Эту страницу ведет юрист Совета Комитета общественного спасения Коряков Анатолий Иванович.

Начальнику Нікопольського міського відділу ГУНП в Дніпропетровській області 

Ценєва Інна Володимирівна          

53221м. Нікополь, вул. 

 м.т. 

                                                          Заява 

В СВ Нікопольського міського відділу ГУНП в Дніпропетровській області, слідчий  Мельниченко Наталія Михайлівна, знаходиться кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340000431 від 01.02.2014 року.

Заявою від 05.02.2016р. я просила допитати у якості свідків:

1.Мешкова Людмила Володимирівна, м.т. 

2.Кирпа Людмилу Миколаївну, м.т. 

3.Стецюра Василий Іванович, м.т. 

4.Виселко Таісія Миколаївна, м.т. 

5. Федорук Олена , м.т. 

6. Касянюк Анна Володимирівна, м.т. 

До цього часу вказані вище свідки слідчим не допитані з незрозумілих для мене причин – саме з ініціативи слідчого мною було подано цей список у письмовій формі.

Прошу поставити мене до відому - з яких причин не допитані вказані мною свідки та коли вони зможуть прийти до відділу поліції та надати свідчення.

Якщо знову прийнято рішення про закриття кримінального провадження прошу видати моєму представнику Корякову А.І. його, належно завірену, копію.  

З повагою 

02.02.2017                                                                                І.В.Ценєва

                                                                            Ценєвій Інні Володимирів

  Вихідний №40/89 від 04.01.2017р.                                        м.Нікополь, вул. 

Повідомляю, що кримінальне провадження за Вашою заявою, яке було внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340000431 від 01.02.2014 року, закрите на підставі п.2 ч.І ст. 284 КПК України.

Одночасно роз'яснюю Вам, що постанова про закриття кримінального провадження може бути оскаржена слідчому судді відповідно до ст. ст. 303, 304 КПК України, або прокурору відповідно до ч.5 ст. 284 КПК України.

Додаток: копія постанови на 1 арк.

Слідчий СВ Нікопольського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області капітан поліції Н.О. Величнко

Отримано 27.02.2017р. підпис

Головне управління Національної поліції Нікопольський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

України 53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Станіславського,1, тел..(05666)-68-00-02, факс (05662) 5-28-11

ПОСТАНОВА про закриття кримінального провадження

місто Нікополь        28 грудня 2016 року

Слідчий СВ Нікопольського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області капітан поліції Величко Наталя Олександрівна, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань        за

№ 12014040340000431 від 01.02.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області проведено досудове слідство у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340000431 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Дане кримінальне провадження зареєстровано за заявою Ценєвої Інни Володимирівни, яка 28.01.2014 року звернулась до Нікопольського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області. У заяві вона просила притягнути до кримінальної відповідальності адвоката Міщенко Інну Василівну, яка на її думку, зловживаючи її довірою, під приводом надання юридичної допомоги у цивільній справі, шахрайським шляхом заволоділа її грошима в суму 6000 грн., юридичну допомогу не надала.

Ценєва І.В. стверджує, що 25.01.2013 року між нею та адвокатом Міщенко Інною Василівною було укладено договір про надання правової допомоги. Згідно умов договору, адвокат Міщенко І.В. зобов'язувалась надати Ценєвій І.В. правову допомогу в суперечці, яка виникла з її сусідами Гнучих, які мешкають вище поверхом, які, на її думку, допустили порушення експлуатації комунікацій свого житла і дане порушення призвело до матеріальних витрат з її боку - через протікання води на її стелі і стінах утворилися плями, вона була змушена ремонтувати своє житло.

Ценєва І.В. стверджує, що за надання юридичних послуг вона передала адвокату Міщенко І.В. грошові кошти у сумі 6000 грн. Незважаючи на це, зазначена особа фактично зобов'язання не виконала та участі у цивільній справі як адвокат не приймала.

До матеріалів провадження заявник додала копію договору про надання правової допомоги, укладеної 25.01.2013 року, копію ухвали суду від 25.03.2013 року, відповідно до якого позовну заяву Ценєвої І.В. залишено без руху із-за несплати судового збору.

Під час досудового розслідування показання Ценєвої І.В. не знайшли свого підтвердження.

Так, встановлено, що приблизно на початку 2013 року Колесник Володимир, який є знайомим з адвокатом Міщенко І.В., звернувся до останньої з проханням про надання юридичної допомоги його знайомій Ценєвій Інні Володимирівні. При зустрічі зазначених вище осіб Ценєва І.В. в його присутності звернулася до адвоката Міщенко І.В. з проханням про надання юридичної допомоги в суперечці з її сусідами Гнучих, які допустили порушення експлуатації свого житла і дане порушення з їхнього боку призвело до того, що заявник була змушена ремонтувати своє житло, тобто призвело до матеріальних витратам з її боку - через протікання води на її стелі і стінах утворилися плями. Крім того, Гнучих, будучи працівником міліції, під час бесіди з Ценєвою І.В. вів себе не гідно, грубив, погрожував.

Між адвокатом Міщенко І.В. та Ценєвою І.В. у присутності Колесника В. 25.01.2013 року було укладено договір про надання правової допомоги, на виконання якого 28.01.2013 року Міщенко І.В. подала до Нікопольського міськрайонного суду позовну заяву про стягнення збитків з Гнучих К.В., завданих залиттям квартири (справа № 182/2609/13-ц провадження №2/0182/1969/2013).

Вказана обставина є істотною, так як вона свідчить про бажання адвоката Міщенко І.В. виконати обумовлені в договорі зобов'язання, а відповідно до п.18 Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковано як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання.

Крім того, про намір Міщенко І.В. виконати умови договору свідчить не тільки вивчення законодавства, яке регулює зазначені вище взаємовідношення сусідів багатоквартирних будинків, не тільки вивчення судової практики з цього питання, не тільки підготовка позовної заяви і направлення її до суду, але й інші дії.

Так, в ході досудового слідства було встановлено, що адвокатом Міщенко І.В. при виконанні умов договору була проведена наступна робота:

• не менше 2 разів Міщенко І.В. оглядала квартиру Ценєвої І.В., фіксуючи пошкодження, що утворилися через "підтоплення";

•        близько 50 разів при особистих зустрічах або в телефонному режимі давала юридичні консультації з цього та інших питань;

•        протягом кількох місяців брала участь у вирішенні спору, якиі виник між Ценєвою І.В. та керівництвом гаражного кооперативу При цьому вона не менше двох разів ходила в гаражниі кооператив. За її ініціативою головою кооперативу Погасій С.М було зібрано правління кооперативу, яке складається з 11 членів н; якому Міщенко І.В. була присутня. Разом з членами комісі обстежила дах гаражу, та як наслідок - суперечку Ценєвої І.В. було врегульовано.

Факт вчинення адвокатом Міщенко І.В. зазначених вище діі підтверджується не лише свідченнями Міщенко І.В., але і свідченням] Ценєвої І.В., даних нею під час проведення за її участю очних ставо: (одночасний допит двох чи більше осіб), показаннями інших осіб: Козуба Ю.Є Колесника В., Погасія С.М.

Ценєва І.В. стверджує, що позовна заява від 28.01.2013 року судом залишилась без розгляду у зв'язку з тим, що нібито Міщенко І.В. не виконала свої зобов'язання та не оплатила судовий збір в розмірі 47,4грн.

Дане твердження не відповідає дійсності. У ході досудового розслідування встановлено, що вказану вище позовну заяву залишено без розгляду не з вини Міщенко І.В., а з вини Ценєвої І.В. Міщенко І.В. заперечує що саме вона повинна була сплачувати судовий збір. Більш того, дане питанн було описане в вищезазначеному договорі, де сплата судового збору полягає на Ценєву І.В. Незважаючи на те, що вказаний вище позов було залишено без розгляду з вини Ценєвої І.В., Міщенко І.В. за проханням вказаної особ: повторно підготувала і направила позов до суду. Під час повторного направлення позиву до суду Ценєва І.В. знала про необхідність сплати судового збору, незважаючи на це вона повторно його не сплатила. Тільки в грудні 201 року вона виконала вимоги суду і позов було прийнято та призначено до розгляду на березень 2014 року.

Заявник Ценєва І.В. наполягає на тому, що нею Міщенко І.В. в якості оплати послуг було сплачено 6000 грн.

У ході досудового розслідування даний факт не знайшов свог підтвердження. Ценєва І.В. стверджує, що передача грошей Міщенко І.В. мал місце в два етапи по 3000 грн. кожного разу. Міщенко І.В. заперечує факт отримання від неї якої б то ні било суми грошей. Наголошує на тому, що Ценєва І.В. за надання юридичної допомоги з нею до тепер не розрахувалась. В цій частині підтвердити чи спростувати покази сторін не має можливості, при цьому всі можливості для цього вичерпані.

Крім того, Ценєва І.В. стверджує, що під час передачі першої половин гонорару у розмірі 3000 грн. нібито був присутній її знайомий Колесник В. Але під час допиту вказаний свідок спростував ці покази. Він наголошує на тому що під час укладення між вказаними особами договору про надання правової допомоги Ценєва І.В. не мала грошових коштів для оплати послуг адвоката і він попросив адвоката допомогти безоплатно. За досягнутою домовленістю Ценєва І.В. повинна буде пізніше оплатити адвокатські послуги. Адвокат Міщенко І.В. погодилась на ці пропозицію і в його присутності заключила з вказаною особою договір про надання юридичних послуг. Зі слів Міщенко І.В. Колеснику В. відомо про те, що за виконану адвокатом роботу Ценєва І.В. дотепер не розрахувалась.

Крім того, Ценєва І.В. стверджувала, що нібито адвокат Міщенко І.В. з будівлі Нікопольського міськрайонного суду викрала справу. Вона наполягала на певних фактах, подіях, від яких у ході проведення одночасних допитів двох чи більше осіб відмовлялася.

Таким чином, вимога притягнути до кримінальної відповідальності Міщенко І.В. може свідчити про те, що між зазначеними вище особами на той момент склалися особисті неприязні стосунки. Тому, що саме в той період часу Міщенко І.В. зажадала від Ценєвої І.В. зі свого боку виконати умови договору, підписавши акт виконаних робіт ( п. 2.3. договору), оплатити їх вартість.

Вказане кримінальне провадження було відкрито за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Відповідно до п.1 ст. 2 Кримінального кодексу України: «підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину...» Складом злочину являється сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Об'єктивними ознаками складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними - суб'єкт і суб'єктивна сторона. Об'єктивна сторона - це сукупність зовнішніх ознак вчиненого злочину: діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки (певна шкода об'єкту), причинний зв'язок, спосіб, місце, час, обстановка вчинення злочину.

Зібраними матеріалами було встановлено, що факт передачі грошових коштів заявницею адвокату Міщенко І.В. не підтверджується ні розписками, ні квитанціями про оплату, ні показаннями свідків. Однак навіть якщо в матеріалах кримінального провадження і були б докази вказаного вище факту, то і в цьому випадку Міщенко І.В. не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за зазначеними вище причинами - вона виконала зобов'язання, покладені на неї умовами договору. Це підтверджується оригіналами акту приймання виконаних робіт (з ремонту квартири Ценєвої І.В. по вул. Жуковського, 81/1 кв. 26), дефектним актом, де перераховано найменування проведених ремонтних робіт, локальним кошторисом № 2- 1-1 на поточний ремонт квартири по вул. Жуковського, 81/1 кв. 26. Тобто умислу на заволодіння майном Ценєвої І.В. шляхом шахрайства у Міщенко І.В. не було.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 110, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340000431 від 01.02.2014 року, закрити у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

2.Відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3.Копію постанови направити прокурору, заявнику.

4.Вказана постанова може бути оскаржена потерпілим, заявником відповідно до ст. ст. 284 ч.5, 303, 304 КПК України прокурору, слідчому судді протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Слідчий СВ Нікопольського відділу поліції Головного управління національної

в Дніпропетровській області 

капітан поліції                                                                           Н.О.Величко

МВС УКРАЇНИ 

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МВ 

(з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського району) 

ГУМВС УКРАЇНИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

вул. Станіславського, 1, м. Нікополь, 53213, гел.(0566) 68-000-2, факс (0566) 65-28-11

                                                                         ПОСТАНОВА

про закриття кримінального провадження

Місто Нікополь                                                                           12 жовтня 2015 року              

Слідчий СВ Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області капітан міліції Овдієнко О.В., розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Сдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340000431 від 01.02.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Нікопольського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області проведено досудове слідство у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340000431 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Дане кримінальне провадження зареєстровано за заявою Ценєвої Інни Володимирівни, яка 28.01.2014 року звернулась до Нікопольського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області. У заяві вона просила притягнути до кримінальної відповідальності адвоката Міщенко Інну Василівну, яка на її, думку, зловживаючи її довірою, під приводом надання юридичної допомоги у цивільній справі, шахрайським шляхом заволоділа її грошима в суму 6000 грн., юридичну допомогу не надала.

Ценєва І.В. стверджує, що 25.01.2013 року між нею та адвокатом Міщенко Інною Василівною було укладено договір про надання правової допомоги. Згідно умов договору, адвокат Міщенко І.В. зобов'язувалась надати Ценєвій І.В. правову допомогу в суперечці, яка виникла з її сусідами Гнучих, які мешкають вище поверхом, які, на її думку, допустили порушення експлуатації комунікацій свого житла і дане порушення призвело до матеріальних витрат з її боку - через протікання води на її стелі і стінах утворилися плями, вона була змушена ремонтувати своє житло.        

Ценєва І.В. стверджує, що за надання юридичних послуг вона передала адвокату Міщенко І.В. грошові кошти у сумі 6000 грн. Незважаючи на це, зазначена особа фактично зобов'язання не виконала та участі у цивільній справі як адвокат не приймала. 

До матеріалів провадження заявник додала копію договору про надання правової допомоги, укладеної 25.01.2013 року, копію ухвали суду від 25.03.2013 року, відповідно до якого позовну заяву Ценєвої Т.В. залишено без руху із-за несплати судового збору. 

Під час досудового розслідування показання Ценєвої 1.В. не знайшли свого підтвердження.

Так, встановлено, що приблизно на початку 2013 року Колесник Володимир, який є знайомим з адвокатом Міщенко І.В., звернувся до останньої з проханням про надання юридичної допомоги його знайомій Ценєвій Інні Володимирівні. При зустрічі зазначених вище осіб Ценева І.В. в його присутності звернулася до адвоката Міщенко І.В. з проханням про надання юридичної допомоги в суперечці з її сусідами Гнучих, які допустили порушення експлуатації свого житла і дане порушення з їхнього боку призвело до того, що заявник була змушена ремонтувати своє житло, тобто призвело до матеріальних витратам з її боку - через протікання води на її стелі і стінах утворилися плями. Крім того, Гнучих, будучи працівником міліції, під час бесіди з Ценєвою І.В. вів себе не гідно, грубив, погрожував.

Між адвокатом Міщенко І.В. та Ценєвою І.В. у присутності Колесника В. 25.01.2013 року було укладено договір про надання правової допомоги, на виконання якого 28.01.2013 року Міщенко І.В. подала до Нікопольського міськрайонного суду позовну заяву про стягнення збитків з Гнучих К.В., завданих залиттям квартири (справа №182/2609/13-ц провадження №2/0182/1969/2013).

Вказана обставина є істотною, так як вона свідчить про бажання адвоката Міщенко І.В. виконати обумовлені в договорі зобов'язання, а відповідно до п. 18 Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.1 1.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковано як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання.

Крім того, про намір Міщенко І.В. виконати умови договору свідчить не тільки вивчення законодавства, яке регулює зазначені вище взаємовідношення сусідів багатоквартирних будинків, не тільки вивчення судової практики з цього питання, не тільки підготовка позовної заяви і направлення її до суду, але й інші дії.

Так, в ході досудового слідства було встановлено, що адвокатом Міщенко І.В. при виконанні умов договору була проведена наступна робота:

« не менше 2 разів Міщенко І.В. оглядала квартиру Ценєвої І.В., фіксуючи пошкодження, що утворилися через "підтоплення";

•        близько 50 разів при особистих зустрічах або в телефонному режимі давала юридичні консультації з цього та інших питань.

*        протягом кількох місяців брала участь у вирішені спору, який виник між Ценєвою І.В. та керівництвом гаражного кооперативу. При цьому вона не менше двох разів ходила в гаражний кооператив. За її ініціативою головою кооперативу Погасій С.М. було зібрано правління кооперативу, яке складається з 11 членів на

якому Міщенко І.В. була присутня. Разом з членами комісії обстежила дах гаражу, та як наслідок - суперечку Ценєвої І.В. було врегульовано.

Факт вчинення адвокатом Міщенко І.В. зазначених вище дій підтверджується не лише свідченнями Міщенко І.В., але і свідченнями Ценєвої І.В., даних нею під час проведення за її участю очних ставок (одночасний допит двох чи більше осіб), показаннями інших осіб: Козуба Ю.Є., Колесника В., Погасія С.М.

Ценєва І.В. стверджує, що позовна заява від 28.01.2013 року судом залишилась без розгляду у зв'язку з тим, що нібито Міщенко І.В. не виконала свої зобов'язання та не оплатила судовий збір в розмірі 47,4грн.

Дане твердження не відповідає дійсності. У ході досудового розслідування встановлено, що вказану вище позовну заяву залишено без розгляду не з вини Міщенко 1.В., а з вини Ценєвої І.В. Міщенко І.В. заперечує, що саме вона повинна була сплачувати судовий збір. Більш того, дане питання було описане в вищезазначеному договорі, де сплата судового збору лягає на Ценєву І.В. Незважаючи на те, що вказаний вище позов було залишено без розгляду з вини Ценєвої І.В., Міщенко І.В. за проханням вказаної особи повторно підготувала і направила позов до суду. Під час повторного направлення позиву до суду Ценєва І.В. знала про необхідність сплати судового збору, незважаючи на це вона повторно його не сплатила. Тільки в грудні 2013 року вона виконала вимоги суду і позов було прийнято та призначено до розгляду на березень 2014 року.

Заявник Ценєва І.В. наполягає на тому, що нею Міщенко І.В. в якості оплати послуг було сплачено 6000 грн.

У ході досудового розслідування даний факт не знайшов свого підтвердження. Ценєва І.В. стверджує, що передача грошей Міщенко І.В. мала місце в два етапи по 3000 грн. кожного разу. Міщенко І.В. заперечує факт отримання від неї якої б то ні било суми грошей. Наголошує на тому, що Ценєва І.В. за надання юридичної допомоги з нею до тепер не розрахувалась. В цій частині підтвердити чи спростувати покази сторін не має можливості, при цьому всі можливості для цього вичерпані.

Крім того, Ценєва І.В. стверджує, що під час передачі першої половини гонорару у розмірі 3000 грн. нібито був присутній її знайомий Колесник В. Але під час допиту вказаний свідок спростував ці покази. Він наголошує на тому, що під час укладення між вказаними особами договору про надання правової допомоги Ценєва І.В. не мала грошових коштів для оплати послуг адвоката і він попросив адвоката допомогти безоплатно. За досягнутою домовленістю Ценєва І.В. повинна буде пізніше оплатити адвокатські послуги. Адвокат Міщенко І.В. погодилась на ці пропозицію і в його присутності заключила з вказаною особою договір про надання юридичних послуг. Зі слів Міщенко І.В. Колеснику В. відомо про те, що за виконану адвокатом роботу Ценєва І.В. дотепер не розрахувалась.        

Крім того, Ценєва І.В. стверджувала, що нібито адвокат Міщенко І.В. з будівлі Нікопольського міськрайонного суду викрала справу. Вона наполягала на певних фактах, подіях, від яких у ході проведення одночасних допитів двох чи більше осіб відмовлялася.

Таким чином, вимога притягнути до кримінальної відповідальності Міщенко І.В. може свідчити про те, що між зазначеними вище особами на той момент склалися особисті неприязні стосунки. Тому, що саме в той період часу Міщенко І.В. зажадала від Ценєвої І.В. зі свого боку виконати умови договору, підписавши акт виконаних робіт ( п. 2.3. договору), оплатити їх вартість.

Вказане кримінальне провадження було відкрито за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Відповідно до п.1 ст. 2 Кримінального кодексу України: «підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину...» Складом злочину являється сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Об'єктивними ознаками складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними - суб'єкт і суб'єктивна сторона. Об'єктивна сторона - це сукупність зовнішніх ознак вчиненого злочину: діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки (певна шкода об'єкту), причинний зв'язок, спосіб, місце, час, обстановка вчинення злочину.

Зібраними матеріалами було встановлено, що факт передачі грошових коштів заявницею адвокату Міщенко І.В. не підтверджується ні розписками, ні квитанціями про оплату, ні показаннями свідків. Однак навіть якщо в матеріалах кримінального провадження і були б докази вказаного вище факту, то і в цьому випадку Міщенко І.В. не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за зазначеними вище причинами - вона виконала зобов'язання, покладені на неї умовами договору. Це підтверджується оригіналами акту приймання виконаних робіт (з ремонту квартири Ценєвої І.В. по вул. Жуковського, 81/1 кв. 26), дефектним актом, де перераховано найменування проведених ремонтних робіт, локальним кошторисом № 2- 1-1 на поточний ремонт квартири по вул. Жуковського, 81/1 кв. 26. Тобто умислу на заволодіння майном Ценєвої І.В. шляхом шахрайства у Міщенко І.В. не було.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 110, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України-

ПОСТАНОВИВ:

1.        Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340000431 від 01.02.2014 року, закрити у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

2.        Відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3. Копію постанови направити прокурору, заявнику. 

4. Вказана постанова може бути оскаржена потерпілим, заявником відповідно до ст. ст. 284 ч.5, 303, 304 КПК України прокурору, слідчому судді протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Слідчий С В Нікопольського МВ

 (з обслуговування м. Нікополя та 

Нікопольського району) ГУМВС 

України в Дніпропетровській області        

капітан міліції        О.В. Овдієнко

Ц- 190

Від 27.02.2017 

Ценєвій Інні Володимирівні

м. Нікополь, вул. 

Шановна Інна Володимирівна!

25.01.2013 року гр. Міщенко І.В., в м. Нікополь, по вул. Шевченко, 111, Дніпропетровської області за вирішенням цивільних питань, шахрайським шляхом зловживаючи довірою, заволоділа грошима у сумі 6000 грн., які належали гр. Ценєвій І.В. Чим спричинено останній матеріальний збиток на вище вказану суму.

Даний факт 01.02.2014 року зареєстровано в Нікопольському ВП ГУНП в Дніпропетровській області ЖЄО № 1468 від 07.02.2014 року. Відомості про кримінальне правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України внесено слідчим СВ Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області капітаном міліції Овдієнко О.В. до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.06.2016 року за № 12014040340000431 попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: ст.190 ч.І КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що вище вказаний факт передачі грошових коштів заявницею адвокату Міщенко І.В. не підтверджується ні розписками, ні квитанціями про оплату, ні показаннями свідків. Однак навіть якщо в матеріалах кримінального провадження і були б докази вище вказаного факту, то і в цьому випадку Міщенко І.В. не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за зазначеними вище причинами - вона виконала зобов'язання, покладені на неї умовами договору. Це підтверджується оригіналами акту приймання виконаних робіт (з ремонту квартири Ценєвої І.В. по вул. Жуковського, 81/1 кв. 26), дефектним актом, де перераховано найменування проведених ремонтних робіт, локальним кошторисом № 2-1-1 на поточний ремонт квартири по вул. Жуковського, 81/1 кв. 26. Тобто умислу на заволодіння майном Ценєвої І.В. шляхом шахрайства у Міщенко І.В. не було.

У зв'язку із вище викладеним гр. Мешкова Л.В., гр. Кирпа Л.М., гр. Стецюра В.І., гр. Виселко Т.М., гр. Федорук О., гр. Касянюк А.В. не були допитані.

28.12.2016 року слідчим СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Величко Н.О. було винесено постанову про закриття кримінального провадження яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340000431 від 01.02.2014 року згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України .

Для отримання копії постанови про закриття кримінального провадження яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340000431 від 01.02.2014 року зверніться до канцелярії  

Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: м. Нікополь, вул. Станіславського, 1.

Начальник СВ Нікопольського 

ВП в Дніпропетровській області

майор поліції                                                         Н.Л. Сошенко

вик. Величко Н. О.

Слідчому судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

53200, м.Нікополь, вул.Шевченко,201

   Заявник: Ценєва Інна Володимирівна

                       проживаю: 53200, м. Нікополь,вул. 

 

По кримінальному провадженню №12014040340000431 

 

СКАРГА

на постанову слідчого СВ Нікопольського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області капітана міліції Величко Наталі Олександрівни про закриття кримінального провадження від 28 грудня 2016 року 

В постанові від 28 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження слідчий СВ Нікопольського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області капітана міліції Величко Наталі Олександрівна, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340000431 від 01.02.2013 року,- ВСТАНОВИВ:

Так, встановлено, що приблизно на початку 2013 року Колесник Володимир, який є знайомим з адвокатом Міщенко І.В., звернувся до останньої з проханням про надання юридичної допомоги його знайомій Ценєвій Інні Володимирівні. При зустрічі зазначених вище осіб Ценєва І.В. в його присутності звернулася до адвоката Міщенко І.В. з проханням про надання юридичної допомоги в суперечці з її сусідами Гнучих, які допустили порушення експлуатації свого житла і дане порушення з їхнього боку призвело до того, що заявник була змушена ремонтувати своє житло, тобто призвело до матеріальних витратам з її боку - через протікання води на її стелі і стінах утворилися плями. Крім того, Гнучих, будучи працівником міліції, під час бесіди з Ценєвою І.В. вів себе не гідно, грубив, погрожував.

Між адвокатом Міщенко І.В. та Ценєвою І.В. у присутності Колесника В. 25.01.2013 року було укладено договір про надання правової допомоги, на виконання якого 28.01.2013 року Міщенко І.В. подала до Нікопольського міськрайонного суду позовну заяву про стягнення збитків з Гнучих К.В., завданих залиттям квартири (справа №182/2609/13-ц провадження №2/0182/1969/2013).

Вказана обставина є істотною, так як вона свідчить про бажання адвоката Міщенко І.В. виконати обумовлені в договорі зобов'язання, а відповідно до п. 18 Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковано як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання.

Крім того, про намір Міщенко І.В. виконати умови договору свідчить не тільки вивчення законодавства, яке регулює зазначені вище взаємовідношення сусідів багатоквартирних будинків, не тільки вивчення судової практики з цього питання, не тільки підготовка позовної заяви і направлення її до суду, але й інші дії.

Так, в ході досудового слідства було встановлено, що адвокатом Міщенко І.В. при виконанні умов договору була проведена наступна робота:

•        не менше 2 разів Міщенко І.В. оглядала квартиру Ценєвої І.В., фіксуючи пошкодження, що утворилися через "підтоплення"; •

•        близько 50 разів при особистих зустрічах або в телефонному режимі давала юридичні консультації з цього та інших питань;

•        протягом кількох місяців брала участь у вирішенні спору, який виник між Ценєвою І.В. та керівництвом гаражного кооперативу. При цьому вона не менше двох разів ходила в гаражний кооператив. За її ініціативою головою кооперативу Погасій С.М. було зібрано правління кооперативу, яке складається з 11 членів на якому Міщенко І.В. була присутня. Разом з членами комісії обстежила дах гаражу, та як наслідок - суперечку Ценєвої І.В. було врегульовано.

Факт вчинення адвокатом Міщенко І.В. зазначених вище дій підтверджується не лише свідченнями Міщенко І.В., але і свідченнями Ценєвої І.В., даних нею під час проведення за її участю очних ставок (одночасний допит двох чи більше осіб), показаннями інших осіб: Козуба Ю.Є., Колесника В., Погасія С.М.

Ценєва І.В. стверджує, що позовна заява від 28.01.2013 року судом залишилась без розгляду у зв'язку з тим, що нібито Міщенко І.В. не виконала свої зобов'язання та не оплатила судовий збір в розмірі 47,4грн.

Дане твердження не відповідає дійсності. У ході досудового розслідування встановлено, що вказану вище позовну заяву залишено без розгляду не з вини Міщенко І.В., а з вини Ценєвої І.В. Міщенко І.В. заперечує, що саме вона повинна була сплачувати судовий збір. Більш того, дане питання було описане в вищезазначеному договорі, де сплата судового збору лягає на Ценєву І.В. Незважаючи на те, що вказаний вище позов було залишено без розгляду з вини Ценєвої І.В., Міщенко І.В. за проханням вказаної особи повторно підготувала і направила позов до суду. Під час повторного направлення позиву до суду Ценєва І.В. знала про необхідність сплати судового збору, незважаючи на це вона повторно його не сплатила. Тільки в грудні 2013 року вона виконала вимоги суду і позов було прийнято та призначено до розгляду на березень 2014 року.

Заявник Ценєва І.В. наполягає на тому, що нею Міщенко І.В. в якості оплати послуг було сплачено 6000 грн.

У ході досудового розслідування даний факт не знайшов свого підтвердження. Ценєва І.В. стверджує, що передача грошей Міщенко І.В. мала місце в два етапи по 3000 грн. кожного разу. Міщенко І.В. заперечує факт отримання від неї якої б то ні било суми грошей. Наголошує на тому, що Ценєва І.В. за надання юридичної допомоги з нею до тепер не розрахувалась. В цій частині підтвердити чи спростувати покази сторін не має можливості, при цьому всі можливості для цього вичерпані.

Крім того, Ценєва І.В. стверджує, що під час передачі першої половини гонорару у розмірі 3000 грн. нібито був присутній її знайомий Колесник В. Але під час допиту вказаний свідок спростував ці покази. Він наголошує на тому, що під час укладення між вказаними особами договору про надання правової допомоги Ценєва І.В. не мала грошових коштів для оплати послуг адвоката і він попросив адвоката допомогти безоплатно. За досягнутою домовленістю Ценєва І.В. повинна буде пізніше оплатити адвокатські послуги. Адвокат Міщенко І.В. погодилась на ці пропозицію і в його присутності заключила з вказаною особою договір про надання юридичних послуг. Зі слів Міщенко І.В. Колеснику В. відомо про те, що за виконану адвокатом роботу Ценєва І.В. дотепер не розрахувалась.

Крім того, Ценєва І.В. стверджувала, що нібито адвокат Міщенко І.В. з будівлі Нікопольського міськрайонного суду викрала справу. Вона наполягала на певних фактах, подіях, від яких у ході проведення одночасних допитів двох чи більше осіб відмовлялася.

Таким чином, вимога притягнути до кримінальної відповідальності Міщенко І.В. може свідчити про те, що між зазначеними вище особами на той момент склалися особисті неприязні стосунки. Тому, що саме в той період часу Міщенко І.В. зажадала від Ценєвої І.В. зі свого боку виконати умови договору, підписавши акт виконаних робіт ( п. 2.3. договору), оплатити їх вартість.

Вказане кримінальне провадження було відкрито за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Відповідно до п.1 ст. 2 Кримінального кодексу України: «підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину...» Складом злочину являється сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Об'єктивними ознаками складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними - суб'єкт і суб'єктивна сторона. Об'єктивна сторона - це сукупність зовнішніх ознак вчиненого злочину: діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки (певна шкода об'єкту), причинний зв'язок, спосіб, місце, час, обстановка вчинення злочину.

Зібраними матеріалами було встановлено, що факт передачі грошових коштів заявницею адвокату Міщенко І.В. не підтверджується ні розписками, ні квитанціями про оплату, ні показаннями свідків. Однак навіть якщо в матеріалах кримінального провадження і були б докази вказаного вище факту, то і в цьому випадку Міщенко І.В. не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за зазначеними вище причинами - вона виконала зобов'язання, покладені на неї умовами договору. Це підтверджується оригіналами акту приймання виконаних робіт (з ремонту квартири Ценєвої І.В. по вул. Жуковського, 81/1 кв. 26), дефектним актом, де перераховано найменування проведених ремонтних робіт, локальним кошторисом № 2- 1-1 на поточний ремонт квартири по вул. Жуковського, 81/1 кв. 26. Тобто умислу на заволодіння майном Ценєвої І.В. шляхом шахрайства у Міщенко І.В. не було.

Та постановила:

1. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340000431 від 01.02.2014 року, закрити у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

2. Відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ця постанова від 28 грудня 2016 року, слово в слово повторює, як і постанову слідчого капітана міліції Овдієнко  від 12 жовтня 2015 року, так і раніше прийняті постанови слідчим Овдієнко О.В.. 

При цьому вже є: 

1. Постанова Нікопольського міжрайонного прокурора від 10.02.2015 року, якою скасовано постанову слідчого СВ Нікопольського MB (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області), Овдієнка О.В. про закриття кримінального провадження № 12014040340000431 при цьому організацію проведення досудового розслідування було покладено на начальника СВ Нікопольського MB (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області. 

2. Ухвалою від 15.07.2016 року, справа № 182/3504/16-к провадження № 1 -кс/0182/891/2016, слідчий - суддя Нікопольського міськрайонного суду, Борисова Н.А., скаргу подану мною на постанову від 12.10.2015 року, винесену слідчим Овдієнко О.В. про закриття кримінального провадження № 12014040340000431, задовольнила та скасувала постанову слідчого СВ Нікопольського МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області), Овдієнка О.В. про закриття кримінального провадження № 12014040340000431 від 12 жовтня 2015 року.

Маємо те, що слідчи СВ Нікопольського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, вже на протязі кількох років, не провівши, у відповідності до вимог чинного законодавства, досудове слідство закривають кримінальне провадження по поданій мною скарзі. 

Це при тому, що:

1. Я, Ценєва Інна Володимирівна, у зв’язку  затопленням моєї квартири, вимушена була звернутись до Міщенко Інни Володимирівни, як до адвоката, з проханням надати мені правову допомогу.

Договір про надання правової допомоги між нами було укладено не в грудні 2012, коли я звернулась до неї, після затоплення моєї квартири, а тільки в січні 2013р. – Договір про надання правової допомоги від 25 січня 2013р..

Після укладення цього Договору Міщенко І.В. зразу ж попросила оплатити свої послуги у розмірі 3 000 грн..

Таких грошових коштів у мене не було тому я вимушена була взяти кредит на цю суму – виписка від 27.05.2014р. №787539 з банківського рахунку. 

На виконання Договору від 25.01.2013 року Міщенко І.В. подала до суду, від мого імені, до Гнучих Катерини Володимирівни, позовну заяву від 28.01.2013р. про стягнення збитків, завданих залиттям квартири - справа №182/2609/13-ц провадження № 2/0182/1969/2013.

12 квітня 2013р. мною було отримано ухвалу від 25.03.2013р., справа №182/2609/13-ц, з вимогою про усунення недоліків поданої позовної заяви – доплатити судовий збір в розмірі 47.4грн.. Я звернулась до Міщенко І.В., як до свого адвоката, за відповідними поясненнями. Вона пообіцяла сама вирішити це питання. Я їй повірила. 

Справу №182/2609/13-ц провадження № 2/0182/1969/2013, за позовною заявою від 28.01.2013р., я, як особисто, так і по пошті, з Нікопольського міськрайонного суду не отримувала і вважала, що Міщенко І.В. врегулювала виникле питання, а сама ця справа знаходиться в суді на розгляді.

Через деякий час Міщенко І.В., узнавши, що мною передано на виконання до відділу державної виконавчої служби виконавчий лист про стягнення грошових коштів з боржника, пообіцяла, що прискорить стягнення боргу державним виконавцем – вона подасть заяву до Європейського суду і цей борг буде стягнуто з боржника не у гривнях, а у євро, але для цього їй потрібно іще 3 000(три тисячі) грн..

Не знаючи цих тонкощів, я повірила Міщенко І.В. на слово, я іще взяла кредит на 3 000(три тисячі) грн. і віддала їй і ці гроші 20.05.2013р. - виписка від 27.05.2014р. №787539 з банківського рахунку.  

На цьому її намагання витягнути з мене грошові кошти не закінчились, вона ще вимагала від мене 1 500грн., але у мене вже закінчились грошові кошти на кредитній картці.

Проходив час, але ні розгляду справи в суді про затоплення моєї квартири, ні подачі заяви до Європейського суду не було. При цьому сама Міщенко І.В., спочатку обіцяла вирішити ці питання, а через кілька місяців перестала взагалі відповідати на телефонні дзвінки, почала уникати зустрічі зі мною.

Така поведінка Міщенко І.В. примусила мене подати кілька скарг прокурору, до адвокатури.

В кінці грудня 2013 року я отримала ухвалу від 24.12.2013р., справа №182/11265/13-ц провадження № 2/0182/4702/2013, про усунення недоліків поданої позовної заяви про стягнення збитків, завданих залиттям квартири – знову не було оплачено судовий збір в сумі - 47.4 грн.. 

Про отриману ухвалу суду я вже Міщенко до відому не поставила, вона не відповідала на мої телефонні дзвінки по мобільному телефону, а в офісі її не було, тому вимушена була сама виясняти що та до чого.

В суді я була шокована почути від судді, що мій адвокат Міщенко І.В. моїми справами не займалася. Підробила підписи в справі, загубила документи з моєї справи.

Мною було встановлено, що не усунувши вже встановлені судом недоліки в квітні 2013р., не оплатила судовий збір - 47.4 грн., як вона мені обіцяла, а забрала з суду позовну заяву з незрозумілих для мене причин.

Повторно Міщенко І.В. подала до суду цю ж саму позовну заяву Ценєвої І.В. до Гнучих К.В. про стягнення збитків, завданих залиттям квартири, вже 06.12.2013р., без будь яких змін, без усунення недоліків встановлених судом, з тими ж квитанціями про сплату судового збору, підписавши за мене цей позов ВЖЕ ПІСЛЯ НАПРАВЛЕННЯ МНОЮ СКАРГ НА Міщенко та проханням допомогти повернути видані мною, в якості оплати за правову допомогу, їй грошові кошти.

У зв’язку з таким відношенням до виконання мого доручення Міщенко І.В. я вимушена була в листопаді - грудні 2013р. звернутись за допомогою в міжрайонну прокуратуру та до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Дніпропетровській області, далі КДКА у Дніпропетровській обл.. 

Я вже самостійно усунула недоліки позовної заяви від 06.12.2013р. по недоплаті судового збору. Тільки після цього позовну заяву судом було прийнято та призначено до розгляду на 19.03.2014р..

По поданій мною скарзі слідчим відділом Нікопольського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області 01.02.2014 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та розпочато досудове розслідування.

Використовуючи мою некомпетентність Міщенко І.В. цинічно дурила мене, вигадуючи різні причини, щоб показати свою роботу по виконанню мого доручення, а сама просто «годувала» мене обіцянками намагаючись додатково з мене витягнути грошові кошти. 

В день розгляду цієї справи 19.03.2014р. - Міщенко І.В. на судове засідання так і не з’явилась і це незважаючи на те, що достеменно знала про день слухання, про проведення досудового розслідування міліцією. Я вимушена була найняти другого юриста.

Маємо те, що Міщенко І.В. отримала, і перший, і другий раз, шахрайським шляхом від мене, Ценєвої І.В., по 3 (три) тисячі гривень – разом 6(шість) тисяч грн., при цьому не надала відповідної правової допомоги. 

Мною, як і слідчим відділом міліції, отримано рішення від 28.05.2014р. №73/ ДПР-14 дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області.  Цим рішенням ця комісія встановила бездіяльність Міщенко І.B. по наданню правової допомоги скаржникам Прозоровій О.М., Варава О.О., Ценєвій І.В., з якими була досягнута домовленість на виконання конкретного виду правової допомоги та від яких було отримано гонорар, що свідчить про порушення нею обов'язків адвоката передбачених ст.ст. 21, 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.ст. 17, 25, 26 Правил адвокатської етики  та застосувала відносно адвоката Міщенко Інни Василівни дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

При цьому Міщенко І.В. навіть на засідання дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ні одного разу не приїздила та не надала відповідних пояснень. 

Незважаючи на таке рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області Міщенко І.В.,  про проведення досудового розслідування міліцією, не повернула мені отримані від мене грошові кошти.

В прийнятій, як слідчим Величко Н.О. постанові від 28 грудня 2016 року,так і в постанові  від 12 жовтня 2015 року Овдієнко О.В., відсутнє не тільки посилання на рішення від 28.05.2014р. №73/ ДПР-14 дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області, а навіть те, що ним отримано і долучено до матеріалів справи це рішення.

Слідчий Величко Н.О. мені нічого не обіцяла, тоді як слідчий Овдієнко О.В. тільки обіцяв проводити досудове розслідування у відповідності до вимог чинного законодавства, але будь яких зрушень я не бачила і не бачу ні у одного зі слідчих поліції. І цьому підтвердження: -- Постанова Нікопольського міжрайонного прокурора від 10.02.2015 року; -- Ухвала від 15.07.2016 року, справа № 182/3504/16-к провадження № 1 -кс/0182/891/2016, про скасування постанов слідчого Овдієнка О.В. про закриття кримінального провадження № 12014040340000431.

2. 

На протиправні дії(бездіяльність) слідчого Овдієнко О.В. було вказано в постанові від 10.02.2015р. про скасування постанови від 31.03.2014р. про закриття кримінального провадження слідчим Овдієнко О.В., Ухвалі від 11.02.2015р., справа № 182/199/15-к провадження № 1-кс/0182/45/2015, слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду, Дніпропетровської області, Борисової H.A., скаргах Ценєвої від 16.02.2015р. прокурору  Дніпропетровської області та начальнику ГУ УМВС України у Дніпропетровській області тощо. 

Ці протиправні дії(бездіяльність) слідчого Овдієнко О.В. були ВИЗНАНІ(!) керівництвом СУ ГУ УМВС України у Дніпропетровській області. 

Висновком від 05.03.2015р. службової перевірки за зверненням Ценєвої І.В. ст.. слідчого ОМВ СУ ГУМВС майора міліції Р.В.Литвиновим доводи Ценєвої І.В. в скарзі від 16.02.2015р. підтвердились, але обмежились наявним у нього дисциплінарним стягненням – догана (наказ ГУ МВС від 23.12.2014р. №3683) (п.1 та п.3 Висновок від 05.03.2015р. службової перевірки за зверненням Ценєвої І.В. ст.. слідчого ОМВ СУ ГУМВС майора міліції Р.В.Литвинова, повідомлення від 05.03.2015р. №8/Ц-1 першому заступнику начальника, начальнику СВ Нікопольського МВ ГУМВС підполковнику міліції Матюшенко В.О.Висновку).

Це питання постало на цей час особливо нагально і саме у зв’язку з тим, що слідча поліції Величко Н.О., як і слідчий Овдієнко О.В., під час проведення цього досудового слідства:

-- ОДНОСТОРОНЬО проводила досудове розслідування: не допитала ні одного заявленого мною свідка.

Слідчий Овдієнко О.В.: допитував тільки свідків, яких заявили Міщенко І.В. та Козуб Ю.Є., тоді як інших, заявлених мною, Ценєвою І.В., так і не допитано до цього часу. І навіть свідків Міщенко І.В., Козуба Ю.Є. слідчий Овдієнко О.В. допитував тільки в інтересах Міщенко І.В. та Козуба Ю.Є., не встановлюючи події, які дійсно відбувались та у присутності кого саме.  Як я розумію, то саме слідчий Овдієнко ФАЛЬСИФІКУВАВ ДОКАЗИ –  показання свідків, які слідчий Величко Н.О. прийняла за основу, як такі, що не підлягають оспорюванню. 

--Слідчий Овдієнко О.В.: збирав письмові докази тільки на підтвердження пояснень Міщенко!

Слідчий Величко Н.О. взагалі не захотіла навіть прийняти надані мною, отримані письмові докази та звернути, в прийнятій постанові, на них увагу, оцінити їх.

-- не проведено аналіз поданої адвокатом Міщенко І.В.В позовної заяви в інтересах Ценєвої І.В. до Гнучих Катерини Володимирівни про стягнення збитків, завданих залиттям квартири у контексті з даними поясненнями Міщенко І.В., Козубом Ю.Є. записаними в протоколі допиту свідка від 19.03.2014 Міщенко І.В., Додаткового протоколу допиту свідка від 24.03.2015р. Міщенко І.В., протоколу допиту свідка від 24.03.2015р. Козуба Ю.Є., протоколу одночасного допиту від 01.04.2015р. потерпілого Ценєвої І.В. та свідка Козуба Ю.Є., протоколу одночасного допиту від 03.06.2015р. потерпілого Козуба Ю.Є., свідка Міщенко І.В., свідка Корякова А.І.: В цьому позові Ценєва просить стягнути з Відповідача на її користь 5 000(п’ять тисяч) грн.. А за що ці грошові кошти незрозуміло. Відсутнє взагалі будь яке обґрунтування з посиланням на відповідні докази. До матеріалів позову не додано навіть дефектний акт. 

І це не тільки мої ВИМОГИ(!) – провести досудове розслідування у відповідності до вимог чинного законодавства, про це прямо записано і у ВКАЗІВКАХ з кримінального провадження №12014040340000431 (в порядку ст.39 КПК України) вих..№8/1991 від 05.03.2015р., Першого заступника начальника, заст../ начальника слідчого управління О.В.Клімова, вик.Литвинов Р.В., 756-52-26, Першому заступнику начальника – начальнику СВ Нікопольського МВ ГУ МВС підполковнику міліції Матюшенко В.О., вхід №2074 від 13.03.2015р. до Нікопольського МВ:

«2.Систематизувати матеріали кримінального провадження.

6. Долучити відомості з Нікопольського міськрайонного суду щодо цивільних справ, які знаходяться на розгляді за позовною заявою Ценєвої І.В..

9. Провести інші слідчі (розшукові) дії у яких виникне необхідність.

10. З урахуванням проведених слідчих (розшукових) дій у їх сукупності, прийняти рішення у кримінальному провадженні.»

Маємо те, що вже на протязі кількох років є, наскільки я зрозуміла, кілька десятків ошуканих Міщенко І.В. клієнтів, та не притягнуту до відповідальності саму Міщенко!

Слідчим Величко Н.О. не надано відповідної оцінки діям слідчого Овдієнко О.В. сприяв ухиленню від відповідальності самої Міщенко І.В.:       

-- викликав та проводив допит Міщенко 19.03.2014р., і це в той день, коли Міщенко ЗОБОВ’ЯЗАНА(!) була прийти до Нікопольського міськрайонного суду і прийняти участь у розгляді справи за поданим нею позовом в інтересах Ценєвої. 

І саме на відсутність порушення умов Договору від 25.01.2013р. про надання правової допомоги, під час одночасного допиту 03.06.2015р., вказала сама Міщенко – я не могла прийти на судове засідання 19.03.2014р. бо була на допиті у слідчого! Слідчий Овдієнко зразу ж показав в матеріалах досудового розслідування цей протокол допиту! Але який казус!!! Судове засідання відбувалось о 9-00 годині 19.03.2014р. в Нікопольському міськрайонному суді, суддя Бабаніна В.А., а в протоколі допиту слідчого Овдієнко стоїть час допиту –  початок 14.05 та закінчення -14.25 годин 19.03.2014р..

-- На те, що МіщенкоІ.В., разом з Козубом Ю.Є. не бажали взагалі виконувати умови Договору про надання правової допомоги та захищати інтереси Ценєвої І.В. - відшкодовувати нанесену їй залиттям квартири шкоду вказує і те, що сама Міщенко, так і Козуб, під час досудового розслідування, неодноразово підкреслювали, що справа Ценєвої завідомо програшна, що затоплення відбулося через не відремонтований дах будинку. При цьому, як Міщенко, так і Козубом не було абсолютно нічого зроблено для того, щоб подати такий позов до належного відповідача, прийняти всі заходи для захисту інтересів Ценєвої І.В., обґрунтувати подану позовну заяву, до якої додати всі отримані докази, і дефектний акт також.

Але нічого подібного не відбулося і на це вказують і матеріали цивільних справ: №2/182/2609/13-ц, провадження №2/0182/1969/2013, та № 182/11265/13-ц провадження № 2/0182/19/2015, Нікопольського міськрайонного суду.

В протоколі допиту свідка від 24.03.2015 р. Козуб Ю.Є. стверджує, що --« Кроме консультаций по этому вопросу мы также обсуждали вопрос связанный с ущербом от подтопления квартиры Ценевой. Я помню, что я говорил Ценевой о том, что того факта, что квартира Гнучих расположена над её квартирой, недостаточно для привлечения Гнучих для привлечения к ответственности за подтопление. Я пытался объяснить, что необходимо исследовать данный вопрос и что решение в пользу Ценевой будет только в том случае, если будет доказано что затопление квартиры было произведено по вине Гнучих, а не по вине бездействия ЖЕКа, например, из-за не проведения ремонта крыши дома.»

І незважаючи на такі «консультації» Козуба Ценєвій позовну заяву адвокатом Міщенко в інтересах Ценєвої було подано до суду.

Тоді як згідно п. 2.2. Договору про надання правової допомоги від 25.01.2013р. саме Міщенко І.В., як Виконавець, ЗОБОВ’ЯЗУВАЛАСЬ(!!!): «Отримати позитивне рішення або позитивний економічний ефект при вирішенні юридичних питань.»

І в такій тактиці по не наданню правової допомоги Міщенко І.В., як адвокатом, але отримання оплати, проглядається знання саме кримінального права. Ніхто з клієнтів не захоче звертатись до суду з позовом до адвоката та вимагати повернення оплати за не надані, але оплачені юридичні послуги, ходити на судові засідання, подавати скарги в різні інстанції, та втрачати ще більше і в матеріальному, і моральному плані. 

Тобто з самого початку виконання мого, Ценєвої І.В., доручення дії Міщенко І.В., за  безпосередньої участі Козуба Ю.Є., були зведені до завідомого програшу цієї справи і не виконання умов Договору від 25.01.2013р. про надання правової допомоги! 

Як я розумію, то нею, адвокатом Міщенко І.В., саме за допомогою її співмешканця Козуба Ю.Є., подано до суду завідомо програшну позовну заяву і тільки з тією метою, щоб тільки отримати грошові кошти, як оплату за роботу, не захищаючи при цьому інтереси самого клієнта. Повертати з самого початку отримані грошові кошти Міщенко не збиралась – не написала розписки в отриманні грошових коштів, а під час виконання доручення показувала «бурхливу» діяльність по виконанню умов укладеного Договору від 25.01.2013р. про надання правової допомоги поки Ценєва І.В. давала на її вимоги грошові кошти.

Але слідчий Величко Н.О. не надала викладеному ніякої уваги. У мене склалось таке враження, що слідчий Величко Н.О. взагалі не читала ні подані мною скарги, ні самі матеріали справи.

В постанові від 19.06.2015р. слідчий Овдієнко СТВЕРДЖУЄ(!), що Міщенко виконала зобов’язання покладені на неї умовами договору і що підтверджується « …оригіналами акту приймання виконаних робіт (з ремонту квартири Ценєвої І.В. по вул. Жуковського, 81/1 кв. 26), …»

Але такого акту про приймання робіт з ремонту квартири Ценєвої І.В. по вул.Жуковського, 81/1, кВ.26 – НЕ ІСНУЄ!!!

В матеріалах досудового розслідування є Акт приймання виконаних робіт за январь 2013г. – За Составление сметы на ремонт квартиры №26 по ул.Жуковского, 81/1, кВ.26, складеного КП «Служба єдиного замовника» директором Єроховим В.Є. на загальну суму – 60(шістдесят) грн..

Далі цей слідчий Овдієнко стверджує підтвердження виконання умов Договору від 25.01.2013 року і «… дефектним актом, де перераховано найменування проведених ремонтних робіт, …»

Знову слідчий Овдієнко бажане видає за дійсне! І саме у зв’язку з тим, що в дефектному акті вказано НЕ проведені ремонтні роботи, а тільки ті роботи, які треба буде виконати в моїй квартирі після затоплення.

Треба звернути увагу на те, що неодноразово Міщенко, разом з Козубом, стверджували, що Міщенко потребувала від мене, Ценєвої, надати їх пакет документів. Так оце і є пакет документів, який складається з: Дефектний акт на виконання робіт, локальний кошторис № 2- 1-1 на поточний ремонт квартири по вул. Жуковського, 81/1 кв. 26, і за складення цих документів я заплатила КП «СЄЗ» - згідно Акт приймання виконаних робіт за январь 2013г. – Составление сметы на ремонт квартиры №26 по ул.Жуковского, 81/1, кВ.26, складеного КП «Служба єдиного замовника» директором Єроховим В.Є. на загальну суму – 60(шістдесят) грн..

І саме цей пакет документів мною було надано Міщенко, і саме на підставі цих документів, а також зібраних нею самою, Міщенко ЗОБОВ’ЯЗАНА була подавати позовну заяву по захисту моїх інтересів.

Маємо те, що Міщенко МАЛА УМИСЕЛ НА ЗАВОЛОДІННЯ МОЇМ, Ценєвої І.В., МАЙНОМ ШЛЯХОМ ШАХРАЙСТВА З САМОГО ПОЧАТКУ ВИКОНАННЯ МОГО ДОРУЧЕННЯ ЗГІДНО УКЛАДЕНОГО ДОГОВОРУ.

Тобто маємо те, що слідча Величко Н.О., як і слідчий Овдієнко, такими своїми твердженнями в цій постанові поставила завідомо в оману, як прокурора, так і мене, Ценєву, скаржника і сприяє ухиленню від відповідальності Міщенко І.В..

 -- Як вже вказано, - до матеріалів позову не додано Дефектний акт, який Міщенко надала слідчому Овдієнко, а той долучив до матеріалів досудового розслідування. 

Як розцінювати не подання Дефектного акту до матеріалів цивільної справи адвокатом, тепер вже колишнім, Міщенко І.В., при поданні позовної заяви в інтересах Ценєвої І.В. до Гнучих К.В., а долучення його до матеріалів досудового розслідування, яке проводив слідчий Овдієнко О.В.?! ВКРАЙ НЕГАТИВНО!!! І це вказує на не знання, не вивчення чинного законодавства ні Міщенко І.В., ні її консультантом Козубом Ю.Є.. 

Саме на відсутність цього Дефектного акту вказували Гнучих Катерина Володимирівна, Гнучих Роман Олександрович та Гнучих Максим Олександрович  в поданій відповідачами апеляційній скарзі до апеляційного суду Дніпропетровської області: З апеляційної скарги, провадження №22-ц/774/4414/15: «Так же в деле вообще отсутствует дефектный акт который составляется специалистами ЖЭКа, строительной организацией либо научно - исследовательским институтом судебных экспертиз. На основе дефектного акта составляется смета, в которой расписываются необходимые или уже проведенные ремонтные работы с указанием стоимости строительных материалов и работ, а так же составляется кошторис на основе которого и готовиться экспертное заключение о сумме причиненного материального ущерба которое и должно учитываться судом при определении решения о взыскании материального ущерба, однако в деле нет такого заключения.»

Саме одна з підстав, відсутність цього дефектного акту в матеріалах цивільної справи, стало скасування рішення від 04.03.2015 року справа № 182/11265/13-ц  провадження № 2/0182/19/2015  Нікопольського міськрайонного суду.

Тоді як слідчий Величко Н.О. навпаки стверджує цей факт, - наявність в матеріалах досудового слідства дефектного акту, як виконання умов укладеного між мною, Ценєвою, та Міщенко договору.

Такі дії Міщенко І.В. як раз і вказують на те, що вона взагалі не мала бажання займатися надаванням юридичних послуг мені, Ценєвій І.В., з самого початку укладення Договору про надання правових послуг.

Тоді як слідчий Величко Н.О. стверджує, що це ознака виконання умов договору між нами та відсутність умислу на скоєння злочину.

--Слідчий Овдієнко, разом з Міщенко та Козубом вказують на те, що я, Ценєва, відмовилась підписати акт приймання виконаних робіт Міщенко та роблять посилання на п. 2.3.Договору про надання правової допомоги від 25.01.2013р..

Про «акт виконаних робіт» Міщенко І.В. почала йти мова тільки в 2014 році, коли я почала наполягати на притягненні її до кримінальної відповідальності за шахрайство, але який я так і не побачила та не ознайомилась до цього часу.

Про намір працювати далі, згідно укладеного договору про надання правової допомоги, Міщенко І.В. не говорила вже в 2013 році після отримання в травні місяці від мене вдруге 3 000 грн., і відмови про надання їй додатково 1500 грн. – для працівника міліції. І саме тому, що я їй вже, на її вимоги, не давала грошових коштів, яких у мене просто не було, а брати знову кредит в банку я не хотіла.

Крім того, вони не наводять ПОВНИЙ ТЕКСТ, весь зміст цієї умови договору та не вказують, що саме Міщенко, як Виконавець, зобов’язана крім того, що скласти акт, його ще треба було і передати Замовнику, тобто мені, Ценєвій І.В.: «2.3.Своєчасно скласти та передати Замовнику Акт наданих послуг.»

Далі більше!         

Згідно п.3.5. Договору про надання правової допомоги від 25.01.2013р. Замовник, тобто Ценєва І.В.: «3.5.Після контролю над достовірністю Акту наданих послуг, підписати його в 3-х денний термін з моменту отримання.»

Але ми маємо те, що до цього часу цей «Акт наданих послуг» не передано ні самій мені, Ценєвій І.В., не було передано його і слідчому Овдієнко, не передано і цей час і слідчому Величко Н.О.!

Таким чином слідчий ВеличкоН.О., підтримуючи позицію слідчого Овдієнко, разом з Міщенко І.В. та Козубом Ю.Є., прийнятою постановою про закриття кримінального провадження завідомо вводить в оману всіх, і у першу чергу прокурора, мене. 

--Відносно не доплати судового збору у сумі 47,4 грн. відповідно до ухвали суду в квітні місяці 2013  року то обіцяла врегулювати це питання сама Міщенко І.В.. Вона це питання не вирішила. Чого вона цього не зробила ні сама, ні мені, як мій адвокат, не сказала доплатити, для мене це стало зрозуміли тільки зараз – вона і далі мала намір вимагати з мене грошові кошти за не надані правові послуги. 

Крім цього, саме Міщенко І.В. забрала з суду матеріали поданого нею позову від 28.01.2013 року, а потім подала знову, без будь яких змін, вже в грудні місяці – 06.12.2013р. і це вже після того, як подала кілька скарг прокурору та до адвокатури на протиправні дії Міщенко!  Слідчий Величко Н.О., як і Овдієнко О.В., так і не встановила мотиви такої дії Міщенко І.В..

Згідно викладеного вище, Міщенко І.В. не мала наміру надавати мені правову допомогу вже влітку 2013 року. І про це свідчать всі її дії викладені вище. 

І у першу чергу рішення від 28.05.2014р. №73/ ДПР-14 дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області, в якому вказано: «Приймаючи рішення про наявність підстав для притягнення адвоката до Дисциплінарної відповідальності, дисциплінарна палата враховує те, що бездіяльність Міщенко LB. по наданню правової допомоги скаржникам Прозоровій О.М., Варава О.О., Ценєвій І.В., з якими була досягнута домовленість на виконання конкретного виду правової допомоги та від яких було отримано гонорар, свідчить про порушення нею обов'язків адвоката передбачених ст.ст. 21, 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.ст. 17, 25, 26 Правил адвокатської етики, що є підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарного стягнення.»

Але на це рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ні в Постанові від 28.12.2016р., ні в Постанові  від 12 жовтня 2015 року, ні в інших постановах про закриття кримінального провадження взагалі не має навіть посилання, не те щоб взяти як доказ винних дій Міщенко по відношенню до мене, Ценєвої І.В..

Згідно ч.1, ч.2 ст. 80 Правила адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при КМУ 01.10.1999 р.:

«(1) При застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики дисциплінарні органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати заходи дисциплінарної відповідальності лише за винні порушення.

(2) Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.»

Не провівши у встановленому чинним законодавством  порядку досудове розслідування слідчий ВеличкоН.О., як і слідчий Овдієнко О.В., умисно приховала факти, які вказують на скоєння Міщенко І.В. злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Підкреслюю, звертаю увагу на те, що слідчий ВеличкоН.О., як і слідчий Овдієнко О.В., умисно приховала скоєння Міщенко І.В. злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. УМИСНО!

Копію постанови про закриття кримінального провадження мною було отримано 27.02.2017р., строк для оскарження є до 09.03.2017р. включно.

Відповідно до вищевикладеного, 

                                                           Прошу: 

1. скасувати постанову слідчого СВ Нікопольського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області капітана міліції Величко Наталі Олександрівни про закриття кримінального провадження від 28 грудня 2016 року 

2. Допитати у якості свідка Корякова А.І., м.т. 0955012183.

3. Оглянути в судовому засіданні матеріали справи № 182/3504/16-к Провадження № 1 -кс/0182/891/2016, справи № 182/199/15-к Провадження № 1-кс/0182/45/2015, справи №182/6880/15-к, провадження №1-кс/0182/1167/2015,

Додаток:

1. копія заяви.

2. копія постанови від 28.12.2016р.  з повідомленням від 04.01.2017р. №40/89.

3. 4. копія повідомлення від 27.02.2017р. №Ц-190.

07.03.2017 р.                                                                                                                 /І.В.Ценєва

Справа № 182/1251/17 Провадження № 1-кс/0182/327/2017

УХВАЛА 

Іменем України

22.03.2017 року        м. Нікополь

Слідчий-суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П.,

за участю секретаря Чаплі Ю.С. прокурора Таран М.С.

розглянувши скаргу Ценєвої Інни Володимирівни на постанову слідчого СВ Нікопольського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції Величко Н.О. про закриття кримінального провадження від 28 грудня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Ценєва І.В., звернулась до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ Нікопольського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції Величко Н.О. про закриття кримінального провадження № 12014040340000431 від 28 грудня 2016 року.

В обґрунтування скарги Ценєва І.В. посилається на те, що вона , у зв'язку з затопленістю квартири, вимушена була звернутися до Міщенко Інни Володимирівни, як до адвоката, з проханням надати їй правову допомогу.

Після укладення договору Міщенко І.В. зразу ж попросила оплатити свої послуги у розмірі 3 000 грн. Ценєва І.В. сплатила вказану суму.

На виконання договору Міщенко І.В. подала до суду, від імені Ценєвої І.В., до Гнучих К.В., позовну заяву від 28.01.2013 року про стягнення збитків, завданих залиттям квартири.

12 квітня 2013 року Ценєва І.В. отримала ухвалу від 25.03.2013 року, з вимогою про усунення недоліків поданої позовної заяви - доплати судового збору в розмірі 47,4 грн. Вона звернулась до Міщенко І.В., як до свого адвоката, за відповідними поясненнями. Міщенко І.В. пообіцяла все врегулювати, на що остання їй повірила. Через деякий час Міщенко І.В., узнавши, що мною передано на виконання до відділу державної виконавчої служби виконавчий лист про стягнення грошових коштів з боржника, пообіцяла, що прискорить стягнення боргу державним виконавцем – вона  подасть заяву до Європейського суду, але за цей її потрібно сплатити ще З 000 гри, на що остання погодилась.

Спочатку Міщенко І.В. обіцяла,вирішити ці питання, а через кілька місяців перестала взагалі відповідати на телефонні дзвінки, почала уникати зустрічі з нею. Прийшовши до суду Ценєвій І.В. стало відомо, що Міщенко І.В. підробила підписи в справі та загубила документи на її квартиру.

В листопада-грудні 2013 року звернулась до міжрайонної прокуратури, після чого СВ Нікопольського MB ГУМВС України в Дніпропетровській області 01.02.2014 року було внесено відомості До ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та розпочато досудове розслідування.

Слідчий Овдієнко О.В. та Величко Н.О. односторонньо проводили досудове розслідування.

Слідчий Овдієнко О.В. допитали тільки свідків, яких заявила Міщенко І.В., тоді як інших, заявлених нею, так і не допитано до цього часу.

19.03.2014 року слідчий Величко Н.О. взагалі не захотіла навіть прийняти надані нею, отримані письмові докази та звернути, в прийнятій постанові, на них увагу та оцінити їх. В постанові відсутнє взагалі будь яке обґрунтування з посиланням на відповідні докази. До матеріалів позову не додано навіть дефектний акт.

У зв'язку чим, скаржник вважає, що не провівши у встановленому чинним законодавством порядку досудове розслідування слідчий Величко Н.О., як і слідчий Овдієнко О.В., умисно приховали факти, які вказують на скоєння Міщенко І.В. злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Тому, Ценєва І.В. просить слідчого суддю скасувати постанову слідчого СВ Нікопольського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області капітана міліції Величко Наталі Олександрівни про закриття кримінального провадження від 28 грудня 2016 року.

Заслухавши прокурора, який заперечував проти скасування постанови про закриття кримінального провадження, та дослідивши матеріали кримінального провадження № 12014040340000431, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданих до суду матеріалів кримінального провадження № 12014040340000431 після відсторонення слідчого Овдієнко О.В. від 19 жовтня 2015 року до винесення постанови про закриття кримінального провадження 28 грудня 2016 року слідчими СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області не проводилось ніяких слідчих дій.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження є клопотання Ценєвої І.В. про допит свідків, яке слідчим не вирішено. Також не зрозуміло з матеріалів кримінального провадження на підставі чого було винесено постанову про закриття кримінального провадження саме слідчим Величко Н.О.

З огляду на вищевикладене, вважаю оскаржу вальну постанову такою, що підлягає скасуваню.

На підставі викладеного, керуючись 303,304, 306, 307 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Ценєвої Інни Володимирівни на постанову слідчого СВ Нікопольського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції Величко Н.О. про закриття кримінального провадження № 12014040340000431 від 28 грудня 2016 року - задовольнити.

*451*6686бб8*1*1*

Скасувати постанову слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП України в Дніпропетровській капітана поліції Величко Н.О. про закриття кримінального провадження від 28 грудня 2016 року. Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:  А.П.Чуприна

 

Справа № 182/63 12/14-ц         

Провадження № 2/0182/30/2017

                 РІШЕННЯ

                                                                   Іменем України  

25.09.2017 року

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

за участю секретаря - Снєгульської В.М.

позивача - Ценєвої І.В.

представника позивача - Корякова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом Ценєвої Інни Володимирівни до Міщенко Інни Василівни про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Міщенко Інни Василівни та просить суд визнати дії адвоката щодо невиконання умов договору від 25.01.2013 року про надання правової допомоги неправомірними, стягнути 6000 грн., які були отримані адвокатом за виконання умов договору, з урахуванням індексу інфляції на суму боргу та три проценти на рівні облікової ставки НБУ в сумі 7349,98 грн., завдану моральну шкоду в розмірі 9744 грн, пеню в розмірі 3% вартості послуги за невиконання умов договору від 25.01.2013 року в розмірі 64 890 грн., що разом складає 81 983 грн. 98 коп.

В обгрунтування позову послалась на те, що відповідач зобов'язалась згідно договору про надання правової допомоги від 25.01.2013 року надавати їй правову допомогу. Міщенко І.В. отримала від неї 6000 грн. гонорару, однак правову допомогу надавала неякісно та її справами не займалась. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області №43/ДПР -14 від 30 квітня 2014 року дисциплінарна комісія застосувала відносно адвоката Міщенко І.В. дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. 28.05.2014 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області № 73/ДПР-14 Міщенко І.В. позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю. Повертати кошти Міщенко І.В. відмовляється, а тому за невиконання зобов'язань повинна не тільки повернути 6000 грн., а й сплатити кошти з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, також вона як споживач послуг вважає, що відповідач повинна сплатити на її користь пеню у розмірі 3% річних вартості роботи (послуги) згідно вимог ч.5 статті 10 Закону України „Про захист прав споживачів". Своїми діями та бездіяльністю відповідач завдала їй моральної шкоди, що полягає в порушенні її звичного життєвого укладу, у втраті сил та не хватці життєвої енергії, погіршились відносини з оточуючими, внаслідок підвищеної дратівливості та нервовості. Через відповідача вона постійно хвилюється, їй ніяково перед знайомими, друзями.(а.с. 28-29)

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

м. Нікополь

Відповідач в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином про дату, часта місце судового засідання, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та заперечення проти позову.(а.с. 67-68,104) В відзиві на позовні вимоги відповідач зазначила, що дійсно укладала договір з позивачем на надання правової допомоги 25.01.2013 року, за період співпраці з позивачем вона неодноразово зустрічала з позивачем, готувала документи до суду, протягом кількох місяців брала участь у вирішенні спору. Позивач не надала належних доказів про сплату гонорару в розмірі 6000 грн. , а тому її вимоги про повернення коштів та стягнення моральної шкоди безпідставні.

Заслухавши позивача, представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 25.01.2013 року Ценєва І.В. та адвокат Міщенко І.В. уклали договір про надання правової допомоги (а.с.7)

Відповідно до статті 1 закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 27 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Позивач посилається на неналежне надання їй правової допомоги протягом року, внаслідок чого по справі в березні 2014 року вона знайшла іншого захисника, однак суд зазначає, що згідно закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за недосягнення позитивного результату для клієнта адвокат не відповідає.

Ценєва І.В. зверталась зі скаргами на дії адвоката Міщенко І.В. до Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області.

30.04.2014 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісію адвокатури Дніпропетровської області було прийнято рішення про застосування відносно адвоката Міщенко І.В. дисциплінарного стягнення у вигляді попередження за порушення адвокатом вимог ст. 62 Правил адвокатської етики (чинних на час виникнення правовідносин) (а.с.9).

28.05.2014 року рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 73/ДПР-14 адвоката позбавили права на зайняття адвокатською діяльністю у зв'язку з порушенням Міщенко І.В. обов'язків передбачених ст.ст. 21, 26, 27 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст.ст. 17, 25, 26 Правил адвокатської етики. (а.с.Ю)

Відповідно до статті 17 Правил адвокатської етики (чинних на час виникнення правовідносин) передбачено, що приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості щодо його виконання і зобов'язаний відмовитись від прийняття доручення, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно доручення, норми цих Правил, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути дотримані адвокатом.

У випадку, коли для досягнення рівня компетентності, необхідного для належного виконання доручення, адвокату потрібна спеціальна підготовка, що виходить за межі звичайної підготовки до справи і вимагає значного часу через відсутність у адвоката спеціальних знань законодавства, що підлягає застосуванню в даному випадку, або досвіду ведення відповідної категорії справ, адвокат зобов'язаний до укладення угоди з клієнтом попередити його про необхідність такої підготовки.

В разі, якщо через відсутність спеціалізації, необхідної для виконання доручення, адвокат залучає до його сумісного виконання іншого адвоката, що має необхідні спеціальні знання, клієнта має бути повідомлено про це до укладення договору.

Адвокат не повинен приймати доручення на надання правової допомоги, якщо він через обсяг зайнятості не зможе забезпечити обґрунтовано необхідну сумлінність виконання доручення, досконалість, ретельність підготовки, оперативність при виконанні доручення, окрім випадків, коли відмова від прийняття доручення в конкретній ситуації може призвести до суттєвого порушення прав та законних інтересів клієнта, або коли клієнт дає згоду на запропоновані йому строки виконання доручення, якщо відстрочка об'єктивно не повинна суттєво позначитись на можливості належного виконання доручення. В будь-якому випадку до укладення договору з клієнтом адвокат зобов'язаний попередити клієнта про складнощі і можливі негативні наслідки для результату виконання доручення, пов'язані з обсягом зайнятості цього адвоката.

До підписання договору про надання правової допомоги у справі, що підлягає судовому розгляду, адвокат повинен з'ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта.

Статтею 25 Правил адвокатської етики визначено(чинних на час виникнення правовідносин), що адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв'язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Статтею 26 Правил адвокатської етики (чинних на час виникнення правовідносин) визначено, що адвокат повинен з розумною регулярністю інформувати клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обгрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.

Отже, в судовому засіданні, факт неналежного виконання адвокатом Міщенко І.В. своїх обов'язків за договором з Ценєвою І.В. підтверджено рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 73/ДПР-14 від 28.05.2014 року. (а.с. 10)

Вимоги позивача про визнання дій Міщенко І.В. щодо невиконання умов договору від

25.01.2013        року про надання правової допомоги неправомірними не ґрунтуються на вимогах закону та задоволенню не підлягають, оскільки у договірних відносинах з адвокатом обраний позивачем спосіб захисту цивільного права чинним законодавством не передбачений , а відповідно до статті 34 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат притягується до дисциплінарної відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків, про що відповідно свідчить наявність рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 73/ДПР-14 від

28.05.2014        року щодо адвоката Міщенко І.В.

При цьому суд зазначає, що Ценєвою І.В. не надано суду ніяких належних доказів, що за надання правової допомоги адвокату Міщенко І.В. вона сплатила гонорар в розмірі 6000 грн.

Статтею 30 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так. як вбачається з умов договору про надання правової допомоги від 25.01.2013 року в розділі 4 сторонами визначено, що порядок оплати за надані правові послуги вирішується за домовленістю між сторонами, (а.с.7)

Отже між сторонами конкретний розмір гонорару за договором не встановлений.

Позивач Ценєва І.В. та свідки Федорук О.М., Кирпа Л.М. в судовому засіданні суду показали, що Ценєва І.В. передавала 25.01.2013 року адвокату Міщенко І.В. перші 3000 грн. в її офісі, а інші 20.05.2013 року в кафе.

Однак , зазначені обставини та свідчення свідків не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки здійснення оплати послуг адвоката повинно бути підтверджено письмовими доказами, яких суду не надано.

Свідчення свідка Стецури В.І. про обставини зустрічей Ценєвої І.В. та адвоката Міщенко І.В. з приводу повернення оплаченого гонорару в суді також судом не взяті до уваги, оскільки наявність між сторонами будь-яких зобов'язань свідченнями свідка не можуть бути підтверджені.

Нікопольський міськрайонний суд

Багрова 15:40:36

 

Відповідно до ч. 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Отже, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами щодо наявності у Міщенко І.В. перед нею боргу в розмірі 6000 грн., то позовні вимоги про стягнення цих коштів з урахуванням індексу інфляції, процентів та пені задоволенню не підлягають.

Також позивачка звернулась з вимогою про відшкодування з відповідача моральної шкоди.

Як уже зазначалось вище , відповідно до статті 27 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;2) зміна умов зобов'язання^) сплата нєустойки:4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відшкодування моральної шкоди з адвоката внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань не передбачено, не передбачено такої умови відповідальності і в умовах договору про надання правової допомоги.

Також суд зазначає, що позивачем не було доведено в судовому засіданні належними доказами наявність у неї моральної шкоди через неправомірні дії відповідача.

Таким чином позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди є безпідставними і задоволенню не підлягають.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 15,16, 509,611 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В позові Ценєвої Інни Володимирівни відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг) протягом десяти днів з дня його оголошення через Нікопольський міськрайонний

суд.

Суддя: А.Г.Багрова 

Рішення не набрало законної сили.

Згідно з оригіналом, що знаходиться в матеріалах справи №182/6312/14-ц провадження №2/182/30/2017

Копія вірно

Суддя:        

Секретар: