Пройшов день 16-го грудня 2011 року. Наші спільні вороги намітили його, як день наруги наді мною - Сергієм Кириченком. Задовго до нього вони цей день  запланували, організували та профінансували, як брудну акцію, за планом якої мене, руками судді Суворовського районного суду м. Херсона Олександра Зубова, повинні були взяти під варту, кинути в ізолятор тимчасового утримання, потім в СІЗО, організувати одну або декілька провокацій, наслідком яких могло б стати порушення інших кримінальних справ проти мене, та на місяць, а може і більше, вивезти на стаціонарну судово-психіатричну експертизу до Одеської обласної психіатричної лікарні №1. А вже з лікарні мене повернули б якщо не "овочем", то з такими супровідними паперами "медичних висновків", згідно яких наші спільні вороги отримали б, штучно створений ними ж привід казати, що статті в газетах та виступи по радіо, за які мене судять по ч.1 ст.161 КК України, як за розпалювання національної ворожнечі, робив шизофренік, чоловік не сповна розуму. І те, що в майбутньому лунало б з моїх вуст, вони - наші спільні та запеклі вороги - оцінювали і коментували б, як слова божевільної, неадекватної людини. Так вони хотіли! Та так не сталося!

План наших ворогів, які п'ятою колоною осіли на нашій слов'янській землі, зухвало цинічний, але простий. Тим більше, що в 30-х та 60-х роках минулого століття їхні ж діди та батьки на повну потугу використовували психіатрію, як інструмент розправи з інакомисленням.

Запланована ними акція була зірвана. Не вдалася. Чому?

Відповідь на це також треба дати відверту. І вона полягає в наступному.

Кількісно цієї "п'ятої колони" в Україні набагато менше, ніж нас - слов'ян, яких вони намітили поработити та знищити. Менше в сотню разів. Хоч реалізація ними цього плану вже і відбувається, але вимушено вкрай обережними заходами і технологіями, які передбачають, щоб знищення слов'ян відбувалося не напряму руками безпосередньо членів "п'ятої колони", а, бажано, руками одних слов'ян щодо інших слов'ян.

Бо в противному випадку, більшість слов'ян швидко зрозуміє, хто саме їх нищить, що насправді відбувається в Україні, і в чому полягають справжні причини усіх кризових явищ українського суспільства та постійного зубожіння і винищення великого народу. Тоді їхній час панування зненацька закінчиться і настане швидке визволення із вигнанням, а подекуди і знищенням тих, хто сьогодні напастить великий слов'янський народ України. Прямо, відкрито збройним чином та фізичною силою завоювати слов'ян в Україні неможливо! І це наш ворог добре розуміє, застосовуючи більш коварну, підступну, облудну  тактику брехні та інтриг.

Якщо б в нашій державі діяв період класової боротьби або ж надзвичайний чи військовий стан, то їм ("п'ятій колоні"), було легше і швидше застосовувати жорсткі репресії до невгодних. Але такого стану нема. Зараз в Україні хоч і криза, до речі, спланована і реалізована ними ж, але все ж формально проголошено побудову "демократичного, правового суспільства, яке прямує до європейських та загальнолюдських цінностей".

Тому саме засобами "демократичних завоювань" вдалося зірвати плани наших спільних ворогів та ув'язнення мене під варту. І головним чинником тут спрацював ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР. Саме конкретна людина, конкретні особи вплинули на хід подій, вінцем яких є те, що зараз я на волі. І моя дружина, новонароджена донечка та стара немічна матір можуть і далі спиратися на моє плече, маючи необхідну поміч та засіб виживання в цьому жорстокому світі.

Я особисто, мої друзі, знайомі і незнайомі, які поділяють мої погляди та соратники по боротьбі, задіяли різних людей до вирішення проблеми недопущення прямої розправи суддею О.Зубовим щодо мене та запланованого взяття мене під варту. Більшість з них я навіть не можу назвати вголос, так як правлячий неоколоніальний режим влади в Україні швидко почне "виїдати" цих людей створюючи їм проблеми та утиски.

Висловлюю свою щиру подяку моїм землякам-херсонцям, які постійно приходять на десятки судових засідань, морально,  а іноді і фізично підтримують мене під час кримінальної розправи наді мною руками судді О.Зубова, щодо неправосудних дій якого за моїми депутатськими зверненнями з 2008 по 2010 роки порушувалася кримінальна справа у 2010 році. Ось тому і має інтерес помсти та розправи зі мною суддя О.Зубов, який порушив Закон тим, що не взяв самовідвід, а тим більше відмовивши мені, коли я, зважаючи на наше із О.Зубовим конфліктне минуле, заявляв йому відводи.

Дякую я і тим, хто впливав на різних чиновників влади з метою схилити їх здійснити дії, направлені на припинення сваволі під час кримінального судочинства наді мною. Ці люди ще при виконанні своїх обов'язків, і тому небезпечно назвати їх відкрито.

Публічно відреагували на мою підтримку Голова Всеукраїнського фронту порятунку України Олександр Лалак (м.Київ), один із лідерів Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу України Анатолій Ковальов (м. Черкаси), керівник громадської організації "Союз слов'ян" Ігор Коробов (м.Маріуполь), колишній мер м. Енергодар Запорізької області Іван Морщавка та ще ряд громадських діячів і активістів.

Ще ряд людей, в тому числі і народні обранці, не поспішили відреагувати на ситуацію, коли потрібно було негайно втрутитись на захист моїх законних прав та прав найближчих моїх рідних, з якими також хотіли розправи ті, хто запланував розправу наді мною. Що ж вони зайняті люди, в них багато проблем. Хай вони залишаються зі своєю совістю наодинці, яка все гучніше буде нагадувати їм про себе.

Але найголовнішу роль в недопущенні бєспрєдєла щодо мене і моїх рідних зіграв якраз відомий політик, добре знана багатьом людина, народний депутат України багатьох скликань, голова Партії захисників Вітчизни Кармазін Юрій Анатолійович. Він не тільки проявив особисто необхідну повноту уваги і своєчасно зробив все, що потрібно. Як Перший Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, Кармазін Ю.А. направив звернення в усі вищі інстанції, які мають повноваження розглядати питання щодо порушень суддями законів, прав людей та присяги судді. В них він, як співавтор Кримінального кодексу України, дав правову оцінку діям органів прокуратури та судді, які спричинили незаконне порушення проти мене кримінальної справи за ст.161 КК та подальшу розправу засобом незаконного кримінального переслідування.

Знаючи добре місцеві порядки та "звичаї", Юрій Кармазін також негайно відрядив до м. Херсона головного консультанта Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України, Заслуженого юриста України, полковника міліції у відставці Барнацького Павла Степановича, який також відомий, як один із розробників Кримінально-процесуального кодексу України.

Павло Барнацький провів в м. Херсоні два дні, постійно перебуваючи на телефонному зв'язку із Юрієм Кармазіним, доповідаючи йому про свої дії та отримуючи нові доручення щодо необхідності здійснення чергових заходів та зустрічей із відповідними керівними посадовими особами судової гілки влади та правоохоронних органів. Як представник парламентського Комітету з питань правосуддя, П.Барнацький був присутнім і в судовому засіданні 16.12.2011 р., коли суддя Зубов О.С. демонстрував свій фах  і досвід. Саме на цьому засіданні суддя проявив зміну своєї поведінки. Це полягало у задоволенні ним клопотання мого захисника по справі щодо здійснення чомусь все ще потрібної особисто судді судово-психіатричної експертизи мене вже не в Одеській психушці, а в суді під час судового засідання. При цьому усі присутні на процесі слухачі дивувалися позицією судді Зубова О.С. щодо його несприйняття результатів чотирьох психіатричних оглядів мене спеціалістами державних психіатричних медичних закладів трьох областей України (Миколаївської, Одеської, Херсонської), згідно яких я є психічно повноцінним і здоровим.

В усякому випадку суддя Зубов О.С. відмовився від своєї ідеї закрити мене до психіатричної лікарні на якийсь час. Що його до цього спонукало, невідомо: совість чи страх перед невідомістю і можливістю втрати посади судді, який виник із-за втручання в події відомого парламентарія Юрія Кармазіна та направленого Комітетом з питань правосуддя Павла Барнацького. Мабуть тільки психіатрам видніше визначити справжні мотиви поведінки судді О.Зубова та її зміни. Тільки ось хто призначить йому таке дослідження? Може ще прийде такий час відповісти за кожен свій вчинок?

Події, про які тут написано, дуже яскраво показали, що слов'яни можуть перемагати і перемагатимуть на рідній землі, коли будуть об'єднані і згуртовані не менше, ніж згуртовані наші вороги-окупанти. Наочно стало видно багатьом людям в м. Херсоні та в Україні, що є люди, які за ідею відстоювання справедливості і за совість, не бояться йти в наступ на чиновників влади, щоб захистити права людей і забезпечити дію Закону.

Я особисто, наш громадсько-політичний актив Херсонщини всіма можливими засобами будемо підтримувати таких людей, як Кармазін Ю.А., Барнацький П.С. та їх колег і соратників. Особливо на найближчих парламентських виборах у жовтні 2012 року.

Слава Україні!

За добро слов'яни завжди щиро вдячують!

За зло слов'яни завжди суворо карають!

З повагою

Сергій Кириченко, м. Херсон