Продолжение вопроса о коррупции 3

Владимир Александрович.

Ко мне за юридической помощью обратилась Рета А.В.. Суть вопроса: мужчина и женщина решили проживать вместе, через какое то время официально оформили свои отношения – вступили в брак. Но у гражданина есть две дочери от первого брака, а у женщины сын, совместных детей у них нет. Приватизировали кватриру, которую получала жена, поровну. Через время жена умирает, сын наследство после матери в виде ¼ квартиры не принял, т.к. сам имеет своё жильё в г.Днепропетровске, т.е. отказался в пользу отчима. Были или нет какие либо договорённости я не знаю. Если бы были, то эти договорённости должны были быть в письменной форме, т.к. под устные сделки не подпадают. Это прямо предусмотрено законодательством. Проходит время умирает и мужчина, но! Теперь наследником открывшегося наследства могут быть только его дети - его две дочери. А сын его жены, ему не родной, уже каких либо прав ни на квартиру, ни на ЕГО(!) денежные средства НЕ имеет!

Тем не менее он, зная что одна дочь отчима проживает в России в Приморском крае, другая за совершение преступления находится в местах лишения свободы, подаёт заявление о принятии наследства после смерти отчима. При этом, как добросовестный человек, он указывает на наличие наследников первой очереди, детей наследодателя. Ему нотариальная контора в выдаче свидетольства о принятии наследства отказывает. Тогда он обращается в суд. Судья Кобеляцкая-ШаховалИ.А. приняла дело к своему производству, затребовала с нотариальной конторы копию наследственного дела, получив его, приобщила к материалам гражданского дела №426/3683/12, производство № 2/426/2596/12. Вместе с документами нотариальной конторой было предоставлено суду и заявление ГордиенкоВ.М., с указанием на наследников первой очереди – детей наследодателя.

Тем не менее судья Кобеляцкая-ШаховалИ.А. принимает решение, которым признала за ГордиенкоВ.М. право собственности и на квартиру, и на денежные средства его отчима.

Подчёркиваю! Судья Кобеляцкая-ШаховалИ.А. знала(!) ДОСТОВЕРНО(!) о наличии наследников первой очереди - двух дочерей наследодателя!

Теперь возникают вопросы! Как квалифицировать действия самой судьи Кобеляцкой-ШаховалИ.А.?! Как коррупционные?! Как принятие решения под «заказ» за получение материального вознаграждения?! Как?!

Может кто-либо из читателей сайта ответить на этот вопрос?!

Но для Реты А.В. создана очень большая проблема: денежные средства её отца со счёта в банке уже сняты и ПОДЕЛЕНЫ между ГордиенкоВ.М. и другими родственниками наследодателя, а квартира УЖЕ переоформлена.

Имела ли материальную, или иную заинтересованность сама судья вынося такое решение я утверждать не могу и не буду! Я не знаю! Но я уже говорил Вам, Владимир Александрович, что, по другому делу, сумму за принятие решения, в пользу стороны-заказчика, просили ни много ни мало 50% от спорной суммы. Какая сумма может(!) крутиться по этому делу посчитать не трудно: стоимость однокомнатной квартиры на четвёртом этаже в районе бывшего ресторана «Кристал» и денежние средства в 28 000 грн.. И от этой суммы 50%!

Кроме возникших вопросов ещё напрашивается один вопрос: может быть подать заявление прокурору с просьбой на привлечение её, судью Кобеляцкую-ШаховалИ.А., к уголовной ответственности за принятие заведомо неправосудного решения?! Т.к. именно решением СУДА(!) наследников первой очереди лишили наследства и теперь у наследников, точнее у одной наследницы, возникли материальные, моральные издержки по возврату наследства. Будет ли судья Кобеляцкая-ШаховалИ.А. возмещать эти расходы наследнице первой очереди или нет?! Может судья Кобеляцкая-ШаховалИ.А. хотя бы извинится за то, что создала такие «неудобства» принятием такого судебного решения?! Я лично в этом сомневаюсь. Хотя в законодательстве такое должно быть предусмотрено, отмечено, что судья ОБЯЗАНА ОФИЦИАЛЬНО(!) извиниться за отменённое решение перед стороной … . Но такого нет и ещё долго не будет.

Гордиенко В.М. согласился передать и передал документы на квартиру наследнице полученные им на уже его имя, выдал под расписку из 28 000(двадцати восьми тысяч) грн. только 4 800грн., об остальной части суммы разговаривать не хотят. Кроме того, от суммы продажи квартиры требует себе 1/3. Также 1/3 от суммы продажи квартиры требует и родной брат её отца, который может быть только наследником второй очереди. Короче, сплошной ДЕРИБАН наследственного имущества!

Для защиты своего нарушенного права РетаА.В. обратилась в апелляционный суд Днепропетровской области с апелляционной жалобой об отмене решения Никопольского горрайонного суда, судья Кобеляцкая-ШаховалИ.А. и с иском о продлении срока для подачи заявления по принятию наследства. Но в настоящее время в судах отчёты, период отпусков, поэтому когда будут рассмотрены дела неизвестно.

Вот так в преддверии дня Конституции Украины гражданину Украины созданы, и в первую очередь Никопольским горрайонным судом, судья Кобеляцкая-ШаховалИ.А., такие проблемы! О том, что нарушены права прямо предусмотренные Конституцией Украины говорить не приходится! А всё это только из-за того, что в судах судьи не несут за принятое решение АБСОЛЮТНО никакой ответственности!

Может я не прав?! Переубедите меня! Предоставляю обращение РетыА.В., другие материалы. Почитайте, подумайте, посоветуйте, что необходимо сделать для того, чтобы таких решений было как можно меньше!

С уважением Коряков А.И.

.................................................................................................

Шановні добродії!

Прошу допомогти мені розібратись в тому, чи скоєні проти мене протиправні дії моїми рідними та Нікопольським міськрайонним судом, суддя Кобеляцька-ШаховалІ.О..

Справа в тому, що я була засуджена, відбувала покарання, про те, що помер мій батько я дізналась вже після того, як його поховали. Похованням мого батька – спадкодавця, займався його племінник Прокопенко С.М..

У мого батька двоє дітей: дві дочки, я, Рета (Прокопенко) Ганна Володимирівна, проживаю в м.Полтава, Полтавської області, та Шкеліна (Прокопенко) Валентина Володимирівна, яка зареєстрована і проживає в Росії в Приморському краї. Моя сестра, Шкеліна В.В., заявою від 26.09.2011р. відмовилась від спадщини батька на користь мене, дочки померлого, Рета Г.В.. В другій Нікопольській державній нотаріальній конторі ця заява зареєстровано 28 травня 2012 року.

Про те, де знаходиться моя сестра Шкеліна В.В. і де знаходжусь я, РетаГ.В., і рідний брат мого батька, і його син, а мого батька племінник, і Гордієнко Василь Михайлович, який прийняв спадщину, достовірно знали і знають. Ми підтримуємо зв’язки, рідко, але зустрічались, але одни одного не цураємось.

Тому у мене визиває подив те, що Гордієнко В.М., достовірно знаючи де я знаходжусь, де проживає і знаходиться моя рідна сестра, в своїй заяві від двадцять третього вересня дві тисячі одинадцятого року до нотаріальної контори про прийняття спадщини вказує на те, що: «Спадкоємцями, згідно ст. 1261 Цивільного Кодексу України, є діти померлого, Прокопенко Валентина Володимирівна та Прокопенко Галина Володимирівни, місце проживання яких невідомо.»

А тому він і подав до Нікопольського міськрайонного суду позовну заяву про визнання права власності на спадкове майно спадкодавця мого батька – не маючи на це ніякого права!

Суддя Кобеляцька-ШаховалІ.О., грубо порушуючи вимоги чинного законодавства, не приймаючи до уваги під час прийняття рішення навіть те, що у спадкодавця є дві дочки, прийняла рішення, яким СУД задовольнив вимоги позовної заяви:

Визнав за Гордієнко Василем Михайловичем право власності на квартиру, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Шевченко, будинок № , квартира № , в порядку спадкування за законом після смерті вітчима Прокопенко Володимира Йосиповича, померлого 30 травня 2011 року.

Визнав за Гордієнко Василем Михайловичем право власності на грошові внески, які знаходяться на спец картковому рахунку № в Центральному Нікопольському відділенні АТ „Райффайзен банк Аваль" на ім’я Прокопенко Володимира Йосиповича, в порядку спадкування за законом після смерті вітчима Прокопенко Володимира Йосиповича, померлого 30 травня 2011року.

Свідки: Воробйова Л.О., Прокопенко М.Й. – рідний брат спадкодавця та Прокопенко С.М. – син Прокопенко М.И., і племінник спадкодавця, в своїх свідченнях вказують тільки на те, що Прокопенко В.Й. дійсно був вітчимом Гордієнко Василя Михайловича.

Судове засідання, при наявності інших спадкоємців, проведено без технічного запису судового засідання, чим грубо порушено ст. 197 ЦПК України.

Гордієнко В.М., згідно рішення суду від 25 квітня 2012 року, справа №426/3683/12 отримав в банку, згідно Заяви на видачу готівки грошові кошти спадкодавця в сумі 27 998.66 грн..

З цих грошей зразу ж віддав 50% моєму двоюрідному брату Прокопенко С.В., який до спадщини не має ніякого відношення.

1/3 частки від спадщини вимагає і рідний брат спадкодавця Прокопенко М.И., який є спадкоємцем тільки другої черги (ст. 1262 ЦК України) .

На цей час Прокопенко С.М., мій двоюрідний брат, який може бути спадкоємцем тільки у випадку представлення – ст.1266 ЦК України, в категоричній формі відмовляється повернути грошові кошти отримані від ГордієнкоВ.М., який отримав спадщину за рішенням суду.

Ми: я, РетаГ.В., рідний брат батька - Прокопенко М.И., племінник мого батька - Прокопенко С.М. та Гордієнко В.М. у травні 2012р., збирались разом на квартирі і домовились, що Гродієнко В.М. віддає мені документи на право власності на квартиру, які він отримує в КП Нікопольське МБТІ, та звітує про витрачені залишені у нього грошові кошти в сумі 13 998.66грн., Прокопенко С.М. звітує про отримані грошові кошти в сумі 14 000 грн., які витрати були зроблені під час поховання мого батька. АЛЕ! До цього часу такого звіту ні ПрокопенкоС.М., ні Гродієнко В.М. мені так і не надали і це незважаючи на мої неодноразові прохання виконати свою обіцянку.

Гордієнко В.М. віддав мені правовстановлюючи документи на квартиру, але з 13 998,66 грн., які залишились у нього мені передав тільки 4 800.00 грн.. На цю суму мною видано розписку. Іншу частину в сумі 9 198.66 грн. він не повертає і навіть розмовляти про їх повернення не хоче.

І всьому цьому ДЕРИБАНУ спадщини мого батька є тільки одна підстава – прийняте рішення СУДОМ, суддя Кобеляцька-Шаховал І.О..

Виникає ПИТАННЯ: чи на законних підставах було прийнято рішення Нікопольським міськрайонним судом, суддя Кобеляцька-ШаховалІ.О., за позовом Гордієнко В.М. до відповідача – Територіальної громади Нікопольської міської ради і чи була якась інша заінтересованість судді у прийнятті саме такого рішення?!

Прошу допомогти мені розібратися у цій складній для мене ситуації та відновити справедливість, повернути мені спадкове майно, яке залишилось після смерті мого батька.

З повагою

25.06.2012р. Г.В.Рета

До Другої нікопольської державної

нотаріальної контори

Гордиєнка Василя Михайловича

який зареєстрований за адресою:

м.Дніпропетровськ, вул.

ЗАЯВА

30.05.2011 (тридцятого травня дві тисячі одинадцятого) року помер, Прокопенко Володимир Йосипович, який народився 30.10.1936 (тридцятого жовтня одна тисяча дев'ятсот тридцятого) року в с. Новософіївка Нікопольського р-ну, Дніпропетровської обл. та який постійно проживав за адресою: м. Нікополь Дніпропетровської обл., вул. Шевченко, буд. 191, кв. 15. Після його смерті відкрилася спадщина. Повідомляю нотаріуса, що цю спадщину Я ПРИЙМАЮ.

Спадкоємцями, згідно ст. 1261 Цивільного Кодексу України, є діти померлого, Прокопенко Валентина Володимирівна та Прокопенко Галина Володимирівни,

місце проживання яких невідомо.

Зміст ст.ст.1261-1265,1268,1269 Цивільного Кодексу України, а також ч.5 ст.1269 Цивільного Кодексу України стосовно того, що зазначена заява про прийняття спадщи¬ни може бути мною відкликана протягом 6-ти місячного строку з дня відкриття спадщи¬ни, мені нотаріусом роз'яснено.

Двадцять третього вересня дві тисячі одинадцятого року

Місто Нікополь, Дніпропетровська область, Україна Двадцять третього вересня дві тисячі одинадцятого року. . Я, ІОПЕЛЬ С.О., приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, засвідчую справжність підпису Гордієнка Василя Михайловича, який зроблено у моїй присутності.

Особу Гордієнка Василя Михайловича, який підписав документ, встановлено, його дієздатність перевірено.

НОТАРІУС

Справа №426/3683/12 Провадження № 2/426/2596/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року М.Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

за участю секретаря Скоробогатової А.О.

позивача Гордієнко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом Гордієнко Василя Михайловича до територіальної громади Нікопольського виконкому Дніпропетровської області про визнання права власності на спадок в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання за ним права власності на квартиру в порядку спадкування за законом після смерті його відчима.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на наступні обставини.

Його мати Гордієнко Ольга Карпівна виховувала його одна з трьох років. Згідно ордеру № 169 вони отримали квартиру № 15 по вул.Шевченко, буд.191 в м.Нікополі. У 1976 році він поїхав жити до м. Дніпропетровська. 23 березня 1983 року його мати Гордієнко О.К. вийшла заміж за Прокопенко Володимира Йосиповича, взявши його прізвище «Прокопенко». З зазначеного часу Прокопенко В.Й. став йому вітчимом. 20 листопада 2000 року його мати та вітчим приватизували порівну вищезазначену квартиру, отримавши свідоцтво про право власності на житло, видане, згідно з розпорядженням від 08 листопада 2000 року за №11846. 08 травня 2003 року померла його мати Прокопенко О.К. Вони вирішили з вітчимом, що 14 частину квартири № 15 по вул.Шевченко, 191 в м.Нікополі та грошові внески, що належали його матері, оформить на себе його вітчим Прокопенко В.Й., а потім складе від свого імені на нього заповіт на зазначену квартиру. 31 травня 2005 року його вітчим Прокопенко В.Й. отримав на зазначене майно свідоцтво про право власності на спадщину за законом. 30 травня 2011 року відчим помер. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири № 15 по вул.Шевченко, буд.191 в м. Нікополі. При своєму житті його вітчим заповіту не залишив. В передбачений законодавством строк він звернувся до нотаріуса за набуттям спадщини, але отримав відмову в наданні свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що він не доказав родинний зв'язок зі спадкодавцем. У зв'язку із зазначеним йому було рекомендовано звернутись до суду. Він стежить за технічним станом вказаної квартири, сплачує всі комунальні платежі, своєчасно звернувся з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, фактично прийняв її та вважає, що відповідно до діючого законодавства має цілком законне право на оформлення за собою спадкових прав. Всі зазначені факти можуть підтвердити свідки. За таких обставин звернувся до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечує, щоб суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, мати позивача Гордієнко О.К. та позивач, згідно ордеру № 169, отримали квартиру № 15 по вул.Шевченко, буд.191 в м.Нікополі (а.с. 14). У 1976 році позивач поїхав жити до м. Дніпропетровська. 23 березня 1983 року Гордієнко О.К. вийшла заміж за Прокопенко В.Й., взявши його прізвище «Прокопенко» (а.с.7, 9). З зазначеного часу Прокопенко В.Й. став позивачу вітчимом. 20 листопада 2000 року мати позивача та його вітчим приватизували порівну вищезазначену квартиру, отримавши свідоцтво про право власності на житло, видане, згідно з розпорядженням від 08 листопада 2000 року за № 11846 (а.с. 15). 08 травня 2003 року померла мати позивача Прокопенко О.К. (а.с.8). 31 травня 2.005 року вітчим позивача Прокопенко В.Й. отримав на зазначене майно свідоцтво про право власності на спадщину за законом (а.с. 18, 19). 30 травня 2011 року Прокопенко В.Й. помер (а.с.5). Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири № 15 по вул. Шевченко, буд.191 в м. Нікополі (а.с.10-13, 16-17). При своєму житті вітчим позивача заповіту не залишив. В передбачений законодавством строк позивач звернувся до нотаріуса за набуттям спадщини, але отримав відмову в наданні свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що він не довів родинний зв'язок зі спадкодавцем, (а.с.22). У зв'язку із зазначеним позивачу було рекомендовано звернутись до суду. Позивач стежить за технічним станом вказаної квартири, сплачує всі комунальні платежі, своєчасно звернувся з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини.

Свідки Воробйова Л.О., Прокопенко С.М. та Прокопенко М.Й. в судовому засіданні підтвердили той факт, що Прокопенко В.Й. дійсно був вітчимом позивача.

За таких обставин суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.,1223, 1225, 1226, 1261, 1268-1270, 1272-1275 ЦК України, ст.3-10, 30, 60, 256, 259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати за Гордієнко Василем Михайловичем право власності на квартиру, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Шевченко, будинок № 191, квартира №15, в порядку спадкування за законом після смерті вітчима Прокопенко Володимира Йосиповича, померлого 30 травня 2011 року.

Визнати за Гордієнко Василем Михайловичем право власності на грошові внески, які знаходяться на спец картковому рахунку № 0175084400 в Центральному Нікопольському відділенні АТ „Райффайзен банк Аваль" на ім."я Прокопенко Володимира Йосиповича, в порядку спадкування за законом після смерті вітчима Прокопенко Володимира Йосиповича, померлого 30 травня 201 Іроку.

На рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.

Головуючий - суддя:

Нікопольський міськрайонний суд

53213, м.Нікополь, вул. Шевченко, 201

Судова палата по цивільним справам

апеляційного суду Дніпропетровської області

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Харківська, 13

Рета Ганна Володимирівна

проживаю: Полтавська обл., м.Полтава, вул..

по справі позивач:

1. Гордієнко Василь Михайлович

Проживає:4900, м.Дніпропетровськ, вул..

по справі відповідач:

2. ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

(виконавчий комітет Нікопольської міської ради)

53200 м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 3, тел.5-04-76,

факс(05662)5-13-25, www.adm.nіkороl.nеt, е-mail: іnfоrm@ nіkороl. Nеt

на рішення від 25 квітня 2012 року Нікопольського міськрайонного суду, справа №426/3683/12, провадження № 2/426/2596/12.

Апеляційна скарга

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, далі суд, прийняв рішення від 25 квітня 2012 року, справа №426/3683/12, провадження № 2/426/2596/12, яким візнав за Гордієнко Василем Михайловичем право власності на квартиру, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Шевченко, будинок № 191, квартира №15, та на грошові внески, які знаходяться на спец картковому рахунку № 0175084400 в Центральному Нікопольському відділенні АТ „Райффайзен банк Аваль" на ім’я Прокопенко Володимира Йосиповича, в порядку спадкування за законом після смерті вітчима Прокопенко Володимира Йосиповича, померлого 30 травня 2011року.

Прийняте рішення суду незаконне, необґрунтоване:

1) судом у неповному обсязі з’ясовані обставини, що мають значення для справи;

2) невідповідність висновків суду обставинам справи;

3) порушено норми матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:

В судовому засіданні встановлено, що «мати позивача Гордієнко О.К. та позивач, згідно ордеру № 169, отримали квартиру № 15 по вул.Шевченко, буд.191 в м.Нікополі (а.с. 14). У 1976 році позивач поїхав жити до м. Дніпропетровська. 23 березня 1983 року Гордієнко О.К. вийшла заміж за Прокопенко В.Й., взявши його прізвище «Прокопенко» (а.с.7, 9). З зазначеного часу Прокопенко В.Й. став позивачу вітчимом. 20 листопада 2000 року мати позивача та його вітчим приватизували порівну вищезазначену квартиру, отримавши свідоцтво про право власності на житло, видане, згідно з розпорядженням від 08 листопада 2000 року за № 11846 (а.с. 15). 08 травня 2003 року померла мати позивача Прокопенко О.К. (а.с.8). 31 травня 2005 року вітчим позивача Прокопенко В.Й. отримав на зазначене майно свідоцтво про право власності на спадщину за законом (а.с. 18, 19). 30 травня 2011 року Прокопенко В.Й. помер (а.с.5). Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири № 15 по вул. Шевченко, буд.191 в м. Нікополі (а.с.10-13, 16-17). При своєму житті вітчим позивача заповіту не залишив.»

Крім квартири залишилось, як спадкове майно, і грошові внески в банку.

Про те, що є спадкоємці першої черги – дві дочки самого спадкодавця, в рішенні не вказано.

В Другій нікопольській державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу №465/2011 рік , в якій зберігається заява Гордієнка Василя Михайловича про прийняття спадщини померлого, в заяві родинні відносини з померлим не зазначено.

В цій заяві Гордієнка В.М. вказано, що спадкоємцями Прокопенка В.Й., згідно ст.1261 Цивільного кодексу України є діти померлого, Прокопенко В.В. та Прокопенко Г.В., місце проживання яких невідомо. Вказуючи «місце проживання яких невідомо» Гордієнко В.М. ввів в оману нотаріальну контору.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №28168271 від 23.09.2011 року заповіти від імені Прокопенка Володимира Йосиповича не посвідчувались.

По запиту Нікопольського міськрайсуду №4791 від 26.03.2012 року копію спадкової справи надіслано для вирішення питання спадкування за позовом Гордієнка Василя Михайловича. В матеріалах справи є заява про прийняття спадщини Гордієнко В.М.(а.с.29), в якій він вказує на спадкоємців, дітей спадкодавця. Тобто суду, з матеріалів спадкової справи, було достеменно відомо про наявність спадкоємців першої черги.

Зареєстрованою за однією адресою зі спадкодавцем я не була.

Я пропустила передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з наступних причин:

-- з 01.07.2005р. по 10.04.2012р я відбувала покарання в установах Державної кримінально-виправної служби –Дніпродзержинська ВК №34, і про те, що помер мій батько мені стало відомо тільки від моєї рідної сестри Шкеліної(Прокопенко) В.В., яка проживає в РФ в Приморському краї. Шкеліна В.В. направила мені по пошті Заявление об отказе от наследства. Цю заяву я зразу ж віддала юристу, яка працює при виправній колонії, де я відбувала покарання. Але юрист цю заяву по місцю знаходження нерухомості, до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори , і сама не направила, і мене не проконсультувала, що треба зробити для прийняття спадщини. Віддала юрист мені цю заяву від 26.09.2011р. тільки в квітні 2012р., коли мене було звільнено від покарання.

Зареєстрована заява Шкеліної Валентини Володимирівни про відмову від спадщини батька на користь дочки померлого, Рета Ганни Володимирівни, в нотаріальній конторі 28 травня 2012 року , вхідний №880/02-14.

Мені також не було відомо про те, що я зобов’язана подати заяву про прийняття спадщини по місцю її відкриття.

-- Мій батько в 2009-2010 роках в своїх листах писав, що у нього хворе серце, боявся, що помре і не побачить мене, свою дочку, тому і просить свого рідного брата Прокопенко М. Й. та його сина Прокопенко С.М. привезти його до мене на побачення в виправну колонію до м.Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, де я відбувала покарання. Але ПрокопенкоМ.Й. йому відмовляв посилаючись на те, що дуже дороге пальне. І рідний брат мого батька Прокопенко М. Й, і його син, а мого батька племінник, - Прокопенко С.М., достовірно знали де я знаходжусь, але про смерть мого батька мені НЕ повідомили. Навпаки, вони в судовому засіданні тільки стверджували, що мій батько, Прокопенко Володимир Йосипович, є вітчимом ГордієнкоВ.М., але не засвідчили де знаходяться діти спадкодавця – його дочки.

-- Гордієнко В. М. також достовірно знав де я знаходжусь, але не повідомив мене про смерть мого батька, зате подав заяву про прийняття спадщини не маючи на це ніяких підстав.

Так поступили і ГордієнкоВ.М., і свідки Воробйова Л.О., Прокопенко С.М. та Прокопенко М.Й. в судовому засіданні тільки для того, щоб протизаконно отримати спадщину і поділити її між собою.

Стежити за технічним станом квартири 15 , по вул..Шевченко, в місті Нікополі, Дніпропетровської області, Гордієнко В.М. НЕ міг, і НЕ може і саме у зв’язку з тим, що він сам працює і проживає в м.Дніпропетровську.

Згідно чинного законодавства Гордієнко В.М. не має ніяких прав ні на цю квартиру, ні на грошові кошти мого батька.

Ні про які домовленості між ГордієнкоВ.М. і моїм батьком про прийняття спадщини після смерті його дружини я не знаю, мені про це нічого, ні від кого не відомо. Якби такі домовленості були б, то я б про них знала, а мій батько обов’язково б сам розпорядився належним йому майном та грошовими коштами, відповідно до домовленостей, склавши заповіт.

Не звернув увагу, під час прийняття рішення, суд на те, що в заяві від 23.09.2011р. про прийняття спадщини сам ГордієнкоВ.М., а.с.29, вказав, що: «Спадкоємцями, згідно ст. 1261 Цивільного Кодексу України, є діти померлого, Прокопенко Валентина Володимирівна та Прокопенко Галина Володимирівни, місце проживання яких невідомо.»

Викладене вище підтверджується доказами, які додаються.

На підставі вимог чинного законодавства, ст.ст. 16, 1223,1261, 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 291,292,294, 295,303,307,309 ЦПК України

Прошу:

1. Поновити строк для подання апеляційної скарги, відкрити провадження.

2. Скасувати рішення від 25 квітня 2012 року, Нікопольського міськрайонного суду, справа №426/3683/12, провадження № 2/426/2596/12, про

-- Визнання за Гордієнко Василем Михайловичем право власності на квартиру, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Шевченко, будинок № 191, квартира №15, в порядку спадкування за законом після смерті вітчима Прокопенко Володимира Йосиповича, померлого 30 травня 2011 року.

-- Визнання за Гордієнко Василем Михайловичем право власності на грошові внески, які знаходяться на спец картковому рахунку № 0175084400 в Центральному Нікопольському відділенні АТ „Райффайзен банк Аваль" на ім’я Прокопенко Володимира Йосиповича, в порядку спадкування за законом після смерті вітчима Прокопенко Володимира Йосиповича, померлого 30 травня 2011року.

2. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у позовних вимогах Гордієнко Василю Михайловичу у повному обсязі.

3. Витребувати у Гордієнко Василя Михайловича квартиру № 15 по вул. Шевченко, 191 в м. Нікополі Дніпропетровської області та грошові кошти.

Додаток:

1. копія свідоцтва про народження;

2. копія свідоцтва про укладення шлюбу;

3.копія паспорта;

4. копія свідоцтва про смерть;

5. копія довідки №4554;

6. копія заяви 23.09.2011р. про прийняття спадщини;

7. копія заявления 26.09.2011р.об отказе от наследства;

8. копія довідки про звільнення;

9. копія Повідомлення від 28.05.2012р., вих..№1238/02-14 ;

10.квитанція про сплату судового збору .

25.06.2012р. Г.В.Рета

Нікопольський міськрайонний суд

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201

Позивач: Рета Ганна Володимирівна

проживаю: Полтавська обл., м.Полтава,

Відповідач: Шкеліна(Прокопенко) Валентина Володимирівна

зареєстрована: Приморський край,

Гордієнко Василь Михайлович

Проживає:4900, м.Дніпропетровськ, вул..

Позовна заява

про визначення додаткового строку

для подання заяви про прийняття спадщини

30 травня 2011 року помер мій батько , Прокопенко Володимир Йосипович, який до дня смерті проживав в місті Нікополі, Дніпропетровської області, вулиця Шевченка, будинок 191, квартира 15.

Залишилось спадкове майно, яке складається з квартири №15 по вулиці Шевченко, будинок №191 в місті Нікополі.

В заяві Гордієнка В.М. вказано, що спадкоємцями Прокопенка В.И., згідно ст.1261 Цивільного кодексу України є діти померлого , Прокопенко В.В. та Прокопенко Г.В., місце проживання яких невідомо.

28 травня 2012 року, вхідний №880/02-14 зареєстрована заява Шкеліної Валентини Володимирівни , яка зареєстрована в Приморському краї, Красноармійському районі, сел.Восток, вулиця Молодіжна, будинок 7, квартира 57 про відмову від спадщини батька на користь дочки померлого, Рета Ганни Володимирівни.

Зареєстрованою за однією адресою зі спадкодавцем я не була. В цей час я відбувала покарання за скоєний злочин.

Я пропустила передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з наступних причин:

-- з 01.07.2005р. по 10.04.2012р я відбувала покарання в установах Державної кримінально-виправної служби - Дніпродзержинська ВК №34 і про те, що помер мій батько мені стало відомо тільки від моєї рідної сестри Шкеліної(Прокопенко) В.В., яка проживає в РФ в Приморському краї . Шкеліна В.В. направила мені по пошті Заявление об отказе от наследства. Цю заяву я зразу ж віддала юристу, яка працювала при виправній колонії, де я відбувала покарання, для прийняття заходів по прийняттю спадщини. Але юрист цю заяву по місцю знаходження нерухомості, до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори , не направила, а віддала мені її в квітні 2012р., коли мене було звільнено від покарання.

Мені також не було відомо про те, що я зобов’язана подати заяву про прийняття спадщини по місцю відкриття спадщини. Я вважала, раз моя рідна сестра відмовилась від спадщини на мою користь, то я після звільнення з виправної колонії, як одна спадкоємниця, тільки оформлю документи на право на спадщину.

Про те, що я знаходжусь на відбуванні покарання мої родичі знали. Мій батько в 2009-2010 роках в своїх листах писав, що у нього хворе серце, боявся, що помре і не побачить мене, свою дочку, тому і просить свого рідного брата Прокопенко М. Й. та його сина Прокопенко С.М. привезти його до мене на побачення в виправну колонію до м.Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, де я відбувала покарання. Але ПрокопенкоМ.Й. відмовляв посилаючись на те, що дуже дороге пальне. І рідний брат мого батька Прокопенко М. Й, і його син, а мого батька племінник, - Прокопенко С.М., достовірно знали де я знаходжусь, але про смерть мого батька мені НЕ повідомили.

-- Гордієнко В. М. достовірно знав де я знаходжусь, але не повідомив мені про смерть мого батька, зате подав заяву про прийняття спадщини не маючи на це ніяких підстав.

Друга Нікопольська державна нотаріальна контора не може видати мені свідоцтво про право на спадщину за законом , так як в передбачений законом термін я не подала заяву про прийняття спадщини , а також не надали правовстановлювальні документи на нерухоме майно.

Повідомленням від 28.05.2012р., вих..№1238/02-14 Друга Нікопольська державна нотаріаль¬на контора пропонує по питанню оформлення спадкових прав на майно померлого батька, мені звернутися до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини з поважних причин суд, згідно ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Зазначені мною обставини підтверджуються доданими до заяви документами.

На підставі викладеного й у відповідності із ст. ст. 16, 1223,1261, 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, керуючись ст. 3,15,118,119 ЦПК України