Генеральному консулу Российской Федерации

в Харькове (Украина)

61024 г.Харьков , ул. Ольминского, 22.

Федорова Алла Михайловна

проживаю: Украина, 53200, Днепропет¬ровская область, г. Никополь,

ул. Лапинская, 24, тел. (05662) 5-59-00 .

Заявление

Я, Федорова Алла Михайловна , гражданка Российской Федерации, с 1997 года проживаю в Украине. Для того, чтобы заработать себе и своей семье на жизнь я начала заниматься предпринимательской деятельности, а именно торговля товарами народного потребления на рынках города Никополя Днепропетровской области, для чего оформила все необходимые документы. НО!

Мой ,Федоровой А.М., отчим, - Каримов Эргаш Ифратович, частный предприниматель, узнав, что я являюсь тоже частным предпринимателем и занимаюсь торговлей , потребовал от меня передать ему мой «бизнес». Обосновывал это своё требование тем, что он «восточный человек» и его воспитали «по восточному», где недопустимо, что бы «младшие женщины в семье» зарабатывали больше мужчин. Когда я отказалась от выполнения требований Каримова Э.И., он заявил мне, что у него «все схвачено» в Никопольском горрайонном суде Днепропетровской области и что он обратится в суд с любым надуманным иском, а суд удовлетворит этот иск и весь мой бизнес перейдет к нему.

Замысел был направлен на то, чтобы возбудить против меня , Федоровой А.М., надуманное уголовное дело, таким образом лишив меня даже мысли на сопротивление, на занятие предпринимательской деятельностью, забрать у меня всё моё имущество, чтобы я прекратила зарабатывать себе на жизнь, занимаясь торговлей, меня саму через время депортировать в Россию с «маленькой» сумочкой голой и босой, а всё, что я заработала забрать и поделить между собой .

Так это всё и происходило на протяжении с 2004 по апрель 2009 года... :

24 апреля 2004 г. Каримов Э.И. подал в Никопольский горрайсуд Днепропетровской области своё первое надуманное, безосновательное исковое заявление ко мне.

Судья Клименко И.В. сразу же наложила арест на имущество и моё, и моей двоюродной сестры Солодовник Е.В.. Судом это решение было направлено на исполнение. Госисполнителем сразу же было открыто исполнительное производство, наложен арест не на моё, а на имущество Солодовник Е.В., которое и передано было на ответственное хранение Каримову Э.И..

Через время Каримов подал ещё несколько исков в суд. Сам Каримов И.Э. на судебные заседания не ходил вообще, что и явилось основанием оставления всех поданных ним исков в суд без рассмотрения через два с половиной - три года после их подачи.

Были и возбужденные уголовные дела против меня, которые то прекращались, то снова возбуждались. Но я, несмотря на все происшедшие события, до сих пор на свободе, к уголовной ответственности не привлечена ни по одному из возбужденных против меня уголовных дел. При этом почему то никто и из должностных лиц не понёс ответственности за не законное возбуждение уголовного дела и безосновательное привлечение меня к уголовной ответственности …

С целью обеспечения исков Каримова Э.И. ко мне, Фёдоровой А.М., судьи Никопольского горрайонного суда Днепропетровской области Клименко И.В., Тихомиров И.В., налаживали арест и на имущество Солодовник Е.В. - малую архитектурную форму расположенную на территории рынка «Первомайский» и контейнеры на стоянке прилегающей к нему, запретив отчуждение до решения суда. Судьи абсолютно не принимали во внимание, игнорировали тот факт, что собственником данного имущества, и что установлено тоже определением Никопольского горрайонного суда от 13.01.2005г., является моя двоюродная сестра Солодовник Елена Владимировна (дело №2-7448/05). Это так СУДЬИ Державы Украина, подчиняясь только ЗАКОНУ, руководствуясь только ЗАКОНОМ, принимали свои решения попирая права и свободы своих же граждан Украины.

Был наложен арест и на имущество Солодовник Е.В., которое находилось и на Центральном рынке в г.Никополе.

Со временем, Каримов Э.И. продал имущество, на Центральном рынке, которое было у него на ответственном хранении. Мы вынуждены были обратиться в прокуратуру с соответствующей жалобой, а покупателю объяснить, что это за имущество и чьё оно. Покупатели со скандалом возвратили это имущество Каримову… Каримов, при таком положении дел, вынужден был передать ключи от торгового павильона мне, Фёдоровой А.М., а сама передача имущества Солодовник Е.В. госисполнителем была проведена только по моему настоянию от меня к Солодовник Е.В., а не от Каримова Э.И. к Солодовник Е.В., как должно было бы быть… Государственная исполнительная служба, как видно, не выполняла своих функций, предназначения… Торговым павильоном на Центральном рынке Каримов Э.И. пользовался без какой-либо оплаты её собственнику Солодовник Е.В. более трех лет. Понесенные нами убытки связанные с этим «пользованием», на основании решения суда, нам не возмещены до настоящего времени … Имущество , которое находилось на рынке «Первомайский» ЧПФ «Нева-1» до настоящего времени находится на ответственном хранении у Каримова Э.И..

Более чем через два с половиной года после подачи искового заявления в суд и его безрезультатного «рассмотрения», судья Тихомиров И.В., определениями суда от 12.12.2006г. и от 22.12.2006г., дело №2-818/06, отменил наложенные ним же самим аресты. Но выдавал мне эти определения, надлежаще заверенные его подписями и мокрыми печатями, три раза(!) , и как он утверждал каждый раз, подписывая эти копии, что эти определения суда «соответствуют» требованиям ст.19 Закона Украины «Об исполнительном производстве». Тем не менее государственный исполнитель отказывал принять эти определения к исполнению мотивируя именно тем, что эти определения не соответствуют требованиям действующего законодательства Украины.

Именно то, что прав государственный исполнитель отказав в принятии к исполнению определения суда от 12.12.2006г. и от 22.12.2006г., дело №2-818/06, в 2007 году, подтверждено теперь двумя решениями Никопольского горрайонного суда: Определение суда от 16.09.2009г. , дело № 4с-16/09, Определение суда от 27.01.2010г. , дело № 4с-3/10 и одним решением Днепропетровского апелляционного суда: определение суда от 31.03.2010г., дело № 22ц-2063/10 .

Это подтверждает то, что судья Тихомиров И.В., выдавая мне в 2007 году определения суда от 12.12.2006г. и от 22.12.2004г., которые не соответствовали требованиям действующего законодательства, а именно ст. 19 Закона Украины «Об исполнительном производстве», таким образом принимал непосредственное, активное участие в его рейдерском захвате с единственной целью – лишить собственника имущества его имущества на «законных» основаниях.

Постановления государственного исполнителя Гайдей И.Н. о выполнении определения суда от 12.12.2006г. и от 22.12.2004г. , дело №2-818/06, о снятии ареста с имущества Солодовник Е.В., ПОЯВИЛИСЬ «ВДРУГ» только в сентябре 2009 года после направления мною, Федоровой А.М., в Никопольский горрайонный суд более десятка исков, жалоб на неправомерные действия должностных лиц, заявлений… . О том, что есть такие постановления моему представителю Корякову А.И. было сказано одним из должностных лиц - судьёй Никопольского горрайонного суда в ее кабинете один на один. Именно полученное сообщение должностного лица-судьи, стало основанием подачи заявления в государственную исполнительную службу с просьбой выдать эти постановления госисполнителя о снятии ареста с имущества Солодовник Е.В.. Мы не сомневались, что такие постановления уже есть, т.к. должностное лицо-судья показала ксерокопии этих самых постановлений о снятии ареста у себя в кабинете в сентябре 2009 года, но «принятых» госисполнителем ещё в 2007 году!

Такие надлежаще заверенные документы нами были действительно получены в конце сентября 2009 года!

И теперь, при наличии этих постановлений о снятии ареста появившихся в сентябре 2009 года, получается, что во всех наших бедах связанных с НЕ ВОЗВРАТОМ из незаконного чужого владения имущества Солодовник Е.В. виновата только одна молодая девочка, государственный исполнитель Гайдей И.Н., которая постановления «приняла» о снятии ареста, подписала у начальника отдела, но «никому об этом не сказала» и даже сама об этом своём решении «забыла». Теперь, при наличии этих постановлений, ни судья ТихомировИ.В., ни начальник отдела государственной исполнительной службы в том, что решение суда фактически не выполнены НЕ ВИНОВАТЫ! Получается, что именно она, госисполнитель Гайдей не выполнила ФАКТИЧЕСКИ решение суда и не возвратила с ответственного хранения от Каримова Э.И. имущество её собственнику. А то, что во время всего этого скандала связанного с этим рейдерским захватом имущества Солодовник Е.В. были публикации в средствах массовой информации, были возбуждены уголовные дела ничего не означает… !!! Всё делалось в 2004 – 2005 годах для того, чтобы меня, ФедоровуА.М., унизить, втоптать в грязь, сделать уголовницей, а Каримова Э.И. наоборот - возвеличить, приукрасить …

Так в газете «Репортёр» от 01 июня 2004 года, на первой странице , в рубрике «Тревожная хроника» опубликовано сообщение «Наложен арест на имущество»: «… При проведении исполнительных действий должница заняла оборонительную позицию- она наняла трёх мужчин, которые вытолкнули из ларька понятих и государственного исполнителя-женщину. При этом государственному исполнителю были нанесены телесные повреждения, ей даже пришлось лечиться в больнице. По данному факту отдел государственной исполнительной службы городского управления юстиции направил представление в прокуратуру о возбуждении уголовного дела в отношении должницы, и тех лиц, которые осуществляли противозаконные действия.».

Это при том, что уголовное дело возбуждено не было, меня к уголовной ответственности не привлекли, не возмещала я и ущерб нанесённый здоровью госисполнителя, зато есть публикация в газете! Это при том, что избитой была именно я, ФёдороваА.М., именно я обращалась в суд с заявлением в порядке частного обвинения к Каримову Э.И….

- в газете «Проспект Трубников» от 18 июня 2004 г. опубликована статья на пол третей стораницы «Эргаш Каримов: ЧЕЛОВЕЧИЩЕ!»…

- по местному телевизионному каналу «Кварц», было показано интервью со следователем милиции Юхно, который вел расследование возбужденного уголовного дела в отношении меня, Федоровой А.М., который показывая на торговую палатку, в которой я временно торговала в районе Центрального рынка, комментировал, показывая в мою сторону, что частному предпринимателю за совершенное уголовно наказуемое деяние связанное с хищением имущества в особо крупном размере «светит» до десяти лет лишения свободы… Это интервью показывалось по телевидению несколько раз в день на протяжении недели… Это было событием в городе Никополь. Все кругом, и особенно на рынках, где я осуществляла торговую деятельность, об этих «боевых» действиях отдела государственной исполнительной службы, по выполнению «заказанного» решения суда, только и говорили. Я считаю, что это было сделано с целью оказать на меня сильное моральное давление и рейдерским путём, на «законных» основаниях, захватить чужое имущество!

Имеем то, что в суде, в отделе государственной исполнительной службы, в средствах массовой информации должностные лица принимали все меры к тому, чтобы не только отобрать имущество, но и уничтожить, как личность, как человека, и меня ФедоровуА.М., гражданку Российской Федерации, и мою двоюродную сестру Солодовник Е.В., гражданку Украины. Чтобы мы не только отказались от принадлежащего нам имущества на праве личной собственности, но и вообще прекратили заниматься предпринимательской деятельностью. Солодовник Е.В. такого напряжения не выдержала и одного года, вынуждена была прекратить заниматься предпринимательской деятельностью, стала домохозяйкой, стала воспитывать , растить своих детей. Я же, кроме воспитания своей дочери, ещё и пытаюсь добиться справедливости , возвратить имущество сестре Солодовник Е.В..

В 2010 году мною подано исковое заявление в порядке статьи 31 ГПК Украины. В этом иске об истребовании имущества из незаконного чужого владения я уточнила свои исковые требования: в качестве соответчика я привлекаю и отдел государственной исполнительной службы.

Кроме этого, мною направлены в адрес высоких должностных лиц жалобы с просьбой привлечь к уголовной ответственности судей, государственных исполнителей, адвоката за принятие участия по штучному созданию доказательств по гражданскому делу №2-1554/09 (2-856/08) к ответственности, которая предусмотрена ч.2 ст. 384 УК Украины, свидетеля , за дачу ложных показаний… . (жалобы прилагаю)

Вся эта судебная тяжба, тяжба с отделом государственной исполнительной службы не дали мне возможности на протяжении с 2004 по 2010 годы выехать на постоянное место жительства назад в Российскую Федерацию.

На основании изложенного

прошу

Вас, Генерального консула Российской Федерации в Харькове (Украина), оказать мне, Федоровой А.М., гражданке Российской Федерации, правовую помощь в защите моих интересов по возврату имущества Солодовник Е.В. из незаконного чужого владения , возмещению нанесенного имущественного убытка, морального вреда связанного с этим беспределом по рейдерскому захвату имущества Солодовник Е.В., по способствовать привлечению к ответственности виновных должностных лиц.

Ответ прошу направить мне, Федоровой А.М., в письменной форме в установленные законом сроки, по месту моего жительства.

Приложение, копии:

Апелляции от 22.11.2004г., № 2177 вых -04;

Постановления об отказе в возбуждении уголовного дела от 20.05.2005г.;

Искового заявления от 03.06.2010г.;

Жалобы от 12.06.2010г. Верховна рада Украины;

Жалобы от 12.06.2010г. Генеральному прокурору Украины;

Жалобы от 12.06.2010г. Высшая квалификационная комиссия адвокатуры при Кабинете Министров Украины.

С уважением

12.06.2010г. А.М.Федорова

В судебную палату по уголовным

делам

Апелляционного суда

1) 2177 вих - 04 Днепропетровской области

22.11.04 Старший помощник прокурора

г.Никополь Днепропетровской обл. Вовкив Р.В.

на постановление суда

Никопольского горрайонного суда

от 15.11.2004 года об отмене

постановления о возбуждении уголовного

дела № 32042334 по признакам ч.4 ст. 190

УК Украины

АПЕЛЛЯЦИЯ

Постановлением Никопольского горрайоного суда Днепропетровской области от 15.11.2004 гола отменено постановление и.о. прокурора г. Никополя Борисовой Н.А. от 12 июля 2004 года о возбуждении уголовного дела № 32042334 по факту завладения имуществом Каримова Э.И. по признакам преступления, предусмотренного ч. 4 ст. 190 УК Украины.

Данное постановление является незаконным и подлежит отмене по следующим

основаниями:

В соответствии с Решением Конституционного суда Украины от 30 января 2003 года № 3-рп/2003, суд рассматривая жалобы на постановления следователя и прокурора о возбуждении уголовного дела в отношении конкретного лица на стадии досудебного следствия, проверяет наличие поводов и оснований для вынесения указанных постановлений и не должен рассматривать и разрешать заранее те вопросы, которые должен будет разрешить суд при рассмотрении уголовного дела по существу, так как это будет нарушением конституционных основ правосудия.

В этом же решении Конституционный суд указал, что жалобы на постановления следователя и прокурора о возбуждении уголовного дела в отношении конкретного лица должны рассматриватся судом в соответствии с действующим законодательством в порядке уголовного судопроизводства.

Таким образом, при рассмотрении жалобы Федоровой А.М. на постановление о возбуждении дела, суд должен был соблюдать порядок расмотрения жалобы, предусмотренный вышеуказанными статьями УПК.

Однако, вышеуказанные требования Уголовно-процессуального законодательства и решения Конституционного суда Украины от 30 января 2003 года, при рассмотрении жалобы Федоровой А.М. и вынесении постановления судом грубо нарушены.

1. Исходя из требований ст. 236-1 УПК Украины жалоба на постановление прокурора подается в суд, поместу расположения органа, вынесшего постановление, лицом, интересов которого оно касается, в течении семи дней. Согласно постановления о возбуждении уголовного дела, оно было возбуждено следователем СО Никопольского ГО 12.07.2004 года. 04.10.2004 года Федорова А.М. была вызвана и допрошена следователем Юхно И.А. в качестве подозреваемой. Следовательно ей стало известно о возбужденном уголовном деле. Однако жалоба на постановление о возбуждении уголовного дела была подана Федоровой А.М. в Никопольский горрайсуд лишь 20.10.2004 года, тоесть через 16 дней после того, когда она узнала о возбужденном деле. Ссылка суда на неполучение Федоровой А.М. копии постановления о возбуждении уголовного дела является необоснованной, так как вручение данной копии о возбуждении дела лицу не предусмотрено действующим законодательством. Необоснован и вывод суда на отсутсвие, в момент рассмотрения жалобы Федоровой А.М., постановления о возбуждении уголовного дела, так как оно по ошибке небыло предоставлено следователем со всеми материалами дела.Данное постановление было вынесено 12.07.2004 года и по нему следователем Юхно И.А. проводилось досудебное следствие. Таким образом, Федоровой А.М. нарушен срок для обжалования постановления, предусмотренный Уголовно-процессуальным Кодексом Украины.

2.Постановление о возбуждении уголовного дела было вынесено по факту завладения путем мошенничества имуществом Каримова Э.И. а не в отношении конкретного лица -Федоровой А.М. Таким образом, суд не имел права рассматривать жалобу Федоровой А.М., так как на момент возбуждения уголовного дела не было установлено лицо, совершившее преступление. Ссылка суда на то, что исходя из постановления о возбуждении уголовного дела, усматривается указание на конкретное лицо-Федорову А.М., является не обоснованным, и противоречащим содержанию самого постановления. Так, согласно заявления Каримова Э.И. в Никопольский ГО УМВД, лицом, завладевшим его имуществом он считает Федорову А.М. Будучи опрошенной во время доследственной проверки Федорова А.М. категорически указала на то, что вообще никогда не получала никакого имущества от Каримова Э.И. Объяснения Федоровой А.М. во время проверки заявления Каримова Э.И подтвердили Солодовник Е.В., и Федоров С.Л. Показания Каримова Э.И. об отпуске товара из склада подтвердили в своих объяснениях Блинова Л.П., Чудновец Г.В., Гузь Л.В., Таган А.М., Таган Н.П. Поскольку к имуществу Каримова Э.И. и его отпуску со склада имели допуск ряд лиц, то на момент возбуждения уголовного дела не было достоверно установлено, что имуществом Каримова Э.И. завладела именно Федорова А.М. При таких обстоятельствах прокуратурой г. Никополя уголовное дело было возбуждено по факту, а не в отношении конкретного лица-Федоровой А.М.

Необоснованной является ссылка суда на ответ начальника Никопольского ГО УМВД Шкуропата Н.И. , так как начальник Никопольского ГО в соответствии со ст.ст. 101, 102, 112-114 УПК Украины не имеет никакого отношения к органам досудебного следствия. Кроме того, в материалах, исследованных судом, имеется постановление о возбуждении уголовного дела, вынесенное и.о. прокурора г. Никополя Борисовой Н.А. Согласно резолютивной части постановления оно возбуждено по факту завладения имуществом Каримова Э.И. направленно для организации досудебного следствия начальнику СО Никопольского ГО.

3. Обосновывая отмену постановления и.о. прокурора г. Никополя Борисовой Н.А. от 12 июля 2004 года о возбуждении уголовного дела, суд сослался на пояснение Федоровой А.М. о том, что в производстве Никопольского горрайсуда находится гражданское дело по иску Каримова Э.И. к Федоровой А.М. о взыскании задолженности по договору и истребовании имущества из чужого незаконного владения, а также на жалобу Федоровой А.М. на действия государственной исполнительной службы и жалобу частного обвинения Федоровой А.М. в отношении Каримова Э.И. При этом, в своем постановлении суд не указал, каким образом данные документы взаимосвязаны с постановлением о возбуждении уголовного дела, является ли наличие гражданско-правового спора основанием для отмены постановления, и какое отношение имеет отправление гражданского дела по иску Каримова Э.И. к Федоровой А.М. в апелляционный суд. Таким образом, суд, в нарушение требований Решения Конституционного суда Украины от 30 января 2003 года № З-рп/2003, письма Председателя Верховного суда Украины председателям апелляционных судов от 12.02.2003 г. вышел за пределы своих полномочий, и при рассмотрении жалобы Федоровой А.М. вместо того, чтоб исследовать вопросы о поводах, основаниях и порядке возбуждения уголовного дела в отношении конкретного лица, начал исследовать доказательства, давать им оценку, делать выводы о наличии гражданско-правовых отношений, другим образом проверять вопросы, касающиеся доказанности вины подозреваемой. При этом, вопрос о том, были ли поводы и основания к возбуждению уголовного дела у и.о. прокурора, принявшего решение о возбуждении уголовного дела, так и остался не выясненным.

Таким образом, постановление об отмене постановление прокурора г. Никополя о возбуждении уголовного дела вынесено судом в нарушение требований УПК Украины, и решения Конституционного суда Украины от 30.01.2003 года.

Согласно ст.94 УПК Украины к возбуждению уголовного дела является: заявления и сообщения предприятий, организаций, должностных лиц, представителей власти.

общественности или отдельных граждан; сообщения представителей власти, общественности или отдельных граждан, задержавших подозреваемое лицо на месте совершения преступления или с поличным; явка с повинной; сообщения, опубликованные в печати; непосредственной обнаружение органом дознания, следователем, прокурором или судом признаков преступления.

В соответствии со ст.98 УПК Украины, прокурор, следователь, орган дознания или судья обязаны вынести постановление о возбуждении уголовного дела, указав поводы и основания к возбуждению дула, статью уголовного закона, по признакам которой возбуждается дело, а также дальнейшее его направление.

Как следует из материалов дела №32042334 от 12 июля 2004 года, данное дело было возбуждено и.о. прокурора г. Никополя по факту завладения путем мошенничества имуществом по признакам преступления предусмотренного ч.4 ст. 190 УК Украины.

Из этого же постановления и материалов дела усматривается, что уголовное дело было возбуждено по материалам доследственной проверки заявления Каримова Э.И..

Кроме того, при возбуждении уголовного дела учитывались:

- ' копии накладных и о приобретении и отпуске товара Каримовым Э.И.;

квитанциями о приобретении товара Каримовым Э.И.;

рапортом о/у ОГСБЕП о невозможности установления местонахождения имущества

Каримова Э.И;

- объяснения Федоровой А.М., Солодовник Е.В., Федорова С.Л., Блиновой Л.П., Чудновец

Г.В., Гузь Л.В., Таган А.М., Таган Н.П и других лиц;

- записи лиц, получавшие товар у Каримова Э.И.

Таким образом, поводом к возбуждению уголовного дела №32042334 послужило непосредственное обнаружение и.о. прокурора признаков преступления. При этом, и.о. прокурора действовал в пределах предоставленных ему ст.ст.4,22,25,112,227 УПК Украины полномочий.

При рассмотрении дела, суд должен был проверить, были ли в распоряжении и.о. прокурора, который принимал решение о возбуждении уголовного дела, предусмотренные ч. 1 ст.94 УПК Украины поводы к возбуждению уголовного дела и данные указывающие на наличие признаков преступления.

При таких обстоятельствах считаю, что постановление о возбуждении уголовного дела и.о. прокурора г. Никополя от 12 июля 2004 года вынесено без нарушений уголовно-процессуального закона относительно поводов и оснований для возбуждения уголовного дела.

С учетом изложенного, руководствуясь ст.22, ст. 347, ст. 348 УПК Украины, решение Конституционного суда Украины от 31.01.2003 года, -

ПРОШУ:

1 .Постановление Никопольского горрайоного суда Днепропетровской обл., от 15 ноября 2004 года об отмене постановления и.о. прокурора г. Никополя Борисовой Н.А. от 12 июля 2004 года о возбуждении уголовного дела №32042334 по факту завладения имущестовом Каримова Э.И. по признакам преступления, предусмотренного ч.4 ст. 190 УК Украины - отменить, как незаконное.

2.Материалы дела направить для производства досудебного следствия. Приложение: копия апелляции

Старший помощник прокурора г. Никополя

юрист 1 -го класса Вовкив Р. В.

" У Т В В Р Ж Д А Ю "

Начальник никопольского ГО УМВД Украины в Днепропетровской обл. подполковник милиции

Н.И. Шкуропат.

мая 2005г.

ПОСТАНОВЛЕНИ Е

ОБ ОТКАЗЕ В ВОЗБУЖДЕНИИ УГОЛОВНОГО ДЕЛА

г. Никополь 20.05.2005г.

Оперуполномоченный отделения по обслуживанию г.Никополя,спецотде¬ла ГСБЭП Никопольской оперативной зоны при УМВД Украины в Днепропет¬ровской обл.ст.л-нт милиции Тимошенко А.В.,рассмотрев материалы ЖРЗПЗ N 2301 от 15.04.2004г.

УСТАНОВИЛ:

15.04.2004г. в отделение ГСБЭП Никопольского ГО УМВД Украины в Днепропетровской обл.поступило заявление от ЧП Каримова Эргаша Ифрато-вича,прож-г.Орджоникидзе,ул.Гастелло 38 о том, что в период времени с января по апрель 2004г. гр-ка Федорова Алла Михайловна,брала у него под реализацию товар и по настоящий момент не выплатила 25000грн.

6.06.2004г. в возбуждении уголовного дела по данному факту было отказано.

12.07.2004г.и-о.прокурора г.Никополя юристом 1-го класса Борисо¬вой Н.А. было отменено данное постановление и возбуждено уголовное дело по Факту мошенничества» по признакам ст.190 ч.4 УК Украины.Про¬изводство досудебного следствия было поручено СО Никопольского ГО УМВД Украины.

15.11.2004г. постановление о возбуждении уголовного дела было отменено Никопольским горрайсудом.Основанием для отмены послужил тот Факт, что нарушен уголовно-процессуальный закон относительно оснований возбуждения уголовного дела» так-как между Каримовым Э.И. и Федоро¬вой А.М. существуют гражданско-правовые отношения. Следовательно состав преступления, предусмотренного ст. 190 УК Украины в действиях Федоровой А.М. отсутствует.

Учитывая вышеизложенное,руководствуясь ст.ст.94, 6 п.2 УПК Украины,-

ПОСТАНОВИЛ:

1. В возбуждении уголовного дела в отношении Федоровой Аллы Ми¬хайловны—отказать.

2. О принятом решении сообщить заинтерисованным лицам.

3.Копию постановления направить прокурору г.Никополя.

Оперуполномоченный отделения по обслуживанию

г.Никополя,спецотдела ГСБЭП Никопольской опе¬

ративной зоны при УМВД Украины в Днепропет¬

ровской обл-ст.л-нт милиции А.В.Тимошенко

"СОГЛАСЕН"

Начальник отделения по обслуживанию г.Никополя,спецотдела ГСБЭП Никопольской опе-ративной зоны при УМВД Украины в Днепропет-ровской обл. майор милиции А.В.Фатеев

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

53213, м. Нікополь, вул. Шевченко, 201

Позивачі: Федорова Алла Михайлівна

проживаю¬: 53211, Дніпропетровська об¬ласть,

м. Нікополь, вул. Лапинська, буд. 24, тел. (805662) 5 59 00

Солодовник Олена Володимирівна

проживає: 53200, Дніпропетровська обл.,

Нікопольський р-н, с.Олексіївка, вул.Кооперативна, 2.

засоби зв’язку відсутні.

Відповідачі: Відділ державної виконавчої служби

Нікопольського місьрайонного управління юстиції

53213, м. Нікополь, вул. К.Лібкнехта,163, телефон 5-13-20

Карімов Ергаш Іфратович

зареєстрований та мешкає за адресою: 53272, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Гастелло, буд. 38, номер засобу зв'язку: (805667)6-93-19

ціна позову: 76073.25 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

в порядку ст. 31 ЦПК України

08 квітня 2004 р. я, Федорова А.М., продала, а Солодовник О.В. придбала у мене: малу архітектурну форму - металічний торговий павільйон, який знаходився на торгових місцях № 2, 3, 4 ринку «Першотравневий» по вул. Карла Маркса в м. Нікополі, два залізничних контейнери по 5т. і один залізничний контейнер 20т. (далі — «майно») на загальну суму 22 000 (двадцять дві тисячі)грн..

24 квітня 2004 р. Карімов Е.І. звернувся до Ніко¬польського міськрайонного суду, далі суд, з надуманим позовом до Федорової А.М. про стягнення заборгованості та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 11.05.2004р. суддя Клименко І.В., з метою забезпечення позову КарімоваЕ.І. до Федорової А.М., наклала арешт на майно, придбане на підставі договору купівлі-продажу від 08 квітня 2004 р., власником якого є Солодовник О.В..

При цьому ініціатива виконання накладення арешту державною виконавчою службою на майно була саме суду: ухвалу негайно було направлено для «сведения», та «Предупредить конфликтующие стороны об ответственности за неисполнение определения в порядке обеспечения иска на основании ст.153 ГПК Украины, а именно в возможности наложения штрафа на виновных лиц и взыскания с них причиненного в результате неисполнения определения ущерба.»

Вже 12.05.2004р. відділом державної виконавчої служби, далі відділ ДВС, було відкрито виконавче провадження, Актом від 12.05.2004р. опису й арешту державним виконавцем Красномовець Н.Г. було накладено арешт на майно СолодовникО.В..

Ухвалою від 07.09.2004р. Дніпропетровський апеляційний суд скасував ухвалу від 11.05.2004р., про накладення арешту.

Зразу ж, ухвалою суду від 20 вересня 2004р., тепер вже суддя Тихомиров І.В., по позовній заяві Карімова Е.І. до ПП «Манас» «о истребовании имущества из чужого незаконного владения, и наложения ареста» знову ухвалив накласти арешт на майно, яке належить Солодовник О.В..

При цьому ініціатива виконання накладення арешту державною виконавчою службою на майно була знову суду та відповідним попередженням про відповідальність за невиконання цього рішення суду.

Мною, Федоровою А.М. , у зв’язку з неправомірними діями державних виконавців під час накладення арешту на торгові павільйони до Нікопольського міськрайонного суду було подано Скаргу на дії державних виконавців, вх..№14119 від 06.09.2004р.. По поданій скарзі було відкрито провадження - адміністративна справа №2-а -3/07(№2-16129/04, №2-5439/05, №2-а-5/06), яка розглядалась в суді на протязі більше трьох років.

Ухвалою від 22 січня 2007р. (а.с. 133 справа №2-а -3/07) суддя Багрова А.Г. ухвалила витребувати у державної виконавчої служби м. Нікополя та Нікопольського району Дніпропетровської області виконавчі провадження та виконавчі документи відносно Федорової А.М., що проводились державними виконавцями КрасномовецьН.Г. та Гайдей І.М. 12.05.2004р., 13.05.2004р., 02.07.2004 року.

На виконання ухвали від 22 січня 2007р. відділом державної виконавчої служби НМРУЮ не надано суду , а судом не додані до матеріалів адміністративної справи №2-а -3/07(№2-16129/04, №2-5439/05, №2-а-5/06) постанови про відкриття провадження, постанови від 14 лютого 2007 року про зняття арешту, постанови від 02.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження на виконання ухвали суду від 12.12.2006р. та ухвали від 22.12.2006р., справа №2-818/06.

В жовтні 2007 року Ухвалою суду від 10 жовтня 2007р. адміністративний позов Федорової А.М. залишено без розгляду.

Як ВИСНОВОК: станом на 10 жовтня 2007р. на виконання ухвал суду від 12.12.2006р. та ухвали від 22.12.2006р., справа №2-818/06, в відділі Державної виконавчої служби постанови про відкриття провадження НЕ БУЛИ ПРИЙНЯТІ, постанови від 14 лютого 2007 року про зняття арешту НЕ БУЛИ ПРИЙНЯТІ, постанови від 02.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження на виконання ухвали суду від 12.12.2006р. та ухвали від 22.12.2006р., справа №2-818/06, НЕ БУЛИ ПРИЙНЯТІ. А тому і не надані Нікопольському міськрайонному суду.

Нікопольським міськрайонним судом Ухвалою від 13.01.2005р., за позовом Солодовник О.В. до Федорової А.М., про визнання права власності і захист прав власності визнано Солодовник О.В. власником придбаного торгового павільйону, що знаходиться на торгівельних місцях №2,3,4 ринку Першотравневий по вул. К.Маркса у м.Нікополі, двох залізничних контейнерів 5т. і одного залізничного контейнера 20т., які знаходились на автостоянці ринку Першотравневий по вул. К.Маркса в м.Нікополі та зобов’язано Федорову А.М. не перечити Солодовник О.В. в користуванні, володінні і розпорядженні вказаним майном. На виконання прийнятого рішення суду було видано виконавчий лист, справа №2-7448/05.

Солодовник О.В. Заявою від 31 січня 2007 р. був поданий виконавчий лист, справа № 2 - 7448/05, до Державної виконавчої служби м. Нікополя для виконання, виконавче провадження відкрито 02 лютого 2007 р.. Пунктом 2 Постанови від 02.02.2007р. боржнику постановлено добровільно виконати рішення суду в 7-ми денний строк з моменту отримання постанови. Про виконання повідомити письмово. Пунктом 3 Постанови від 02.02.2007р. боржника попереджено про те, що «При невиконанні рішення в наданий строк, виконати його в примусовому порядку із стягненням із боржника виконавчого збору в розмірі 850,00 грн. та витрат пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених законом».

Постановою від 23 лютого 2007р. державний виконавець Гукайло В.В. виконавче провадження з примусового(!) виконання виконавчого листа № 2-7448/05 віл 13.01.2005р. виданого Нікопольським міськрайонним судом закінчила. При цьому державний виконавець Гукайло В.В., на виконання п. 3 Постанови від 02.02.2007р., з боржника Федорової А.М. виконавчий збір в розмірі 850,00 грн. та витрати пов’язані з провадженням виконавчих дій, передбачених законом, не стягнула.

Актом від 23.02.2007р. державним виконавцем Гукайло В.В. майно з відповідального збереження від КарімоваЕ.І. не вилучено та її власнику Солодовник О.В. не передано, але зобов’язано Федорову А.М. не перечити Солодовник О.В. в користуванні, володінні і розпорядженні вказаним майном.

В лютому 2007 року Карімовим Е.І. до Нікопольського міськрайонного суду було подано позовну заяву до Федорової А.М. про стягнення заборгованості за договором і витребування майна з чужого незаконного володіння, справа №2-3467/07. Ця позовна заява від 24.04.2007р. слово в слово повторювала, була абсолютно ідентична, крім дати подання до суду, поданій позовній заяві від 24 квітня 2004р., справа №2-818/06.. Доручено розгляд справи за поданим позовом Карімова Е.І. , справа №2-3467/07, судді Нікопольського міськрайонного суду Ненахову Т.В..

Ставилась мета, у зв’язку з прийняттям ухвали від 12.12.2006р. та ухвали від 22.12.2006р., якими було знято арешт з майна Солодовник О.В., за рахунок подання нового абсолютно ідентичного позову КарімовимЕ.І. знову накласти арешт на майно Солодовник О.В.. Мною, Федоровою А.М., були направлені на адресу високопосадових осіб скарги. В цих скаргах було розкрито злочинну схему рейдерського захоплення майна Солодовник О.В. та просила про допомогу.

Карімов Е.І. ні разу на судові засідання по поданому ним позову, справа №2-3467/07, не з’явився. Подання мною скарг та не з’явлення в судові засідання Карімова Е.І. стало підставою того, що суддя Ненахов Т.В. прийняв ухвалу від 11 вересня 2007р., якою позовну заяву Карімова Е.І. залишив без розгляду.

Мною, ФедоровоюА.М., подано до суду Заяву про відвід судді Клименко І.В.. Суддя Клименко І.В. взяла самовідвід. Суддя прийняла рішення про самовідвід, але ні самої заяви про відвід судді, ні ухвали, ні протоколу судового засідання по розгляду цієї заяви в матеріалах самої справи №2-818/06 НЕМАЄ. Ці матеріали знаходяться в наряді?! Подальший розгляд справи було доручено судді ТихомировуІ.В..

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Тихомиров І.В., ухвалою суду від 01 червня 2005 р., з метою забезпечення позову КарімоваЕ.І. до Федорової А.М., знову наклав арешт на майно, власником якого є Солодовник О.В., і яке знаходилось на торгових місцях №№ 2,3,4 «Першотравневого» ринку по вул. Карла Маркса в м. Нікополь та на території автостоянки того ж ринку.

На виконання ухвали суду від 01 червня 2005 р., державним виконавцем, вказане майно Актом від 20.07.2005р. було описано, арештовано та передано на відповідальне збереження Карімову Е.І..

Ухвалою суду від 12 грудня 2006 р., суддя ТихомировІ.В., справа № 2 — 818/06, залишені без розгляду об’єднані в одно провадження подані позовні заяви та знято арешт накладений ухвалою від 20.09.2004р., а Ухвалою суду від 22 грудня 2006 р., по тій же справі, суд, суддя ТихомировІ.В., зняв арешт з приналежного майна Солодовник О.В. накладений ухвалою від 01 червня 2005 р..

ОРИГІНАЛ Ухвали від 12 грудня 2006 року та Ухвали від 22 грудня 2006 року знаходиться в об’єднаній справі № 2- 818 /06(№2-18288/04, №2-8959/05, №2-1780/06) в Нікопольському міськрайонному суді.

Судом ці ухвали, на виконання, до відділу ДВС НМРУЮ направлені не були.

Копії цих належно завірених ухвали суду від 12 грудня 2006 року та ухвали суду від 22 грудня 2006 року були направлені позивачем 15.01.2007р. до відділу ДВС, для їх виконання. АЛЕ:

- супровідним листом від 15.01.2007р. №2212, на ім’я Солодовник О.В., було направлено прийняту державним виконавцем Гайдей І.М., постанову від 15.01.2007р., якою, у зв’язку з тим, що для примусового виконавчого провадження повинно бути пред’явлено ОРИГІНАЛ виконавчого документа, а саме ухвали від 12.12.2006р., було постановлено відмовити у відкритті виконавчого провадження з примусового виконавчого документа №2-818. Постанова затверджена начальником ДВС Галаган С.А.

- супровідним листом від 15.01.2007р. №2213, на ім’я Солодовник О.В., було направлено прийняту державним виконавцем Гайдей І.М., постанову від 15.01.2007р., якою у зв’язку з тим, що для примусового виконавчого провадження повинно бути пред’явлено ОРИГІНАЛ виконавчого документа, а саме ухвали від 22.12.2006р., було постановлено відмовити у відкритті виконавчого провадження з примусового виконавчого документа №2-818. Постанова затверджена начальником ДВС Галаган С.А.

- супровідним листом від 15.01.2007р. №2214, на ім’я Федорової А.М., за підписом начальника ДВС у м.Нікополі та Нікопольському районі Галаган С.А., було направлено прийняту державним виконавцем Гайдей І.М., постанову від 15.01.2007р., якою у зв’язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» не зазначені адреси сторін, стягувач моє право звернутися до суду для усунення зазначених недоліків. Крім того, до виконання має бути пред’явлено ОРИГІНАЛ виконавчого документа, а саме ухвали від 12.12.2006р., а тому було постановлено відмовити у відкритті виконавчого провадження з примусового виконавчого документа №2-818. Постанова затверджена начальником ДВС Галаган С.А.

- супровідним листом від 15.01.2007р. №2215, на ім’я Федорової А.М., за підписом начальника ДВС у м.Нікополі та Нікопольському районі Галаган С.А., було направлено прийняту державним виконавцем Гайдей І.М., постанову від 15.01.2007р., якою у зв’язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» не зазначені адреси сторін, стягував моє право звернутися до суду для усунення зазначених недоліків. Крім того до виконання має бути пред’явлено ОРИГІНАЛ виконавчого документа, а саме ухвали від 22.12.2006р., тому було постановлено відмовити у відкритті виконавчого провадження з примусового виконавчого документа №2-818. Постанова затверджена начальником ДВС у м.Нікополі та Нікопольському районі Галаган С.А..

Повернуті з відділу державної виконавчої служби без виконання 1-ші екземпляри, належно завірених копію Ухвали від " 12 " грудня 2006 року та копіюУхвали від " 22 " грудня 2006 року, долучені мною, ФедоровоюА.М., до матеріалів адміністративної справи №2-а -3/07(№2-16129/04, №2-5439/05, №2-а-5/06) до 21.01.2007 року (Журнал судового засідання від 21.01.2007 р. адміністративної справи №2-а -3/07).

Після того як мною, ФедоровоюА.М., повторно в Нікопольському міськрайонному суді були взяті належно завірені ухвали суду від 12.12.2006р. та від 22.12.2006р.. Як стверджував суддя ТихомировІ.В., ці ухвали відповідають вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» і які мною, Федоровою А.М., заявами від 31.01.2007р., було, другий раз, подано до відділу ДВС на виконання. АЛЕ:

- супровідним листом від 02.02.2007р. №3068, на ім’я Федорової А.М., за підписом начальника ДВС Галаган С.А., було направлено прийняту державним виконавцем Гайдей І.М., постанову від 02.02.2007р., якою у зв’язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» не зазначені адреси сторін, крім того до виконання має бути пред’явлено ОРИГІНАЛ виконавчого документа, а саме ухвали від 12.12.2006р., було постановлено відмовити у відкритті виконавчого провадження з примусового виконавчого документа №2-818 та повернуто належно завірену ухвалу суду без будь яких відміток на самій ухвалі. Постанова затверджена начальником ДВС Галаган С.А..

- супровідним листом від 02.02.2007р. №3067, на ім’я Федорової А.М., за підписом начальника ДВС Галаган С.А., було направлено прийняту державним виконавцем Гайдей І.М. постанову від 02.02.2007р., якою у зв’язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» не зазначені адреси сторін, крім того до виконання має бути пред’явлено ОРИГІНАЛ виконавчого документа, а саме ухвали від 22.12.2006р., було постановлено відмовити у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа №2-818. Постанова затверджена начальником ДВС Галаган С.А.

Заявою від 6.02.2007р. знову, в третій раз, начальнику ДВС Федорова А.М. подала на виконання, як стверджував суддя ТихомировІ.В., належно завірену та яка відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» ухвалу суду від 12.12.2006р., справа №818/06.

Заявою від 6.02.2007р. знову, в третій раз, начальнику ДВС Галаган С.А. Федорова А.М. подала на виконання, як стверджував суддя ТихомировІ.В., належно завірену та яка відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» ухвалу суду від 22.12.2006р., справа №818/06.

На подані заяви з ухвалами суду відповіді на протязі двох з половиною рокі, після їх подання, не отримано взагалі ні Федоровою А.М., ні Солодовник О.В.. Додані до заяв ухвали суду були мені, ФедоровійА.М., повернуті не офіційно без будь яких позначок про відмову у відкритті виконавчого провадження.

На цей час копії належно завірених ухвал, які подавались до відділу ДВС НМРУЮ в 06 лютого, знаходяться у мене, Федорової А.М..

У зв’язку з не прийняттям до виконання відділом ДВС ухвали суду від 12 грудня 2006 року та Ухвали суду від 22 грудня 2006 року Солодовник О.В. вимушена була до Нікопольського міськрайонного суду подати Позовну заяву від 18.05.2007р. «об истребовании имущества из чужого незаконного владения» до відповідача КарімоваЕ.І.. Ця позовна заява Нікопольським міськрайонним судом не розглянута, рішення не прийнято до цього часу.

В листопаді 2007р. Нікопольська міська рада Дніпропетровської області прийняла рішення від 02.11.2007р. №54-20/V, яким вилучено із користування ППФ «Нева-1» земельну ділянку .

Довідкою від 26.05.2008р. №41 Солодовник О.В. поставлено до відому про те, що закінчується виробничо-господарська діяльність ринку «Першотравневий» та автостоянки з 01.06.2008р..

У зв’язку з ліквідацією ринка Карімов Е.І. перевіз це майно до себе в м.Нікополі на вул.Ул’янівську в район житлового будинку №6, де знаходиться його магазин.

Я, Федорова А.М., з відповідними заявами звернулась:

1) до начальника Нікопольського МВ УМВС України в Дніпропетровській області, але супровідним листом від 05.06.2008р. №Ф-3725, отримала постанову про відмову у відкритті кримінальної справи від 05.06.2008р..

2) до начальника відділу ДВС НМРУЮ Петруні А.В. та отримала відповідь від 04.06.2008р. №35948. В цій відповіді Петруня А.В. вказує на те, що відділом ДВС НМРУЮ було виконано рішення суду по справі № 2-7448/05 від 13.01.2005 р..

«Також повідомляю, що після закінчення виконавчого провадження виконавчі дії державним виконавцем не проводяться.»

Про направлені заявами від 06.02.2007р. на виконання ухвали суду від 12.12.2006р. та від 22.12.2006р. та їх виконання, зняття арешту в лютому 2007 року, А.В.Петруня в своїй відповіді від 04.06.2008р. №35948 взагалі навіть не згадує! Цією відповіддю він підкреслює, що ці ухвали взагалі на виконанні в державній виконавчий службі станом на 04.06.2008р. не були!

Як ВИСНОВОК: станом на 04 червня 2008р. на виконання ухвали суду від 12.12.2006р. та ухвали від 22.12.2006р., справа №2-818/06, в відділі Державної виконавчої служби НМРУЮ постанова про відкриття провадження НЕ БУЛА ПРИЙНЯТА, постанова від 14 лютого 2007 року про зняття арешту НЕ БУЛА ПРИЙНЯТА, постанова від 02.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження, НЕ БУЛА ПРИЙНЯТА. А тому в відповіді від 04.06.2008р. №35948, за підписом начальника відділу ДВС НМРУЮ Петруні А.В., і не має посилань на їх наявність та на виконання рішень суду: ухвали суду від 12.12.2006р. та ухвали суду від 22.12.2006р. взагалі.

У зв’язку з тим, що станом на березень 2009 року ухвали суду від 12.12.2006р. та від 22.12.2006р. не були виконані, майно з відповідального збереження від Карімова Е.І. не вилучено та його власнику не передано, мною, О.В.Солодовник, в котрий раз, 03 квітня 2009 року, подано , на виконання до відділу ДВС НМРУЮ, обидві вище вказані, належно завірені в суді підписами та з мокрою печаткою, ухвали Суду від 12.12.2006р. та від 22.12.2006р., справа №2-818/06.

"13" квітня 2009 року старший державний виконавець Зеленська Світлана Олексіївна зазначеної виконавчої служби винесла постанову про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання: Ухвалу від 12.12.2006, виконавче провадження № 12306506, а Постановою від 13.04.2009, виконавче провадження № 12304889, старший державний виконавець відділу ДВС НМРУЮ Зеленська С.О. відмовила в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання: Ухвалу від 22.12.2006р..

Підставою для прийняття цих постанов державним виконавцем стало знову те, що виконавчій документ виданий мені судом не відповідає вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", а саме, відсутні адреса та місце знаходження сторін, дата набрання чинності рішенням, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

На обох ухвалах суду вже стояла позначка про відмову у відкритті виконавчого провадження згідно ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження».

Як ВИСНОВОК: станом на 13 квітня 2009 року на виконання ухвали суду від 12.12.2006р. та ухвали від 22.12.2006р., справа №2-818/06, в відділі Державної виконавчої служби НМРУЮ постанова про відкриття провадження НЕ БУЛА ПРИЙНЯТА, постанова від 14 лютого 2007 року про зняття арешту НЕ БУЛА ПРИЙНЯТА, постанова від 02.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження НЕ БУЛА ПРИЙНЯТА. А тому і не має посилань на їх наявність та на їх виконання в прийнятих постановах старшого державного виконавця Зеленської С.О..

Кожна з цих постанов державного виконавця мною оскаржена.

В вересні 2009 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, справа № 4с-16/09, під час розгляду справи № 4с-16/09 прийшов до висновку, що постанова старшого державного виконавця Зеленської С.О. від 13.04.2009 року про відмову у відкритті виконавчого провадження на виконання Ухвали суду від 12.12.2006р., затверджену начальником відділу ДВС Петруня А.В. - законна, дії старшого державного виконавця Зеленської С.О. щодо винесення зазначеної постанови та дії начальника відділу ДВС Петруня А.В. щодо її затвердження – правомірними(Ухвала від 16 вересня 2009 року, справа № 4с-16/09), у задоволенні скарги Федорової А.М. в інтересах Солодовник О.В. на дії старшого державного виконавця відділу ДВС НМРУЮ Зеленської С.О., начальника відділу ДВС НМРУЮ Петруні Андрія Валерійовича – відмовлено.

Ухвала набула чинності 22.09.09. Оригінал ухвали знаходиться в справі №4с-16/09.

В судовому засіданні 16 вересня 2009 року про те, що ці рішення суду відділом державної виконавчої служби виконано, арешт знято в лютому 2007 року, мова не йшла взагалі.

Як ВИСНОВОК: станом на16 вересня 2009 року на виконання ухвали суду від 12.12.2006р. та ухвали від 22.12.2006р., справа №2-818/06, в відділі Державної виконавчої служби НМРУЮ постанова про відкриття провадження НЕ БУЛА ПРИЙНЯТА, постанова від 14 лютого 2007 року про зняття арешту НЕ БУЛА ПРИЙНЯТА, постанова від 02.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження НЕ БУЛА ПРИЙНЯТА. А тому і не має посилань на їх наявність та на виконання рішень суду: ухвали суду від 12.12.2006р. та ухвали суду від 22.12.2006р. взагалі.

В січні 2010р. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області , під час розгляду справи № 4с-3/10 прийшов до висновку, що постанова старшого державного виконавця Зеленської С.О. від 13.04.2009 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання Ухвали № 2-818 від 22.12.2006 року Нікопольського міськрайонного суду про зняття арешту, затверджену начальником ВДВС Петруня А.В. -законна , дії старшого державного виконавця Зеленської С.О. щодо винесення зазначеної постанови та дії начальника ВДВС Петруня А.В. щодо її затвердження – правомірними(Ухвала від 27 січня 2010 року, справа № 4с-3/10), у задоволенні скарги Федорової Алли Михайлівни в інтересах Солодовник Олени Володимирівни на дії старшого державного виконавця відділу ДВС НМРУЮ Зеленської Світлани Олексіївни , начальника відділу ДВС НМРУЮ Петруні Андрія Валерійовича - відмовлено.

В судовому засіданні старшим державним виконавцем Зеленською С.О. чомусь взагалі не ставилось питання про те, що рішення суду вже виконано і є постанова про зняття арешту. На заяви Федорової А.М. про те, що вже є постанови про зняття арешту ні Зеленська С.О., ні суд, в своєму рішенні, не відреагували взагалі. Ми вважаємо це зроблено з метою не вскривати підтасовку пов’язану з появою цих постанов в вересні 2009 року…

Подана Апеляційна скарга на Ухвалу від 27 січня 2010 року, справа № 4с-3/10 Дніпропетровським апеляційним судом Ухвалою від 31 березня 2010 року , справа № 22ц-2063/10, Апеляційну скаргу – відхилено,Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2010 року - залишено без змін.

Тобто, рішеннями і Нікопольлського міськрайонного суду, і Дніпропетровським апеляційним судом підтверджено те, що суддя Тихомиров І.В. прийняв і ухвалу від 12.12.2006р., і ухвалу від 22.12.2006р. , які не відповідають вимогам чинного законодавства, що стало підставою для неоднорозового відмовлення у прийнятті їх до виконання відділом ДВС НМРУЮ.

Мною, Федоровою А.М., в інтересах Солодовник Олени Володимирівни, було подано дві заяви про доповнення ухвали суду віл 12.12.2006 року та ухвали суду від 22.12.2006 року, справа №2-818/06.

Ухвалою від 30 вересня 2009 року, справа № 2-818/06, в судовому засіданні встановлено, що постановами державного виконавця від 14.02.2007 року знято арешт з майна на виконання ухвал Нікопольського міськрайонного суду від 12.12.2006 року та від 22.12.2006 року, а 02.03.2007 року закінчено виконавче провадження по цими ухвалам, що свідчить про виконання ухвал Нікопольського міськрайонного суду від 12.12.2006 року та 22.12.2006 року (а.с.153-166).

Федорова А.М. та її представник суду підтвердили, що отримали у виконавчій службі копії постанов від 14.02.2007 року про зняття арешту з майна та закінчення виконавчою провадження від 02.03.2007 року, але суду пояснили, що фактично майно не отримане.

Це стало підставою для відмови в задоволенні заяви Федорової А.М., в інтересах Солодовник О.В., про доповнення ухвали Нікопольського міськрайонного суду від 12.12.2006 року та ухвали Нікопольського міськрайонного суду від 22.12.2006 року.

На Заяву від 21.09.2009р. в державній виконавчий службі мені, ФедоровійА.М., видано копії належно завірених постанов про виконання ухвал суду, але майно з відповідального збереження не вилучено і власнику не передано до цього часу. В матеріалах виконавчого провадження відсутні копії самих належно завірених ухвал суду, які надавались позивачем на виконання. Як пояснив начальник відділу ДВС НМРУЮ Петруня А.В., під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, ці копії належно завірених ухвал суду були направлені відділом ДВС НМРУЮ до Нікопольського міськрайонного суду для долучення до матеріалів справи №2-818. Але після ознайомлення з матеріалами цієї справи в Нікопольському міськрайонному суді, я, ФедороваА.М., не знайшла в цій справі направлені з ДВС НМРУЮ ці документи.

Маємо те,що тільки у ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ВЕРЕСНЯ 2009 РОКУ(!) посадовими особами відділу ДВС НМРУЮ були надані Федоровій А.М. постанови про виконання ухвал суду від 12.12.2006р. та від 22.12.2006р. про зняття арешту , але це стало тільки після того, як до суду ФедоровоюА.М. було подано більше одного десятка скарг, заяв на неправомірні дії державного виконавця та начальника відділу ДВС НМРУЮ.

Отримавши в відділі ДВС НМРУЮ постанови про зняття арешту, до суду подано Скарги на дії державного виконавця Гайдей Ірини Миколаївни та начальника відділу ДВС НМРУЮ Галагана Сергія Анатолійовича.

В березні 2010р. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області розглянувши скаргу Федорової Алли Михайлівни в інтересах Солодовник Олени Володимирівни на дії державного виконавця Гайдей Ірини Миколаївни та начальника відділу Державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, встановив, що Федорова А.М. фактично дізналась про існування постанов державного виконавця Гайдей І.М. від 14 лютого 2007 року про зняття арешту з майна та від 02.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження у вересні 2009 року, а отримала їх тільки 23 вересня 2009 року (а.с.6,37).

Згідно розглянутих в судовому засіданні письмових доказів майно у Каримова Е.І. не було вилучено державним виконавцем та не передано Солодовник О.В. до сьогоднішнього дня (а.с. 12-16, 32,37.72-75).

Відповідно до статті 37 ч.1 п.8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадках:....8) фактичного повного виконання рішення згідно виконавчого документу.

З матеріалів справи та матеріалів копії виконавчого провадження (а.с.57-68) вбачається, що державним виконавцем не вчинено ніяких дій щодо повернення зі зберігання від Карімова Е.І. майна належного Солодовник О.В., а тому відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі фактичного повного виконання рішення, так як не досягнуто цілі виконавчого провадження пов'язаного із зняттям арешту та про повернення зі зберігання від Карімова Е.І. майна належного Солодовник О.В. чим порушено права Солодовник О.В.. Тому суд і ухвалив:

Задовольнити скаргу Федорової Алли Михайлівни в інтересах Солодовник Олени Володимирівни частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Гайдей Ірини Миколаївни щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.03.2007 року.

Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Гайдей Ірини Миколаївни про закінчення виконавчого провадження від 02.03.2007 року.

Зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Гайдей Ірину Миколаївну задовольнити вимоги заявника Федорової Алли Михайлівни щодо передання з відповідального зберігання від Карімова Ергаш Іфратовича до Солодовник Олени Володимирівни майна: малої архітектурної форми-торгівельного павільйону, який знаходиться на ринку «Першотравневий"ПП «Нива-1» по вулиці Першотраввневій з м. Нікополь, три металічних контейнера, що примикають до торгівельного павільйону, що знаходяться на автостоянці, що примикає до ринку "Першотравневий" ПП «Нива-1» по вулиці Першотравневій в м. Нікополь, що належить Солодовник О.В.

В іншому відмовити(Ухвала 04 березня 2010 року Справа № 4с- 7/10).

Ця Ухвала суду оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Дніпропетровським апеляційним судом Ухвалою від 18 травня 2010 року , справа № 22ц-2063/10, Апеляційну скаргу – відхилено,Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2010 року - залишено без змін.

В квітні 2010р. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 4с-8/10 по скаргі Федорової Алли Михайлівни в інтересах Солодовник Олени Володимирівни на дії державного виконавця Гайдей Ірини Миколаївни та начальника відділу Державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, ВСТАНОВИВ, що Федорова А.М. фактично дізналась про існування постанов державного виконавця Гайдей І.М. від 14 лютого 2007 року про зняття арешту з майна та від 02.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження у вересні 2009 року, а отримала їх тільки 23 вересня 2009 року (а.с.5,11).

З матеріалів справи та матеріалів копії виконавчого провадження (а.е.35-40) вбачається, що державним виконавцем не вчинено ніяких дій щодо повернення зі зберігання від Карімова Е.І. майна належного Солодовник О.В., а тому відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження на підстави фактичного повного виконання рішення, так як не досягнуто цілі виконавчого провадження повязаного із зняттям арешту та про повернення зі зберігання від Карімова Е.І. майна належного Солодовник О.В. чим порушено права Солодовник О.В.. Тому суд і УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу Федорової Алли Михайлівни в інтересах Солодовник Олени Володимирівни частково.

В іншому відмовити (Ухвала 19 квітня 2010 року Справа № 4с-8/10).

Таким чином на протязі з 2007 по вересень 2009 року посадові особи відділу ДВС НМРУЮ не знімали арешт на виконання рішень суду: ухвали суду від 12.12.2006 року та ухвали суду від 22.12.2006 року , а надані у кінці вересні 2009 року постанови про зняття арешту з майна це постанови прийняті заднім числом. Саме відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області юридичної особи зобов’язаний був провадити виконання ухвали суду від 12.12.2006 року та ухвали суду від 22.12.2006 року, справа № 2-818/06, про зняття арешту, але, як підтверджено в суді, не виконав це рішення суду.

Таким чином, відповідач Каримов Е.І., безпідставно, з вини відділу ДВС НМРУЮ, володіє та користується належним позивачеві майном.

В 2004 році, незважаючи на накладення арешту на моє, Солодовник О.В., майно та передачу його на відповідальне збереження Карімову Е.І., я продовжувала орендувати та оплачувала за оренду місця знаходження контейнерів. Відповідно до чеків в 2004 році я сплатила 1464 грн. , які мені Карімов Е.І. до цього часу не повернув. Це незважаючи на те, що саме він, КарімовЕ.І., користувався майном Солодовник О.В. і користується ним до цього часу.

У мене, Солодовник О.В., приватного підприємця, за рішенням суду було відібрано моє майно, яке я використовувала для заняття підприємницькою діяльністю. У зв’язку з чим я вимушена була в 2004 році торгувати на інших торгових місцях, зберігати товар де прийдеться, при цьому нести збитки як матеріальні, так і моральні.

На протязі з червня по 31.12.2004 року Солодовник О.В. отримала дохід від заняття підприємницькою діяльністю, відповідно довідки виданої Нікопольською об’єднаною державною податковою інспекцією, в сумі 2423.05 грн..

У зв’язку з відібранням майна з першого січня 2005 року Солодовник О.В. вимушена була припинити займатися підприємницькою діяльністю та видала довіреність Федоровій А.М. на право представляти її інтереси по захисту своїх порушених прав та по поверненню їй її власності.

Відповідно до абзацу 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 бе¬резня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»: «... під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового харак¬теру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб...».

Відповідно до абзацу 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 бе¬резня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»: «... під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням ко¬мерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності...».

Відповідно до абзацу 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 бе¬резня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25 травня 2001 року): «... відповідно до чинного законодавства моральна шкода може поля¬гати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі ін¬телектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним пе¬ребуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через немож¬ливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків ...».

При подачі ФедоровоюА.М. та СолодовникО.В. офіційнно заяв з проханням виконати рішення суду посадові особи державної виконавчої служби Нікопольського місьрайонного управління юстиції не реагували, а якщо і реагували то тільки давали елементарні відписки, які завідомо виконати було не можливо. Рішення суду, ухвали від 12.12.2006р. та від 22.12.2006р. не виконані до цього часу.

По цей час сама СолодовникО.В. не володіє, не користуєься, не може розпорядитися своєю власністю.

Не виконання рішень суду посадовими особами державної виконавчої служби Нікопольського місьрайонного управління юстиції своїх прямих посадових обов’язків, користування чужою власністю КарімовимЕ.І. породило у нас невіру у можливість взагалі добитися справедливости у посадових осіб державної виконавчої служби, у нас змінився уклад життя, ми не можем займатися активним суспільним життям, вільно займатися підприємницькою діяльністю…

В зв'язку з вилученням у мене, Солодовник О.В., майна, передачею цього майна у відповідальне збереження КарімовуЕ.І., розібранням та перевезенням з території ринку «Першотравневий» цього майна КарімовимЕ.І., не можливістю використовувати належне майно за призначенням, не можливостю розмістити майно на інших ринках міста Нікополя, постійний пошук де зберігати, як доставляти товар для реалізації на ринок на протязі з травня по 31.12.2004р., у мене, Солодовник О.В., порушено мій звичайний уклад життя, це вкрай негативно впливало на розвиток моєї підп¬риємницької діяльності. Я вимушена була припинити свою підприємницьку діяльність з січня 2005 року.

Федоровій А.М. нанесено моральну шкоду пов’язану з тим, що ухвалами суду арешт накладався на майно Солодовник О.В., а не самої Федорової А.М..

Мені, Федоровій А.М., дуже неприємно перед Солодовник О.В., двоюрідною сестрою, за те, що у неї змінився уклад життя, нею понесені збитки як матеріальні так і моральні, що саме з –за мене вона несе такі незручності, що вона вимушена була припинити займатися підприємницькою діяльністю, що до цього часу її майно ніяк не вилучено з відповідального збереження від Каримова Е.І. і не передано їй.

В зв'язку з вилученням майна, передачею цього майна у відповідальне збереження КарімовуЕ.І., розібранням та перевезенням з території ринку «Першотравневий», не можливістю використовувати належне майно за призначенням, не можливостю розмістити майно на інших ринках міста Нікополя, постійний пошук де зберігати, як доставляти товар для реалізації у мене, СолодовникО.В., порушено звичайний уклад життя. Для відновлення справедливості та повернення майна її власнику я, Федорова А.М., змушена постій¬но витрачати час на вивчення чинного законодавства, витрачати кошти на фахівців в галузі пра¬ва, приймати участь в судових засіданнях в суді першої інстанції та в апеляційному суді, захища¬ти порушені права як свої так і СолодовникО.В.. Порушені Відповідачами права і СолодовникО.В., і Федорової А.М., вкрай негативно вплинуло на розвиток підп¬риємницької діяльності. Я, як і СолодовникО.В., вимушена була припинити свою підприємницьку діяльність.

Моральну шкоду нанесену не виконанням рішень суду посадовими особами державної виконавчої служби, тим, що КарімовимЕ.І. до цього часу користується чужим майном, що на наші неодноразові звернення до посадових осіб отримуємо лише одні відписки, а то і взагалі ніяких відповідей, я, Солодовник О.В., оцінюю в 10 000 грн..

Моральну шкоду нанесену не виконанням рішень суду посадовими особами державної виконавчої служби, тим, що КарімовимЕ.І. до цього часу користується чужим майном, що на наші неодноразові звернення до посадових осіб отримуємо лише одні відписки, а то і взагалі ніяких відповідей, я , Федорова А.М. оцінюю в 10 000 грн.

Не виконання рішень суду по зняттю арешту та передачі майна від КарімоваЕ.І. її власнику Солодовник О.В., при поданних мною, ФедоровойА.М., та Солодовник О.В., заяв, в відділ державної виконавчої служби, та безпосередньо до самого Карімова Е.І., використанням до цього часу цього майна Карімовим Е.І., СолодовникО.В. та ФедороваА.М., понесли збитки :

СолодовникО.В. в сумі 66073.25 грн. (13 124.75грн.+ 38952.65 + 3995.85+ 10 000 грн.), де:

- 13 124.75грн. - в зв’язку з вимушеним приприненням підприємницької діяльності , з-за накладення арешту на майно та вилученням його у Солодовник О.В., упущена вигода склала 13 124.75грн. (12115.25 =2423,05грн.- дохід в 2004 році х5 роки: 2005-2009 , а також за 2010 рік 1009.5 грн. = 201.9 дохід в місяць х 5 місяців 2010р. ).

- малу архітектурну форму - металічний торговий павільйон, яка знаходилась на торгових місцях №№ 2, 3, 4 ринку «Першотравневий» по вул. Карла Маркса в м. Нікополі, вартістю 16 000 (шістнадцять тисяч) гривен, Карімовим Е.І. розібрано та перевезено до себе , на вул. Ульянівську, в район житлового будинку №6, де знаходиться його магазин. На цей час це вже не торговий павільйон, а купа металобрухту, яка нікому не потрібна. Як такова мала архітектурна форма - металічний торговий павільйон втратила своє призначення і цінність у зв’язку розібранням та вивезенням її з території ринку «Першотравневий». Збитки складають з урахуванням індексу інфляції 38952.65 ( 35 392.0+ 2906.3грн. + 654.35грн. ) гривен, де :

- 35 392.0(16 000х112.3х110.3х 111.6х 111.6 х 122.3 х 112.3% х 104.4%) (тридцять п’ять тисяч триста дев’яносто дві) гривни;

- 3% річних за перід з 2004 по 01.05.2010р. - 2906.3грн. (2004р.- 307.73(16 000х 3%:365х 234-кількість днів в 2004р. після прийняття ухвали суду від 11.05.2004р. )+ 2400грн. - 3% річних за 2005-2009 роки (16 000х 3% х 5років ) + 198,57(16 000х 3%:365х151 кількість днів до 01.06.2010р.),

- вартість паспорту прив’язки малої архітектурної форми з урахуванням індексу інфляції 654.35грн. – (295.82х 221.2%(112.3х110.3х 111.6х 111.6 х122.3 х 112.3% х 104.4%);

- 3995.85грн. (3729,92+ 265,93рн.)- проведена оплата за зберігання контейнерів в 2004г. в сумі 1464 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, де:

- 3729,92грн. оплата з урахуванням індексу инфляции станом на 01.05.2010р.: (1464х112.3х 110.3х 111.6 х 111.6х х122.3 х 112.3% х 104.4%);

- 3% річних за період з 2004 по 01.06.2010р. з суми1464 грн. - 265,93грн. (2004р.-28.16(1464 х3%:365х 234-кількість днів в 2004р., після прийняття ухвали суду від 11.05.2004р. )+ 219,6 - 3% річних за 2005-2009 роки (1464 х 3% х 5 років ) + 18,17(1464 х3%:365х151 кількість днів в 2010р. до 01.06.2010р.) ;

- моральна шкода 10 000 грн.

Федорова А.М. в сумі 10 000 грн. - моральна шкода.

Згідно ст.86 Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов’язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита.

Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та вимагати відшкодування нанесеної шкоди.

Відповідно до ст. 387 Цивільного Кодексу України: «.. .власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним ...».

Згідно ст. 22 ЦК України

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 23 ЦК України Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно ст. 1166 ЦК України 1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ЦК України 1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 1173 ЦК України 1. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно ст. 1174 ЦК України 1. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно частини 2 ст. 21 КАС України. 2. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Iнакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, ст.ст. 3, 55, 124, 129 Конституції Україини, ст.21 КАС України, ст.ст. 16,22,23,1166,1167,1173,1174 ЦК України, керуясь ст.ст.3,15,118,119 ЦПК України

Просимо :

1. Стягнути солідано з відповідачів: відділу державної виконавчої служби Нікопольського місьрайонного управління юстиції та Карімова Ергаша Іфратовича нанесені збитки пов’язані з не виконанням ухвал суду від 12.12.2006р. та 22.12.2006р. та не поверненням майна Солодовник Олені Володимирівні до цього часу на користь: СолодовникО.В. в сумі 66073.25 грн. (13 124.75грн.+ 38952.65 + 3995.85грн.+10 000), де: - 13 124.75грн. - в зв’язку з вимушеним приприненням підприємницької діяльності , з-за накладення арешту на майно та вилученням його у Солодовник О.В., упущена вигода склала 13 124.75грн. (12115.25 =2423,05грн.- дохід в 2004 році х5 роки: 2005-2009 , а також за 2010 рік 1009.5 грн. = 201.9 дохід в місяць х 5 ); - 38952.65 ( 35 392.0+ 2906.3грн. + 654.35грн. ) гривен, де :

- вартість торгового павільйону з урахуванням індексу інфляції 35 392.0(16 000х112.3х 110.3х 111.6х 111.6 х 122.3 х 112.3% х 104.4%) (тридцять п’ять тисяч триста дев’яносто дві) гривни;

- 3% річних за перід з 2004 по 01.05.2010р. від вартість торгового павільйону - 2906.3грн. (2004р.- 307.73(16 000х 3%:365х 234-кількість днів в 2004р. після прийняття ухвали суду від 11.05.2004р. )+ 2400грн. - 3% річних за 2005-2009 роки (16 000х 3% х 5років ) + 198,57(16 000х 3%:365х151 кількість днів до 01.06.2010р.),

3995.85грн. (3729,92+ 265,93рн.), де - 3729,92- оплата за зберігання контейнерів в 2004г. в сумі 1464 грн., з урахуванням індексу инфляции станом на 01.05.2010р.: (1464х112.3х110.3х 111.6х 111.6 х 122.3 х 112.3% х 104.4%); - 265,93рн.,.- 3% річних за перід з 2004 по 01.05.2010р.(2004р.-28.16(1464 х3%:365х 234-кількість днів в 2004р. після прийняття ухвали суду від 11.05.2004р.) + 219,6 - 3% річних за 2005-2009 роки (1464 х 3% х 5років ) + 18,17(1464 х3%:365х151 кількість днів до 01.06.2010р.). Моральна шкода в сумі 10 000 (десять тисяч) грн..

2. Стягнути на користь Федорової А.М. солідано з відповідачів: відділу державної виконавчої служби Нікопольського місьрайонного управління юстиції та Карімова Ергаша Іфратовича моральну шкоду пов’язану з не виконанням відповідачами ухвал суду від 12.12.2006р. та 22.12.2006р., не поверненням майна Солодовник Олені Володимирівні до цього часу в сумі 10 000,0(десять тисяч) грн..

3. Витребувати від Карімова Еграша Іфратовича на мою, Солодовник О.В., користь належне мені на праві власності наступне майно:

-два залізничних контейнери п'ять тон і один залізничний контейнер двадцять тон, які знаходяться на території автостоянки ринку «Першотравневого» що по вул. Карла Маркса в м. Нікополь та вивезені в травні 2008р. на вул.Ульянівську в район житлового будинку №6, де знаходиться його магазин.

5.Стягнути з Карімова Еграша Іфратовича на мою користь витрати по оплаті судових витрат та витрат по оплаті за інформаційно – технічне забезпечення судового розгляду цивільної справи.

6. Оглянути в судовому засіданні: справу № 2-818/06, справу №2-а -3/07(№2-16129/04, №2-5439/05, №2-а-5/06), справа №2-3467/07, справу № 4с-16/09, справу № 4с-3/10, справу № 4с- 7/10, справу № 4с-8/10.

Додаток:

- копія позовної заяви для відповідачів – 2;

- копія Договору купівлі-продажу від 08.04.2004р.;

- копія Договору від 07.06.2004р.;

- копія довідки про сплату за оренду за 2004р.;

- копія Рішення від 13.01.2005р.;

- копія ухвали суду від 01 червня 2005 р.;

- копія Акту від 20.07.2005р.

- копія Ухвали суду від 12 грудня 2006 р.;

- копія Ухвали суду від 22 грудня 2006 р.;

- копія супровідного листа від 15.01.2007р. №2212;

- копія постанови від 15.01.2007р.;

- копія супровідногом листа від 15.01.2007р. №2213;

- копія постанови від 15.01.2007р.;

- копія супровідного листа від 15.01.2007р. №2214;

- копія постанови від 15.01.2007р.;

- копія супровідного листа від 15.01.2007р. №2215;

- копія постанови від 15.01.2007р. ;

- копія Заяви від 31.01.2007р.;

- копія супровідного листа від 02.02.2007р. №3068;

- копія постанови від 02.02.2007р.;

- копія супровідного листа від 02.02.2007р. №3067;

- копія постанови від 02.02.2007р. ;

- копія Заяви від 6.02.2007р.;

- копія Ухвали від 13.01.2005р.;

- копія супровідного листа від 23.02.2007р. №6410;

- копія постанови від 23.02.2007р. ;

- копія Акту від 23.02.2007р.;

- копія рішення від 02.11.2007р. №54-20/V;

- копія Довідки №41 від26.05.2008р.;

- копія супровідного листа від 05.06.2008р. №Ф-3725;,

- копія постанови про відмову у відкритті кримінальної справи від 05.06.2008р.;

- копія відповіді від 04.06.2008р. №35948;

- копія Ухвали від 16.09.2009 р., справа № 4с-16/09;

- копія Ухвали від 30.09.2009 р., справа № 2-818/06;

- копія Ухвали від 27.01.2010р. справа № 4с- 3/10;

- копія Ухвали від 31.03.2010р. справа № 22ц-2063/10;

- копія Ухвали від 04 березня 2010 року Справа № 4с- 7/10;

- копія Ухвали від 19 квітня 2010 року Справа № 4с-8/10;

- копія Довідки № 32224/10/17-160;

- копія квитанції від 11.06.2004р.;

- квитанція про сплату витрат на інформаційне технічне забезпечення;

- копія Довіреності.

В интересах Солодовник Е.В.

А.М. Федорова

03.06.2010р. А.М. Федорова

Верховна Рада України

01008, м.Київ, вул.Грушевського, 5

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

м. Київ, вул. Різницька 13/15

Міністерство юстиції України

01001, м. Київ вул. Городецького, 13

Федорова Алла Михайлівна,

проживаю¬: 53211, Дніпропетровська об¬ласть,

м. Нікополь, вул. Лапинська, буд. 24, тел. (805662) 5 59 00

СКАРГА

Звертаюсь до Вас з надією на справедливий розгляд цієї скарги та з обуренням на несправедливі, протизаконні дії суддів Нікопольського міськрайонного суду, державних виконавців відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції.

Суть цієї скарги полягає в наступному.

При цьому ініціатива виконання накладення арешту на майно була суду: ухвалу негайно було направлено для «сведения», та «Предупредить конфликтующие стороны об ответственности за неисполнение определения в порядке обеспечения иска на основании ст.153 ГПК Украины, а именно в возможности наложения штрафа на виновных лиц и взыскания с них причиненного в результате неисполнения определения ущерба.»

Вже 12.05.2004р. відділом державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, далі відділ ДВС, було відкрито виконавче провадження та Актом від 12.05.2004р. опису й арешту державним виконавцем Красномовець Н.Г. було накладено арешт на майно СолодовникО.В.. Мною було на прийняте рішення – ухвалу суду від 11.05.2004р. подано апеляційну скаргу.

В цей час в засобах масової інформації проти мене була проведена цілеспрямована кампанія з метою очорнити, а Карімова Е.І. показати який він «ЧЕЛОВЕЧИЩЕ!» :

- в газеті «Репортер» від 01 липня 2004р. на першій сторінці, в рубриці «Тревожная хроника» опубліковано повідомлення «Наложен арест на имущество» : «… При проведении исполнительных действий должница заняла оборонительную позицію- она наняла трёх мужчин, которые вытолкнули из ларька понятих и государственного исполнителя-женщину. При этом государственному исполнителю были нанесены телесные повреждения, ей даже пришлось лечиться в больнице. По данному факту отдел государственной исполнительной службы городского управления юстиции направил представление в прокуратуру о возбуждении уголовного дела в отношении должницы, и тех лиц, которые осуществляли противозаконные действия.».

- в газеті «Проспект Трубників» від 18 липня 2004 р. опублікована стаття на пів третьої сторінки «Эргаш Каримов: ЧЕЛОВЕЧИЩЕ!»…

- по місцевому телебаченню було показано інтерв’ю з слідчим міліції Юхно, який проводив розслідування відкритої кримінальної справи проти мене, Федорової А.М..

Це була подія міста Нікополя, всі навкруги , і особливо на ринках де я здійснювала торгівельну діяльність, тільки й балакали про ці події. Я вважаю, що це було зроблено з метою здійснити на мене моральний тиск!

Маємо те, що в засобах масової інформації , в суді , в державній виконавчий службі посадові особи прийняли всі заходи для того, щоб відібрати майно, товар, довести мене до такого стану, щоб ми, я, ФедороваА.М., громадянка Російської Федерації, та Солодовник О.В., відмовились від того, щоб займалися підприємницькою діяльністю…

Ухвалою від 07.09.2004р. Дніпропетровський апеляційний суд скасував ухвалу від 11.05.2004р., про накладення арешту на майно.

Тепер вже суддя Тихомиров І.В., бере на себе ініціативу від судді Клименко І.В., та ухвалою суду від 20 вересня 2004р., розглянувши матеріали по позовній заяві Карімова Е.І.до ПП «Манас» «о истребовании имущества из чужого незаконного владения» знову ухвалив накласти арешт на майно, яке належить Солодовник О.В. «на малую архитектурную форму - торговый павильон, которая находиться на рынке «Первомайский» расположенную на основании договора от 17.05.2002., ., запретив его отчуждение до решения суда.»

При цьому, знову ініціатива суду, копію ухвали для виконання було негайно направлено до відділу ДВС, відповідачу, ПП Фірмі «Нева-1» для «сведения», та «Предупредить конфликтующие стороны об ответственности за неисполнение определения в порядке обеспечения иска на основании ст.153 ГПК Украины, а именно в возможности наложения штрафа на виновных лиц и взыскания с них причиненного в результате неисполнения определения ущерба.»

На протязі трьох років представник відділу ДВС до суду не з’являвся.

Тільки в жовтні 2007 року Ухвалою суду від 10 жовтня 2007р. адміністративний позов Федорової А.М. залишено без розгляду: я втратила надію на те, що представник відділу ДВС взагалі може коли-небудь з’явитися , а тому двічі не ходила на судові засідання, що і стало підставою залишення позову без розгляду.

Як ВИСНОВОК: станом на 10 жовтня 2007р. на виконання ухвал суду від 12.12.2006р. та ухвали від 22.12.2006р., справа №2-818/06, в відділі Державної виконавчої служби НМРУЮ постанови про відкриття провадження НЕ БУЛИ ПРИЙНЯТІ, постанови від 14 лютого 2007 року про зняття арешту НЕ БУЛИ ПРИЙНЯТІ, постанови від 02.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження на виконання ухвали суду від 12.12.2006р. та ухвали від 22.12.2006р., справа №2-818/06, НЕ БУЛИ ПРИЙНЯТІ. А тому і не надані Нікопольському міськрайонному суду на виконання ухвали суду від 22 січня 2007р..

Нікопольським міськрайонним судом Ухвалою від 13.01.2005р., за позовом Солодовник О.В. до Федорової А.М., про визнання права власності і захист прав власності ВИЗНАНО Солодовник О.В. ВЛАСНИКОМ ПРИДБАНОГО ТОРГОВОГО ПАВІЛЬЙОНУ, що знаходиться на торгівельних місцях №2,3,4 ринку Першотравневий по вул. К.Маркса у м.Нікополі, двох залізничних контейнерів 5т. і одного залізничного контейнера 20т., які знаходились на автостоянці ринку Першотравневий по вул. К.Маркса в м.Нікополі та зобов’язано Федорову А.М. не перечити Солодовник О.В. в користуванні, володінні і розпорядженні вказаним майном. На виконання прийнятого рішення суду було видано виконавчий лист, справа №2-7448/05.

Постановою від 23 лютого 2007р. державний виконавець Гукайло В.В. виконавче провадження з примусового(!) виконання виконавчого листа № 2-7448/05 віл 13.01.2005р. виданого Нікопольським міськрайонним судом закінчив. При цьому державний виконавець Гукайло В.В., на виконання п. 3 Постанови від 02.02.2007р., з боржника Федорової А.М. виконавчий збір в розмірі 850,00 грн. та витрати пов’язані з провадженням виконавчих дій, передбачених законом, не стягнула.

Актом від 23.02.2007р. державним виконавцем Гукайло В.В. майно з відповідального збереження від КарімоваЕ.І. не вилучено та її власнику Солодовник О.В. не передано, а тільки зобов’язано Федорову А.М. не перечити Солодовник О.В. в користуванні, володінні і розпорядженні вказаним майном.

Постанови державного виконавця Гайдей І.М. про відкриття провадження, постанови від 14 лютого 2007 року про зняття арешту, постанови від 02.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження на виконання ухвали суду від 12.12.2006р. та ухвали від 22.12.2006р., справа №2-818/06 в цій справі також немає.

Подальший розгляд справи №2-818/06 було доручено судді ТихомировуІ.В..

При накладеному арешті ухвалою від 20 вересня 2004р., суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Тихомиров І.В., ухвалою суду від 01 червня 2005р., в друге, вже по справі №2-818/06, з метою забезпечення позову КарімоваЕ.І. до Федорової А.М., наклав арешт на майно, власником якого є Солодовник О.В., і яке знаходилось на торгових місцях №№ 2,3,4 «Першотравневого» ринку по вул. Карла Маркса в м. Нікополь та на території автостоянки того ж ринку.

Ухвала суду від 01 червня 2005 р. суддею Тихомировим І.В. оформлена у відповідності до вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» та направлена на виконання до відділу ДВС.

Оригінал Ухвали від 12 грудня 2006 року та Ухвали від 22 грудня 2006 року знаходиться в об’єднаній справі № 2- 818 /06(№2-18288/04, №2-8959/05, №2-1780/06) в Нікопольському міськрайонному суді.

Але як ухвала суду від 12 грудня 2006 р., так і ухвала суду від 22 грудня 2006 р., суддею Тихомировим І.В. були оформлені з грубим порушенням вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», судом ці ухвали, на виконання, до відділу ДВС направлені не були.

Копії цих належно завірених ухвали суду від 12 грудня 2006 року та ухвали суду від 22 грудня 2006 року були направлені позивачем 15.01.2007р. до відділу ДВС НМРУЮ, для їх виконання. АЛЕ:

Державним виконавцем в постановах вказані підстави, які завідомо виконати не можливо, а саме, як можна вимагати пред’явити до виконання ОРИГІНАЛ виконавчого документа коли оригінал повинен знаходитися в матеріалах справи?! І це при наявності ухвал суду, які не відповідають вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»!!!

Повернуті з відділу державної виконавчої служби без виконання 1-ші екземпляри, належно завірених копію Ухвали від " 12 " грудня 2006 року та копію Ухвали від " 22 " грудня 2006 року, долучені мною, ФедоровоюА.М., до матеріалів адміністративної справи №2-а -3/07(№2-16129/04, №2-5439/05, №2-а-5/06) до 21.01.2007 року (Журнал судового засідання від 21.01.2007 р. адміністративної справи №2-а -3/07).

Після того як мною, ФедоровоюА.М., повторно в Нікопольському міськрайонному суді були взяті ухвали від 12.12.2006р. та від 22.12.2006р. і, як стверджував суддя ТихомировІ.В., належно завірені та відповідають вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» мною, Федоровою А.М., заявами від 31.01.2007р., було, другий раз, подано до відділу ДВС ці ухвали на виконання. АЛЕ:

- супровідним листом від 02.02.2007р. №3068, на ім’я Федорової А.М., за підписом начальника ДВС Галаган С.А., було направлено прийняту державним виконавцем Гайдей І.М., постанову від 02.02.2007р., якою у зв’язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» не зазначені адреси сторін, крім того до виконання має бути пред’явлено ОРИГІНАЛ виконавчого документа, а саме ухвали від 12.12.2006р., було постановлено відмовити у відкритті виконавчого провадження з примусового виконавчого документа №2-818 та повернуто належно завірену ухвалу суду без будь яких відміток на самій ухвалі . Постанова затверджена начальником ДВС Галаган С.А..

- супровідним листом від 02.02.2007р. №3067, на ім’я Федорової А.М., за підписом начальника ДВС Галаган С.А., було направлено прийняту державним виконавцем Гайдей І.М., постанову від 02.02.2007р., якою у зв’язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» не зазначені адреси сторін, крім того до виконання має бути пред’явлено ОРИГІНАЛ виконавчого документа, а саме ухвали від 22.12.2006р., було постановлено відмовити у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа №2-818. Постанова затверджена начальником ДВС Галаган С.А.

Заявою від 6.02.2007р. знову, в третій раз, Федорова А.М. взяла в суді та подала начальнику ДВС на виконання, як стверджував суддя ТихомировІ.В., належно завірену та яка відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», ухвалу Нікопольського суду від 12.12.2006р., справа №818/06.

Заявою від 6.02.2007р. знову, в третій раз, Федорова А.М. взяла в суді та подала начальнику ДВС Галаган С.А. на виконання, як стверджував суддя ТихомировІ.В., належно завірену та яка відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», ухвалу Нікопольського суду від 22.12.2006р., справа №818/06.

На подані заяви з ухвалами суду відповіді на протязі двох з половиною рокі, після їх подання, не отримано взагалі ні Федоровою А.М., ні Солодовник О.В.. Додані до заяв ухвали суду були мені, ФедоровійА.М., повернуті НЕ ОФІЦІЙНО без будь яких позначок про відмову у відкритті виконавчого провадження.

На цей час копії належно завірених ухвал, які подавались до відділу ДВС 06 лютого 2007р., знаходяться у мене, Федорової А.М..

У зв’язку з ліквідацією ринка Карімов Е.І. РОЗІБРАВ та перевіз це майно до себе в м.Нікополі на вул.Ульянівську в район житлового будинку №6, де знаходиться його магазин.

Я, Федорова А.М., з відповідними заявами звернулась:

2) начальника відділу ДВС НМРУЮ Петруні А.В. та отримала відповідь від 04.06.2008р. №35948. В цій відповіді Петруня А.В. вказує на те, що відділом ДВС НМРУЮ було виконано рішення суду по справі № 2-7448/05 від 13.01.2005 р..

Про направлені заявами від 06.02.2007р. на виконання ухвали суду від 12.12.2006р. та від 22.12.2006р. та їх виконання, зняття арешту в лютому 2007 року, А.В.Петруня взагалі навіть не згадує! Своєю відповіддю він підтверджує, підкреслює, що ці ухвали взагалі на виконанні в державній виконавчий службі станом на 04.06.2008р. не були!

Як ВИСНОВОК: станом на 04 червня 2008р. на виконання ухвали суду від 12.12.2006р. та ухвали від 22.12.2006р., справа №2-818/06, в відділі Державної виконавчої служби НМРУЮ постанова про відкриття провадження НЕ БУЛА ПРИЙНЯТА, постанова від 14 лютого 2007 року про зняття арешту НЕ БУЛА ПРИЙНЯТА, постанова від 02.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження, НЕ БУЛА ПРИЙНЯТА. А тому і не має посилань на їх наявність та на виконання рішень суду: ухвали суду від 12.12.2006р. та ухвали суду від 22.12.2006р. взагалі.

У зв’язку з тим, що станом на березень 2009 року ухвали суду від 12.12.2006р. та від 22.12.2006р. не було виконані, майно з відповідального збереження від Карімова Е.І. не вилучено та його власнику не передано, мною, О.В.Солодовник, в котрий раз, 03 квітня 2009 року, подано , на виконання до відділу ДВС, обидві, належно завірені в суді підписами та мокрою печаткою, ухвали суду від 12.12.2006р. та від 22.12.2006р.

Кожна з цих постанов державного виконавця мною оскаржена.

В вересні 2009 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, справа № 4с-16/09, під час розгляду справи № 4с-16/09 прийшов до висновку, що постанова старшого державного виконавця Зеленської С.О. від 13.04.2009 року про відмову у відкритті виконавчого провадження на виконання Ухвали суду від 12.12.2006р., затверджену начальником відділу ДВС Петруня А.В. - законна, дії старшого державного виконавця Зеленської С.О. щодо винесення зазначеної постанови та дії начальника відділу ДВС Петруня А.В. щодо її затвердження – правомірними , справа № 4с-16/09, у задоволенні скарги Федорової А.М. в інтересах Солодовник О.В. на дії старшого державного виконавця відділу ДВС НМРУЮ Зеленської С.О., начальника відділу ДВС НМРУЮ Петруні Андрія Валерійовича – відмовлено(Ухвала від 16 вересня 2009 року, справа № 4с-16/09).

Ухвала набула чинності 22.09.09. Оригінал ухвали знаходиться в справі №4с-16/09.

В судовому засіданні 16 вересня 2009 року про те, що ці рішення суду: ухвала суду від 12.12.2006р. та ухвала суду від 22.12.2006р., справа №2-818/06, відділом державної виконавчої служби виконано, арешт знято ще в 2007 році, МОВА НЕ ЙШЛА ВЗАГАЛІ.

В січні 2010р. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області , під час розгляду справи № 4с-3/10 прийшов до висновку, що постанова старшого державного виконавця Зеленської С.О. від 13.04.2009 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання Ухвали № 2-818 від 22.12.2006 року Нікопольського міськрайонного суду про зняття арешту, затверджену начальником ВДВС Петруня А.В. -законна , дії старшого державного виконавця Зеленської С.О. щодо винесення зазначеної постанови та дії начальника ВДВС Петруня А.В. щодо її затвердження – правомірними, у задоволенні скарги Федорової Алли Михайлівни в інтересах Солодовник Олени Володимирівни на дії старшого державного виконавця відділу ДВС НМРУЮ Зеленської Світлани Олексіївни , начальника відділу ДВС НМРУЮ Петруні Андрія Валерійовича - відмовлено(Ухвала від 27 січня 2010 року, справа № 4с-3/10).

В судовому засіданні старшим державним виконавцем Зеленською С.О. чомусь взагалі не ставилось питання про те, що рішення суду вже виконано і є постанова про зняття арешту. На заяви Федорової А.М. про те, що вже є постанови про зняття арешту ні Зеленська С.О., ні суд, в своєму рішенні, НЕ ВІДРЕАГУВАЛИ. Я вважаю це зроблено з метою не розкривати підтасовку пов’язану з появою цих постанов в вересні 2009 року…

На Ухвалу від 27 січня 2010 року, справа № 4с-3/10, подана Апеляційна скарга.

Дніпропетровським апеляційним судом Ухвалою від 31 березня 2010 року , справа № 22ц-2063/10, Апеляційну скаргу – відхилено,Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2010 року , справа № 4с-3/10- залишено без змін.

Тобто рішеннями і Нікопольського міськрайонного суду, і Дніпропетровським апеляційним судом підтверджено те, що суддя Тихомиров І.В. прийняв і ухвалу від 12.12.2006р., і ухвалу від 22.12.2006р. , які не відповідають вимогам чинного законодавства, що стало підставою для неодноразового відмовлення у прийнятті їх до виконання відділом ДВС НМРУЮ.

Мною, Федоровою А.М., в інтересах Солодовник О.В., було подано дві заяви про доповнення ухвали суду від 12.12.2006 року та ухвали суду від 22.12.2006 року, справа №2-818/06.

Ухвалою від 30 вересня 2009 року, справа № 2-818/06, в судовому засіданні встановлено, що постановами державного виконавця від 14.02.2007 року знято арешт з майна на виконання ухвал Нікопольського міськрайонного суду від 12.12.2006 року та від 22.12.2006 року, а 02.03.2007 року закінчено виконавче провадження по цим ухвалам, що свідчить про виконання ухвал Нікопольського міськрайонного суду від 12.12.2006 року та 22.12.2006 року (а.с.153-166).

На Заяву від 21.09.2009р. в державній виконавчий службі мені, ФедоровійА.М., видано копії належно завірених постанов про виконання ухвал суду, а саме зняття арешту, але майно з відповідального збереження не вилучено і власнику не передано. В матеріалах виконавчого провадження відсутні копії самих ухвал суду які мною, ФедоровоюА.М. подавались у додатку до заяв від 06.02.2007р.. Як пояснив начальник відділу ДВС Петруня А.В., під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, ці копії ухвал суду були направлені відділом ДВС НМРУЮ до Нікопольського міськрайонного суду для долучення до матеріалів справи №2-818. Але після ознайомлення з матеріалами цієї справи в Нікопольському міськрайонному суді, я, ФедороваА.М., не знайшла в ній направлені з ДВС ці документи. ПІДКРЕСЛЮЮ: ЦІ ДОКУМЕНТИ В МАТЕРІАЛАХ СПРАВИ №2-818/06 Я НЕ ЗНАЙШЛА тому, що саме ці ухвали суду мені були повернуті саме в лютому 2007 року не офіційно, без належного виконання!

Маємо те, що тільки у ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ВЕРЕСНЯ 2009 РОКУ(!!!) посадовими особами відділу ДВС були надані Федоровій А.М. постанови про виконання ухвал суду від 12.12.2006р. та від 22.12.2006р. про зняття арешту, але це стало тільки після того, як до суду мною, ФедоровоюА.М., було подано більше одного десятка скарг, заяв на неправомірні дії державного виконавця та начальника відділу ДВС НМРУЮ.

Судом, в судових засіданнях, підтверджено, що ці постанови мною отримані тільки 23 вересня 2009р.. Акти про вилучення майна від Карімова Е.І. та передачі цього майна його власнику Солодовник О.В. мені не надані, ухвали суду фактично не виконані!.

Ці постанови були прийняті державним виконавцем тільки в вересні 2009р.. Якщо провести експертизу то буде встановлено саме час написання цих постанов. МИ СТВЕРДЖУЄМО, що не приймав державний виконавець цих постанов ні в 2007, ні в 2008, а прийняті вони тільки в вересні 2009 року! Це підтверджується вище викладеним. Зроблена ця афера з постановами тільки з однією метою: врятувати суддю Тихомирова І.В., як суддю, який приймав участь у рейдерському захопленні майна Солодовник О.В. Карімовим Е.І., бо постало питання після закінчення повноважень у судді Тихомирова І.В. про його обирання безстроково Верховною Радою України суддею.

Отримавши в відділі ДВС НМРУЮ постанови про зняття арешту, мною до суду подано Скарги на дії державного виконавця Гайдей Ірини Миколаївни та начальника відділу ДВС НМРУЮ Галагана Сергія Анатолійовича.

З матеріалів справи та матеріалів копії виконавчого провадження (а.с.57-68) вбачається, що державним виконавцем не вчинено ніяких дій щодо повернення зі зберігання від Карімова Е.І. майна належного Солодовник О.В., а тому відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі фактичного повного виконання рішення, так як не досягнуто цілі виконавчого провадження пов'язаного із зняттям арешту та про повернення зі зберігання від Карімова Е.І. майна належного Солодовник О.В., чим порушено права Солодовник О.В., суд ухвалив:

Задовольнити скаргу Федорової Алли Михайлівни в інтересах Солодовник Олени Володимирівни частково.

В іншому відмовити(ухвала від 04 березня 2010 року Справа № 4с- 7/10).

Ця Ухвала суду оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

В квітні 2010р. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Федорової Алли Михайлівни в інтересах Солодовник Олени Володимирівни на дії державного виконавця Гайдей Ірини Миколаївни та начальника відділу Державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, ВСТАНОВИВ, що Федорова А.М. фактично дізналась про існування постанов державного виконавця Гайдей І.М. від 14 лютого 2007 року про зняття арешту з майна та від 02.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження у вересні 2009 року, а отримала їх тільки 23 вересня 2009 року (а.с.5,11).

Задовольнити скаргу Федорової Алли Михайлівни в інтересах Солодовник Олени Володимирівни частково.

Зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нікопольського

міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Гайдей Ірину Миколаївну задовольнити вимоги заявника Федорової Алли Михайлівни щодо передання з відповідального зберігання від Карімова Ергаш Іфратовича до Солодовник Олени Володимирівни майна: малої архітектурної форми-

торгівельного павільйону, який знаходиться на ринку «Першотравневий»-ПП, що належить Солодовник О.В.

В іншому відмовити (Ухвала 19 квітня 2010 року Справа № 4с-8/10).

Подано апеляційну скаргу.

Таким чином на протязі з 2007 по вересень 2009 року посадові особи відділу ДВС НМРУЮ не знімали арешт на виконання рішень суду: ухвали від 12.12.2006 року та ухвали Нікопольського міськрайонного суду від 22.12.2006 року, у зв’язку з не відповідністю вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а надані у кінці вересня 2009 року постанови про зняття арешту з майна це прийняті постанови заднім числом і тільки з тією метою, щоб уникнув відповідальності суддя Тихомиров І.В..

Судові тяжби тягнуться вже на протязі більше шести років.

У зв’язку з постійним зайняттям по підготовці до судових засідань , вивчення юридичної літератури, нормативно правових актів для захисту своїх порушених прав, Солодовник О.В. припинила свою підприємницьку діяльність в січні 2005 року, я, Федорова,А.М., вимушена була припинити свою підприємницьку діяльність в 2010р..

На підставі викладеного

Прошу:

Відкрити кримінальну справу, призначити експертизу на вирішення якої поставити питання

-- коли саме були написані в відділі Державної виконавчої служби НМРУЮ постанова про відкриття провадження, постанова від 14 лютого 2007 року про зняття арешту, постанова від 02.03.2007 року про закінчення виконавчого провадження на виконання ухвали суду від 12.12.2006р. та ухвали від 22.12.2006р., справа №2-818/06..

2. Відкрити кримінальну справу та притягти до кримінальної відповідальності:

-- державного виконавця Гайдей ІринуМиколаївну ст.364, 366,367 КК України.

-- суддю Тихомирова І.В. , ст. 364, 366,367, 375 КК України.

Про прийняте рішення прошу нас повідомити у письмовій формі та у встановлені законодавством строки.

Додаток:

копія позовної заяви від 24.04.2004 р., справа №2-818/06.;

копія ухвали суду від 11.05.2004р.;

копія акту від 12.05.2004р. опису й арешту майна;

копія газета «Репортер» від 01 липня 2004р. «Тревожная хроника»;

копія газета «Проспект Трубників» від 18 липня 2004 р. опублікована стаття на пів третьої сторінки «Эргаш Каримов: ЧЕЛОВЕЧИЩЕ!»

копія ухвали від 07.09.2004р. ;

копія ухвали суду від 20.09.2004р.;

копія адміністративного позову, справа №2-а -3/07;

копія ухвали від 22.01.2007р.;

копія ухвали суду від 10.10.2007р.;

копія ухвали від 13.01.2005р., справа №2-7448/05;

копія виконавчого листа, справа № 2 - 7448/05;

копія постанови від 23.02.2007р.

копія акту від 23.02.2007р. ;

копія позовної заяви від 19.02.2007р., справа №2-3467/07;

копія ухвали від 11.09. 2007р., справа №2-3467/07;

копія ухвали від 12.12.2006р. та ухвали від 22.12.2006р., справа №2-818/06;

копія ухвали суду від 01.06.2005р., справа №2-818/06;

копія акту від 20.07.2005р.;

копія супровідного листа від 15.01.2007р. №2212 та постанови від 15.01.2007р.;

копія супровідного листа від 15.01.2007р. №2213 та постанови від 15.01.2007р.;

копія супровідного листа від 15.01.2007р. №2214 та постанови від 15.01.2007р.;

копія супровідного листа від 15.01.2007р. №2215 та постанови від 15.01.2007р.;

копія супровідного листа від 02.02.2007р. №3068 та постанови від 02.02.2007р.;

копія супровідного листа від 02.02.2007р. №3067 та постанови від 02.02.2007р.;

копія заяви від 6.02.2007р.;

копія позовної заяви від 18.05.2007р. «об истребовании имущества из чужого незаконного владения» до відповідача КарімоваЕ.І..

копія рішення від 02.11.2007р. №54-20/V;

копія довідки від 26.05.2008р. №41;

копія супровідного листа від 05.06.2008р. №Ф-3725 та постанови про відмову у відкритті кримінальної справи від 05.06.2008р.;

копія відповіді від 04.06.2008р. №35948.;

копія постанови від 13.04.2009р., виконавче провадження № 12306506;

копія постанови від 13.04.2009р., виконавче провадження № 12304889;

копія ухвали від 16.09.2009р., справа № 4с-16/09;

копія ухвали від 27.01.2010р., справа № 4с-3/10;

копія ухвали від 31.31.2010р., справа № 22ц-2063/10;

копія ухвалою від 30.09.2009р., справа № 2-818/06;

копія ухвали від 04.03.2010р., справа № 4с- 7/10;

копія ухвали від 19.04.2010р., справа № 4с-8/10;

копія довідки № 32224/10/17-160.

З повагою

А.М.Федорова

12.06.2010р..

ГЕНЕРАЛЬНОМУ ПРОКУРОРУ України

01000, м. Київ, вул. Різницька 13/15

Федорова Алла Михайлівна

проживаю: 53200, Дніпропет¬ровська область, м. Нікополь,

вул. Лапинська, буд. 24, тел. (05662) 5-59-00 .

Скарга

Звертаюсь до Вас з надією на справедливий розгляд цієї скарги та з обуренням на несправедливі, протизаконні дії судді Нікопольського міськрайонного суду Поліщука Р.А., адвоката Нестеренко В.В., свідка Кузнєцової Л.М..

Суть цієї скарги полягає в наступному.

Між мною, приватним підприємцем Федоровою А.М., громадянкою Російської Федерації, та приватним підприємцем Гузь Людмилою Владиславівною, як фізичною особою, 21 жовтня 2002 року була укладена трудова угода № 1020 (зареєстрована в Орджонікідзевському міському центру зайнятості). Відповідно до вка¬заної трудової угоди Гузь Л.В. була прийнята мною на роботу в якості продавця товарів народно¬го споживання на торговому місці, яке я орендувала на одному із ринків м. Нікополь. Про те, що ГузьЛ.В. є також приватним підприємцем мені достеменно стало відомо тільки через кілька років.

На протязі більше п’яти місяців я передавала для продажу їй товар. У березні 2003 року у Гузь Л.В., під час проведення звірки мною отриманих матеріальних цінностей на товарній базі, проданого та залишку товару , було виявлено недостачу матеріальних цінностей.

Від Гузь Л.В. я почала вимагати пояснень та погашення недостачі у сумі більше семи тисяч гривень. У зв’язку з відмовою надати пояснення, погасити виявлену недостачу товару та у зв’язку з цим не виходом на роботу, я, як Роботодавець, вимушена була звільнити Гузь Л.В. з роботи за недовіру.

Я почала вимагати від Гузь Л.В. надати трудову книжку для внесення відповідного запису про звільнення. (Інструк¬ція про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Мініс¬терства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110 (далі - «Інструкція»). Однак, Гузь Л.В. мої законні вимоги проігнорувала, на роботу більше не вийшла, трудову книжку для внесення відповідного запису не надала.

Ухиленням від надання трудової книжки мені, Роботодавцю, для вчинення запису про звільнення з роботи, Гузь Л.В. позбавила Роботодавця можливості вчинити відповідний запис про її, Працівника, звільнення.

Гузь Л.В. також для оформ¬лення розірвання трудової угоди № 1020, у встановлений день до Орджонікідзевського міського центру зайнятості не прибула, чим порушила приписи Порядку ре¬єстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, затвердженого наказом Мі¬ністерства праці та соціальної політики України від 08 червня 2001 року № 260. У зв'язку з цим я, ФедороваА.М., попередила посадових осіб Орджонікідзевського міського центру зайнятості про неявки її на робоче місце та про неможливість внесення в трудову книжку Гузь Л.В. запису про звільнення останньої за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України .

У грудні 2003 року Гузь Л.В., замість того, щоб вибачитись переді мною та відшкодувати нанесені збитки, було заявлено до Нікопольського міськрайонного суду позов про зобов'язання приватного підприємця Федорової А.М. звільни¬ти Гузь Л.В. з роботи, здійснити запис в її трудовій книжці про її звільнення з датою звільнення 01 квітня 2003 року та видати їй оформлену трудову книжку, а також стягнути з Федорової А.М. на користь Гузь Л.В. відшкодування за час вимушеного прогулу та судові витрати (цивільна справа №2-1554/09, а.с. 2 - 3,9).

Твердження, які були викла¬дені Гузь Л.В. в позові, щодо буцім то неможливості працевлаштуватися нею в зв'язку із ухиленням Роботодавця від вчинення запису в її трудову книжку про її звільнення, є надуманими тому, що:

1. Відповідно до п. 2.20 - 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (зареєстрованого в Міні¬стерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110): «... трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльно¬сті без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо), зберігаються без¬посередньо у працівників. Зазначені в абзаці першому цього пункту фізичні особи роблять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості… .»

Гузь Л.В. трудову книжку для внесення відповідного запису про її звільнення мені, як роботодавцю, не надала , у встановлений день до Орджонікідзевського міського центру зайнятості не прибула. Своїми діями Гузь Л.В. лишила мене можливості внести відповідний запис про її звільнення з роботи.

2. Сама Гузь Л.В. пенсіонер.

3. Гузь Л.В. більше десяти років займається торгівельною діяльністю, реалізує товари на ринках міста Нікополя.

В судовому засіданні Гузь Л.В., разом з адвокатом, умисно приховала від суду те, що вона сама є приватним підприємцем з 12.11.1996 року, про що свідчать:

- Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія АД, №394197;

- Довідка №74 від 02.04.2010р..

Тобто Гузь Л.В., я так вважаю і як видно з матеріалів, подано до суду позов з метою опорочити мене в очах покупців, принизити мою ділову репутацію, знизити престиж та підірвати довіру до моєї підприємницької діяльності.

Окрім того, що Гузь Л.В. з своїм адвокатом Нестеренко В.В. почали фальсифікувати докази моєї вини перед Гузь Л.В., як працівником! Так в судовому засіданні Нікопольського міськрайонного суду 29.01.2008р. під час розгляду справи №2-1554/09 за позовною заявою Гузь Л.В. до Федорової А.М. про виконання зобов'язань за трудовим договором, за ініціативою приватного підприємця Гузь Л.В. та її адвоката Нестеренко Вікторії Володимирівни, у відсутності МЕНЕ, відповідача Федорової А.М., була допитана, як свідок Кузнєцова Любов Миколаївна, 25.10.1960 року народження, проживає: м.Нікополь, вул.Шевченка, 174, кв. 14.. Я вважаю, що свідок Кузнєцова Л.М. УМИСНО дала суду неправдиві свідчення. Я вважаю, що була просто домовленість між Гузь Л.В., адвокатом Нестеренко В.В. та суддею Поліщуком Р.А. про прийняття судом завідомо неправосудного рішення.

На такий мій висновок вказує те, що суддя Поліщук Р.А.:

1. У зв’язку з відсутністю Федорової А.М., при її НЕ НАЛЕЖНОМУ повідомленні про дату, час проведення судового засідання , про що свідчить поштове повідомлення про вручення(а.с.88, справа №2-1554/09), суддя Поліщук Р.А. прийняв ухвалу від 29.01.2008р.(а.с.82, справа №2-1554/09), якою ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача Федорової А.М. та третьої сторони по справі. Це при тому, що судову повістку судом Федоровій А.М. було УМИСНО надіслано, а відповідно і вручено, НЕ СВОЄЧАСНО.

2. Судом була допитана в судовому засіданні Кузнєцова Л.М.. Свідок Кузнєцова Л.М. була попереджена судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову від давання показань, про що свідчать Присяга (а.с.73, справа №2-1554/09) та Розписка від 29.01.2008р.(а.с.72, справа №2-1554/09). При цьому ідентифікаційний номер свідка Кузнєцової Л.М. ні в присягу, ні в розписку, ні в протокол судового засідання судом не записано. Що завідомо поставило у невигідне становище мене під час отримання Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В судовому засіданні свідок Кузнєцова Л.М. дала свідчення: «Я можу підтвердити, що в осени 2003 р. Федорова кричала Гузь Л.В., що вона не отримає розрахунок.

Гузь працювала в неї по договору. Федорова її не розрахувала.

В мене була змога запропонувати Гузь роботу з оформленням, але через Федорову вона не могла

В неї немає відмітки в трудовій книжці.

Запитань не має». (а.с.80, справа №2-1554/09(2-856/08) Протокол судового засідання від 09 листопада 2004р.)

Неправдивість цих показань даних Кузнєцовою Л.М. в судовому засіданні полягає у тому, що:

1) Оплата Гузь Л.В., як Працівнику, за виконану роботу, проданий товар, здійснювалася мною, ФедоровоюА.М. Роботодавцем, кожного дня, як це прийнято при розрахунках з продавцями на ринках в м.Нікополі Дніпропетровської області і тому ніякої заборгованості по виплаті заробітної платні Роботодавця перед Працівником не має і бути не може.

2) Вказуючи, під присягою, в своїх свідченнях про те, що вона могла запропонувати Гузь роботу не витримує ніякої критики, це ЯВНО НЕПРАВДИВІ СВІДЧЕННЯ тому, що сама Кузнєцова Л.М. ніколи не була зареєстрована як приватний підприємець, про що свідчить:

- Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія АД, №394520;

- Відповідь від 20.05.2010р. №97.

Не керувала Кузнєцова Л.М. і юридичною особою.

І такі свідчення вона давала в суді при тому,що сама ГузьЛ.В. була приватним підприємцем!

Де вона, Кузнєцова Л.М., працювала і ким судом також не встановлено, тому виникають закономірні питання: звідки свідок Кузнєцова Л.М. могла знати про такі подробиці взаємовідносин між мною, роботодавцем Федоровою А.М., та працівником Гузь Л.В.?!

Яку роботу могла фізична особа Кузнєцова Л.М. запропонувати приватному підприємцю Гузь Л.В., З ВНЕСЕННЯМ ЗАПИСУ ДО ТРУДОВОЇ КНИЖКИ, коли сама вона не була зареєстрована навіть як приватний підприємець мені незрозуміло, а суд, суддя ПоліщукР.А., не захотів встановлювати! Я упевнена , що суддя Поліщук Р.А. знав про те, що Кузнєцова Л.М. не може запропонувати роботу Гузь Л.В., але прийняв ці свідчення до уваги та положив за основу при прийнятті Заочного рішення від 29.01.2008р.:

«Вислухавши позивачку, допитав свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що змінений у судовому засіданні позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав :

… На день розгляду даної цивільної справи відповідачка не видала позиваці оформлену трудову книжку, не провела розрахунок в строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, чим порушила вимоги ст.47 КЗпП України. Це підтвердила у судовому засіданні свідок Кузнєцова Л.М., яка суду пояснила, що у зв'язку з тим, що Федорова А.М. не провела належного оформлення в трудовій книжці позивачки Гузь Л.В., остання не може оформитись на роботу, що в подальшому буде негативно відображатись при оформленні пенсії позивачці Гузь Л.В.». Це при тому, що трудова книжка зберігається у самого працівника Гузь Л.В..

За моєї відсутності, без належного повідомлення мене про дату, час проведення судового засідання, створивши штучні докази, суддя Поліщук Р.А., прийняв завідомо неправосудне Заочне рішення від 29.01.2008р.(поштове повідомлення про вручення було судом надіслано 25.01.2008р., але вкинуто працівником поштового відділення до поштової скриньки тільки 30.01.2008р. В самому повідомленні сам працівник пошти і розписався про мною «отриману» судову повістку).

Знала про те, що Кузнєцова Л.М. ніде з керівних посад не працює, не є приватним підприємцем і адвокат Нестеренко В.В.. Це штучне створення «доказів» по справі відбулася за прямої участі адвоката Нестеренко В.В..

Це при тому, що :

Згідно статті 4 Закону України «Про адвокатуру», далі Закон, «Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності».

Згідно статті 7 Закону «При здійсненні своїх професійних обов’язків адвокат зобов’язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і …,»

а не допускати свідка давати неправдиві свідчення чим попирати мої права і свободи як людини, як громадянина Російської Федерації.

Згідно частини 1 статті 9 Закону «Адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю.»

Згідно статті 15 Закону адвокат приймає присягу: «беручи на себе обов'язки адвоката, урочисто клявсяу своїй професійній діяльності суворо додержувати законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською відповідальністю виконувати покладені на ньог обов’язки, бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди і завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі.»

Я розумію, що згідно статті 10 Закону Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність.

Але як показують події які відбулися поведінка адвоката Нестеренко В.В., її дії в цій справі, не відповідають вимогам підписаної нею присяги, вимогам чинного законодавства! Я вважаю адвокат Нестеренко В.В. винна в тому, що свідок Кузнєцова дала завідомо неправдиві свідчення! Я вважаю, що адвокат Нестеренко В.В. мала домовленість з суддею Поліщуком Р.А. про прийняття ним завідомо неправосудного рішення по відношенню до мене, Федорової А.М..

На Заочне рішення мною подана заява про скасування.

В травні 2008р. Нікопольський міськрайонний суд, головуючий в судовому засіданні суддя Поліщук Р.А., незважаючи на мої заперечення та надані матеріали, знову прийняв завідомо неправосудне рішення від 14.05.2008р.(а.с. 111-113). І знову однією з підстав прийняття цього завідомо неправосудного рішення були свідчення свідка Кузнєцової Л.М.:

… Але відповідачка не видала позиваці оформлену трудову книжку, не провела розрахунок в строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, чим порушила вимоги ст.47 КЗпП України, Це підтвердила у судовому засіданні свідок Кузнєцова Л.М., яка суду пояснила, що у зв'язку з тим, що Федорова А,М. не провела належного оформлення В трудовій книжці позивачки ГузьЛ.В., остання не може оформитись на роботу, що в подальшому буде негативно відображатись при оформленні пенсії позивачці Гузь Л.В. …» Суддя Поліщук Р.А. знову не захотів почути і не почув про те, що трудова книжка зберігається у самого працівника Гузь Л.В..

Це не я, Роботодавець Федорова А.М. повинна видати оформлену трудову книжку, а саме ГузьЛ.В., як працівник у якої знаходиться на збереженні трудова книжка, повинна була надати мені її для внесення відповідного запису. Навіть цього суд не захотів з’ясувати.

Рішення суду мною було оскаржено в апеляційному порядку.

Колегія апеляційного суду Дніпропетровської області ухвалою від 11 вересня 2008 р., справа № 22ц-5591/2008 р., Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2008 року – скасувала. Справу направила на новий розгляд до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвалу від 11 вересня 2008 р. апеляційного суду Дніпропетровської області, справа № 22ц-5591/2008 р., Гузь Л.В. в касаційному порядку не оскаржено, але подано до Нікопольського міськрайонного суду Заяву про зміну позовних вимог (в порядку ст.173 ЦПК України). В цій заяві Гузь Л.В. вже вимагає відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривен та середній заробіток за час затримки звільнення в розмірі 16426 (Шістнадцять тисяч чотириста двадцять шість) гривень.

Судові тяжби тягнуться вже на протязі більше шести років.

У зв’язку з постійною готовністю бути готовим до всіляких «НЕСПОДІВАНОК» НЕПЕРЕДБАЧУВАНОСТЕЙ З БОКУ СУДУ, для чого по декілька разів я вимушена заходити до суду та інтересуватися, що робиться по справі, на коли саме призначено судове засідання по розгляду справи, постійно готуватись до судових засідань та бути до них готовою, для чого повинна була зайнятися вивченням юридичної літератури, нормативно правових актів для захисту своїх порушених прав… Від такої моральної напруги я вимушена була припинити свою підприємницьку діяльність.

На цей час розгляд цієї справи доручено розглядати судді Нікопольського міськрайонного суду Рибаковій В.В.. Знову затягується розгляд цієї справи, тепер вже суддею РибаковоюВ.В..

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства

Прошу:

1. Відкрити кримінальну справу та притягти суддю Поліщука Р.А. до кримінальної відповідальності за ст. 375 КК України, прийняття завідомо непідсудного рішення.

2. Відкрити кримінальну справу та притягти адвоката Нестеренко Вікторію Володимирівну за прийняття участі по штучному створенню доказів по справі №2-1554/09 (2-856/08) до відповідальності за ч.2 ст. 384 КК України.

3. Відкрити кримінальну справу та притягти Кузнєцову Любов Миколаївну до кримінальної відповідальності за ст. 384 КК України, Завідомо неправдиве показання.

Про прийняте рішення прошу повідомити у письмовій формі та у встановлені законодавством строки.

Додаток, копії:

- повідомлення про вручення поштового відправлення;

- протоколу судового засідання від 09.11.2004р.;

- Заочного рішення від 29.01.2008р.;

- Рішення від 14.05.2008р.;

- Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія АД, №394197;

- Довідки №74 від 02.04.2010р..

- Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія АД, №394520;

- Відповіді від 20.05.2010р. №97;

- Ухвали від 11 вересня 2008 р., справа № 22ц-5591/2008 р..

12.06.2010р. А.М. Федорова

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури

при Кабінеті Міністрів України

04053, м. Київ, вул. Артема, 10, тел.факс 272-11-07

Федорова Алла Михайлівна

проживаю: 53200, Дніпропет¬ровська область, м. Нікополь,

вул. Лапинська, буд. 24, тел. (05662) 5-59-00 .

Скарга

Суть цієї скарги полягає в наступному.

Від Гузь Л.В. я почала вимагати пояснень та погашення недостачі у сумі більше семи тисяч гривень. У зв’язку з відмовою надати пояснення, погасити виявлену недостачу товару та у зв’язку з цим не виходом на роботу, я, як роботодавець, вимушена була звільнити Гузь Л.В. з роботи за недовіру.

2. Сама Гузь Л.В. пенсіонер.

3. Гузь Л.В. більше десяти років займається торгівельною діяльністю, реалізує товари на ринках міста Нікополя.

- Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія АД, №394197;

- Довідка №74 від 02.04.2010р..

На такий мій висновок вказує те, що суддя Поліщук Р.А.:

Гузь працювала в неї по договору. Федорова її не розрахувала.

В мене була змога запропонувати Гузь роботу з оформленням, але через Федорову вона не могла

В неї немає відмітки в трудовій книжці.

Запитань не має». (а.с.80, справа №2-1554/09(2-856/08) Протокол судового засідання від 09 листопада 2004р.)

Неправдивість цих показань даних Кузнєцовою Л.М. в судовому засіданні полягає у тому, що:

- Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія АД, №394520;

- Відповідь від 20.05.2010р. №97.

Не керувала Кузнєцова Л.М. і юридичною особою.

Це при тому, що :

Згідно частини 1 статті 9 Закону «Адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю.»

Я розумію, що згідно статті 10 Закону Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність.

На Заочне рішення мною подана заява про скасування.

Рішення суду мною було оскаржено в апеляційному порядку.

Судові тяжби тягнуться вже на протязі більше шести років.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства

Прошу:

1. Провести службове розслідування, на підставі зібраних матеріалів притягти адвоката Нестеренко Вікторію Володимирівну за прийняття участі по штучному створенню доказів по цивільній справі №2-1554/09 (2-856/08) до відповідальності, яка передбачена ч.2 ст. 384 КК України.

Про прийняте рішення прошу повідомити у письмовій формі та у встановлені законодавством строки.

Додаток, копії:

- повідомлення про вручення поштового відправлення;

- протоколу судового засідання від 09.11.2004р.;

- Заочного рішення від 29.01.2008р.;

- Рішення від 14.05.2008р.;

- Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія АД, №394197;

- Довідки №74 від 02.04.2010р..

- Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія АД, №394520;

- Відповіді від 20.05.2010р. №97;

- Ухвали від 11 вересня 2008 р., справа № 22ц-5591/2008 р..

12.06.2010р. А.М. Федорова