Где, у кого искать защиту от такого СУДЕЙСКОГО БЕСПРЕДЕЛА?!

Уважаемый Владимир Александрович!

С 01.09.2015г. внесёнными изменениями, дополнениями наши депутаты Верховной рады Украины СУЩЕСТВЕННО увеличили оплату судебного сбора при подаче как самого иска, так и обжалование принятого решения в апелляционном, кассационном порядке!

Депутаты ТУПО(!) проголосовали за этот Закон не вникая в суть проблемы!

А проблема как раз заключается в том, что в судебной ветви власти – судьи при принятии решения ЗЛОУПОТРЕБЛЯЯ СВОИМ СЛУЖЕБНЫМ ПОЛОЖЕНИЕМ:

-- затягивают рассмотрение дел во времени, принимают заведомо неправосудные решения, т.о. пуская по кругу обжалования в апелляционном, кассационном порядке сторону. Это приводит к тому, что в судебной ветви власти увеличивается колличество рассмотреных дел в апелляционной, кассационной инстанциях, а это:

-- Бесполезная трата рабочего времени, не только своего, а и суддей 2-й, 3-й инстанций.

-- Безосновательное увеличение: - времени рассмотрения, - количества дел в судах, а исходя из этого и расходов Государственного бюджета Укарины денежных средств на обеспечение работы судов - материально-технического обеспечения, - заработной платы работникам суда, - дополнительные расходы, как финансовые, так и моральные всех участников судебного процесса.

-- Такие действия(бездействие) тепер уже и суддей, и депутатов Верховной рады Украины порождают среди граждан Украины как к самим судьям, судебной системе власти в Украине в целом, так и к депутатам ВРУ, негативное отношение.

Вот над чем ОБЯЗАНЫ были подумать депутаты ВРУ прежде чем проголосовать за увеличение оплаты судебного сбора!

И это в то время, когда на людей возложили обязанность обеспечивать АТО всем необходимым, при громаднейшем росте цен на всё, а тепер ещё и забирают право обращения в суд для защиты своего нарушеного права!!! И это вместо решения реформы судебной ветви власти, о которой сколько уже было сказано и сколько ещё будет сказано!

Исходя из вышеизложенного имеем то, что из-за судейского своеволия, беззакония - защитить свои нарушенные права в суде ОЧЕНЬ ТЯЖЕЛО! Для этого необходимы годы упорных хождений по судам! А о финансовых, материальных, моральных потерях – я уже не говорю.

Этому конкретный пример хождения по мукам Гринчук В.Н. – судьи Никопольского горрайонного суда приняли заведомо неправосудные решения, апелляционный административный суд Днепропетровской области, как и Высший специализированный суд Украины – поддержали эти противозаконные решения.

И вот теперь ответь на такой вопрос: я знаю достоверно, что и судья Багрова А.Г., и коллегия судей апелляционного административного суда Днепропетровской области: Шлай A.B., судьи: Иванова С.М. Чабаненко С.В., и судья Высшего административного суда Украины Ренебуринский Ю.Й., … , приняли ЗАВЕДОМО НЕПРАВОСУДНЫЕ РЕШЕНИЯ. На это указывает определение от 15.12.2014р. апелляционного суда Днепропетровской области, производство №22-ц/774/10465/14. Но теперь весь вопрос упирается в то, КАК Я МОГУ ЗАЩИТИТЬ СВОЁ НАРУШЕНОЕ ПРАВО У НАС В Украине с ВОТ ТАКИМИ СУДЬЯМИ?! КАК?! Ответ: НИ КАК!

Обращения Гринчука В.Н. ты уже публиковал на сайте и читатели имели возможность ознакомиться с ними.

А теперь эти иски, апелляционные, кассационная жалобы … .

Почитайте, подскажите, ПЕРЕУБЕДИТЕ! Может я в чём действительно не прав.

С ув. А.Коряков

------------------------------------------------------------------------------------------

Уважаемые читатели!

Вот наконец – то подходит к завершению моя многогодичная эпопея хождения по мукам, я имею ввиду – по судам.

Что обращает на себя внимание из всего того, что произошло со мной на протяжении этих нескольких лет – с 2010 по 2015 годы?!

То, что было проведено НЕСКОЛЬКО ДЕСЯТКОВ ЗАСЕДАНИЙ судов по предъявленным более десятка исков, прекращение поданного против меня иска, … , я не считаю. Но сказать, что всё и всех поставлено на место я не могу. Почему?!

На протяжении этих нескольких лет судебной тяжбы два раза Никопольским горрайонным судом, судья Бабанина В.А., судья Багрова А.Г., признавали действия государственного исполнителя неправомерными. Т.е. это уже указывает на то, что половина дела сделана для возмещения нанесённого мне морального вреда. Чем я и воспользовался, подав в Никопольский горрайонный суд два иска в порядке гражданского судопроизводства.

Но сразу же началось твориться такое, что, как говорится, ни в сказке сказать, ни пером описать.

Почему то поданные мною иски были сразу, после консультаций с заместителем председателя суда, судьёй Клименко Іриной Вячеславовной, в суде приняты и зарегистрированы как административные, а судьи рассматривали их как административные иски – с непонятных для меня оснований.

Дальше больше нарушений! При принятии решения по этим искам судьи умышленно начали нарушать действующее законодательство! В НАГЛУЮ!!! Хотя они не очень то его соблюдали и раньше и на что я указывал в обращениях ранее.

Понимаете о чём я говорю?! ЕЩЁ РАЗ ПОВТОРЯЮ! Судьи при принятии решения, от Имени Украины, УМЫШЛЕННО НАРУШИЛИ ДЕЙСТВУЮЩЕЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО. При этом, в одном случае, колегия суддеи апелляционного административного суда Днепропетровской области поддержали Никопольский горрайонный суд, судью Багрову А.Г., и оставили принятое ею решение без изменения!!!

В чём это проявляется и почему я так утверждаю?! Пожалуйста, конкретно пример:

1. действующим законодательством прямо предусмотрено, что моральный вред возмещается лицу, у которого нарушено его право неправомерными решениями, действиями или бездействием, - в порядке гражданського судопроизводства. В связи с тем, что уже есть решение суда - в порядке гражданського судопроизводства, которым признаны действия государственного исполнителя неправомерными, я и обратился в суд, в порядке гражданського судопроизводства, с иском о взыскании нанесённого мне морального вреда.

Судья Багрова А.Г. определением суда от 26.06.2014 года, дело № 182/5058/14-а производство № 2-а/О 182/189/2014, указывает, что я обратися в суд с административным иском, отказывая в открытии производства по делу. При этом мне разъяснено, что я могу обратиться с иском в порядке гражданського судопроизводства. Т.е. на белое, судья, в принятом своём решении, говорит чёрное.

Далее! По логике, как понимаю я, – раз судом принято иск как административный, раз судом принято решение с указаним, что это иск административный, значит и обжалование тоже должно быть в соответствующем порядке – в порядке административного судопроизводства. НО!

В самом определении суда судья Багрова А.Г. допускает ещё УМЫШЛЕННЫЕ ЛЯПЫ, например, указывает, что я могу обжаловать это её решение в апелляционный суд Днепропетровской области, а не в апелляционный АДМИНИСТРАТИВНЫЙ суд Днепропетровской области. Мною была подана апелляционная жалоба именно в апелляционный суд Днепропетровской области, НО!!! Мною было получено определение от 25 июля 2014 года апелляционного административного суда Днепропетровской области с констатацией факта:

-- апелляционный суд Днепропетровской области направил на рассмотрение поданую апелляционную жалобу Гринчуком В.Н. в апелляционный административный суд Днепропетровской области.

При этом ссылки на определение суда судьи апелляционного суда Днепропетровской области – НЕТ! Да и быть не могло. И это в связи с тем, что судья Никопольского горрайонного суда Багрова А.Г. направила СРАЗУ(!) эту жалобу в апелляционный административный суд Днепропетровской области, а не в апелляционный суд Днепропетровской области. Т.о. колегия апелляционного административного суда в составе - председательствующий судья: Шлай A.B., судьи: Иванова С.М. Чабаненко С.В., начала сразу прикрывать ЗЛОУПОТРЕБЛЕНИЯ судьи Багровой А.Г..

Как понимать такие действия судьи простому гражданину?!

-- В определении от 25 июля 2014 года апелляционного административного суда Днепропетровской области указано мне и требование: верно указать наименование суда второй инстанции, оплатить судебный сбор, … .

Мне уже самому было интересно: чем же закончится рассмотрение поданой мною аплляционной жалобы, а поэтому и были выполнены все требования этого решения суда - подано апелляционную жалобу в соответствии с требованиями административного судопроизводства, приложено оригинал квитанции об оплате судебного сбора.

После этого коллегия суддей приняла поданую мною апелляционную жалобу и рассмотрела это дело.

-- Колегия судеи: председательствующий судья: Шлай A.B., судьи: Иванова С.М. Чабаненко С.В., поддержали судью Багрову А.Г., указав в определении от 04.11.2014г., дело № 182/5058/14-а(2а/0182/189/2014), что выводы в определении суда от 26.06.2014 года, дело № 182/5058/14-а производство № 2-а/О 182/189/2014, законны и обоснованы, и оставили это определение судьи Багровой А.Г. без изменения .

Я считаю, что это не решение апелляционного административного суда, а БРЕД, чистейший, полнейший БРЕД!!!

И как только к этим судьям: председательствующему судье: Шлай A.B., судьям: Ивановой С.М. Чабаненко С.В., после принятия такого решения можно обращаться со словами «Ваша честь!»?! КАК?!

Вы спросите почему я так категоричен в такой оценке определения от 04.11.2014г. принятого коллегии апелляционного административного суда Днепропетровской области в составе: председательствующий судья: Шлай A.B., судьи: Иванова С.М. Чабаненко С.В.?!

Я Вам указывал, что у меня два дела – АБСОЛЮТНО(!) однотипные.

Так вот. Второе подобное дело было рассмотрено судьёй Рунчевой Е.В. – дело № 182/7741/ 14-ц производство № 2/0182/3966/2014.

Она, судья Рунчева Е.В., также определением суда от 01.08.2014г., ПО АНАЛОГИИ с судьёй Багровой А.Г., признала поданый иск в порядке административного судопроизводства, поэтому и отказала в открытии производства по поданому мною иску указав, что этот иск мне необходимо было подавать в порядке гражданского судопроизводства. При этом так же было указано, что обжаловать я могу это определение суда в апелляционный суд Днепропетровской области.

Мною было также подано апелляционную жалобу именно в апелляционный суд Днепропетровской области – я тупо, как и в первом случае, выполнил требование определения суда от 01.08.2014г..

Эту апелляционную жалобу с делом судья Рунчева Е.В. направила уже не в апелляционный административный суд Днепропетровской области, как судья Багрова А.Г., а именно в апелляционный суд Днепропетровской области. Как я полагаю – судья Рунчева Е.В. поступила в этом отношении ПОРЯДОЧНО!

На моё ГРОМАДНОЕ(!!!) удивление, апелляционный суд Днепропетровской области рассмотрел это дело и принял решение – определение от 15.12.2014р., производство №22-ц/774/10465/14, которым отменил определение от 01.08.2014г. судьи Рунчевой Е.В..

В самом этом определении было чётко указано:

-- поданый мною иск предъявлен в порядке гражданского производства, а не административного.

-- поданую мною апелляционную жалобу удовлетворил, а определение суда от 01.08.2014г. судьи Рунчевой Е.В. отменил и направил на новое рассмотрение в Никопольский горрайонный суд.

Но на этом приключения по рассмотрению этого иска не закончились!

Дело на рассмотрение было распределено судье Бабаниной В.А.. И она его, после долгих колебаний и просьб забрать иск и подать его ещё раз, рассмотрела, но с участием прокурора Гаврилюка Ю.В..В судебном заседании прокурор Гаврилюк Ю.В. указал, что он защищает интересы ДЕРЖАВЫ(!), считает, что я, как истец не предоставил достаточно доказательств причинения мне морального вреда для возмещения её мне с Государственного бюджета Украины! То, что я вытерпел БЕСПРЕДЕЛ должностных лиц государственной исполнительной службы, беспредел судей и Никопольского горрайонного суда, и апелляционного административного суда Днепропетровской области – ходил на судебные заседания, а не на работу, нанял юриста, вместо занятия своими делами готовился к судебным заседаниям, не один раз вынужден был обжаловать их принятые решения подавая жалобы и это считается в порядке вещей, всё хорошо?! А как же быть с требованием ст..3 Конституции Украины?! Когда же государство будет заботиться обо мне обеспечивая мои права и свободы?! Ведь именно это - обеспечение прав и свобод простого гражданина есть ГЛАВНОЮ ОБЯЗАННОСТЬЮ ДЕРЖАВЫ и прокуратуры в том числе.

И это не мои вымыслы – это прямо записано в самом Основном Законе Украины – в Конституции!

Поэтому и вопрос к этому прокурору – ГРОЗНОМУ(!!!) защитнику Государственного бюджета Украины: где ты был, где была прокуратура, когда меня терроризировали должностные лица государственной исполнительной службы, Никопольского горрайсуда, судьи 2-й, и 3-й инстанций, когда я пытался защитить своё нарушенное право?! ГДЕ ???

В принятом решении судья Бабанина В.А. указала, что кроме решения суда от 05.01.2011 года, суду больше не было предоставлено никаких доказательств. Унижения, которые мною перенесены, понесённые материальные, финансовые расходы, потеря своего рабочего, личного времени, это не считается!!! Это судом, судья Бабанина В.А., при принятии решения во внимание принято не было, а поэтому решением от 01.04.2015 года, дело № 182/5060/14-ц производство № 2/0182/1482/2015, в удовлетворении исковых требований к отделу государственной исполнительной службы НГРУЮ, Государственного казначейства Украины о возмещении морального вреда, мне отказано.

На неправомерные действия судьи я обратился в Высшую квалифицированную комиссию судей Украины и даже получил ответы. В этих ответах указано, что ВСЁ ХОРОШО, оснований к привлечению судьи к дисциплинарной ответственности НЕТ!

Из выше изложенного видно, что:

Такие действия суддей, - принятие заведомо неправосудного решения, в данных конкретных случаях: Багровой А.Г., Рунчевой Е.В., Бабаниной В.А., Шлай A.B., Ивановой С.М. Чабаненко С.В., - только в судебной ветви власти: затягивает рассмотрение дел во времени, увеличению колличества рассмотрения дел в судебной ветви власти, бесполезная трата рабочего времени, не только своего, а и суддей 2-й, 3-й инстанций.

Как вывод:

1. Безосновательное увеличение: - времени рассмотрения, - количества дел в судах, а исходя из этого и расходы Государственного бюджета Укарины денежных средств на обеспечение работы судов - материально-технического обеспечения, - заработной платы работникам суда, - дополнительные расходы, как финансовые, так и моральные всех участников судебного процесса.

Вот где неограниченные возможности для прокурора, прокуратуры по экономии КОЛОСАЛЬНЫХ денежных средств Государственного бюджета Украины.

2. Такие действия(бездействие) суддей порождают среди граждан Украины негативное отношение как к самим судьям, так и к судебной системе власти в Украине в целом.

3. Конституционный суд Украины в решении № 2-рп/2011 от 11 марта 2011 года указал, что давать оценку процессуальным действиям судьи по рассмотрению конкретного судебного дела может лишь апелляционная и кассационная инстанция при пересмотре судебного решения. И оценка процессуальных действий Высшим советом юстиции до вынесения окончательного решения по делу означает вмешательство в совершение правосудия, что противоречит ч.1, ч.2 ст. 126, ч.1 ст.129 Конституции Украины.

Что мы имеем исходя из вышеизложенного?!

И определение суда от 26.06.2014 года, дело № 182/5058/14-а производство № 2-а/О 182/189/2014, судья Багрова А.Г., и определение суда от 01.08.2014г., судья Рунчева Е.В., это не действия безграмотного юриста, это СВОЕВОЛИЕ СУДЬИ, ЧУВСТВО НЕОГРАНИЧЕНОЙ ВЛАСТИ И ОТСУТСТВИЕ ЧУВСТВА НЕОТВРАТИМОСТИ НАКАЗАНИЕ ЗА ПРИНЯТОЕ ЗАВЕДОМО НЕПОДСУДНОЕ РЕШЕНИЕ, это и месть за поданные жалобы в Высшую квалификационную комиссию судей Украины.

А определение апелляционного административного суда Днепропетровской области от 04.11.2014г., дело № 182/5058/14-а (2а/0182/ 189/2014), колегия: председательствующий судья: Шлай A.B., судьи: Иванова С.М. Чабаненко С.В., это судейская круговая порука, ПОКРЫТИЕ колегией суддей судьи нижестоящего суда, таким образом грубейшее попирание колегией судей требований Закона.

Сразу же возникает вопрос: как тогда относиться к порядку обжалования решения принятого СУДОМ предусмотреного Законом?! Где, у кого искать защиту от такого СУДЕЙСКОГО БЕСПРЕДЕЛА?!

3. Судьи зная, что только в процессуальном порядке(ст..124 Конституции Украины, ст..13 ГПК Украины) может осуществляться проверка принятого ними решения, а поэтому НИЧЕГО не бояться, принимая заведомо неправосудное решение, решение с грубыми нарушениями требований действующего законодательства.

Как я лично считаю:

-- действующим законодательством не предусмотрено, как, для защиты своего нарушеного права, поступать в вышеизложенных случаях: кто именно, какой именно орган, должностное лицо может делать проверку принятого заведомо неподсудного решения судьёй и давать соответствующий правовой вывод – заключение, со ссылкой на действующее законодательство, какой именно Закон – материальный, процессуальный нарушено судьёй и предложения по привлечению такого судьи к ответственности: уголовной, дисциплинарной, материальной и т.д..

Ведь порядок привлечения к дисциплинарной ответственности судьи предусмотреный ст.ст.92-97 Закона Украины «Про судоустрій і статус суддів» – НЕ ДЕЙСТВУЕТ.

- за принятие заведомо неправосудного решения судьёй несёт ответственность непосредственно государство Украина, а не само виновное должностное лицо – судья, и это прямо закреплено в действующем законодательстве.

- судью, который принял заведомо неподсудное решение, НЕ ВОЗМОЖНО, в порядке искового производства, привлечь к ответственности участником судебного процесса, которому нанесено таким решением материальный, моральный вред.

Соответствующие иски, жалобы, заявления, ответы, принятые решения прилагаю.

Почитайте, подскажите, ПЕРЕУБЕДИТЕ! Может я в чём действительно не прав.

17.08.2015р. В.М.Гринчук

Нікопольський міськрайонний суд

Позивач: Гринчук Віктор Миколайович

проживаю: 53200, м.Никополь, ул. Шевченко,

буд.156, кв.1, т. 3-25-65

Відповідачі: Відділ державної виконавчої служби

Нікопольського міськрайонного управління

юстиції

53207, м. Нікополь, вул. К.Лібкнехта,163, телефон 2-23-93

Управління державного казначейства України у м.Нікополі Дніпропетровської області

53200, м.Нікополь, пр.Трубників, 11а, тел. 5-13-39, 5-28-41,

5-04-40.

Ціна позову - 9 744 грн.

Позовна заява

про відшкодування моральної шкоди

В відділі державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, далі відділ ДВС НМРУЮ, знаходиться на примусовому виконанні виконавчий лист 2-5153, виданий 09.10.2007 року Нікопольським міськрайонним судом, далі суд, про стягнення аліментів з Гринчук Віктора Миколайовича на користь Гринчук Людмили Григорівни на утримання доньки Аліни, 11.10.1998 року народження, у розмірі ¼ частині заробітку щомісячно.

При наявності спору по нарахуванню аліментів, в Нікопольському міськрайонному суді розглядалась цивільна справа № 0426/1520/2012 Провадження № 2/0182/186/2014, державний виконавець в квітні 2013 року видав іще одну довідку про заборгованість, на підставі якої було уточнено вимоги позовної заяви Гринчук Людмили Григорівни до Гринчук Віктора Миколайовича про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, ціна позову - 45 252,52 грн., - цивільна справа №2-467/11 провадження № 2/426/1148/2012.

Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області розглянуто цивільну справу №182\4155\13-ц Провадження № 2\0182\2417\2013 за позовом Гринчука Віктора Миколайовича до начальника відділу ДВС НМРУЮ Петруні Андрія Валерійовича, державного виконавця Сінченко Олега Валерійовича, третя особа Гринчук Людмила Григорівна, про визнання дій неправомірними, визначення заборгованості по аліментам.

Рішенням від 03.12.2013 року, цивільна справа №182\4155\13-ц Провадження № 2\0182\2417\2013, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області визнав дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції щодо визначення розміру аліментів виходячи із заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості фізичній особі-підприємцю Гринчуку Віктору Миколайовичу під час примусового виконання виконавчого листа 2-5153, виданого 09.10.2007 року Нікопольським міськрайонним судом - неправомірними.

Визначив заборгованість по аліментам станом на 01.11.2013 року платнику Гринчуку Віктору Миколайовичу в розмірі 1747 грн. 17 коп..

Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 20 березня 2014 року Справа № 182/2417/13 Провадження № 22-ц/774/1272/14 залишив Рішення від 03.12.2013 року, цивільна справа №182\4155\13-ц Провадження № 2\0182\2417\2013, Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області без змін.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та вимагати відшкодування нанесеної шкоди.

Згідно ст. 23 ЦК України:

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст. 1166 ЦК України 1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ЦК України 1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.1172 ЦК України: 1. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Згідно ст. 1173 ЦК України 1. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно ст. 1174 ЦК України 1. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно частини 2 ст. 21 КАС України: 2. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Iнакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Незаконними діями відділу державної виконавчої служби мені завдано матеріальні, фінансові втрати, та моральні страждання, що відобразилися:

-оплата судового збору по кожній з поданих мною позовним заявам, скаргам на протизаконі дії державних виконавців відділу ДВС НМРУЮ.

-в порушенні мого звичайного життєвого укладу, мені весь час доводиться відволікатися від роботи на відвідування судових засідань, як в Нікопольському суді так і у судах м.Днепропетровська, м.Києва;

- у виснажливій підготовці до засідань, як в матеріальному плані: роздруківка матеріалів до справи, оплаті послуг юристу, неотриманий прибуток під час прийняття участі в судових засіданнях, так і моральній - приймати заспокійливі засоби, щоб більш-менш спокійно дивитися на людей, які при наявності спору по нарахуванню аліментів, розгляді в судах поданих цілої низки позовних заяв, скарг на неправомірні дії державних виконавців, начальника відділу ДВС НМРУЮ, знову видають довідку про надуману заборгованість, яку я вимушений був знову оскаржувати;

- ганебний обов’язок ходити не на роботу, а в судові засідання на розгляд поданих тобою позовів з намаганням захистити своє право в суді, що принижувало і принижує мою честь і гідність; Маємо те, що державний виконавець умисно, зловживаючи своїми правами, здійснював дії, які направлені на приниження моєї честі та гідності, як громадянина України.

- в спадку сил і нехватці життєвої енергії, погіршенні відносин з оточуючими, внаслідок підвищеної нервовості та дратівливості;

- в частих нападах апатії і тривалому перебуванні у стані депресії;

- в хвилюваннях та внутрішньому дискомфорті, від усвідомленння, що тобі просто так, взяли нарахували, з порушенням вимог чинного законодавства, надуману «заборгованість», і потім під час оскарження цих протиправних дій іще додатково видали одну довідку про заборгованість, глузуючи, надсміхаючись наді мною.

-зруйнована моя репутація, як законослухняного громядянина бездоганої ділової репутації, від якої залежить чи прийдуть до мене клієнти;

-внаслідок виниклого спору я весь час перебував і пребуваю під посиленою увагою державних виконавців, відчуваючи від цього постійний тиск і дискомфорт. І на це вказують:

---Ухвала від 06 жовтня 2011 року, справа № 4с-12/11, Нікопольського міськрайонного суду, якою скасовано Постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Грачової Ольги Олександрівни від 22.02.2011р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в частині стягнення з Гринчук Віктора Миколайовича витрати за зберігання транспортного засобу на штрафмайданчику в розмірі 788.00(сімсот вісімдесят вісім) гривень.

--- Постанова 30.04.2013 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 153,15 грн..

--- ПОСТАНОВА від 05.12.2012, ВП№ 35361441, про накладення штрафу за не виконання рішення суду про не вселення Гринчук Л.Г., Гринчук В.С., Гринчук А.В. в квартиру №5 в будинку 212/1 по вул.Шевченка в м.Нікополь Дніпропетровської області.

--- ...

Розгляд поданих мною позовів, скарг на неправомірні дії державних виконавців розглядається в судах більше чотирьох років, завдану мені моральну шкоду я оцінюю по дві мінімальні заробітні плати за один рік судової тяганини сумою в розмірі 9 744(1218 грн. – мінімальна заробітна плата в місяць х 4 х 2) грн..

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, ст.ст. 3, 55, 124, 129 Конституції України, ст.21 КАС України, ст.ст. 16,22,23,1166,1167,1173,1174 ЦК України, керуючись ст.ст.3,15,118-120 ЦПК України

Прошу:

1. Стягнути з відповідача: відділу державної виконавчої служби Нікопольського місьрайонного управління юстиції Дніпропетровської області нанесену мені, Гринчук Віктору Миколайовичу, моральну шкоду, яку я оцінюю в 9 744 грн..

2. Зобов’язати Управління державного казначейства України у Нікопольському районі Дніпропетровської області відшкодувати мені за рахунок коштів державного бюджету моральну шкоду в сумі 9 744(1218 грн. – мінімальна заробітна плата в місяць х 4 х 2) грн., завдану протизаконними діями посадовими особами відділу державної виконавчої служби НМРУЮ.

3. Стягнути з відповідача: відділу державної виконавчої служби Нікопольського місьрайонного управління юстиції на мою, Гринчук Віктора Миколайовича, користь, оплачений мною судовий збір.

4. Оглянути в судовому засіданні: справу №182\4155\13-ц Провадження № 2\0182\2417\2013.

Додаток:

копія рішення від 03.12.2013 року;

копія ухвали від 20.03.2014р.;

копія позовної заяви - 2.

23. 06.2014р. В.М.Гринчук

Справа № 182/5058/14-а Провадження № 2-а/О 182/189/2014

УХВАЛА

Іменем України

26.06.2014 року м.Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрова А.Г., розглянувши адміністративний позов Гринчук Віктора Миколайовича до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції. Управління державного казначейства України в м. Нікополь про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Гринчук В.М. звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства України в м. Нікополь про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно) до ч.2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-гіравових відносин, розглядаються адміністративним судом,-' якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі...якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається з адміністративного позову Гринчук В.М. просить відшкодувати йому моральну шкоду не порушуючи при цьому питання про вирішення публічно-правового спору, тому враховуючи вищенаведене суд вважає, що заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою-суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, ст.. 7 ЗУ «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Відмовити Гринчук Віктору Миколайовичу у відкритті провадження у справі за її адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства України в м. Нікополь про відшкодування моральної шкоди.

Роз"яснити Гринчук Віктору Миколайовичу, що з позовом про відшкодуванням моральної шкоди йому необхідно звернутися до суду в порядку позовного провадження, передбачено ЦПК України.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Нікополь Дніпропетровської області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 1230 102 0000 003966 повернути Гринчук Віктору Миколайовичу сплачений судовий збір у розмірі 97 (дев'яносто сім) грн., 44 коп. згідно квитанції № 672.498.1 від 24.06.2014 року, на розрахунковий рахунок 31217206700029, МФО 805012, ЄДРПОУ 38033121, платник Гринчук Віктор Миколайович.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк апеляційної скарги.

Суддя: А. Г. Багрова

Нікопольський міськрайонний суд

Судова палата по цивільним справам

апеляційного суду Дніпропетровської області

49000, м. Дніпропетровськ вул. Харківська, 13

Сторона по справі позивач:

Гринчук Віктор Миколайович

проживаю: 53200, м.Никополь, ул. Шевченко, буд.156, кв.1, т. 3-25-65

Сторона по справі відповідачі:

Відділ державної виконавчої служби

Нікопольського міськрайонного управління

юстиції

53207, м. Нікополь, вул. К.Лібкнехта,163, телефон 2-23-93

Управління державного казначейства України у м.Нікополі Дніпропетровської області

53200, м.Нікополь, пр.Трубників, 11а, тел. 5-13-39, 5-28-41,

5-04-40 .

на ухвалу від 26.06.2014 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5058/14-а провадження № 2-а/0182/189/2014

Апеляційна скарга

Ухвала від 26.06.2014 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5058/14-а Провадження № 2-а/0182/189/2014, не законна, не обґрунтована:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:

Чинним законодавством прямо передбачено:

Згідно ст. 23 ЦК України:

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

Згідно частини 2 ст. 21 КАС України. 2. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Iнакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

В суді вже розглянута цивільна справа №182\4155\13-ц Провадження № 2\0182\2417\2013, і рішенням від 03.12.2013 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, суддя БагроваА.Г., визнав дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції - неправомірними.

Саме тому, що Нікопольським міськрайонним судом вже визнано дії відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції неправомірними я і звернувся до Нікопольського міськрайонного суду з позовною заявою від 26. 06.2014р. з проханням в п.1 та 2 резолютивної частини:

«1. Стягнути з відповідача: відділу державної виконавчої служби Нікопольського місьрайонного управління юстиції Дніпропетровської області нанесену мені, Гринчук Віктору Миколайовичу, моральну шкоду, яку я оцінюю в 9 744 грн..

В самій позовній заяві я зробив посилання на ч.2 ст. 21 КАС України тільки для того, щоб звернути увагу суду, що у цьому випадку не адміністративне судочинство, а саме цивільне.

З незрозумілих для мене причин судом, при прийнятті рішення, не було взято до уваги викладене вище, а навпаки, розцінено цю позовну заяву, з посиланням на ч.2 ст.21 КАС України, як адміністративний позов:

«Гринчук В.М. звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства України в м. Нікополь про відшкодування моральної шкоди.»

«Як вбачається з адміністративного позову Гринчук В.М. просить відшкодувати йому моральну шкоду не порушуючи при цьому питання про вирішення публічно-правового спору, тому враховуючи вищенаведене суд вважає, що заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.»

І це при тому, що в поданій позовній заяві:

-- йдеться посилання саме на статті ЦПК України: «керуючись ст.ст.3,15,118-120 ЦПК України Прошу: ...»

-- в резолютивній частині: «4. Оглянути в судовому засіданні: справу №182\4155\13-ц Провадження № 2\0182\2417\2013.»

Ухвалу від 26.06.2014 року, Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5058/14-а Провадження № 2-а/О 182/189/2014, я отримав 14.07.2014р., в понеділок, простим листом.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, керуючись ст..ст.291-296, 303, 307, п.6 ч.1ст.314 ЦПК України

ПРОШУ:

1. Скасувати ухвалу Нікопольського міськрайонного суду від 26.06.2014 року, Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5058/14-а провадження № 2-а/0182/189/2014.

2. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі вимоги позовної заяви від 26.06.2014р. Гринчук Віктора Миколайовича до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства України в м. Нікополь про відшкодування моральної шкоди, керуючись вимогами чинного законодавства.

Додаток:

копія апеляційної скарги – 2;

оригінал квитанції про сплату судового збору.

16.07.2014р. В.М.Гринчук

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 липня 2014 р. справа № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014)

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Шлай А.В. перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Гринчук Віктора Миколайовича на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року у справі № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014) за позовом Гринчук Віктора Миколайовича до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Гринчук В.М. звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції на відшкодування моральної шкоди у розмірі 9744 грн. та зобов'язання Управління Державного казначейства України у Нікопольському районі Дніпропетровської області відшкодувати йому моральну шкоду у зазначеному розмірі. У позовній заяві Гринчук В.М. одночасно посилався на норми і Цивільного процесуального кодексу України, і Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року, прийнятою в порядку адміністративного судочинства України, Гринчук В.М. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі та роз'яснено, що такий спір має вирішуватись за правилами цивільного судочинства України.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, яку направив на адресу Апеляційного суду Дніпропетровської області, який у свою чергу, направив її до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, оскільки оскаржена ухвала прийнята судом за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Апеляційна скарга Гринчук В.М. підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області зареєстрована у суді першої інстанції 16 липня 2014 року (вх. 15663). Докази отримання позивачем рішення суду першої інстанції в матеріалах справи відсутні. Таким чином, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана після закінчення п'ятиденного строку апеляційного оскарження.

Крім того, в порушення вимог пункту 1 частини 2 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого в апеляційній скарзі зазначається найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається

скарга, апелянтом не вірно вказано назву суду, зазначено: "Судова палата по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області", тоді як вірним є найменування: "Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд".

Також, відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, який, у даному випадку обраховується виходячи з 0,05 розміру мінімальної заробітної плати та становить 60,90 грн. (1218,00 грн. * 0,05 = 60,90 г:н.). Заявником до апеляційної скарги додано документ про сплату судового збору на суму 121,80 грн., проте зазначена сума сплачена не на відповідний рахунок.

Серед іншого, апелянтом недотримані вимоги частини 3 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України та не зазначено, чи бажає він взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції або вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, порушує питання пре поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, суд дає можливість у тридцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали:

- подати до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку;

- надати суду апеляційну скаргу з додатками із зазначенням вірного найменування суду: "Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд";

- зазначити в апеляційній скарзі про бажання бути присутнім у судовому засіданні або можливості розгляду справи за відсутності апелянта;

- долучити оригінал документу про сплату судового збору у сумі 60,90 грн. на відповідний рахунок:

Одержувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська,

ЄРДПОУ 37989274,

р/р 31217206781004,

МФО 805012, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області,

Призначення платежу: судовий збір, 34513210, пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", код платежу 22030001.

Керуючись статтями 408, 186, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Гринчук Віктора Миколайовича на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року у справі № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014) залишити без руху та надати тридцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановления та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: А.В.Шлай

ЗГІДНО

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

04 листопада2014 року справа № 182/5058/14-а(2а/0182/189/2014)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шлай A.B.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: КязимовоїД.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гринчук Віктора Миколайовича на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року у справі № 182/5058/14-а(2а/0182/183/2014) за адміністративним ПОЗОВОМ Гринчук Віктора Миколайовича до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції.У правління Державного казначейства України в м. Нікополі про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Гринчук В. М. звернувся до суду з позовом, в якому пробив відшкодувати моральну шкоду у розмірі 9744 грн., завдану протиправними діями посадових осіб відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління ЮСТИЦІЇ.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року у відкритті провадження Гринчук В.М. в адміністративній справі відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги Гринчук В.М. підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку, що позивачем поданий позов в порядку адміністративного судочинства України, тому спір має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

У судовому засіданні позивач, представник позивача доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримали в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого повідомлення Про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно частини 2 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення дії чи бездіяльність

суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, не поставивши при цьому питання про вирішення публічно-правового спору. Відтак, висновки суду першої інстанції щодо розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства є правильними.

Щодо доводів апелянта про те, що позов ним поданий в порядку цивільного судочинства і суд помилково зареєстрував його як адміністративну справу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Зміст позовної заяви містить посилання на норми частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють питання відшкодування шкоди, саме тому суд першої інстанції здійснив перевірку позовної заяви на відповідність вимогам цього Кодексу, у тому числі, дотримання вимог юрисдикції.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Гринчук Віктора Миколайовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року № 182/5058/14-а(2а/0182/183/2014) - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя:С.М.Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Згідно з оригіналом

Нікопольський міськрайонний суд

53213, м.Нікополь, вул.Шевченко, 201.

Позивач: Гринчук Віктор Миколайович

проживаю: 53200, м.Никополь, ул. Шевченко,

буд.156, кв.1, т. 3-25-65

Відповідачі: Відділ державної виконавчої служби

Нікопольського міськрайонного управління

юстиції

53213, м. Нікополь, вул. К.Лібкнехта,163, телефон 2-23-93

Управління державного казначейства України у м.Нікополі Дніпропетровської області

53200, м.Нікополь, пр.Трубників, 11а, тел. 5-13-39, 5-28-41,

5-04-40 .

Ціна позову - 9 744 грн.

Позовна заява

про відшкодування моральної шкоди

Державний виконавець Таран Є.М. відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, далі відділ ДВС НМРУЮ, при примусовому виконанні виконавчого листа 2-5153, достовірно знав, що автомобіль Форд Сієрра, держ. номер 13277АВ, знаходиться по місцю мого проживання і нікуди я його не ховаю тому, що згідно Свідоцтва про сплату єдиного податку вид діяльності яким я займаюсь, це ДІЯЛЬНІСТЬ ТАКСІ.

Незважаючи на це ним, державним виконавцем, прийнято постанову від 14.10.2020 року про арешт автомобіля Форд Сієрра 1986 року випуску, держномер 13277 АВ та Постанову від 05.11.2010 року про розшук майна боржника, яка затверджена В.о. начальника відділу ДВС НМРУЮ В.В.Гукайло.

На виконання цих постанов державного виконавця 06.12.2010 року працівниками міліції був затриманий мій автомобіль, який доставлено для зберігання на спеціальний майданчик.

Накладення арешту на автомобіль вкрай негативно вплинуло на розвиток моєї підп¬риємницької діяльності.

Передача автомобіля на зберігання на штраф майданчик лишили мене можливості проводити підприємницьку діяльність, заробляти собі на проживання та сплачувати аліменти, у мене було змінено уклад мого життя, я вимушений був шукати інший заробіток, позичати грошові кошти у знайомих, сусідів і тільки для того, щоб прожити самому та сплатити аліменти.

Мною, Гринчук Віктором Миколайовичем, до Нікопольського міськрайонного суду було подано Скаргу на дії державного виконавця 25. 11.2010р., заінтересована особа: Таран Євген Миколайович, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції.

З ухвали від 05 січня 2011 року, справа № 4с-35/10, Нікопольського міськрайонного суду: «Гринчук В.М. являється приватним підприємцем . Автомобіль він використовував для роботи по наданню послуг для перевезення пасажирів, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, Ліцензією , виданою Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства Транспорту та Зв'язку України на внутрішні перевезення пасажирів на таксі.»

Судом, в даному разі, автомобіль віднесено до такого майна, оскільки іншого автомобіля у мене, Гринчука В.М., не виявлено, таким чином з 06.12.2010р. Державний виконавець позбавив можливості працювати, а також сплачувати аліменти.

На підставі викладеного судом і було прийнято ухвалу про визнання дій державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції по винесенню постанови від 14.10.2020 року про арешт автомобіля Форд Сієрра 1986 року випуску, держномер 13277 АВ, який належить мені, Гринчуку Віктору Миколайовичу, та постанови від 05.11.2010р. про розшук майна боржника неправомірними. Та зобов'язано державного виконавця відділу ДВС НМРУЮ, у провадженні якого знаходилось це виконавче провадження, зняти арешт з автомобіля Форд Сієрра 1986 року випуску, держномер 13277 АВ, який належить Гринчуку Віктору Миколайовичу та передати автомобіль Гринчук Віктору Миколайовичу.

Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 27 січня 2011 року справа №22ц-3979/11 апеляційну скаргу відділу ДВС НМРУЮ на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 5 січня 2011 року залишив без розгляду.

Ухвалою від 06 жовтня 2011 року, справа № 4с-12/11, Нікопольський міськрайонний суд, скасував Постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Грачової Ольги Олександрівни від 22.02.2011р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в частині стягнення з Гринчук Віктора Миколайовича витрати за зберігання транспортного засобу на штрафмайданчику в розмірі 788.00(сімсот вісімдесят вісім) гривень.

- ганебний обов’язок ходити не на роботу, а в судові засідання на розгляд поданих позовів з намаганням захистити своє право в суді, що принижувало і принижує мою честь і гідність; Маємо те, що державний виконавець умисно, зловживаючи своїми правами, здійснював дії, які направлені на приниження моєї честі та гідності, як громадянина України.

- в частих нападах апатії і тривалому перебуванні у стані депресії;

- в хвилюваннях та внутрішньому дискомфорті, від усвідомленння, що тобі просто так, взяли, глузуючи, насміхаючись, нарахували, з порушенням вимог чинного законодавства, надуману «заборгованість», і потім: -- наложили арешт на автомобіль, на якому надавав послуги таксі, -- об’явлено в розшук автомобіль, -- арештовано та поставлено моє авто на штраф майданчик де він простояв кілька місяців; -- поневіряння пов’язані з пошуком роботи для оплати, як аліментів, так і самому на своє проживання.

... .

Моральну шкоду нанесену посадовими особами державної виконавчої служби тим, що на мій автомобіль було накладено арешт, поставлено на штраф майданчик, намагання стягнути з мене грошові кошти за протизаконне утримання мого автомобіля на штраф майданчику, про що я знову вимушений був звертатись до суду зі скаргою, справа № 4с-12/11, вимушене припинення мною підприємницької діяльності, я, ГринчукВ.М., оцінюю по чотири мінімальні заробітні плати за винесення кожної з постанов: постанови від 14.10.2020 року про арешт автомобіля Форд Сієрра 1986 року випуску, держномер 13277 АВ та постанови від 05.11.2010р. про розшук майна боржника сумою в розмірі 9 744(1218 грн. – мінімальна заробітна плата в місяць х 4 х 2) грн..

Згідно ст. 23 ЦК України:

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, ст.21 КАС України, ст.ст. 16,22,23,1166,1167,1172-1174 ЦК України, керуясь ст.ст.3,15,118-120 ЦПК України

Прошу:

1. Стягнути з відповідача: відділу державної виконавчої служби Нікопольського місьрайонного управління юстиції, за прийняття і виконання постанови від 14.10.2020 року про арешт автомобіля Форд Сієрра 1986 року випуску, держномер 13277 АВ та постанови від 05.11.2010 року про розшук майна боржника, нанесену мені, Гринчук Віктору Миколайовичу, моральну шкоду, яку я оцінюю в 9 744(1218 грн. – мінімальна заробітна плата в місяць х 4 х 2) грн.

2. Зобов’язати управління державного казначейства України у Нікопольському районі Дніпропетровської області відшкодувати мені, за рахунок коштів державного бюджету, моральну шкоду в сумі 9 744(1218 грн. – мінімальна заробітна плата в місяць х 4 х 2) грн., завдану неправомірними діями відділу державної виконавчої служби Нікопольського місьрайонного управління юстиції - прийняття і виконання постанови від 14.10.2020 року про арешт автомобіля Форд Сієрра 1986 року випуску, держномер 13277 АВ та постанови від 05.11.2010 року про розшук майна боржника,.

3. Стягнути з відповідача: відділу державної виконавчої служби Нікопольського місьрайонного управління юстиції, на мою, Гринчук Віктора Миколайовича, користь судовий збір.

4. Оглянути в судовому засіданні: справу № 4с-35/10, справу № 4с-12/11.

Додатки:

1. копія Ухвали від 05 січня 2011 року, справа № 4с-35/10;

2. копія позовної заяви.

23. 06.2014р. В.М.Гринчук

Справа №182/5060/14-а

Провадження №2-а/0182/190/2014

УХВАЛА

Іменем України

01.08.2014 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчева О.В., розглянувши позовну заяву Гринчук Віктора Миколайовича до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства України в м. Нікополі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

Гринчук В.М. звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства України в м. Нікополі Дніпропетровської про відшкодування моральної шкоди.

Як вбачається з позовної заяви Гринчук Віктор Миколайович просить відшкодувати йому моральну шкоду не порушуючи при цьому питання про вирішення публічно-правового спору.

Відповідно до ч.2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкту владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», суд ,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Гринчук Віктору Миколайовичу у відкритті провадження у справі за позовом до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства України в м. Нікополі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди.

Роз'яснити Гринчук Віктору Миколайовичу, що з позовом про відшкодуванням моральної шкоди йому необхідно звернутися до суду в порядку позовного провадження, передбачено ЦПК України Дніпропетровської області, повернути Гринчук Віктору Миколайовичу сплачений судовий збір у розмірі 97 (дев'яносто сім) грн., 44 коп. згідно квитанції № 672.498.3 від 24.06.2014 року, на розрахунковий рахунок 31217206700029, МФО 805012, ЄДРПОУ 38033121, платник Гринчук Віктор Миколайович.

Суддя: О. В. Рунчева

Нікопольський міськрайонний суд

Судова палата по цивільним справам

апеляційного суду Дніпропетровської області

49000, м. Дніпропетровськ вул. Харківська, 13

Сторона по справі позивач:

Гринчук Віктор Миколайович

проживаю: 53200, м.Никополь, ул. Шевченко, буд.156, кв.1, т. 3-25-65

Сторона по справі відповідачі:

Відділ державної виконавчої служби

Нікопольського міськрайонного управління

юстиції

53207, м. Нікополь, вул. К.Лібкнехта,163, телефон 2-23-93

Управління державного казначейства України у м.Нікополі Дніпропетровської області

53200, м.Нікополь, пр.Трубників, 11а, тел. 5-13-39, 5-28-41,

5-04-40 .

на ухвалу від 01.08.2014 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа №182/5060/14-а провадження №2-а/0182/190/2014

Апеляційна скарга

Ухвала від 01.08.2014 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа №182/5060/14-а провадження №2-а/0182/190/2014, суддя Рунчева О.В., не законна, не обґрунтована:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:

В Нікопольському міськрайонному суді вже розглянута цивільна справа № 4с-35/10, і рішенням від 05.01.2011 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, суддя Бабаніна В.А., визнала дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції по винесенню постанови від 14.10.2020 року про арешт автомобіля Форд Сієрра 1986 року випуску, держномер 13277 АВ, який належить мені, Гринчуку Віктору Миколайовичу, та постанови від 05.11.2010р. про розшук майна боржника - неправомірними.

Саме тому, що Нікопольським міськрайонним судом вже визнано дії відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції неправомірними я і звернувся до Нікопольського міськрайонного суду з позовною заявою від 23.06.2014р. з проханням в п.1 резолютивної частини:

«1. Стягнути з відповідача: відділу державної виконавчої служби Нікопольського місьрайонного управління юстиції, за прийняття і виконання постанови від 14.10.2020 року про арешт автомобіля Форд Сієрра 1986 року випуску, держномер 13277 АВ та постанови від 05.11.2010 року про розшук майна боржника, нанесену мені, Гринчук Віктору Миколайовичу, моральну шкоду, яку я оцінюю в 9 744(1218 грн. – мінімальна заробітна плата в місяць х 4 х 2) грн.»

В самій позовній заяві я зробив посилання на ч.2 ст. 21 КАС України тільки для того, щоб звернути увагу суду, що у цьому випадку не адміністративне судочинство, а саме цивільне:

З незрозумілих для мене причин судом, суддя Рунчева О.В., при прийнятті рішення, не було взято до уваги викладене вище, а навпаки, розцінено цю позовну заяву, посилання на ч.2 ст.21 КАС України, як адміністративний позов:

«Як вбачається з позовної заяви Гринчук Віктор Миколайович просить відшкодувати йому моральну шкоду не порушуючи при цьому питання про вирішення публічно-правового спору.»

Та з посиланням на ч.2 ст. 21, п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України «Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.» відмовила мені у відкритті провадження у справі за позовом до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства України в м. Нікополі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди.

Та роз'яснила, що з позовом про відшкодуванням моральної шкоди мені необхідно звернутися до суду в порядку позовного провадження, передбачено ЦПК України Дніпропетровської області, повернути сплачений судовий збір у розмірі 97 (дев'яносто сім) грн..

При відкритому адміністративному судочинстві Нікопольський міськрайонний суд, суддя Рунчева О.В., в ухвалі від 01.08.2014 року, справа №182/5060/14-а провадження №2-а/0182/190/ 2014, вказала, що: «Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк апеляційної скарги.» , а не до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, керуючись ст..ст.291-296, 303, 307, п.6 ч.1ст.314 ЦПК України

ПРОШУ:

1. Скасувати ухвалу Нікопольського міськрайонного суду від 01.08.2014 року, Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа №182/5060/14-а Провадження №2-а/0182/190/2014.

2. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі вимоги позовної заяви від 23.06.2014р. Гринчука Віктора Миколайовича до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства України в м. Нікополь про відшкодування моральної шкоди, керуючись вимогами чинного законодавства.

Додаток:

копія апеляційної скарги – 2;

оригінал квитанції про сплату судового збору.

20.10.2014р. В.М.Гринчук

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/774/10465/14 Категорія 30

Головуючий у 1-й інстанції- Рунчев О.В. Доповідач Макаров М.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Болтунової Л.М., Тамакулової В.О.,

при секретарі - Завідоновій К.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою Гринчук Віктора Миколайовича

на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2014 року по справі за позовом Гринчук Віктора Миколайовича до відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства України в м. Нікополі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року Гринчук В.М. звернувся до суду із позовом до відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства України в м. Нікополі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2014 року відмовлено у відкритті провадження.

В апеляційній скарзі Гринчук В.М. посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.

Перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте з таким висновком погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п.1ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а частиною 2 пунктом 9 статті 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав можуть бути вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Судом встановлено, що Гринчук В.М. звернувся до суду із вказаним вище позовом в якому не ставив питання про вирішення публічно-правового спору, а лише просив відшкодувати йому моральну шкоду, яка заподіяна йому незаконними діями державної виконавчої служби та пославшись при цьому на ст. 16, 23, 1166, 1167 ЦК України, тобто позов пред'явлений саме в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного судочинства, про що помилково зазначив суд першої інстанції.

З урахуванням наведеного і відповідно до п.3 ст.312 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з передачею питання про відкриття провадження до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Гринчук Віктора Миколайовича - задовольнити.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2014 року скасувати і передати питання до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.О.Макаров

Судді: Л.М.Болтунова

В.О.Тамакулова

Вищий адміністративний суд України

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5

Сторона по справі позивач:

Гринчук Віктор Миколайович

проживаю: 53200, Дніпропетровська обл., м.Никополь, ул. Шевченко, буд.156, кв.1, т. 3-25-65, м.т. 0955012183

Сторона по справі відповідачі:

Відділ державної виконавчої служби

Нікопольського міськрайонного управління

юстиції

53207, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. К.Лібкнехта,163, телефон 2-23-93

Управління державного казначейства України у м.Нікополі Дніпропетровської області

53200, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, пр.Трубників, 11а, тел. 5-13-39, 5-28-41, 5-04-40 .

на ухвалу від 04.11.2014 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, справа № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014), на ухвалу від 26.06.2014 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5058/14-а провадження № 2-а/0182/189/2014

Касаційна скарга

Ухвала від 04.11.2014 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, справа № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014), як і ухвала від 26.06.2014 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5058/14-а провадження № 2-а/0182/189/2014, не законна, не обґрунтована:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:

Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 20 березня 2014 року справа № 182/2417/13 провадження № 22-ц/774/1272/14 залишив рішення від 03.12.2013 року, цивільна справа №182\4155\13-ц провадження № 2\0182\2417\2013, Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області без змін.

Саме тому, що Нікопольським міськрайонним судом вже визнано дії відділу ДВС НМРУЮ неправомірними я і звернувся до суду з позовною заявою від 26. 06.2014р..

З незрозумілих для мене причин Нікопольським міськрайонним судом, при прийнятті ухвали від 26.06.2014 р., справа № 182/5058/14-а провадження № 2-а/0182/189/2014, не було взято до уваги викладене вище, а навпаки, розцінено цю позовну заяву, з посиланням на ч.2 ст.21 КАС України, як адміністративний позов.

На ухвалу від 26.06.2014 р. суду, справа № 182/5058/14-а провадження № 2-а/0182/189/2014, мною було подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області, як і було вказано в самій цій ухвалі про порядок її оскарження.

Але мною було отримано ухвалу від 25.07.2014 р., справа № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014), якою суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Шлай А.В., - встановив:

-- … позивач звернувся з апеляційною скаргою, яку направив на адресу Апеляційного суду Дніпропетровської області, який у свою чергу, направив її до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, оскільки оскаржена ухвала прийнята судом за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

-- ..., в порушення вимог пункту 1 частини 2 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, ... апелянтом не вірно вказано назву суду, зазначено: "Судова палата по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області", тоді як вірним є найменування: "Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд".

-- ... відповідно до ч.6 ст.187 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, ... . Заявником до апеляційної скарги додано документ про сплату судового збору на суму 121,80 грн., проте зазначена сума сплачена не на відповідний рахунок.

Ці недоліки стали підставою для залишення поданої мною апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області без руху та надання мені можливості у тридцятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали:

- долучити оригінал документу про сплату судового збору у сумі 60,90 грн. на відповідний рахунок: ... .

Апеляційний суд Дніпропетровської області подану мною апеляційну скаргу не розглянув, ухвалу про направлення її на розгляд до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та на яких підставах не приймав, мене про це, навіть повідомленням, до відому не поставив.

Мною були виконані вимоги ухвали від 25.07.2014р., справа № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014), та подано апеляційну скаргу від 16.07.2014р., на ухвалу від 26.06.2014 року Нікопольського міськрайонного суду, справа № 182/5058/14-а Провадження № 2-а/0182/189/2014, вже до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. До цієї апеляційної скарги додано оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 60,90 грн..

Ухвалою від 04.11.2014р. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд встановив:

«... . На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку, що позивачем поданий позов в порядку адміністративного судочинства України, тому спір має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Та з посиланням на ч.2 ст.3, ч.4 ст.21 ст.2 КАС України Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку: «Таким чином, адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З ухвали від 04.11.2014р.: «Щодо доводів апелянта про те, що позов ним поданий в порядку цивільного судочинства і суд помилково зареєстрував його як адміністративну справу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.»

Та з посиланням на ч.2 ст.21, ст.200 КАС України Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку: «Зважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.»

Та керуючись статтями 195-196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,- апеляційну скаргу Гринчук В.М. - залишив без задоволення, а ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 р. № 182/5058/14-а (2а/0182/183/2014) - без змін.

В суді розглянута подібна справа, подана мною, з подібними вимогами, а саме.

Ухвалою від 05 січня 2011 року, справа № 4с-35/10, Нікопольським міськрайонним судом було визнано дії державного виконавця відділу ДВС НМРУЮ по винесенню постанови від 14.10.2020 року про арешт автомобіля Форд Сієрра 1986 року випуску, держномер 13277 АВ який належить Гринчуку В.М. та постанови від 05.11.2010р. про розшук майна боржника неправомірними та зобов'язав державного виконавця відділу ДВС НМРУЮ зняти арешт з автомобіля Форд Сієрра 1986 року випуску, держномер 13277 АВ, та передати автомобіль Гринчук Віктору Миколайовичу.

Ухвалою від 27.01.2011р., справа №22ц-3979/11, суддею судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області Рудь В.В. апеляційну скаргу відділу ДВС НМРУЮ на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду від 05.01.2011р. залишено без розгляду.

Мною до суду подано позовну заяву від 23.06.2014р. про відшкодування моральної шкоди до відділу ДВС НМРУЮ, Управління державного казначейства України в м. Нікополі Дніпропетровської області.

Додатково в цьому позові, з посиланням на ч.2 ст. 21 КАС України, я також показував, що такі позови розглядаються САМЕ(!) в порядку цивільного провадження.

Ухвалою від 01.08.2014 року, справа №182/5060/14-а провадження №2-а/0182/190/2014, Нікопольського міськрайонного суду, яку мною було отримано тільки в жовтні 2014р. – з незрозумілих для мене причин, суддя Рунчева О.В., відмовила мені у відкритті провадження у справі за позовом до відділу ДВС НМРУЮ, Управління державного казначейства України в м. Нікополі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди.

При цьому роз'яснила, що з позовом про відшкодуванням моральної шкоди мені необхідно звернутися до суду в порядку позовного провадження, передбаченого ЦПК України, та повернула мені, Гринчук В.М., сплачений судовий збір у розмірі 97.44 грн., згідно квитанції № 672.498.3 від 24.06.2014 р.

Мною ухвалу від 01.08.2014 року Нікопольського міськрайонного суду оскаржено – подано апеляційну скаргу від 20.10.2014р..

Апеляційний суд Дніпропетровської області, по цій справі, цю апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду НЕ НАПРАВИВ, а розглянув самостійно.

Ухвалою від 15.12.2014р., провадження №22-ц/774/10465/14, апеляційний суд Дніпропетровської області встановив, що « ... Гринчук В.М. звернувся до суду із вказаним вище позовом в якому не ставив питання про вирішення публічно-правового спору, а лише просив відшкодувати йому моральну шкоду, яка заподіяна йому незаконними діями державної виконавчої служби та пославшись при цьому на ст. 16, 23, 1166, 1167 ЦК України, тобто позов пред'явлений саме в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного судочинства, про що помилково зазначив суд першої інстанції.»

Та з посиланням на ст. 307, п.3 ст.312 ЦПК України апеляційну скаргу задовольнив, ухвалу від 01 серпня 2014 року, справа №182/5060/14-а провадження №2-а/0182/190/2014, Нікопольського міськрайонного суду скасував та передав питання про відкриття провадження до суду першої інстанції на новий розгляд.

Це при тому, що Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, справа № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014), ухвалою від 04.11.2014 визнав, що «... суд першої інстанції дійшов правильного висновку про встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, ...», а оскаржене судове рішення - ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року № 182/5058/14-а (2а/0182/183/2014) - залишив без змін, подану мною апеляційну скаргу без задоволення.

Маємо протиріччя в прийнятих рішеннях двох апеляційний судів по двох подібних справах.

На підставі викладеного видно, що як ухвала від 04.11.2014 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, справа № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014), так і ухвала від 26.06.2014 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5058/14-а провадження № 2-а/0182/189/2014 не законні, не обгрунтовані та підлягають скасуванню.

Саме прийняте рішення апеляційним судом Дніпропетровської області стало підставою для звернення мною до Вищого спеціального суду України з цією касаційною скаргою.

Мною пропущено строк для оскарження та подання цієї касаційної скарги. Але я не міг зразу розібратися в прийнятих рішеннях суду, настільки все було незвично для мене, я вимушений був не одну годину вивчати чинне законодавство, знову і знову вивчати, співставляти прийняті рішення суду та матеріали поданих мною двох подібних за своїм змістом позовних заяв, -але строки для подання відповідної скарги пройшли.

Будь ласка! Поновіть строк для подання цієї касаційної скарги та прийміть рішення у відповідності до вимог чинного законодавства!

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, керуючись ст.ст. 210-214,220,223,227, 229, 230 КАС України

ПРОШУ:

1. Поновити строк для подання касаційної скарги.

2.Скасувати, як ухвалу від 04.11.2014 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, справа № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014), так і ухвалу від 26.06.2014 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5058/14-а провадження № 2-а/0182/189/2014.

3. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі вимоги позовної заяви від 26.06.2014р. Гринчук Віктора Миколайовича до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Управління державного казначейства України в м. Нікополь про відшкодування моральної шкоди, керуючись вимогами чинного законодавства.

4. Стягнути з відповідачів судові витрати.

Додаток:

копії касаційної скарги - 2;

належно завірена копії ухвали від 26.06.2014р.;

належно завірена копії ухвали від 04.11.2014р.;

належно завірена копії ухвали від 01.08.2014р.;

належно завірена копії ухвали від 15.12.2014р.;

квитанція про сплату судового збору.

12.02.2015р. В.М.Гринчук

ВИЩИИ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 лютого 2015 року м. Київ К7800/7125/1 5

Суддя Вищого адміністративного суду України Ренебуринський Ю.Й.

перевіривши касаційну скаргу Гринчука Віктора Миколайовича на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року у справі за позовом Гринчука Віктора Миколайовича до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Державного казначейства України в м.Нікополі про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Нікоподьського міськрайонного суду Дпіпропетровської області від 26 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року, відмовлено у відкрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративною судочинства України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Гринчук В.М. подав касаційну скаргу, в якій просить, скасувати ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на порушення судами норм процесуального права та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень, дана касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми процесуального права.

За наведених обставин у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 213. пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

•301*6229437*1-2-

У X В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою скаргу Гринчука Віктора Миколайовича на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року у справі за позовом Гринчука Віктора Миколайовича до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Державного казначейства України в м.Нікополі про відшкодування моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Й.Ренебуринський

Вищий адміністративний суд України

01029, м. Київ, вул.Московська, 8, корпус 5

Верховний суд України

01043, Україна, м. Київ, вул. П. Орлика, 4

Administrative.inbox@scourt.gov.ua

Сторона по справі позивач:

Гринчук Віктор Миколайович

проживаю: 53200, Дніпропетровська обл., м.Никополь, ул. Шевченко, буд.156, кв.1, т. 3-25-65, м.т. 0955012183

Сторона по справі відповідачі:

Відділ державної виконавчої служби

Нікопольського міськрайонного управління

юстиції

53207, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. К.Лібкнехта,163, телефон 2-23-93

Управління державного казначейства України у м.Нікополі Дніпропетровської області

53200, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, пр.Трубників, 11а, тел. 5-13-39, 5-28-41, 5-04-40 .

на ухвалу від 20.02.2015р., справа № К7800/7125/15, суддя Вищого адміністративного суду України Ренебуринський Ю.Й., ухвалу від 04.11.2014 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, справа № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014), на ухвалу від 26.06.2014 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5058/14-а провадження № 2-а/0182/189/2014

Касаційна скарга

Ухвалою від 20.02.2015р., справа № К7800/7125/15, суддя Вищого адміністративного суду України Ренебуринський Ю.Й., перевіривши касаційну скаргу Гринчука Віктора Миколайовича на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року у справі за позовом Гринчука Віктора Миколайовича до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, Державного казначейства України в м.Нікополі про відшкодування моральної шкоди в прийнятих ухвалах суду не знайшов підстав для їх скасування та відмовив у відкритті провадження.

В самій цій ухвалі вказано, що «Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.»

Під час перевірки касаційної скарги суддя не порівняв дві ухвали двох колегій суду: Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та апеляційного суду Дніпропетровської області, які по одному і тому ж предмету позову діаметрально протиположні. При цьому колегія Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду явно протизаконно, необгрунтовано прийняла ухвалу від 4 листопада 2014 року, справа № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014), явно покриваючи ПРОТИЗАКОННІ ДІЇ судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрової А.Г..

Ухвала від 20.02.2015р., справа № К7800/7125/15, судді Вищого адміністративного суду України Ренебуринський Ю.Й., як і ухвала від 04.11.2014 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, справа № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014), як і ухвала від 26.06.2014 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5058/14-а провадження № 2-а/0182/189/2014, не законна, не обґрунтована:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:

- долучити оригінал документу про сплату судового збору у сумі 60,90 грн. на відповідний рахунок: ... .

Ухвалою від 04.11.2014р. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд встановив:

В ухвалі від 20.02.2015р., справа № К7800/7125/15, суддя Вищого адміністративного суду України Ренебуринський Ю.Й. дійшов висновку, що « ... дана касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми процесуального права.»

І це при тому, що до поданої касаційної скарги були додані відповідні рішення суду про розгляд в суді подібної справи, поданої мною, з подібними вимогами, а саме.

Маємо протиріччя в прийнятих рішеннях двох апеляційний судів по двох подібних справах.

На підставі викладеного видно, що як ухвала від 20.02.2015р., справа № К7800/7125/15, судді Вищого адміністративного суду України Ренебуринський Ю.Й., так і ухвала від 04.11.2014 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, справа № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014), так і ухвала від 26.06.2014 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5058/14-а провадження № 2-а/0182/189/2014 не законні, не обгрунтовані та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, керуючись ст..ст. 235-239,239-1,239-2, 242,243 КАС України

ПРОШУ:

1. Поновити строк для подання касаційної скарги, прийняти її до розгляду, відкрити провадження, розглянути.

2.Скасувати, як ухвалу від 20.02.2015р., справа № К7800/7125/15, судді Вищого адміністративного суду України Ренебуринського Ю.Й., так і ухвалу від 04.11.2014 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, справа № 182/5058/14-а (2а/0182/189/2014), так і ухвалу від 26.06.2014 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5058/14-а провадження № 2-а/0182/189/2014.

4. Стягнути з відповідачів судові витрати.

Додаток:

копії касаційної скарги - 2;

належно завірена копії ухвали від 26.06.2014р.;

належно завірена копії ухвали від 04.11.2014р.;

належно завірена копії ухвали від 01.08.2014р.;

належно завірена копії ухвали від 15.12.2014р.;

належно завірена копії ухвали від 20.02.2015р.;

квитанція про сплату судового збору.

27.03.2015р. В.М.Гринчук

Нікопольський міськрайонний суд

53213, м.Нікополь, вул.Шевченко, 201.

Судова палата по цивільним справам

апеляційного суду Дніпропетровської області

49000, м. Дніпропетровськ вул. Харківська, 13

Сторона по справі - Позивач:

Гринчук Віктор Миколайович

проживаю: 53200, м.Никополь,

Сторона по справі - Відповідачі:

Прокурор Нікопольської міжрайонної прокуратури

53207, м. Нікополь, вул. К.Лібкнехта,174, засоби зв’язку невідомі.

Відділ державної виконавчої служби

Нікопольського міськрайонного управління

юстиції

53213, м. Нікополь, вул. К.Лібкнехта,163, телефон 2-23-93

ДержавнаКазначейська служба України

адреса: 01601, м. Київ,вул. Бастіонна, 6, тел: (044) 281-49-34

факс: (044) 281-49-18, e-mail: оffice@treasury.gov.ua

URL: http://www.treasury.gov.ua

Управління державного казначейства України у м.Нікополі Дніпропетровської області

53200, м.Нікополь, пр.Трубників, 11а, тел. 5-13-39, 5-28-41,

5-04-40 .

на Рішення від 01.04.2015 року Нікопольського

міськрайонного суду Дніпропетровської області,

справа № 182/5060/14-ц Провадження № 2/0182/1482/2015

Апеляційна скарга

Рішення від 01.04.2015 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5060/14-ц Провадження № 2/0182/1482/2015, не законне, не обґрунтоване:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:

Рішення від 01.04.2015 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5060/14-ц Провадження № 2/0182/1482/2015, мною не отримано ні 07.04.2015р., як було вказано суддею, ні в наступні дні. Чим мотивовано прийняття такого рішення судом мені невідомо.

Накладення арешту на автомобіль вкрай негативно вплинуло на розвиток моєї підп¬риємницької діяльності.

З ухвали від 05 січня 2011 року, справа № 4с-35/10, Нікопольського міськрайонного суду: «Гринчук В.М. являється приватним підприємцем. Автомобіль він використовував для роботи по наданню послуг для перевезення пасажирів, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, Ліцензією , виданою Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства Транспорту та Зв'язку України на внутрішні перевезення пасажирів на таксі.»

- у виснажливій підготовці до засідань, як в матеріальному плані: роздруківка матеріалів до справи, оплаті послуг юристу, не отриманий прибуток під час прийняття участі в судових засіданнях, так і моральній - приймати заспокійливі засоби, щоб більш-менш спокійно дивитися на людей, які при наявності спору по нарахуванню аліментів, розгляді в судах поданих цілої низки позовних заяв, скарг на неправомірні дії державних виконавців, начальника відділу ДВС НМРУЮ, знову видають довідку про надуману заборгованість, яку я вимушений був знову оскаржувати;

- в частих нападах апатії і тривалому перебуванні у стані депресії;

-зруйнована моя репутація, як законослухняного громядянина бездоганої ділової репутації, від якої залежить чи прийдуть до мене клієнти; ... .

Моральну шкоду нанесену посадовими особами державної виконавчої служби тим, що на мій автомобіль було накладено арешт, поставлено на штраф майданчик, намагання стягнути з мене грошові кошти за протизаконне утримання мого автомобіля на штраф майданчику, про що я знову вимушений був звертатись до суду зі скаргою, справа № 4с-12/11, вимушене припинення мною підприємницької діяльності, я, ГринчукВ.М., оцінюю по десять мінімальних заробітних плат за винесення кожної з постанов: постанови від 14.10.2020 року про арешт автомобіля Форд Сієрра 1986 року випуску, держномер 13277 АВ та постанови від 05.11.2010р. про розшук майна боржника сумою в розмірі 24 360 (1218 грн. – мінімальна заробітна плата в місяць х 10 х 2) грн..

Мої вимоги законні та обгрунтовані і відповідають вимогам чинного законодавства, ст.ст.16, 23,1167,1172 - 1174 Цивільного кодексу України.

З незрозумілих причин, 01.04.2015р. в розгляд цієї справи на стороні відповідачів вступив прокурор. Як він пояснив, для захисту державного бюджета.

Виникає питання: чого цей прокурор не зупинив всі викладені вище грубі порушення вимог чинного законодавства посадовими особами з самого їх початку, тобто з 2010 року і на протязі п’яти років, а прийшов до суду тільки в 2015 «для захисту державного бюджету»?!

Якщо так прокурор турбується про державний бюджет нехай би і запропонував в судовому засіданні безпосередньо стягнути нанесену моральну шкоду з винних посадових осіб у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, керуючись ст..ст.291-296,303,307,309 ЦПК України

ПРОШУ:

1.Скасувати Рішення від 01.04.2015 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5060/14-ц Провадження № 2/0182/1482/2015.

2. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі вимоги позовної заяви від 23.06.2014р. Гринчук Віктора Миколайовича до відповідачів: відділу державної виконавчої служби Нікопольського місьрайонного управління юстиції, Державної Казначейської служби України, Управління державної казначейської служби України у м.Нікополі Дніпропетровської області, про відшкодування моральної шкоди.

3. Стягнути з відповідачів, на мою, Гринчук Віктора Миколайовича, користь судовий збір.

Додаток:

оригінал квитанції про сплату судового збору;

копія апеляційної скарги – 4.

10.04.2015р. В.М.Гринчук