути використані судом або вказати причини неможливості їх надання, документ про сплату судового збору в розмірі, встановленому законом, або доказ того, що йому не належить сплачувати, привести позовні вимоги у відповідності до вимог статті 106 КАС України, з урахуванням положень статті 171-1 КАС України, вказавши належного відповідача.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, позовну заяву Лаврецької М.Ю. слід залишити без руху з наданням строку, достатнього для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України.

Керуючись статтями 106, 108, 171і Кодексу адміністративного судочинства України

суд,

ухвалив:

Позовну заяву Лаврецької Марини Юріївни до суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабаніної Валентини Ананіївни, Шестакової Зульфії Сабітівни, Рибакової Валерії Віталіївни, суддів апеляційного суду Дніпропетровської області Волошина Миколи Петровича, Петешенкової Марини Юріївни, Демченко Ельвіри Львівни, Леченкової Оксани Володимирівни, Варенко Олени Павлівни, Григорченка Едуарда Івановича, Ромашок Марини Марківни, Котушенко Світлани Пилипівни, Петренко Інни Олімпівни, суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко Вікторії Станіславівни, Врони Олени Віталіївни, Турової Олени Михайлівни про скасування рішення, визнання дій, бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати Лаврецькій Марині Юріївні строк до 20 лютого 2014 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків. 

Попередити позивача, що у разі не усунення  недоліків позовна заява буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню. 

Суддя     Е.Ю.Швець

*301*5243638*1*

Вищий адміністративний суд України 

01029, м. Київ, вул.Московська, 8, корпус 5

Сторона по справі - позивач: 

     Лаврецька Марина Юріївна                                                                      

                                                                    проживаю: 53200, м.Нікополь,  вул..

                                                                      Сторона по справі -  Відповідачі: 

                                                                      Вища кваліфікаційна комісія суддів України 

                                                                                     03110, м. Київ, вул. Механізаторів, 9, тел. 044 233-63-76

                                                                  судове рішення, що оскаржується:

                                                             рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів    

                                                             України від 28 листопада 2013 року, №3381/цп -13   

                                                             про відмову у  відкритті дисциплінарної справи

                                                                          

Адміністративний позов

щодо неправомірної поведінки судді

Мною отримано в вересні 2013р. повідомлення, яким мене член Комісії Л.П. Горбачова поставила до відому, що Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 серпня 2013 року, № 8вк-5761/13, відмовлено у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С., Рибакової В.В., Бабаніної В.А., апеляційного суду Дніпропетровської області Волошина М.П., Петешенкової М.Ю., Демченко Е.Л., Лаченкової О.В., Варенко О.П., Григорченка Е.І., Романюк М.М., Котушенко С.П., Петренко І.О., Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко B.C., Врони О.В., Турової О.М.

Саме рішення комісії мені не надіслано до цього часу з незрозумілих для мене причин.

Прийняте Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення від 29 серпня 2013 року, не законне, не обґрунтоване: 

1) судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи;

2) невідповідність висновків суду обставинам справи;

3) порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:

Відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності:

істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані зокрема: 

- з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом;

порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил; 

систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

В Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області розглядались: цивільна справа №2-2880/10 - позов Лаврецької Марини Юріївни  до ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, цивільна справа № 2- 3 862/11 - позов Лаврецької Марини Юріївни до ТОВ «Донбаська  фармацевтична компанія» про оплату листків непрацездатності та витрат на відрядження, цивільна справа № 426/202/12, провадження 2/426/1949/12 - позов Лаврецької Марини Юріївни до ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахунку при звільненні та за час вимушеного прогулу, заяви Лаврецької Марини Юріївни про перегляд за нововиявленими обставинами …, Дніпропетровський окружний адміністративний суд - справа № 804/5046/13-а,  адміністративний позов Лаврецької Марини Юріївни до Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів України, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Донбаська фармацевтична компанія" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, …  .

В судовому засіданні судом було встановлено, що під час звільнення мене з роботи посадовими особами ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» було допущено цілу низку грубих порушень вимог чинного законодавства на які суд не відреагував належним чином, не надавав цим фактам належної правової оцінки під час прийняття своїх рішень, не направляв окрему ухвалу у порядку ст. 211 ЦПК України для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов, а по заявленим мною клопотанням про забезпечення доказів відмовляв. Самі рішення по поданих мною позовах, заявах суд приймав на користь відповідача - ТОВ "Донбаська фармацевтична компанія". 

Про це свідчить:

- посадові особи ТОВ "Донбаська фармацевтична компанія" примусили(!) мене написати заяву про звільнення за власним бажанням! Мене, матір-одиначку, у якої на забезпеченні була дочка, яка навчалась у вищому навчальному закладі на денному відділенні.

- звільнивши мене з роботи відповідач зобов’язаний був в цей же день направити мені листа з проханням забрати трудову книжку або дати згоду на її направлення по пошті, але цього не було зроблено. Такі листи були направлені тільки в середині-кінці грудня 2009 року, які я так і не отримала. 

- розрахунок під час мого звільнення проведено не у строк встановлений ч.1 ст.116, ч.1ст.117 КЗпП України, а з грубим порушенням – звільнена з роботи 16.11.2009р., а грошові кошти перераховані тільки 04.01.2010р.;

- Посадові особи ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія», в.о. директора СтаровойтоваВ.І. та головний бухгалтер ШироковО.А., в Довідці №76 від 19.05.2010 р., а.с. 103, справа №2-2880/10, СТВЕРДЖУЮТЬ(!), що у Товариства «Заборгованості по заробітній платі перед ЛаврецькоюМ. Ю. станом на 06.01.2010р. немає.»

І це при тому, що згідно Выписки по карточному счету – Счет №26259959886484, на цей рахунок перераховувались грошові кошти «Выплата ООО «Донбасская фармцевтическая …» після 16.11.2009р.:  -- 2009-12-14 16:50:50 Приход - 895.72 грн., -- 2010-01-05 16:31:25 Приход -3220.45 грн., -- 2010-01-11 16:30:40 Приход – 203.15 грн., -- 2010-01.20 15:05:55 Приход – 14.22 грн.

Наданням суду Довідки №76 від 19.05.2010р., а.с. 103, справа №2-2880/10,  посадовими особами Товариства: в.о.Директора СтаровойтовоюВ.И., головним бухгалтером Широковим О.А. видано, а представник Товариства ЗайцевЮ.О. використав завідомо підроблений документ надавши його суду для долучення до матеріалів справи, грубо порушено вимоги ст..358,366 КК України, але суд на це грубе порушення вимог чинного законодавства належним чином не відреагував. Своїми умисними діями суд сприяє не відновленню справедливості, прийняття законного та обґрунтованого рішення, а навпаки: створенню умов для порушення вимог чинного законодавства, безкарності при наданні сфальсифікованих доказів по справі. 

- мною здано до Товариства 07 грудня 2009р. листок непрацездатності серія АБП №546227 від 10.11.2009р. за листопад-грудень 2009р., але його оплата проведена відповідачем не 08.12.2009р., тобто на наступний день після його подання, а тільки 04.01.2010р.;  

- в паспорт аптеки №22 м.Нікополь, після мого звільнення 16.11.2009р., не було зразу внесені відповідні зміни, що є грубим порушенням умов ліцензії. При такому порушенні умов ліцензії державні органи зобов’язані були ліквідувати TOB «Донбаська фармацевтична компанія», як юридичну особу  ВЗАГАЛІ! 

- призначати виконуючим обов'язки завідувача Аптеки № 22 в м.Нікополь і Краснюк Олену Василівну, і Радченко Ганну Сергіївну, відповідно до вимог чинного законодавства і вимог самого TOB «Донбаська фармацевтична компанія», це грубе порушення чинного законодавства, умов ліцензії. Ні Краснюк Олена Василівна, ні Радченко Ганна Сергіївна не могли виконувати обов'язки ні провізора-спеціаліста, ні  Уповноваженої особи і саме з-за відсутності відповідних документів. Краснюк О.В., маючи такі документи про освіту – не мала сертифіката провізора … , вона взагалі могла працювати тільки(!) фармацевтом, а не провізором, і тим більше в.о. завідуючої аптеки … .

- Ні паспорт аптеки №22 м.Нікополя, ні документи про наявність, або відсутність відповідної освіти, сертифіката провізора-спеціаліста, стажу роботи по спеціальності, проходження інтернатури по спеціальності «Провізор загального профілю» відповідачем своєчасно суду не було надано! А сертифікат провізора-організатора ні на Краснюк Олену Василівну, ні на Радченко Ганну Сергіївну взагалі не було надано, яких взагалі немає, але який обов’язково вимагають контролюючи органи надавати при призначенні на посаду завідувача аптекою.

- суд, головуючий суддя, під час розгляду поданої мною позовної заяви, адміністративного позову, заяв про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, заяв про забезпечення доказів, …, знаходили любу підставу, і надумані(!) також, аби тільки прийняти рішення по справі на користь відповідача. 

- суд приймав рішення по справі на підставі доказів, про які йшла(!) мова в судовому засіданні, але яких не було в матеріалах справи, і це при незадоволеному клопотанні про їх витребування, чим грубо порушено вимоги чинного законодавства(ст.ст.212,213 ЦПК України).

- суд приймав свої несчисленні(!) рішення не законними, необґрунтованими і саме з-за того, що  судом не були виконані всі вимоги цивільного судочинства – заявлені мною клопотання про надання суду відповідних документів відповідачем судом не задовольнялись. А відповідно повно і всебічно з’ясовувати обставини, на які в першу чергу посилалась я, як на підставу своїх вимог і заперечень, не було можливості – вони не були  підтверджені доказами, які НЕ були своєчасно надані відповідачем, а тому і не були досліджені в судовому засіданні, не прийняті до уваги під час прийняття рішення судом: 

1.Тільки через три роки і три місяці  після мого звільнення і тяганини по судам апеляційний суд Дніпропетровської області зобов’язав(!) надати відповідача частину доказів по справі. Так під час розгляду  справи №401/409/12, провадження №22-ц/774/418/13, було часткове задоволення заяви про забезпечення доказів - відповідачем тільки 18.02.2013р. було надано оригінал листка непрацездатності серія АБП №546227 від 10.11.2009р. за листопад - грудень 2009р.. Судом було зроблено його копію, яку і було долучено до матеріалів справи. Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Лаченкової О.В., суддів - Варенко О.П., Григорченка Е.І. впевнилися, що дійсно цей листок непрацездатності здано мною для його оплати саме 07.12.2009 року - на його зворотній стороні стоїть дата здачи його до Товариства. Але в ухвалі від 11.03.2013р., з незрозумілих для мене причин, колегія апеляційного суду у цьому складі стверджує(!), що  день отримання від позивача листів непрацездатності, і листка непрацездатності  з 10.11.2009 року по 04.12.2009 року Серія АБП № 546227, є саме 04.01.2010 року! Як розуміти колегію апеляційного суду у цьому випадку?! Я вважаю, що це захист інтересів відповідача і прикриття раніше прийнятих судами протизаконних рішень!

2. Тільки в кінці 2012 року, тобто через три роки після мого звільнення та ходіння по судам, під час розгляду цивільної справи № 426/202/12, провадження 2/426/1949/12,  відповідачем було надано суду належно завірені копії паспорту аптеки №22 м.Нікополя, завідуюча Лаврецька М.Ю. та паспорт аптеки №22 завідуюча аптеки №22, Радченко Ганна Сергіївна. 

Саме при наявності належно завіреної копії паспорту аптеки №22 м.Нікополя  суд, нарешті(!), мав(!)  можливість прийняти законне та обґрунтоване рішення(ст.ст.212,213 ЦПК України), але цього не сталось.

При цьому в наданому суду НАЛЕЖНО ЗАВІРЕНІЙ копії паспорту аптеки №22, завідуюча аптекою, згідно п.2 Паспорту аптеки №22, Радченко Ганна Сергіївна, відсутній(!)  Висновок про наявні приміщення та устаткування аптечного закладу Аптеки №22 з ПОГОДЖЕННЯМИ з Державною санітарно-епідеміологічною службою - головний санітарний лікар, з органами державного контролю якості лікарських рослин - головним державним інспектором з контролю якості лікарських засобів, з місцевими органами виконавчої влади(місцевого самоврядування).  А без цих погоджень аптека взагалі працювати не могла! 

3. Тільки в травні 2013 року,  під час розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом справи № 804/5046/13-а, тобто через три з половиною роки після мого звільнення, були надані третьою особою ТОВ«Донбаська фармацевтична компанія» документи: посвідчення №99, свідоцтво №1861, диплом КВ №671405, диплом  ХА №35605001, сертифікат до диплому ХА №35605001, які вказують на наявність або відсутність вищої освіти, сертифіката провізора- спеціаліста, стажу роботи по спеціальності, проходження інтернатури по спеціальності «Провізор загального профілю» Краснюк Олени Василівни, Радченко Ганни Сергіївни. Але не надано сертифікат провізора- організатора ні Краснюк Олени Василівни, ні Радченко Ганни Сергіївни.

Державна інспекція з контролю за якістю лікарських засобів в Дніпропетровській області, 49027, м.Дніпропетровськ, пл.Жовтнева, 4, 6 поверх, к.601-605, тел. (0562) 740-21-87, провела дві перевірки додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» - аптеки № 22: позапланова - 02.04.2010, акт від 02.04.2010 № 43/4-ОР, та планова - 07.12.2010, акт від 07.12.2010 № 81/4-ОР. Але підстав не те, що для анулювання ліцензії TOB «Донбаська фармацевтична компанія», а і взагалі ніяких порушень під час цих перевірок не встановлено – аптека №22 м.Нікополь працювала по серпень 2011 року. Тобто іще майже рік після 07.12.2010.

Відсутність у самої Радченко Г.С. відповідної освіти, сертифіката провізора-організатора, стажу роботи по спеціальності, проходження інтернатури по спеціальності «Провізор загального профілю» стало тією причиною, що аптеку №22 в м.Нікополі було закрито тільки в 2011 році, а не в 2009. 

Тобто при звільненні мене за власним бажанням TOB «Донбаська фармацевтична компанія» зобов’язана була на місце завідувача аптекою №22 м.Нікополь знайти і прийняти на роботу з 17.11.2009р. іншу особу з відповідною освітою та належними документами. Цього не було зроблено. Я не вважаюсь звільненою з посади завідувача аптекою №22 м.Нікополь до моменту виконання цих умов: або знайти відповідну особу на посаду завідувача аптекою №22 м.Нікополь і внести відповідні зміни до паспорта аптеки, або закрити її взагалі з моменту мого звільнення - з 17.11.2009р.. 

Але на надані суду докази суд належним чином не відреагував, колегія(!) Дніпропетровського окружного адміністративного суду постановою від 05 червня 2013 р. відмовила у задоволенні поданого мною адміністративного позову.

Ці документи: посвідчення №99, свідоцтво №1861, диплом КВ №671405, диплом  ХА №35605001, сертифікат до диплому ХА №35605001,  мною були додані в додатку до Заяви від 03.07.2013р. про забезпечення доказів під час розгляду справи № 0426/13441/2012  8/0182/1/2013, але судом, суддя ШестаковаЗ.С., не було враховано їх під час прийняття ухвали від 03 липня 2013 року, справа № 0426/13441/2012 8/0426/22/2012, про відмову Лаврецькій Марині Юріївні в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

- В заяві від 03.07.2013р., як і в інших, раніше поданих, заявах, клопотаннях, про забезпечення доказів я просила суд:

ЗАТРЕБУВАТИ(!) від Державної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів, 03115, м.Київ, вул. Перемоги, 120, тел/факс: (044)450-12-66, e-mail: diklz@diklz.gov.ua, http://www.diklz.gov.ua Код ЄДРПОУ 37013853,  Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Дніпропетровській області, 49027, м.Дніпропетровськ, пл.Жовтнева, 4, 6 поверх, к.601-605, тел. (0562) 740-21-87, висновок по питанням:

чи було обов’язковою умовою відкриття і роботи аптечного закладу заповнення данних на завідувача аптекою в Паспорті аптечного закладу, у нашому випадку: аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя?!

чи ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ(!)  був відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія», звільнити мене, Лаврецьку М.Ю., за власним бажанням тільки після укладення трудового договору з іншим працівником прийнятого на посаду завідуючого аптечним закладом і відповідного внесення змін, доповнень до Паспорта аптечного закладу: аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя. Тобто чи зобов’язаний був в Паспорті аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя відповідач вказати прізвище, ім’я, по  батькові, освіту, номер і дату укладення трудового договору, вже прийнятого на посаду завідуючим цим аптечним закладом (структурним підрозділом) працівника. 

Ці висновки необхідні суду для прийняття рішення по вимогах заяви від 23.11.2012р. про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Але ухвалою від 03.07.2013р. Нікопольський міськрайонний суд відмовив мені у задоволенні цієї заяви посилаючись на те, що: цим доказам була надана відповідна оцінка як судом першої інстанції, так і судом Апеляційної інстанції (а.с. 170-220 цивільна справі № 2-2880/10), що докази, які я просила забезпечити не відносяться до доказів, якими підтверджуються нововиявлені обставини.

- Посадові особи Державної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів не надали суду ні свої письмові заперечення на адміністративний позов, ні відповідні пояснення в усній формі в судовому засіданні під час розгляду поданого мною адміністративного позову, справа № 804/5046/13-а, – вони просто не з’являлись на судові засідання,  а колегія(!) суддів Дніпропетровського окружного(!) адміністративного суду у складі: головуючого судді Парненко B.C., суддів Врони О.В.,Турової О.М., вважала це за належну поведінку державного(!) службовця. 

І це тільки з-за того, що згідно:

-- ч.2 ст.51КАС України відповідач не зобов’язаний, а лише МАЄ(!) право подати заперечення проти адміністративного позову.

-- ч.3 ст.49 КАС України відповідач, орган державної влади, як особа, яка бере участь у справі, не зобов’язаний(!), а лише, МАЄ(!) право:

4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

Такі права та обов’язки можуть бути в цивільному судочинстві, де дійсно сторони повинні(!) бути рівними, але тільки не в адміністративному, де відповідачем є посадова органу державної влади, принципами якої є: служіння Українському народу та Українській державі; демократизму, гуманізму і соціальної справедливості; верховенства права, що забезпечує пріоритет прав і свобод людини і громадянина; професіоналізму, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання посадових повноважень і дотримання службової дисципліни; політичної неупередженості; відкритості, гласності та контрольованості(ст.3).

При цьому державний службовець, згідно ст.10 Закону України «Про державну службу», зобов’язаний додержуватись Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопускати порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосередньо виконувати покладені на них службові обов’язки, своєчасно і точно виконувати рішення державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінно виконувати свої службі обов’язки, проявляти ініціативу і творчість в роботі.

Згідно кодексу державного службовця, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року №783/5004:

      11. Державний службовець має виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян.

Державний службовець зобов’язаний не порушувати вимоги ст.ст. 3-6,10,22, …  кодексу державного службовця.

Колегія суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі: головуючого судді Парненко B.C., суддів Врони О.В.,Турової О.М., задовольнялась(!) наданими письмовими поясненнями представником ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» по поданому мною адміністративному позову, а не відповідачами: Державної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів, Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Дніпропетровській області. Я так вважаю, що судом було покладено право захисту від поданого мною адміністративного позову не на державну установу: Державну інспекцію з контролю за якістю лікарських засобів, Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів в Дніпропетровській області, а на третю особу: ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія». 

Не надавши суду заперечення на адміністративний позов колегія суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі: головуючого судді Парненко B.C., суддів Врони О.В.,Турової О.М. не виконала і умов ч.3 ст.49 КАС України. Такі пояснення були дані представником відповідача тільки в апеляційному адміністративному суді Дніпропетровської області.

Маємо те, що суд, своїми рішеннями, покрив грубі порушення вимог чинного законодавства допущені, як під час мого звільнення, так і умов виконання ліцензії TOB «Донбаська фармацевтична компанія». Таким чином створено судовий прецедент коли рішеннями суду відмінено відповідні, по суті - скасовані(!), нормативно – правові акти, які регулюють,  як призначення на посаду  провізора, завідуючого аптекою( без наявних документів про освіту, відповідних свідоцтв, сертифікатів …), так і виконання умов ліцензії під час проведення підприємницької діяльності: роздрібної торгівлі лікарськими засобами через аптеки та їх структурні підрозділи.  

Це означає, що саме судді сприяють грубому порушенню роботодавцем вимог чинного трудового законодавства, роботі підприємству з грубими порушеннями вимог ліцензування.

Я звернулась до суду за захистом свого порушеного права, але відповідного захисту в суді не знайшла і тільки з-за того, я так вважаю, що звільнив мене за «власним» моїм бажанням Шишацький А.В.. 

На направлену мною скаргу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України члени цієї комісії НЕ відреагували належним чином, відмовили у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С., Рибакової В.В., Бабаніної В.А., апеляційного суду Дніпропетровської області Волошина М.П., Петешенкової М.Ю., Демченко Е.Л., Лаченкової О.В., Варенко О.П., Григорченка Е.І., Романюк М.М., Котушенко С.П., Петренко І.О., Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко B.C., Врони О.В., Турової О.М. у зв'язку з НАДУМАНОЮ відсутністю підстав дисциплінарної відповідальності суддів, передбачених статтею 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів. А член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Л.П. Горбачова не спромоглася навіть на мою адресу направити само рішення комісії. 

Маємо те, що і члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановили грубі порушення Закону суддями, дисциплінарне провадження не відкрили, винних у грубому порушенні вимог чинного законодавства не притягли до відповідальності, заходів по відновленню справедливості не прийняли та не зобов’язали суддів виконувати вимоги чинного законодавства. Таким чином самі члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сприяють  вчиненню злочину посадовими особам, грубому порушенні вимог чинного законодавства.

Я вважаю, що прямим наслідком подій, які на цей час відбуваються на Майдані в м.Києві є саме ось таке БЕЗВІДПОВІДАЛЬНЕ(!) відношення суддів до виконання своїх прямих посадових обов’язків.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керуючись ст.ст. 171-1  КАС України

                                                      Прошу:

1.Скасувати рішення від 29 серпня 2013 року Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С., Рибакової В.В., Бабаніної В.А., апеляційного суду Дніпропетровської області Волошина М.П., Петешенкової М.Ю., Демченко Е.Л., Лаченкової О.В., Варенко О.П., Григорченка Е.І., Романюк М.М., Котушенко С.П., Петренко І.О., Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко B.C., Врони О.В., Турової О.М.

2.Визнати дії, бездіяльність  Вищої кваліфікаційної комісії суддів України по відмові у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С., Рибакової В.В., Бабаніної В.А., апеляційного суду Дніпропетровської області Волошина М.П., Петешенкової М.Ю., Демченко Е.Л., Лаченкової О.В., Варенко О.П., Григорченка Е.І., Романюк М.М., Котушенко С.П., Петренко І.О., Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко B.C., Врони О.В., Турової О.М. - неправомірними.

3. Зобов’язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України відкрити дисциплінарну справу щодо суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С., Рибакової В.В., Бабаніної В.А., апеляційного суду Дніпропетровської області Волошина М.П., Петешенкової М.Ю., Демченко Е.Л., Лаченкової О.В., Варенко О.П., Григорченка Е.І., Романюк М.М., Котушенко С.П., Петренко І.О., Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко B.C., Врони О.В., Турової О.М., провести перевірку викладеного вище, винних посадових осіб, на підставі зібраних матеріалів, притягти до відповідальності, посприяти відновленню справедливого вирішення спору по виплаті мені моєї заробітної плати,  стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Додаток: 

копія скарги;

оригінал квитанції про сплату судового збору;

копія адміністративного позову.

Інші матеріали додані до касаційної скарги від 30.01.2014р..

 

18.02.2014р.                                                                                             М.Ю.Лаврецька

                  ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                                                 УХВАЛА

06 лютого 2014 року                        м. Київ                   справа № 800/82/14   

Суддя Вищого адміністративного суду України Масло І.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за касаційною скаргою Лаврецької Марини Юріївни до судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової Зульфії Сабітівни про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

4 лютого 2014 року Лаврецька М.Ю. звернулась до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції із касаційною скаргою до судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестаковгої Зульфії Сабітівни про скасування рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до частини другої статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції оскаржуються акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Зазначеними нормами чітко визначено коло суб'єктів владних повноважень, чиї рішення, акти, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені до Вищого адміністративного суду як суду першої інстанції. Серед таких суб'єктів владних повноважень суддя відсутній.

Пунктом шостим частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Таким чином, касаційна скарга Лаврецької Марини Юріївни до судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової Зульфії Сабітівни про скасування рішення підлягає поверненню.

Крім того, слід зазначити, що глава перша Розділу III Кодексу адміністративного судочинства України визначає порядок провадження в суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Лаврецька М.Ю. звернулась до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції із касаційною скаргою, але така процесуальна форма звернення до адміністративного суду як суду першої інстанції не передбачена положеннями Кодексу

*301*5245341*1*   

адміністративного судочинства України.

Керуючись статями 18, 23, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Повернути Лаврецькій Марині Юріївні касаційну скаргу до судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової Зульфії Сабітівни про скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановления та оскарженню не підлягає.  

Суддя:                            І.В. Масло

Помічник судді ВАСУ В.І.Кобан

Вищий адміністративний суд України 

01029, м. Київ, вул.Московська, 8, корпус 5

Сторона по справі - позивач: 

     Лаврецька Марина Юріївна                                                                      

                                                                    проживаю: 53200, м.Нікополь,  вул..

                                                                      Сторона по справі -  Відповідач: 

                                                                      Вища кваліфікаційна комісія суддів України 

                                                                                     03110, м. Київ, вул. Механізаторів, 9, тел. 044 233-63-76

                                                             судове рішення, що оскаржується:

                                                             рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів    

                                                             України від 17 жовтня 2013 року, № 3020/цп-13,    

                                                             про відмову у  відкритті дисциплінарної справи

                                   Адміністративний позов             

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 жовтня 2013 року, № 3020/цп-13, відмовлено у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С. 

Прийняте Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення від 17 жовтня 2013 року, № 3020/цп-13 не законне, не обґрунтоване: 

1) судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи;

2) невідповідність висновків суду обставинам справи;

3) порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:

В Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області розглядалась заява Лаврецької Марини Юріївни про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами … .

Ухвалою від 03 липня 2013 року, справа № 0426/13441/2012 провадження 8/0426/22/2012,  Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Шестакової З.С. розглянув заяву Лаврецької М.Ю. про забезпечення доказів. Цією ухвалою суд, головуюча суддя Шестакова З.С.:

відмовила Лаврецькій М.Ю. в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Та вказала, що ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Крім цього судом, суддя ШестаковаЗ.С., вказано, що відповідно до ч. 4 ст. 135 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення доказів не перешкоджає розгляду справи.

Згідно частини 1 ст.293 ЦПК України заява про забезпечення доказів не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Мною, на виконання частини 2 резолютивної частини цієї ухвали, подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області, якою і оскаржено ухвалу від 03 липня 2013 року, справа № 0426/13441/2012 провадження 8/0426/22/2012.

Згідно ч.2 ст.293 ЦПК України 2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя Шестакова З.С. не повернула ухвалою подану мною апеляційну скаргу.

Апеляційний суд Дніпропетровської області розглянув цивільну справу провадження № 22-ц/774/9073/13 по апеляційній скарзі Лаврецької М.Ю. на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2013 року та ухвалою від 06 вересня 2013 року прийняв рішення:

Зняти з апеляційного розгляду цивільну справу по апеляційній скарзі Лаврецької М.Ю. на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2013 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів по справі за позовом Лаврецької М.Ю. до ТОВ "Донбаська фармацевтична компанія" про поновлення на роботі, стягнення середньої плати за час вимушеного прогулу, відшкодування шкоди.

Та повернув цивільну справу за позовом Лаврецької М.Ю. до ТОВ "Донбаська фармацевтична компанія" про поновлення на роботі, стягнення середньої плати за час вимушеного прогулу, відшкодування шкоди до суду першої інстанції для виконання вимог ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Маємо те, що прийняттям ухвали від 03 липня 2013 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів по справі суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ШестаковаЗ.С. умисно примусила мене подавати апеляційну скаргу, нести, як грошові витрати по захисту моїх інтересів, так і хвилюватись.

Таке ставлення до виконання своїх прямих службових обов’язків, присяги суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ШестаковоюЗ.С. не сумісне з зайняттям посади судді.

Таке ставленне судді ШестаковоїЗ.С. вже стало не виключенням під час розгляду поданих мною позовів, заяв в Нікопольському міськрайонному суді, а правилом.

На подану до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України скаргу мною отримано рішення від 17 жовтня 2013р., яким відмовлено у відкритті дистциплінарної справи з посиланням на частину першу статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

При цьому приведено пункти цієї статті якими передбачено підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження:

1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необгрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

Але як раз під ці підстави і підпадає прийняття суддею Шестаковою З.С. ухвали від 03 липня 2013р. І саме тому, що вона умисно це зробила, і про що вказано вище.

Прийняття цієї ухвали суддею Шестаковою З.С. це приниження, це надсмішка наді мною, громадянином України. 

Під час готування, подання, поїздки до апеляційного суду Дніпропетровської області для захисту поданої апеляційної скарги у мене змінився уклад життя, я вимушена була приймати заходи по захисту своїх прав, мені нанесена, прийняттям цієї ухвали, моральна шкода, мною витрачені грошові кошти на оплату судових витрат, поїздки до Дніпропетровського апеляційного суду зі своїм представником, які мені ні суддя Шестакова З.С., ні Нікопольський міськрайонний суд не повернув і повертати в судовому порядку це дуже велика проблема.

Але в вище викладеному члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не угледіли ніяких порушень. 

Маємо те, що члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановили грубі порушення Закону суддею Шестаковою З.С., але дисциплінарне провадження не відкрили, не притягли до відповідальності. Таким чином самі члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сприяють  вчиненню злочину посадовими особам, грубому порушенні вимог чинного законодавства.

Я вважаю, що прямим наслідком подій, які на цей час відбуваються на Майдані в м.Києві є саме ось таке БЕЗВІДПОВІДАЛЬНЕ(!), УПЕРЕДЖЕНЕ(!) відношення суддів до виконання своїх прямих посадових обов’язків.

Судової практики з таких справ я не знайшла, в чинному законодавстві не ясно викладено порядок оскарження, як і в самому рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, тому я і не знала, як, в якому порядку треба оскаржувати це прийняте рішення. 

Вищий адміністративний суду України, ухвалою від 06 лютого 2014 року, справа № 800/82/14, повернув  мені, Лаврецькій Марині Юріївні, касаційну скаргу до судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової Зульфії Сабітівни про скасування рішення. Ухвала набула законної сили з моменту постановления та оскарженню не підлягає.  

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керуючись ст.ст.105,106,171-1  КАС України

                                                      Прошу:

1. Поновити строк для подання адміністративного позову до Вищого Адміністративного суду України.

2. Скасувати рішення від 17 жовтня 2013 року, № 3020/цп-13, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С..

3.Визнати дії, бездіяльність  Вищої кваліфікаційної комісії суддів України по відмові у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С. - неправомірними.

4. Зобов’язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України відкрити дисциплінарну справу щодо судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С., провести перевірку викладеного вище, на підставі зібраних матеріалів, притягти до відповідальності.

                 

Додаток: 

належно завірена копія рішення від 17 жовтня 2013 року, № 3020/цп-13;

копія скарги;

оригінали квитанцій про сплату судового збору;

копія адміністративного позову.

 

17.02.2014р.                                                                                             М.Ю.Лаврецька