1. «агальнолюдськ≥ ц≥нност≥. Ќе ≥снуЇ загальнолюдських ц≥нностей окр≥м планети «емл¤. ¬се ≥нше маЇ нац≥ональну ознаку ≥ належить конкретн≥й нац≥њ за природним правом. ” вс≥х арабських крањнах Ѕлизького —ходу вс≥Їю власн≥стю без вин¤тку волод≥ють араби - кор≥нне населенн¤, ¤ке становить не б≥льше третини в≥д усього населенн¤ цих крањн. Ќам нав'¤зали римське право, на п≥дстав≥ ¤кого нас "на законних п≥дставах" може пограбувати ≥ поневолити любий чужоземець.

2. √ромад¤нське сусп≥льство. ѕсевдооб'Їктивне пон¤тт¤, ¤вл¤Ї собою беззм≥стовну тавтолог≥ю, оск≥льки слова громада, сусп≥льство, община Ї синон≥ми. Ќасправд≥ маскуЇ створенн¤ в ”крањн≥ "в≥дкритого сусп≥льства" (за √.  ≥сс≥нджером), тобто перетворенн¤ крањни в прох≥дний дв≥р дл¤ граб≥жник≥в, пройдох ≥ збоченц≥в з усього св≥ту п≥д псевдонауковим обірунтуванн¤м "в≥льний рух кап≥тал≥в ≥ робочоњ сили через кордон". ўоб усв≥домити, що це означаЇ, треба в≥дпов≥сти на запитанн¤: "„и ефективно носити воду решетом? „и можна наповнити д≥р¤вий човен коштовност¤ми ≥ безпечно пливти на ньому?"

3. ѕравова держава. ѕросто н≥сен≥тниц¤, оск≥льки у св≥т≥ не ≥снуЇ не правових держав. —ам факт по¤ви держави означаЇ ≥снуванн¤ певноњ системи права, зводу закон≥в, на засадах ¤ких держава власне створена. ¬икористовуЇтьс¤ ¤к "ф≥говий листок" дл¤ маскуванн¤ реально встановленоњ в ”крањн≥ влади крим≥нального кап≥талу, ¤кий маЇ узагальнюючу назву "б≥знес". як сусп≥льне ¤вище "б≥знес" виник в —Ўј в часи показного "узаконенн¤" приватноњ власност≥, добутоњ крим≥нальним шл¤хом, ≥ знаменував остаточне завершенн¤ (припиненн¤) еволюц≥йного розвитку кап≥тал≥стичноњ формац≥њ. —аме з того часу почалас¤ ера тотальноњ комерц≥ал≥зац≥њ людства ≥ його рух до власноњ загибел≥. Ўл¤х законодавчоњ, "правовоњ" крим≥нал≥зац≥њ американського сусп≥льства п≥д владу с≥он≥ст≥в у 18 стор≥чч≥ сьогодн≥ повторюЇ украњнський народ.

4. ѕол≥тична нац≥¤. –≥знокольорове зб≥говисько злод≥њв ≥ споживач≥в з усього св≥ту п≥д назвою "÷ив≥л≥зац≥¤ купи-продай". "ћоральн≥" засади цього зб≥говиська - грош≥ ≥ мультикультура. ѕовна русиф≥кац≥¤ чи англ≥зац≥¤ цього зб≥говиська не маЇ значенн¤, бо ц≥ процеси значно випереджаЇ процес деб≥л≥зац≥њ населенн¤ держави ”крањна. «нищенн¤ етн≥чноњ украњнськоњ нац≥њ буде означати остаточне знищенн¤ ”крањнськоњ держави. Ќа зачищен≥й до попелу украњнськ≥й земл≥ буде збудована могутн¤ метропол≥¤ св≥товоњ неорабовласницькоњ ≥удейськоњ ≥мпер≥њ. ѕрообразом такоњ перспективи Ї —получен≥ Ўтати јмерики. якщо у 19-20 стол≥тт¤х с≥он≥сти робили неодноразов≥ спроби (б≥л¤ дес¤ти раз) створити державу ≤зрањль на територ≥њ ”крањни в  риму ≥ п≥вн≥чному ѕричорномор'њ, то зараз, у зв'¤зку з тотальною деб≥л≥зац≥Їю украњнц≥в самим сильним наркотиком - грошима - вони мають шанс загарбати всю ”крањну без жодного постр≥лу.

5. “олерантн≥сть. ÷ей терм≥н означаЇ "пасивна терпим≥сть". “ерп≥ть украњнц≥, коли вам ч≥пл¤ють макарони на вуха, коли вас дур¤ть скр≥зь ≥ у всьому, не плат¤ть за роботу, коли травл¤ть ≥ кал≥чать, викидають ≥з хати, вбивають, івалтують ваших близьких ≥ д≥тей, продають збоченц¤м, у рабство за кордон ≥ т.д. “ерп≥ть, дегенерати. ” скота така дол¤, так ™гова встановив.

6. ¬≥льна ринкова економ≥ка (¤ка все сама врегулюЇ). Ќе ≥снуЇ неринковоњ економ≥ки. —ам факт на¤вност≥ виробництва та сфери послуг вже передбачаЇ ринок збуту. ≈коном≥чн≥ процеси в системах сусп≥льного типу, незалежно в≥д њх штучноњ соц≥альноњ характеристики - кап≥тал≥зм чи соц≥ал≥зм, ≥дентичн≥ за своЇю суттю, тобто прот≥кають за одними ≥ тими ж об'Їктивними законами. –≥зними Ї т≥льки методи та ступ≥нь регулюванн¤ процесу розпод≥лу ¬Ќѕ (валового нац≥онального продукту) та функц≥онуванн¤ грошовоњ системи з боку держави в ≥нтересах всього населенн¤ крањни. ≤ншими словами ¤к≥сть виконанн¤ державою своњх основних функц≥й - соц≥альноњ та захисноњ. –об≥ть висновок - чи¤ у нас держава? ”крањнц≥в чи окупант≥в?

ќдин ≥з беззаперечних авторитет≥в кап≥тал≥зму ƒжордж —орос вже давно п≥ддав нищ≥вн≥й критиц≥ "в≥ру в маг≥чну силу в≥льного ринку", вказавши, що ≥снуЇ дефект в сам≥й основ≥ ринкових теор≥й, а саме - не можна вважати справедливим положенн¤ про незалежн≥сть попиту та пропозиц≥њ. "ƒоктрина кап≥тал≥стичноњ вседозволеност≥ спираЇтьс¤ на твердженн¤, що загальному благу краще всього служить розковане дос¤гненн¤ власних ≥нтерес≥в. якщо ц¤ вседозволен≥сть не буде стримуватис¤ визнанн¤м того, що загальний (сусп≥льний) ≥нтерес повинен мати перевагу над приватними ≥нтересами, наша ≥снуюча система, хоч ≥, ¤вл¤ючись недосконалою, квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к в≥дкрите сусп≥льство, буде зруйнована".

—ьогодн≥ у всьому св≥т≥ ≥ в ”крањн≥ зокрема реал≥зуЇтьс¤ сценар≥й, сформульований в протокол≥ є4 "—≥онських протокол≥в": "Еўоб свобода остаточно здеморал≥зувала ≥ розорила гоњвськ≥ сусп≥льства, необх≥дно промислов≥сть поставити на спекул¤тивну основу: це спричинить те, що вз¤те промислов≥стю в≥д земл≥ не втримаЇтьс¤ в њњ руках ≥ перейде до спекул¤нт≥в, тобто в наш≥ каси".

7. —оц≥ально в≥дпов≥дальний "б≥знес". ѕо своњй шахрайськ≥й сут≥ означаЇ те ж саме, що травоњдний вовк. якщо люди в≥р¤ть, що в ѕрирод≥ ≥снуЇ под≥бне чудище, значить нац≥¤ сходить з розуму.

8. «емл¤ стане товаром. «емл¤ створена Ѕогами ≥ призначена дл¤ загального користуванн¤. Ќ≥хто - н≥ окрема людина, н≥ держава - не мають права торгувати землею. ѕевн≥ д≥л¤нки земл≥ можуть бути лише надан≥ в тимчасове чи пост≥йне користуванн¤ ¤к≥йсь особ≥ чи орган≥зац≥њ (громад¤нам своЇњ держави).  ожна нац≥¤ волод≥Ї своЇю землею зг≥дно природного права. ћ≥жнародний кагал вимагаЇ в≥д украњнськоњ влади перетворити нашу землю в товар. ¬ той же час "92% ≥зрањльськоњ земл≥ знаходитьс¤ в державн≥й власност≥ (8% приватноњ земл≥ - це д≥л¤нки, скуплен≥ Ївре¤ми у палестинц≥в ще до утворенн¤ держави ≤зрањль) ≥ управл¤ютьс¤ ≤зрањльською земельною владою (≤«¬) зг≥дно правил, виданих ™врейським нац≥ональним фондом (™Ќ‘), пов'¤заним ≥з ¬сесв≥тньою с≥он≥стською орган≥зац≥Їю." «г≥дно "Е≥деолог≥њ "»скупленной" земл≥ у всьому ≤зрањл≥ ™Ќ‘, при повн≥й п≥дтримц≥ держави ≤зрањль (особливо ж таЇмноњ пол≥ц≥њ), затрачуЇ величезн≥ суми сусп≥льних грошей на "искупление" любоњ земл≥, ¤ку неЇврењ готов≥ продати, та запоб≥ганню любоњ спроби Ївре¤ продати свою землю неЇврею (пропонуючи б≥льш високу ц≥ну)" (≤сраель Ўахак "™врейська ≥стор≥¤, Їврейська рел≥г≥¤: т¤гар трьох тис¤ч рок≥в"). јналог≥чно в —Ўј - батьк≥вщин≥ крим≥нального "б≥знесу" - близько 84% земл≥ Ї недоторканою власн≥стю держави. ¬ ƒан≥њ та Ќ≥дерландах вс¤ земл¤ Ї державною власн≥стю.

Ѕагато украњнц≥в в селах з нетерп≥нн¤м чекають закону про в≥льний продаж земл≥. ¬и прагнете своЇњ скор≥шоњ смерт≥? ¬она прийде - ¤к не в≥д засилл¤ окупант≥в, так в≥д руки народних месник≥в.

ѕол≥тики, ¤к≥ форсують прийн¤тт¤ закон≥в про наданн¤ украњнськ≥й земл≥ статусу товару, п≥дл¤гають негайному ф≥зичному знищенню ¤к найб≥льша загроза нац≥ональн≥й безпец≥ ”крањни (под≥бно в≥русам смертельноњ хвороби).

9. Ќац≥ональний ≥нтерес. ≤нтерес нац≥њ пол¤гаЇ у продовженн≥ свого –оду, заможному житт≥ ≥ духовному розвитку кожного члена –оду ≥ всього –оду в ц≥лому. —ьогодн≥ в ”крањн≥ вс¤ псевдо ел≥та, нав≥ть комун≥сти ≥ нац≥онал≥сти, зашорен≥ примарою особистого збагаченн¤, представл¤ють ≥нтерес "пол≥тичноњ нац≥њ". ўо украњнцю до того, що ≥ноземний власник чи св≥й "усп≥шний" злод≥й виплавить б≥льше металу, чи продасть б≥льше труб, цукру, зерна? 85% украњнц≥в не мають можливост≥ забезпечити своњ елементарн≥ потреби, а тим б≥льше створити умови дл¤ житт¤ ≥ розвитку д≥тей. ѕричиною цього Ї узурпац≥¤ влади в ”крањн≥ ≥ св≥т≥ крим≥нальним ф≥нансовим кап≥талом, ¤кий повн≥стю контролюЇтьс¤ "богообраним" народом.  ращ≥ представники Ћюдства вже давно роз≥бралис¤ в ситуац≥њ ≥ запропонували шл¤хи розв'¤занн¤ проблем (ѕ'Їр ѕрудон, —≥льв≥о √езель), але ц≥ пропозиц≥њ над≥йно "закопан≥" глобал≥заторами. "ћудр≥ люди знали, знають ≥ будуть знати, що њх власн≥ ≥нтереси краще всього забезпечуютьс¤ процв≥танн¤м вс≥х оточуючих" - —. √езель, "ѕриродний економ≥чний пор¤док".

10. ≈фективний господар - т≥льки приватний власник. Ўаманське заклинанн¤ по типу циганського г≥пнозу або геббельс≥вськоњ пропаганди: "якщо людину тис¤чу раз назвати свинею, то в к≥нц≥ к≥нц≥в вона захрюкаЇ!". ≈фективний спос≥б дл¤ в≥двол≥канн¤ уваги сусп≥льства ≥ кожного окремо в≥д пограбуванн¤ нац≥ональноњ ≥ сусп≥льноњ власност≥ украњнц≥в. √раЇ на п≥дсв≥домому спод≥ванн≥ неграмотноњ людини - можливо ≥ ¤ стану м≥л≥онером? “ак≥ люди забувають дв≥ прост≥ ≥стини. ѕерша - безплатний сир буваЇ лише в мишоловц≥. ƒруга - вс≥ не можуть бути м≥л≥онерами (тобто одноос≥бно волод≥ти великою часткою ¬Ќѕ). ƒл¤ цього треба цю велику частку вкрасти - нагло, по-бандитському, чи "лег≥тимно", через злочинне законодавство ≥ продажну владу. « огл¤ду на це, приватне волод≥нн¤ нац≥ональними ≥ сусп≥льними багатствами Ї крим≥нальним злочином, а найбагатш≥ люди ”крањни (≥ не т≥льки), т.з. "усп≥шн≥ особистост≥" - Ї крим≥нальними злочинц¤ми.

11. ƒов≥ра до банк≥вськоњ (ф≥нансовоњ) системи. ѕроцентне рабство - головний ≥нструмент глобал≥затор≥в у всьому св≥т≥ дл¤ жорсткого утриманн¤ населенн¤ крањн у покор≥. Ѕанк≥ри становл¤ть одну з вищих каст крим≥нального св≥ту - шахрайську, тобто лег≥тимну. √оловна задача ≥снуючоњ сьогодн≥ у св≥т≥ грошовоњ системи (реал≥зуЇтьс¤ через приватн≥ банки) - утримувати ¤комога б≥льшу к≥льк≥сть людей у стан≥ заборгованост≥ через кредити п≥д процент. Ѕ≥льш≥сть населенн¤ зах≥дних крањн внасл≥док такоњ пол≥тики живе в стан≥ пост≥йноњ заборгованост≥, не маючи власного житла, земл≥ ≥ тимчасово користуючись речами. “аке населенн¤ легко перевести в розр¤д "бомж≥в" ≥ викинути з власноњ крањни, зам≥нивши ≥мм≥грантами. “ому в ”крањн≥ в рекордно короткий строк створена найб≥льша в ™вроп≥ мережа приватних банк≥в та њх ф≥л≥й, часто з сумн≥вними активами ≥ нам≥рами. ”крањнц≥в, особливо молодь, привчають жити в борг, заманюють в боргову ¤му, часто надаючи кредити взагал≥ без серйозних зобов'¤зань. —ьогодн≥ в ”крањн≥ б≥льше 65% грошових кап≥тал≥в - ≥ноземн≥. ÷е означаЇ, що украњнську (нац≥ональну, сусп≥льну, особисту) власн≥сть, а заодно ≥ свободу кожного украњнц¤, скуповують чужоземц≥. Ќагл¤дний урок лег≥тимного пограбуванн¤ украњнц≥ отримали в 2009 роц≥ внасл≥док штучного знец≥ненн¤ гривн≥, що було орган≥зовано "п≥д патронатом" президента ”крањни з метою п≥дтримки пустого американського долара п≥сл¤ пад≥нн¤ найб≥льшоњ в ≥стор≥њ людства шахрайськоњ ф≥нансовоњ п≥рам≥ди - св≥товоњ доларовоњ системи, побудованоњ з 1913 року групою приватних Їврейських банк≥в —Ўј.

12. —творенн¤ нових робочих м≥сць роботодавц¤ми. ѕодаЇтьс¤ ¤к благо д≥йство з боку крупних приватних власник≥в колись загальнонародних засоб≥в виробництва. Ќасправд≥ ж це просто ≥нша ≥нтерпретац≥¤ в≥д початку фальшивих об≥ц¤нок ¬. ёщенка у 2004 роц≥ : "Ѕагат≥ под≥л¤тьс¤ з б≥дними".  ожне робоче м≥сце - це зас≥б дл¤ створенн¤ додатковоњ вартост≥. ќднак створена на нац≥ональних засобах виробництва та на нац≥ональних ресурсах додаткова варт≥сть, за вин¤тком м≥зерноњ зарплати прац≥вникам та см≥шних податк≥в держав≥, ос≥даЇ в кишен¤х приватних ос≥б ≥ через систему приватних банк≥в виводитьс¤ за меж≥ ”крањни.  оли сторож (держава) п'¤ний або п≥дкуплений, злочинц≥ безкарно винос¤ть добро ≥з комори. —ьогодн≥ повн≥стю реал≥зовано положенн¤ протоколу є3 (≈коном≥чне рабство. "ѕрава" народу) "—≥онських протокол≥в": "Ќароди прикован≥ б≥дн≥стю до важкоњ прац≥ м≥цн≥ше, н≥ж це було в рабств≥ ≥ за кр≥посного права: в≥д них вони могли зв≥льнитись, а в≥д злидн≥в у них нема пор¤тунку. ћи вписали в конституц≥ю так≥ "права", ¤к≥ дл¤ мас Ї ф≥кц≥¤ми, а не справжн≥ми правами. ¬с≥ ц≥ так зван≥ права народу можуть ≥снувати т≥льки ≥люзорно, але на практиц≥ абсолютно нереальн≥. ўо дл¤ пролетар¤-труд≥вника, з≥гнутого в дугу важкою працею, пригн≥ченого долею, наданн¤ говорунам права баз≥кати, журнал≥стам - писати вс¤к≥ н≥сен≥тниц≥ пор¤д з д≥лом, ¤кщо пролетар≥ат не маЇ н≥¤коњ вигоди в≥д конституц≥њ, кр≥м тих жалюг≥дних крихт, що ми йому кидаЇмо з нашого стола за подачу ним голос≥в на користь наших порад ≥ ставленик≥в, наших агент≥в?".

13. ¬≥дродженн¤ духовних ц≥нностей. —правжн≥ми духовними ц≥нност¤ми дл¤ украњнц≥в Ї њх реальна ≥стор≥¤ (л≥топис житт¤) та культура. —ьогодн≥ вони з великими труднощами пробиваютьс¤ до св≥домост≥ украњнц≥в (приклади - несприйн¤тт¤ ќ”Ќ ≥ ”ѕј, рол≥ ѕетлюри, ћахна та ≥нших орган≥затор≥в визвольноњ боротьби украњнц≥в у нов≥тн≥ часи). «ам≥сть цього в сусп≥льну думку шл¤хом вливанн¤ величезних грошових кошт≥в вбиваютьс¤ пол≥тичн≥ стереотипи рад¤нських час≥в та глобальноњ мультикультури - конгломерат в≥двертоњ брехн≥, садизму та збочень. ћета - формуванн¤ легко керованого сусп≥льства деб≥л≥в, зомб≥, б≥оробот≥в, споживач≥в, ¤к≥ сто¤ть на р≥вн≥ прим≥тивного молюска - ќрануса (–отожопи). “аке сусп≥льство не здатне до самоорган≥зац≥њ та саморозвитку. ѕричиною цього знову ж таки Ї ≥нтереси "великого б≥знесу". √либинна суть цього ¤вища пол¤гаЇ в тому, що справд≥ ринков≥, тобто економ≥чн≥, товарно-грошов≥ в≥дносини, властив≥ дл¤ товарного виробництва, "б≥знесмени" цин≥чно поширюють на т≥ сфери сусп≥льного ≥ приватного людського житт¤, ¤к≥ утворюють духовну складову людського ≥снуванн¤ ≥ управл¤ютьс¤ виключно законами Ѕожими - ћќ–јЋЋё.

14. “отал≥таризм. ¬ переклад≥ з грецькоњ означаЇ "весь", "ц≥лий". ¬ сучасн≥й пол≥тичн≥й псевдонауц≥ подаЇтьс¤ ¤к "страшилка", вкрай негативне сусп≥льне ¤вище. Ќасправд≥ ж т≥льки об'Їднана в одне ц≥ле велика к≥льк≥сть людей, в ¤к≥й вс≥ люди мають сп≥льну мету ≥ правила житт¤, стаЇ нац≥Їю. “отал≥таризм Ї нев≥д'Їмною ознакою ≥Їрарх≥чноњ структури, принцип ¤коњ закладено у все живе на «емл≥, у тому числ≥ ≥ в людське сусп≥льство. ¬с≥ усп≥шн≥ ≥ сильн≥ сьогодн≥ крањни Ї тотал≥тарними. “ак≥ крањни хочуть п≥д≥м'¤ти п≥д себе, загарбати ресурси слабких крањн, тому нав'¤зують њм л≥беральну демократ≥ю - ≥деолог≥ю тотального роз'Їднанн¤ людей. ≤нтегруючим фактором дл¤ любого сусп≥льства Ї нац≥ональна ≥де¤, ¤ка в державному устроњ формулюЇтьс¤ в державн≥й ≥деолог≥њ. “ому —татт¤ 15  онституц≥њ ”крањни заборон¤Ї ¤к обов'¤зкову будь-¤ку державну ≥деолог≥ю, а значить в принцип≥ заперечуЇ саму можлив≥сть об'Їднанн¤ украњнськоњ нац≥њ, украњнського сусп≥льства на баз≥ украњнськоњ нац≥ональноњ ≥деолог≥њ.

15. ‘ашизм.  райн≥м, найб≥льш сильним аргументом в засудженн≥ визвольноњ боротьби нац≥њ, Ї звинуваченн¤ њњ у фашизм≥. Ѕо в≥н засуджений Ќюрнберзьким трибуналом "на в≥ки в≥чн≥". ≤ не випадково. јдже це пон¤тт¤ маЇ сугубо нац≥ональне кор≥нн¤ ≥ Ї антиподом ≥нтернац≥онал≥зму, космопол≥тизму, ¤кий Ї нар≥жним каменем св≥товоњ глобал≥зац≥њ та маЇ за мету п≥дкоренн¤ вс≥х народ≥в св≥ту влад≥ одного - "богообраного" народу. “ому надамо слово творц¤м Ќюрнберзького процесу: "‘ашизм - ¤вище не випадкове, в≥н виникаЇ там, де ми недооц≥нюЇмо прагненн¤ м≥сцевого народу бути господарем своЇњ земл≥. ‘ашизм приховано зр≥Ї в ус≥х народах. Ќа наше щаст¤, р≥зн≥ народи приход¤ть до нього в р≥зний час ≥ п≥д р≥зними назвами" - " атех≥зис Їврењв в —–—–". “обто фашизм - це ≥деолог≥¤ об'Їднанн¤ нац≥њ на традиц≥йних нац≥ональних засадах дл¤ незалежного заможного житт¤, тобто нац≥ональна ≥деолог≥¤. Ќе подобаЇтьс¤ чужим д¤д¤м назва "фашизм" - назв≥ть своЇ баченн¤ об'Їднанн¤ ≥деолог≥Їю "м≥цного в≥ника" чи "круговоњ п≥дтримки", але об'Їднуйте нац≥ю, а не роз'Їднуйте њњ примарами ≥ндив≥дуального збагаченн¤. ” древн≥х епосах св≥ту - "ћахабхарат≥", слав'¤но-ар≥йських ведах згадуЇтьс¤ про ‘аш-руйн≥вник - ¤дерну та термо¤дерну зброю - з допомогою ¤коњ руйнувались ц≥л≥ планети матер≥ального св≥ту, одне ц≥ле розбивалось на незл≥ченну к≥льк≥сть осколк≥в. ≤нформац≥¤ - така ж об'Їктивна реальн≥сть, ¤к ≥ матер≥¤, вона нерозривно пов'¤зана ≥з ф≥зичним (матер≥альним) св≥том. ¬ субстанц≥њ "≥нформац≥¤" такими ¤дерними бомбами Ї брехлив≥ теор≥њ, ≥деолог≥њ, ¤к≥ ведуть до розпаду Їдиного духовного св≥ту людей, сп≥льноти (егрегора) на окремих ≥ндив≥д≥в з њх егоњстичним "я", що т¤гне за собою смерть нац≥њ.

16. ƒемократичн≥, громад¤нськ≥ та ≥нш≥ права. Ќа сьогодн≥ це ф≥кц≥¤, пустий звук, на ¤кого заманюють виборц¤. —правжн¤ суть "права" у наступному:

"—лово "право" - це абстрактна ≥ н≥чим не доведена думка. ÷е слово означаЇ не б≥льше ¤к: дайте мен≥ те, що ¤ хочу, щоб ¤ одержав доказ того, що ¤ сильн≥ший, н≥ж ви".

"—≥онськ≥ протоколи", протокол є 1.

” тому ж документ≥ знаходимо ≥ в≥дпов≥дь, ¤к отримати реальн≥ права, а не словоблудство:

"ўо стримуЇ хижих зв≥р≥в, ¤ких звуть людьми? ўо ними керуЇ ≥ тепер? Ќа початку сусп≥льного ладу вони п≥дкор¤лись груб≥й ≥ сл≥п≥й сил≥, пот≥м - законов≥, ¤кий Ї т≥Їю ж силою, але замаскованою. –облю висновок: за законом природи, право - в сил≥!"

ќтже, необх≥дно засвоњти елементарний алгоритм: право - в сил≥, а сила - в Їдност≥, тобто фашизм≥. ‘ашизм - ¤вище суто нац≥ональне. “ому ≥де¤ фашизму тотально засуджуЇтьс¤ на вс≥й планет≥, дл¤ вс≥х народ≥в. ƒозвол¤Їтьс¤ Їдиний р≥зновид фашизму - Їврейський. «в≥дси - ф≥ктивн≥сть прав "дл¤ вс≥х", та реальн≥ права грабувати ≥ волод≥ти - дл¤ "богообраного" народу.

---------------------------------------------------------------------------------------------------

ќсь таким чином, ц≥лодобово, безперервно, на вс≥х р≥вн¤х вбиваючи у св≥дом≥сть людей через «ћ≤, державн≥ та приватн≥ структури фальшив≥ пон¤тт¤ та ц≥нност≥, украњнська псевдо ел≥та (¤к ≥ скр≥зь глобал≥затори) насправд≥ маскуЇ п≥д ними питанн¤ про роль Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќѓ ƒ≈–∆ј¬», ¤к головного ≥нструменту дл¤ забезпеченн¤ достойного ≥снуванн¤ Ќј÷≤ѓ. «а допомогою таких св≥тогл¤дних мах≥нац≥й практично вс≥ держави "цив≥л≥зованого" св≥ту (¤к структура, орган координац≥њ сусп≥льноњ д≥¤льност≥) перетворен≥ в ≥нструмент дл¤ перекачки сусп≥льних багатств нац≥њ в кишен≥ невеликоњ купки злод≥њв у закон≥, у б≥льшост≥ чужоземц≥в.

«в≥дси ≥де пон¤тт¤ корупц≥њ (незаконне привласненн¤ державного майна та кошт≥в) ¤к р≥зновид "б≥знесу". ѕропагована ≥ закр≥плена в законах ”крањни "боротьба з корупц≥Їю" насправд≥ Ї брудним р¤дном дл¤ прикритт¤ боротьби з в≥тр¤ками, доки в ”крањн≥ править "Ѕ≤«Ќ≈—", а не ” –јѓЌ—№ ј Ќј÷≤я.

¬ласне, пон¤тт¤ "корупц≥¤" у загальноприйн¤тому значенн≥ Ї лише зовн≥шн≥м про¤вом д≥¤льност≥ "Ѕ≤«Ќ≈—”" у влад≥, оск≥льки влада сьогодн≥ стала найприбутков≥шим ≥ безпечним р≥зновидом б≥знесу. ѕрописан≥ у сучасних законах (не т≥льки в ”крањн≥) корупц≥йн≥ злочини становл¤ть менше 5% в≥д мах≥нац≥й б≥знесу з нац≥ональними багатствами, решту 95% б≥знес привласнюЇ соб≥ у приватну власн≥сть ц≥лком лег≥тимно у в≥дпов≥дност≥ з нав'¤заною сусп≥льству концепц≥Їю "в≥льного ринку" та прийн¤тими п≥д нењ украњнськими законами, скоп≥йованими з англ≥йського законодавства.