Продолжение вопроса о коррупции 2

Продолжением вопроса о коррупции, заинтересованности судьи при рассмотрении дела и принятии "заказанного" решения, я считаю, что есть и это дело. Особенность этих дел, именно дел, а не дела, заключается в том, что увольнял ЛаврецкуюМ.Ю. с работы директор ООО «Донбаская фармацевтическая компания» Шишацький А.В.. Именно ШишацкийА.В. был вскоре избран на должность председателя Донецкой областной рады, ныне он губернатор - председатель Донецкой государственной областной администрации.

Поэтому у Лаврецкой М.Ю. в судебном заседании при рассмотрении дел сразу же возникли проблемы. Дело в том, что у ЛаврецкойМ.Ю. не было целого ряда документов - доказательств, которые бы подтвердили, что она работала, выполняя свои должностные обязанности заведующей аптеки, на протяжении полутора месяцев и после её увольнения «по собственному желанию». В судебном заседании ЛаврецкаяМ.Ю. заявляла соответствующие ходатайства об истребовании от ответчика документов, просила суд обязать ответчика предоставить целый ряд материалов, которые могли бы пролить свет на "увольнение" Лаврецкой М.Ю., но которые судом отклонялись. При чём повлиять как то на судью в судебном заседании было невозможно. Истцом заявлялись отводы судье, которые суд отклонял в связи с тем, что таких оснований не предусмотрено в гражданско-процессуальном кодексе. Результатом этой неравной борьбы, в самом прямом смысле этого слова, после рассмотрения одного гражданского

дела и принятия решения судом, подавался другой иск, и рассматривалось уже другое дело, потом третье, ныне в Никопольский горрайонный суд подано

уже ЧЕТВЁРТОЕ(!!!) дело, всё по одному и тому же вопросу – увольнение ЛаврецкойМ.Ю. и допущенные при этом нарушения требования действующего

законодательства. Теперь получается, что ответчик предоставляет эти документы частями, при рассмотрении каждого вновь поданого иска в отдельности.

А всё сводится только к одному – суд начиная с самого первого искового заявления не удовлетворял поданные ходатайства об истребовании от ответчика

целого ряда документов.

Таким образом то, что можно было установить в судебном заседании при рассмотрении первого поданого иска, судья РыбаковаВ.В., устанавливается на

протяжении рассмотрения уже четырёх исков. И рассматривали эти иски и судья РыбаковаВ.В., и судья БабанинаВ.А., и снова РыбаковаВ.В., тепер судья ШестаковаЗ.С. с января 2012г..

Принятые решения ЛаврецкойМ.Ю. обжаловались в апелляционном, кассационном порядке , поданы заявления в Европейски Суд, … .

Это какие же материальные затраты: зарплата судьям всех уровней, секретарям, амортизационные отчисления на содержание зданий, автотранспорта, газ, вода, електроенергия, …. И не засчёт должностного лица!!! Вот в чём проблема! У должностного лица НЕТ материальной, моральной ответственности за совершённое правонарушение!

Боялся, точнее боится ли суд ШишацкогоА.В., я не могу сказать. Но в одном я почему то уверен: судьи прикрывают правонарушения должностных лиц и не только

по этим делам!!! СУДЬИ ПРИКРЫВАЮТ ПРАВОНАРУШЕНИЯ ДОПУЩЕННЫЕ ДОЛЖНОСТНЫМИ ЛИЦАМИ!!!

Поднятый вопрос: если ЗАСТАВИТЬ добросовестно выполнять свои должностные обязанности должностное лицо, - ЧИНОВНИКА, то штаты всех ветвей ГОСУДАРСТВЕННОЙ(!) власти можно будет, без какого – либо ущерба, сократить на 1/3 минимум(!!!) подтверждает и эти дела по искам Лаврецкой М.Ю..

Почитайте, посмотрите, подумайте, сделайте вывод и переубедите меня в том, что я ошибаюсь!

С уважением КоряковА.И.

...................................................................................................

Шановні добродії! Протиправні дії проти мене, Лаврецької М.Ю., продовжувались на протязі розгляду цивільних справ

1. № 2-2880/10 - позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди;

2. №2-3862/11 - позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» про оплату листків непрацездатності та витрат на відрядження.

3. №8-25/11 - Заява про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Доказати в суді свої порушені права, відстояти, захистити свої порушені права, я так і не змогла і саме з-за того, що суддя, колегія суддів:

--не задовольняли подані мною клопотання про витребування доказів, не зобов’язували відповідача надати документи, які я просила надати.

Саме відсутність вказаних мною документів стало тією причиною, що було грубо порушено моє право на справедливий суд.

При відмові судді задовольнити мої клопотання про забезпечення доказів, про зобов’язання відповідача надати суду документи, я подавала заяву про відвід судді, але в судовому засіданні суддя відмовила у відводі судді і сама не взяла самовідводу.

Під час розгляду справи судом НЕ поважались моя честь, гідність, як позивача, і здійснював правосуддя суд НЕ на засадах рівності сторін перед законом, а на користь однієї сторони – відповідача(ч.1 ст5 ЦПК України).

Мої заперечення щодо дій головуючого в судовому засіданні до журналу судового засідання не заносились, про їх прийняття чи відхилення ухвала не постановлялась. Це при тому, що згідно ч.3 ст.160 ЦПК України, у разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Згідно ст. 168 ЦПК України, Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала.

Як захищати свої порушені права в судовому засіданні коли себе так веде суддя(судді) я не знаю. При цьому цивільним процесуальним кодексом України, далі ЦПК, передбачено і можливий вихід з судового засідання, на знак протесту, сторони по справі(ч.5 ст.169 ЦПК України), але і у такому випадку суд приймає рішення, яке є законним та обгрунтованим.

ЦПК не передбачено можливість стороні по справі, третій стороні виразити протест проти такої поведінки в судовому засіданні судді. Навпаки ч.3 ст.162 ЦПК України прямо передбачено: 3. Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду цивільної справи оголошується перерва.

Як діяти простому громадянину, коли суд грубо порушує честь, гідність, право на судовий захист сторонни по справі, грубо попирає законні вимоги, заявленені у встановленому процессуальному порядку ?! Хто може дати мені відповідь?!

Маємо те, що проста людина перед такою поведінкою суддів НЕ ЗАХИЩЕНА! Захистити своє порушене право простий громадянин, коли суддя ігнорує законні вимоги сторони по справі в судовому засіданні, НЕ може. Вищестоящі судді на таку поведінку судді під час розгляду апеляційної, касаційної скарги матеріали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів для притягнення такого судді до відповідальності не направляють. Чи не є така поведінка суддів круговою порукою, КОРУПЦІЄЮ?!

Саме під час розгляду поданого мною позову, суду частково надавались відповідачем документи, які частково проясняли обставини мого звільнення, ставали підставою для подання наступного позову.

Не витребування судом вказаних в позовах, в клопотаннях документів-доказів під час розгляду справ стало причиною затягування розгляду справи на кілька років саме суддями всіх рівнів: Нікопольського міськрайонного суду, апеляційного суду Дніпропетровської області, Вищого спеціалізованого суду України.

Я вважаю, що судові рішення і Нікопольського міськрайонного суду, і апеляційного суду Дніпропетровської області, і Вищого спеціалізованого суду України прийняті тільки і саме з-за того, що звільняв мене з роботи та не оплатив мені листки непрацездатності директор Шишацький А.В., який нині є головою Донецької обласної державної адміністрації.

Я вважаю, що саме ця причина стала тим «краеугольным камнем» що, і Нікопольський міськрайонний суд, і судова колегія суддів судової палати апеляційного суду Дніпропетровської області, і судді Вищого спеціалізованного суду України НЕ витребували для забезпечення доказів по справі (ст.133ЦПК України), діяли і діють однобоко, на користь однієї сторони, у цьому випадку – в інтересах відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія».

Тобто в судовій гілці влади України діє кругова порука. Саме такий ВИСНОВОК я роблю з розгляду вищевказаних справ за поданими мною позовами.

Згідно ст.. 21 Конституції України: Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно ст.. 24 Конституції України: Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно ст.. 64 Конституції України: Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ст.. 68 Конституції України: Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Мною подана ОДНА скарга на дії всіх суддів до Вищій кваліфікаційнійної комісії суддів України тому, щоб було видно, як з-за не витребування суддею, колегією суддів відповідних документів-доказів під час розгляду справи, приймається судом рішення, яким відмовляється у задоволенні законних вимог поданої позовної заяви, скарги: апеляційної, касаційної.

АЛЕ! Знову наближаються вибори. Знову ряжені, крашені, перекрашені будуть малюватися перед своїм ЕЛЕКТОРАТОМ і все тільки з однією метою: СПОДОБАТИСЯ і БУТИ ОБРАНИМ! ЗНОВУ починаються розмови про корупцію в Державі Україна та як вони будуть заповзято з цим звіром боротися. Про цього звіра – КОРУПЦІЮ, починають говорити тільки перед виборами, АЛЕ приймати ПОЛІТИЧНЕ(!) РІШЕННЯ та знищити цього ЗВІРА ніхто не хоче. І все тільки з-за того, що і його «вотчина» буде також знищена.

Може я помиляюсь, але маючи встановлений процесуальний порядок захисту свого порушеного права, я НЕ змогла себе захистити: прийнятими рішеннями судом мені відмовлено в задоволенні вимог позовних заяв, скарг апеляційних, касаційних.

Почитайте, проаналізуйте, підкажіть, може я дійсно в чомусь помиляюсь! Але в судовому засіданні, незважаючи на мої намагання, я так свої порушені права і не змогла захистити.

З повагою

10.05.2012р. М.Ю.Лаврецька

Вища кваліфікаційна комісія суддів України

01032, м. Київ, вул. Жилянська, 120А.

Лаврецька Марина Юріївна

Адреса фактичного проживання

або місцезнаходження: 53200, м.Нікополь, вул..

Адреса реєстрації: 53200, м.Нікополь, вул..

Контактний номер телефону: тел..

Скарга /заява/

щодо неправомірної поведінки судді

1. Інформація про суддю (прізвище, ім’я, по батькові): суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рибакова Валерія Віталіївна, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого ПриходченкоА.П., суддів ЛевченкоО.В., Городничої В.С., суддя Нікопольського міськрайонного суду Бабаніна Валентина Ананіївна, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого Романюк М.М., суддів Котушенко С.П., Петренко І.О., колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Волошина М.П., суддів- Петешенкової М. Ю., Демченко Е.Л., (назва місцевого чи апеляційного суду, в якому працює суддя): Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області ,(номер судової справи, дата постановлення у ній рішення, якщо у Вашій скарзі вказується, що дисциплінарний проступок вчинено суддею під час розгляду судової справи: рішення від 31 травня 2010 р. Нікопольського міськрайонного суду, по справі № 2-2880/10, Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.11.2010р., справа №22ц-9333/10, Рішення від 18 жовтня 2011 року, по справі № 2- 3 862/11, Ухвала від 07 грудня 2011 року, справа № 22ц-12693/11, колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області , Ухвала від 23 грудня 2011 року, справа №8-25/11, Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області , Ухвала від 19.03.2012р., справа № 22-ц/490/2117/12, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області (статус заявника у цій справі: сторона, засуджений, потерпілий, свідок, адвокат, інше): позивач.

2. Зазначити, відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності:

- істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані зокрема:

- з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом;

- порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

- систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

Обґрунтувати в чому саме, на Вашу думку, полягає вищезазначена підстава:

В 2009 році мене було, під примусом, «за власним бажанням», звільнено з роботи.

Під час розгляду суддею Нікопольського міськрайонного суду Рибаковою В.В. справи за поданим мною, Лаврецькою М.Ю., позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, мною неодноразово було заявлено усно клопотання про витребування низки доказів з:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» оригінал звіту про роботу аптеки ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» м.Нікополь, Дніпропетровська область,за листопад 2009 року та книгу наказів по відділу кадрів , з оригіналом наказу про звільнення Лаврецької М.Ю. та авансовий звіт Лаврецької М.Ю. за листопад 2009р. в бухгалтерію ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» про видачу грошових коштів в листопаді 2009р. по карточці MARINA LAVRETSKAYA К БПК № …3629 DON КОРПОРАТИВЫЕ КЛИЕНТЫ.

- Фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності: м.Донецьк, вул. Складська,3-В, оригінали та належно завірені копії лікарняних листків від 10.11.2009 року серія АБП № 546227, від 07.12.2009 року серія АБП № 494445, від 28.12.2009р. АБП №546360 з записами з обох сторін, які надані для оплати ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» , ЄДРПОУ 36305999.

- з Першого Українського банку довідку про зняття грошових коштів з банківської карточки MARINA LAVRETSKAYA К БПК № …3629 DON КОРПОРАТИВЫЕ КЛИЕНТЫ., філія знаходиться в м.Донецьку.

Сам ці докази якраз і вказують на те, що я працювала і після прийняття наказу № 301-ок від 12.11.2009 р. про моє звільнення. При цьому будь яких пояснень, а не те що прийняти ухвалу, як це прямо передбачено ч.1 ст.121, ч.2 ст.134 ЦПК України, суд, суддя РибаковаВ.В., не приймав.

Згідно ч.2 ст.134 ЦПК України: 2. До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.121 ЦПК України: 1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

При цьому, в процесі судового засідання, докази, які надавав відповідач, судом, суддя РибаковаВ.В., долучались до матеріалів справи, суд сам пропонував відповідачу надати докази, документи, але НЕ реагував на заявлені мої усні клопотання.

Згідно ст. 133 ЦПК України станом на 01.05.2011р.:

1. Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

2. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Я розумію, що згідно ст. 137 ЦПК України:

1. У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов’язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, — до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Незважаючи на такі вимоги чинного законодавства Суд відмовляв у задоволенні заявлених мною клопотань, задовольняючись поясненнями відповідача та наданим суду, на його розсуд, письмових доказів. Письмові докази суду відповідачем наддавались на протязі всього судового розгляду справи. Тобто судом НЕ поважались честь, гідність позивача і здійснював правосуддя суд НЕ на засадах рівності сторін перед законом, а на користь однієї сторони – відповідача(ч.1 ст5 ЦПК України).

Крім цього з матеріалів справи «зникла» копія листка непрацездатності Серія АБП № 546227, яка з’явилась в матеріалах справи на а.с.5-а тільки після того, як мною про її відсутність було вказано в поданій апеляційній скарзі.

Я вважаю, що таким відношенням до заявлених мною клопотань Судом, суддя РибаковаВ.В., грубо порушено моє право на справедливий суд(ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року).

Нікопольським міськрайонним Судом, тільки на підставі доказів наданих суду відповідачем, було прийнято рішення від 31 травня 2010 р., по справі № 2-2880/10.

В самій Апеляційній скарзі від 23.06.2010р. поданій в червні 2011р. в її резолютивній частині мною знову, крім прохання скасувати само рішення від 31 травня 2010 р. Нікопольського міськрайонного суду, по справі № 2-2880/10, було, з метою забезпечення доказів(ст.133ЦПК України), заявлено клопотання про витребування доказів від відповідача, Фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності, з Першого Українського банку:

4. Затребувати з:

Саме в цих листках непрацездатності, на зворотній стороні, вказана дата здачі до Товариства для його оплати, заповнені мною як посадовою особою та мій підпис. Цей доказ продовження моєї роботи на посаді завідуючої аптеки СУД і не захотів бачити в матеріалах справи.

В самому судовому засіданні це клопотання було додатково озвучено, але колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого ПриходченкоА.П., суддів ЛевченкоО.В., Городничої В.С. відмовила у задоволенні цього клопотання незважаючи на мої прохання нічим не мотивуючи.

Нікопольський міськрайонний суд однобоко вирішив справу за поданим мною позовом, а колегія суддів у складі: головуючого ПриходченкоА.П., суддів ЛевченкоО.В., Городничої В.С. апеляційного суду Дніпропетровської області підтримала цю однобокість, прийняла ухвалу від 29.11.2010р., справа №22ц-9333/10, якою апеляційну скаргу відхилено, а само рішення від 31 травня 2010 р. Нікопольського міськрайонного суду, по справі № 2- 2880/10, залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду від 29.11.2010р., справа №22ц-9333/10, на Рішення від 31травня 2010 р. Нікопольського міськрайонного суду, по справі № 2- 2880/10, мною оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 01024 м. Київ, вул. П. Орлика, 4-а - подана Касаційна скарга від 17.12.2010р..

В касаційній скарзі, крім прохання скасувати саму Ухвалу апеляційного суду від 29.11.2010р., справа №22ц-9333/10, було знову, з метою забезпечення доказів(ст.133ЦПК України), прохання до суду:

4. Затребувати з:

Ухвалою від 28 березня 2011 року, справа № 6 - 1041 ск 11 Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцов В.О., розглянувши подану мною касаційну скаргу від 17.12.2010р., посилаючись на те, касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, ухвалив: Відмовити Лаврецькій Марині Юріївні у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Лаврецької Марини Юріївни до товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. При цьому підкреслено: Ухвала оскарженню не підлягає.

У зв’язку з не оплатою двох листків непрацездатності я вимушена була знову подати до суду Позовну заяву від 29.06.2011р. про оплату листків непрацездатності, справа №2-3862/11.

В цьому позові я знову, для встановлення істини по справі, з метою забезпечення доказів(ст.133ЦПК України), просила суд, суддя Нікопольського міськрайонного суду БабанінаВ.А.:

4. Затребувати з Фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності: м.Донецьк, вул. Складська,3-В, оригінали та належно завірені копії лікарняних листків від 10.11.2009 року серія АБП № 546227, від 07.12.2009 року серія АБП № 494445, від 28.12.2009р. АБП №546360 з записами з обох сторін, які надані для оплати ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» , ЄДРПОУ 36305999.

В судовому засіданні це клопотання було додатково озвучено, але суд, суддя БабанінаВ.А., відмовилась задовольнити його.

Мною, зважаючи на таку поведінку судді, було у письмовій формі, через канцелярію суду подано:

Клопотання 06.10.2011р. з проханням затребувати з аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя або з Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, м.Дніпропетровськ, площа Жовтнева, 4, копію належно завіреного паспорта аптечного закладу(його структурного підрозділу) - аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя.

Клопотання 07.10.2011р. з проханням вдруге затребувати з аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя або з Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, м.Дніпропетровськ, площа Жовтнева, 4, копію належно завіреного паспорта аптечного закладу(його структурного підрозділу) - аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя.

Клопотання 07.10.2011р. з проханням затребувати з Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: 83001, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 9 тел. 305-29-89, тел./факс 335-93-77, оригінали та належно завірені копії лікарняних листків від 10.11.2009 року серія АБП № 546227, від 07.12.2009 року серія АБП № 494445, від 28.12.2009р. АБП №546360 з записами з обох сторін, які надані для оплати ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» , ЄДРПОУ 36305999, а також коли були листки непрацездатності передані для оплати, коли саме Фонд перерахував грошові кошти підприємству.

Клопотання 07.10.2011р. з проханням затребувати з ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» оригінали лікарняних листків від 07.12.2009 року серія АБП № 494445, від 28.12.2009р. АБП №546360 з записами з обох сторін, які здані мною для оплати до ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія».

У зв’язку з відмовою задовольнити клопотання та витребувати заявлені докази судді Бабаніній В.А. було двічі заявлено відвід, який вона, суддя БабанінаВ.А., відмовила у його задоволенні, посилаючись на те, що ст.20 ЦПК України не передбачає підставою для відводу судді відмову в задоволенні клопотання про витребування документів.

Клопотання 18.10.2011р. Нікопольський міськрайонний суд, суддя БабанінаВ.А., 53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201, з проханням затребувати з ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія»:

-- оригінали та належно завірені копії протоколів засідань комісії соціального страхування на яких приймалось рішення про оплату чи відмову від оплати листків непрацездатності поданих мною, Лаврецькою М.Ю. до Товариства в грудні 2009р.– для суду та позивачу;

-- листок непрацездатності № 546227 за період з 10.11.2009 по 04.12.2009р. – оригінал і належно завірені копії для суду та позивачу З ОБОХ СТОРІН;

-- листки непрацездатності № 494445 за період 07.12.2009-25.12.2009 (первинний) та № 546360 період 26.12.2009-30.12.2009 (первинний) – оригінал і належно завірені копії для суду та позивачу З ОБОХ СТОРІН;

-- банківські виписки, списки робітників для перерахування заробітної плати банківською установою – оригінал і належно завірені копії для суду та позивачу;

-- платіжне доручення № 70 від 05.01.2010р., яким нарахована ЛаврецькійМ.Ю. допомога перерахована до установи банка „Філія ПАО „ПУМБ" у м.Донецьку– оригінал і належно завірені копії для суду та позивачу;

-- відомості нарахувань допомоги по тимчасовій непрацездатності– оригінал і належно завірені копії для суду та позивачу.

У задоволенні клопотання судом було відмовлено.

В судовому засіданні суддя БабанінаВ.А. сказала, що : Я не буду витребувати докази, які стануть підставою для подання заяви по ново виявленим обставинам.

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області прийняв Рішення від 18 жовтня 2011 року, по справі № 2- 3 862/11, яким відмовив у задоволенні позовних вимог Лаврецької Марини Юріївни до товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» про оплату листків непрацездатності та витрат на відрядження.

Під час розгляду справи №2-3862/ рішенням суду від 18 жовтня 2011 року встановлено, що:

--«Після звільнення з Лаврецькою М.Ю. був проведений розрахунок в який ввійшла оплата по листку непрацездатності з 10.11.2009 року по 04.12.2009 року Серія АБП № 546227. У вказаному листку непрацездатності ( копія а.с.5) вказано:"стати до роботи п'ятого грудня".»

-- «Наступний листок непрацездатності був виданий 07.12.2009 року по 25.12.2011 року, він є первинним листком і це вже був інший страховий випадок непрацездатності, який настав не в період роботи. Теж саме відноситься і до листка непрацездатності виданого 28.12.2009 року по 30.12.2009 року. Вони оплаті не підлягають.»

та Суд ВИРІШИВ: «В задоволенні позовних вимог Лаврецької Марини Юріївни до ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» про оплату листків непрацездатності та витрат на відрядження відмовити.»

Під час розгляду цієї справи відповідачем все ж були надані ДЕЯКІ докази, які пролили світло на дійсний стан речей пов’язаних з моїм звільненням. Надані суду докази підтверджували грубе порушення порядку мого звільнення «за власним бажанням» Товариством.

На прийняте Рішення від 18 жовтня 2011 року, по справі № 2- 3 862/11, мною подана Апеляційна скарга від 27.10.2011р..

В цій апеляційній скарзі я знову просила суд, крім скасування самого рішення від 18 жовтня 2011 року Нікопольського міськрайонного суду, по справі №2-3862/11, з метою забезпечення доказів(ст.133ЦПК України), для встановлення істини по справі:

2. Затребувати від ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія»:

-- або з Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, м.Дніпропетровськ, площа Жовтнева, 4, копію належно завіреного паспорта аптечного закладу(його структурного підрозділу) - аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя .

-- оригінали для огляду в судовому засіданні та належно завірені копії, для суду та позивачу, протоколів засідань комісії соціального страхування на яких приймалось рішення про оплату чи відмову від оплати трьох листків непрацездатності поданих мною, Лаврецькою М.Ю. до Товариства в грудні 2009р.;

-- листок непрацездатності № 546227 за період з 10.11.2009 по 04.12.2009р. – оригінал для огляду в судовому засіданні і належно завірені копії для суду та позивачу З ОБОХ СТОРІН;

-- листки непрацездатності № 494445 за період 07.12.2009-25.12.2009 (первинний) та № 546360 період 26.12.2009-30.12.2009 (первинний) – оригінали для огляду в судовому засіданні і належно завірені копії для суду та позивачу З ОБОХ СТОРІН;

-- банківські виписки, списки робітників для перерахування заробітної плати банківською установою – оригінал для огляду в судовому засіданні і належно завірені копії для суду та позивачу;

-- платіжні доручення, якими нарахована ЛаврецькійМ.Ю. допомога перерахована до установи банка „Філія ПАО „ПУМБ" у м.Донецьку від 04.01.2010р, від 05.01.2010р., інші(і платіжне доручення № 70 від 05.01.2010р. також) – оригінал для огляду в судовому засіданні і належно завірені копії для суду та позивачу;

-- відомості нарахувань допомоги по тимчасовій непрацездатності– оригінал для огляду в судовому засіданні і належно завірені копії для суду та позивачу.

Ухвалою від 07 грудня 2011 року, справа № 22ц-12693/11, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого Романюк М.М., суддів Котушенко С.П., Петренко І.О. Апеляційну скаргу Лаврецької М.Ю. відхилила, а Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року залишила без змін.

Ця ухвала мною була оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 01024 м. Київ, вул. П. Орлика, 4-а,

В Касаційній скарзі від 24.12.2011р. на Ухвалу від 07.12.2011р., справа №22ц-12693/11, апеляційного суду Дніпропетровської області, мною було вказано, що заявлені до суду клопотання не були судом задоволені. Суд ЗАДОВОЛЬНИЛИ ТІЛЬКИ усні пояснення представника відповідача. Тому стверджувати, що Нікопольський міськрайонний СУД, суддя БабанінаВ.А., розглядав справу за поданим мною позовом про оплату листків непрацездатності ВЗАГАЛІ не можна. Скоріше за все суддя БабанінаВ.А. була, як і ЗайцевЮ.О., представником ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія».

В самій касаційній скарзі мною вказано на те, що «Я вважаю, що і судове рішення Нікопольського міськрайонного суду, яке прийнято на поясненнях відповідача, при цьому пояснення позивача до уваги взагалі не приймались, письмові докази від відповідача судом не затребувано, і ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області прийняті тільки і саме з-за того, що звільняв мене з роботи та не оплатив мені листки непрацездатності директор Шишацький А.В., якого було вибрано на посаду голови Донецької обласної ради», а нині він голова Донецької обласної державної адміністрації.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладено прохання:

1. Скасувати як Ухвалу від 07.12.2011р. апеляційного суду Дніпропетровської області, справа №22ц-12693/11, так і само Рішення від 18 жовтня 2011 року Нікопольського міськрайонного суду, по справі №2- 3 862/11, за позовом Лаврецької Марини Юріївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» про оплату листків непрацездатності і витрат на відрядження, і ухвалити, не передаючи справи на новий розгляд, нове рішення по суті позовних вимог.

Подана касаційна скарга Вищим спеціалізованим судом розглянута, ухвалою від 19.01.2012р., справа № 6-1733 ск 12, судя Умнова О.В., відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом Лаврецької Марини Юріївни до ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» про оплату листів непрацездатності і витрат на відрядження. Додані до касаційної скарги матеріали були повернуті заявнику. Підкреслено, що «Ухвала оскарженню не підлягає».

Під час розгляду справи №2- 3 862/11, на підставі наданих доказів представником відповідача, мною було встановлено, що під час звільнення мене з роботи «за власним бажанням» ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» грубо порушила порядок звільнення, який прямо передбачено ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України. І це при тому, що Нікопольським міськрайонним судом, суддя РибаковаВ.В., в прийнятому рішенні від 31 травня 2010 р., справа № 2-2880/10, встановлено, що:

- «З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем при звільненні позивача в період тимчасової непрацездатності не було порушено трудове законодавство.»

- «При звільненні з позивачем проведений повний розрахунок, що не оспорювалося в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи (а.с.20,24-27,103).»

Саме це стало тією причиною, що я вимушена була подати до Нікопольського міськрайонного суду Заяву від 09.11.2011р. про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. В цій заяві я просила суд:

1. Скасувати рішення від 31 травня 2010 р., справа № 2-2880/10, Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, про відмову у задоволенні позову Лаврецької Марини Юріївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, у зв’язку з нововиявленими обставинами.

2. Переглянути Рішення від 31 травня 2010 р., справа № 2-2880/10, Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, за позовом Лаврецької М.Ю. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з нововиявленими обставинами.

4. Затребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія»:

1. або з Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, м.Дніпропетровськ, площа Жовтнева, 4, копію належно завіреного паспорта аптечного закладу(його структурного підрозділу) - аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя станом на листопад 2009р..

2. листок непрацездатності № 546227 за період з 10.11.2009 по 04.12.2009р. – оригінал і належно завірені копії для суду та позивачу З ОБОХ СТОРІН;

3. оригінали та належно завірені копії протоколів засідань комісії соціального страхування на яких приймалось рішення про оплату чи відмову від оплати листків непрацездатності поданих мною, Лаврецькою М.Ю. до Товариства в грудні 2009р.( серед них: протокол засідання комісії № 8 за грудень 2009 року) – оригінали і належно завірені копії для суду та позивачу;

4. Виписки з банку ПАТ «Перший український міжнародний банк» за грудень 2009, січень 2010 та реєстри по зарахуванню коштів для Лаврецької М.Ю. за 14.12.2009 - Приход - 895.72 грн., 05.01.2010 -Приход -3220.45 грн., 11.01.2010 - Приход – 203.15 грн., 20.01.2010 - Приход – 14.22 грн..

Нікопольський міськрайонний суд, суддя РибаковаВ.В., відмовила і не витребувала заявлені в клопотанні докази, я вимушена була заявити про відвід судді РибаковійВ.В., який вона, суддя РибаковаВ.В., не задовольнила і сама не взяла самовідвід.

Ухвалою від 23 грудня 2011 року, справа №8-25/11, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рибакової В.В. відмовив у задоволенні заяви Лаврецької М.Ю. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.05.2010 року постановленого по цивільній справі № 2-2880/10 так, як вважає, що обставини на які посилається заявник у заяві не є нововиявленими. При цьому Суд, так між іншим вказав: «Лаврецька М.Ю. під час розгляду цивільної справи № 2-2880/10 вимог щодо стягнення заборгованості при звільненні не висувала, обставин щодо не проведення з нею повного розрахунку відповідачем при звільненні в позові не викладала. Суд розглянув справу в межах позовних вимог, а саме щодо поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.»

При цьому твердження суду в рішенні від 31 травня 2010 р., справа № 2-2880/10:

судом НЕ були скасовані.

Цю ухвалу мною оскаржено до Судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Харківська, 13,

В Апеляційній скарзі від 27.12.2011р. на Ухвалу від 23 грудня 2011 року Нікопольського міськрайонного суду, по справі №8-25/11, якою відмовлено у задоволенні заяви Лаврецької Марини Юріївни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.05.2010 року постановленого по цивільній справі № 2- 2880/10 я прошу:

Скасувати Ухвалу від 23 грудня 2011 року, по справі №8-25/11, якою відмовлено у задоволенні заяви Лаврецької Марини Юріївни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.05.2010 року постановленого по цивільній справі № 2- 2880/10 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 19.03.2012р., справа № 22-ц/490/2117/12, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Волошина М.П., суддів- Петешенкової М. Ю., Демченко Е.Л., ухвалила апеляційну скаргу Лаврецької Марини Юріївни – відхилити, а Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду від 23 грудня 2011 року - залишити без змін.

На прийняту ухвалу мною подано касаційну скаргу і знову з проханням:

4. Затребувати з ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія»:

4.1. або з Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, м.Дніпропетровськ, площа Жовтнева, 4, копію належно завіреного паспорта аптечного закладу(його структурного підрозділу) - аптеки №22 «Здравиця» м.Нікополя станом на листопад 2009р..

4.2. листок непрацездатності № 546227 за період з 10.11.2009 по 04.12.2009р. – оригінал і належно завірені копії для суду та позивачу З ОБОХ СТОРІН;

4.3. оригінали та належно завірені копії протоколів засідань комісії соціального страхування на яких приймалось рішення про оплату чи відмову від оплати листків непрацездатності поданих мною, Лаврецькою М.Ю. до Товариства в грудні 2009р.( серед них: протокол засідання комісії № 8 за грудень 2009 року) – оригінали і належно завірені копії для суду та позивачу;

Згідно ст.27 ЦПК України, сторона по справі має право подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Мої заперечення щодо дій головуючого в судовому засіданні до журналу судового засідання не заносяться, про їх прийняття чи відхилення ухвала не постановляється.

Згідно ч.3 ст.160 ЦПК України, у разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Я вважаю, що і судові рішення і Нікопольського міськрайонного суду, і апеляційного суду Дніпропетровської області, і Вищого спеціалізованого суду України прийняті тільки і саме з-за того, що звільняв мене з роботи та не оплатив мені листки непрацездатності директор Шишацький А.В., який нині є головою Донецької обласної ради.

При цьому цивільним процесуальним кодексом України, далі ЦПК, передбачено і можливий вихід з судового засідання, на знак протесту, сторони по справі(ч.5 ст.169 ЦПК України), але і у такому випадку суд приймає рішення, яке є законним та обгрунтованим.

Як діяти у такому випадку простому громадянину?!

Суддями під час розгляду справ за поданими мною позовами захищались інтереси представника Партії Регіонів Шишацького А.В., який нині є головою Донецької обласної державної адміністрації.

3. Викласти факти та обставини про порушення суддею:

• вимог щодо його статусу;

• посадових обов‘язків;

• присяги.

Вказати дані на підтвердження такої інформації, дату вчинення суддею неправомірних дій:

З вищевикладеного маємо те, що суддя, колегія суддів:

--не задовольняє клопотання про витребування доказів, надання доказів відповідачем: ст. 133, 137 ЦПК України – про забезпечення доказів, витребування доказів судом, вищеназваними суддями, стало тією причиною, що було грубо порушено моє право на справедливий суд.

--в судовому засіданні ігнорує заявлені клопотання про відвід.

Саме під час розгляду поданого мною позову, суду частково надавались відповідачем документи, які проясняли обставини мого звільнення, ставали підставою для подання наступного позову. Не витребування судом вказаних в позовах, в клопотаннях доказів під час розгляду справ стало причиною затягування розгляду справи на кілька років.

Мною подана ОДНА скарга на дії суддів тільки з-за того, щоб Вищій кваліфікаційній комісії суддів України було видно, як з-за не витребування суддею, колегією суддів відповідних доказів під час розгляду справи, судом приймається ОДНОБОКЕ рішення, яким відмовляється у задоволенні законних вимог поданої позовної заяви, скарги: апеляційної, касаційної.

4. Висловити прохання до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

Під час розгляду поданих мною позовних заяв, апеляційних скарг заявлені мною клопотання судом, суддями відхилялись, справу розглядали без заявлених мною доказів, чим грубо порушено моє право на справедливий суд, суд діяв таким чином однобоко, на користь відповідача. При цьому заявлені клопотання про відвід судді не задовольнялись, суддя продовжувала розглядати справу. Виявити протест проти такої поведінки судді цивільним процесуальним кодексом не передбачено. На підставі викладеного прошу відкрити дисциплінарне провадження, провести перевірку, на підставі матеріалів притягти до відповідальності: Рибакову Валерію Віталіївну - суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області – за відмову у задоволенні клопотань про витребування доказів по справам, зобов’язати відповідача надати затребувані докази, відмову у задоволенні клопотання про відвід; колегію суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого ПриходченкоА.П., суддів ЛевченкоО.В., Городничої В.С. - за відмову у задоволенні клопотань про витребування доказів по справі, зобов’язати відповідача надати затребувані докази; Бабаніну Валентину Ананіївну - суддя Нікопольського міськрайонного суду: за відмову у задоволенні клопотань про витребування доказів по справі, за відмову зобов’язати відповідача надати затребувані докази, відмову у задоволенні клопотань про відвід; колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого Романюк М.М., суддів Котушенко С.П., Петренко І.О. - за відмову у задоволенні клопотань про витребування доказів по справі, зобов’язати відповідача надати затребувані докази; колегію суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Волошина М.П., суддів- Петешенкової М. Ю., Демченко Е.Л. - за відмову у задоволенні клопотань про витребування доказів по справі, зобов’язати відповідача надати затребувані докази,

до дисциплінарної відповідальності.

5.Засвідчити особистим підписом обізнаність заявника щодо правових наслідків за подання недостовірних відомостей стосовно судді. __________________________________

Всі відомості, подані у цій заяві є правдивими, і я обізнаний з тим, що у випадку поширення мною неправдивої інформації я можу бути притягнутим до встановленої законом відповідальності.

Додаток:

копія рішення від 31.05.2010р., справа № 2-2880/10;

копія апеляційної скарги;

копія Ухвали від 29.11.2010р.,справа №22ц-9333/10;

копія позовної заяви;

копія ухвали від 06.10.2011р.;

копії клопотань;

копія Рішення від 18.10.2011р., справа № 2- 3 862/11;

копія Апеляційної скарги;

копія Ухвала від 07.12.2011р., справа № 22ц-12693/11;

копія заяви від 09.11.2011р.;

копія Ухвали від 23.12.2011р., справа №8-25/11;

копія Апеляційної скарги;

копія Ухвала від 19.03.2012р., справа № 22-ц/490/2117/12.

10.05.2012р. М.Ю.Лаврецька

Генеральна прокуратура України

01601, м. Київ, МСП-601, вул. Різницька, 13/15

Лаврецька Марина Юріївна

проживаю: 53200, м.Нікополь, вул..

Скарга

Мною, Лаврецькою Мариною Юріївною, прокурору м. Донецька, 83055, м.Донецьк, вул.Артема, 61, тел. (062) 335-91-82, було направлено заяву від 09.11.2011р. з проханням: відкрити кримінальну справу та притягти посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія», далі Товариство, до кримінальної відповідальності за ст..358, 366 КК України: в.о.Директора СтаровойтовуВ.І., головного бухгалтера Широкову О.А., якими складено і видано, та представника Товариства ЗайцеваЮ.О., який використав завідомо підроблений документ - Довідку №76 від 19.05.2010р., надавши його суду для долучення до матеріалів справи, який став підставою для прийняття рішення від 31 травня 2010 р., справа № 2-2880/10, Нікопольським міськрайонним судом.

Від прокурора району Р.Такташова, 83017, м. Донецьк - 17, бул-р. Шевченка, буд. № 29, мною отримано відповідь від 30.03.12 № 1269 вих12, з висновками якої я не згодна, які протирічать вимогам чинного законодавства, об’єктивній дійсності, а саме:

З відповіді від 30.03.12 № 1269 вих12: «В ході подальшої перевірки щодо законності Вашого звільнення з підприємства виявлено, що всі викладені Вами питання вже перевірялися під час розгляду судової справи за Вашим позовом. Ухвалою суду від 23.12.2011року в задоволення Ваших вимог відмовлено. Більш того фактів порушень Ваших трудових прав судом не встановлено.»

Таке посилання на ухвалу від 23.12.2012р. не коректне. І саме у зв’язку з тим, що Ухвалою від 23 грудня 2011 року, справа №8-25/11, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, суддя РибаковаВ.В., розглядала заяву Лаврецької Марини Юріївни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.05.2010 року постановленого по цивільній справі № 2-2880/10 за позовом Лаврецької М.Ю. до ТОВ„Донбаська фармацевтична компанія " про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Під час розгляду цієї заяви судом не розглядалось питання про своєчасність виплати Товариством всіх сум, які мені повинні були виплатити в день звільнення, а які після безпосереднього подання мною листків непрацездатності. Підкреслюю, ці питання судом ВЗАГАЛІ не розглядались.

Це підтверджується і ухвалою від 23 грудня 2011 року, справа №8-25/11, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, суддя РибаковаВ.В., на яку саме посилається прокурор, і якою встановлено, що: «Лаврецька М.Ю. під час розгляду цивільної справи № 2-2880/10 вимог щодо стягнення заборгованості при звільненні не висувала, обставин щодо не проведення з нею повного розрахунку відповідачем при звільненні в позові не викладала. Суд розглянув справу в межах позовних вимог, а саме щодо поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.». Саме на підставі викладеного суд УХВАЛИВ: У задоволенні заяви Лаврецької Марини Юріївни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.05.2010 року постановленого по цивільній справі № 2-2880/10 за позовом Лаврецької М.Ю. до ТОВ„Донбаська фармацевтична компанія " про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Тобто прокурор району Р.Такташов, даючи таку відповідь, грубо порушив вимоги Закону України «Про прокуратуру», не професійно провів перевірку поданої мною заяви, не притягнув у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили порушення ст.ст.116,117 КЗпП України під час мого звільнення.

В відповіді від 30.03.12 № 1269 вих12: «В частині доводів щодо підробки довідки про відсутність заборгованості повідомляємо наступне. Згідно матеріалів перевірки відділу соціальних виплат виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності остаточне розрахунок з Вами було проведене після надання всіх листів - непрацездатності з 07.12.2009 року до 05.01.2010 року.»

Прокурор не сам провів перевірку викладеного мною в заяві, а посилається на перевірку зроблену відділом соціальних виплат виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Я стверджую і це відповідає дійсності, що мене було звільнено з посади завідуючого аптекою №22 Товариства за власним бажанням з 16.11.2009 року на підставі наказу від 12.11.2009р. № 301-ок..

Згідно ч.1ст. 116 КЗпП України: При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ч.1ст. 117 КЗпП України: В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З огляду на це саме 16.11.2009р. відповідач повинен був перерахувати нараховану неоспорювану заробітну плату позивачу за шість днів листопада 2009 року та компенсацію за 4(чотири) дні відпустки, премію по закінченню місяця, а оплату листа непрацездатності, по його пред’явленню, як остаточна сума яка підлягає виплаті при звільненні.

АЛЕ! Нараховану заробітну плату за шість днів з премією(?!), а не з компенсацією за 4(чотири) дні відпустки, в сумі 1093.14 грн., за виключенням вирахувань, перерахована не 16.11.2009р., але в день звільнення, а тільки 14.12.2009р., без оплати компенсації за 4(чотири) дні відпустки та листка непрацездатності АПБ №546227, від 10.11.2009р.. Про це свідчить «Расчётный листок за ноябрь 2009г. ИНН 234050 7303, таб. №217» (а.с.20, справа №2-2880/10), що є грубим порушенням вимоги ч.1ст.116 КЗпП України.

Згідно п.2 наказу №301-ок від 12.11.2009р., а.с.32, справа №2-2880/10: «2.Главному бухгалтеру выплатить Лаврецкая М.Ю. денежную компенсацию за 4 неиспользованных календарных дней ежегодного отпуска за период работы с 14.04.2009 по 16.11.2009. Основание: ст.24 Закона Украины «Об отпусках».

Не нараховано відповідно до «Расчётного листка за ноябрь 2009г. ИНН 234050 7303, таб. №217» (а.с.20, справа №2-2880/10) компенсацію за 4 дні не використаної відпустки та не виплачено 16.11.2009р., що є грубим порушенням і вимоги ч.1ст.116 КЗпП України і п.2 наказу №301-ок від 12.11.2009р..

Згідно «Расчётного листка за декабрь 2009г. ИНН 234050 7303, таб. №217» (а.с.20, справа №2-2880/10) за грудень місяць 2009р. мені оплачені 4 дні компенсація за не використану відпустку та дні тимчасової непрацездатності в кількості 12(дванадцять)- 2 133.24грн., 3(три) - 533.31грн. та 4(чотири) дні – 711.08грн., тобто за 19(дев'ятнадцять) днів – 3 377.63 грн..

Згідно Выписке №1 за 05.01.2010г. філія ПУМБ в м.Донецьку МФО 335537 ЄДРПОУ 24165705 грошові кошти в сумі 3220,0 грн. для Лаврецької Марини Юріївни отримані в банку саме 05.01.2010р. і згідно Реестра зачисления суммы заработной платы в банк за декабрь 2009 года на счёт №262599598894, таб.№217 Лаврецкой М.Ю. було зараховано 3220.45 грн.(а.с.24, справа №2-2880/10).

Якщо Товариство звільнило мене з роботи то повинні були розрахуватися зі мною, виплатити не оспорювані суми саме 16.11.2009р. і остаточний розрахунок провести з «…дати пред'явлення для оплати листків непрацездатності…». Мною листок непрацездатності Серія АПБ №546227 з 10.11.2009р. до 04.12.2009, здано для оплати 07.12.2009р..

Згідно ч.1 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року N 2240-III: 1. Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, … розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Таким чином, згідно ч.1ст.116 КЗпП України, зі мною повинні були провести остаточний розрахунок 08.12.2009р., але не пізніше 17.12.2009р., а не 05.01.2010р., як це було зроблено Товариством, що є грубим порушенням вимоги ч.1ст.116 КЗпП України.

Посадові особи ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія», в.о. директора СтаровойтоваВ.І. та головний бухгалтер ШироковО.А., в Довідці №76 від 19.05.2010 р., а.с. 103, справа №2-2880/10, СТВЕРДЖУЮТЬ(!), що у Товариства «Заборгованості по заробітній платі перед ЛаврецькоюМ.Ю. станом на 06.01.2010р. немає.»

Відповідач укрив(!) від суду наявність інших перерахувань на мій рахунок вже після 06.01.2010р..

Вже в 2011 році, після судового засідання, коли суд відмовляв у задоволенні поданих мною клопотань про надання відповідачем відповідних документів, мною було отримано Выписку по карточному счету – Счет №26259959886484 в валюте Украинские гривни, обслуживается в Отделение №8 филиала ПУМБ в г.Донецке, МФО 335537, владелец счета Марина Юрьевна Лаврецкая за период с 2009-10-01 по 2010-01-31 Состояние счета: …

Згідно цієї Выписки по карточному счету – Счет №26259959886484, на цей рахунок перераховувались грошові кошти «Выплата ООО «Донбасская фармцевтическая …» після 16.11.2009р.:

2009-12-14 16:50:50 Приход - 895.72 грн.

2010-01-05 16:31:25 Приход -3220.45 грн.

2010-01-11 16:30:40 Приход – 203.15 грн.

2010-01.20 15:05:55 Приход – 14.22 грн.

Це вказує на те, що під час мого звільнення було грубо порушено вимоги трудового законодавства: ч.1ст.116 КЗпП України. А в наданій суду Довідці №76 від 19.05.2010р. , а.с. 103, справа №2-2880/10, посадовими особами Товариства: в.о.Директора СтаровойтовоюВ.И., головним бухгалтером Широковим О.А. складено і видано, а представник Товариства ЗайцевЮ.О. використав завідомо підроблений документ надавши його суду для долучення до матеріалів справи, тобто грубо порушили вимоги ст..358,366 КК України.

Незважаючи на очевидність скоєних злочинних дій посадовими особами прокурор не побачив цього.

В відповіді від 30.03.12 № 1269 вих12: «Як вбачається з пояснень начальника юридичного відділу підприємства, а також за даними контролерів, Вам направлені листи щодо отримання трудової книжки від 23.12.2009 року № 39 з повідомленням про вручення, заказним листом від 11.01.2010 року. Дані факти також підтверджені іншими матеріалами перевірки контролюючих органів.»

Я стверджую, що я не отримувала листи з проханням приїхати та отримати трудову книжку, або дати письмову згоду на направлення по пошті. НЕ отримувала. Товариство не надало суду доказ про отримання мною особисто направлених ними на мою адресу цих поштових відправлень. В поштових повідомленнях наданих суду НЕ моя підпис, хто отримував ці поштові відправлення мені невідомо. Суд, незважаючи на такі мої твердження і в судовому засіданні, працівників пошти не допитав та не встановив кому вони вручали цю кореспонденцію.

В відповіді від 30.03.12 № 1269 вих12: «Також слід зауважити, що в ході судових засідань аналогічних порушень вимог чинного законодавства судом також не встановлено.»

В рішенні від 31 травня 2010 р., справа № 2-2880/10, Нікопольського міськрайонного суду, Судом встановлено, що:

-«На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що відповідачем дотримані норми законодавства, які регулюють звільнення працівника, а тому знаходить позовні вимоги Лаврецької М.Ю. в частині поновлення її на роботі не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так як права позивача не були порушені при звільненні, суд вважає за необхідне відмовити Лаврецькій М.Ю. і у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.»

Тоді як в ухвалі від 23 грудня 2011 року, справа №8-25/11, суд, суддя РибаковаВ.В., щоб уникнути відповідальності, прикрити свою однобокість при прийнятті рішення, не скасовуючи своїх тверджень в рішенні від 31 травня 2010 р., справа № 2-2880/10, вказує: «Лаврецька М.Ю. під час розгляду цивільної справи № 2-2880/10 вимог щодо стягнення заборгованості при звільненні не висувала, обставин щодо не проведення з нею повного розрахунку відповідачем при звільненні в позові не викладала. Суд розглянув справу в межах позовних вимог, а саме щодо поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.».

Суд, в особі судді РибаковоїВ.В., не переймався питанням встановити інші порушення відповідача під час мого звільнення, а навпаки, все робилось для того, що суду не були надані заявлені в клопотанні документи, щоб відмовити у вимогах позовної заяви. Маємо те, що і прокурор району Р.Такташов, і суд, в особі судді РибаковоїВ.В., діяли в інтересах однієї сторони - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія».

В відповіді від 30.03.12 № 1269 вих12: «Подальшою перевіркою за участю фахівців Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Донецького обласного відділення порушень вимог чинного законодавства, а також Ваших трудових соціальних та конституційних прав не встановлено.»

Такі твердження не відповідають дійсності і саме у зв’язку з тим, що ці фахівці у процесі перевірки перевіряли відповідність звільнення у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240, а не на відповідність ст.116,117 КЗпП України. Тому посилання на перевірку проведену цими фахівцями не витримує ніякої критики.

Така відповідь, це намагання прокурором району Р.Такташовим прикрити протиправні дії посадових осіб Товариства, і у першу чергу дії його колишнього директора, а нині голови Донецької обласної державної адміністрації Шишацького А.В..

На підставі викладеного прошу:

1.відкрити кримінальну справу та притягти до кримінальної відповідальності: ст..358, 366 КК України посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія»: в.о.Директора СтаровойтовуВ.І., головного бухгалтера Широкова О.А., якими складено і видано, та представника Товариства ЗайцеваЮ.О., який використав завідомо підроблений документ - Довідку №76 від 19.05.2010р., надавши його суду для долучення до матеріалів справи, який став підставою для прийняття рішення від 31 травня 2010 р., справа № 2-2880/10, Нікопольським міськрайонним судом,.

2.Провести службове розслідування, на підставі зібраних матеріалів притягнути до відповідальності прокурора Калінінського району м. Донецька Р.Такташова за не виконання вимог Закону України «Про прокуратуру», дачу не кваліфікованої відповіді на подану мною заяву.

Додаток:

копія рішення від 31 травня 2010 р., справа № 2-2880/10;

фотокопія Расчётного листка;

фотокопія Довідки №76 від 19.05.2010р.;

копія Довідки від 03.08.2010;

копія рішення від 18 жовтня 2011 р. справа 2- 3 862/11;

копія Выписки по карточному счету;

копія ухвали від 23.12.2011 року, справа №8-25/11.

10.05.2012р. М.Ю.Лаврецька

ЕВРОПЕЙСКИЙ СУД ПО ПРАВАМ ЧЕЛОВЕКА

ЗАЯВЛЕНИЕ

в соответствии со Статьей 34 Европейской Конвенции по Правам

Человека, а также Статьями 45 и 47 Регламента Суда

1. СТОРОНЫ

А. ЗАЯВИТЕЛЬ

(Данные о заявителе и его представителе, если такой имеется)

1. Фамилия заявителя Лаврецька

2. Имя и отчество Марина Юріївна

Пол: мужской / женский

3. Гражданство Україна

4. Род деятельности

5. Дата и место рождения: м.Нікополь, Дніпропетровська обл., Україна

6. Постоянный адрес Україна, 53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Електрометалургів,

7. Номер телефона

8. нынешний адрес(если отличается от 6.)

9. Фамилия и имя представителя

10. Род занятий представителя

11. Адрес представителя

12. Номер телефона Номер факса

В. ВЫСОКАЯ ДОГОВАРИВАЮЩАЯ СТОРОНА

13. Україна

ІІ. ИЗЛОЖЕНИЕ ФАКТОВ

14.

Я працювала завідуючою аптеки № 22 м. Нікополь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія», далі Товариство, з 14.04. 2009 року по переводу.

З 10 листопада 2009р. по 04.12.2009р. я вимушена була лікуватися на стаціонарному відділенні лікарні №3 м.Нікополь, мені було видано листок непрацездатності серія АБП № 546227. Про те, що я хвора і лікуюсь на стаціонарному відділенні в лікарні, я поставила до відому посадових осіб Товариства.

В листопаді 2009р., а саме 12.11.2009р., під час лікування, мене терміново викликали до головного офісу в м. Донецька для переговорів з директором Шишацьким А.В.. Я вимушена була виконати таке прохання і поїхати на цю зустріч. Але по приїзду до головного офісу мене, працівники Старовойтова В.І. та Чурилова І.Н., не пояснюючи причини, примусили, написати заяву про звільнення «по собственному желанию».

Посвідчення про відрядження з проїзними квитками я віддала Краснюк О.В. 16.11.2009р..

На підставі «поданої» мною заяви був прийнятий наказ № 301-ок від 12.11.2009р. про моє звільнення з 16.11.2009р. «по собственному желанию».

По поданій мною, Лаврецькою Мариною Юріївною, до Нікопольського міськрайонного суду позовний заяві до Товариства про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди судом прийнято рішення від 31 травня 2010 р. Нікопольського міськрайонного суду, по справі № 2-2880/10: У задоволенні позову Лаврецької Марини Юріївни - відмовити .

Нікопольським міськрайонним судом встановлено , що «Позивач перебувала на лікарняному з 10.11.2009 року по 04.12.2009 року за листком непрацездатності Серія АБП № 546227, з 07.12.2009 року по 25.12.2009 року за листком непрацездатності Серія АБП № 494445, з 26.12.2009 року 30.12.2009 року за листком непрацездатності Серія АБП № 546360» (а.с.5а-7, справа № 2-2880/10).

Мною своєчасно для оплати подано листки непрацездатності:

-- 07 грудня 2009р. листок непрацездатності серія АБП №546227 від 10.11.2009р. за листопад-грудень 2009р..

Згідно «Расчётного листка за декабрь 2009г. ИНН 234050 7303, таб. №217» (а.с.20, справа №2-2880/10) за грудень місяць 2009р. мені оплачені дні тимчасової непрацездатності в кількості 12(дванадцять)- 2 133.24грн., 3(три) - 533.31грн. та 4(чотири) дні – 711.08грн., тобто за 19(дев'ятнадцять) днів – 3 377.63 грн.. Суму 3220,0 та 14 грн. мною отримано у січні 2010р..

-- 25.12.2009р. - листок непрацездатності АБП №494445 від 07.12.2009р. – не оплачений до цього часу;

-- 31.12.2009р. - листок непрацездатності АБП №546360 від 28.12.2009р. – не оплачений до цього часу.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язко- вого державного соціального страхування":

«(Положення частини першої статті 2 визнано конституційним згідно із Рішенням Конституційного Суду N 1-рп/2005 від 17.03.2005) Установити, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.»

-- оплату за відрядження з проїзними квитками за поїздку до центрального офісу в м.Донецьк 12.11.2009р. в сумі більше 120 грн. також не оплачено до цього часу.

Тобто згідно чинного законодавства мені не оплачено до цього часу дні тимчасової непрацездатності в кількості вісімнадцять днів (15(п'ятнадцять) днів з 07.12.2009р. по 25.12.2009р., згідно листка непрацездатності АБП №494445 від 07.12.2009р. + 3(три) дні з 28.12.2009р. по 30.12.2009р., згідно листка непрацездатності АБП №546360 від 28.12.2009р.) в сумі 3 199.86 грн.(18 днів х 177.77 грн. оплата за один день згідно «Расчётного листка за декабрь 2009г. ИНН 234050 7303, таб. №217» - а.с.20, справа №2-2880/10) та оплату за відрядження з проїзними квитками за поїздку до центрального офісу 12.11.2009р. в м.Донецьк в сумі більше 120 грн. разом 3 319.86 грн..

До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області було подано позовну заяву про оплату листків непрацездатності. Але судом прийнято рішення від 18 жовтня 2011 року, справа №2-3862/11, яким в задоволенні позовних вимог Лаврецької Марини Юріївни до товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» про оплату листків непрацездатності та витрат на відрядження відмовлено.

Мною до апеляційного суду Дніпропетровської області подано апеляційну скаргу від 27.10.2011р. з проханням скасувати рішення від 18 жовтня 2011 року Нікопольського міськрайонного суду, справа №2-3862/11, і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Апеляційним судом прийнято ухвалу від 07.12.2011р., справа №22ц-12693/11, якою подану апеляційну скаргу на Рішення від 18 жовтня 2011 року Нікопольського міськрайонного суду, по справі №2- 3 862/11, за позовом Лаврецької М.Ю. до Товариства, відхилив, а само рішення залишив без змін.

Мною до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ подано касаційну скаргу від 24.12.2011р. з проханням скасувати як Ухвалу від 07.12.2011р. апеляційного суду Дніпропетровської області, справа №22ц-12693/11, так і само Рішення від 18 жовтня 2011 року Нікопольського міськрайонного суду, по справі №2- 3 862/11, і ухвалити, не передаючи справи на новий розгляд, нове рішення по суті позовних вимог.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Умнова О.В., ухвалою від 19 січня 2012 року, справа № 6-1733 ск 12, ухвалив:Відмовити Лаврецькій М.Ю. у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом Лаврецької Марини Юріївни до ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» про оплату листів непрацездатності і витрат на відрядження. Ухвала оскарженню не підлягає.

Маємо те, що мені по двом листкам непрацездатності, за 18 днів, в сумі 3 199.86 грн., до цього часу не оплачено.

Крім вищевикладеного під час розгляду суддею Нікопольського міськрайонного суду Рибаковою В.В. справи за поданим мною, Лаврецькою М.Ю., позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, мною неодноразово було заявлено усно клопотання про витребування низки доказів з:

Згідно ст. 133 ЦПК України станом на 01.05.2011р.:

Я розумію, що згідно ст. 137 ЦПК України:

Незважаючи на такі вимоги чинного законодавства Суд відмовляв у задоволенні заявлених мною клопотань, задовольняючись поясненнями відповідача та наданим суду ВІДПОВІДАЧЕМ, на його розсуд, письмових доказів. Письмові докази суду відповідачем наддавались на протязі всього судового розгляду справи. Тобто судом НЕ поважались честь, гідність позивача і здійснював правосуддя суд НЕ на засадах рівності сторін перед законом, а на користь однієї сторони – відповідача(ч.1 ст5 ЦПК України).

4. Затребувати з:

Мною, зважаючи на таку поведінку судді, було у письмовій формі, через канцелярію суду подано:

Клопотання 18.10.2011р. Нікопольський міськрайонний суд, суддя БабанінаВ.А., з проханням затребувати з ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія»:

У задоволенні клопотання судом було відмовлено.

Так за між іншим, в судовому засіданні, суддя БабанінаВ.А. сказала, що : Я не буду витребувати докази, які стануть підставою для подання заяви по ново виявленим обставинам.

Під час розгляду справи №2-3862/11 рішенням суду від 18 жовтня 2011 року встановлено, що:

На прийняте Рішення від 18 жовтня 2011 року, по справі № 2- 3 862/11, мною подана Апеляційна скарга від 27.10.2011р..

2. Затребувати від ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія»:

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладено прохання:

Подана касаційна скарга Вищим спеціалізованим судом розглянута, ухвалою від 19.01.2012р., справа № 6-1733 ск 12, суддя Умнова О.В., відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом Лаврецької Марини Юріївни до ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» про оплату листів непрацездатності і витрат на відрядження. Підкреслено, що «Ухвала оскарженню не підлягає».

4. Затребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія»:

При цьому твердження суду в рішенні від 31 травня 2010 р., справа № 2-2880/10:

судом НЕ були скасовані і не дано роз’яснення як ці твердження розуміти. І саме тому, що представник відповідача постійно в судовому засіданні під час розгляду справи за поданим позовом Лаврецької М.Ю. до ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» про оплату листів непрацездатності і витрат на відрядження де треба і де не треба тільки і робив посилання саме на цю «встановлену» судом обставину та на вимоги ч.3 ст.61 ЦПК України: Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На прийняту ухвалу мною подано касаційну скаргу на ухвалу від 19.03.2012р., справа № 22-ц/490/2117/12, і знову з проханням:

1. …

4. Затребувати з ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія»:

Касаційну скаргу на ухвалу від 19.03.2012р., справа № 22-ц/490/2117/12,Вищий спеціалізований суд України досі не розглянув, рішення не прийняв.

Тобто, як я вважаю, на підставі вище викладеного, в судовій гілці влади України діє кругова порука. Саме такий ВИСНОВОК я роблю з розгляду вищевказаних справ за поданими мною позовами.

При цьому цивільним процесуальним кодексом України передбачено і можливий вихід з судового засідання, на знак протесту, сторони по справі(ч.5 ст.169 ЦПК України), але і у такому випадку суд приймає рішення, яке є законним та обгрунтованим.

ЦПК України не передбачено можливість стороні по справі, третій стороні виразити протест проти такої поведінки в судовому засіданні судді. Навпаки ч.3 ст.162 ЦПК України прямо передбачено: 3. Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду цивільної справи оголошується перерва.

Як діяти у такому випадку простому громадянину?!

Мною до Нікопольського міськрайонного суду знову подано Позовну заяву від 04.01.2012р. з проханням:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія» на мою користь середній заробіток:

-- за весь час затримки виплати належних мені, Лаврецькій Марині Юріївні, як звільненому працівникові, сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, за відсутності спору про їх розмір, з 07.12.2009р. по день фактичного розрахунку, тобто по 20.01.2010р. в сумі 8681.4 грн. (192.92 х 45 (25днів в грудні 2009р.+20 днів січні 2010р.) ;

-- вимушеного прогулу з 20 січня 2010 р. до дня закриття в серпні 2011р. аптеки №22 в м.Нікополі - 2122.12 грн.(192.92 грн. в день х 11 – січень 2010р.) плюс 80 641.51 грн. (4 244.29грн. в місяць х 19 місяців до закриття в серпні 2011р. аптеку №22 в м.Нікополі),

разом 91 445.03грн..

Розгляд справи поручено судді Нікопольського міськрайонного суду ШестаковійЗ.С ., яка справу до розгляду не призначила у зв’язку з тим, що до цього часу не виконано окреме доручення про допит відповідача по справі по місцю його знаходження в м. Донецьку. АЛЕ вже пройшло більше п’яти місяців.

ІІІ. ЗАЯВЛЕНИЕ О НАРУШЕНИИ И/ИЛИ ПРОТОКОЛАВ С СООТВЕТСТВУЮЩЕЙ АРГУМЕНТАЦИЕЙ

15.

Згідно ст.ст.1,6,13,14,17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, 4 листопада 1950 року, яка ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року, прямо передбачено:

Стаття 1 Зобов’язання додержувати поваги до прав людини:

Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 6 Право на справедливий суд

1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру…

Приймаючи рішення(ухвали) Суд ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ був задовольнити подані клопотання та виконати вимоги ч.1 ст.137 ЦПК України витребувати заявлені докази.

Ні на заявлені клопотання в самій позовній заяві, апеляційній скарзі, касаційній скарзі, на подані клопотання в процесі судового засідання, суд не реагував і не реагує(!) взагалі. Не вирішення питання про оплату листків непрацездатності в одному судовому засідані під час розгляду однієї справи за поданим мною позовом я вимушена була знову і знову подавати позови, заяви з метою прийняти рішення про виплату мені по листкам непрацездатності. Це питання не вирішується вже на протязі кількох років.

Тобто грубо порушено моє право на справедливий і публічний розгляд цивільних справ по позовних заявах поданих мною до Нікопольського міськрайонного суду(апеляційним судом, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ) упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який не вирішив спір, як я вважаю, у відповідності до вимог чинного законодавства, щодо моїх прав та обов’язків цивільного характеру.

Стаття 13 Право на ефективний засіб юридичного захисту

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Розгляд справ в судах проходив однобоко, в інтересах однієї сторони – відповідача.

Для захисту свого порушеного права я звернулась до суду з надією на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, але юридичного захисту в судах держави України я не знайшла.

Стаття 14 Заборона дискримінації

Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою — статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Стаття 17 Заборона зловживання правами

Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Згідно ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Протокол ратифіковано Законом N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ), прямо передбачено: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

По своєчасно наданим для оплати листкам непрацездатності мені до цього часу не виплачено грошові кошти в сумі 3 199.86 грн., а розгляд поданих мною скарг затягнуто у часі на кілька років. У зв’язку з тим, що докази, про витребування яких мною було заявлено в поданих клопотання, судом не витренувались, клопотання не задовольнялись, я вимушена була подавати кілька позовів, заяв з метою захисту свого порушеного права.

Стаття 41 Конституції України. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно рішення Нікопольського міськрайонного суду, справа№2-3862/11, мене позбавили моєї власності – не оплачено дні тимчасової непрацездатності в кількості вісімнадцять днів в сумі 3 199.86 грн. та оплату за відрядження з проїзними квитками за поїздку до центрального офісу 12.11.2009р. в м.Донецьк в сумі більше 120 грн. разом 3 319.86 грн.. Це Рішення суду підтримано та залишено без змін в апеляційному суді Дніпропетровської області справа №22ц-12693/11, в Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, справа № 6-1733 ск 12. Захистити свої порушені права в суді Держави України НЕ МОЖЛИВО. Судова гілка влади працює однобоко, у цьому випадку тільки в інтересах однієї сторони - на користь ПОСАДОВИХ осіб: Шишацького А.В. - голови Донецької державної обласної адміністрації, Старовойтової В.І. - виконуючого обов’язки директора ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія».

Під час розгляду цивільних справ за поданими мною позовами в Нікопольському міськрайонному суді(апеляційному суді, Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ) в судовому засіданні вчинено дію, спрямовану на скасування прав, визнаних цією Конвенцією, та прямо передбачених в статтях 6,13,14,17 Конвенції (ст.17 Конвенції).

Держава Україна взяла зобов’язання поважати права людини, гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I Конвенції про захист прав людини і основополжних свобод. Як показав розгляд цивільної справи, на які робилось посилання вище, у судах судової влади в Україні, це тільки приниження моєї гідністі, як людини. Порушено моє право на справедливий суд при вирішенні питання щодо моїх цивільних прав та обов’язків, моє право на справедливий і відкритий розгляд судової справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом(ст.6 Конвенції). Я не можу належним чином утримувати себе, допомагати своїй дочці. В Державі Україна порушено моє право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі(ст.13Конвенції). Суддями прийняті рішення на користь посадових осіб навіть тоді, коли такі рішення явно протирічать вимогам чинного законодавства, незважачи на те, що дискримінація в Державі Україна заборонена(ст.14, 17 Конвенції).

Я вважаю, що Суди Держави України побоялись посадових осіб правлячої партії – Партії Регіонів, і у першу чергу Шишацького А.В. - голови Донецької державної обласної адміністрації, тому і рішення були прийняті всупереч вимогам чинного законодавства.

IV. ЗАЯВЛЕНИЕ В СООТВЕТСТВИИ СО СТАТЬЕЙ 35 $1 КОНВЕНЦИИ

16. Окончательное внутреннее решение (дата и юридическая природа решения. Орган, который его принял (судебная или иная инстанция)

Ухвалою від 19 січня 2012 року, справа № 6-1733 ск 12, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Умнова О.В., ухвалила:

відмовити Лаврецькій Марині Юріївні у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом Лаврецької Марини Юріївни до ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» про оплату листів непрацездатності і витрат на відрядження. Ухвала оскарженню не підлягає.

17. Другие решения (в хроническом порядке, с указанием по каждому из них даты принятия, юридической природы, а также органа (судебного или иного), который принял это решение.

-Рішення від 18 жовтня 2011 року Нікопольського міськрайонного суду, по справі

№2- 3 862/11;

-Ухвала від 07.12.2011р. апеляційного суду Дніпропетровської області, справа №22ц-12693/11;

--Ухвала від 23 грудня 2011 року Нікопольського міськрайонного суд, справа №8-25/11;

--Ухвала від 19.03.2012р. апеляційного суду Дніпропетровської області, справа № 22-ц/490/2117/12;

18. Существуют(существовали) ли какие-либо иные средства внутренней защиты, которые Вы не использовали? Если да, укажите, почему.

Ні, не існує.

V. ИЗЛОЖЕНИЕ ПРЕДМЕТА ЗАЯВЛЕНИЯ

19. Як показав розгляд моєї справи у судах судової влади в Державі Україна то це тільки приниження моєї гідності, як людини. Порушено моє право на справедливий судовий розгляд при вирішенні питання щодо моїх цивільних прав та обов’язків, моє право на справедливий і відкритий розгляд судової справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. В Державі Україна я не маю ефективного юридичного захисту у відповідному національному органі. Судами прийняті рішення на користь посадових осіб, навіть тоді, коли такі рішення явно протирічать вимогам чинного законодавства, незважачи на те, що дискримінація в Державі Україна заборонена.

Судді судової гілки влади України, неспроможні при розгляді позовної заяви поданої мною до суду, прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України, на мої клопотання не реагували, надані мною докази, при винесенні свого рішення, не враховували, порушили моє право на оплату днів тимчасової непрацездатності в кількості вісімнадцять днів в сумі 3 199.86 грн. та оплату за відрядження в сумі більше 120 грн., разом 3 319.86 грн., моє право на справедливий і відкритий розгляд судової справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом(ст.6 Конвенції), моє право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, при порушенні моїх прав особами, які здійснюють свої офіційні повноваження (ст.13Конвенції), порушено право користування мною правами та свободами, визнаними в Конвенції (ст.14 Конвенції), орган державної влади(судова влада), посадові особи вчинили дії, спрямовані на скасування моїх прав і свобод, визнаних цією Конвенцією (ст.17 Конвенції)

Я не можу захистити своє право ефективно в національному органі – судах: Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області, апеляційному суді Дніпропетровської області, Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ та добитися справедливий і публічний розгляд моєї справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

На підставі викладеного Прохаю Високий Суд:

1. прийняти до розгляду подану мною цю Заяву, розглянути її, прийняти рішення у відповідності до вимог чинного міжнародного права.

2. Зобов’язати Державу Україну, в особі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, апеляційного суду Дніпропетровської області, Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області виконувати вимоги міжнародних договорів, підписаних та ратифікованих Державою Україна, виконувати вимоги чинного законодавства самої Держави України і у першу чергу Конституції України.

3. Стягнути з Держави України , на мою, Лаврецької Марини Юріївни, користь, за такі поневіряння пов’язані з: грубим попранням мого права на судовий захист, справедливий і публічний розгляд моєї справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, моральну шкоду в сумі 10 000 євро.

VI. ЗАЯВЛЕНИЕ ОТНОСИТЕЛЬНО ПРОЦЕДУР В ДРУГИХ МЕЖДУНАРОДНЫХ ИНСТАНЦИЯХ

20. Подавали ли Вы изложенные выше жалобы в какие-либо иные международные инстанции для расследования или урегулирования? Если да, изложите подробности.

Ні, не подавала.

VII. ПЕРЕЧЕНЬ ПРИЛАГАЕМЫХ ДОКУМЕНТОВ (ПРИЛАГАЙТЕ НЕ ОРИГИНАЛЫ ДОКУМЕНТОВ, А ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО КОПИИ)

21.

- копія позовної заяви від 18.01.2010р.;

- копія рішення від 31 травня 2010 р., по справі № 2-2880/10;

- копія апеляційної скарги від 23.06.2010р.;

- копія ухвали від 29.11.2010р., справа №22ц-9333/10;

- копія касаційної скарги від 17.12.2010р.;

- копія ухвали від 28 березня 2011 року, справа № 6 - 1041 ск 11;

- копія позовної заяви від 29.06.2011р., справа №2-3862/11;

- копія ухвали про відвід 06.10.2011р. -2;

- копія клопотання 06.10.2011р.;

- копія клопотання 07.10.2011р.;

- копія клопотання 18.10.2011р.;

- копія рішення від 18 жовтня 2011 року, справа №2-3862/11;

- копія апеляційної скарги від 27.10.2011р.;

- копія ухвали від 07.12.2011р., справа №22ц-12693/11;

- копія касаційної скарги від 24.12.2011р.;

- копія ухвали від 19 січня 2012 року, справа № 6-1733 ск 12;

- копія заяви від 09.11.2011р., справа №8-25/11;

- копія ухвали про відвід судді РибаковійВ.В.;

- копія ухвали від 23 грудня 2011 року, справа №8-25/11;

- копія апеляційної скарги від 27.12.2011р.;

- копія ухвали від 19.03.2012р., справа № 22-ц/490/2117/12;

- копія касаційної скарги від 06.04.2012р.;

- копія позовної заяви від 04.01.2012р.

VIII. ДЕКЛАРАЦИЯ И ПОДПИСЬ

Я свідомо заявляю, що всі подані в цій заяві відомості є точними.

Місце: України, Дніпропетровська область, м.Нікополь.

Дата: 07.06.2012р.

М.Ю.Лаврецька