Шановні !

Не можу поділитися своєю радістю з усіма хто мене підтримував у моїй БОРОТЬБІ, саме так, у моїй боротьбі, за справедливість, за захист своєї власності від брудних посягань мого колишнього чоловіка, судді з адвокатами.

Зараз я вже маю рішення суду, яке набуло чинності.

Маємо те, що під час мого звернення до Нікопольського міськрайонного суду з позовом до свого колишнього чоловіка про розділ майна, під час розгляду цього позову в суді, відбувалися події у зв’язку з якими я вимушена була двічі звертатися за допомогою в Internet. Я найняла собі адвоката і зразу ж, за захист моїх інтересів в цій ПРОСТІЙ ЦИВІЛЬНІЙ СПРАВІ - розділ спільно нажитого майна подружжя: квартири та грошовий вклад в банк, заплатила йому 600(шістсот) доларів США. Гроші я віддавала у присутності свідків. При цьому мій адвокат, дуже поважна, розумна людина, висококваліфікований спеціаліст, ніякої розписки мені не дав, чим грубо порушена ст. 206-208 ЦК України. Саме відсутність розписки в отриманні доларів США стало підставою в майбутньому відмовою моїм адвокатом від того, що отримав ці гроші від мене, а тому вимагав додаткової оплати за надані, точніше буде, НЕ надані, юридичні послуги. Відповідач по поданій мною позовній заяві теж найняв собі адвоката. Скільки оплачував йому за надання правової допомоги я не знаю, але як видно з матеріалів справи дуже багато.

У мене склалось таке враження, що адвокати, і цьому підтвердження матеріали справи та прийняте Рішення Нікопольського міськрайонного суду від 27 липня 2010 року, справа 2-621/10, домовились між собою та узгодили свої дії з суддею Троян Н.А., і почали діяти. Всі узгоджені дії були направлені на те, щоб як можна більше ЗАРОБИТИ, саме ЗАРОБИТИ(!!!), на своїх клієнтах. При цьому вони не гнушались нічим. Для них всі засоби добрі аби тільки досягнути своєї мети. Суддя Бабаніна В.А., розглядаючи справи після того, як суддя Троян Н.А.А взяла самовідвід, прикриваючи суддю Троян Н.А., показала наскільки сильно «взаємопов’язані» між собою судді, наскільки далеко судді йдуть по наданню «допомоги» своїй колезі у мантії заради прикриття, точніше буде, ПОКРИТТЯ, допущених грубих порушень Конституції України, Закону України, допущених при виконанні своїх професійних обов’язків СУДДЕЮ. Як показують матеріали цієї справи – СУДДІ ЙДУТЬ ДУЖЕ ДАЛЕКО.

Мною, після вступу рішення в законну силу, направлена скарга до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, тел. 2535803, та скарга до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 10, тел.факс 272-11-07.(додаю)

Наскільки Я РОЗУМІЮ, то, на прикладі розгляду справи за поданим мною позовом, Я МОЖУ зробити окремі висновки, а саме:

-- суддя ЗОБОВ’ЯЗАНА, як це і передбачено ЗАКОНОМ, у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя, бути незалежною від будь-якого впливу, підкорятися тільки закону і нікому не бути підзвітним. Але на практиці це не так. Суддя шукає для себе вузько корисну вигоду під час здійснення правосуддя. Це моє твердження підтверджує розгляд цієї справи.

-- на прикладі розгляду цієї справи №2-621/10 я можу стверджувати, що ВСІ(!!!) судові справи, які затягнуті у розгляді більше як на встановлений чинним законодавством строк(ст.157 ЦПК України), це справи у яких однією стороною КУПЛЕНО(!!!), у самому прямому розумінні цього слова, рішення суду, а відповідно суддя і «відробляє» НЕ отриманого ХАБАРЯ, а ОПЛАТУ ЗА ЗАМОВЛЕНУ РОБОТУ, або займається разом з адвокатами «підприємницькою» діяльністю по «видавлюванню» з ОБОХ СТОРІН додаткові грошові кошти у вигляді ГОНОРАРУ адвокату, як це було під час розгляду справи за поданим мною позовом.

-- суддя повинен чітко виконувати вимоги чинного законодавства, в тому числі і ст.ст.58,59 ЦПК України і не обтяжувати справу лишніми, не потрібними матеріалами.

Ні суддя ТроянН.А., ні суддя БабанінаВ.А. не відреагували належним чином на подані мною, Охремчук В.П., клопотання про виключення з матеріалів справи цілої низки різноманітних «матеріалів-доказів» наданих суду Бартошиком О.М. та його адвокатом на підтвердження своїх НАДУМАНИХ, БЕЗПІДСТАВНИХ, ПРОТИЗАКОННИХ вимог в поданих до суду додатково трьох позовних заявах. Це при тому, що в Рішенні суду від 27.08.2010р. прямо вказано, що: «Не приймає суд і як докази, акти складені КП « ЖЕК-6» від 18.03.2009 року ( а.с.94), від 13.04.2009 року, квартальним комітетом № 32 від 18.03.2009 року( а.с. 146-147), тому що складені вони зі слів про події які відбувалися в минулому.» Але Суд, під головуванням судді Бабаніної В.А.,виявивши під час розгляду справи порушення закону, не встановив причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, не постановив окрему ухвалу і не направив її відповідним органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Тобто судом не надано відповідної правової оцінки цим «доказам», не прийнято і не направлено ухвалу ні про усунення порушень до Нікопольської міської ради (КП ЖЕК-6, квартальний комітет № 32), ні до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області на дії адвоката КоптєваС.Є..

Не виконанням суддями вимог ст. 58,59 ЦПК України, стало підставою для направлення більше двох десятків скарг в різні інстанції, включаючи і Верховну раду України, і Верховний суд України, і Президента України, і … цілу низку інших вищих, нижчих інстанцій, та наданням ними мені безліччю відповідей, які все одно поверталися без належного реагування. При цьому вказували, що прийняте рішення судді, відповідно чинного законодавства, можна оскаржити тільки у встановленому процесуальному порядку і ніяк інакше… .

Саме з- за отакої безвідповідальної, безкарної поведінки судді, суддя почуває себе захищеним Законом, а тому і творить все що забажає, твердо знає, що за прийняте завідомо непідсудне рішення він(вона), СУДДЯ, все одно не буде притягнута до відповідальності. З-за такої безвідповідальної поведінки суддів по прийняттю завідомо непідсудних постанов, рішень, ухвал, збільшується армія посадових осіб в різних органах законодавчої, судової, виконавчої влади і тільки для того, щоб давати свої безтолкові, даром нікому не потрібні відповіді-відписки, на мольбу громадян про допомогу від безпредєлу, який творить одна з посадових осіб судової влади, направляють листи-повідомлення про направлення на розгляд скарги до тієї посадової особи на яку скаржник скаржиться. Що заборонено Законом України «Про звернення громадян».

-- суддя, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, не МОЖЕ, а ЗОБОВ’ЯЗАНА постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов(ст.211ЦПК України), а не бути пасивним спостерігачем, як адвокат зловживає своїми правами прямо передбаченими чинним законодавством: Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру», Правилами адвокатської етики.

-- суддя ЗОБОВ’ЯЗАНА давати правову оцінку наданим суду сфальсифікованим документам, давати правову оцінку діям тих учасників судового процесу, які надали суду ці сфальсифіковані документи, і ОСОБЛИВО, коли такі документи надані АДВОКАТОМ. Чому саме адвокатом?! Тому що саме: «Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.» Так твердить ч.2 ст. 59 Конституції України. І грош ціна в базарний день такій адвокатурі, яка фальсифікує матеріали, дає консультації своєму клієнту грубо попираючи Закон Держави Україна. Така адвокатура Державі Україна, Я ТАК ВВАЖАЮ, не потрібна.

-- Я дуже вразлива людина. Така безпрецедентна поведінка судді ТроянН.А., адвокатів Коптєва С.Є. у першу чергу, мовчазне спостерігання мого адвоката за всім, що відбувалося, стало причиною моїх нервових переживань, я зневірилась у можливості взагалі щось добитися в суді. З-за перенесених нервових перенавантажень я захворіла, вимушена була лікуватися, перенесла тяжку операцію. За нанесення шкоди здоров’ю учаснику судового процесу, за таку поведінку - безпредєл судді, адвоката чинним законодавством не передбачена відповідальність ні суддів, ні адвокатів. А треба, щоб така відповідальність була прямо передбачена чинним законодавством.

-- Чого тільки варта Ухвала суду від 03.06.2010р., справа №2-611/10, яка була прийнята на угоду Бартошику, адвокатів та за для прикриття протизаконних дій, рішень судді Троян Н.А.. Цією ухвалою суддя Бабаніна В.А. показала, що вона також заінтересована особа у затягуванні розгляду справи та нанесення фізичної, моральної шкоди здоров’ю Охремчук В.П., ... Прийняття цієї ухвали це прояв БЕЗКАРНОСТІ, БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІ за прийняте рішення, за не можливість його оскаржити до іншої інстанції, крім встановленого процесуального порядку.

Можна самим оцінити цю ухвалу, якою СУДДЯ затягує розгляд справи, дає доручення Криничанському районному суду допитати в судовому засіданні СВІДКІВ « … по факту спільного проживання …», а точніше ТРАХАЛИСЬ ЧИ НЕ ТРАХАЛИСЬ ….

-- Якщо ж рішення оскаржується в процесуальному порядку до апеляційного або касаційного суду, то там теж працюють такі ж самі судді, і вони не дадуть в обіду свого колегу. Маємо те, що між суддями створена і діє кругова порука. Судді апеляційного, касаційного суду належної ПРАВОВОЇ оцінки таким проявам прийняття протизаконних рішень СУДДІ нижче стоячого суду не дають, тому що, як я вважаю, самі задіяні в «підприємницькій» діяльності, яка, як я вважаю, організована та процвітає в судах України.

Колегія суддів апеляційного суду ЗОБОВ’ЯЗАНА давати правову оцінку діям судді місцевого суду під час розгляду справи за поданою апеляційною скаргою учасника судового процесу. Виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, колегія суддів апеляційного суду ЗОБОВ’ЯЗАНА давати правову оцінку діям судді місцевого суду під час розгляду ним справи та прийнятте рішення, і, якщо є порушення, такі матеріали ОБОВ’ЯЗКОВО направляти на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Під час розгляду цієї справи суддя Троян Н.А. проявила як мінімум несумлінність, безвідповідальність, грубе порушення вимог чинного законодавства, що потягло за собою різке погіршення стану мого, Охремчук В.П., здоров’я.

Як я вважаю, судді, як ПОСАДОВІ ОСОБИ СУДОВОЇ ГІЛКИ ВЛАДИ в Україні, таким чином САМОУСУНУЛИСЬ від наведення в Державі Україна правового порядку.

Я вважаю, що так поступала суддя Троян Н.А. з – за того, що рішення судді можна оскаржити тільки у встановленому процессуальному порядку і ні як більше. Суддя повинна підкорятися тільки Закону, а маємо те, що СУДДЯ вступає в змову з адвокатами і почала робити з ЗАКОНУ все для того, що б збільшити оплату клієнтом гонорару адвокату за надання ним «ЮРИДИЧНИХ» послуг.

Таку позицію судді Троян Н.А. повністю підтримують і судді апеляційного суду Дніпропетровської області. Так в своїх рішеннях судді апеляційного суду Дніпропетровської області ТВЕРДЯТЬ: «Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.»(статті 212,213 ЦПК України) Але при цьому упускають одну маленьку деталь: «… рішення повинно бути законним та обґрунтованим.»

А що робити коли СУДДЯ зловживає і веде себе всупереч вимогам чинного законодавства?! Як тоді бути?! Такого впливу, у вигляді притягнення до відповідальності, на суддю чинним законодавством НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО! А стаття 375 КК України передбачає постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови, як кінцевого рішення по справі. Доказати те, що це рішення судді вчинено з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах не можливо тому, що адвокат ніколи за дасть таких свідчень під страхом втрати свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю. Та і більшість справ прийнятих місцевим судом залишаються без оскарження в апеляційному порядку, а відповідно все те беззаконня, яке творила суддя у процесі розгляду справи в місцевому суді, залишається невідомим ні ЗМІ, ні громадянам України. І цей мій висновок саме з справи за поданим мною позовом та розгляд її в суді.

-- висновок по іншій справі: головуюча суддя ТроянН.А., за участю адвоката Коптєва, адвоката другої сторони по справі - п’ять років розглядала справу по розділу спільно нажитого майна подружжя житлового будинку – замість по ½ частини і чоловіку, і дружині… , поділили на 2/3 та 1/3 мировою угодою, яку затвердив суд. Це вже судова практика розгляду справ за позовами про розділ спільно нажитого майна подружжя під головуванням судді Троян Н.А. ...

-- Подані до Нікопольського міськрайонного суду позовні заяви не розглядаються, призначаються до розгляду, але переносяться на більш пізній строк. Судді не заінтересовані у розгляді справ. Судді не притягують до відповідальності винних у зриву судового засідання за не повагу до суду. І цьому, як я вважаю, є дуже поважна причина: Затягування розгляду справи створює умови для дачи не хабаря, а винагороди самому судді. Сторона по справі просто ВИМУШЕНА з метою прискорення прийняття ЗАКОННОГО рішення по справі «БЕЗ ЧЕРГИ» - «ВНЕ ОЧЕРЕДИ» бути «вдячною» та давати долари США ВІД ЩИРОГО СЕРЦЯ ЗА ВИКОНАННЯ СВОЇХ ПРОФЕСІЙНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ!

Я вважаю, що і Ви, Шановні(!), можете зробити також деякі висновки з усієї цієї «колотнечі» під час розгляду цієї справи самостійно окрім мене та зроблених мною висновків.

Додаю до цього мого звернення Рішення Нікопольського міськрайонного суду від 27 липня 2010 року, справа 2-621/10, та інші рішення прийняті судом під час розгляду цієї справи, копії скарг направлених мною, а також окремі статті з Закону України, на які я роблю посилання для того, щоб Ви, Шановний, не утруднював себе пошуком цих статей в чинному законодавстві.

З ПОВАГОЮ В.П.Охремчук

Читайте, вивчайте, аналізуйте самі:

УХВАЛА

3 червня 2010 року Справа №2-621/10

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області ,в складі Головуючого - судді Бабаніної В.А.

|при секретарі Нагаєвій Н.О.

З учнастю позивача Охремчук В.П. її представника Корякова А.І., відповідача Бартошика О.М.,

Половінцевої А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Нікополі клопотання Бартошика Олексія Миколайовича про про допит свідків цивільної справи за позовом Охремчук Валентини Петрівни до Бартошика Олексія Миколайовича про поділ спільного майна подружжя. Зустрічну позовну заяву Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни, Половінцевої Альони Павлівни про встановлення факту спільного проживання, визнання приватизації, свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу частково недійсним, визнання права власності на частину спільного майна

Встановив:

01.06.2010 року Бартошик О.М. подав письмове клопотання про допит свідків Миненко Олени Михайлівни, Мартиненко Клавдії Павлівни, Скачко Тетяни Василівни, Мартиненко Івана

Олексійовича Скачко Івана Федоровича які проживають с. Красний Став, Криничанського району, Дніпропетровської області по факту спільного проживання як в Нікополі по вул.. Богуна,11 кВ.39 в період з 1994 по 2000 рік., так по факту спільного проживання з 2000 року по 2007 рік в м. Харькові.

По факту приїзду Охремчук В.П. і Бартошик О.М. в с. Красний Став, Криничанського району до родичів Бартошика, одержання кореспонденції якої від кого в період з 1994 по 2007 роки. Щодо листа зі штемпелем відправки 27.03.2002 року відправленого Охремчук В.П. з м. Харькова адресоване Бартошик тьоті Вірі.

У судовому засіданні Бартошик клопотання підтримав, Охремчук та її представник Коряков проти заявленого клопотання заперечують.

Суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, так як суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, здійсненню особами які беруть участь у справі їхніх прав.

Враховуючи, що свідки проживають за межами територіальної підсудності Нікопольського міськрайонного суду, керуючись п.5 ст.130,ст..132 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Доручити Криничанському районному суду Дніпропетровської області допитати як свідків з наступних питань громадян:

Мартиненко Клавдію Павлівну, Мартиненко Івана Олексійовича проживаючих с. Красний Став Криничанського району. Вул.. Вишнева,12

Скачко Тетяну Василівну, Скачко Івана Федоровича проживаючих с. Красний Став,

Сриниманського району вул.. Вишнева № 9,

З питання: що їм відомо по факту спільного проживання Бартошик Олексія Миколайовича та Охремчук Валентини Петрівни як в Нікополі по вул.. Богуна 11, кВ.39 в період з 1994 по 2000 рік., та по факту спільного проживання з 2000 року по 2007 рік в м. Харькові.

Що їм відомо про приїзди Охремчук В.П. і Бартошик О.М. в с. Красний Став, Криничанського району до родичів Бартошика.

Мартиненко Олену Михайлівну проживаючу с. Красний Став, вул.. Вишнева, 11

що їй відомо по факту спільного проживання Бартошик Олексія Миколайовича та Охремчук Валентини Петрівни як по вул.Богуна, 11, кв.39 в період з 1994 по 2000 рік., та по

факту спільного проживання з 2000 року по 2007 рік в м. Харькові по пр.. Людвіга Свободи ,40-Б, кв.59.

Що їй відомо про приїзди Охремчук В.П. і Бартошик О.М. в с. Красний Став, Криничанського району до родичів Бартошика.

Що їй відомо щодо одержання кореспонденції від Охремчук В.П. нею чи іншими родичами Бартошика в с. Красний Став в період з 1994 по 2007 роки.

В якому році одержувала вона листа від Охремчук В.П. року відправленого Охремчук В.П. з м. Харкова адресоване Бартошик тьоті Вірі а зі змістом Лєні, Колі,Альошиній мамі, Тані і всім іншим. Який зміст цього листа.

Протокол допиту надіслати Нікопольському міськрайонному суду Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область. м. Нікополь, вул.. Шевченка, буд.201

Суддя:

Відповідає оригіналу

Суддя__________

Президенту Украины Януковичу В.Ф.

ул. Банковская 11 01220, г.Киев

от гр. Охремчук Валентины Петровны временно

проживающей: г.Никополь …

ЖАЛОБА

Обращаясь к Вам за помощью, надеюсь, что Вы разберетесь в моем деле и поможете мне, больной женщине, добиться справедливости и закона. То, с чем я столкнулась в Никопольском горрайонном суде, подав в апреле 2008 г. заявление в суд о разделе совместно нажитого в законном браке имущества (то есть кв. №4 по ул. Усова д.40 и 14000 грн. наших общих денег, положенных моим мужем Бартошиком А.Н., тайком от меня, в филиал Никопольского «ПриватБанка» на депозитный вклад), поразило меня до глубины души. Раньше я считала суд местом, где царит закон и справедливость, но после событий, которые произошли и происходят со мной уже больше двух лет , я в этом разуверилась. Мало этого, из-за нервных потрясений и переживаний, связанных с судебными тяжбами, летом 2008 года мне пришлось перенести тяжелую операцию, которая вплотную связана со стрессами, пережитыми из-за суда и несправедливости.

На мое заявление о разделе имущества, нажитого в законном браке, Бартошик А.Н. (мой бывший муж) подает встречный иск, в котором вписывает вещь, которая была подарена мне к 55-летнему юбилею до брака (то есть стиральная машина Siemens), называя ее в своем заявлении В038, конечно же не зная ее СТОИМОСТИ, даты приобретения и места.

Когда я документально и с помощью свидетелей, доказываю ложь, описанную в его заявлении, он подает второй встречный иск, где уже выставляет меня, как иждивенку, жившую за его счет и чтобы были поделены вещи, купленные до брака, заявляет, что он с 1994 года жил со мной в гражданском браке. Чтоб не делить 14000 грн., он идет на обман, не брезгуя ни чем. На первом заседании суда заявляет, что деньги снял с вклада, при жизни со мной и потратил на меня, но когда судья спросил, когда он снял деньги, то оказалось, что после развода.

Казалось бы, что вранье доказано и суд может принять решение о разделе. Но нет же, он вместе со своим адвокатом, начинает оказывать на меня давление о мировом соглашении, на продажу нашей общей квартиры, и когда я не соглашаюсь на это, начинается самое страшное.

Его адвокат говорит моему, чтобы он посоветовал мне отказаться от деления нашей общей квартиры и отдать ее мужу. Я конечно же не соглашаюсь. В эту квартиру вложен мой труд и дарить я ее не собираюсь.

Начинаются судебные тяжбы, заседание суда с ноября 2008 г. переносится стразу же на 4 месяца. После истечения этого времени Бартошик А.Н. умышлено не является на судебное заседание 16.03.2009 года, предоставив в суд справку (задним числом), которая не освобождает его от явки на судебное заседание. Причем заявления подаются не заранее за несколько дней, а во время начала заседания, его адвокатом. В заявлении он ставит себе сам диагноз (грипп, острый бронхит), а к врачу (в день суда) является за консультацией совсем по другому поводу. Эта его махинация тоже была доказана.

До этого его адвокат не являлся на заседания 2 раза без уважительной причины.

Заседание перенесли на 10 апреля 2009 г., несмотря на неуважительную причину, несмотря на поздно поданное, даже не зарегистрированное заявление.

10 апреля 2009 г. во время заседания суда его адвокатом подается уже 3-е исковое заявление, в котором Бартошик, начиная с деления (год назад) стиральной машинки дошел до деления квартиры, которая ему никогда не принадлежала, и к которой он не имеет никакого отношения.

В г. Никополе я прожила почти 50 лет. У моих родителей был дом, который попал под снос, и были выделены 2 двухкомнатные квартиры. Одна моей сестре (так как она была замужем) другая отцу, маме и мне (так как я была еще девочкой). После переезда папы в другой город, мы с мамой разменяли

квартиру, и я переехала с двумя детьми в однокомнатную, а потом с помощью денег отца в 1985 году, поменялась на 2-х комнатную по ул. И. Богуна д.11 кв.39, где и жила со своими детьми до 2000 года. В. 2000 году мама с сестрой уезжают жить в г. Харьков. Я вместе со своей дочерью Охремчук А.П. продаю нашу квартиру (так как она была приватизирована в 1999 году на меня и дочь), и переезжаем в г. Харьков, где добавив заработанные дочерью деньги в Москве в апреле 2000 г. покупаем квартиру по пр. Л. Свободы д. 40 «б» кв. 59.

Но тут в 2004 году ко мне в Харьков приезжает мой старый знакомый Бартошик А.Н. и по обоюдному согласию мы вступаем с ним 19 марта в законный брак. Через полгода он выписывается со своего постоянного места жительства ул. Пинская д.36, г. Никополь, и прописывается ко мне, в мою квартиру. Но, считая ее чужой, принадлежащей по праву моей дочери, настаивает купить нашу общую квартиру в г. Никополе. Летом 2005 г. мы за наши общие деньги покупаем квартиру в г. Никополе по ул. Усова д.40 кв.4, и оформляем ее на имя мужа, со временем мы собирались сделать в ней ремонт и переехать туда жить.

Но семейная жизнь наша стала не ладиться из-за того, что муж прятал деньги, постоянно врал мне и затевал пьяные ссоры по любому поводу. Мне приходилось тяжело работать, чтобы содержать семью, и я, не выдержав такого отношения, в апреле 2008 года подала на развод и раздел имущества, о котором было сказано ранее.

В третьем своем заявлении Бартошик А.Н. уже делит квартиру по ул. И. Богуна в г.Никополе, в которой я прожила с детьми с 1985 г. по 2000 г., ссылаясь на то, что он жил со мной в ней в гражданском браке с 1994 г. по 2000 г., вплоть до переезда, а значит он ее продал вместе со мной и, переехав в г. Харьков, имеет право на 1/2 часть, купленной в 2000 г. в г. Харькове квартиры.

На 28.04.2009 г. мною в судебное заседание были предоставлены все документы, опровергающие его ложь, но судебное заседание снова отложили, так как в суд не явился ответчик Финютин А.В., которому мы с дочерью летом 2000 г. продали квартиру в г.Никополе по ул. И. Богуна д. 11 кв.39, но спрашивается, зачем Финютина А.В. вписали ответчиком, тем более из-за него переносят заседание, если никакого гражданского брака между мной и Бартошиком А.Н. не существовало и есть все документы, подтверждающие это. Тем более с 1991 года до 2002 года я была замужем за другим человеком, а Бартошик А.Н. был женат с 1973 года по 2001 год на другой женщине, и жил в своем доме по ул. Пинской д.36.

Судья Троян Н.А. даже не стала смотреть и проверять документы, поданные мной в суд 28.04.2009 г., в течении года она ни разу не опросила моих свидетелей, которые ходят на каждое заседание суда, а только постоянно переносит заседание, чтобы давать возможность Бартошику А.Н. издеваться и дальше надо мной, чем он и пользуется.

Мало того, так как Финютин А.В. умер, нужно ждать пол года, пока кто-то не вступит в наследство, и тогда только, вызвав наследника, принимать решение о делении нашего нажитого в браке имущества.

Но если гражданского брака не существовало (а в подтверждение этого имеются все документы), зачем нужен Финютин А.В. как свидетель?

Разве от человека, которому мы с дочерью в 2000 году в г. Никополе продали нашу квартиру, зависит решение суда в разделе имущества, нажитого Бартошиком А.Н. в совместном браке со мной.

Почему заседания суда постоянно откладываются? Почему ни разу не были выслушаны мои

свидетели, которые приходят в суд, чтобы доказать вранье моего бывшего мужа Бартошика А.Н.? Ведь она пожилые люди, а ходя в суд на каждое заседание суда, пишут жалобы председателю уда, но ничего от этого не меняется. Что же это за законы, которые позволяют издеваться над людьми, и не давать им права защиты человека. Почему не присылаются повестки?

Заседание суда 28.04.09 года еще раз доказывает умышленное затягивание решения суда по нашему делу, создавая мне судебные тяжбы.

На каком основании был наложен арест на мою личную квартиру в г.Харькове по пр. Л. Свободы д.40б кв.59 17.04.2009г., о котором я узнала только 27.04.2009 г., просматривая материалы нашего дела, и подала в связи с этим жалобу в областной апелляционный суд.

Несмотря на все доказательства того, что квартиру в г. Харькове я купила со своей дочерью в апреле 2000 года, будучи замужем за Серостановым Я.А., и Бартошик А.Н., с которым я вступила в брак

только в 2004 году в марте месяце, не имеет к ней никакого отношения, апелляционный суд г. Днепропетровска не снял ареста с квартиры, ссылаясь на то, что это не вредит понятию решения суда по существу. А то, что наложен арест на чужую квартиру и это морально убивает меня и вызывает недоверие к правосудию, никого не волнует.

Множество жалоб, написанных нами во все инстанции, начиная с г. Днепропетровска и г. Киева, не принесли никаких результатов. Единственного, чего мы добились, так это того, что судья Троян Н.А. взяла осенью 2009 года на судебном заседании самоотвод.

Казалось бы, что страдания мои кончились. Но не тут то было. Наши жалобы на действия Никопольских судей, дали свой результат. Вместо того, чтобы взять это скандальное дело в свои руки и довести его до конца, председатель суда Зуева, хотя мы ее просили об этом в письменной форме, передала дело для рассмотрения судье Бабаниной В.А., ближайшей, как говорят в суде, подруге Троян Н.А., и та, в свою очередь, руководствуясь круговой порукой и защитой коллеги по работе, начинает потихоньку игру в одни ворота. Это явно видно с постоянным отклонением наших ходатайств, и вынесением решений о том, что они отклонены из-за того, что суду не были предоставлены доказательства.

Но ведь это неправда. Нас даже не спрашивали в суде, есть ли у нас доказательства или нет и какие. Меня просто в решении ставят перед фактом: Не предоставила суду доказательств. А разве мне дали возможность предоставить их, да и в самом нашем деле таких доказательств предостаточно. Да и еще в конце решения пишут: Решение не подлежит обжалованию до окончательного решения суда.

Выходит, нужно сидеть, смотреть как нарушаются законы, ущемляются права человека и молчать. А этих нарушений столько, что описать всего просто невозможно.

Для этого надо просмотреть дело и увидеть, как накручиваются законы, в данном случае закон «Семьи и брака».

Я, как законопослушная гражданка, не могу закрывать на это глаза. Слышать по телевизору и читать в источниках массовой информации одно, а в жизни сталкиваться совсем с противоположным.

«Вы думаете, что своими жалобами добьетесь того, что меня снимут с работы, меня за это не снимут, - вот ответ судьи Троян Н.А. - и не надейтесь».

Судьи неприкосновенны, но разве боги, чтобы разрушать человеческие жизни, перекручивать законы, доводить человека до отчаяния. Я неоднократно обращалась к представителям «Партии Регионов» в г. Никополе, прислать кого-то в суд на судебное заседание и посмотреть, как оно происходит, но ответ был один: «Мы не имеем права вмешиваться в дела судей».

Так скажите мне, к кому мне обратиться, кто может серьезно подойти к вопросу работы судей в нашей стране?

Или мне, как пенсионерке, больному, но грамотному человеку придется и дальше смотреть на это безобразие, да еще после всего того, что они творят, называть их «Ваша честь».

О какой чести может идти речь, если миллионы граждан страдают от беспредела, творящегося в судах, от перекручивания законов, да и выигрывают в судах больше те, у кого побольше карман.

Ну а если ты не выдержишь испытаний годами и будешь жаловаться, то и совсем зароют.

На меня в суде идет такое моральное давление, и все для того, чтобы я, не выдержав судебных тяжб, сдалась и согласилась на условиях моего бывшего мужа Бартошика А.Н. подарить ему нашу общую нажитую в совместном браке квартиру в г. Никополе по ул. В. Усова д. 40 кв. 4, и все деньги, которые он без моего на то ведома положил в «Приватбанк», а после развода тихонько забрал и присвоил себе.

В противном случае они грозятся поделить квартиру в г. Харькове по пр. Л. Свободы д. 40 кв. 59, к которой гр. Бартошик А.Н. не имеет никакого отношения. Для этого в ход идет все, даже фальсификация документов и выдуманный Бартошиком А.Н. гражданский брак.

Но самое главное то, что это хорошо видит и понимает судья, но закрывая глаза на правду, подыгрывает Бартошику А.Н., и этим морально убивая меня, сеет в душе недоверие к правосудию.

Конечно же суд еще не окончился, решение еще не вынесено, а значит и обжалованию не подлежит. Но два с половиной года, прожитые в страшном кошмаре, потерянное здоровье и вера в правосудие вынудили меня написать эту жалобу.

Уважаемый Виктор Федорович Янукович, я и моя семья голосовали за Вас на выборах, веря в то, что Вы наведете порядок в стране, в то, что жизнь наша улучшиться, в то, что мы наконец-то победили коррупцию и зло.

Я понимаю и то, что это невозможно сделать за короткое время, что то, что создавалось годами, трудно искоренить в короткий срок, поэтому могу Вас только попросить, подойдите к моей жалобе серьезно, в ней скрыты боль и крик моей души, бессонные ночи разочарований и веры в то, что кто-то откликнется на мою беду и подаст мне руку помощи.

Я понимаю и то, что пока существует закон о неприкосновенности судей, зло искоренить почти невозможно. Но должны же приниматься какие-то меры к тем, что переступает законы, даже если это и судьи.

Я бы хотела, чтобы моя жалоба и просьба к Вам были размещены в источниках массовой информации, чтобы мой зов о помощи услышали те, кому не безразлична чужая беда и откликнулись на нее.

Очень Вас прошу помочь мне, так как это простое дело может разбираться годами, забирая у меня и без того последнее здоровье.

Приложение:

1. Мое заявление в суд от 15.04.2008 г.

2. 5 встречных заявления Бартошика А.Н.

3. Копия свидетельства о браке с Серостановым Я.А.

4. Копия свидетельства о расторжении брака с Серостановым Я.А.

5. Копия свидетельства о вступлении в брак с Бартошиком А.Н.

6. Копия решения суда о расторжении брака.

7. Копия ордера на квартиру по ул. Богуна д. 11 кв.39

8. Копия договора купли-продажи кв.39 по ул. Богуна д. 11 г.Никополь.

9. Копия договора купли-продажи кв.59 по пр. Л. Свободы д.40б г.Харьков.

10. Копия акта ЖЭК №6 г. Никополь

11. Копия АКТа 9 участок г. Харьков.

12. Копия справки с ЖЭК №6.

13. Копия справки с БТИ о наличии у Бартошика А.Н. дома по ул. Пинской д.36 с 1982 г.

14. Копия паспорта Бартошика А.Н.

С большим уважением к Вам, и с надеждой на помощь и понимание

« » 20 г. /Охремчук В.П./

21.06.2010г.

Секретаріат Президента України Служба з питань звернень громадян

01220, м. Київ, вул.Банкова, 11, тел. (044) 255-70-42, факс (044) 255-70-51

24.06.10 № 22/065573-04 Рада суддів Дніпропетровської області

На підставі ст. 7 ч.З та ст. 12 Закону України "Про звернення громадян" надсилаємо за належністю на розгляд звернення Охремчук В.П. від 15.06.2010, що надійшло, до Адміністрації Президента України.

Про результати розгляду просимо повідомити заявника. Додаток на 27 арк. на першу адресу.

Заступник Керівника Служби О.Коваль

РАДА СУДДІВ ЗАГАЛЬНИХ СУДІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 57

16 липня 2010 року № 8 рс- 449/1039

Охремчук В.П.

53200, м. Нікополь, Вул.. У сова, 45, кВ. 5

Ваша скарга на дії суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Троян Н.А. та Бабаніної В.А. розглянута.

Встановлено, що справа за Вашим позовом до Бартошика О.М. знаходиться у провадженнксуду з, 14_квітня 200Я року. Відкладення розгляду справи та оголошення пе¬рерви мали місце із об'єктивних причин: надання зустрічного позову, уточнення позовних вимог, допиту свідків, окремими дорученнями про допит свідків, і т.д. Розгляд справи призначений на 27 липня 2010 року.

На теперішній час підстав для ініціювання притягнення суддів до відповідальності - не вбачається

Голова ради судців загальних судів

Дніпропетровської області Н.О.Кочкова

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 3235 - 09 Головуючий у їй інстанції - Троян Н.А.

Категорія - 57 Доповідач - Дерев'янко О.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 року колегія судців судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судці - Гайдук В.І.

суддів - Дерев'янка О.Г., Прозорової М.Л.

при секретарі - Шило СЮ. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Охремчук Валентини Петрівни

на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2009 року

за позовом Охремчук Валентини Петрівни до Бартошика Олексія Миколайовича про визнання права власності на 1 \ 2 частину квартири та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя,

за зустрічним позовом Бартошика Олексія Миколайовича про визнання права власності на 1 \ 2 частину житлового приміщення та розподіл спільного майна:

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2009 року накладено арешт на квартиру № 59 по вул.. Людвіга Свободи, 40 в м. Харкова, що належить на праві власності Охремчук Валентини Петрівни.

В апеляційній скарзі Охремчук В.П. просить ухвалу скасувати, оскільки вважає її незаконною та не обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. В ч. 4 цієї статті зазначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2009 року накладено арешт на квартиру № 59 по вул.. Людвіга Свободи, 40 в м. Харкова, що належить на праві власності Охремчук В.П.

Колегія суддів вважає, що судом обґрунтовано вжиті заходи направлені безпосередньо на заборону відчуження майна, а приведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду та застосування норм процесуального права не спростовують.

Судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 218,154, 312, 315 ЦПК України колегія судців :

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Охремчук Валентини Петрівни відхилити.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому руху по справі.

Головуючий: Судді:

ГОЛОВІ НІКОПОЛЬСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО

СУДУ В.І.ЗУЄВІЙ

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Заява

В Нікопольському міськрайонному суді на розгляді знаходиться справа по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 17.11.2008р., від 07.04.2009р., від 14.04.2009р. та від 08.05.2009р..

В судовому засіданні 08.10.2009р. суддя Троян Н.А. взяла самовідвід і передала цю справу Вам, голові суду, для передачі для подальшого розгляду її одному з суддів Нікопольського міськрайонного суду.

Прошу Вас особисто прийняти справу по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 17.11.2008р., від 07.04.2009р., від 14.04.2009р. та від 08.05.2009р. до розгляду , розглянути та винести рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Будь ласка, не відмовте моєму проханню.

З повагою

09.10.2009р. В.П. Охремчук

В Нікопольський МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ БАБАНІНА В.А.

53200 м. Нікополь, вул. Шевченко, 201

ОХРЕМЧУК ВАЛЕНТИНА ПЕТРІВНА

ЗАЯВА

В Нікопольський міськрайонний суд звернувся гр.. БАРТОШИК Олексій Миколайович з позовами від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р. до мене, Охремчук В.П., «Об установлении факта совместного проживания, признании свидетельства о праве собственности частично недействительным, признании права собственности на часть общего имущества.»

Ці позовні заяви суддею Троян Н.А. об’єднані в одно провадження з поданою мною, ОХРЕМЧУК Валентиною Петрівною, до БАРТОШИК Олексія Миколайовича позовною заявою , вх. №7306 від 14.04.2008р., «про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя: квартиру №4 по вул. В. Усова буд. 40 в м.Нікополі та 14000 грн. наших спільних грошей. Цивільна справа №2-3165/08, №2-937/09.

Вважаю, що позивач звернувся не до того суду, порушивши ряд статей ЦПК України.

Згідно ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи подаються в суд по місцю його проживання.

Моє постійне місце проживання в Харкові, куди і належить звертатися до суду Бартошику.

Згідно ст. 114 ЦПК України позови щодо нерухомого майна подаються в суд по місцю знаходження нерухомого майна (виключна підсудність).

БАРТОШИК подав позов про поділ моєї квартири, яка знаходиться в Харкові.

Згідно ст. 115 ЦПК України, якщо суддя встанове, що заява не підсудна даному суду, заяву повертає позивачу для подання до належного суду, про що постановляє ухвалу.

Згідно ст. 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо після відкриття провадження по справі і до початку судового розгляду виявилося, що позовна заява БАРТОШИКА була прийнята з порушенням правил підсудності.

Відомо, що по позовній заяві БАРТОШИКА провадження не відкривалося і судового розгляду заяви не відбулося. Останній до суду не з’являвся, посилаючись на тяжку хворобу.

До наведеного слід додати, що інше майно, на яке претендує БАРТОШИК знаходиться в Харкові. В Харкові знаходяться свідки та інші докази, що значно прискорить розгляд справи по суті.

І останнє, на що звертаю увагу головуючого, що порушення правил підсудності може бути розцінено мною як обставини, які викликають сумніви в об’єктивності і неупередженості.

З надією на розуміння ОХРЕМЧУК В. П.

09.12.2009р.

В Нікопольський МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

53200 м. Нікополь, вул. Шевченко, 201

ОХРЕМЧУК ВАЛЕНТИНА ПЕТРІВНА,

ЗАЯВА

Мені, Охремчук В.П., постійно, під час розгляду в судових засіданнях поданої мною до суду позовної заяви до Бартошика О.М., вх. №7306 від 14.04.2008р., цивільна справа №2-3165/08, №2-937/09, надавав правову допомогу адвокат Котелевець М.М..

Мені було повідомлено про те, що Котелевець М.М. знаходиться на лікуванні з виїздом до іншої держави і що він приїде і буде присутній в судовому засіданні вже 09.12.2009р..

Як мені повідомили Котелевець М.М. приїздить до м.Нікополя тільки в кінці цієї неділі.

Прошу суд перенести судове засідання по розгляду справи за поданим мною позовом до Бартошика О.М. на інший день з участю адвоката Котелевець М.М..

З надією на розуміння ОХРЕМЧУК В. П.

10 грудня 2009р.

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ В.А. БАБАНІНА

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Коряков Анатолій Іванович

проживаю: 53225м. Нікополь,

в інтересах:

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Заява

В Нікопольському міськрайонному суді, у судді Бабаніної В. А., на розгляді знаходиться справа по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви Бартошика О.М. до Охремчук В.П. від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р..

В судовому засіданні 09.12.2009р. судом було прийнято ухвалу відповідно до якої відмовлено Охремчук В.П. в направленні судом поданих Бартошиком О.М. позовних заяв від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р. «Об установлении факта совместного проживания, признании свидетельства о праве собственности, договора купли-продажи, - частично недействительными, признании права собственности на часть общего имущества.» для їх розгляду до суду м. Харкова - по місцю знаходження нерухомості.

Прошу видати належно завірену копію ухвали суду від 09.12.2009р. про відмову в направленні судом поданих Бартошиком О.М. позовних заяв від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р. «Об установлении факта совместного проживания, признании свидетельства о праве собственности, договора купли-продажи, - частично недействительными, признании права собственности на часть общего имущества.» для їх розгляду до суду м. Харкова - по місцю знаходження нерухомості.

З повагою

11.12.2009р. Коряков А.І.

(довіреність в матеріалах справи є)

В Нікопольський МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

53200 м. Нікополь, вул. Шевченко, 201

ОХРЕМЧУК ВАЛЕНТИНА ПЕТРІВНА,

ЗАЯВА

Мені було повідомлено про те, що Котелевець М.М. знаходиться на лікуванні з виїздом до іншої держави і що він приїде до м.Нікополя 04.06.2010р. і може буде присутній в судовому засіданні вже з 07.06.2010р..

Прошу суд перенести судове засідання по розгляду справи за поданим мною позовом до Бартошика О.М. на інший день з 07.06.2010р. за участю адвоката Котелевець М.М..

З надією на розуміння ОХРЕМЧУК В. П.

02 червня 2010р.

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ БАБАНІНА В.А..

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Клопотання

про допит свідків

В Нікопольському міськрайонному суді, у судді Бабаніної В.А., на розгляді знаходиться справа по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р..

Прошу допитати у якості свідка:

1. Івашкіну Ніну Григорівну, проживає: Харківська обл., м.Ізюм, вул.Київська, 45. Свідчити буде про те, як Охремчук В.П. зі своїм чоловіком Серостановим Я.О. приїздила відпочивати до свого батька до м.Ізюм, на вул.Ракітна, 78 та в які роки.

2. Сіромолот Андрій Миколайович, проживає: Харківська обл., м.Ізюм, провулок Ногайський, 13/2. Свідчити буде про те, як Охремчук В.П. зі своїм чоловіком Серостановим Я.О. приїздила відпочивати до свого батька до м.Ізюм, на вул.Ракітна, 78 та в які роки.

3. Браженко Ульяна Афанасівна, проживає: Харківська обл., м.Ізюм, вул.Ракітна, 78. Свідчити буде про те, як Охремчук В.П. зі своїм чоловіком Серостановим Я.О. приїздила відпочивати до свого батька до м.Ізюм, на вул.Ракітна, 78 та в які роки.

З повагою

03.06.2010р. В.П.Охремчук

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ БАБАНІНА В.А..

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Клопотання

про допит свідків

В Нікопольському міськрайонному суді, у судді Бабаніної В.А., на розгляді знаходиться справа по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р..

Прошу допитати у якості свідка:

1. Новгородцєва Георгія Михайловича, проживає: м.Нікополь, вул.В.Усова, 40, кв.4. Свідчити буде про те, що знає БартошикаО.М. як власника авто гаражу, в якому році Бартошик О.М. купив свій авто гараж, за яку суму, як себе вів .

З повагою

03.06.2010р. В.П.Охремчук

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ БАБАНІНА В.А..

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Клопотання

про вилучення доказів з матеріалів справи

В Нікопольському міськрайонному суді, у судді Бабаніної В.А., на розгляді знаходиться справа по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р..

В судовому засіданні представником відповідача Бартошика О.М. адвокатом КоптєвимС.Є. надано і судом долучено до матеріалів справи лист направлений Охремчук В.П. «Здравствуйте Лена, Коля, Алешина мама, Таня и все остальные», на конверті адреса: Днепропетровская область, Криничанский р-н, п/о Дружба, с.Красный Став, Бартошик тете Вере, поштовий штемпель від 27.03.2002р., відправлений з м.Харкова. Цей лист надісланий Охремчук В.П. на ім’я Бартошик «тете Вере» є «доказом» спільного проживання Охремчук В.П. та БартошикаО.М. в 2002 році.

Я, Охремчук В.П., ствердую, що цього листа мною було направлено на адресу Дніпропетровська область, Криничанський р-н, п/в Дружба, с.Красний Став, Бартошик «тете Вере», в 2004 році , а не в 2002, як стверджує адвокат КоптєвС.Є., представник БартошикаО.М..

Я, Охремчук В.П., ствердую, що адвокат КоптєвС.Є., представник БартошикаО.М., умисно підклав до цього листа інший конверт з поштовим штемпелем від 27.03.2002р. і таким чином сфальсифікував доказ. Саме цього листа мною було направлено Бартошик Олені в с.Красний Став, Криничуватського району Дніпропетровської області рекомендованим з повідомленням листом 10.01.2004 року, а отримано особисто Бартошик Оленою 15.01.2004р., про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення, рекомендованого №245

Це підтверджується тим, що в цьому листі йде мова про операцію та інші події, які відбулися саме в 2003 році після березня місяця. Наприклад: операцію мені, Охремчук В.П., було зроблено 14.05.2003 року в м.Харкові, про що свідчить Виписка із історії хвороби №2665.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, ст. 27,57-60,63,64 ЦПК України

Прошу:

1. Лист направлений Охремчук В.П. «Здравствуйте Лена, Коля, Алешина мама, Таня и все остальные», на конверті адреса: «Днепропетровская область, Криничанский р-н, п/о Дружба, с.Красный Став, Бартошик тете Вере», поштовий штемпель від 27.03.2002р., відправлений з м.Харкова, вилучити з доказів, як сфальсифікований адвокатом Коптєвим С.Є., представником відповідача Бартошика О.М..

Додаток:

копія Повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.01.2004р.;

копія Виписки із історії хвороби №2665.

З повагою

17.03.2010р. В.П.Охремчук

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ БАБАНІНА В.А..

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Клопотання

про призначення експертизи

В Нікопольському міськрайонному суді, у судді Бабаніної В.А., на розгляді знаходиться справа по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р..

В судовому засіданні представником відповідача Бартошика О.М. адвокатом Коптєвим С.Є. надано і судом долучено до матеріалів справи лист направлений Охремчук В.П. на ім’я Бартошик Катерини, на конверті поштовий штемпель від 25.04.1996р.. Цей лист надісланий Охремчук В.П. на ім’я Бартошик Катерини є «доказом» спільного проживання Охремчук В.П. та БартошикаО.М. в 1996 році.

Я, Охремчук В.П., ствердую, що цього листа мною було направлено на адресу м.Нікополь, вул.Пинська, 36, на ім’я Бартошик Катерини в 1989 році , а не в 1996, як стверджує адвокат КоптєвС.Є., представник БартошикаО.М..

Я, Охремчук В.П., ствердую, що адвокат КоптєвС.Є. , представник БартошикаО.М., умисно підклав до цього листа інший конверт з поштовим штемпелем від 25.04.1996р. і таким чином сфальсифікував доказ.

Для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки а саме: час написання листа направленого мною на адресу м.Нікополь, вул. Пинська, 36, на ім’я Бартошик Катерини, відповідно поштового штемпелю на конверті від 25.04.1996р. доданого до цього листа, необхідні спеціальні знання у галузі науки.

Висновок експерта зможе підтвердити чи спростувати час написання мною листа Бартошик Катерині в 1996 році.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, ст. 27,143 ЦПК України

Прошу:

1. Призначити судову експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково - дослідному інституту судових експертиз: 49000, м.Дніпропетровськ, Набережна В.І.Леніна,17/361.

2. На розгляд експертів винести питання: час написання листа направленого мною на адресу м.Нікополь, вул. Пинська, 36, на ім’я Бартошик Катерини, відповідно поштового штемпелю на конверті від 25.04.1996р. (доданого до цього листа).

Лист з конвертом , поштовий штемпель від 25.04.1996р. знаходиться в матеріалах справи.

З повагою

17.03.2010р. В.П.Охремчук

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ БАБАНІНА В.А..

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Клопотання

про виключення доказів з матеріалів справи

В Нікопольському міськрайонному суді, у судді Бабаніної В.А., на розгляді знаходиться справа по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р..

Головою квартального комітету Кошель В.М. видана Бартошику О.М. Довідка №452 від 18.03.2009р. , яка ґрунтується на припущеннях, домислах, плітках, не вказані конкретні джерела своєї обізнаності жителів кварталу №32(всіх сусідів) щодо певних обставин.

Вище викладене вказує на те, що своїми діями голова квартального комітету №32 Кошель В.М., а саме складенням, видачею Довідки №452 від 18.03.2009р.:

- службове підроблення, складено та видано завідомо неправдивий документ, призначений засвідчувати події або факти, які мають юридичне значення - ст. 366 КК України.

- видано БартошикуО.М. завідомо неправдиві документи, призначені засвідчувати події або факти, які мають юридичне значення.

- службове недбальство, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб - ст. 367 КК України.

Бартошик Олексій Миколаєвич подав до Нікопольського міськрайонного суду Позовну заяву в порядку ст.31 ЦПК України від 08.05.2009р.( справа № №2-3165/08, №2-937/09 аркуш 117-119), де в додатку додана Довідка № 452 від 18.03.2009р.. Обґрунтовує свої позовні вимоги БартошикО.М. саме на цьому, завідомо неправдивому, документі. За використання завідомо підробленого документа статтею 358 КК України передбачена кримінальна відповідальність.

В даному випадку маємо те, що суду подано письмовий доказ(ст.57 ЦПК України), а саме довідку, що містить відомості про обставини, які мають значення для справи(64 ЦПК України) і які ґрунтуються на припущеннях, домислах, плітках, не вказані конкретні джерела своєї обізнаності опитаних свідків(сусідів) щодо певних обставин, що протирічить вимогам чинного законодавства. Цей документ складено та видано головою квартального комітету.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, ст. 27,57-60,63,64 ЦПК України

Прошу:

1. Довідку № 452 від 18.03.2009р., складену головою квартального комітету №32 Кошель В.М., від імені організації, виключити з доказів, як сфальсифіковану, яка ґрунтується на припущеннях, домислах, плітках, не вказані конкретні джерела своєї обізнаності опитаних свідків(сусідів) щодо певних обставин, не відповідає вимогам чинного законодавства.

З повагою

17.03.2010р. В.П.Охремчук

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ БАБАНІНА В.А..

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Клопотання

про допит свідків

В Нікопольському міськрайонному суді, у судді Бабаніної В.А., на розгляді знаходиться справа по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р..

Прошу допитати у якості свідка:

1. Гулівець Людмилу Андріївну, проживає: 53200, м.Нікополь, вул.В.Усова, 40, кв.64. Свідчити буде про те, як Охремчук В.П. працювала приватним підприємцем, с ким проживала в м.Нікополі по вул.І.Богуна( Ворошилівська), 11 кв.39, де заробляла гроші на квартиру куплену в м.Харкові дочка Охремчук В.П. Половінцева О.

2. Скрипко Тетяну Федорівну, проживає: 53200, м.Нікополь, вул. І.Богуна( Ворошилівська), 11 кв.10. Свідчити буде про те, як було складено Акт від 18.03.2009р. комісією КП ЖЕК-6.

3. Мунтян Олену Володимирівну, проживає: 53200, м.Нікополь, вул.Славянська, 36. Свідчити буде про те, як разом працювала з Половінцевою О. в м.Москва Російської Федерації.

4. Житарєв Володимир Геннадійович, працює: НЗФ, заступник начальника АТЦ. Свідчити буде про те, як звільнявся Бартошик О.М. з НЗФ.

З повагою

17.03.2010р. В.П.Охремчук

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ БАБАНІНА В.А..

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Клопотання

про долучення доказів до матеріалів справи

В Нікопольському міськрайонному суді, у судді Бабаніної В.А., на розгляді знаходиться справа по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р..

В судовому засіданні судом відмовлено у долучені до матеріалів справи заяву приватних підприємців, які працюють на ринку «Першотравневий», у зв’язку з тим, що подана заява завірена не належним чином.

Надаю завірену директором ТОВ «Конти-Агро» С.В.Ладчук Заяву приватних підприємців.

Надаю Заяву від 10.03.2010р. приватного підприємця Вініченко Василя Гавриловича, який підтверджує те , що саме я їздила за товаром до м.Харкова та м.Одеси і ніхто мені в цьому не допомагав.

Прошу суд долучити до матеріалів справи заяву приватних підприємців, які працюють на ринку «Першотравневий» та Заяву від 10.03.2010р. приватного підприємця Вініченко В.Г..

Додаток:

копія Заяви приватних підприємців;

копія Заяви від 10.03.2010р..

З повагою

22.03.2010р. В.П.Охремчук

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ БАБАНІНА В.А..

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Клопотання

про допит свідків

В Нікопольському міськрайонному суді, у судді Бабаніної В.А., на розгляді знаходиться справа по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р..

Прошу допитати у якості свідка:

1. Вініченко Василя Гавриловича, який проживає: 53221, м.Нікополь, вул.Чкалова, 17-б, тел. 5-94-70, приватний підприємець, водій автобусу. Свідчити буде про те, як Охремчук В.П. працювала приватним підприємцем та з ким їздила за товаром до м.Харкова та м.Одеси.

З повагою

22.03.2010р. В.П.Охремчук

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ БАБАНІНА В.А..

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Клопотання

про виключення доказів з матеріалів справи

В Нікопольському міськрайонному суді, у судді Бабаніної В.А., на розгляді знаходиться справа по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р..

Головою квартального комітету Кошель В.М. видано Бартошику О.М. Акт від 18.03.2009р. (цивільна справа № №2-3165/08, №2-937/09, аркуш справи 121-122), який ґрунтується на припущеннях, домислах, плітках, не вказані конкретні джерела своєї обізнаності жителів кварталу №32(всіх сусідів) щодо певних обставин.

Вище викладене вказує на те, що своїми діями голова квартального комітету №32 Кошель В.М., а саме складенням, видачею Акту від 18.03.2009р. скоєно:

- видано БартошикуО.М. завідомо неправдивий документ, призначений засвідчувати події або факти, які мають юридичне значення.

Бартошик Олексій Миколаєвич подав до Нікопольського міськрайонного суду Позовну заяву в порядку ст.31 ЦПК України від 08.05.2009р.( справа № №2-3165/08, №2-937/09 аркуш 117-119), де в додатку додано Акт від 18.03.2009р.. Обґрунтовує свої позовні вимоги БартошикО.М. саме на цьому, завідомо неправдивому, документі. За використання завідомо підробленого документа статтею 358 КК України передбачена кримінальна відповідальність.

В даному випадку маємо те, що суду подано письмовий доказ(ст.57 ЦПК України), а саме акт, що містить відомості про обставини, які мають значення для справи(64 ЦПК України) і які ґрунтуються на припущеннях, домислах, плітках, не вказані конкретні джерела своєї обізнаності опитаних свідків(сусідів) щодо певних обставин, що протирічить вимогам чинного законодавства. Цей документ складено та видано головою квартального комітету.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, ст. 27,57-60,63,64 ЦПК України

Прошу:

1. Акт від 18.03.2009р., складений головою квартального комітету №32 Кошель В.М., від імені організації, виключити з доказів, як сфальсифікований, який ґрунтується на припущеннях, домислах, плітках, не вказані конкретні джерела своєї обізнаності опитаних свідків(сусідів) щодо певних обставин, не відповідає вимогам чинного законодавства.

З повагою

25.03.2010р. В.П.Охремчук

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ БАБАНІНА В.А..

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Клопотання

про допит свідків

В Нікопольському міськрайонному суді, у судді Бабаніної В.А., на розгляді знаходиться справа по позовній заяві етрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р..

Прошу, у відповідності до ст.ст. 132,133,137 ЦПК України, дати доручення Харківському суду Дзержинського району, 61200, м.Харків, Дзержинський район, проспект Перемоги, 52-В, провести допит свідків по місту їх проживання, а саме:

1. Чумаченко Лідію Петрівну, проживає: 61204, м.Харків, вул.Л.Свободи, 40-б, кв. 76. Буде свідчити про те, що Бартошик О.М. не проживав у м.Харкові по вул. Л.Свободи, 40-б, кв. 59 на протязі з 2000 по лютий місяць 2004 рік. А також про особисте майно, яке було повернуто мною, Охремчук В.П. , Бартошику О.М. у грудні 2007 року.

2. Сесюк Анну Петрівну , проживає: 61204, м.Харків, вул.Л.Свободи, 40-б, кв. 60. Буде свідчити про те, що Бартошик О.М. не проживав у м.Харкові по вул. Л.Свободи, 40-б, кв. 59 на протязі з 2000 по лютий місяць 2004 рік. А також про особисте майно, яке було повернуто мною Охремчук В.П. , Бартошику О.М. у грудні 2007 року.

3. Сесюк Івана Михайловича, проживає: 61204, м.Харків, вул.Л.Свободи, 40-б, кв. 60. Буде свідчити про те, що Бартошик О.М. не проживав у м.Харкові по вул. Л.Свободи, 40-б, кв. 59 на протязі з 2000 по лютий місяць 2004 рік.

4. Номеровську Олександру Федорівну, проживає: 61204, м.Харків, вул.Л.Свободи, 40-б, кв. 123. Буде свідчити про те, що Бартошик О.М. не проживав у м.Харкові по вул. Л.Свободи, 40-б, кв. 59 на протязі з 2000 по лютий місяць 2004 рік.

5. Павленко Бориса Григоровича, проживає: 61204, м.Харків, вул.Л.Свободи, 40-б, кв. 123. Буде свідчити про те, що Бартошик О.М. не проживав у м.Харкові по вул. Л.Свободи, 40-б, кв. 59 на протязі з 2000 по лютий місяць 2004 рік. А також про особисте майно, яке було повернуто мною Охремчук В.П. , Бартошику О.М. у грудні 2007 року ним, Павленко Б.Г., особисто.

6. Павленко Тетяну Іванівну, проживає : 61204, м.Харків, вул.Л.Свободи, 40-б, кв. 123. Буде свідчити про те, що Бартошик О.М. не проживав у м.Харкові по вул. Л.Свободи, 40-б, кв. 59 на протязі з 2000 по лютий місяць 2004 рік.

З повагою

25.03.2010р. В.П.Охремчук

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ БАБАНІНА В.А..

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Клопотання

про долучення доказів до матеріалів справи

В Нікопольському міськрайонному суді, у судді Бабаніної В.А., на розгляді знаходиться справа по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р..

Прошу суд долучити до матеріалів справи Заяву приватних підприємців, які працюють на Нікопольському Центральному ринку. Підписи приватних підприємців завірені директором Нікопольського Центрального ринку Балута К.М..

Додаток:

копія Заяви приватних підприємців.

З повагою

26.03.2010р. В.П.Охремчук

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ БАБАНІНА В.А..

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Клопотання

про долучення доказів до матеріалів справи

В Нікопольському міськрайонному суді, у судді Бабаніної В.А., на розгляді знаходиться справа по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р..

В судовому засіданні було встановлено, що Бартошик О.М. купив в авто гаражному кооперативі «Светофор» гараж.

На підставі запиту адвоката отримано Довідку від 26.03.2010р. за підписом голови правління АГК -8 «Светофор» С.Ю. Сергєєва.

Довідка від 26.03.2010р. підтверджує на що саме витрачав свою заробітну плату Бартошик О.М. на протязі з 1994 по 1997 роки.

З 2001 року Бартошик О.М. здає в оренду авто гараж, а орендну плату отримує його колишня жінка Бартошик К.П..

В судовому засіданні свідки, можуть дати свідчення про те, що цей гараж було куплено Бартошиком О.М. в 1997 році за дві тисячі доларів США…

Прошу суд долучити до матеріалів справи Довідку від 26.03.2010р..

Додаток:

копія запиту адвоката від 26.03.2010р. №067.

копія Довідку від 26.03.2010р.

З повагою

29.03.2010р. В.П.Охремчук

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

СУДДЯ БАБАНІНА В.А..

53213, м.Нікополь, вул.Шевченка, 201.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю: 53200, м.Нікополь,

Клопотання

про повернення Клопотання про призначення експертизи без розгляду.

В Нікопольському міськрайонному суді, у судді Бабаніної В.А., на розгляді знаходиться справа по позовній заяві Охремчук Валентина Петрівна до Бартошика Олексія Миколайовича про розподіл спільного майна подружжя, а також зустрічна позовна заява Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни про визнання права власності на ½ частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя, позовні заяви в порядку ст.31 ЦПК України від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р..

Мною до суду 17.03.2010р. було подано Клопотання про призначення експертизи.

В судовому засіданні 29.03.2010р. було розглянуто тільки одно моє клопотання: дати доручення Харківському суду Дзержинського району, 61200, м.Харків, Дзержинський район, проспект Перемоги, 52-В, провести допит свідків по місту їх проживання. Судом було прийнято відповідну ухвалу і відкладено подальший розгляд цієї справи до червня місяця 2010 р. .

Якщо судом буде призначено проведення експертизи по поданому мною Клопотанню та доручено її проведення відповідному інституту в м.Києві, то розгляд справи по поданій мною позовній заяві до БартошикаО.М. буде затягнуто додатково як мінімум на півроку, а то і рік.

Я, Охремчук Валентина Петрівна, відмовляюсь від поданого мною Клопотання від 17.03.2010р. про призначення експертизи.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, ст. 27, 168 ЦПК України

Прошу:

1. Подане Клопотання від 17.03.2010р. повернути мені, Охремчук В.П., без розгляду.

З повагою

31.03.2010р. В.П.Охремчук

УХВАЛА

3 червня 2010 року Справа №2-621/10

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - судді Бабаніної В.А.

при секретарі Нагаєвій Н.О.

з участю позивача Охремчук В.П. її представника Корякова А.І., відповідача Бартошика О.М., Половінцевої А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Нікополі клопотання Охремчук Валентини Петрівни про виключення доказів з матеріалів цивільної справи за позовом Охремчук Валентини Петрівни до Бартошика Олексія Миколайовича про поділ спільного майна подружжя. Зустрічну позовну заяву Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни, Половінцевої Альони Павлівни про встановлення факту спільного проживання, визнання приватизації, свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу частково недійсним, визнанні права власності на частину спільного майна

Встановив:

17 березня 2010 року Охремчук В.П. подала клопотання, яке підтримала у судовому засіданні і просить виключити з доказів як сфальсифікований і який не відповідає вимогам чинного законодавства акт від 18.03.2009 року складений службовими особами КП « ЖЕК -6» членами постійно діючої комісії, поданий Бартошиком О.М.(а.с.94) Відомості указані в акті ґрунтуються на припущеннях, домислах, плітках, не вказані конкретні джерела своєї обізнаності опитаних свідків (сусідів) щодо певних обставин, що протирічить вимогам чинного законодавства.

У акті від 18.03.2009 року вказано, що зі слів мешканців будинку № 11 по вул.. Богуна м.Нікополя з весни 1994 року по весну 2000 року Охремчук В.П. і Бартошик О.М. жили однією сім'єю в квартирі № 39 вказаного будинку.

Також 17.03. 2010 року Охремчук В.П. подано письмове клопотання про виключення з доказів як сфальсифіковану, яка ґрунтується на припущеннях, домислах, плітках, не вказані конкретні джерела своєї обізнаності опитаних свідків щодо певних обставин , не відповідає вимогам чинного

законодавства. Довідку № 452 від 18 03.2009 року видану головою квартального комітету № 32 м. Нікополя, Кошель( а.с.145)

В довідці вказано, що Бартошик А.М. прописаний з 10.10.1991 року по вул.. Пінська,36, але по свідченням сусідів з 1994 року по весну 2008 року фактично за вказаною адресою не проживав.

17.03.2010 року Охремчук В.П. подала письмове клопотання, підтримане у судовому засіданні і просить виключити з доказів, як сфальсифікований адвокатом Коптєвим С.Є. її лист до Бартошик тьоті Віри за поштовим штемпелем від 27.03.2002 року так як цей лист нею направлено 10.01.2004 року.

В судовому засіданні Охремчук В.П. не заперечувала проти оголошення її листа .

Бартошик О.М. проти задоволення заявленого клопотання заперечує.

Вислухавши сторони, щодо заявлених клопотань про вилучення доказів, суд приходить до наступного. Виходячи з загальних положень про змагальність сторін, та обов'язку доказування Особа, яка подала заяву про фальшивість документа, повинна подати докази на підтвердження своїх заперечень. Таких підтверджень Охремчук не надала.

Відповідно до ч. 2 ст.185 ЦПК України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Зави про виключення поданих ним доказів Бартошик не подавав і проти виключення вказаних документів заперечує. Клопотанні інших учасників процесу про вилучення доказів поданих другою стороною , закон не передбачає.

Відповідно до ст..212 ЦПК суд при оцінці доказів враховує зави сторін про недостовірність оспорюваних доказів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що в заявленому клопотанні про виключення доказів слід

відмовити.

Керуючись ст. 168 ,ст. 185 ЦПК України,

Ухвалив :

У заявленому клопотанні Охремчук Валентини Петрівни про виключення з матеріалів справи поданих Бартошиком Олексієм Миколайовичем Акта від 18.03.2009 року складеного службовими особами КП « ЖЕК -6» , . Довідку № 452 від 18 03.2009 року видану головою квартального комітету № 32 м. Нікополя Кошель , лист Охремчук В.П. до Бартошик тьоті Віри за поштовим штемпелем від 27.03.2002 року, відмовити..

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Суддя

Відповідає оригіналу

Суддя ---------------

УХВАЛА

3 червня 2010 року Справа №2-621/10

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області ,в складі

Головуючого - судді Бабаніної В.А.

|при секретарі Нагаєвій Н.О.

З учнастю позивача Охремчук В.П. її представника Корякова А.І., відповідача Бартошика О.М.,

Встановив:

Олексійовича Скачко Івана Федоровича які проживають с. Красний Став, Криничанського району, Дніпропетровської області по факту спільного проживання як в Нікополі по вул.. Богуна,11 кВ.39 в період з 1994 по 2000 рік., так я по факту спільного проживання з 2000 року по 2007 рік в м. Харькові.

Ухвалив:

Скачко Тетяну Василівну, Скачко Івана Федоровича проживаючих с. Красний Став,

Криниманського району вул.. Вишнева № 9,

Мартиненко Олену Михайлівну проживаючу с. Красний Став, вул.. Вишнева, 11

факту спільного проживання з 2000 року по 2007 рік в м. Харькові по пр.. Людвіга Свободи ,40-Б, кв.59.

Суддя:

Відповідає оригіналу

Суддя__________

ВИСТУП В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ Корякова А.І., СУДОВІ ДЕБАТИ

Ваша честь!

Охремчук В.П., подано до суду позовну заяву про розподіл спільного майна подружжя: Визнати право власності на 1/2 частину житлового приміщення по вулиці В.Усова, 40, кв. №4 в м.Нікополі.

Визнати право власності на 1/2 частину вкладу (7000 гр.) і відсотки нарахування на ім’я БАРТОШИКА Олексія Миколайовича вклад в Нікопольському філіалі КБ ПРИВАТБАНКУ.

Бартошиком подано до Нікопольського міськрайонного суду зустрічну позовну заяву від 29.05.2008р. про визнання права власності на 1/2 частину житлового приміщення та іншого майна і реальний розподіл спільного майна подружжя.

Але після подачі Охремчук В.П. доказів про безпідставність позовних вимог Бартошиком, Бартошик, вже на підставі цих поданих Охремчук В.П. матеріалів подав до суду позовну заяву від 16.11.2008р. в порядку ст.31 ЦПК України про розподіл майна на яке він не має ніякого права:

- «стиральную машину "Сименс", стоимостью 2755 гривен, микроволновую печь "Скарлет", стоимостью 900 гривен и телевизора "Панассоник", стоимостью 900 гривен…»

Бартошик не хоче зрозуміти, що Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них(ст.24 КпШС У). Але вимагає поділу такого майна(пральна машина"Сименс", вартістю 2755 грн. … . )

ВИМАГАЄ: «Истребовать у Охремчук В.П. его личное имущество (норковая шапка, дубленка, два свитера),…» яке, як видно зі свідчень свідків допитаних в суді м.Харкова , були повернуті одним зі свідків самому Бартошику в м.Харкові в 2007 році.

При цьому вимагає «обязав ее возвратить мне в целостности» При цьому точно знає, що такого майна у Охремчук В.П. вже немає, а тому і вимагає «а в случае его отсутствия, взыскать его стоимость - 1400 гривен.» Яке нахабство!

У зв’язку з тим, що Охремчук В.П. не погодилась на мирову угоду Бартошиком подано до суду додатково ТРИ ПОЗОВНІ ЗАЯВИ, які прийняті до спільного розгляду з грубим порушенням вимог ст.123 ЦПК України.

БАРТОШИК в цих трьох додаткових позовних заявах вимагає:

1. Встановити факт спільного його проживання в сім’ї Охремчук В.П. з весни 1994 р. до липня 2000 р. в кв. 39 по вул. Богуна, 11 в Нікополі;

Але це неможливо тому, що маються юридично існуючі факти. БАРТОШИК в цей час проживав у своєму будинку №36 по вул. Пінській в Нікополі зі своєю жінкою та дітьми. Про це свідчить його паспорт, записи в домовій книжці.

В указані Бартошиком роки Охремчук В.П. перебувала в шлюбі з іншою людиною.

2. Визнати свідоцтво про право власності від 06.10.1999 р. на квартиру №39 по вул. Богуна, 11 в Нікополі недійсним на 1/2 частку;

3. Визнати за ним право власності на 1/2 частку квартири №39 по вул. Богуна, 11 в Нікополі, на 1/3 часть квартиры № 39 дома 11 по ул. Богуна в г. Никополе, как на общее имущество, нажитое в период совместного проживания;

Визнати пропущення строку позовної давності з поважної причини та поновити строк позовної давності;

Але судом так і не було прийнято рішення про поновлення такого строку!

4. Визнати договір купівлі-продажі квартири №59 по вул. Л.Свободи, 40-б в м. Харкові недійсним на 1/2 частку, ;

5. Визнати право власності на 1/2 частку квартири №59 по вул. Л.Свободи,40б в м. Харкові;

Такі вимоги ставляться Бартошиком при тому, що з 1991 по 2002 рік Охремчук В.П. перебувала в шлюбі зі СЕРОСТАНОВИМ ЯКОВОМ ОЛЕКСАНДРОВИЧЕМ, про що свідчать документи, свідки та власне сам СЕРОСТАНОВ (заява останнього в справі, свідчення які ним дані в судовому засіданні).

БАРТОШИК постійно проживав у власному будинку по вул. Пінській, 36 в Нікополі з двома дітьми та дружиною КАТЕРИНОЮ ПАВЛІВНОЮ до 11 листопада 2004р.

БАРТОШИК ніколи не проживав в квартирі по вул. Богуна ,11, кв. 39 про що свідчать чисельні заяви свідків (вони в справі), які спростували "АКТ від 18.03.2009р", "АКТ від 18.03.2009р", Довідку від 18.03.2009р., який за участю своєї доньки та підкуплених працівників ЖЕКа, голови квартрального комітету №32 сфальсифікував і потім надав суду сам БАРТОШИК.

Саме Бартошиком сфальсифіковані докази на підставі яких подано до суду позовну заяву від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., та від 08.05.2009р.. «Об установлении факта совместного проживания, признании свидетельства о праве собственности частично недействительным, признании права собственности на часть общего имущества...»

Твердження Бартошика про те, що «До регистрации брака я проживал с ответчицей одной семьей, имея общий семейный бюджет с весны 1994 года и до регистрации брака (в гражданском браке), и после регистрации брака до его расторжения, т.е. до декабря 2007г.» не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Ні один з заслуханих свідків в судовому засіданні не підтвердив це твердження Бартошика.

Твердження Бартошика про те, що «С весны 1994 года я проживал с ней одной семьей по адресу: г. Никополь, ул. Богуна, 11/39. В этот период я работал на Никопольском ферросплавом заводе,…. В 1999 году квартиру, в которой мы проживали, ответчица оформила на себя, на основании свидетельства о праве собственности от 06.10.1999 года, что подтверждается справкой КП "Никопольское БТИ" от 26.03.2009 года за № 2066 (из которой я узнал об этом впервые), хотя она мне сказала, что эта квартира была приватизирована до моего прихода в семью, значит я как член семьи имею право на часть квартиры, так как затраты шли с наших общих средств.» не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Ні один з заслуханих свідків в судовому засіданні не підтвердив це твердження Бартошика, суду не надано ні одного документа який би підтвердив ці твердження.

Визиває дуже великий сумні в тому , що Бартошик заявляє, що він «…значит я как член семьи имею право на часть квартиры,…»

Чинним законодавством передбачено, що До членів сім'ї, відповідно до КпШС України належать подружжя, діти, родичі — дід, баба, брат, сестра, а також на вітчима і мачуху дитини

ЦПК У стаття 52. Особи, які мають право відмовитися від давання показань

1. Фізична особа має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб).

КпШС У

До членів сім'ї, відповідно до КпШС України належать подружжя, діти, родичі — батько, мати по лінії чоловіка та жінки, дід, баба, брати, сестри, а також на вітчима і мачуху дитини.

До кого саме з членів сім'ї відносить себе Бартошик О.М. вказуючи, що «я был членом их семьи, и постоянно проживал в квартире с весны 1994г., и у нас был общий семейный бюджет,» невідомо.

Бартошик ніяк не міг проживати «С весны 1994 года я проживал с ней одной семьей…» тому, що і сам Бартошик і Охремчук В.П. були в законному шлюбі з іншими особами.

На час з весни 1994 по 2001 рік порядок і умови одруження, особисті і майнові відносини, які виникають в сім’ї між подружжям регулював Кодекс про шлюб та сім'ю України(ст.2КпШС У), яким прямо передбачено, що:

Правове регулювання шлюбних і сімейних відносин в Україні здійснюється ТІЛЬКИ ДЕРЖАВОЮ (ч.1ст.6 КпШС У).

Визнається тільки шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану. (ч.2ст.6 КпШС У).

В 1991р. Охремчук В.П. одружилась з Серостоновим Я.О., свідоцтво ІV-КИ № 370003. Вони вели спільне господарство, постійно проживали однією сім’єю то за адресою: м.Нікополь, вул. І.Богуна,11, кв.39, то в житловому будинку його матері за адресою: м.Нікополь, вул. Казанцева, 46. Це підтверджено і матеріалами справи , і свідченнями свідків в судовому засіданні: Чередніченко І.Ю., Биковою А.В., Фатрушка В.П., Романенко Л.Є., Лисенко Т.П., колишній чоловік Охремчук В.П., Серостонов Я.О.

Розірвано шлюб між Охремчук В.П.та Серостоновим Я.О. 01 жовтня 2002р., свідоцтво І-КИ № 223489.

Бартошик О.М. одружився з Данченко К.П. 30.06.1973р., спочатку проживали на приватній квартирі, яку наймали.

31.08.1982 року Бартошик О.М. та його дружина Бартошик К.П., купили житловий будинок по вул. Пінська, 36, але оформили цей будинок на праві приватної власності на його жінку Бартошик Катерину П..

БартошикО.М. у зв’язку з виїздами на роботу на золотодобувні копальні не був прописаний в цей період у м.Нікополі взагалі. Прописаний він був у м.Нікополі по вул. Пинська, 36, тільки з 10.10.1991р. по 26.04.2001р. де і проживав.

Бартошик О.М. розірвав шлюб з Бартошик К.П. (Данченко К.П.) 24 липня 2001р., свідоцтво І-КИ № 195868, яка проживає в житловому будинку по вул. Пинська, 36, м.Нікополя, який їй належить на праві приватної власності. Виписаний Бартошик О.М. з цієї адреси 26.06.2001р. проживав з різними жінками, за різними адресами в м.Нікополі.

Шлюб укладається в державних органах реєстрації актів громадянського стану(ч.1ст.12 КпШС У)..

Права і обов’язки подружжя породжує лише шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану(ч.2 ст.13 КпШС У).

Час виникнення прав і обов’язків подружжя визначається моментом реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану(ч.3ст.13 КпШС У).

Не допускається укладення шлюбу: між особами, з яких хоча б одна перебуває вже в іншому шлюбі(ч.1ст.17 КпШС У).

Сімейний кодекс України

Сім’я є первинним та основним осередком суспільства. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки(ст.3 СК У).

Навіть в СК У вказується на те, що Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно частини 2. ст.74 СК України, на майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

2. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки(ч.2ст.3 СК У)..

1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану(ч.1ст.21 СК У).

2. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя(ч.2ст.21 СК У).

1. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі(ч.1ст.25 СК У).

2. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу(ч.2ст.25 СК У).

На протязі судового засідання ніхто зі свідків Бартошика О.М. не підтвердив спільного проживання БартошикаО.М.та Охремчук В.П.

Свідок і Горбенко А.І., і Мешков П.В. свідчать, що Охремчук приходила кожного дня коли на НЗФ видавали аванс або получку, але для чого приходила пояснюють тільки зі слів Бартошика, самі нічого не бачили, але твердять що приходила саме в ці , а не інші дні.

Свідок ЛавськаЛ.М. дає свідчення, що : «я видела как дядя Леня помогал ей носить сумки», це при тому що кілька десятків приватних підприємців, які безпосердньо працювали поряд з Охремчук В.П. стверджують протилежне.

Стверджує, що «всем известно что они совместно проживали, он ушел к другой женщине». Але саме в цей час Бартошик О.М. проживав і з жінкою в районі Соцгорода міста Нікополя.

Свідок Харченко С.І. стверджує тільки все зі слів інших, сама конкретно по справі нічого пояснити не може. (що «у нього (Бартошика) дуже боліла дочка, дуже помогав дочкі на операції»).

Свідок Власенко Н.Я. дає свідчення тільки зі слів інших сама нічого конкретно по справі пояснити не може.

Свідок Шепель Н.Е. дає свідчення тільки зі слів інших сама вказує що «Бартошик не проживает по ул.Пинская, 36 с 1995 года. Они жили по ул.Богуна, они прохаживались по улице. Один раз была у них в квартире». Але розказати що ж вона саме бачила в цій квартирі цей свідок пояснити не може. Відповіла тільки «я заходила к ним в квартиру, сходила в туалет и ушла».

Маємо те, що свідки з сторони Бартошика О.М. не дали свідчень про таке спільне проживання. Вказуючи що їх водив в квартиру по вул.І.Богуна Бартошик вони , ці свідки не можуть описати квартиру в яку вони заходили. Вони вказують на те, що в одній кімнаті проживали Бартошик і Охремчук, а друга кімната була закрита .Це при тому , що в квартирі №39 по вул.І.Богуна , будинок 11в м.Нікополі проживали крім самої Охремчук В.П.: чоловік Охремчук В.П. – Серостанов Я.О., та двоє різнополих дітей. Не помітити проживання цих членів сім'ї не можливо.

Тоді як сам Бартошик О.М. стверджує в своїх позовних заявах про таке спільне проживання в двокімнатній квартирі по вул.І.Богуна з чоловіком Серостановим Я.О. та двома різнополими дітьми.

І Охремчук В.П. і Бартошик О.М. були в законному шлюбі з іншими громадянами, а відповідно навіть якби між ними і були якісь відносини, наприклад, любовників, то це саме ВІДНОСИНИ, а не ПРАВОВІДНОСИНИ, і ЦІ саме відносини ні як не пов’язані з приватизацією кватрири по вул.І.Богуна, купівлею квартири в м.Харкові по вул.Л.Свободи.

З позовних заяв Бартошика виходить, що БартошикО.М. звільнився з ВАТ «НЗФ» саме з метою виїхати працювати на північ для поповнення сімейного бюджету, тоді як свідки вказали на зовсім іншу причину: крадіжка пально-мастильних матеріалів, і про що письмово підтверджено свідками, які працювали в той час з Бартошиком на НЗФ. Ці твердження є в матеріалах справи.

Крім цього, БАРТОШИК О.М. ніколи не займався бізнесом і тому не має уяви, що це таке. Він ніколи не допомагав Охремчук В.П. займатися торгівельною діяльністю, про що свідчать приватні підприємці і Центрального ринку, і ринку Першотравневий. Для поїздок за товаром в Харків чи Одесу Охремчук В.П. користувалася комерційними автобусами, привозила товар дрібними партіями і ніякого БАРТОШИКА на той час не знала ні самого, ні тим паче з його автомобілем.

БАРТОШИК О.М. повинен для підтвердження позовних вимог робити посилання на правові засади приватизації державного житлового фонду, а не на сфальсифіковані Акти та Довідку від 18.03.2009р..

Згідно Закону України "ПРО ПРИВАТИЗАЦІЮ ДЕРЖАВНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ" "ст. 4 Право на приватизацію квартир(будинків) державного житлового фонду одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону." Бартошик О.М. прописаним в цій квартирі не був! БАРТОШИК не значиться в довідці ЖЄКа на осіб, які мали право на приватизацію.

Тому подані БАРТОШИКОМ О.М. позовні заяви від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., та від 08.05.09 р., які як і попередні позовні заяви насичені брехнею, домислами, які не відповідають здоровому глузду.

Тільки хворій людині могла прийти в голову думка про те, що існує можливість відсудити третину чужої квартири, посилаючись на фальсифіковані "АКТИ" та інші "докази", які спростовуються обставинами та документальними підтвердженнями.

Тільки в лютому 2004 р. БАРТОШИК приїхав з чемоданчиком в ХАРКІВ тому, що посварився з жінкою і донькою, яка обізвала його "уродом ." Охремчук В.П. повірила в серйозність намірів БАРТОШИКА і 19 березня 2004 р. дала згоду на реєстрацію з ним шлюбу і після цього в грудні 2004р. приписала в свою квартиру.

Після купівлі квартири в Нікополі по вул. Усова, 40,кв.4 БАРТОШИК виписався із Харкова в Нікополь, де приписався в спільну квартиру. БАРТОШИК завжди вважав квартиру в м.Харкові для нього чужою, відмовлявся нести комунальні витрати по ній і вирішив виїхати до Нікополя, де вийти на пенсію, що він і зробив.

БАРТОШИК О.М. даремно затіяв судову тяганину.

ПРОШУ прийняти рішення та задовольнити позовні вимоги Охремчук В.П. в повному обсязі, в позові БАРТОШИКУ відмовити повністю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 року справа 2-621/10

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Бабаніної В.А.

При секретарі Нагаєвій Н.О.

З участю сторін: Охремчук В.П. її представників Корякова А.І.,Котелевець М.М. відповідача Бартошика О.М. його представника Коптєва С.Є.,відповідача Половінцевої А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні ї залі суду в м. Нікополі справу за позовом Охремчук Валентини Петрівни до Бартошика Олексія Миколайовича про поділ спільного майна подружжя. Зустрічну позовну заяву Бартошика Олексія Миколайовича до Охремчук Валентини Петрівни, Половінцевої Альони Павлівни, Фінютіну Олександру Вікторовичу, комітету по управлінню комунальною власністю Нікопольської міської ради про встановлення факту спільного проживання, визнання приватизації, свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу частково недійсним, визнанні права власності на частину спільного майна.

ВСТАНОВИВ:

14.04.2008 року. Охремчук Валентина Петрівна звернулася до суду з позовною заявою, яку підтримала у судовому засіданні і просить визнати за нею право власності на ½ частину квартири №4 будинку № 40, по вул.. В.У сова у м Нікополі.

Встановити порядок користування квартирою №4 по вул.. В. Усова,40 в м. Нікополі, згідно якого у її користуванні залишити кімната №6 площею 17 кв.м., а в користуванні Бартошика О.М. залишається кімната №5 площею 11,7 кв.м.

Площу коридору, кухні, туалету і ванної цієї квартири залишити спільному користуванні.

Визнати за нею право власності на ½ частину вкладу (7000 гр.) і відсотки нарахування на рахунку № 26359601282562 на ім'я Бартошика Олексія Миколайовича в Нікопольському філіалі КБ Приватбанку.

Стягнути на її користь з Бартошика Олексія Миколайовича судові витрати 154,90 гр. і витрати на правову допомогу 900 гр., а всього 1054,90 гр.

Посилається на те, що з Бартошиком О.М. перебувала в шлюбі з 19.03.2004 року. Сімейні відносини з ним припинили і 12 травня 2008 року шлюб розірваний судом.

Єдине рішення щодо розподілу спільного майна не зуміли знайти.

В період шлюбу, за доходи сім'ї, шостого червня 2005р. вони купили двокімнатну квартиру №4 по вул.. В. У сова, 40 в м. Нікополі, з житловою площею 28,7 кв.м., загальною 47,3 кв.м. за 10 981 гр.

Договір купівлі-продажу оформлений на Бартошика О.М.

Крім того, 30 листопада 2006р. на ім'я Бартошика О.М. в КБ Приватбанка в Нікопольському філіалі по договору про депозитній вклад «Стандарт» з виплатою відсотків було внесено спільних 14000 гривень. В договорі вкладчиком значиться Бартошик О.М.

Підлягає поділу вклад 14000 гр. і відсоткова ставка по вкладу 13,5% річних. Згідно названого договору.

Квартира має дві кімнати площею 17 кв.м. і 11,7 кв.м. Відповідач Батрошик О.М. в теперішній час проживає у власному будинку №36 по вул.. Пінській в м. Нікополі і забезпечений житлом. Виходячи з цієї обставини та, враховуючи стан її здоров'я, згідна, щоб їй була залишена в користуванні кімната площею 17 кв.м., а відповідачу залишити кімнату площею 11,7 кв.м. площу коридора, кухні, туалета і ванної залишити в сумісному користуванні.

29.05.2008 року Бартошик Олексій Миколайович звернувся з зустрічною позовною заявою до Охремчук Валентини Петрівни в якій вказує, що дійсно перебував у шлюбі з Охремчук В.П. з 19.03.2004 року. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 12 травня 2008 року шлюб розірваний.

У період спільного проживання було придбане майно, яке складається з двокімнатної квартири № 4 по вул. В.Усова, буд.40 в м. Нікополі, з житловою площею 28,7 кв.м., загальною площею 47,3 кв.м.

Крім того, ним було внесено на депозитний рахунок 14 000 гривень.

Охремчук В.П. за весь час їх спільного проживання не працювала, будь-яких доходів не отримувала. Всі гроші які були в сім'ї заробляв він. Гроші «витрачалися на проживання, одяг, придбання домашнього обладнання, меблів, лікування відповідачки.

Після розлучення Охремчук В.П. відмовилася віддавати його особисті речі, які залишилися в її квартирі в м. Харкові по пр-ту Л.Свободи, буд.40, кв.59, де вони проживали до розірвання шлюбу, а також добровільно поділити майно придбане у шлюбі. Це:

- 2 телевізори імпортного виробництва вартістю 1000 і 1500 гривень;

- мікрохвильова пічка вартістю 800 гривень;

- пральна машина «Бош» вартістю 2000 гривень;

- його особистий одяг - норкова шапка вартістю 600 гривень, дубльонка вартістю 600 гривень, 2 світери загальною вартістю 200 гривень.

Гроші з депозитного рахунку були зняті під час спільного проживання і витрачені у більшій частині на лікування та власні потреби відповідачки, що підтверджується наявністю у відповідачки договору про депозитний вклад «Стандарт», квитанцією про внесення на рахунок грошей. Тобто Охремчук повністю контролювала рух грошей на депозитному рахунку. Тому вказана грошова сума не підлягає поділу.

Вимоги Охремчук В.П.щодо виділу їй більшу кімнату, площею 17 кв.м., посилаючись на незадовільний стан здоров'я, а кімнату з меншою площею залишити йому не визнає тому, що відповідачка мас власну квартиру у м. Харкові, а у нього крім вказаної квартири іншого житла немає. Крім того, після роботи на Півночі стан його здоров'я погіршився, він страждає гіпертонічну хворобу.

Бартошик О.М. просить встановити порядок користування квартирою № 4 по вул.В.Усова, буд.40 в м. Нікополі, згідно якого залишити у його користуванні кімнату площею 17 кв.м., а у користуванні Охремчук В.П. залишити кімнату площею 11,7 кв.м. Коридор, кухню, туалет і ванну кімнату залишити у нашому спільному користуванні. Стягнути на його користь судові витрати в сумі 206,81 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 900 гривень.

18.11.2008 року Бартошик О.М. свої зустрічні вимоги доповнив , подавши позовну заяву в якій

вказує, що до реєстрації шлюбу проживав з Охремчук В.П. однією сім'єю, маючи спільний

сімейний бюджет з весни 1994 року і до реєстрації шлюбу .

В період спільного проживання до реєстрації шлюбу на кануні реєстрації вони з Охремчук В.П. придбали в магазині м. Харькова пральну машину « Сименс» за 2755 гривень, а після реєстрації шлюбу мікрохвильову піч « Скарлет» вартістю 900 гривень телевізор « Панасонік» вартістю 900 гривень . Просить визнати за ним право власності на ½ частину вказаного майна та виділити йому мікрохвильову піч « Скарлет» і телевізор « Панасонік», а Охремчук В.П. виділити пральну машину « Сіменс» , стягнувши з неї до рівності часток 475 гривень., у разі відсутності майна стягнути з Охремчук В.П. компенсацію його вартості. У разі відсутності його особистих речей стягнути їх вартість 1400 гривень.

10.04.2009 і 16.04 2009 12.05.2009 року Бартошик О.М. подав доповнення до зустрічної позовної

заяви, 12.05.2009 року Бартошик Олексій Миколайовича подав позов до Охремчук Валентини Петрівни Половінцевої Альони Павлівни, Фінютіна Олександра Вікторовича, Комітету по управлінню комунальною власністю Нікопольської міської ради в яких уточнює свої позовні вимоги і посилається на те, що з весни 1994 року проживав з Охремчук В.П. однією сім'єю за адресою: м. Нікополь, вул. Богуна, 11/39. У цей період він працював на Нікопольському заводі феросплавів, маючи добрий заробіток, відповідачка займалася торгівлею. У 1999 році квартиру, в якій вони проживали, відповідачка оформила на себе, на підставі свідоцтва про право власності від 06.10.1999 року, що підтверджується довідкою КП "Нікопольське МБТІ" від 26.03.2009 року за № 2066 (з якої він дізнався про це вперше), Охремчук В.П. говорила, що ця квартира була приватизована до його приходу в родину, отже як член сім'ї, він має право на частину квартири, тому що витрати йшли з їх спільних коштів.

Відповідачі, Охремчук В.П. і Охремчук А.П.,( після шлюбу Половінцева), скориставшись відсутністю його реєстрації за місцем проживання (вул. Богуна, 11/39), незважаючи на те, що він був членом їх сім'ї, і постійно проживав у квартирі з весни 1994р., і в них був загальний сімейний бюджет, в порушення вимог ст.64 ЖК України, надали органу приватизації довідку про склад сім'ї, приховавши від останнього наявність інших членів сім'ї, що стало незаконним підставою видачі органом приватизації відповідного розпорядження, і незаконної видачі 06.10.1999г. свідоцтва про право власності на вказану квартиру. Незаконність приватизації квартири 39 будинку 11 по вул. Богуна в м. Нікополі є наслідком порушення відповідачами ч.2 ст.5, ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст.65-1 ЖК України. Тому розпорядження органу приватизації про приватизацію комунальної власності-квартири 39 будинку 11 по вул. Богуна у м, Нікополі на ім'я Охремчук В.П. і Охремчук ( Половінцевої) А.П., свідоцтво про право власності на вказану квартиру від 06.10.1999 року, є частково недійсними, тому що порушують права власника, і в силу ст.ст. 11-13, ч.2 ст.15, ст.17 Закону України "Про власність", зазначені акти мають бути визнані частково недійсними. Беручи до уваги, що факт незаконної приватизації зазначеної квартири йому став відомий лише у березні 2009р., Тому в силу ст.ст. 72, 73 ПІК України вважає, що термін подачі заяви до суду на зазначених підставах (вимогам) пропущено з поважної причини.

У період 1996 - 2000 року вирішувалось питання про зміну місця проживання, переїзду в м. Харків, де живуть родичі Охремчук В.П. Вирішили купити квартиру в м. Харкові і продати квартиру на вул. Богуна, 11/39 у м. Нікополі. Гроші у них були від його заробітку і загальних доходів від торгівлі промисловими товарами, реалізацією займалася відповідачка, купуючи товар в Одесі та Харкові і для цієї мети використовували його автомобіль ВАЗ-21013, державний номер Д9068ДП, який він продав за дорученням восени 2001 року.

Більш того, у зв'язку з вирішенням зазначеного питання, він змушений був звільнитися з заводу і найнятися на роботу в артіль на півночі машиністом бульдозера з 25.03.2000 року в ЗАТ золотодобувна компанія "Золота зірка", тому що необхідно було поповнювати сімейний бюджет, через те, що всі кошти пішли на придбання квартири № 59 будинку 40Б по пр. Людвіга Свободи, яку купили в м. Харкові навесні 2000 року за 5000 доларів США, зареєструвавши за Охремчук В.П. на підставі договору купівлі-продажу від 11.04.2000 року, дійсною вартістю 39709,00 гривень, що підтверджується довідкою КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 24.03.2009г. за № 23 10527.

Квартиру № 39 будинку 11 по вул. Богуна у м. Нікополі продали влітку 2000р. за 1500 доларів СІЛА, Фінютіну О.В. згодом продали і його автомобіль за 1400 доларів США, тому що відпала необхідність в машині. Всі гроші пішли в сім'ю. Таким чином, всі дії, пов'язані зі звільненням його з роботи (з ВАТ НЗФ), влаштуванням на роботу на півночі, продажем його автомобіля, продажу квартири в м. Нікополі, пов'язані з покупкою квартири, в м. Харкові. Отже, квартира в м. Харкові, є спільним майном і підлягає розподілу в рівних долях.

Зареєструвався він в квартирі у м. Харкові по приїзду з півночі, влітку 2002 року (тимчасово, потім постійно), в цей же період і зареєстрували шлюб. Жили в квартирі в м. Харкові до припинення сімейно-шлюбних відносин, тобто до грудня 2007 року.

Бартошик О.М. просить встановити факт спільного проживання його і Охремчук Валентини Петрівни однією сім'єю, в період з весни 1994 року і до липня 2000 року в квартирі № 39 будинку 11 по вул. Богуна у м. Нікополі;

визнати розпорядження органів приватизації про передачу в особисту власність Охремчук Валентини Петрівни, Охремчук( Половінцевої) Альони Павлівни квартири № 39 будинку 11 по вул. Богуна у м. Нікополі, свідоцтво про право власності від 06.10.1999 року, видане на ім'я Охремчук Валентини Петрівни, Охремчук Альони Павлівни, - частково недійсними на його 1/3 частина, поновивши строк звернення до суду, визнавши причину пропуску поважною;

визнати за ним, Бартошик Олексієм Миколайовичем, право власності на 1 / 3 частина квартири № 39 будинку 11 по вул. Богуна у м. Нікополі, як на спільне майно, нажите в період спільного проживання;

визнати договір купівлі-продажу квартири № 59 будинку 40Б по пр. Людвіга Свободи, у м. Харкові, рег. № 827, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А., зареєстрованого в КП '"Харківське ГБТІ", на ім'я Охремчук В.П. частково недійсним на його 1/2 частину;

визнати за ним, Бартошик Олексієм Миколайовичем, право власності на 1 / 2 частину квартири № 59 будинку 40Б по пр. Людвіга Свободи, в м. Харкові, як на спільне майно, нажите в період спільного проживання;

Охремчук В.П. позовні вимоги Бартошика О.М. не визнала і пояснила, що Бартошика О.М. знала з 1970 року. Вони мали одружитися, але потім Бартошик відмовився і одружився з іншою. Зустрілись вони через - 24 роки , він став за нею ходити, пропонував жити разом. На той час вона жила з своїми дітьми по вул.. Ворошилівській 11 кв.39. З 1991 року вона була у шлюбі з Сіростановим Я.О. і проживала з ним до 2000 року, Сіростанов доглядав за своїми батьками і проживав то у неї то у батьків. Іноді Бартошик залишався у неї, але жив з сім'єю, у нього на той час теж було двоє дітей.

У 2000 році вона вирішила переїхати в м. Харків, де жила її рідня. Гроші на покупку квартири вона мала від підприємницької діяльності - торгувала в м. Нікополі одягом, який привозила з Одеси. Значну частину грошей дала дочка Альона ( після шлюбу Половінцева), яка працювала в м. Москві і мала значний заробіток. Весною 2000 року вона з дочкою купили квартиру № 59 буд. №40-Б по пр.. Людвіга Свободи у м. Харкові і переїхали з нею до м. Харкова та поселились у придбаній квартирі. Договір купівлі-продажу квартири був оформлений на неї. Сіростанов в м. Харків їхати відмовився, не міг залишити батьків похилого віку. Шлюб між нею і Сіростановим розірвано у 2002 році. Весь цей час вони підтримували з Бартошиком дружні стосунки. В 2001 році він розірвав шлюб зі своєю дружиною і приїхав до неї у м. Харків. Вона його тимчасово зареєструвала в квартирі, він хотів працювати в Харкові, але з роботою у нього не занадилось і через декілька місяців він поїхав у м. Нікополь, а потім він поїхав працювати на Північ. Знову він приїхав до неї у лютому місяці 2004 року і запропонував одружитися. Вони зареєстрували шлюб 19.03.2004 року.

В червні місяці 2005 року вони купили двокімнатну квартиру № 4 по вул.В.Усова у м. Нікополі, договір купівлі-продажу було оформлено на Бартошика О.М. У грудні 2007 року вони з Бартошиком припинили спільне проживання і він переїхав у м. Нікополь до своєї першої дружини. Всі свої речі він забрав з собою. В шлюбі ними придбано: мікрохвильову піч « Скарлет» вартістю 450 гривень, телевізор « Панасонік» вартістю 898 гривень які вона не заперечує розділити. Пральну машину « Сіменс» вона придбала до шлюбу з Бартошиком на гроші, які подарувала їй донька на день народження.

Квартира № 39 по вул.. Богуна буд. № 11 у м. Нікополі була приватизована нею і дочкою у 1994 році. Так як Бартошик на момент приватизації членом сім'ї не був і в квартирі не був зареєстрований він не міг брати участь у приватизації і права на квартиру не має. У серпні 2000 році квартира була ними продана Фінютіну О.В.

Судом встановлено 19 березня 2004 року зареєстрували шлюб Бартошик О.М. і Охремчук В.П. ( свідоцтво про шлюб а.с.4). шостого червня 2005 року ними придбано квартиру №4 у будинку №40 по вул.. В.Усова у м. Нікополі по нотаріально посвідченому договору купівлі - продажу який оформлено на Бартошика О.М. (а.с.5). Квартира зареєстрована у реєстрі права власності на нерухоме майно 04.07.2005 року ( а.с.11). Сторони визнають, що квартира є їх спільною сумісною власністю. Відповідно до ст.. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Отже Охремчук В.П. має право на ½ частку квартири.

Квартира складається з двох окремих кімнат №6 площею 17,0 кв.м., №5 площею 11,7 кв.м., кухні,ванної кімнати, вбиральні, коридору що видно з дослідженого у суді технічного паспорту на квартиру ( а.с.6-9). Відповідно до ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини сп;льно майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Жилі кімнати у спірній квартирі не рівнозначні. Сторони просять визначити порядок користування ними квартирою. Враховуючи те, що Охремчук має у власності квартиру у Харкові і в квартирі №4 у будинку №40 по вул.. В.Усова у м. Нікополі не проживає, а Бартошик зареєстрований у квартирі, має намір там проживати, іншого житла не має, то суд вважає доцільним виділити йому кімнату №6 площею 17,0 кв.м. з балконом, Охремчук виділити у користування кімнату №5 площею 11,7 кв.м., залишивши у спільному користуванні кухню, коридор, ванну кімнату, та вбиральню.

В шлюбі Охремчук В.П. і Бартошик О.М. придбали: мікрохвильову піч « Скарлет» вартістю 450 гривень , що підтверджується копією чека від 19.06.2007 року( а.с.47), телевізор « Панасонік» вартістю 898 гривень, ( копія чека а.с.48) які надала Охремчук і Бартошик О.П. фактично погодився з цим, указавши саме це майно у своїй уточненій заяві від 18.11.2008 року ( а.с.61). Вказане майно суд вважає можливим розділити між Охремчук В.П. і Бартошик О.М. Пральну машину « Сіменс», вартістю 2754 гривні Охремчук.В.П. придбала 17.03.2004 року до шлюбу- -, що підтверджується копією чека, гарантійним талоном ( а.с.45,46), Бартошик О.М. не надав доказів про придбання пральної машини за спільні кошти, а те, що у своєму первісному позові вказував пральну машину « Бош» вартістю 2000 гривень, і тільки після надання документів Охремчук уточнив марку пральної машини та вартість, що підтверджує пояснення Охремчук В.П. про те, що участі у придбанні пральної машини він не приймав, тому зі спільного мана подружжя пральну машину « Сіменс» слід виключити. Відповідно до ст.. 57 СК України майно набуте до шлюбу є особистою приватною власністю дружини і чоловіка.

30 листопада 2006 року Бартошиком О.М. в Нікопольській філії « ПриватБанк» по договору депозитного вкладу « Стандарт» було внесено 14000 гривень , відсоткова ставка по вкладу 13,5% річних ( а.с.13). Бартошик визнає вказану суму спільною, договір з Банком ним розірвано у квітні 2008 року і грошима він розпорядився сам.

В судовому засіданні Охремчук В.П. і Бартошик О.М. погодили суму відсотків по вкладу -2834 гривні. Бартошик повинен сплатити Охремчук з урахуванням одержаних відсотків 8417 гривень.

Судом встановлено, що Бартошик О.М. перебував у шлюбі з Бартошик Катериною Павлівною з 30.06.1973 року і шлюб між ними розірвано 24 липня 2001 року. ( а.с. 30,129). Перебуваючи у шлюбі з Бартошик Катериною Павлівною ними було придбано будинок № 36 по вул.. Пінській у м. Нікополі у якому Бартошик О.М. був зареєстрований з 10.10 1991 до 26.06.2001 року і з 04.12.2001 по 11.11.2004 року (а.с.83, 129).

Охремчук В.П. була у шлюбі з Серостановим Я.О. з 26 червня 1991 року і шлюб між ними розірвано 01 жовтня 2002 року.( а.с.123,131). У судовому засіданні Серостанов підтвердив, що з Охремчук проживав до 2000 року, жили то в її квартирі, то в будинку його батьків.

Не підлягають задоволенню вимоги Бартошика О.М. про визнання розпорядження органів приватизації про передачу в особисту власність Охремчук Валентини Петрівни, Охремчук( Половінцевої) Альони Павлівни квартири № 39 будинку 11 по вул. Богуна у м. Нікополі, свідоцтво про право власності від 06.10.1999 року, видане на ім'я Охремчук Валентини Петрівни, Охремчук Альони Павлівни, - частково недійсними на його 1/3 частина, відновивши строк звернення до суду, визнавши причину пропуску поважною;

Визнати за ним, Бартошик Олексієм Миколайовичем, право власності на 1 / 3 частина квартири № 39 будинку 11 по вул. Богуна у м. Нікополі, як на спільне майно, нажите в період спільного проживання, то вони не підлягають задоволенню зі слідуючих підстав : Вказана квартира не являється майном, нажитим під час спільного проживання, як на те посилається позивач. Як видно з довідки КП « Нікопольське МЕТІ» ( а.с 92) з 1994 року квартира № 39 будинку 11 по вул. Богуна у м. Нікополі була зареєстрована за Охремчук Валентиною Петрівною і Охремчук Альоною Павлівною на підставі свідоцтва про право власності. Квартира була ними приватизована.

Як видно з копії ордера на квартиру ( а.с.126) квартири № 39 будинку 11 по вул. Богуна( раніше Ворошиловській) була виділена Охремчук Валентині Петрівні на сім'ю що складалася з сина Клинько О.І. і доньки Охремчук А.П. В судовому засіданні встановлено, що в даній квартирі Бартошик ніколи не був зареєстрований, а був зареєстрований у будинку придбаному у шлюбі з Бартошик К.П. по вул.. Пінській,№ 36. Відповідно до ч.2 ст.64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Бартошик на час приватизації квартири чоловіком наймача не був, так як Охремчук перебувала у шлюбі з Серостановим Я.О., а Бартошик О.М. з Бартошик К.П.

Стаття 5 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі, (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло. У 2000 році квартира була продана Фінютіну О.В. який помер 14.04.2009 року і у судовому засіданні участі не приймав.

Щодо вимог Бартошика О.М. визнати договір купівлі-продажу квартири № 59 будинку 40Б по пр. Людвіга Свободи, у м. Харкові, рег. № 827, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловой Л.А., зареєстрованого в КП "Харківське ГБТТ", на ім'я Охремчук В.П., - частково недійсним на його 1/2 частину;

визнати за ним, Бартошик Олексієм Миколайовичем, право власності на ½ частину квартири № 59 будинку 40Б по пр. Людвіга Свободи, в м. Харкові, як на спільне майно, нажите в період спільного проживання, то суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.

Квартири № 59 будинку 40-Б по пр. Людвіга Свободи, в м. Харкові була придбана Охремчук В.П. по договору купівлі-продажу 11.04.2000 року (а.с.90).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України « Про власність» який був чинний на час правовідносин і діяв з 1991 по 1997 рік, майно, придбане в результаті спільної праці членів сім'ї, являється їх спільною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. На час придбання квартири Бартошик О.М. працював ЗАТ « Восход» Республіка Хакасія, Російська Федерація з 25.03.2000 по 08.02.2001 року, що видно з копії трудової книжки ( а.с.88). Ним не доказано , що квартира придбана Охремчук В.П. 11.04.2000 року за гроші його і Охремчук В.П. під час проживання однією сім'єю.

Допитані свідки зі сторони Бартошика О.М. , Горбенко А.О., Меньшов , Харченко, Власенко, пояснили що Бартошик О.М. проживав з Охремчук В.П. у її квартирі № 39 по вул.. Богуна, буд № 11 у м. Нікополі, але ніхто з них конкретно не міг сказати, що у Бартошик 0,М. і Охремчук В.П. були спільні кошти, куди витрачались кошти, з чого складався бюджет сім'ї, кожен з них бачив Бартошика і Охремчук разом в якийсь один момент. Допитані свідки зі сторони Охремчук В.П. поясняють, що Бартошик ніколи не жив в указаній квартирі, тому суд не може покласти у основу рішення лише пояснення свідків які нічим не підтверджуються. Не приймає суд і як докази, акти складені КП « ЖЕК-6» від 18.03.2009 року ( а.с.94), від 13.04.2009 року, квартальним комітетом № 32 від 18.03.2009 року( а.с. 146-147), тому що складені вони зі слів про події які відбувалися в минулому.

Шлюб між ним і Охремчук В.П. було зареєстровано 19.03.2004 року. Про договір купівлі продажу квартири йому було відомо, але він його не оспорював.

У першій зустрічній позовній заяві від 29.05. 2008 року Бартошик вказує, що з Охремчук перебував у шлюбі з 19.03.2004 року і нічого не говорить про проживання однією сім'єю з 1994 року. Він вказує, що його особисті речі залишилися в квартирі Охремчук № 59. буд.№40 по вул.. Л.Свободи, де вони проживали до розірвання шлюбу. В цій же зустрічній позовній заяві Бартошик вказує, що Охремчук має власну квартиру у м. Харкові, а у нього крім квартири №4 буд.№40 по вул.. В. Усова у м. Нікополі іншого житла немає, тому просить виділити йому у квартирі більшу кімнату.

У доповненнях до зустрічного позову 18.11.2008 року Бартошик теж називає квартиру № 59. буд.№40 по вул.. Л.Свободи, квартирою Охремчук .

Керуючись ст. 10, 11, 88, 212-214,215,218 ЦПК України суд,-

Вирішив:

Розділити спільне майно подружжя Охремчук Валентини Петрівни і Бартошика Олексія Миколайовича.

Визнати за Охремчук Валентною Петрівною право власності на ½ частину квартири № 4 по вул.. В.Усова,40 в м. Нікополі, виділивши їй у користування кімнату №5 площею 11,7 кв.м. Бартошику Олексію Миколайовичу виділити у користування кімнату №6 площею 17 кв.м. коридор, кухню,туалет, ванну кімнату цієї квартири залишити у спільному користуванні співвласників квартири.

Стягнути з Бартошика Олексія Миколайовича на користь Охремчук Валентини Петрівни 8417 гривень.

Бартошику Олексію Миколайовичу виділити мікрохвильову піч «Скарлет» вартістю 450 гривень. Охремчук Валентині Петрівні виділити телевізор « Панасонік» вартістю 898 гривень.

Стягнути з Охремчук Валентини Петрівни на користь Бартошика Олексія Миколайовича різницю у виділеному майні 224 гривні.

В задоволенні інших позовних вимог Охремчук Валентини Петрівни і Бартошика Олексія Миколайовича відмовити.

Заява про оскарження рішення суду до апеляційного суду Дніпропетровської області може бути подана через десять днів після проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подачі заяви через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: підпис

Рішення набуло чинності 07.08.2010р.

Оригінал знаходиться в матеріалах справи №2-621/10р.

копія вірно:

Суддя: підпис , печать

секретар: підпис

Вища кваліфікаційна комісія суддів України

01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, тел. 2535803.

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю:

Скарга

Мною, Охремчук В.П. подано до Нікопольського міськрайонного суду позовну заяву від 12.05.2008р., вх. №7306 від 14.04.2008р., цивільна справа №2-3165/08, №2-937/09 (а.с.3).

Відповідач Бартошик О.М., за допомогою свого адвоката, подає до суду зустрічну позовну заяву.

Через півроку Бартошик О.М., зі своїм адвокатом, на підставі поданих до суду МНОЮ ДОКАЗІВ, уточнює подану зустрічну позовну заяву.

Під час судового засідання в листопаді 2008р. суддя Троян Н.А. заставила вийти з залу судового засідання всіх свідків з моєї сторони, які кожного разу приходили на судове засідання на протязі більше одного року, а потім запитала у мене: Ви згодні підписати мирову угоду на умовах Бартошика О.М.. Суддя ТроянН.А. мала на увазі відмову мною від ½ грошового вкладу від суми 14 000грн. та продаж нашої спільної квартири в м.Нікополі на умовах Бартошика. Я відповіла, що «Ні! Не згодна!», тому, що я тільки після операції і мені потрібні гроші, до того ж дарувати Бартошику О.М. їх я не збираюсь. Суддя Троян Н.А. на це відповіла, якщо Ви мені не вірите і не хочете підписати мирову угоду, то повірте СВОЄМУ адвокату, що підписавши мирову угоду так буде краще для обох сторін. І коли я на це не погодилась, то суддя Троян Н.А. сказала мені, їдьте у свій Харків і сидіть там поки я Вас не визову. А Ви Бартошик О.М. виганяйте квартирантів, вселяйтеся в вашу квартиру в м.Нікополі і живіть там.

Після цього «судового засідання» адвокат Бартошика О.М. проходячи повз мене тихенько сказав мені: «Не хочешь подписывать(мировое соглашение), ты еще об этом пожалеешь!!!»

Згідно статті 4 Закону України «Про адвокатуру» 19 грудня 1992 року N 2887-XII, далі Закон N 2887-XII, «Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності».

Згідно статті 7 Закону N 2887-XII «При здійсненні своїх професійних обов’язків адвокат зобов’язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і …,»

Згідно статті 15 Закону N 2887-XII адвокат приймає присягу: «беручи на себе обов'язки адвоката, урочисто клявсяу своїй професійній діяльності суворо додержувати законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською відповідальністю виконувати покладені на ньог обов’язки, бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди і завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі.»

Я розумію, що згідно статті 10 Закону N 2887-XII Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, але Закон України “Про адвокатуру” передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних зобов’язань адвоката, які він бере на себе, складаючи Присягу адвоката України.

Згідно ст.29 Правил адвокатської етики схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року, протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р. N 6/VI, далі Правила: Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до давання завідомо неправдивих свідчень, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки для впливу на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Тобто своїми діями адвокат грубо порушив Закон України “Про адвокатуру”, Правила адвокатської етики.

Після того, як я не погодилась на мирову угоду, на мене почали морально здійснювали тиск: суддя Троян Н.А., відповідач Бартошик О.М. та його адвокат, при мовчазному спостеріганні за тим, що відбувалось по відношенню до мене, мого адвоката… .

Після цього судового засідання, знову, через півроку, Бартошик О.М., зі своїм адвокатом Коптєвим С.Є., подає до суду, з коротким проміжком часу, на СФАЛЬСИФІКОВАНИХ ДОКАЗАХ, додатково три позовні заяви: від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р., і які вже під розуміння ЗУСТРІЧНОЇ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ніяк не підпадали.

Це при тому, що адвокат КоптєвС.Є. ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ(!) виконувати Правила адвокатської етики. Згідно ст. 53 Правил:

(1) Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та про статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.

(2) Адвокат не повинен пред’являти позовних вимог, клопотань та інших процесуальних документів, що свідомо для нього не грунтуються на чинному законодавстві, окрім випадків, коли нормативний акт, що регулює спірні відносини, сам видається незаконним або неконституційним і підлягає оскарженню у передбаченому законом порядку.

Незважаючи на це СУДДЯ Троян Н.А. приймає ці «зустрічні» позовні заяви до спільного розгляду, накладає ПРОТИЗАКОННО арешт на квартиру в м.Харкові, яка придбана до того, як я вийшла заміж за Бартошика, і є моєю власністю. При цьому суддя Троян Н.А. грубо порушила вимоги статтей 27,31,119,120,121,123,157,168 Цивільного процесуального кодексу України. Це підтверджується рішенням суду від 27 липня 2010 року, справа 2-621/10.

З-за нервових потрясінь та хвилювань, пов’язаних з судовою тяжбою, з-за несправедливості по відношенню до мене під час розгляду суддею Троян Н.А. поданого мною позову, мені довелось перенести тяжку операцію, яка пов’язана саме з нервовим перенапруженням, стресами.

Я вважаю, що суддя Троян Н.А. достеменно знаючи про брехливі відомості в позовних заявах Бартошика О.М. грубо порушила: ст.ст.1-3,6,10-13 Закону України «Про статус суддів», 15 грудня 1992 року N 2862-XII, ст.ст.1,2,6-9,12,14-16 Закону України «Про судоустрій України», 7 лютого 2002 року, N3018-III, умисно долучила з грубим порушенням норм процесуального права подані Бартошиком О.М. позовні заяви, які не відповідають вимогам ст. 31,119, 120,123 ЦПК України і не повинні були взагалі прийматися та долучатися до матеріалів справи для їх спільного розгляду.

На протязі більше року ходили до суду мої свідки-бабусі, одна за цей час померла, але суддя Троян Н.А. так і не спромоглася допитати їх у судовому засіданні. Довелось скаржитись на такі дії судді голові апеляційного суду Дніпропетровської області, до Верховного суду України, в інші державні органи влади. Допитині були свідки-бабусі тільки суддею Бабаніною В.А..

У зв’язку з вище викладеним у мене виникла недовіра до судді Троян Н.А. тому я вимушена була неодноразово подавати скарги до різних органів, на які я отримувала відповіді, що оскарження рішень судді можливо тільки в процесуальному порядку…

Я вимушена було до суду подати Заяву про відвід судді Троян Н.А.. Йти на наступне судове засідання під головуванням судді Троян Н.А. це стало для мене все одно, що «идти на пытку, где уже все заранее продумано и договорено(!) и ни Закон, ни мои доказательства не имеют никакого значения в суде. Я и мои свидетели для судьи это просто пустое место, на которое не стоит обращать внимание. Она, Судья, и вершит судьбами людей, имеет право, переступая через всё, доводить человека до крайностей. Как же после всего происходящего можно верить в справедливость суда и суддей?!»

Мене засмучує те, що на вимогу ст.161 ЦПК України я повинна, дивлячись як себе поводить суддя Троян Н.А., у процесі розгляду справи за поданим мною позовом, звертатися до суду зі словами “Ваша честь”.

Як ВИСНОВОК:

І. Я вважаю, що так поступала суддя Троян Н.А. з – за того, що, по-1-ше, рішення судді можна оскаржити тільки у встановленому процессуальному порядку і ні як більше(ч.1 статті 292 ЦПК України, ст.12 Закон України «Про судоустрій України»), по-2-ге, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством(ч. 2 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 року), по-3-тє, саме вище стоящий суд приймаючи рішення по апеляційній скарзі на рішення судді, не дає правової оцінки протизаконним діям судді та не приймає заходи по направленню матеріалів для проведення службового розслідування, відкриття дисциплінарного провадження про притягнення судді до відповідальності.

Але судді повязані круговою порукою, а тому вище стоящі судді(колегія суддів) аж ніяк не будуть визнавати дії судді(колегії суддів) протиправними, протизаконними, а постановленні суддею (суддями) вирок, рішення, ухвалу або постанову - завідомо неправосудним та притягувати суддю(колегію суддів) до відповідальності, і кримінальної також(ст.375 КК України).

ІІ. Суддя повинен підкорятися тільки Закону, а маємо те, що СУДДЯ вступає в ЗМОВУ з адвокатами і почала робити все для того, що б збільшити оплату клієнтом гонорару адвокату за надання ним юридичних послуг, тобто, я так вважаю, СУДДЯ Троян Н.А., разом з адвокатами, почала займатися «підприємницькою» діяльністю.

ІІІ. Позицію судді Троян Н.А., БЕЗКАРНОСТІ та НЕ МОЖЛИВОСТІ ПРИТЯГТИ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ТВОРИМИЙ БЕЗПРЕДЄЛ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ, повністю підтримують і судді апеляційного суду Дніпропетровської області. Так в своїх рішеннях судді апеляційного суду Дніпропетровської області ТВЕРДЯТЬ: «Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.» При цьому судді апеляційного суду ЗАБУВАЮТЬ(!!!), а може і НЕ ПАМ’ЯТАЮТЬ(!!!), що до викладеного треба було додати «… а також грунтується на вимогах закону»( ч.6 ст. 14 ЗУ «Про судоустрій України», 7 лютого 2002 року N 3018-III ). І це не мої забаганки, а вимоги чинного законодавства:

ст.213 ЦПК України:

«1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.»

Стаття 14 ЗУ «Про судоустрій України», 7 лютого 2002 року N 3018-III:

«1. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону.

6. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що грунтується на вимогах закону.»

ІV. Коли СУДДЯ зловживає своїми службовими обов’язками і веде себе всупереч вимогам чинного законодавства, то відповідальності для неї, СУДДІ, чинним законодавством НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО! А стаття 375 КК України передбачає притягнення судді до кримінальної відповідальності за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови, ТІЛЬКИ ЯК КІНЦЕВОГО РІШЕННЯ ПО СПРАВІ. Доказати те, що це рішення судді вчинено з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах не можливо тому, що хабарь дуже складно доказувати, а адвокат ніколи, під страхом втрати свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю, не дасть свідчень про те, що «поділився» «гонораром» з суддею.

V. Колегія суддів апеляційного суду Дніпропетровської області, під час розгляду поданої мною апеляційної скарги на ухвалу від 17.04.2009р., в справа №2-937/09, про накладення арешту на квартиру 59 по пр. Л.Свободи, 40-Б, в м.Харкові, повинна була витребувати саму справу з Нікопольського міськрайонного суду, на підставі наявних матеріалів в цій справі перевірити подану апеляційну скаргу, дати правову оцінку діям судді ТроянН.А., прийняти рішення та направити матеріали для відкриття дисциплінарного провадження по відношенню до судді Троян Н.А.. Цього не було зроблено. Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Гайдук В.І., суддів - Дерев'янка О.Г., Прозорової М.Л. Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2009 року - залишила без змін. Ухвала від 18 червня 2009р., справа № 3235 – 09 апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому руху по справі.

VІ. Я категорично проти втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, але я вважаю, що громадськість, просто фізичні особи, і у першу чергу засоби масової інформації, повинни мати таке право на доступ до ознайомлення з матеріалами справи, як по тим справам, по яким ще не прийнято рішення так і по тим, по яким вже прийнято рішення. Розгляд, відповідно до чинного законодавства, справ у судах відбувається гласно і відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом ( ст.6 ЦПК, ст.9 Закон України «Про судоустрій України», ч.2 ст. 6 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»). Це означає, що КОЖНИЙ громадянин може вільно прийти на судовий процес і бути присутнім під час розгляду справи в судовому засіданні. Я, вважаю, що заборона на ознайомлення з матеріалами справи кожному бажаючому це можливість заховати змову судді і адвокатів між собою проти однієї з сторін судового процесу, це заборона законодавцем припинити, зупинити корупційні дії, цієї організованної «підприємницької» діяльності в судах, у вигляді змови між суддею та адвокатами проти одного з учасників судового процесу. Можливість ознайомитись з матеріалами справи іншим особам це можливість зробити аналіз прийнятого судом рішення по справі на відповідність його матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, висвітлити цей аналіз в засобах масової інформації для того, щоб «Родина знала своих «ГЕРОЕВ!».

Тому частину 2 ст.12 Закону України «Про статус суддів»,частину 4 статті 14 ЗУ «Про судоустрій України» 7 лютого 2002 року N 3018-III, а на цей час ч.1, ч.2 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 7 липня 2010 року N 2453-VI, треба Верховній раді України змінити текст і доповнити вимоги статті - громадськості та фізичним особам мати право на ознайомлення з матеріалами справ.

Суддям нічого боятися, якщо вони дійсно згідно ст.213 ЦПК України, частини 6 статті 14 ЗУ «Про судоустрій України» «неупереджено вирішують судові справи відповідно до їх внутрішнього переконання, що грунтується на вимогах закону.», ст. 6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» «Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.»

Це дуже погано, коли не можливо ознайомитись з матеріалами, як ще не розглянутих справ і особливо по тим, по яким вже прийняті рішення.

- для захисту своїх прав, при вирішенні справи за поданим мною позовом в суді, я найняла собі адвоката, який тільки мовчки спостерігав за тим, як наді мною знущалися суддя та відповідач Бартошик разом зі своїм адвокатом, подаючи «зустрічні» позовні заяви ТА ВИМАГАЮЧИ ВІД МЕНЕ ПОГОДИТИСЯ НА МИРОВУ УГОДУ. Найнятий мною адвокат готував мені окремі заяви до суду тільки тоді, коли я на цьому наполягала(!), ВИМАГАЛА(!), і мій адвокат просто ВИМУШЕНИЙ(!) був виконувати мої вимоги. Сам адвокат ніякої ініціативи не проявляв, що стало причиною того, що я вимушена була найняти собі, для захисту своїх прав в суді, і приватного підприємця - юриста(ст.8 Закон України «Про судоустрій України»). Оце таку правову допомогу мені було надано найнятим мною адвокатом для захисту моїх прав в суді.

-- я адвокату зразу ж, в 2008 році, заплатила 600(шістсот) доларів США, у якості оплати за юридичні послуги, які будуть надані мені під час розгляду справи в суді. Гроші я віддавала у присутності свідків. При цьому адвокат ніякої розписки мені не дав, чим грубо порушені вимоги ст.ст. 206-208 ЦК України. В 2009 році адвокат настояв на тому, щоб між нами була укладена Угода про надання правової допомоги. Однією з умов угоди було те, що я повинна оплатити за надані юридичні послуги, після набрання чинності рішення суду, 1000(одну тисячу) доларів США! Суддя Бабаніна В.А. прийняла рішення, яке набрало чинності, після чого я прийшла оплатити адвокату за надані послуги, АЛЕ! Адвокат в вересні 2010р. відмовився від того, що отримав у якості оплати частково гроші, 600(шістсот) доларів США, від мене. Адвокат залякував мене тим, що звернеться до суду з позовом і відсудить, відповідно укладеної Угоди , оплату за надані послуги. Про те , що він «відсудить» ці гроші в Нікопольському міськрайонному суді, я вже не сумнівалась, а тому ВИМУШЕНА була знову йому, додатково, виплачувати 900(дев’ятсот) доларів США на виконання умов заключеної Угоди. Це я зробила тільки з-за того, що за час розгляду цієї справи у мене сильно погіршився стан здоров’я і ще один судовий процес, вже по поданому АДВОКАТОМ позову проти мене я просто не переживу. Разом я своєму адвокату заплатила 1500(одну тисячу п’ятсот) доларів США.

-- Відповідач по поданій мною позовній заяві теж найняв собі адвоката. Скільки оплачував за надання правової допомоги я не знаю, але як видно по матеріалам справи ДУЖЕ БАГАТО.

-- під час розгляду цієї справи в суді у мене склалось таке враження, що адвокати, і цьому є підтвердження матеріали справи та прийняте Рішення суду від 27 липня 2010 року, справа 2-621/10, домовились між собою та узгодили свої дії з суддею Троян Н.А., і почали діяти спільними зусиллями проти мене. При цьому всі узгоджені дії були направлені на те, щоб як можна більше ЗАРОБИТИ(!), саме ЗАРОБИТИ, за рахунок своїх клієнтів. Суддя Бабаніна В.А. вже, з-за суддівської солідарності та кругової поруки, підтримувала прийняті раніше рішення судді Троян Н.А. і відмовляла у задоволені, не реагувала на подані до суду мої клопотання.

-- Я так вважаю, що судді замість того, щоб виконувати вимоги ст. 58,59,157 ЦПК України, спекулюють вимогами ст.ст. 212 ЦПК України, ст.12 Закону України «Про судоустрій України» , грубо порушують ст.ст. 2,3,6,10,11,13 Закону України «Про статус суддів», ст.ст.6,7,14,15 Закону України «Про судоустрій України», а на цей час ст.ст. 1-3, 5-10,11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і застосовують їх у своїх інтересах: «Суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, так як СУД СПРИЯЄ ВСЕБІЧНОМУ І ПОВНОМУ З’ЯСУВАННЮ ОБСТАВИН СПРАВИ, ЗДІЙСНЕННЮ ОСОБАМИ ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У СПРАВІ ЇХНІХ ПРАВ.»

Як суддя Троян Н.А., так і суддя Бабаніна В.А., допустили вчинки, дії(рішення), що порочать звання судді і викликали сумнів у їх об’єктивності, неупередженості та незалежності (ст.6 Закон України «Про статус суддів», ст.14 Закон України «Про судоустрій України» ст.ст. 1,2,5,6,10,11,13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Вище викладене, я вважаю, вказує на те, що суддя Троян Н.А., на протязі розгляду поданої мною позовної заяви:

- при здійсненні правосуддя не дотримується Конституції та законів України, не забезпечує повний, всебічний та об’єктивний розгляд судової справи з дотриманням встановлених законом строків;

- допустила вчинки, дії, що порочать звання судді і викликали сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності.

- грубо порушила свою присягу судді «чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим».

І суддя Троян Н.А., і суддя Бабаніна В.А., порушили:

- законодавство при розгляді судової справи;

- обов’язкі, які вказані у статті 6 Закону України «Про статус суддів».

- вимоги, які передбачені статтями1,2,5,6,8-11,55,56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

- обов’язкі, які вказані у частині 4 статті 54 Закону України«Про судоустрій і статус суддів».

Судді несумлінно виконували свої посадові обовязки, що потягло за собою істотні наслідки:

---затягнуто у часі розгляд справи(ст.157 ЦПК);

--- на порушення чинного законодавства прийнято до спільного розгляду позовні заяви від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р., які під розуміння ЗУСТРІЧНОЇ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ не підпадають(ст. 27,31,58,59,119,120,121,123,168 ЦПК);

--- Бартошиком з адвокатом КоптєвимС.Є. було заявлено клопотання про допит, у якості свідків, родичів Бартошика. Нікопольським міськрайонним судом задоволено це клопотання та ДОДАТКОВО ДОДАНО РОБОТИ СУДДІ Криничанського районного суду Дніпропетровської області: допитані у якості свідка, яких взагалі не повинні було допитувати в судовому засіданні і що вже є грубим порушенням ст.ст. 58,59 ЦПК України. Але «Суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, так як суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, здійсненню особами які беруть участь у справі їхніх прав.» - так записано в Ухвалі від 3 червня 2010 року, справа №2-621/10. На підставі ухвали судовим дорученням доручено судді допитати як свідків по місцю їх проживання, громадян: Мартиненко Клавдію Павлівну, Мартиненко Івана Олексійовича проживаючих с. Красний Став Криничанського району. Вул.. Вишнева,12, Скачко Тетяну Василівну, Скачко Івана Федоровича проживаючих с. Красний Став,Криниманського району вул.. Вишнева № 9, З питання: що їм відомо по факту спільного проживання Бартошик Олексія Миколайовича та Охремчук Валентини Петрівни як в Нікополі по вул.. Богуна 11, кВ.39 в період з 1994 по 2000 рік., та по факту спільного проживання з 2000 року по 2007 рік в м. Харькові. Що їм відомо про приїзди Охремчук В.П. і Бартошик О.М. в с. Красний Став, Криничанського району до родичів Бартошика. Мартиненко Олену Михайлівну проживаючу с. Красний Став, вул.. Вишнева, 11, що їй відомо по факту спільного проживання Бартошик Олексія Миколайовича та Охремчук Валентини Петрівни як по вул.Богуна, 11, кв.39 в період з 1994 по 2000 рік.

Ці свідки допитані, а протокол допиту надіслано Нікопольському міськрайонному суду Дніпропетровської області(ст.211 ЦПК). Іншими словами, СУДДЯ Бабаніна В.А. своєю ухвалою, ДЕМОНСТРАТИВНО, заглянула під спідницю Охремчук В.П. і показала всім, що ж у мене там(під спідницею)(!!!), та побазікали В СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ про те трахалась я з Бартошиком О.М. з 1994 по 1997 рік чи ні?! Оце так СУДДЯ!!! Оце так адвокат! (Ухвала Нікопольського міськрайонного суду від 3 червня 2010 року, справа №2-621/10).

Це так адвокат Коптєв С.Є., подавши клопотання, виконав ст.53 Правил адвокатської етики:

--- здійснювали свої повноваження СУДДІ не виключно на підставах, у межах та порядку, передбачених Конституцією України та законами(ст.1 Закон України «Про судоустрій України»), ст.1,2,5,6 Закон України «Про судоустрій і статус суддів», а у інтересах адвокатів, саме з метою затягування розгляду справи та збільшення гонорару адвокату. Чим грубо порушено моє право на захист моїх прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

--- мені, ОхремчукВ.П., як суб’єкту правовідносин гарантований Законом захист моїх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом утвореним відповідно до Закону, в Нікопольському міськрайонному суді НЕ ЗАБЕЗПЕЧЕНО, а тому я вимушена була неодноразово звертатися за допомогою до різних органів Державної влади з заявами, скаргами, подано і Заяву про відвід судді ТроянН.А. (ст.6 Закон України «Про судоустрій України», ст.1 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»);

--- правосуддя в Нікопольському міськрайонному суді здійснювалося не на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а упереджено в інтересах однієї сторони(ст.7 Закон України «Про судоустрій України», ст. 8 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»);

Саме таке безвідповідальне відношення СУДДІВ до виконання своїх службових обов’язків стало підставою для затягування розгляду справи, збільшення не потрібних для розгляду справи матеріалів, «доказів», які взагалі не мають АБСОЛЮТНО ніякого відношення до предмету поданої позовної заяви Охремчук В.П. і що особливо стало видно і в прийнятих рішеннях суду: ухвала суду від 17.04.2009р. – накладення арешту на квартиру в м.Харкові, ухвала суду від 03.06.2010р. судове доручення судді Криничанського району Дніпропетровської області – допит свідків …

Чого тільки варта Ухвала суду від 03.06.2010р., справа №2-611/10, яка була прийнята на угоду Бартошику, адвокатів та за для прикриття протизаконних дій, рішень судді Троян Н.А.. Цією ухвалою суддя Бабаніна В.А. показала, що вона також заінтересована особа у затягуванні розгляду справи та нанесення моральної шкоди здоров’ю Охремчук В.П., Половінцевій А.П.. Прийняття цієї ухвали це прояв БЕЗКАРНОСТІ, БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІ за прийняте рішення, за не можливість його оскаржити до іншої інстанції, крім встановленого процесуального порядку. Якщо ж рішення оскаржується в процесуальному порядку до апеляційного або касаційного суду, то судді апеляційного, касаційного суду належної ПРАВОВОЇ оцінки таким проявам прийняття протизаконних рішень СУДДІ нижче стоячого суду не дають, тому що, як я вважаю, самі задіяні в «підприємницькій» діяльності, яка організована та процвітає в судах України. Можна самим оцінити цю ухвалу, якою СУДДЯ затягує розгляд справи, дає доручення Криничанському районному суду допитати в судовому засіданні «СВІДКІВ».

Згідно частини 3 статті 58 ЦПК України 3. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статті 59 ЦПК України 1. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. 2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суддя Троян Н.А. на подання позовних заяв з такими вимогами та «доказами» не відреагувала, і ці позовні заяви Бартошику О.М. не повернула на підставі ст.ст. 27,31,58,59, 119-121, 123 ЦПК України зразу ж у квітні та травні 2009 року.

Не відреагувала належним чином на подані Охремчук В.П. клопотання про виключення з матеріалів справи цілої низки різноманітних «матеріалів-доказів» наданих суду Бартошиком О.М. та його адвокатом на підтвердження своїх НАДУМАНИХ, БЕЗПІДСТАВНИХ, ПРОТИЗАКОННИХ вимог в поданих до суду додатково трьох позовних заявах і суддя Бабаніна В.А.. Це при тому, що в Рішенні суду від 27.08.2010р. прямо вказано, що: «Не приймає суд і як докази, акти складені КП « ЖЕК-6» від 18.03.2009 року ( а.с.94), від 13.04.2009 року, квартальним комітетом № 32 від 18.03.2009 року( а.с. 146-147), тому що складені вони зі слів про події які відбувалися в минулому.» Але Суд, під головуванням судді Бабаніної В.А.,виявивши під час розгляду справи порушення закону, не встановив причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, не постановив окрему ухвалу і не направив її відповідним органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Тобто судом не надано відповідної правової оцінки цим «доказам», не прийнято і не направлено ухвалу ні про усунення порушень до ЖЕК-6, ні до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області на дії адвоката КоптєваС.Є..

Це при тому, що:

1. Акт від 18.03.2009р., письмовий доказ (ст.57, 64 ЦПК України), складений комісією ЖЕК – 6, від імені організації, сфальсифікований, який ґрунтується на припущеннях, домислах, плітках, в якому не вказані конкретні джерела своєї обізнаності опитаних свідків(сусідів) щодо певних обставин та не відповідає вимогам чинного законодавства. Суд не прийняв до уваги заяви, пояснення під час судового розгляду свідка Скрипко Тетяни Федорівни, проживає: 53200, м.Нікополь, вул. І.Богуна( Ворошилівська), 11 кв.10., яка свідчила про те, як було складено Акт від 18.03.2009р. комісією КП ЖЕК-6.

Саме цей «документ-доказ», Акт від 18.03.2009р., складений комісією ЖЕК – 6, додано до Позовної заяви від 07.04.2009р. який і «підтверджує» позовні вимоги, як цієї позовної заяви так і поданої Позовної заяви від 14.04.2009р.. Тобто адвокат Коптєв, подаючи цей позов свого клієнта, грубо порушив ст.6,22,29,53 Правил адвокатської етики, але судом цьому не дано правової оцінки та не винесено окремої ухвали відповідно до ст.211 ЦПК України.

2. Довідку № 452 від 18.03.2009р. та Акт від 18.03.2009р., як письмові докази (ст.57, 64 ЦПК України), складені головою квартального комітету №32 Кошель В.М., від імені організації, ґрунтуються на припущеннях, домислах, плітках, в яких не вказані конкретні джерела своєї обізнаності опитаних свідків(сусідів) щодо певних обставин та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Саме ці додані до Позовної заяви від 08.05.2009р. документи і «підтверджують» «период совместного проживания» Бартошика О.М. з Охремчук В.П. в квартирі №39 будинку №11 по вул. І.Богуна в м.Нікополі з 1994 по 2000 рік Бартошика О.М. з Охремчук В.П..

На мою думку, самі свідчення мешканців кварталу(«всі сусіди») голові квартального комітету Кошель В.М., як представнику територіальної громади(ст.14 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.14,15 Закону України «Про органи самоорганізації населення» ), повинні даватись, по аналогії закону – ст.50,63,64,180 ЦПК України, після попередження їх як свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання(ст.384 КК України) і відмову від давання показань(ст.385 КК України) та після приводу кожного з них до присяги(ст.180 ЦПК України). Але таких повноважень у голови квартального комітету Кошель В.М., як представника територіальної громади, не має. На яких підставах вона склала ці письмові «докази» для мене невідомо. САМЕ З-ЗА ЦИХ «ДОКАЗІВ» У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ ДОПИТАНО БІЛЯ ДВАДЦЯТИ ЧОЛОВІК СВІДКІВ… Суддя Троян Н.А. на подання позовної заяви з такими вимогами та «доказами» не відреагувала, і цю позовну заяву Бартошику О.М. не повернула.

Не повернула цю позовну заяву, але прийняла до розгляду і суддя БабанінаВ.А..

Цим «доказам» судом не дано в прийнятому Рішенні від 27.07.2010р. відповідної правової оцінки. Суд виявив під час розгляду справи порушення закону, але не встановив ні причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, не постановив і окремих ухвал, у відповідності з вимогами ст. 211 ЦПК України, і не направив їх відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов: до Нікопольської міської ради та його виконавчого комітету та до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області на дії адвоката КоптєваС.Є...

Саме не реагування судом на фальсифікації з боку учасників процесу, не надання таким діям, «доказам» відповідної правової оцінки та не прийняття заходів до усунення причин та умов їх скоєння є тим середовищем де процвітає корупція, хабарництво, зловживання своїм службовим становищем посадовими особами і в цьому судді Троян Н.А., Бабаніна В.А. сприяють цим посадовим особам скоювати ці злочини.

Це скільки ж витрачено робочого часу судді, свідків, державних матеріальних ресурсів і все тільки з-за того, що суддя грубо попрала вимоги ст. 58,59 ЦПК України. Ніхто не порахував, а жаль! Зате судді криком заходяться, що у них на розгляді знаходяться дуже багато справ!

Лист направлений Охремчук В.П. «Здравствуйте Лена, Коля, Алешина мама, Таня и все остальные», на конверті адреса: «Днепропетровская область, Криничанский р-н, п/о Дружба, с.Красный Став, Бартошик тете Вере», поштовий штемпель від 27.03.2002р., відправлений з м.Харкова, не вилучено з доказів, як сфальсифікований Бартошиком О.М. та його адвокатом КоптєвимС.Є..

Цьому «доказу» судом також не надано відповідної правової оцінки, не прийнято окрему ухвалу та не направлено до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області на дії адвоката КоптєваС.Є..

Як ВИСНОВОК: СУДДІ САМОУСУНУЛИСЬ ВІД НАВЕДЕННЯ В Державі Україна ПРАВОВОГО ПОРЯДКУ.

Стаття 211 ЦПК України. Окремі ухвали суду

1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.

На грубе порушення ст.ст.58,59 ЦПК України допитані маса свідків, які взагалі не потрібно було допитувати: «Допитані свідки зі сторони Бартошика О.М. , Горбенко А.О., Меньшов , Харченко, Власенко, пояснили що Бартошик О.М. проживав з Охремчук В.П. у її квартирі № 39 по вул.. Богуна, буд № 11 ум. Нікополі, але ніхто з них конкретно не міг сказати, що у Бартошик 0,М. і Охремчук В.П. були спільні кошти, куди витрачались кошти, з чого складався бюджет сім'ї, кожен з них бачив Бартошика і Охремчук разом в якийсь один момент. Допитані свідки зі сторони Охремчук В.П. поясняють, що Бартошик ніколи не жив в указаній квартирі, тому суд не може покласти у основу рішення лише пояснення свідків які нічим не підтверджуються.»

При цьому суддя Бабаніна В.А. СФАЛЬСИФІКУВАЛА, ПІДТАСУВАЛА в рішенні суду вказав : «… Допитані свідки зі сторони Охремчук В.П. поясняють, що Бартошик ніколи не жив в указаній квартирі, тому суд не може покласти у основу рішення лише пояснення свідків які нічим не підтверджуються.» Показання свідків з сторони Охремчук В.П. якраз і підтверджуються наявними матеріалами справи.

Допитані у якості свідка, яких взагалі не повинно було допитувати в судовому засіданні і що вже є грубим порушенням ст.ст. 58,59 ЦПК України:

1. Новгородцєва Георгія Михайловича, проживає: м.Нікополь, вул.В.Усова, 40, кв.4. Свідчив про те, що знає БартошикаО.М. як власника авто гаражу, який було куплено Бартошиком О.М. в 1997 році за дві тисячі доларів США, як Бартошик вів себе в цьому гаражі …

2. Мунтян Олену Володимирівну, проживає: 53200, м.Нікополь, вул.Славянська, 36. Свідчити буде про те, як разом працювала з Половінцевою О. в м.Москва Російської Федерації.

…

Судді долучали до матеріалів справи докази Бартошика і не долучали до матеріалів справи докази з сторони Охремчук В.П., а саме:

-- заяву приватних підприємців, які працюють на ринку «Першотравневий» та Заяву від 10.03.2010р. приватного підприємця Вініченко В.Г..

-- Заяву приватних підприємців, які працюють на Нікопольському Центральному ринку. Підписи приватних підприємців завірені директором Нікопольського Центрального ринку Балута К.М..

Не виконанням суддями вимог ст. 58,59 ЦПК України, стало підставою для затягування розгляду справи, збільшення не потрібних для розгляду справи матеріалів, «доказів», які взагалі не мають АБСОЛЮТНО ніякого відношення до предмету поданої позовної заяви мною, Охремчук В.П., а саме:

На підставі запиту адвоката від 26.03.2010р. №067 отримано Довідку від 26.03.2010р. за підписом голови правління АГК -8 «Светофор» С.Ю. Сергєєва, яку долучено до матеріалів справи.

З 2001 року Бартошик О.М. здає в оренду авто гараж, а орендну плату отримує його колишня жінка Бартошик К.П..

І все це тільки з-за того, що адвокатом Коптєвим С.Є. подано позовні заяви, які грунтуються на сфальсифікованих доказах.

Не виконанням суддями вимог ст. 58,59 ЦПК України, стало підставою для направлення більше двох десятків скарг в різні інстанції, включаючи і Верховну раду України, і Верховний суд України, і Президента України, і … цілу низку інших вищих, нижчих інстанцій, з наданням ними безліччю відповідей, які все одно поверталися без належного реагування у зв’язку саме з тим, що прийняте рішення судді, відповідно чинного законодавства, можна оскаржити тільки у встановленому процесуальному порядку і ніяк інакше.

Саме з-за отакої безвідповідальної, безкарної поведінки судді по прийняттю завідомо непідсудних постанов, рішень, ухвал, збільшується армія посадових осіб в різних органах законодавчої, судової, виконавчої влади і тільки для того, щоб давати свої безтолкові відповіді-відписки, листи-повідомлення про направлення на розгляд поданої скарги до тієї посадової особи на яку скаржиться заявник, на мольбу громадян про допомогу від безпредєлу, який творить одна з осіб судової влади скаргу направляють на розгляд до неї ж самої. Саме ця армія посадовців створюючи собі «доходні» місця, утворили умови для корупції, безвідповідальності, безкарності… .

Чинним законодавством не передбачена відповідальність суддів, адвокатів за таку поведінку, за нанесення шкоди здоров’ю учаснику судового процесу. А ТРЕБА, ЩОБ ТАКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БУЛА ПРЯМО ПЕРЕДБАЧЕНА ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ.

Маємо те, що за надання правової допомоги один адвокат отримав 1500(одна тисяча п’ятсот) доларів США, другий теж, я так вважаю, не менше. Гонорар адвокату завищено в 4-5 разів, що не відповідає ст.33 Правил адвокатської етики: «(2) Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтованим за розміром.»

Оце так компанія по наданню правової допомоги у складі судді Троян Н.А., судді Бабаніної В.А., ДВОХ АДВОКАТІВ. Судді, адвокати собі підзаробили, а хто тепер буде надавати медичну допомогу мені, Охремчук В.П., з-за перенесених нервових потрясінь та погіршення стану здоров’я?! Суддя Троян Н.А., суддя Бабаніна В.А. разом з адвокатами?

Підтвердженням вище викладеному стало прийняте СУДОМ РІШЕННЯ, ІМЕНЕМ УКРАЇНИ, від 27 липня 2010 року, справа 2-621/10. В якому Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Керуючись ст. 10, 11, 88, 212-214,215,218 ЦПК України суд,- Вирішив:

Розділити спільне майно подружжя Охремчук Валентини Петрівни і Бартошика Олексія Миколайовича.

Стягнути з Бартошика Олексія Миколайовича на користь Охремчук Валентини Петрівни 8417 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог Охремчук Валентини Петрівни і Бартошика Олексія Миколайовича відмовити.

Рішення набуло чинності 07.08.2010р..

Як видно з цього рішення Нікопольський міськрайонний суд самостійно, безпідставно, протизаконно, передав у безстрокове, безкоштовне, безоплатне користування Бартошику Олексію Миколайовичу частину житлової площі, яка належать мені, Охремчук В.П., на праві приватної власності, чим грубо порушено мої, Охремчук Валентини Петрівни, власника ½ житлової квартири, права які прямо передбачені чинним законодавством:

-- Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно статті 31 Закону України «Про статус суддів». Підстави дисциплінарної відповідальності суддів

1. Суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення:

- законодавства при розгляді судових справ;

- вимог, передбачених статтею 5 цього Закону;

- обов’язків, вказаних у статті 6 цього Закону.

2. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.

Під час розгляду справи і суддя Троян Н.А., і суддя Бабаніна В.А. проявили як мінімум несумлінність, безвідповідальність, грубе порушення вимог чинного законодавства, мої Конституційні права, що потягло за собою, з-за нервового перенапруження, різке погіршення стану здоров’я у мене, Охремчук В.П..

Згідно ст.54,55,83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

Стаття 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Права та обов’язки судді

4. Суддя зобов’язаний:

1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

2) дотримуватися правил суддівської етики;

3) виявляти повагу до учасників процесу;

4) додержуватися присяги судді;

Стаття 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Присяга судді

1. Особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді такого змісту:

"Я, (ім’я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади”.

Стаття 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Підстави дисциплінарної відповідальності судді

1. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;

3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

-- Я вимушена була за допомогою, проти такої несправедливості під час розгляду поданої мної позовної заяви, звертатися в різні органи державної влади. Зверталась я і до Ради суддів Дніпропетровської області зі Скаргою від 16.07.2009р., але отримала елементарну відписку.

В червні 2010р. я зверталась зі Скаргою до Президента України з проханням допомогти мені при вирішенні питання розгляду поданої мною до суду позовної заяви про те, що «это простое дело может разбираться годами, забирая у меня и без того последнее здоровье». Секретаріат Президента України, Служба з питань звернень громадян, 01220, м. Київ, вул. Банкова, 11, тел. (044) 255-70-42, факс (044) 255-70-51, заступник Керівника Служби О.Коваль, листом від 24.06.10 № 22/065573-04, повідомив мене про те, що мою Скаргу направлено до Ради суддів Дніпропетровської області.

РАДА СУДДІВ ЗАГАЛЬНИХ СУДІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, 49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 57, Голова ради суддів загальних судів Дніпропетровської області Н.О. Кочкова, відповіддю від 16 липня 2010 року № 8 рс- 449/1039, поставила мене, Охремчук В.П., до відому про те, що моя скарга на дії суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Троян Н.А. та Бабаніної В.А. розглянута, але «На теперішній час підстав для ініціювання притягнення суддів до відповідальності - не вбачається.»

У зв’язку з прийняттям Нікопольським міськрайонним судом Рішення від 27.07.2010р., Я ТАК ВВАЖАЮ І ЦЕ ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ МАТЕРІАЛАМИ СПРАВИ, що підстави для «ініціювання притягнення судді Троян Н.А., судді Бабаніної В.А., до відповідальності» тепер вже Є(!), і це у першу чергу саме Рішення суду від 27.07.2010р., справа 2-621/10.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, ст.ст.27,31,118-120,123, 168 ЦПК України, Законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», «Про судоустрій і статус суддів»

Прошу:

1. Здійснити перевірку вище викладених дій, бездіяльності та грубого порушення присяги судді, істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя суддями Нікопольського міськрайонного суду Троян Н.А. та Бабаніною В.А., відкрити дисциплінарну справу, розглянути дисциплінарну справу та прийняти рішення.

Про прийняті заходи по вище викладеному, прошу повідомити мене, ОхремчукВ.П., у письмовій формі та у встановлені законодавством строки.

З повагою

08.01.2011р. В.П.Охремчук

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури

при Кабінеті Міністрів України

04053, м. Київ, вул. Артема, 10, тел.факс 272-11-07

Охремчук Валентина Петрівна

проживаю:

Скарга

Відповідач Бартошик О.М., за безпосередньої участі та допомогою свого адвоката, подає до суду зустрічну позовну заяву.

Через півроку Бартошик О.М., зі своїм адвокатом, на підставі поданих до суду МНОЮ ДОКАЗІВ, уточнює свою подану зустрічну позовну заяву.

Під час судового засідання в листопаді 2008р. суддя Троян Н.А. заставила вийти з залу судового засідання всіх свідків з моєї сторони, які кожного разу приходили на судове засідання на протязі більше одного року, а потім запитала у мене: Ви згодні підписати мирову угоду на умовах Бартошика О.М.. Суддя ТроянН.А. мала на увазі відмову мною від ½ грошового вкладу від суми 14 000грн. та продаж нашої спільної квартири в м.Нікополі на умовах Бартошика. Я відповіла, що «ні! Не згодна!», тому, що я тільки після операції і мені потрібні гроші, до того ж дарувати Бартошику О.М. їх я не збираюсь. Суддя Троян Н.А. на це відповіла, якщо Ви мені не вірите і не хочете підписати мирову угоду, то повірте СВОЄМУ адвокату, що підписавши мирову угоду так буде краще для обох сторін. І коли я на це не погодилась, то суддя Троян Н.А. сказала мені, їдьте у свій Харків і сидіть там поки я Вас не визову. А Ви Бартошик О.М. виганяйте квартирантів, вселяйтеся в вашу квартиру в м.Нікополі і живіть там.

Тобто своїми діями адвокат Коптєв С.Є грубо порушив Закон України “Про адвокатуру”, Правила адвокатської етики.

Після цього судового засідання, знову, через півроку, Бартошик О.М., зі своїм адвокатом, подає до суду, з коротким проміжком часу, на СФАЛЬСИФІКОВАНИХ ДОКАЗАХ, додатково три позовні заяви: від 07.04.2009р., від 14.04.2009р., від 08.05.2009р., і які вже під розуміння ЗУСТРІЧНОЇ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ніяк не підпадали.

Це при тому, що адвокат КоптєвС.Є. ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ виконувати Правила адвокатської етики. Згідно ст. 53 Правил:

З-за нервових потрясінь та хвилювань, пов’язаних з судовою тяжбою, з-за несправедливості по відношенню до мене під час розгляду поданого мною позову, мені довелось перенести тяжку операцію, яка пов’язана саме з нервовим перенапруженням, стресами.

У зв’язку з вище викладеним я вимушена була неодноразово подавати скарги до різних органів, на які я отримувала відповіді, що оскарження рішень судді можливо тільки в процесуальному порядку…

Вище викладене, я вважаю, вказує на те, що суддя Троян Н.А., на протязі розгляду поданої мною позовної заяви:

Я вважаю, що так поступала суддя Троян Н.А. з – за того, що, по-1-ше, рішення судді можна оскаржити тільки у встановленому процессуальному порядку і ні як більше(ч.1 статті 292 ЦПК України, ст.12 Закон України «Про судоустрій України»), по-2-ге, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством(ч. 2 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 року), по-3-тє, саме вище стоящий суд приймаючи рішення по апеляційній скарзі на рішення судді, не дає правової оцінки протизаконним діям судді та не приймає заходи по направленню матеріалів для проведення службового розслідування, відкриття дисциплінарного провадження про притягнення судді до відповідальності.

Тобто судді повязані круговою порукою, а тому вище стоящі судді(колегія суддів) аж ніяк не будуть визнавати дії судді(колегії суддів) протиправними, протизаконними, а постановленні суддею (суддями) вирок, рішення, ухвалу або постанову - завідомо неправосудним та притягувати суддю(колегію суддів) до відповідальності, і кримінальної також(ст.375 КК України).

Суддя повинен підкорятися тільки Закону, а маємо те, що СУДДЯ вступає в ЗМОВУ з адвокатами і почала робити все для того, що б збільшити оплату клієнтом гонорару адвокату за надання ним юридичних послуг, тобто, я так вважаю, СУДДЯ Троян Н.А., разом з адвокатами, почала займатися «підприємницькою» діяльністю.

Таку позицію судді Троян Н.А., БЕЗКАРНОСТІ та НЕ МОЖЛИВОСТІ ПРИТЯГТИ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ТВОРИМИЙ БЕЗПРЕДЄЛ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ, повністю підтримують і судді апеляційного суду Дніпропетровської області. Так в своїх рішеннях судді апеляційного суду Дніпропетровської області ТВЕРДЯТЬ: «Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.» При цьому судді апеляційного суду ЗАБУВАЮТЬ(!!!), а може і НЕ ПАМ’ЯТАЮТЬ(!!!), що до всього викладеного треба додати «… а також грунтується на вимогах закону»( ч.6 ст. 14 ЗУ «Про судоустрій України», 7 лютого 2002 року N 3018-III ). І це не мої забаганки, а вимоги чинного законодавства:

ст.213 ЦПК України:

«1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Стаття 14 ЗУ Про судоустрій України, 7 лютого 2002 року N 3018-III:

Коли СУДДЯ зловживає своїми службовими обов’язками і веде себе всупереч вимогам чинного законодавства то відповідальності для неї, СУДДІ, чинним законодавством НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО! А стаття 375 КК України передбачає притягнення судді до кримінальної відповідальності за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови, ТІЛЬКИ ЯК КІНЦЕВОГО РІШЕННЯ ПО СПРАВІ. Доказати те, що це рішення судді вчинено з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах не можливо тому, що хабарь дуже складно доказувати, а адвокат ніколи, під страхом втрати свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю, не дасть свідчень про те, що «поділився» «гонораром» з суддею.

Крім цього саме колегія суддів апеляційного суду Дніпропетровської області, під час розгляду поданої мною апеляційної скарги на ухвалу від 17.04.2009р., в справа №2-937/09, про накладення арешту на квартиру 59 по пр. Л.Свободи, 40-Б, в м.Харкові, повинна була витребувати саму справу з Нікопольського міськрайонного суду, на підставі наявних матеріалів в цій справі перевірити подану апеляційну скаргу, дати правову оцінку діям судді ТроянН.А., прийняти рішення та направити матеріали для відкриття дисциплінарного провадження по відношенню до судді Троян Н.А.. Цього не було зроблено. Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Гайдук В.І., суддів - Дерев'янка О.Г., Прозорової М.Л. Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2009 року - залишила без змін. Ухвала від 18 червня 2009р., справа № 3235 – 09 апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому руху по справі.

Не надано відповідно і правової оцінки колегією суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області і діям адвокату Коптєву С.Є. за подані позивачем Бартошиком О.М. позови в квітні-травні 2009 року.

- для захисту своїх прав, при вирішенні справи за поданим мною позовом в суді, я найняла собі адвоката, який тільки мовчки спостерігав за тим, як наді мною знущалися суддя та відповідач Бартошик разом зі своїм адвокатом, подаючи «зустрічні» позовні заяви ТА ВИМАГАЮЧИ ВІД МЕНЕ ПОГОДИТИСЯ НА МИРОВУ УГОДУ. Найнятий мною адвокат готував мені окремі заяви до суду тільки тоді, коли я на цьому наполягала, ВИМАГАЛА(!), і мій адвокат просто ВИМУШЕНИЙ(!) був виконувати мої вимоги. Сам адвокат ніякої ініціативи не проявляв, що стало причиною того, що я вимушена була найняти собі, для захисту своїх прав в суді, і приватного підприємця - юриста(ст.8 Закон України «Про судоустрій України»). Оце таку правову допомогу мені було надано найнятим мною адвокатом для захисту моїх прав в суді.

-- я мною найнятому адвокату зразу ж, в 2008 році, заплатила 600(шістсот) доларів США, у якості оплати за юридичні послуги, які будуть надані мені під час розгляду справи в суді. Гроші я віддавала у присутності свідків. При цьому мій адвокат ніякої розписки мені не дав, чим грубо порушені вимоги ст.ст. 206-208 ЦК України. В 2009 році мною найнятий адвокат Котелевець М.М. настояв на тому, щоб між нами була укладена Угода про надання правової допомоги. Однією з умов угоди було те, що я повинна оплатити за надані юридичні послуги, після набрання чинності рішення суду, 1000(одну тисячу) доларів США! Суддя Бабаніна В.А. прийняла рішення, яке набрало чинності, після чого я прийшла оплатити адвокату за надані послуги, АЛЕ! Адвокат Котелевець М.М. в вересні 2010р. відмовився від того, що отримав у якості оплати частково гроші, 600(шістсот) доларів США, від мене. Адвокат залякував мене тим, що звернеться до суду з позовом і відсудить, відповідно укладеної Угоди , оплату за надані послуги. Про те , що він «відсудить» ці гроші в Нікопольському міськрайонному суді, я вже не сумнівалась, а тому ВИМУШЕНА була знову йому, додатково, виплачувати 900(дев’ятсот) доларів США на виконання умов заключеної Угоди. Це я зробила тільки з-за того, що за час розгляду цієї справи у мене сильно погіршився стан здоров’я і ще один судовий процес, вже по поданому АДВОКАТОМ позову проти мене я просто не переживу. Разом я своєму адвокату заплатила 1500(одну тисячу п’ятсот) доларів США.

-- Відповідач по поданій мною позовній заяві теж найняв собі адвоката. Скільки оплачував за надання правової допомоги я не знаю, але як видно з матеріалів справи ДУЖЕ БАГАТО.

-- під час розгляду цієї справи в суді у мене склалось таке враження, що адвокати, і цьому є підтвердження матеріали справи та прийняте Рішення суду від 27 липня 2010 року, справа 2-621/10, домовились між собою та узгодили свої дії з суддею Троян Н.А., і почали діяти спільними зусиллями проти мене. При цьому всі узгоджені дії були направлені на те, щоб як можна більше ЗАРОБИТИ, саме ЗАРОБИТИ, за рахунок своїх клієнтів. Суддя Бабаніна В.А. вже, з-за суддівської солідарності та кругової поруки, підтримувала прийняті раніше рішення судді Троян Н.А. і відмовляла у задоволені, не реагувала на подані до суду мої клопотання.

На підставі викладеного видно, що і суддя Троян Н.А., і суддя Бабаніна В.А., порушили

- законодавство при розгляді судової справи;

- обов’язкі, які вказані у статті 6 Закону України «Про статус суддів».

- вимоги, які передбачені статтями1,2,5,6,8-11,55,56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

- обов’язкі, які вказані у частині 4 статті 54 Закону України«Про судоустрій і статус суддів».

Судді несумлінно виконували свої посадові обовязки, що потягло за собою істотні наслідки:

---затягнуто у часі розгляд справи(ст.157 ЦПК);

--- Позивачем з адвокатом КоптєвимС.Є. було заявлено клопотання про допит, у якості свідків, родичів Бартошика. Нікопольським міськрайонним судом, задоволено це клопотання та ДОДАТКОВО ДОДАНО РОБОТИ судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області, а саме те, що суддею Криничанського районного суду допитані у якості свідка, яких взагалі не повинні було допитувати в судовому засіданні і що вже є грубим порушенням ст.ст. 58,59 ЦПК України. Але «Суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, так як суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, здійсненню особами які беруть участь у справі їхніх прав.» - так записано в Ухвалі від 3 червня 2010 року, справа №2-621/10. На підставі ухвали судовим дорученням доручено судді допитати як свідків по місцю їх проживання, громадян: Мартиненко Клавдію Павлівну, Мартиненко Івана Олексійовича проживаючих с. Красний Став Криничанського району. Вул.. Вишнева,12, Скачко Тетяну Василівну, Скачко Івана Федоровича проживаючих с. Красний Став,Криниманського району вул.. Вишнева № 9, З питання: що їм відомо по факту спільного проживання Бартошик Олексія Миколайовича та Охремчук Валентини Петрівни як в Нікополі по вул.. Богуна 11, кВ.39 в період з 1994 по 2000 рік., та по факту спільного проживання з 2000 року по 2007 рік в м. Харькові. Що їм відомо про приїзди Охремчук В.П. і Бартошик О.М. в с. Красний Став, Криничанського району до родичів Бартошика.

Мартиненко Олену Михайлівну проживаючу с. Красний Став, вул.. Вишнева, 11, що їй відомо по факту спільного проживання Бартошик Олексія Миколайовича та Охремчук Валентини Петрівни як по вул.Богуна, 11, кв.39 в період з 1994 по 2000 рік.

Це так адвокат Коптєв С.Є., подавши клопотання про допит цих свідків суддею Криничанського районного суду, виконав ст.53 Правил адвокатської етики:

--- здійснювали свої повноваження СУДДІ не виключно на підставах, у межах та порядку, передбачених Конституцією України та законами(ст.1 Закон України «Про судоустрій України» ст.1,2,5,6 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»), а у інтересах адвокатів, з метою затягування розгляду справи та збільшення гонорару адвокату. Чим грубо порушено моє право на захист моїх прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

--- мені, ОхремчукВ.П., як суб’єкту правовідносин, гарантований Законом захист моїх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом утвореним відповідно до Закону, в Нікопольському міськрайонному суді НЕ ЗАБЕЗПЕЧЕНО, а тому я вимушена була неодноразово звертатися за допомогою до різних органів Державної влади з заявами, скаргами, подано і Заяву про відвід судді ТроянН.А. (ст.6 Закон України «Про судоустрій України», ст.1 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»);

Це при тому, що:

Саме цей «документ-доказ», Акт від 18.03.2009р., складений комісією ЖЕК – 6, додано до Позовної заяви від 07.04.2009р. який і «підтверджує» позовні вимоги, як цієї позовної заяви так і поданої Позовної заяви від 14.04.2009р.. Тобто адвокат Коптєв С.Є., подаючи цей позов свого клієнта, грубо порушив ст.6,22,29,53 Правил адвокатської етики, але судом цьому не дано правової оцінки та не винесено окремої ухвали відповідно до ст.211 ЦПК України.

Тобто адвокат Коптєв С.Є., подаючи цей позов свого клієнта, грубо порушив ст.6,22,29,53 Правил адвокатської етики, але судом цьому не дано правової оцінки та не винесено окремої ухвали відповідно до ст.211 ЦПК України.

САМЕ З-ЗА ЦИХ «ДОКАЗІВ» У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ ДОПИТАНО БІЛЯ ДВАДЦЯТИ ЧОЛОВІК СВІДКІВ… Суддя Троян Н.А. на подання позовної заяви з такими вимогами та «доказами» не відреагувала, і цю позовну заяву Бартошику О.М. не повернула.

Не повернула цю позовну заяву, але прийняла до розгляду і суддя БабанінаВ.А..

…

З 2001 року Бартошик О.М. здає в оренду авто гараж, а орендну плату отримує його колишня жінка Бартошик К.П..

І все це тільки з-за того, що адвокатом подано позовні заяви, які грунтуються на сфальсифікованих доказах.

Не виконанням суддями вимог ст. 58,59 ЦПК України, стало підставою для направлення більше двох десятків скарг в різні інстанції, включаючи і Верховну раду України, і Верховний суд України, і Президента України, і … цілу низку інших вищих, нижчих інстанцій, з наданням ними безліччю відповідей, які все одно поверталися без належного реагування у зв’язку саме з тим, що прийняте рішення судді, відповідно чинного законодавства, можна оскаржити тільки у встановленому процесуальному порядку і ніяк інакше.

Керуючись ст. 10, 11, 88, 212-214,215,218 ЦПК України суд,- Вирішив:

Розділити спільне майно подружжя Охремчук Валентини Петрівни і Бартошика Олексія Миколайовича.

Стягнути з Бартошика Олексія Миколайовича на користь Охремчук Валентини Петрівни 8417 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог Охремчук Валентини Петрівни і Бартошика Олексія Миколайовича відмовити.

Рішення набуло чинності 07.08.2010р..

Згідно ст.77 Правил адвокатської етики: За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру.

Згідно ст.80 Правил адвокатської етики:

(1) При застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики дисциплінарні органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати заходи дисциплінарної відповідальності лише за винні порушення.

(2) Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, Законів України «Про адвокатуру», «Про судоустрій України», присяги адвоката, Правил адвокатської етики

Прошу:

1. Здійснити перевірку вище викладених дій, бездіяльності та грубого порушення Закону України «Про адвокатуру», присяги адвоката, Правил адвокатської етики, адвокатом Коптєвим С.Є., відкрити дисциплінарну справу, розглянути дисциплінарну справу та прийняти рішення.

З повагою

08.01.2011р. В.П.Охремчук

Чинним законодавством передбачено, що:

ЗУ Про статус суддів 15 грудня 1992 року N 2862-XII

Стаття 1. Суддя — носій судової влади

1. Професійні судді (далі — судді) та залучені у визначених законом випадках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. (Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

2. Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов’язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції. (Частина друга статті 1 в редакції Закону N 2534-III від 21.06.2001)

Стаття 2. Повноваження суддів

Судді мають необхідні для здійснення правосуддя повноваження, передбачені законами України.

Стаття 3. Незалежність суддів

1. Судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними, підкоряються тільки законові і нікому не підзвітні.

Стаття 6. Обов’язки суддів

Судді зобов’язані:

- при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків; — додержувати вимог, передбачених статтею 5 цього Закону, службової дисципліни та розпорядку роботи суду;

- не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.

Стаття 10. Присяга судді

Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: (Абзац перший частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III від 21.06.2001)

"Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим”.

Присяга судді складається перед Президентом України.

Стаття 11. Забезпечення незалежності суддів

1. Незалежність суддів забезпечується:

- встановленим законом порядком їх обрання (призначення), зупинення їх повноважень та звільнення з посади;

- передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя;

- таємницею прийняття судового рішення і забороною її розголошення;

- забороною під загрозою відповідальності втручання у здійснення правосуддя;

- відповідальністю за неповагу до суду чи судді;

- недоторканністю суддів;

- створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу;

- особливим порядком фінансування судів;

- системою органів судового самоврядування.

2. Всі державні органи, установи та організації, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судових органів і не посягати на неї.

3. Гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Автономної Республіки Крим.

(Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 11 див. в Рішенні Конституційного Суду N 8-рп/2005 від 11.10.2005)

Стаття 12. Недопустимість втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя

1. Будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

2. Суддя не зобов’язаний давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення, інакше як у випадках і порядку, передбачених законом.

Стаття 13. Недоторканність суддів

1. Судді — недоторканні. Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв’язку, кореспонденцію, належне йому майно і документи.

Стаття 31. Підстави дисциплінарної відповідальності суддів

- законодавства при розгляді судових справ;

- вимог, передбачених статтею 5 цього Закону;

- обов’язків, вказаних у статті 6 цього Закону.

ЗУ Про судоустрій України

7 лютого 2002 року N 3018-III

Глава 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Судова влада

1. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи судової влади здійснюють свої повноваження виключно на підставах, у межах та порядку, передбачених Конституцією України та законами.

2. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

3. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Стаття 2. Завдання суду

Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Стаття 6. Право на судовий захист

1. Усім суб’єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

2. Для забезпечення всебічного, повного та об’єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

3. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.

4. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

Стаття 7. Рівність перед законом і судом

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Стаття 8. Правова допомога при вирішенні справ у судах

1. Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні його справи в суді.

2. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, передбачених законом, правову допомогу надають також інші особи. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.

Стаття 9. Гласність судового процесу

1. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи.

2. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускаються з дозволу суду, в порядку, встановленому процесуальним законом.

3. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.

4. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом.

Стаття 12. Право на оскарження судового рішення

Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Стаття 14. Самостійність судів і незалежність суддів

1. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону.

2. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.

3. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об’єднання, а також юридичні особи зобов’язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї.

4. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено процесуальним законом.

5. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність.

6. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що грунтується на вимогах закону.

7. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються:

особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів;

незмінюваністю суддів та їх недоторканністю;

порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним законом, таємницею постановлення судового рішення;

забороною втручання у здійснення правосуддя;

відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою законом;

особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, встановленим законом;

належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів;

функціонуванням органів суддівського самоврядування;

визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.

8. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.

Стаття 15. Недоторканність суддів

1. Недоторканність суддів гарантується Конституцією України, законом про статус суддів та іншими законами.

ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» 7 липня 2010 року N 2453-VI

Стаття 11. Гласність і відкритість судового процесу

1. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Кожен, хто не є стороною у справі, має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

2. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається за рішенням суду.

3. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.

Стаття 375 КК України. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови

1. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови -

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

2. Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Стаття 206 ЦК України. Правочини, які можуть вчинятися усно

1. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

2. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

3. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Стаття 207 ЦК України. Вимоги до письмової форми правочину

1. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.

2. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

3. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

4. Якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Стаття 208 ЦК України. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі

1. У письмовій формі належить вчиняти:

1) правочини між юридичними особами;

2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Стаття 27 ЦПК України. Права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі

1. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

2. Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов’язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.

3. Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.

Стаття 31 ЦПК України. Процесуальні права та обов’язки сторін

1. Сторони мають рівні процесуальні права і обов’язки.

2. Крім прав та обов’язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред’явити зустрічний позов.

3. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

4. Кожна із сторін має право вимагати виконання судового рішення в частині, що стосується цієї сторони.

5. Заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права і обов’язки сторін, за винятками, встановленими у розділі IV цього Кодексу.

Стаття 118 ЦПК України. Пред’явлення позову

1. Позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформлюється і передається судді в порядку черговості.

2. Позивач має право об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов’язані між собою.

Стаття 119 ЦПК України. Форма і зміст позовної заяви

1. Позовна заява подається в письмовій формі.

2. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

3. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

4. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

5. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

6. У разі пред’явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

7. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

8. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів або позову.

Стаття 120 ЦПК України. Подання копії позовної заяви та доданих до неї документів

1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Стаття 121 ЦПК України. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

4. Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу.

5. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Стаття 122 ЦПК України. Відкриття провадження у справі

1. Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

3. Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.

4. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:

1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;

2) ким і до кого пред’явлено позов;

3) зміст позовних вимог;

4) час і місце попереднього судового засідання;

5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Стаття 123 ЦПК України. Зустрічний позов

1. Відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред’явити зустрічний позов.

2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об’єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Стаття 130 ЦПК України. Попереднє судове засідання

1. Попереднє судове засідання проводиться з метою з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

2. Попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

3. Для врегулювання спору до судового розгляду суд з’ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.

4. Ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.

5. Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

6. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:

1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;

2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;

4) з’ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання;

5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів;

6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду;

9) визначає час і місце судового розгляду.

7. Попереднє судове засідання є обов’язковим для кожної справи, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.

8. За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.

9. У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з’ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.

10. Про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду, суд постановляє ухвалу.

11. Попереднє судове засідання проводиться з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом для судового розгляду, з винятками, встановленими цією главою.

Стаття 131 ЦПК України. Подання доказів

1. Сторони зобов’язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів.

2. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Стаття 132 ЦПК України. Судові доручення щодо збирання доказів

1. Суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів за межами його територіальної підсудності доручає відповідному суду провести певні процесуальні дії.

2. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з’ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, перелік питань, поставлених особам, які беруть участь у справі, та судом свідку. Ця ухвала обов’язкова для суду, якому вона адресована.

3. Судове доручення виконується у судовому засіданні за правилами, встановленими цим Кодексом. Суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про час і місце засідання. Їхня присутність не є обов’язковою.

4. Протоколи і всі зібрані при виконанні доручення матеріали негайно пересилаються до суду, який розглядає справу.

5. Якщо свідки, які дали показання суду, що виконував доручення, прибудуть у суд, який розглядає справу, вони дають показання у загальному порядку.

Стаття 157 ЦПК України. Строки розгляду справ

1. Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів — одного місяця.

2. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.

Стаття 160 ЦПК України. Головуючий у судовому засіданні

1. Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу.

2. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

3. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

4. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

5. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов’язків, про що постановляє ухвалу.

Стаття 161 ЦПК України. Звертання до суду у судовому засіданні

1. Особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти звертаються до суду словами “Ваша честь”.

Стаття 162 ЦПК України. Обов’язки осіб, присутніх у залі судового засідання

1. Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи.

2. Відступ від вимог, встановлених частиною першою цієї статті, допускається з дозволу головуючого.

3. Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку і беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого.

4. Особи, які беруть участь у справі, передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.

Стаття 166 ЦПК України. Оголошення складу суду і роз’яснення права відводу

1. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи.

2. Підстави для відводу, порядок розгляду заяви про відвід та наслідки її задоволення визначаються главою 3 розділу І цього Кодексу.

Стаття 167 ЦПК України. Роз’яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов’язків

1. Головуючий роз’яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, про що зазначається в журналі судового засідання.

Стаття 168 ЦПК України. Розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі

1. Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню.

Стаття 197 ЦПК України. Фіксування судового засідання технічними засобами

1. Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.

3. Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.

4. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

5. За клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути за плату здійснено повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання за розпорядженням головуючого. Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис цивільного процесу.

6. Розмір плати за роздрукування технічного запису судового засідання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 198 ЦПК України. Журнал судового засідання

1. Одночасно з проведенням фіксування технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання.

2. У журналі судового засідання зазначаються такі відомості:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;

3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, що беруть участь у справі;

4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;

5) назва процесуальної дії;

6) час вчинення процесуальної дії;

7) інші відомості, визначені цим Кодексом.

3. Журнал судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.

Стаття 199 ЦПК України. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд

1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.

2. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та журналу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.

3. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.

4. Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п’яти днів з дня їх подання.

Стаття 211 ЦПК України:

2. Окрему ухвалу може бути оскаржено особами, інтересів яких вона стосується, у загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 212 ЦПК України. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

4. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно статті 213 ЦПК України:

1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При цьому згідно статті 11ЦПК України:

1. Позовна заява подається в письмовій формі.

2. Позовна заява повинна містити:

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

4. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

ч.1 статті 292 ЦПК України:

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Кодекс про шлюб та сім'ю України

Кодекс про шлюб та сім'ю України встановлює порядок і умови одруження, регулює особисті і майнові відносини, які виникають в сім’ї між подружжям (ст.2КпШС У).

Правове регулювання шлюбних і сімейних відносин в Україні здійснюється тільки державою (ч.1ст.6 КпШС У).

Визнається тільки шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану. Релігійний обряд шлюбу, так само, як і інші релігійні обряди, не має правового значення і є особистою справою громадян(ч.2ст.6 КпШС У).

Права, що виникають із шлюбних та сімейних відносин, охороняються законом, за винятком тих випадків, коли ці права здійснюються в суперечності з їх призначенням(ч.1ст.6-1 КпШС У).

Використання членами сім’ї своїх прав не повинно завдавати шкоди інтересам суспільства і держави, правам інших громадян(ч.2ст.6-1 КпШС У).

При здійсненні прав і виконанні обов’язків громадяни повинні додержувати законів, поважати загальнолюдські принципи, всемірно сприяти зміцненню сім’ї(ч.3ст.6-1 КпШС У).

Захист прав, що виникають із шлюбних та сімейних відносин, здійснюється судом(ч.1ст.6-2 КпШС У).

Шлюб укладається в державних органах реєстрації актів громадянського стану(ч.1ст.12 КпШС У)..

Реєстрація шлюбу встановлюється як в інтересах державних і громадських, так і з метою охорони особистих і майнових прав та інтересів подружжя і дітей(ст.13 КпШС У).

Не допускається укладення шлюбу:

між особами, з яких хоча б одна перебуває вже в іншому шлюбі(ч.1ст.17 КпШС У).

Кожен з подружжя користується в сім’ї рівними правами і несе рівні обов’язки(ст.20 КпШС У).

Кожен з подружжя вільний у виборі занять, професії і місця проживання(ст.21 КпШС У).

Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном(ст.22 КпШС У).

Майном, нажитим за час шлюбу, подружжя розпоряджається за спільною згодою(ст.23 КпШС У).

Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них(ст.24 КпШС У).

Подружжя може укладати між собою всі дозволені законом майнові угоди. Проте угоди між ними, спрямовані на обмеження майнових прав жінки, чоловіка або дітей, недійсні і не обов’язкові ні для подружжя, ні для третіх осіб(ст.27 КпШС У).

В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу(ч.1ст.28 КпШС У).

Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них(ч.2ст.28 КпШС).

Якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов’язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. При цьому суд також бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу (ч.1ст.29 КпШС У).

Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу(ч.2ст.29 КпШС У).

Для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності(ч.3ст.29 КпШС У).

За зобов’язаннями одного з подружжя стягнення може бути звернено лише на його роздільне майно і на частку в спільній сумісній власності подружжя, яка належала б йому при поділі цього майна(ст.30 КпШС У).

Шлюб може бути визнаний недійсним в разі порушення умов, встановлених статтями 15 — 17 цього Кодексу, а також в разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім’ю (фіктивний шлюб) (ч.1ст.45 КпШС У).

Визнання шлюбу недійсним провадиться в судовому порядку(ч.2ст.45 КпШС У).

Шлюб, визнаний судом недійсним, вважається таким з часу його укладення(ст.48 КпШС У).

Визнання шлюбу недійсним тягне за собою припинення всіх прав і обов’язків, що виникли раніше і передбачені законом для осіб, які перебувають у шлюбі. До відносин щодо майна, нажитого за час недійсного шлюбу, застосовуються правила Цивільного кодексу Української РСР(ч.1ст.49 КпШС У).

За особою, яка не знала і не повинна була знати про перешкоди до укладення шлюбу, суд може визнати право на майно, нажите за час недійсного шлюбу, відповідно до правил, встановлених статтями 22 — 28 цього Кодексу(ч.2ст.49 КпШС У).

Особа, яка не знала і не повинна була знати про перешкоди до укладення шлюбу, в разі, якщо вона потребує матеріальної допомоги, має право на одержання утримання, але при умові, що непрацездатність її виникла за час шлюбу, визнаного недійсним(ч.3ст.49 КпШС У).

На прохання особи, яка не знала і не повинна була знати про перешкоди до укладення шлюбу, суд може залишити їй прізвище, одержане при вступі у шлюб, що його визнано недійсним(ч.4ст.49 КпШС У).

Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати новий шлюб тільки при пред’явленні документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя, судове рішення про визнання шлюбу недійсним) (ст.175 КпШС У).

Стаття 180. Реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду

Реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться по пред’явленні подружжям або одним з них копії судового рішення, що набрало законної сили, а також квитанції про сплату встановленої судом суми(ст.180 КпШС У).

Сімейний кодекс України

1. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір’ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання(ч.1ст.2 СК У).

1. Сім’я є первинним та основним осередком суспільства(ч.1ст.3 СК У)..

4. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства(ч.3ст.3 СК У).

1. Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім’ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин(ч.1ст.8 СК У).

1. Подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім’ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства(ч.1ст.9 СК У).

2. Особи, які проживають однією сім’єю, а також родичі за походженням, відносини яких не врегульовані цим Кодексом, можуть врегулювати свої сімейні (родинні) відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов’язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства(ч.2ст.9 СК У).

1. Якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону) .

{ Частина перша статті 10 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }(ч.1ст.10 СК У).

2. Якщо до регулювання сімейних відносин неможливо застосувати аналогію закону, вони регулюються відповідно до загальних засад сімейного законодавства (аналогія права) (ч.2ст.10 СК У).

1. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі(ч.1ст.25 СК У).

2. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу(ч.2ст.25 СК У).

1. Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства(ч.1ст.27 СК У).

{Частину другу статті27виключено на підставі Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006}

3. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України(ч.3ст.27 СК У).

1. Шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя(ч.1ст.36 СК У).

2. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України(ч.2ст.36 СК).

1. Шлюб є правозгідним, крім випадків, встановлених частинами першою — третьою статті 39 цього Кодексу, а також якщо він не визнаний недійсним за рішенням суду(ч.1ст.37 СК У).

1. Підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 цього Кодексу(ч.1ст.38 СК У).

1. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі(ч.1ст.39 СК У).

1. У випадках, передбачених статтями 39-41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації(ч.1ст.44 СК У).