Эту страницу ведет юрист Совета Комитета общественного спасения Коряков Анатолий Иванович.

Інтернет 2 

Шановні читачі! Для захисту свого порушеного права мною, ще в грудні 2015 року, подано до суду кілька позовів, одночасно мною подано скаргу Прем’єр Міністру України В.Гройсману та до Генеральної прокуратури України.

На подану мною скаргу Прем’єр Міністру України В.Гройсману та до Генеральної прокуратури України видно відреагували та, як я розумію,   примусили начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області полковника цивільного  захисту Кульбача А.А. подати позов від 19.09.2016 № 10173/14-16 до суду про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації. В цьому позові полковник Кульбач А.А. стверджує: «Інформація поширена в листі від 18 серпня 2016 року не ґрунтується на жодних фактичних обставинах, непідтверджена в установленому законом порядку, а від так є неправдивою та поширеною зумисне для приниження ділової репутації Головного управління, в особі його начальника.»

Та з вимогами:

2. Визнані такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність і ділову репутацію відомості, поширені відносно начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

3. Зобов'язати Кириченко Наталю Михайлівну спростувати інформацію, викладену у листі від 18 серпня 2016 року, яка принижує ділову репутацію Головного управління, в особі її начальника.

При цьому начальник Головного управління А.А.Кульбач, в цій позовній заяві, підготованій Альохіною 056 376 10 46, посилається на п.15 Постанови пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, далі Постанова №1: «Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК ( 435-15 )  негативна інформація,  поширена  про особу,  вважається недостовірною,  якщо особа,  яка  її  поширила,  не  доведе  протилежного   (презумпція добропорядності).  Негативною  слід  вважати  інформацію,  в  якій стверджується  про  порушення  особою,   зокрема,   норм   чинного законодавства,  вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів  моралі,  загальновизнаних  правил  співжиття,  неетична поведінка  в особистому,  суспільному чи політичному житті тощо) … .» 

       Та з посиланням на п.18 Постанови №1, позивач Кульбач А.А. стверджує: «За змістом статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України - обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.».

Не надавши суду докази НЕДОСТОВІРНОСТІ поширеної інформації, - абз.3, 4 п.16 Постанови №1, начальник ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Кульбач А.А. хоче не багато, - щоб я направила спростування і в КМУ, і в ГПУ, тобто « здійснити способом, адекватним способу поширення неправдивих відомостей, аби спростування було донесено максимально до тієї аудиторії що отримала недостовірну інформацію - частина 7 статті 277 Цивільного кодексу України».

І це при тому, що: По-1-ше, В поданій позовній заяві від 19.09.2016 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації позивачем Кульбачем А.А. вибрані 5 фраз з контексту поданої мною скарги від 17.08.2016р. на які посилається Позивач і які не можна розглядати окремо, а треба розглядати всебічно, у зв’язку зі змістом самої скарги так як там є посилання на документи , справи в суді, листи та відповіді на них посадових осіб.

По-2-ге. Ні сам позивач Кульбач А.А., ні його помічники, не інтересувались тим, що до ч.3 ст. 277 ЦК України внесени зміни Законом України від 22.12.2005р. N 3261-IV: "3. Негативна  інформація,  поширена  про  особу,  вважається недостовірною,  якщо   особа,   яка   її   поширила,   не   доведе протилежного"; 

А Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації" 27 березня 2014 року № 1170-VII (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 22, ст.816) Верховна Рада України постановила частину третю ст..277 ЦК України взагалі виключити.

Це означає, що тепер кожна з сторін зобов’язана виконувати вимоги ст..10 ЦК України - Змагальність сторін. 

Але чомусь Верховний суд України не вніс, у зв’язку з цим законом, свої зміни до Постанови №1.

І це тепер маємо, що прийнята постанова Верховного суду України вище ніж Закон України прийнятий у встановленому порядку?! 

І на що дуже сподівався позивач Кульбач А.А.. 

Але і в в рішенні від 19.09.2017р., справа №182/5217/16-ц теж встановлено: «У зв'язку зі внесенням з 27.03.2014 року змін до Цивільного кодексу України, зокрема до статті 277, принцип презумпції добропорядності (частину 3) було виключено (скасовано), а тому доказування позивачем обґрунтованості свого позову, а саме поширення інформації відповідачем її недостовірності, має відбуватися у загальному порядку.»

Тобто маємо те, що позивач Кульбач А.А., разом з юридичним департаментом, не керуються чинним законодавством як при поданні цієї позовної заяви, так і під час керування структурними підрозділами ДСНС України у Дніпропетровській області, а відтак і такі протиріччя між нормативно правовими документами та прийнятими рішеннями, - підписання договорів за начальника структурного підрозділу, прийняття на роботу працівників структурного підрозділу, не відповідність посадової інструкції положенням і про ДСНС України у Дніпропетровській області, і 47 ППЧ, тощо.

По-3-тє. Рішенням від 10 квітня 2003 року, справа N 1-9/2003, N 8-рп/2003 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Сердюка Валерія Анатолійовича про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей) вирішено, що «1. Положення  частини  першої  статті  7  Цивільного  кодексу Української РСР  (  1540-06  )  "поширив такі відомості" в аспекті 

конституційного звернення треба  розуміти  так,  що  викладення  у листах,  заявах,  скаргах  до  правоохоронного  органу  відомостей особою,  на думку якої  посадовими  чи  службовими  особами  цього органу  при виконанні функціональних обов'язків порушено її право, не може  вважатись  поширенням  відомостей,  які  порочать  честь, гідність  чи  ділову  репутацію  або  завдають шкоди інтересам цих 

осіб.» 

Але, напевно, позивач Кульбач А.А. просто цього не знає?! 

По-4-те. В поданому мною Запереченні від 20.03.2017р. на цю позовну заяву мною надані пояснення по тексту та  на підтвердження поданої до КМУ та ГПУ скарги. 

В цьому Запереченні ще раз показано, як посадові особи з цієї державної установи зробили для себе особисто ДЖЕРЕЛО ДОХОДУ. І на це вказують підстави викладені по поданих до суду позовних заявах, але на які суд не звернув уваги.

Крім цього я неодноразово просила суд допитати, як свідків, посадових осіб ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, і самого Кульбача А.А., і його підполковників – членів комісій, але суд відмовив у задоволенні цього клопотання.

Під час надання суду пояснень і мною, і моїм представником, неодноразово це питання піднімалось, але суд відмовив і не надав такої можливості допитати цих полковника-підполковників, по питанням: і про те кому ж вимагав від нас долари США за перевід з посади на посаду начальник 47 ППЧ, і про нарахування премій в 47 ППЧ, а потім її повернення готівкою начальнику, і про грошові кошти в сумі більше 1 000 000 грн., з наростаючим кожного року, які проходили через рахунки 47 ППЧ, тощо та глянути їм в їх очі. 

Але суд не задовольнив ці мої клопотання. Судді на захотіли перетворити в життя невідворотність покарання за скоєні злочинні дії, бездіяльність. А жаль! 

По-5-те. Як я не намагалась добитись від суду, щоб і представник позивача, і сам Кульбач А.А., і свідки-підполковники, - члени комісій, прибули до суду у формі, суд так і не задовольнив це клопотання.

Мені було дуже інтересно подивитись, як ОФІЦЕРИ(???), у формі та при погонах будуть БРЕХАТИ(!!!) суду під присягою та попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання – ст..384 КК України.

А напрасно, саме таке відношення до цих «слуг народу» зі сторони суду і породжує їх безпредєл. Відсутня незворотність покарання за скоєні злочинні дії, бездіяльність. Чи може я щось не розумію і помиляюсь?!

Через деякий час цей позов було уточнено і подано УТОЧНЕНА ПОЗОВНА ЗАЯВА від 27.10.2016 №11818/14-16 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації в якому було вказано: «Інформація викладена у вказаному листі не відповідає дійсності та являється наклепом.» і все, без будь яких доказів та з вимогами: 1. Зобов'язати Кириченко Наталю Михайлівну спростувати недостовірну інформацію, поширену нею у листі від 18 серпня 2016 року, яка принижує ділову репутації Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в особі її начальника.

І це при скасованій ч.3 ст. 277 ЦК України та вимогах ст..10 ЦПК України – змагальність сторін та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 

На ці вимоги чинного законодавства і я, і мій представник, НЕОДНОРАЗОВО звертав увагу і самого представника позивача, і суд, але представник позивача не розумів навіть про що йде мова.

Суддя Багрова А.Г. зразу позов до розгляду не прийняла, примусила оплатити судовий збір, але потім, у порушення ст.130 ЦПК України, без проведення відповідних підготовчих дій до  судового розгляду, відкрила провадження та почала цю справу розглядати.

Ці порушення, як я вважаю, заключаються в тому, що під час проведення попереднього судового засідання суддя Багрова А.Г. НЕ з'ясувала та НЕ забезпечила правильне та швидке вирішення справи. 

Нею, суддею Багровою А.Г., на виконання п.п.1), 3),4) ч.6 ст.130 ЦПК України 

НЕ: уточнено позовні вимоги або заперечення проти позову - п.п.1);

НЕ: визначені факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню - п.п.3);

НЕ: з'ясовано, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин - п.п.4);

У зв’язку з тим, що в суді на розгляді знаходились кілька цивільних справ за поданими мною позовними заявами до ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та 47 ППЧ, я заявляла неодноразово клопотання про зупинення провадження до розгляду та прийняття рішень по справам за поданими мною позовами. Але суддя Багрова А.Г. винесла ухвалу від 06.02.2017р., якою відмовила у зупиненні провадження. 

 Судді Багровій А.Г., у звязку з прийняттям такого рішення, було заявлено відвід, але вона відмовила, - з посиланням на те що - такої статті для відводу судді немає. 

На мої зауваження, що це п.2, п.4 ч.1 ст.20 ЦПК України: 1. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді;

На це суддя Багрова А.Г.- спитала: ти коментуєш рішення суду?!

Це при тому, що ч.1 ст. 27 ЦПК України передбачає як одну з моїх прав, як сторони по справі, прямо передбачених чинним законодавством: заявляти клопотання та відводи, … .

Я, як особа, яка брала участь у справі, добросовісно здійснювала свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки – ч.3 ст.27 ЦПК України.

Виникає питання: якщо суддя може і зобов’язаний підтримувати порядок під час розгляду справи, а за неповагу до суду притягати до адміністративної відповідальності, то учаснику процеса чинне законодавство не надає ніяких прав відреагувати на такий безпредєл судді! Як я розумію, то і законодавець – депутати Верховної ради України, і самі судді бояться вводити відповідну частину до ст..20 ЦПК України, а на п.2,п.4 ч.1 ст.20 ЦПК України судді не реагують і відмовляють у заявленому відводі. 

А наявність такої частини в ст..20 ЦПК України як раз і сприяла би зменшенню суддівському безпредєлу та їх більш уважному відношенню по веденню судового засідання, по наданню, підтримуваню, здійсненню прав та обов’язків учасників судового процесу. 

Я вимушена була оскаржити це рішення судді Багрової А.Г. поданням апеляційної скарги. Але суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Я.М. , одноосібно, розглянувши  матеріали поданої мною апеляційної скарги, прийняла ухвалу від 24.02.2017р., справа №182/5217/16-ц, провадження №22-ц/774/875/К/17, (а.с. 101), написав якусь маячню (БРЕД!!!) в мотивувальній частині, що я до цього часу зрозуміти не можу про що йдеться мова в цій ухвалі, але якою вона повернула цю справу назад до Нікопольського місьрайонного суду. Текст самої ухвали від 24.02.2017р., справа №182/5217/16-ц, додаю.

З ухвали від 24.02.2017р., справа №182/5217/16-ц, провадження №22-ц/774/875/К/17, (а.с. 101): «Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.02.2017р.  Кириченко Н.М. відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі за позовом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до Кириченко Н.М. про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

На зазначену ухвалу Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль» подав апеляційну скаргу, яка не може бути  призначена до розгляду апеляційним судом з наступних підстав.»

І далі йде посилання на п.3.6.ХІІ «прикінцевих положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. №2453 №1 , - внесено зміни до ч.2 ст. 293 ЦПК України, якою передбачено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Я щось не зрозуміла, при чому тут Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль» до поданої мною апеляційної скарги??? 

Але ж я не ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», я Кириченко Н.М., і саме до мене, Кириченко Н.М., подано позов Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації. 

З ухвали від 24.02.2017р., справа №182/5217/16-ц, провадження №22-ц/774/875/К/17, (а.с. 101):

«Згідно  п.5 ч.1 ст. 293 ЦПК України ухвала про відмову у зупиненні провадження не входить до переліку ухвал передбачених ст..293 ЦПК України.

Ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.02.2017р.  про відмову у зупиненні провадження, оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.»

Та керуючись ст..ст.293,297 ЦПК України ухвалила: «Справу повернути до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області для вирішення питання відповідно до ч.2 ст.293 ЦПК України про повернення апеляційної скарги Кириченко Н.М. на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.02.2017р.  про відмову у зупиненні провадження у справі за позовом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до Кириченко Н.М. про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Ухвала оскарженню не підлягає. 

Суддя Я.М.Бондар»

Це при тому, що чинним законодавством прямо передбачено можливість оскарження ухвали про відмову у зупиненні провадження у справі: п.13 ч.1 ст.293 ЦПК України: 1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 13) зупинення провадження у справі;.

Але   апеляційний суд Дніпропетровської області, не розглянувши, не прийнявши рішення по поданій мною апеляційній скарзі, повернув справу з апеляційною скаргою до Нікопольського міськрайонного суду та зобов’язав(?!) суддю Багрову А.Г. повернути апеляційну скаргу мені, Кириченко Н.М., без її розгляду у встановленому чинним законодавством порядку. 

Про це свідчать матеріали самої цивільної справи:

– лист від 24.02.2017р.  №1600/22-ц/774/875/К/17 вих. 21, (а.с.102), - цивільна справа повернута до районного суду для вирішення питання  про повернення  апеляційної скарги в порядку ст.. 293 ЦПК України. 

- лист від 27.02.2017р.,  №22-ц/774/875/К/17, (а.с.103), повернуто цивільну справу з ухвалою (рішенням) колегії суддів судової палати з цивільних справ від 24.02.2017р., яку одержано в Нікопольському міськрайонному суді13.03.2017р. вхід.№46177/17. 

- 17.03.2017р. суддя Багрова А.Г. ухвалою від 17.03.2017р., справа №182/5217/16-ц, провадження №2/0182/160/2017, подану мною апеляційну скаргу повернула мені.

Такими діями грубо порушено мої права, які прямо передбачені Конституцією України, чинним законодавством: справедливий суд, рівність сторін, змагальність, …, тощо.

Я не знаю як і розуміти таке ставлення до прийняття ухвали від 24.02.2017р., справа №182/5217/16-ц, провадження №22-ц/774/875/К/17, (а.с. 101) суддею судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Я.М., до виконання нею своїх прямих службових обов’язків, присяги судді.

На такі дії суддів мною подані скарги до Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Відповідей на ці скарги я на цей час не отримала і наскільки я розумію, то на майбутні півтора-два роки НЕ отримаю. І саме у зв’язку з тим, що, як мені розказали один приклад: що ще у 2014 році було подано одну скаргу на протиправні дії одного з суддів, так рішення по цій скарзі було прийнято тільки у 2017 році, - ухвалою дисциплінарну скаргу залишено без розгляду у звязку з  тим, що строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності – три роки, - сплив. Це ж треба, - самі продержали без дії подану скаргу, а потім посилаються на те що сплив час.

Ось така швидкість розгляду поданих скарг на протиправні дії суддів в Україні.

В вересні суд прийняв рішення від 19.09.2017р. справа № 182/5217/16-ц провадження № 2/0182/160/2017, яким в задоволенні позову Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області відмовлено у повному обясязі. Але цим позивачем подано апеляційну скаргу до суду. Як я розумію, йде затягування розгляду поданої позовної заяви. 

Як мені розказують та саму 47 ППЧ ДСНС України у Дніпропетровській області вже переводять у підпорядкування БЕЗПОСЕРЕДНЬО до ПАТ НЗФ і тепер вже ДСНС України поцьому питанню турбуватись не буде.

По викладеному вище - може я в чомусь з викладеного помиляюсь?! Може треба було б взагалі не подавати ні позовні заяви до суду, ні скаргу до КМУ та ГПУ, якось по іншому себе вести і в судовому засіданні?! Будь-ласка! Підкажіть так що ж мені далі робити, як себе поводити під час розгляду цієї справи в апеляційному суді м.Кривий Ріг?!

Надаю матеріали: заяви, скарги, рішення суду, повідомлення.

18.10.2017р.                                                                   Н.М.Кириченко

Прем’єр-міністру України В. Гройсману

Кабінет Міністрів України

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2

Генеральному прокурору України

01011, м.Київ, вул. Різницька 13/15      

 

       Копія: Державна служба України з надзвичайних ситуацій

01601, м.Київ, вул. О.Гончара 55-а, тел. (044) 247-32-11 

e-mail: oper@mns.gov.ua

                   Дніпропетровська обласна прокуратура

49044,  м.Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38.

              Кириченко Наталя Михайлівна

35211, м.Нікополь, вул. 

 СКАРГА

Я, Кириченко Наталя Михайлівна, працювала в 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів з 2009 року на посадах диспетчера, інженера, а з серпня 2012 року на посаді начальника групи аварійно-рятувальних робіт. 

В травні 2016 року я була звільнена з посади начальника групи аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ за п.1ч.1ст.40 КЗпП України – скорочення штатів працівників, про що зроблено запис до моєї трудової книжки за підписом начальника управління персоналу  ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Кухарєва О.Є..  

Я, Кириченко Н.М., прекрасно розумію ч.3 ст. 64 ГК України: «3. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.»

Я, Кириченко Н.М., повністю з такими вимогами чинного законодавства згодна і підтримую: – дійсно - само підприємство, установа, організація ЗОБОВ’ЯЗАНІ(!) вирішувати питання визначення своєї організаційної структури, штатного розпису саме з урахуванням економічної доцільності. 

Підкреслюю, скорочення в ДЕРЖАВНОМУ(!) підприємстві, установі, організації повинно проводитись з урахуванням економічної(!) доцільності, а не з забаганки ЯКОЇСЬ посадової ОСОБИ(!), яка вважає таку установу СВОЄЮ ВОТЧИНОЮ.

Скорочення штату працівників в 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області відбулось на підставі наказу начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області Кульбача А.А. від 25.03.2016 № 172 "Про здійснення організаційно-штатних заходів у підрозділах Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області".

Але незважаючи на це, я вважаю, що звільнення мене з 47 ППЧ є: 

-- по-1-ше, помстою за моє намагання, на протязі кількох років, добитись справедливого вирішення питань по:     

1.1. НЕ нарахуванню та НЕ виплаті мені індексації на заробітну плату, як основної державної соціальної гарантії – встановленої Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року N 2017-III, іншими Законами. 

Але на протязі з 2010 року і по сьогоднішній день мені, як і іншім працівникам, не нараховували та не виплачували індексацію заробітної плати, що стало підставою для подання мною в різні інстанції, і до ДСНС України також, кілька скарг.

Після приїзду неодноразових перевірок, нарахування індексації заробітної плати так і не відбулось, відповідні доповнення та зміни до договорів між Головним управлінням державної служби України з  надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та ПАТ «НЗФ» не були внесені. 

Доходило до маразму(!): після проведення наступної перевірки, згідно наказу начальника Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області полковника служби  ЦЗ Кульбача А.А., головним та провідним  фахівцями відділу з питань запобігання та виявлення корупції(!) Головного управління (підполковник служби цивільного захисту Новохатній Олександр Іванович та Клименко Володимир Васильович), складення ними Акту, не усунені порушення по нарахуванню та виплаті індексації на заробітну плату, а винних посадових осіб так і не було притягнуто до відповідальності. Сам цей факт не нарахування та не виплати індексації на заробітну плату ці посадові особи відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління взагалі не сприйняли як грубе порушення Конституційних прав - Державних соціальних   гарантій, працівників 47 ППЧ, посадовими особами. 

Згідно Акту від 27.04.2015  № б/н Про проведення службового розслідування: "Щодо питання Кириченко Н.М. про не нарахування і не виплати індексації на заробітну плату з серпня 2014 року і по теперешній час, чим порушуються вимоги ст.33 Закон України "Про оплату праці", ст.95 КЗПП, Закон України - 491- IV від Об.02.2003р. "Про індексацію грошових доходів населення".

В даному підрозділі дійсно підтверджується вище вказаний факт, причиною якого є відсутність кошторисних призначень. В процесі проведеної бесіди з Кириченко Н.М. в присутності головного бухгалтера було надано роз'яснення обов'язковості та правельності нарахування індексації на заробітну плату."

Разом з цими борцями з корупцією проводили цю перевірку і члени комісії: підполковник служби цивільного захимсту Миршавка Анатолій Володимирович, провідний фахівець відділу роботи з особовим складом центру забезпечення діяльності Головного управління, Горобець Ольга Ярославівна заступник начальника управління економіки і фінансів Головного управління; Лисогоря Олена Юріївна головний спеціаліст юридичного відділу Головного управління.

І саме ці ПОСАДОВІ ОСОБИ, які ЗОБОВЯЗАНІ запобігати та виявляти корупційні дії в Головному  управлінні Дніпропетровської області, мені, а не начальнику та головному бухгалтеру 47 ППЧ, РОЗ’ЯСНЮВАЛИ(!) про обов’язковість нарахування індексації на заробітну плату!

Згідно ст. 26 Закону N 2017-III: Посадові особи,  винні у порушенні законодавства про державні соціальні  стандарти  та  державні  соціальні   гарантії,   несуть відповідальність у порядку, передбаченому законодавством. 

Згідно ст..23 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999р. №1045-ХІV: «Профспілки, їх об'єднання беруть участь у визначенні головних критеріїв життєвого рівня, прожиткового мінімуму, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, політики ціноутворення, розробці соціальних програм, спрямованих на створення умов, які забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини … .»

Профспілкова організація повністю захищає інтереси ТІЛЬКИ адміністрації головного управління, а не працівників взагалі.

У зв’язку з тим, що посадові особи, як ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, під безпосереднім керівництвом  начальника Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області полковника служби  ЦЗ Кульбача А.А., так і ДСНС України, НЕ змогли вирішити це питання я вимушена була подати до суду кілька позовних заяв про нарахування та стягнення індексації заробітної плати: цивільні справи: № 182/67401/ 16-ц, № 182/68/16-ц, №182/8234/16-ц, … , як мною, так і іншими, вже колишніми, працівниками 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області .   

Дві позовні заяви судом вже розглянуті, об’єднані в одне провадження, і рішенням від 30.06.2016р., справа № 182/8232/15-ц провадження №2/0182/17/2016, стягнуто з 47 Професійної пожарної частини ГУ ДСНС України на користь Кириченко Н.М. суму невиплаченої індексації заробітної плати за квітень-грудень 2014 року в розмірі 903,28 грн., за січень-листопад 2015 року в розмірі 6 104,95 грн., а всього до стягнення 7108 грн. 23 коп..

Маємо ПОВНУ БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ посадових осіб ДСНС України по всій її структурі по виконанню вимог чинного законодавства України.

1.2. доплату за відсутнього працівника, що прямо передбачено ст. 105 КЗпП України.

 Група аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ по штату складалась, до червня 2015 року, з 4(чотирьох) працівників: начальник групи та три фахівця з аварійно-рятувальних робіт. Фактично роботу виконувало двоє. Так як один фахівець був кілька місяців на лікарняному, а інший фахівець був прийнятий на цю посаду Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області і тільки отримував гроші в 47 ППЧ, але не працював.

Наказом №33 від 14.05.2015 р., в цілях контролю за виконанням правил пожежної безпеки на ПАТ «Нікопольський завод ферросплавів» закріплено цеха заводу за фахівцями (з аварійно-рятувальних робіт) 47 Професійної пожежної частини з 18.05.2015р. - наказ №33 від 14.05.2015р.. 

Після звільнення, в червні 2015р., у зв’язку з виходом на пенсію фахівця Корзун Г.М., її обов’язки наказом від 01.07.2015р. №37, були перерозподілені між посадовими особами, які залишились далі працювати в цій групі - наказ від 01.07.2015р. №37. 

Таким чином кожному з працюючих було додатково добавлено обслуговувати по два-три об’єкти. При цьому наказу про відповідну доплату до заробітної плати, за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки), адміністрацією прийнято не було.

Згідно пп.2) п.3 постанови КМУ 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів  та організацій окремих галузей бюджетної сфери»: установлено: 2) надбавки працівникам: а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки): за високі досягнення у праці; за складність, напруженість у роботі.

Моя надбавка за складність та напруженість у роботі - 30% (Наказ №975 МВС України від 14.08.2015р) не передбачає безкоштовного заміщення всіх відсутніх працівників в групі.

Згідно наказу від 01.07.2015р. №37 за Кургановою Мариною Олександрівною закріплено цеха ПАТ «НЗФ»: АГЦ, … . Цим же наказом на час відлучення Курганової М.О. її підміняла я, Кириченко Н.М..

І таке навантаження, з десяти об’єктів закріплених за Кургановою М.О., було покладено на мене, як працівника, при обслуговуванні закріплених за мною, Кириченко Н.М., одинадцяти об’єктів.    

Наказу про перерозподілення її, Курганової М.О., посадових обов’язків по групі аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ, між працівниками, які залишились працювати, прийнято не було.

Не було і наказу, на час її відсутності, про заміщення тимчасово відсутнього працівника в групі аварійно-рятувальних робіт. 

З кінця 2015 року фахівець Курганова М.О. не виходила на роботу і не виконувала свої посадові обов’язки. Ці обов’язки виконувала я, Кириченко Н.М., але будь яких доплат за заміщення тимчасово відсутнього працівника, або за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, я не отримувала.

Навпаки! Мені було надано наказ №6 від 06.01.2016р., в якому було звернуто мою увагу на те, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій  наказала: «1.4 Тимчасово не встановлювати доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників. » 

Тобто! Державна служба України з надзвичайних ситуацій України ЗОБОВ’ЯЗАЛА(!) мене працювати, виконувати роботу більше як за двох працівників і без будь якої доплати.

Згідно ч.2 ст. 141. КЗпП України: Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Згідно пп.3) п.3 постанови КМУ 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів  та організацій окремих галузей бюджетної сфери»: 3) доплати працівникам: а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки): за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників; за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.        

Моя ВСЬОГО ОДНА надбавка за складність та напруженість у роботі - 30% (Наказ №975 МВС України від 14.08.2015р) не передбачала безкоштовного заміщення всіх відсутніх працівників в групі. 

І це при тому, що 47 ППЧ не фінансується за рахунок бюджету, а утримується повністю за рахунок оплати виконаних робіт відповідно до укладених договорів з підприємствами.

1.3. подані мною скарги на наявність прийнятої Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області на посаду фахівця в Групу аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ громадянина, який тільки знаходився у штаті, але всю роботу виконували за нього інші. 

Після подання мною кількох позовних заяв до суду по стягненню індексації заробітної плати мені начальник 47 ППЧ О.П. Безпалько почав в лютому місяці 2016 року у наказному порядку: на оперативній нараді, у телефонному режимі, давати доручення - яку і де я зобов’язана була виконати роботу на протязі дня. При цьому за мною залишалось виконання роботи згідно Плану робіт – ОБОВ’ЯЗКОВОГО до виконання - затвердженого самим же начальником 47 ППЧ О.П. Безпалько. 

І це при тому, що в мене немає підстав перебувати в цеху, який за мною не закріплений. Виконання обов'язків за тимчасово відсутніх без відповідного письмового наказу робить мене незахищеною у разі виникнення непередбачених обставин, а саме виробничого травматизму і інших негативних факторів пов'язаних з моєю роботою та перебування в цеху, за яким я не закріплена. 

Відправивши мене до іншого цеху без письмового наказу про заміщення відсутнього працівника начальник 47 ППЧ О.П. Безпалько та за не виконання  мною основної роботи, мав би законні підстави для притягнення мене до дисциплінарної відповідальності та накладення догани.

18.02.2016 року мене було ознайомлено з Наказом №20 від 16.02.2016р. «Про дисциплінарну відповідальність», в якому начальником 47 ППЧ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області з охорони об’єктів  О.П.Безпалько, мені, Кириченко Н.М., була об'явлена догана за порушення наказу від 01.07.2015р. №37, не виконання та формальний підхід до виконання посадової інструкції та неодноразового ігнорування розпоряджень керівництва 47 ППЧ - наказ №20 від16.02.2016р..  

Це при тому, що мене приймало на роботу та звільнило саме ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області і чому є письмові підтвердження:  Посадова інструкція від 10 вересня 2013р. Начальника групи з аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об’єкта Кириченко Н.М., п.15 Трудової книжки «Прийнята на посаду диспетчера у професійну пожежну частину №47 по охороні ВАТ НЗФ – наказ № 11 о/с від 03.02.2009р., п.21 Трудової книжки  «Звільнена з роботи згідно п.1ч.1ст.40 КЗпП України (скорочення працівників) – ГУ ДСНС наказ №236 від 25.05.2016р. .

Згідно Посадової інструкції від 10 вересня 2013р. Начальника групи з аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об’єкта Кириченко Н.М.:

1.3.Начальник групи з аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ призначається на посаду та звільняється з посади у встановленому порядку трудовим законодавством, наказом начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області  за поданням начальника ППЧ- 47. 

Згідно ч.1 ст..147-.1. КЗпП України: Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Тобто дисциплінарне стягнення на мене, за поданням начальника ППЧ- 47, повинен накладати своїм наказом начальник ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, а не   начальник ППЧ- 47.  

Звернулась я до  ГУ ДСНС України стосовно накладення на мене дисциплінарного стягнення, але мене поставлено до відому, що все у відповідності до вимог чинного законодавства.

Тобто маємо упереджене відношення та узгоджені дії начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області полковника служби  ЦЗ А.А.Кульбача та начальника ППЧ-47 Безпалько до мене, як працівника, який виступив проти корупційних схем у системі Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

У зв’язку з накладенням на мене дисциплінарного стягнення, я вимушена була звернутись до суду з позовною заявою. Цей позов, цивільна справа № 182/1912/16-ц – про зняття догани (дисциплінарного стягнення), на цей час розглядається в Нікопольському міськрайонному суді.

Посадові особи ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області і у першу чергу її начальник Кульбач А.А. настільки наплутали в прийнятих Положенні про ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, Положенні про 47 ППЧ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, та інших документах, що і в суді складно розібратись. До того ж судді не дуже і хочуть розплутувати ці хитросплетіння і всіляко відмовляють то притягувати до відповідальності як ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, так і її посадових осіб, навіть відмовляють  заслухати таких ЧИНОВНИКІВ  в судовому засіданні, як свідків.

Саме така безкарність і породжує їх ПОВНИЙ БЕЗПРЕДЄЛ.

1.4. В 2014 році був створений наказ про ліквідацію 47 ППЧ та на її базі створення 62 ДПРЧ.( Наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 30.01.2014 № 51 «Про припинення 47 професійної пожежної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об’єктів шляхом ліквідації») Це спричиняло би звільнення всіх працівників з 47 ППЧ, та прийняття до 62 ДПРЧ працівників з відповідною освітою, належним віком, і т.п.

На початку 2014року начальник 47 ППЧ Безпалько О.П. поставив до відому працівників групи аварійно-рятувальних робіт (АРР), що для працевлаштування в 62 ДПРЧ можливо, але за умови оплати грошових коштів в доларах  для кожного з працівників окремо, в залежності від посади - від 100 до 500 доларів США. 

Щоб захистити свої права, нами було подано колективне звернення, але скаргу було направлено помилково не на ДСНС України, а на начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, для якого і збирались ці гроші посадовими особами. Після того як приїхала комісія, у складі полковника служби ЦЗ КУЛЬБАЧА А.А. та супроводжуючих його посадових осіб, всіх скаржників запросили до залу, було прискіпливо ВИЯСНЕНО, які записи є записані на диктофон, а встановив, що ніяких записів на диктофон, на підтвердження викладеного в скаргах, НЕ має,  подану нами  колективну скаргу було ПРОСТО ЗНИЩЕНО головою комісії, начальником ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області Кульбач А.А... Про це нас поставлено до відому, коли ми поцікавились – коли нам будуть дані відповіді на подані нами скарги.

АЛЕ! Саме після подання цих скарг-заяв були створені нестерпні умови для роботи  працівників в групі АРР, що спричинило звільненню в грудні 2014р. фахівця групи АРР Завгородньої Т.А., в червні 2015р. фахівця групи АРР Корзун Г.М., а в травні 2016р. черга дійшла і до мене начальника групи АРР Кириченко Н.М. та фахівця групи АРР Гейдарової К.А..

На теперішній час групу АРР вилучили в повному обсязі згідно наказу №172 від 25.03.2016р.  

Були ще люди в частині, які не підтримували безладу, який робився і робиться в частині і по цей день, але дехто вже сам звільнився, а інші працюють та намагаються не конфліктувати з начальником, тому що треба робота.

По цьому питанню подавали скарги п’ять працівників: Корзун Г.М., Завгородня Т.А., Кірпа Л.М., Гейдарова К.А., Кириченко Н.М.. На цей час всі ми звільнені по різним підставам. 

1.5. Скарги щодо НЕ виплати відпускних, матеріальної допомоги до відпустки, (письмові, усні, та цивільні справи: № 182/401/16-ц, … .) майже всім працівникам частини, окрім працівників причасних до розподілу в пожарній частині грошових коштів: начальник, його заступник, бухгалтери, тощо.

1.6. Скарги від мого ім’я, як начальника групи аварійно-рятувальних робіт,  по забезпеченню матеріальної бази для ведення продуктивної роботи групи (комп’ютери, хоча б один на групу, доступ до нормативних баз даних(з виходом в інтернет), папір, миючі та дезінфікуючі засоби, враховуючи специфіку роботи), які начальник проігнорував, або відповів відмовами і відписками.

тощо. 

по - 2-ге, моє звільнення я вважаю незаконним та таким що грубо порушує і вимоги чинного законодавства,  і на це вказують події, які відбувалися, як перед моїм звільненням і на які я вказала вище, так і у процесі самого звільнення:

2.1. В самому наказі № 172 від 25.03.2016 техніко-економічне обґрунтування на скорочення посад чи штату працівників, що обов’язково погоджується з профспілковим комітетом, якщо він діє на підприємстві, установі, організації, ВІДСУТНЄ, його просто НЕ МАЄ. 

Економічна НЕ обґрунтованість прийнятого наказу №172 від 25.03.2016р. полягає в тому, що: 

Якщо взяти до уваги Договір, на підставі якого 47 ППЧ виконує свої договірні зобов’язання перед ПАТ «НЗФ», то бачимо що саме на групу АРР покладено приблизно 77% основних зобов’язань, а саме:

п.1.2.(підп. 2) - проведення заходів, спрямованих на попередження виникнення пожеж, та інших профілактичних робіт у цьому напрямку.

п. 6.3 Виконавець забов’язан 

п. 6.3.3. «Здійснювати профілактичний огляд об’єктів та устаткування…»

п. 6.3.4. «…проводити в межах компетенції пропаганду дотримання вимог безпеки на об’єктах Замовника.»

п. 6.3.5. «Брати участь у проведенні вступного інструктажу з робітниками…»

п. 6.3.6. «Надавати допомогу адміністрації об’єкта..»

п. 6.3.7.  «…здійснювати контроль…»

п.6.3.8. «…визначати потребу у протипожежному обладнанні об’єктів…»

п.6.3.9. «... проводити технічну політику…»

п.6.3.10. «Брати участь у розробленні заходів…»

п.6.3.11 «Надавати допомогу…»

п.6.3.12 «Здійснювати в структурних підрозділах об’єкта згідно з планом-графіком, затвердженим Замовником, перевірку працездатності систем пожежогасіння, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу зі складанням актів…»

п.6.3.13. «…проводити перевірку працездатності зовнішнього пожежного водопостачання з відміткою в журналі»

п.6.3.14 «…проводити випробування внутрішніх пожежних кранів та пожежних рукавів на міцність та герметичність…»

п.6.3.16. «Здійснювати контроль за веденням обліку та наявності, згідно з нормами, первинних засобів пожежогасіння..»

п.6.3.17. «Своєчасно виявляти порушення протипожежного режиму, правил і норм пожежної безпеки, надавати керівникам структурних підрозділів Замовника пропозиції щодо усунення виявлених порушень, а також вживати заходів щодо їх усунення через керівництво об’єкта.»

п.6.3.18. «Надавати допомогу адміністрації…»

п.6.3.19. «Надавати допомогу з розробки порядку організації і проведення вогневих та інших вибухопожежонебезпечних робіт.»

п.6.3.20. «Здійснювати перевірку підготовки місць проведення вогневих та інших вибухопожежонебезпечних робіт з оформленням відповідних документів.»

п.6.3.22. «…проводити аналіз виникнення пожеж і надзвичайних ситуацій на його об’єктах та їх наслідків, розробляти заходи, спрямовані на їх попередження.»

п.6.3.23. «Надавати рекомендації…»

п.6.3.24. «Брати участь у підготовці членів добровільних протипожежних формувань…»

п.6.3.25. «…організовувати та проводити змагання добровільних пожежних дружин…»

п.6.3.28. «Зберігати інформацію…»

п.6.3.29. «Здійснювати всі заходи, передбачені чинним законодавством України, для забезпечення належного реагування на надзвичайні ситуації та пожежі у разі їх виникнення.»

Цю роботу завжди виконувала інженерно – інспекторська група, а потім була зміна назви на групу Аварійно-рятувальних робіт в складі 4 чоловік(згідно штатного розкладу).

Як ВИСНОВОК:

-- Вилучення групи аварійно-рятувальних робіт ставить під загрозу виконання договірних зобов’язань 47 ППЧ та доцільності ВЗАГАЛІ(!) знаходження частини на території ПАТ НЗФ, так як згідно зі статистикою, ті загорання, які стались на території ПАТ НЗФ (3-6 за рік при роботі групи АРР) не значні та на їх локалізацію можуть залучати 28 ДПРЧ, яка знаходиться в м. Нікополі.

-- Відсутність групи аварійно-рятувальних робіт, або хоча б 3 людей (фахівців, інженерів, інспекторів) ставить  під загрозу проведення заходів, спрямованих на попередження виникнення пожеж та інших профілактичних робіт у цьому напрямку на ПАТ НЗФ. Без належної роботи в цьому напрямку це спричинить зростання кількості пожеж на території ПАТ НЗФ, пошкодження майна, а саме найстрашніше, може призвести до загибелі людей.

-- Не зрозуміло з яких причин, на якій підставі взагалі вилучена група аварійно-рятувальних робіт  зі штату 47 ППЧ  начальником ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області без затвердження ШТАТУ у Києві ГУ ДСНС України.

Начальник ГУ ДСНС України приймаючи цей наказ умисно створив умови для нанесення шкоди установі - ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, і безпосередньо 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. А це вже межує зі скоєнням злочинних дій, які караються в порядку кримінального судочинства.

Як НАСЛІДОК вилучення групи аварійно-рятувальних робіт: - в липні 2016 року на ПАТ «НЗФ» сталась надзвичайна ситуація зі смертю працівника. 

Вважаю, що це і є саме наслідком скорочення групи аварійно-рятувальних робіт  в 47 ППЧ – нікому було проводити, здійснювати перевірку та  підготовку місць проведення вогневих та інших вибухопожежонебезпечних робіт з оформленням відповідних документів. - п.6.3.20 Договору.

 по - 3-те, скорочення чисельності або штату працівників – одна з підстав для розірвання трудового договору, передбачених п.1ч.1ст.40 КЗпП України і передбачає певний порядок самого звільнення, а саме:

3.1. Детально порядок вивільнення працівників урегульовано статтею 49.2 КЗпП. 

Згідно ч.1-ч.3 ст.49.-2 КЗпП України: «Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.»

Так, відповідно до цієї статті, роботодавець видає другий наказ (з персоналу) про попередження за два місяці конкретних працівників про можливе їх вивільнення у зв’язку зі скороченням чисельності працівників.

Такого наказу, не те що «з персоналу», а взагалі НЕ МАЄ. Мене ніхто наказом не попереджав за два місяці про можливе моє звільнення.

І іншого  офіційного ПОПЕРЕДЖЕННЯ(!) про моє майбутнє звільнення за 2 місяці мені не давалось, і я з такими ПОПЕРЕДЖЕННЯМ, ПІД РОЗПИС, не ознайомлена. 

З наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 25.03.2016 № 172 "Про здійснення організаційно-штатних заходів у підрозділах Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області" мене, начальника групи з аварійно-рятувальних робіт Кириченко Н.М., ознайомили під підпис 28 березня 2016 року. 

3.2. Згідно ч.3 ст. 49.-2 КЗпП України: «Одночасно з ПОПЕРЕДЖЕННЯМ про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.» 

Згідно п.п.15-20 Трудової книжки - прийнята на посаду диспетчера,  інженера, начальника групи аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області – наказ № 11 о/с від 03.02.2009р., наказ №122 а/с від 30.11.2009р., наказ №134 від 22.08.2012, наказ №231 від 23.08.2012р., наказ №247 від 31.05.2013.

Згідно п.21 Трудової книжки  «Звільнена з роботи згідно п.1ч.1ст.40 КЗпП України (скорочення працівників) – ГУ ДСНС наказ №236 від 25.05.2016р..

Мені не було пропозицій  про переведення за моєї згоди на іншу роботу. А зразу ж було констатовано, що  «Запропонувати посади, які включено до Штату №04/123 затвердженого наказом від 25.03.2016 №172, не має можливості, тому що освіта відповідного напрямку підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем у начальника групи з аварійно-рятувальних робіт Кириченко Н.M. та фахівця групи за аварійно-рятувальних робіт Гейдарової К.О. відсутня.» 

3.3 Повідомлення профспілкової організації про заплановане звільнення працівників не проводилось.

Згідно ч.1ст.43-1КЗпП України:  «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:

звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;

звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;»

Згідно ч.3 ст..22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999р. №1045-ХІV: «У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру …, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, … .»

Профспілкової організації в 47 ППЧ офіційно – для працівників, не має, а тому я і не є членом профспілкової організації ГУ ДСНС у Дніпропетровській області з охорони об’єктів. Керівництво  Головного управління умисно не створило осередок профспілкової організації в  47 ППЧ - УМИСНО. І саме тому, що так простіше розправлятися з не угодними їм працівниками, а інших держати у покорі.

В 47 ППЧ, крім самого начальника 47 ППЧ О.П. Безпалько, ніхто більше в профспілковій організації не перебуває. Захистом працівника саме профспілковою організацією я скористатись не змогла.

Відповідно наказ  головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області № 172 від 25.03.2016. було прийнято саме з врахуванням цієї особливості і звільнення проведено строго у двомісячний термін.

3.4. Оформлення рішення про скорочення та внесення змін до штатного розпису (у разі скорочення штату)

Беручи до уваги, що установі необхідно визначитись із переважним правом працівників, посади яких скорочуються, на залишення на роботі, а також консультацій з профспілкою, повідомити про звільнення не пізніше ніж за 2 місяці, наказ слід видати заздалегідь, скажімо, більше як за 3 місяці до запланованого звільнення. 

Наказ № 172 Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було прийнято 25.03.2016, а мене ознайомили з цим наказом вже 28.03.2016р.. 

Тобто будь якого планування узгодження,  консультацій з профспілкою НЕ БУЛО,  адміністрація головного управління не визначалась і з переважним правом працівників, посади яких підлягали скороченню, на залишення на роботі. Начальник головного управління А.А.Кульбач  зразу планував звільняти саме нас – мене, Кириченко Н.М.,  та Гейдарову і більше нікого.  

На такі упереджені дії вказано і в самому Акті  №21 від 16.05.2016р.: «Запропонувати посади, які включено до Штату №04/123 затвердженого наказом від 25.03.2016 №172, не має можливості, тому що освіта відповідного напрямку підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем у начальника групи з аварійно-рятувальних робіт Кириченко Н.M. та фахівця групи за аварійно-рятувальних робіт Гейдарової К.О. відсутня.» 

3.5. Визначення працівників, які підлягають звільненню за скороченням із урахуваннням переважного права на залишення на роботі та осіб, яких заборонено звільняти.

У разі скорочення чисельності або штату працівників переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (ч.1 ст. 42 КЗпП). 

Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Зазвичай роботодавець повинен приготувати довідку у довільній формі про результати порівняльного аналізу і навести дані, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі.

Рівень кваліфікації вимірюється рівнем освіти працівника та здобутими навичками під час виконання робіт за певною спеціальністю. Особливо звертається увагу на якість виконання працівником своїх трудових обов’язків відповідно до статті 139 КЗпП. 

Продуктивність праці вимірюється певними виробничими показниками. 

Я завжди виконували у повному обсязі свої посадові обов’язки незалежно від того,  працювала я диспетчером, інженером чи начальником групи АРР.

За такими чинниками, при відборі працівників для залишення на роботі, мені рівних не має.

Якщо умови продуктивності праці і кваліфікації працівників рівні, перевага у залишенні на роботі надається у відповідності до ст. 42 КЗпП:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 

У мене в сім’ї двоє неповнолітніх дітей: - Кириченко Аліна Олександрівна 1999 року народження та  Кириченко Поліна Олександрівна  2003 року народження. 

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

Я працюю безперервно в данній установі з 2009 року.

Як можна пересвідчитися із документів про мій освітній рівень, а також як показують фактичні дані - продуктивність моєї праці є більшою ніж продуктивність праці інших працівників, що займають аналогічні посади –диспетчера, інженера, начальника групи АРР тощо на підприємстві і під скорочення не потрапили. 

Керуючись вищенаведеним переважне право на залишенні на роботі у зв’язку із скороченням штату повинно було б бути надано мені, але цим моїм правом роботодавець знехтував. 

Начальником головного управління прийнято наказ, в якому посада, яка підлягає виключенню зі штатного розпису, єдина, то, виходить що і конкурувати працівникові на умовах, визначених статтею 42 КЗпП, нема з ким.

Але я можу претендувати на будь-які інші вільні посади відповідно до рівня моєї кваліфікації (навіть на посади робітників чи обслугового персоналу).

Необхідно звернути увагу на те, що перелік категорій працівників, передбачений ст..42 КЗпП України, не є вичерпним.

Порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню НЕ МАЄ.

Мені не було запропоновано і вакансій, що є нижчою за рангом або нижчеоплачуваною, яку я можу виконувати з урахуванням моєї освіти, кваліфікації, досвіду роботи та стану мого здоров’я, що є достатньою підставою для поновлення мене на роботі.

На цей час мною до суду подано позовну заяву про відновлення мене на роботі в 47 Професійній пожежній частині   Головного управління  державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Дніпропетровській області на одній з раніше займаних посад.

Постає взагалі питання про доцільність утримувати і Головне управління  державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Дніпропетровській області і самої  47 Професійної пожежної частини Головного управління  державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Дніпропетровській області і саме тому, що начальник цього головного управління полковник Кульбач А.А. зробив, і Головне управління  державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Дніпропетровській області, і саму  47 Професійну пожежну частину   ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області своєю вотчиною.

Начальник Головного управління полковник Кульбач А.А.  все робить тільки на своє збагачення.

На підставі викладеного                                   

                                                                           прошу: 

1. Провести перевірку викладеного вище, на підставі матеріалів, притягти винних до відповідальності.

2.Скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 25.03.2016 № 172 "Про здійснення організаційно-штатних заходів у підрозділах Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області" в частині затвердження Штату №04/123  47 Професійній пожежній частині   Головного управління  державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Дніпропетровській області з 01.06.2016р..

3.Зобов’язати начальника Головне управління  державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Дніпропетровській області Кульбача А.А. поновити мене на роботі на посаді начальника аварійно-рятувальної групи 47 Професійній пожежній частині   Головного управління  державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Дніпропетровській області. 

17.08.2016р.                                                                                 Н.М.Кириченко

ДСНС УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

(ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області)

вул Короленка, 4, м. Дніпропетровськ, 49600, тел.: (056)770-18-91, телефон/факс: (056) 744-30-19 www.dp.mns.gov,dnipropetrovsk@nrns.gov.ua

код ЄДРПОУ 38598371

19.09.2016 № 10173/14-16                      На №

Нікопольський міськрайонинй суд

Дніпропетровської області

вул. Шевченко, 201, м. Нікополь, 53213

Позивач: Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області

вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49600

Відповідач: Кириченко Наталя Михайлівна вул. м. Нікополь, 53211

ПОЗОВНА ЗАЯВА 

про захист ділової репутації, 

спростування недостовірної інформації

Кириченко Наталя Михайлівна (далі - відповідач), листом від 17.08.2016, направила, зокрема, до Кабінету Міністрів України на і'мя Прем'єр-міністра України В. Гройсмана, скаргу, яка за своїм змістом порочить ділову репутацію Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, Головне управління, позивач) в особі її начальника та Державну службу України з надзвичайних ситуацій в цілому (копія додається). Інформація викладена у вказаному листі не відповідає дійсності та являється наклепом.

Пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 р. роз'яснено, що ' юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб: б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача: в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності: г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

014447

Верховний Суд у Постанові № 1 від 27.02.2009 р. вказує про юридичну відповідальність за повідомлення у зверненнях завідомо неправдивих відомостей (коли особа свідомо посилалася у зверненні на неправдиву інформацію) або коли для звернення не було ніяких підстав.

У вказаному листі відповідачка ставить під сумнів повноваження ДСНС України, як центрального органу виконавчої влади та Головного управління, заявляючи: «...Посадові особи ГУ ДСНС України у. Дніпропетровській області і у першу чергу начальник Кульбач A.A. настільки наплутали в прийнятих Положенні про ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, Положенні про 47 ПГІЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та інших документах, що і в суді складно розібратись. До того ж судді не дуже і хочуть розплутувати ці хитросплетіння і всіляко відмовляють то притягувати до відповідальності як ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, так і її посадових осіб, навіть відмовляють заслухати таких чиновників в судовому засіданні, як свідків.

Саме така безкарність і породжує їх новий безпредєл.»

«...Постає взагалі питання про доцільність утримувати і Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області і самої 47 Професійної пожежної частини Головного управління Дероісавної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області і саме тому, що начальник цього головного управління полковник Кульбач A.A. зробив, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області і саму 47 Професійну протипожежну частину ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області своєю вотчиною».

Поширена інформація суттєво знижує ступінь ділової репутації ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, підриває довіру до її діяльності, а саме: «...Начальник Головного управління полковник Кульбач A.A. все робить тільки на своє збагачення.»

У своєму листі відповідачка у стверджувальній формі безпідставно наводить неправдиві, негативні та образливі факти: «...що на початку 2014 року для працевлаштування в 62 ДПРЧ можливо, але за умови оплати грошових коштів в доларах для кожного з працівників окремо, в залежності від посади - від 200 до 500 доларів США.

...начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, для якого і збирались ці кошти посадовими особами.»

Відповідачка у своєму листі посилається на відомості, яких не існувало - Кульбача A.A. призначеного начальником Головного управління наказом ДСНС України від 25.06. 2015 року № 330 о/с, перекручує події які відбувались у 2014 році «...подану нами колективну скаргу було просто знищено головою комісії, начальником ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Кульбач А. А. …».

Посилання відповідачки: «...Начальник ГУ ДСНС У країни приймаючи цей наказ умисно створив умови для нанесення шкоди установі - ГУ ДСНС у Дніпропетровській області і безпосередньо 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. А це вже межує зі скоєнням злочинних дій, які караються в порядку кримінального судочинства.» компрометує начальника Головного управління та інших посадових осіб Головного управління в очах керівництва ДСНС України, а ДСНС України, як центральний орган виконавчої влади, в очах інших державних органів на адресу яких направлено цю інформацію.

Інформація поширена в листі від 18 серпня 2016 року не ґрунтується на жодних фактичних обставинах, непідтверджена в установленому законом порядку, а від так є неправдивою та поширеною зумисне для приниження ділової репутації Головного управління, в особі його начальника.

За змістом ст. 28, ч. 4 ст. 32 Конституції України кожен має право на повагу до своєї гідності та право спростувати недостовірну інформацію про себе, а також на відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням такої недостовірної інформації.

з

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Згідно зі ст. 299 ЦК України кожен має право на недоторканість своєї ділової репутації. Відповідно до зазначених норм я маю право звернутися з позовом до суду про захист її честі, гідності та ділової репутації.

Захист честі, гідності і ділової репутації - право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Право на захист честі, гідності і ділової репутації закріплено Конституцією України (ч. 4 ст. 32), Цивільним кодексом України (ст. 277). Питання процедури захисту честі, гідності і ділової репутації також роз'яснив Верховний Суд України у своїй постанові пленуму № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009 р.

Згідно ч. 1 ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Ділова репутація це сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону, у тому числі поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей (інформації), що дискредитують спосіб ведення чи результати його діяльності у зв'язку з чим знижується авторитет ДСНС України.

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо).

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Спростування має здійснюватися способом, адекватним способу поширенш неправдивих відомостей, аби спростування було донесено максимально до тієї аудиторії що отримала недостовірну інформацію - частина 7 статті 277 Цивільного кодексу України

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватисі незалежно від вини особи, яка її поширила.

Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистоі\ особистого немайнового або майнового права та інтересу. Крім того, таке право надан законами України «Про інформацію» (ст. 48).

У пункті 4 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 №3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ визначено, щ справи про захист гідності, честі та ділової репутації розглядаються в порядку цивільного судочинства і в тому випадку, коли стороною є органи державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень).

Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСН України від 13.04.2016 № 175 (www.dp.mns.gov.ua) (далі-Положення про Головне  

управління) Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, основним завданням якого є:

реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пооїсежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно п.14 Положення про Головне управління є юридичною особою публічного

права.

Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код 38598371) за організаційно-правовою формою є органом державної влади.

Головне управління вважає, що розповсюджені відповідачем відомості не відповідають дійсності, принижують ділову репутацію, чим спричиняють Головному управлінню немайнову шкоду.

За змістом статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України - обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.

Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. У зв'язку з чим, одночасно з подачею позовної заяви позивач звертається до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору на підставі того, що є бюджетною, неприбутковою установою. У п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

На підставі викладеного вище, відповідно до статей 32, 62, 68 Конституції України, статей 16, 94 ЦК України, статей 47, 48 Закону України «Про інформацію», керуючись статтями 3, 15, 118-120 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до провадження.

2. Визнані такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність і ділову репутацію відомості, поширені відносно начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

3. Зобов'язати Кириченко Наталю Михайлівну спростувати інформацію, викладену у листі від 18 серпня 2016 року, яка принижує ділову репутацію Головного управління, в особі її начальника.

4. Відстрочити Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області сплату судового збору, до ухвалення судового рішення у справі.

5. Судові витрати покласти на відповідача.

Додатки:

1.        Копія позовної заяви Відповідачу в 1 прим.;

2.        Копія довідки на 1 арк.

3.        Копія листа від 18 серпня 2016 року в 1 прим

Начальник Головного управління                           А.А.Кульбач

Альохіна 056 376 10 46

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ код 335S8371

27.10.2016 №11818/14-16

Днілропетровськ/вул.Коропенка, -і

Нікопольський міськрайонний суд

Дніпропетровської області

вул. Шевченко, 201, м. Нікополь, 53213

Позивач: Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області

вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49600Відповідач: Кириченко Наталя Михайлівна  м. Нікополь, 53211

Справа № 182/5217/16-ц

УТОЧНЕНА ПОЗОВНА ЗАЯВА 

про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Кириченко Наталя Михайлівна (далі - відповідач), листом від 17.08.2016, направила, зокрема, до Кабінету Міністрів України на і'мя Прем'єр-міністра України В. Гройсмана, скаргу, яка за своїм змістом порочить ділову репутацію Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, Головне управління, позивач) в особі її начальника та Державну службу України з надзвичайних ситуацій в цілому (копія додається). Інформація викладена у вказаному листі не відповідає дійсності та являється наклепом.

На підставі викладеного вище, відповідно до статей 32, 62, 68 Конституції України, статей 16, 94 ЦК України, статей 47, 48 Закону України «Про інформацію», керуючись статтями 3, 15, 118-120 ІДПК України,

ПРОШУ:

1. Зобов'язати Кириченко Наталю Михайлівну спростувати недостовірну інформацію, поширену нею у листі від 18 серпня 2016 року, яка принижує ділову репутації Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в особі її начальника.

2. Судові витрати покласти на відповідача. 

Додаток копія довіреності представника па 1 арк.

Представник Головного управління                                               А.І.Альохіна 

Нікопольський міськрайонний суд

Дніпропетровської області вул. Шевченко, 201. м. Нікополь, 53213

Позивач: Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області 

вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49600

Відповідач: Кириченко Наталя Михайлівна 

м. Нікополь, 53211

                                                                             справа № 182/5217/16-ц 

                                                                           ЗАПЕРЕЧЕННЯ

У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться справа № 182/5217/16-ц за позовною заявою Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до Кириченко Наталі Михайлівни «Про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації».

І тепер, після подання  позовної заяви начальником Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до мене, Кириченко Н.М., Про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, справа № 182/5217/16-ц, обов’язки по перевірці та доказуванню дій(бездіяльності) посадових осіб викладених в поданій мною скарзі від 17.08.2016р., покладено на мене.  

І тепер саме я повинна доказувати скоєння правопорушень цими посадовими особами, а не правоохоронні органи. 

Я, відповідач, вважаю, шо позовна заява - є намагання скрити дійсні факти, обставини подій викладених в поданій мною скарзі від 17.08.2016р., є не обґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

По-перше:

--згідно ст.34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

--згідно ст.40 Конституції України: Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян»: «Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.»

-- згідно ч.4 ст.3 Закону України «Про звернення громадян»: «Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.»

-- згідно ст.4 Закону України «Про звернення громадян»: 

«До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.»

Я звернулась, як законослухняна громадянка України, у відповідності до вимог чинного законодавства, до органів, посадових осіб з вимогою про захист моїх порушених прав та законних інтересів!

-- згідно з абз.1 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року, далі Постанова ПВСУ №1, зазначено: Відповідно   що до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.»

Я, Кириченко Н.М., у відповідності до чинного законодавства, звернулась зі СКАРГОЮ(!) від 17.08.2016., в якій викладена: - вимога(!) про поновлення моїх трудових прав і захист МОЇХ законних інтересів, - що мене звільнено з роботи за мої намагання добитись справедливого вирішення питань, які були порушені діями (бездіяльністю), рішенням державного органу, установи, та його посадових осіб, під час роботи в 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області(додаток №1 копія трудової книжки) 

Саме для цього я і звернулась за допомогою до Прем'єр-міністра України В.Гройсмана Кабінет Міністрів України, Генерального прокурора України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій,  Дніпропетровської обласної прокуратури. 

Згідно ст..17 ЦК України: 2. У випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Незважаючи на вимоги чинного законодавства мені ні В.Гройсман КМУ, ні ГПУ Ю.Луценко, ні ДСНС України, ні Дніпропетровська обласна прокуратура, до цього часу так і не надали відповідь по суті поданої мною скарги. ДО ЦЬОГО ЧАСУ! (Додаток№2,3,4,5)

Це при тому, що згідно ст.. 7. Закону України «Про звернення громадян»: «Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.»

А згідно ч.2 ст.7 Закону України «Про звернення громадян»: 

«Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.»

Зате та особа, на яку я  скаржилась, подала до суду позов про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Згідно ч.4 ст.. 7 Закону України «Про звернення громадян»: «Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.»

Згідно ст.. 9 Закону України «Про звернення громадян»: «Забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб за критику у зверненні їх діяльності та рішень.» 

По-друге:

В поданій позовній заяві від 19.09.2016 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації позивачем Кульбачем А.А. вибрані 5 фраз з контексту поданої мною скарги від 17.08.2016р. на які посилається Позивач і які не можна розглядати окремо, а треба розглядати всебічно, у зв’язку зі змістом самої скарги так, як там є посилання на документи , справи в суді, листи та відповіді на них.

З позовної заяви від 19.09.2016 - 1: «Посадові особи ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області і у першу чергу її Начальник Кульбач A.A. настільки наплутали в прийнятих Положенні про ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, Положенні про 47 ППЧ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, та інших документах, що і в суді складно розібратись. До того ж судді не дуже і хочуть розплутувати ці хитросплетіння і всіляко відмовляють то притягувати до відповідальності як ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, так і її посадових осіб, навіть відмовляють заслухати таких ЧИНОВНИКІВ в судовому засіданні, як свідків.

Саме така безкарність і породжує їх ПОВНИЙ БЕЗПРЕДЄЛ.»  

1-ше, Ця цитата зі скарги безпосередньо стосується цивільних справ: №182/8232/15-ц, № 182/67/16-ц, № 182/68/16-ц 182/3417/16-ц тощо в яких ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області є одним з відповідачей, але ні на одне засідання суду їх представник  так і не з'явився. І це незважаючи на те, що договір з ПАТ НЗФ підписувало саме воно, ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, але ні за що відповідальності нести не хоче і прикривається зараз начальником 47 ППЧ Безпалько О.П.

Таке відношення ми бачимо, як самого Кульбача А.А., так і його попередніх начальників, і це при тому, що саме начальник 47 ППЧ Безпалько О.П. може(!) і зобов’язаний(!) був укладати ці договори у відповідності до Положення про 47 ППЧ, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 24.05.2013р. №301 та підписаного Головою ДСНС України М.Болотських, і саме Безпалько О.П., а не той же Кульбач А.А., зобов’язаний(!) складати і кошторис, який є невід’ємною частиною цього договору. Але чогось за Безпалько виконував цю роботу саме Кульбач.  Таким чином і Кульбач А.А., і його попередники (наприклад: начальник ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Романюк Ігорь Павлович) по суті ПРИВЛАСНИЛИ(!) собі повноваження начальника 47 ППЧ по укладанню договорів, складанню кошторису (Додаток№6 Договора і кошториси) тощо: пункти: 6.1., 7.2., п.7.3., п. 7.15., п. 7.20. Положення 47 ППЧ(Додаток №7).

2-ге, 

Рішенням від 30.06.2016 року, справа № 182/8232/15-ц провадження №2/0182/17/2016, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, суддя Шестакова З.С., В позові Кириченко Н.М. до ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області відмовила.

Рішенням від 20.10.2016 року, цивільна справа № 182/68/16-ц провадження № 2/0182/1093/2016,  суддя  І.О.Кобеляцька-Шаховал, відмовила притягти до відповідальності ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.

При тому, що 47 ППЧ утворюється за рішенням Голови ДСНС України(п.1.2. Положення про 47 ППЧ затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 24.05.2013р. №301 та підписаного Головою ДСНС України М.Болотських), тільки підпорядковується Головному управлінню ДСНС України у Дніпропетровській області(п.1.3. Положення про 47 ППЧ), функціонує на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни та особистої відповідальності осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та працівників(п.1.4. Положення про 47 ППЧ), 47 ППЧ  є юридичною особою(п.1.12. Положення про 47 ППЧ), і сама може укладати відповідні договори, складати кошторис. 

Маємо те, що ні суд, суддя Шестакова З.С., ні суд, суддя Кобеляцька-Шаховал І.О., не побачили БЕЗПРЕЦЕДЕНТНІ ДІЇ начальників Головного управління  ПО УКЛАДАННЮ договорів між ПАТ НЗФ та ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, замість посадових осіб 47 ППЧ.

3-тє,

Як в п.4 Заяви про уточнення позовних вимог справи №182/8232/15-ц, так і в п.4 Заяви про уточнення позовних вимог справи №182/68/16-ц в резолютивній частині до суду було заявлено клопотання про допит у якості свідків посадових осіб відповідачів по обставинам викладеним в позовній заяві:

4.1. Новохатній Олександр Іванович, - підполковник служби цивільного захисту, головний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДСНС  України у Дніпропетровській області;

4.2. Миршавка Анатолій Володимирович, - підполковник служби цивільного захисту, провідний фахівець відділу роботи з особовим складом центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;

4.3. Горобець Ольга Ярославівна - заступник начальника управління економіки і фінансів ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;

4.4.Клименко Володимир Васильович - провідний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;

4.5. Лисогоря Олена Юріївна - головний спеціаліст юридичного відділу ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.

Але суд, суддя Шестакова З.С., рішення суду від 30.06.2016 року, справа №182/8232/15-ц,  і суд, суддя Кобеляцька-Шаховал І.О., справа № 182/68/16-ц Рішення від 20.10.2016 року, відмовив у допиті цих свідків.

4-те, 

Згідно з Наказом від 25.03.2016 № 172(з основної діяльності) Про здійснення організаційно-штатних заходів у підрозділах Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області саме Начальник Головного управління  А.А.Кульбач вніс зміни до штатів оперативно-рятувальної служби Головного управління згідно з додатком. 

Тоді як відповідно до Положення про 47 ППЧ: штат ППЧ затверджується та вводиться в дію наказом ДСНС України(п.1.8. Положення про 47 ППЧ затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 24.05.2013р. №301 та підписаного Головою ДСНС України М.Болотських)(Додаток№8 Штат 47 ППЧ)

5-те, 

Згідно з Положенням про 47 ППЧ: 

-п.1.5.: «Персонал ППЧ складають керівники, службовці, фахівці та робітники професійної пожежної охорони ДСНС України, трудові відносини між якими регулюються  законодавством про працю.» 

- п.1.6.: « Соціальний і правовий захист осіб працівників  ППЧ здійснюється відповідно до чинного законодавства.»

- п.1.7.: «ППЧ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, наказами ДСНС України, територіального органу, іншими нормативно-правовими актами у сфері рятувальної справи, цивільного захисту, а також цим Положенням.»

Тоді як посадові особи Головного управління, начальник Кульбач А.А., і начальник частини Безпалько О.П. грубо порушили і продовжують порушувати вимоги чинного законодавства і як не нараховували, так і не нараховують індексацію заробітної плати і як НЕ ВНОСИЛИ ТАКІ НАРАХУВАННЯ ДО КОШТОРИСУ, так і не вносять, у відповідності до: - Конституції України, -п.5. ст. 95 КЗпП України; -Законів України: - від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення»; - від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; - «Про оплату праці»; - №491-IV від 06.02.2003р. «Про індексацію грошових доходів населення», - постанови  Кабінету Міністрів України № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»; … тощо.

Не виконують ці посадові особи і п.8.3. Положення про 47 ППЧ: На працівників ППЧ поширюються всі обов’язки, права, пільги, компенсації та соціальні гарантії. Оплата праці працівників здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. 

Це як же Кульбач А.А. переживав, проявляв піклування про своїх працівників, під час складання кошторису та укладання договорів з ПАТ НЗФ, навіть при цьому грубо порушував вимоги чинного законодавства, і у першу чергу Конституцію України, що навіть не нараховував та не вносив до кошторису індексацію заробітної плати?! Може цей полковник відповісти на це запитання в судовому засіданні суду?!

Тоді як згідно п.7.9. 47 ППЧ, саме начальник 47 ППЧ «Забезпечує належні умови працівникам ППЧ для виконання функціональних обов’язків, здійснює контроль за дотриманням розпорядку дня, додержанням форми одягу та порядку в  службово-побутових приміщеннях працівникі.»

6-те, 

Згідно ст..23 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999р. №1045-ХІV: «Профспілки, їх об'єднання беруть участь у визначенні головних критеріїв життєвого рівня, прожиткового мінімуму, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, політики ціноутворення, розробці соціальних програм, спрямованих на створення умов, які забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини … .»

Профспілкова організація повністю захищає інтереси ТІЛЬКИ адміністрації головного управління, а не працівників і ВЗАГАЛІ НЕ ПРИЙМАЄ УЧАСТІ ПО ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ ПРАЦЮЮЧИХ.

А від цього і такі грубі порушення чинного законодавства посадовими особами.

Ні мене, ні інших працівників просто не поставлено до відому що така профспілкова організація взагалі існує в ДСНС України. А тому ні я, ні інші працівники не є членами профспілки, як наслідки мене просто звільнили без будь якого узгодження цього питання з профспілковим комітетом. 

7-ме:

Приймав мене на роботу і переводив з посади на посаду в 47 ППЧ саме ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області: 

В 2012 році мене було переведено до Головного територіального управління МНС у Дніпропетровській області - Голова комісії з ліквідації юридичної особи ГУ МНС України в області  А.А.Кульбач – наказ ГУ №134 від 22.08.2012.

Згідно наказу ГТУ  №231 від 23.08.2012р., - за підписом начальника головного територіального управління генерал-лейтенанта служби цивільного захисту В.В.Бутківського,  я була призначена на роботу в 47 Професійну пожежну частину ГТУ МНС України у Дніпропетровській області на посаду начальника групи аварійно-рятувальних робіт.  

В 2013 році мене було переведено до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області згідно наказу ГТУ МНС №247 від 31.05.2013 - Голова комісії з припинення  юридичної особи шляхом злиття А.А.Кульбач.

Згідно наказу ГУ ДСНС №44 від 01.06.2013р.,  за підписом В.О. начальника ГУ ДСНС полковника цивільного захисту А.А.Кульбача, я була призначена на роботу в 47 Професійну пожежну частину ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області на посаду начальника групи аварійно-рятувальних робіт.   

На протязі всього цього часу саме полковник Кульбач А.А. приймав на роботу в 47 Професійну пожежну частину працівників без відповідного напрямку підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем – протипожежної: в групу аварійно-рятувальних робіт працівників на посаду і, мене, як начальника, і фахівців. 

Тоді як згідно п.7.5. Положення про 47 ППЧ, саме начальник ППЧ «Здійснює добір кадрів і забезпечує організацію роботи  з комплектування ППЧ кваліфікованими кадрами;»

А саме Положення про 47 ППЧ затверджено наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 24.05.2013р. №301 підписаного Головою ДСНС України М.Болотських. Це що Кульбач А.А.: 

- не виконував прямий наказ свого безпосереднього керівника, - Голови ДСНС України М.Болотських?! 

- чи так не довіряв начальнику 47 ППЧ, що сам займався набором кадрів для  47 ППЧ та приймав на роботу в 47 Професійну пожежну частину працівників без відповідного напрямку підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем – протипожежної: в групу аварійно-рятувальних робіт працівників на посаду і, мене, як начальника, і фахівців?! Чи може була якась інша причина приймати на роботу працівників без відповідного напрямку підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем?! Може полковник Кульбач А.А. відповісти на ці запитання в судовому засіданні суду?!

А коли я почала вимагати усунення правопорушень посадових осіб, забезпечення необхідними матеріалами для виконання своїх посадових обов’язків, я, ЗНЕНАЦЬКА(?!), разом з іншими працівниками без відповідної освіти, стали не потрібні і нас скоротили, звільнили тощо?!  

Мене звільнено з роботи з 47 ППЧ, п.1ч.1ст.40 КЗпП України (скорочення працівників), - наказом ГУ ДСНС № 236 від 25.05.2016р., за підписом начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Кульбача А.А. на виконання наказу від 25.03.2016 № 172 "Про здійснення організаційно-штатних заходів у підрозділах Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області" за підписом Кульбача А.А..

8-ме, 

Не прийнято до цього часу рішення по цивільній справі №182/1912/ 16-ц, суддя О.В.Рунчева, за поданим мною позовом від 11.04.2016р., де вирішується питання про визнання незаконним наказу №20 від.16.02.2016  року начальника 47 ППЧ  ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів Безпалько О.П. - про накладення на мене дисциплінарного стягнення у вигляді догани.      

Вирішується під час розгляду цього позову і питання: хто ж повинен накладати на мене дисциплінарне стягнення?! Хто саме?! Начальник ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Кульбач А.А., чи начальник Беспалько О.П.?! 

І це питання стоїть досить гостро і саме тому, що в Положенні про ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області вказано, що це юридична особа і до 47 ППЧ відношення по цьому питанню не має, і в п. 1.12 Положення про 47 ППЧ теж вказано, що 47 ППЧ – теж юридична особа.

Згідно Положення про 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об’єктів затв. наказом ДСНС України від 24.05.2013 №301 Розділу 7 Начальник ППЧ п.7.19: «У встановленому порядку проводить службові розслідування стосовно працівників ППЧ, у межах наданих повноважень застосовує заохочення та накладає дисциплінарні стягнення на працівників відповідно Кодексу законів про працю (крім своїх заступників)».

Але в п.7.26 цього Положення вказано: Вносить пропозиції начальнику територіального органу щодо: призначення на посади та звільнення з посад заступника начальника частини, працівників бухгалтерської служби та фахівців з попередження пожежної та техногенної безпеки, що підпорядковані;

Згідно Положення про 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об’єктів затв. наказом ДСНС України від 24.05.2013 №301 Розділу 7 Начальник ППЧ п.7.16: «Затверджує положення про підпорядковані підрозділи, посадові інструкції працівників ППЧ і підпорядкованих йому підрозділів.»

А в п.1.3 моєї посадової інструкції, затвердженої начальником 47 ППЧ Безпалько О.П. 13.09.2013р., вказано: 1.3.Начальник групи з аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ призначається на посаду та звільняється з посади у встановленому порядку трудовим законодавством, наказом начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області  за поданням начальника ППЧ - 47.(Додаток №9 Посадова інструкція) 

Та і прийнята була я на посаду начальника групи аварійно-рятувальних робіт 47 Професійної пожежної частини саме наказом ГУ ДСНС №44 від 01.06.2013р.  за підписом В.О. начальника ГУ ДСНС полковника цивільного захисту А.А.Кульбача, а не наказом начальника 47 ППЧ. 

А відповідно ч.1 ст..147-.1. КЗпП України: Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Тобто дисциплінарне стягнення на мене, за поданням начальника ППЧ- 47, повинен накладати своїм наказом начальник ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, а не  начальник ППЧ- 47.  

Звернулась я до  ГУ ДСНС України стосовно накладення на мене дисциплінарного стягнення, але мене поставлено до відому, що все у відповідності до вимог чинного законодавства.

Складається таке враження, що в ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області взагалі не мають навіть уявлення про те, що є Закони, які треба виконувати, не має і відповідної юридичної служби, яка б могла Кульбачу А.А. роз’яснити вимоги чинного законодавства.

І зараз Нікопольський міськрайонний суд не може ніяк прийняти рішення по поданій мною позовній заяві від 11.04.2016р. про зняття догани (дисциплінарного стягнення). Позов мною подано у квітні 2016 року, але вже, березень 2017 року, а рішення судом так і не прийнято.

Так хто ж наплутав до такої мірі і саме для чого?! 

Я особисто вважаю, що така плутанина створена начальником Кульбачем А.А. та його посадовими особами, при наявності юридичного департаменту, тільки для того, щоб було проще контролювати всі фінансові потоки в 47 ППЧ та держати під контролем, як кажуть «в узді», і самого її начальника, і працівників 47 ППЧ! Може я не права?! Тоді чого стільки непорозуміння (вказано вище та в скарзі від 17.08.2016р.) в офіційних документах!

З позовної заяви від 19.09.2016 - 2: «Постає взагалі питання про доцільність утримувати і Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області і самої 47 Професійної пожежної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області і саме тому, що начальник цього головного управління полковник Кульбач A.A. зробив, і Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, і саму 47 Професійну пожежну частину ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об’єктів своєю вотчиною.»

Ця цитата викладена в самому кінці поданої мною скарги вже як мої судження - висновки зі змісту самої скарги.

До викладеного в поданій мною скарзі від 17.08.2016р., та викладеному вище, я можу додати те, що:

1-ше:

Згідно Положення 47 ППЧ: 

-- Розділ 6. Управління(керівництво) ППЧ п.6.1. Управління ППЧ безпосередньо здійснює начальник. 

- Розділ 7. Начальник ППЧ 

п.7.2. «Несе персональну відповідальність за виконання  покладених на ППЧ завдань і функцій, організацію та результати його діяльності.»

п.7.3. «Організовує, забезпечує та контролює виконання у підрозділі вимог законодавства, наказів ДСНС України, доручень керівництва ДСНС України, територіального органу та керівництва об’єкту, інших нормативно-правових актів.»

п. 7.15.: «Підписує договори(контракти) від імені ППЧ, фінансові та інші  документи стосовно діяльності ППЧ.» 

п. 7.20.: «У встановленому порядку розробляє, погоджує та забезпечує затвердження кошторису, організовує його виконання, а також контроль за правильним та економним витрачанням бюджетних коштів та матеріальних ресурсів, додержанням фінансової розрахункової дисципліни та своєчасним поданням бухгалтерської  і статистичної звітності. Розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису на утримання ППЧ.»

 Тоді як дійсно підписував договори з ПАТ НЗФ саме начальник ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. Наприклад: 

--Договір №1406810 про закупівлю робіт з охорони від пожеж, м.Дніпропетровськ, від 30.12.2014р. ПАТ НЗФ уклало цей договір з Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області в особі начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Романюка Ігоря Павловича. А про 47 ППЧ тільки йде мова. Адреса Виконавця по цьому договору:49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленка, 4, Одержувач:  ГТУ МНС України в  Дніпропетровській області Код 38598371 МФО 805012    р/р 31254201185196  ГУДКСУ в Дніпропетровській  області, а саме 47 ППЧ.                                                                               

--Договір №1501037 про закупівлю робіт з охорони від пожеж, м.Дніпропетровськ, від 25.02.2015р. ПАТ НЗФ уклало цей договір з Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області в особі начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Романюка Ігоря Павловича. А про 47 ППЧ тільки йде мова. Адреса Виконавця по цьому договору:49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленка, 4, Одержувач: ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Код38598371, МФО 805012, Р/р 31252251101025 ГУ ДКСУ Дніпропетровської області, а саме 47  ППЧ.

--Договір №1503520 про виконання робіт з охорони території підприємства від пожеж, м.Дніпропетровськ, від 01.07.2015р. ПАТ НЗФ уклало цей договір з Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області в особі начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Кульбача Андрія Анатолійовича. А про 47 ППЧ тільки йде мова. Адреса Виконавця по цьому договору:49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленка, 4, Одержувач: ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Код38598371, МФО 805012, Р/р 31252251101025 ГУ ДКСУ Дніпропетровської області, а саме 47 ППЧ .

--Договір №1506105 про закупівлю робіт з охорони від пожеж, м.Дніпропетровськ, від 18.12.2015р. ПАТ НЗФ уклало цей договір з Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області в особі начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Кульбача Андрія Анатолійовича. А про 47 ППЧ тільки йде мова. Адреса Виконавця по цьому договору:49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленка, 4, але Одержувач: ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Код 38598371, МФО 805012, Р/р 31252251101025 ГУ ДКСУ Дніпропетровської області , а саме 47 ППЧ .

Таке відношення ми бачимо, як самого Кульбача А.А., так і його попередніх начальників, і це при тому, що саме начальник 47 ППЧ Безпалько О.П. може(!) і зобов’язаний(!) був укладати, як ці договори, так і кошториси до них, у відповідності до Положення про 47 ППЧ. Саме Безпалько О.П., а не той же Кульбач. Але чогось за Безпалько виконував цю роботу саме Кульбач.  Таким чином і Кульбач А.А., і його попередники (начальник ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Романюк Ігорь Павлович) по суті привласнили собі повноваження начальника 47 ППЧ по укладанню договорів, складанню кошторису тощо: пункти: 6.1., 7.2., п.7.3., п. 7.15., п. 7.20. Положення 47 ППЧ затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 24.05.2013р. №301 та підписаного Головою ДСНС України М.Болотських. І тим самим грубо порушили, як вимоги нормативно-правових актів, так і наказ Голови ДСНС України.

Виникає питання: з яких це ділов Кульбач не довіряє Безпалько і за нього виконує його роботу?! 

2-ге.

Маємо те, що:

Згідно Положення 47 ППЧ Розділ 7. Начальник ППЧ: п.7.30: «Встановлює посадові оклади, додаткові види надбавок в межах мінімального і максимального розміру, всі види доплат, премій та  матеріальної допомоги працівникам ППЧ.»

В поданих матеріалах до заперечення по цивільній справі № 182/68/16-ц                                                                                                провадження № 2/0182/1093/2016 за позовною заявою про стягнення частини заробітної плати 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об’єктів додано копію наказу від 28.12.2015р. №97 про преміювання працівників(Додаток№10), Розрахункову відомость №50 за грудень 2015(Додаток№11). 

Звертає на себе увагу те, що премія нарахована працівникам: Зайкан Юрій Юрійович, заступник начальника – 800.00грн., Лимонченко Наталя Михайлівна, фахівець І категорії, - 600.00грн., Яцик Ольга Петрівна, начальник фінансово-економічної групи, -800.00грн., а також нараховано премію, як майже і іншим працівникам, у розмірі – 100 грн.: Лащенка Юрій Петрович, командир відділення, Міщенко Денис Михайлович, пожежний. 

АЛЕ згідно Розрахункової відомості №50 за грудень 2015 року НАГОРОДНІ: у Безпалько О.П. – 5 630.62грн., у Зайкан Ю.Ю. - 800.00, у Яцик О.П. – 800.00, у Лимонченко Н.М. – 600.00 грн., у Лащенка Ю.П. у розмірі – 1 814 грн.,  - Міщенка Д.М. у розмірі – 1 514 грн..

І це прекрасно коли працівники отримують премію та в такій сумі. І особливо коли сам собі встановлюєш розмір премії, яку проводить своїм наказом Кульбач А.А., та ще й у сумі в кілька десятків разів більше чим у працівника, якому встановлено премію тільки 100.00 грн.! 

У зв’язку з таким нарахуванням премії, та примушення мене працювати ще за двох відсутніх працівників у мене виникло питання! Чого ж не всім працівникам такі нагородні нараховують та виплачують?! Чого у основної більшості інших працівників премія складає тільки 100 (Сто) грн..?! Вони що не працюють та не виконують свої посадові обов’язки так самовіддано, професіонально, не досягають високих показників  під час виконання  службових обов’язків в роботі так як  Зайкан, Яцик, Лимонченко, Лащенко, Міщенко та і сам Безпалько?!

Про те, що посадовим особам Зайкану, Яцик, Лимонченко, нарахована та виплачена така премія вони самі ж і пояснювали, і я їх прекрасно розумію, - їм треба їздити до ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області для здачі квартальних звітів і у якості «подарунка» щось давати посадовим особам Головного управління, щоб вирішити свої питання по роботі. 

А раз  посадові особи Зайкан, Яцик, Лимонченко їздять до ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області і розвозять «подарунки» для вирішення питань по роботі, то з якими ж ПОДАРУНКАМИ треба їздити самому Безпалько О.П. – начальнику 47 ППЧ до начальника ГУ  Кульбача А.А.?!

Ось тому, як я вважаю, і така премія у самого Безпалько О.П., яку вже своїм наказом призначив сам Кульбач А.А..

Крім того, в приватних бесідах працівники Лащенко, Міщенко, вказували на те, що цю премію(нагородні) вони отримали на свої банківські картки, але ці грошові кошти вимушені були повернути: - принесли і віддали начальнику 47 ППЧ Безпалько у нього в кабінеті – за його вимогою. І про те, що нарахована премія(нагородні) повинна бути повернута, знають в 47 ППЧ ВСІ, і ніхто ні від кого про це не скривав і не скриває. Все відбувалось як так і треба і саме тому, що кожний хвилювався за своє робоче місце.

3-тє:

Можна привести багато прикладів стосовно нарахування та виплати нагородних які повертались безпосередньо нач. 47 ППЧ Безпалько О.П. Хочу зауважити, що я власноруч віддала нагородні, які виписав Безпалько в серпні місяці 2012 році в розмірі 1000 грн., саме начальнику 47 ППЧ Безпальку О.П. (Додаток №12Справка по заробітній платі). Аналогічна пропозиція була зроблена Безпальком в 2014році, але щось у нього не склалось.

        Питання непропорційних виплат нагородних вибірковим працівникам в 2015р. піднімалося мною в заяві до ГУ ДСНС України від 15.02.2016р.(Додаток №13). На що отримала відповідь з ГУ ДСНС України від 14.03.2016р. №03-3526/07(Додаток №14) та відповідь з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 12.04.2016р №К-24/01-28(Додаток №15) які майже однакові, тому що за вказівкою Києва Дніпропетровськ  зробив «перевірку» і нічого, як майже і завжди не виявило, ні виплати в серпні 2015р. майже 20 000 грн. НАГОРОДНИХ  10 працівникам, не «підвішаних» тощо. 

Згідно Відомості за серпень 2015р. (Додаток №16). було нараховано та виплачено НАГОРОДНІ більше 10(десяти) працівникам 47ППЧ: Безпалько О.П. – начальнику частини – 4 740.75грн., Яцик О.П. гол.бухгалтер -1551.00, Білогай О.В. –бухгалтер – 1397.00, Лимонченко Н.М., фахівець -1 474.00, Горбань І.Ф., начальник караулу – 1 474.00, Пилипенко С.В., начальник караулу – 1 474.00, Макаренко С.Г., начальник караулу – 1 474.00,  Салюк О.Г., діловод – 1 218.00, Горбань Л.А., прибиральниця -1 218.00, Бабіков В.Ю., ст..водій -1 218.00, Тарасенко О.І.,водій -1 218.00, Золотаревський О.Г., водій - 1 218.00 грн.. 

І самі ж ці працівники  потім і розказували у приватній розмові, що теж віднесли і віддали начальнику Безпалько в його ж кабінеті, -  за його вимогою. 

Начальнику частини Безпалько О.П., ці нагородні в розмірі 4 740.75грн., як я розумію, своїм наказом преміював сам начальник ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Кульбач А.А..

Маємо те, що нагородні були повернуті начальнику 47 ППЧ, зі слів працівників, які їх отримали, а виплата матеріальної допомоги мені не пізніше 3-х днів до відпустки в липні 2015році  не знайшлось.

Цікаво! Кульбач А.А. теж зобов’язав Безпалько О.П. принести йому ці гроші і віддати чи ні?! Добре було б як би цей полковник, та як свідок, відповів на це питання в залі судового засідання під час розгляду цієї справи.

Оце така виплата премій в 47 ППЧ!

4-те.

І наскільки я розумію, то така «співпраця» між ГУ ДСНС України та 47ППЧ і по іншим напрямкам.

Наприклад: 

1. Скарги від мого ім’я, як начальника групи аварійно-рятувальних робіт,  по забезпеченню матеріальної бази для ведення продуктивної роботи групи (комп’ютери, хоча б один на групу, доступ до нормативних баз даних(з виходом в інтернет), папір, миючі та дезінфікуючі засоби, враховуючи специфіку роботи), які начальник Безпалько О.П. або просто ігнорував, або відповів відмовами і відписками, акцентуючи увагу на те, що відсутні грошові кошти. (Додаток №17/1).

Це тоді коли Зайкан Ю.Ю. - Яцик О.П., Лимонченко Н.М. отримували по 600.0, 800.0грн., 1551.00, 1 474.00грн., для закупівлі «подарунків» посадовим особам Головного управління, а працівники самої 47 ППЧ не мали самого необхідного для виконання своїх прямих посадових обовязків.

2. Подавались скарги мною і щодо НЕ виплати відпускних, матеріальної допомоги до відпустки, (письмові, усні, та цивільні справи: № 182/401/16-ц, … .) майже всім працівникам частини, окрім працівників причасних до розподілу в пожарній частині грошових коштів: начальник, його заступник, бухгалтери, тощо.

3. Подані мною заяви до ГУ ДСНС України періодично ігноруються. Вхідну кореспонденцію від мене приймають вибірково. Лист цінний з описом від 14.05.2016р. №5321101124583 проігноровано повністю, не кажучи вже про прості листи та електронні запити(Додаток №17-а).

4. Мною неодноразово подавались скарги на наявність «прийнятої», точніше буде НАВ’ЯЗАНОЇ,  Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області на посаду фахівця в Групу аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ Малого Віктора Володимировича, який тільки знаходився у штаті, отримував заробітну плату, але всю роботу за нього виконували інші.  

Наприклад, відповідно Відомості №1 зарахування на карткові рахунки працівників 47 ППЧ остаточний розрахунок по зарплаті за грудень 2015 року, Малому В.В. перераховано – 2042.98грн.. (Додаток №18) І за цього Малого В.В. працювали тільки я, Кириченко Н.М., та Гейдарова К.О., але будь якої доплати за відсутнього працівника, що прямо передбачено ст..105 КЗпП України, ми не отримували.

Я вважаю, що саме начальник ГУ Кульбач А.А. давав такі «особо цінні вказівки» про прийняття на роботу до юридичної особи Малого В.В. начальнику 47 ППЧ Безпалько О.П., це підтверджується технічним записом розмови Безпалько О.П., яку я прошу долучити до матеріалів справи.

5-те.

Від самих працівників 47 ППЧ вимагається тільки одне: мовчки виконувати свої посадові обов’язки і не заважати начальникам робити свої «справи». На таке судження вказує те, що група аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ по штату складалась, до червня 2015 року, з 4(чотирьох) працівників: начальник групи та три фахівця з аварійно- рятувальних робіт. Фактично роботу виконувало двоє. Так як один фахівець був кілька місяців на лікарняному, а інший фахівець Малий В.В. тільки отримував гроші в 47 ППЧ, але не працював.

Після звільнення, в червні 2015р., фахівця Корзун Г.М., її обов’язки наказом від 01.07.2015р. №37, були перерозподілені між посадовими особами, які залишились далі працювати в цій групі - наказ від 01.07.2015р. №37. (Додаток №19)

Таким чином кожному з працюючих було додатково добавлено обслуговувати по два-три об’єкти. При цьому наказу про відповідну доплату до заробітної плати, за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки), адміністрацією прийнято не було.

Згідно пп.2) п.3 постанови КМУ 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів  та організацій окремих галузей бюджетної сфери»: установлено: 2) надбавки працівникам: а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки): за високі досягнення у праці; за складність, напруженість у роботі.

Моя надбавка за складність та напруженість у роботі - 30% (Наказ №975 МВС України від 14.08.2015р) не передбачає безкоштовного заміщення всіх відсутніх працівників в групі.

Згідно наказу від 01.07.2015р. №37 за Кургановою Мариною Олександрівною закріплено цеха ПАТ «НЗФ»: АГЦ, … . Цим же наказом на час відлучення Курганової М.О. її підміняла я, Кириченко Н.М..

І таке навантаження, з десяти об’єктів закріплених за Кургановою М.О., було покладено на мене, як працівника, при обслуговуванні закріплених за мною, Кириченко Н.М., одинадцяти об’єктів.    

Наказу про перерозподілення її, Курганової М.О., посадових обов’язків по групі аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ, між працівниками, які залишились працювати, прийнято не було.

Не було і наказу, на час її відсутності, про заміщення тимчасово відсутнього працівника в групі аварійно-рятувальних робіт. 

З кінця 2015 року фахівець Курганова М.О. не виходила на роботу і не виконувала свої посадові обов’язки. Ці обов’язки виконувала я, Кириченко Н.М., але будь яких доплат за заміщення тимчасово відсутнього працівника, або за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, я не отримувала.

Навпаки! Мені було надано наказ №6 від 06.01.2016р., в якому було звернуто мою увагу на те, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій  наказала: «1.4 Тимчасово не встановлювати доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників. » 

Тобто! Державна служба України з надзвичайних ситуацій України ЗОБОВ’ЯЗАЛА(!) мене працювати, виконувати роботу більше як за двох працівників і без будь якої доплати.

Згідно ч.2 ст. 141. КЗпП України: Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Згідно пп.3) п.3 постанови КМУ 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів  та організацій окремих галузей бюджетної сфери»: 3) доплати працівникам: а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки): за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників; за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.        

Моя ВСЬОГО ОДНА надбавка за складність та напруженість у роботі - 30% (Наказ №975 МВС України від 14.08.2015р) не передбачала безкоштовного заміщення всіх відсутніх працівників в групі, але Безпалько вважав інакше. А саме, що моя заробітна плата за заміщення тимчасово відсутніх працівників «були направлені на преміювання робітників частини до 29 січня, 8 березня, 17 квітня»(Додаток №17/2).  Тобто мої зароблені кошти були розподілені між усіма працівниками частини!!!!!!

І це при тому, що 47 ППЧ не фінансується за рахунок бюджету, а утримується повністю за рахунок оплати виконаних робіт відповідно до укладених договорів з підприємствами.

6-те.

І я вважаю, що саме з-за викладеного вище і не проводилась індексація заробітної плати працівникам 47 ППЧ, бо її вже забрати буде не можливо! 

На це вказує і складений Акт від 27.04.2015 року Затверджений полковником служби цивільного захисту Кульбачем А.А., коли голова комісії - підполковник служби цивільного захисту Новохатній Олександр Іванович, головний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління; члени комісії: підполковник служби цивільного захисту Миршавка Анатолій Володимирович, провідний фахівець відділу роботи з особовим складом центру забезпечення діяльності Головного управління, Горобець Ольга Ярославівна заступник начальника управління економіки і фінансів Головного управління; Клименко Володимир Васильович провідний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління; Лисогоря Олена Юріївна головний спеціаліст юридичного відділу Головного управління, розказували мені, у присутності начальника Безпалько О.П., та Яцик О.П., про те, що, у відповідності до чинного законодавства, ПОВИННІ(!) виплачувати індексацію заробітної плати, АЛЕ що її не закладено в кошторис (начальником ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Кульбач А.А.), але її виплатять у серпні місяці. АЛЕ не виплатили ні в серпні, ні до цього часу і чого я вимушена була з позовами звернутись до суду. І маємо вже прийняті два рішення суду, якими задоволено вимоги позовів і стягнуто нараховану індексацію з 47 ППЧ. 

І це при тому, що ці грошові кошти в загальній сумі оплати послуг 47 ППЧ у відповідності до укладених договорів з НЗФ складають дуже незначну частину, десь приблизно 13-20 тисяч на місяць, і яку б виплатив ПАТ НЗФ без всілякого вагання,- це для нього не гроші. 

З позовної заяви від 19.09.2016 - 3: «На початку 2014 року начальник 47 ППЧ Безпалько О.П. поставив до відому працівників групи аварійно-рятувальних робіт (АРР) та інших, що для працевлаштування в 62 ДПРЧ можливо, але за умови оплати грошових коштів в доларах для кожного з працівників окремо, в залежності від посади - від 200 до 500 доларів США. Щоб захистити свої права, нами було подано колективне звернення, але скаргу було направлено помилково не на ДСНС України, а на начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, для якого і збирались ці гроші посадовими особами.»

На протязі з 2012 року саме полковник Кульбач А.А. приймав мене, Кириченко Н.М., як і інших працівників, на роботу в 47 Професійну пожежну частину, і про що свідчать відповідні накази головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області: №134 від 22.08.2012, №231 від 23.08.2012р., №247 від 31.05.2013, №44 від 01.06.2013р..

Саме наказом ГУ ДСНС №44 від 01.06.2013р.,  за підписом В.О. начальника ГУ ДСНС полковника цивільного захисту А.А.Кульбача, а не наказом начальника 47 ППЧ Безпалько О.П., мене було прийнято на посаду начальника групи аварійно-рятувальних робіт 47 Професійної пожежної частини. 

         По даному факту, - вимагання в 2014р. Безпальком О.П. доларів США  за перевід на відповідну посаду  47 ППЧ , приїжджали декілька разів комісії створених саме наказом начальника Головного управління. Я особисто вважаю, що раз займався переводом з установи в установу Кульбач А.А. то відповідно і долари США вимагались саме за його безпосередньої участі та для нього. А також в розмові з Безпалько О.П. він наголошував що ці кошти він відає до Дніпропетровська. В мене є технічний запис однієї  з  ТАКИХ бесід-розслідувань та відповідь мені від Кульбача А.А. від 05.05.2015р.№К-28/01-26 де чітко прописано «Факт вимагання та отримання хабаря начальником 47 ППЧ Безпальком О.П. є інформацією про вчинення кримінальних правопорушень і відноситься до компетенції органів і підрозділів внутрішніх справ України» це є лише один офіційний документ, який на мою вимогу надав Позивач по цьому питанню (Додаток №20). 

Прошу долучити цей технічний запис до матеріалів справи, заслухати в судовому засіданні, дати оцінку під час прийняття рішення в нарадчий кімнаті. 

Цими комісіями в 2014році складались протоколи, акти, нами, скаржниками, писались, по їх вказівці, заяви, які повинні бути в ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області. 

Прошу затребувати з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області всі ці протоколи, акти, заяви,- оригінали оглянути в судовому засіданні, а належно завірені копії долучити до матеріалів справи та допитати як свідків, як: ГейдаровуК.О., Завгородню Т.А., Корзун Г.М., Кириченко Н.М. тощо, так і членів цих комісій. 

З позовної заяви від 19.09.2016 - 4: «подану нами колективну скаргу було ПРОСТО ЗНИЩЕНО головою комісії, начальником ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області Кульбач A.A... Про це нас поставлено до відому, коли ми поцікавились - коли нам будуть дані відповіді на подані нами скарги.»

Стосовно комісій які приїжали в 2014році і проводили розслідування за фактом вимагання та отримання хабаря начальником 47 ППЧ Безпальком О.П. і те що ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області наполягає що цих подій не існувало, - спростовується одним із записів розслідування комісії. А що стосується хто назначив комісію , ії членів, тощо то жодного документа нам не надали. А вже в 2015 році Кульбач письмово відповів по даному факту від 05.05.2015р.№К-28/01-26 (Додаток №21).

        Стосовно комісії в 2015 році, членом якої був Клименко В.В. - провідний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління, в усній формі надав роз’яснення що з приходом на посаду начальника ГУ ДСНС України  у Дніпропетровській обл.. Кульбача А. А. всі документи по розслідуванню за 2014 рік знищенні(заяви, протоколи, акти, накази тощо) і надати вони нічого не можуть. 

Прошу долучити до справи відповідь від 05.05.2015р № К-28\01-26 та акт перевірки від 27.04.2015р. підписані, затверджені самим Кульбачем A.A., який на той період виконував обов'язки начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. Саме представники цієї комісії надали цю інформацію в усній формі. 

Прошу суд допитати, як свідків, членів цієї комісії по питанню: чого саме вони так нас поставили до відому, що «подану нами  колективну скаргу було ПРОСТО ЗНИЩЕНО головою комісії, начальником ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області Кульбач А.А.»  

      Із-за того, що Позивач не надав жодного документу по розслідуванню за 2014 рік, ще не є підставою стосовно того, що цих подій не існувало, тому я вбачаю що Кульбач А.А., як правонаступник безпосередньо відповідає за  ті події. 

З позовної заяви від 19.09.2016 - 5: «Начальник ГУ ДСНС України приймаючи цей наказ умисно створив умови для нанесення шкоди установі - ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, і безпосередньо 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. А це вже межує зі скоєнням злочинних дій, які караються в порядку кримінального судочинства.» 

Пояснення цього вислову чітко роз'яснено в самій скарзі від 17.08.2016р.. Це є моє оціночне судження на підставі тих документів, на які я робила посилання, а відповідно до ст. 30 , статті 471 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.Нехай уважніше читають не тільки той текст, який їм хочеться, а і той текст до якого це відноситься, і є як єдине ціле.

З усього вище наведеного не виникає  й сумніву, що в скарзі від 17.08.2016р. на 10 листах поданої мною, Кириченко Н.М., позивача, - начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, спантеличило тільки 5 фраз з контексту, що свідчить тільки про одне: подана начальником ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Кульбачем А.А. позовна заява «Про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації» «висмоктана з пальцю». 

Я вважають цей позов Кульбача А.А. безпідставним, надуманим та таким що показує «завзятість» самого Кульбача А.А. щось та якось зробити, щоб показати «видимість» боротьби зі мною перед Києвом, що в скарзі від 17.08.2016р. все вигадано, а вони «чисті, білі та пухнасті».   

Якби хоча б одна комісія приїхала звідтіля, куда я писала,  і дійсно перевірила «роботу» 47 ППЧ і «дружню співпрацю» 47 ППЧ з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, то вона виявила набагато більше ніж я писала в скарзі. 

 У мене складається таке враження, що 47 ППЧ це є ВОТЧИНА начальника Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, - крім викладеного вище!

Що я маю на увазі ?!

Розглянувши Звіт про надходження та витрачення коштів спеціального фонду державного бюджету 47 ППЧ від 02.06.2015(Додаток №22), та Доповідну записку від 23.06.2015 р.(Додаток№23) під великим питанням стоїть сума 3 934 100 грн., яка перевищує на 1 240 909,08 грн. суму по договорам з ПАТ НЗФ (2 693190,92 грн.)

За 2015 рік сума кошторисних призначень на утримання  47 ППЧ, які зареєстровані в органах державного казначейства станом на 24.06.2015р. становлять:

- січень 2015 – 223 599.25 грн.. 

- лютий 2015 - 223 599.25 грн.. 

 Ці суми згідно Договору  №1406810 від 30.12.2014р.(Додаток№24)

       

- березень 2015 – 223 599.25 грн..

- 2 квартал 2015 – 670 797.73 

- 3 квартал 2015 – 670 797.73

- 4 квартал 2015 – 680 797.71

Ці суми згідно Договору  №1501037 від 25.02.2015р. (Додаток№25)

            РАЗОМ - 2 693 190.92 грн. 

З цих грошових коштів проведено виплату заробітної плати працівникам, премії, перераховано нарахування на оплату праці в вигляді податків, оплачено послуги (крім комунальних), сплата податків та зборів, обов'язкових платежів" до бюджетів відповідно до законодавства; збір на обов'язкове пенсійне страхування,  … тощо.

Але 47 ППЧ звітує до ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області начальнику Кульбачу А.А., що планові надходження, які зареєстровані в органах казначейства станом на 24.06.2015р. складає: 3 934 100грн..

Не зрозуміло (адже 47 ППЧ є об’єктова частина з надходженнями від ПАТ НЗФ) які доходи і ким заплановані і зареєстровані в органах казначейства (1 240 909.08 грн.)

2111  - 2 354 000  грн..

Згідно п. 2.1.1.1. Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету затвердженої Наказом МФУ 12.03.2012 № 333, далі Інструкція(Додаток№26), 

 Код 2111 „Заробітна плата":

1) заробітна плата за встановленими посадовими окладами (тарифними ставками) або розцінками всіх штатних працівників, 

2) премії та інші види заохочень чи винагород відповідно до законодавства;

3)матеріальна допомога, 

4)винагороди та інші виплати, нараховані працівникам, які не перебувають у штаті установи (організації), відповідно до умов цивільно-правового договору (за винятком суб'єктів господарювання);

5)одноразова грошова допомога у зв'язку з виходом на пенсію або, якщо це передбачено законодавством, у відставку.

2120  –    854 000  грн.. 

Згідно п. 2.1.2. Інструкції Код 2120 „Нарахування на оплату праці"

За цим кодом здійснюється нарахування бюджетними установами (організаціями) на фонд оплати праці, а саме: сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованого відповідно до законодавства.

2240  –      24 000 грн..

Згідно п. 2.1.1.1. Інструкції 2.2.4. Код 2240 „Оплата послуг (крім комунальних)"

1)        оплата послуг  …  .

2800  -      650 600 грн.

2.6. Код 2800 „Інші поточні видатки"

/Пункт 2.6 глави 2 в редакції Наказу Міністерства фінансів № 348 від 01.03.2013/

За цим кодом здійснюються видатки, які не пов'язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі:

1) сплата податків та зборів, обов'язкових платежів" до бюджетів відповідно до законодавства; сплата застави або завдатку для забезпечення виконання зобов'язань у зв'язку з участю у державних закупівлях;

2)збір на обов'язкове пенсійне страхування, що сплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій":

3) сплата штрафів, пені тощо, у тому числі за несвоєчасну сплату податків, збитків від інфляції;

6) відрахування грошових коштів профспілковим організаціям на культурно-масову та фізкультурну роботу відповідно до законодавства;

РАЗОМ -  3 934 100                     

Не зрозуміло звідкіля береться ця сума, я можу лише припустити:

- можливо, якісь асигнування з держбюджету;

- можливо ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області переводе невикористані  грошові кошти, щоб сховати на рахунках 47 ППЧ  під час якихось перевірок, тощо;

- можливо 47 ППЧ ще десь «калимить», бере замовлення тощо.

АЛЕ більш вірогідніше,  що ці кошти надходять від ПАТ НЗФ за додатковими угодами, які передбачені у договорах  №1406810 від 30.12.2014р., та №1501037 від 25.02.2015р. тощо, а саме пунктами:

 3.1. …. Замовник має право за рахунок власних коштів передбачати для працівників Виконавця додаткові виплати, які не суперечать вимогам чинного законодавства.

3.2. При зміні визначених чинним законодавством норм на утримання і підготовку особового складу та працівників Виконавця сума робіт за Договором та кошторис підлягають перегляду, що оформлюється Додатковою угодою до цього Договору.

Та не зрозуміло куди ці кошти потім йдуть, адже всі розрахунки з працівниками проходять згідно договору та  кошторису до нього(про що постійно наголошує 47 ППЧ в судових засіданнях). Можливо представники ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області як «старший брат» дасть відповідь в судовому засіданні по руху грошових коштів в ППЧ 47(адже їм постійно звітують). Я можу лише припустити, що ці кошти пішли на фінансування виборчої діяльності до лав депутатів самого Кульбача А.А.,  особисте збагачення СВІТИ Кульбача, тощо. 

 Прошу суд витребувати усі Додаткові угоди підписані ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та ПАТ НЗФ.

-- згідно з абз.2 пункту 16 Постанови ПВСУ №1 « у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.»

Згідно Рішення Конституційного Суду України справа N 1-9/2003 від 10.04.2003 року N 8-рп/2003 «1. Положення  частини  першої  статті  7  Цивільного  кодексу Української РСР  (  1540-06  )  "поширив такі відомості" в аспекті конституційного звернення треба  розуміти  так,  що  викладення  у листах,  заявах,  скаргах  до  правоохоронного  органу  відомостей особою,  на думку якої  посадовими  чи  службовими  особами  цього органу  при виконанні функціональних обов'язків порушено її право, не може  вважатись  поширенням  відомостей,  які  порочать  честь, гідність  чи  ділову  репутацію  або  завдають шкоди інтересам цих осіб.» 

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 1997 року (п0024700- 97) зазначається, що за змістом статті 7 Цивільного кодексу (1540-06 ) "звернення громадянина до правоохоронних органів про захист своїх прав від неправомірних дій інших осіб, у тому числі показання свідка під час попереднього слідства, не може вважатись поширенням неправдивих відомостей".  

Виходячи з вищезазначеного та керуючись ст..11, 31,128 ЦПК України,

Прошу:

1. В позові Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до Кириченко Наталі Михайлівни «Про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації» - відмовити у повному обсязі.

2. Допитати як свідків:

2.1.--Кульбача А.А. начальника Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області – по викладеному вище.

2.2. Допитати, як свідків голову та членів комісії призначених Наказом №160 від 24.04.2015 "Про призначення службового розслідування"– по викладеному вище: 

2.2.1 Новохатній Олександр Іванович, - голова комісії, підполковник служби цивільного захисту, головний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДСНС  України у Дніпропетровській області;

2.2.2. Клименко Володимир Васильович - провідний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області – по змісту викладеному в поданій позовній заяві.

2.3. Допитати, як свідків голову та членів комісії, яка приїздила та проводила службову перевірку поданих мною скарг в 2014 році:

2.3.1. Клименко Володимир Васильович - провідний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області – по змісту викладеному в поданій позовній заяві.

2.3.2.  Курбатов О.А. – начальник Нікопольського міськрайонного управління ДСНС України у Дніпропетровській області - по змісту викладеному в поданій позовній заяві.

2.3.3. Соловьов Д.В. – начальник  28 ДПРЧ.

2.3.4.  Яценко С.І. – відділ кадрів 28 ДПРЧ.

2.4. Допитати як свідків – по змісту викладеному в поданій позовній заяві:

2.4.1. ГейдаровуК.О., проживає: м.Нікополь, вул. ;

2.4.2. Завгородню Т.А., проживає: м.Нікополь, вул.;

2.4.3. Корзун Г.М., проживає: м.Нікополь, вул..

2.4.4. Кириченко Н.М., проживає:53211,м.Нікополь,вул.

3. Затребувати: 

Всі матеріали  службового розслідування вимагання та отримання хабаря начальником 47 ППЧ Безпальком О.П. за 2014 рік.: заяви, скарги, так і протоколи, акти тощо 

4. Затребувати протоколи, акти, заяви, скарги по поданим мною скаргам за 2015-2016р.р. 

5. Затребувати Додаткові угоди підписані ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та ПАТ НЗФ.

6. Зобов’язати начальника Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області Кульбача А.А., представника позивача, свідків, в ОБОВ’ЯЗКОВОМУ ПОРЯДКУ на судове засідання прибути в формі, з погонам – ФОРМА ДИСЦІПЛІНУЄ всіх, хто знаходиться поруч і ЗОБОВ’ЯЗУЄ не порушувати правопорядок, правовідносини.

Додатки, копії: 

1. Трудова книжки.

2. Відповідь ГПК.

3. Відповідь ПУ.

4. Відповідь КМУ та Дежпраці.

5.Відповідь ДСНС України.

6. Договіра та кошториси.

7. Положення ППЧ 47.

8. Штат 47 ППЧ

9. Посадова інструкція.

10. Наказ від 28.12.2015р. №97.

11. Розрахункова відомість №50 за грудень 2015р.

12. Справка по заробітній платі.

13. Заява від 15.02.2016р.

14. Відповідь від 14.03.2016р №03-3526/07

15. Відповідь від 12.04.2016р №К-24/01-28

16. Відомість заробітної плати за серпень 2015 рік.

17. Заяви до нач. ППЧ 47 щодо комп’ютера та доплат.

17-а. Відстеження посилки 5321101124583.

18. Відомість №1 за грудень 2015р.

19. Наказ №37 від 01.07.2015р.

20. Акт б/н від 27.04.2015р.

21. Відповідь від 05.05.2015р № К-28\01-26.(на заявау від 11.04.15)

22 Звіт  47 ППЧ на 01.06.2015р. від 02.06.2015р. №279.

23. Доповідна записка  на 24.06.2015р. від 23.06.2015р. № 319

24. Кошторис до Договору№1406810 від 30.12.2014р.

25. Кошторис до Договору  №1501037 від 25.02.2015р.

             26. Наказ МФУ 12.03.2012 № 333, Інструкція

27. технічний запис одного з розслідувань комісією за 2014р., Розмові Безпалько по «подвешеному Днепром». 

       

20.03.2017р.                                                                           Н.М. Кириченко

                                                                                                                       Справа № 182/5217/16-ц  

                                                                                                          Провадження № 2/0182/160/2017

                                                                     УХВАЛА

Іменем України  

31.03.2017 року                          м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Багрової А.Г., секретаря Снєгульської В.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до Кириченко Наталі Михайлівни про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні представником відповідача усно заявлено клопотання про зупинення провадження у справі , оскільки Нікопольським міськрайонним судом розглядаються справи за позовами Кириченко Н.М. до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області , оскільки обставини та обґрунтування у цих справах пов'язані з позовними вимогами позивача у цій справі .

Заслухавши думку сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки розгляд цієї справи за підставами зазначеними позивачем є можливим без очікування результату вирішення інших зазначених відповідачем та представником відповідача справ щодо вирішення трудових спорів. До того ж відповідачем зазначено взагалі на наявність великої кількості справ у провадженні суду за позовом Кириченко Н.М. не зазначивши та не надавши доказів конкретно які справи знаходяться в провадженні суду та з яким предметом спору.

*451*6754229*1*1*

Керуючись ст. 168 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику відповідача Корякову А.І. в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. 

Суддя:      А. Г. Багрова 

                                                                                                               Справа № 182/5217/16-ц

                                                                                                  Провадження № 2/0182/160/2017 

                             УХВАЛА 

                                                       Іменем України

   31.03.2017 року                                                                                  м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Багрової А.Г., секретаря Снєгульської В.М. розглянувши заяву представника відповідача Корякова А.І. про відвід судді,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача Коряков А.І. в судовому засіданні усно заявив про відвід судді у зв'язку з тим, що суддя Багрова А.Г. є упередженою щодо нього та відповідача, оскільки відмовляє в задоволенні клопотань та не зупиняє провадження у справі.

Відповідач підтримала заяву свого представника, оскільки вважає, що всі її позови повинні слухатися разом з позовом позивача, а суд відмовив зупинити провадження.

Представник позивача проти заяви заперечувала, вважає, що підстав для відводу судді не має.

Заслухавши представника відповідача Корякова А.І., відповідача Кириченко Н.М., представника позивача , пояснення судді Багрової А.Г., суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід судді, бо вони не передбачені статтями 20, 21 ЦПК України.

Інших обставин, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді не виявлено.

Керуючись ст. ст. 20-24 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заявленого представником відповідача Коряковим А.І. відводу судді Багровій А.Г. відмовити.

Судовий розгляд продовжити у тому ж складі суду. Ухвала суду оскарженню не підлягає. 

Суддя: А. Г. Багрова

                                                                                                                              З ОРИГІНАЛОМ

                                                                                                                                                              Справа№182/5217/16-ц 

                                          УХВАЛА

                                                                         Іменем України 

         06.02.2017 року                                                                                                     м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Багрової А.Г., секретаря Снєгульської В.М., за участю відповідача Кириченко Н.М., представника відповідача Корякова А.І., представника позивача Альохіної Н.І.

розглянувши цивільну справу за позовом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до Кириченко Наталі Михайлівни про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні відповідачем та представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі , оскільки Нікопольським міськрайонним судом розглядаються справи за позовами Кириченко Н.М. до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області про поновлення на роботі, зняття догани, про порушення строків виплати відпускних, відшкодування моральної шкоди, стягнення заробітної плати , обставини та обґрунтування у цих справах пов'язані з позовними вимогами позивача у цій справі.

Заслухавши думку сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки розгляд цієї справи за підставами зазначеними позивачем є можливим без очікування результату вирішення інших зазначених відповідачем та представником відповідача справ щодо вирішення трудових спорів.

Керуючись ст. 168 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити відповідачу Кириченко Н.М. та представнику відповідача Корякову А.І. в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Суддя:                                                                                            А. Г. Багрова

                                Ухвала набула чинності 06.02.2017 р.

Згідно з оригіналом що знаходиться в справі №182/5217/16-ц провадження №2/0182/160/2017

Копія вірна.

Суддя :

Секретар:

                     Нікопольський міськрайонний суд 

 53213, м.Нікополь, вул. Шевченко, 201

Судова палата по цивільним справам                                                                                                      

апеляційного суду Дніпропетровської області

50074, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр. Дзержинського, 31

       по справі позивач:    

Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області

49670, м.Дніпропетровськ, вул.Короленко, 4, засоби зв'язку невідомі.

по справі відповідач:    

Кириченко Наталя Михайлівна 

35211, м.Нікополь, 

на ухвалу від 06.02.2017 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа № 182/5217/16-ц провадження № 2/0182/160/2017

                                             Апеляційна скарга 

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, далі суд, прийняв ухвалу від 06.02.2017 року, справа№182/5217/16-ц  провадження № 2/0182/160/2017, яким у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі  відмовив у повному обсязі.

Прийняте рішення суду незаконне, необґрунтоване:

1) судом у неповному обсязі з’ясовані обставини, що мають значення для справи;

2)  невідповідність висновків суду обставинам справи;

3)  порушено норми матеріального та процесуального права.

На вимогу суду надані копії належно завірених судом:

- вже прийняті рішення Нікопольським міськрайонним судом по цивільним справам за поданими мною позовним заявам: №182/8232/15-ц, №182/68/16-ц.

- ухвали суду про відкриття провадження по поданим мною позовним заявам: №182/1912/16-ц, №182/3417/16-ц, №182/3416/16-ц, №182/401/16-ц та Позовних заяв, які розглядаються в Нікопольському міськрайонному суді.

- Запис розмов бесіди членів комісії, представників Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, під час проведення перевірки поданих скарг, серед яких і питання про вимагання оплати за перевід з посади на посаду. 

- Запис проведення ознайомлення з наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 25.03.2016 № 172 "Про здійснення організаційно-штатних заходів у підрозділах Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області" начальником 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об’єктів О.П.Безпалько.  

Суду було надано пояснення, що мотивувальна, резолютивна частина поданої мною до Нікопольського міськрайонного суду позовної заяви від 24.06.2016р. про поновлення на роботі та в поданій скарзі від 17.08.2016р. Прем’єр-міністру України В. Гройсману Кабінет Міністрів України,  Генеральному прокурору України, копія: Державна служба України з надзвичайних ситуацій, однакові: відновлення мене на роботі.

З рішення суду від 13.04.2016р.: «Заслухавши думку сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки розгляд цієї справи за підставами зазначеними позивачем є можливим без очікування результату вирішення інших зазначених відповідачем та представником відповідача справ щодо вирішення трудових спорів.»

Суд вважає, що в поданих мною до суду позовах вирішуються трудові спори, але не названо, які ж спори я вирішую в поданій скарзі від 17.08.2016 року Прем’єр-міністру України В. Гройсману Кабінет Міністрів України,  Генеральному прокурору України, копія: Державна служба України з надзвичайних ситуацій, та який же спір може вирішуватись в поданій позовній заяві ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області після того, що посадові особи створювали на протязі кількох років всі умови для звільнення з роботи, як мене особисто, так і інших неугодних працівників, які виступали проти всіх тих протиправних дій посадових осіб, на які ми вказували в своїх скаргах.  

І це при тому, що:

В Нікопольському міськрайонному суді розглядаються справи за позовами Кириченко Н.М. до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області про поновлення на роботі, зняття догани, про порушення строків виплати відпускних, відшкодування моральної шкоди, стягнення заробітної плати , обставини та обґрунтування у цих справах пов'язані з позовними вимогами позивача у цій справі і є саме трудовими.

З позовної заяви від 24.06.2016р. поданої мною до Нікопольського міськрайонного суду:

«1. Поновити мене на роботі в 47 Професійній пожежній частині   Головного управління  державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Дніпропетровській області з охорони об'єктів  на одній з раніше займаних посад. 

2. Стягнути з відповідачів: Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів , 47 Професійної пожежної частини   Головного управління  державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Дніпропетровській області з охорони об'єктів на мою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 2765,45грн.. … »

Зі скарги від 17.08.2016р. Прем’єр-міністру України В. Гройсману Кабінет Міністрів України,  Генеральному прокурору України, копія: Державна служба України з надзвичайних ситуацій, яка стала підставою для подання позову ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області:

«На підставі викладеного    прошу: 

1. Провести перевірку викладеного вище, на підставі матеріалів, притягти винних до відповідальності.

2.Скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 25.03.2016 № 172 "Про здійснення організаційно-штатних заходів у підрозділах Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області" в частині затвердження Штату №04/123  47 Професійній пожежній частині   Головного управління  державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Дніпропетровській області з 01.06.2016р..

3.Зобов’язати начальника Головне управління  державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Дніпропетровській області Кульбача А.А. поновити мене на роботі на посаді начальника аварійно-рятувальної групи 47 Професійній пожежній частині   Головного управління  державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Дніпропетровській області.» 

З заяви від  02.11.2016р.  в порядку ст..31 ЦПК України про поновлення на роботі та стягнення сум згідно ч.2 ст.117, ч.2 ст.233 КЗпП України:

«На підставі викладеного й у відповідності з п. 1 ст. 40, ч. 1, 2 ст. 42, ст.. 117, п. 2 ч. 1 ст. 232, ч.2 ст..233, ч. 1, 2, 5 ст. 235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 118 -120 ЦПК України,- прошу:

1.Поновити мене, Кириченко Наталю Михайлівну, на роботі в 47 Професійній пожежній частині Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів на одній з раніше займаних посад.

2. Стягнути з відповідачів: Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, 47 Професійної пожежної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів на мою, Кириченко Наталії Михайлівни,  користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 2765,45грн. та не донараховані і недоплачені мені відповідачами відпускні та лікарняні в сумі - 892,92 грн., разом16 727,07грн..»

І в мотивувальних частинах, як позовної заяви про поновлення на роботі, так і в скарзі від 17.08.2016 року Прем’єр-міністру України В. Гройсману Кабінет Міністрів України,  Генеральному прокурору України, копія: Державна служба України з надзвичайних ситуацій, також викладені одні й ті ж підстави:

Звільнення мене з 47 ППЧ є помстою за моє намагання добитись справедливого вирішення питаннь щодо:

1. нарахуванню та виплаті мені індексації на заробітну плату, як основної державної соціальної гарантії – встановленої Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року N 2017-III, іншими Законами з метою  забезпечення  конституційного  права  громадян на достатній життєвий рівень. 

2. доплати за відсутнього працівника, що прямо передбачено ст. 105 КЗпП України.

3.скарги на наявність прийнятої Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області на посаду фахівця в Групу аварійно-рятувальних робіт 47 ППЧ громадянина, який тільки знаходився у штаті, але всю роботу виконували за нього інші,

4. скарги щодо вимагань начальником 47 ППЧ грошових коштів в доларовому еквіваленті ще 2014 році за працевлаштування.

По цьому питанню подавали скарги п'ять працівників: Корзун Г.М., Завгородня Т.А., Гейдарова К.А., Кириченко Н.М., Кірпа Л.М. На цей час всі ми звільнені по різним підставам.

5. скарги по не виплатам відпускних, матеріальної допомоги до відпустки(письмові, усні, та справа №182/401/16-ц.) майже всім працівникам частини, окрім працівників причасних до розподілу грошових коштів.

6.скарги від мого ім'я, як начальника групи АРР, по забезпеченню матеріальної бази для ведення продуктивної роботи групи (комп'ютери, хоча б один на групу, доступ до нормативних баз даних(з виходом в інтернет), папір, миючі та дезінфікуючі засоби, враховуючи специфіку роботи), які начальник 47 ППЧ проігнорував, або відповів відмовами і відписками. 

Я особисто вважаю, що розглядаючи позовну заяву Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до мене поперед розгляду справ за позовними заявами поданими мною, судом, суддя А.Г.Багрова, будуть створені докази, які будуть використані під час розгляду справ по поданим мною раніше позовам і які на цей час, з липня 2016р., розглядаються в Нікопольському міськрайонному суді, – ч.3 ст..61 ЦПК України: 3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В поданій Головним управлінням  державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Дніпропетровській області позовній заяві до мене, Кириченко Н.М., повидьоргувано окремі речення з тексту скарги Прем’єр-міністру України В. Гройсману - Кабінет Міністрів України, Генеральному прокурору України, копія: ДСНС України і викладено не як мої судження на підставі викладеного, а як окремі твердження, без будь якого зв’язку з самим змістом, без будь якого зв’язку з загальним розумінням (смыслом) викладеного тексту поданої скарги.

Згідно п.1) ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» 1. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

На підставі вимог чинного законодавства, керуючись ст.ст. 291-295, 303, 307, 312  ЦПК України                                                                             

                                                                      Прошу:

1. Скасувати ухвалу від 06.02.2017 року, Нікопольського міськрайонного суду, справа №182/5217/16-ц  провадження № 2/0182/160/2017.  

2. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі №182/5217/16-ц  провадження № 2/0182/160/2017, до розгляду Нікопольським міськрайонним судом справ за позовами Кириченко Н.М. до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області про поновлення на роботі, зняття догани, про порушення строків виплати відпускних, відшкодування моральної шкоди, стягнення заробітної плати.

3. Зобов’язати представника позивача В ОБОВ’ЯЗКОВОМУ ПОРЯДКУ на судове засідання прибути в формі, з погонам – ФОРМА ДИСЦІПЛІНУЄ всіх, хто знаходиться поруч і ЗОБОВ’ЯЗУЄ не порушувати правопорядок, правовідносини.

Додаток:

1. належно завірена копія ухвали;

2. копія апеляційної скарги.

10.02.2017р.                                                                                         Н.М.Кириченко 

Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя України

04050, м. Київ, вул. Студентська, 12-а  

Кириченко Наталя Михайлівна 

53211, м. Нікополь, 

Скарга

щодо неправомірності дій судді

1. Вважаю за необхідне повідомити Вас про факти допущення суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багровою Анжелою Генадієвною навмисного порушення норм процесуального закону під час розгляду цивільної справи № 182/5217/16-ц провадження № 2/0182/160/2017, та інших дій судді, які викликають сумніви у її об’єктивності та неупередженості розгляду вказаної справи. 

Статус заявника у цій справі: сторона по справі 

2. Зазначити, відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності:

1) умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;

г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);

3) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;

4) умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;

Обґрунтувати в чому саме, на Вашу думку, полягає вищезазначена підстава:

До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області подано позовну заяву від 19.09.2016 року № 10173/14-16 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації

І. Під час судового засідання 31.01.2017р. представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження по цій справі до прийняття рішення по іншим цивільним справам, які розглядаються Нікопольським міськрайонним судом за позовами Кириченко Н.М. до відповідачів: Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області та 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області по охороні об’єктів.

Головуюча суддя Багрова А.Г. зобов’язала надати суду копії рішень по вже прийнятим справам та копії ухвал про відкриття провадження по позовним заявам, які на цей час іще розглядаються в суді.

Саме у зв’язку з необхідністю надання копій цих документів для долучення їх до матеріалів справи і було зроблено перерву у судовому засіданні до 06.02.2017 року.

На вимогу суду, 06.02.2017 року, заявою, - були надані і судом долучені до матеріалів справи:

1.Два Рішення, які вже прийняті Нікопольським міськрайонним судом по цивільним справам за поданими мною позовним заявам: №182/8232/15-ц, №182/68/16-ц.

2. Ухвали суду по цивільним справам про відкриття провадження: №182/1912/16-ц, №182/3417/16-ц, №182/3416/16-ц, №182/401/16-ц по позовним заявам, які розглядаються в Нікопольському міськрайонному суді.

3. Запис розмов бесіди членів комісії, представників Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, під час проведення перевірки поданих скарг, серед яких і питання про вимагання оплати за перевід з посади на посаду - дискета з записом розмов.

4. Запис проведення ознайомлення з наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 25.03.2016 № 172 "Про здійснення організаційно-штатних заходів у підрозділах Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області" начальником 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об’єктів О.П.Безпалько - дискета з записом розмов.

Незважаючи на долучення до матеріалів справи надані суду копії рішень, ухвал про відкриття провадження та позовних заяв, дві дискети з записами розмов, суддя Багрова А.Г. ухвалила рішення, яким відмовила відповідачу Кириченко Н.М. та представнику відповідача Корякову А.І. в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

В самій ухвалі від 06.02.2017р. було вказано « Ухвала набула чинності 06.02.2017 р.» і це при тому, що згідно п.13 ч.1 ст.293 ЦПК України: 1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 13) зупинення провадження у справі;

Ця ухвала від 06.02.2017р., справа №182/5217/16-ц  провадження № 2/0182/160/2017, про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі була оскаржена в апеляційному порядку.

Але   апеляційний суд Дніпропетровської області, не розглянувши, не прийнявши рішення, повернув до Нікопольського міськрайонного суду справу з апеляційною скаргою та зобов’язав(?!) суддю Багрову А.Г. повернути апеляційну скаргу Кириченко Н.М.. 

Такими діями було грубо порушено мої права, які прямо передбачені Конституцією України, чинним законодавством: справедливий суд, рівність сторін, змагальність, …, тощо.

ІІ. В судовому засіданні 31.03.2017р. моїм представником, Коряковим А.І., було усно заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, мотивуючи тим, що Нікопольським міськрайонним судом розглядаються цивільні справи за позовами Кириченко Н.М. до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, а обставини та обґрунтування у цих справах пов'язані з позовними вимогами позивача у цій справі.

Суддя Багрова А.Г. прийняла рішення, яким в задоволенні клопотання відмовила, обґрунтовуючи тим, що «розгляд цієї справи за підставами зазначеними позивачем є можливим без очікування результату вирішення інших зазначених відповідачем та представником відповідача справ щодо вирішення трудових спорів. До того ж відповідачем зазначено взагалі на наявність великої кількості справ у провадженні суду за позовом Кириченко Н.М. не зазначивши та не надавши доказів конкретно які справи знаходяться в провадженні суду та з яким предметом спору.»

При цьому суддя Багрова А.Г., під час прийняття цього рішення,  не взяла до уваги матеріали цієї справи до якої Заявою від 06.02.2017р. вже долучені судом всі ці докази: «конкретно які справи знаходяться в провадженні суду та з яким предметом спору.»

Це вказує на упередженість, однобокість розгляду справи суддею Багровою А.Г. в інтересах позивача. 

Крім цього суддя Багрова А.Г. знову заявила, що будете оскаржувати цю ухвалу разом з рішенням по справі. І це при наявності п.13 ч.1 ст.293 ЦПК України: 1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 13) зупинення провадження у справі;.

Я не знаю як і розуміти таке ставлення в цьому судовому засіданні судді Багрової А.Г. до виконання своїх прямих службових обов’язків, присяги судді.

Чи може вона, суддя Багрова А.Г., просто так зневажливо ставиться до мене, як сторони по справі?!

Так тоді як мені треба розуміти ч.1 ст.. 9 Закону України: “Про судоустрій і статус суддів”, якою визначено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому саме суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, визначених процесуальним законом.

ІІІ. Саме у зв’язку з такою упередженістю по розгляду цієї справи і було заявлено відвід судді Багровій А.Г., але судом було прийнято ухвалу від 31.03.2017р., якою було встановлено, що «суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід судді, бо вони не передбачені статтями 20, 21 ЦПК України.

Інших обставин, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді не виявлено.». та ухвалила «У задоволенні заявленого представником відповідача Коряковим А.І. відводу судді Багровій А.Г. відмовити.» при цьому зазначено, що «Ухвала суду оскарженню не підлягає.»

Коли мій представник зауважив, що є підстави для відводу, на що суддя Багрова А.Г. відповіла – такої статті немає. Тоді мій представник їй вказав: це п.4 ч.1 ст.20 ЦПК України.

– суддя Багрова А.Г.- ти коментуєш рішення суду?!

Згідно п.4 ч.1 ст.20 ЦПК України:

1. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді;

Після прийняття такого рішення про відмову у клопотанні про відвід, як можливо взагалі судді Багровій А.Г. розглядати далі цю цивільну справу та прийняти законне та обґрунтоване рішення?!

ІV. Позивачем, - Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області в особі її начальника, до Нікопольського міськрайонного суду подано позовну заяву від 19.09.2016р., яку було уточнено, а через деякий час і Уточнену позовну заяву від 27.10.2016 №11818/14-16 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації. 

Зміст  поданої позовної заяви від 19.09.2016р., - ЦЕ висмикнуті з загального тексту поданої мною скарги від 17.08.2016р. окремі вислови-судження без врахування змісту самої скарги.  

Вимоги поданої до суду позовної заяви 19.09.2016 № 10173/14-16:

«2. Визнані такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність і ділову репутацію відомості, поширені відносно начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

3. Зобов'язати Кириченко Наталю Михайлівну спростувати інформацію, викладену у листі від 18 серпня 2016 року, яка принижує ділову репутацію Головного управління, в особі її начальника.»

Вимоги поданої до суду Уточненої позовної заяви від 27.10.2016 №11818/14-16:

«1.Зобов'язати Кириченко Наталю Михайлівну спростувати недостовірну інформацію, поширену нею у листі від 18 серпня 2016 року, яка принижує ділову репутації Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в особі її начальника.»

В позовній заяві не вказано конкретно, що ж це за відомості, які «не відповідають дійсності та принижують честь, гідність і ділову репутацію відомості, поширені відносно начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.»

Та яку ж я зобов’язана «спростувати інформацію, викладену у листі від 18 серпня 2016 року, яка принижує ділову репутацію Головного управління, в особі її начальника.»

Це при тому, що такої скарги поданої мною від 18 серпня 2016 року – НЕ МАЄ, є скарга від 17.08.2016р..

І позовна заява від 19.09.2016р., а потім і Уточнена позовна заява від 27.10.2016 №11818/14-16, не конкретні, не зрозумілі, без викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; без зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, тощо.

І під час надання в судовому засіданні 31.03.2017р. своїх пояснень представник позивача висловлювалась нечітко, з її слів не можна дійти висновку про те, яку ж саме інформацію необхідно спростувати відповідачу.

При цьому суддя Багрова А.Г. ніяких питань, зауважень, пропозицій до представника позивача НЕ мала і НЕ має.

В судовому засіданні 31.03.2017р. представником відповідача, у зв’язку з поданням позивачем цих  позовних заяв та не наданням відповідних пояснень представником позивача, задано питання представнику позивача: Ви вимоги позовної заяви будете уточнювати?! 

Це питання представником відповідача було повторено представнику позивача кілька разів. 

Сама суддя Багрова А.Г. згодом теж запитала у представника позивача: Ви вимоги позовної заяви будете уточнювати?!

Відповідь представника позивача: ні не будемо у зв’язку з тим, що відповідач повністю дав свої пояснення в наданому суду запереченні на всі наші вимоги викладені в позовній заяві. Тобто все і так зрозуміло. 

Це при тому, що:

Згідно ч.2 ст.119 ЦПК України Позовна заява повинна містити: 3) зміст позовних вимог; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

Згідно ч.1 ст.121 ЦПК України 1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Згідно ч.1 ст.122 ЦПК України 5. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються: 3) зміст позовних вимог; 5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Маємо те, що саме суддею Багровою А.Г. під час прийняття рішення про відкриття провадження по цій справі грубо порушено вимоги ч.2 ст.119, ч.1 ст.121, ч.1 ст.122 ЦПК України. Що за вимоги позовної заяви  Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, в особі її начальника, зараз розглядає суд, під головуванням судді Багрової А.Г., - НЕ ВІДОМО. 

І на цей час розгляд цієї справи, - це марнотратство матеріальних, фінансових ресурсів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, та зневажливе ставлення,  відношення до мене, Кириченко Н.М., як сторони по справі.

V. Згідно ч.1 ст..176 ЦПК України після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.2ст..176 ЦПК суд після пояснень сторони заслуховує пояснення їх представників. 

Я, Кириченко Н.М., коротко давала пояснення по окремим вимогам поданого проти мене позову. Більш повні пояснення повинен був надати мій представник. Після того як мій представник почав давати пояснення, як по суті кожної з вимог поданої позивачем позовної заяви від 19.09.2016 р., так і уточненої позовної заяви від 27.10.2016р. №11818/14-16, суддя Багрова А.Г. зупинила його виступ і зобов’язала закінчити давати пояснення на протязі наступних 10(десяти) хвилин. Такі вимоги суду, - обмеження у часі по наданню пояснень представником відповідача привело до того, що свої пояснення проти вимог поданої позивачем позовної заяви були «скомкані», по вимогам поданої проти мене позовної заяви по суті пояснення ні мною, відповідачем Кириченко Н.М., ні моїм представником, не те що у повному обсязі, а навіть у скороченому вигляді, - на кожну вимогу,  - суду НЕ були надані.

І це при тому, що: 

-- Згідно ч.1 ст. 27 ЦПК України: 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право … давати усні та письмові пояснення судові, …, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

-- згідно ч.3 ст.176 ЦПК України «3. Якщо в справі заявлено кілька вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.»

І я, Кириченко Н.М., і мій представник, намагались дати пояснення по кожній з вимог позивача викладених в самій мотивувальній частині позовної заяви 19.09.2016 № 10173/14-16, але дати такі пояснення по кожній такій вимозі не дала можливості в судовому засіданні суддя Багрова А.Г. з незрозуміло для мене яких підстав.

Це по суті є грубе порушення вимог ст..21,22,28,55, 64,68 Конституції України: 

-ст..21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

-ст.. 22. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

-ст..28. Кожен має право на повагу до його гідності.

-ст.. 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

-ст..64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

- ст..68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Крім цього. Під час проведення попереднього судового засідання суддя Багрова А.Г. НЕ з'ясувала та НЕ забезпечила правильне та швидке вирішення справи. 

Нею, суддею Багровою А.Г., на виконання п.п.1), 3),4) ч.6 ст.130 ЦПК України 

НЕ: уточнено позовні вимоги або заперечення проти позову - п.п.1);

НЕ: визначені факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню - п.п.3);

НЕ: з'ясовано, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин - п.п.4);

Суддя Багрова А.Г. упереджено, в інтересах позивача, проводить розгляд цивільної справи за позовом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до Кириченко Наталі Михайлівни про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації .

VІ. В поданій позовній заяві від 19.09.2016 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації позивачем Кульбачем А.А. вибрані 5 фраз з контексту поданої мною скарги від 17.08.2016р. на які посилається позивач і які не можна розглядати окремо, як того вимагає і позивач, і суддя Багрова А.Г., а треба розглядати всебічно, у зв’язку зі змістом самої скарги так, як там є посилання на документи, справи в суді, листи та відповіді на них. 

При цьому посилається позивач в своїй позовній заяві на п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року: 18. Згідно з положеннями статті 277 ЦК ( 435-15 ) і статті 10 ЦПК  (  1618-15  )  обов'язок  довести,  що  поширена інформація є достовірною,  покладається на відповідача, проте позивач має право подати   докази   недостовірності  поширеної  інформації.  

Саме Законом України Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо права на інформацію від 22 грудня 2005 року N 3261-IV до Цивільного кодексу України частину третю статті 277  було викладено у такій редакції:   "3. Негативна  інформація,  поширена  про  особу,  вважається недостовірною,  якщо   особа,   яка   її   поширила,   не   доведе протилежного"; 

І таке положення по цій справі всіляко підтримує і суддя Багрова А.Г.. 

І це при тому, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації" 27 березня 2014 року № 1170-VII частину третю ст. 277 ЦК України було виключено.

І тепер, згідно ч.3 ст.10 ЦПК України 3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А згідно ч.4. ст.10 ЦПК України Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.131 ЦПК України: 1. Сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Маємо те, що саме суддею Багровою А.Г. грубо порушено вимоги: 

-- п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року; 

-- ст..ст. 10, 131, 277 ЦПК України 

і, на цей час, на підставі викладеного, я впевнена, йде ПРОСТЕ ОКОЗАМИЛЮВАННЯ, ПОКАЗУШНИЙ розгляд цієї цивільної справи за поданою надуманою позовною заявою ПОСАДОВОЇ ОСОБИ – ПОЛКОВНИКА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ. 

Іншими словами, і я так вважаю саме на підставі викладеного, - це не суд, не судовий розгляд поданої позовної заяви з надуманими вимогами, - висмикнуті з загального тексту поданої мною скарги від 17.08.2016р. окремі вислови-судження без врахування змісту самої скарги, а знущання наді мною, Кириченко Н.М., полковником цивільного захисту Кульбачем А.А. та суддею Багровою А.Г. під час розгляду цієї цивільної справи.

VІІ. І в поданому Запереченні від 20.03.2017р., і в заяві від 31.03.2017р. мною заявлялось клопотання про допит, як свідків:

1.1. Кульбача А.А. начальника Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області – по викладеному в поданому Запереченні на позовну заяву Кульбача А.А..

Тим більше, що Кульбач А.А., саме він, наскільки я розумію, повисмикував окремі вислови-судження з поданої мною скарги від 17.08.2016р., склав та підписав позовну заяву від 19.09.2016р., подав її до суду, а тому і зобов’язаний відстоювати вимоги позовної заяви ОСОБИСТО та надавати відповідні докази.   

І саме Кульбач А.А. зобов’язаний був давати свідчення в судовому засіданні та відповідно давати пояснення, поряд зі своїм представником про викладене  в поданій ним позовній заяві.  

1.2. Допитати, як свідків голову та членів комісії призначених Наказом №160 від 24.04.2015 "Про призначення службового розслідування"– по викладеному в поданому Запереченні на позовну заяву Кульбача А.А.: 

1.2.1 Новохатній Олександр Іванович, - голова комісії, підполковник служби цивільного захисту, головний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДСНС  України у Дніпропетровській області;

1.2.2. Клименко Володимир Васильович - провідний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.

1.3. Допитати, як свідків голову та членів комісії, яка приїздила та проводила службову перевірку поданих мною скарг в 2014 році, - по змісту викладеному в поданому Запереченні на позовну заяву Кульбача А.А.:

1.3.1. Клименко Володимир Васильович - провідний фахівець відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.

1.3.2.  Курбатов О.А. – начальник Нікопольського міськрайонного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

1.3.3. Соловьов Д.В. – начальник  28 ДПРЧ.

1.3.4.  Яценко С.І. – відділ кадрів 28 ДПРЧ. 

Суд НЕОДНОРАЗОВО відмовив у категоричній формі допитати цих осіб.

Суд відмовив затребувати від позивача: -- Всі матеріали  службового розслідування вимагання та отримання «винагороди» начальником 47 ППЧ Безпальком О.П. за 2014 рік.: заяви, скарги, так і протоколи, акти тощо; -- протоколи, акти, заяви, скарги по поданим Кириченко скаргам за 2015 -2016р.р.; -- Додаткові угоди підписані ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та ПАТ НЗФ за 2014 - 2016 роки. 

При цьому не надано будь яких пояснень, - ВІДМОВИТИ І ВСЕ!

Це при тому, що після  подання  позовної заяви начальником Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до мене, Кириченко Н.М., про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, справа № 182/5217/16-ц, обов’язки по перевірці та доказуванню дій (бездіяльності) посадових осіб викладених в поданій мною скарзі від 17.08.2016р., покладено на мене.  

І тепер саме я повинна доказувати скоєння правопорушень цими посадовими особами, а не правоохоронні органи. 

Що є грубим порушенням ст.. 62 Конституції України: Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Мене поставлено перед фактом: або ти доказуєш скоєння злочину посадовими особами, або спростовуй недостовірну інформацію.

Згідно ч.6 ст. 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” 6. Суддя повинен додержуватися присяги.

Згідно ч.7 ст. 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” 7. Суддя зобов’язаний: 1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; 2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;

До принципів судочинства відносяться рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність і відкритість процесу, які гарантують прозорість діяльності судової влади. Ці принципи закріплені також  в ст. 129 Конституції України і характеризують демократизм судочинства та сприяють як підвищенню авторитету певного суду так і підвищенню рівня довіри до судової гілки влади з боку суспільства в цілому.

Зазначене вище, безумовно, свідчить про невиконання вказаним суддею норм закону щодо дотримання при здійсненні правосуддя Конституції та законів України, об’єктивності розгляду судових справ, запобіганню появи вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності.

Незаконне, штучно створене суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багровою Анжелою Генадієвною обмеження моїх прав, є грубим порушенням вимог чинних нормативно-правових актів та яскраво свідчать про порушення останньою присяги судді (ст..57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Підстави дисциплінарної відповідальності суддів визначені у статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».  

Статтею 107 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” визначено, що право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. 

Дисциплінарне провадження щодо судді місцевого суду, як передбачено статтею 108 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”,  здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

3. Висловити прохання до Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя України про притягнення судді, - Багрова Анжела Генадієвна Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, до дисциплінарної відповідальності.

У зв’язку з наведеним вище

                                                         ПРОШУ:

притягнути суддю Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрову Анжелу Генадієвну до дисциплінарної відповідальності.

4. Засвідчити особистим підписом обізнаність заявника щодо правових наслідків за  подання недостовірних відомостей стосовно судді.

________________________________________________________________________________ 

Всі відомості, подані у цій заяві є правдивими, і я обізнана з тим, що у випадку поширення мною неправдивої інформації я можу бути притягнутою до встановленої законом відповідальності.

Додаток:

копія ухвали від 06.02.2017 р.;

          копія ухвали від 31.03.2017 р.;

          копія ухвали від 31.03.2017р..

 24.04.2017 року                                                           _____________  Н.М. Кириченко

Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя України

04050, м. Київ, вул. Студентська, 12-а  

Кириченко Наталя Михайлівна 

53211, м. Нікополь, вул. 

Скарга

щодо неправомірності дій судді

1. Вважаю за необхідне повідомити Вас про факти допущення суддею судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Яною Миколаївною навмисного порушення норм процесуального закону під час розгляду цивільної справи № 182/5217/16-ц провадження №22-ц/774/875/К/17, та інших дій судді, які викликають сумніви у її об’єктивності та неупередженості розгляду вказаної справи. 

Статус заявника у цій справі: сторона по справі 

2. Зазначити, відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності:

1) умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;

г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

3) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;

4) умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;

Обґрунтувати в чому саме, на Вашу думку, полягає вищезазначена підстава:

До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області подано позовну заяву від 19.09.2016 року № 10173/14-16 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Ухвалою 06.02.2017р. , справа №182/5217/16-ц  провадження № 2/0182/160/2017,  Нікопольський міськрайонний суд, суддя Багрова А.Г., відмовлено у зупиненні провадження по цій справі(а.с.98). 

Ця ухвала від 06.02.2017р. мною була оскаржена в апеляційному порядку.

Супровідним листом від 14.02.2017р. №182/5217/16-ц/3480/2017, Нікопольський міськрайонний суд, суддя Багрова А.Г.,   направив до апеляційного суду Дніпропетровської області, м.Кривий Ріг, справу за позовом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до Кириченко Н.М. про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, для прийняття та розгляду апеляційної скарги(а.с.99).

Відповідно до Протоколу  від 23.02.2017р. автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.с.100) розгляд справи доручено: головуючий суддя(суддя доповідач): Я.М.Бондар

Склад колегії суддів: 

1. Яна Миколаївна Бондар

2. Алла Петрівна Барильська

3. Любов Василівна Митрофанова 

Ухвалою від 24.02.2017р., справа №182/5217/16-ц, провадження №22-ц/774/875/К/17, (а.с. 101) суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Я.М., одноосібно, розглянувши  матеріали поданої мною апеляційної скарги встановила:

«Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.02.2017р.  Кириченко Н.М. відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі за позовом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до Кириченко Н.М. про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

На зазначену ухвалу Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль» подав апеляційну скаргу, яка не може бути  призначена до розгляду апеляційним судом з наступних підстав.»

І далі йде посилання на п.3.6.ХІІ «прикінцевих положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. №2453 №1 , - внесено зміни до ч.2 ст. 293 ЦПК України, якою передбачено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Але ж я не Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль», я Кириченко Н.М., і саме до мене, Кириченко Н.М., подано позов Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації. Я щось не зрозуміла, при чому тут Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль»??? 

З ухвали від 24.02.2017р., справа №182/5217/16-ц, провадження №22-ц/774/875/К/17, (а.с. 101):

«Згідно  п.5 ч.1 ст. 293 ЦПК України ухвала про відмову у зупиненні провадження не входить до переліку ухвал передбачених ст..293 ЦПК України.

Ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.02.2017р.  про відмову у зупиненні провадження, оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.»

Та керуючись ст..ст.293,297 ЦПК України ухвалила: «Справу повернути до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області для вирішення питання відповідно до ч.2 ст.293 ЦПК України про повернення апеляційної скарги Кириченко Н.М. на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.02.2017р.  про відмову у зупиненні провадження у справі за позовом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до Кириченко Н.М. про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Ухвала оскарженню не підлягає. 

Суддя Я.М.Бондар»

Це при тому, що чинним законодавством прямо передбачено можливість оскарження ухвали про відмову у зупиненні провадження у справі: п.13 ч.1 ст.293 ЦПК України: 1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 13) зупинення провадження у справі;.

Але   апеляційний суд Дніпропетровської області, не розглянувши, не прийнявши рішення по поданій мною апеляційній скарзі, повернув справу з апеляційною скаргою до Нікопольського міськрайонного суду та зобов’язав(?!) суддю Багрову А.Г. повернути апеляційну скаргу мені, Кириченко Н.М., без її розгляду у встановленому чинним законодавством порядку. 

Про це свідчать матеріали самої цивільної справи:

– лист від 24.02.2017р.  №1600/22-ц/774/875/К/17 вих. 21, (а.с.102), - цивільна справа повернута до районного суду для вирішення питання  про повернення  апеляційної скарги в порядку ст.. 293 ЦПК України. 

- лист від 27.02.2017р.,  №22-ц/774/875/К/17, (а.с.103), повернуто цивільну справу з ухвалою (рішенням) колегії суддів судової палати з цивільних справ від 24.02.2017р., яку одержано в Нікопольському міськрайонному суді13.03.2017р. вхід.№46177/17. 

- 17.03.2017р. суддя Багрова А.Г. ухвалою від 17.03.2017р., справа №182/5217/16-ц, провадження №2/0182/160/2017, подану мною апеляційну скаргу повернула мені.

Такими діями грубо порушено мої права, які прямо передбачені Конституцією України, чинним законодавством: справедливий суд, рівність сторін, змагальність, …, тощо.

Я не знаю як і розуміти таке ставлення до прийняття ухвали від 24.02.2017р., справа №182/5217/16-ц, провадження №22-ц/774/875/К/17, (а.с. 101) суддею судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Я.М., до виконання нею своїх прямих службових обов’язків, присяги судді.

Як мені треба розуміти ч.1 ст.. 9 Закону України: “Про судоустрій і статус суддів”, якою визначено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому саме суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, визначених процесуальним законом.

Як я розумію, то прийняттям цієї ухвали суддею Бондар Я.М., це грубим порушенням вимог ст..21,22,28,55, 64,68, 129 Конституції України. 

Згідно ч.6 ст. 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” 6. Суддя повинен додержуватися присяги.

Згідно ч.7 ст. 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” 7. Суддя зобов’язаний: 1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; 2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;

До принципів судочинства відносяться рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність і відкритість процесу, які гарантують прозорість діяльності судової влади. Ці принципи закріплені також  в ст. 129 Конституції України і характеризують демократизм судочинства та сприяють як підвищенню авторитету певного суду так і підвищенню рівня довіри до судової гілки влади з боку суспільства в цілому.

Зазначене вище, безумовно, свідчить про невиконання вказаним суддею норм закону щодо дотримання при здійсненні правосуддя Конституції та законів України, об’єктивності розгляду судових справ, запобіганню появи вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності.

Незаконне, штучно створене суддею судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Я.М. обмеження моїх прав, є грубим порушенням вимог чинних нормативно-правових актів та яскраво свідчать про порушення останньою присяги судді (ст..57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Я.М. упереджено, в інтересах позивача, провела розгляд поданої мною апеляційної скарги на ухвалу від 06.02.2017р. по позову Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до Кириченко Наталі Михайлівни про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації .

Підстави дисциплінарної відповідальності суддів визначені у статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».  

Дисциплінарне провадження щодо судді місцевого суду, як передбачено статтею 108 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”,  здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

З матеріалами самої цивільної справи я ознайомилась 26.04.2017р..

3. Висловити прохання до Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя України про притягнення судді судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, - Бондар Яна Миколаївна, до дисциплінарної відповідальності.

У зв’язку з наведеним вище      ПРОШУ:

притягнути суддю судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Яну Миколаївну до дисциплінарної відповідальності.

4. Засвідчити особистим підписом обізнаність заявника щодо правових наслідків за  подання недостовірних відомостей стосовно судді _____________________________________ 

Всі відомості, подані у цій заяві є правдивими, і я обізнана з тим, що у випадку поширення мною неправдивої інформації я можу бути притягнутою до встановленої законом відповідальності.

 24.05.2017 року                                                           _____________  Н.М. Кириченко

Справа № 182/5217/16-ц 

Провадження № 2/0182/160/2017

РІШЕННЯ Іменем України

19.09.2017 року

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Багрової А.Г. секретаря - Снєгульської В.М. за участю

представника позивача- АльохіноїН.І. відповідача - Кириченко Н.М. представника відповідача - Корякова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до Кириченко Наталі Михайлівни про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області звернулося з позовом до Кириченко Наталі Михайлівни та просить суд зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію, поширену нею у листі від 18.08.2016 року, яка принижує ділову репутацію Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в особі її начальника (а.с. 26)

В обґрунтування позову позивач послався на те, що відповідач направила до КМУ на ім'я Прем'єр-міністра України Гройсмана В. скаргу, яка за своїм змістом порочить ділову репутацію позивача в особі начальника та Державну службу України з надзвичайних ситуацій в цілому. Інформація про Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області викладена в контексті того, що Кириченко Н.М. ставить під сумнів повноваження ГУ ДСНС та підриває довіру до його діяльності, що ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області не дотримується моральних та правових норм, встановлених в суспільстві; порушує вимоги законодавства щодо прийнятого Положення про ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, Положення про 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та інших документах, а також психологічно тисне на працівників, а саме шляхом притягнення до дисциплінарної відповідальності, звільнення з роботи або не прийняттям на роботу без будь-яких правових підстав; що керівництво у своїй діяльності з метою одержання для себе неправомірної вигоди або переваг вимагає хабарі та все робить для свого збагачення; що дії керівництва межують зі скоєнням злочинних діянь.

Проте позивач зазначає, що вищевикладені у скарзі відповідачем факти є недостовірними та такими, що порушують ділову репутацію позивача, що підтверджується тим, що Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області та його службові особи здійснюючи свою діяльність дотримується всіх вимог законодавства, посадові особи не здійснювали будь-яких неправомірних дій щодо схиляння, пропозиції чи надання неправомірної вигоди, підкупу чи надання будь-яких інших матеріальних чи не матеріальних благ. Також, відповідач стверджуючи, що керівництво позивача збирало кошти за працевлаштування, не зазначила в підтвердження своїх слів жодного судового рішення, яким би були встановлені та підтверджені такі факти, а службові особи були визнанні винними у вчиненні корупційних злочинів чи адміністративних правопорушень.

Таким чином, позивач вважає, що вищевказана інформація, яку поширила відповідач, є неправдивою, необ'єктивною та недостовірною, оскільки вона не підтверджена жодним доказом.

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Багрова 11:53:41

м. Нікополь

*451*7484823*1*1*

Порушення прав позивача полягає в тому, що вищевказані відомості ганьблять ділову репутацію управління та його начальника Поширена інформація формує думку про те, що Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області в ході здійснення своєї діяльності діє недобросовісно по відношенню до своїх працівників, зокрема вдається у взаємовідносинах з ними до психологічного тиску та застосовує корупційні методи для отримання незаконних для себе переваг. Все це знижує престиж та підриває довіру до позивача як органу державної влади (а.с. 1 -4 том 1,9-12 том 2, 5-53 том 2).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та її представник проти позову заперечують та просять суд відмовити, оскільки Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань . Відповідач вважає, що висловила свою думку, щодо ситуації яка склалась щодо роботи в установі і вважає, що має на це право. У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації. У даному випадку вона звернулась з цією скаргою до представників влади і вважає, що її звернення слід вважати офіційним зверненням до органів влади з приводу дотримання відповідними особами законодавства України, а тому спірні висловлювання являються реалізацією нею конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширенням недостовірної інформації відносно позивача. В силу ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Звертаючись до органів влади із заявою про вчинення окремими особами, на її думку, протиправних діянь вона припустилася критики діянь останніх, шляхом висловлення своїх суб'єктивних думок і переконань, які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності та на які в свою чергу повинна бути відповідна реакція і ця реакція була досягнута, до працівників прислухались і зараз відбуваються зміни. Враховуючи вищевикладене, вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки інформація, що є предметом судового захисту, є офіційним зверненням до органів влади під час реалізації якого були висловлені оціночні судження, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, оскільки їх не можна перевірити на предмет відповідності дійсності як фактичні дані. ( а.с. 147,151-167 том 1, 84-89 том 2)

Заслухавши представника позивача, відповідача та представника відповідача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, прослухавши надані суду аудіо-записи, суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що Кириченко Н.М. 17.08.2016 року звернулась зі скаргою до Прем'єр-міністра України, Генеральної прокуратури на дії Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області та начальника Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області (а.с. 6-10)

В зазначеній скарзі Кириченко Н.М. вказала: „ ... Посадові особи ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області у першу чергу начальник Кульбач А.А. настільки наплутали в прийнятих Положенні про ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, Положенні про 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та інших документах, що і в суді складно розібратись. До того ж судді не дуже і хочуть розплутувати ці хитросплетіння і всіляко відмовляють то притягувати до відповідальності як ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, так і її посадових осіб, навіть відмовляють заслухати таких чиновників в судовому засіданні, як свідків.

Саме така безкарність і породжує їх повий безпредєл ...

...Постає взагалі питання про доцільність утримувати і Головне управління Державної

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

*451*7484823*1*1* 

служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області і самої 47 Професійної пожежної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області і саме тому, що начальник цього головного управління полковник Кульбач A.A. зробив, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуації у Дніпропетровській області і саму 47 Професійну пожежну частину ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області своєю вотчиною...

... Начальник Головного управління Полковник Кульбач A.A. все робить тільки на своє збагачення...

На початку 2014 року ... для працевлаштування в 62 ДПРЧ можливо, але за умови оплати грошових коштів в доларах для кожного з працівників окремо, в залежності від посади - від 200 до 500 доларів США...

... начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, для якого і збирались ці кошти посадовими особами...

... подану нами колективну скаргу було просто знищено головою комісії, начальником ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Кульбач A.A....

...Начальник ГУ ДСНС України приймаючи цей наказ умисно створив умови для нанесення шкоди установі - ГУ ДСНС у Дніпропетровській області в безпосередньо 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. А це вже межує зі скоєнням злочинних дій, кі караються в порядку кримінального судочинства... "

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 1 від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 12 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" судам роз'яснено, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до статті 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право висловлювати судження, оцінку, думку гарантовано статті 34 Конституції України. Це право також закріплено у ст. 10 Європейської конвенції "Про захист прав людини і основних свобод", ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97, яка відповідно до статті 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій. а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач у скарзі висловила свою думку щодо дій позивача. Скарга мала колективний інтерес у тривалому трудовому спорі з роботодавцем, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 48-89, 107-113, 168-182), свідченнями свідків відповідача Кириченко Н.М., Корзун Г.М., Завгородньої Т.А., наданими відповідачем аудіо-записами з питань перевірки численних скарг працівників 47 ППЧ ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області (а.с.47, 258), тобто Кириченко Н.М. скористалась своїм правом на висловлення своїх поглядів, що передбачено зазначеними вище нормами матеріального права.

З огляду на зміст окремих частин скарги, що є предметом судового розгляду, суд вважає,

Нікопольський міськрайонний суд

Багрова 11:53:41

»451*7484823*1*1*

що така інформація не є фактичними твердженнями і викладена вона як думка відповідача, є оціночними судженнями, що виражає суб'єктивну думку відповідача з приводу питання, яке викликало тривалий конфлікт відповідача та інших працівників 47 ППЧ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з роботодавцем, та спростуванню не підлягає.

Посилання представника позивача на те, що окремі вислови відповідача у скарзі становлять під сумнів повноваження ДСНС України , що підриває довіру до діяльності управління, на відсутність психологічного тиску на працівників 47 ППЧ, суд не взяв до уваги, оскільки , як зазначено вище, оціночні судження не підлягають спростуванню і позивачем не доведено факт приниження ділової репутації за умови тих правовідносин, що виникли між сторонами. Щодо зазначення позивачем про наявність в скарзі неправдивих тверджень про корупційні злочини посадових осіб управління та ППЧ 47, то суд зазначає, що чітких обвинувачень у вчиненні конкретних кримінальних правопорушень позивачем висловлювання відповідача на переконання суду не містять, вказана інформація в скарзі на конкретний склад злочину саме в діях позивача скарга також не містить.

Як роз'яснено у пп. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" N 1 від 27 лютого 2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і всебічно здійснювати своє особисте немайнове право.

У зв'язку зі внесенням з 27.03.2014 року змін до Цивільного кодексу України, зокрема до статті 277, принцип презумпції добропорядності (частину 3) було виключено (скасовано), а тому доказування позивачем обґрунтованості свого позову, а саме поширення інформації відповідачем її недостовірності, має відбуватися у загальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог і заперечень.

Згідно з положеннями ст. 10 ЦПК України позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вище викладене, судом не встановлено сукупності усіх чотирьох обставин, які є підставою для задоволення позовних вимог, не доведено факт приниження ділової репутації позивача за умови тих правовідносин, що виникли між сторонами, а тому підстави для зобов'язання відповідача спростувати інформацію, викладену в скарзі від 18.08.2016 року, яка принижує ділову репутацію Головного управління, в особі її начальника відсутні.

Крім того, у відповідності до вимог п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року N 1, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав

Нікопольський міськрайонний суд

Багрова 11:53:41

*451*7484823*1*1*

для задоволення позову.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову в повному

обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 60, 88, 179, 208, 212 - 215 ЦПК України; ст. ст. 3, 32, 34, 68 Конституції України; ст. 15, 16, 277, 297 ЦК України; Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року; постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практик}" у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009 р. за N 1, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області віхмовити .

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя:                                                                                     А.Г.Багрова

Рішення не набрало законної сили.

Згідно з оригіналом, що міститься в справі №182/5217/16-ц провадження №2/0182/160/2017

Копія вірно:

Суддя:

Секретар:

УКРАЇНА

ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ

ДРУГА ДИСЦИПЛІНАРНА ПАЛАТА

УХВАЛА

9 жовтня 2017 року        Київ        № 3180/2дп/15-17

Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрової А.Г. та судді апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Я.М.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого - Бойка A.M., членів Артеменка I.A., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача - члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М. за результатами попередньої перевірки скарг Кириченко Наталі Михайлівни стосовно судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрової Анжели Геннадіївни та судді апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Яни Миколаївни,

встановила:

28 квітня 2017 року за вх. № К-2361/0/7-17 до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Кириченко Н.М. від 24 квітня 2017 року щодо неправомірних, на її думку, дій судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрової А.Г. під час здійснення судочинства у цивільній справі № 182/5217/16-ц.

Крім того, 29 травня 2017 року за вх. № К-2361/1/7-17 до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Кириченко Н.М. від 24 травня 2017 року стосовно судді апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Я.М.

У цій скарзі Кириченко Н.М. посилається на незаконність ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року у справі № 182/5217/16-ц, постановленої суддею Бондар Я.М.

На підставі викладених у скаргах обставин Кириченко Н.М. просить притягнути суддів Баргову А.Г. та Бондар Я.М. до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюється за правилами та у строки, встановлені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки щ відповідної, дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і 2С перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.        

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами        

Вищої ради правосуддя від 28 квітня 2017 року скаргу Кириченко Н.М. від 24 квітня 2017 року стосовно судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрової А.Г. розподілено члену Вищої ради правосуддя Малашенковій Т.М. для проведення попередньої перевірки.  Протоколом передачі раніше матеріалу раніше визначеним членам Вищої ради правосуддя від 30 травня 2017 року скаргу Кириченко Н.М. від 24 травня 2017 року стосовно судді апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Я.М. об'єднано в одне провадження з її попередньою скаргою.  

За результатами перевірки член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкова Т.М. висновком від 22 вересня 2017 року запропонувала відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрової А.Г. та судді апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Я.М.

Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача - члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкову Т.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.

Баргова Анжела Геннадіївна Постановою Верховної Ради України від 19 травня 2011 року № 3398-УІ обрана суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області безстроково.

Бондар Яна Миколаївна Постановою Верховної Ради України від 23 травня 2013 року № 3 06-VII обрана суддею апеляційного суду Дніпропетровської області безстроково.

На розгляді у судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрової А.Г. перебувала цивільна справа № 182/5217/16-ц за позовом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до Кириченко Н.М. про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2017 року, ухваленим суддею Барговою А.Г., у задоволенні позову Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області відмовлено.

Зі змісту скарги Кириченко Н.М. від 24 квітня 2017 року убачається, що її мотиви по суті зводяться до незгоди із процесуальними діями судді Багрової А.Г. під час здійснення нею судочинства у цивільній справі № 182/5217/16-ц, яка на день подання скарги не була розглянута та перебувала у провадженні зазначеної судді.

Щодо скарги Кириченко Н.М. від 24 травня 2017 року встановлено, що її доводи зводяться до незгоди з ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року у справі № 182/5217/16-ц, постановленою суддею Бондар Я.М.

Як встановлено під час проведення попередньої перевірки, ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 лютого 2017 року Кириченко Н.М. відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 182/5217/16-ц за позовом Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до Кириченко Н.М. про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Цю ухвалу Кириченко Н.М. оскаржила в апеляційному порядку.

Ухвалою судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року Бондар Я.М. повернуто справу №182/5217/16-ц до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області для вирішення питання про повернення апеляційної скарги Кириченко Н.М. на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 лютого 2017 року про відмову в зупиненні провадження у справі.

Не погоджуючись із цією ухвалою, Кириченко Н.М. у своїй скарзі від 24 травня 2017 року намагається здійснити переоцінку доводів та мотивів, якими керувалася суддя Бондар Я.М. при її постановленні, а також вказує на можливі помилки, які, як вона вважає, допустила суддя.

Незгода скаржника із доводами та мотивами судді, наведеними нею в судовому рішенні, не може бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи.

Відповідно до чинного законодавства України Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов'язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.

Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій СМ/ІІес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки).  У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією' голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Також щодо доводів скарги Кириченко Н.М. від 24 травня 2017 року про помилкове зазначення особи, яка подала апеляційну скаргу - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» слід зауважити, що порядок виправлення описок в судових рішеннях, визначений статтею 219 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, встановлені попередньою перевіркою обставини не дають підстав для висновку про наявність факту умисного порушення суддями Барговою А.Г. та Бондар Я.М. норм права чи їх неналежного ставлення до службових обов'язків.

З огляду на зазначені обставини Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що відомості стосовно дій судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрової А.Г. та судді апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Я.М., які, на переконання скаржника, становлять дисциплінарний проступок та є підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, не підтвердилися під час проведення попередньої перевірки, метою подання скарги Кириченко Н.М. від 24 квітня 2017 року є спонукання судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрової А.Г., у провадженні якої перебувала цивільна справа № 182/5217/16-ц, до ухвалення певного судового рішення, а мотиви скарги Кириченко Н.М. від 24 травня 2017 року зводяться до незгоди з ухвалою від 24 лютого 2017 року, постановленою суддею апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Я.М.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення, а також якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.

Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Нікопольського  міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрової Анжели Геннадіївни судді апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Яни Миколаївни.

Ухвала оскарженню не підлягає. 

Головуючий на засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя А.М. Бойко   

Члени Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя: 

(підпис) І.А. Артеменко  

(підпис) Н.О. Волковицька

(підпис) В.А. Нежура

Керівник секретатаріату Вищої ради правосуддя