Возникло очень много вопросов, которые нужно разрешать на уровне Верховной рады Украины.

Владимир Александрович! Направляю обращение Ценевой И.В. с просьбой о помощи! Ей действительно сейчас тяжело! Денежные средства за работу заплатила, как она утверждает, но её по сути просто Мищенко И.В. со своим сожителем Козубом Ю.Е. «кинула» на 6 000(шесть тысяч) грн..

При чём против Ценевой И.В. сейчас ну очень агрессивно настроено руководство как Никопольского ГО УМВД Украины в Днепропетровской области, но и должностные лица милиции, прокуратуры в г. Днепропетровске.

Короче! Закрутилось такое, что тепер возникло очень много вопросов, которые нужно разрешать на уровне Верховной рады Украины.

Почитайте! Подскажите что же надо делать дальше Ценевой И.В. для того, чтобы защитить свои нарушенные права!

С ув. А.Коряков

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Шановні читачі! Звертаюсь до вас за допомогою!

В 2012 році мою квартиру залили водою власники квартири поверхом вище. Для захисту своїх прав, відшкодування нанесеної шкоди, я уклала договір про надання правової допомоги з адвокатом Міщенко І.В..

Адвокат Міщенко І.В. зразу ж потребувала від мене оплати своїх юридичних послуг. Грошових коштів у мене не було тому я вимушена була зняти їх з банківської картки – банківський кредит – в розмірі 3 000 (три тисячі) грн.. Ніякої розписки мені Міщенко І.В. не написала, до договору, укладеного між нами, відповідний запис не внесла.

На виконання укладеного між нами договору Міщенко І.В. підготувала та подала до суду позовну заяву. Але згодом я отримала ухвалу, в якій було вказано на недоліки: не доплачено судовий збір. Я звернулась до Міщенко за поясненнями, на що вона відповіла, що сама доплатить судовий збір, в суді все владнає та щоб я не турбувалась.

В наших з нею розмовах я їй розказала про те, що на мою користь, по іншій справі, прийнято рішення суду, а виконавчий лист мною вже подано до відділу державної виконавчої служби на примусове виконання, але належним чином не виконується. Міщенко І.В. завірила мене, що подасть до Європейського суду заяву і вже цей суд (Європейський) стягне грошові кошти на виконання рішення суду, не в гривнах, а в євро. Але для цього їй (Міщенко І.В.) потрібно заплатити 3 000(три тисячі) грн.. При цьому вона підкреслила, що ці грошові кошти не для неї, а для інших посадових осіб.

Не знаючи всіх цих тонкощів, я повірила Міщенко на слово і знову зняла з кредитної картки в банку суму 3000(три тисячі) грн. і віддала їй. Знову вона ні розписки, ні будь якого запису до укладеного між нами договору не внесла.

Ніяких доказів по відправленню заяви до Європейського суду, ні призначення та розгляду справи в суді, за поданим позовом про стягнення шкоди за затоплення моєї квартири, вона мені не надавала і це незважаючи на те, що я її про це неодноразово просила.

Через деякий час Міщенко ще попросила у мене 1 500(одну тисячу п’ятсот) грн. для посадової особи з міліції для прискорення виконання питання по складенню акту про залиття моєї квартири, але я їй відмовила, вказав, що грошей у мене більше не має, а брати кредит в банку я не буду.

Після цього Міщенко І.В. зі мною на зв'язок не виходила, на мої неодноразові телефонні дзвінки не відповідала, від зустрічей ухилялась, в своєму офісі не з’являлась.

Одного дня в листопаді 2013 р., ввечері, вона мені подзвонила і поставила до відому, що на завтра, на наступний день, треба привести до суду свідків. Але вранці наступного дня вона мені передзвонила та поставила до відому, що сама вирішить в суді всі питання, свідків приводити до суду не треба.

Але справа до розгляду не призначалась і рішення суду не було ніякого, заява до Європейського суду – доказ її відправлення, мені не надавався, нічого конкретного на мої питання Міщенко мені не відповідала, що стало причиною появи у мене сумнівів у її добропорядності та виконання мого доручення.

У зв’язку з таким відношенням Міщенко І.В. до виконання умов укладеного між нами договору, я проконсультувалась з іншими юристами, та на їх пораду подала на Міщенко кілька скарг: прокурору, до кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури.

В грудні 2013р. я знову отримала ухвалу суду в якій було вказано на недоліки –знову було недоплачено судовий збір у тому ж самому розмірі, що і у квітні місяці.

Після отримання цієї ухвали я вже сама пішла до суду і де мене було поставлено до відому, що Міщенко моєю справою не займається, в квітні 2013 року забрала з суду позовну заяву, а в грудні 2013 знову, після подання мною скарг, подала її до суду з тими ж самими недоліками.

Тепер вже я сама доплатила судовий збір і тільки після цього цю цивільну справу було призначено до розгляду на 19.03.2014 року.

У зв’язку з не отриманням відповіді в 2013, на початку 2014 року, ні від прокурора, ні з міліції, ні з адвокатури, я додатково направила скарги на не виконання Міщенко умов укладеного між нами договору прокурору, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України.

За кілька днів до судового засідання я направила на мобільний телефон Міщенко І.В. СМС-повідомлення в якому вказала про день, час судового засідання по розгляду справи про залиття моєї квартири.

На судове засідання 19.03.2014р. Міщенко І.В. не з’явилась, про причини її не явки не поставила до відому ні суд, ні мене, її замовника, і таким чином не представляла мої інтереси та не захищала їх. Саме це стало підставою, що я вимушена була надати довіреність на право представляти мої інтереси іншому юристу.

Від зустрічей зі мною Міщенко І.В. продовжувала ухилятись, на телефонні дзвінки не відповідала, грошові кошти, надані мною їй, як оплату за надання правових послуг, не повертала.

В квітні та травні 2014 року я їздила до м.Дніпропетровська на засідання кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури у Дніпропетровській області, надавала відповідні пояснення по поданій мною скарзі. Міщенко І.В. на ці засідання комісії не приїздила, на телефонні дзвінки членів комісії не відповідала, як і на мої також. Навіть під час проведення засідання КДКА у Дніпропетровській області і я, Ценєва І.В., і інші члени цієї комісії намагались додзвонитись до Міщенко І.В. прямо під час засідання цієї комісії, але безрезультатно.

За результатами розгляду поданої, як моєї скарги, так і інших скаржників, комісією було застосовано відносно адвоката Міщенко Інни Василівни дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

У встановлений строк це рішення Міщенко не було оскаржено в установленому порядку.

З часу подання мною скарг, Міщенко І.В. обіцяла, що надасть акт виконаних робіт слідчому, але так і не надала до цього часу. В самих розмовах з слідчим Овдієнко О.В. вона підтверджувала, що вона отримувала від мене грошові кошти, про що мені сам Овдієнко О.В. розказував. Але письмово про це Міщенко ніде не вказувала – ні в протоколах допиту, ні в будь яких поясненнях, ні в акті виконаних робіт, якого вона так і не надала до цього часу.

Слідчий Овдієнко О.В. сам почав зі мною «гратись у піжмурки», говорив влітку, восені 2014 року, що проводить досудове розслідування, але сам вже прийняв постанову про закриття кримінального провадження від 31.03.2014 р..

Я з відповідною скаргою звернулась до прокурора, який мені і вказав в своїй відповіді від 12.12.2014р. про наявність постанови про закриття кримінального провадження від 31.03.2014 р..

Поданою заявою в січні 2015 року я попросила начальника міліції надати мені можливість ознайомитись та сфотографувати справу проведення досудового розслідування, яку проводив слідчий Овдієнко, але мені було видано постанову про закриття кримінального провадження від 31.09.2014 року.

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду, Дніпропетровської області, Борисова H.A., у зв’язку з отриманням в судовому засіданні постанови прокурора від 10.02.2015 року, якою скасовано постанову про закриття кримінального провадження № 12014040340000431, закрила провадження за поданою мною скаргою на постанову слідчого Овдієнка О.В..

При цьому НЕ було скасовано постанову слідчого Овдієнко О.В. від 31.09.2014р., що стало підставою для направлення мною 16.02.2015р. скарг до начальника ГУ УМВС України у Дніпропетровській області та прокурору Дніпропетровської області з проханням скасувати цю постанову від 31.09.2014 року, перевірити подану мною скаргу та прийняти відповідні заходи.

Тільки після подання цих скарг: -- суддя Шестакова З.С. призначила до розгляду подану мною позовну заяву до Міщенко І.В., --сама Міщенко почала шукати зустрічі зі мною для врегулювання цього спору. Тобто вже не я ганялась за нею, а вона почала шукати зустрічей зі мною.

В березні мій представник, після зустрічі в коридорі суду з Міщенко І.В. та її співмешканцем Козубом Ю.Є., поставив мене до відому, що після святкування 8 березня 2015 р. подзвонить по телефону Міщенко і буде домовлятись про зустріч.

Саме у зв’язку з тим, що Міщенко так і не з’явилась на засідання кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури та не прийняла участі у розгляді поданих на неї скарг, не надала ні мені, ні слідчому акт виконаних робіт, відмовляється від отримання від мене грошових коштів, ухилялась від зустрічей зі мною, не прийшла 19.03.2014р. на судове засідання по розгляду поданої нею позовної заяви в моїх інтересах, зустрівшись зі мною в коридорі суду зчинила галас, що я до неї чіпляюсь та пригрозила, що вона викличе міліцію, тощо ми вирішили на зустрічі з нею не йти, а вирішувати всі питання тільки в суді та міліції по поданими мною скарзі та позовній заяві до суду.

Дійсно і вона, і її співмешканець подзвонили 16.03.2015р., але мій представник на ці дзвінки не відповів.

Реакцією на не бажання зустрітись з ними було подання 01.04.2015р. Козубом Ю.Є. – співмешканець Міщенко І.В., до Нікопольського міського відділу міліції заяви з вимогою притягти до кримінальної відповідальності одного з моїх консультантів – юристів -представника Корякова А.І за скоєння злочину за ч.1 ст. 189 КК України.

Бездіяльність слідчого Овдієнко, подання співмешканцем Міщенко – Козубом Ю.Є. заяви про скоєння злочину Коряковим А.І., стало підставою для направлення заяв до Генеральної прокуратури України та Міністерства внутрішніх справ.

Як мені далі захищатись, що мені зробити для захисту свого порушеного права я вже й не знаю.

Шановні читачі! Будь ласка! Надаю матеріали – заяви, скарги, які мною направлялись до різних інстанцій, почитайте, та підкажіть, що мені, Ценєвій І.В., безробітній на цей час, робити далі, як себе вести, коли мене так «кинула» колишній адвокат Міщенко І.В. зі своїм співмешканцем Козубом Ю.Є. – колишнім працівником міліції - слідчим, нині працює викладачем Одеської юридичної академії, яким сприяють у їх «діяльності» з шахрайськими діями з їх клієнтами, у першу чергу, посадові особи: заступник т.в.о. начальника Нікопольського МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області В.О.Матюшенко, начальник Нікопольського МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області С.Ю.Венедиктов.

Будь ласка! Допоможіть, підкажіть, що мені робити, коли проти мене стільки таких «ПОВАЖНИХ» посадових осіб.

З повагою І.В.Ценєва

Генеральному прокурору України

01601, м. Київ, МСП-601, вул. Різницька 13/15

Ценєва Інна Володимирівна

53221м. Нікополь, вул.

СКАРГА

Я, Ценєва Інна Володимирівна, у зв’язку затопленням моєї квартири, вимушена була звернутись до Міщенко Інни Володимирівни, як до адвоката, з проханням надати мені правову допомогу.

Договір про надання правової допомоги між нами було укладено в січні 2013р. – Договір про надання правової допомоги від 25 січня 2013р..

Після укладення цього Договору Міщенко І.В. зразу ж попросила оплатити свої послуги у розмірі 3 000 грн. і я зняла ці грошові кошти в банку кредит і передала їй. При цьому ніяких письмових документів: розписка, лист тощо Міщенко І.В. мені не давала - виписка від 27.05.2014р. №787539 з банківського рахунку.

На виконання Договору від 25.01.2013 року Міщенко І.В. подала до суду, від імені Ценєвої І.В., до Гнучих Катерини Володимирівни, позовну заяву від 28.01.2013р. про стягнення збитків, завданих залиттям квартири - справа №182/2609/13-ц провадження № 2/0182/1969/2013.

12 квітня 2013р. мною було отримано ухвалу від 25.03.2013р., справа №182/2609/13-ц, з вимогою про усунення недоліків поданої позовної заяви – доплатити судовий збір в розмірі 47.4грн.. Я звернулась до Міщенко І.В., як до свого адвоката, за відповідними поясненнями і вона пообіцяла доплатити судовий збір та вирішити всі питання по поданому позову.

Справу №182/2609/13-ц провадження № 2/0182/1969/2013, за позовною заявою від 28.01.2013р., я, Ценєва І.В., як особисто, так і по пошті, з Нікопольського міськрайонного суду не отримувала. Я вважала, що Міщенко І.В. врегулювала виникле питання, а сама ця справа знаходиться в суді на розгляді.

Через деякий час, в розмові, обмовилась Міщенко І.В. про те, що я, Ценєва І.В., передала на виконання до відділу державної виконавчої служби виконавчий лист про стягнення грошових коштів з боржника, але державний виконавець щось повільно виконує це рішення суду. Міщенко почувши про це пообіцяла мені, що прискорить стягнення боргу державним виконавцем шляхом подання заяви до Європейського суду і цей борг буде стягнуто з боржника не у гривнях, а у євро, але для цього їй потрібно іще 3 000(три тисячі) грн..

Не знаючи цих тонкощів я повірила Міщенко І.В. на слово, іще взяла кредит на 3 000(три тисячі) грн. і віддала їй і ці гроші 20.05.2013р., але знову ні розписки, ні будь якого іншого письмового документа про отримання грошових коштів не було мною від Міщенко отримано - виписка від 27.05.2014р. №787539 з банківського рахунку.

Оплата грошових коштів відбулась у відповідності до розділу 4. Порядок оплати послуг виконавця, п.4.1.Договору від 25 січня 2013 року про надання правової допомоги: 4.1.Порядок оплати за надані правові послуги вирішується за домовленістю між сторонами.

На цьому намагання Міщенко витягнути з мене, Ценєвої, грошові кошти не закінчились, і вона ще вимагала від мене 1500грн., але таких грошей у мене не було, а на кредитній картці вже грошові кошти закінчились.

Проходив час, але ні розгляду справи в суді про затоплення моєї квартири, ні подачі заяви до Європейського суду не було. При цьому сама Міщенко І.В., спочатку обіцяла вирішити ці питання, а через кілька місяців перестала взагалі відповідати на телефонні дзвінки, почала уникати зустрічі зі мною.

В листопаді ввечері одного дня Міщенко подзвонила мені, Ценєвій, та поставила до відому, що на наступний день треба організувати явку до суду свідків, які підтвердять затоплення квартири. Але вже вранці наступного дня Міщенко передзвонила мені та сказала що сама вирішить всі ці питання, а тому свідків приводити до суду не треба. Наскільки я потім зрозуміла, то так себе вела Міщенко при не поданій до суду позовній заяві. Тобто вона створювала видимість роботи по виконанню укладеного договору про надання правової допомоги.

В кінці грудня 2013 року я, Ценєва, отримала ухвалу від 24.12.2013р., справа №182/11265/13-ц провадження № 2/0182/4702/2013, про усунення недоліків поданої позовної заяви про стягнення збитків, завданих залиттям квартири – знову не було оплачено судовий збір в сумі - 47.4 грн..

Про отриману ухвалу суду я вже Міщенко до відому поставити не змогла, вона не відповідала на мої телефонні дзвінки по мобільному телефону, а в офісі її не було, тому я вимушена була сама виясняти що та до чого.

В суді я, Ценєва, була шокована почувши від судді, що мій адвокат Міщенко І.В. моїми справами не займалася. Підробила підписи в поданому позові, загубила документи з моєї справи.

У зв’язку з таким відношенням до виконання мого доручення адвокатом Міщенко І.В. я була вимушена в грудні 2013р. звернутись за допомогою в міжрайонну прокуратуру та до кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури у Дніпропетровській області, далі КДКА у Дніпропетровській обл. зі скаргами та проханнями допомогти владнати цей спір.

Саме мною було встановлено, що Міщенко І.В. не усунувши вже встановлені судом недоліки в квітні 2013р., не оплатила судовий збір - 47.4 грн., як вона мені обіцяла, а забрала з суду позовну заяву з незрозумілих для мене, Ценєвої, причин.

Повторно Міщенко І.В. подала до суду цю ж саму позовну заяву Ценєвої І.В. до Гнучих К.В. тільки 06.12.2013р., після подання мною скарг, без будь яких змін, без усунення недоліків встановлених судом, з тими ж квитанціями про сплату судового збору, підписавши за Ценєву цей позов.

Я вже самостійно усунула недоліки позовної заяви від 06.12.2013р. по недоплаті судового збору. Тільки після цього позовну заяву судом було прийнято та призначено до розгляду на 19.03.2014р..

По поданій мною скарзі слідчим відділом Нікопольського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області 01.02.2014 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та розпочато досудове розслідування.

Використовуючи мою некомпетентність адвокат Міщенко І.В. цинічно дурила мене, вигадуючи різні причини, щоб показати свою роботу по виконанню мого доручення, а сама просто «годувала» обіцянками, намагаючись додатково витягнути з мене грошові кошти.

У зв’язку з таким відношенням адвоката Міщенко я вимушена була шукати собі іншого юриста для захисту моїх інтересів. Саме це стало підставою для оформлення довіреності від 05.03.2014 року з приватним підприємцем – юристом Коряковим А.І..

При цьому Коряков А.І. поставив мене до відому, що раз я оплатила за обумовлену роботу грошові кошти, то він не буде втручатися в цю справу до того часу поки не стане видно, що Міщенко І.В. розірвала умови укладеного між нами Договору про надання правової допомоги від 25.01.2013р..

При цьому Коряков А.І. порекомендував мені зі свого мобільного телефону передати Міщенко І.В. СМСкою повідомлення про день та час судового засідання – 19.03.2014р.. Що мною і було зроблено зразу ж. Це СМС – повідомлення до цього часу є в моєму мобільному телефоні.

В день розгляду цієї справи 19.03.2014р. - Міщенко І.В. на судове засідання так і не з’явилась і це незважаючи на те, що достеменно знала про день слухання цієї справи. Тільки після не явки в судове засідання Міщенко І.В. вступив в справу юрист Коряков А.І. і почав надавати мені юридичні послуги.

Надають юридичні послуги мені, Ценєвій І.В., іще кілька юристів. Таким чином я перепровіряю почуте від одного юриста консультуючись з іншими юристами.

Як мене поставив до відому Коряков, то під час допиту слідчим Овдієнко Корякова А.І., Козуба Ю.Є. та Міщенко І.В., саме Міщенко почала стверджувати, що вона виконала умови договору від 25.01.2013р. а не з’явилась і судове засідання 19.03.2014р. саме з-за того, що в цей час була у слідчого Овдієнко на допиті. При цьому слідчий Овдієнко в матеріалах досудового слідства знайшов цей протокол допиту та показав його Корякову. Він звернув увагу на дату, дійсно протокол допиту був від 19.03.2014р., але допитувалась Міщенко слідчим Овдієнко з 14.05 години, закінчився допит о 14 год. 25 хвилин, тоді як судове засідання було призначено та проводилось о 9 – 00 годині 19.03.2014р., і про що свідчать матеріали цивільного провадження №2/0182/835/2014, судова повістка судді Бабаніної В.А.. Тобто Міщенко достеменно знала про проведення судового засідання по поданій нею позовній заяві в інтересах Ценєвої, але ухилилась від виконання взятих на себе обов’язків.

При цьому і слідчий Овдієнко, проведенням допиту саме 19.03.2014 року, а не в будь який інший день сприяв Міщенко ухилитись від відповідальності за не виконання взятих на себе обов’язків перед Ценєвою. От тільки час допиту вони не зорієнтувались поставити такий як треба – час проведення судового засідання.

Згідно Протокол допиту свідка від 19.03.2014р. – Міщенко Інна Василівна, Допит розпочато – 14 год. 05хв., Допит закінчено – 14 год. 25хв., вона пояснила, що:

-- 25.01.2013 року між мною та гр.-кою Ценєвою І.В. було укладено договір про надання правової допомоги.

-- «Згідно договору я підготувала позов до суду щодо відшкодування останній матеріальних збитків, та направила його до суду. Окрім цього, зібрала пакет документів, готуючись до судового засідання по вказаному позову.»

-- «Але пізніше я дізналась про отримання Ценєвою І.В. ухвали суду від 25.03.2013 року згідно якої вона повинна була доплатити кошти у сумі 47.4 грн., але не заплатила. Через це розгляд заяви було залишено без руху.»

Згідно практики надання правової допомоги, то саме адвокат, юрист, надаючи юридичні послуги своєму клієнту, здійснює супроводження в суді поданого позову та своєчасно усуває всі недоліки, які встановить суддя під час підготовки справи до її розгляду в судовому засіданні. А тут маємо те, що не адвокат, а сам клієнт ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ(!) здійснювати супроводження поданого адвокатом позову.

--«Через це між Ценєвою І.В. та мною стали виникати конфлікти, і вона не захотіла підписувати акт виконаних робіт, хоча я мала на руках документи відносно її позову, на збір яких я витратила час,»

Конфлікти між мною, Ценєвою та Міщенко почали виникати тому, що я вже Міщенко не давала грошові кошти, я їй відмовила і не дала 1 500 грн., які та вимагала. Саме це стало тією причиною, що Міщенко вже не хотіла мати справу зі мною, почала просто ухилятись від зустрічей зі мною. Як я вважаю, то саме моя відмова давати їй грошові кошти стало тією причиною, що замість усунення недоліків – доплати судового збору, Міщенко забрала матеріали позову з Нікопольського міськрайонного суду в квітні 2013р., не подавала знову цей позов до грудня 2013 року, а подала його знову тільки після подання мною скарг до прокуратури та КДКА.

--« … мала намір працювати далі згідно укладеного договору про надання правової допомоги.»

Наміру працювати зі мною, Ценєвою, Міщенко не мала ВЗАГАЛІ і на це вказує сама її поведінка: недоплатила судовий збір, як обіцяла, а забрала в квітні 2013р. позовну заяву з суду, ухиляння від зустрічей, не надавала відповідей на дзвінки по мобільному телефону, не долучила до матеріалів цивільної справи Дефектний акт від січня 2013 року, а надала, долучила його до матеріалів досудового розслідування. Не долучення до матеріалів цивільної справи Дефектного акту від січня 2013 року стало однією з причин скасування апеляційним судом Дніпропетровської області рішення від 04.03.2015р. Нікопольського міськрайонного суду по справі за позовом Ценєвої І.В. до Гнучих К.В., Гнучих Роман Олександрович, Гнучих Максим Олександрович.

--Протокол допиту з моїх слів записано вірно, мною прочитано. Підпис.

Міщенко стверджує, що «…мала намір працювати далі згідно укладеного договору про надання правової допомоги.» АЛЕ ! На судове засідання 19.03.2014 р. на 9-00 годину до Нікопольського міськрайонного суду не прийшла та не прийняла участі у розгляді справи за поданим нею позовом в інтересах Ценєвої І.В.. НЕ ПРИЙШЛА та НЕ ПРИЙНЯЛА участі, і це при тому, що я їй на її мобільний телефон, ЗАВЧАСНО, направляла СМС в якій вказала дату та час початку судового засідання по справі.

Я стверджую, що Міщенко І.В. отримала, і перший, і другий раз, шахрайським шляхом від мене по 3 (три) тисячі гривень – разом 6(шість) тисяч грн., при цьому не надала відповідної правової допомоги.

В цей час в міліції вже проводилось досудового розслідування по поданій мною, Ценєвою, скарзі на шахрайські дії адвоката Міщенко І.В..

На адресу вищої кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури України мною було направлено скарги про бездіяльність КДКА Дніпропетровської області. Засідання по розгляду поданих мною скарг КДКА Дніпропетровської області призначались в квітні, травні 2014р..

Ні на одне таке засідання КДКА Дніпропетровської області Міщенко ні одного разу так і не з’явилась.

30.04.2014р., під час засідання цієї комісії, намагались додзвонитись до Міщенко на її мобільний телефон, з різних номерів мобільних, але чути було виклик-гудки, але Міщенко так і не відповіли ні на один з дзвінків.

Ценєвою, як і слідчим відділом міліції – слідчий Овдієнко, отримано рішення від 28.05.2014р. №73/ ДПР-14 дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області вже в червні-липні 2014 р. – про отримання такого рішення говорив мені, у присутності Корякова А.І., сам слідчий Овдієнко.

Цим рішенням ця комісія встановила бездіяльність Міщенко І.B. по наданню правової допомоги скаржникам Прозоровій О.М., Варава О.О., Ценєвій І.В., з якими була досягнута домовленість на виконання конкретного виду правової допомоги та від яких було отримано гонорар, що свідчить про порушення нею обов'язків адвоката передбачених ст.ст. 21, 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.ст. 17, 25, 26 Правил адвокатської етики та застосувала відносно адвоката Міщенко Інни Василівни дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Незважаючи на таке рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області Міщенко І.В., про проведення досудового розслідування міліцією, не повернула мені, Ценєвій, отримані від неї грошові кошти.

Слідчий Овдієнко О.В. тільки обіцяв проводити досудове розслідування, але будь яких зрушень я не бачу вже на протязі більше року.

Саме така бездіяльність працівників міліції стало причиною, що я вимушена була знову звернутися з відповідною скаргою від 25.09.2014р. до міліції.

На цю скаргу я отримала відповідь від 31.10.2014р.Вихід № 0/п Ц – 69 заступника т.в.о. начальника Нікопольського МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області В.О.Матюшенко, вик. Овдієнко.

В цій відповіді мене було поставлено до відому, що « ... слідчим відділом Нікопольського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області 01.02.2014 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

На теперішній час у кримінальному провадженні Нікопольською міжрайонною прокуратурою надані вказівки, проводяться слідчі дії, спрямовані на повне, всебічне та об'єктивне розслідування.»

Як видно з цієї відповіді заступника т.в.о. начальника Нікопольського МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області В.О.Матюшенко досудове розслідування проводилось слідчим Овдієєнко, прокуратура провела перевірку та дала відповідні вказівки.

Я вважаю, що це або сам слідчий Овдієнко О.В. ввів в оману посадову особу - В.О.Матюшенко, та дав на підпис таку відповідь від 31.10.2014р.Вихід № 0/п Ц – 69, або є ще якась причина з-за якої і заступник т.в.о. начальника Нікопольського МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області В.О.Матюшенко почав приховувати, як досудове розслідування, яке проводилось слідчим Овдієнко, так і скоєний злочин Міщенко І.В..

У зв’язку з бездіяльністю слідчого Овдієнко я, Ценєва, вимушена була в листопаді 2014р. звернутися з відповідною скаргою до прокурора Дніпропетровської області.

Відповіддю від 12.12.2014 року №487 с 13 мене було поставлено до відому, що «31.03.2014 року слідчим СВ Нікопольського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітаном міліції Овдієнко О.В., винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України.

Під час вивчення матеріалів кримінального провадження, підстав для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження та вжиття заходів прокурорського реагування не встановлено .»

Таким повідомленням прокурора я, як і інші юристи, які надають мені правову допомогу, були шоковані! І саме у зв’язку з тим, що саме в цей час слідчий Овдієнко продовжував показувати мені, Ценєвій, свою бурхливу діяльність по проведенню досудового розслідування: допитував свідків Міщенко І.В., зустрічався, як з самою Міщенко, так і зі мною та моїм представником, наприклад одна з таких зустрічей була в приміщенні міліції, на першому поверсі, біля кабінету самого Овдієнко, коли він, Овдієнко, у нашій присутності, набрав номер Міщенко і та відповіла йому, пообіцяла що надасть акт виконаних робіт, тощо.

У зв’язку з отриманням такої відповіді від прокурора, я, Ценєва, в січні 2015р. направила заяву до начальника міліції з проханням надати можливість ознайомитись з матеріалами досудового розслідування та сфотографувати їх і саме у зв’язку з тим, що таку обіцянку надано мені ними в одній з їх відповідей.

Але ознайомитись та сфотографувати матеріали цієї справи мені так і не надали, але в супровідному листі від 15.01.2015р. Ц – 13, отриманого мною тільки 19.01.2015р., з посиланням на чинне законодавство, начальник Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополя та Неапольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області С.Ю.Венедиктов, з повагою, поставив мене, до відому, що на теперішній час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закрито на підставі п. 2 ч.1 ст.284 КПК України: «... враховуючи обставини, встановлені досудовим розслідуванням, слідство дійшло вмотивованого висновку, що в рамках даного кримінального провадження відносно Міщенко І.В. не здобуто жодних переконливих доказів, які б підтверджували можливе повідомлення про підозру, і оцінка яких була б позбавлена відповідних сумнівів щодо доведеності участі Міщенко І.В. у вчиненні саме кримінального правопорушення. Слідство вважає, враховуючи все вищевикладене, що проведеними заходами не було встановлено в діях Міщенко І.В. ознак складу будь-якого кримінального правопорушення.»

До цього супровідного листа було, НАРЕШТІ, додано саму постанову про закриття кримінального провадження від 31 вересня 2014 року.

Під час ознайомлення з наданими документами у Ценєвої зразу ж виникло кілька питань:

1. На яких підставах була скасована Постанова про закриття кримінального провадження від 31.03.2014 року слідчим Овдієнко О.В.. Про таке скасування ні в самому супровідному листі від 15.01.2015р. Ц – 13, ні в самій постанові від 31.09.2014 р., про це теж нічого не вказується. І це при тому, що прокуратура не знайшла підстав для її скасування - відповідь від 12.12.2014 року №487 с 13 за підписом Нікопольського міжрайонного прокурора В.А. Павлійчука.

2. Наскільки відомо, то в вересні місяці тільки тридцять днів, а не тридцять один. Саме винесення Постанови про закриття кримінального провадження від 31.09.2014 р. вказує на те, що слідчий Овдієнко О.В., або насміхається наді мною, Ценєвою, або, і це скоріше за все, прийняв цю постанову в січні 2015 року, тобто заднім числом, поспіхом, зі страхом про мою вимогу надати матеріали справи для ознайомлення та фотографування, не вдумуючись в те, що він приймає.

Про це свідчить і відповідь від 12.12.2014 року №487с13, за підписом Нікопольського міжрайонного прокурора В.А. Павлійчука, який в грудні 2014 року теж не бачив, не знайомився, в цих матеріалах досудового розслідування, з цією постановою від 31.09.2014 р..

В самій постанові про закриття кримінального провадження не від 31.03.2014 року , а від 31 вересня 2014 року, слідчий Овдієнко О.В., розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340000431 від 01.02.2013(?!) року, досудовим слідством у кримінальному провадженні, встановив, що:

-- «було допитано Міщенко І.В., яка показала, що між нею 25.01.2013 року та гр-кою Ценєвою І.В. було укладено договір про надання правової допомоги. Згідно договору Міщенко підготувала позов до суду щодо відшкодування Ценєвій матеріальних збитків, та направила його до суду. Окрім цього, зібрала пакет документів, готуючись до судового засідання по вказаному позову. Але пізніше вона дізналась про отримання Ценєвою І.В. ухвали суду від 25.03.2013 року, згідно якої Ценєва повинна була доплатити кошти у сумі 47,4 грн, але не заплатила. Через це розгляд заяви було залишено без руху. Через це між Ценєвою І.В. та Міщенко стали виникати конфлікти, і Ценєва не захотіла підписувати акт виконаних робіт, хоча Міщенко мала на руках документи відносно її позову, на збір яких витратила час, мала намір працювати далі згідно укладеного договору про надання правової допомоги.»

Так вказує слідчий Овдієнко О.В. в прийнятій постанові.

Але при цьому він не взяв до уваги ні викладене в поданій мною, Ценєвою, скарзі, ні те, що я пояснювала йому під час наших неодноразових зустрічей, ні надані йому документи, ні неодноразово направлені прокурору скарги, які направлені на розгляд саме до міліції – до Овдієнко О.В.. Така бездіяльність під час проведення досудового розслідування вказує на те, що працівником міліції не було до кінця досліджено дії Міщенко І.В.: отримання нею грошових коштів додатково в сумі 3000 грн. в травні 2013р., подання Міщенко І.В. позову від 06.12.2013р. повторно до Нікопольського міськрайонного суду, відмова самої Міщенко І.В. прийняти участь в судовому засіданні 19.03.2014р., тощо та не надано цьому відповідної правової оцінки, не взято до уваги слідчим та не надано правової оцінки і рішенню від 28.05.2014р. №73/ ДПР-14 прийнятому кваліфікаційною дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області в травні 2014р., яке ним також було отримано і про що він особисто поставив мене, Ценєву, до відому. При цій розмові, коли Овдієнко в червні - липні 2014 р. ставив до відому, що отримав копію рішення від 28.05.2014р. №73/ ДПР-14, був присутній і Коряков А.І.. Але цього рішення якраз і не було під час перевірки матеріалів досудового розслідування в грудні 2014р..

Про зібраний «пакет документів» Міщенко І.В. йшла мова на протязі більше як півроку досудового розслідування, але ці надумані документи так і не були надані нею ні мені самій, ні слідчому Овдієнко навіть в січні 2015 року, коли я, Ценєва, зустрічалась і розмовляла з ним, Овдієнко, самим.

І таке відношення Міщенко, слідчого Овдієнко при тому, що у відповідності до п.2.3 Договору від 25 січня 2013 року про надання правової допомоги обов’язком виконавця є: 2.3.Своєчасно скласти та передати Замовнику Акт наданих послуг.

А обов’язком замовника - у відповідності до п.3.5 Договору від 25 січня 2013 року про надання правової допомоги є: 3.5.Після контролю над достовірністю Акту наданих послуг, підписати його в 3-х денний термін з моменту отримання.

А такий акт Міщенко не надала, до цього часу, НІКОМУ!

Відносно не доплати судового збору у сумі 47,4 грн. відповідно до ухвали суду в квітні місяці 2013 року то обіцяла врегулювати це питання сама Міщенко І.В.. Вона це питання не вирішила. Чого вона цього не зробила ні сама, як мій адвокат, ні мені не сказала доплатити, стає зрозумілим тільки зараз – вона і далі мала намір вимагати з мене, Ценєвої, грошові кошти за не надані правові послуги маючи таке прикриття у вигляді посадових осіб міліції.

Крім цього, саме Міщенко І.В. забрала з суду матеріали поданого нею позову від 28.01.2013 року, а потім подала знову, без будь яких змін, вже в грудні місяці – 06.12.2013р.! Слідчий Овдієнко О.В. так і не встановив мотиви такої дії Міщенко І.В..

Про «акт виконаних робіт» Міщенко І.В. почала йти мова тільки в 2014 році, коли я, Ценєва, почала наполягати на притягненні її до кримінальної відповідальності за шахрайство, але який так і не побачила та не ознайомилась до цього часу.

Про намір працювати далі, згідно укладеного договору про надання правової допомоги, Міщенко І.В. не говорила вже в 2013 році після отримання в травні місяці від мене, Ценєвої, вдруге 3 000 грн., і моєї відмови надати їй додатково 1500 грн. – для працівника міліції. Саме з цього часу вона почала ухилятись від зустрічей зі мною, не відповідала на телефонні дзвінки, не подавала до суду позовну заяву, яку забрала сама.

-- «Зібраними матеріалами було встановлено, що Міщенко І.В. працювала та мала намір в подальшому працювати за договором з клієнткою Ценєвою І.В. і в подальшому, тобто умислу на заволодіння майном Ценєвої І.В. шляхом шахрайства у Міщенко І.В. не було.»

Згідно викладеного вище, Міщенко І.В. не мала наміру надавати мені, Ценєвій І.В., правову допомогу вже влітку 2013 року. І про це свідчать всі її дії викладені вище.

Не провівши у встановленому чинним законодавством порядку досудове розслідування слідчий Овдієнко О.В., умисно приховав факти, які вказують на скоєння Міщенко І.В. злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Підкреслюю, звертаю увагу на те, що слідчий Овдієнко О.В. умисно приховав скоєння Міщенко І.В. злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. УМИСНО!

На умисні дії слідчого Овдієнко О.В. по приховуванню скоєного злочину Міщенко І.В. вказує і те, що неодноразово ним на адресу Ценєвої, на мої намагання вияснити, як проводиться досудове слідство, направляв повідомлення, за підписом начальника міліції, якими вводив мене в оману, сам двічі приймав постанови про закриття кримінального провадження.

На постанову від 31.09.2014р. слідчого Овдієнко Ценєвою було подано скаргу від 28.01.2015 р. слідчому судді.

Під час розгляду 10.02.2015р. в судовому засіданні цієї скарги прокурор пообіцяв скасувати постанову від 31.09.2014 року слідчого Овдієнко О.В.. Ця заява прокурора стала підставою для перенесення судового засідання на наступний день – 11.02.2015р..

Дійсно в судовому засіданні 11.02.2015р. мені було вручено постанову прокурора від 10.02.2015р..

Постановою від 10 лютого 2015 року, заступник Нікопольського міжрайонного прокурора молодший радник юстиції Чегіль Богдан Іванович, Постанову слідчого СВ Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області Овдієнко О.В. від 31.03.2014 року скасував, кримінальне провадження № 12014040340000431 направив начальнику СВ Нікопольського МВ (з обслуговування міста Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області для організації подальшого досудового розслідування.

В постанові від 10.02.2015р. вказано, що дана постанова від 31.03.2014 року, а не від 31.09.2014р., « … є необгрунтованою та незаконною і підлягає скасуванню, оскільки в ході досудового розслідування необхідно:

1) витребувати з Дніпропетровської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури матеріали щодо позбавлення Міщенко І.В. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю,

2)витребувати з Нікопольського міськрайонного суду інформацію щодо наявності цивільних справ, в яких Ценєва І.В. є позивачем та результатів розгляду даних цивільних справ.»

Тобто скасовано постанову про закриття кримінального провадження не від 31.09.2014 року, а тільки від 31.03.2014 р..

При цьому постанові від 31.09.2014р. про закриття кримінального провадження слідчим Овдієнко О.В. заступником Нікопольського міжрайонного прокурора молодшим радником юстиції Чегіль Богданом Івановичем правової оцінки не було надано, і ця постанова до цього часу не скасована ні прокурором, ні судом.

Ухвалою від 11.02.2015 року, справа № 182/199/15-к провадження № 1-кс/0182/45/2015, слідчий - суддя Нікопольського міськрайонного суду, Дніпропетровської області, Борисова H.A., у зв’язку з отриманням Ценєвою в судовому засіданні постанови прокурора від 10.02.2015 року, якою скасовано постанову про закриття кримінального провадження № 12014040340000431, закрила провадження за скаргою гр. Ценєвої І.В..

Ухвала від 11.02.2015р. слідчого - судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Борисової H.A оскарженню не підлягає.

Я, Ценєва І.В., приходила додому самої Міщенко І.В. вирішувати питання по захисту моїх інтересів. Під час цих розмов був присутній її співмешканець, колишній працівник міліції – слідчий, Козуб Ю.Є.. Інколи він сам надавав, у моїй присутності, консультації самій Міщенко І.В., як треба вирішити те чи інше питання і по моїм справам також.

Я, Ценєва І.В., вважаю, що саме Козуб Ю.Є. сприяє Міщенко І.В. у проведенні її юридичної практики, в тому числі і з шахрайськими діями зі своїми клієнтами, яких у неї, ОБМАНУТИХ, не один десяток, і саме він сприяв прийняттю посадовими особами міліції дій (бездіяльності) по затягуванню досудового розслідування поданої мною, Ценєвою, скарги, прийняття постанов про закриття кримінального провадження. Таким чином, я вважаю, що саме Козуб Ю.Є. створив прикриття її шахрайських дій посадовими особами Нікопольського МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Я, Ценєва І.В., вважаю, що прикриваючи співмешканку свого колишнього працівника, як заступник т.в.о. начальника Нікопольського МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області В.О.Матюшенко, так і начальник Нікопольського МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області С.Ю.Венедиктов, самі, УМИСНО, приховують злочинні дії Міщенко І.В. і таким чином сприяють їй в її шахрайських діях з її клієнтами.

Після того, як мною, Ценєвою, було встановлено бездіяльність слідчого Овдієнко мною було подано дві скарги: одна прокурору Дніпропетровської області, друга Начальнику ГУ УМВС України у Дніпропетровській області, 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Красная,20-а, по кримінальному провадженню №12014040340000431 з одним і тим же проханням: провести перевірку викладеного вище, на підставі отриманих матеріалів дати правову оцінку цим діям цих посадових осіб, винних, у прихованні злочинних дій Міщенко І.В., притягти до відповідальності, скасувати постанову слідчого СВ Нікопольського MB ГУМВС України в Дніпропетровській області Овдієнко О.В. про закриття кримінального провадження від 31 вересня 2014 року.

Відповідь ні у письмовій формі, ні в будь якій іншій мені не надано до цього часу. АЛЕ!

Козубом Ю.Є. подано до Нікопольського МВ заяву від 01.04.2015р. в якій він обвинувачує мого представника Корякова А.І., в тому, що він вимагав від нього більше 80 000.0 грн., як борг Міщенко переді мною, Ценєвою, та погрожував йому.

Слідчий Овдієнко 03.06.2015р. провів одночасний допит Корякова А.І., - свідка, потерпілого Козуба Ю.Є. та свідка Міщенко І.В..

Слідчий Овдієнко обіцяв, що на протязі неділі ним буде складено протокол і всі присутні будуть запрошені на ознайомлення з ним та з оглядом відеозапису цього допиту.

Пройшло більше двох місяців, але ні на ознайомлення з протоколом допиту, ні на огляд відеозапису слідчий Овдієнко так їх і не запросив до цього часу.

Козуб Ю.Є. в заяві від 01.04.2015р. поданій до Нікопольського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, з якою мене ознайомив Коряков А.І., про кримінальну відповідальність по ст..383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, попереджений, стверджує:

-- «Примерно 22 декабря 2014 года в связи с рассмотрением административного иска Метра Михаила Аркадьевича к Никопольскому городскому совету я находился в здании Никопольского горрайонного суда, расположенного в г. Никополе по ул. Шевченко, 201.»

Зустріч, про яку вказує Козуб Ю.Є. відбулась на початку березня 2015р. – 04.03.2015р., коли розглядалась цивільна справа №182/11265/13-ц провадження № 2/0182/19/2015, за позовною заявою Ценєвої І.В., Ценєва Владислава Едуардовича до Гнучих Катерини Володимирівни, Гнучих Романа Олександровича , Гнучих Максима Олександровича про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, яку складала та подавала на протязі 2013 року саме Міщенко І.В.. Саме в цей день суддею Бабаніною В.А. було прийнято рішення від 04.03.2015 року. Зала судді Бабаніної В.А. дійсно розташована на першому поверсі, поряд з залою судді Троян Н.А..

-- «Во время перерыва указанного выше судебного заседания, примерно в 11-12 часов я вышел из зала судебного заседания и возле двери зала Бабаниной В.А. я встретил своего знакомого Корякова Анатолия Ивановича, который, как мне известно, является представителем гр. Ценевой Инны Владимировны по гражданскому делу к Мищенко И.В.

С учетом того, что до этого дня у меня с Коряковым А.И. были неплохие отношения (он неоднократно обращался ко мне за консультациями по вопросам уголовного права) я подошел к указанному лицу. Зная обстоятельства спора между Мищенко и Ценевой, представителем которой он является, я предложил Корякову А.И. обсудить спор и найти его компромиссное решение, устраивающее все стороны.»

Дійсно саме Козуб Ю.Є., в цей день, 04.03.2015р., підходив, разом з Міщенко, до Корякова, але у зв’язку з тим, що Коряков, як і Козуб Ю.Є., з Міщенко І.В., був зайнятий в іншому судовому процесі, тому довго розмовляти в коридорі не було часу.

Саме за відсутності часу для розмов Коряков підтримав пропозицію Козуба Ю.Є. та Міщенко І.В. про зустріч після святкування 8 березня 2015р., що подзвонить на його мобільний телефон саме Міщенко І.В. та буде узгоджено де ми зустрінемось та о котрій годині. Про те щоб цю зустріч провести без мене, Ценєвої І.В., на кафедрі Одеської юридичної академії, де працює Козуб, Коряков зразу ж відмовився. А тому і було домовлено, що ця зустріч відбудеться в офісі у Міщенко між мною, Ценєвою, Коряковим та Козубом і Міщенко.

Після розгляду справи за поданим мною та моїм сином позовом в цей день, Коряков поставив до відому мене, Ценєву І.В., про цю домовленість, про зустріч, але зразу ж заявив, як в цей день, так і в наступному, ні на яку зустріч він ні з Козубом Ю.Є., ні з Міщенко І.В. не піде. Питання з ними треба вирішувати саме під час розгляду поданих позову, скарг – офіційно, у присутності судді, слідчого. І саме тому, що на протязі року Міщенко І.В. не з’явилась на засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області та не вирішила це питання у присутності цієї комісії, тільки обіцяє, але не надає акт виконаних нею робіт, ухилялась від зустрічей на протязі більше року, навіть домовившись в коридорі приміщення суду не зустрілась на наступний день, не визнає отримання від мене, Ценєвої І.В., грошових коштів за надання правової допомоги тощо.

В другій половині березня 2015р., а саме 16.03.2015р., на мобільний телефон 0955012183 Корякова дійсно дзвонила спочатку Міщенко І.В. – 16 год. 31хв., з моб. телефону - 0501328316., а потім зразу ж о 16 год. 32хв. та 16 год. 43 хв. і Козуб Ю.Є., з моб. телефону – 0665617586, але Коряков на ці дзвінки не відповів і таким чином не домовився про зустріч з ними.

--«В процессе беседы я сделал вывод о том, что Коряков А.И. заинтересован не в урегулировании конфликта, а во взыскании с Мищенко значительной суммы денег.»

Це надумана його особиста думка.

--«Во время обсуждения указанной выше возникшей ситуации, Коряков с меня стал вымогать деньги в сумме более 80 тыс. грн., которые якобы должна Мищенко И.В, Ценевой И.В., представителем которой он является. Данные требования являются незаконными, поскольку он во время словесного высказывания требования о передаче указанной выше суммы денег, стал мне угрожать распространением сведений, которые меня и Мищенко могут опорочить. Таким образом, он совершил преступление, предусмотренное ст. 189 УК Украины, то есть вымогательство - требование передачи чужого имущества под угрозой разглашения сведений, которые потерпевший или его близкие родственники желают сохранить в тайне.»

По-1-ше, як я вказувала у них не було часу розмовляти більш як про те, щоб домовитись про зустріч після проведення святкування 8 березня 2015р..

По-2-ге, саме мною, Ценєвою І.В., подано до Нікопольського міськрайонного суду позовну заяву до Міщенко І.В. про визнання її дій неправомірними та стягнення грошових коштів в сумі 6 000(шість тисяч) грн., які були отримані нею на виконання мого доручення по наданню правової допомоги, з урахуванням індексу інфляції на суму боргу та проценти на рівні облікової ставки НБУ в сумі 7349.98(6 000 +622.31+ 727.67) грн., моральну шкоду, яку я оцінила в сумі 9 744(1218 грн. – мінімальна заробітна плата в місяць х 8 місяців) грн., пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги за не виконання умов Договору від 25.01.2013 р. в сумі 64 890(10 350 грн.+ 54 540) грн.., де - 10 350 грн.(3 000 х 3% х115дня - з 25.01.2013р. по 20.05.2013р.), 54 540(6 000х3% х 303дня - з 21.05.2013р. по 19.03.2014р.)грн., разом 81 983.98 грн..

Крім цього, навіть цю розраховану суму треба в суді доказати відповідними доказами, щоб суддя, під час прийняття рішення, дійсно прийняла його законним та обґрунтованим і стягнула цю обраховану суму.

-- «Указанную угрозу он в последствии реализовал путем распространения порочащих меня сведений, рассказывая о том, что я являюсь организатором преступлений, якобы совершенных Мищенко.

Сегодня я был ознакомлен с жалобой Ценевой, составленной Коряковым А.И., в которой об этом говорится.»

По-1-ше, мені, Ценєвій І.В., надають правову допомогу кілька юристів і з якими я консультуюсь, пере провіряючи отримані консультації.

По-2-ге, не компетенція якогось Козуба визначати хто саме складав мені, Ценєвій, скарги і саме тому, що:

Згідно ст.. 5. Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:1. Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Хто такий, в цьому сенсі, Козуб Ю.Є.?! Ні хто!

Згідно п.1)-3), 10), 11),16) ч.1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності; забороняється втручання у правову позицію адвоката; забороняється ототожнення адвоката з клієнтом;

По-3-тє,Ухвалою від 11.02.2015 року, справа № 182/199/15-к провадження № 1-кс/0182/45 /2015, слідчий - суддя Нікопольського міськрайонного суду, Дніпропетровської області, Борисова H.A., у зв’язку з отриманням мною, Ценєвою І.В., в судовому засіданні постанови прокурора від 10.02.2015 року, якою скасовано постанову про закриття кримінального провадження № 12014040340000431, закрила провадження за скаргою гр. Ценєвої І.В. на постанову слідчого СВ Нікопольського МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпрoneтpовській області), Овдієнка О.В. про закриття кримінального провадження № 12014040340000431.

Але як потім було встановлено, не було скасовано постанову слідчого СВ Нікопольського MB ГУМВС України в Дніпропетровській області Овдієнко О.В. про закриття кримінального провадження від 31 вересня 2014 року.

Саме це стало підставою для направлення мною, Ценєвою І.В., а не Коряковим А.І., на адресу Прокурора Дніпропетровської області, Заявник: Ценєва Інна Володимирівна, по кримінальному провадженню №12014040340000431 , СКАРГу на постанову слідчого СВ Нікопольського MB (з обслуговування м. Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції О.В. Овдієнко про закриття кримінального провадження від 31 вересня 2014 року.

Саме мною, заявником Ценєвою І.В., а не Коряковим А.І., було направлено і СКАРГу на постанову слідчого СВ Нікопольського MB (з обслуговування м. Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції О.В. Овдієнко про закриття кримінального провадження від 31 вересня 2014 року, по кримінальному провадженню №12014040340000431, була направлена і на адресу Начальника ГУ УМВС України у Дніпропетровській області: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Красная,20-а.

Наскільки я розумію, я можу і помилятись, що підставою для подання Козубом своєї заяви від 01.04.2015р. до міліції на одного з моїх представників, Корякова А.І., стало викладене в цих скаргах, поданих мною, Ценєвою:

«Я неодноразово приходила додому самої Міщенко І.В. вирішувати питання по захисту моїх інтересів. Під час наших розмов був присутній її співмешканець, колишній працівник міліції – слідчий, Козуб Ю.Є.. Інколи він сам надавав, у моїй присутності, консультації самій Міщенко І.В., як треба вирішити те чи інше питання і по моїм справам також.

Я вважаю, що саме Козуб Ю.Є. сприяє Міщенко І.В. у проведенні її юридичної практики, в тому числі і з шахрайськими діями зі своїми клієнтами, яких у неї, ОБМАНУТИХ, не один десяток, …»

Як я, Ценєва І.В., розумію, то ці мої твердження як раз і відповідають дійсності і саме у зв’язку з тим, що в протоколі допиту свідка від 24.03.2015 р. саме Козуб Ю.Є. стверджує, що саме він, а не хтось інший, надавав юридичні консультації, Міщенко І.В. і надає вже такі консультації на протязі кількох років - з часу отримання Міщенко І.В. свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, як і до цього на протязі спільного з нею проживання:

--« С учётом совместного проживания мы неоднократно обсуждали дела по которым она, как адвокат, работала. Я ей подсказывал какие действия не обходимо совершить при осуществлении защиты интересов её клиентов ( я являюсь специалистом в области уголовного права).»

--« Был случай когда Мищенко в моём присутствии консультировала подругу Ценевой. В тот день Ценева вместе с подругой приехала ко мне домой для консультаций. Я присутствовал при этом разговоре. Я помню, то у подруги Ценевой возникли проблемы в связи в семейными вопросами и предстоящим разводом или разделом имущества (точно не помню).»

--« Кроме консультаций по этому вопросу мы также обсуждали вопрос связанный с ущербом от подтопления квартиры Ценевой. Я помню, что я говорил Ценевой о том, что того факта, что квартира Гнучих расположена над её квартирой, недостаточно для привлечения Гнучих для привлечения к ответственности за подтопление. Я пытался объяснить, что необходимо исследовать данный вопрос и что решение в пользу Ценевой будет только в том случае, если будет доказано что затопление квартиры было произведено по вине Гнучих, а не по вине бездействия ЖЕКа, например, из-за не проведения ремонта крыши дома.»

--«»

Наскільки я розумію, я можу і помилятись, то не з’явлення Міщенко І.В. на засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області це теж «консультація» саме Козуба.

Сам Козуб Ю.Є., по шахрайським діям Міщенко, вже висловив свою точку зору: «Как специалист в области уголовного права заявляю, что в действиях Мищенко отсутствует состав преступления, предусмотренный указанной статьёй. Потому, что согласно п.18 постановления Пленума ВСУ №10 от 2009 года в случае выполнения определённых работ (подряда) дача в долг денежных средств, лицо может быть привлечено к уголовной ответственности только в случае, если будет доказано, что в момент получения денежных средств, виновное лицо знало, что не будет выполнять условия договора, а полученные деньги не возвращать.» Що і зроблено Міщенко за безпосередньої участі самого Козуба.

І в такій тактиці по не наданню правової допомоги Міщенко І.В., як адвокатом, але отримання оплати, теж проглядається знання саме кримінального права. І саме тому, що ніхто з клієнтів не захоче звертатись до суду з позовом до адвоката та вимагати повернення оплати за не надані, але оплачені юридичні послуги, ходити на судові засідання, подавати скарги в різні інстанції, та втрачати ще більше і в матеріальному, і моральному плані. Таку схему міг придумати і ввести в дію тільки знавець кримінального права!

«… і саме він сприяв прийняттю посадовими особами міліції дій(бездіяльності) по затягуванню досудового розслідування поданої мною скарги, прийняття постанов про закриття кримінального провадження. Таким чином саме Козуб Ю.Є. створив прикриття її шахрайських дій посадовими особами Нікопольського МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області.»

Навіть з тих матеріалів – СКАРГА Слідчому судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від Заявника: Ценєвої Інни Володимирівни, по кримінальному провадженню №12014040340000431, скасування Постановою від 10 лютого 2015 року постанови слідчого Овдієнко та направлення кримінального провадження № 12014040340000431 начальнику СВ Нікопольського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області для організації подальшого досудового розслідування, протоколи допиту Міщенко та Козуба, … тощо я особисто вважаю, що викладене вище підтверджує те, що саме Козуб Ю.Є. сприяє прийняттю посадовими особами міліції дій (бездіяльності) по затягуванню досудового розслідування поданої мною скарги, прийняття постанов про закриття кримінального провадження. Таким чином саме Козуб Ю.Є. створив прикриття її, Міщенко І.В., шахрайських дій посадовими особами Нікопольського МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Як же я можу помилятись у своїх висновках, якщо слідчий Овдієнко до цього часу не розглянув подану мною заяву про шахрайські дії Міщенко належними чином, своєчасно не провів досудове розслідування, матеріали досудового розслідування не направив до суду не те, що в 2014 році, але і до цього часу. Більше того, навіть після направлення кількох скарг до різних інстанцій слідчий Овдієнко фальсифікує докази досудового розслідування навіть при опитуванні свідків заявлених Міщенко – опитує тільки на користь Міщенко, заявлених свідків мною не опитав до цього часу, матеріали долучав до матеріалів справи – на користь Міщенко, не долучив до матеріалів справи навіть рішення КДК Адвокатури Дніпропетровської області в червні-липні 2014, … тощо. За свою бездіяльність тепер вже сам Овдієнко повинен бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, ЯК МІНІМУМ. Тим більше, що його керівництво вже пожаліло один раз і до дисциплінарної відповідальності не притягло.

Вимоги Козуба Ю.Є. викладені в своїй заяві від 01.04.2015 року: «Прошу Вас по факту вымогательства у меня денежных средств Коряковым А.И., сопряженных с угрозой распространения данных, которые меня порочат, по ст. 189 УК Украины внести данные в Единый реестр досудебных расследований, провести досудебное расследование, Корякова А.И. привлечь к уголовной ответственности..» надумані, не обґрунтовані, безпідставні, не відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі викладеного ПРОШУ:

1. Притягти до кримінальної відповідальності Міщенко Інну Василівну за скоєння злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, як по відношенню до мене, Ценєвої І.В., так і інших її колишніх клієнтів.

2. Притягти до кримінальної відповідальності Козуба Юрія Євгеновича за подання до Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області заяви від 01.04.2015р. - за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину - ст..383 КК України, та Завідомо неправдиве показання – ст..384 КК України.

3. Притягти до кримінальної відповідальності слідчого Овдієнко О.В., який не провів у встановленому чинним законодавством порядку досудове розслідування, не опитав свідків названих як мною, Ценєвою І.В., так і Коряковим А.І., умисно приховав факти, які вказують на скоєння Міщенко І.В. злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, створює докази не винуватості Міщенко І.В., … тощо.

Відповідь прошу дати у письмовій формі та встановлені чинним законодавством строки.

З повагою

29.07.2015р. І.В.Ценєва

Міністерство внутрішніх справ України

0102, м.Київ, вул.Академіка Богомольця, 10

Ценєва Інна Володимирівна

53221м. Нікополь, вул.

СКАРГА

Через деякий час, в розмові, я обмовилась Міщенко І.В. про те, що я, Ценєва І.В., передала на виконання до відділу державної виконавчої служби виконавчий лист про стягнення грошових коштів з боржника, але державний виконавець щось повільно виконує це рішення суду. Міщенко почувши про це пообіцяла мені, що прискорить стягнення боргу державним виконавцем шляхом подання заяви до Європейського суду і цей борг буде стягнуто з боржника не у гривнях, а у євро, але для цього їй потрібно іще 3 000(три тисячі) грн..

У зв’язку з таким відношенням до виконання мого доручення адвокатом Міщенко І.В. я була вимушена в кінці 2013р. звернутись за допомогою в міжрайонну прокуратуру та до кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури у Дніпропетровській області, далі КДКА у Дніпропетровській обл. зі скаргами та проханнями допомогти владнати цей спір.

Як мене поставив до відому Коряков, то під час одночасного допиту слідчим Овдієнко 03.06.2015р. Корякова А.І., Козуба Ю.Є. та Міщенко І.В., саме Міщенко почала стверджувати, що вона виконала умови договору від 25.01.2013р. а не з’явилась і судове засідання 19.03.2014р. саме з-за того, що в цей час була у слідчого Овдієнко на допиті. При цьому слідчий Овдієнко в матеріалах досудового слідства знайшов цей протокол допиту та показав його Корякову. Коряков звернув увагу на дату, дійсно протокол допиту був від 19.03.2014р., але допитувалась Міщенко слідчим Овдієнко з 14.05 години, закінчився допит о 14 год. 25 хвилин, тоді як судове засідання було призначено та проводилось о 9 – 00 годині 19.03.2014р., і про що свідчать матеріали цивільного провадження №2/0182/835/2014, судова повістка судді Бабаніної В.А.. Тобто Міщенко достеменно знала про проведення судового засідання по поданій нею позовній заяві в інтересах Ценєвої, але ухилилась від виконання взятих на себе обов’язків.

Згідно Протокол допиту свідка від 19.03.2014р. – Міщенко Інна Василівна, Допит розпочато – 14 год. 05хв., Допит закінчено – 14 год. 25хв., пояснила, що:

-- 25.01.2013 року між мною та гр.-кою Ценєвою І.В. було укладено договір про надання правової допомоги.

Конфлікти між мною, Ценєвою, та Міщенко почали виникати тому, що я вже Міщенко не давала грошові кошти, я їй відмовила і не дала 1 500 грн., які та вимагала. Саме це стало тією причиною, що Міщенко вже не хотіла мати справу зі мною, почала просто ухилятись від зустрічей зі мною. Як я вважаю, то саме моя відмова давати їй грошові кошти стало тією причиною, що замість усунення недоліків – доплати судового збору, Міщенко забрала матеріали позову з Нікопольського міськрайонного суду в квітні 2013р., не подавала знову цей позов до грудня 2013 року, а подала його знову тільки після подання мною скарг до прокуратури та КДКА.

--« … мала намір працювати далі згідно укладеного договору про надання правової допомоги.»

--Протокол допиту з моїх слів записано вірно, мною прочитано. Підпис.

Ні на одне таке засідання КДКА Дніпропетровської області Міщенко ні одного разу так і не з’явилась.

Під час ознайомлення з наданими документами у Ценєвої зразу ж виникло кілька питань:

Так вказує слідчий Овдієнко О.В. в прийнятій постанові.

А такий акт Міщенко не надала, до цього часу, НІКОМУ!

На постанову від 31.09.2014р. слідчого Овдієнко Ценєвою було подано скаргу від 28.01.2015 р. слідчому судді.

Дійсно в судовому засіданні 11.02.2015р. мені було вручено постанову прокурора від 10.02.2015р..

Тобто скасовано постанову про закриття кримінального провадження не від 31.09.2014 року, а тільки від 31.03.2014 р..

Відповідь ні у письмовій формі, ні в будь якій іншій мені не надано до цього часу. АЛЕ!

Це надумана його особиста думка.

Сегодня я был ознакомлен с жалобой Ценевой, составленной Коряковым А.И., в которой об этом говорится.»

По-2-ге, не компетенція якогось Козуба визначати хто саме складав мені, Ценєвій, скарги і саме тому, що:

--«»

На підставі викладеного ПРОШУ:

Відповідь прошу дати у письмовій формі та встановлені чинним законодавством строки.

З повагою

29.07.2015р. І.В.Ценєва