Голові громадського люстраційного комітету

Є.В.Соболєву

01021, м. Київ, вул. Інститутська, 14, офіс 11

Лаврецька Марина Юріївна

Адреса фактичного проживання: 53200, м.Нікополь, вул.. Електрометалургів, 26, кв.93.

Адреса реєстрації: 53200, м.Нікополь, вул..Електрометалургів, 26, кв.93.

Контактний номер телефону: тел..5-48-13, моб.тел. 063 417 5464, 0955012183.

Скарга /заява/

щодо неправомірної поведінки судді

1. Інформація про суддю (прізвище, ім’я, по батькові): Шестакова Зульфія Сабітовна, (номер судової справи, дата постановлення у ній рішення, якщо у Вашій скарзі вказується, що дисциплінарний проступок вчинено суддею під час розгляду судової справи: – справа № 0426/13441/2012 провадження 8/0426/22/2012 - Нікопольський міськрайонний суд, (статус заявника у цій справі: сторона, засуджений, потерпілий, свідок, адвокат, інше): сторона -позивач.

2. Зазначити, відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності:

- істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані зокрема:

-- з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом - коррупція;

-- порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

-- систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

Обґрунтувати в чому саме, на Вашу думку, полягає вищезазначена підстава:

В Нікопольському міськрайонному суді Дніпропетровської області розглядалась заява Лаврецької Марини Юріївни про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами … .

Ухвалою від 03 липня 2013 року, справа № 0426/13441/2012 провадження 8/0426/22/2012,

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Шестакової З.С. розглянув заяву Лаврецької М.Ю. про забезпечення доказів. Цією ухвалою суд, головуюча суддя Шестакова З.С.:

відмовила Лаврецькій М.Ю. в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Та вказала, що ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Крім цього судом, суддя ШестаковаЗ.С., вказано, що відповідно до ч. 4 ст. 135 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення доказів не перешкоджає розгляду справи.

Згідно частини 1 ст.293 ЦПК України заява про забезпечення доказів не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Мною, на виконання частини 2 резолютивної частини цієї ухвали, подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області, якою і оскаржено ухвалу від 03 липня 2013 року, справа № 0426/13441/2012 провадження 8/0426/22/2012.

Згідно ч.2 ст.293 ЦПК України 2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя Шестакова З.С. не повернула ухвалою подану мною апеляційну скаргу.

Апеляційний суд Дніпропетровської області розглянув цивільну справу провадження № 22-ц/774/9073/13 по апеляційній скарзі Лаврецької М.Ю. на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2013 року та ухвалою від 06 вересня 2013 року прийняв рішення:

Зняти з апеляційного розгляду цивільну справу по апеляційній скарзі Лаврецької М.Ю. на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2013 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів по справі за позовом Лаврецької М.Ю. до ТОВ "Донбаська фармацевтична компанія" про поновлення на роботі, стягнення середньої плати за час вимушеного прогулу, відшкодування шкоди.

Та повернув цивільну справу за позовом Лаврецької М.Ю. до ТОВ "Донбаська фармацевтична компанія" про поновлення на роботі, стягнення середньої плати за час вимушеного прогулу, відшкодування шкоди до суду першої інстанції для виконання вимог ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Маємо те, що прийняттям ухвали від 03 липня 2013 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів по справі суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ШестаковаЗ.С. умисно примусила мене подавати апеляційну скаргу, нести, як грошові витрати по захисту моїх інтересів, так і хвилюватись.

Таке ставлення до виконання своїх прямих службових обов’язків, присяги суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ШестаковоюЗ.С. не сумісне з зайняттям посади судді.

Таке ставленне судді ШестаковоїЗ.С. вже стало не виключенням під час розгляду поданих мною позовів, заяв в Нікопольському міськрайонному суді, а правилом.

На подану до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України скаргу мною отримано рішення від 17 жовтня 2013р., яким відмовлено у відкритті дистциплінарної справи з посиланням на частину першу статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

При цьому приведено пункти цієї статті якими передбачено підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження:

1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необгрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

Але як раз під ці підстави і підпадає прийняття суддею Шестаковою З.С. ухвали від 03 липня 2013р. І саме тому, що вона умисно це зробила, і про що вказано вище.

Прийняття цієї ухвали суддею Шестаковою З.С. це приниження, це надсмішка наді мною, громадянином України.

Під час готування, подання, поїздки до апеляційного суду Дніпропетровської області для захисту поданої апеляційної скарги у мене змінився уклад життя, я вимушена була приймати заходи по захисту своїх прав, мені нанесена, прийняттям цієї ухвали, моральна шкода, мною витрачені грошові кошти на оплату судових витрат, поїздки до Дніпропетровського апеляційного суду зі своїм представником, які мені ні суддя Шестакова З.С., ні Нікопольський міськрайонний суд не повернув і повертати в судовому порядку це дуже велика проблема.

Але в вище викладеному члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не угледіли ніяких порушень.

Маємо те, що члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановили грубі порушення Закону суддею Шестаковою З.С., але дисциплінарне провадження не відкрили, не притягли до відповідальності. Таким чином самі члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сприяють вчиненню злочину посадовими особам, грубому порушенні вимог чинного законодавства.

Я вважаю, що прямим наслідком подій, які на цей час відбуваються на Майдані в м.Києві є саме ось таке БЕЗВІДПОВІДАЛЬНЕ(!), УПЕРЕДЖЕНЕ(!) відношення суддів до виконання своїх прямих посадових обов’язків.

Судової практики з таких справ я не знайшла, в чинному законодавстві не ясно викладено порядок оскарження, як і в самому рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, тому я і не знала, як, в якому порядку треба оскаржувати це прийняте рішення.

Вищий адміністративний суду України, ухвалою від 06 лютого 2014 року, справа № 800/82/14, повернув мені, Лаврецькій Марині Юріївні, касаційну скаргу до судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової Зульфії Сабітівни про скасування рішення. Ухвала набула законної сили з моменту постановления та оскарженню не підлягає.

Я вимушена була подати адміністративний позов, але Вищий адміністративний суду України також не вирішив справи по суті:

Не скасував рішення від 17 жовтня 2013 року, № 3020/цп-13, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С..

Не визнав дії, бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України по відмові у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С. - неправомірними.

Не зобов’язав Вищу кваліфікаційну комісію суддів України відкрити дисциплінарну справу щодо судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С., провести перевірку викладеного вище, на підставі зібраних матеріалів, притягти до відповідальності.

3. Викласти факти та обставини про порушення суддею:

• вимог щодо його статусу;

• посадових обов‘язків;

• присяги.

Вказати дані на підтвердження такої інформації, дату вчинення суддею неправомірних дій: те ж, що і в п.2

Крім вище викладеного, можу додати те, що весь цей БЕЗПРЕДЄЛ(!) суддів(!) по прийняттю рішень на користь відповідача: TOB «Донбаська фармацевтична компанія» тільки з-за того, що:

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 2-рп/2011 від 11 березня 2011 року зазначив, що давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна і касаційна інстанції при перегляді судових рішень. Оцінка процесуальних дій Вищою радою юстиції до винесення судом остаточного рішення у справі означає втручання у здійснення правосуддя, що суперечить частинам першій, другій статті 126, частині першій статті 129 Конституції України.

Положення цього рішення стосується і Комісії, яка відповідно до пункту 8 частини першої статті 91 Закону № 245З-VI наділена повноваженням розглядати заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів.

Питання про законність прийнятого рішення, а відповідно, і про допущені суддею порушення норм процесуального права, можуть бути вирішені лише відповідним судом у встановленому процесуальним законом порядку.

Ось так!

Судді при прийнятті своїх протизаконних рішень ховаються за недосконалі вимоги чинного законодавства, АЛЕ(!) страдають від цього, ми, прості громадяни!

Маємо, на мій погляд, білі плями в чинному законодавстві, Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексі професійної етики судді:

Згідно ст. 26 Кодексу державного службовця, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року №783/5004: 26. Порушення цих правил державними службовцями є підставою для застосування до них дисциплінарних стягнень, передбачених Кодексом законів про працю України, а також Законами України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією».

Згідно ст. 27 Кодексу державного службовця, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року №783/5004: 27. Державні службовці, які здійснюють керівництво іншими державними службовцями або контролюють їх роботу, зобов'язані вживати заходів щодо дотримання ними Загальних правил поведінки відповідно до законодавства та в межах повноважень. Повинні самі або пропонувати керівнику вищого рівня застосовувати відповідні дисциплінарні заходи за їх порушення.

Тоді як згідно кодексу професійної етики судді, затвердженого V з'їздом суддів України 24.10.2002: «Зазначені в цьому Кодексі норми спрямовані на вирішення етичних питань, пов’язаних зі статусом судді. Ці норми не можуть застосовуватись як підстави дисциплінарної відповідальності суддів і визначати ступінь їх провини. Разом з тим судді мають прагнути додержувати їх у своїй професійній, громадській діяльності та приватному житті заради утвердження незалежності й неупередженості судової влади, зміцнення її авторитету в суспільстві.» - судді МАЮТЬ(!!!), А НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ (!!!).

До того часу поки кодекс професійної етики судді не буде відповідати загальним нормам етики поведінки державного службовця – в судовій гілці влади порядку не буде і судді будуть і далі приймати рішення не у відповідності до вимог чинного законодавства: законними та обгрунтованими, а на користь однієї сторони!

Крім цього, судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не те, що формально відносяться до розгляду поданих касаційних скарг, які подані на прийняті рішення нижче стоячих судів, а взагалі покривають протизаконні дії нижче стоячих судів, суддів. Таким чином судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ грубо порушують право громадянина на справедливий суд та вимоги ст.ст.26,27 Кодексу державного службовця, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року №783/5004.

Судді знаючи що тільки в процесуальному порядку(ст.13 ЦПК України) може здійснюватись перевірка прийнятого ними рішення, а тому нічого не бояться, приймають свої рішення з грубими порушеннями вимог чинного законодавства на користь однієї сторони.

Тобто! Ні судді апеляційної та касаційної інстанції при перегляді судових рішень суду першої інстанції якраз і не дають належну оцінку процесуальним діям суддів щодо конкретної судової справи.

Це означає, що прийняте протизаконне рішення нижче стоячим судом вище стоячий суд не скасує і відповідно суддю, який прийняв рішення з порушенням вимог чинного законодавства, до відповідальності не притягує.

Взагалі порядку подання вище стоячим судом рішення про притягнення до відповідальності судді, який прийняв явно протизаконне рішення НАВІТЬ прямо не передбачено ні в процесуальних кодексах(ст.ст. 211,320,350 ЦПК України, ст.ст. 166,208, 233 КАС України, ...), ні в самому Законі України «Про судоустрій і статус суддів», ні в Кодексі професійної етики судді.

А відповідно ні один з судів, виявивши під час розгляду справи за апеляційною, касаційною скаргами порушення закону нижче стоячим судом, суддею, не приймає окремої ухвали, та не направляє її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Таких окремих ухвал судів в судовій гілці влади взагалі просто немає. Це і є кругова порука серед суддів.

Самі судді до цього часу не прийняли Кодекс професійної етики судді, а прийнятий та затверджений V з'їздом суддів України 24.10.2002, не відповідає ні загальноприйнятим вимогам Кодексу державного службовця, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року №783/500, ні Кодексу професійної етики працівника державної податкової служби України ...

Опублікований проект Кодексу професійної етики судді це взагалі якесь НЕПОДОБСТВО, ПАРОДІЯ, що не витримує абсолютно ніякої критики.

До того часу поки не будуть внесені відповідні зміни, доповнення про відповідальність суддів в Конституцію України, чинне законодавство, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Кодекс професійної етики судді і вони не будуть відповідати навіть тим законам про державного службовця, про корупцію, які вже прийняті – в судовій гілці влади порядку не буде і судді будуть і далі приймати рішення не у відповідності до вимог чинного законодавства: законними та обгрунтованими, а на користь однієї сторони!

Крім вище викладеного треба негайно вирішувати питання про урегулювання питання про притягнення судді до кримінальної відповідальності за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови на любій стадії розгляду справи(ст.375 КК України).

Навіть на цей час ця стаття передбачає за особисту заінтересованість: помста, заздрість, ревнощі тощо притягати суддю, який прийняв протизаконне рішення до кримінальної відповідальності, АЛЕ(!) такої практики, щоб такого суддю було притягнуто до кримінальної відповідальності ВЗАГАЛІ НЕМАЄ.Такої практики взагалі не існує. Ніхто не хоче брати на себе таку відповідальність і притягати судду до кримінальної відповідальності.

4. Висловити прохання до Люстраційного комітету України про притягнення суддів: Шестакова Зульфія Сабітовна – № 0426/13441/2012 провадження 8/0426/22/2012 - Нікопольський міськрайонний суд, до відповідальності:

1). Внести відповідні зміни, доповнення про відповідальність суддів в Конституцію України, чинне законодавство, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Кодекс професійної етики судді, щоб вони відповідали не тільки тим законам про державного службовця, про корупцію, які вже прийняті в Україні, а і світовим стандартам.

2) По сприяти щоб Верховна рада України привела законодавство про суддів у відповідність до законодавства про державного службовця, про корупцію, Кодекса державного службовця, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2000 року №783/5004.

3) Якомога скоріше внести доповнення, зміни до процесуальних кодексів України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про те, щоб судді апеляційної та касаційної інстанції при перегляді судових рішень надавали належну оцінку процесуальним діям суддів щодо конкретної судової справи і виносили окрему ухвалу про направлення її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону саме суддею, притягнення такого судді до відповідальності.

4)Зобов’язати суддів виконувати вимоги чинного законодавства! Не виконання вимог чинного законодавства і прийняття протизаконного рішення, скасованого вище стоячим судом, повинно бути однією з підстав для звільнення з посади судді.

5). ЗОБОВ’ЯЗАТИ з’їзд суддів прийняти Кодекс професійної етики судді України, який би відповідав загальним нормам етики поведінки державного службовця – світовій практиці, законодавству України про коррупцію, Кодексу державного службовця України.

6). Провести перевірку викладеного вище, винних посадових осіб - суддів, на підставі зібраних матеріалів, притягти до відповідальності, посприяти відновленню справедливого вирішення спору по відновленню мене, Лаврецької Марини Юріївни, на посаді завідуючої аптеки №22 м.Нікополь, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу .

5. Засвідчити особистим підписом обізнаність заявника щодо правових наслідків за подання недостовірних відомостей стосовно судді. __________________________________

Всі відомості, подані у цій заяві є правдивими, і я обізнана з тим, що у випадку поширення мною неправдивої інформації я можу бути притягнута до встановленої законом відповідальності.

Дата 18.09.2014р. Підпис заявника