ГЛАВНАЯ
 
КОНСУЛЬТАЦИИ
 
КРИК ДУШИ
 
 
 
О НАС
Эту страницу ведет юрист Совета Комитета общественного спасения Коряков Анатолий Иванович.

В.А.!!!
Ты не поверишь!!! В Никопольском горрайонном суде Днепропетровской области находится одно дело, которое не рассмотрено с 1993 года до н.в.!!!

Я либо чего то недопонимаю, либо это ДЕЛО, - судей и адвокатов - чисто коммерческое дело: «совместные действия» судьи Писаревой Т.Х. и адвоката Чуприны Н.Н., а в последствии, - судьи Троян Н.А. и адвоката Котелевец М.М., а ещё позже, судьи Троян Н.А. и адвоката Чуприна Н.Н., по зарабатыванию денежек и «выкручиванию» «интересов» клиента, который оплачивает принятое судом решение.
При этом если судья Писарева Т.Х. действовала строго в интересах одной стороны, - истца Булатецкого А.А., которого представляла адвокат Чуприна Н.Н., и чего не скажеш в отношении другого судьи - Троян Н.А., которая по сути поступила двулично, - «и вашим, и нашим»: 1. адвокату Котелевец М.М. «содействовала» при принятии ПОЛОВИНЧАТОГО(!) решения от 09.08.2004,  года, дело № 2-18/2004  года), а потом: 2. сделала услуги адвокату Чуприне Н.Н.: - НЕ устроила скандал после пропажи дела, а скорее всего она, судья Троян Н.А., САМА ОТДАВАЛА материалы и дела № 2-975 1992г., и дела № 2-18/2004  года, стороне истца Булатецкого А.А., - либо представителю Булатецкому Ю.Г., либо Булатецкой Ольге Васильевне, либо их адвокату Чуприне Н.Н., которые и были уничтожены и в 1994, и в 1995, и в 2004 годах, и что больше соответствует оставшимся доказательствам; - НЕ восстановила полностью материалы этого  дела ни в 1995, ни в 2004 годах; - НЕ поднимала вопрос о восстановлении этого дела  на  протяжении двух десятилетий с 1995 по 2004, и с 2004 по 2014 годы; - НЕ назначала это дело к его рассмотрению на протяжении более двадцати лет - с 1993 по 2004, и с 2004 по 2014 годы. И поступила так судья Троян Н.А., как я лично понимаю, по нескольким причинам: 1. Из-за желания «подзаработать»; 2. Из-за «суддейской» солидарности и круговой поруки среди суддей, - у адвоката Чуприны Нины Николаевны, здесь же, в Никопольском горрайонном суде, работает судьёй её сын, - Чуприна Андрей Петрович. И именно эта причина, насколько я понимаю, стала тем основанием, что это дело НЕ рассматривалось на протяжении более двадцати лет.   
Чтобы понять, что же происходит по этому делу: почему я делаю такие выводы, кто, и что «выкручивает» и в чьих интересах, я просто попытаюсь выяснить течение событий. РАЗУМЕЕТСЯ, - на основании сохранившихся в наличии доказательств! 
Суть дела заключается в том, что: 
- Совместно проживали, сожительствовали мужчина и женщина, выращивали сельхозпродукцию на выделенном земельном участке, на котором и построили дом. Через несколько лет совместной жизни этот мужчина умирает, но у него есть сын от другой женщины, который нанимает адвоката Чуприну Н.Н. для оказания юридической помощи при принятии наследства после смерти своего отца. Большую часть этого наследства сын наследодателя - Булатецкий А.А.,  при участии адвоката Чуприны Н.Н., получил в установленном законом порядке. Только земельный  участок №561 в садовом товариществе «Славутич» ему был выделен в пользование по решению заводской администрации и комитета профсоюзной организации Никопольского ЮТЗ, в связи с чем он и был принят в члены садового товарищества. 
НО!!! Другой стороной, и тоже для оказания юридической помощи, был нанят адвокат Котелевец М.М., который  предпринял меры по защите интересов второй стороны, - Каракуцы Н.С.. Необходимо обратить внимание на то, что помощь адвоката Котелевца М.М. сразу же оказала определённые положительные действия, - решением № 322/31 от 18 марта 1992 г. было отменено решение № 28 от 19.12.1991 года о выделении Булатецкому А.А. земельного участка №561 в садовом товариществе «Славутич» в связи с тем, что земля по наследству передаётся только гражданам Украины, а сам Булатецкий А.А. проживает и является гражданином России. Более того, совместным  решением дирекции и заводского комитета профсоюза Никопольского ЮТЗ № 519/33-ОК от 10 апреля 1992 года «О перераспределении земельного участка №561 в садовом товариществе «Славутич» - земельный участок №561 в СТ «Славутич» выделен работнику ТВЦ-1 Никопольского Южнотрубного завода Каракуце Н.С.. Копия данного решения 519/33-ОК от 10 апреля 1992 года, заверенного адвокатом Котелевец М.М., была предоставлена в суд и приобщена к  материалам дела № 2-975 1992г.. 
Булатецкий А.А., обжаловал решение дирекции и заводского комитета профсоюза Никопольского ЮТЗ № 322/31 от 18 марта 1992 г. об отмене решения №28 от 19.12.1991 года о выделении ему земельного участка №561 в садовом товариществе «Славутич», почему то не в вышестоящий орган, решение которого является окончательным, а предъявил в суд Исковое заявление (дополнение) от 27.06.1992г. к Никопольскому ЮТЗ и профкому ЮТЗ о признании права собственности в порядке наследования по закону на имущество и признании права владения садовым участком. Скорее всего здесь не сработал адвокат Булатецкого А.А., - Чуприна Н.Н., которая либо не знала порядок обжалования такого решения, либо уже договорилась с судьёй о принятии решения в пользу Булатецкого А.А., а может было ещё какое то решение этого вопроса, но о котором мы не знаем.
Тем не менее решением от  13.07.1992г., дело № 2-975 1992г. Никопольский городской суд, судья Писарева Т.Х., при участии представителя по доверенности Булатецкого Юрия Григорьевича и адвоката Чуприны Н.Н., без участия сторон: представителя садового товарищества "Славутич", администрации Никопольского ЮТЗ и профкома ЮТЗ, адвоката Котелевец М.М., признал за Булатецким Александром  Александровичем как право владения садовым участком №561 в садовом товаришестве "Славутич", так и право собственности на  садовый дом, подвал, туалет, теплицу, расположенные на участке № 561.  
При этом смущают вопросы: ПОЧЕМУ до принятия своего решения судом, судья Писарева Т.Х., не были направлены  ответчикам  копии: - исковых заявлений - первичное и дополнительное для ознакомления; - определение суда о привлечении в качестве ответчиков администрации и профсоюза Никопольского ЮТЗ; - не ставились в известность о дате судебного заседания и не приглашались представители администрации с  профсоюзным комитетом Никопольского ЮТЗ, я уже не говорю о Каракуце Н.С., которая подала заявление о привлечении её в качестве третього лица по этому делу, но по нему не было ВООБЩЕ принято никакого решения. Не было направлено и само принятое решение от  13.07.1992г., дело № 2-975 1992г. отсутствовавшим учасникам судебного процесса. Смущает вопрос и о том, почему суд, судья Писарева Т.Х., не приняла во внимание то, что совместным решением администрации и профсоюза земельный участок, с садовым домом, уже передан во владение и пользование Каракуце Н.С., ведь на это указывал в уточнённом Исковом заявлении (дополнительное) и сам Булатецкий А.А., как я понимаю, составленного именно адвокатом Чуприной Н.Н.. О том, что суду было ДОСТОВЕРНО известно о том, что Булатецкий А.А. не является владельцем земельного участка  и о чём прямо указано и в самом этом решении: «По решению профкома Южнотрубного завода от 18.03.92г, отменено предыдущее  решение о выделении Булатецкому A.A. земельного участка и участок выделен члену общества Каракуце Н.С..». Почему же тогда при принятии своего решения по этому делу суд не учёл: - наличие решения о выделении именно Каракуце Н.С. земельного участка №561 в СТ «Славутич»; - совместное проживание наследодателя и Каракуцы Н.С., что и Каракуца Н.С. вкладывала в строительство этого садового дома свои сбережения; - требования действующего законодательства: ст.6 Земельного кодекса УССР от 18.12.1980г., ст.5 Земельного кодекса Украины от 13.03.1992г.: земля в наследуемое владение передаётся только гражданам Украины. Тогда как Булатецкий А.А. является гражданином РФ и постоянно проживает в г.Рязани РФ и т.д..  
И таких вопросов и вопросиков много.
Из выше сказанного, и как я понимаю, следует, что судья Писарева Т.Х. провела ЗАКРЫТОЕ(!) судебное заседание, при участии только одной стороны: представителя по доверенности Булатецкого Ю.Г., и адвоката Чуприны Н.Н., с принятием решения в пользу одной стороны, - истца Булатецкого А.А.. Адвокат Чуприна Н.Н., я так считаю, это Чуприна Нина Николаевна. Но мне известно, что в н.в. у Чуприны Н.Н. есть свидетельство на занятие адвокатской деятельностью, которое видано ей в 1993, а не в 1992 году, - Свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністтю № 0357 від 11.09.1993р.,Чуприне Нине Николаевне, видане на підставі Рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 11 сентября 1993 року №2. Возможно это свидетельство получено повторно в 1993 году?! А если ей действительно было выдано это свидетельство только в 1993 г., а не годом раньше, т.е в 1992 году, когда она уже по полной считала себя адвокатом, тогда это, как я понимаю, указывает на её большие амбиции, самолюбие, высокомерие, начхательство на всех и всё. Я так думаю, что это уже злоупотребление полномочиями служебным лицом. 
Дальнейшие действия Булатецкого А.А. были такие: решение от  13.07.1992г., дело № 2-975 1992г., Никопольского городского суда, вступает в законную силу 24.07.1992 года, а 08.09.1992 представитель по доверенности, - Булатецкий Ю.Г., на основании этого решения  от  13.07.1992г., дело № 2-975 1992г., заключил договор от 08.09.1992 года о купле-продаже Булатецкой Ольгой Васильевной, садового домика А-2, подвал пд., туалет Б, которые находяться на земельном участке №561 в садовом товариществе «Славутич», при оценочной стоимости 4 800 рублей, за 1521 карбованец.
Право собственности на садовый домик А-2, подвал пд., туалет Б, которые находяться на земельном участке №561 в садовом товариществе «Славутич», сразу же было зарегистрировано в Никопольском бюро технической инвентаризации под №1-57 на Булатецкую Ольгу Васильевну.
При этом сделка эта была совершена тихо, без обращения на неё какого-либо внимания. О том, что собственником и земельного участка №561 в садовом товариществе «Славутич», и право собственности на сам садовый дом на этом участке уже есть другой собственник, никто в самом садовом товариществе в известность ПОСТАВЛЕН НЕ БЫЛ! И это, как я понимаю, всё сделано ТОЛЬКО при прямом участии-консультации адвоката Чуприны Н.Н..
Каракуцей Н.С. на решение от  13.07.1992г., дело № 2-975 1992г., Никопольского городского суда, было подано кассационную жалобу от 20.07.1992г., но которую определением от 04.08.1992г. народный судья Горбенко ПОЧЕМУ ТО возвратил по надуманным(!) причинам. 
НО! Постановлением Президиума Днепропетровского областного суда от 04.08.1993 года, производство в порядке надзора  №44у-123, решение от  13.07.1992г., дело № 2-975 1992г., Никопольского городского суда, было отменено, а само дело направлено на новое рассмотрение в тот же суд, но в другом составе суддей. 
. Председатель Никопольского городского суда поручила дело № 2-975 1992г. рассматривать судье Троян Н.А..  
. Во исполнение Постановления Президиума Днепропетровского областного суда от 04.08.1993 года, производство в порядке надзора  №44у-123, в ноябре 1993 года Каракуца Н.С., в порядке ст.. 140 ГПК Украины, обращается в суд со встречным иском, в процессе рассмотрения гражданского дела № 2-975 1992г., к Булатецкому А.А. о признании права собственности на садовый домик.
.  Дело это назначалось к рассмотрению, но из-за неявки в судебное заседание как самого Булатецкого А.А., так и его представителя - Булатецкого Ю.Г., и даже адвоката Чуприны Н.Н., как представителя, рассмотрение дела откладывалось. 
Согласно Справки от 18.02.1994 г., подписана зам. председателя  Устиновым: «Выдано садоводческим товариществом «Славутич» в том, что с/у 561 действительно числится за Булатецким Александром Александровичем. Справка выдана в городской суд г.Никополя». 
Но СТ «Славутич» о смене пользователя земельного участка №561, собственника садового дома на этом земельном участке, ничего не знали и в 1994 году. И это при том, что ещё в 1992 году собственником и земельного участка, и садового дома на нём, стала Булатецкая Ольга Васильевна. Как я считаю, то сокрытие проведённой сделки купли-продажи проводилось именно при непосредственном участии и консультировании адвоката Чуприны Н.Н..
А потом всех было поставлено в известность, что это дело № 2-975 1992г. сгорело. В суде 03.03.1994 года был действительно пожар, и как говорят, - в результате этого пожара это дело, - находясь у судьи Троян Н.А., и было уничтожено, - сгорело. 
. Каракуца Н.С. подаёт в суд Заявление от 16.05.1994 года с просьбой восстановить утраченное судебное производство и дело назначить к слушанию. К  своему заявлению она приложила некоторые документы – л.д. 11 дело №2-18/04 производство № 2-в-1/14.
. Только через один год, - Определением суда от 29.05.1995 года, судья Троян Н.А., утерянное судебное производство было восстановлено. При этом ссылка в самом этом определении от 29.06.1995г. даётся на предоставленные сторонами: копии исковых заявлений, акты оценок, определение Президиума Днепропетровского областного суда. Дело этим же определением сразу же назначено к слушанию на 13.06.1995 года, НО(!) снова не состоялось из-за не явки участников судебного процесса. Скорее всего суд просто не направлял судебные повестки учасникам процесса, поэтому и не состоялось заседание суда по этому делу.
В н.в. в Никопольском горрайонном суде есть это Определение суда от 29.05.1995 года, которое написано собственноручно судьёй Троян Н.А. – л.д. 12 дело №2-18/04 производство № 2-в-1/14.  
. С 29.05.1995 года само дело судом, судья Троян Н.А., при работающих адвокатах Котелевец М.М. и Чуприна Н.Н., к рассмотрению не назначалось и не рассматривалось и никаких мер к его рассмотрению не предпринималось.
. Правление СТ «Славутич», сообщением от 08.1999г. №42,  поставило в известность и саму Каракуцу Н.С., что «23.06.99г. на заседании правления садового товарищества «Славутич» документы предоставленные Вами: запрос адвоката  Котелевец М.М., исковое заявление  Булатецкого А.А. и постановление президиума Днепропетровского областного суда, из которых следует, что решение  Никопольского городского суда от 13 июля 1992 года является незаконным, правление решило поставить в известность Булатецкого Юрия Григориевича /племянника умершего/ Булатецкого А.Н., который в н.в. пользуется домиком и участком №561 по доверенности от Булатецкого А.А. о том, что до повторного рассмотрения  и решения  Никопольского городского суда владельцем участка, домика и др.. сооружений на территории садового участка являетесь Вы, согласно решения дирекции и профкома ПТЗ за №519/33 от 10.04.92 г. как вдова уменшего садовода.», - л.д.14, дело №2-18/04 производство № 2-в/0182/1/2014.
На такие действия со стороны Каракуцы Н.С. ни Булатецкий Ю.Г., ни Булатецкая О.В. снова не предоставили копию договора от 08.09.1992 года о купле-продаже Булатецкой Ольге Васильевне, садового домика А-2, подвал пд., туалет Б, которые находяться на земельном участке №561 в садовом товариществе «Славутич», с регистрацией в Никопольском БТИ под №1-57.
И это, как я понимаю, всё сделано при прямом участии-консультации адвоката Чуприны Н.Н..
Только через почти одиннадцать лет исковое заявление, НЕ по гражданскому делу № 2-975 1992г., а по делу № 2-18/2004 года по иску Каракуцы Н.С. к Булатецкому А.А., садовому товариществу «Славутич» о признании права собственности на садовый домик и о признании права пользования земельным участком было рассмотрено и удовлетворёно Никопольским горрайонным судом, судья Троян Н.А., - решение от 09.08.2004 года, дело № 2-18/2004 года. Этим решением суд признал ТОЛЬКО(!) право собственности за Каракуцей Н.С. на садовый дом и право пользования земельным участком №561 в садовом товариществе «Славутич». 
Насколько я понимаю, то суд был тоже, как и в 1992 году, ЗАКРЫТЫМ. Но если тогда судья Писарева Т.Х., содействовала адвокату Чуприне Н.Н., то в 2004 году судья Троян Н.А. «содействовала» ПОЛОВИНЧАТО адвокату Котелевцу М.М..
В самом этом решении суда от 09.08.2004 года судья Троян Н.А. ВООБЩЕ не указывает номер дела. Именно на другой номер этого дела указывает выданная архивная справка от 12.03.2014 года Никопольским горрайонным судом, в которой  уже есть указание на то, что дело №2-18/2004 года по иску Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, садовому товариществу «Славутич» о признании права собственности на садовый дом, земельный участок,  в архиве суда отсутствует.
Понимаешь в чём дело?! Как я понимаю, то номер дела присвоили уже новый, а не тот, который был в Никопольском городском суде в 1992 году, - № 2-975 1992г..
В самом этом решении суда от 09.08.2004 г. суд, судья Троян Н.А., было установлено, что ответчик Булатецкий А.А. « самоуправно передал участок своим родственникам.»,  НО(!!!) при этом судом не установлено кто является владельцем земельного участка и собственником садового дома и соответственно не принято решение по вопросам: 
1. о признании судом договора от 08.09.1992 года, зарегистрированного в реестре под. № 2-1977 о продаже Булатецким Александром Александровичем и куплею Булатецкой Ольгой Васильевной, садового дома А-2, подвал пд, туалета Б, которые находятся на земельном участке №561 в СТ «Славутич» - недействительным с момента его совершения;  
2. об отмене  в КП «Никопольское бюро технической инвентаризации» - регистрационная книга №1 за №1-57, 24.09.1992р., запись регистрации за Булатецькою Ольгою Василиевной права собственности на садовий дом А-2, подвал пд, туалет Б, которые находятся на земельном участке №561 в СТ «Славутич».
В процессе рассмотрения этого дела №2-18/2004 года судом, судья Троян Н.А.,  вообще не поднимался вопрос о признании заключённого договора купли-продажи недействительным и отмены регистрации права собственности за Булатецкой О.В.. Судья Троян Н.А. просто сделала вид, что она об этом ничего не знает и знать не хочет.
Т.е. суд, судья Троян Н.А. приняла это ПОЛОВИНЧАТОЕ решение, 1. либо по своему незнанию, 2. либо умышленно. И на второе указывает то, что она умышленно не назначала это дело к рассмотрению и не рассмотрела его на протяженни более десяти лет.  
Одновременно с принятием решения суда от 09.08.2004 г., дело №2-18/2004 года, по иску Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, садовому товариществу «Славутич» о признании права собственности на садовый дом, земельный участок, определением от 09.08.2004 года Никопольский горрайонный суд, судья Троян Н.А., по ходатайству(!) адвоката Котелевца М.М., оставил иск Булатецкого А.А. без рассмотрения. 
Вопрос: почему оставлен без рассмотрения?! Оказывается, что ни сам Булатецкий А.А., ни его представитель Булатецкий Ю.Г., ни их адвокат Чуприна Н.Н., не соизволили прийти в судебное заседание. 
НО! Это решение было принято судом, судья Троян Н.А.,  ТОЛЬКО при участии адвоката Котелевца М.М., без, как представителя Булатецкого А.А. – Булатецкого Ю.Г., так и без участия адвоката Чуприны Н.Н.. По крайней мере о сообщении им даты проведения слушания дела ничего не известно, каких либо подтверждающих доказательств этому просто НЕТ. При этом сам Булатецкий А.А. возражения на иск Каракуцы Н.С. не подал, как не подавала такое возражение и адвокат Чуприна Н.Н.. 
Но я лично считаю, что здесь просматривается определённая позиция бывшего собственника Булатецкого А.А., и нынешнего собственника этого имущества, - Булатецкой О.В., и в ПЕРВУЮ ОЧЕРЕДЬ их представителя адвоката Чуприны Н.Н., которая, как я понимаю, сводится к следующему: ни самого дела  № 2-975 1992г. Никопольского городского суда, ни самого решения суда от 13.07.1992г., дело № 2-975 1992г.,  в суде уже просто нет. Но именно на основании этого решения суда от 13.07.1992г., дело № 2-975 1992г., и была совершена сделка, - нотариально удостоверенный договор купли-продажи, которая зарегистрирована в установленном порядке в Никопольском МБТИ, т.о. собственник садового дома и владелець земельного участка в СТ «Славутич» распорядился своим имуществом, а поэтому  дальнейшее рассмотрение этого дела им уже не то что не выгодно, а вообще НЕ НУЖНО. Как следствие пропало не только дело № 2-975 1992г., но и дело восстановленное определением суда от 29.05.1995г., пропало и дело № 2-18/2004 года с решением от 09.08.2004 года. И все эти дела были у судьи Троян Н.А., у которой были и секретар, и помощник судьи. 
Но САМОЕ ИНТЕРЕСНОЕ ДАЛЬШЕ, - в самом садовом товариществе это решение суда от 09.08.2004 года приняли к исполнению!!! И на что указывает сообщение Булатецкому Ю.Г., С уважением Пред. Правления с/т  «Славутич» В.Н.Кулапин: «Садовое тов. «Славутич» сообщает ВАМ о том, Что согласно решения горрай суда владелицей садового уч. 561 в с/т «Славутич» является Каракуца Н.С.. с/т «Славутич» примет меры по восстановлению права пользования с/у 561  Каракуцой Н.С.. Просьба забрать свои вещи, инструмент с незаконно занимаемого с/у 561.  до 20.02.2005г.»
Это сообщение садового товарищества Булатецкому Ю.Г. указывает на то, что даже в 2004-2005 годах правление садового товарищества «Славутич» не было поставлено в известность и не знало о договоре купли-продажи садового дома на земельном участке №561 и о переходе права собственности на это имущество к  Булатецкой О.В..
И ни Булатецкий Ю.Г., ни сама Булатецкая О.В., снова на такие действия правления СТ «Славутич» не предоставили копию договора от 08.09.1992 года о купле-продаже Булатецкой Ольге Васильевне, садового домика А-2, подвал пд., туалет Б, которые находяться на земельном участке №561 в садовом товариществе «Славутич», с регистрацией в Никопольском БТИ под №1-57.
И это, как я понимаю, всё сделано ТОЛЬКО(!) при прямом участии-консультации адвоката Чуприны Н.Н..
. Как уже обращалось внимание, после принятия решения от 09.08.2004 года, дело № 2-18/2004 года, материалы этого дела снова ИСЧЕЗАЮТ из суда, у судьи Троян Н.А.! При этом какие то действия по этому делу начинаються снова только  через десять лет, т.е. только в 2013 году. Именно в этом году судья Троян Н.А. сделала запрос в Никопольское БТИ и получила справку-ответ от 25.04.2013 №571 в которой её поставлено в известность: по состоянию на 31.12.2012 года право  собственности на  садовый дом №561, который находится в с.Алексеевка Никопольского района в садовом обществе «Славутич», зарегистрирован за Булатецкой Ольгой Васильевной на основании договора купли-продажи от 08.09.1992г., р№2-1977, засвидетельствованый 1 Никопольской государственной нотариальной конторой.
. На запрос в архив, получена архивная справка от 12.03.2014г.: гражданское дело №2-18/2004 в архиве отсутствует. Одновременно с архива предоставлены ксерокопии с алфавита гражданських дел в архиве в котором сделана запись под. №18 – «садов. Тов. «Славутич» Булатецкий А.А. - право.» Но самого дела по иску Каракуцы Н.С. нет.
. После получения этих документов, в связи в утерею дела «суд считает за необходимое восстановить утраченное судебное производство с собственной инициативы с целью защиты прав и интересов Булатецкой О.В., поскольку согласно справки  КП «Никопольское МТБИ» от 25.04.2013 года № 571 право собственности на садовый дом № 561 в садовом товариществе „Славутич" зарегистрировано за Булатецкой О.В. на основании  договора купвли-продажи от 08.09.1992 года р№2-1977, удостоверенного 1-й Никопольской госконторой» - из Решения от 18.03.2014 года, дело №2-18/04 производство № 2-в/0182/1/2014.
Наконец то, через более чем двадцять лет после совершения сделки купли-продажи, суду стало известно то, что собственником садового дома на земельном участке №561 с 1992 года является Булатецкая О.В., а не Булатецкий А.А..
Я восхищён работой адвоката Чуприны Н.Н. по защите интересов своего клиента.
Кроме этого! Ты только вдумайся и представь себе, что в суде, в этом ГОСУДАРСТВЕННОМ УЧРЕЖДЕНИИ, пропадает дело: сгорает в 1994году, его восстаналивают ПОЧЕМУ ТО ровно через один год, - в 1995, но рассматривают ТОЛЬКО(!) в 2004 году и даже принимают судьбоностные решения, но это дело снова пропадает, и по его восстановлению и рассмотрению снова не принимается более десяти лет никаких действий судом, судья Троян Н.А.. Возможны ли такие действия судьи на протяжении стольких лет без участия адвоката Чуприны Н.Н., я думаю, что НЕТ! Потом ВОЗМОЖНА ли пропажа этого дела без непосредственного участия судьи и адвоката, который представлял интересы стороны в деле ?! Я думаю, что тоже НЕТ! Как я понимаю, то скорее всего судья Троян Н.А. «оказывала» услуги, как одной стороне, - адвокат Котелевец М.М., так и другой, - адвокат Чуприна Н.Н., и именно на такое поведение указывают её действия, – принятые решения, - на протяжении всего этого времени с 1993 года по 2014 год.
Как видно из произошедших событий, - пропажа этого дела выгодна только Булатецкой О.В., ныне владелець земельного участка №561 и садового дома на нём, и соответственно её адвокату Чуприне Н.Н.! 
В принятом Решении от 18.03.2014 года, дело №2-18/04 производство № 2-в/0182/1/2014, судья Троян Н.А. попыталась как то обезопасить принятое решение включив в него указание: «Решение окончательное и обжалованию не подлежит.». Тем не менее на него Булатецкой О.В. подана апелляционная жалоба.
. В этот раз Булатецкая О.В. своевременно узнала о принятом решении судом, ДЕЛО ЭТО УЖЕ НЕ ПРОПАЛО, и обжаловала его в установленном порядке, - подав апелляционную жалобу. К поданой апелляционной жалобе, и это после получения судом справки от 25.04.2013 №571 ответа с Никопольского МБТИ,  она НАКОНЕЦ ТО ОБНАРОДОВАЛА, и приложила: копию договора купли-продажи от 08.09.1992 года, технического паспорта на садовый дом выписанного Никопольским МБТИ на неё, Булатецкую О.В..    
. Апелляционный суд Днепропетровской области своим определением от 18.08.2014 года Решение Никопольского горрайонного суда Днепропетровской области от 18.03.2014 года отменил, производство по делу о восстановлении утраченного судебного производства по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу «Славутич», о признании права владения садовым участком и правом собственности на садовый дом, по иску Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество «Славутич», о признании права собственности на садовый дом закрыл.
 Вот так! 
При этом отменённое решение от  13.07.1992г., дело № 2-975 1992г., Постановлением Президиума Днепропетровского областного суда от 04.08.1993 года, производство в порядке надзора  №44у-123, не рассмотрено до н.в.. 
Понимаешь?! Дело № 2-975 1992г. так и не рассмотрено до н.в.. А сейчас уже за окном, если не ошибають, то 2018 год!

На протяжении всего этого времени адвокат Чуприна Н.Н. как бы участия в судебном заседании, - принятие судом, судья Троян Н.А.: определения суда от 29.05.1995 года о восстановлении дела, решения от 09.08.2004 года, дело № 2-18/2004 года, решения от 18.03.2014 года, дело №2-18/04 производство № 2-в/0182/1/2014, не принимает и появляется она, адвокат Чуприна Нина Николаевна,  только в 2015 году, в связи с подачей иска Каракуцей Н.С. ко всем учасникам этого процесса: Булатецкому А.А., его представителю - Булатецкому Ю.Г., Булатецкой О.В., уже на основании Договора от 02.10.2015г. про надання юридичних послуг, а также  свидетельства № 0357 от 11.09.1993р., которые приобщены к материалам гражданского дела № 182/2621/15-ц, лист дела №35-36.
И вот уже в процессе рассмотрения этого дела, адвокат Чуприна Нина Николаевна, в судебном заседании, уже несколько раз так настойчиво - требовательно-капризно-просительно указывает судье Никопольского горрайонного суда Рыбаковой В.В. на то, что нет такого дела по иску Каракуцы к Булатецкому А.А., нет в оригиналах и принятых решений суда!!! При чём так уверенно заявляет, что возникают даже какие то такие смутные сомнения по вопросу пропаж этого дела. 
Но такое поведение адвоката как раз и указывает на добросовестное выполнение своих непосредственных обязанностей адвоката, как представителя стороны по гражданскому делу, который ПРЕКРАСНО(!) знает материалы дел, даже не подавав соответствующего заявления об ознакомлении с этими материалами и не ознакомившись с ними в присутствии судебных приставов в специально отведённом для этого помещении.
Как я понимаю, то это как раз указывает на возможность адвоката ознакомления с материалами дел у судьи минуя установленный порядок, - по заявлению, под присмотром у судебного пристава.
Я лично считаю, что честь и хвала адвокату Чуприне Н.Н. за её добросовестное отношение к выполнению своих профессиональных обязанностей по выполнению поручения своего клиента по защите его интересов в суде. Но возникает вопрос связанный с выполнением требований действующего законодательства. Ведь выше изложенные действия как раз и связаны с грубейшим нарушением требований действующего законодательства, его Величества Закона! Как быть с этим?!
При этом, несмотря на то, что за Каракуцей Н.С. признано СУДОМ(!) право собственности на садовый дом и право пользования земельным участком решение это до н.в. НЕ выполнено, и именно потому, что Булатецкая Ольга Васильевна ПРЕПЯТСТВУЕТ владеть, пользоваться Каракуце Н.С. садовым участком №561 в СТ «Славутич», садовым домом на нём. Свои вещи до этого времени не забрала, ключи от входных дверей ни самой Каракуце Н.С., ни должностным лицам садового товарищества не передала до этого времени.
Больше того, в мае 2017 года муж Булатецкой Ольги Васильевны, - Булатецкий Юрий Григориевич, в её присутствии и её молчаливого согласия, в грубой, нецензурной форме не пустил Каракуцу Н.С. на земельный участок. 
Председатель СТ «Славутич» Фешрал К.А., когда к нему обратились за помощью, - указал что его проконсультировал юрист, что право собственности на садовый дом на земельном участке №561 в СТ «Славутич» принадлежит именно Булатецкой О.В., которая и предоставила все необходимые документы.
В связи с такими действиями было подано соответствующее заявление  в полицию, - ст..356 УК Украины – самоуправство. 
Кроме того было подано и жалобу в Квалификационно-дисциплинарную комисию адвокатури  Днепропетровской области с просьбой провести служебное расследование, проверить выше изложенное и на основании полученных материалов виновного привлечь к ответственности юриста, - это по вопросу консультации председателя Фешрала К.А..
Решением № 123 /ДГІВ-17 от 29.11. 2017 года Квалификационно-дисциплинарная комиссия адвокатуры Днепропетровской области Дисциплираная палати отказала в открытии  дисциплинарного дела в отношении адвоката Чуприны Нины Николаевны.
Сама адвокат Чуприна Н.Н. по заявлению Каракуцы Н.С. заверила КДКА в Днепропетровской области в том, что она «ніколи не надавала юридичної допомоги представнику садового товариства «Славутич» Фешрал Кирилу Олександровичу. Цю людину вона взагалі ніколи не бачила та особисто з ним не знайома. Прізвище представника СТ «Славутич» адвокат дізналася тільки із заяви Каракуци H. С. Адвокат Чуприна Н.М. вважає, що доводи, які викладає Каракуца Н. С. у своїй заяві є безпідставними, вигаданими та такими, що не відповідають дійсності.»
А в самом Решении № 123 /ДГІВ-17 от 29.11. 2017 г. было указано: «Відповідно до п.7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.»
В действующем законодательстве, если человек владеющий прийомами единоборств применит эти свои знания, навыки в быту, - например изобъёт кого-либо, то именно знание этих прийомов и умение их примениь, является отягощающим вину обстоятельством. А у адвокатов, что имеем: - знание действующего законодательства, применение его на практике по защите интересов своих клиентов, - т.е. имеем в этом отношении ВООРУЖЁННОГО(!!!) человека, и такие поблажки в действующем законодательстве, - п.7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката.
В связи с произошедшими событиями Каракуцей Н.С. в н.в. вновь подано заявление от 02.02.2018г. в Квалификационно-дисциплинарную комисию адвокатури  Днепропетровской области с просьбой провести служебное расследование, проверить выше изложенное и на основании полученных материалов виновного,- адвоката Чуприну Н.Н., привлечь к ответственности. Одновременно подано Заявление от 02.02.2018г. о  восстановлении утраченного судебного производства. Кроме этого Жалобой поставлено в известность Дисциплинарную палату Высшего совета правосудия Украины в отношении неправомерных действий(бездействия) суддей Никопольского горрайонного суда Днепропетровской области, которые на протяжении с 1993 года не могут, а скорее всего, не хотят рассмотреть дело.
Какие будут решения и Дисциплинарной палаты Высшего совета правосудия Украины, и Никопольского горрайонного суда, и КДКА Днепропетровской области, - время покажет.
Ну, а пока почитай сам, пусть почитают читатели и порекомендуйте: что же делать Каракуце Н.С. в процессе рассмотрения этого дела в полиции, в суде, в садовом товариществе «Славутич»?! Как себя вести, что делать! Ведь время идёт!!!
Прилагаю материалы.
 С ув. А.И.



Інтернет 
Шановні читачі!
На протязі більше двадцяти п’яти років я намагаюсь повернути свою власність. Все почалось з того, що помер мій чоловік, з яким ми спів мешкали. Спадкоємець, – його син, подав до суду  позов і суд, з грубим порушенням чинного законодавства, прийняв рішення на його користь.
Рішенням від 13.07.1992р., справа № 2-975 1992р., Нікопольський міський суд, суддя Писарєва Т.Х., визнав за Булатецьким Олександром Олександровичем право володіння садовою ділянкою № 561 в садовому товаристві "Славутич" та визнав за ним право власності на  садовий будинок, підвал, туалет, теплицю, розташовані на ділянці № 561.
Представляла інтереси Булатецького О.О. в суді по цій справі, наскільки я розумію, адвокат Чуприна Нина Николаевна(русский язык) – з рішення від 13.07.1992р., справа № 2-975 1992р.. 
Рішення суду вступило в законну силу 24 липня 1992 року, а вже 08.09.1992 року, представником  позивача Булатецького О.О., по довіреності від 27.03.1992р. №3-869, Булатецький Ю.Г., на підставі цього Рішення суду від 13.07.1992р., уклав договір від 08.09.1992 року про купівлю-продаж Булатецькій Ользі Василівні, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», при оціночній вартості 4 800 рублів за 1521 /одна тисяча п’ятсот двадцять один/ карбованців. 
Право власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», було зразу ж зареєстровано в Нікопольському бюро технічної інвентаризації за №1-57. 
І, як я розумію, зроблено було ці дії, - прийняття рішення судом за відсутності інших учасників судового процесу, купівля-продаж садового будинку родичу та реєстрація права власності, саме за безпосердьої участі адвоката Чуприни Н.М..
Але Постановою від 04.08.1993р., провадження в порядку нагляду №44у-123, президіум Дніпропетровського обласного суду скасував Рішення Нікопольського міського народного суду від 13.07.1992 р., справа № 2-975 1992р., а справу направив на новий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Незрозуміло для мене з яких причин рішення по цій справі Нікопольський міськрайонний суд прийняв тільки через одинадцять років, - в 2004.
Рішенням від 09.08.2004р., Нікопольський міськрайонний суд, суддя Троян Н.А., визнав за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич» - рішення від 09.08.2004р.. 
Решення вступило в законну силу 10.09.2004 року.
Позов Булатецького О.О. до Садового товариства „Славутич" про визнання права володіння садовою ділянкою та права власності на садовий будиночок ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 09.08.2004 року залишенно без розгляду. 
При тому що рішенням суду від 09.08.2004р.  встановлено, що відповідач Булатецький О.О. самоуправно передав земельну ділянку своїм родичам, але судом не прийнято рішення: 
1. про визнання судом договору від 08.09.1992 року про продаж Булатецьким Олександром Олександровичем та купівлю Булатецькою Ольгою Василівною, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич» - недійсним з моменту його вчинення; 
2. про  скасування  в КП «Нікопольське бюро технічної інвентаризації» - реєстрова книга №1 за №1-57, 24.09.1992р., запис реєстрації за Булатецькою Ольгою Василівною права власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич». 
Рішення від 09.08.2004р., яким визнано за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич» до цього часу не виконано, Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович, перешкоджають володіти та користуватися мені садовою ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич», садовим будинком на ньому. 
Свої речи Булатецька О.В. з цього садового будинку не забрала, ключі від вхідних дверей ні мені, ні посадовим особам садового товариства не передала до цього часу. 
Рішенням від 18.03.2014 р., справа №2-18/04 провадження № 2-в/0182/1/2014 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області вирішив:
«Считать установленным содержание восстановленного судебного решения Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 года и определения от 09.08.2004 года по гражданскому делу по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком права собственности на садовый домик, Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество «Славутич» о признании права собственности на садовый домик, на основании которого было признано за Каракуцею Ниною Сергеевною права собственности на садовый домик и право пользования участком № 561 в садовом товариществе «Славутич», иск Булатецкого А.А. к Садовому товариству „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый домик определением суда от 09.08.2004 года оставленный без рассмотрения.» - рішення від 18.03.2014 р..
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 18.08.2014р. рішення Нікопольського міскрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2014 року скасував - ухвала від 18.08.2014р..
Залишилось в законній силі Рішення від 09.08.2004р., яким Нікопольський міськрайонний суд визнав за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич».        
На цей час в Нікопольському міськрайонному суді на розгляді знаходиться цивільна справа № 182/2621/15-ц за позовною заявою поданою мною до Булатецкого Олександра Олександровича, Булатецької Ольги Василівни, садового товариства «Славутич», КП «Нікопольське бюро технічної інвентаризації»,  про визнання договору від 08.09.1992 року недійсним та скасування запису реєстрації права власності на садовий будинок – позовна заява від 28.04.2015р.. 
У зв’язку з тим, що один з відповідачей  на цей час проживає в РФ, до суду Московського районного суду м.Рязань, РФ, було направлено доручення про його допит в суді. Виконано це доручення і отримано в Нікопольському міськрайонному суді в кінці 2016 року. 
Перший раз до розгляду ця справа була призначена на 30.01.2017р. на 11-00, вдруге на 04.04.2017р. на 11-00,  втретє на 06.09.2017р. на 11-00, але ні одного разу судове засідання не відбулось у зв’язку з неявкою відповідачів, знову була справа призначена на розгляд на 30.10.2017 року. Тобто призначалась справа до розгляду через кілька місяців.
Будь-яких заходів до сторони, яка не з’явилась на виклик суду на судове засідання суддя Рибакова В.В. не приймала, до адміністративної відповідальності – за неповагу до суду, не притягала, таким чином затягнула розгляд справи майже на рік.

Я на протязі кількох років обробляла цю земельну ділянку №561 в садовому товаристві «Славутич» і саме за сприянням посадових осіб –  колишнього голови правління товариства.
03.05.2017р. я прийшла до своєї земельної ділянки №561 в садовому товаристві «Славутич», але на її території вже були Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович.
Саме Булатецький Юрій Григорович, у присутності Булатецької Ольги Василівни, не пустив мене на мою земельну ділянку стоячи біля межі. При цьому його погрози та вислови на мою адресу були у нецензурній формі і я сприйняла їх як реальні.
За допомогою проти такого самоуправства Булатецького Ю.Г. я звернулась до голови правління товариства «Славутич» Фершал Кирила Олександровича, м.т.0663687969. Але Фершал К.О. відмовив мені у наданні  допомоги, зробивши посилання на те, що Булатецька О.В. надала рішення суду від 09.08.2004р., рішення суду від 18.03.2014р., ухвалу апеляційного суду від 18.08.2014р., договір купівлі-продажу тощо і юрист, до якого він, Фершал К.О., звернувся за правовою допомогою, проконсультувала його так, що право власності і на садовий будинок, і право володіння на земельну ділянку є саме у Булатецької О.В., а не у мене, Каракуци Н.С..
Про те, що Фершал К.О. не надав допомоги по врегулюванню цього спору мені, Каракуці Н.В., на підставі правової допомоги юриста, який його проконсультував, а також що Булатецька О.В. надала йому, Фершалу К.О., всі документи на підтвердження права власності на будинок, і право володіння на земельну ділянку, голова правління СТ «Славутич» Фершал К.О. пояснив і моєму юристу Корякову А.І.. При цьому пообіцяв, що надасть відповідні копії рішень суду, договору купівлі-продажу, які йому надані Булатецькими.  
Але ні сам голова правління СТ «Славутич» Фершал К.О., ні інший представник СТ «Славутич» на судові засідання в 2017 році не приходять взагалі і будь-яких документів суду не надали до цього часу.
На протязі з часу подання мною позовної заяви до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надає правову допомогу Булатецькій О.В., на підставі Договору від 02.10.2015р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №0357 від 11.09.1993р., адвокат Чуприна Ніна Миколаївна.
Я особисто вважаю, я можу і помилятись, що так проконсультувала і голову правління СТ «Славутич» Фершала К.О., і Булатецьку О.В. та її чоловіка Булатецького Ю.Г., саме адвокат Чуприна Н.М.. Адже інтереси Булатецького О.О. в суді по цивільній справі № 2-975 1992р., Рішення від 13.07.1992р., представляла саме адвокат Чуприна Н.Н.. Саме тоді Нікопольський міський народний суд, суддя Писарєва Т.Х., з грубими порушеннями вимог чинного законодавства, прийняв протизаконне рішення. А потім затягування розгляду справи на протязі більше двадцяти п’яти років. Як я розумію, то без участі в цьому затягуванні справи, не обійшлося і без адвоката Чуприни Н.М.. Як я розумію то у адвоката Чуприни Н.М. цілий сімейний підряд  в Нікопольському міськрайонному суді, суддя – син, адвокати тощо.
Мною було подано скаргу на адвоката Чуприну Н.В. до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, але мені відмовлено.
Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович самоправно, всупереч встановленому порядку, захватили земельну ділянку, право володіння, користування та розпорядження,  якої належить мені і це в той час коли йде розгляд цивільної справи за поданої мною позовної заяви і при затягуванні розгляду цієї справи суддею Рибаковою В.В.. 
По злочинним діям посадових осіб, - Булатецьких, мною подано Заяву від 04.05.2017р. до Нікопольського відділу поліції. 
У зв’язку з не повідомленням мене про прийняте рішення я сама вимушена була звернутись з відповідною заявою від 07.09.2017р..
Відповіддю від 19.10.2017 К - 1573 мене було поставлено до відому, що: 
«Проведеною перевіркою встановлено що за даним фактом Ви зверталася до Нікопольського ВП з письмовою заявою яка була зареєстрована до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 7779 від 10.05.2017 року., та проведено перевірку. Про результат перевірку матеріалу Вас було письмово повідомлено за вихідною № 49129 від 22.05.2017 року. Про що Вам було роз'яснено що для врегулювання конфлікту за фактом розподілу садової ділянки № 561, в садовому товаристві «Славутич» між Вами та Булатецьким Олександром Олександровичем, Вам необхідно звернутися до Нікопольського міськрайонного суду з позивною заявою, так як у даному випадку вбачаються ознаки цивільно-правових відносин, які вирішуються виключно у судовому порядку за позовом потерпілої сторони.» 
Маємо те, що проведеною перевіркою працівники поліції встановили, що є  конфлікт між мною, Каракуцею Н.С., та Булатецьким Олександром Олександровичем, а не Булатецькою Ольгою Василівною, яка разом зі своїм чоловіком Булатецьким Юрієм Григоровичем, не пустили мене на мою земельну ділянку. При цьому погрози та вислови Булатецького Юрія Григоровича на мою адресу були у нецензурній формі і я сприйняла їх як реальні. 
Маємо те, що перевірки працівники поліції просто НЕ проводили.
Такі дії працівників поліції мною оскаржені слідчому судді, - подана Скарга  від 02.11.2017р. на  бездіяльність Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Ухвалою від 22.11.2017 року, справа № 182/6225/17 провадження № 1 -кс/0182/2083/2017, слідчий - суддя встановила: Обставини, викладені у заяві Каракуци Н.С. містять обов’язкові ознаки, які вказують на вчинення суспільно-небезпечного діяння. До теперішнього часу та під час судового засідання прокурором не надано доказів того, що відомості викладені у заяві внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження, та задовольнила подану скаргу і зобов’язала відповідальну особу Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості викладені у заяві гр. Каракуци Ніни Сергіївни, яка зареєстрована в «Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» за №7779 від 10.05.2017 року.
Але чомусь я дуже сумнівають що працівники поліції будуть проводити таке досудове розслідування?! Чомусь я впевнена, що мені знову і знову прийдеться звертатись до них (поліції) з заявою про видачу постанови про закриття кримінального провадження, а потім знову звертатись до слідчого судді з проханням про його скасування і так знову буде на протязі дуже довгого часу!

На цей час мною до суду подано Заяву про відновлення втраченого провадження, знову подано скаргу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Дніпропетровській області з проханням провести перевірку викладеного мною вище, а винних притягти до відповідальності. Направлено мною і скаргу до дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, - щоб в Нікопольському суді убрали сімейний підряд.
Відповіді до цього часу не отримала.
Оце такі справи з захопленням моєї власності в Україні. Добитись справедливого вирішення будь-якого питання в Україні дуже важко, - ПОВНА БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ та не виконання ними Закону. АЛЕ більше за все мене бентежить те, що все це проводиться за активної участі адвокатів.
Може я чогось з викладеного не розумію?!
Як мені далі поводитись я просто не знаю, адже з першого прийнятого судом рішення (1992р.), суддя Писарєва Т.Х., адвокат Чуприна Н.М., вже пройшло більше двадцяти п’яти років. 
Будь-ласка! Підкажіть мені, що ж далі робити, як себе поводити під час розгляду цієї справи в суді, поліції, в КДКА  тощо?! Адже я людина похилого віку і ще одні двадцять п’ять років на продовження розгляду справи по поверненню моєї власності я просто не проживу.

07.02.2018р.                                                                           Н.С.Каракуца


Дело №2-975 
                                                                                    1992г.
        Р Е Ш Е Н И Е
 ИМЕНЕМ        УКРАИНЫ
13 июля 1992г.              Никопольский городской народный суд
Днепропетровской oбласти        
в составе:. председательствующего- Писаревой T.X.
народных заседателей Максюты Е.Н.
Малозенова Г.П. при секретаре        Лось И.С.
адвоката        Чуприны H.H.
рассмотрев в открытом судебном заседании в городе Никополе дело
по иску Булатецкого Александра Александровича по доверенности Булатцкий Юрий Григорьевич к садовому товариществу " "Славутич" при профкоме Никопольского южнотрубного завода, профкому ЮТЗ, администрации ЮТЗ, о признании права владения на садовый участок и право собственности на садовый дом, рас¬положенный на этом участке,
установила
Булатецкий А.А. обратился в суд с иском к садовому товариществу «Сла¬вутич» о признании право владения на садовый участок и право собственности на садовый дом, расположенный на этом участке.
В обосновании требований истца представитель истца Булатецкий Ю.Г. пояснил, что 27 мая 1991 г. умер отец истца-Булатецкий Александр Николаевич. Он состоял членом садового участка № 561 садоводческого общества Славутач" с 1988 года, на котором построил садовый двухэтажный домик, подвал, туалет, теплицу, посадил деревья и кустарники.
      Истец является единственным наследником наследственного имущества после смерти отца.
По решению профкома Южнотрубного завода от 19.12.91г, он был принят в члены садоводческого общества и ему была выдана членская книжка, по которой он уплатил необходимые взносы.
В марте 1992г. его исключили из садового общества, так как он проживает в другом государстве, а также потому, что на садовый участок и домик претендует сожительница отца Каракуца Н.С..
Согласно устава садоводческого товарищества "Славутич" имущест¬во отца должно перейти к нему.
Представители ответчиков в судебное заседание не явились, нес¬мотря на то, что о дне и времени рассмотрения дела был извещены заблаговременно, о чем в деле имеется отметка. Причину неявки суду не представили.
Выслушав представителя истца, выступление адвоката, изучив материалы дела, суд считает, что исковые требования подлежат, удовлетворению.
В судебном заседании установлено, что Булатецкому Александру Николаевичу, в 1988 году был выделен садовый участок №561 в садоводческом обществе "Славутич", на котором он построил садовый домик двух этажный, подвал, туалет, теплицу, посадил деревья, кустарники.
27 мая 1991 года Булатецкий А.Н. умер.
               Единственным наследником после его смерти является его сын Булатецкий  Александр Александрович. По решению профкома Никопольского  южнотрубного завода №29 от 19.12.91г. истец был принят в члены садоводческого общества "Славутич", ему была выдана членская книжка садовода и он уплатил все причитающиеся с него взносы.
По решению профкома Южнотрубного завода от 18.03.92г, отменено
предыдущее  решение о выделении Булатецкому A.A. земельного участка и  
участок выделен члену общества Каракуце Н.С..
Истец в установленный законом 6-ти месячный срок принял наследство после смерти отца, поэтому он имеет законное право на все наследственное имущество в том числе и садовый участок с расположен¬ным на нем садовым домиком.
На основании изложенного суд считает, что необходимо за истцом признать право собственности на садовый дом и право владения на садовый участок №561" в садоводческом товариществе "Славутич".
Руководствуясь ст.529,549 Земельного кодекса Украины, Законом о собственности Украины, ст.16 Устава садового товарищества "Славу¬тич",
РЕШИЛ :
признать за Булатецким Александром Александровичем право владения на садовый участок № 561 в садовом обществе "Славутич" и признать право собственности на садовый дом, подвал, туалет, теплицу, расположенные на участка № 561.
Взыскать в пользу Булатецкого A.A. расходы за участие; адвоката в судебном заседании в сумме 5,00 руб. и госпошлину в равных частях с садового общества "Славутич", Никопольского южнотрубного завода, профкоме ЮТЗ в сумме четыреста восемьдесят рублей.
Решение может быть обжаловано в Днепропетровский облсуд в течении 10 дней через нарсуд г.Никополя. Председательствующий - подпись. 
Народные заседатели – подписи.

Решение вступает в законную силу 24 июля 1992 года. Подлинник решения суда – в деле.
Верно:
народный судья – 
зав. канцелярии -

                                                        Договор 
                                                 купли-продажи
Город Никополь восьмого сентября тысяча девятьсот девяносто второго года
Мы, нижеподписавшиеся Булатецкий Александр Александрович, который проживает в г.Рязань за которого действует по доверенности от 27.03.1992г. № 3-869, удостоверенное 2- Рязанской нотконторой гр. Булатецкому Юрию Григориевичу, который проживает в г.Никополь ул.Добролюбова, 42, кВ.19 и гр.Булатецкая Ольга Василиевна, которая проживает в г.Никополе ул.Дружбы, 24, кВ.26 
составили этот договор о таком:
1. ГР.Булатецкий А.А.
продал , а гр.Булатецкая О.Н. купила Садовый дом А-2, подвал пд, уборную Б. которые находятся с.Алексеевка Садовое общество «Славутич» Никопольского р/на садовый дом №561 /пятьсот шестьдесят один карб./
Этот Садовый дом принадлежит продавцу Булатецкому А.А. на основании Решения суда от 13.07.1992г., зарегистрированный в Никопольском бюро технической инвентаризации за №1-57, справки БТИ от 21.08.1992г. №6639.
Продажа совершена за 1521 карб. /одна тысяча пятьсот двадцать один/, деньги продавец получил полностью от покупателя
3. Инвентаризационная (страховая) оценка 1521 карб.
4. Продавец свидетельствует, что указанный садовый дом до этого времени никому другому не проданный, не подарен, в споре и под запретом не пребывает.
5. Все расходы по составлению и оформлению этого договора платит гр. ПОКУПАТЕЛЬ
6. Содержание ст.ст. 101,104, и 226 Гражданского кодекса УССР, сторонам разъяснено.
7. Этот договор составлено в 2 экземплярах, с которых первый экземпляр остаётся на сохранении  в нотариальной конторе, а остальные экземпляры, которые имеют силу оригинала, выдаются покупателю. 
ПОДИСИ: Продавец
                   Покупатель
08 сентября 1992 года этот договор удостоверено мною, Чубенко И.С. государственным нотариусом 1-Никопольской государственной нотариальной конторой. 
Договор подписано  сторонами в моём присутствии. Лица сторон установлено, их дееспособность, а также принадлежность  гр..Булатецкому А.А. жилого дома, который отчуждается, проверено.
В соответствии со статей 227 Гражданского кодекса УССР этой договор подлежит регистрации по месту нахождения дома в Никопольском бюро технической инвентаризации
Проверено: запретов нет.      
Зарегистрировано в реестре под №2-1977
Удержано государственной пошлины 76 карб.05 коп.
Государственный нотариус 
за гр..Булатецкой Ольгой Васильевной садовый домик №561 в садовом обществе «Славутич» в с.Алексеевка
записано в регистрационную книгу №1 регистрационный №57 24 сентября 1992 г. 
начальник бюро технической инвентаризации                Сметана  


производство в порядке        Народный судья - Писарева Т.Х.
надзора № 44у-123        Докладчик – Танасийчук И.С.
           ПОСТАHОВЛЕHИЕ 
       Президиума Днепропетровского областного суда
Президиум Днепропетровского областного суда в составе:
Председателя президиума - Меркуловой Н.Г,
Членов президиума        - Румянцева П.А.
Тамакуловой В:А.
Борисовой А.И.
Танасийчука И.С.
С участием зам. прокурора Днепрепетровской области т.Вовка В.А. Рассмотрел 4 августа 1993 г., протест заместителя прокурора области нa решение Никопольского городского народного суда от 13 июля І992 года по делу по иску Булатецкого Александра Александровича к садоводческому обществу "Славутич" Никопольского южнотрубного завода о признании права владения садовым участком и признании права собственности на садовый дом и другие строения,
установил:
В мае 1992 года Булатецкий А.А предъявил иск к садоводческому обществу "Славутич" Никопольскогр южнотрубного завода о признании права владения садовым участком 561 и права собственности на садовый дом и другие строения.
 Истец указывал, что членом садоводческого общества был его отец Булатецкий Александр Николаевич, которой построил садовый домик, подвал, туалет, теплицу, посалил деревья, кустарники.
27 мая 1991 рода его отец умер.
Он является единственным наследником на имущество после смерти отца, которое он принял. По решению администрации и профсоюзного комитета южнотрубного завода № 29 от 29.12.91 г. он был принят в члены садоводческого общества, а в марте 1992 года исключен и вместо него членом садоводческого общества принята гр.Каракуца H.С. - которая состояла в фактических брачных отношениях с отцом.
В качестве ответчиков по делу были привлечены Никопольский южнотрубный завод и профком.
Решением Никопольского городского народного суда от 13 июля 1992 года исковые требования Булатецкого A.А, удовлетворены, за ним признано право собственности на садовый дом, подвал, туалет, теплицу и право владения садовым участком. Взысканы с ответчиков в пользу истца расходы по делу.
В кассационном порядке дело не рассматривалось.
В протесте поставлен вопрос об отмене решения народного суда в связи о нарушением требований ст.ст.15,30,62 и 172 ГПК Украины.
Ознакомившись с материалами дела, протестом, выслушав прокуpoра, поддерживающего протест, президиум находит, что протест подлежит yдовлетворению по следующим основаниям. 
Дело рассмотрено только с участием представителя истца, факти¬ческие обстоятельства выяснены не полно. 
Надлежащий ответчик - садоводческое общество "Славутич" о дне слушания дела 13.07.92 г. не извещался (л.д.36,37).
Из материалов дела видно, что право на спорный домик и другие строения оспаривает сожительница умершего гр.Каракуца Н.С., которая на момент рассмотрения спора судом была принята в члены садоводческо¬го общества и ей совместным решением администрации и профкома завода был выделен спорный земельный участок, (л.д.8). В жалобе в порядке надзора Каракуца Н.С. указывает, что она жила одной семьей с отцом истца, вместе построили строения на спорном участке, заложили сад. Поэтому суду необходимо было разъяснить истице ее право предъявления встречного иска.
Руководствуясь ст.ст.337 и 338 ГПК Украины, президиум
п о с т а н о в и Л:
Протест заместителя прокурора области удовлетворить. 
Решение Никопольского городского народного суда от 13 июля 1993 года отменить, дело направить на новое рассмотрение в тот же народный суд в ином  составе судей.        
Председатель президиума
Днепропетровского областного суда:        Н.Г.Меркулова


Садовое товарищество 
       «Славутич»
     08.1999 №42                                                          Каракуце Нине Сергеевне

23.06.99г. на заседании правления садового товарищества «Славутич» документы предоставленные Вами: запрос адвоката  Котелевец М.М., исковое заявление  Булатецкого А.А. и постановление президиума Днепропетровского областного суда, из которых следует, что решение  Никопольского городского суда от 13 июля 1992 года является незаконным, правление решило поставить в известность Булатецкого Юрия Григориевича /племянника умершего/ Булатецкого А.Н., который в н.в. пользуется домиком и участком №561 по доверенности от Булатецкого А.А. о том, что до повторного рассмотрения  и решения  Никопольского городского суда владельцем участка, домика и др.. сооружений на территории садового участка являетесь Вы, согласно решения дирекции и профкома ПТЗ за №519/33 от 10.04.92 г. как вдова уменшего садовода.
Согласно Устава садоводческого товарищества «Славутич» ст..1 – членами садового товарищества могут быть гра ждане Украины, которые постоянно проживают на её территории, так … Вы имеете на это все основания.

Председатель правления 
С/т «Славутич»                                    Устинов



З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО
РЕШЕНИЕ
ИМЕНЕМ УКРАИНЫ
9 августа 2004г. Никопольский горрайонный суд
в составе : председательствующего - судьи ТРОЯН H.A. 
при секретаре Кривошеевой О.Г. 
с участием адвоката Котелевца М.М., 
рассмотрев в открытом судебном заседании в Никополе гражданское дело по иску КАРАКУЦЫ НИНЫ СЕРГЕЕВНЫ к БУЛАТЕЦКОМУ АЛЕКСАНДРУ АЛЕКСАНДРОВИЧУ и Садоводческому товариществу «СЛАВУТИЧ» о признании права собственности на садовый домик, и о признании права пользования земельным участком,
УСТАНОВИЛ:
Каракуца Н.С. обратилась в суд с иском о признании за ней права пользования садовым участком №561 в садоводческом товариществе « Славутич» и о признании права собственности на садовый домик, ссылаясь на следующие обстоятельства.. С января 1985г. по 28 мая 1991г. она проживала одной семьёй с Булатецким Александром Николаевичем и за доходы семьи и своим трудом на земельном участке №561 в CT «Славутич» построили садовый домик, посадили фруктовые деревья , кустарники, сделали отмостки и другие сооружения. 28 мая 1991г. Булатецкий А.Н. умер. Ответчик является сыном умершего. Решением дирекции я профкома ЮТЗ за №519/35 от 10 апреля 1992г. земельный участок переведен на имя истицы. Она принята в члены товарищества садоводов. Ответчик получил в наследство автомобиль и другое имущество и самоуправно передал участок своим родственникам.
Ответчик возражений суду по иску не предоставил. В судебное заседание отказался являться.
Выслушав Каракуцу Н.С., её адвоката, проанализировав материалы дела, суд находит иск подлежащим удовлетворению. Из предоставленных суду доказательств видно, что Каракуца и Булатецкий А.Н. жила одной семьёй, вели общее хозяйство, прописаны были в квартире истицы. Оба работали. Имели равный доход. В интересах семьи им был выделен земельный участок, на котором семья построила садовый домик и другие сооружения, вырастили сад. По оценке CT «Славутич» стоимость садового участка и домика определена в сумме 4800 рублей (см. Акт от 04.02.1992г.). Каждый из членов этой семьи имеет равное право на садовый домик и другие сооружения. Поскольку истица является членом товарищества на основании решения CT за № 322/31 от 18 марта 1992г. то садовый участок и садовый домик на нём должен перейти истице. Ответчик постоянно проживает в другой стране и не имеет гражданства Украины, то земельный участок не может быть передан ему в пользование. Материальные претензии к Каракуце он имеет право решить в установленном порядке.
Руководствуясь ст. 17 Закона Украины «О собственности», Земельным кодексом Украины, ст. 15,30,62 ГПК Украины, суд
                           РЕШИЛ:
Признать за Каракуцей Ниной Сергеевной право собственности на садовый домик и право пользования участком №561 в садоводческом товариществе «Славутич». 
Решение может быть обжаловано в месячный срок со дня провозглашения с подачей жалобы через Никопольский горрайонный суд.
ПРЕДСЕДАТЕЛЬСТВУЮЩИЙ
Решение вступило в законную силу 10.09.2004 года


Определение
09 августа 2004 г. Никопольский горрайонный суд
в составе председательствующего - судьи Троян Н.А. 
при секретаре Кривошеевой О.Г. 
с участием адвоката Котелевец М.М. рассмотрев
ходатайство адвоката об оставлении без рассмотрения заявления Булатецкого А.А., 
УСТАНОВИЛ:
Булатецкий А.А. в 1992году обратился в суд с иском к Никопольскому ЮТЗ и профкому ЮТЗ  о признании за ним права владения садовым участком №561 в садовом товариществе «Славутич» и о признании права собственности на садовый дом, подвал, туалет, теплицу. Дело слушалось в суде неоднократно, но истец в судебное заседание не являлся. Срок полномочий доверенности давно истёк. Письменных обращений к суду по поводу не явки его в судебное заседание по врученным ему повесткам и телеграфным уведомлениям суду не направил. Рассмотреть исковое заявление  Булатецкого в его отсутствии не предоставляется возможным.
Руководствуясь ст.172 ч.3, ст.229 ГПК Украины, суд
                 ОПРЕДЕЛИЛ:
Исковое заявление Булатецкого Александра Александровича оставить без рассмотрения. Срок обжалования 15 дней.
ПРЕДСЕДАТЕЛЬСТВУЮЩИЙ: вірно – підпис судді Троян Н.А.

                                                 Булатецкому Ю.Г. 
Садовое тов. «Славутич» сообщает ВАМ о том, Что согласно решения горрай суда владелицей садового уч. 561 в с/т «Славутич» является Каракуца Н.С.
с/т «Славутич» примет меры по восстановлению права пользования с/у 561  Каракуцой Н.С.
Просьба забрать свои вещи, инструмент с незаконно занимаемого с/у 561.  до 20.02.2005г.
В уважением
Пред. Правления
с/т  «Славутич»     В.Н.Кулапин


Одержала 29.12.2014р.

Нікопольське міжміське бюро 
технічної інвентаризації
25.04.2013 №571         Нікопольський міськрайонний суд               
                                      судді Троян Н. А.
На Ваш Вих б/н від 24.04.2013 р.

КП «Нікопольське МБТІ» повідомляє, що станом на 31.12.2012 р. право власності на садовий будинок № 561, що знаходиться в с. Олексіївна Нікопольського р-ну в садівничому суспільстві «Славутич», зареєстроване за Булатецькою Ольгою Василівною на підставі договору купівлі - продажу від 08.09.1992р., р№ 2-1977, посв. І Нікопольською держнотконторою.

Начальник КП «Нікопольське  МБТІ»                          І. П. Сметана

Нікополіський міськрайонний суд 
Дніпропетровської області 
           ОДЕРЖАНО
Вх.№ 1982 13.05.2015р.


Довідка
12.03.2014
Цивільна справа за №2-18/2004 року за позовом Каракуци Ніни Сергіївни до Булатецького Олександра Олександровича, садового товариства «Славутич» про визнання права власності на садовий будинок, земельну ділянку, в архіві суду відсутня.
Архіваріус          Павленко



Дело №2-18/04 
Производство № 2-в/0182/1/2014
                                                               Решение 
                                                           Именем Украины 
18.03.2014 года        г. Никополь
Никопольский горрайонный суд Днепропетровской области в составе: 
председательствующего - судьи: Троян Н. А. 
при секретаре:        Смыковой Ю.В.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда г. Никополя материалы по восстановлению  утерянного судебного производства по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый дом Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество „Славутич" о признании права собственности на садовый домику, суд
установил:
В 1992 году Булатецкий А.А. предъявил иск к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый домику. Решением Никопольского городского народного суда от 13.07.1992 года исковые требования Булатецкого А.А. были удовлетворены.
Постановлением Президиума Днепропетровского обласного суда от 04.08.1993 года указаное решение было отменено.        
В ноябре 1993 года Каракуца Н.С. в порядке ст. 140 ГПК Украины обратилась в суд с иском к Булатецкому А.А. о признании права собственности на садовый домик.
03 марта 1994 года в результате пожара в суде дело было уничтожено. Определением суда от 29.05.1995 года потерянное судовое производство было восстановлено.
Решением Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 года Иск Каракуцы Н.С. к Булатецкому А.А., садового товарищества «СЛАВУТИЧ» о признании права собственности на садовый домик и признание права пользования земельным учаском был удовлетворён, а иск Булатецкого А.А. к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый домик определением суда от 09.08.2004 года оставлен без рассмотрения. 
Указанное дело в архиве суда не сохранилось, что подтверждается архивною справкою, и светокопией с алфавита гражданских дел о наличии такого дела в производстве суда.
При определении решения от 09.08.2004 года суд исходил из того, что «Каракуца и Булатецкий А.Н. жили одной семьёй, вели общее хозяйство, прописаны были в квартире истицы. Оба работали. Имели равный доход. В интересах семьи им был выделен земельный участок, на котором семья построила садовый домик и другие сооружения, вырастили сад. По оценке CT «Славутич» стоимость садового участка и домика определена в сумме 4800 рублей (см. Акт от 04.02.1992г.). Каждый из членов этой семьи имеет равное право на садовый домик и другие сооружения. Поскольку истица является членом товарищества на основании решения CT за № 322/31 от 18 марта 1992г. то садовый участок и садовый домик на нём должен перейти истице. Ответчик постоянно проживает в другой стране и не имеет гражданства Украины, то земельный участок не может быть передан ему в пользование. Материальные претензии к Каракуце он имеет право решить в установленном порядке.»
Обсоятельства, которые бы освобождали ответчика от обязательства возместить вред, судом не было установлено. 
На данное время в связи в утерею дела суд считает за необходимое восстановить утраченное судебное производство с собственной инициативы с целью защиты прав и интересов Булатецкой О.В., поскольку согласно справки  КП «Никопольское МТБИ» от 25.04.2013 года № 571 право собственности на садовый дом № 561 в садовом товариществе „Славутич" зарегистрировано за Булатецкой О.В. на основании  договора купвли-продажи от 08.09.1992 года р№2-1977, удостоверенного 1-й Никопольской госконторой.
Изучив содержание решения, материалы восстановленного судебного производства, суд приходить к следующему.
Согласно ст. 403 ГПК Украины потерянное судебное производство в гражданском деле может быть восстановлено по заявлению лиц, которые брали участие в деле, либо по инициативе суда.
При разрешении судом вопроса о восстановлении потерянного судебного производства, ним были исследованы следующие материалы потерянного производства, которые сохранились: две копии искового заявления Булатецкого А.А., копия искового заявления Каракуцы Н.С., заявление о восстановлении утерянного производства, Постановление Президиума Днепропетровского областного суда, решение о восстановлении утраченного производства, решение дирекции  и завкома профсоюза, кассационная жалоба на решение суда от 13.07.1992 года, определение судьи от 04.08.1992 года, письмо председателя правления садового товарищества, копия решения суда от 09.08.2004 года, определение суда от 09.08.2004 года.
Исходя из изученных судом материалов утерянного судебного производства, суд считает, что по делу  открывалось производство, которое назначалось к рассмотрению и рассматривалось с участием адвоката Котелевец М.М., поскольку эти обстоятельства нашли своё фактическое отражение в копиях решений и определений суда.
Кроме того, суд считает подтверждёным то обстоятельство, что при определении решения от 09.08.2004 года суд исследовал доказательства совместного проживания сторон, ведение домашнего хозяйства, совместную регистрацию в квартире истца, совместной работы, источники их доходов, выдиление земельного участка в их интересах, строительства на нём садового домика, других сооружений, виращивание сада, а также  стоимость спорного имущества, членство истицы в СТ «Славутич», постоянного проживания ответчика за границей и отсутствия у него гражданства Украины.
Также суд считает установленным содержание утраченного решения Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 года, поскольку указанные материалы позволяют полностью и достаточно определить правоотношения, которые сложились между сторонами.
При таких обстоятельствах суд считает, что утерянное судебное производство по гражданскому делу по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый домик, Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество „Славутич" о признании  права собственности на садовый домик, подлежит восстановлению, поскольку такое восстановление  направлено на защиту законных прав и интересов сторон в деле.
На основании вышеизложенного и руководясь ст. 10,11,14,15,403,407,408 ГПК Украины, суд
решил:
Восстановить утерянное судебное производство по гражданскому делу по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый домик, Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество „Славутич" о признании права собственности на садовый домик.
Считать установленным содержание восстановленного судебного решения Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 года и определения от 09.08.2004 года по гражданскому делу по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком права собственносты на садовый домик, Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество «Славутич» о признании права собственности на садовый домик, на основании которого было признано за Каракуцею Ниною Сергеевною права собственности на садовый домик и право пользования участком № 561 в садовом товариществе «Славутич», иск Булатецкого А.А. к Садовому товариству „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый домик определением суда от 09.08.2004 года оставленный без рассмотрения.
Решение окончательное и обжалованию не подлежит.
Судья:

*451*3005184*1*1*


В судебную палату по гражданским делам апелляционного суда Днепропетровской области
Булатецкой Ольги Васильевны, 1953 
года рождения, прожив. 53200, Днепропетровская обл., г.Никополь, ул.Херсонская, 323, телефон (066) 705-13 37
по делу  по иску
Каракуцы Нины Сергеевны
Прож.53200, Днепропетровская обл., г.Никополь, ул.Гагарина, 88/3, телефон (0566)69-44-14
к
Булатецкому Александру Александровичу прож. Россия, г. Рязань, ул.Интернациональная, 15/1, кВ.15, средства связи неизвестны.
Третье лицо:
Садовое товарищество «Славутич»
53200, Днепропетровская обл., г.Никополь, пр. Трубников, 56, средства связи неизвестны.

На решение Никопольского горрайонного суда от 09.08.2014 года
Дело №2/18/14 производство №2-в/0182/1/2014

                                                  Апелляционная жалоба
Решением Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 г. удовлетворён иск Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Алексадровичу, третье лицо: садовое товарищество «Славутич» о признании права собственности на садовый домик и признание права пользования садовым участком.
Я с 08.09.1992 года являюсь собственницей садового домика размером 4.х5.7 м., с подвалом и уборной, расположенного на участке №561 в садовом товариществе «Славутич».
На основании договора купли-продажи удовстоверенного государственным нотариусом 1-й Никопольской госнотконторы И.С.Чубенко. Своё право собственности на приобретённое имущество я зарегистрировала в Никопольском МБТИ 24.09.1992 года.
До 2014 года, т.е. на протяжении 21 года с момента заключённых договора купли-продажи от 08.09.1992 года я постоянно пользовалась принадлежащим мне имуществом.
В конце 2013 года вновь избранный председатель Садового товарищества «Славутич» стал препятствовать мне пользовался моим садовым участком и садовым домиком, ссылаясь на решение Никопольского горрайонного суда о том, что указанное имущество принадлежит не мне.
О существовании какого-либо решения суда, фактически ущемляющего мои права собственности мне ничего не известно не было, поэтому и обжаловать его не имела возможности.
При рассмотрении гражданского дела по иску Каракуцы Н.С. к Булатецкому А.А. я не была привлечена к участию в нём, хотя на момент рассмотрения дела уже 12 лет являлась собственницей спорного имущества.
Когда мне стало известно о существовании решения Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 года, я обратилась в суд для получения копии указанного решения и его обжалования в установленном порядке. Однако копия решения суда от 09.08.2004 г. мне выдана не была поскольку производство по гражданскому делу по иску Каракуцы Н.С. к Булатецкому А.А. было утрачено. Решением Никопольского горрайонного суда от 18.03.2014 года было восстановлено утраченное судебное производство по иску Каракуцы Н.С. к Булатецкому А.А. о признании за ней права собственности на садовый домик.
С указанным решением я была ознакомлена 21.03.2014 года.
Я фактически была лишена судом возможности защищать свои законные права и интересы в суде. Суд решил вопрос о моих имущественных правах и обязанностях не привлекая меня к участию в деле и не вызывая в судебное заседание.
По указанным причинам считаю, что решение Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 года является не законным, нарушающим мои законные права и интересы и подлежит отмене.
На основании изложенного и руководствуясь ст.292, п.4 ч.1 ст.307 ГПК Украины,                                                      Прошу:
                                                                                 18.03.2014
Решение Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 года отменить, производство по делу закрыть.

Приложение: копия договора купли-продажи от 08.09.1992 года; 
копия технического паспорта; 
копия апелляционной жалобы;
копия судебного сбора.
24.03.2014г.                                  п/п                              Булатецкая О.В.

УКРАИНА
ОПРЕДЕЛЕНИЕ
ИМЕНЕМ УКРАИНЫ 
18 августа 2014 года                                                                          г. Днепропетровск
Коллегия суддей судовой палаты по гражданским делам Апелляционного суда Днепропетровской области в составе:
председательствующего -Макарова М.А., 
суддей - Болтуновой Л.М.. Максюты Ж.И..        
при секретаре Завидоновой К .Д.         
рассмотрев в откритом судебном заседании в г.Днепропетровске 
 апелляционную жалобу Булатецкой Ольги Василиевны 
на решение Никопольского горрайонного суда Днепропетровской области от 18 марта 2014 года по делу о восстановлении утраченого судебного производства по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому  товариществу «Славутич», о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый дом, по иску Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Алексадру Александровичу, трете лицо: Садовое товарищество «Славутич», о признании права собственности на садовый дом,-        
Руководствуясь, ст.ст. 303,307, 314, 408 ГПК Украины, коллегия суддей, -
 определила:
 Апелляционную жалобу Булатецкой Ольги Василиевны удовлетворить частично.
Решение Никопольского горрайонного суда Днепропетровской области от 18 марта 2014 года отменить.        
Производство по делу о восстановлении утраченого судебного производства по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу «Славутич», о признании права владения садовым участком и  права собственности на садовый домик, по иску Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество «Славутич», о признании права собственности на садовый дом закрыть.
Определение набирает законной силы с момента провоглашения и напротяжении двадцяти дней может быть обжаловано путём подачи кассационной жалобы непосредственно в Высший специализированный суд Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел.        
Судьи: М.А. Макаров 
             Л.М.Болтунова 
             Ж.И.Максюта





Нікопольський міськрайонний суд
53213, м.Нікополь, вул.Шевченко, 201

 Позивач: Каракуца Ніна Сергіївна
проживаю: 53200, м.Нікополь, вул

                                                                       Відповідачі: 1.Булатецький Олександр Олександрович
РФ,м.Рязань,вул.   , засоби зв’язку не відомі.

   діяв по довіреності
Булатецький Юрій Григорович
проживає: 53200, м.Нікополь, вул. , 
53200, м.Нікополь, вул.,
53220, м.Нікополь, вул.,
53220, м.Нікополь, вул.,                    
засоби зв’язку невідомі.     
 
                                                                                             2. Булатецька Ольга Василівна
проживає: 53200, м.Нікополь, вул. 53200, м.Нікополь, вул.
 53220, м.Нікополь, вул.,
53220, м.Нікополь, вул.  ,  
засоби зв’язку невідомі.     

3. Садове товариство «СЛАВУТИЧ» 
53220, Дніпропетровська обл., м. Нікополь,    
вул. Никитина, 10 код ЗУКПО 21910723 
т.(0566) 65-19-45

4. КП «Нікопольське бюро технічної інвентаризації»
53219, м.Нікополь, вул.К.Маркса,189, засоби зв’язку невідомі.

Позовна заява
про визнання договору від 08.09.1992 року недійсним та скасування запису реєстрації права власності на садовий будинок
Рішенням від 13.07.1992р., справа № 2-975 1992р., Нікопольський міський суд визнав за Булатецьким Олександром Олександровичем право володіння садовою ділянкою № 561 в садовому товаристві "Славутич" та визнав за ним право власності на  садовий будинок, підвал, туалет, теплицю, розташовані на ділянці № 561.
При цьому суду було достеменно відомо, що на земельну ділянку №561 в садовому товаристві "Славутич" претендую я, співмешканка померлого, – Каракуца Н.С., що саме мені, рішенням CT за № 322/31 від 18 березня 1992р. було виділено у володіння та користування цю земельну ділянку з садовим будинком і яким було  скасовано попереднє рішення про виділення  Булатецькому О.О. цієї земельної ділянки.
На розгляд цієї справи суд не запрошував відповідачів, не залучив у якості відповідача і мене, Каракуцу Н.С.. 
Рішення суду вступило в законну силу 24 липня 1992 року, а вже 08.09.1992 року, представником  позивача Булатецького О.О., по довіреності від 27.03.1992р. №3-869, Булатецький Ю.Г., на підставі цього Рішення суду від 13.07.1992р., уклав договір від 08.09.1992 року про купівлю-продаж Булатецькій Ользі Василівні, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», при оціночній вартості 4 800 рублів за 1521 карб./одна тисяча п’ятсот двадцять один/. 
Право власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», було зразу ж зареєстровано в Нікопольському бюро технічної інвентаризації за №1-57. 
Постановою від 04.08.1993р., провадження в порядку нагляду №44у-123, президіум Дніпропетровського обласного суду скасував Рішення Нікопольського міського народного суду від 13.07.1992 р., справа № 2-975 1992р., а справу направив на новий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
При винесенні цього рішення судом було прийнято до уваги те, що:
В касаційному порядку справа не розглядалась.
Нікопольським міським судом під час розгляду цієї справи та прийняття рішення порушені вимоги ст.ст.15,30,62 та 172 ЦПК України:
Справа розглядалась тільки за участі представника позивача, факти¬чні обставини вияснені не повно. 
Належний відповідач – садове товариство "Славутич" про день слухання справи 13.07.92р. не повідомлявся (а.с.36,37).
Спірний садовий будинок та інші побудови оспорює співмешканка померлого гр.Каракуца Н.С., яка на момент розгляду спору судом була прийнята в члени садового товариства і саме їй спільним рішенням адміністрації та профкому заводу було виділено спірну земельну ділянку(л.д.8).
Суд не раз’яснив позивачці її право подання зустрічної позовної заяви у зв’язку з тим, що вона жила однією сім’єю з Булатецьким Олександром Миколайовичем,  батьком Булатецького О.О., разом будували будівлі на спірній ділянці, заклали сад. 
Ця справа в Нікопольському міському суді ні в 1993, ні в наступних роках – до 2004 року, так і не була розглянута.
Але:
-- Повідомленням від 06.08.1993р. №42 правління садового товариства «Славутич» ставило до відому Каракуцу Н.С., що рішення Нікопольського міського суду від 13.07.1992р. є незаконним, правління прийняло рішення повідомити Булатецького Ю.Г. /племінника померлого Булатецького О.М./, що до повторного розгляду справи судом та прийняття рішення Нікопольським міськрайонним судом володільцем ділянки, будинку та інших споруд на території садової ділянки, згідно рішення дирекції та профкому ПТЗ за №519/33 від 10.04.92р.,є я, Каракуца Н.С.. 
--суду надавалась довідка від 17.02.1994р., якою ставилось до відому, що садова ділянка №561 числиться не за Булатецькою Ольгою Василівною, а за Балатецьким Олександром Олександровичем.
Садовим товариством «Славутич» повідомленням поставлено до відому Булатецького Ю.Г. – представника Булатецького О.О., що на підставі рішення Нікопольського міськрай суду володільцем садової ділянки №561 в садовому товаристві «Славутич» є я, Каракуца Н.С., та прохання забрати свої речі, інструмент з незаконно зайнятої садової ділянки №561 до 20.02.2005р.. 
Тільки в 2004 році Нікопольський міськрайонний суд розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за позовом Каракуци Ніни Сергіївни до Булатецького Олександра Олександровича та Садового товариства «Славутич» про визнання права власності на садовий будинок і визанання права користування  земельною ділянкою та встановив:
З січня 1985р. по 28.05.1991г. Каракуца Н.С. проживала однією сем’єю з Булатецьким Олександром Миколаєвичем, зареєстровані були в її квартирі, вели спільне господарство, на їх сім’ю було виділено земельну ділянку №561, за доходи сім’ї та своєю працею на земельній ділянці №561 в CT «Славутич» побудували садовий будинок, посадили фруктові дерева , кустарники, зробили відтмостки та інші споруди. 
Решенням CT«Славутич»  за № 322/31 от 18 марта 1992г. прийнята в члени товариства.
Рішенням дирекції профкома ПТЗ за №519/35 від 10.04.1992р. земельну ділянку переведено на им’я позивача – Каракуци Н.С.. 
Відповідач Булатецький О.О. отримав у спадок автомобіль та все інше майно, самоуправно передав земельну ділянку своїм родичам.
Відповідач заперечень суду по поданому позову Каракуцею Н.С. не надав. В судове засідання відмовився прийти.
По оцінці CT «Славутич» вартість садової ділянки та будинку визначена в сумі 4800 рублів (Акт від 04.02.1992р.). 
Відповідач постійно проживає в іншій державі та не має громадянства України, а відповідно і земельна ділянки не може бути передана йому в користування.
Саме на підставі викладеного суд, Рішенням від 09.08.2004р., визнав за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич». 
Решення вступило в законну силу 10.09.2004 року.
Позов Булатецького О.О. до Садового товариства „Славутич" про визнання права володіння садовою ділянкою та права власності на садовий будиночок ухвалою суду від 09.08.2004 року залишенно без розгляду. 
При тому що рішенням суду від 09.08.2004р.  встановлено, що відповідач Булатецький О.О. самоуправно передав земельну ділянку своїм родичам, судом не прийнято рішення: 
1. про визнання судом договору від 08.09.1992 року про продаж Булатецьким Олександром Олександровичем та купівлю Булатецькою Ольгою Василівною, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич» - недійсним з моменту його вчинення; 
2. про  скасування  в КП «Нікопольське бюро технічної інвентаризації» - реєстрова книга №1 за №1-57, 24.09.1992р., запис реєстрації за Булатецькою Ольгою Василівною права власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич». 
Рішення від 09.08.2004р., яким визнано за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич» до цього часу не виконано, Булатецька Ольга Василівна перешкоджає володіти та користуватися мені садовою ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич», садовим будинком на ньому. Свої речи до цього часу з цього садового будинку не забрала, ключі від вхідних дверей ні мені, ні посадовим особам садового товариства не передала до цього часу. 
Згідно ч.1 ст..203 ЦК України, ред..2004р.: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
(Частина перша статті 203 в редакції Закону N 2756-VI від 02.12.2010)
Згідно ч.1 ст..205 ЦК України, ред..2004р.: 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст..216 ЦК України, ред..2004р.: 1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Згідно ч.2 ст..216 ЦК України, ред..2004р.: 2. Якщо у зв’язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Згідно ч.1 ст..236 ЦК України, ред..2004р.: 1. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
 На підставі викладеного, вимог ч.1 ст. 203, ст.ст.215,216,228,236 ЦК України, керуючись 3,15,118-120 ЦПК України  
                                                       Прошу:
1. Поновити строк для звернення з позовом про визнання договору від 08.09.1992 року недійсним з моменту його вчинення та скасування   запису реєстрації права власності на садовий будинок в КП «Нікопольське бюро технічної інвентаризації». 
2.Визнати договір від 08.09.1992 року про продаж Булатецьким Олександром Олександровичем та купівлю Булатецькою Ольгою Василівною, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», посвідченого 08.09.1992 державним нотаріусом 1-шої Нікопольської державної нотаріальної контори Чубенко І.С., зареєстрованого в реєстрі за №2-1977 - недійсним з моменту його вчинення. 
3. Скасувати   запис реєстрації в КП «Нікопольське бюро технічної інвентаризації» - реєстрова книга №1 за №1-57, 24.09.1992р., за Булатецькою Ольгою Василівною права власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич». 

Додаток:
- копія заяви – 3.
Всі інші матеріали додані до позовної заяви від 14.04.2015р..

28.04.2015р.                                                                               Н.С.Каракуца

ДО НІКОПОЛЬСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ
БУЛАТЕЦЬКОЇ ОЛЬГИ ВАСИЛІВНИ 
Адреса: вул. Дружби, 24, кв. 26, м. Нікополь, Дніпропетровської області, 53200
Вул. Шевенка, 26, кв. 27, м. Нікополь,  Дніпропетровської області, 53200 Вул. Добролюбова, 42, кв. 19, м. Нікополь, Дніпропетровської області,
53200
Вул. Херсонська, 323, м. Нікополь, Дніпропетровської області, 53200 Тел.; 066-705-13-37

Відповідач -2 у справі за позовом: 
КАРАКУЦИ НІНИ СЕРГІЇВНИ Адреса: вул. Гагаріна, 88, кв. З, м. Нікополь, Дніпропетровської області, 53200
Тел.: 050-563-56-67        
До
Відповідача-1: БУЛАТЕЦЬКОГО ОЛЕКСАНДРА І ОЛЕКСАНДРОВИЧА Адреса: вул. Інтернаціоналістів, 16/1, кв. 15, м. Рязань, Російська Федерація Засоби звязку невідомі
Представник за довіреністю
БУЛАТЕЦЬКИЙ ЮРІЙ ГРИГОРОВИЧ* Адреса: Адреса: вул. Дружби, 24, кв. 26і м. Нікополь, Дніпропетровської області! 53200
Вул. Шевенка, 26, кв. 27, м. Нікополь, Дніпропетровської області, 53200 Вул. Добролюбова, 42, кв. 19, м. Нікополь, Дніпропетровської області,  53200 
Вул. Херсонська, 323, м. Нікополь, Дніпропетровської області, 53200 Тел.: 066-705-19-29
Відповідач-3:
Садове товариство «СЛАВУТИЧ» Адреса: вул. Никитина, м. Нікополь, Дніпропетровської області, 53200 Код ЗУКПО 21910723 Тел.: (05662)-65-19-45
Відповідач-4: КП «НІКОПОЛЬСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» 
Адреса: вул. Карла Маркса, 189, м. Нікополь, Дніпропетровської області
53200
Засоби зв’язку відсутні 


ЗАПРЕЧЕННЯ
У Вашому провадженні знаходяться справа за позовом Каракуци Н. С до мене, Булатецького О. О., представником якого є Булатецький Ю. Г., С «Славутич» та КП «Нікопольське БТІ» про визнання договору від 08.09.199І року недійсним та скасування запису рестрації права власності на садови^ будинок. Вважаю цей позов безпідставним, необгрунтованим з насутпних підстав.
У своїй позовній заяві позивачка зазначає, що « ... рішенії Нікопольського міського суду від 13.07.1992 набрало законної сил 24.07.1992, а вже 08.09.1992 ... був укладений договір купівлі-продажу ...» І Мені незрозуміло, як цей факт підтверджує слова позивачки. Більше того, мені незрозуміло, яким чином те, що договір був укладений вже після набрання чинності рішення, може порушувати права позивачки. Рішенням Нікопольського міського суду від 13.07.1992 було визнано за Булатецьким О. право власності на садовий будинок, підвал, туалет, теплицю, розташовані на ділянці № 561 СТ «Славутич». Після виникнення у Булатецького О. права власноті на зазначене майно, він розпорядився ним на власний розсуд продав Булатецькому О. Г. Тобто, у цій частині доводи позивачки абсолютно безпідставними та незрозумілими.
Також щодо посилань позивачки на те, що рішенням Нікопольського місьрайонного суду від 09.08.2004 за нею було визнано право власності на садовий будинок та право користування ділянкою № 561 у СТ «Славутич» можу повідомити наступне. Дійсно, таке рішення суду було винесено. До того ж, рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 18.03.2014 було  
відновлено судове провадження та визнано за Каракуцею Н. С. праві власності на садовий будинок та право користування ділянкою № 561 у С «Славутич». Але відповідачка умисно не повідомляє суд, що ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.08.2014 рішення Нікопольського міськрайонного суду від 18.03.2014 було скасовано провадження по справі про відновлення втраченого судового провадження було закрите. Таким чином, станом на 28.04.2015 - дату звернення до суду позивачки не має права власності на садовий будинок та ділянку № 561 у СТ «Славутич». Це робить посилання у позовній заяві на те, що їй перешкоджають реалізовувати її право користуватися вказаною земельною ділянко, є безпідставним через відсутність такого права.
Проти вимоги позивачки на те, щоб суд поновив їй строк оскарження рішення Нікопольського міського суду від 08.09.1992, я заперечую категорично. Позивачкою не наведено жодних підстав вважати пропуск такого проміжку строку законним. У позовній заяві взагалі відсутні посилання на ті причини, через які вона пропустила цей строк. Більше того, в позовній заяві позивачка неодноразово наголошувала на тому, що їй відомо про існування рішення, яким ніби-то порушені її права. Вона повідомляє, що кілька разів зверталася до суду із заявами, які пов’язані із цим рішення. Врешті-решт, Булатецький О. О. є прийомним сином позивачки. Тому вона не могла не знати про продаж ним садової ділянки, оскільки була присутня при укладенні договору купівлі-продажу, була стороною у всіх справах щодо цієї ділянки, а також претендувала на цю ділянку.        £
Крім того, хочу звернути увагу суду на те, що поновлення майже 25 - річного строку за таких обставин є не тільки порушення норм цивільного законодавства України, а і міжнародного права та принципів здорового глузду.
На підставі викладеного та керуючись 123 ЦПК України, ст. ч 4 с 267 ЦК України,
ПРОШУ:        
У позові Каракуци Ніни Сергіївни до мене, Булатецького Олександра Одександровича, представником якого є Булатецький Юрій Григорович Садового товариства «Славутич» та Комунального підприємства «Нікопольське бюро технічної інвентарихації» про визнання договору від 08.09.1992 року недійсним та скасування запису рестрації права власності на садовий будинок відмовити в повному обсягу.
До позовних вимог Каракуци Ніни Степанівни застосувати строк позовної давності.


26.06.2017                                                        Булатецька О. В.


 Нікопольський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
53200, м.Нікополь, вул.Станіславського,1

 Заявник: Каракуца Ніна Сергіївна
проживаю: 53200, м.Нікополь, вул. 
                                                                                      Заява  
Рішенням від 13.07.1992р., справа № 2-975 1992р., Нікопольський міський суд визнав за Булатецьким Олександром Олександровичем право володіння садовою ділянкою № 561 в садовому товаристві "Славутич" та визнав за ним право власності на  садовий будинок, підвал, туалет, теплицю, розташовані на ділянці № 561.
Рішення суду вступило в законну силу 24 липня 1992 року, а вже 08.09.1992 року, представником  позивача Булатецького О.О., по довіреності від 27.03.1992р. №3-869, Булатецький Ю.Г., на підставі цього Рішення суду від 13.07.1992р., уклав договір від 08.09.1992 року про купівлю-продаж Булатецькій Ользі Василівні, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», при оціночній вартості 4 800 рублів за 1521 карб./одна тисяча п’ятсот двадцять один/. 
Право власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», було зразу ж зареєстровано в Нікопольському бюро технічної інвентаризації за №1-57. 
Постановою від 04.08.1993р., провадження в порядку нагляду №44у-123, президіум Дніпропетровського обласного суду скасував Рішення Нікопольського міського народного суду від 13.07.1992 р., справа № 2-975 1992р., а справу направив на новий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Рішенням від 09.08.2004р., Нікопольський міськрайонний суд визнав за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич» - рішення від 09.08.2004р.. 
Решення вступило в законну силу 10.09.2004 року.
Позов Булатецького О.О. до Садового товариства „Славутич" про визнання права володіння садовою ділянкою та права власності на садовий будиночок ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 09.08.2004 року залишенно без розгляду. 
При тому що рішенням суду від 09.08.2004р.  встановлено, що відповідач Булатецький О.О. самоуправно передав земельну ділянку своїм родичам, але судом не прийнято рішення: 
1. про визнання судом договору від 08.09.1992 року про продаж Булатецьким Олександром Олександровичем та купівлю Булатецькою Ольгою Василівною, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич» - недійсним з моменту його вчинення; 
2. про  скасування  в КП «Нікопольське бюро технічної інвентаризації» - реєстрова книга №1 за №1-57, 24.09.1992р., запис реєстрації за Булатецькою Ольгою Василівною права власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич». 
Рішення від 09.08.2004р., яким визнано за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич» до цього часу не виконано, Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович, проживає: 53200, м.Нікополь, вул.Дружби, 24, кВ.26, або 53200, м.Нікополь, вул.Шевченко, 23, кВ.27, або 53220, м.Нікополь, вул. Херсонська,323, або 53220, м.Нікополь, вул. Добролюбова, 42.кв.19, перешкоджають володіти та користуватися мені садовою ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич», садовим будинком на ньому. 
Свої речи Булатецька О.В. до цього часу з цього садового будинку не забрала, ключі від вхідних дверей ні мені, ні посадовим особам садового товариства не передала до цього часу. 
Рішенням від 18.03.2014 р., справа №2-18/04 провадження № 2-в/0182/1/2014 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області вирішив:
«Считать установленным содержание восстановленного судебного решения Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 года и определения от 09.08.2004 года по гражданскому делу по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком права собственности на садовый домик, Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество «Славутич» о признании права собственности на садовый домик, на основании которого было признано за Каракуцею Ниною Сергеевною права собственности на садовый домик и право пользования участком № 561 в садовом товариществе «Славутич», иск Булатецкого А.А. к Садовому товариству „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый домик определением суда от 09.08.2004 года оставленный без рассмотрения.» - рішення від 18.03.2014 р..
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 18.08.2014р. рішення Нікопольського міскрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2014 року скасував - ухвала від 18.08.2014р..
Залишилось в законній силі Рішення від 09.08.2004р., яким Нікопольський міськрайонний суд визнав за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич».        
На цей час в Нікопольському міськрайонному суді на розгляді знаходиться цивільна справа № 182/2621/15-ц за позовною заявою поданою мною до Булатецкого Олександра Олександровича, Булатецької Ольги Василівни, садового товариства «Славутич» про визнання договору від 08.09.1992 року недійсним та скасування запису реєстрації права власності на садовий будинок – позовна заява від 28.04.2015р.. 
На протязі кількох років я обробляю цю земельну ділянку №561 в садовому товаристві «Славутич» і саме за сприянням посадових осіб – голови правління товариства.

03.05.2017р. я прийшла до своєї земельної ділянки №561 в садовому товаристві «Славутич», але на її території вже були Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович.
Саме Булатецький Юрій Григорович, у присутності Булатецької Ольги Василівни, не пустив мене на мою земельну ділянку стоячи біля межі. При цьому його погрози та вислови на мою адресу були у нецензурній формі і я сприйняла їх як реальні.
За допомогою проти такого самоуправства Булатецького Ю.Г. я звернулась до голови правління товариства «Славутич» Фершал Кирила Олександровича, м.т.0663687969. Але Фершал К.О. відмовив мені у наданні  допомоги, зробивши посилання на те, що Булатицька О.В. надала рішенням суду від 09.08.2004р., рішення суду від 18.03.2014р., ухвалу апеляційного суду від 18.08.2014р., договір купівлі-продажу тощо і юрист, до якого він, Фершал К.О., звернувся за правовою допомогою, проконсультувала його так, що право власності і на садовий будинок, і право володіння на земельну ділянку є саме у Булатецької О.В., а не у мене, Каракуци Н.С..
Про те, що Фершал К.О. не надав допомоги по врегулюванню цього спору мені, Каракуці Н.В., на підставі правової допомоги юриста, який його проконсультував, а також що Булатецька О.В. надала йому, Фершалу К.О., всі документи на підтвердження права власності на будинок, і право володіння на земельну ділянку, голова правління СТ «Славутич» Фершал К.О. пояснив і моєму юристу Корякову А.І.. При цьому пообіцяв, що надасть відповідні копії рішень суду, договору купівлі-продажу, які йому надані Булатецькими.  
Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович самоправно, всупереч встановленому порядку, захватили земельну ділянку, право володіння якої належить мені. 
Згідно ст..356 КК України: Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, -
Посадові особи СТ «Славутич» - голова правління Фершал К.О. та юрист, який надає йому відповідну правову допомогу по цьому питанню є пособниками, які усуненням перешкод сприяють вчиненню злочину іншими співучасниками.
Згідно ч.5 ст..27 КК України: 5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
На підставі викладеного, керуючись  ст. 27, 356, КК України, ст. 214 КПК України,
                                                ПРОШУ:
 1. Прийняти і невідкладно зареєструвати подану мною заяву про скоєння злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань і видати мені пам’ятку про процесуальні права і обов’язки.
2. Почати досудове розслідування у формі досудового слідства на підставі поданої мною заяви про скоєння кримінального правопорушення, що має ознаки складу злочину, передбаченого ст. 27, 356 Кримінального кодексу України.
3. Письмово мені повідомити у встановленому законом порядку, у встановлені законом терміни про початок кримінального провадження і закінчення досудового розслідування вказаного злочину за ст.. 27, 356 Кримінального кодексу України.

Додаток:
- копія паспорту, коду;
- копія рішення від 13.07.1992р.;  
- копія договору від 08.09.1992р.; 
- копія постановления от 04.08.1993г.; 
- копія Повідомлення від 06.08.1993р. №42; 
- копія Рішення від 09.08.2004р.; 
- копія Рішення від 18.03.2014р.; 
- копія ухвали від 18.08.2014р.; 
- копія позовної заяви.

З повагою
04.05.2017р.                                                         Н.С.Каракуца


Нікопольський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
53200, м.Нікополь, вул.Станіславського,1

 Заявник: Каракуца Ніна Сергіївна
проживаю: 53200, м.Нікополь, вул. 

                                                                                      Заява  
В травні 2017 року мною подано Заяву від 04.05.2017р. про скоєння злочину головою правління СТ «Славутич» Фершал К.О., Булатецькою Ольгою Василівною, її чоловіком - Булатецький Юрієм Григоровичем, та юристом, який їх всіх на такі злочинні дії проконсультував.
До цього часу будь якого повідомлення про прийняте рішення посадовими особами поліції мене не повідомлено, копію такого рішення не видано.
Прошу видати копію належно завіреного рішення, яке прийнято посадовими особами відділу поліції по поданій мною, Каракуца Н.С.,  Заяві від 04.05.2017р. про скоєння злочину головою правління СТ «Славутич» Фершал К.О., Булатецькою О.В., її чоловіком - Булатецьким Ю.Г., та юристом, який їх всіх на такі злочинні дії проконсультував.
Рішення прошу видати моєму представнику Корякову А.І..
З повагою
07.09.2017р.                                                     Н.С.Каракуца              


К - 216
49/10321
220517                                                           Каракуца Н.С.
вул. м. Нікополь
Дніпропетровської області 

Шановна Ніно Сергіївно!
Повідомляю що за вхідною К-816 від 10.05.2017 року Ваше письмове звернення зареєстровано в Нікопольському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в «Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» за № 7779 від 10.05.2017 року та проведена перевірка.
Для врегулювання конфлікту за фактом розподілу садової ділянки № 561, в садовому товаристві «Славутич» між Вами та Булатецьким Олександром Олександровичем, Вам необхідно звернутися до Нікопольського міськрайонного суду з позивною заявою, так як у даному випадку вбачаються ознаки цивільно-правових відноснії, які вирішуються виключно у судовому порядку за позовом потерпілої сторони.
В разі не згоди, вказане рішення Ви маєте право оскаржити до Нікопольського міськрайонного суду, розташованого за адресою м. Нікополь вул. Шевченка 201.

З повагою
/Начальник Нікопольського відділу 
поліції Головного управління 
Н а ц і о н а л ь н ої п о л і ц ії 
в Дніпропетровський області                                                  Є.В. Кравцов
                                                                                                 Ю.В.Сидорук    
Вороненко А.В
(095-75-34-537)

Слідчому судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області
53200, м.Нікополь, вул.Шевченко, 201

 Заявник: Каракуца Ніна Сергіївна
проживаю: 53200, м.Нікополь, вул. 
                                                                                      Скарга  
на бездіяльність Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
Мною подано заяву від 04.05.2017 р. до Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.  
Тільки на подану заяву від 07.09.2017р. мені надано повідомлення, яким мене поставлено до відому:
«Проведеною перевіркою встановлено що за даним фактом Ви зверталася до Нікопольського ВП з письмовою заявою яка була зареєстрована до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 7779 від 10.05.2017 року., та проведено перевірку. Про результат перевірку матеріалу Вас було письмово повідомлено за вихідною № 49129 від 22.05.2017 року. Про що Вам було роз'яснено що для врегулювання конфлікту за фактом розподілу садової ділянки № 561, в садовому товаристві «Славутич» між Вами та Булатецьким Олександром Олександровичем, Вам необхідно звернутися до Нікопольського міськрайонного суду з позивною заявою, так як у даному випадку вбачаються ознаки цивільно-правових відносин, які вирішуються виключно у судовому порядку за позовом потерпілої сторони.» 
Маємо те, що проведеною перевіркою працівники поліції встановили, що є  конфлікт між мною, Каракуцею Н.С., та Булатецьким Олександром Олександровичем, а не Булатецькою Ольгою Василівною, яка разом зі своїм чоловіком Булатецьким Юрієм Григоровичем, не пустили мене на мою земельну ділянку. При цьому погрози та вислови Булатецького Юрія Григоровича на мою адресу були у нецензурній формі і я сприйняла їх як реальні.
Маємо те, що перевірки як такової працівники поліції просто НЕ проводили.
Це при тому, що:
Рішенням від 13.07.1992р., справа № 2-975 1992р., Нікопольський міський суд визнав за Булатецьким Олександром Олександровичем право володіння садовою ділянкою № 561 в садовому товаристві "Славутич" та визнав за ним право власності на  садовий будинок, підвал, туалет, теплицю, розташовані на ділянці № 561.
Рішення суду вступило в законну силу 24 липня 1992 року, а вже 08.09.1992 року, представником  позивача Булатецького О.О., по довіреності від 27.03.1992р. №3-869, Булатецький Ю.Г., на підставі цього Рішення суду від 13.07.1992р., уклав договір від 08.09.1992 року про купівлю-продаж Булатецькій Ользі Василівні, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», при оціночній вартості 4 800 рублів за 1521 карб./одна тисяча п’ятсот двадцять один/. 
Право власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», було зразу ж зареєстровано в Нікопольському бюро технічної інвентаризації за №1-57. 
Постановою від 04.08.1993р., провадження в порядку нагляду №44у-123, президіум Дніпропетровського обласного суду скасував Рішення Нікопольського міського народного суду від 13.07.1992 р., справа № 2-975 1992р., а справу направив на новий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Рішенням від 09.08.2004р., Нікопольський міськрайонний суд визнав за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич» - рішення від 09.08.2004р.. 
Решення вступило в законну силу 10.09.2004 року.
Позов Булатецького О.О. до Садового товариства „Славутич" про визнання права володіння садовою ділянкою та права власності на садовий будиночок ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 09.08.2004 року залишенно без розгляду. 
При тому що рішенням суду від 09.08.2004р.  встановлено, що відповідач Булатецький О.О. самоуправно передав земельну ділянку своїм родичам, але судом не прийнято рішення: 
1. про визнання судом договору від 08.09.1992 року про продаж Булатецьким Олександром Олександровичем та купівлю Булатецькою Ольгою Василівною, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич» - недійсним з моменту його вчинення; 
2. про  скасування  в КП «Нікопольське бюро технічної інвентаризації» - реєстрова книга №1 за №1-57, 24.09.1992р., запис реєстрації за Булатецькою Ольгою Василівною права власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич». 
Рішення від 09.08.2004р., яким визнано за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич» до цього часу не виконано, Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович, проживає: 53200, м.Нікополь, вул.Дружби, 24, кВ.26, або 53200, м.Нікополь, вул.Шевченко, 23, кВ.27, або 53220, м.Нікополь, вул. Херсонська,323, або 53220, м.Нікополь, вул. Добролюбова, 42.кв.19, перешкоджають володіти та користуватися мені садовою ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич», садовим будинком на ньому. 
Свої речи Булатецька О.В. до цього часу з цього садового будинку не забрала, ключі від вхідних дверей ні мені, ні посадовим особам садового товариства не передала до цього часу. 
Рішенням від 18.03.2014 р., справа №2-18/04 провадження № 2-в/0182/1/2014 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області вирішив:
«Считать установленным содержание восстановленного судебного решения Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 года и определения от 09.08.2004 года по гражданскому делу по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком права собственности на садовый домик, Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество «Славутич» о признании права собственности на садовый домик, на основании которого было признано за Каракуцею Ниною Сергеевною права собственности на садовый домик и право пользования участком № 561 в садовом товариществе «Славутич», иск Булатецкого А.А. к Садовому товариству „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый домик определением суда от 09.08.2004 года оставленный без рассмотрения.» - рішення від 18.03.2014 р..
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 18.08.2014р. рішення Нікопольського міскрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2014 року скасував - ухвала від 18.08.2014р..
Залишилось в законній силі Рішення від 09.08.2004р., яким Нікопольський міськрайонний суд визнав за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич».        
На цей час в Нікопольському міськрайонному суді на розгляді знаходиться цивільна справа № 182/2621/15-ц за позовною заявою поданою мною до Булатецкого Олександра Олександровича, Булатецької Ольги Василівни, садового товариства «Славутич» про визнання договору від 08.09.1992 року недійсним та скасування запису реєстрації права власності на садовий будинок – позовна заява від 28.04.2015р.. 
На протязі кількох років я обробляю цю земельну ділянку №561 в садовому товаристві «Славутич» і саме за сприянням посадових осіб – голови правління товариства.

03.05.2017р. я прийшла до своєї земельної ділянки №561 в садовому товаристві «Славутич», але на її території вже були Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович.
Саме Булатецький Юрій Григорович, у присутності Булатецької Ольги Василівни, не пустив мене на мою земельну ділянку стоячи біля межі. При цьому його погрози та вислови на мою адресу були у нецензурній формі і я сприйняла їх як реальні.
За допомогою проти такого самоуправства Булатецького Ю.Г. я звернулась до голови правління товариства «Славутич» Фершал Кирила Олександровича, м.т.0663687969. Але Фершал К.О. відмовив мені у наданні  допомоги, зробивши посилання на те, що Булатецька О.В. надала рішення суду від 09.08.2004р., рішення суду від 18.03.2014р., ухвалу апеляційного суду від 18.08.2014р., договір купівлі-продажу тощо і юрист, до якого він, Фершал К.О., звернувся за правовою допомогою, проконсультувала його так, що право власності і на садовий будинок, і право володіння на земельну ділянку є саме у Булатецької О.В., а не у мене, Каракуци Н.С..
Про те, що Фершал К.О. не надав допомоги по врегулюванню цього спору мені, Каракуці Н.В., на підставі правової допомоги юриста, який його проконсультував, а також що Булатецька О.В. надала йому, Фершалу К.О., всі документи на підтвердження права власності на будинок, і право володіння на земельну ділянку, голова правління СТ «Славутич» Фершал К.О. пояснив і моєму юристу Корякову А.І.. При цьому пообіцяв, що надасть відповідні копії рішень суду, договору купівлі-продажу, які йому надані Булатецькими.  
Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович самоправно, всупереч встановленому порядку, захватили земельну ділянку, право володіння якої належить мені. 
Згідно ст..356 КК України: Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, -
Посадові особи СТ «Славутич» - голова правління Фершал К.О. та юрист, який надає йому відповідну правову допомогу по цьому питанню є пособниками, які усуненням перешкод сприяють вчиненню злочину іншими співучасниками.
Згідно ч.5 ст..27 КК України: 5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
Саме у звязку з цим мною і було подано до Нікопольського ВП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області Заяву від 04.05.2017 року з проханням: 
1. Прийняти і невідкладно зареєструвати подану мною заяву про скоєння злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань і видати мені пам’ятку про процесуальні права і обов’язки.
2. Почати досудове розслідування у формі досудового слідства на підставі поданої мною заяви про скоєння кримінального правопорушення, що має ознаки складу злочину, передбаченого ст. 27, 356 Кримінального кодексу України.
3. Письмово мені повідомити у встановленому законом порядку, у встановлені законом терміни про початок кримінального провадження і закінчення досудового розслідування вказаного злочину за ст.. 27, 356 Кримінального кодексу України.
Незважаючи на це мені відмовлено і не зареєстровано подану мною заяву про скоєння злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не видано мені пам’ятку про процесуальні права і обов’язки.
Згідно ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.4 ст.214 КПК України:  4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно п.1) ч.1 ст.303 КПК Україна на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Маємо те, що Нікопольським ВП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області  в Дніпропетровській області, всупереч ст.214 КПК України, було допущено бездіяльність.
Я вважаю, що відомості, викладені мною в заяві повинні були негайно, але не пізніше 24 год. після подання заяви, вноситись до ЄРДР, але цього не зроблено на протязі з травня 2016р..
Копію відповідь від 19.10.2017 К - 1573 мною було отримано 23.10.2017 та строк для оскарження є до 02.11.2017р. включно.
Відповідно до вищевикладеного, керуючись ст.214, 303, 307 КПК України,
                                                              ПРОШУ:
1. Зобов’язати Нікопольський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області прийняти та невідкладно зареєструвати подану мною заяву про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань по відношенню злочинних дій - та розпочати за цією заявою про вчинення злочину досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст. 27, 356 Кримінального Кодексу України.

Додаток:
копія паспорту, коду – на першу адресу;
 копія заяви від 04.05.2017р.;
копія повідомлення від 19.10.2017;
копія повідомлення від 22.05.2017; 
копія скарги.

З повагою
02.11.2017р.                                                         Н.С.Каракуца


Справа № 182/6225/17 
Провадження № 1 -кс/0182/2083/2017
УХВАЛА 
Іменем України
22.11.2017 року        М.Нікополь
Слідчий - суддя Нікопольського міськрайонного суду, Дніпропетровської області, Борисова Н.А., при    
секретарі        Величко Л.П.,
з участю прокурора        Дєткова І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополь скаргу гр. Каракуци Ніни Сергіївни на бездіяльність Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ВСТАНОВИВ:
02 листопада 2017 року до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла скарга гр. Каракуци Ніни Сергіївни на бездіяльність Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, викладених у її заяві, стосовно посадових осіб СТ «Славутич» за правовою кваліфікацією ст. 356 КК України.
В скарзі зазначено, що 04.05.2017 року заявниця Каракуца Н.С. звернулася з письмовою заявою до Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про вчинення посадовими особами СТ «Славутич» кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ст. 356 КК України. Зазначена заява була зареєстрована до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №7779 від 10.05.2017 року. Однак, про результати розгляду її заяви Нікопольським ВП ГУНП в Дніпропетровській області Каракуці Н.С. не було повідомлено. Лише 23.10.202017 року було одержано відповідь про те, що відомості викладені в заяві не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У судове засідання гр. Каракуца Н.С. не з'явилася, хоча повідомлена у спосіб, передбачений чинним законодавством про час та місце розгляду його скарги. Лише 15.11.2017 року на адресу суду надійшло • клопотання гр. Каракуци Н.С., згідно якої остання просила проводити розгляд скарги за її відсутності.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що дійсно 10.05.2017 року за №7779 в «Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» було зареєстровано заяву Каракуци Н.С. Однак вказана заява не містить обставин які б вказували на вчинення суспільно-небезпечного діяння та викладені обставини підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства
Положення ч. 1 ст. 214 КПК України та пункту 2.2 Інструкції, затвердженої наказом МВС України №700 від 14 серпня 2012 р., зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування заяви або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення.
Обставини, викладені у заяві Каракуци Н.С. містять обов»язкові ознаки, які вказують на вчинення суспільно-небезпечного діяння. До теперішнього часу та під час судового засідання прокурором не надано доказів того, що відомості викладені у заяві внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити скаргу представника заявника.
Керуючись 214, 303, 372 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Скаргу гр. Каракуци Ніни Сергіївни на бездіяльність Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Зобов»язати відповідальну особу Нікопольського ВП ГУНГІ в Дніпропетровській області внести до Єдиного реєстру досудових розслі^вань відомості викладені у заяві гр. Каракуци Ніни Сергіївни, яка зареєстрована в «Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» за №7779 від 10.05.2017 року.
Про прийняте рішення повідомити Каракуцу Н.С. 
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя                     Н. А. Борисова

*451*7750345*1*1*

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури  Дніпропетровської області
49101, м.Дніпро, пр. Пушкіна,35/1а

 Заявник: Каракуца Ніна Сергіївна
проживаю: 53200, м.Нікополь, 

                   Чуприна Ніна Миколаївна - адвокат
53200,м.Нікополь, пр.. Трубників, 2/22, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №0357 від 11.09.1993р. на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 11.09.1993р. №2, м.т. 0505726810
                                                                          Заява  
Рішенням від 13.07.1992р., справа № 2-975 1992р., Нікопольський міський суд визнав за Булатецьким Олександром Олександровичем право володіння садовою ділянкою № 561 в садовому товаристві "Славутич" та визнав за ним право власності на  садовий будинок, підвал, туалет, теплицю, розташовані на ділянці № 561.
Рішення суду вступило в законну силу 24 липня 1992 року, а вже 08.09.1992 року, представником  позивача Булатецького О.О., по довіреності від 27.03.1992р. №3-869, Булатецький Ю.Г., на підставі цього Рішення суду від 13.07.1992р., уклав договір від 08.09.1992 року про купівлю-продаж Булатецькій Ользі Василівні, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», при оціночній вартості 4 800 рублів за 1521 карб./одна тисяча п’ятсот двадцять один/. 
Право власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», було зразу ж зареєстровано в Нікопольському бюро технічної інвентаризації за №1-57. 
Постановою від 04.08.1993р., провадження в порядку нагляду №44у-123, президіум Дніпропетровського обласного суду скасував Рішення Нікопольського міського народного суду від 13.07.1992 р., справа № 2-975 1992р., а справу направив на новий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Рішенням від 09.08.2004р., Нікопольський міськрайонний суд визнав за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич» - рішення від 09.08.2004р.. 
Решення вступило в законну силу 10.09.2004 року.
Позов Булатецького О.О. до Садового товариства „Славутич" про визнання права володіння садовою ділянкою та права власності на садовий будиночок ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 09.08.2004 року залишенно без розгляду. 
При тому що рішенням суду від 09.08.2004р.  встановлено, що відповідач Булатецький О.О. самоуправно передав земельну ділянку своїм родичам, але судом не прийнято рішення: 
1. про визнання судом договору від 08.09.1992 року про продаж Булатецьким Олександром Олександровичем та купівлю Булатецькою Ольгою Василівною, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич» - недійсним з моменту його вчинення; 
2. про  скасування  в КП «Нікопольське бюро технічної інвентаризації» - реєстрова книга №1 за №1-57, 24.09.1992р., запис реєстрації за Булатецькою Ольгою Василівною права власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич». 
Рішення від 09.08.2004р., яким визнано за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич» до цього часу не виконано, Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович, проживає: 53200, м.Нікополь, вул. , перешкоджають володіти та користуватися мені садовою ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич», садовим будинком на ньому. 
Свої речи Булатецька О.В. до цього часу з цього садового будинку не забрала, ключі від вхідних дверей ні мені, ні посадовим особам садового товариства не передала до цього часу. 
Рішенням від 18.03.2014 р., справа №2-18/04 провадження № 2-в/0182/1/2014 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області вирішив:
«Считать установленным содержание восстановленного судебного решения Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 года и определения от 09.08.2004 года по гражданскому делу по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком права собственности на садовый домик, Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество «Славутич» о признании права собственности на садовый домик, на основании которого было признано за Каракуцею Ниною Сергеевною права собственности на садовый домик и право пользования участком № 561 в садовом товариществе «Славутич», иск Булатецкого А.А. к Садовому товариству „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый домик определением суда от 09.08.2004 года оставленный без рассмотрения.» - рішення від 18.03.2014 р..
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 18.08.2014р. рішення Нікопольського міскрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2014 року скасував - ухвала від 18.08.2014р..
Залишилось в законній силі Рішення від 09.08.2004р., яким Нікопольський міськрайонний суд визнав за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич».        
На цей час в Нікопольському міськрайонному суді на розгляді знаходиться цивільна справа № 182/2621/15-ц за позовною заявою поданою мною до Булатецкого Олександра Олександровича, Булатецької Ольги Василівни, садового товариства «Славутич», КП «Нікопольське бюро технічної інвентаризації», про визнання договору від 08.09.1992 року недійсним та скасування запису реєстрації права власності на садовий будинок – позовна заява від 28.04.2015р.. 
На протязі кількох років я обробляла цю земельну ділянку №561 в садовому товаристві «Славутич» і саме за сприянням посадових осіб –  колишнього голови правління товариства.
03.05.2017р. я прийшла до своєї земельної ділянки №561 в садовому товаристві «Славутич», але на її території вже були Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович.
Саме Булатецький Юрій Григорович, у присутності Булатецької Ольги Василівни, не пустив мене на мою земельну ділянку стоячи біля межі. При цьому його погрози та вислови на мою адресу були у нецензурній формі і я сприйняла їх як реальні.
За допомогою проти такого самоуправства Булатецького Ю.Г. я звернулась до голови правління товариства «Славутич» Фершал Кирила Олександровича, м.т.0663687969. Але Фершал К.О. відмовив мені у наданні  допомоги, зробивши посилання на те, що Булатицька О.В. надала рішення суду від 09.08.2004р., рішення суду від 18.03.2014р., ухвалу апеляційного суду від 18.08.2014р., договір купівлі-продажу тощо і юрист, до якого він, Фершал К.О., звернувся за правовою допомогою, проконсультувала його так, що право власності і на садовий будинок, і право володіння на земельну ділянку є саме у Булатецької О.В., а не у мене, Каракуци Н.С..
Про те, що Фершал К.О. не надав допомоги по врегулюванню цього спору мені, Каракуці Н.В., на підставі правової допомоги юриста, який його проконсультував, а також що Булатецька О.В. надала йому, Фершалу К.О., всі документи на підтвердження права власності на будинок, і право володіння на земельну ділянку, голова правління СТ «Славутич» Фершал К.О. пояснив і моєму юристу Корякову А.І.. При цьому пообіцяв, що надасть відповідні копії рішень суду, договору купівлі-продажу, які йому надані Булатецькими.  
Але ні сам голова правління СТ «Славутич» Фершал К.О., ні інший представник СТ «Славутич» на судові засідання в 2017 році не приходять взагалі і будь-яких документів суду не 
надали до цього часу.
Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович самоправно, всупереч встановленому порядку, захватили земельну ділянку, право володіння, користування та розпорядження,  якої належить мені і це в той час коли йде розгляд цивільної справи за поданої мною позовної заяви. 
Згідно ст..356 КК України: Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, -
Посадові особи СТ «Славутич» - голова правління Фершал К.О. та юрист, який надає йому відповідну правову допомогу по цьому питанню є пособниками, які усуненням перешкод сприяють
вчиненню злочину іншими співучасниками.
Згідно ч.5 ст..27 КК України: 5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
По цим злочинним діям мною подано Заяву від 04.05.2017р. до Нікопольського відділу поліції. 
На протязі з часу подання мною позовної заяви до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надає правову допомогу Булатецькій О.В., на підставі Договору від 02.10.2015р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №0357 від 11.09.1993р., адвокат Чуприна Ніна Миколаївна.
Я особисто вважаю, що так проконсультувала і голову правління СТ «Славутич» Фершала К.О., і Булатецьку О.В. та її чоловіка Булатецького Ю.Г., саме адвокат Чуприна Н.В..
Крім цього, вже на протязі кількох місяців йде затягування розгляду поданої мною до суду позовної заяви. Засідання суду по цій справі не відбуваються у зв’язку з не явкою до суду на виклики по судовим повісткам голови правління Фершал К.О. або представника СТ «Славутич» та представинка КП «Нікопольське міське бюро технічної інвентаризації». І кожного разу перед судовим засіданням адвокат Чуприна Н.М. обіцяє поставити до відому особисто інших відповідачів, а вже в суді адвокат Чуприна Н.М. дуже наполягає, щоб судове засідання було перенесено у зв’язку з їх неявкою, а суддя В.В.Рибакова переносить розгляд цієї справи на кілька місяців.
У мене особисто склалось таке враження, що не з’являються до суду ці представники відповідачів саме у зв’язку з консультаціями адвоката Чуприни Н.М..
Якщо це дійсно так, то адвокат Чуприна Н.М. грубо порушує вимоги чинного законодавства, яке регулює діяльність адвоката, Правила адвокатської етики, як одного з основних професійних обов’язків адвоката. І саме в тій частині де йдеться мова про дотримання законності - чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності; Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами; Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам;
Як я вважаю, що такі консультації підпадають під ч.5 ст..27, 356 КК України. 
На підставі викладеного, прошу провести службове розслідування, на підставі зібраних матеріалів винних притягти до відповідальності.
Про прийняте рішення прошу поставити мене до відому у письмовій формі та прийняті чинним законодавством строки.
Додаток: 
- копія рішення від 13.07.1992р.;  
- копія договору від 08.09.1992р.; 
- копія постановления от 04.08.1993г.; 
- копія Повідомлення від 06.08.1993р. №42; 
- копія Рішення від 09.08.2004р.; 
- копія Рішення від 18.03.2014р.; 
- копія ухвали від 18.08.2014р.; 
- копія позовної заяви;
- копія заяви від 04.05.2017р.;
- копія заяви .

12.09.2017р.                                                         Н.С.Каракуца


КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА КОМІСІЯ АДВОКАТУРИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДИСЦИПЛІНАРНА ПАЛАТА
49101,м. Дніпро, пр.-кт.Пушкіна,буд.35/І -А , тел.(факс) (056) 770-67-92
РІШЕННЯ № 123 /ДГІВ-17 
29 листопада 2017 року        м. Дніпро
Кваліфікаційно-дисциплінарна КОМІСІЯ адвокатури Дніпропетровської області (КДКА ДО) у складі членів дисциплінарної палати - Бондаря M.І.,Павленко О.Г., Биваліна О.В., Вязанкіної Н.П., Нестерчука C.B., Яловенка О.В., розглянувши у відкритому засіданні за адресою: м. Дніпро, вул. Троїцька, буд.21 «Г», офіс 241 матеріали перевірки відомостей, викладених у заяві гр-ки Каракуци Ніни Сергіївни стосовно поведінки адвоката Чуприни Ніни Миколаївни,
ВСТАНОВИЛА:
на адресу дисциплінарної палати КДКА ДО надійшла скарга Каракуци Н.С., в якій вона вказує про те, що гр.Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович самоуправно, всупереч встановленому порядку, захватали належну їй земельну ділянку, в зв'язку з чим вона вимушена була звернутися до Нікопольського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Булатецьких , садового товариства «Славутич» та КП «Нікопольське бюро технічної інвентаризації» про визнання договору від 08.09.1992 року недійсним та скасування запису реєстрації права власності на садовий будинок.
Правову допомогу по вказаній справі Булатецьким надає адвокат Чуприна Н.М.
Скаржниця вважає, що на протязі кількох місяців йде навмисне затягування розгляду поданої нею до суду позовної заяви. Засідання суду по цій справі не ^відбуваються у зв'язку з не явкою до суду на виклики по судовим повісткам голови правління СТ «Славутич» Фершал К.О. або його представника та представника КП «Нікопольське міське бюро технічної інвентаризації».
Какракуца Н.С. вказує на те, що адвокат Чуприна Н.М., нібито, особисто консультувала голову правління СТ «Славутич» Фершал К.О. та кожного разу, перед судовим засіданням, обіцяє особисто поставити до відома інших відповідачів про їх явку до суду для участі в судових засіданнях, однак вони не з'являються, а вже в суді адвокат наполягає, щоб судове засідання було перенесено у зв'язку з їх неявкою, а суддя В.В.Рибакова переносить розгляд цієї справи на кілька місяців.
На думку скаржниці, вказаними діями адвокат Чуприна Н.М. грубо порушує вимоги чинного законодавства, яке регулює діяльність адвоката, Правила адвокатської етики.
Адвокат Чуприна Н.М. у своїх поясненнях вказала, що 02.10.2015 між нею та Булатецькою Ольгою Василівною був укладений договір на надання юридичної допомоги по справі № 182/2621/15- ц за позовом Каракуци Ніни Сергіївни до Булатецького Олександра Олександровича, Булатєцької Ольги Василівни, садового товариства «Славутич» та до Комунального підприємства «Нікопольське бюро технічної інвентаризації» «Про визнання недійсним договору від 08.09.1992 та скасування запису реєстратора про право власності на садовий будинок». Після направлення позову до суду, справа розглядалася спочатку суддею Шестаковою З.С. а в даний час справа знаходиться у провадженні судді Рибакової В. В.
Адвокат вказує, що ніколи не надавала юридичної допомоги представнику садового товариства «Славутич» Фешрал Кирилу Олександровичу. Цю людину вона взагалі ніколи не бачила та особисто з ним не знайома. Прізвище представника СТ «Славутич» адвокат дізналася тільки із заяви Каракуци H. С. Адвокат Чуприна Н.М. вважає, що доводи, які викладає Каракуца Н. С. у своїй заяві є безпідставними, вигаданими та такими, що не відповідають дійсності. 
До пояснень адвокат надала копію договору про надання юридичних послуг Булатецької О.В. від 02.10.201 5р.
В ході проведення перевірки встановлено, що скаржниця Каркуца Н.С., яка є стороною в справі, в своїй скарзі сама вказує на те, що адвокат Чуприна Н.М. постійно з'являється до суду та вимагає переносу слухання справи в зв'язку з неявкою свідків та інших сторін по справі. Вказана поведінка адвоката вказує на сумлінне виконання нею своїх безпосередніх обов'язків адвоката, як представника сторони по цивільній справі.
Доводи скаржниці про те що адвокат Чуприна Н.М, консультувала і голову правління СТ «Славутич» Фершала К.О. та інших учасників по справі не підтверджуються жодними фактичними даними, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Будь яких відомостей з боку суду щодо порушення адвокатом Чуприною Н.С. законодавства, регламентуючого діяльність адвокатури до КДКА Дніпропетровської області не надходило.

Відповідно до п.7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Враховуючи викладене, керуючись ст.36,37,38,39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської обласної,
ВИРІШИЛА:
1. Відмовити        в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Чуприни Ніни Миколаївни.
2. Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб. Вказане рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії або до суду.
Голова КДКА ДО                                  Верба М.І.
Голова дисциплінарної палати             Бондар М.І. 
Секретар дисциплінарної палати         Павленко О.Г.




Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя України
04050, м. Київ, вул. Студентська, 12-а  

 Заявник: Каракуца Ніна Сергіївна
проживаю: 53200, Дніпропетровська обл.., м.Нікополь, вул. 
    Скарга
щодо неправомірності дій судді
1. Вважаю за необхідне повідомити Вас про факти допущення суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рибаковою Валерією Віталіївною навмисного порушення норм процесуального закону під час розгляду цивільної справи № 182/2621/15-ц провадження № 2/0182/1303/2017, та інших дій судді, які викликають сумніви у її об’єктивності та неупередженості розгляду вказаної справи. 
Статус заявника у цій справі: сторона по справі 

2. Зазначити, відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності:
1) умисне або внаслідок недбалості:
а) незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
3) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
Обґрунтувати в чому саме, на Вашу думку, полягає вищезазначена підстава:
Рішенням від 13.07.1992р., справа № 2-975 1992р., Нікопольський міський суд визнав за Булатецьким Олександром Олександровичем право володіння садовою ділянкою № 561 в садовому товаристві "Славутич" та визнав за ним право власності на  садовий будинок, підвал, туалет, теплицю, розташовані на ділянці № 561.
Рішення суду вступило в законну силу 24 липня 1992 року, а вже 08.09.1992 року, представником  позивача Булатецького О.О., по довіреності від 27.03.1992р. №3-869, Булатецький Ю.Г., на підставі цього Рішення суду від 13.07.1992р., уклав договір від 08.09.1992 року про купівлю-продаж Булатецькій Ользі Василівні, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», при оціночній вартості 4 800 рублів за 1521 карб./одна тисяча п’ятсот двадцять один/. 
Право власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», було зразу ж зареєстровано в Нікопольському бюро технічної інвентаризації за №1-57. 
Постановою від 04.08.1993р., провадження в порядку нагляду №44у-123, президіум Дніпропетровського обласного суду скасував Рішення Нікопольського міського народного суду від 13.07.1992 р., справа № 2-975 1992р., а справу направив на новий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Рішенням від 09.08.2004р., Нікопольський міськрайонний суд визнав за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич» - рішення від 09.08.2004р.. 
Решення вступило в законну силу 10.09.2004 року.
Позов Булатецького О.О. до Садового товариства „Славутич" про визнання права володіння садовою ділянкою та права власності на садовий будиночок ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 09.08.2004 року залишенно без розгляду. 
При тому що рішенням суду від 09.08.2004р.  встановлено, що відповідач Булатецький О.О. самоуправно передав земельну ділянку своїм родичам, але судом не прийнято рішення: 
1. про визнання судом договору від 08.09.1992 року про продаж Булатецьким Олександром Олександровичем та купівлю Булатецькою Ольгою Василівною, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич» - недійсним з моменту його вчинення; 
2. про  скасування  в КП «Нікопольське бюро технічної інвентаризації» - реєстрова книга №1 за №1-57, 24.09.1992р., запис реєстрації за Булатецькою Ольгою Василівною права власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич». 
Рішення від 09.08.2004р., яким визнано за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич» до цього часу не виконано, Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович, проживає: 53200, м.Нікополь, вул.Дружби, 24, кВ.26, або 53200, м.Нікополь, вул.Шевченко, 23, кВ.27, або 53220, м.Нікополь, вул. Херсонська,323, або 53220, м.Нікополь, вул. Добролюбова, 42.кв.19, перешкоджають володіти та користуватися мені садовою ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич», садовим будинком на ньому. 
Свої речи Булатецька О.В. до цього часу з цього садового будинку не забрала, ключі від вхідних дверей ні мені, ні посадовим особам садового товариства не передала до цього часу. 
Рішенням від 18.03.2014 р., справа №2-18/04 провадження № 2-в/0182/1/2014 Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області вирішив:
«Считать установленным содержание восстановленного судебного решения Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 года и определения от 09.08.2004 года по гражданскому делу по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком права собственности на садовый домик, Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество «Славутич» о признании права собственности на садовый домик, на основании которого было признано за Каракуцею Ниною Сергеевною права собственности на садовый домик и право пользования участком № 561 в садовом товариществе «Славутич», иск Булатецкого А.А. к Садовому товариству „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый домик определением суда от 09.08.2004 года оставленный без рассмотрения.» - рішення від 18.03.2014 р..
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 18.08.2014р. рішення Нікопольського міскрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2014 року скасував - ухвала від 18.08.2014р..
Залишилось в законній силі Рішення від 09.08.2004р., яким Нікопольський міськрайонний суд визнав за мною, Каракуцею Ніною Сергіївною, право власності на садовий будинок та право користування ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич».        
На цей час в Нікопольському міськрайонному суді на розгляді знаходиться цивільна справа № 182/2621/15-ц за позовною заявою поданою мною до Булатецкого Олександра Олександровича, Булатецької Ольги Василівни, садового товариства «Славутич», КП «Нікопольське бюро технічної інвентаризації»,  про визнання договору від 08.09.1992 року недійсним та скасування запису реєстрації права власності на садовий будинок – позовна заява від 28.04.2015р.. 
У зв’язку з тим, що один з відповідачем на цей час проживає в РФ, до суду Московського районного суду м.Рязань, РФ, було направлено доручення про його допит в суді. Виконано це доручення і отримано в Нікопольському міськрайонному суді в кінці 2016 року. 
Перший раз до розгляду ця справа була призначена на 30.01.2017р. на 11-00, вдруге на 04.04.2017р. на 11-00,  втретє на 06.09.2017р. на 11-00, але ні одного разу судове засідання не відбулось у зв’язку з неявкою відповідачів, знову справа призначена на розгляд тільки на 30.10.2017 року. Тобто призначається справа до розгляду через кілька місяців.
Будь-яких заходів до сторони, яка не з’явилась на виклик суду на судове засідання суддя Рибакова В.В. не приймає, до адміністративної відповідальності – за неповагу до суду, не притягає, таким чином затягує розгляд справи майже на рік.
Я на протязі кількох років я обробляла цю земельну ділянку №561 в садовому товаристві «Славутич» і саме за сприянням посадових осіб –  колишнього голови правління товариства.
03.05.2017р. я прийшла до своєї земельної ділянки №561 в садовому товаристві «Славутич», але на її території вже були Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович.
Саме Булатецький Юрій Григорович, у присутності Булатецької Ольги Василівни, не пустив мене на мою земельну ділянку стоячи біля межі. При цьому його погрози та вислови на мою адресу були у нецензурній формі і я сприйняла їх як реальні.
За допомогою проти такого самоуправства Булатецького Ю.Г. я звернулась до голови правління товариства «Славутич» Фершал Кирила Олександровича, м.т.0663687969. Але Фершал К.О. відмовив мені у наданні  допомоги, зробивши посилання на те, що Булатецька О.В. надала рішення суду від 09.08.2004р., рішення суду від 18.03.2014р., ухвалу апеляційного суду від 18.08.2014р., договір купівлі-продажу тощо і юрист, до якого він, Фершал К.О., звернувся за правовою допомогою, проконсультувала його так, що право власності і на садовий будинок, і право володіння на земельну ділянку є саме у Булатецької О.В., а не у мене, Каракуци Н.С..
Про те, що Фершал К.О. не надав допомоги по врегулюванню цього спору мені, Каракуці Н.В., на підставі правової допомоги юриста, який його проконсультував, а також що Булатецька О.В. надала йому, Фершалу К.О., всі документи на підтвердження права власності на будинок, і право володіння на земельну ділянку, голова правління СТ «Славутич» Фершал К.О. пояснив і моєму юристу Корякову А.І.. При цьому пообіцяв, що надасть відповідні копії рішень суду, договору купівлі-продажу, які йому надані Булатецькими.  
Але ні сам голова правління СТ «Славутич» Фершал К.О., ні інший представник СТ «Славутич» на судові засідання в 2017 році не приходять взагалі і будь-яких документів суду не надали до цього часу.
На протязі з часу подання мною позовної заяви до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надає правову допомогу Булатецькій О.В., на підставі Договору від 02.10.2015р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №0357 від 11.09.1993р., адвокат Чуприна Ніна Миколаївна.
Я особисто вважаю, я можу і помилятись, що так проконсультувала і голову правління СТ «Славутич» Фершала К.О., і Булатецьку О.В. та її чоловіка Булатецького Ю.Г., саме адвокат Чуприна Н.В..
Булатецька Ольга Василівна та її чоловік Булатецький Юрій Григорович самоправно, всупереч встановленому порядку, захватили земельну ділянку, право володіння, користування та розпорядження,  якої належить мені і це в той час коли йде розгляд цивільної справи за поданої мною позовної заяви і при затягуванні розгляду цієї справи суддею Рибаковою В.В.. 
Згідно ст..356 КК України: Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, -
Посадові особи СТ «Славутич» - голова правління Фершал К.О. та юрист, який надає йому відповідну правову допомогу по цьому питанню є пособниками, які усуненням перешкод сприяють вчиненню злочину іншими співучасниками. 
Крім цього, вже на протязі кількох місяців йде затягування розгляду поданої мною до суду позовної заяви. Засідання суду по цій справі не відбуваються у зв’язку з не явкою до суду на виклики по судовим повісткам голови правління Фершал К.О. або представника СТ «Славутич» та представинка КП «Нікопольське міське бюро технічної інвентаризації». 
Під категорію - пособника, я особисто вважаю, але я можу і помилятись, може підпадати своїми діями і суддя Рибакова В.В., яка по суті затягує розгляд цієї справи, на неявки до суду сторін НЕ реагує і тим самим сприяє вчиненню злочину іншим сторонам по цивільній справі.
Згідно ч.5 ст..27 КК України: 5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
По злочинним діям мною подано Заяву від 04.05.2017р. до Нікопольського відділу поліції. 
Я особисто вважаю, що суддя Рибакова В.В. безпідставним затягуванням розгляду цієї цивільної справи, невжиттям суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, сприяє проведенню таких злочинних дій по відношенню до мене зі сторони відповідачів.
Маємо те, що саме суддею Рибаковою В.В. грубо порушено вимоги: ст. 129 Конституції України, ст..1-6,11, … ЦПК України; ст..ст. 5-11,50,56,57,58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно ч.6 ст. 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” 6. Суддя повинен додержуватися присяги.
Згідно ч.7 ст. 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” 7. Суддя зобов’язаний: 1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; 2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
До принципів судочинства відносяться рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність і відкритість процесу, які гарантують прозорість діяльності судової влади. Ці принципи закріплені також  в ст. 129 Конституції України і характеризують демократизм судочинства та сприяють як підвищенню авторитету певного суду так і підвищенню рівня довіри до судової гілки влади з боку суспільства в цілому.
Зазначене вище, безумовно, свідчить про невиконання вказаним суддею норм закону щодо дотримання при здійсненні правосуддя Конституції та законів України, об’єктивності розгляду судових справ, запобіганню появи вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності.
Незаконне, штучно створене суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рибаковою Валерією Віталіївною обмеження моїх прав, є грубим порушенням вимог чинних нормативно-правових актів та яскраво свідчать про порушення останньою присяги судді (ст.. ст. 5-11,50,56,57,58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Підстави дисциплінарної відповідальності суддів визначені у статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».  
Статтею 107 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначено, що право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. 
Дисциплінарне провадження щодо судді місцевого суду, як передбачено статтею 108 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”,  здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

3. Висловити прохання до Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя України про притягнення судді, - Рибакової Валерії Віталіївни Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, до дисциплінарної відповідальності.
У зв’язку з наведеним вище
                                                         ПРОШУ:
притягнути суддю Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рибакову Валерією Віталіївну до дисциплінарної відповідальності.
4. Засвідчити особистим підписом обізнаність заявника щодо правових наслідків за  подання недостовірних відомостей стосовно судді.
________________________________________________________________________________ 
Всі відомості, подані у цій заяві є правдивими, і я обізнана з тим, що у випадку поширення мною неправдивої інформації я можу бути притягнутою до встановленої законом відповідальності.

З повагою
12.09.2017 року                                                           _____________  Н.С. Каракуца




Нікопольський міськрайонний суд
Дніпропетровської області
53213, м.Нікополь, вул.Шевченко, 201

    Заявник: Каракуца Ніна Сергіївна
проживаю: 53200, м.Нікополь, вул. Гагаріна, 88, кВ.3, м.т. 0505635667

                                                                                            Особи, які брали участь у справі:

                                                                       Відповідачі: 1.Булатецький Олександр Олександрович
РФ, м.Рязань, вул.Інтернаціональна, 16/1 кв.15, засоби  зв’язку невідомі.

   діяв по довіреності
Булатецький Юрій Григорович
проживає: 53200, м.Нікополь, вул.Дружби, 24, кВ.26, 
53200, м.Нікополь, вул.Шевченко, 23, кВ.27,
53220, м.Нікополь, вул. Херсонська,323,
53220, м.Нікополь, вул. Добролюбова, 42.кв.19,                    
засоби  зв’язку невідомі       
 
                                                                                             2. Булатецька Ольга Василівна
проживає: 53200, м.Нікополь, вул.Дружби, 24, кВ.26, 
53200, м.Нікополь, вул.Шевченко, 23, кВ.27,
53220, м.Нікополь, вул. Херсонская,323,
53220, м.Нікополь, вул. Добролюбова, 42.кв.19,  
засоби  зв’язку невідомі       

3. Садове товариство «СЛАВУТИЧ» 
53220, Дніпропетровська обл., м. Нікополь,    
вул. Микитина, 10 код ЗУКПО 21910723 
т.(0566) 65-19-45


Згідно ст.495 ЦПК України: 1. У справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. 

ЗАЯВА 
про відновлення втраченого судового провадження
В Нікопольському міському суді на розгляді знаходилась цивільна справа № 2-975 1992р. за позовною заявою Булатецького О.О. до садового товариства «Славутич» про визнання права володіння земельною ділянкою №561, права власності на садовий будинок на цій земельній ділянці.
Решенням від  13.07.1992р., справа № 2-975 1992р. Нікопольський міський суд, суддя Писарева Т.Х., за участі представника по довіреності Булатецького Юрія Григоровича, адвоката Чуприни Н.Н., без участі сторін: садового товариства "Славутич", адміністрації Нікопольського ПТЗ і профкома ПТЗ, адвоката Котелевець М.М., визнав за Булатецьким Олександром  Олександровичем як право володіння земельною ділянкою №561 в садовому товаристві "Славутич", так і право власності на  садовий будинок, підвал, туалет, теплицю, росташованих на ділянці № 561.  
Мною, Каракуцею Н.С., на це рішення було подано касаційну скаргу. 
Ухвалою від 04.08.1992р. суддя Горбенко цю касаційну скаргу повернув мені по надуманим мотивам.
Постановою Президії Дніпропетровського обласного суду від 04.08.1993 року, провадження в порядку нагляду  №44у-123, рішення від  13.07.1992р., справа № 2-975 1992р., Нікопольського міського суду, було скасовано, а сама справа направлена на новий розгляд в той же суд, але в іншому складі суддів. 
. Голова Нікопольського міського суду доручила розглядати справу № 2-975 1992р. судді Троян Н.А..  
. На виконання Постанови Презідії Дніпропетровського обласного суду від 04.08.1993 року, провадження в порядку нагляду  №44у-123, в листопаді 1993 року я, Каракуца Н.С., в порядку ст.. 140 ЦПК України, звернулась до суду з зустрічним позовом, в процесі розгляду цивільної справи № 2-975 1992р., до Булатецького О.О. про визнання права власності на садовий будинок на земельній ділянці №561.
.  Справа ця призначалась до розгляду, але з-за неявки в судове засідання як самого Булатецького О.О., так і його представника - Булатецкого Ю.Г., і навіть адвоката Чуприни Н.Н., як представника, розгляд справи відкладували. 
Відповідно Справки от 18.02.1994 г., підписана зам. председателя  Устиновым: «Выдано садоводческим товариществом «Славутич» в том, что с/у 561 действительно числится за Булатецким Александром Александровичем. Справка выдана в городской суд г.Никополя». 
А потім всіх було поставлено до відому, що ця справа № 2-975 1992р. згоріло. В суді 03.03.1994 року була дійсно пожежа, и як кажуть, - в результаті цієї пожежі ця справа, - знаходилась у судді Троян Н.А., і було знищено, - згоріла. 
. Каракуца Н.С. подає до суду Заяву від 16.05.1994 року з проханням відновити втрачене судове провадження і справу призначити до розгляду.
. Ухвалою суду від 29.05.1995р., суддя Троян Н.А., втрачене судеве провадження було відновлено. 
. З 29.05.1995 року сама справа судом, суддя Троян Н.А., при працюючих адвокатах Котелевець М.М. та Чуприна Н.Н., до розгляду не призначалась і не розглядалась і ніяких заходів судом, суддя Троян Н.А., до її рогляду не приймалось.
. Правління СТ «Славутич», сообщением от 08.1999г. №42,  поставило до відому  Каракуцу Н.С. про те, що «… правление решило поставить в известность Булатецкого Юрия Григориевича /племянника умершего/ Булатецкого А.Н., который в н.в. пользуется домиком и участком №561 по доверенности от Булатецкого А.А. о том, что до повторного рассмотрения  и решения  Никопольского городского суда владельцем участка, домика и др.. сооружений на территории садового участка являетесь Вы, согласно решения дирекции и профкома ПТЗ за №519/33 от 10.04.92 г. как вдова уменшего садовода.», - а.с.14, справа №2-18/04 провадження № 2-в/0182/1/2014.
Тільки через майже одиннадцять років позовну заяву, по справі № 2-18/2004 року за позовом Каракуци Н.С. до Булатецького О.О., садового товариства «Славутич» про визнання права власності на садовий будинок та про визнання права користування земельною ділянкою було розглянуто та задоволено Нікопольським міськрайонним судом, суддя Троян Н.А., - рішення від 09.08.2004 року, справа № 2-18/2004 року. Цим рішенням суд визнав ТІЛЬКИ(!) право власності за Каракуцею Н.С. на садовий будинок і право користування земельною ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич». 
В самому цьому рішенні суду від 09.08.2004 г. суд, суддя Троян Н.А., було встановлено, що відповідач Булатецький О.О. « самоуправно передал участок своим родственникам.».  АЛЕ! Судом не встановлено хто є власником земельної ділянки і власником садового будинку та відповідно не прийнято рішення по питанням: 
1. про визнання судом договору від 08.09.1992 року, зареєстрованого в реєстрі під № 2-1977 про продаж Булатецким Олександром Олександровичем та купівлею Булатецкою Ольгою Василівною, садового будинку А-2, підвала пд, туалета Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич» - недійсним з моменту його укладення;  
2. про скасування  в КП «Нікопольске бюро технічної інвентаризації» - реєстраціна книга №1 за №1-57, 24.09.1992р., запис реєстрації за Булатецькою Ольгою Василівною права власності на садовий будинок А-2, підвал пд, туалет Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич».
Одночасно з прийнятям рішення суду від 09.08.2004 р., справа №2-18/2004 року, за позовом Каракуци Ніни Сергіївни до Булатецького Олександра Олександровича, садового товариства «Славутич» про визнання права власності на садовий будинок, земельну ділянку, ухвалою від 09.08.2004 року Нікопольський міськрайонний суд, суддя Троян Н.А., за клопотанням(!) адвоката Котелевця М.М., залишив позов Булатецького О.О. без розгляду. 
Після цього матеріали цієї справи знову у судді Нікопольського міськрайонного суду Троян Н.А., при наявності секретаря та помічника, знову зникли. 
Але в самому садовому товаристві це рішення суду от 09.08.2004 року прийняли до виконання! Відповідно до повідомлення Булатецькому Ю.Г., З повагою голова  правління с/т  «Славутич» В.Н.Кулапін: «Садовое тов. «Славутич» сообщает ВАМ о том, Что согласно решения горрай суда владелицей садового уч. 561 в с/т «Славутич» является Каракуца Н.С.. с/т «Славутич» примет меры по восстановлению права пользования с/у 561  Каракуцой Н.С.. Просьба забрать свои вещи, инструмент с незаконно занимаемого с/у 561.  до 20.02.2005г.» 
. Тільки в 2013 році суддя Троян Н.А. зробила запит до Нікопольського БТІ та отримала довідку – відповідь від 25.04.2013 №571: по состоянию на 31.12.2012 года право  собственности на  садовый дом №561, который находится в с.Алексеевка Никопольского района в садовом обществе «Славутич», зарегистрирован за Булатецкой Ольгой Васильевной на основании договора купли-продажи от 08.09.1992г., р№2-1977, засвидетельствованый 1 Никопольской государственной нотариальной конторой.
. Згідно архівної довідки від 12.03.2014р.: гражданское дело №2-18/2004 в архиве отсутствует. 
. Одночасно з архіву надані ксерокопії з алфавіту цивільних справ архіву в якому зроблено запис під №18 – «садов. Тов. «Славутич» Булатецкий А.А. - право.» 
. Решенням від 18.03.2014 року, справа №2-18/04 провадження № 2-в/0182/1/2014, суддя Троян Н.А.: відновила втрачене судове провадження по цивільній справі за позовом Булатецького О.О. до садового товариства „Славутич" про визнання права володіння садовою ділянкою та права власності на садовий будинок, Каракуци Н.С. до  Булатецького О.О., третя особа: Садове товариство „Славутич" про визнання права власності на садовий будинок. «Считать установленным содержание восстановленного судебного решения Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 года и определения от 09.08.2004 года по гражданскому делу по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком права собственности на садовый домик, Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество «Славутич» о признании права собственности на садовый домик, на основании которого было признано за Каракуцею Ниною Сергеевною права собственности на садовый домик и право пользования участком № 561 в садовом товариществе «Славутич», иск Булатецкого А.А. к Садовому товариству „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый домик определением суда от 09.08.2004 года оставленный без рассмотрения. Решение окончательное и обжалованию не подлежит.»
. Булатецка О.В. оскаржила це рішення подав апеляційну скаргу до якої додала: копію договору купівлі-продажу від 08.09.1992 року, тіхничний паспорт на садовий будинок виданого Нікопольським МБТІ на неї, Булатецку О.В..    
. Апеляційний суд Дніпропетровської области своєю ухвалою від 18.08.2014 року Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровскої області  від  18.03.2014 року скасував, провадження по справі про відновлення втраченого судового провадження за позовом Булатецького О.О. до Садового товариства «Славутич», про визнання права володіння садовою ділянкою і правом власності на садовий будинок, за позовом Каракуци Н.С. до Булатецького О.О., третя особа: Садове товариство «Славутич», про визнання права власності на садовий будинок закрило.
 Незважаючи на те, що за Каракуцей Н.С. рішенням від 09.08.2004 року, справа № 2-18/2004 року, визнано право власності на садовий будинок і право користування  земельною ділянкою рішення до цього часу НЕ виконане, і саме тому, що Булатецька Ольга Василівна перешкоджає володіти, користуватись мені, Каракуці Н.С., садовою ділянкою №561 в СТ «Славутич», садовим будинком на ньому. Свої речі до цього часу з садового будинку не забрала, ключі від вхідних дверей ні самій Каракуці Н.С., ні посадовим особам садового товариства не передала до цього часу.
Для усунення перешкод по володінню, користуванню, розпорядженню своїм майном: садовим будинком на земельній ділянці №561 в садовому товаристві «Славутич» мною, Каракуцею Н.С., до Нікопольського міськрайонного суду подано позовну заяву від 14.04.2015р. з вимогами:
1. Визнати договір від 08.09.1992 року про продаж Булатецьким Олександром Олександровичем та купівлю Булатецькою Ольгою Василівною, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», посвідченого 08.09.1992 державним нотаріусом 1-шої Нікопольської державної нотаріальної контори Чубенко І.С., зареєстрованого в реєстрі за №2-1977 - недійсним з моменту його вчинення. 
2. Скасувати   запис реєстрації, в Нікопольському бюро технічної інвентаризації - реєстрова книга №1 за №1-57, 24.09.1992р., за Булатецькою Ольгою Василівною права власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич». 
Незважаючи на подану мною позовну заяву від 14.04.2015р. з такими вимогами в травні 2017 року чоловік Булатецької Ольги Василівни, - Булатецький Юрій Григорович, в її присутності та за її мовчазної згоди, в грубій, нецензурній формі не пустив мене, Каракуцу Н.С., на цю земельну ділянку. В зв’язку з такими діями було подано заяву до поліції, - ст..356 КК Україныи– самоуправство. 
При таких обставинах необхідно відновити втрачене судове провадження по цивільній справі №2-18/2004 року, за позовом Каракуци Ніни Сергіївни до Булатецького Олександра Олександровича, садового товариства «Славутич» про визнання права користування  земельною ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич», права власності на садовий будинок на цій земельній ділянці.
Згідно ч.2, ч.3 ст.493 ЦПК України: 
 2. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.
3. Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом, протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до суду.
Згідно ст.495 ЦПК України: 1. У справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. 
На підставі викладеного, керуясь ст.ст. 488-495 ЦПК України,
                                                                       ПРОШУ:
1. Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі за позовом Булатецького Олександра Олександровича до Садового товариства «Славутич» про визнання права володіння та права власності на садовий будинок, Каракуци Ніни Сергіївни до Булатецького Олександра Олександровича, садового товариства «Славутич», про визнання права власності на садовий будинок на земельній ділянці №561 та право користування земельною ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич».
2. Допитати в якості свідків по вище викладеному: суддю у відставці Троян Н.А., адвоката Чуприну Н.Н., Булатецького Ю.Г., Булатецьку О.В.. 
3. Оглянути в судовому засіданні цивільні справи: №2-18/04 провадження № 2-в/0182/1/2014, №182/2621/15-ц провадження №2/0182/1303/2017.

Додаток:
- копія рішення від 13.07.1992р.;  
- копія договору від 08.09.1992р.; 
- копія постановления от 04.08.1993г.; 
- копія Повідомлення від 06.08.1999р. №42; 
- копія довідки від 17.02.1994р.; 
- копія Рішення від 09.08.2004р.; 
- копія повідомлення; 
- копія довідки від 25.04.2013 №571; 
- копія Рішення від 18.03.2014р.; 
- копія ухвали від 18.08.2014р.; 
- копія заяви – 3.


02.02.2018 р.                                    _______________                          Н.С.Каракуца
                                                       (Підпис)                                     (ініціали, прізвище)


Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури  Дніпропетровської області
49101, м.Дніпро, пр. Пушкіна,35/1а

 Заявник: Каракуца Ніна Сергіївна
проживаю: 53200, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, вул. Гагаріна, 88, кВ.3, м.т. 0955012183

                   Чуприна Ніна Миколаївна - адвокат
53200, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, пр.. Трубників, 2/22, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №0357 від 11.09.1993р. на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 11.09.1993р. №2, м.т. 0505726810

                                                                          Заява  
В Никопольском горрайонном суде Днепропетровской области находится одно дело, которое не рассмотрено с 1993 года до н.в.!!!
Я либо чего то недопонимаю, либо это ДЕЛО, - судей и адвокатов - чисто коммерческое дело: «совместные действия» судьи Писаревой Т.Х. и адвоката Чуприны Н.Н., а в последствии, - судьи Троян Н.А. и адвоката Котелевец М.М., а ещё позже, судьи Троян Н.А. и адвоката Чуприна Н.Н., по зарабатыванию денежек и «выкручиванию» «интересов» клиента, который оплачивает принятое судом решение.
При этом если судья Писарева Т.Х. действовала строго в интересах одной стороны, - истца Булатецкого А.А., которого представляла адвокат Чуприна Н.Н., и чего не скажеш в отношении другого судьи Троян Н.А., которая по сути поступила двулично, - «и вашим, и нашим»: 1. адвокату Котелевец М.М. «содействовала» при принятии ПОЛОВИНЧАТОГО(!) решения от 09.08.2004,  года, дело № 2-18/2004  года), а потом: 2. сделала услуги адвокату Чуприне Н.Н.: - НЕ устроила скандал после пропажи дела, а скорее всего просто молча отдала материалы дела № 2-975 1992г. на их уничтожение и в 1995, и в 2004 годах, и что больше соответствует оставшимся доказательствам; - НЕ восстановила полностью материалы этого  дела ни в 1995, ни в 2004 годах; - НЕ поднимала вопрос о восстановлении этого дела  на  протяжении двух десятилетий с 1995 по 2004, и с 2004 по 2014 годы; - НЕ назначала это дело к его рассмотрению на протяжении более двадцати лет - с 1993 по 2004, и с 2004 по 2014 годы. И поступила так судья Троян Н.А., как я лично понимаю: 1. Скорее всего из-за желания «подзаработать»; 2. Из-за «суддейской» солидарности и круговой поруки среди суддей, - у адвоката Чуприны Нины Николаевны, здесь же, в Никопольском горрайонном суде, работает судьёй её сын, - Чуприна Андрей Петрович. Поэтому судья Троян Н.А. и не захотела поднимать по этому вопросу скандал, и как я считаю, и подтверждают произошедшие события, ИМЕННО при её непосредственном участии,- она, судья Троян Н.А., САМА ОТДАВАЛА материалы этого дела стороне истца Булатецкого А.А., - либо представителю Булатецкому Ю.Г., либо Булатецкой Ольге Васильевне, либо их адвокату Чуприне Н.Н., которые и были уничтожены. И именно эта причина стала тем основанием, что это дело НЕ рассматривалось на протяжении более двадцати лет.   
Чтобы понять, что же происходит по этому делу: почему я делаю такие выводы, кто, и что «выкручивает» и в чьих интересах, я просто попытаюсь выяснить течение событий. РАЗУМЕЕТСЯ, - на основании сохранившихся в наличии доказательств! 
Суть дела заключается в том, что: 
- Совместно проживали, сожительствовали мужчина и женщина. Через несколько лет совместной жизни этот мужчина умирает, но у него есть сын от другой женщины, который нанимает адвоката Чуприну Н.Н. для оказания юридической помощи при принятии наследства после смерти своего отца. Большую часть этого наследства сын наследодателя - Булатецкий А.А.,  при участии адвоката Чуприны Н.Н., получил в установленном законом порядке. Только земельный  участок №561 в садовом товариществе «Славутич» и садового дома на нём, ему был выделен в пользование по решению заводской администрации и комитета профсоюзной организации Никопольского ЮТЗ, в связи с чем он и был принят в члены садового товарищества. 
НО! Другой стороной, и тоже для оказания юридической помощи, был нанят адвокат Котелевец М.М., который  предпринял меры по защите интересов второй стороны, - Каракуцы Н.С.. Необходимо обратить внимание на то, что помощь адвоката Котелевца М.М. сразу же оказала определённые положительные действия, - решением № 322/31 от 18 марта 1992 г. было отменено решение № 28 от 19.12.1991 года о выделении Булатецкому А.А. земельного участка №561 в садовом товариществе «Славутич» в связи с тем, что земля по наследству передаётся только гражданам Украины, а сам Булатецкий А.А. проживает и является гражданином России. Более того, совместным  решением дирекции и заводского комитета профсоюза Никопольского ЮТЗ № 519/33-ОК от 10 апреля 1992 года «О перераспределении земельного участка №561 в садовом товариществе «Славутич» - земельный участок №561 в СТ «Славутич» выделен работнику ТВЦ-1 Никопольского Южнотрубного завода Каракуце Н.С.. Копия данного решения 519/33-ОК от 10 апреля 1992 года, заверенного адвокатом Котелевец М.М., была предоставлена в суд и приобщена к  материалам дела № 2-975 1992г., а потом и дела №2-18/04 производство № 2-в/0182/1/2014. 
Булатецкий А.А., обжаловал решение дирекции и заводского комитета профсоюза Никопольского ЮТЗ № 322/31 от 18 марта 1992 г. об отмене решения №28 от 19.12.1991 года о выделении ему земельного участка №561 в садовом товариществе «Славутич», почему то не в вышестоящий орган, решение которого является окончательным, а предъявил в суд Исковое заявление (дополнение) от 27.06.1992г. к Никопольскому ЮТЗ и профкому ЮТЗ о признании права собственности в порядке наследования по закону на имущество и признании права владения садовым участком. Скорее всего здесь не сработал адвокат Булатецкого А.А., - Чуприна Н.Н., которая либо не знала порядок обжалования такого решения, либо уже договорилась с судьёй о принятии решения в пользу Булатецкого А.А., а может было ещё какое то решение этого вопроса, но о котором мы не знаем.
Тем не менее решением от  13.07.1992г., дело № 2-975 1992г. Никопольский городской суд, судья Писарева Т.Х., при участии представителя по доверенности Булатецкого Юрия Григорьевича и адвоката Чуприны Н.Н., без участия сторон: представителя садового товарищества "Славутич", администрации Никопольского ЮТЗ и профкома ЮТЗ, адвоката Котелевец М.М., признал за Булатецким Александром  Александровичем как право владения садовым участком №561 в садовом товаришестве "Славутич", так и право собственности на  садовый дом, подвал, туалет, теплицу, расположенные на участке № 561.  
При этом смущают вопросы: ПОЧЕМУ до принятия своего решения судом, судья Писарева Т.Х., не были направлены  ответчикам  копии: - исковых заявлений - первичное и дополнительное для ознакомления; - определение суда о привлечении в качестве ответчиков администрации и профсоюза Никопольского ЮТЗ; - не ставились в известность о дате судебного заседания и не приглашались представители администрации с  профсоюзным комитетом Никопольского ЮТЗ, я уже не говорю о Каракуце Н.С., которая подала заявление о привлечении её в качестве третього лица по этому делу, но по нему не было ВООБЩЕ принято никакого решения. Не было направлено и само принятое решение от  13.07.1992г., дело № 2-975 1992г. отсутствовавшим учасникам судебного процесса. Смущает вопрос и о том, почему суд, судья Писарева Т.Х., не приняла во внимание то, что совместным решением администрации и профсоюза земельный участок, с садовым домом, уже передан во владение и пользование Каракуце Н.С., ведь на это указывал в уточнённом Исковом заявлении (дополнительное) и сам Булатецкий А.А., как я понимаю, составленного именно адвокатом Чуприной Н.Н.. О том, что суду было ДОСТОВЕРНО известно о том, что Булатецкий А.А. не является владельцем земельного участка  и о чём прямо указано и в самом этом решении: «По решению профкома Южнотрубного завода от 18.03.92г, отменено предыдущее  решение о выделении Булатецкому A.A. земельного участка и участок выделен члену общества Каракуце Н.С..». Почему же тогда при принятии своего решения по этому делу суд не учёл: - наличие решения о выделении именно Каракуце Н.С. земельного участка №561 в СТ «Славутич»; - совместное проживание наследодателя и Каракуцы Н.С., что и Каракуца Н.С. вкладывала в строительство этого садового дома свои сбережения; - требования действующего законодательства: ст.6 Земельного кодекса УССР от 18.12.1980г., ст.5 Земельного кодекса Украины от 13.03.1992г.: земля в наследуемое владение передаётся только гражданам Украины. Тогда как Булатецкий А.А. является гражданином РФ и постоянно проживает в г.Рязани РФ и т.д..  
Из выше сказанного, и как я понимаю, следует, что судья Писарева Т.Х. провела не открытое, а ЗАКРЫТОЕ(!) судебное заседание, при участии только одной стороны, представителя по доверенности Булатецкого Ю.Г., и адвоката Чуприны Н.Н., с принятием решения в пользу одной стороны, - истца Булатецкого А.А.. Адвокат Чуприна Н.Н., я так считаю, это Чуприна Нина Николаевна. Но мне известно, что в н.в. у Чуприны Н.Н. есть свидетельство на занятие адвокатской деятельностью, которое видано ей в 1993, а не в 1992 году, - Свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністтю № 0357 від 11.09.1993р.,Чуприне Нине Николаевне, видане на підставі Рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 11 сентября 1993 року №2. Возможно это свидетельство получено повторно в 1993 году?! А если ей действительно было выдано это свидетельство только в 1993 г., а не годом раньше, т.е в 1992 году, когда она уже по полной считала себя адвокатом, тогда это, как я понимаю, указывает на её большие амбиции, самолюбие, высокомерие, начхательство на всех и всё. Я так думаю, что это уже злоупотребление полномочиями служебным лицом. 
  Каракуцей Н.С. на решение от  13.07.1992г., дело № 2-975 1992г., Никопольского городского суда, было подано кассационную жалобу от 20.07.1992г., но которую определением от 04.08.1992г. народный судья Горбенко ПОЧЕМУ ТО возвратил по надуманным(!) причинам. 
Дальнейшие действия Булатецкого А.А. были такие: решение от  13.07.1992г., дело № 2-975 1992г., Никопольского городского суда, вступает в законную силу 24.07.1992 года, а 08.09.1992 представитель по доверенности, - Булатецкий Ю.Г., на основании этого решения  от  13.07.1992г., дело № 2-975 1992г., заключил договор от 08.09.1992 года о купле-продаже Булатецкой Ольгой Васильевной, садового домика А-2, подвал пд., туалет Б, которые находяться на земельном участке №561 в садовом товариществе «Славутич», при оценочной стоимости 4 800 рублей, за 1521 карбованец.
Право собственности на садовый домик А-2, подвал пд., туалет Б, которые находяться на земельном участке №561 в садовом товариществе «Славутич», сразу же было зарегистрировано в Никопольском бюро технической инвентаризации под №1-57 на Булатецкую Ольгу Васильевну.
При этом сделка эта была совершена тихо, без обращения на неё какого-либо внимания. О том, что собственником и земельного участка №561 в садовом товариществе «Славутич», и право собственности на сам садовый дом на этом участке уже есть другой собственник, никто в самом садовом товариществе в известность ПОСТАВЛЕН НЕ БЫЛ! И это, как я понимаю, всё сделано ТОЛЬКО при прямом участии-консультации адвоката Чуприны Н.Н..
НО! Постановлением Президиума Днепропетровского областного суда от 04.08.1993 года, производство в порядке надзора  №44у-123, решение от  13.07.1992г., дело № 2-975 1992г., Никопольского городского суда, было отменено, а само дело направлено на новое рассмотрение в тот же суд, но в другом составе суддей. 
. Председатель Никопольского городского суда поручила дело № 2-975 1992г. рассматривать судье Троян Н.А..  
. Во исполнение Постановления Президиума Днепропетровского областного суда от 04.08.1993 года, производство в порядке надзора  №44у-123, в ноябре 1993 года Каракуца Н.С., в порядке ст.. 140 ГПК Украины, обращается в суд со встречным иском, в процессе рассмотрения гражданского дела № 2-975 1992г., к Булатецкому А.А. о признании права собственности на садовый домик.
.  Дело это назначалось к рассмотрению, но из-за неявки в судебное заседание как самого Булатецкого А.А., так и его представителя - Булатецкого Ю.Г., и даже адвоката Чуприны Н.Н., как представителя, рассмотрение дела откладывалось. 
Согласно Справки от 18.02.1994 г., подписана зам. председателя  Устиновым: «Выдано садоводческим товариществом «Славутич» в том, что с/у 561 действительно числится за Булатецким Александром Александровичем. Справка выдана в городской суд г.Никополя». 
И это при том, что ещё в 1992 году была совершена сделка купли-продажи и собственником этого и земельного участка, и садового дома на нём, стала Булатецкая Ольга Васильевна. Но СТ «Славутич» о проведённой сделки купли-продажи в известность поставлено не было, как я считаю, именно при непосредственном участии и консультировании адвоката Чуприны Н.Н..
А потом всех было поставлено в известность, что это дело № 2-975 1992г. сгорело. В суде 03.03.1994 года был действительно пожар, и как говорят, - в результате этого пожара это дело, - находясь у судьи Троян Н.А., и - сгорело. 
. Каракуца Н.С. подаёт в суд Заявление от 16.05.1994 года с просьбой восстановить утраченное судебное производство и дело назначить к слушанию. К  своему заявлению она приложила некоторые документы – л.д. 11 дело №2-18/04 производство № 2-в-1/14.
. Только в 1995 году, через один год, Определением суда от 29.05.1995 года, судья Троян Н.А., утерянное судебное производство было восстановлено. При этом ссылка в самом этом определении от 29.06.1995г. даётся на предоставленные сторонами: копии исковых заявлений, акты оценок, определение Президиума Днепропетровского областного суда. Дело этим же определением сразу же назначено к слушанию на 13.06.1995 года, НО(!) снова не состоялось из-за не явки участников судебного процесса. Скорее всего суд просто не направлял судебные повестки учасникам процесса, поэтому и не состоялось заседание суда по этому делу.
В н.в. в Никопольском горрайонном суде есть это Определение суда от 29.05.1995 года, которое написано собственноручно судьёй Троян Н.А. – л.д. 12 дело №2-18/04 производство № 2-в-1/14. 
. С 29.05.1995 года само дело судом, судья Троян Н.А., при живых и работающих в суде адвокатах Котелевец М.М. и Чуприна Н.Н., к рассмотрению не назначалось и не рассматривалось и никаких мер к его рассмотрению не предпринималось.
. Правление СТ «Славутич», сообщением от 08.1999г. №42,  поставило в известность и саму Каракуцу Н.С., что «23.06.99г. на заседании правления садового товарищества «Славутич» документы предоставленные Вами: запрос адвоката  Котелевец М.М., исковое заявление  Булатецкого А.А. и постановление президиума Днепропетровского областного суда, из которых следует, что решение  Никопольского городского суда от 13 июля 1992 года является незаконным, правление решило поставить в известность Булатецкого Юрия Григориевича /племянника умершего/ Булатецкого А.Н., который в н.в. пользуется домиком и участком №561 по доверенности от Булатецкого А.А. о том, что до повторного рассмотрения  и решения  Никопольского городского суда владельцем участка, домика и др.. сооружений на территории садового участка являетесь Вы, согласно решения дирекции и профкома ПТЗ за №519/33 от 10.04.92 г. как вдова уменшего садовода.», - л.д.14, дело №2-18/04 производство № 2-в/0182/1/2014.
На такие действия со стороны Каракуцы Н.С. ни Булатецкий Ю.Г., ни Булатецкая О.В. снова не предоставили копию договора от 08.09.1992 года о купле-продаже Булатецкой Ольге Васильевне, садового домика А-2, подвал пд., туалет Б, которые находяться на земельном участке №561 в садовом товариществе «Славутич», с регистрацией в Никопольском БТИ под №1-57.
И это, как я понимаю, всё сделано при прямом участии-консультации адвоката Чуприны Н.Н..
Только через почти одиннадцать лет исковое заявление, НЕ по гражданскому делу № 2-975 1992г., а по делу № 2-18/2004 года по иску Каракуцы Н.С. к Булатецкому А.А., садовому товариществу «Славутич» о признании права собственности на садовый домик и о признании права пользования земельным участком было рассмотрено и удовлетворёно Никопольским горрайонным судом, судья Троян Н.А., - решение от 09.08.2004 года, дело № 2-18/2004 года. Этим решением суд признал ТОЛЬКО(!) право собственности за Каракуцей Н.С. на садовый дом и право пользования земельным участком №561 в садовом товариществе «Славутич». 
В самом этом решении суда от 09.08.2004 г. суд, судья Троян Н.А., было установлено, что ответчик Булатецкий А.А. « самоуправно передал участок своим родственникам.»,  НО(!!!) при этом судом не установлено кто является владельцем земельного участка и собственником садового дома и соответственно не принято решение по вопросам: 
1. о признании судом договора от 08.09.1992 года, зарегистрированного в реестре под. № 2-1977 о продаже Булатецким Александром Александровичем и куплею Булатецкой Ольгой Васильевной, садового дома А-2, подвал пд, туалета Б, которые находятся на земельном участке №561 в СТ «Славутич» - недействительным с момента его совершения;  
2. об отмене  в КП «Никопольское бюро технической инвентаризации» - регистрационная книга №1 за №1-57, 24.09.1992р., запись регистрации за Булатецькою Ольгою Василиевной права собственности на садовий дом А-2, подвал пд, туалет Б, которые находятся на земельном участке №561 в СТ «Славутич».
В процессе рассмотрения этого дела №2-18/2004 года судом, судья Троян Н.А.,  вообще не поднимался вопрос о признании заключённого договора купли-продажи недействительным и отмены регистрации права собственности за Булатецкой О.В.. 
Т.е. суд, судья Троян Н.А. приняла это ПОЛОВИНЧАТОЕ решение, 1. либо по своему незнанию, 2. либо умышленно, - по сговору с адвокатом. И на второе указывает то, что она умышленно не назначала это дело к рассмотрению и не рассмотрела его на протяженни более десяти лет.  
Насколько я понимаю, то суд был тоже, как и в 1992 году, ЗАКРЫТЫМ. Но если тогда судья Писарева Т.Х., содействовала адвокату Чуприне Н.Н., то в 2004 году судья Троян Н.А. содействовала адвокату Котелевцу М.М..
В самом этом решении суда от 09.08.2004 года судья Троян Н.А. ВООБЩЕ не указывает номер дела. Именно на другой номер этого дела указывает выданная архивная справка от 12.03.2014 года Никопольским горрайонным судом, в которой  уже есть указание на то, что гражданское дело №2-18/2004 года по иску Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, садовому товариществу «Славутич» о признании права собственности на садовый дом, земельный участок,  в архиве суда отсутствует – л.д. 25 дело №2-18/04 производство № 2-в-1/14.
Одновременно с принятием решения суда от 09.08.2004 г., дело №2-18/2004 года, по иску Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, садовому товариществу «Славутич» о признании права собственности на садовый дом, земельный участок, определением от 09.08.2004 года Никопольский горрайонный суд, судья Троян Н.А., по ходатайству(!) адвоката Котелевца М.М., оставил иск Булатецкого А.А. без рассмотрения. 
Вопрос: почему иск Булатецкого А.А. оставлен без рассмотрения?! Оказывается, что ни сам Булатецкий А.А., ни его представитель Булатецкий Ю.Г., ни их адвокат Чуприна Н.Н., не соизволили прийти в судебное заседание. 
Это решение было принято ПОЧЕМУ ТО судом, судья Троян Н.А.,  ТОЛЬКО при участии адвоката Котелевца М.М., без, как представителя Булатецкого А.А. – Булатецкого Ю.Г., так и без участия адвоката Чуприны Н.Н.. По крайней мере о сообщении им даты проведения слушания дела ничего не известно, каких либо подтверждающих доказательств этому просто НЕТ. При этом сам Булатецкий А.А. возражения на иск Каракуцы Н.С. не подал, как не подавала такое возражение и адвокат Чуприна Н.Н. на поданое исковое заявление Каракуцей Н.С.. 
Но я лично считаю, что здесь просматривается определённая позиция бывшего собственника Булатецкого А.А., и нынешнего собственника этого имущества, - Булатецкой О.В., и в ПЕРВУЮ ОЧЕРЕДЬ их представителя адвоката Чуприны Н.Н., которая, как я понимаю, сводится к следующему: ни самого дела  № 2-975 1992г. Никопольского городского суда, ни самого решения суда от 13.07.1992г., дело № 2-975 1992г.,  в суде уже просто нет. Но именно на основании этого решения суда от 13.07.1992г., дело № 2-975 1992г., и была совершена сделка, - нотариально удостоверенный договор купли-продажи, которая зарегистрирована в установленном порядке в Никопольском МБТИ, т.о. собственник садового дома и владелець земельного участка в СТ «Славутич» распорядился своим имуществом, а поэтому  дальнейшее рассмотрение этого дела им уже не то что не выгодно, а вообще НЕ НУЖНО. Как следствие пропало не только дело № 2-975 1992г., но и дело восстановленное определением суда от 29.05.1995г., пропало и дело № 2-18/2004 года с решениями от 09.08.2004 года. И все эти дела были у судьи Троян Н.А., у которой были и секретар, и помощник судьи, и отчётность по каждому делу. 
Но в самом садовом товариществе это решение суда от 09.08.2004 года приняли к исполнению!!! И на что указывает сообщение Булатецкому Ю.Г., С уважением Пред. Правления с/т  «Славутич» В.Н.Кулапин: «Садовое тов. «Славутич» сообщает ВАМ о том, Что согласно решения горрай суда владелицей садового уч. 561 в с/т «Славутич» является Каракуца Н.С.. с/т «Славутич» примет меры по восстановлению права пользования с/у 561  Каракуцой Н.С.. Просьба забрать свои вещи, инструмент с незаконно занимаемого с/у 561.  до 20.02.2005г.»
Это сообщение садового товарищества Булатецкому Ю.Г. указывает на то, что даже в 2004-2005 годах правление садового товарищества «Славутич» не было поставлено в известность и не знало о договоре купли-продажи садового дома на земельном участке №561 и о переходе права собственности на это имущество к  Булатецкой О.В..
И ни Булатецкий Ю.Г., ни сама Булатецкая О.В., снова на такие действия правления СТ «Славутич» не предоставили копию договора от 08.09.1992 года о купле-продаже Булатецкой Ольге Васильевне, садового домика А-2, подвал пд., туалет Б, которые находяться на земельном участке №561 в садовом товариществе «Славутич», с регистрацией в Никопольском БТИ под №1-57.
И это, как я понимаю, всё сделано ТОЛЬКО(!) при прямом участии-консультации адвоката Чуприны Н.Н.. Браво адвокату Чуприне Н.Н.!!! 
. Как уже обращалось внимание, после принятия решения от 09.08.2004 года, дело № 2-18/2004 года, материалы этого дела снова ИСЧЕЗАЮТ из суда, у судьи Троян Н.А.! При этом какие то действия по этому делу начинаються снова только  через десять лет, т.е. только в 2013 году. Именно в этом году судья Троян Н.А. сделала запрос в Никопольское БТИ и получила справку-ответ от 25.04.2013 №571 в которой её поставлено в известность: по состоянию на 31.12.2012 года право  собственности на  садовый дом №561, который находится в с.Алексеевка Никопольского района в садовом обществе «Славутич», зарегистрирован за Булатецкой Ольгой Васильевной на основании договора купли-продажи от 08.09.1992г., р№2-1977, засвидетельствованый 1 Никопольской государственной нотариальной конторой.
. На запрос в архив, получена архивная справка от 12.03.2014г.: гражданское дело №2-18/2004 в архиве отсутствует. Одновременно с архива предоставлены ксерокопии с алфавита гражданських дел в архиве в котором сделана запись под. №18 – «садов. Тов. «Славутич» Булатецкий А.А. - право.» – л.д. 26 дело №2-18/04 производство № 2-в-1/14.
. После получения этих документов, в связи в утерею дела «суд считает за необходимое восстановить утраченное судебное производство с собственной инициативы с целью защиты прав и интересов Булатецкой О.В., поскольку согласно справки  КП «Никопольское МТБИ» от 25.04.2013 года № 571 право собственности на садовый дом № 561 в садовом товариществе „Славутич" зарегистрировано за Булатецкой О.В. на основании  договора купвли-продажи от 08.09.1992 года р№2-1977, удостоверенного 1-й Никопольской госконторой» - из Решения от 18.03.2014 года, дело №2-18/04 производство № 2-в/0182/1/2014.
Наконец то, через более чем двадцять лет после совершения сделки купли-продажи, стало ясно суду от том, что собственником садового дома на земельном участке №561 с 1992 года является Булатецкая О.В., а не Булатецкий А.А..
Решением от 18.03.2014 года, дело №2-18/04 производство № 2-в/0182/1/2014 Никопольский горрайонный суд восстановил утерянное судебное производство по гражданскому делу по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый домик, Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество „Славутич" о признании права собственности на садовый домик.
И постановил: Считать установленным содержание восстановленного судебного решения Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 года и определения от 09.08.2004 года по гражданскому делу по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком права собственносты на садовый домик, Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество «Славутич» о признании права собственности на садовый домик, на основании которого было признано за Каракуцею Ниною Сергеевною права собственности на садовый домик и право пользования участком № 561 в садовом товариществе «Славутич», иск Булатецкого А.А. к Садовому товариству „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый домик определением суда от 09.08.2004 года оставленный без рассмотрения.
Я восхищена работой адвоката Чуприны Н.Н. по защите интересов своего клиента.
Смущает то, что в суде, в ГОСУДАРСТВЕННОМ УЧРЕЖДЕНИИ, пропадает дело: сгорает в 1993 году, его восстаналивают в 1995, но рассматривают ТОЛЬКО(!) в 2004 году и даже принимают судьбоностные решения, но эти дела снова пропадают, и по его восстановлению и рассмотрению снова не принимается более десяти лет никаких действий судом, судья Троян Н.А.. Возможны ли такие действия судьи на протяжении более ДВУХ ДЕСЯТКОВ лет без участия адвоката Чуприны Н.Н., я думаю, что НЕТ! Потом ВОЗМОЖНА ли пропажа этого дела без непосредственного участия судьи и адвоката, который представлял интересы стороны в деле ?! Я думаю, что тоже НЕТ! Как я понимаю, то скорее всего судья Троян Н.А. «оказывала» услуги, как одной стороне, - адвокат Котелевец М.М., так и другой, - адвокат Чуприна Н.Н., и именно на такое поведение указывают её действия, – принятые решения, НЕ рассмотрение дела, их пропажа, - на протяжении всего этого времени с 1993 года по 2014 год.
Как видно из произошедших событий, - пропажа этого дела выгодна только Булатецкой О.В., ныне владелець земельного участка №561 и садового дома на нём, и соответственно её адвокату Чуприне Н.Н.! 
. В этот раз Булатецкая О.В. своевременно узнала о принятом решении судом и обжаловала его подав апелляционную жалобу. К поданой апелляционной жалобе, и это после получения судом справки от 25.04.2013 №571 ответа с Никопольского МБТИ,  НАКОНЕЦ ТО ОБНАРОДОВАЛА, и приложила: копию договора купли-продажи от 08.09.1992 года, технического паспорта на садовый дом выписанного Никопольским МБТИ на неё, Булатецкую О.В..    
. Апелляционный суд Днепропетровской области своим определением от 18.08.2014 года Решение Никопольского горрайонного суда Днепропетровской области от 18.03.2014 года отменил, производство по делу о восстановлении утраченного судебного производства по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу «Славутич», о признании права владения садовым участком и правом собственности на садовый дом, по иску Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество «Славутич», о признании права собственности на садовый дом закрыло.
 Вот так! 
При этом после отмены решения от  13.07.1992г., дело № 2-975 1992г., Постановлением Президиума Днепропетровского областного суда от 04.08.1993 года, производство в порядке надзора  №44у-123, данное дело № 2-975 1992г. так и не рассмотрено до н.в.. 
На протяжении всего этого времени адвокат Чуприна Н.Н. как бы участия в судебном заседании и принятие судом, судья Троян Н.А.: определения суда от 29.05.1994 году о восстановлении дела, решения от 09.08.2004 года, дело № 2-18/2004 года, решения от 18.03.2014 года, дело №2-18/04 производство № 2-в/0182/1/2014, не принимает и появляется она, адвокат Чуприна Нина Николаевна,  только в 2015 году, в связи с подачей иска мною, Каракуцей Н.С., ко всем учасникам этого процесса: Булатецкому А.А., Булатецкой О.В., и представителю Булатецкого А.А., - Булатецкому Ю.Г., уже на основании: - Договора от 02.10.2015г. про надання юридичних послуг, - свидетельства № 0357 от 11.09.1993р., которое приобщено к материалам гражданского дела № 182/2621/15-ц, лист дела №36.
И вот уже в процессе рассмотрения этого дела, адвокат Чуприна Нина Николаевна, в судебном заседании, уже несколько раз так настойчиво - требовательно-капризно-просительно указывает судье Никопольского горрайонного суда Рыбаковой В.В. на то, что нет такого дела по иску Каракуцы к Булатецкому А.А., нет в оригиналах и принятых решений суда!!! При чём так уверенно заявляет, что возникают даже какие то такие смутные сомнения по вопросу пропаж этого дела. Но такое поведение адвоката как раз и указывает на добросовестное выполнение своих непосредственных обязанностей адвоката, как представителя стороны по гражданскому делу, который ПРЕКРАСНО(!) знает материалы дел, даже не подавав соответствующего заявления об ознакомлении с этими материалами и не ознакомившись с ними в присутствии судебного пристава в специально отведённом для этого помещении.
Я лично считаю, что честь и хвала адвокату Чуприне Н.Н. за её добросовестное(!) отношение к выполнению своих профессиональных обязанностей по выполнению поручения своего клиента по защите его интересов в суде, даже с грубейшим нарушением требований действующего законодательства, его Величества Закона.
При этом, несмотря на то, что за мной, Каракуцей Н.С., признано право собственности на садовый дом и право пользования земельным участком решение это до н.в. НЕ выполнено, и именно потому, что Булатецкая Ольга Васильевна ПРЕПЯТСТВУЕТ владеть, пользоваться Каракуце Н.С. садовым участком №561 в СТ «Славутич», садовым домиком на нём. Свои вещи до этого времени с садового домика не забрала, ключи от входных дверей ни мне самой - Каракуце Н.С., ни должностным лицам садового товарищества не передала до этого времени.
Ознакамливаясь с вышеизложенными материалами диву даёшься, - неужели адвокат Чуприна Н.Н., в процессе предоставления юридических услуг, ДЕЙСТВИТЕЛЬНО(!) грубо нарушает требования действующего законодательства, его Величество Закон, законодательство которое регулирует деятельность адвоката, Правила адвокатской деятельности, как одного из профессиональных обязанностей адвоката. И именно в той части где идёт речь о соблюдении законности – действующего законодательства Украины, способствовать утверждению и практической реализации принципов верховенства права и законности; Адвокат не может давать клиенту советы, сознательно направленные на облегчение совершения правонарушений, либо иным способом умышленно способствовать их совершению  его клиентом либо другими лицами; Адвокат не имеет права в своей профессиональной деятельности использовать способы и методы, которые противоречат действующему законодательству либо этим Правилам;
Я считаю, что такие действия, консультации адвоката Чуприны Н.Н. подпадают под требования не одной, а уже нескольких статей УК Украины. 
На основании изложенного, прошу провести служебное расследование, проверить выше изложенное и на основании полученных материалов виновного,- адвоката Чуприну Н.Н., привлечь к ответственности.
О принятом решении прошу поставить меня в известность в письменной форме и принятом законодательством сроки.

Приложение, копии: 
- решения от 13.07.1992г.;  
- договора от 08.09.1992г.; 
- постановления от 04.08.1993г.; 
- справки от 18.02.1994г.;
- Уведомления от 06.08.1999р. №42; 
- Решения от 09.08.2004г.; 
- сообщения 20.02.2005г.; 
- Уведомления от 25.04.2013г. №571; 
- Решения от 18.03.2014г.; 
- определения от 18.08.2014г.; 
- заявления.

02.02.2018р.                                                         Н.С.Каракуца

Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя України
04050, м. Київ, вул. Студентська, 12-а  

 Заявник: Каракуца Ніна Сергіївна
проживаю: 53200, Дніпропетровська обл.., м.Нікополь, вул. Гагаріна, 88, кВ.3, м.т. 0955012183

    Скарга
щодо неправомірності дій судді
1. Вважаю за необхідне повідомити Вас про факти допущення суддями Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області навмисного порушення норм процесуального закону під час розгляду цивільної справи № 2-975 1992г.  – рішення від  13.07.1992р.,  Нікопольского міського суду, суддя Писарєва Т.Х., - справа № 2-18/2004 року, рішення від 09.08.2004 року, Нікопольского міськрайонного суду, суддя у відставці Троян Наталія Анатоліївна, справа №2-18/04 провадження № 2-в/0182/1/2014, - решення від 18.03.2014 року, Нікопольского міськрайонного суду, суддя у відставці Троян Н.А., та інших дій суддів, які викликають сумніви у їх об’єктивності та неупередженості розгляду вказаної справи. 
Статус заявника у цій справі: сторона по справі 

2. Зазначити, відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності:
1) умисне або внаслідок недбалості:
а) незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
3) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
Обґрунтувати в чому саме, на Вашу думку, полягає вищезазначена підстава:
В Нікопольському міському суді на розгляді знаходилась цивільна справа № 2-975 1992р. за позовною заявою Булатецького Олександра Олександровича до садового товариства «Славутич» про визнання права володіння земельною ділянкою №561, права власності на садовий будинок на цій земельній ділянці.
Решенням від  13.07.1992р., справа № 2-975 1992р. Нікопольський міський суд, суддя Писарева Т.Х., за участі ТІЛЬКИ представника по довіреності Булатецького Юрія Григоровича, адвоката Чуприни Н.Н., без участі сторін: садового товариства "Славутич", адміністрації Нікопольського ПТЗ і профкома ПТЗ, адвоката Котелевця М.М., визнав за Булатецьким Олександром  Олександровичем як право володіння земельною ділянкою №561 в садовому товаристві "Славутич", так і право власності на  садовий будинок, підвал, туалет, теплицю, росташованих на ділянці № 561.  
За безпосередньої участі адвоката Чуприни Н.Н., Булатецьким О.О., після набуття законної сили рішення суду від 13.07.1992р., справа № 2-975 1992г., було здійснено правочин, - укладено нотаріально завірений договір купівлі-продажу від 08.09.1992 року, який зареєстрували в реєстрі під № 2-1977 про продаж Булатецьким Олександром Олександровичем та купівлею Булатецькою Ольгою Василівною, садового будинку А-2, підвала пд, туалета Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич» , який зареєстровано в установленому порядку в КП «Нікопольске бюро технічної інвентаризації» - реєстраційна книга №1 за №1-57, 24.09.1992р., - запис реєстрації за Булатецькою Ольгою Василівною права власності на садовий будинок А-2, підвал пд, туалет Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич».
 Таким чином володіти земельною ділянкою №561 і власником садового будинку  в СТ «Славутич» стала Булатецька Ольга Василівна.
Про зміну власника садового будинку  та володіння земельною ділянкою №561 в СТ «Славутич» ні Булатецький О.О.  та його представник Булатецький Ю.Г., ні сама Булатецька О.В., ні адвокат Чуприна Н.Н., до відому ні суд, ні СТ «Славутич», ні учасників судового процесу, не поставили до відому на протязі більше двадцяти років і відбувались на протязі всього цього часу і по цей день відбуваються, події в Нікопольському міськрайонному суді пов’язані з тим, що ХТОСЬ дуже не хоче розгляду цієї справи, а тому ПОСТІЙНО ВИКРАДАВ матеріали цих цивільних справ: № 2-975 1992р., № 2-18/2004. 
Таким чином адвокат Чуприна Н.М. «виграла» справу за позовом Булатецького Олександра Олександровича за рахунок саме «ПРОПАЖІ» матеріалів цивільних справ та ігноруванням і суду, разом з суддею Троян Н.А., і Закон, і Правил адвокатської етики, і взагалі, такі людські якості, як честь, гідність, порядність тощо.
Саме після того, як Булатецький О.О. розпорядився своєю власністю і продав садовий будинок на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич» Булатецькій О.В. їм вже не потрібно було розглядати ці справи. І саме ця сторона по справі заінтересована в ЗНИЩЕННІ(!) матеріалів справ з рішеннями суду. Як наслідок було ЗНИЩЕНО не тільки матеріали справи№ 2-975 1992р., але і справа відновлена рішенням суду від 29.05.1995р., і справа № 2-18/2004 року з рішенням від 09.08.2004 року.
І  саме на такі висновки вказує:
Мною, Каракуцею Н.С., на рішення від  13.07.1992р., справа № 2-975 1992р. Нікопольського міського суду було подано касаційну скаргу. 
Ухвалою від 04.08.1992р. суддя Горбенко цю касаційну скаргу повернув мені по надуманим мотивам.
Постановою Президії Дніпропетровського обласного суду від 04.08.1993 року, провадження в порядку нагляду  №44у-123, рішення від  13.07.1992р., справа № 2-975 1992р., Нікопольського міського суду, було скасовано, а сама справа направлена на новий розгляд в той же суд, але в іншому складі суддів. 
. Голова Нікопольського міського суду доручила розглядати справу № 2-975 1992р. судді Троян Н.А..  
. На виконання Постанови Презідії Дніпропетровського обласного суду від 04.08.1993 року, провадження в порядку нагляду  №44у-123, в листопаді 1993 року я, Каракуца Н.С., в порядку ст.. 140 ЦПК України, звернулась до суду з зустрічним позовом, в процесі розгляду цивільної справи № 2-975 1992р., до Булатецького О.О. про визнання права власності на садовий будинок на земельній ділянці №561.
.  Справа ця призначалась до розгляду, але з-за неявки в судове засідання як самого Булатецького О.О., так і його представника - Булатецкого Ю.Г., і навіть адвоката Чуприни Н.Н., як представника, розгляд справи відкладували. 
Відповідно Справки от 18.02.1994 г., підписана зам. председателя  Устиновым: «Выдано садоводческим товариществом «Славутич» в том, что с/у 561 действительно числится за Булатецким Александром Александровичем. Справка выдана в городской суд г.Никополя». 
І це при тому, що ще в 1992 році було здійснено правочин і власником цієї земельної ділянки, і садового будинку на ньому стала Булатецька Ольга Василівна. Але СТ «Славутич» про проведений правочин до відому не було поставлено, як я вважаю, саме за безпосередньої участі адвоката Чуприни Н.Н..
А потім всіх було поставлено до відому, що ця справа № 2-975 1992р. згоріло. В суді 03.03.1994 року була дійсно пожежа, и як кажуть, - в результаті цієї пожежі ця справа, - знаходилась у судді Троян Н.А., і було знищено, - згоріла. 
. Я, Каракуца Н.С., подала до суду Заяву від 16.05.1994 року з проханням відновити втрачене судове провадження і справу призначити до розгляду.
. Тільки через один рік, - рішенням суду від 29.05.1995р., Нікопольського міського суду, суддя Троян Н.А., втрачене судове провадження було відновлено. 
. З 29.05.1995 року сама справа судом, суддя Троян Н.А., при працюючих адвокатах Котелевець М.М. та Чуприна Н.Н., до розгляду не призначалась і не розглядалась і ніяких заходів судом, суддя Троян Н.А., до її розгляду не приймалось.
. Правління СТ «Славутич», сообщением от 08.1999г. №42,  поставило до відому  Каракуцу Н.С. про те, що «… правление решило поставить в известность Булатецкого Юрия Григориевича /племянника умершего/ Булатецкого А.Н., который в н.в. пользуется домиком и участком №561 по доверенности от Булатецкого А.А. о том, что до повторного рассмотрения  и решения  Никопольского городского суда владельцем участка, домика и др.. сооружений на территории садового участка являетесь Вы, согласно решения дирекции и профкома ПТЗ за №519/33 от 10.04.92 г. как вдова умершего садовода.», - а.с.14, справа №2-18/04 провадження № 2-в/0182/1/2014.
Маємо те, що і в 1999 році в СТ «Славутич» не було відомо про те, що власником земельної ділянки №561 та садового будинку на ньому є Булатецька О.В., а не Булатецький О.О., і не його представник Булатецький Ю.Г..
Тільки через майже одиннадцять років позовну заяву, по справі № 2-18/2004 року за позовом Каракуци Н.С. до Булатецького О.О., садового товариства «Славутич» про визнання права власності на садовий будинок та про визнання права користування земельною ділянкою було розглянуто та задоволено Нікопольським міськрайонним судом, суддя Троян Н.А., - рішення від 09.08.2004 року, справа № 2-18/2004 року. Цим рішенням суд визнав ТІЛЬКИ(!) право власності за Каракуцею Н.С. на садовий будинок і право користування земельною ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич». 
В самому цьому рішенні суду від 09.08.2004 г. суд, суддя Троян Н.А., було встановлено, що відповідач Булатецький О.О. « самоуправно передал участок своим родственникам.».  АЛЕ! Судом не було встановлено хто є власником земельної ділянки і власником садового будинку та відповідно не прийнято рішення по питанням: 
1. про визнання судом договору від 08.09.1992 року, зареєстрованого в реєстрі під № 2-1977 про продаж Булатецким Олександром Олександровичем та купівлею Булатецкою Ольгою Василівною, садового будинку А-2, підвала пд, туалета Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич» - недійсним з моменту його укладення;  
2. про скасування  в КП «Нікопольске бюро технічної інвентаризації» - реєстраціна книга №1 за №1-57, 24.09.1992р., запис реєстрації за Булатецькою Ольгою Василівною права власності на садовий будинок А-2, підвал пд, туалет Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич».
Одночасно з прийнятям рішення суду від 09.08.2004 р., справа №2-18/2004 року, за позовом Каракуци Ніни Сергіївни до Булатецького Олександра Олександровича, садового товариства «Славутич» про визнання права власності на садовий будинок, земельну ділянку, ухвалою від 09.08.2004 року Нікопольський міськрайонний суд, суддя Троян Н.А., за клопотанням(!) адвоката Котелевця М.М., залишив позов Булатецького О.О. без розгляду. 
В процесі розляду цієї справи №2-18/2004 року суд, суддя Троян Н.А.,  взагалі не піднімалось питання про визнання укладеного договору купівлі-продажу недійсним і скасування реєстрації права власності за Булатецькою О.В.. 
Тобто суд, суддя Троян Н.А. прийняла ПОЛОВИНЧАТЕ рішення від 09.08.2004 р., справа №2-18/2004 року.   
Після цього матеріали цієї справи у судді Нікопольського міськрайонного суду Троян Н.А., при наявності секретаря та помічника, знову зникли. 
Наскільки я розумію, то суд в 2004 році був також, як і в 1992 році, ЗАКРИТИМ. Але якщо в 1992 році суддя Писарева Т.Х., діяла в інтересах сторони по справі Булатецького О.О., та адвоката Чуприни Н.Н., то в 2004 році суддя Троян Н.А. сприяла: 1. спочатку адвокату Котелевцю М.М. при прийнятті ПОЛОВИНЧАТОГО(!) рішення від 09.08.2004, справа № 2-18/2004  року, а потім: 2. Зробила послугу адвокату Чуприні Н.М.: - НЕ зчинила скандал після «пропажі» матеріалів справи, а скоріше всього вона, суддя Троян Н.А., САМА ВІДДАЛА матеріали цієї справи № 2-975 1992г., справи № 2-18/2004  року, стороні позивача Булатецькому О.О., - або представнику Булатецькому Ю.Г., або Булатецькій Ользі Василівні, або їх адвокату Чуприні Ніні Миколаївні, які і були знищені і в 1995, і в 2004 роках; - НЕ ставила питання про відновлення цієї справи на протязі двох десятиліть з 1995 по 2004, та з 2004 по 2014 роки; - НЕ призначала цю справу до її розгляду на протязі більше двадцяти років - з 1993 по 2004, та з 2004 по 2014 роки тощо. І поступила так суддя Троян Н.А., як я особисто розумію: 1. Скоріше всього з-за бажання «підзаробить»; 2. З-за «судійської» солідарності та кругової поруки серед суддів, - у адвоката Чуприни Ніни Миколаївни, в Нікопольському міськрайонному суді, працює суддею її син, - Чуприна Андрій Петрович. 
Непокоїть те, що в суді, в ДЕРЖАВНІЙ УСТАНОВІ, пропадає справа: згоріла в 1993 році, її відновлюють в 1995, але розглядають ТІЛЬКИ(!) в 2004 році і навіть  приймають судьбоносне рішення, але ці справи знову пропадають, і по її відновленню і розгляду знову не приймається ніяких дій судом, суддя Троян Н.А., більше десяти років. Чи можливі такі дії судді на протязі більше ДВОХ ДЕСЯТКІВ років без безпосередньої участі адвоката Чуприни Н.М.?! Я  думаю, що НІ! Потім: МОЖЛИВА ЧИ НІ пропажа цієї справи без безпосередньої участі судді та адвоката, який представляє інтереси сторони по справі?! Я думаю, що також, - НІ! 
І такі дії(бездіяльність) суду, судді Троян Н.А., вигідна тільки Булатецькій О.В., нинішньому володільцю земельної ділянки №561 та власника будинку на ньому, і відповідно адвокату Чуприні Н.М.. 
Треба убирати з судів сімейний підряд: син, - суддя, мама, донька, невістки, онуки, - адвокати.  
Але в самому садовому товаристві це рішення суду от 09.08.2004 року прийняли до виконання! Відповідно до повідомлення Булатецькому Ю.Г., З повагою голова  правління с/т  «Славутич» В.Н.Кулапін: «Садовое тов. «Славутич» сообщает ВАМ о том, Что согласно решения горрай суда владелицей садового уч. 561 в с/т «Славутич» является Каракуца Н.С.. с/т «Славутич» примет меры по восстановлению права пользования с/у 561  Каракуцой Н.С.. Просьба забрать свои вещи, инструмент с незаконно занимаемого с/у 561.  до 20.02.2005г.» 
І  в 2004-2005 роках в СТ «Славутич» не було відомо про те, що власником земельної ділянки №561 та садового будинку на ньому є Булатецька О.В., а не Булатецький О.О., і не його представник Булатецький Ю.Г..
. Тільки в 2013 році суддя Троян Н.А. зробила запит до Нікопольського БТІ та отримала довідку – відповідь від 25.04.2013 №571: по состоянию на 31.12.2012 года право  собственности на  садовый дом №561, который находится в с.Алексеевка Никопольского района в садовом обществе «Славутич», зарегистрирован за Булатецкой Ольгой Васильевной на основании договора купли-продажи от 08.09.1992г., р№2-1977, засвидетельствованый 1 Никопольской государственной нотариальной конторой.
. Згідно архівної довідки від 12.03.2014р.: гражданское дело №2-18/2004 в архиве отсутствует.  Одночасно з архіву надані ксерокопії з алфавіту цивільних справ архіву в якому зроблено запис під №18 – «садов. Тов. «Славутич» Булатецкий А.А. - право.» 
. Решенням від 18.03.2014 року, справа №2-18/04 провадження № 2-в/0182/1/2014, суддя Троян Н.А.: відновила втрачене судове провадження по цивільній справі за позовом Булатецького О.О. до садового товариства „Славутич" про визнання права володіння садовою ділянкою та права власності на садовий будинок, Каракуци Н.С. до  Булатецького О.О., третя особа: Садове товариство „Славутич" про визнання права власності на садовий будинок. «Считать установленным содержание восстановленного судебного решения Никопольского горрайонного суда от 09.08.2004 года и определения от 09.08.2004 года по гражданскому делу по иску Булатецкого Александра Александровича к Садовому товариществу „Славутич" о признании права владения садовым участком права собственности на садовый домик, Каракуцы Нины Сергеевны к Булатецкому Александру Александровичу, третье лицо: Садовое товарищество «Славутич» о признании права собственности на садовый домик, на основании которого было признано за Каракуцею Ниною Сергеевною права собственности на садовый домик и право пользования участком № 561 в садовом товариществе «Славутич», иск Булатецкого А.А. к Садовому товариству „Славутич" о признании права владения садовым участком и права собственности на садовый домик определением суда от 09.08.2004 года оставленный без рассмотрения. Решение окончательное и обжалованию не подлежит.»
. Булатецка О.В. оскаржила це рішення подав апеляційну скаргу до якої додала: копію договору купівлі-продажу від 08.09.1992 року, тіхничний паспорт на садовий будинок виданого Нікопольським МБТІ на неї, Булатецку О.В..    
. Апеляційний суд Дніпропетровської области своєю ухвалою від 18.08.2014 року Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровскої області  від  18.03.2014 року скасував, провадження по справі про відновлення втраченого судового провадження за позовом Булатецького О.О. до Садового товариства «Славутич», про визнання права володіння садовою ділянкою і правом власності на садовий будинок, за позовом Каракуци Н.С. до Булатецького О.О., третя особа: Садове товариство «Славутич», про визнання права власності на садовий будинок закрив.
 Незважаючи на те, що за Каракуцей Н.С. рішенням від 09.08.2004 року, справа № 2-18/2004 року, визнано право власності на садовий будинок і право користування  земельною ділянкою рішення до цього часу НЕ виконане, і саме тому, що Булатецька Ольга Василівна перешкоджає володіти, користуватись мені, Каракуці Н.С., садовою ділянкою №561 в СТ «Славутич», садовим будинком на ньому. Свої речі до цього часу з садового будинку не забрала, ключі від вхідних дверей ні самій Каракуці Н.С., ні посадовим особам садового товариства не передала до цього часу.
Для усунення перешкод по володінню, користуванню, розпорядженню своїм майном: садовим будинком на земельній ділянці №561 в садовому товаристві «Славутич» мною, Каракуцею Н.С., до Нікопольського міськрайонного суду подано позовну заяву від 14.04.2015р. з вимогами:
1. Визнати договір від 08.09.1992 року про продаж Булатецьким Олександром Олександровичем та купівлю Булатецькою Ольгою Василівною, садового будинку А-2, підвал пд, вбиральні Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич», посвідченого 08.09.1992 державним нотаріусом 1-шої Нікопольської державної нотаріальної контори Чубенко І.С., зареєстрованого в реєстрі за №2-1977 - недійсним з моменту його вчинення. 
2. Скасувати   запис реєстрації, в Нікопольському бюро технічної інвентаризації - реєстрова книга №1 за №1-57, 24.09.1992р., за Булатецькою Ольгою Василівною права власності на садовий будинок А-2, підвал пд, вбиральню Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в СТ «Славутич». 
Незважаючи на подану мною позовну заяву від 14.04.2015р. з такими вимогами в травні 2017 року чоловік Булатецької Ольги Василівни, - Булатецький Юрій Григорович, - представник Булатецького О.О., в її присутності та за її мовчазної згоди, в грубій, нецензурній формі не пустив мене, Каракуцу Н.С., на цю земельну ділянку. В зв’язку з такими діями було подано заяву до поліції, - ст..356 КК Україныи – самоуправство. 
В 2018 році мною подано Заяву від 02.02.2018р. з проханням відновити втрачене судове провадження по цивільній справі №2-18/2004 року, за позовом Каракуци Ніни Сергіївни до Булатецького Олександра Олександровича, садового товариства «Славутич» про визнання права користування  земельною ділянкою №561 в садовому товаристві «Славутич», права власності на садовий будинок на цій земельній ділянці.
Одночасно подано Заяву від 02.02.2018р.(ВДРУГЕ) до КДКА в Дніпропетровській області з проханням провести службове розслідування, перевірити викладене в поданій заяві, на підставі зібраних матеріалів винного,- адвоката Чуприну М.М., притягти до відповідальності.
Заяву від 02.02.2018р. до КДКА в Дніпропетровській області подано тільки з-за того, що: договір від 08.09.1992 року про купівлю-продаж Булатецькій Ользі Василівні, садового будинку А-2, підвал пд., туалет Б, які знаходяться на земельній ділянці №561 в садовому товаристві «Славутич», зареєстрований в Нікопольському бюро технічної інвентаризації під №1-57 на Булатецьку Ольгу Василівну було укладено тихо, без поставлення до відому, під час розгляду справ, ні суд, ні садове товариство «Славутич». Не поставлено до відому взагалі будь кого з учасників судового процесу про те, що власником і земельної ділянки №561 в садовому товаристві «Славутич», и право власності на сам садовий будинок на цій ділянці вже є другий власник! Таке можливе, як я розумію, ТІЛЬКИ за прямої участі-консультації адвоката Чуприни М.М.
Маємо те, що саме суддями Нікопольського міськрайонного суду, разом з адвокатами, під час розгляду справ № 2-975 1992г., № 2-18/2004 року, грубо порушено вимоги: ст. 129 Конституції України, ст..1-6,11, … ЦПК України; ст..ст. 5-11,50,56,57,58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно ч.6 ст. 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” 6. Суддя повинен додержуватися присяги.
Згідно ч.7 ст. 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” 7. Суддя зобов’язаний: 1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; 2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
До принципів судочинства відносяться рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність і відкритість процесу, які гарантують прозорість діяльності судової влади. Ці принципи закріплені також  в ст. 129 Конституції України і характеризують демократизм судочинства та сприяють як підвищенню авторитету певного суду так і підвищенню рівня довіри до судової гілки влади з боку суспільства в цілому.
Зазначене вище, безумовно, свідчить про невиконання вказаним суддею норм закону щодо дотримання при здійсненні правосуддя Конституції та законів України, об’єктивності розгляду судових справ, запобіганню появи вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності.
Незаконне, штучно створене суддями Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області обмеження моїх прав, є грубим порушенням вимог чинних нормативно-правових актів та яскраво свідчать про порушення останніми присяги судді (ст.. ст. 5-11,50,56,57,58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), Правил адвокатської етики, створили сімейний підряд під час розгляду справ в суді.
Підстави дисциплінарної відповідальності суддів визначені у статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».  
Статтею 107 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначено, що право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. 
Дисциплінарне провадження щодо судді місцевого суду, як передбачено статтею 108 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”,  здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

3. Висловити прохання до Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя України про притягнення суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, до дисциплінарної відповідальності.
У зв’язку з наведеним вище
                                                         ПРОШУ:
притягнути суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області до дисциплінарної відповідальності, убрати цей сімейний підряд з Нікопольського міськрайонного суду.
4. Засвідчити особистим підписом обізнаність заявника щодо правових наслідків за  подання недостовірних відомостей стосовно судді.
________________________________________________________________________________ 
Всі відомості, подані у цій заяві є правдивими, і я обізнана з тим, що у випадку поширення мною неправдивої інформації я можу бути притягнутою до встановленої законом відповідальності.

З повагою
07.02.2018 року                                                           _____________  Н.С. Каракуца



Нікопольський міськрайонний суд 
Дніпропетровської області
суддя І.В.Тихомиров
 53213, м.Нікополь, вул.Шевченко, 201

           Заявник: Каракуца Ніна Сергіївна
проживаю: 53200, м.Нікополь, вул. Гагаріна, 88, кВ.3, 
м.т. 0955012183
                            
                                                                             Цивільна справа № 182/725/2018
                                                        Заява
Оригінал Определения от 09 августа 2004г. знаходиться в матеріалах цивільної справи №2-18/04 - № 2-в-1/14 – а.с.16.
Прошу суд долучити до матеріалів справи копії з оригіналів та належно завірених копій: судових рішень, довідок тощо: 

Додаток:
1. копії з оригіналів: 
- рішення дирекції та профкому ПТЗ від 18.03.1992р.;  
- Выписки с постановлення правления СТ «Славутич» от 01.04.1992р.; 
- Акта от 04.02.1992г.; 
- Справка от 17.02.1994р. - в городской суд; 
- Сообщения 2004г. - Булатецкому Ю.Г.; 

2. копії з належно завіреного(ї) судом: 
- Решения от 09 августа 2004г.; 
- Рішення від 18.03.2014р.; 
- ухвали від 18.08.2014р..

З повагою
08.02.2018р.                                                                 Н.С.Каракуца