Продолжение вопроса о коррупции

Продолжением вопроса о коррупции есть и это дело, которое на протяжении нескольких лет находилось в Никопольском горрайонном суде на рассмотрении.

Должностные лица и их представители - ответчики РЕГУЛЯРНО(!!!) не приходили на судебные заседания, всячески затягивали рассмотрение дела.

Именно затягивание рассмотрения дела стало основанием для обращения с заявлением в Европейский Суд.

Наконец то решение принято и конечно же НЕ на пользу истца-просителя. Да и как могло бать по другому в нашей Державе?!

В процессе рассмотрения дела судья Троян Н.А. явно поддерживала сторону ответчика, на это указывают заявления об отводе судьи, неоднократные жалобы в разные инстанции.

Но вся проблема в том, что в соответствии со ст.20 ГПК Украины основаниями для отвода судьи есть:

«1. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання;

2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

3) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка,

усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді;

5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

2. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї або близькими родичами між собою.»

ВСЁ! Других оснований для отвода судьи НЕТ!

Вот и получается, что как то противостоять против беспредела судьи во время судебного заседания по рассмотрению дела НЕ ВОЗМОЖНО!!! Судья хозяин(!!!) в судебном заседании и это правильно(!), НО! Я, гражданин Державы Украина, ОБЯЗАН(!!!) иметь, и это должно быть прямо предусмотрено в процессуальном кодексе, возможность защитить свои интересы, как то реагировать на неправомерные действия судьи, если сказать грубо: поставить зарвавшегося нахала - на место!

ЗАКОНОДАТЕЛЬ – депутаты Верховной рады Украины, ОБЯЗАНЫ(!) внести в гражданско-процессуальный кодекс Украины, как и в другие процессуальные кодексы, более расширенные основания для отвода судьи! Среди этих оснований должны быть и такие, когда судья грубо нарушает: «…справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд…»(ст.1 ГПК Украины), «Право на звернення до суду за захистом»(ст.3 ГПК Украины), «Суд зобов’язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від …» (ст.5 ГПК Украины), «Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.», «Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.», «Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи» (ст.10 ГПК Украины), и т.д..

Именно на предвзятое отношение к учаснику судебного процесса указывает и дело по иску ТкаченкоТ.А.. Я лично считаю, что решение судьёй принято в интересах одной сторны – ответчика.

На это прямо указывают требования нормативно-правовых актов, на которые ссылается истец, но которые не взяты во внимание во время принятия решения судья.

Так в соответствии с «Порядком надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам», Утверждённого постановлением Кабинета Министров Украины от 14 апреля 1997г. N 346, далее постановление КМУ №346 от 14 апреля 1997 года:

«1. Право на щорічну основну відпустку мають керівні працівники навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічні, науково-педагогічні працівники та наукові працівники, які перебувають у трудових відносинах з установами, організаціями, підприємствами (далі — установи) незалежно від форм власності та їх галузевої належності.». А истец ТкаченкоТ.А. как раз и была в трудовых отношениях с ответчиком, т.к. была принята на работу по совместительству.

В Дополнении к «Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам» указана продолжительность ежегодного основного отпуска педагогов: «III. Середніх навчальних закладів: Вчителі (всіх спеціальностей) (4) - 56 календарних днів.»

Подчёркиваю, учителям (всех специальностей) ежегодно предоставляется Не 24, НЕ 28, а именно 56 календарных дня.

Т.е. на лицо все те же противоправные (коррупционные?!) действия, против которых защиты у участника судебного процесса НЕТ! Имела или не имела судья какую то заинтересованность во время принятия решения по делу – пусть рассудят сами читатели сайта, НО(!) то, что в этом случае не всё гладко, это видно и не вооружённым взглядом. Во время рассмотрения дела и во время принятия решения заинтересованность судьи просматривается.

Может я действительно чего то недопонимаю, но выше изложенное как раз и указывает на то, что в процессуальные кодексы Украины заложено единоначалие судьи, единовластие судьи в процессе рассмотрения дела, всё только дело в том, что не каждый судья пользуется этими правами ДОБРОСОВЕСТНО(!), простому гражданину от беспредела судьи НЕТ никакой защиты.

Я очень хотел бы ошибаться в изложенном! Но как показывает судебная практика, действительно защититься от противозаконных(!) действий судьи НЕ ВОЗМОЖНО! И привести таких примеров можно массу!!! Масса(!) таких примеров уже(!) освещена на сайте.

Насущная потребность, требование времени: КАК ЗАСТАВИТЬ депутатов ВСЕХ рад(советов) организовать работу против организованной преступности и коррупции?! Ведь кричать « ДАЁШЬ ВЛАСТЬ!!!», «СБРОСИМ ВЛАСТЬ ТИРАНА!!!», «ПЕРЕМОГА В НАШИХ РУКАХ!!!»… и при этом заниматься своими узкокорыстными интересами намного проще!

Вот так. Одно смущает, что депутатам Верховной рады Украины сейчас просто не до этого вопроса! У них сейчас более существенные дела – как остаться депутатом !

Может быть я не прав?!

Кроме вопроса коррупции, есть ещё один: имеют ли заинтересованность: материальную, моральную, иную какую-либо, судьи принимая решение в пользу одной из сторон процесса и возможно ли это определить по принятому решению судом. Ведь такой вопрос прямо выплывает из текста жалобы в Высшую квалификационную комиссию судей Украины. Чтобы мы понимали друг друга поясню свою мысль. В разговоре один человек рассказал о том, как он сам пытался выяснить у судьи какую сумму нужно дать, чтобы решение было принято в его пользу. Действовал этот человек через доверенное лицо. Так это доверенное лицо и поставило его в известность о том, что нужно дать 50% от суммы иска. Спорный вопрос был о признании права собственности на жилой дом, другое имущество совместно нажитое в период брака. Насколько я понимаю, то здесь денежные средства крутятся очень даже приличные.

Так имеют ли какую-либо заинтересованность судьи при принятии решения «на заказ» и можно ли по самому решению суда определить: «заказанное» это решение или нет?!

Может ли кто-либо из читателей сайта определить, какое решение суда «заказанное», а какое нет?!

С уважением Коряков А.И.

...........................................................................................

Я , Ткаченко Тетяна Абрамівна, прошу допомоги у кожного, хто може мені її надати!!!

На протязі кількох років я намагаюсь захистити свої порушені права, для чого зверталась за допомогою до високо посадовців, але отримувала одні відписки. Окремі мої скарги направлялись високопосадовцями на розгляд тій посадовій особі, на яку я скаржилась. І це при тому, що згідно частини 4 ст..7 Закону України «Про звернення громадян» 4. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Одночасно я вимушена була звернутися для захисту свого порушеного права і до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовними заявами. Про що я вже розповідала в першому зверненні з проханням надати допомогу. Але безпредєл в Нікопольському міськрайонному суді, як був, так і залишився. Спитаєте чому я це стверджую?! Тоді наступне.

1. НАРЕШТІ суддя Нікопольського міськрайонного суду Троян Н.А., розглянула цивільну справу по поданій мною позовній заяві від 13 березня 2003 року до відповідачів: Нікопольського сільськогосподарського технікуму(коледж), директора Свінтозельського О.О. «О взыскании компенсации за неиспользованный отпуск в сумме 288,4грн., затраты на лекарственные препараты в сумме 300грн., морального ущерба в сумме 1000 грн.» та прийняла рішення від 31 серпня 2011р..

Прийнятим рішенням суддя ТроянН.А. відмовила мені у задоволенні вимог позовної заяви. Це рішення мною оскаржено в апеляційному порядку, але і колегія суддів відхилила подану мною апеляцію, а рішення Нікопольського міськрайонного суду залишила без змін.

Ухвалу апеляційного суду від 17 листопада 2011р., справа № 22ц-11663/11, мені, на мої неодноразові прохання, не надано. Тому мені довелось касаційну скаргу направляти до вищого спеціалізованого суду України з ухвалою – вступною та резолютивною частинами. Я оскаржувала рішення колегії суддів, не знаючи мотивувальної частини рішення!

Прийняттям цих рішень СУДДІ підтвердили, що для них, суддів: СУДДІ ТроянН.А., колегії суддів судової палати апеляційного суду Дніпропетровської області у складі головуючого Лисичної Н.М., суддів КалиновськогоА.Б., Єлізаренко І.А., Закони в Державі Україні НЕ ПИСАНІ, а тому і приймають рішення так як ХОЧЕ, ЯК ВЗДУМАЄТЬСЯ СУДДІ, а те так як вимагає чинне законодавство!

Подивіться самі: У відповідності до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. N 346, далі постанова КМУ №346 від 14 квітня 1997 року:

В Додатку до «Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам» вказана тривалість щорічної основної відпустки педагогічних працівників III. Середніх навчальних закладів: Вчителі (всіх спеціальностей) (4) - 56 календарних днів.

Треба підкреслити, що в чинному законодавстві, в Законі України «Про освіту» немає різниці між викладачем та викладачем сумісником, є поняття – вчителі, педагогічні працівники.

З відповідачем я якраз і перебувала у трудових відносинах тому, що була прийнята на роботу по сумісництву.

Судді на ці вимоги чинного законодавства НЕ ЗВЕРНУЛИ УВАГИ, НЕ ПРИЙНЯЛИ ДО УВАГИ ПІД ЧАС ПРИЙНЯТТЯ СВОЇХ РІШЕНЬ і це незважаючи на те, що я неодноразово на це звертала їх увагу.

А тому і залишається відкритим питання: хто саме може ЗОБОВ’ЯЗАТИ (саме ЗОБОВ’ЯЗАТИ!!!), суддю приймати рішення у відповідності до вимог чинного законодавства і у першу чергу процесуального кодексу, ЗАКОНУ Держави:

- колегія суддів апеляційного суду по відношенню до судді нижчестоячого суду під час розгляду апеляційної скарги?!

- суддя , колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України під час розгляду касаційної скарги по відношенню до судді нижчестоячого суду, колегії суддів апеляційного суду?!

- Вища кваліфікаційна комісія суддів України під час розгляду поданої скарги по відношенню до судді нижчестоячого суду, колегії суддів апеляційного суду?!

ХТО?!

На цей час колегія суддів апеляційного суду ПРИКРИВАЄ(!) протиправні рішення судді нижчестоячого суду, судді Вищого спеціалізованого суду України прикривають протизаконні ДІЇ і судді нижчестоячого суду, і колегії суддів апеляційного суду, а Вища кваліфікаційна комісія суддів України ПРИКРИВАЄ ВЗАГАЛІ СУДДІВ СУДОВОЇ ГІЛКИ ВЛАДИ.

Для цього Вища кваліфікаційна комісія суддів України настільки НАМУДРИЛА з зразком скаргою(заявою), з якою треба звертатися до цієї ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ СУДДІВ України, що простий громадянин скласти таку скаргу(заяву) у відповідності до викладених вимог просто не може тому, що відсутня юридична освіта. І не просто юридична освіта, а треба мати як мінімум освіту на рівні кандидата юридичних наук, а то і доктора юридичних наук, щоб скласти цю скаргу. При написанні скарги(заяви) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не кожний адвокат не те, що не захоче допомагати у складенні цієї заяви, а просто сам не зможе її оформити належним чином у відповідності до вимог. Додаю зразок цієї заяви! Зразок мною взято на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - http://vkksu.gov.ua/discipline/2/. Оцініть самі, може я дійсно скласти таку заяву не можу, а іншим це не становить ніякого труда?!

Тобто все робиться в судовій гілці влади для того, щоб і надалі процвітали корупційні дії посадових осіб!

Я вважаю, що розгляд і прийняття рішень по справі за поданим мною позовом від 13.03.2003 року і Нікопольським міськрайонним судом, і колегією суддів судової палати апеляційного суду Дніпропетровської області є наглядним прикладом того, як «судова влада» в Україні встановлює «правосуддя» та «бореться» з коррупцією, підтримує правовідношення між юридичними та фізичними особами, ПРАВОПОРЯДОК В ДЕРЖАВІ УКРАЇНА...

В поданій касаційній скарзі мною прямо вказано:

-- Раз таке «глобальне» питання судді не можуть вирішити значить роблять це УМИСНО, УСВІДОМЛЮЮЧИ , що прикривають корупційні дії посадових осіб, дивлячись на те, що я захищаю свої інтереси сама без адвоката.

-- на те, що і колегія суддів апеляційного суду Дніпропетровської області також УМИСНО, УСВІДОМЛЮЮЧИ свої дії, прикриває корупційні дії посадових осіб вказує не тільки прийнята ухвала від 17.11.2011р., а і те, що я не отримала СВОЄЧАСНО з апеляційного суду ухвалу від 17 листопада 2011р., справа № 22ц-11663/11, у повному об’ємі, і це незважаючи на те, що мені було обіцяно, що я цю ухвалу отримаю на протязі п’яти днів від дня складення повного тексту. Саме це є тією причиною, що я вимушена була направити до Вищого спеціалізованого суду України саме ухвалу від 17.11.2011р. з вступною та резолютивною частиною.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гончар В.П. зразу не прийняв до розгляду касаційним судом, «…оскільки, в порушення вимог ст. 326 ЦПК України, до скарги не долучено повну копію ухвали апеляційного суду, завірену належним чином.»

Повну ухвалу апеляційного суду, належно завірену, мені видали тільки після моїх неодноразових звернень з проханням видати.

Але і після направлення повної ухвали апеляційного суду Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гончар В.П. відмовив у відкритті касаційного провадження і саме у зв’язку з тим, що «Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необгрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.». А тому і відмовив у відкритті касаційного провадження у справі за поданим мною позовом.

Ні Нікопольський міськрайонний суд, суддя Троян Н.А., ні колегія суддів судової палати апеляційного суду Дніпропетровської області у складі головуючого Лисичної Н.М., суддів КалиновськогоА.Б., Єлізаренко І.А., виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановив причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, НЕ постановили окрему ухвалу і НЕ направили її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов, таким чином прикрили корупційні дії посадових осіб(ст.211 ЦПК України).

Наскільки я можу робити висновки: і в Нікопольському міськрайонному суді, і в апеляційному суді Дніпропетровської області колегією суддів, і суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гончаром В.П., розгляд справи за моїм позовом поданим мною 13.03.2003 року проводився на ЗАМОВЛЕННЯ. І зробила я такі висновки на підставі прийнятих ними рішень: рішення Нікопольського міськрайонного суду від 31 серпня 2011 року, справа №2-134/11, ухвали від 17 листопада 2011р., справа № 22ц-11663/11, колегії суддів судової палати апеляційного суду, ухвали від 25 січня 2012 року, справа №6-46154ск11 судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гончара В.П..

Тому виникає закономірне питання: хіба можуть дослухатися, ПОЧУТИ мене, простого громадянина, ці громадяни України, яким ДОВІРЕНО(!) ЗДІЙСНЮВАТИ ПРАВОСУДДЯ в Україні?! У мене, виходячи з вищевикладеного, виник дуже великий сумнів.

Мною направлено скаргу і до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на відмову у відводі судді КалиновськогоА.Б., і саме з-за того, що суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Калиновський А.Б. часто приїздив в м.Нікополь, в Нікопольський суд, що у нього багато знайомих в м.Нікополі, що ЦЕЙ СУДДЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ приїздив не просто так в м.Нікополь.

Виникають питання: Це що всі судді апеляційного суду Дніпропетровської області, періодично, для встановлення безпосереднього контакту: - з суддями місцевого суду, - з ЗАІНТЕРЕСОВАНИМИ ОСОБАМИ у вирішенні їх справ, виїздять по місцям їх проживання?!

Це що такий метод отримувати «внимание» не в самому апеляційному суді, а завчасно, на місті проживання заінтересованої особи, або домовлятись щоб ті привозили своє «внимание» безпосередньо по місцю проживання самого судді апеляційного суду?!

На ці питання, на такі роздуми мене наводить таке:

В 1998 році я працювала в сільськогосподарському технікумі головою профспілкового комітету і, на той час з директором Свинтозельським О.О. була в нормальних відношеннях, то він мені, і не тільки мені одній, розповідав про те, що в Нікопольський міськрайонний суд часто приїздить суддя з апеляційного суду Дніпропетровської області Калиновський А.Б.. У нього тут друзі і що його, директора Свинтозельського О.О., з ним познайомили і що тепер він, директор Свинтозельський О.О., всі судові справи, на той час, спір з викладачем РусаковоюР.Г., вирішить на свою користь і саме тому, що він, директор Свінтозельський О.О., був у гостях у судді КалиновськогоА.Б. вдома в м.Дніпропетровську, що під’їзд в будинку, де проживає цей суддя, охороняє швейцар, який нікого з чужих в будинок не пускає(ця обставина зі швейцаром самого Свінтозельського О.О. дуже здивувала і він особливо на цьому акцентував увагу присутніх слухачів свого оповідання).

Потім про знайомство директора СвінтозельськогоО.О. з суддею КалиновськимА.Б. з апеляційного суду м.Дніпропетровська я чула в відділі кадрів, в приміщенні викладачів сільськогосподарського технікуму(коледж).

Тому коли мені було відмовлено у задоволенні вимог і позовної заяви 31 серпня 2011 року, і апеляційної скарги 17 листопада 2011р., мене це вже не дивувало.

«Я знаю, что судья КалиновскийА.Б. помогает не безплатно, а за большое «внимание», которое помещается в карман.»

Як захищати в суді своє порушене право в Державі Україна я НЕ ЗНАЮ.

У мене залишається пропозиція до депутатів Верховної ради України:

--при доборі на посаду судді додатково перевіряти моральний стан самого громадянина, чи допускав аморальну поведінку в своєму житті взагалі чи ні, чи може протиставити себе бажанню отримати «внимание», піти на сделку з совістю та прийняти рішення від імені Держави Україна проти вимог ЗАКОНУ тощо?!

--внести, доповнити чинне законодавство, в ст.ст.127,128 Конституції України, в статті 64,65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів », вимоги на зразок викладених в ч.1 ст.54 Закону України «Про освіту»: 1. Педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають … .

Доповнити чинне законодавство, Конституцію України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», статтею на зразок статті 41 Кодексу законів про працю України: Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов:

«Крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках:

1) одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;

3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.»

Не може працювати суддею громадянин, у якого низькі моральні якості. Н Е М О Ж Е!

За допомогою я вимушена звернутися знову і до Європейського суду!

На підтвердження викладеного прошу ознайомитись з частиною документів та дати мені пояснення. Може я дійсно в вище викладеному помиляюсь?!

Будь ласка!!! НЕ ВІДМОВТЕ! ДОПОМОЖІТЬ!

Додаток:

З повагою

17.04.2012р. Т.А.Ткаченко

ЗРАЗОК

Вища кваліфікаційна комісія суддів України

01032, м. Київ, вул. Жилянська, 120А.

__________________________________________________

(Прізвище, ім’я, по батькові заявника або назва (найменування) юридичної особи)

Адреса фактичного проживання

або місцезнаходження: __________________________________________________

(індекс, вулиця, номер будинку ,квартири, село, місто, область)

Адреса реєстрації: __________________________________________________

Контактний номер телефону: ______________________________________

Скарга /заява/

щодо неправомірної поведінки судді

1. Інформація про суддю (прізвище, ім’я, по батькові) ________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________ (назва місцевого чи апеляційного суду, в якому працює суддя) _________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________,(номер судової справи, дата постановлення у ній рішення, якщо у Вашій скарзі вказується, що дисциплінарний проступок вчинено суддею під час розгляду судової справи. ____________________________________________________ ____________________________________________________________________________, (статус заявника у цій справі: сторона, засуджений, потерпілий, свідок, адвокат, інше) __________________________________________________________

2. Зазначити, відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності:

• істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані зокрема:

• - з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом;

• - порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді;

• - правил підсудності чи підвідомчості;

• - необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

• невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;

• порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

• систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

• розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

• неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей.

Обґрунтувати в чому саме, на Вашу думку, полягає вищезазначена підстава:______________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Викласти факти та обставини про порушення суддею:

• вимог щодо його статусу;

• посадових обов‘язків;

• присяги.

Вказати дані на підтвердження такої інформації, дату вчинення суддею неправомірних дій ___________________________________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Висловити прохання до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення судді (П.І.Б., назва суду) до дисциплінарної відповідальності.

__________________________________________________________________________________

5. Засвідчити особистим підписом обізнаність заявника щодо правових наслідків за подання недостовірних відомостей стосовно судді. __________________________________

Всі відомості, подані у цій заяві є правдивими, і я обізнаний з тим, що у випадку поширення мною неправдивої інформації я можу бути притягнутим до встановленої законом відповідальності.

Додаток: копії судових рішень та інших документів, які підтверджують викладені у скарзі (заяві) факти: __________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата Підпис заявника

Примітка: 1. Прізвище, ім’я, по батькові заявника і судді потрібно зазначати в називному відмінку, друкованими літерами. Інші відомості викладати чітким, розбірливим почерком.

2. Скарга (заява) про скасування чи зміну судового рішення подається в порядку, встановленому процесуальним законодавством, і Вищою кваліфікаційною комісією суддів України не розглядається.

3. Скарга (заява) може бути подана до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України лише на поведінку судді місцевого чи апеляційного суду.

4. Якщо у Вас є відомості/докази про будь-який злочин, скоєний суддею, будь-ласка повідомте про це правоохоронні органи. Така інформація не є предметом розгляду у дисциплінарному процесі.

5. Без підпису заявника та адреси проживання (реєстрації чи місцезнаходження) скарга (заява) не розглядається.

6. Прохання не повідомляти про факти неправомірної поведінки судді, які вже були об'єктом перевірки і за які суддя вже притягався до дисциплінарної відповідальності або за результатом розгляду яких дисциплінарне провадження, за Вашою скаргою (заявою), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України було закрито.

В местный суд города Никополя

ТКАЧЕНКО ТАТЬЯНА АБРАМОВНА

г.Никополь ул.Л.Чайкиной, 6

ПО ИСКУ к:

НИКОПОЛЬСКИЙ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЙ ТЕХНИКУМ

Директор СВИНТОЗЕЛЬСКИЙ А.А.

г.Никополь ул.К.Либкнехта, 167

О взыскании компенсации за не использованный отпуск в сумме 288,40 грн., затрат на лекарственные препараты в сумме 300 грн., морального ущерба в сумме 1000 грн.

ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ

Я, Ткаченко Т.А., являюсь председателем профсоюзного комитета работников Никопольского сельскохозяйственного техникума – ответчика по настоящему делу с 1991 г. по настоящее время. С 1 сентября 1991г. в порядке совместительства я была принята в техникум на работу в качестве преподавателя. Приказом ответчика от 28 июня 2002 г. я была уволена по инициативе ответчика, копии приказа мне не выдали.

При получении окончательного расчета мне не выдали компенсации за неиспользованный отпуск за отработанный 2001- 2002 учебный год. На мои просьбы выдать мне указанную компенсацию ответчик ответил отказом. Тяжба с ответчиком по вопросу выплат мне отпускных началась еще в 1998 г., когда ответчик необоснованно отказал мне в выплате отпускных за отработанный 1997-1998 учебный год и только после трехлетнего противостояния, после обращения с жалобами во многие инстанции, на основании письма Начальника Департамента Минагрополитики Украины С.Мельника от 02.07.2001р. №18-2-2/133 мне были выплачены отпускные за все годы.

Компенсация за неиспользованный отпуск составляет 280 грн., за 56 рабочих дней , а с учетом 3% годовых , предусмотренных 214-1 ГК Украины сумма компенсации составляет 288,40 грн., которые для моего семейного бюджета имеют существенное значение.

Конфликт с ответчиком , грубо нарушившим мои трудовые права не выплатой компенсации за неиспользованный отпуск, вызвал резкое ухудшение моего здоровья, 8 ноября 2002г. у меня случился приступ инфаркта миокарда, в сязи с чем я до сих пор нахожусь на стационарном лечилась в Никопольском кардиологическом Центре, в Верхнеднепровском реабилитационном Центре, а с 27 февраля с.г. по настоящее время лечусь на дневном стационаре Никопольской Горполиклиники №1.

За время болезни на момент подачи иска я затратила на лекарственные препараты более 300 грн., кроме того , за время болезни у меня образовалась задолженность за испльзованный газ перед управлением Горгаза.

Таким образом , я считаю, что ответчик грубым попранием моих трудовых прав, повлекшием такое тяжкое заболевание как инфаркт миокарда, образовавшем долги за коммунальные услуги, причинил мне моральный ущерб, который я оцениваю в сумме 1000 грн..

На основании изложенного , руководствуясь ст. 45 Конституции Украины, ст.ст. 83,115,237-1 КЗоТ Украины, ст. 214-1,440-1 ГК Украины, -

ПРОШУ:

1. Обязать ответчика предоставить в судебное заседание приказа о начислении и выплате мне отпускных за период работы 1997-2000 гг., справку о задолженности по выплате компенсации за не использованный отпуск за 2001-2002 учебный год в качестве доказательств моих исковых требований.

2. Взыскать с ответчика в мою пользу компенсацию за неиспользованный отпуск в сумме 288,40 грн., затрат на приобретение лекарственных препаратов в сумме 300грн., морального ущерба в сумме 1000 грн., а всего 1588,40 грн.

Приложение: 1. Копии больничных листов на 3 л.

2. Копии акта Горгаза о задолженности.

3. Копии письма Минагрполитики Украины.

4. Копии письма Председателя ЦК ПС работников АПК.

5. Чеки на приобретение лекарственных препаратов.

6. Мои заявления ответчику на 2 л.

7. Копия искового заявления.

«13» марта 2003г. ____________ Т.А.Ткаченко

ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ УКРАЇНИ

01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5

23.11.2010 № 12рс/вк-4116/10

Ткаченко Т.А.

пр. місто Нікополь,

Дніпропетровська область, 53211

На Вашу скаргу щодо неправомірних, на Вашу думку, дій судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Троян Наталії Анатоліївни повідомляю наступне.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє виключно в межах повноважень, визначених статтею 91 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у тому числі розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді встановлені статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У Вашій заяві не міститься визначених даним законом підстав для притягнення судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Троян Н.А. до дисциплінарної відповідальності, оскільки Вами, фактично, оскаржуються процесуальні рішення та дії судді під час здійснення правосуддя у конкретній цивільній справі.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України не є органом правосуддя, а тому не вправі втручатися у розгляд конкретних судових справ, оцінювати докази, встановлювати обставини у справі та надавати правову оцінку судовим рішенням. Процесуальні рішення і дії суддів належать до сфери правосуддя, а тому можуть бути оскаржені лише в апеляційному чи касаційному порядку. Позапроцесуального порядку оскарження судових рішень чинним законодавством України не передбачено.

Одночасно повідомляємо, що згідно з положеннями цивільного процесуального законодавства, заява про відвід судді вирішується у нарадчій кімнаті виключно ухвалою того суду, який розглядає справу.

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Г.А. Колеснік

Справа №2-134/11

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М УКРАї Н И

31 серпня 2011 року м.Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Троян Н.А.

при секретарі : Смиковій Ю.В.

позивача: Ткаченко Т.А.

представника відповідача: Мазай А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного. аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд

встановив:

Ткаченко Т.А. звернулась до суду з позовом до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що вона працювала у відповідача з 3 вересня 1990 року головою профкому. З 1 вересня 1991 року, згідно її заяви, вона працювала у відповідача викладачем за сумісництвом.

26 червня 2002 року вона була звільнена з посади викладача. При розрахунку відповідач не виплатив їй компенсацію за невикористану відпустку за 2001-2002 навчальний рік. Вважає, що відпустка у неї повинна була бути 56 днів, як у викладача, а не 28 днів, як у голови профкому. Компенсація за невикористану відпустку складає 280 г ри. за 56 робочих днів, а з урахування 3% річних компенсація складає 288 грн. 40 коп., потім просила стягнути 337 грн. 07 коп.

19.08.2010 року надійшла додаткова заява позивача, в якій вона з урахуванням інфляції просила стягнути з відповідача компенсацію за невикористану відпустку в сумі 548 грн. 37 коп.

Конфлікт з відповідачем, який грубо порушив її права, викликав різке погіршення її здоров’я. 8 листопада 2002 року у неї був напад - інфаркт міокарду. За час лікування вона витратила на придбання ліків більше 300 грн. За час хвороби у неї виникла заборгованість за комунальні послуги. Таким чином вважає, що відповідач спричинив їй моральну шкоду у сумі 1000 грн. В судовому засіданні позивач збільшила свої вимоги в цій частині і просила стягнути з відповідача 1700 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, на їх задоволенні наполягала.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала і пояснила, що позивач дійсно працювала в сільськогосподарському технікумі звільненим головою профспілкового комітету з 3 вересня 1990 року. Ця робота являлась основною роботою позивача. З вересня 1991 року за заявою позивача вона була прийнята на роботу викладачем за сумісництвом, але фактично працювала на умовах погодинної оплати праці, адже основним місцем її роботи була - звільнений голова профспілки. Лекції студентам позивач читала у робочий час по основній роботі - голови профкому. Згідно наказу №43 від 28.06.1993 року ,.Про затвердження положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основаної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом. Адміністрація пішла на зустріч позивачу, надавши можливість читати лекції у її робочий час по основаному місцю роботи.

Відповідно до п.82 Наказу Міністерства освіти № 102 від ] 5.04.93 року „Про затвердження інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти" працівники підприємств, установ та організацій можуть залучатися до викладацької роботи у професійно-технічні та вищі заклади 1- 2 рівнів акредитації тільки на умовах погодинної оплати праці.

У примітці до Постанови КМУ від 01.10.2005 року № 988 зазначено що ставки погодинної оплати включають оплату за дні відпустки. При роботі за сумісництвом відпустки надаються по основному місцю роботи. Просила в позові відмовити, оскільки позивач мала основне місце роботи, де їй надавалася відповідна відпустка.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і в позові необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.6 ч.7 ст.10 Закону України „Про відпустки'' сумісникам відпустки надаються одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Відпустка надається на термін до закінчення відпустки за основаним місцем роботи.

Як встановлено в судовому засіданні позивач працювала в Нікопольському сільськогосподарському технікумі звільненим головою профкому з 3 вересня 1990 року, що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с. 17).

Згідно заяви позивача про прийняття її на роботу за сумісництвом (а.с.29). наказом по технікуму № 82 вона була зарахована на посаду викладача-сумісника з 01.09.1991 року (а.с.59).

Звільнений голова профспілки мав основне місце роботи - профспілкову організацію технікуму сільського господарства, трудова книжка голови профспілки знаходилась у профспілковому комітеті і заробітню плату голова отримував з розрахункового рахунку профспілкового комітету, оскільки профспілкова організація мала статус юридичної особи.

Ці обставини були підтверджені листом голови Нікопольської районної профспілкової організації працівників АГІК Донець О.Ф. (а.с.27). Ці обставини не заперечувала і позивач, не заперечувала також, що отримувала заробітню плату з розрахункового рахунку профспілкового комітету.

Позивач не заперечувала, що лекції студентам вона читала у свій робочий час по основній роботі.

При звільнені позивача в 2002 році їй була нараховані відпускні за 28 календарних днів в сумі 108 грн. 31 коп. і ця сума перерахована на особисту картку позивача (а.с.30).

Згідно акту ревізії фінансово-господарської діяльності технікуму від 16 грудня 2003 року викладачу-суміснику Ткаченко Т.А. була незаконно надана компенсація щорічної відпустки по 25 календарних днів за кожен рік 1998-2000 р. Підставою для видачі наказу була письмова відповідь працівника технікуму юриста Богданової А.Г. (а.с.39-40).

З огляду на вище викладене суд вважає, що позивач не мала права на відпустку 56 робочих днів, як викладач, оскільки її основною посадою була посада звільненого голови профком у технікуму.

З огляду на ці обставини не можуть бути задоволені і вимоги позивача про стягнення матеріальної і моральної шкоди.

На підставі наведенного. керуючись ст.ст 83,115.237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 209,212,214-215, 217-218 ЦПК України, суд

вирішив:

В позові Ткаченко Тетяні Абрамівні до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Нікопольський міськрайонний суд

Судова палата по цивільним справам

апеляційного суду Дніпропетровської області

49000, м. Дніпропетровськ вул. Харківська, 13

на рішення Нікопольського міськрайонного суду від 31 серпня 2011 року, справа № 2-134/11, за позовом Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного. аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди

Позивач: Ткаченко Тетяна Абрамівна

53211, м.Нікополь, вул.

Відповідачі: Дніпропетровський державний аграрний

університет

49600, м.Дніпропетровськ, вул. ім. Ворошилова, 25,

тел.(056)744-81-32, факс: (056)744-08-67

Нікопольський коледж Дніпропетровського

державного аграрного університету

53211, м.Нікополь, вул. К.Лібкнехта, 167, тел..5-11-02

Директор Нікопольського коледжу

Дніпропетровського державного аграрного

університету Свинтозельський О.О.

53211, м.Нікополь, вул. К.Лібкнехта, 167, тел..5-11-02

Апеляційна скарга

Я, Ткаченко Т.А., звернулась 03.03.2003р. до Нікопольського міськрайонного суду, далі суд, з позовом до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Суд розглянув справу за поданим мною позовом та прийняв рішення від 31 серпня 2011 року, справа №2-134/11, яким відмовив в позові Ткаченко Т.А. до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2011 року, справа №2-134/11, з цього питання була вирішена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:

Я працювала в сільськогосподарському технікумі з 3 вересня 1990 року головою комітету профспілкової організації, посада виборна. З 1 вересня 1991 року, згідно поданої мною заяви, мене було прийнято на роботу викладачем за сумісництвом. Відпрацював 11 років викладачем була 01.09.2002 року, а не з 26.06.2002р., як вказано в рішенні суду, звільнена за ініціативою відповідача з посади викладача.

Під час звільнення при розрахунку відповідач не виплатив мені компенсацію за невикористану відпустку за 2001-2002 навчальний рік. Я звернулась до відповідача усно по питанню виплати відпускних, але зі мною не захотіли розмовляти.

Негаразди з відповідачем по питанню виплати відпускних почались з 1996 року, коли директором технікуму було призначено Свинтозельського О.О.

Постійні сварки-конфлікти з відповідачем, яким порушено мої трудові права, визвало різке погіршення мого здоров’я. Після конфлікту, намагання врегулювати це спірне питання, з нецензурною мовою(бранью) з боку директора Свінтозельського О.О., я попала в кардіологічне відділення з інфарктом. Потім я знаходилась у Верхньодніпровському реабілітаційному центрі, на стаціонарі при 1-й поліклініці м.Нікополя біля 5 місяців. Я витратила на придбання ліків більше 300грн.. Чеки прикладені до матеріалів справи і не моя в тому провина, що вони вигоріли, зник текст – це вже провина працівників суду що вони не змогли зафіксувати текст документів на протязі 8 років та допустили, що папір обесцветился. Крім того у мене виник борг за комунальні послуги, газ – 512, 36 грн..

В прийнятому рішенні судом за підставу взяті тільки документи, які надані відповідачем, надані мною і які долучені до матеріалів справи, але ці докази при прийняті рішення судом не взято до уваги.

Відповідач звертав увагу суду на те, що я викладач - погодинник, але це не так. Викладач погодинник – це викладач, який підміняє викладачів під час їх відпустки, хвороби і відповідно нормативно-правового акту – Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, Затверджено Наказом Міністерства праці України,Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 28.06.1993 N 43, далі Положення від 28.06.1993 N 43, якщо у викладача до 240 годин педагогічного навантаження, то цей викладач НЕ є сумісником.

Це твердження спростовується: заявою, яка подана мною про прийняття на роботу по сумісництву з 01.09.1991р., Довідкою №456 від 02.11.2004р., та іншими доказами які є в матеріалах справи, але які не взято до уваги під час прийняття рішення судом.

Мені давалось педагогічне навантаження на цілий рік і так було на протязі всіх 11 років. Педагогічне навантаження було: 1996-1997 навчальний рік – 280 годин, 1997-1998 навчальний рік – 312 годин, 1999-2000 навчальний рік – 462 години, 2000 -2001 навчальний рік –426 годин, 2001 -2002 навчальний рік –480 годин при ставці 720 . Я читала лекції як на стаціонарному відділенні так і на заочному. Табельний номер у мене був №22, на мене велись тарифікаційні листи і штатний формуляр, картка особистого(лицевого) рахунку в бухгалтерії. В управлінні пенсійного фонду є персоніфікаційна картка на мене викладача по сумісництву.

В рішенні суду акцентовано увагу на те, що: «… лекції студентам вона читала у свій робочий час по основній роботі.» Але абзац 4 пункту 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, Затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. N 102, далі інструкція №102 від 15.04.1993 р., прямо передбачено, що в навчальних закладах дозволяється вести педагогічну роботу 12 годин на неділю – 480 годин на рік, якщо я маю ставку по основній роботі: «Інші працівники закладів освіти можуть вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями у цьому ж закладі освіти, але в середньому не більше 2 годин (12 годин на тиждень, 480 годин на рік), якщо вони по основній роботі отримують повний посадовий оклад (ставку).». абзац 6 пункту 91 інструкції №102 від 15.04.1993 р. «Названим працівникам за норму годин, визначену у цьому пункті, оплата проводиться понад основний посадовий оклад (ставку) у порядку, передбаченому відповідно для учителів, викладачів та керівників гуртків (за тарифікацією).» Суддя Троян Н.А. сказала в судовому засіданні, що тут ніде не написано, що читати лекції дозволено в робочий час, тобто слово ставка для неї незрозуміла і що протирічить вимогам чинного законодавства.

ІІ. В Положенні від 28.06.1993 N 43, на яке постійно робить посилання відповідач, якого підтримує і суддя ТроянН.А., є перелік робот, які не є сумісництвом.

Згідно абз.1 та абз 3 п.1. Положення від 28.06.1993 N 43 «1. Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Не є сумісництвом робота, яка визначена Переліком робіт, що додається до цього Положення.»

«ПЕРЕЛІК робіт, які не є сумісництвом:

Усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом:

3. Педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік.»

Це стосується тих викладачів по-годинників у яких педагогічне навантаження до 240 годин на рік, але у мене було від 280 до 480 годин на рік.

ІІІ. Суд бере за підставу прийняття рішення п. 82 інструкції №102 від 15.04.1993 р., але цей пункт стосується викладачів погодинників у яких не більше 240 годин навантаження на рік, мене ж прийнято на роботу, як викладача – сумісника, з педагогічним навантаженням від 280 до 480 годин:

«82. Працівники підприємств, організацій і установ можуть залучатись до викладацької роботи в професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації тільки на умовах погодинної оплати. При цьому розмір годинної ставки визначається шляхом ділення місячної ставки на середньомісячну норму навчального навантаження (72 години).»

Постанова КМУ N 1298 від 30 серпня 2002 р. Про оплату праці працівників на основі "Додаток 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. N 1298( 1298-2002-п ) СТАВКИ погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять: Примітки: 1. Ставки погодинної оплати включають оплату за дні відпустки. Але я викладач сумісник з педагогічним навантаженням більшим чим у викладача погодинника.

Незважаючи на неодноразові вимоги затребувати від відповідача надати Акт ревізії КРУ у повному обсязі суду відповідачем надано, і це визнала суддя ТроянН.А., Акт ревізії КРУ який складається з двох аркушів, з яких один титульний. Оригінал акту ревізії суду так надано і не було.

В рішенні суду вказано: «Вважає, що відпустка у неї повинна була бути 56 днів, як у викладача, а не 28 днів, як у голови профкому. Компенсація за невикористану відпустку складає 280 г ри. за 56 робочих днів, а з урахування 3% річних компенсація складає 288 грн. 40 коп., потім просила стягнути 337 грн. 07 коп.»

У відповідності до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. N 346, далі постанова КМУ №346 від 14 квітня 1997 року:

«1. Право на щорічну основну відпустку мають керівні працівники навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічні, науково-педагогічні працівники та наукові працівники, які перебувають у трудових відносинах з установами, організаціями, підприємствами (далі — установи) незалежно від форм власності та їх галузевої належності.». З відповідачем я якраз і перебувала у трудових відносинах тому, що була прийнята на роботу по сумісництву.

Далі: в п.2 цієї постанови КМУ №346 від 14 квітня 1997 року вказується на те, що: «2. Право керівних, педагогічних, науково-педагогічних (крім тих, що працюють у навчальних закладах та навчальних (педагогічних) частинах (підрозділах) інших установах і закладах) та наукових працівників на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в установі.»

Підкреслюю, вчителям (всіх спеціальностей) щорічно надається Не 24, НЕ 28, а саме 56 календарних днів.

Суд в рішенні встановив: «Відповідно до п.6 ч.7 ст.10 Закону України „Про відпустки'' сумісникам відпустки надаються одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Відпустка надається на термін до закінчення відпустки за основаним місцем роботи.»

Це при тому, що в п.6 ч.7 ст.10 Закону України „Про відпустки'' прямо вказано: «Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:

6) сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;»

Згідно п.5 постанови КМУ №346 від 14 квітня 1997 року «5. За бажанням керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників та наукових працівників частина щорічної основної відпустки, якщо вона надається за 1996-1997 і наступні робочі роки, замінюється грошовою компенсацією за можливості забезпечення їх у відповідний період роботою. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної основної відпустки не повинна бути менша ніж 24 календарних дні.»

Це означає, що я могла відгуляти у свою календарну відпустку по основному місцю роботи 28 календарних дні, як голова комітету профспілкової організації і як сумісник-викладач також, а інші 28 календарних дні мені, як суміснику-викладачу, відповідач ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ був видати грошову компенсацію.

Треба підкреслити що в Законі немає різниці між викладачем та викладачем сумісником.

Твердження суду «Відпустка надається на термін до закінчення відпустки за основаним місцем роботи.» і без виплати грошової компенсації за другу половину відпустки викладачу-суміснику, не відповідають вимогам чинного законодавства і є НАДУМАНИМИ, БЕЗПІДСТАВНИМИ, ПРОТИЗАКОННИМИ.

В рішенні вказано на те, що «Звільнений голова профспілки мав основне місце роботи - профспілкову організацію технікуму сільського господарства, трудова книжка голови профспілки знаходилась у профспілковому комітеті і заробітню плату голова отримував з розрахункового рахунку профспілкового комітету, оскільки профспілкова організація мала статус юридичної особи.»

Да це дійсно так. Але яке це має відношення до моєї викладацької роботи. Я пропрацювала 11 років в поданій позовній заяві я прошу вирішити спір про викладацьку роботу. В позовній заяві в назві та змісту нічого не вказується про профспілкову організацію.

Суддя Троян Н.А. заплутує мене, позивача, як учасника судового процесу та старається, щоб ніхто не розібрався в моїх вимогах.

Суддя пише, що під час звільнення з викладацької роботи в сільськогосподарному технікумі я отримала відпускні за 28 календарних дні: «При звільнені позивача в 2002 році їй була нараховані відпускні за 28 календарних днів в сумі 108 грн. 31 коп. і ця сума перерахована на особисту картку позивача (а.с.30).» Суд, суддя ТроянН.А. лукавить і каже неправду тому, що ці грошові кошти мені нараховані та мною отримані не під час звільнення, а тільки в травні 2003 року, тобто після подання позовної заяви до суду.

Але мені як педагогічному працівнику, відповідно до постанови КМУ №346 від 14 квітня 1997 року, за другу половину відпустки – 28 календарних дні до цього часу Нікопольський коледж(колишній сільськогосподарський технікум) так і не виплатив - суму 141 грн. З урахуванням інфляції ця сума на сьогодні становить 337 грн.

Суддя Троян Н.А. пише, що: «З огляду на вище викладене суд вважає, що позивач не мала права на відпустку 56 робочих днів, як викладач, оскільки її основною посадою була посада звільненого голови профком у технікуму.» Але не зроблено посилання на нормативно-правовий акт який мені це забороняє і мені цей нормативно-правовий акт не показали незважаючи на мої неодноразові прохання.

За 8 років слухання справи(3 роки у судді КліменкоІ.В. та 5 років у судді Троян Н.А. з 2007 року) відповідач майже не ходив на судові засідання. Я писала скарги … Було більше 27 судових засідань, відповідач не надав суду ні один оригінал документу за 8 років. Але мені весь цей час кажуть: оригінал документу Вам не потрібен …

Біля 300 аркушів знаходиться в матеріалах справи – чи й не глобальне питання, яке вирішується на протязі більше 8 років. Кілька років не вівся технічний запис.

В справі з’явився касовий ордер, заповнений на отримання мною 125.60 грн.. Цей документ надано суду не належно оформленим, без підпису та печатки. Я ніколи не отримувала ці гроші і вимагала розпечатку банку, але мені відмовили надати цей документ.

На передостанньому судовому засіданні представник Нікопольського коледжу надав суду довідку , що документів: тарифні списки та відомості пропали, а потім представник заявляє клопотання та просить суд долучити до матеріалів справи: з 1991р. виписку з тарифікаційних списків та відомостей, зі штатного формуляра за 2001-2002 роки. Коли я спитала: як це зрозуміти клопотання до суду про долучення до матеріалів справи виписки?! – То вони пропали, то знову з’явились. Представник відповідача заявив, що це з чернеток, але суддя Троян долучила до матеріалів справи. Але ж це не бухгалтерський документ сільськогосподарського технікуму, а Нікопольського коледжу. Тобто ці самі «чернетки» «зроблені, складені» набагато пізніше ніж повинні були бути складені.

Звертає на себе увагу те, що в справі є картка особистого(лицевого) рахунку, яка є фальшивою. В цій картці 2000 рік повторюється.

Але, Суд, суддя Троян Н.А., виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановив причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, НЕ постановив окрему ухвалу і НЕ направив її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов(ст.211 ЦПК України).

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, ст.3, 55, 56, 124, 129 Конституції України, ст.15,16 ЦК України, керуючись ст.ст. 291,293-296,303, 307, 312 ЦПК України

Прошу:

1. Скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду від 31 серпня 2011 року, справа № 2-134/11, за позовом Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та постановити нову ухвалу, якою прийняти до розгляду позовну заяву Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, розглянути та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства:

зобов’язати виплатити мені відпускні за 28 днів у відповідності до вимог постанови КМУ №346 від 14 квітня 1997 року з урахуванням індексу інфляції, витрати на ліки – 300грн.(вигорівши чеки в матеріалах справи не по моїй вині),1700 грн. моральна шкода, борг за газ – 512.36грн., судові витрати: держмито 8.40 грн. та 17.0грн.

2. Дати правову оцінку діям Нікопольського міськрайонного суду, головуючого судді Троян Н.А., по прийняттю рішення суду від 31 серпня 2011 року, справа № 2-134/11.

Додаток:

копія апеляційної скарги -3.

09.09.2011р. Т.А.Ткаченко

Вища кваліфікаційна комісія суддів України

01032, м. Київ, вул. Жилянська, 120А.

Ткаченко Тетяна Абрамівна

(Прізвище, ім’я, по батькові заявника )

Адреса фактичного проживання

або місцезнаходження: 53211, вул.Л.Чайкіної, 6, м.Нікополь,Дніпропетровська обл.

(індекс, вулиця, номер будинку ,квартири, село, місто, область)

Адреса реєстрації: 53211, вул.Л.Чайкіної, 6, м.Нікополь,Дніпропетровська обл.

Контактний номер телефону: моб. тел. 09 55 77 75 52

Скарга /заява/

щодо неправомірної поведінки судді

1. Інформація про суддю (прізвище, ім’я, по батькові): колегія суддів: головуюча суддя Лисична Н.М., судді КалиновськийА.Б., Єлізаренко І.А., (назва місцевого чи апеляційного суду, в якому працює суддя): судова палата у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області,(номер судової справи, дата постановлення у ній рішення, якщо у Вашій скарзі вказується, що дисциплінарний проступок вчинено суддею під час розгляду судової справи: ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2011р., справа № 22ц-11663/11, за апеляційною скаргою на рішення Нікопольського міськрайонного суду від 31 серпня 2011р. по справі за позовом Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, (статус заявника у цій справі: сторона, засуджений, потерпілий, свідок, адвокат, інше): сторона – позивач.

• істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані зокрема:

-- порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

Обґрунтувати в чому саме, на Вашу думку, полягає вищезазначена підстава:

17 листопада 2011р. відбулося судове засідання колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі головуючого Лисичної Н.М., суддів КалиновськогоА.Б., Єлізаренко І.А. по розгляду поданої мною апеляційної скарги.

Під час судового засідання було названо склад колегії і я почула прізвище КалиновськогоА.Б.. Я іще і перепитала «Калиновський»?! Головуюча спитала: «А що?!» Я сказала, що я йому не довіряю.

В сільськогосподарському технікумі(коледж) всі знають, що Ви знайомий директора Свинтозельського О.О. і що директор СвинтозельськийО.О. був у Вас вдома в м.Дніпропетровську, що в під’їзді житлового будинку, де Ви проживаєте, сидить швейцар і нікого з чужих в будинок не впускає.

Суддя КалиновськийА.Б. почав допитувати мене, спитав: я суддя Калиновський був у Свинтозельського вдома?! Я відповіла: Ні. Свінтозельський був у Вас вдома! …

Відвід було заявлено в судовому засіданні усно. Статтею 27 ЦПК України і не передбачено подання заяви про відвід у письмовій формі. Колегією суддів мені було відмовлено у задоволенні мого клопотання, а тому суддю КалиновськогоА.Б. залишили у складі колегії суддів. Ухвалу від 17 листопада 2011р. про відмову у відводі судді КалиновськогоА.Б., незважаючи на моє прохання, мені не було надано взагалі, що протирічить і грубо порушує вимоги ст.ст.222, 321 ЦПК України.

Виникає питання: Звідкіля я знаю про дружні стосунки судді апеляційного суду Дніпропетровської області КалиновськогоА.Б. та директора Свинтозельського О.О.?!

В 1998 році я працювала в сільськогосподарському технікумі (коледжі) головою профспілкового комітету і, на той час з директором Свинтозельським О.О. була в нормальних відношеннях, то він мені, і не тільки мені одній, розповідав про те, що в Нікопольський міськрайонний суд часто приїздить суддя з апеляційного суду Дніпропетровської області Калиновський А.Б.. У нього тут друзі і що його, директора СвінтозельськогоО.О., з ним познайомили і що всі судові справи, на той час, з спір викладачем РусаковоюР.Г. тепер він, директор Свінтозельський О.О., вирішить, тому, що він, директор Свінтозельський О.О., був у гостях у судді КалиновськогоА.Б., у нього вдома в м.Дніпропетровську, що під’їзд будинку, де проживає суддя, охороняє швейцар, який нікого з чужих в будинок не пускає(ця обставина зі швейцаром Свінтозельського О.О. дуже здивувала і він особливо на цьому акцентував увагу присутніх слухачів своєї розповіді).

Потім про знайомство директора СвінтозельськогоО.О. з суддею КалиновськимА.Б. з м.Дніпропетровська мені вже розповідали інші працівники і в відділі кадрів, і в приміщенні викладачів сільськогосподарського технікуму. Директор СвінтозельськийО.О. розповідав про своє знайомство з суддею КалиновськимА.Б. працівникам технікуму, щоб всі про це знали … .

Тому коли мені було відмовлено у задоволенні вимог і позовної заяви 31 серпня 2011 року, суддя ТроянН.А., і апеляційної скарги 17 листопада 2011р., колегія суддів: головуюча суддя Лисична Н.М., судді КалиновськийА.Б., Єлізаренко І.А., мене це вже не дивувало.

«Я знаю, что судья КалиновскийА.Б. работает не безплатно, а за большое «внимание», которое помещается в карман.»

У зв’язку з такою поведінкою судді КалиноськогоА.Б. у мене виникали питання: Це що всі судді апеляційного суду Дніпропетровської області, періодично, для встановлення безпосереднього контакту: - з суддями місцевого суду, - з ЗАІНТЕРЕСОВАНИМИ ОСОБАМИ у вирішенні на їх користь справ, виїздять по місцям їх проживання?!

Це що такий метод отримувати «внимание» не в самому апеляційному суді, а завчасно, на місті проживання ЗАІНТЕРЕСОВАНОЇ ОСОБИ, або домовлятись щоб ті привозили таке «внимание» безпосередньо по місцю проживання самого судді апеляційного суду?!

Вважаю, що і рішення Нікопольського міськрайонного суду від 31 серпня 2011 року, справа № 2-134/11, і ухвала колегії апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.11.2011р.,справа № 22ц-11663/11, прийняті з урахуванням тільки однієї сторони – відповідача. На що вказують матеріали справи і грубе порушення норм матеріального і процесуального права.

3. Викласти факти та обставини про порушення суддею:

• вимог щодо його статусу;

• посадових обов‘язків;

• присяги.

Вказати дані на підтвердження такої інформації, дату вчинення суддею неправомірних дій під час прийняття ухвали колегія суддів апеляційного суду грубо порушили норми матеріального права … .

Розгляд справи, на протязі всього часу і суддею ТроянН.А., і колегією суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі головуючого Лисичної Н.М., суддів КалиновськогоА.Б., Єлізаренко І.А., проводився НЕ об’єктивно, в інтересах відповідача, упереджено. Подані мною клопотання не задовольнялись, надані «документи» відповідачем долучались до матеріалів справи… :

-- справа за поданим мною позовом розглядалась на протязі більше 8 років.

-- Суддею ТроянН.А. взагалі не вівся технічний запис судового засідання – ВЗАГАЛІ, але колегія суддів на таке порушення не відреагувала.

-- На протязі восьми років відповідачем суду не було надано ні одного оригінала документа, тільки одні копії, виписки, але судді мені стверджували: оригінал документу Вам не потрібен … і колегія суддів на таке порушення не відреагувала, теж не витребували оригінали документів.

--На передостанньому судовому засіданні в Нікопольському міськрайонному суді представник Нікопольського коледжу надав суду довідку, що документи: тарифні списки та відомості пропали, а потім представник заявляє клопотання та просить суд долучити до матеріалів справи: з 1991р. виписку з тарифікаційних списків та відомостей, зі штатного формуляра за 2001-2002 роки. Коли я спитала: як це зрозуміти клопотання до суду про долучення до матеріалів справи виписки?! – То вони пропали, то знову з’явились. Представник відповідача заявив, що це з чернеток, але суддя Троян долучила до матеріалів справи, а колегія суддів апеляційного суду мовчки прийняла ці «докази» як належні. Тобто ці самі бухгалтерські документи «чернетки» «зроблені, складені» набагато пізніше ніж повинні були бути складені оригінали, але колегія суддів на таке порушення не відреагувала і не витребували оригінали документів незважаючи на мною заявлене до суду клопотання.

--Звертає на себе увагу те, що в справі є картка особистого(лицевого) рахунку, яка є фальшивою. В цій картці повторюється кілька разів один і той же місяць.

…

Ні Нікопольський міськрайонний суд, суддя Троян Н.А., ні колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі головуючого Лисичної Н.М., суддів КалиновськогоА.Б., Єлізаренко І.А., виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановив причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, НЕ постановили окрему ухвалу і НЕ направили її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов, таким чином прикрили корупційні дії посадових осіб(ст.211 ЦПК України).

Про справедливий розгляд справи я тільки могла мріяти. Судді, під час розгляду справи, підкорялись не Закону Держави, керувались НЕ принципом верховенства права, а грубо попирали мої, як громадянина України, права. Чесно і сумлінно свої обов’язки судді НЕ виконували. Судді НЕ дотримувалися морально-етичних принципів поведінки судді та вчиняли дії, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.

Вважаю, що судді, під час прийняття і рішення від 31 серпня 2011 року, справа № 2-134/11, суддя ТроянН.А., і ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.11.2011р., справа № 22ц-11663/11, колегія суддів у складі головуючого Лисичної Н.М., суддів КалиновськогоА.Б., Єлізаренко І.А., грубо порушили присягу та обов’язки судді, які визначені в ст..ст.54, 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Так вести Суддям не можна.

Відкрити дисциплінарне провадження по відношенню до колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі головуючого Лисичної Н.М., суддів КалиновськогоА.Б., Єлізаренко І.А., які відмовили у відводі судді КалиновськогоА.Б., провести службове розслідування, на підставі зібраних матеріалів винних: притягти до дисциплінарної відповідальності.

Вияснити, що це були за «відрядження» судді КалиновськогоА.Б. до Нікопольського міськрайонного суду: кураторство на підставі наказу голови апеляційного суду, … , чи може ініціатива самого судді для вирішення своїх питань?!

- копії належно завірених тарифікаційних відомостей, тарифікаційні списки, штатний формуляр(розклад) за період з 1991 по 01.09.2002 роки, книжку наказів, табель обліку робочого часу (вихід на роботу), відомості нарахування і виплати заробітної плати, моєї особистої картки;

- довідку про те, які відрахування були зроблені до Пенсійного фонду за весь період моєї роботи в Нікопольському технікумі гідромеліорації і механізації сільського господарства, Нікопольського сільськогосподарському технікумі викладачем, вихователем.

- довідку з розшифровкою нарахування і виплати грошових коштів, які мені були виплачені, коли, в якій сумі, за що.

Відкрити дисциплінарне провадження по відношенню до колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі головуючого Лисичної Н.М., суддів КалиновськогоА.Б., Єлізаренко І.А., які не дали правову оцінку діям Нікопольського міськрайонного суду, головуючого судді Троян Н.А., по прийняттю рішення суду від 31 серпня 2011 року, справа № 2-134/11.

5.Засвідчити особистим підписом обізнаність заявника щодо правових наслідків за подання недостовірних відомостей стосовно судді. __________________________________

Всі відомості, подані у цій заяві є правдивими, і я обізнана з тим, що у випадку поширення мною неправдивої інформації я можу бути притягнутим до встановленої законом відповідальності.

Дата 15.12.2011р. Підпис заявника

ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ УКРАЇНИ

вул. Жилянська, 120-А, м. Київ, 01032, тел. 044 581-85-31

20.04.2012 р. №8вк-19749/11

Ткаченко Т.А.

вул. м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53211

Повідомляємо, що за результатами розгляду Вашої скарги підстав для дисциплінарної відповідальності та відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів апеляційного суду Дніпропетровської області Лисичної Наталії Михайлівни, Калиновського Анатолія Борисовича, Єлізаренко Ірми Анатоліївни не встановлено, тому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 09 квітня 2012 року відносно даних суддів було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи на підставі ст. ст. 83-86 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Член Комісії В.І. Шаргало

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

01024 м. Київ, вул. П. Орлика, 4-а.

сторона по справі: Позивач

Ткаченко Тетяна Абрамівна

сторона по справі: Відповідачі:

Дніпропетровський державний аграрний

університет

49600, м.Дніпропетровськ, вул. ім. Ворошилова, 25,

тел.(056)744-81-32, факс: (056)744-08-67

Нікопольський коледж Дніпропетровського

державного аграрного університету

53211, м.Нікополь, вул. К.Лібкнехта, 167, тел..5-11-02

Директор Нікопольського коледжу

Дніпропетровського державного аграрного

університету Свинтозельський О.О.

53211, м.Нікополь, вул. К.Лібкнехта, 167, тел..5-11-02

на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2011р., справа № 22ц-11663/11, за апеляційною скаргою на рішення Нікопольського міськрайонного суду від 31 серпня 2011р. по справі за позовом Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди

Касаційна скарга

Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, далі апеляційний суд, прийняв ухвалу від 17 листопада 2011р., справа № 22ц-11663/11, якою відхилив апеляційну скаргу на рішення Нікопольського міськрайонного суду від 31 серпня 2011р. по справі за позовом Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а само рішення залишив без змін.

Я вважаю, що прийнята ухвала апеляційним судом незаконна, необґрунтована: судом у неповному обсязі з’ясовані обставини, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушено норми матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:

Держава Україна ГАРАНТУЄ мені, її громадянину, в Конституції України, право на захист свого порушеного права в СУДІ (ст.ст.3,8, 9,19,21,24,28,55,64,68 Конституції України).

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 01.11.96 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя »:

«Конституцією України кожній людині гарантовано право звернутись до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод. Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Це зобов’язує суди при розгляді конкретних справ керуватись насамперед нормами Конституції України.

1. Відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і

свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.»

17 листопада 2011р. відбулося судове засідання по розгляду поданої мною апеляційної скарги колегією суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі головуючого Лисичної Н.М., суддів КалиновськогоА.Б., Єлізаренко І.А.. У зв’язку з тим, що директор Свинтозельський О.О. в добрих відношеннях з суддею КалиновськимА.Б., про що сам Свинтозельський О.О. розповідав, що директор був у нього вдома, що в будинку, де проживає суддя є кос’єржка, я не довіряю судді Калиновському А.Б., тому заявила відвід. Відвід було заявлено в судовому засіданні усно. Статтею 27 ЦПК України і не передбачено подання заяви про відвід у письмовій формі. Колегією суддів мені було відмовлено у задоволенні мого клопотання, а тому суддю КалиновськогоА.Б. залишили у складі колегії суддів. Але ухвалу про відмову у відводі судді КалиновськогоА.Б., незважаючи на моє прохання, мені надано не було взагалі, що протирічить і грубо порушує вимоги ст.ст.222, 321ЦПК України.

Мною відвід судді було записано на диск.

Ніхто мене не питав на якій мові я буду говорити. Я говорила на російській мові, але мені відповідали на українській.

Судове засідання тривало всього15 хвилин.

Під час розгляду справи за апеляційною скаргою Відповідач звертав увагу колегії суду на те, що я викладач - погодинник, але це не так. Викладач погодинник – це викладач, який підміняє викладачів під час їх відпустки, хвороби і відповідно нормативно-правового акту – Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, Затверджено Наказом Міністерства праці України,Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 28.06.1993 N 43, далі Положення від 28.06.1993 N 43, якщо у викладача до 240 годин педагогічного навантаження, то цей викладач НЕ є сумісником.

Це твердження відповідача спростовується:

Відпрацював 11 років викладачем була 01.09.2002 року, а не з 26.06.2002р., як вказано в рішенні суду, звільнена за ініціативою відповідача з посади викладача-сумісника.

Під час розгляду справи за поданою мною апеляційною скаргою колегія суддів НЕ прийняла до уваги вимоги чинного законодавства:

Але абзац 4 пункту 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, Затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. N 102, далі інструкція №102 від 15.04.1993 р., прямо передбачено, що в навчальних закладах дозволяється вести педагогічну роботу 12 годин на неділю – 480 годин на рік, якщо я маю ставку по основній роботі: «Інші працівники закладів освіти можуть вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями у цьому ж закладі освіти, але в середньому не більше 2 годин (12 годин на тиждень, 480 годин на рік), якщо вони по основній роботі отримують повний посадовий оклад (ставку).». абзац 6 пункту 91 інструкції №102 від 15.04.1993 р. «Названим працівникам за норму годин, визначену у цьому пункті, оплата проводиться понад основний посадовий оклад (ставку) у порядку, передбаченому відповідно для учителів, викладачів та керівників гуртків (за тарифікацією).»

Під час звільнення при розрахунку відповідач не виплатив мені компенсацію за невикористану відпустку за 2001-2002 навчальний рік.

«1. Право на щорічну основну відпустку мають керівні працівники навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічні, науково-педагогічні працівники та наукові працівники, які перебувають у трудових відносинах з установами, організаціями, підприємствами (далі — установи) незалежно від форм власності та їх галузевої належності.». З відповідачем я якраз і перебувала у трудових відносинах тому, що була прийнята на роботу по сумісництву.

Звертаю увагу на вимоги чинного законодавства, вчителям (всіх спеціальностей) щорічно надається НЕ 24, НЕ 28, а саме 56 календарних днів.

В п.6 ч.7 ст.10 Закону України „Про відпустки'' прямо вказано: «Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:

6) сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;»

Треба підкреслити що в Законі немає різниці між викладачем та викладачем сумісником.

-- В справі є документи, які підтверджують, що я сумісник-викладач, а не погодинник:

1. Заява про прийняття на роботу по сумісництву від 01.09.1991р..

2. наказ №82 від 29.08.1991р. про прийняття на роботу по сумісництву.

3. інструкція –наказ №102 Міністерства освіти України від 15.04.1993р. п.91 та п.73 (викладач погодинник на 2 місяці). А я отримувала педагогічне навантаження на цілий рік при ставці 720 годин у мене було480, тарифікаційні списки, які складаються на викладача, який має педагогічне навантаження на рік і саме по відомостям тарифікаційним Міністерство освіти виділяло грошові кошти.

4.штатний формуляр – тільки на викладачів сумісників.

5.відповідь з Дніпропетровського державного аграрного університету, який підписано юристом ДовгимГ.І. від 07.02.2006р. № 12-11-113 – прямо вказує, що я працювала сумісником.

6. витяг з наказу №33 від 28.06.2002р. – що зі мною трудовий договір розривають з 01.09.2002р., як з сумісником.

7.відповідь з Дніпропетровської обласної прокуратури від 01.09.2007р. №07/1-46.01-07- вказує заступник прокурора О.І.Ричко, що я працювала сумісником.

Всі ці документи та інші в матеріалах справи є доказом того, що я працювала саме сумісником, а не погодинно і відпустка у мене повинна бути саме 56 календарних дні відповідно до Постанови КМУ від 14.04.1997р. №346, а не 24, і не 28 днів.

Колегія суддів взяла до уваги тільки те, що стверджував відповідач: що я викладач погодинник і відпустка мені повинна бути саме 28, а не 56 календарних дні, що я оформлена була на роботу вихователем, а працювала викладачем, що є неправдою.

В Положенні від 28.06.1993 N 43, на яке постійно робив посилання відповідач в процесі судового розгляду апеляційної скарги, є перелік робот, які не є сумісництвом.

Не є сумісництвом робота, яка визначена Переліком робіт, що додається до цього Положення.»

«ПЕРЕЛІК робіт, які не є сумісництвом:

3. Педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік.»

Це стосується тих викладачів погодинників у яких педагогічне навантаження до 240 годин на рік, але у мене було від 280 до 480 годин на рік.

І Нікопольський міськрайонний суд, і колегія суддів апеляційного суду Дніпропетровської області під час прийняття рішення взяли за основу п. 82 Інструкції №102 від 15.04.1993 р., але цей пункт стосується викладачів погодинників у яких не більше 240 годин навантаження на рік, мене ж прийнято на роботу, як викладача – сумісника, з педагогічним навантаженням від 280 до 480 годин:

Постанова КМУ N 1298 від 30 серпня 2002 р. Про оплату праці працівників …, "Додаток 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. N 1298( 1298-2002-п ) СТАВКИ погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять: Примітки: 1. Ставки погодинної оплати включають оплату за дні відпустки. Але я викладач сумісник з педагогічним навантаженням більшим чим у викладача погодинника.

Під час розгляду справи за поданим мною позовом я вісім років просила суд надати оригінал Акту ревізії КРУ для огляду та належно завірену копію у повному обсязі та долучити до матеріалів справи, але суд не затребував, а відповідачем його так і не надано. Суд приймав рішення на підставі витягу(?!) з Акту ревізії КРУ, який складається всього з двох аркушів, з яких один титульний.

Вважаю, що витяг(?!) з Акту КРУ на 2-х аркушах, наданий відповідачем суду, це службове підроблення, а саме: складено та видано завідомо неправдивий документ, призначений засвідчувати події або факти, які мають юридичне значення - ст. 366 КК України. Тому що відсутні підписи, немає печатки. Я не вірю в те, що ревізори, які проводили перевірку, юридично безграмотні працівники, не знають відповідні нормативно-правові акти та не дотримуються їх. Але надана суду частина Акту посадовими особами відповідача вказує саме на це.

В Акті КРУ вказується на те, що я викладач з погодинною оплатою, який працює всього два місяці, а не сумісник. І це при тому, що всі документи говорять саме про те, що я викладач-сумісник. Як викладач-сумісник я пропрацювала 11(одинадцять) років на одному робочому місті.

Суддя Лисичная в судовому засіданні також звернула увагу на цей витяг(?!) Акту КРУ, сказала, що відповідно цього Акту мені переплачено(!) грошові кошти, що є неправдою. В Акті стверджується що я працюю погодинно і відпустка, яку мені надавав відповідач у мене повинна бути 28 днів, а не 56 дні. І це при тому, що я сумісник-викладач. Але як суддю ТроянН.А., так і колегію суддів наданий суду «документ» задовольняє і є достатнім «доказом» для прийняття рішення.

Судом, і Нікопольським міськрайонним, і колегією суддів апеляційного суду Дніпропетровської області виявлено під час розгляду справи порушення закону працівниками КРУ, встановлено причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, але не постановлено окремої ухвали і НЕ направлено її відповідним органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Це є прикриття судом коррупційних дій посадовими особами КРУ під час перевірки, по моїй заяві, Нікопольський коледж Дніпропетровського державного аграрного університету та складення Акту перевірки, який не відповідає і грубо порушує вимоги чинного законодавства.

-- На протязі ВОСЬМИ(!) років, що справу розглядала суддя ТроянН.А. я їй ТРИЧІ заявляла відвід, але суддя Троян Н.А. так і не задовольнила його:

1. 30.09.2008р. до початку слухання справи.

2. 01.03.2010р.

3. 20.10.2010р.

-- Суддею ТроянН.А. взагалі не вівся технічний запис судового засідання – ВЗАГАЛІ.

-- На протязі восьми років відповідачем суду не було надано ні одного оригінала документа, тільки одні копії.

-- на те, що і колегія суддів апеляційного суду Дніпропетровської області також УМИСНО, УСВІДОМЛЮЮЧИ свої дії, прикриває корупційні дії посадових осіб вказує і те, що я не отримала СВОЄЧАСНО з апеляційного суду ухвалу від 17 листопада 2011р., справа № 22ц-11663/11, у повному об’ємі, і це незважаючи на те, що мені було обіцяно, що я цю ухвалу отримаю на протязі п’яти днів від дня ухвалення. Саме це є тією причиною, що я вимушена направляти до Вищого спеціалізованого суду саме ухвалу з вступною та резолютивною частиною.

-- За 8 років слухання справи(3 роки у судді КліменкоІ.В. та 5 років у судді Троян Н.А. з 2007 року) відповідач майже не ходив на судові засідання. Я писала скарги … Було більше 27 судових засідань, відповідач не надав суду ні один оригінал документу за 8 років. Але мені весь цей час судді казали: оригінал документу Вам не потрібен …

На передостанньому судовому засіданні в Нікопольському міськрайонному суді представник Нікопольського коледжу надав суду довідку, що документи: тарифні списки та відомості пропали, а потім представник заявляє клопотання та просить суд долучити до матеріалів справи: з 1991р. виписку з тарифікаційних списків та відомостей, зі штатного формуляра за 2001-2002 роки. Коли я спитала: як це зрозуміти клопотання до суду про долучення до матеріалів справи виписки?! – То вони пропали, то знову з’явились. Представник відповідача заявив, що це з чернеток, але суддя Троян долучила до матеріалів справи. Але ж це не бухгалтерський документ сільськогосподарського технікуму, а Нікопольського коледжу. Тобто ці самі «чернетки» «зроблені, складені» набагато пізніше ніж повинні були бути складені оригінали.

Звертає на себе увагу те, що в справі є картка особистого(лицевого) рахунку, яка є фальшивою. В цій картці повторюється кілька разів один і той же місяць.

Ні Нікопольський міськрайонний суд, суддя Троян Н.А., ні колегія суддів апеляційного суду Дніпропетровської області виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановив причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, НЕ постановив окрему ухвалу і НЕ направив її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов, таким чином прикрили корупційні дії посадових осіб(ст.211 ЦПК України).

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, ст.. 6 Конвенції про захист прав та свобод громадян, яка ратифікована Державою Україна , ст.. 3,8, 9,19,21,24,55,64,68 Конституції України, ст..ст. 15,16 ЦК України, ст..ст. 2,5-9,11, 54, 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керуючись ст.ст. 323-328,335,336,342 ЦПК України

Прошу:

1. касаційну скаргу прийняти до розгляду, розглянути та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

2. скасувати як Ухвалу від 17 листопада 2011р., справа № 22ц-11663/11, за апеляційною скаргою на рішення Нікопольського міськрайонного суду від 31 серпня 2011р. по справі за позовом Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, так і саме Рішення від 31 серпня 2011 р. Нікопольського міськрайонного суду, справа № 2-134/11, і ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд, по суті позовних вимог, а саме:

зобов’язати відповідачів виплатити мені відпускні за 28 днів у відповідності до вимог постанови КМУ №346 від 14 квітня 1997 року з урахуванням індексу інфляції в сумі 337.07грн., витрати на ліки – 300грн.(вигорівши чеки в матеріалах справи не по моїй вині),1700 грн. моральної шкоди, борг за комунальні послуги, газ – 512.36грн., судові витрати: держмито 8.40 грн. та 17.0грн.

3. дати правову оцінку діям:

- колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, яка безпідставно відмовила у задоволенні мого клопотання про відвід судді Калиновського А.Б..

- Нікопольського міськрайонного суду, головуючого судді Троян Н.А., по прийняттю рішення суду від 31 серпня 2011 року, справа № 2-134/11.

Додаток:

копія касаційної скарги -3;

копія належно завіреної ухвали та рішення.

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI 1. Від сплати судового збору звільняються: 1) позивачі — за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

05.12.2011р. Т.А.Ткаченко

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Секретаріат управління забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах

вул. П. Орлика, 4-а, м. Київ, 01043

№6-46154 ск 11

Ткаченко Т.А.

Надсилаємо копію ухвали судді (колегії суддів) Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 грудня 2011 року для виконання.

Додаток: на 1 арк.

Начальник відділу

(секретаріату) О.Ф.Грицик

вик.: СмикММ.

Вих.№ 94533/0/19-11 від 26.12.2011

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

15 грудня 2011 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гончар В.П., розглянувши касаційну скаргу Ткаченко Тетяни Абрамівни на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2011 року в справі за позовом Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду касаційним судом, оскільки, в порушення вимог ст. 326 ЦПК України, до скарги не долучено повну копію ухвали апеляційного суду, завірену належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 327 ЦПК України у разі надходження касаційної скарги, не оформленої відповідно до вимог, встановлених статтею 326 цього Кодексу, вона залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 121, 327 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Ткаченко Тетяни Абрамівни залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків до 15 січня 2012 року, але не пізніше п'яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог суду, касаційна скарга буде визнана неподаною й повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ В.П.Гончар

Справа №6-46154 ск 11

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Відділ обліку судових документів управління забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах

вул. П. Орлика, 4-а, м. Київ, 01043

№ 6-46154 ск 11 Ткаченко Т.А.

Вих..№ 12331/0/19-12 від 20.02.2012р. Вул..Л.Чайкіної, 6, м.Нікополь, 53211

Надсилаємо копію ухвали судді(колегії суддів) Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року та додані до скарги/заяви матеріали.

Додаток: на 35 арк.

Начальник відділу О.Ф. Грицик

вик. Смик М.М

ВИЩИИ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 року м.Київ

встановив:

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2011 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2011 року, в позові відмовлено. ;

У касаційній скарзі Ткаченко Т.А. просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необгрунтованою і наведені в ній доводи не дають

Справа №6-46154ск11

підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ^"зазначених судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити Ткаченко Тетяні Абрамівні у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ В.П. Гончар

ЕВРОПЕЙСКИЙ СУД ПО ПРАВАМ ЧЕЛОВЕКА

ЗАЯВЛЕНИЕ

в соответствии со Статьей 34 Европейской Конвенции по Правам Человека, а также Статьями 45 и 47 Регламента Суда

1. СТОРОНЫ

А. ЗАЯВИТЕЛЬ

1. Фамилия заявителя Ткаченко

2. Имя и отчество Тетяна Абрамівна

Пол: мужской / женский жіночий

3. Гражданство Україна

4. Род деятельности пенсіонер

5. Дата и место рождения Архангельська область, РФ

6. Постоянный адрес Україна, 53200, Дніпропетровська обл., м.Нікополь,

7. Номер телефона моб. тел.

8. нынешний адрес(если отличается от 6.)

9. Фамилия и имя представителя

10. Род занятий представителя

11. Адрес представителя

12. Номер телефона Номер факса

В. ВЫСОКАЯ ДОГОВАРИВАЮЩАЯ СТОРОНА

(Укажите Государство, против которого направлено заявление)

13. Україна

ІІ. ИЗЛОЖЕНИЕ ФАКТОВ - Статья 47 § 1 (г)

14. Я, Ткаченко Т.А., звернулась 03.03.2003р. до Нікопольського міськрайонного судуДніпропетровської області, Україна, далі суд, з позовом до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

-- в 2005 році я подавала клопотоння про відвід судді КлименкоІ.В., вх №9478 від 09.02.2005р. у зв’язку з тим, що на протязі більше двох років справа за поданим мною позовом не розглядалась, відповідач в судові засідання не з’являвся, … .

-- В 2007 році справу передали на розгляд судді ТроянН.А., я їй ТРИЧІ заявляла відвід, але суддя Троян Н.А. так і не задовольнила його, самовідвід не взяла:

1-й раз - 30.09.2008р. заявила відвід судді ТроянН.А. у зв’язку з тим, що: вона вже розглядала одну справу за поданим мною позовом, затягувала розгляд цієї справи, а тому я їй не довіряла, крім цього: суддя підвищувала на мене свій голос під час судового засідання, говорила мені: «Закрой рот, я тебя слушать не хочу», коли я заявила клопотання долучити документи до матеріалів справи і положила їх на стіл судді, суддя зкинула ці документи зі столу на підлогу, під час судового засідання суддя задавала питання відповідачу і сама ж на них відповідала, відповідач постійно в судовому засіданні мене ображав, насміхався наді мною, але суддя на ці виходки відповідача не реагувала, відмовляла мені у витребуванні заявлених документів.

2- раз - 01.03.2010р. заявила відвід судді ТроянН.А. у зв’язку з тим, що під час розгляду справи суддя ТроянН.А.: допомагала відкрито відповідачу, наприклад: сама задавала питання відповідачу і сама ж на них відповідала, надані мною додаткові матеріали до матеріалів справи не долучала, судові засідання проводились суддею однобоко, на користь відповідача, відповідач може надавати суду документи з фальсифікацією фактів, але суддя на це не звертала уваги ні під час розгляду справи, ні під час винесення рішення, відповідач надавав суду не повний текст документа, але суддя намагалася мене запевнити, переконувала, що це повний текст документа, під час проведення судового засідання до залу НЕОДНОРАЗОВО заходили сторонні люди: адвокати, з якими суддя ТроянН.А. вирішувала їх питання, а потім знову продовжувала судове засідання, заходили взагалі сторонні жінки - продавці товару, які пропонували купити їх товар, але суддя ТроянН.А. говорила, що у неї намає грошей і ті виходили з залу судового засідання .

3-й раз - 20.10.2010р. заявила відвід судді ТроянН.А. у зв’язку з тим, що суддя ТроянН.А. консультувала юриста відповідача до судового засідання у себе в кабінеті за півгодини до початку судового засідання, а після закінчення судового засідання юрист відповідача знову заходив до кабінету судді і суддя знову консультувала, що і як треба робити далі по справі, просила суддю долучити до матеріалів справи документи по моїй заробітній платі, але суддя відмовила, вказав, що на них не має печатки, всі судові засідання проводились без технічного запису судового процесу, я просила суд затребувати, надати цілу низку оригіналів документів - відмовила, вона просто не реагувала на мої клопотання …

-- На передостанньому судовому засіданні в Нікопольському міськрайонному суді представник Нікопольського коледжу надав суду довідку, що документи: тарифні списки та відомості пропали, а потім представник заявляє клопотання та просить суд долучити до матеріалів справи: з 1991р. виписку з тарифікаційних списків та відомостей, зі штатного формуляра за 2001-2002 роки. Коли я спитала: як це зрозуміти це клопотання до суду про долучення до матеріалів справи виписки?! – То вони пропали, то знову з’явились. Представник відповідача заявив, що це з чернеток, але суддя Троян їх долучила до матеріалів справи. Але ж це не бухгалтерський документ сільськогосподарського технікуму. Тобто ці самі «чернетки» «зроблені, складені» набагато пізніше ніж повинні були бути складені самі оригінали.

На протязі всього розгляду справи відповідачем суду не було надано ні одного оригінала документа, тільки одні копії. На заявлені мною клопотання про надання для огляду оригінал документу і належно завірену копію для долучення до матеріалів справи, мені весь цей час суддя казала: оригінал документу Вам не потрібен …

-- я вважаю що раз таке питання судді не можуть вирішити у строки визначені цивільно-процесуальним кодексом, значить роблять це УМИСНО, УСВІДОМЛЮЮЧИ , що прикривають корупційні дії посадових осіб, дивлячись на те, що я захищаю свої інтереси сама без адвоката.

-- на те, що і колегія суддів апеляційного суду Дніпропетровської області також УМИСНО, УСВІДОМЛЮЮЧИ свої дії, прикриває корупційні дії посадових осіб вказує і те, що я не отримала СВОЄЧАСНО з апеляційного суду ухвалу від 17 листопада 2011р., справа № 22ц-11663/11, у повному об’ємі, і це незважаючи на те, що мені було обіцяно, що я цю ухвалу отримаю на протязі п’яти днів від дня складення повного тексту ухвали. Саме це є тією причиною, що я вимушена була направляти до Вищого спеціалізованого суду ухвалу з вступною та резолютивною частиною.

-- на протязі всього часу розгляду справи за поданим мною позовом(3 роки суддею КліменкоІ.В. та більше 5 років у суддею Троян Н.А. з 2007 року) відповідач майже не ходив на судові засідання, яких було більше 27.

Кілька років не вівся технічний запис судового засідання і це при тому, що відповідно ст.197 цивільного процесуального кодексу України: 1. Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Тільки в серпні 2011 року суд нарешті прийняв рішення від 31 серпня 2011 року, справа №2-134/11, яким відмовив в позові Ткаченко Т.А. до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, далі апеляційний суд, прийняла ухвалу від 17 листопада 2011р., справа № 22ц-11663/11, якою відхилила апеляційну скаргу на рішення Нікопольського міськрайонного суду від 31 серпня 2011р. по справі за позовом Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а само рішення залишила без змін.

Ухвалою від 25 січня 2012 року суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гончар В.П., розглянув касаційну скаргу Ткаченко Тетяни Абрамівни на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2011 року, справа №6-46154ск11, встановив, що із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необгрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень. І, як наслідок, ухвалив Відмовити Ткаченко Тетяні Абрамівні у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Захистити своє порушене право в судах Держави Україна я так і не змогла, навпаки, справа за поданим мною позовом розглядалась не у встановлені законом строки, а на протязі майже дев’яти років, при цьому рівності сторін НЕ було, поваги до мене як сторони, навіть зі сторони суду, під час розгляду справи в судовому засіданні, НЕ БУЛО.

III.УКАЗАНИЕ НАРУШЕНИЙ КОНВЕНЦИИ И СООТВЕТСТВУЮЩАЯ АРГУМЕНТАЦИЯ - Статья 47 § 1 (д)

15. Статею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, далі Конвенція, яка ратифікована Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97, Держава Україна зобов’язалась гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції(ст.1).

Конвенцією передбачено, що ні з ким не можуть поводитись принижуючи його гідність(ст.3 Конвенції). При такому розгляді поданої мною позовної заяви до СУДУ , при такому відношенні посадових осіб до розгляду моїх заяв, мене, як громадянина України, приниженно, мої поневіряння призвели до того, що від хвилювання, від нервових стресів, які викликані такою несправедливістю посадових осіб до мене, я перенесла кілька інфарктів.

«Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру…»(ст.6 Конвенції).

Цивільна справа за поданим мною позовом розглядалась в суді на протязі майже 9(Дев’яти) років, а саме з 13.03.2003 по 25 січня 2012 року.

Діями Держави, у особі суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області , суддів апеляційного суду Дніпропетровської області, Вищого спеціалізованого Суду України грубо порушено ст.6 Конвенції: право на справедливий і публічний розгляд моєї справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, не вирішено на протязі майже дев’яти років спір щодо моїх прав та обов’язків цивільного характеру в цих судах.

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження»(ст.13 Конвенції). Своїми діями суддя КлименкоІ.В., суддя ТроянН.А., судді апеляційного суду Дніпропетровської області, Вищого спеціалізованого Суду України лишили мене права на судовий захист, таким чином порушили моє право користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції (ст.ст.1,3,6,13,14,17 Конвенції). При розгляді моїх скарг з проханням захистити мої порушені права посадові особи відкрито надсміхались над моїми поневіряннями.

«Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою…»(ст.14 Конвенції). В цьому випадку маємо те, що є пряма дискримінація по відношенню до мене, як громадянина України, з боку суддів.

«Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції»(ст.17 Конвенції). Своїми діями суддя КлименкоІ.В., суддя ТроянН.А. скасували моє право визнане ст.17 Конвенції. В цьому випадку маємо те, що по відношенню до мене, як громадянина України, з боку суддів є спрямовані дії по скасуванню моїх прав і у першу чергу права на судовий захист, на справедливий і публічний розгляд моєї справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, …

Мною вичерпано всі можливі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, а тому я вимушена за допомогою звертатися до Європейського Суду.

IV. ЗАЯВЛЕНИЕ В СООТВЕТСТВИИ СО СТАТЬЕЙ 35 § 1 КОНВЕНЦИИ - Статья 47 § 2 (а), (16-18)

16. Окончательное внутреннее решение:

Ухвалою від 25 січня 2012 року суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Гончар В.П., справа №6-46154ск11, відмовив Ткаченко Тетяні Абрамівні у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

17. Другие решения (в хроническом порядке, с указанием по каждому из них даты принятия, юридической природы, а также органа (судебного или иного), который принял это решение.

Рішенням від 31 серпня 2011 року, справа № 2-134/11, Нікопольський міськрайонний суд відмовив в позові Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області ухвалою від 17 листопада 2011р., справа № 22ц-11663/11, відхилила апеляційну скаргу на рішення Нікопольського міськрайонного суду від 31 серпня 2011р. по справі за позовом Ткаченко Тетяни Абрамівни до Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення компенсації за невикористану відпустку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а само рішення Нікопольського міськрайонного суду залишив без змін.

18. Существуют(существовали) ли какие-либо иные средства внутренней защиты, которые Вы не использовали? Если да, укажите, почему.

Ні, не існують.

V. ИЗЛОЖЕНИЕ ПРЕДМЕТА ЗАЯВЛЕНИЯ

19. Я до цього часу поневіряюсь по кабінетам посадових осіб у пошуках захисту свого порушеного права на справедливий і публічний розгляд моєї справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Я не можу захистити своє право ефективно в національному органі - судах: Нікопольському міськрайонному суді, апеляційному суді Дніпропетровської області, Вищому спеціалізованому суді України. Посадовими особами – суддями, грубо порушено моє право на судовий захист.

В И С О К И Й С У Д ПРОХАЮ:

1. Зобов’язати Державу Україну, в особі Верховного Суду України, Дніпропетровського обласного апеляційного суду, Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області виконувати вимоги міжнародних договорів, підписаних та ратифікованих Державою Україна, виконувати вимоги чинного законодавства самої Держави України і у першу чергу Конституції України.

2. Стягнути з Держави України , на мою, Ткаченко Тетяни Абрамівни, користь, за такі поневіряння пов’язані з грубим попиранням мого права на судовий захист, на справедливий і публічний розгляд моєї справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, моральну шкоду в сумі

100 000 євро.

VI. ЗАЯВЛЕНИЕ ОТНОСИТЕЛЬНО ПРОЦЕДУР В ДРУГИХ МЕЖДУНАРОДНЫХ ИНСТАНЦИЯХ

20. Ні, не подавала.

VII. ПЕРЕЧЕНЬ ПРИЛАГАЕМЫХ ДОКУМЕНТОВ (ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО КОПИИ)

21.

копія позовної заяви від березня 2003р.;

копія відповіді №323 від 31.03.2004р.;

копія відповіді №5-13-350 від 09.08.2004р.;

копія Заявления(об отводе)вх..№9478 від 09.02.2005р.;

копія відповіді №1655, від 15.01.2010р.;

копія заявления об отводе від 30.09.2008р. первое;

копія заявления об отводе від 01.03.2010р. второе;

копія звернення від 07.03.2010р. в Internet сайт: www.kaz-volnoe.narod.ru ;

копія заявления об отводе(трете судьи Троян Натилии Анатолиевны) від 20.10.2010р.;

копія відповіді №12рс/вк-4116/10 від 23.11.2010р.;

копія відповіді № Т- 5377-1321/0/9-11 від 01.02.11;

копія рішенням від 31 серпня 2011 року, справа № 2-134/11;

копія апеляційної скарги;

копія ухвали від 17 листопада 2011р., справа № 22ц-11663/11;

копія касаційної скарги;

копія ухвали від 25 січня 2012 року, справа №6-46154ск11.

VIII. ДЕКЛАРАЦИЯ И ПОДПИСЬ

22. Я сознательно заявляю, что все представленные в этом заявлении сведения являются точными.

Место: м.Нікополь, Дніпропетровська обл.., Україна

Дата: 17.04.2012р.

З повагою Т.А.Ткаченко

(Подпись заявителя )