ГЛАВНАЯ
 
КОНСУЛЬТАЦИИ
 
КРИК ДУШИ
 
 
 
О НАС
Эту страницу ведет юрист Совета Комитета общественного спасения Коряков Анатолий Иванович.

СУДЕБНЫЙ  БЕСПРЕДЕЛ.
Если это не коррупция со стороны судей и адвокатов, тогда что это?
Здравствуйте, vilny.
Владимир  Александрович!  Новгородцев  Г.М. обратился в суд для защиты своего  нарушенного  права.  Нанял адвоката, заплатил деньги, какие ему было сказано и ожидал, что адвокат будет действительно защищать ЕГО(!) интересы.  Как  показало время, он ошибся! Нанятый ним адвокат как раз его   интересы  и  не  защищала,  не  проявляла  инициативы  по  сбору доказательств,  не  проявляла  инициативу  в  судебных заседаниях - не заявляла  ходатайств.  Проще,  этот  адвокат  просто  "сдал"  это дело другому  адвокату.  При этом судья действовала в интересах ответчика и
его  адвоката.  В  настоящее  время  Новгородцев  Г.М. подал жалобы на судью,  адвоката,  исковое  заявление  в  суд  о  взыскании с адвоката уплаченные  денежные средства в качестве гонорара, моральный вред ..., обращается в Интернет с просьбой оказать помощь, разъяснить где, в чём он ошибается ...
Направляю  эти  документы,  почитайте,  может  читатели  сайта  смогут что-либо пояснить?!
С уважением,  А.И.                         

   Шановні добродії! Звертаюсь до Вас з великим проханням дати мені пояснення, роз’яснити мені в чому я не правий, в чому я завинив, може я де помиляюсь!
Прошу допомоги!
У зв’язку з протизаконним відношенням до мене, НовгородцеваГ.М., я вимушений був звернутися:
-- зі скаргою:
- до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з проханням відкрити дисциплінарне провадження по відношенню до Судді Багрової А.Г., у зв’язку з грубим попранням  мого права на судовий захист, на правову допомогу.
- до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури  при Кабінеті Міністрів України з проханням провести службове розслідування та на підставі зібраних матеріалів притягти адвоката Івріну О.Л. за НЕ надання правової допомоги мені, Новгородцеву Г.М., під час розгляду справи № 2-27/11, до дисциплінарної відповідальності … .
-- до Нікопольського міськрайонного суду з позовом до адвоката ІвріноїО.Л.,  з проханням до Суду Визнати дії адвоката Івріної О.Л. по НЕ наданню правової допомоги мені, Новгородцеву Г.М., під час розгляду справи № 2-27/11, неправомірними та стягнути з адвоката Івріної О.Л. грошові кошти в сумі 2000(дві тисячі) грн. виплачених мною у якості гонорару та завдану мені моральну шкоду, приниження моєї честі, гідності не виконанням мого доручення по наданню мені правової допомоги в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Вся справа в тому, що мною,Новгородцевим Георгієм Михайловичем, в квітні 2009 року до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, далі Суд, було подано позовну заяву до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності.
Розглядала цю справу Суддя БагроваА.Г.. Представляла мої інтереси під час розгляду поданого мною позову, на протязі більше року, адвокат Івріна Олена Львівна.(а.с. 39,40,…, справа № 2-27/11). Інтереси відповідача представляв адвокат Коптєв С.Є.. 
Вважаю, що Суд, Суддя БагроваА.Г. разом з адвокатами Івріною О.Л. та  Коптєвим С.Є. просто ДОМОВИЛИСЬ про результат розгляду справи за поданим мною позовом. 
В результаті цієї домовленості адвокат Коптєв С.Є.:  подавав клопотання до Суду про надання відповідними організаціями, установами відповідної інформації, при цьому Суд, Суддя Багрова А.Г., швидко задовольняла клопотання, направляла відповідні судові запити, у відповідності до вимог процесуального кодексу, вимагала, зобов’язувала  посадових осіб надати відповідну інформацію, але одночасно відмовляла  від задоволення клопотань поданих позивачем. Навіть ухвалу суду про повернення заяви про накладення арешту мені не вручено, не направлено по пошті. Суд, Суддя Багрова А.Г., діяла в інтересах однієї сторони, а саме відповідача. 
Адвокат  Коптєв С.Є. і сам подавав адвокатські запити та отримував відповіді з відповідною інформацією. 
Адвокат Івріна О.Л. нічого не робила для захисту поданого  мною позову сама, НАВІТЬ не подала клопотання до суду про те, щоб заслухати громадян, які виявили бажання, виступити в суді у якості свідка та дати свідчення на підтвердження поданого позову.
Фіналом цієї домовленості стало розгляд справи за поданим мною позовом 28 липня 2011 року за відсутності  з поважної причини мого адвоката – адвоката Івріної О.Л..
В судовому засіданні я залишився один на один з Суддею БагровоюА.Г., відповідачем Новгородцевою В.П., її представником – адвокатом Коптєвим С.Є. та підготованими до цього розгляду відповідями з установ, організацій, які надані на виконання ухвали Суду від 18.03.2011р..
Рішенням  від 28 липня 2011 року: в позові Новгородцева Георгія Михайловича до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності Суд, Суддя БагроваА.Г.,  відмовив повністю.
Суддею БагровоюА.Г., я так вважаю, на підставі матеріалів справи №2-27/11, під час розгляду справи вчинено порушення: 
•        посадових обов‘язків; 
•        присяги.
ч.4 ст. 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:
4. Суддя зобов’язаний:
1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
2) дотримуватися правил суддівської етики;
3) виявляти повагу до учасників процесу;
4) додержуватися присяги судді;
 Це обов’язки Судді згідно Закону України, але в дійсності відбувалось зовсім інше:
--  суддя Багрова А.Г. 28 липня 2011 року тільки зайшла до залу судового засідання САМА  гучно сказала: «Встать! Суд идёт!» і почала у повчальній формі на російській мові вести розмову з секретарем судового засідання про не закрите вікно в залі суду. 
Потім швидко перейшла на українську мову і почала звинувачувати мене, Новгородцева Г.М., в тому, що саме по моїй вині затягується розгляд справи по поданому мною позову. 
Це таке внутрішнє переконання  Судді БагровоїА.Г.  – 28.07.2011р.!
Згідно ч.1 ст.212 ЦПК України: 1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Внутрішнє переконання Судді БагровоїА.Г. відрізняється від матеріалів справи №2-27/11, які  показують зовсім на інше: 
- з-за відсутності відповідача та на прохання представника відповідача судові засідання переносились 5 разів. При цьому я, НовгородцевГ.М., як позивач, на судові засідання приходив, а адвокат ІврінаО.Л. 12.05.2010р., 20.12.2010р., 18.03.2011р. НЕ  з’являлась.
- З-за моєї відсутності переносилось розгляд справи один раз. Та тричі по вині адвоката ІвріноїО.Л.. При цьому адвокат Івріна О.Л. неодноразово НЕ з’являлась на судові засідання, тому суд визнав неявку 08.04.2011р.  представника позивача – неявкою без поважних причин, а розгляд справи відкладено на 11.04.2011р., для виклику представника позивача  – а.с. 99 –«12.13.01. Журнал судового засідання», справа №2-27/11.   
При цьому  суддя БагроваА.Г., виявила під час розгляду справи порушення закону, встановила причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, але НЕ постановила окремої ухвали, у відповідності до ст..211 ЦПК України.
Тобто адвокати НЕ могли своєчасно приходити та приймати участь у судовому засіданні, у зв’язку з зайнятістю в кримінальному процесі, а Суддя Багрова А.Г. стверджує, що ВСІ судові засідання переносились саме з-за мене. Як видно з матеріалів справи саме Судді Нікопольського міськрайонного суду НЕ можуть організувати проведення судових засідань по розгляду справ в Суді. Саме з-за їх, Суддів, неорганізованості постійно переноситься розгляд справ та затягується їх розгляд у часі. При цьому Судді не притягають осіб, з-за яких зірвано судове засідання, до адміністративної відповідальності за неповагу до Суду. 
Як наслідок: з-за відсутності дисципліни, САМОдисципліни у самих Суддів, відсутня дисципліна і у учасників судового процесу.
Оце і є внутрішне переконання Судді, ЇЇ УПЕРЕДЖЕНЕ, СУБ’ЄКТИВНЕ СТАВЛЕННЯ до мене, як учасника судового процесу.
 Як ВИСНОВОК: саме на підставі СВОГО ВНУТРІШНЬОГО СУБ’ЄКТИВНОГО ПЕРЕКОНАННЯ, Суддя Багрова А.Г. і приймала свої рішення у судовому засіданні: БЕЗ виконання вимог цивільного судочинства, НЕ вирішиючи справу згідно із законом, та НЕ на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
-- На питання Судді Багрової А.Г. на початку судового засідання 28.07.2011р.: чи довіряю я суду та секретарю ?! Я, Новгородцев Г.М., відповів «Ні!»… .  Але Суддя Багрова А.Г. продовжила розгляд справи не прийняв ніякого рішення, навіть не звернула на мою відповідь уваги.
Мене, хвору людину похилого віку, яка НЕ розуміє державну мову, Суддя БагроваА.Г.  ПРИМУСИЛА(!), прийняти участь у судовому засіданні попри мою волю та за відсутності надання мені правової допомоги.
І це при тому, що громадянин України Багрова А.Г. вступаючи на посаду судді, дала урочисту присягу, АЛЕ: об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо НЕ здійснює правосуддя, НЕ підкоряється лише закону та НЕ керується принципом верховенства права. Суддя БагроваА.Г.: - чесно і сумлінно обов’язки судді НЕ виконує, - НЕ дотримується морально-етичних принципів поведінки судді, вчиняє дії, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади. Про це свідчить вище викладене, матеріали цивільної справи №2-27/11:
--  узгоджені дії Судді Багрової А.Г. з адвокатами на користь однієї сторони – відповідача Новгородцевої В.П. під час розгляду справи №2-27/11.
-- грубе порушення Суддею Багровою А.Г.  Конституційних прав НовгородцеваГ.М. на справедливий судовий захист.
Держава Україна ГАРАНТУЄ мені, її громадянину, право на захист свого порушеного права в СУДІ (ст.ст.3,8, 9,19,21,24,28,55,59,64,68 Конституції України, ст. 6,13 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 4 листопада 1950 року,  ст. 1,2,7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). 
Мене , Новгородцева Г.М., УМИСНО залишено під час розгляду справи одного і таким чином позбавлено:
--  права на справедливий і публічний розгляд моєї справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо моїх прав та обов’язків цивільного характеру (ст..55 Конституції України, ст. 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 4 листопада 1950 року,  ст. 1,2,7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)
--  права на розгляд порушеного права СУДОМ і можливості мені в СУДІ захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань - ст.55 Конституції України. 
-- Адвокатом  було кинуто мене на «произвол судьби» у самий вирішальний момент, а Суддя БагроваА.Г. скористалась(!!!) таким моїм тяжким становищем, чим принизила мою, Новгородцева Г.М., гідність як людини, як громадянина - ст.. 28 Конституції України.
Це при тому, що згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 01.11.96 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя » :
 «Конституцією України кожній людині гарантовано право звернутись до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод. Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Це зобов’язує суди при розгляді конкретних справ керуватись насамперед нормами Конституції України.
1. Відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту 
конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.»
За відсутності найнятого мною адвоката, оплачених послуг адвокату за надання правової допомоги, хворий: з поганим слухом та зором, НЕ розуміючи державної мови, НЕ знаючи матеріалів справи, Я НЕ МІГ САМОСТІЙНО захищати своє порушене право в СУДІ (ст.. 19 Конституції України). Судом не надано мені можливості замінити адвоката Івріної О.Л. на іншого юриста. Тому навіть при виданій мною довіреності іншому юристу, я не зміг скористатися його послугами по наданню правової допомоги. 
Я вважаю, що таке положення було створено Суддею БагровоюА.Г . та адвокатами УМИСНО.
-- грубе порушення Суддею Багровою А.Г.  Конституційних прав НовгородцеваГ.М.:  права на правову допомогу(ст.. 59 Конституції України,  ст. 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), чим ГРУБО обмежено Судом, Суддею БагровоюА.Г., мої Конституційні права, не маючи на це АБСОЛЮТНО ніякого права - ст.. 64,68 Конституції України
Мене, хвору людину похилого віку, яка не розуміє державної мови, Суддя БагроваА.Г.  ПРИМУСИЛА, у самому прямому розумінні цього слова,  прийняти участь у судовому засіданні проти моєї волі, за відсутності надання мені правової допомоги, за відсутності перекладача, а найнятий мною адвокат не прийняла ніяких заходів навіть для відкладення розгляду цієї справи. Ні сама не подала заяву, ні мені нічого не сказала і я також не написав та не подав до Суду заяву про перенесення судового засідання на інший день у звязку з її хворобою та знаходженням в лікарні. Не проконсультувала адвокат Івріна ні мене, ні іншим юристом, щоб я самостійно здійснював захист вимог позовної заяви в судовому засіданні, але вже разом з іншим юристом . Навпаки, безвідповідальне відношення до виконання мого доручення адвокатом Івріною О.Л. стало тією причиною, що  Суддя БагроваА.Г. порушила мої Конституційні права.
При наявності оплачених послуг адвоката, я залишився БЕЗ правової допомоги під час розгляду поданої мною позовної заяви. Суд розгляд справи НЕ переніс і НЕ дав мені можливості замінити адвоката Івріну О.Л. на іншого юриста. 
-- в Рішенні від 28.07.2011р.  Суддя БагроваА.Г. стверджує: «Новгородцев Г.М. проживав в м. Нікополі по вулиці Герцона,3 до 2000 року, потім в м. Нікополі по вулиці Першотравневій, 26 в гуртожитку з 2002 по 2004 рік, що підтверджено також довідкою начальника КП «ЖЕК – 10», а потім в с. Путилівка по вулиці Чапаєва, 13, Нікопольського району з червня 2003 року, …».  Таким твердженням Суд, Суддя Багрова А.Г.,  ВСТАНОВИЛА(!), що я дійсно НЕ проживав в гуртожитку з червня 2003 року в м. Нікополі по вулиці Першотравневій, 26,  а в довідці начальник КП «ЖЕК-10» надав Суду неправдиву інформацію. 
При цьому  суддя БагроваА.Г., виявити виявила під час розгляду справи порушення закону, встановила причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, але НЕ постановила окремої ухвали, у відповідності до ст..211 ЦПК України, та НЕ направила її колегії адвокатів Дніпропетровської області для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов тому, що: 
- Довідку №85 від 1.11.2010р., а.с.121, адвокатом КоптєвимС.Є., подано в судовому засіданні саме 28.07.2011р.. В цій довідці вказано на те, що Новгородцев Георгий Михайлович, 1940 г.р., проживає з родиною у складі 1 чол. в буд. 26 по вул..Первомайськой, был прописан и проживал с 08.10.2002 года по 23.09.2004 г. выписан в с.Путиловка Никопольского района.» . В цій довідці внесено зміну  тексту, який був спочатку, на що  вказує замазування коректором і написання тексту «был прописан и проживал». 
Додатково до цієї Довідки №85 начальником КП «ЖЕК-10» Осадчим В.А., паспортистом та бухгалтером,  посадовими особами  самого гуртожитку НЕ дано пояснень ні як свідків в судовому засіданні, ні письмово. 
На адвокатському запиту №21, а.с. 122, зав. юр. консультації Маглиш Л.А.  на адресу «Голове Кировского сельского совета Никопольского района» є письмові пояснення Бескоровайної Н.М.. Цей адвокатський запит надав суду також адвокат Коптєв С.Є.. 
Бескоровайна Н.М. пише: «Стверджую, що в червні 2003 року приїхав Новгородцев Григорій Михайлович проживав до липня 2005 року. Проживав в с.Путіловка,  Чапаєва, 13. …» - Такі твердження не відповідають дійсності . Я  Новгородцев Георгій Михайлович, а не Григорій, як це стверджує(!) Бескоровайна Н.М.. По друге, в Довідці №85 начальник КП «ЖЕК-10» Осадчий В.А., паспортист та бухгалтер теж СТВЕРДЖУЮТЬ, що « … был прописан и проживал с 08.10.2002 года по 23.09.2004 г.». Я не юрист з таким досвідом роботи, як адвокат Івріна О.Л., тому я і не зміг в судовому засіданні довести Суду, що надані Суду письмові докази адвокатом КоптєвимС.Є. з неправдивою інформацією, що Бескоровайна Н.М. дає Суду неправдиві свідчення.
Весь цей час я проживав разом з Новгородцевою В.П. по її місцю проживання, що хотіли засвідчити свідки, але адвокат ІврінаО.Л. не заявила клопотання до суду про їх допит!
Але як же можна протиріччя в доказах брати за основу в рішення яке прийнято Судом від імені України?!
В судовому засіданні 28.07.2011р. свідок Доценко А.Г. не сказав суду нічого, тільки повторював слова, які йому підказувала Новгородцева В.П.. Суддя БагроваА.Г. на ці підказки НЕ реагувала.
Як треба було мені себе вести в такому випадку коли Суддя так себе веде в судовому засіданні?! 
Свідок Косинський М.І. в судовому засіданні давав пояснення та відповідав на питання невпевнено, не знав адресу свого проживання з Новгородцевою В.П., він не знав навіть як звати Новгородцеву В.П., яка йому постійно підказувала з місця під час судового засідання. На ці підказування Суддя БагроваА.Г., не звертала уваги. 
Але ці(!) свідки з сторони відповідача.
Відсутність адвоката Івріної О.Л. стало причиною того, що громадяни Одношевна О.М. та  Дядькина З.Г., які були присутні, не були заявлені клопотанням та не допитані у якості свідка в судовому засіданні, а я сам не маю навіть уяви про те, як подати до суду таке клопотання. Саме не знання мною вимог процесуального кодексу стали тією причиною, що Одношевна О.М. та  Дядькина З.Г. залишились в залі судового засідання, на неправдиві показання свідків відповідача почала робити зауваження на що суддя Багрова А.Г. відреагувала у різкій формі, закричала Одношевній О.М. та  Дядькиній З.Г.: «Встали та пішли вдвох з залу!» Після цього я, Новгородцев Г.М. залишився один на один з Судом, відповідачем та його представником-адвокатом КоптєвимС.Є.. Але про це в Журналі судового засідання, справа №2-27/11, а.с. 132-134, нічого не вказано.
-- Крім цього, Одношевна О.М. та  Дядькина З.Г., маючи на меті не залишити мене на призволяще, та все таки дати свідчення на захист моїх інтересів, знаходились в коридорі біля залу судового засідання і після того, як виступили всі свідки з сторони Новгородцевої В.П. Дядькина З.Г. зайшла до залу судового засідання, поклала свій паспорт на стіл судді Багрової А.Г., попросила «Ваша честь!» дайте мені можливість дати свідчення на захист Новгородцева Г.М.». На це Суддя Багрова А.Г. відреагувала в різкій формі та зобов’язала її вийти з залу суду. Про це в Журналі судового засідання, справа №2-27/11, а.с. 132-134, нічого також не вказано. 
Тоді як в процесі судового засідання Суддя БагроваА.Г. викликала давати свідчення свідків відповідача, по клопотанню адвоката КоптєваС.Є.,  всі свідки відповідача відповідали на питання Судді БагровоїА.Г.  з підказки Новгородцевої В.П.: де, коли вони з нею проживали, деяким з них НовгородцеваВ.П. навіть підказувала своє ім’я та по батькові. Склалось таке враження, що всі ці свідки відповідача – «были ложные и малознакомые с ней люди.»
Це така різниця в допитах свідків відповідача та позивача.
Як себе вести в цьому випадку, коли себе так веде Суддя в судовому засіданні, я взагалі собі навіть уявити не міг. Мені необхідна була правова допомога адвоката ІвріноїО.Л., але її в залі судового засідання не було:  вона була хвора та не проконсультувала як мені себе вести в судовому засіданні захищаючи свої права ні самому, ні з іншим юристом. 
--- Навіть тих громадян, які підписали Заявление 30.03.2009р., а.с.10, не подано клопотання адвокатом Івріною О.Л. до Суду на протязі півтора року про допит їх у якості свідків в судовому засіданні: Смереку О.С., КреховецькогоІ.М., ШвидкуВ.І., Швидкого І.І., Швидку Г.І., ШвидкуН.І.,  Дядькину З.Г., Павлова В.М.. 
Це така різниця між роботою двох адвокатів та Судді по допиту свідків відповідача у судовому процесі по розгляду справи та НЕ допиту свідків позивача.
Як себе вести в такому випадку я не знав і не знаю. Тому я мовчки з подивом спостерігав за ЗДІСНЕННЯМ Суддею БагровоюА.Г. «ПРАВОСУДДЯ»! 
ШАНОВНІ ДОБРОДІЇ! Будь ласка поясніть, ПОРАДЬТЕ! Як я повинен був себе вести в цьому судовому засіданні.
Далі! 
 -- Суд, Суддя Багрова А.Г. в матеріалах справи БАЧИЛА тільки те, що було вигідно для прийняття рішення на користь відповідача.
-- Суддя БагроваА.Г., з лютого 2010р. та в 2011 році по 28.07.2011р. включно, Не вимагала ні від мене, позивача, ні від адвоката надати письмовий документ: договір, угоду, заключену між нами, з викладенням умов надання правової допомоги, або довіреність на право представляти мої інтереси в суді. Відповідні  документи не долучені до матеріалів справи ВЗАГАЛІ ні одного з адвокатів. Тобто маємо наяву домовленість між Суддею БагровоюА.Г. та адвокатами про розгляд справи за поданим мною позовом та прийняття рішення в інтересах відповідача і при цьому, щоб я НЕ зміг стягнути нанесену мені шкоду неправомірними діями з мого представника адвоката Івріної О.Л.. 
При цьому посилання на ч.6 ст.42 ЦПК України (яку виключено  на  підставі Закону N  2453-VI  (  2453-17  )  від  07.07.2010 р.) недоречні у зв’язку з тим, що згідно ч.3 ст.16 Правил адвокатської етики «доручення клієнта на надання йому адвокатом правової допомоги підлягає оформленню у формі письмової угоди про надання правової допомоги.». (ст..6,7,15 Закону України «Про адвокатуру», ст..15-17 Правила адвокатської етики).
Тому на яких підставах адвокати були ВЗАГАЛІ допущені до участі в судовому процесі Судом, Суддя БагроваА.Г., НЕ ВІДОМО!. Це – ПРОТИЗАКОННІ, ПРОТИПРАВНІ дії Судді Багрової А.Г.. 
 -- рішення суду від 28.07.2011р. мною отримано у повному об’ємі тільки 03.08.2011р. в 15.12 годині. Тобто Суд, Суддя Багрова А.Г., проявили свою заінтересованість в тому, щоб я отримав це рішення НЕ 28.07.2011р., а тільки в кінці шостого дня з десяти відведених на його оскарження. При тому, що адвокат не готувала апеляційну скаргу, а другому юристу треба час на ознайомлення з матеріалами справи. Все було підставлено так, щоб мною було пропущено строк на оскарження цього рішення!
-- Суддя Багрова А.Г.  розглядала справу на протязі півтора року, а НЕ протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.
-- Суддя БагроваА.Г. , у зв’язку з такою неправомірною поведінкою адвоката Івріної О.Л., не надала мені можливості замінити адвоката ІврінуО.Л. на іншого юриста. 
-- Суддя Багрова А.Г. у звязку з тим, що я НЕ ВОЛОДІЮ, НЕ РОЗУМІЮ державну українську мову не призначила перекладача Судом, чим поставлено мене в не рівне положення з відповідачем, з іншими учасниками процесу.
-- Суд, Суддя БагроваА.Г., ухвалою від 05.10.2009р., справа №2-3350/09 (а.с.32). ухвалила: Заяву Новгородцева Г.М. про забезпечення позову вважати не поданою та повернути її позивачу (а.с.19). Копію ухвали я так і не отримав, в матеріалах справи відмітки про вручення цієї ухвали мені або моєму адвокату НЕ МАЄ, відсутні підтвердження і про направлення її мені по пошті. Як розуміти такі дії Судді Багрової А.Г. я не знаю, як протизаконні, протиправні?! Як?! 
-- Заінтересованість Суду проявилась і в тому, що цифри – номер аркушу, проставляються в справі не розбірливо, не ясно, а це вводить плутанину. Про це свідчать написи цифр номера аркушів справи:№№4,11,33,35,37,38, … . 
-- Не дивлячись на мої неодноразові звернення з проханням дати технічний запис судового засідання, в Нікопольському міськрайонному суді ні мені, ні моєму представнику Корякову А.І. до цього часу цей запис так і не видали. Відмову у наданні технічного запису мотивують тим, що: зараз немає часу, прийдіть тоді то …, потім, коли приходиш «тоді то …» кажуть: матеріали передані до канцелярії, потім: матеріали направлені до апеляційного суду … .
-- Суддя БагроваА.Г., при здійсненні правосуддя, допустила, як Суддя, неповагу до хворої людини(Стаття 9 Кодекс професійної етики судді).
-- Поведінка Судді Багрової А.Г. під час розгляду справи на протязі півтора року спричинило мені, позивачеві НовгородцевуГ.М., фізичні та душевні страждання, ЗНЕВІРУ … .
 Після ознайомлення з матеріалами справи №2-27/11, 03.08.2011р., МНОЮ встановлено, що адвокат Івріна О.Л. не виконувала моє доручення та не захищала в Суді вимоги позовної заяви поданої мною:
Згідно ч.1, ч.4, ч.5 ст..20 Правил адвокатської етики: «(1) Приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості по його виконанню і зобов’язаний відмовитись від прийняття доручення, якщо є розумно достатні підстави вважати, що стосовно даного доручення норми цих Правил, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути адвокатом дотримані.»
(4) До підписання угоди про надання правової допомоги у справі, що підлягає судовому розгляду, адвокат повинен з’ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта.
(5) Адвокат не повинен приймати доручення на виконання дій, що виходять за межі його професійних прав та обов’язків.»
Згідно ч.4 ст..21 Правил адвокатської етики: «(4) Адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необгрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків.»
АЛЕ адвокат ІврінаО.Л. не відмовилась від мого доручення і з самого початку завірила, що позовні вимоги законні та обґрунтовані та отримала грошові кошти від мене і навіть приходила інколи на судові засідання, і тільки потім, в квітні 2011р. почала говорити про те, що справа програна.
Я розумію, що згідно ч.1. ст..10 Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 року N 2887-XII: «Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність…».
Я розумію і вимоги ч.6 статті 5, інших статтей Правил адвокатської етики, що  «(6) Адвокат не повинен при виконанні доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб стосовно змісту, форм, методів, послідовності і часу здійснення його професійних прав і обов’язків, якщо вони суперечать його власній уяві про оптимальний варіант виконання доручення клієнта.» АЛЕ!
 --- адвокат Івріна О.Л. взагалі не готувалась до захисту позовних вимог поданого мною позову на протязі всього часу захисту моїх інтересів. Нею особисто НЕ подано ні одного адвокатського запиту з проханням надати матеріали організаціями, установами, підприємствами, НЕ заявлено до Суду ні одного клопотання з проханням витребувати інформацію з організації, допитати свідків в судовому засіданні, установи, вона НЕ шукала докази на спростування доказів наданих Суду стороною відповідача.
--- адвокат Івріна О.Л. постійно шукала різні причини, щоб тільки не вести мою справу в Суді та не приймати участь в судових засіданнях (ст..32 Правила адвокатської етики). 
--- Суду відомо про те, що я НЕ ВОЛОДІЮ, НЕ РОЗУМІЮ державну українську мову. Але незважаючи на обіцянку знайти перекладача адвокат  Івріна О.Л.: 
- перед самим судовим засіданням в 2010 році поставила до відому  і мене, і суд, що перекладача НЕ ЗНАЙШЛА(ст..32Правила адвокатської етики).
- не настояла на призначені мені перекладача Судом.
- сама адвокат  Івріна О.Л. також не здійснювала для мене переклад з української мови на російську в процесі судового засідання в повному об’ємі  та так щоб мені було все зрозуміло. 
Судові засідання на протязі всього часу розгляду справи за поданим мною позовом проводились, але я нічого не розумів з усього того, що відбувалося в залі судового засідання. При цьому адвокат Івріна О.Л. не вважала за потрібне пояснювати хід судового засідання та прийняті рішення Судом та що і як треба зробити, щоб захисти позовні вимоги. 
Тобто Суд, Суддя БагроваА.Г., разом з адвокатом Івріною О.Л. грубо порушили моє право на справедливий суд, на ефективний засіб юридичного захисту.( ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 4 листопада 1950 року, ст.2,6-12,54,55,… Закон України «Про судоустрій і статус суддів»)
--- Ні Суд, по клопотанню адвоката Івріної О.Л., ні сама адвокат Івріна О.Л. на підставі ст..6 Закону України «Про адвокатуру»,  так і не затребували епікріз з поліклініки міської лікарні про стан мого здоров’я, про те, що я не бачу на одне око, а другим бачу тільки частково, що у мене поганий слух – я погано чую та НЕ ДОЛУЧИЛА до матеріалів справи(ст..6,15 Закону України «Про адвокатуру», ст..32 Правила адвокатської етики). 
--- Адвокат Івріна О.Л. НЕ готувалась до судових засідань, НЕ подала клопотання по допиту у якості свідків навіть тих громадян, які самі виявляли бажання прийти в суд і дати свідчення по суті справи.
В матеріалах справи №2-27/11 на аркуші 10 є заява від 30.03.2009р.. Цією заявою громадяни, вісім чоловік, вже почали свідчити Суду в моїх, Новгородцева Г.М.,  інтересах, але адвокатом Івріною О.Л. НЕ було подано клопотання про допит їх як свідків, у відповідності до вимог чинного законодавства, в судовому засіданні. 
--- Адвокат Івріна І.Л. у категоричній формі відмовляла свідкам, які намагалися зв’язатися з нею по телефону, з бажанням виступити в судовому засіданні та дати свідчення на захист моїх порушених прав. 
--- Адвокат Івріна І.Л. відмовлялась і від послуг громадян, які самостійно приходили до суду, стояли біля зали судового засідання і просили адвоката Івріну О.Л. заявити клопотання про допит їх у якості свідків.
--- З громадянами: ШвидкоюВ.І., КреховецькимІ.М., Швидкою Г.І., Дядькиною З.Г., ПавловимВ.М. , … переговорити переговорила,  залишилась задоволена їх відповідями, але НЕ подала клопотання про допит їх у якості свідків в судовому засіданні (ст..5,6,15 Закону України «Про адвокатуру», ст..6,7,10,11,29,32 Правила адвокатської етики). 
--- Адвокат ІврінаО.Л., будучі присутньою в судовому засіданні 21.10.2010р., а.с.54-57, справа №2-1246/10, належним чином не реагувала на дії ВІДПОВІДАЧА та його представника адвоката Коптєва С.Є., Суду по направленню запиту про надання інформації до  різних організацій, установ.
Адвокат ІврінаО.Л. НЕ узгодила дії зі мною, НовгородцевимГ.М., і САМА не прийняла заходи по збиранню доказів на підтвердження вимог позовної заяви у зв’язку з направленням Судом відповідних запитів.
В березні 2011 року адвокатом Коптєвим С.Є. було подано заяву від 17.03.2011р., вх.. №10536/11, справа №2-27/11, з проханням відкласти розгляд справи «в связи с болезнью представителя».
Адвокат ІврінаО.Л., НЕ була присутньою в судовому засіданні 18.03.2011р., про що свідчить Протокол судового засідання, справа №2-27/11,(а.с.80), але належним чином не відреагувала на дії Суду по зобов’язанню та витребуванню відповідних документів з різних організацій, установ ПОВТОРНО Ухвалою від 18.03.2011р. … (а.с.80-82, справа №2-27/11). Ця ухвала Суду від 18.03.2011р. в цей же день направлена для виконання – а.с.84,85,86,87,88. Поштові повідомлення про вручення поштового відправлення долучені до матеріалів справи: - а.с.89,90,92,94,95,106. Маємо те, що Суд з адвокатом Коптєвим С.Є., якого також не було на судовому засіданні,  діяли у відповідності до вимог чинного законодавства, а адвокат Івріна О.Л., з оплаченим мною, НовгородцевимГ.М.,  дорученням по наданню правових послуг, БЕЗДІЯЛА. Адвокат ІврінаО.Л. БЕЗДІЯЛА на користь другої сторони.
--- Адвокат Івріна О.Л. НІ ОДНОГО РАЗУ не ставила мене, за весь час надання правової допомоги, до відому про хід виконання доручення. Тому я взагалі не мав ніякої уяви про хід розгляду справи Судом, про запити, які надіслані Судом до різних організацій, установ та отримані від них відповіді. Не маючи відповідної інформації про стан справи я не міг приймати обгрунтовані рішення та САМОСТІЙНО збирати докази на спростування наданих суду відповідей ПОСАДОВИХ ОСІБ (а.с. 102 - відповідь від 30.03.2011р., № 188, сільського голови П.Бєлінського, до Суду вх.. №1551, 08.04.2011р., а.с. 121 - Довідка №85 від 1.11.2010 р. КП «ЖЕК-10, а.с. 123 - відповідь від  листопада 2010р., № 519, сільського голови П.Бєлінського БЕЗ належної реєстрації через канцелярію суду … ). (ст..31Правила адвокатської етики).
--- адвокат Івріна О.Л. в квітні 2011 року, мотивуючи тим, що я не можу в судовому засіданні говорити зрозуміло, що ми у зв’язку з цим можемо програти справу, сказала мені знайти собі, громадянина, який би в судовому засіданні давав пояснення Суду замісто мене, Новгородцева Г.М., а не вона, адвокат ІврінаО.Л.. При цьому вона мені, після розмов з свідками, сказала щоб мої інтереси представляла саме Дядькина З.Г.,  яку я поважаю, яка може адекватно реагувати на хід подій в судовому засіданні. Але Дядькина З.Г. відмовилась у зв’язку з зайнятістю.  
Я знайшов таку людину, у нотаріуса оформили довіреність від 09 червня 2011р. на право представляти мої інтереси. Про цю людину я сказав адвокату Івріній О.Л., Але вона заявила мені, що працювати з Коряковим А.І. не буде і якщо він вступить у справу, то Івріна взагалі відмовиться надавати мені правову допомогу … .   
Оплата мною двох тисяч гривень за надання правових послуг адвокату Івріній О.Л., її участь у справі на протязі більше року, її відмова від спільної роботи з Коряковим А.І. по захисту моїх інтересів в судовому засіданні, якому я не платив нічого,  саме це стало тією причиною, що я вимушений був особисто заборонити Корякову А.І. ознайомлюватися з матеріалами справи згідно поданої ним до Суду 10.06.2011р. заяви від 09.06.2011 року, вх.. № 19922/11 , і з якими він , на моє прохання, ознайомився ТІЛЬКИ 03.08.2011р., тобто вже після прийняття рішення судом, після того, як зі мною так поступила адвокат Івріна О.Л.. а.с.110-111.  
Наскільки я розумію, то ця добросовісна людина повинна була бути присутньою в залі судового засідання моїм офіційним представником замість адвоката Івріної. Таким чином змову між суддею та адвокатами сторін було б перекладено саме на мою добросовісну знайому, на її НЕ розумінням всього того що відбувається в залі судового засідання, на поставлення її, як і мене, перед фактом наявності всіх тих «доказів», які зібрані Судом, Суддею БагровоюА.Г., та адвокатом КоптєвимС.Є..
Іншу добросовісну людину для представлення в судовому засіданні мене та моїх інтересів мені так і не було надано можливості знайти. Наскільки я розумію то адвокат ІврінаО.Л. всі негаразди з прийняттям рішення не на мою користь хотіла перекласти саме на добре знайому мені людину, але для цього КоряковА.І. не підходив.  
У зв’язку з видачею довіреності саме Корякову А.І. так швидко і було закінчено розгляд цієї справи. Суддя БагроваА.Г., адвокати Івріна О.Л. та КоптєвС.Є. боялися що їх задум буде поломано.
--- На 28 липня 2011 року було призначено розгляд справи. Адвокат Івріна О.Л. на протязі неділі перед судовим засіданням знаходилась на лікуванні і, незважаючи на мої неодноразові прохання, НЕ ставила мене до відомому про те прийде чи не прийде вона на судове засідання і як взагалі бути з проведенням судового засідання у зв’язку з її хворобою. 
Не давала вона будь якої зрозумілої відповіді і моїм свідкам, які також до неї НЕ ОДНОРАЗОВО дзвонили. 
28 липня 2011 року я, разом з двома свідками, прийшов до Суду на призначений час. 
Представник позивача – АДВОКАТ Івріна І.Л. в цей день, як вона пояснила по телефону: в міській лікарні «лежала під капельницею», а тому на судове засідання так і не з’явилась.  
Грубо порушуючи моє Конституційне право на судовий захист, на надання правової допомоги,  Суд в складі: головуючого судді - Багрової А.Г., за участю позивача - Новгородцева Г.М., відповідача - Новгородцевої В.П. та представника відповідача – АДВОКАТА Коптєва С. Є. продовжив(!) розгляд справи за відсутності представника позивача – адвоката Івріної І.Л., РОЗГЛЯНУВ(!)  28 липня 2011 року справу за поданим мною позовом та прийняв(!!!)  рішення.
За відсутності найнятого мною адвоката, оплачених послуг адвокату за надання правової допомоги, хворий: з поганим слухом та зором, НЕ розуміючи державної мови, НЕ знаючи матеріалів справи, Я НЕ МІГ САМОСТІЙНО захищати своє порушене право в СУДІ (ст.. 19 Конституції України). Адвокатом  було кинуто мене на «произвол судьби».
Потім, коли я звертався з проханням повернути мені грошові кошти,  адвокат Івріна О.Л. неодноразово казала, «Ви ж сами дали согласие на рассмотрение дела, продолжение судебного заседания в моё отсутствие. Почему же Ви сейчас кого то вините в том, что суд принял такое решение?!»  
--- по самому Рішенню Суду теж у мене дуже багато претензій до адвоката Івріної О.Л.:  
- Про становище з розірванням шлюбу достеменно відомо і адвокату Івріній О.Л.. Але вона пообіцяти пообіцяла зайнятися цим питанням, але так ніяких дій для спростування відповіді від 01.04.2011р. №758/02-19, вх..1447 від 01.04.2011р., а.с.93, для встановлення істини, не прийняла: ні адвокатських запитів, ні будь яких письмових доказів, свідчень не знайшла, не підготувала та не направила скаргу прокурору з проханням провести перевірку та на підставі отриманих матеріалів винних притягти до КРИМІНАЛЬНОЇ відповідальності.
Адвокат Івріна О.Л. клопотання Суду НЕ заявила про долучення до матеріалів справи копію свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого самій НовгородцевійВ.П., копію її паспорта, а тому Суд так і НЕ встановив коли саме до її паспорту внесено запис про розірвання шлюбу.  
Адвокат Івріна О.Л. не заявила клопотання про надання Суду матеріалів про розірвання шлюбу в 1995 році РАГСом та долучення їх належно завірених фотокопій до матеріалів справи.
Адвокат Івріна О.Л. адвокатський запит сама  НЕ направила та НЕ заявила клопотання в суді, а тому Судом НЕ затребувані матеріали з міліції, які стали підставою для заміни паспорту старого зразку на паспорт нового зразку як мені НовгордцевуГ.М., так і НовгордцевійВ.П.. Саме  ця інформація б і пролила світло на події, які відбувалися зі мною, НовгородцевимГ.М., та пов’язані з моєю «реєстрацією» по різних адресах на протязі з 1995 по 2008 рік. 
- Вже після прийняття рішення судом, мною отримано Довідку №23 від 24.08.2011р.: «Видана гр. Новгородцеву Георгию Михайловичу В том, что он действительно был зарегистрирован но не проживал с 1997 года по 2000 год по адресу: гор. Никополь, ул. Герцена, 3». Цю довідку я отримав сам без будь якого адвокатського запиту. Адвокат Івріна О.Л. не спромоглася отримати таку довідку сама маючи надані ст..6 Закону України «Про адвокатуру» відповідні права.
- Адвокатом ІвріноюО.Л.не подано до Суду клопотання, не направлено адвокатський запит з проханням дати інформацію посадовим особам гуртожитку в буд. 26 по вул..Первомайськой, м.Нікополь, та НЕ долучено до матеріалів справи: в якій кімнаті проживав НовгородцевГ.М., хто іще проживав в кімнаті крім Новгородцева Г.М., доказ оплати за проживання в гуртожитку, доказ оплати за надані мені послуги в гуртожитку, чи взагалі проживав  я в цьому гуртожитку.
 - адвокат Івріна О.Л., достовірно знаючи з квітня 2011р. про відповіді сільського голови, про їх наявність в матеріалах справи, НЕ заявила клопотання про допит у якості свідка сільського голову П.Бєлінського та надання ним Суду, Судді БагровійА.Г., копії належно завірених документів, які стали підставою для надання Суду саме таких довідок.  Адвокат Івріна О.Л. не подала позов до Новософіївської сільської ради,  сільського голови П.Бєлінського про відзив відповідей від 11.2010, №558, а.с. 123,  та відповіді від 30.03.2011р. №182, як такі в яких викладено неправдиву інформацію та не стягнуто нанесену цими відповідями мені, НовгородцевуГ.М., моральну шкоду. Адвокат Івріна О.Л. не прийняла заходи по пошуку доказів та свідків відпрацювання такої «реєстрації».
 Адвокат Івріна О.Л. і сама не направила адвокатський запит до сільського голови П.Бєлінського з проханням надати копії належно завірених документів на підставі яких ним, сільським головою, видано ці довідки Суду.
- Я не одноразово просив адвоката Івріну О.Л. заявити клопотання про допит у якості свідків: Демідченко Л.Д., СудаковуР.І., Кравченко Г.Я., Батуріну Л.В., Дядькину З.Г., Курган І.Д., …, які давали згоду виступити в Суді. Але клопотання до Суду про їх допит як свідків так і не було нею подано. Мною взято письмове  свідчення у цих громадян, але вже після прийняття рішення Судом - 03.08.2011р.. Ці громадяни стверджують, Довідка від 04.08.2011р.: «заверяем о том, что Новгородцев Георгий Михайлович проживал с Новгородцевой Викторией Петровной по ул. Дружбы дом 28, кВ.47.» з 1989 г. по 1998г.. 

Не за слуханням цих свідків в судовому засіданні НЕ підтвердили у судовому засіданні спільне проживання та заняття підприємницькою діяльністю НовгородцеваГ.М.  з  Новгородцевою В.П. і особливо три роки, з 1995 по 1998 рік, після «розірвання» шлюбу .  
- Про те, що Суд стверджує: « із відповідачкою проживав в с. Камянському свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли» це так «добре» працювала адвокат Івріна О.Л., яка НЕ шукала докази по справі та НЕ доповідала мені про хід справи. 
Мною взято письмово  тільки одне свідчення у одного свідка, але вже після прийняття рішення Судом - 03.08.2011р.. Це свідчення Коденко Володимира Даниловича від 03 серпня 2011р. про те, що: «Новгородцев Г.М. проживал с Новгородцевой Викторией Петровной с 1998 года по 2004 год в селе Камянское по улице Гагарина, №3 Никопольского района». Його підпис завірено секретарем виконкому Придніпровської сільської ради Л.Щербина 03.08.2011р.. 
--- В рішенні суду вказано: «Свідок Доценко А.Г., що купував житловий будинок №3 по вулиці Гагаріна в с. Камянське 23.11.2004 року(а.с. 126-127), засвідчив, що будинок продавала Новгородцева В.П., а позивача Новгородцева Г.М. він вперше бачить.».
В судовому засіданні 28.07.2011р. свідок Доценко А.Г. не сказав суду нічого, тільки повторював слова, які йому підказувала Новгородцева В.П.. Суддя БагроваА.Г. на ці підказки НЕ реагувала.
Під час судового засідання я не зміг, НІ як юрист, НІ як адвокат з багаторічним стажем, яким є Івріна О.Л., професійно задавати питання свідку Доценко А.Г. та не зміг показати Суду, що цей свідок каже неправду, незважаючи на те, що підписав клятву та його попереджено про відповідальність у відповідності до вимог кримінального законодавства. 
--- В рішенні суду вказано: «… Новгородцева В.П. купила квартиру 18 по вулиці Микитинській , буд. 55 в м. Нікополі (а.с.91,128). В зазначеній квартирі вона робила ремонт із своїм співмешканцем Косинським Миколою Івановичем, з яким проживала більше року в житловому будинку № 3 по вулиці Гагаріна в с Камянське, з ним же перевозила речі та вселялась.» 
Свідок Косинський М.І. в судовому засіданні давав пояснення та відповідав на питання невпевнено, не знав адресу свого проживання з Новгородцевою В.П., він не знав навіть як звати Новгородцеву В.П., яка йому постійно підказувала з місця під час судового засідання. На ці підказування Суддя БагроваА.Г., не звертала уваги. 
Під час судового засідання, за відсутності адвоката Івріної О.Л., я не зміг довести Суду про те, що цей свідок дає Суду неправдиві свідчення.
Свідок, подруга НовгородцевоїВ.П., по цьому питанню дала неправдиві свідчення. Під час судового засідання я не зміг, НІ як юрист, НІ як адвокат з багаторічним стажем, яким є Івріна О.Л., професійно задавати питання свідку та не зміг показати Суду, що цей свідок каже неправду. 
Суд, Суддя Багрова А.Г., під час судового засідання та прийняття рішення, не взято до уваги те, що в самих матеріалах справи є Заявление 30.03.2009р., а.с.10. Адвокат Івріна О.Л. не подала до Суду на протязі півтора року та не заявила клопотання про допит у якості свідків в судовому засіданні громадян: Смереку О.С., КреховецькогоІ.М., ШвидкуВ.І., Швидкого І.І., Швидку Г.І., ШвидкуН.І.,  Дядькину З.Г., Павлова В.М.. Саме ці свідки  стверджують: «свидетельствуем о том, что Новгородцев Георгий Михайлович проживал в нашем доме по ул.Никитинская 55, в квартире 18 с гражданкой  Новгородцевой Викторией Петровной  в период с 2003 года по октябрь 2008 года».  
- І саме відсутність адвоката Івріної О.Л. стало причиною того, що Суд НЕ угледів в матеріалах справи те, що саме для того автомобіль і купили аби на ньому я і займався разом з Новгородцевою В.П. підприємницькою діяльністю: купували та розвозили по торгових точках товар для продажу.
--- В рішенні суду вказано: «Новгородцева В.П. займалась підприємницькою діяльністю з 20.02.1995 року по 2008 рік (а.с.7,8,20, справа №2-27/11), але доводи позивача, що він працював разом з Новгородцевою В.П. не знайшли свого підтвердження, та спростовуються вище викладеними обставинами встановленими судом та матеріалами справи.( а.с. 130-131, справа №2-27/11)»
Адвокат Івріна О.Л. переговорила тільки з громадянами ШвидкоюВ.І., ШвидкоюН.І.,  Дядькиною З.Г., Павловою В.М., які підписали Заявление 30.03.2009р., а.с.10, та пообіцяла що заявить клопотання та ці громадяни будуть допитані в судовому засідання, як свідки, але так і не виконала свою обіцянку.
Адвокат Івріна О.Л. навіть НЕ переговорила з громадянами та НЕ заявила клопотання про допит у якості свідків в судовому засіданні і: Смереку О.С., КреховецькогоІ.М., Швидкого І.І., Швидку Г.І., Заявление 30.03.2009р., а.с.10, тому Судом безпосередньо НЕ досліджено наявні у справі докази, і  як наслідок, ці громадяни НЕ підтвердили в судовому засіданні п’ять років спільного проживання Новгородцева Г.М. та НовгородцевоїВ.П.  з 2003 по 2008 рік, наше спільне ведення господарства, надання мною допомоги Новгородцевій В.П. у здійсненні нею підприємницької діяльності. Тобто п’ять років спільного проживання після «розірвання» шлюбу та заняття з  Новгородцевою В.П. підприємницькою діяльністю.
За відсутності адвоката Івріної О.Л. Судом в судовому засіданні взагалі не звернуто увагу і на  Заявление від 30.03.2009р., а.с.10, і не прийнято його до уваги під час прийняття рішення. 
Надані Суду Новгородцевою В.П. договори між працівником та фізичною особою( а.с. 130-131, справа №2-27/11) , які заключені в 2002 році, якраз і підтверджують те, що Новгородцева В.П. займалась підприємницькою діяльністю, мала кілька торгових точок. На цих торгових точках і працювали «продавці продовольчих товарів»,  до яких треба було постійно підвозити НА АВТОМОБІЛІ необхідний товар. І саме я, Новгородцев Г.М., використовував придбаний автомобіль для доставки товару для зайняття підприємницькою діяльністю Новгородцевою В.П., що можуть підтвердити свідки, яких НЕ хотіла бачити адвокат Івріна І.Л., а саме: Швидка В.І., Швидка Н.І., Дядькина З.Г., Кравченко Г.Я., Павлова В.М., … .
--- Автомобіль я використовував на протязі з 1994р., з часу його купівлі, по 2008 рік. Новгордцева В.П. здійснювала підприємницьку діяльність беручи товари під реалізацію з наступною віддачею грошових коштів власнику цього товару. Під час кампанії гральних автоматів Новгородцева В.П. довгий час активно випробувала свою долю граючи в гральні автомати. При цьому грошові кошти вона брала безпосередньо з виручки отриманої від реалізації товару.  У зв’язку з тим, що за взятий під реалізацію(!) товар треба було повертати грошові кошти, які були програні у гральних автоматах Новгородцева В.П. вимушено спочатку продала свої дві торгові точки, на яких саме продавали товар, за рахунок цих грошових коштів вона частково повернула заборгованість.  Але цих грошових коштів було не достатньо, а тому я вимушений був продати свій автомобіль за дві тисячі доларів США. Отримані гроші від продажу автомобіля якраз і були витрачені на погашення заборгованості  Новгородцевої В.П..  Після продажу автомобіля я вже Новгородцевій В.П. більше не був потрібен. У нас почалися сварки, вона перестала пускати мене в нашу спільну квартиру. Я вимушений був звернутися до суду з позовом про поділ спільно нажитого майна. Але адвокат ІврінаО.Л. НЕ захотіла встановити ці факти, на підставі подання адвокатських запитів, НЕ захотіла навіть переговорити зі свідками, які готові були прийти до суду та дати свідчення по цим фактам.
Маємо те, що адвокат Івріна О.Л., у відповідності до ст..32,55  Правил адвокатської етики – не виявила активності у збиранні відомостей про факти, що можуть бути використані як докази у дорученій їй справі, не була принциповим і наполегливим у використанні дозволених законом засобів їх отримання, не виявила активність у збиранні та наданні доказів у справі, що розглядається судом.
Про це було вказано і в самому рішенні суду і саме це стало підставою для відмови у вимогах поданої мною позовної заяви: «Враховуючи , що у відповідності до ч.3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд дійшов висновку, що позивачу слід відмовити в позові, так як викладені позивачем підстави для встановлення факту проживання однією сім'ю та визнання права власності є не доведеними та безпідставними.» (ст.32,41,44 Правила адвокатської етики.)
Про те, як надавав правову допомогу своєму клієнту адвокат відповідача адвокат Коптєв С.Є., на відміну від адвоката позивача – адвоката Івріної О.Л., може свідчити ТІЛЬКИ ОДИН приклад,це запис в Журналі судового засідання, справа №2-27/11(а.с. 132-134) - «13.02.18. – Доповнення. Представник відповідача Коптєв С.Є. долучив до матеріалів справи довідку, копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копію договору купівлі продажу, довідка Нікопольського нотаріального округу, довідка з авто гаражного кооперативу, копію договорів, довідка з Нікопольського міськрайонного суду.».
При цьому звертає на себе увагу те, що надіслана на адресу автомобільного гаража Судом 18.03.2011р. ухвала від 18.03.2011р., а.с.88, справа №2-27/11, повернута Суду без вручення адресату, а.с.106-107, справа №2-27/11. Але на а.с.124, справа №2-27/11, є адвокатський запит від 05.11.2009р., №21, за підписом ЗАВ.ЮК. г.Никополь Маглыш Л.А., та відповідь, а.с.125, справа №2-27/11, Справка, від 07.11.2009р. «Дана Новгородцеву Георгию Михайловичу в том, что он является владельцем гаража №138 …» за підписом голови правління АГК №8 «Светофор» С.Ю.Сергеева, які долучені до матеріалів справи саме адвокатом Коптєвим С.Є.. 
Я не юрист, зразу осмислити зрозуміти смисл поданих для долучення  до матеріалів справи документів, НЕ зміг. Але надання суду цих доказів якраз і свідчить про те, що адвокат КоптєвС.Є. вже в 2009 році проявив ініціативу у збиранні доказів по справі для захисту інтересів свого клієнта. 
Такого про адвоката Івріну О.Л. сказати НЕ можна, вона не проявляла ніякої ініціативи у збиранні доказів по справі для захисту вимог поданої мною позовної заяви.
- Незважаючи на те, що з лютого 2010р. та в 2011 році по 25.07.2011р. включно, мені надавала правову допомогу, адвокат Івріна О.Л.(а.с. 39,40, справа № 2-27/11), але будь якого письмового документа: договір, угода, між нами, з викладенням умов надання правової допомоги, з не зрозумілих для мене причин, не оформлялось, я не підписував, на руки мені адвокат НЕ видавала. Це при тому, що згідно ч.3 ст.16 Правил адвокатської етики «доручення клієнта на надання йому адвокатом правової допомоги підлягає оформленню у формі письмової угоди про надання правової допомоги.». (ст..15-17 Правила адвокатської етики)
Як я розумію: при НЕ оформлених, у відповідності до вимог чинного законодавства, договірних відношеннях, простіше «кинути» свого клієнта.  Спочатку НЕ виконувати доручення, потім ВДАВАТИ, що нібито виконуєш доручення, при цьому тільки ІНКОЛИ ходити на судове засідання, але абсолютно нічого не робити, а потім взагалі просто кинути виконувати доручення клієнта у самий відповідальний момент і при цьому НЕ нести ніякої відповідальності(ст..15-17 Правила адвокатської етики).
Фіналом роботи адвоката ІвріноїО.Л., стало те, що в день проведення судового засідання, коли я виясняв в кімнаті адвокатів, що знаходиться в приміщені Нікопольського міськрайонного суду, буде чи ні Івріна О.Л. на судовому засіданні, присутні в приміщенні адвокати сказали, що Івріна О.Л. хворіє, на судовому засіданні вона не буде присутня, приймати участь в судовому засіданні не буде,  буде заміна. Я заспокоївся, але у мене виникало питання: що за заміна буде, коли це питання не узгоджено зі мною ПОЗИВАЧЕМ. Тобто і колеги адвокати, і Суддя Багрова А.Г., як я розумію, ДОСТЕМЕННО знали про стан здоров’я адвоката Івріної О.Л., АЛЕ(!!!) вже була підготована ЗАМІНА(?!), тому перенесення судового засідання взагалі НЕ планувалось проводити. Наді мною, а може і над кимось іншим, як я зрозумів після розгляду справи та прийняття рішення судом, просто готувалась РОЗПРАВА. Коли Суд,Суддя Багрова А.Г., адвокат ІврінаО.Л. планували провести заміну адвоката Івріної О.Л. та на кого саме, я так і не зрозумів тому, що саме це питання вирішувати повинен я, Новгородцев Г.М., як сторона по справі, а не будь хто інший, будь то Суд, Суддя БагроваА.Г., адвокат ІврінаО.Л.,…,  хто б він не був. ЦЕ МОЄ ПРАВО! 
Як показали події саме 28.07.2011р., день прийняття рішення Судом, і як я розумію, то адвокат Івріна О.Л. розірвала угоду про надання правової допомоги укладеної між мною, НовгородцевимГ.М., та адвокатом Івріною О.Л., в односторонньому порядку, умисно залишивши мене на призволяще перед та під час судового засідання по розгляду справи за поданим мною позовом. 
Це при тому, що згідно ч.3 ст. 41 Правил адвокатської етики: «(3) У всіх випадках розірвання угоди за ініціативою адвоката він зобов’язаний попередити про це клієнта, пояснити йому причини розірвання угоди, пересвідчитись, що вони об’єктивно або суб’єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.»
Апеляційну скаргу  на прийняте рішення Судом адвокат Івріна О.Л. НЕ  підготовила.
На моє прохання адвокат Івріна О.Л. тільки 06.09.2011р. повернула документи, матеріали по справі, незважаючи на те, що я вже кілька разів просив її про це.
Грошові кошти в сумі 2000(дві тисячі) грн. мені адвокат Івріна О.Л. так і не повернула, вказуючи на те, що вона відпрацювала ці гроші: опитувала свідків, АЛЕ не подала до Суду клопотання про їх допит, ходила на судові засідання, інколи, АЛЕ  не подавала ні клопотань, ні доказів на підтримку вимог позовної заяви …, як і взагалі НЕ звітувала мені про виконану роботу та стан розгляду справи Судом … . 
Як себе вести в такому положенню я не знаю.
Я прийняв рішення:
-- звернутися до суду з позовною заявою до адвоката Івріної О.Л. та примусити її повернути мені оплачений їй, але не відпрацьований гонорар;
-- подати скаргу на грубе порушення моїх Конституційних прав Суддею БагровоюА.Г. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
-- подати скаргу на таке безвідповідальне відношення до виконання мого доручення адвокатом Івріною О.Л.;  …
Яка буде реакція високо посадовців на мої скарги - час покаже. Як кажуть: надія вмирає останньою.
Одне залишається: хворий, в похилому віці я залишився без даху над головою та без постійного місця проживання і тільки з-за того, що НЕ зміг довести в Суді вимоги поданої до суду позовної заяви.
Можу з упевністю заявити, що Закон України «Про адвокатуру» це БЕЗТОЛКОВИЙ ЗАКОН. Тому, що всі правовідношення між адвокатом та його клієнтом розписані саме в Правилах адвокатської етики. Про ці Правила НЕ всі знають, а на підставі Закону України «Про адвокатуру» притягти до відповідальності адвоката дуже складно. В Законі все вказано дуже коротко, всі подробиці викладено саме в цих Правилах. А треба щоб було навпаки. Я вважаю, що це зроблено УМИСНО, і тільки з однією умовою: приховати ті порушення, які допускають адвокати в своїй практичній діяльності під час надання своїх послуг.
Почитайте самі, може і Ви, шановний читач, прийде до такого висновку.
Я ДУЖЕ ХОЧУ ЩОБ Я ПОМИЛИВСЯ В ВИЩЕ ВИКЛАДЕНОМУ!
Додаю апеляційну скаргу, скарги, позовну заяву … .
Порадьте, будь ласка! Де я може зробив щось не так як треба, чи може я просто винний у тому, що я невеликого зросту, в похилому віці та хворий, а хтось вважає, що він дуже велике цабе, тому йому все дозволено, навіть порушувати Закон?!

З повагою                                                                          Г.М.Новгородцев


Додаток:



Никопольский горрайонный суд г. Никополь, ул. Шевченко, 201
Новгородцев Георгий Михайлович,
53200, г. Никополь,
к
Новгородцевой Виктории Петровне,
53200, г. Никополь,

ОБ УСТАНОВЛЕНИИ ФАКТА
ПРОЖИВАНИЯ ОДНОЙ СЕМЬЕЙ,
ПРИЗНАНИИ ПРАВА СОБСТВЕННОСТИ
НА 1/2 ИМУЩЕСТВА, НАЖИТОГО ВО
ВРЕМЯ БРАКА
 цена иска 18 233 грн.
ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ
В гражданском браке с ответчицей - Новгородцевой Викторией Петровной я состою с 1988 года. 10 июля 1991 года брак мы зарегистрировали. В январе 1993 года умерла моя мать и, приняв в виде наследства 2 комнатную квартиру, я ее" потом Продал за 3 700 долларов США, что-бы вместе с ответчицей вести свое дело. Так я купил машину Москвич за 2 200 долларов США, а 1 500 долларов США потратили на приобретение товара. Занимались мы продажей на рынке масла, колбасы - продуктов питания. Все это время мы вместе работали, вместе планировали будущее, поскольку все шло нормально.
17 августа 1995 года по решению Никопольского горрайонного суда брак наш был расторгнут, о чем в книге регистрации расторжения брака сделана соответствующая запись за № 558. О том, что брак был расторгнут я узнал позже - в конце 2008 года. На суде же я не присутствовал, о том, что такое дело слушалось я вообще не знал.
Мы продолжали жить все это время вместе, вели общее хозяйство, общий семейный бюджет, продолжали вести частное предпринимательство. Причем все было под контролем у ответчицы: я же большей частью был в роли водителя. За время нашего совместного проживания мы приобрели дом в с Камянском, Никопольского р- на по ул. Гагарина, 4.
Дом мы продали и 01.12.2003 года купили трехкомнатную квартиру, расположенную по адресу: г. Никополь, ул. Никитинская, 55, кв. 18 (справку с КП МБТИ прилагаю). До недавнего времени мы проживали в ней с ответчицей. В сентябре 2008 года от ответчицы мне стало известно, что брак между нами давно расторгнут, что я никакого отношения к приобретенной фактически за общие деньги не имею и она выставила меня за дверь. Я обратился в горрайонное управление юстиции, где узнал, что действительно, брак между нами расторгнут. На полученном свидетельстве стоит надпись «повторно», хотя я его никогда раньше не получал и в его получении раньше не расписывался.
Хочу добавить , что за общие сбережения нами также была приобретена еще одна квартира, недалеко от нас по адресу г. Никополь, ул. К.Либкнехта, 98, кв.22 на имя ее сына - Столярова Валерия.
У меня же иного жилья как кроме квартиры по ул. Никитинской нет. Сейчас я пенсионер и вынужден искать жилье у знакомых. Считаю, что поскольку квартира была приобретена за общие семейные деньги, к тому - же принадлежащую мне квартиру по ул. Усова 2, кв. 32 я продал, что- бы вложить вырученные деньги в семейный бизнес, то она в силу ст. 74 СК Украины является нашей с ответчицей общей совместной собственностью.
На основании изложенного, руководствуясь ст. 3, 15, 256 ГПК Украины, ст. 74, 61, 70, 71 СК Украины, -
прошу:
1. Признать факто совместного проживания одной семьей с Новгородцевой Викторией Петровной в период с 1995 по 2008 г.г.
2. Признать за мной право собственности на 1/2 квартиры, расположенной по адресу г. Никополь, ул. Никитинская, 55, кв. 18.
В качестве свидетелей прошу в суд вызвать лиц, указанных в акте, который
прилагаю.
Дополнительно доказательства будут дополнены при предварительном слушании
дела.
ПРИЛОЖЕНИЕ
Копия паспорта 2
Копия справки с КП МБТИ 2
Копия акта о проживании 2
Копия свидетельства о расторжении брака 2
Копия иска
Копия квиатнции оплаты ИТО, гос. пошлины.



2 апреля 2009г.                                       подпись        




                                                                                                                                                                         Справа №2-27/11
                                                                                               РІШЕННЯ
                                                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
                                                                               28 липня 2011 року  м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Багрової А.Г. секретаря-Фомінок В.І. за участю
позивача-Новгородцева Г.М. відповідача-Новгородцевої В.П. представника відповідача-Коптєва С.Є,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом Новгородцева Георгія Михайловича до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності посилаючись на те, що з відповідачкою перебував у цивільному шлюбі з 1988 року, з 10 липня 1991 року вони зареєстрували шлюб. 17 серпня 1995 року вони шлюб розірвали, але про це йому стало відомо наприкінці 2008 року. Весь цей час вони проживали разом, вели спільне господарство, спільний бюджет, займались підприємницькою діяльністю. За час спільного проживання вони придбали будинок в с. Кам'янському, Нікопольського району по вулиці Гагаріна, 4, який згодом продали та купили трикімнатну квартиру в м. Нікополі, вул. Микитинська, 55, кв.18 У вересні 2008 року відповідач йому сказала, що до грошей він не має жодного відношення та виставила за двері. Також за спільні кошти ними було придбано квартиру в м. Нікополі, вул. К Лібкнехта, 98, кв.22 на ім'я сина відповідачки Столярова Валерія.
Просить суд визнати факт спільного проживання однією сім'єю з Новгородцевою Вікторією Петрівною в період з 1995 року по 2008 рік та визнати за ним право власності на 1\2 частину квартири, розташованої за адресою м. Нікополь, вулиця Микитинська, 55 кв.18.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та її представник проти позову заперечували та просили відмовити в позові, так як шлюб із позивачем було розірвано за взаємною згодою в 1995 році, з цього часу позивач проживав у різних помешканнях, що підтверджується його реєстрацією за місцем проживання та відмітками у паспорті, вона проживала з іншим чоловіком або сама, і ніколи з позивачем разом не працювала і не вела підприємницьку діяльність,, коштів спільних у них не було. В 1998 році вона купила житловий будинок №3 в с. Камянському по вулиці Гагаріна за кошти отримані від продажу квартири 47 по вулиці Дружби в будинку 28 в м. Нікополі, що їй належала на праві приватної власності, будинок №4 в с. Камянському по вулиці Гагаріна вона не купувала і там не проживала з позивачем. Посилання на норми статті 74 СК України є безпідставними, так як на час купівлі нею квартири у 2003 році діяли норми КпШтС та Закон України „Про власність» за якими спільна сумісна власність виникає тільки у подружжя, а з позивачем вона не перебувала в зареєстрованому шлюбі з 1995 року.
Заслухавши сторони , свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що позивач Новгородцев Георгій Михайлович та відповідач Новгородцева Вікторія Петрівна перебували в зареєстрованому шлюбі з 1991 року (а.с.120) та розірвали шлюб 17 серпня 1995 року згідно спільної заяви від 06 липня 1995 року №93 поданої до Відділу РАЦС (а.с.93) і отримали свідоцтва про розірвання шлюбу : Новгородцев Г.М.-серія 1-КИ № 031276, Новгородцева В.П.-серія 1- КИ№ 031277.
Після розірвання шлюбу Новгородцев Г.М. не звертався з позовом до відповідачки про поділ майна.
Як вбачається матеріалів справи, копії паспорту, після розірвання шлюбу Новгородцев Г.М. проживав в м. Нікополі по вулиці Герцона,3 до 2000 року, потім в м. Нікополі по вулиці Першотравневій, 26 в гуртожитку з 2002 по 2004 рік, що підтверджено також довідкою начальника КП «ЖЕК – 10», а потім в с. Питлівка по вулиці Чапаева, 13 Нікопольського району з червня 2003 року, що підтверджено також довідкою Новософіївської сільської ради та письмовими поясненнями Безкоровайної Н.М, що є власницею будинку. (а.с. 52-53,102,121,122,123).
Новгородцева В.П. проживала до 1998 року в квартирі 47 по вулиці Дружби в м. Нікополі, яку продала 12.10.1998 року та придбала 16.11.1998 року житловий будинок № 3 по вулиці Гагаріна в с. Камянське.(а.с.91) Ствердження позивача, що він із відповідачкою проживав в в с. Камянському свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли та спростовуються вище вказаними доказами (а.с. 52-53,102,121,122,123).
Згідно пояснень свідків Головко Л.В.(сусідка в м.Нікополі по вулиці Микитинській),Головко О.А. (сусід в м.Нікополі по вулиці Микитинській),Сорока Й.А.(сусід в с. Кмянське по вул. Гагаріна), Цергіної Т.С. (сусідка), Косинського М.І. (колишній співмешканець відповідачки) та матеріалів справи 01.12.2003 року Новгородцева В.П. купила квартиру 18 по вулиці Микитинській , буд. 55 в м. Нікополі (а.с.91,128). В зазначеній квартирі вона робила ремонт із своїм співмешканцем Косинським Миколою Івановичем, з яким проживала більше року в житловому будинку № 3 по вулиці Гагаріна в с Камянське, з ним же перевозила речі та вселялась. Всі зазначені вище свідки показали, що позивача Новгородцева Г.М. вони не знають і з відповідачкою однією сім'єю вони не проживали ні на час покупки в 2003 році квартири, ні під час продажу будинку в с. Камянському в 2004 року, ні до сьогоднішнього дня.
Свідок Доценко А.Г., що купував житловий будинок №3 по вулиці Гагаріна в с. Камянське 23.11.2004 року(а.с. 126-127), засвідчив, що будинок продавала Новгородцева В.П., а позивача Новгородцева Г.М. він вперше бачить. 
Ствердження позивача, що кошти , які він отримав від продажу у 1994 році успадкованої квартири 32 по вулиці В.Усова № 2 в м. Нікополі він віддав Новгородцевій В.П. для розвитку бізнесу, підтвердження не знайшли, так як з матеріалів справи вбачається, що він одразу придбав собі автомобіль та гараж, (а.с.96,97,125). Новгородцева В.П. займалась підприємницькою діяльністю з 20.02.1995 року по 2008 рік (а.с.7,8,20), але доводи позивача, що він працював разом з Новгородцевою В.П. не знайшли свого підтвердження, та спростовуються вище викладеними обставинами встановленими судом та матеріалами справи.( а.с. 130-131).
Як вбачається з позовної заяви позивача він посилається на те, що спірна квартира у 2003 році придбана за спільні кошти та відповідно до статті 74 СК України вона є їх спільною сумісною власністю, бо вони проживали однією сім'єю і що про розірвання шлюбу позивач дізнався у 2008 році, але ці ствердження позивача також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
До того ж , посилання позивача на норми статті 74 СК України є безпідставними, так як на момент виникнення правовідносин діяв КпІПтС, Закон України «Про власність» якими передбачено , що учасниками спільної сумісної власності на квартиру може бути тільки подружжя, а він із відповідачкою в зареєстрованому шлюбі не перебував, що відомо йому було ще з 1995 року, коли йому було видано свідоцтво про розірвання шлюбу, (а.с.93).
Враховуючи , що у відповідності до ч.3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд дійшов висновку, що позивачу слід відмовити в позові, так як викладені позивачем підстави для встановлення факту проживання однією сім'ю та визнання права власності є не доведеними та безпідставними.
Керуючись ст. 38,39,22, 24, 29, 44 КпШтС, ст.12,14,16,17 Закону України «Про власність», ст.ст. 10,11,60, ч.3 ст. 209, ст. 212-215 ЦПК України, суд ,
ВИРІШИВ :
В позові Новгородцева Георгія Михайловича до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності відмовити повністю.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення через Нікопольський міськрайонний суд.
Судя                                                  підпис                                А.Г.Багрова
Копія 
Згідно з оригіналом, що міститься в матеріалах справи №2-27\11
Суддя 
Секретар 



                                                                       Нікопольський міськрайонний суд
                                                                       Судова палата по цивільним справам                                                                                                      
                                                                       апеляційного суду Дніпропетровської області
                                                                       49000,  м. Дніпропетровськ, вул. Харківська, 13
                                                       
                                                                       Новгородцев Георгій Михайлович
зареєстрований: 53200, Дніпропетровська обл. Нікопольський р-н, с.Путіловка, на цей час проживаю: 53200, м. Нікополь, вул. 

                                                                       Новгородцева Вікторія Петрівна
                                                                       проживає: 53200, м. Нікополь, вул. 

                                                               на Рішення від 28 липня 2011 року Нікопольського 
міськрайонного суду, по справі №2-27/11, про відмову повністю  в позові Новгородцева Георгія Михайловича до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності.
 
                                                                         Апеляційна скарга 
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, далі Суд, розглянув цивільну справу №2-27/11,  та прийняв Рішення  від 28 липня 2011 року, яким в позові Новгородцева Георгія Михайловича до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності відмовив повністю.
Прийняте рішення Суду незаконне, необґрунтоване:
1) судом у неповному обсязі з’ясовані обставини, що мають значення для справи;
2)  невідповідність висновків суду обставинам справи;
3)  порушено норми матеріального та процесуального права.

Це підтверджується тим, що:
---  суддя Багрова А.Г. 28 липня 2011 року тільки зайшла до залу судового засідання САМА  гучно сказала: «Встать! Суд идёт!» і почала у повчальній формі на російській мові вести розмову з секретарем судового засідання про не закрите вікно. Потім швидко перейшла на українську мову і почала звинувачувати мене, Новгородцева Г.М., в тому, що саме по моїй вині затягується розгляд справи по поданому мною позову. І це при тому, що у відповідності до матеріалів справи:
а.с.17 – протокол судового засідання - не з’явився відповідач без поважної причини, справа слуханням відкладена.
Подано заяву про перенесення судового засідання по заяві представника відповідача Коптєва С.Є.:
- а.с. 34(вх.№25298 від 11.11.2009р.), а.с.35 - ухвала суду від 12.11.2009р.;
- а.с.44(вх.№9675 від 12.05.2010р.) – отменить в связи с занятостью в уголовном деле, а.с. 45- Протокол судового засідання
- а.с.73(вх.№28983 від 20.12.2010р.) – отменить в связи с занятостью в уголовном деле, а.с. 74- Протокол судового засідання, справа №2-1246/10
- а.с.79(вх.№10536/11 від 17.03.2011р.) – отменить в связи с болезнью представителя б/л будет представлен по выписке, а.с. 80- Протокол судового засідання, справа №2-27/11.
--- Розглянув Суд в складі: головуючого судді - Багрової А.Г., 28 липня 2011 року справу №2-27/11, за поданим мною позовом за участю позивача - Новгородцева Г.М., відповідача - Новгородцевої В.П. та представника відповідача – АДВОКАТА Коптєва С. Є..
Представник позивача – АДВОКАТ Івріна О.Л. в цей день, відповідно до її відповіді по телефону, знаходилась на лікуванні в міській лікарні, як вона пояснила – «лежала під капельницею». Про стан здоров’я та місце знаходження представника позивача адвоката Івріної О.Л. було поставлено до відому Суд, Суддю Багрову А.Г. .  На це повідомлення Суд, Суддя Багрова А.Г. відреагувала тим, що продовжила розгляд справи за відсутності представника позивача – адвоката Івріної О.Л.. 
Держава Україна ГАРАНТУЄ мені, її громадянину, в Конституції України,  право на захист свого порушеного права в СУДІ (ст.ст.3,8, 9,19,21,24,28,55,59,64,68 Конституції України). 
Згідно ст.. 59 Конституції України: Кожен має право на правову допомогу.
Згідно ст.. 12 ЦПК України: 1. Особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.. 21 Конституції України: Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно ст.. 24 Конституції України: Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно ст.. 64 Конституції України:  Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ст.. 68 Конституції України:  Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. 
Суд, Суддя Багрова, примусив(ла) мене, хвору людину похилого віку- з поганим слухом та зором: не дочуваю, не добачаю, прийняти участь у судовому засіданні попри мою волю за відсутності надання мені правової допомоги.  Про мій стан здоров’я достеменно знають і Суддя Багрова А.Г., і мій представник – адвокат Івріна О.Л., і відповідач зі своїм представником. Найнятий мною адвокат Івріна О.Л., яка представляє мої інтереси в Суді під час розгляду цієї справи вже на протязі півтора року, так і не затребувала епікріз з поліклініки міської лікарні про стан мого здоров’я, про те, що я не бачу на одне око, а другим бачу тільки частково, що у мене поганий слух – я погано чую і не долучила до матеріалів справи. І Суду, і адвокату Івріній О.Л., як я вважаю, на руку те, що я хворий і немічний, і не можу, без сторонньої допомоги постояти за себе, за свої інтереси.
За відсутності найнятого мною адвоката, я не зміг захищати своє порушене право в СУДІ - ст.. 19 Конституції України.
Суд, Суддя Багрова, розглядом справи за поданим мною позовом, за відсутності мого представника-адвоката, позбавила мене, Новгородцева Г.М., громадянина України:
--право на правову допомогу(ст.. 59 Конституції України,  ст. 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), і таким чином обмежила мої Конституційні права, не маючи на це АБСОЛЮТНО ніякого права, і у першу чергу, як громадянин, якому надано право Державою Україна ЗДІЙСНЮВАТИ ПРАВОСУДДЯ - ст.. 64,68 Конституції України
--  права на справедливий і публічний розгляд моєї справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо моїх прав та обов’язків цивільного характеру (ст. 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 4 листопада 1950 року,  ст. 1,2,7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)
--  права на розгляд порушеного права СУДОМ і можливості мені в СУДІ захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань - ст.55 Конституції України. 
-- принизила мою гідність як людини, громадянина - ст.. 28 Конституції України.
--  права на розгляд справи, за поданим мною позовом, в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)
Це при тому, що згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 01.11.96 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя » :
 «Конституцією України кожній людині гарантовано право звернутись до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод. Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Це зобов’язує суди при розгляді конкретних справ керуватись насамперед нормами Конституції України.
1. Відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту 
конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.»
-- На питання суду: чи довіряю я суду та секретарю ?! Я, Новгородцев Г.М., зразу відповів «Ні!»… .  Але суддя Багрова А.Г. продовжила розгляд справи не прийняв ніякого рішення, навіть не звернула на відповідь уваги.
-- Суду достеменно відомо про те, що я не володію українською мовою: на підставі Ухвали від 16.04.2010р. , а.с.42, було перенесено розгляд справи у звязку з тим, що: - потрібен перекладач Новгородцеву Г.М..  Але перекладача мені так і не було знайдено ні Судом, ні моїм адвокатом Івріною І.Л., чим порушено вимоги чинного законодавства, ст.59 Конституції України, ст.7,55 ЦПК України. Судові засідання проводились, але я по суті нічого не розумів з усього того, що відбувалося в залі судового засідання.
-- Адвокат Івріна О.Л., взяти грошові кошти в сумі 2.0(дві) тисячі грн. за надання правової допомоги взяла, але постійно шукала різні причини, щоб тільки не вести мою справу в Суді. Про таке її відношення до виконання мого доручення свідчать:
- адвокат Івріна О.Л.  не з’явилась на судове засідання і суд визнав неявку представника позивача – неявкою без поважних причин, а розгляд справи відкладено на 11.04.2011р. на 15-30 годин, для виклику представника позивача  – а.с. 99 – Журнал судового засідання від 08.04.2011р.. 12.13.01..
-Адвокат Івріна О.Л. не подала клопотання по допиту у якості свідків громадян, які самі приходили до суду та виявляли бажання дати свідчення по суті справи на мій, НовгородцеваГ.М., захист. Адвокат Івріна О.Л. у категоричній формі відмовлялась і від такої допомоги свідків, які намагалися зв’язатися з нею по телефону з бажанням захистити попрані мої права. 
Рішення Суду: «В судовому засіданні встановлено, що позивач Новгородцев Георгій Михайлович та відповідач Новгородцева Вікторія Петрівна перебували в зареєстрованому шлюбі з 1991 року (а.с.120) та розірвали шлюб 17 серпня 1995 року згідно спільної заяви від 06 липня 1995 року №93 поданої до Відділу РАЦС (а.с.93) і отримали свідоцтва про розірвання шлюбу : Новгородцев Г.М.-серія 1-КИ № 031276, Новгородцева В.П.-серія 1- КИ№ 031277.
Після розірвання шлюбу Новгородцев Г.М. не звертався з позовом до відповідачки про поділ майна.»
Я, Новгородцев Г.М., СТВЕРДЖУЮ, що:
--- отримав свідоцтво про розірвання шлюбу не повторно, а вперший раз тільки в 2008 році. Під час отримання копії свідоцтва про розірвання шлюбу в 2008 році я  ставив підпис про отримання свідоцтва в журналі, помітив і звернув увагу працівника РАГСу на те, що підпис в отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в 1995 році не мій. 
--- я НЕ підписував «спільної заяви від 06 липня 1995 року №93 поданої до Відділу РАЦС». Про те, що є така заява мені вперше стало відомо лише в 2008 році.
--- я НЕ отримував свідоцтва про розірвання шлюбу в 1995 році. Я не знав про те, що шлюб між мною та Новгородцевою В.П. розірвано. На протязі всього цього часу я допомагав Новгородцевій В.П. здійснювати підприємницьку діяльність будучи впевненим, що я працюю на СВОЮ СІМ’Ю, забезпечую і створюю добробут ДЛЯ СЕБЕ ТА СВОЄЇ СІМ’Ї.
В рішенні суду вказано: «Як вбачається матеріалів справи, копії паспорту, після розірвання шлюбу Новгородцев Г.М. проживав в м. Нікополі по вулиці Герцона,3 до 2000 року, потім в м. Нікополі по вулиці Першотравневій, 26 в гуртожитку з 2002 по 2004 рік, що підтверджено також довідкою начальника КП «ЖЕК – 10», а потім в с. Питлівка по вулиці Чапаева, 13 Нікопольського району з червня 2003 року, що підтверджено також довідкою Новософіївської сільської ради та письмовими поясненнями Безкоровайної Н.М, що є власницею будинку. (а.с. 52-53,102,121,122,123).»
Да, дійсно, мене, Новгородцева Г.М., моя тепер вже колишня дружина Новгородцева В.П., не бажаючи зареєструвати по місцю свого проживання, домовлялась та реєструвала то в одному місці, то в іншому, а я, Новгородцев Г.М., вимушений був, крім допомоги в підприємницькій діяльності Новгородцевій В.П., додатково відпрацьовувати таку «реєстрацію» виконуючи різну роботу по місцю. 
За реєстрацію в м. Нікополі по вулиці Герцона,3 я повинен був людям літнього віку привозити на автомобілі: харчі, ліки, возив їх в лікарню … тощо. Тобто по суті здійснював догляд.
За реєстрацію по вулиці Першотравневій, 26 в гуртожитку з 2002 по 2004 рік,  я вимушений був одному доброму чоловіку виконати євроремонт у времянці його домоволодіння.
За реєстрацію в с.Путіловка, вул..Чапаєва, 13, Бескоровайній Ніні Миколаївні, яка разом з Новгородцевою В.П. здійснювала торгівельну діяльність на ринку, торгувала молоком, я вимушений був виконати роботу:  встановив нову огоружу навкруги домоволодіння, побудував бесідку під виноград 2.1х3х8 м., огорожу біля курятника, виконував столярні роботи по домоволодінню тощо. У Бескоровайної Н.М. я відпрацював більше місяця, але грошових коштів вона мені не платила, ця робота була виконана мною в рахунок реєстрації по вул..Чапаєва, 13, в с.Путіловка. 
В письмових поясненнях Бескоровайної Ніні Миколаївни, а.с. 122, записано: «Стверджую, що в червні 2003 року приїхав Новгородцев Григорій Михайлович проживав до липня 2005 року. Проживав в с.Путіловка,  Чапаєва, 13. …» - Такі твердження – БРЕХНЯ. Я  Новгородцев Георгій Михайлович, а не Григорій, і я за цією адресою взагалі не проживав, а тільки був і є зареєстрованим до цього часу. 
Не правду в своїх: відповіді від 11.2010р. №519, а.с. 123, відповіді від 30.03.2011р. № 188, а.с.100, вх.. №155, 08.04.2011р.,вказав і сільський голова П.Бєлінський: «За даною адресою не проживає з липня 2005 року.» Тобто сільський голова П.Бєлінський має на увазі, що я там проживав до «липня 2005 року.». Я СТВЕРДЖУЮ, що  за цією адресою взагалі не проживав, а тільки був і є зареєстрованим.  Неправду в своїх відповідях до Суду написав сільський голова!
В рішенні суду вказано: «Новгородцева В.П. проживала до 1998 року в квартирі 47 по вулиці Дружби в м. Нікополі, яку продала 12.10.1998 року та придбала 16.11.1998 року житловий будинок № 3 по вулиці Гагаріна в с. Камянське.(а.с.91) Ствердження позивача, що він із відповідачкою проживав в с. Камянському свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли та спростовуються вище вказаними доказами (а.с. 52-53,102,121,122,123).» та «Свідок Доценко А.Г., що купував житловий будинок №3 по вулиці Гагаріна в с. Камянське 23.11.2004 року(а.с. 126-127), засвідчив, що будинок продавала Новгородцева В.П., а позивача Новгородцева Г.М. він вперше бачить.» не є доказом того, що я не проживав в с.Камянське Нікопольського району по вул..Гагаріна,3 з Новгородцевою В.П.. Новгородцева В.П. сама заключала правочини, а я тільки їй в цьому допомагав, як чоловік, як водій, як охоронець, як вантажник . 
Про те, що з «відповідачкою проживав в с. Камянському свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли» це так «добре» працювала адвокат Івріна О.Л., яка докази не шукала. Є свідчення Коденко Володимира Даниловича від 03 серпня 2011р. про те, що «Новгородцев Г.М. проживал с Новгородцевой Викторией Петровной с 1998 года по 2004 год в селе Камянское по улице Гагарина, №3 Никопольского района». Його підпис завірено секретарем виконкому Придніпровської сільської ради Л.Щербина 03.08.2011р.. 
Довідкою від 04.08.2011р. свідки: Демідченко Л.Д., Судакова Р.І., Кравченко Г.Я., БатурінаЛ.В., Одношевна О.М., Дядькина З.Г., Курган І.Д. СТВЕРДЖУЮТЬ: « заверяем о том, что Новгородцев Георгий Михайлович проживал с Новгородцевой Викторией Петровной по ул. Дружбы дом 28, кВ.47.» з 1989 г. по 1998г.. Ці ж свідки можуть засвідчити і те, що Новгородцев Г.В. та Новгородцева В.П. разом займались підприємницькою діяльністю , проживали однією сім’єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет ... .
В рішенні суду вказано: «… Новгородцева В.П. купила квартиру 18 по вулиці Микитинській , буд. 55 в м. Нікополі (а.с.91,128). В зазначеній квартирі вона робила ремонт із своїм співмешканцем Косинським Миколою Івановичем, з яким проживала більше року в житловому будинку № 3 по вулиці Гагаріна в с Камянське, з ним же перевозила речі та вселялась.» 
В квартирі18 по вулиці Микитинській, буд. 55 в м. Нікополі робив ремонт не Косинський М.І., а бригада будівельників, які проводили індивідуальне опалення, а клеїли шпалери я, НовгородцевГ.М., та Новгородцева В.П., іноді нам допомагав її син. Свідок, подруга НовгородцевоїВ.П., по цьому питанню дала неправдиві свідчення.
В судовому засіданні 28.07.2011р. свідок Доценко А.Г. не сказав суду нічого, тільки повторював слова, які казала сама суддя Багрова А.Г., Косинський М.І. давав пояснення та відповідав на питання невпевнено, не знав адресу свого проживання з Новгородцевою В.П., він не знав навіть як звати Новгородцеву В.П., яка йому постійно підказувала з місця під час судового засідання. На ці підказування Суд, Суддя БагроваА.Г., не звертав уваги. 
Коли на це почала робити зауваження присутня в залі судового засідання Одношевная О.М. суддя Багрова А.Г. відреагувала у різкій формі, закричала Одношевній О.М. та  Дядькиній З.Г.: «Встали та пішли вдвох з залу!» Після цього я,Новгородцев Г.М., залишився один на один з судом, відповідачем та його представником-адвокатом. Але про ці події під час розгляду справи в Журналі судового засідання, справа №2-27/11, а.с. 132-134, нічого не вказано.
Одношевна О.М. та  Дядькина З.Г. знаходились в коридорі біля залу судового засідання і після того, як виступили всі свідки з сторони Новгородцевої В.П. Дядькина З.Г. зайшла до залу судового засідання, поклала свій паспорт на стіл судді Багрової А.Г., попросила «Ваша честь!» дозвольте мені дати свідчення на захист Новгородцева Г.М.. На це суддя Багрова А.Г. відреагувала по своєму: вона взяла ДядькинуЗ.Г. за руку та силою виштовхала з залу судового засідання в коридор.  Про ці події під час розгляду справи в Журналі судового засідання, справа №2-27/11, а.с. 132-134, також нічого не вказано. В рішенні суду вказано: «Ствердження позивача, що кошти , які він отримав від продажу у 1994 році успадкованої квартири 32 по вулиці В.Усова № 2 в м. Нікополі він віддав Новгородцевій В.П. для розвитку бізнесу, підтвердження не знайшли, так як з матеріалів справи вбачається, що він одразу придбав собі автомобіль та гараж, (а.с.96,97,125). Новгородцева В.П. займалась підприємницькою діяльністю з 20.02.1995 року по 2008 рік (а.с.7,8,20), але доводи позивача, що він працював разом з Новгородцевою В.П. не знайшли свого підтвердження, та спростовуються вище викладеними обставинами встановленими судом та матеріалами справи.( а.с. 130-131)»
Надані Суду Новгородцевою В.П. договори між працівником та фізичною особою( а.с. 130-131) , заключені в 2002 році, якраз і підтверджують те, що Новгородцева В.П. займалась підприємницькою діяльністю, мала кілька торгових точок – «продавців продовольчих товарів»,  до яких треба було постійно підвозити на автомобілі необхідний товар. І саме Новгородцев Г.М. використовував придбаний автомобіль для доставки товару для зайняття підприємницькою діяльністю Новгородцевою В.П., по цим торговим точкам, що можуть підтвердити свідки, яких НЕ знайшла і НЕ хотіла шукати адвокат Івріна О.Л., а саме: Швидка В.І., Швидка Н.І., Дядькина З.Г., Кравченко Г.Я. … . Автомобіль я використовував на протязі з 1993р. по 2008 рік, а продав його для того, щоб отриманими грошовими коштами погасити заборгованість , яка виникла у зв’язку з тим, що Новгородцева В.П. грала у гральні автомати. Це може підтвердити свідок Швидка Н.І.. 
Маємо те, що адвокат Івріна О.Л., у відповідності до ст..32,55  Правил адвокатської етики – не виявила активності у збиранні відомостей про факти, що можуть бути використані як докази у дорученій їй справі, не була принциповим і наполегливим у використанні дозволених законом засобів їх отримання, не виявила активність у збиранні та наданні доказів у справі, що розглядається судом.
Про це було вказано і в самому рішенні суду і саме відсутність доказів стало підставою для відмови у вимогах поданої мною позовної заяви: «Враховуючи , що у відповідності до ч.3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд дійшов висновку, що позивачу слід відмовити в позові, так як викладені позивачем підстави для встановлення факту проживання однією сім'ю та визнання права власності є не доведеними та безпідставними.»
Про те, як надавав правову допомогу своєму клієнту адвокат відповідача Коптєв С.Є., на відміну від адвоката позивача – адвоката Івріної О.Л., може свідчити запис в Журналі судового засідання, справа №2-27/11, а.с. 132-134, - 13.02.18. – Доповнення. Представник відповідача Коптєв С.Є. долучив до матеріалів справи довідку, копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копію договору купівлі продажу, довідка Нікопольського нотаріального округу, довідка з авто гаражного кооперативу, копію договорів, довідка з Нікопольського міськрайонного суду. Адвокат Івріна О.Л. до матеріалів справи НЕ долучала ні яких доказів. Я вимушений був сам, вже після прийняття рішення Судом, їздити до свідків та просити засвідчити те, що відбувалось в дійсності між мною та НовгородцевоюВ.П.. Я вважаю, що не виконанням мого доручення адвокат ІврінаО.Л. просто «здала» справу за моїм позовом відповідачу.
При наявності оплаченого адвоката, я залишився без правової допомоги під час розгляду поданої мною позовної заяви.
Фіналом роботи адвоката ІвріноїО.Л., стало те, що в день проведення судового засідання, вона хвора, будучі в лікарні, не подзвонила до Суду, до свого колеги адвоката Коптєва та не скасувала проведення судового засідання. І це незважаючи на те, що вона неодноразово відповідала на мої телефонні дзвінки і могла сама користуватися мобільним телефоном. У крайньому випадку вона могла попросити подзвонити працівників лікарні, де вона проходить лікування … .
Мною отримано рішення суду від 28.07.2011р. у повному об’ємі тільки 03.08.2011р. в 15.12 годині, а ознайомився з матеріалами справи тільки 03.08.2011р. в 15.55 годині. Тобто Суд, Суддя Багрова А.Г., проявили свою зацікавленість в тому, щоб я отримав це рішення не 28.07.2011р., а тільки в кінці шостого дня з десяти відведених на його оскарження.
На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, ст.ст.8,55,59,64,68 Конституції України, керуючись ст.ст. 291,292,294,295,303,307,309 ЦПК України
                                                 Прошу:
1. Скасувати рішення від  28 липня 2011 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, справа №2-27/11, про відмову повністю в позові Новгородцева Георгія Михайловича до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, а саме:
«1. Признать факт совместного проживания одной семьей с Новгородцевой Викторией Петровной в период с 1995 по 2008 г.г.
2. Признать за мной право собственности на 1/2 квартиры, расположенной по адресу г. Никополь, ул. Никитинская, 55, кв. 18.»
2. Викликати свідків:
--   Коденко Володимир Данилович,  паспорт   , виданий Нікопольським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 25.08.2002р., проживає: 53220, м.Нікополь,  свідчити буде проте, що Новгородцев Г.М. проживав з Новгородцевою В.П. з 1998р. по 2004 рік по вул..Гагаріна, 3, в с.Камянське, Нікопольського району, Дніпропетровської області.                                                                                            
--  Швидкая Наталія Іванівна, проживає: 53220, м.Нікополь, свідчити буде проте, що   Новгородцев Г.М. проживав з Новгородцевою В.П. з 1991р. по 2008 рік, про те, як Новгородцев Г.М. допомагав Новгородцевій В.П. займатися підприємницькою діяльністю … .                                             
--  Швидкая Валентина Іванівна, паспорт      , виданий Нікопольським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 18.09.2002р., проживає:53220, м.Нікополь, вул.     , свідчити буде проте, що Новгородцев Г.М.  продав квартиру по вул..В.Усова 2, кВ.32,  та перейшов проживати до Новгородцевої В.П. на вул..Дружба, 28, кв.47, а гроші від продажу квартири купили автомобіль та зайнялись бізнесом, як НовгородцеваВ.П. не реєструвала  по місцю свого проживання Новгородцева Г.М., як Новгородцева В.П. без відому Новгородцева Г.М. написав заяву про розірвання шлюбу, отримала в Нікопольському РАГСі свідоцтва про розірвання шлюбу ……, як реєструвався у чужих людей для того, щоб міг по місцю проживання отримувати пенсію … .
-- Креховецька Валентина Володимирівна, паспорт    виданий   , проживає: 53200, м.Нікополь, вул..     , свідчити буде проте, що  Новгородцев Г.М. продав квартиру по вул..В.Усова 2, кВ.32,  та перейшов проживати до Новгородцевої В.П. на вул..Дружба, 28, кв.47, а гроші від продажу квартири купили автомобіль та зайнялись бізнесом, як НовгородцеваВ.П. не реєструвала  по місцю свого проживання Новгородцева Г.М., як Новгородцева В.П. без відому Новгородцева Г.М. написав заяву про розірвання шлюбу, отримала в Нікопольському РАГСі свідоцтва про розірвання шлюбу …, як реєструвався у чужих людей для того, щоб міг по місцю проживання отримувати пенсію … .
-- Дядькина Зінаїда Григорівна, проживає: 53200, м.Нікополь, вул..         , проживала до 2003 р. по вул..       ,  свідчити буде проте, що  Новгородцев Г.М. продав квартиру по вул..В.Усова 2, кВ.32,  та перейшов проживати до Новгородцевої В.П. на вул..Дружба, 28, , а гроші від продажу квартири купили автомобіль та зайнялись бізнесом, як НовгородцеваВ.П. не реєструвала  по місцю свого проживання Новгородцева Г.М., як Новгородцева В.П. без відому Новгородцева Г.М. написав заяву про розірвання шлюбу, отримала в Нікопольському РАГСі свідоцтва про розірвання шлюбу …, як реєструвався у чужих людей для того, щоб міг по місцю проживання отримувати пенсію … .


Додаток:
копія апеляційної скарги;
копія объяснения от 01.08.2011г.;
копія объяснения от 02.08.2011г.;
копія объяснения от 03.08.2011г.;
копія заяви Коденко В.Д. від 03 серпня 2011р.;
копія Довідки від 04.08.2011р.;
квитанція про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.                        
 
  06.08.2011р.                                                                                Г.М.Новгородцев


                                                                       Вища кваліфікаційна комісія суддів України
                                                                       01032, м. Київ, вул. Жилянська, 120А.
                                                                       Новгородцев Георгій Михайлович
 (Прізвище, ім’я, по батькові заявника або назва (найменування) юридичної особи) 
  Адреса фактичного проживання
  або місцезнаходження:                                    53207, м. Нікополь, вул. 
                               
                                           Адреса реєстрації:  53200, Дніпропетровська обл. Нікопольський р-н, с.Путіловка,  
                                                                          

                            Контактний номер  телефону:  моб.тел. 

                                                                         Скарга /заява/
                                                        щодо неправомірної поведінки судді          
 
1. Інформація про суддю: Багрова Анжела Геннадіївна, (назва місцевого чи апеляційного суду, в якому працює суддя): Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, (номер  судової справи, дата постановлення у ній рішення, якщо у Вашій скарзі вказується, що дисциплінарний проступок вчинено суддею під час розгляду судової справи): справа №2-27/11,  Рішення  від 28 липня 2011 року, (статус заявника у цій справі: сторона, засуджений, потерпілий, свідок, адвокат, інше): сторона(позивач). 
2. Зазначити, відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності:
•        істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані зокрема: 
•        - з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом;
•        невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
•        порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу; 
•        систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
Обґрунтувати в чому саме, на Вашу думку, полягає вищезазначена підстава: 
Мною в квітні 2009 року до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, далі Суд, було подано позовну заяву до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності.
Розглядала цю справу Суддя БагроваА.Г.. Представляла мої інтереси під час розгляду поданого мною позову, на протязі більше року, адвокат Івріна О.Л.(а.с. 39,40…, справа № 2-27/11). Інтереси відповідача представляв адвокат Коптєв С.Є.. 
Я вважаю, що Суд, Суддя БагроваА.Г. разом з адвокатами Коптєвим С.Є. та Івріною О.Л. просто ДОМОВИЛИСЬ про результат розгляду справи за поданим мною позовом. В результаті цієї домовленості адвокат Коптєв С.Є. подавав клопотання, надавав суду матеріали на спростування вимог позовної заяви, а адвокат Івріна О.Л. нічого не робила для захисту поданого  мною позову. 
Фіналом цієї домовленості стало розгляд справи за поданим мною позовом 28 липня 2011 року за відсутності  з поважної причини, хворіла, мого адвоката – адвоката Івріної О.Л..
В судовому засіданні я залишився один на один з Суддею БагровоюА.Г., відповідачем Новгородцевою В.П., її представником – адвокатом Коптєвим С.Є. та підготованими(!) до цього розгляду відповідями з установ, організації, які надані на виконання ухвали Суду від 18.03.2011р..
Результатом цієї «угоди» і на такий висновок мною вказують матеріали цивільної справи №2-27/11: Рішення  від 28 липня 2011 року в позові Новгородцева Георгія Михайловича до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності Суд, Суддя БагроваА.Г.,  відмовив повністю.
Вище викладене підтверджується тим, що:
--  суддя Багрова А.Г. 28 липня 2011 року тільки зайшла до залу судового засідання САМА  гучно сказала: «Встать! Суд идёт!» і почала у повчальній формі на російській мові вести розмову з секретарем судового засідання про не закрите вікно в залі суду. 
Потім швидко перейшла на українську мову і почала звинувачувати мене, Новгородцева Г.М., в тому, що саме по моїй вині затягується розгляд справи по поданому мною позову. 
Це таке внутрішнє переконання  Судді БагровоїА.Г. 28.07.2011р.!
Згідно ч.1 ст.212 ЦПК України: 1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, 
що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Внутрішнє переконання Судді БагровоїА.Г. відрізняється від матеріалів справи №2-27/11, які  показують зовсім на інше: 
а.с.17, справа №2-27/11, – Протокол судового засідання - не з’явився відповідач без поважної причини, справа слуханням відкладена.
Подано заяву про перенесення судового засідання по заяві представника відповідача Коптєва С.Є.:
- а.с. 34(вх.№25298 від 11.11.2009р.), а.с.35 - ухвала суду від 12.11.2009р.;
- а.с.44(вх.№9675 від 12.05.2010р.) – адвокат КоптєвС.Є. попросив суд про перенесення судового засідання у звязку з «занятостью в уголовном деле», вх.№9675 від 12.05.2010р., а.с. 45- Протоколом судового засідання від 12.05.2010р. розгляд справи було перенесено на 16.07.2010р. на 11-00, а.с.45. Протокол підписаний Суддею та секретарем. Адвокат Івріна О.Л. також  в судове засідання НЕ з’явилась.
- а.с.73(вх.№28983 від 20.12.2010р.) – отменить в связи с занятостью в уголовном деле, а.с. 74- Протокол судового засідання, справа №2-1246/10. Адвокат Івріна О.Л. також  в судове засідання НЕ з’явилась.
- а.с.79(вх.№10536/11 від 17.03.2011р.) – отменить в связи с болезнью представителя б/л будет представлен по выписке, а.с. 80- Протокол судового засідання, справа №2-27/11. Адвокат Івріна О.Л. також  в судове засідання НЕ з’явилась.
При цьому я, НовгородцевГ.М., як позивач, на судові засідання 12.05.2010р., 20.12.2010р., 18.03.2011р. приходив, а адвокат ІврінаО.Л. НЕ  з’являлась.
Тобто, згідно матеріалів справи №2-27/11, з-за відсутності відповідача та на прохання представника відповідача судові засідання переносились 5 разів.
З-за моєї відсутності один раз: а.с.46, а.с.47, Протокол судового засідання від 16.07.2010р. 
Та тричі по вині адвоката ІвріноїО.Л.. - а.с.39, Подано заяву від 10.02.2010р., вх..№2577 від 10.02.2010р.,  мною, НовгородцевимГ.М., про перенесення судового засідання по розгляду справи у зв’язку з хворобою адвокат Івріної О.Л., а.с.40 Журнал судового засідання від 10.02.2010р., справа №21246/10 – оголошена перерву на 16.04.2010р. на 09-00год.
-Подано заяву про перенесення судового засідання по заяві представника позивача Івріної О.Л. - а.с. 103, Заява від 11.04.2011р., вх..№13441/11 від 11.04.2011р., – дело слушаньем отложить в связи с моим участием в уголовном деле (под стражей), а.с.104 Протокол судового засідання від 11.04.2011р.. Суд на місці ухвалив: розгляд справи відкласти на 30.05.2011р. на 12-00 год..   
- адвокат Івріна О.Л. неодноразово НЕ з’являлась на судові засідання, тому суд визнав неявку 08.04.2011р. представника позивача – неявкою без поважних причин, а розгляд справи відкладено на 11.04.2011р., для виклику представника позивача  – а.с. 99 –12.13.01. Журнал судового засідання, справа №2-27/11.    
При цьому  суддя БагроваА.Г., виявила під час розгляду справи порушення закону, встановила причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, але НЕ постановила окремої ухвали, у відповідності до ст..211 ЦПК України, та НЕ направила її колегії адвокатів Дніпропетровської області, до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов, для відповідного реагування.
Тобто адвокати НЕ могли своєчасно приходити та приймати участь у судовому засіданні, у зв’язку з зайнятістю в кримінальному процесі, а Суддя Багрова А.Г. стверджує, що ВСІ судові засідання переносились саме з-за мене. Як видно саме Судді Нікопольського міськрайонного суду НЕ можуть організувати проведення судових засідань по розгляду справ в Суді. Саме з-за їх, Суддів, неорганізованості постійно переноситься розгляд справ та затягується їх розгляд у часі. При цьому Судді не притягають осіб, з-за яких зірвано судове засідання, до адміністративної відповідальності за неповагу до Суду. 
Оце і є внутрішне переконання Судді, ЇЇ УПЕРЕДЖЕНЕ, СУБ’ЄКТИВНЕ СТАВЛЕННЯ до мене, як учасника судового процесу. Як ВИСНОВОК, саме на підставі СВОГО ВНУТРІШНЬОГО СУБ’ЄКТИВНОГО ПЕРЕКОНАННЯ, Суддя Багрова А.Г. і приймала свої рішення у судовому засіданні: БЕЗ виконання вимог цивільного судочинства, НЕ вирішиючи справу згідно із законом, та НЕ на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
-- На питання Судді Багрової А.Г. в судовому засіданні 28.07.2011р.: чи довіряю я суду та секретарю ?! Я, Новгородцев Г.М., відповів «Ні!»… .  Але Суддя Багрова А.Г. продовжила 
розгляд справи не прийняв ніякого рішення, навіть не звернула на мою відповідь уваги.
Мене, хвору людину похилого віку, яка НЕ розуміє державну мову, Суддя БагроваА.Г.  ПРИМУСИЛА(!), прийняти участь у судовому засіданні попри мою волю та за відсутності надання мені правової допомоги.
Вину у прийнятті рішення Судом не на мою користь, я повністю покладаю на змову між Суддею БагровоюА.Г.  та адвокатами Івріною О.Л. та Коптєвим С.Є..
Після ознайомлення з матеріалами справи, 03.08.2011р., МНОЮ встановлено, що адвокат Івріна О.Л. не виконувала моє доручення та не захищала в Суді вимоги позовної заяви поданої мною, а адвокат КоптєвС.Є. подавав клопотання до Суду про надання відповідними організаціями, установами відповідної інформації, подавав адвокатські запити та отримував відповіді з відповідною інформацією. При цьому Суд, Суддя Багрова А.Г., швидко задовольняла клопотання подані адвокатом КоптєвимС.Є., направляла відповідні судові запити, у відповідності до вимог процесуального кодексу, вимагала та зобов’язувала  надати відповідну інформацію посадових осіб, але одночасно відмовляла  від задоволення клопотань поданих позивачем. Суд, Суддя Багрова А.Г., діяла в інтересах однієї сторони, а саме відповідача. 
Це підтверджується матеріалами справи №2-27/11: 
--- адвокат Івріна О.Л. взагалі не готувалась до захисту позовних вимог поданого мною позову на протязі всього часу захисту моїх інтересів. Нею особисто НЕ подано ні одного адвокатського запиту з проханням надати матеріали організаціями, установами, підприємствами, НЕ заявлено до Суду ні одного клопотання з проханням витребувати інформацію з організації, допитати свідків в судовому засіданні, установи, вона НЕ шукала докази на спростування доказів наданих Суду стороною відповідача.
--- адвокат Івріна О.Л. постійно шукала різні причини, щоб тільки не вести мою справу в Суді та не приймати участь в судових засіданнях (ст..32 Правила адвокатської етики). 
--- Суду відомо про те, що я НЕ ВОЛОДІЮ, НЕ РОЗУМІЮ державну українську мову: - відкладено розгляд справи за відсутності перекладача (а.с.37 Журнал судового засідання від 07.12.2009р.., справа №2-3350/09)  та на підставі Ухвали від 16.04.2010р. (а.с.42, справа №2-27/11), було перенесено розгляд справи у звязку з тим, що: - потрібен перекладач Новгородцеву Г.М..     
Перекладача мені так і не було призначено Судом, чим поставлено мене в не рівне положення з відповідачем.
Судові засідання на протязі всього часу розгляду справи за поданим мною позовом проводились, але я нічого не розумів з усього того, що відбувалося в залі судового засідання. При цьому адвокат Івріна О.Л. не вважала за потрібне пояснювати хід судового засідання та прийняті рішення Судом та що і як треба зробити, щоб захисти позовні вимоги. 
Тобто Суд, Суддя БагроваА.Г., разом з адвокатом Івріною О.Л. грубо порушили моє право на справедливий суд, на ефективний засіб юридичного захисту.( ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 4 листопада 1950 року, ст.ст.3,8, 9,19,21,24,28,55,59,64,68 Конституції України, ст.2,6-12,54,55,… Закон України «Про судоустрій і статус суддів»).
--- Суддя БагроваА.Г., при здійсненні правосуддя, допустила, і у першу чергу сама, як Суддя, неповагу до хворої людини, яка не розуміє державну мову(Стаття 9 Кодекс професійної етики судді).
--- Мною, Новгородцевим Г.М., подано до суду заяву від 05.10.2009р., вх.№22294(а.с.19), про накладення арешту на квартиру. В ухвалі від 05.10.2009р., справа №2-3350/09 (а.с.32). зазначено що: у відповідності до п.3ч.2 ст.152 ЦПК України мною, Новгородцевим Г.М., не додано до цієї заяви: ідентифікаційний номер та копію свого паспорта, а тому Суд і ухвалив: Заяву Новгородцева Г.М. про забезпечення позову вважати не поданою та повернути її позивачу. 
В самій ухвалі вказано: «Копію Ухвали направити Новгородцеву Георгію Михайловичу». При цьому сама подана мною заява підшита до матеріалів справи(а.с.19). Копію ухвали я так і не отримав, в матеріалах справи відмітки про вручення цієї ухвали, разом з поданою мною заявою, мені або моєму адвокату НЕ МАЄ, відсутні підтвердження і про направлення її мені Судом по пошті.  
Маючи адвоката я не знайомився з матеріалами справи, а тому і не знав про наявність цієї ухвали, я вважав, що арешт судом на спірну квартиру накладено відповідно до поданої мною заяви.
Знаючи матеріали справи адвокат Івріна О.Л. не вказала мені на наявність в матеріалах справи цієї ухвали суду та на відмову Суду у заявленому клопотанні про накладення арешту. Суд, Суддя БагроваА.Г. не направили мені копію цієї ухвали ні по пошті, ні вручено під розпис. НЕ отримала і адвокат Івріна О.Л. копію цієї ухвали, НЕ прийняла заходи по направленню вдруге заяви про забезпечення позову з доданими копіями  ідентифікаційного номеру та мого паспорту сама, ні мене не поставила до відому про те, що, та як, треба зробити аби накласти арешт на спірну квартиру. Адвокат Івріна О.Л. НЕ виконувала моє доручення, правової допомоги мені НЕ надавала, вона діяла на користь відповідача.
--- Ні Суд, по клопотанню адвоката Івріної О.Л., ні сама адвокат Івріна О.Л. на підставі ст..6 Закону України «Про адвокатуру»,  так і не затребували епікріз з поліклініки міської лікарні про стан мого здоров’я, про те, що я не бачу на одне око, а другим бачу тільки частково, що у мене поганий слух – я погано чую та НЕ ДОЛУЧИЛА до матеріалів справи(ст..6,15 Закону України «Про адвокатуру», ст..32 Правила адвокатської етики). 
--- Адвокат Івріна О.Л. НЕ готувалась до судових засідань, НЕ подала клопотання по допиту у якості свідків навіть тих громадян, які самі виявляли бажання прийти в суд і дати свідчення по суті справи.
В матеріалах справи №2-27/11 на аркуші 10 є заява від 30.03.2009р.. Цією заявою громадяни, вісім чоловік, вже почали свідчити Суду в моїх, Новгородцева Г.М.,  інтересах, але адвокатом Івріною О.Л. НЕ було подано клопотання про допит їх як свідків, у відповідності до вимог чинного законодавства, в судовому засіданні. 
--- Адвокат Івріна І.Л. у категоричній формі відмовляла свідкам, які намагалися зв’язатися з нею по телефону, з бажанням виступити в судовому засіданні та дати свідчення на захист моїх порушених прав. 
--- Адвокат Івріна І.Л. відмовлялась і від послуг громадян, які самостійно приходили до суду, стояли біля зали судового засідання і просили адвоката Івріну О.Л. заявити клопотання про допит їх у якості свідків.
--- З громадянами: ШвидкоюВ.І., КреховецькимІ.М., Швидкою Г.І., Дядькиною З.Г., ПавловимВ.М. , … переговорити переговорила,  залишилась задоволена їх відповідями, але НЕ подала клопотання про допит їх у якості свідків в судовому засіданні (ст..5,6,15 Закону України «Про адвокатуру», ст..6,7,10,11,29,32 Правила адвокатської етики). 
--- Адвокат ІврінаО.Л., будучі присутньою в судовому засіданні 21.10.2010р., а.с.54-57, справа №2-1246/10, належним чином не реагувала на дії ВІДПОВІДАЧА та його представника адвоката Коптєва С.Є., Суду по направленню запиту про надання відповідних документів до  різних організацій, установ: КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», відділу РАЦС по місту Нікополю НМРУЮ Дніпропетровської області, сектора громадянства і реєстрації фізичних осіб Нікопольського  МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) МВС України в Дніпропетровській області, Голові Кіровської сільської ради ФетісовуВ.А., Нікопольського ВРЕР ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області, Голові Авто гаражного кооперативу «Світлофор».
Я розумію вимоги ч.6 статті 5, інших статтей Правил адвокатської етики, що  «(6) Адвокат не повинен при виконанні доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб стосовно змісту, форм, методів, послідовності і часу здійснення його професійних прав і обов’язків, якщо вони суперечать його власній уяві про оптимальний варіант виконання доручення клієнта.» АЛЕ!
Адвокат ІврінаО.Л. НЕ узгодила дії зі мною, НовгородцевимГ.М., і САМА не прийняла заходи по збиранню доказів на підтвердження вимог позовної заяви у зв’язку з направленням Судом відповідних запитів.
В березні 2011 року адвокатом Коптєвим С.Є. було подано заяву від 17.03.2011р., вх.. №10536/11, справа №2-27/11, з проханням відкласти розгляд справи «в связи с болезнью представителя».
Адвокат ІврінаО.Л., НЕ була присутньою в судовому засіданні 18.03.2011р., про що свідчить Протокол судового засідання, справа №2-27/11,(а.с.80), але належним чином не відреагувала на дії Суду по зобов’язанню та витребуванню відповідних документів з різних організацій, установ ПОВТОРНО Ухвалою від 18.03.2011р. … (а.с.80-82, справа №2-27/11). Ця ухвала Суду від 18.03.2011р. в цей же день направлена для виконання – а.с.84,85,86,87,88. Поштові повідомлення про вручення поштового відправлення долучені до матеріалів справи: - а.с.89,90,92,94,95,106. Маємо те, що Суд з адвокатом Коптєвим С.Є., якого також не було на судовому засіданні,  діяли у відповідності до вимог чинного законодавства, а адвокат Івріна О.Л., з оплаченим мною, НовгородцевимГ.М.,  дорученням по наданню правових послуг, БЕЗДІЯЛА. Адвокат ІврінаО.Л. БЕЗДІЯЛА на користь другої сторони.
--- Адвокат Івріна О.Л. НІ ОДНОГО РАЗУ не ставила мене, за весь час надання правової 
допомоги, до відому про хід виконання доручення. Тому я взагалі не мав ніякої уяви про хід розгляду справи Судом, про запити, які надіслані Судом до різних організацій, установ та отримані від них відповіді. Не маючи відповідної інформації про стан справи я не міг приймати обгрунтовані рішення та САМОСТІЙНО збирати докази на спростування наданих суду відповідей ПОСАДОВИХ ОСІБ (а.с. 102 - відповідь від 30.03.2011р., № 188, сільського голови П.Бєлінського, до Суду вх.. №1551, 08.04.2011р., а.с. 121 - Довідка №85 від 1.11.2010 р. КП «ЖЕК-10, а.с. 123 - відповідь від  листопада 2010р., № 519, сільського голови П.Бєлінського БЕЗ належної реєстрації через канцелярію суду … ). (ст..31Правила адвокатської етики).
--- адвокат Івріна О.Л. в квітні 2011 року, мотивуючи тим, що я не можу в судовому засіданні говорити зрозуміло, що ми у зв’язку з цим можемо програти справу, сказала мені знайти собі, громадянина, який би в судовому засіданні давав пояснення Суду замісто мене, Новгородцева Г.М., а не вона, адвокат ІврінаО.Л.. При цьому вона, після розмов з свідками, мені сказала щоб мої інтереси представляла саме Дядькина З.Г.,  яку я поважаю, яка може адекватно реагувати на хід подій в судовому засіданні. Але Дядькина З.Г. відмовилась у зв’язку з зайнятістю.  
Я знайшов таку людину, у нотаріуса оформили довіреність від 09 червня 2011р. на право представляти мої інтереси. Про цю людину я сказав адвокату Івріній О.Л., Але вона заявила мені, що працювати з Коряковим А.І. не буде і якщо він, Коряков А.І., вступить у справу, то Івріна взагалі відмовиться надавати мені правову допомогу … .   
Оплата мною двох тисяч гривень за надання правових послуг адвокату Івріній О.Л., її участь у справі на протязі більше року, її відмова від спільної роботи з Коряковим А.І. по захисту моїх інтересів в судовому засіданні, якому я не платив нічого,  саме це стало тією причиною, що я вимушений був особисто заборонити Корякову А.І. ознайомлюватися з матеріалами справи згідно поданої ним до Суду 10.06.2011р. заяви від 09.06.2011 року, вх.. № 19922/11 , і з якими КоряковА.І., на моє прохання, ознайомився ТІЛЬКИ 03.08.2011р., тобто вже після прийняття рішення судом, після того, як зі мною так поступила адвокат Івріна О.Л.. а.с.110-111.  
Наскільки я розумію, то ця добросовісна людина була б присутня в залі судового засідання та була б моїм офіційним представником, замість адвоката Івріної. Таким чином змову між суддею та адвокатами сторін було б перекладено саме на мою добросовісну знайому, на її не розумінням всього того що відбувається в залі судового засідання, на поставлення її, як і мене, перед фактом наявності всіх тих «доказів», які зібрані Судом, Суддею БагровоюА.Г., та адвокатом КоптєвимС.Є..
Наскільки я розумію то адвокат ІврінаО.Л. всі негаразди з прийняттям рішення не на мою користь хотіла перекласти саме на добре знайому мені людину, але для цього КоряковА.І. не підходив.  
Іншу добросовісну людину для представлення в судовому засіданні мене та моїх інтересів мені так і не було надано можливості знайти. 
--- На 28 липня 2011 року було призначено розгляд справи. Адвокат Івріна О.Л. на протязі неділі перед судовим засіданням знаходилась на лікуванні і, незважаючи на мої неодноразові прохання, НЕ ставила мене до відомому про те прийде чи не прийде вона на судове засідання і як взагалі бути з проведенням судового засідання у зв’язку з її хворобою. 
Не давала вона будь якої зрозумілої відповіді і моїм свідкам, які також до неї НЕ ОДНОРАЗОВО дзвонили. 
28 липня 2011 року я, разом з двома свідками, прийшов до Суду на призначений час. 
Представник позивача – АДВОКАТ Івріна І.Л. в цей день, відповідно до її відповіді по телефону, знаходилась на лікуванні в міській лікарні, як вона пояснила – «лежала під капельницею», а тому на судове засідання так і не з’явилась.  
Під час судового засідання про стан здоров’я та місце знаходження представника позивача адвоката Івріної І.Л. мною було поставлено до відому Суд, Суддю Багрову А.Г.. 
Грубо порушуючи моє Конституційне право на судовий захист, на надання правової допомоги,  Суд в складі: головуючого судді - Багрової А.Г., за участю позивача - Новгородцева Г.М., відповідача - Новгородцевої В.П. та представника відповідача – АДВОКАТА Коптєва С. Є. продовжив(!), за відсутності представника позивача – адвоката Івріної І.Л., РОЗГЛЯНУВ(!)  28 липня 2011 року справу за поданим мною позовом та прийняв(!!!)  рішення.
Да, дійсно, на судові засідання адвокат Івріна О.Л. не кожного разу і приходила: могла прийти, а могла і не прийти. АЛЕ! 
Незважаючи на таке безвідповідальне відношення адвоката до виконання мого доручення по наданню правової допомоги Держава Україна ГАРАНТУЄ мені, її громадянину, право на захист свого порушеного права в СУДІ (ст.ст.3,8, 9,19,21,24,28,55,59,64,68 Конституції України, ст. 6,13 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 4 листопада 1950 року,  ст. 1,2,7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). 
За відсутності найнятого мною адвоката, оплачених послуг адвоката, з поганим слухом та зором, не розуміючи української мови, Я НЕ ЗМІГСАМОСТІЙНО захищати своє порушене право в СУДІ (ст.. 19 Конституції України). Я вважаю, що таке положення було створено УМИСНО. Мене , Новгородцева Г.М., УМИСНО залишено під час розгляду справи одного і таким чином позбавлено:
--  права на справедливий і публічний розгляд моєї справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо моїх прав та обов’язків цивільного характеру (ст..55 Конституції України, ст. 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 4 листопада 1950 року,  ст. 1,2,7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)
--права на правову допомогу(ст.. 59 Конституції України,  ст. 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), чим ГРУБО обмежено Судом, Суддею БагровоюА.Г., мої Конституційні права, не маючи на це АБСОЛЮТНО ніякого права - ст.. 64,68 Конституції України
--  права на розгляд порушеного права СУДОМ і можливості мені в СУДІ захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань - ст.55 Конституції України. 
-- Адвокатом  було кинуто мене на «произвол судьби» у самий вирішальний момент, а Суддя БагроваА.Г. скористалась таким моїм тяжким становищем, чим принизила мою, Новгородцева Г.М., гідність як людини, як громадянина - ст.. 28 Конституції України.
Це при тому, що згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 01.11.96 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя » :
 «Конституцією України кожній людині гарантовано право звернутись до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод. Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Це зобов’язує суди при розгляді конкретних справ керуватись насамперед нормами Конституції України.
1. Відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту 
конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.»
Суд розгляд справи НЕ переніс і НЕ дав мені можливості замінити адвоката Івріну О.Л. на іншого юриста. Тому навіть при виданій мною довіреності іншому юристу, я не зміг скористатися його послугами по наданню правової допомоги. 
Потім, коли я звертався з проханням повернути мені грошові кошти,  адвокат Івріна О.Л. неодноразово казала, «Ви ж сами дали согласие на рассмотрение дела, продолжение судебного заседания в моё отсутствие. Почему же Ви сейчас кого то вините в том, что суд принял такое решение?!»  
Але саме адвокат Івріна О.Л. ВИННА в тому, що Судом було прийнято таке рішення і про це свідчать матеріали справи: 
--- Рішення Суду: «В судовому засіданні встановлено, що позивач Новгородцев Георгій Михайлович та відповідач Новгородцева Вікторія Петрівна перебували в зареєстрованому шлюбі з 1991 року (а.с.120) та розірвали шлюб 17 серпня 1995 року згідно спільної заяви від 06 липня 1995 року №93 поданої до Відділу РАЦС (а.с.93) і отримали свідоцтва про розірвання шлюбу : Новгородцев Г.М.- серія 1-КИ № 031276, Новгородцева В.П.-серія 1- КИ№ 031277.
Після розірвання шлюбу Новгородцев Г.М. не звертався з позовом до відповідачки про поділ майна.»
Під час підготовки та подання в 2008 році позовної заяви про поділ спільно нажитого майна, у зв’язку з тим, що Новгородцева В.П., відмовилась дати копію свідоцтва про шлюб, адвокат Дятлов направив мене до РАЦСу отримати дублікат цього свідоцтва. Саме під час цього звернення мною і було встановлено, що між мною та НовгородцевоюВ.П. шлюб розірвано в 1995 році. 
Тому я, Новгородцев Г.М., отримав свідоцтво про розірвання шлюбу не повторно, а 
вперший раз тільки в 2008 році. 
Про таке становище з розірванням шлюбу достеменно відомо і адвокату Івріній О.Л.. Але  адвокат Івріна О.Л. пообіцяти пообіцяла зайнятися цим питанням, але так ніяких дій для спростування відповіді від 01.04.2011р. №758/02-19, вх..1447 від 01.04.2011р., а.с.93, для встановлення істини, не прийняла: ні адвокатських запитів, ні будь яких письмових доказів, свідчень не знайшла, не підготувала та не направила скаргу прокурору з проханням провести перевірку та на підставі отриманих матеріалів винних притягти до КРИМІНАЛЬНОЇ відповідальності.
--- Прописка, реєстрація мені потрібна була для отримання пенсії по місцю проживання у відповідності до вимог ст.85 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Набагато пізніше, коли стала можливість отримання пенсії по банківській картці, я перевів отримання пенсії на банківську картку. 
Адвокат Івріна О.Л. клопотання Суду НЕ заявила про долучення до матеріалів справи копію свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого самій НовгородцевійВ.П., копію її паспорта, а тому Суд так і НЕ встановив коли саме до її паспорту внесено запис про розірвання шлюбу.  
Саме одностороннє розірвання шлюбу Новгородцевою В.П. стало тією причиною, що Новгородцева В.П. і знаходила всілякі причини про відмову зареєструвати мене, Новгородцева Г.М., по місцю її проживання, в нашій, придбаній на спільні кошти, квартирі, запевняючи мене, що не дає згоди, не хоче мене прописати в цій квартирі саме її син.  
Новгородцевій В.П. треба було щоб пройшов час і я пропустив строк позовної давності та не подав заяву про розділ майна спільно нажитого … . 
Адвокат Івріна О.Л. не заявила клопотання про надання Суду матеріалів про розірвання шлюбу в 1995 році РАГСом та долучення їх належно завірених фотокопій до матеріалів справи.
Адвокат Івріна О.Л. адвокатський запит сама  НЕ направила та НЕ заявила клопотання в суді, а тому Судом НЕ затребувані матеріали з міліції, які стали підставою для заміни паспорту старого зразку на паспорт нового зразку як мені НовгордцевуГ.М., так і НовгордцевійВ.П.. Саме  ця інформація б і пролила світло на події, які відбувалися зі мною, НовгородцевимГ.М., та пов’язані з моєю «реєстрацією» по різних адресах на протязі з 1995 по 2008 рік. 
В рішенні суду вказано: «Як вбачається з матеріалів справи, копії паспорту, після розірвання шлюбу Новгородцев Г.М. проживав в м. Нікополі по вулиці Герцона,3 до 2000 року, потім в м. Нікополі по вулиці Першотравневій, 26 в гуртожитку з 2002 по 2004 рік, що підтверджено також довідкою начальника КП «ЖЕК – 10», а потім в с. Путилівка по вулиці Чапаєва, 13, Нікопольського району з червня 2003 року, що підтверджено також довідкою Новософіївської сільської ради та письмовими поясненнями Безкоровайної Н.М., що є власницею будинку. (а.с. 52-53,102,121,122,123).» Де: а.с. 52-53 - копія паспорта Новгородцева Г.М., а.с. 102 - відповідь від 30.03.2011р., № 188, сільського голови П.Бєлінського, до Суду вх.. №1551, 08.04.2011р., а.с. 121 - Довідка №85 від 1.11.2010 р. КП «ЖЕК-10, а.с. 122 – адвокатський запит №21 зав. юр. консультації Маглиш Л.А. з письмовими поясненнями Бескоровайної Н.М., а.с. 123 - відповідь від  листопада 2010р., № 519, сільського голови П.Бєлінського БЕЗ належної реєстрації через канцелярію суду.
За реєстрацію в м. Нікополі по вулиці Герцона,3, я повинен був людям похилого віку привозити на автомобілі: харчі, ліки, возив їх в лікарню … тощо. Саме ці власники квартири отримували за мене пенсію, я їм довіряв, поштар їм для мене її видавала. Саме з-за скандалу, який вчинила Новгородцева В.П., я і вимушений був  з цієї адреси виписатися. Прописку, але НЕ проживання за цією адресою підтверджує голова квартального комітету, яким видано мені Довідку №23 від 24.08.2011р. : «Видана гр. Новгородцеву Георгию Михайловичу В том, что он действительно был зарегистрирован но не проживал с 1997 года по 2000 год по адресу: гор. Никополь, ул. Герцена, 3». 
Тобто вже після прийняття рішення судом, цю довідку я отримав сам без будь якого адвокатського запиту. Адвокат Івріна О.Л. не спромоглася отримати таку довідку сама маючи надані ст..6 Закону України «Про адвокатуру» відповідні права.
У зв’язку зі зняттям з реєстрації з вул..Герцона в м.Нікополі та відмовою зареєструвати в нашій спільно придбаній квартирі, саме Новгородцева В.П. домовлялась про реєстрацію мене то в гуртожитку, то  в с.Путіловка, вул..Чапаєва, 13, у Бескоровайної Н.М., за що я, Новгородцев Г.М., вимушений був «відпрацьовувати» таку «реєстрацію» виконуючи різну роботу по місцю своєї реєстрації. 
На те, що я НЕ проживав в гуртожитку вказує Суд, Суддя Багрова А.Г., в Рішенні від 
28.07.2011р.: «Новгородцев Г.М. проживав в м. Нікополі по вулиці Герцона,3 до 2000 року, потім в м. Нікополі по вулиці Першотравневій, 26 в гуртожитку з 2002 по 2004 рік, що підтверджено також довідкою начальника КП «ЖЕК – 10», а потім в с. Путилівка по вулиці Чапаєва, 13, Нікопольського району з червня 2003 року, …».  Таким твердженням Суд, Суддя Багрова А.Г.,  ВСТАНОВИВ(!), що я дійсно НЕ проживав в гуртожитку з червня 2003 року в м. Нікополі по вулиці Першотравневій, 26,  а в довідці начальник КП «ЖЕК-10» надав Суду неправдиву інформацію. 
При цьому  суддя БагроваА.Г., виявити виявила під час розгляду справи порушення закону, встановила причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, але НЕ постановила окремої ухвали, у відповідності до ст..211 ЦПК України, та НЕ направила її колегії адвокатів Дніпропетровської області для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов: 
Довідку №85 від 1.11.2010р., а.с.121, адвокатом КоптєвимС.Є., подано в судовому засіданні саме 28.07.2011р.. В цій довідці вказано на те, що Новгородцев Георгий Михайлович, 1940 г.р., проживає з родиною у складі 1 чол. в буд. 26 по вул..Первомайськой, был прописан и проживал с 08.10.2002 года по 23.09.2004 г. выписан в с.Путиловка Никопольского района.» . В цій довідці внесено зміну  тексту, який був спочатку, на що  вказує замазування коректором і написання тексту «был прописан и проживал». 
Я не юрист, зразу осмислити, зрозуміти смисл поданих для долучення  до матеріалів справи документів адвокатом КоптєвимС.Є. НЕ зміг. 
Я погано бачу, я в судовому засіданні не помітив зроблене виправлення в цій довідці. Без надання правової допомоги я не зміг з орієнтуватися і НЕ заявив клопотання до Суду про вилучення як доказ Довідку№85. Я  НЕ заявив клопотання про допит у якості свідків посадових осіб, які підписали цю Довідку, а саме: начальника КП «ЖЕК-10» Осадчого В.А., паспортиста та бухгалтера та посадових осіб самого гуртожитку. 
Додатково до цієї Довідки №85 начальником КП «ЖЕК-10» Осадчим В.А., паспортистом та бухгалтером,  посадовими особами  самого гуртожитку НЕ дано і пояснень як свідків в судовому засіданні, ні письмово. 
Це не зроблено адвокатом ІвріноюО.Л. НІ  подачею клопотання до Суду під час судового засідання(до судового засідання 28.07.2011р.), НІ направленням адвокатського запиту з проханням дати відповідну інформацію до посадових осіб гуртожитку та НЕ долучено до матеріалів справи! 
На адвокатському запиту №21 зав. юр. консультації Маглиш Л.А.  на адресу «Голове Кировского сельского совета Никопольского района» є письмові пояснення Бескоровайної Н.М., а.с. 122. Цей адвокатський запит надав суду також адвокат Коптєв С.Є.. 
Бескоровайна Н.М. пише: «Стверджую, що в червні 2003 року приїхав Новгородцев Григорій Михайлович проживав до липня 2005 року. Проживав в с.Путіловка,  Чапаєва, 13. …» - Такі твердження не відповідають дійсності. Я  Новгородцев Георгій Михайлович, а не Григорій, як це стверджує(!) Бескоровайна Н.М.. По-друге, в Довідці №85 начальник КП «ЖЕК-10» Осадчий В.А., паспортист та бухгалтер теж СТВЕРДЖУЮТЬ, що « … был прописан и проживал с 08.10.2002 года по 23.09.2004 г.». Я не юрист з таким досвідом роботи, як адвокат Івріна О.Л., тому я і не зміг в судовому засіданні довести Суду, що надані Суду письмові докази адвокатом КоптєвимС.Є. з неправдивою інформацією, що Бескоровайна Н.М. дає Суду неправдиві свідчення.
Весь цей час я проживав разом з Новгородцевою В.П. по її місцю проживання, що хотіли засвідчити громадяни як свідки, але адвокат ІврінаО.Л. не заявила клопотання до суду про їх допит!
Не правду в своїх: відповіді від 11.2010р. №519, а.с. 123, та відповіді від 30.03.2011р. № 188, а.с.102, вх.. №1551, 08.04.2011р., вказав і сільський голова П.Бєлінський: «За даною адресою не проживає з липня 2005 року.» Тобто з відповіді сільського голови П.Бєлінського виходить, що я там проживав до «липня 2005 року.», але невідомо з якого часу. 
Але  адвокат Івріна О.Л., достовірно знаючи з квітня 2011р. про такі відповіді сільського голови, про їх наявність в матеріалах справи, НЕ заявила клопотання про допит у якості свідка сільського голову П.Бєлінського та надання ним Суду, Судді БагровійА.Г., копії належно завірених документів, які стали підставою для надання Суду саме таких довідок, НЕ прийняла заходи по пошуку доказів та свідків відпрацювання такої «реєстрації».  Адвокат Івріна О.Л. не подала позов до Новософіївської сільської ради про відзив відповідей від 11.2010, №558, а.с. 123,  та відповіді від 30.03.2011р. №182, як такі в яких викладено неправдиву інформацію та не стягнуто нанесену цими відповідями мені, НовгородцевуГ.М., моральну шкоду. 
 Адвокат Івріна О.Л. і сама не направила адвокатський запит до сільського голови П.Бєлінського з проханням надати копії належно завірених документів на підставі яких ним, сільським головою, видано ці довідки Суду.
Але як же можна протиріччя в доказах брати за основу в рішення від 28.07.2011р.,  яке прийнято Судом від імені України так, як це зроблено Суддею БагровоюА.Г..?!
--- В рішенні суду вказано: «Новгородцева В.П. проживала до 1998 року в квартирі 47 по вулиці Дружби в м. Нікополі, яку продала 12.10.1998 року та придбала 16.11.1998 року житловий будинок № 3 по вулиці Гагаріна в с. Камянське.(а.с.91) Ствердження позивача, що він із відповідачкою проживав в с. Камянському свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли та спростовуються вище вказаними доказами (а.с. 52-53,102,121,122,123).». 
Я не одноразово просив адвоката Івріну О.Л. заявити клопотання про допит у якості свідків: Демідченко Л.Д., СудаковуР.І., Кравченко Г.Я., Батуріну Л.В., Дядькину З.Г., Курган І.Д., …, які давали згоду виступити в Суді. Але клопотання до Суду про їх допит як свідків так і не було нею подано. Мною взято письмове  свідчення у цих свідків, але вже після прийняття рішення Судом - 03.08.2011р.. Ці свідки стверджують, Довідка від 04.08.2011р.: «заверяем о том, что Новгородцев Георгий Михайлович проживал с Новгородцевой Викторией Петровной по ул. Дружбы дом 28, кВ.47.» з 1989 г. по 1998г.. 
Не за слуханням цих свідків в судовому засіданні НЕ підтвердили у судовому засіданні спільне проживання та заняття підприємницькою діяльністю НовгородцеваГ.М.  з  Новгородцевою В.П. і особливо три роки, з 1995 по 1998 рік, після «розірвання» шлюбу .  
Про те, що Суд стверджує: « із відповідачкою проживав в с. Камянському свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли» це так «добре» працювала адвокат Івріна О.Л., яка НЕ шукала докази по справі та НЕ доповідала мені про хід справи. 
Мною взято письмово  тільки одне свідчення у одного громадянина, але вже після прийняття рішення Судом - 03.08.2011р.. Це свідчення Коденко Володимира Даниловича від 03 серпня 2011р. про те, що: «Новгородцев Г.М. проживал с Новгородцевой Викторией Петровной с 1998 года по 2004 год в селе Камянское по улице Гагарина, №3 Никопольского района». Його підпис завірено секретарем виконкому Придніпровської сільської ради Л.Щербина 03.08.2011р.. 
--- В рішенні суду вказано: «Свідок Доценко А.Г., що купував житловий будинок №3 по вулиці Гагаріна в с. Камянське 23.11.2004 року(а.с. 126-127), засвідчив, що будинок продавала Новгородцева В.П., а позивача Новгородцева Г.М. він вперше бачить.».
В судовому засіданні 28.07.2011р. свідок Доценко А.Г. не сказав суду нічого, тільки повторював слова, які йому підказувала Новгородцева В.П. Суддя БагроваА.Г. на ці підказки НЕ реагувала.
Під час судового засідання я не зміг, НІ як юрист, НІ як адвокат з багаторічним стажем, яким є Івріна О.Л., професійно задавати питання свідку та не зміг показати Суду, що цей свідок каже неправду, незважаючи на те, що підписав клятву та його попереджено про відповідальність у відповідності до вимог кримінального законодавства. 
--- В рішенні суду вказано: «… Новгородцева В.П. купила квартиру 18 по вулиці Микитинській , буд. 55 в м. Нікополі (а.с.91,128). В зазначеній квартирі вона робила ремонт із своїм співмешканцем Косинським Миколою Івановичем, з яким проживала більше року в житловому будинку № 3 по вулиці Гагаріна в с Камянське, з ним же перевозила речі та вселялась.» 
Свідок Косинський М.І. в судовому засіданні давав пояснення та відповідав на питання невпевнено, не знав адресу свого проживання з Новгородцевою В.П., він не знав навіть як звати Новгородцеву В.П., яка йому постійно підказувала з місця під час судового засідання. На ці підказування Суддя БагроваА.Г., не звертала уваги. 
Свідок, подруга НовгородцевоїВ.П., по цьому питанню дала неправдиві свідчення. 
Під час судового засідання я не зміг, НІ як юрист, НІ як адвокат з багаторічним стажем, яким є Івріна О.Л., професійно задавати питання цим свідкам та не зміг показати Суду, що вони дають неправдиві свідчення - кажуть неправду. 
Суд, Суддя Багрова А.Г., під час судового засідання та прийняття рішення, не взято до уваги те, що в самих матеріалах справи є Заявление 30.03.2009р., а.с.10. Адвокат Івріна О.Л. не подала до Суду на протязі півтора року та не заявила клопотання про допит у якості свідків в судовому засіданні громадян: Смереку О.С., КреховецькогоІ.М., ШвидкуВ.І., Швидкого І.І., Швидку Г.І., ШвидкуН.І.,  Дядькину З.Г., Павлова В.М.. Саме ці свідки  стверджують: «свидетельствуем о том, что Новгородцев Георгий Михайлович проживал в нашем доме по ул.Никитинская 55, в квартире 18 с гражданкой  Новгородцевой Викторией Петровной  в период с 2003 года по октябрь 2008 года».  
--- Відсутність адвоката Івріної О.Л. стало причиною того, що громадяни Одношевна О.М. та  Дядькина З.Г., які були присутні, не були заявлені клопотанням та не допитані у якості свідка в судовому засіданні, а я сам не маю навіть уяви про те, як подати до суду таке клопотання. Саме не знання мною вимог процесуального кодексу стали тією причиною, що Одношевна О.М. та  Дядькина З.Г. залишились в залі судового засідання, на неправдиві показання свідків відповідача почали робити зауваження на що суддя Багрова А.Г. відреагувала у різкій формі, закричала Одношевній О.М. та  Дядькиній З.Г.: «Встали та пішли вдвох з залу!» Після цього я, Новгородцев Г.М. залишився один на один з Судом, відповідачем та його представником-адвокатом КоптєвимС.Є.. Але про це в Журналі судового засідання, справа №2-27/11, а.с. 132-134, нічого не вказано.
--- Крім цього, Одношевна О.М. та  Дядькина З.Г., маючи на меті не залишити мене на призволяще, та все таки дати свідчення на захист моїх інтересів, знаходились в коридорі біля залу судового засідання і після того, як виступили всі свідки з сторони Новгородцевої В.П. Дядькина З.Г. зайшла до залу судового засідання, поклала свій паспорт на стіл судді Багрової А.Г., попросила «Ваша честь!» дайте мені можливість дати свідчення на захист Новгородцева Г.М.». На це Суддя Багрова А.Г. відреагувала в різкій формі та зобов’язала її вийти з залу суду. Про це в Журналі судового засідання, справа №2-27/11, а.с. 132-134, нічого також не вказано.
Тоді як в процесі судового засідання Суддя БагроваА.Г. викликала давати свідчення свідків відповідача по клопотанню адвоката КоптєваС.Є..  Всі свідки відповідача відповідали на питання Судді БагровоїА.Г.  з підказки Новгородцевої В.П.: де, коли вони з нею проживали, деяким з них НовгородцеваВ.П. навіть підказувала своє ім’я та по батькові. Склалось таке враження, що всі ці свідки відповідача – «были ложные и малознакомые с ней люди.»
Оце така різниця в допиті свідків позивача і відповідача Суддею БагровоюА.Г. під час розгляду цієї справи.
Як себе вести в цьому випадку, коли себе так веде Суддя в судовому засіданні, я взагалі собі навіть уявити не міг. Мені необхідна була правова допомога адвоката ІвріноїО.Л., але її в залі судового засідання не було:  вона була хвора та не проконсультувала як мені себе вести в судовому засіданні захищаючи свої права з іншим юристом. 
--- в рішенні суду вказано: «Ствердження позивача, що кошти , які він отримав від продажу у 1994 році успадкованої квартири 32 по вулиці В.Усова № 2 в м. Нікополі він віддав Новгородцевій В.П. для розвитку бізнесу, підтвердження не знайшли, так як з матеріалів справи вбачається, що він одразу придбав собі автомобіль та гараж, (а.с.96,97,125).»        
Ми почали з Новгородцевою В.П. займатися підприємницькою діяльністю з серпня1993р.. Спочатку торгувала промисловим товаром – їздили купували в м.Одесу товар і продавали в м.Нікополі. Але в 1994р. її було затримано працівниками Нікопольської ОДПІ, які зобов’язали її зареєструватися приватним підприємцем. Що і було зроблено НовгородцевоюВ.П. 20.02.1995р..
В поданій до Суду мною позовній заяві від 06.04.2009р., вх.. №8011 від 06.04.2009р., а.с. 5-6, справа №2-27/11, вказано: «В январе 1993 года умерла моя мать и, приняв в виде наследства 2 комнатную квартиру, я её потом продал за 3700 долларов США, чтобы вместе с ответчицей вести своё дело. Так я купил автомобиль ВАЗ за 2 200 долларов США, а 1500 долларов США потратил на приобретение товара. Занимались мы продажей на рынке масла, колбасы – продуктов питания. Всё это время мы вместе работали, вместе планировали будущее, поскольку всё шло нормально.»
І саме відсутність адвоката Івріної О.Л. стало причиною того, що Суд безпосередньо НЕ дослідив наявні у справі докази, що саме для того автомобіль і купили аби на ньому я і займався разом з Новгородцевою В.П. підприємницькою діяльністю: купували та розвозили по торгових точках товар для продажу.
--- В рішенні суду вказано: «Новгородцева В.П. займалась підприємницькою діяльністю з 20.02.1995 року по 2008 рік (а.с.7,8,20, справа №2-27/11), але доводи позивача, що він працював разом з Новгородцевою В.П. не знайшли свого підтвердження, та спростовуються вище викладеними обставинами встановленими судом та матеріалами справи.( а.с. 130-131, справа №2-27/11)»
Адвокат Івріна О.Л. переговорила тільки з громадянами ШвидкоюВ.І., ШвидкоюН.І.,  Дядькиною З.Г., Павловою В.М., які підписали Заявление 30.03.2009р., а.с.10, та пообіцяла що заявить клопотання та ці громадяни будуть допитані в судовому засідання, як свідки, але так і не виконала свою обіцянку.
Адвокат Івріна О.Л. навіть НЕ переговорила з громадянами та НЕ заявила клопотання про допит у якості свідків в судовому засіданні і: Смереку О.С., КреховецькогоІ.М., Швидкого І.І., Швидку Г.І., Заявление 30.03.2009р., а.с.10, тому Судом безпосередньо НЕ досліджено наявні у справі докази, і  як наслідок, ці громадяни НЕ підтвердили в судовому засіданні п’ять років спільного проживання Новгородцева Г.М. та НовгородцевоїВ.П.  з 2003 по 2008 рік, наше спільне ведення господарства, надання мною допомоги Новгородцевій В.П. у здійсненні нею підприємницької діяльності. Тобто п’ять років спільного проживання після «розірвання» шлюбу та заняття з  Новгородцевою В.П. підприємницькою діяльністю.
За відсутності адвоката Івріної О.Л. Судом в судовому засіданні взагалі не звернуто увагу і на  Заявление від 30.03.2009р., а.с.10, і не прийнято його до уваги під час прийняття рішення. 
Надані Суду Новгородцевою В.П. договори між працівником та фізичною особою( а.с. 130-131, справа №2-27/11) , які заключені в 2002 році, якраз і підтверджують те, що Новгородцева В.П. займалась підприємницькою діяльністю, мала кілька торгових точок. На цих торгових точках і працювали «продавці продовольчих товарів»,  до яких треба було постійно підвозити НА АВТОМОБІЛІ необхідний товар. І саме я, Новгородцев Г.М., використовував придбаний автомобіль для доставки товару для зайняття підприємницькою діяльністю Новгородцевою В.П., що можуть підтвердити свідки, яких НЕ хотіла бачити адвокат Івріна І.Л., а саме: Швидка В.І., Швидка Н.І., Дядькина З.Г., Кравченко Г.Я., Павлова В.М., … .
--- Автомобіль я використовував на протязі з 1994р., з часу його купівлі, по 2008 рік. Новгордцева В.П. здійснювала підприємницьку діяльність беручи товари під реалізацію з наступною віддачею грошових коштів власнику цього товару. Під час кампанії гральних автоматів Новгородцева В.П. довгий час активно випробувала свою долю граючи в гральні автомати. При цьому грошові кошти вона брала безпосередньо з виручки отриманої від реалізації товару.  У зв’язку з тим, що за взятий під реалізацію(!) товар треба було повертати грошові кошти, які були програні у гральних автоматах Новгородцева В.П. вимушено спочатку продала свої дві торгові точки, на яких саме продавали товар, за рахунок цих грошових коштів вона частково повернула заборгованість.  Але цих грошових коштів було не достатньо, а тому я вимушений був продати автомобіль за дві тисячі доларів США. Отримані гроші від продажу автомобіля якраз і були витрачені на погашення заборгованості  Новгородцевої В.П.. Після продажу автомобіля я вже Новгородцевій В.П. більше не був потрібен. У нас почалися сварки, вона перестала пускати мене в нашу спільну квартиру. Я вимушений був звернутися до суду з позовом про поділ спільно нажитого майна.
Але адвокат ІврінаО.Л. НЕ захотіла встановити ці факти, на підставі подання адвокатських запитів, НЕ захотіла навіть переговорити зі свідками, які готові були прийти до суду та дати свідчення по цим фактам.
Маємо те, що адвокат Івріна О.Л., у відповідності до ст..32,55  Правил адвокатської етики – не виявила активності у збиранні відомостей про факти, що можуть бути використані як докази у дорученій їй справі, не була принциповим і наполегливим у використанні дозволених законом засобів їх отримання, не виявила активність у збиранні та наданні доказів у справі, що розглядається судом.
Про це було вказано і в самому рішенні суду і саме це стало підставою для відмови у вимогах поданої мною позовної заяви: «Враховуючи , що у відповідності до ч.3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд дійшов висновку, що позивачу слід відмовити в позові, так як викладені позивачем підстави для встановлення факту проживання однією сім'ю та визнання права власності є не доведеними та безпідставними.» (ст.32,41,44 Правила адвокатської етики.)
Про те, як надавав правову допомогу своєму клієнту адвокат відповідача адвокат Коптєв С.Є., на відміну від адвоката позивача – адвоката Івріної О.Л., може свідчити ТІЛЬКИ ОДИН приклад,це запис в Журналі судового засідання, справа №2-27/11(а.с. 132-134) - «13.02.18. – Доповнення. Представник відповідача Коптєв С.Є. долучив до матеріалів справи довідку, копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копію договору купівлі продажу, довідка Нікопольського нотаріального округу, довідка з авто гаражного кооперативу, копію договорів, довідка з Нікопольського міськрайонного суду.».
При цьому звертає на себе увагу те, що надіслана на адресу автомобільного гаража Судом 18.03.2011р. ухвала від 18.03.2011р., а.с.88, справа №2-27/11, повернута Суду без вручення адресату, а.с.106-107, справа №2-27/11. Але на а.с.124, справа №2-27/11, є адвокатський запит від 05.11.2009р., №21, за підписом ЗАВ.ЮК. г.Никополь Маглыш Л.А., та відповідь, а.с.125, справа №2-27/11, Справка, від 07.11.2009р. «Дана Новгородцеву Георгию Михайловичу в том, что он является владельцем гаража №138 …» за підписом голови правління АГК №8 «Светофор» С.Ю.Сергеева, які долучені до матеріалів справи саме адвокатом Коптєвим С.Є.. 
Надання суду цих доказів якраз і свідчить про те, що адвокат КоптєвС.Є. вже в 2009 році проявив ініціативу у збиранні доказів по справі для захисту інтересів свого клієнта. 
Такого про адвоката Івріну О.Л. сказати НЕ можна.
Незважаючи на те, що з лютого 2010р. та в 2011 році по 25.07.2011р. включно мені надавала правову допомогу адвокат Івріна О.Л.(а.с. 39,40, справа № 2-27/11), але будь якого письмового документа: договір, угода, між нами, з викладенням умов надання правової допомоги, з не зрозумілих для мене причин, не оформлялось, я не підписував, на руки мені адвокат НЕ видавала. Це при тому, що згідно ч.3 ст.16 Правил адвокатської етики «доручення клієнта на надання йому адвокатом правової допомоги підлягає оформленню у формі письмової угоди про надання правової допомоги.». (ст..15-17 Правила адвокатської етики)
Не вимагав і Суд, Суддя БагроваА.Г., ні від мене, позивача, ні від адвоката Івріної О.Л., мого представника, надати відповідні документи, а тому і не долучені вони до матеріалів справи. Тобто наяву домовленість між Суддею БагровоюА.Г. та адвокатами про розгляд справи за поданим мною позовом та прийняття рішення в інтересах відповідача і при цьому щоб я НЕ зміг стягнути нанесену мені шкоду неправомірними діями з мого представника адвоката ІвріноїО.Л.. 
При цьому посилання на ч.6 ст.42 ЦПК України (яку виключено  на  підставі Закону N  2453-VI  (  2453-17  )  від  07.07.2010 р.) недоречні у зв’язку з тим, що згідно ч.3 ст.16 Правил адвокатської етики «доручення клієнта на надання йому адвокатом правової допомоги підлягає оформленню у формі письмової угоди про надання правової допомоги.». (ст..6,7,15 Закону України «Про адвокатуру», ст..15-17 Правила адвокатської етики).
Тому на яких підставах адвокати були ВЗАГАЛІ(!) допущені до участі в судовому процесі Судом, Суддя БагроваА.Г., НЕ ВІДОМО!. Це – ПРОТИЗАКОННІ, ПРОТИПРАВНІ дії Судді Багрової А.Г.. 
Домовленість про надання правової допомоги між мною, НовгородцевимГ.М., та адвокатом Івріною О.Л. була така: вона виконує моє доручення, надає правову допомогу, захищає вимоги позовної заяви поданої до Суду, я їй оплачую зразу 2000(дві тисячі) грн., а потім, по закінченню розгляду справи, прийняття рішення Судом на мою користь, іще 1000(одну тисячу) грн.. Адвокат Івріна О.Л.  взяти грошові кошти за надання правової допомоги в сумі 2000(дві тисячі) грн. взяла, але ніякої розписки в отриманні грошових коштів мені НЕ видала. 
Тепер для мене таке ставлення до оформлення правовідносин зі мною, НовгородцевимГ.М. АДВОКАТОМ(!)  Івріною О.Л. зрозуміло: при НЕ оформлених, у відповідності до вимог чинного законодавства, договірних відношеннях, простіше «кинути» свого клієнта.  Спочатку НЕ виконувати доручення, потім ВДАВАТИ, що нібито виконуєш доручення, при цьому тільки ІНКОЛИ ходити на судове засідання, але абсолютно нічого не робити, а потім взагалі просто кинути виконувати доручення клієнта у самий відповідальний момент і при цьому НЕ нести ніякої відповідальності(ст..15-17 Правила адвокатської етики).
Суддя БагроваА.Г. , у зв’язку з такою поведінкою адвоката Івріної О.Л., не надала мені можливості замінити свого представника адвоката ІврінуО.Л. на іншого юриста. 
Як показали події саме 28.07.2011р., день прийняття рішення Судом, і як я розумію, то адвокат Івріна О.Л. розірвала угоду про надання правової допомоги укладеної між мною, НовгородцевимГ.М., та адвокатом Івріною О.Л., в односторонньому порядку, умисно залишивши мене на призволяще перед та під час судового засідання по розгляду справи за поданим мною позовом. 
Це при тому, що згідно ч.3 ст. 41 Правил адвокатської етики: «(3) У всіх випадках розірвання угоди за ініціативою адвоката він зобов’язаний попередити про це клієнта, пояснити йому причини розірвання угоди, пересвідчитись, що вони об’єктивно або суб’єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.»
Апеляційну скаргу  на прийняте рішення Судом адвокат Івріна О.Л. НЕ  підготовила.
На моє неодноразове прохання адвокат Івріна О.Л. тільки 06.09.2011р. повернула документи, матеріали по справі, незважаючи на те, що я кілька разів, після прийняття рішення Судом, просив її про це.
Грошові кошти в сумі 2000(дві тисячі) грн. мені адвокат Івріна О.Л. так і не повернула, 
вказуючи на те, що вона відпрацювала ці гроші: опитувала свідків, АЛЕ не подала до Суду клопотання про їх допит, ходила на судові засідання, інколи, АЛЕ  не подавала ні клопотань, ні доказів на підтримку вимог позовної заяви, як і взагалі НЕ звітувала мені про виконану роботу та стан розгляду справи Судом … . 
Мною отримано рішення суду від 28.07.2011р. у повному об’ємі тільки 03.08.2011р. в 15.12 годині. Тобто Суд, Суддя Багрова А.Г., проявили свою заінтересованість і в тому, щоб я отримав це рішення НЕ 28.07.2011р., а тільки в кінці шостого дня з десяти відведених на його оскарження.
В ЦПК України відсутні положення про те, що апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного рішення(ч.3ст.209, ч.1, ч.3 ст.294 ЦПК України).
Заінтересованість Суду проявилась і в тому, що цифри – номер аркушу справи,  проставляються не розбірливо, не ясно, а це вводить плутанину. Про це свідчать написи цифр номера аркушів справи:№№4,11,33,35,37,38, … .
Не дивлячись на мої неодноразові звернення з проханням дати технічний запис судового засідання, в Нікопольському міськрайонному суді так цей запис і не видали ні мені, ні моєму представнику Корякову А.І. до цього часу. Відмову у наданні технічного запису мотивують тим, що: зараз немає часу, прийдіть тоді то …, потім, коли прийдешь «тоді то …»: матеріали передані до канцелярії, потім: матеріали направлені до апеляційного суду … .

3. Викласти факти та обставини про порушення суддею: 
вимог щодо його статусу;
посадових обов‘язків;
присяги.
Вказати дані на підтвердження такої інформації, дату вчинення суддею  неправомірних дій: 
--  узгоджені дії Судді Багрової А.Г. з адвокатами на користь однієї сторони – відповідача Новгородцевої В.П. по справі №2-27/11.
-- грубе порушення Суддею Багровою А.Г.  Конституційних прав НовгородцеваГ.М.: на справедливий судовий захист.
Суд в складі: головуючого судді - Багрової А.Г., за участю позивача - Новгородцева Г.М., відповідача - Новгородцевої В.П. та представника відповідача – АДВОКАТА Коптєва С. Є., грубо порушуючи моє Конституційне право на судовий захист, на надання правової допомоги,   продовжив(!) розгляд справи за відсутності представника позивача – адвоката Івріної І.Л., РОЗГЛЯНУВ(!)  28 липня 2011 року справу за поданим мною позовом та прийняв(!!!)  рішення.
За відсутності найнятого мною адвоката, оплачених послуг адвокату за надання правової допомоги, хворий: з поганим слухом та зором, НЕ розуміючи державної мови, НЕ знаючи матеріалів справи, Я НЕ МІГ САМОСТІЙНО захищати своє порушене право в СУДІ (ст.. 19 Конституції України).
-- грубе порушення Суддею Багровою А.Г.  Конституційних прав НовгородцеваГ.М.: на надання правової допомоги.
Мене, хвору людину похилого віку, яка не розуміє державної мови, Суддя БагроваА.Г.  ПРИМУСИЛА, у самому прямому розумінні цього слова,  прийняти участь у судовому засіданні проти моєї волі, за відсутності надання мені правової допомоги, за відсутності перекладача, а найнятий мною адвокат не прийняла ніяких заходів навіть для відкладення розгляду цієї справи. Ні сама не подала заяву, ні мені нічого не сказала і я також не написав та не подав до Суду заяву про перенесення судового засідання на інший день у звязку з її хворобою та знаходженням в лікарні. Не проконсультувала адвокат Івріна ні мене, ні КоряковаА.І., щоб я самостійно здійснював захист вимог позовної заяви в судовому засіданні, але вже разом з Коряковим А.І.. Навпаки, безвідповідальне відношення до виконання мого доручення адвокатом Івріною О.Л. стало тією причиною, що  Суддя БагроваА.Г. порушила мої Конституційні права.
При наявності оплачених послуг адвоката, я залишився БЕЗ правової допомоги під час розгляду поданої мною позовної заяви. Суд розгляд справи НЕ переніс і НЕ дав мені можливості замінити адвоката Івріну О.Л. на іншого юриста. Тому навіть при виданій мною довіреності іншому юристу, я не зміг скористатися його послугами по наданню правової допомоги. 
-- На питання Судді Багрової А.Г. в судовому засіданні 28.07.2011р.: чи довіряю я суду та секретарю ?! Я, Новгородцев Г.М., зразу відповів «Ні!»… .  Але Суддя Багрова А.Г. продовжила розгляд справи не прийняв ніякого рішення, навіть не звернула на відповідь уваги.
-- В судовому засіданні 28.07.2011р. свідок Доценко А.Г. не сказав суду нічого, тільки 
повторював слова, які йому підказувала Новгородцева В.П.. Суддя БагроваА.Г. на ці підказки НЕ 
реагувала.
Як треба було мені себе вести в такому випадку коли Суддя так себе веде в судовому засіданні?! Будь ласка поясніть!
 -- Суд, Суддя Багрова А.Г. в матеріалах справи БАЧИЛА тільки те, що було вигідно для прийняття рішення на користь відповідача.
-- Суддя БагроваА.Г., з лютого 2010р. та в 2011 році по 28.07.2011р. включно, Не вимагала ні від мене, позивача, ні від адвоката надати письмовий документ: договір, угода, заключений нами, з викладенням умов надання правової допомоги, або довіреність на право представляти мої інтереси в суді. Відповідні  документи не долучені до матеріалів справи ВЗАГАЛІ ні одного з адвокатів.
Тобто маємо наяву домовленість між Суддею БагровоюА.Г. та адвокатами про розгляд справи за поданим мною позовом та прийняття рішення в інтересах відповідача і при цьому щоб я НЕ зміг стягнути нанесену мені шкоду неправомірними діями з мого представника адвоката Івріної О.Л.. 
 -- рішення суду від 28.07.2011р. мною отримано у повному об’ємі тільки 03.08.2011р. в 15.12 годині. Тобто Суд, Суддя Багрова А.Г., проявили свою заінтересованість в тому, щоб я отримав це рішення НЕ 28.07.2011р., а тільки в кінці шостого дня з десяти відведених на його оскарження. При тому, що адвокат не готувала апеляційну скаргу, а другому юристу треба час на ознайомлення з матеріалами справи. Все було підставлено так, щоб мною було пропущено строк на оскарження цього рішення!
-- Суддя Багрова А.Г.  розглядала справу на протязі півтора року, а НЕ протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.
-- Суддя БагроваА.Г. , у зв’язку з такою неправомірною поведінкою адвоката Івріної О.Л., не надала мені можливості замінити свого представника адвоката ІврінуО.Л. на іншого юриста. 
-- Суддя Багрова А.Г. у звязку з тим, що я НЕ ВОЛОДІЮ, НЕ РОЗУМІЮ державну українську мову не призначила перекладача Судом, чим поставлено мене в не рівне положення з відповідачем.
-- Суд, Суддя БагроваА.Г., ухвалою від 05.10.2009р., справа №2-3350/09 (а.с.32). ухвалив(ла): Заяву Новгородцева Г.М. про забезпечення позову вважати не поданою та повернути її позивачу (а.с.19). Копію ухвали я так і не отримав, в матеріалах справи відмітки про вручення цієї ухвали мені або моєму адвокату НЕ МАЄ, відсутні підтвердження і про направлення її мені по пошті.  
-- адвокат Івріна О.Л. неодноразово НЕ з’являлась на судові засідання, тому тільки 08.04.2011р. суд визнав неявку представника позивача – неявкою без поважних причин, а розгляд справи відкладено на 11.04.2011р., для виклику представника позивача  – а.с. 99 –12.13.01. Журнал судового засідання, справа №2-27/11.   
При цьому  суддя БагроваА.Г., виявила під час розгляду справи порушення закону, встановила причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, НЕ постановила окремої ухвали, у відповідності до ст..211 ЦПК України, та НЕ направила її колегії адвокатів Дніпропетровської області для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов …
4. Висловити прохання до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення судді (П.І.Б., назва суду) до дисциплінарної відповідальності. 
                                                  Прошу: 
1. Відкрити дисциплінарне провадження по відношенню до Судді БагровоїА.Г., здійснити перевірку вище викладених дій, бездіяльності та грубого порушення присяги судді, ч.4 ст. 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розглянути дисциплінарну справу та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
2. Шановні члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, будь ласка, виясніть у судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області БагровоїА.Г. підстави, чого саме СУДДЯ, до якої в судовому засіданні я повинен звертатися: «Ваша честь» (ст. 161  ЦПК України), НАДСМІХАЄТЬСЯ НАДІ МНОЮ, ХВОРОЮ ЛЮДИНОЮ ПОХИЛОГО ВІКУ, ЯКА НЕ ЗНАЄ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ, при цьому грубо порушує своїми діями, бездіяльністю Конституційні права на судовий захист, на правову допомогу НовгородцеваГ.М., які прямо передбачені: 
-- ст.ст.8,55,59,64,68 Конституції України. 
-- ст.ст. 2,5-11, 54, 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» .
3. Прошу поставити питання перед головою Верховного Суду України про ініціювання законодавчої ініціативи перед Верховною радою України:
-  про скасування ст.161 ЦПК України. Звернення до суду словами «Ваша честь», на цей час,  принижує ВСІХ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ, І, у першу чергу, громадянина України, якому довірено право ЗДІЙСНЮВАТИ ПРАВОСУДДЯ - СУДДЮ. 
- спростити механізм зняття з посади суддю, яка зловживає своїм службовим становищем, попирає чинне законодавство, присягу при здійсненні правосуддя.
-  про внесення змін, доповнень до чинного законодавства положень про відшкодування матеріальної та моральної шкоди Державою Україна з Державного бюджету за: 
-- постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного любого(проміжного, кінцевого) рішення, ухвали або постанови,
-- у разі відміни або скасування  прийнятого суддею рішення апеляційним судом, яке явно прийнято в інтересах однієї сторони без урахувань матеріалів справи, з грубим порушенням чинного законодавства, 
-- за порушення строків розгляду цивільних справ передбачених ст.157 ЦПК України незалежно від причин(за виключенням призначення та проведення експертизи, виконання окремого доручення іншим судом, направлення запитів про надання інформації), 
-- навмисне порушення закону чи несумлінне його виконання, якщо це призвело до тяганини при розгляді справи й обмежило права і законні інтереси громадян, 
-- в інших подібних випадках дій, бездіяльності судді під час розгляду справи .
-- ч.1 ст. 294 ЦПК України викласти в редакції: 1. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 209 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного рішення.
-- збільшити відповідальність свідків, потерпілих, експертів, …, ч.1 ст. 384 КК України, збільшивши кару: позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років. 
-- всі правовідносини між адвокатом та його клієнтом, які розписані в Правилах адвокатської етики викласти в Законі України «Про адвокатуру».

Засвідчити особистим підписом обізнаність заявника щодо правових наслідків за  подання недостовірних відомостей стосовно судді.                    ______________  Г.М.Новгородцев

 Всі відомості, подані у цій заяві є правдивими, і я обізнаний з тим, що у випадку поширення мною неправдивої інформації я можу бути притягнутим до встановленої законом відповідальності.   
    
Додаток, копії судових рішень та інших документів, які підтверджують викладені у скарзі (заяві) факти:
копія рішення;
копія  позовної заяви з додатками.


Прошу розглянути подану мною скаргу, прийняти рішення та повідомити мене, НовгородцеваГ.М., у письмовій формі, у встановлені чинним законодавством строки.
 

Дата     19.09.2011р.                                                 _______________________  Г.М.Новгородцев


                                                                     Вища кваліфікаційна комісія адвокатури                                                    
                                                                     при Кабінеті Міністрів України
                                                         04053,  м. Київ, вул. Артема, 10,  тел.факс  272-11-07

                                                                      Новгородцев Георгій Михайлович,
                                                                      зареєстрований: 53200, Дніпропетровська обл.   
                                                                      Нікопольський  р-н, с.Путіловкана цей  час проживаю:  
                                                                      53200, м. Нікополь, вул. 
                                                                 Скарга
Мною в квітні 2009 року до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, далі Суд, було подано позовну заяву до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності - справа № 2-27/11.  
Представляла мої інтереси під час розгляду поданого мною позову, на протязі більше року, адвокат Івріна Олена Львівна(а.с. 39,40,…, справа № 2-27/11).
Згідно ч.1, ч.4, ч.5 ст..20 Правил адвокатської етики: «(1) Приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості по його виконанню і зобов’язаний відмовитись від прийняття доручення, якщо є розумно достатні підстави вважати, що стосовно даного доручення норми цих Правил, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути адвокатом дотримані.»
(4) До підписання угоди про надання правової допомоги у справі, що підлягає судовому розгляду, адвокат повинен з’ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта.
(5) Адвокат не повинен приймати доручення на виконання дій, що виходять за межі його професійних прав та обов’язків.»
Згідно ч.4 ст..21 Правил адвокатської етики: «(4) Адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необгрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків.»
АЛЕ адвокат ІврінаО.Л. не відмовилась від мого доручення і з самого початку завірила, що позовні вимоги законні та обґрунтовані та отримала грошові кошти від мене і навіть приходила інколи на судові засідання, і тільки потім, в квітні 2011р. почала говорити про те, що справа програна.
Я розумію, що згідно ч.1. ст..10 Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 року N 2887-XII: «Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність…».
Я розумію вимоги ч.6 статті 5, інших статтей Правил адвокатської етики, що  «(6) Адвокат не повинен при виконанні доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб стосовно змісту, форм, методів, послідовності і часу здійснення його професійних прав і обов’язків, якщо вони суперечать його власній уяві про оптимальний варіант виконання доручення клієнта.» АЛЕ!
Адвокат Івріна О.Л. добросовісно до виконання мого доручення НЕ відносилась з самого початку наших правовідносин, що є грубим порушенням ст.ст.5-7,10,11,15-17,20-22 Правил адвокатської етики,  та стало причиною того, що Суд в позові Новгородцева Георгія Михайловича до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності відмовив повністю.
Після ознайомлення з матеріалами справи, 03.08.2011р., МНОЮ встановлено, що: 
--- адвокат Івріна О.Л. взагалі не готувалась до захисту позовних вимог поданого мною позову на протязі всього часу захисту моїх інтересів. Нею особисто НЕ подано ні одного адвокатського запиту з проханням надати матеріали організаціями, установами, підприємствами, НЕ заявлено до Суду ні одного клопотання з проханням допитати свідків в судовому засіданні, витребувати інформацію з організації, вона НЕ шукала докази на спростування доказів наданих Суду стороною відповідача.
--- адвокат Івріна О.Л. постійно шукала різні причини, щоб тільки не вести мою справу в Суді та не приймати участь в судових засіданнях (ст..32 Правила адвокатської етики). 
--- Суду відомо про те, що я НЕ ВОЛОДІЮ, НЕ РОЗУМІЮ державну українську мову: - відкладено розгляд справи за відсутності перекладача (а.с.37 Журнал судового засідання від 07.12.2009р.., справа №2-3350/09)  та на підставі Ухвали від 16.04.2010р. (а.с.42, справа №2-27/11), було перенесено розгляд справи у звязку з тим, що: - потрібен перекладач Новгородцеву Г.М..  Але перекладача мені так і не було призначено Судом, чим поставлено мене в не рівне положення з відповідачем.
Незважаючи на обіцянку знайти перекладача адвокат  Івріна О.Л.: 
- перед самим судовим засіданням в 2010 році поставила до відому  і мене, і суд, що перекладача НЕ ЗНАЙШЛА(ст..32Правила адвокатської етики).
- не настояла на призначені мені перекладача Судом.
- сама адвокат  Івріна О.Л. також не здійснювала для мене переклад з української мови на російську в процесі судового засідання в повному об’ємі  та так щоб мені було все зрозуміло. 
Судові засідання на протязі всього часу розгляду справи за поданим мною позовом проводились, але я нічого не розумів з усього того, що відбувалося в залі судового засідання. При цьому адвокат Івріна О.Л. не вважала за потрібне пояснювати хід судового засідання та прийняті рішення Судом та що і як треба зробити, щоб захисти позовні вимоги. 
Тобто адвокат Івріна О.Л. грубо порушила моє право на справедливий суд, на ефективний засіб юридичного захисту.( ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 4 листопада 1950 року, ст.2,6-12,54,55,… Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Закон України «Про адвокатуру», Правила адвокатської етики)
--- Мною, Новгородцевим Г.М., подано до суду заяву від 05.10.2009р., вх.№22294(а.с.19), про накладення арешту на квартиру. В ухвалі від 05.10.2009р., справа №2-3350/09 (а.с.32). зазначено що: у відповідності до п.3ч.2 ст.152 ЦПК України мною, Новгородцевим Г.М., не додано до цієї заяви: ідентифікаційний номер та копію свого паспорта, а тому Суд і ухвалив: Заяву Новгородцева Г.М. про забезпечення позову вважати не поданою та повернути її позивачу. 
В самій ухвалі вказано: «Копію Ухвали направити Новгородцеву Георгію Михайловичу». При цьому сама подана мною заява підшита до матеріалів справи(а.с.19). Копію ухвали я так і не отримав, в матеріалах справи відмітки про вручення цієї ухвали мені або моєму адвокату НЕ МАЄ, відсутні підтвердження і про направлення її мені по пошті.  
Маючи адвоката я не знайомився з матеріалами справи, а тому і не знав про наявність цієї ухвали, я вважав, що арешт судом на спірну квартиру накладено відповідно до поданої мною заяви.
Знаючи матеріали справи адвокат Івріна О.Л. не вказала мені на наявність в матеріалах справи цієї ухвали суду та на відмову Суду у заявленому клопотанні про накладення арешту, НЕ отримала копію цієї ухвали, НЕ прийняла заходи по направленню вдруге заяви про забезпечення позову з доданими копіями  ідентифікаційного номеру та мого паспорту сама, ні мене не поставила до відому про те, що, та як, треба зробити аби накласти арешт на спірну квартиру. Адвокат Івріна О.Л. НЕ виконувала моє доручення, правової допомоги мені НЕ надавала.
--- Ні Суд, по клопотанню адвоката Івріної О.Л., ні сама адвокат Івріна О.Л. на підставі ст..6 Закону України «Про адвокатуру»,  так і не затребували епікріз з поліклінік міських лікарень про стан мого здоров’я, про те, що я не бачу на одне око, а другим бачу тільки частково, що у мене поганий слух – я погано чую та НЕ ДОЛУЧИЛА до матеріалів справи(ст..6,15 Закону України «Про адвокатуру», ст..32 Правила адвокатської етики). 
--- адвокат Івріна О.Л. неодноразово НЕ з’являлась на судові засідання, тому 08.04.2011р. суд визнав неявку представника позивача – неявкою без поважних причин, а розгляд справи відкладено на 11.04.2011р., для виклику представника позивача  – а.с. 99 –12.13.01. Журнал судового засідання, справа №2-27/11.   
--- Адвокат Івріна О.Л. НЕ готувалась до судових засідань, НЕ подала клопотання по допиту у якості свідків навіть тих громадян, які самі виявляли бажання прийти в суд і дати свідчення по суті справи.
В матеріалах справи №2-27/11 на аркуші 10 є заява від 30.03.2009р.. Цією заявою громадяни, вісім чоловік, вже почали свідчити Суду в моїх, Новгородцева Г.М.,  інтересах, але адвокатом Івріною О.Л. НЕ було подано клопотання про допит їх як свідків, у відповідності до вимог чинного законодавства, в судовому засіданні. 
--- Адвокат Івріна І.Л. у категоричній формі відмовляла свідкам, які намагалися зв’язатися з нею по телефону, з бажанням виступити в судовому засіданні та дати свідчення на захист моїх порушених прав. 
--- Адвокат Івріна І.Л. відмовлялась і від послуг громадян, які самостійно приходили до суду, стояли біля зали судового засідання і просили адвоката Івріну О.Л. заявити клопотання про допит їх у якості свідків.
--- З громадянами: ШвидкоюВ.І., КреховецькимІ.М., Швидкою Г.І., Дядькиною З.Г., ПавловимВ.М. , … переговорити переговорила,  залишилась задоволена їх відповідями, але НЕ подала клопотання про допит їх у якості свідків в судовому засіданні (ст..5,6,15 Закону України «Про адвокатуру», ст..6,7,10,11,29,32 Правила адвокатської етики). 
--- Адвокат ІврінаО.Л., будучі присутньою в судовому засіданні 21.10.2010р., а.с.54-57, справа №2-1246/10, належним чином не реагувала на дії ВІДПОВІДАЧА та його представника адвоката Коптєва С.Є., Суду по направленню запиту про надання відповідних документів до  різних організацій, установ: КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», відділу РАЦС по місту Нікополю НМРУЮ Дніпропетровської області, сектора громадянства і реєстрації фізичних осіб Нікопольського  МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) МВС України в Дніпропетровській області, Голові Кіровської сільської ради ФетісовуВ.А., Нікопольського ВРЕР ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області, Голові Авто гаражного кооперативу «Світлофор».
Адвокат ІврінаО.Л. НЕ узгодила дії зі мною, НовгородцевимГ.М., і САМА не прийняла заходи по збиранню доказів на підтвердження вимог позовної заяви у зв’язку з направленням Судом відповідних запитів.
В березні 2011 року адвокатом Коптєвим С.Є. було подано заяву від 17.03.2011р., вх.. №10536/11, справа №2-27/11, з проханням відкласти розгляд справи «в связи с болезнью представителя».
Адвокат ІврінаО.Л., НЕ була присутньою в судовому засіданні 18.03.2011р., про що свідчить Протокол судового засідання, справа №2-27/11,(а.с.80), але належним чином не відреагувала на дії Суду по зобов’язанню та витребуванню відповідних документів з різних організацій, установ ПОВТОРНО … (а.с.80-82 – Ухвала від 18.03.2011р. , справа №2-27/11). Ця ухвала Суду від 18.03.2011р. в цей же день направлена для виконання – а.с.84,85,86,87,88. Поштові повідомлення про вручення поштового відправлення долучені до матеріалів справи: - а.с.89,90,92,94,95,106.
Маємо те, що Суд з адвокатом Коптєвим С.Є., якого також не було на судовому засіданні,  діяли у відповідності до вимог чинного законодавства, а адвокат Івріна О.Л., з оплаченим мною, НовгородцевимГ.М.,  дорученням по наданню правових послуг, БЕЗДІЯЛА. Адвокат ІврінаО.Л. БЕЗДІЯЛА на користь другої сторони.
--- Адвокат Івріна О.Л. НІ ОДНОГО РАЗУ не ставила мене, за весь час надання правової допомоги, до відому про хід виконання доручення. Тому я взагалі не мав ніякої уяви про хід розгляду справи Судом, про запити, які надіслані Судом до різних організацій, установ та отримані від них відповіді. Не маючи відповідної інформації про стан справи я не міг приймати обгрунтовані рішення та САМОСТІЙНО збирати докази на спростування наданих суду відповідей ПОСАДОВИХ ОСІБ (а.с. 102 - відповідь від 30.03.2011р., № 188, сільського голови П.Бєлінського, до Суду вх.. №1551, 08.04.2011р., а.с. 121 - Довідка №85 від 1.11.2010 р. КП «ЖЕК-10, а.с. 123 - відповідь від  листопада 2010р., № 519, сільського голови П.Бєлінського БЕЗ належної реєстрації через канцелярію суду, … ). (ст..31Правила адвокатської етики).
--- адвокат Івріна О.Л. в квітні 2011 року, мотивуючи тим, що я не можу в судовому засіданні говорити зрозуміло, що ми у зв’язку з цим можемо програти справу, сказала мені знайти собі, громадянина, який би в судовому засіданні давав пояснення Суду замісто мене, Новгородцева Г.М., а не вона, адвокат ІврінаО.Л.. При цьому вона мені, після розмов з свідками,  сказала щоб мої інтереси представляла саме Дядькина З.Г.,  яку я поважаю, яка може адекватно реагувати на хід подій в судовому засіданні. Але Дядькина З.Г. відмовилась у зв’язку з зайнятістю.  
Я знайшов таку людину, у нотаріуса оформили довіреність від 09 червня 2011р. на право представляти мої інтереси. Про цю людину я сказав адвокату Івріній О.Л., Але вона заявила мені, що працювати з Коряковим А.І. не буде і якщо він, Коряков А.І., вступить у справу, то Івріна взагалі відмовиться надавати мені правову допомогу … .   
Оплата мною двох тисяч гривень за надання правових послуг адвокату Івріній О.Л., її участь у справі на протязі більше року, її відмова від спільної роботи з Коряковим А.І. по захисту моїх інтересів в судовому засіданні, якому я не платив нічого,  саме це стало тією причиною, що я вимушений був особисто заборонити Корякову А.І. ознайомлюватися з матеріалами справи згідно поданої ним до Суду 10.06.2011р. заяви від 09.06.2011 року, вх.. № 19922/11 , і з якими він, на моє прохання, ознайомився ТІЛЬКИ 03.08.2011р., тобто вже після прийняття рішення судом, після того, як зі мною так поступила адвокат Івріна О.Л.. а.с.110-111.  
Наскільки я розумію, то ця добросовісна людина повинна була бути присутня в залі судового засідання моїм офіційним представником. Таким чином змову між суддею та адвокатами сторін було б перекладено саме на мою добросовісну знайому, на її не розумінням всього того що відбувається в залі судового засідання, на поставлення її, як і мене, перед фактом наявності всіх тих «доказів», які зібрані Судом, Суддею БагровоюА.Г., та адвокатом КоптєвимС.Є..
Іншу добросовісну людину для представлення в судовому засіданні мене та моїх інтересів мені так і не було надано можливості знайти.
Наскільки я розумію то адвокат ІврінаО.Л. всі негаразди з прийняттям рішення не на мою користь хотіла перекласти саме на добре знайому мені людину, але для цього КоряковА.І. не підходив.  
Я вважаю, що саме у зв’язку з видачею довіреності саме Корякову А.І. так швидко і було закінчено розгляд цієї справи. Суддя БагроваА.Г., адвокати Івріна О.Л. та КоптєвС.Є. боялися що їх задум буде поломано.
--- На 28 липня 2011 року було призначено розгляд справи. Адвокат Івріна О.Л. на протязі неділі перед судовим засіданням знаходилась на лікуванні і, незважаючи на мої неодноразові прохання, НЕ ставила мене до відомому про те прийде чи не прийде вона на судове засідання і як взагалі бути з проведенням судового засідання у зв’язку з її хворобою. 
Не давала вона будь якої зрозумілої відповіді і моїм свідкам, які також до неї НЕ ОДНОРАЗОВО дзвонили. 
28 липня 2011 року я, разом з двома свідками, прийшов до Суду на призначений час. 
Представник позивача – АДВОКАТ Івріна І.Л. в цей день, як вона пояснила по телефону: в міській лікарні «лежала під капельницею», а тому на судове засідання так і не з’явилась.  
Під час судового засідання про стан здоров’я та місце знаходження представника позивача адвоката Івріної І.Л. мною було поставлено до відому Суд, Суддю Багрову А.Г.. 
Суддя Багрова А.Г. запитала мене чи не проти Ви щоб почати розгляд справи, я їй відповів: я то не проти, але не має адвоката Івріної, «я ж ей деньги заплатил…» . Суддя Багрова А.Г. на це мені сказала: скількі може так продовжуватися цей суд?! Івріна не приходить і кожний раз зриває судове засідання … .
 Грубо порушуючи моє Конституційне право на судовий захист, на надання правової допомоги,  Суд в складі: головуючого судді - Багрової А.Г., за участю позивача - Новгородцева Г.М., відповідача - Новгородцевої В.П. та представника відповідача – АДВОКАТА Коптєва С. Є. продовжив(!) розгляд справи за відсутності представника позивача – адвоката Івріної І.Л., РОЗГЛЯНУВ(!)  28 липня 2011 року справу за поданим мною позовом та прийняв(!!!)  рішення.
За відсутності найнятого мною адвоката, оплачених послуг адвокату за надання правової допомоги, хворий: з поганим слухом та зором, НЕ розуміючи державної мови, НЕ знаючи матеріалів справи, Я НЕ МІГ САМОСТІЙНО захищати своє порушене право в СУДІ (ст.. 19 Конституції України). Адвокатом  було кинуто мене на «произвол судьби».
Да, дійсно, на судові засідання адвокат Івріна О.Л. не кожного разу і приходила: могла прийти, а могла і не прийти. АЛЕ! 
Незважаючи на таке безвідповідальне відношення адвоката до виконання мого доручення про надання правової допомоги Держава Україна ГАРАНТУЄ мені, її громадянину, право на захист свого порушеного права в СУДІ (ст.ст.3,8, 9,19,21,24,28,55,59,64,68 Конституції України, ст. 6,13 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 4 листопада 1950 року,  ст. 1,2,7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). 
Згідно ст.. 68 Конституції України:  Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. 
Мене, хвору людину похилого віку, яка не розуміє державної мови, Суддя БагроваА.Г.  ПРИМУСИЛА, у самому прямому розумінні цього слова,  прийняти участь у судовому засіданні проти моєї волі, за відсутності надання мені правової допомоги, за відсутності перекладача, а найнятий мною адвокат не прийняла ніяких заходів навіть для відкладення розгляду цієї справи. Ні сама не подала заяву, ні мені нічого не сказала і я також не написав та не подав до Суду заяву про перенесення судового засідання на інший день у звязку з її хворобою та знаходженням в лікарні. Не проконсультувала адвокат Івріна ні мене, ні КоряковаА.І., щоб я самостійно здійснював захист вимог позовної заяви в судовому засіданні, але вже разом з Коряковим А.І.. Навпаки, безвідповідальне відношення до виконання мого доручення адвокатом Івріною О.Л. стало тією причиною, що  Суддя БагроваА.Г. порушила мої Конституційні права.
При наявності оплачених послуг адвоката, я залишився БЕЗ правової допомоги під час розгляду поданої мною позовної заяви. Суд розгляд справи НЕ переніс і НЕ дав мені можливості замінити адвоката Івріну О.Л. на іншого юриста. Тому навіть при виданій мною довіреності іншому юристу, я не зміг скористатися його послугами по наданню правової допомоги. 
Потім, коли я звертався з проханням повернути мені грошові кошти,  адвокат Івріна О.Л. неодноразово казала, «Ви ж сами дали согласие на рассмотрение дела, продолжение судебного заседания в моё отсутствие. Почему же Ви сейчас кого то вините в том, что суд принял такое решение?!»   
--- Рішення Суду: «В судовому засіданні встановлено, що позивач Новгородцев Георгій Михайлович та відповідач Новгородцева Вікторія Петрівна перебували в зареєстрованому шлюбі з 1991 року (а.с.120) та розірвали шлюб 17 серпня 1995 року згідно спільної заяви від 06 липня 1995 року №93 поданої до Відділу РАЦС (а.с.93) і отримали свідоцтва про розірвання шлюбу : Новгородцев Г.М.- серія 1-КИ № 031276, Новгородцева В.П.-серія 1- КИ№ 031277.
Після розірвання шлюбу Новгородцев Г.М. не звертався з позовом до відповідачки про поділ майна.»
Під час складення в 2008 році позовної заяви про поділ спільно нажитого майна, у зв’язку з тим, що Новгородцева В.П., відмовилась дати копію свідоцтва про шлюб, адвокат Дятлов направив мене до РАЦСу отримати дублікат цього свідоцтва. Саме під час цього звернення мною і було встановлено, що між мною та НовгородцевоюВ.П. шлюб розірвано в 1995 році. 
Тому я, Новгородцев Г.М., отримав свідоцтво про розірвання шлюбу не повторно, а вперший раз тільки в 2008 році. 
Про таке становище з розірванням шлюбу достеменно відомо і адвокату Івріній О.Л.. Але  адвокат Івріна О.Л. пообіцяти пообіцяла зайнятися цим питанням, але так ніяких дій для спростування відповіді від 01.04.2011р. №758/02-19, вх..1447 від 01.04.2011р., а.с.93, для встановлення істини, не прийняла: ні адвокатських запитів, ні будь яких письмових доказів, свідчень не знайшла, не підготувала та не направила скаргу прокурору з проханням провести перевірку та на підставі отриманих матеріалів винних притягти до КРИМІНАЛЬНОЇ відповідальності.
--- Прописка, реєстрація мені потрібна була для отримання пенсії по місцю проживання у відповідності до вимог ст.85 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Коли стала можливість отримання пенсії по банківській картці, я перевів отримання пенсії на банківську картку. Більше мені реєстрація по місцю проживання для отримання пенсії стала не потрібною.
Адвокат Івріна О.Л. НЕ спромоглася заявити клопотання Суду про долучення до матеріалів справи копію паспорта самої Новгородцевої В.П., а тому Суд так і НЕ встановив коли саме до її паспорту внесено запис про розірвання шлюбу. 
Саме одностороннє розірвання шлюбу Новгородцевою В.П. стало тією причиною, що 
Новгородцева В.П. і знаходила всілякі причини про відмову зареєструвати мене, Новгородцева Г.М., по місцю її проживання, в нашій, придбаній на спільні кошти, квартирі, запевняючи мене, що не дає згоди, не хоче мене прописати в цій квартирі саме її син.  
Новгородцевій В.П. треба було щоб пройшов час і я пропустив строк позовної давності та не подав заяву про розділ майна спільно нажитого … . 
Адвокат Івріна О.Л. не заявила клопотання про надання суду матеріалів про розірвання шлюбу в 1995 році РАГСом та долучення їх належно завірених фотокопій до матеріалів справи.
Адвокат Івріна О.Л. адвокатський запит сама  НЕ направила та НЕ заявила клопотання в суді, а тому Судом НЕ затребувані матеріали з міліції, які стали підставою для заміни паспорту старого зразку на паспорт нового зразку як мені НовгордцевуГ.М., так і НовгордцевійВ.П.. Але саме ця інформація б і пролила світло на події, які відбувалися зі мною, НовгородцевимГ.М., та пов’язані з моєю «реєстрацією» по різних адресах на протязі з 1995 по 2008 рік. 
В рішенні суду вказано: «Як вбачається з матеріалів справи, копії паспорту, після розірвання шлюбу Новгородцев Г.М. проживав в м. Нікополі по вулиці Герцона,3 до 2000 року, потім в м. Нікополі по вулиці Першотравневій, 26 в гуртожитку з 2002 по 2004 рік, що підтверджено також довідкою начальника КП «ЖЕК – 10», а потім в с. Путилівка по вулиці Чапаєва, 13, Нікопольського району з червня 2003 року, що підтверджено також довідкою Новософіївської сільської ради та письмовими поясненнями Безкоровайної Н.М., що є власницею будинку. (а.с. 52-53,102,121,122,123).» Де: а.с. 52-53 - копія паспорта Новгородцева Г.М., а.с. 102 - відповідь від 30.03.2011р., № 188, сільського голови П.Бєлінського, до Суду вх.. №1551, 08.04.2011р., а.с. 121 - Довідка №85 від 1.11.2010 р. КП «ЖЕК-10, а.с. 122 – адвокатський запит №21 зав. юр. консультації Маглиш Л.А. з письмовими поясненнями Бескоровайної Н.М., а.с. 123 - відповідь від  листопада 2010р., № 519, сільського голови П.Бєлінського БЕЗ належної реєстрації через канцелярію суду.
За реєстрацію в м. Нікополі по вулиці Герцона,3, я повинен був людям похилого віку привозити на автомобілі: харчі, ліки, возив їх в лікарню … тощо. Саме ці власники квартири отримували за мене пенсію, я їм довіряв, поштар їм для мене її видавала. Саме з-за скандалу, який вчинила Новгородцева В.П., я і вимушений був  з цієї адреси виписатися. Прописку, але НЕ проживання за цією адресою підтверджує голова квартального комітету, яким видано мені Довідку №23 від 24.08.2011р. : «Видана гр. Новгородцеву Георгию Михайловичу В том, что он действительно был зарегистрирован но не проживал с 1997 года по 2000 год по адресу: гор. Никополь, ул. Герцена, 3». 
Тобто вже після прийняття рішення судом, цю довідку я отримав сам без будь якого адвокатського запиту. Адвокат Івріна О.Л. не спромоглася отримати таку довідку сама маючи надані ст..6 Закону України «Про адвокатуру» відповідні права.
У зв’язку зі зняттям з реєстрації з вул..Герцона в м.Нікополі та відмовою зареєструвати в нашій спільно придбаній квартирі, саме Новгородцева В.П. домовлялась про реєстрацію мене то в гуртожитку, то  в с.Путіловка, вул..Чапаєва, 13, у Бескоровайної Н.М., за що я, Новгородцев Г.М., вимушений був «відпрацьовувати» таку «реєстрацію» виконуючи різну роботу по місцю своєї реєстрації. 
На те, що я НЕ проживав в гуртожитку вказує і в Рішенні від 28.07.2011р. Суд, Суддя Багрова А.Г.: «Новгородцев Г.М. проживав в м. Нікополі по вулиці Герцона,3 до 2000 року, потім в м. Нікополі по вулиці Першотравневій, 26 в гуртожитку з 2002 по 2004 рік, що підтверджено також довідкою начальника КП «ЖЕК – 10», а потім в с. Путилівка по вулиці Чапаєва, 13, Нікопольського району з червня 2003 року, …».  Таким твердженням Суд ВСТАНОВИВ(!), що я дійсно НЕ проживав в гуртожитку з червня 2003 року в м. Нікополі по вулиці Першотравневій, 26,  а в довідці начальник КП «ЖЕК-10» надав Суду неправдиву інформацію. 
Довідку №85 від 1.11.2010р., а.с.121, адвокатом КоптєвимС.Є., подано в судовому засіданні саме 28.07.2011р.. В цій довідці вказано на те, що Новгородцев Георгий Михайлович, 1940 г.р., проживає з родиною у складі 1 чол. в буд. 26 по вул..Первомайськой, был прописан и проживал с 08.10.2002 года по 23.09.2004 г. выписан в с.Путиловка Никопольского района.» . В цій довідці внесено зміну  тексту, який був спочатку, на що  вказує замазування коректором і написання тексту «был прописан и проживал». 
Я не юрист, зразу осмислити, зрозуміти смисл поданих для долучення  до матеріалів справи документів адвокатом КоптєвимС.Є. НЕ зміг. 
Я погано бачу, я в судовому засіданні не помітив зроблене виправлення в цій довідці. Без надання правової допомоги я не зміг з орієнтуватися і НЕ заявив клопотання до Суду про вилучення як доказ Довідку№85. Я  НЕ заявив клопотання про допит у якості свідків посадових осіб, які підписали цю Довідку, а саме: начальника КП «ЖЕК-10» Осадчого В.А., паспортиста та бухгалтера та посадових осіб самого гуртожитку. 
Додатково до цієї Довідки №85 начальником КП «ЖЕК-10» Осадчим В.А., паспортистом та бухгалтером,  посадовими особами  самого гуртожитку НЕ дано і пояснень як свідків в судовому засіданні, ні письмово. 
На адвокатському запиту №21 зав. юр. консультації Маглиш Л.А.  на адресу «Голове Кировского сельского совета Никопольского района» є письмові пояснення Бескоровайної Н.М., а.с. 122. Цей адвокатський запит надав суду також адвокат Коптєв С.Є.. 
Бескоровайна Н.М. пише: «Стверджую, що в червні 2003 року приїхав Новгородцев Григорій Михайлович проживав до липня 2005 року. Проживав в с.Путіловка,  Чапаєва, 13. …» - Такі твердження не відповідають дійсності. Я  Новгородцев Георгій Михайлович, а не Григорій, як це стверджує(!) Бескоровайна Н.М.. По-друге, в Довідці №85 начальник КП «ЖЕК-10» Осадчий В.А., паспортист та бухгалтер теж СТВЕРДЖУЮТЬ, що « … был прописан и проживал с 08.10.2002 года по 23.09.2004 г.». Я не юрист з таким досвідом роботи, як адвокат Івріна О.Л., тому я і не зміг в судовому засіданні довести Суду, що надані Суду письмові докази адвокатом КоптєвимС.Є. з неправдивою інформацією, що Бескоровайна Н.М. дає Суду неправдиві свідчення.
Весь цей час я проживав разом з Новгородцевою В.П. по її місцю проживання, що хотіли засвідчити громадяни як свідки, але адвокат ІврінаО.Л. не заявила клопотання до суду про їх допит!
Це не зроблено адвокатом ІвріноюО.Л. НІ  подачею клопотання до Суду під час судового засідання(до судового засідання 28.07.2011р.), НІ направленням адвокатського запиту з проханням дати відповідну інформацію до посадових осіб гуртожитку та НЕ долучено до матеріалів справи! 
Не правду в своїх: відповіді від 11.2010р. №519, а.с. 123, та відповіді від 30.03.2011р. № 188, а.с.102, вх.. №1551, 08.04.2011р., вказав і сільський голова П.Бєлінський: «За даною адресою не проживає з липня 2005 року.» Тобто з відповіді сільського голови П.Бєлінського виходить, що я там проживав до «липня 2005 року.», але невідомо з якого часу. 
Але  адвокат Івріна О.Л., достовірно знаючи з квітня 2011р. про такі відповіді сільського голови, про їх наявність в матеріалах справи, НЕ заявила клопотання про допит у якості свідка сільського голову П.Бєлінського та надання ним Суду, Судді БагровійА.Г., копії належно завірених документів, які стали підставою для надання Суду саме таких довідок, НЕ прийняла заходи по пошуку доказів та свідків відпрацювання такої «реєстрації».  Адвокат Івріна О.Л. не подала позов до Новософіївської сільської ради про відзив відповідей від 11.2010, №558, а.с. 123,  та відповіді від 30.03.2011р. №182, як такі в яких викладено неправдиву інформацію та не стягнуто нанесену цими відповідями мені, НовгородцевуГ.М., моральну шкоду. 
 Адвокат Івріна О.Л. і сама не направила адвокатський запит до сільського голови П.Бєлінського з проханням надати копії належно завірених документів на підставі яких ним, сільським головою, видано ці довідки Суду.
--- В рішенні суду вказано: «Новгородцева В.П. проживала до 1998 року в квартирі 47 по вулиці Дружби в м. Нікополі, яку продала 12.10.1998 року та придбала 16.11.1998 року житловий будинок № 3 по вулиці Гагаріна в с. Камянське.(а.с.91) Ствердження позивача, що він із відповідачкою проживав в с. Камянському свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли та спростовуються вище вказаними доказами (а.с. 52-53,102,121,122,123).». 
Я не одноразово просив адвоката Івріну О.Л. заявити клопотання про допит у якості свідків: Демідченко Л.Д., СудаковуР.І., Кравченко Г.Я., Батуріну Л.В., Дядькину З.Г., Курган І.Д., …, які давали згоду виступити в Суді. Але клопотання до Суду про їх допит як свідків так і не було нею подано. Мною взято письмове  свідчення у цих свідків, але вже після прийняття рішення Судом - 03.08.2011р.. Ці свідки стверджують, Довідка від 04.08.2011р.: «заверяем о том, что Новгородцев Георгий Михайлович проживал с Новгородцевой Викторией Петровной по ул. Дружбы дом 28, кВ.47.» з 1989 г. по 1998г.. 
Не за слуханням цих свідків в судовому засіданні НЕ підтвердили у судовому засіданні спільне проживання та заняття підприємницькою діяльністю НовгородцеваГ.М.  з  Новгородцевою В.П. і особливо три роки, з 1995 по 1998 рік, після «розірвання» шлюбу .  
Про те, що Суд стверджує: « із відповідачкою проживав в с. Камянському свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли» це так «добре» працювала адвокат Івріна О.Л., яка НЕ шукала докази по справі та НЕ доповідала мені про хід справи. 
Мною взято письмово  тільки одне свідчення у одного свідка, але вже після прийняття рішення Судом - 03.08.2011р.. Це свідчення Коденко Володимира Даниловича від 03 серпня 2011р. про те, що: «Новгородцев Г.М. проживал с Новгородцевой Викторией Петровной с 1998 года по 2004 год в селе Камянское по улице Гагарина, №3 Никопольского района». Його підпис завірено секретарем виконкому Придніпровської сільської ради Л.Щербина 03.08.2011р.. 
--- В рішенні суду вказано: «Свідок Доценко А.Г., що купував житловий будинок №3 по вулиці Гагаріна в с. Камянське 23.11.2004 року(а.с. 126-127), засвідчив, що будинок продавала Новгородцева В.П., а позивача Новгородцева Г.М. він вперше бачить.».
В судовому засіданні 28.07.2011р. свідок Доценко А.Г. не сказав суду нічого, тільки повторював слова, які йому підказувала Новгородцева В.П.. Суддя БагроваА.Г. на ці підказки НЕ реагувала.
Під час судового засідання я не зміг, НІ як юрист, НІ як адвокат з багаторічним стажем, яким є Івріна О.Л., професійно задавати питання свідку та не зміг показати Суду, що цей свідок каже неправду, незважаючи на те, що підписав клятву та його попереджено про відповідальність у відповідності до вимог кримінального законодавства. 
--- В рішенні суду вказано: «… Новгородцева В.П. купила квартиру 18 по вулиці Микитинській , буд. 55 в м. Нікополі (а.с.91,128). В зазначеній квартирі вона робила ремонт із своїм співмешканцем Косинським Миколою Івановичем, з яким проживала більше року в житловому будинку № 3 по вулиці Гагаріна в с Камянське, з ним же перевозила речі та вселялась.» 
Свідок Косинський М.І. в судовому засіданні давав пояснення та відповідав на питання невпевнено, не знав адресу свого проживання з Новгородцевою В.П., він не знав навіть як звати Новгородцеву В.П., яка йому постійно підказувала з місця під час судового засідання. На ці підказування Суддя БагроваА.Г., не звертала уваги. 
Свідок, подруга НовгородцевоїВ.П., по цьому питанню дала неправдиві свідчення.
Під час судового засідання я не зміг, НІ як юрист, НІ як адвокат з багаторічним стажем, яким є Івріна О.Л., професійно задавати питання свідку та не зміг показати Суду, що цей свідок каже неправду. 
Суд, Суддя Багрова А.Г., під час судового засідання та прийняття рішення, не взято до уваги те, що в самих матеріалах справи є Заявление 30.03.2009р., а.с.10. Адвокат Івріна О.Л. не подала до Суду на протязі півтора року та не заявила клопотання про допит у якості свідків в судовому засіданні громадян: Смереку О.С., КреховецькогоІ.М., ШвидкуВ.І., Швидкого І.І., Швидку Г.І., ШвидкуН.І.,  Дядькину З.Г., Павлова В.М.. Саме ці громадяни стверджують: «свидетельствуем о том, что Новгородцев Георгий Михайлович проживал в нашем доме по ул.Никитинская 55, в квартире 18 с гражданкой  Новгородцевой Викторией Петровной  в период с 2003 года по октябрь 2008 года».  
--- Відсутність адвоката Івріної О.Л. стало причиною того, що громадяни Одношевна О.М. та  Дядькина З.Г., які були присутні, не були заявлені клопотанням та не допитані у якості свідка в судовому засіданні, а я сам не маю навіть уяви про те, як подати до суду таке клопотання. Саме не знання мною вимог процесуального кодексу стали тією причиною, що Одношевна О.М. та  Дядькина З.Г. залишились в залі судового засідання, на неправдиві показання свідків відповідача почала робити зауваження на що суддя Багрова А.Г. відреагувала у різкій формі, закричала Одношевній О.М. та  Дядькиній З.Г.: «Встали та пішли вдвох з залу!» Після цього я, Новгородцев Г.М. залишився один на один з Судом, відповідачем та його представником-адвокатом КоптєвимС.Є.. Але про це в Журналі судового засідання, справа №2-27/11, а.с. 132-134, нічого не вказано.
--- Крім цього, Одношевна О.М. та  Дядькина З.Г., маючи на меті не залишити мене на призволяще, та все таки дати свідчення на захист моїх інтересів, знаходились в коридорі біля залу судового засідання і після того, як виступили всі свідки з сторони Новгородцевої В.П. Дядькина З.Г. зайшла до залу судового засідання, поклала свій паспорт на стіл судді Багрової А.Г., попросила «Ваша честь!» дайте мені можливість дати свідчення на захист Новгородцева Г.М.». На це Суддя Багрова А.Г. відреагувала в різкій формі та зобов’язала її вийти з залу суду. Про це в Журналі судового засідання, справа №2-27/11, а.с. 132-134, нічого також не вказано. 
Тоді як в процесі судового засідання Суддя БагроваА.Г. викликала давати свідчення свідків відповідача по клопотанню адвоката КоптєваС.Є..  Всі свідки відповідача відповідали на питання Судді БагровоїА.Г.  з підказки Новгородцевої В.П.: де, коли вони з нею проживали, деяким з них НовгородцеваВ.П. навіть підказувала своє ім’я та по батькові. Склалось таке враження, що всі ці свідки відповідача – «были ложные и малознакомые с ней люди.»
Як себе вести в цьому випадку, коли себе так веде Суддя в судовому засіданні, я взагалі собі навіть уявити не міг. Мені необхідна була правова допомога адвоката ІвріноїО.Л., але її в залі судового засідання не було:  вона була хвора та не проконсультувала як мені себе вести в судовому засіданні захищаючи свої права з іншим юристом. 
--- в рішенні суду вказано: «Ствердження позивача, що кошти , які він отримав від продажу у 1994 році успадкованої квартири 32 по вулиці В.Усова № 2 в м. Нікополі він віддав Новгородцевій В.П. для розвитку бізнесу, підтвердження не знайшли, так як з матеріалів справи вбачається, що він одразу придбав собі автомобіль та гараж, (а.с.96,97,125).» 
 Ми почали з Новгородцевою В.П. займатися підприємницькою діяльністю з серпня 1993р.. Спочатку торгувала промисловим товаром – їздили купували в м.Одесу товар і продавали в м.Нікополі. Але в 1994р. її було затримано працівниками Нікопольської ОДПІ. які зобов’язали її зареєструватися. Що і було зроблено НовгородцевоюВ.П. 20.02.1995р..
В поданій до Суду мною позовній заяві від 06.04.2009р., вх.. №8011 від 06.04.2009р., а.с. 5-6, справа №2-27/11, вказано: «В январе 1993 года умерла моя мать и, приняв в виде наследства 2 комнатную квартиру, я её потом продал за 3700 долларов США, чтобы вместе с ответчицей вести своё дело. Так я купил автомобиль ВАЗ за 2 200 долларов США, а 1500 долларов США потратил на приобретение товара. Занимались мы продажей на рынке масла, колбасы – продуктов питания. Всё это время мы вместе работали, вместе планировали будущее, поскольку всё шло нормально.» 
І саме відсутність адвоката Івріної О.Л. стало причиною того, що Суд безпосередньо НЕ дослідив наявні у справі докази, що саме для того автомобіль і купили аби на ньому я і займався разом з Новгородцевою В.П. підприємницькою діяльністю: купували та розвозили по торгових точках товар для продажу.
--- В рішенні суду вказано: «Новгородцева В.П. займалась підприємницькою діяльністю з 20.02.1995 року по 2008 рік (а.с.7,8,20, справа №2-27/11), але доводи позивача, що він працював разом з Новгородцевою В.П. не знайшли свого підтвердження, та спростовуються вище викладеними обставинами встановленими судом та матеріалами справи.( а.с. 130-131, справа №2-27/11)»
Адвокат Івріна О.Л. переговорила тільки з громадянами ШвидкоюВ.І., ШвидкоюН.І.,  Дядькиною З.Г., Павловою В.М., які підписали Заявление 30.03.2009р., а.с.10, та пообіцяла що заявить клопотання та ці громадяни будуть допитані в судовому засідання, як свідки, але так і не виконала свою обіцянку.
Адвокат Івріна О.Л. навіть НЕ переговорила з громадянами та НЕ заявила клопотання про допит у якості свідків в судовому засіданні і: Смереку О.С., КреховецькогоІ.М., Швидкого І.І., Швидку Г.І., Заявление 30.03.2009р., а.с.10, тому Судом безпосередньо НЕ досліджено наявні у справі докази, і  як наслідок, ці громадяни НЕ підтвердили в судовому засіданні п’ять років спільного проживання Новгородцева Г.М. та НовгородцевоїВ.П.  з 2003 по 2008 рік, наше спільне ведення господарства, надання мною допомоги Новгородцевій В.П. у здійсненні нею підприємницької діяльності. Тобто п’ять років спільного проживання після «розірвання» шлюбу та заняття з  Новгородцевою В.П. підприємницькою діяльністю.
За відсутності адвоката Івріної О.Л. Судом в судовому засіданні взагалі не звернуто увагу і на  Заявление від 30.03.2009р., а.с.10, і не прийнято його до уваги під час прийняття рішення. 
Надані Суду Новгородцевою В.П. договори між працівником та фізичною особою( а.с. 130-131, справа №2-27/11) , які заключені в 2002 році, якраз і підтверджують те, що Новгородцева В.П. займалась підприємницькою діяльністю, мала кілька торгових точок. На цих торгових точках і працювали «продавці продовольчих товарів»,  до яких треба було постійно підвозити НА АВТОМОБІЛІ необхідний товар. І саме я, Новгородцев Г.М., використовував придбаний автомобіль для доставки товару для зайняття підприємницькою діяльністю Новгородцевою В.П., що можуть підтвердити свідки, яких НЕ знайшла і НЕ хотіла шукати адвокат Івріна І.Л., а саме: Швидка В.І., Швидка Н.І., Дядькина З.Г., Кравченко Г.Я., Павлова В.М., … .
--- Автомобіль я використовував на протязі з 1994р., з часу його купівлі, по 2008 рік. Новгордцева В.П. здійснювала підприємницьку діяльність беручи товари під реалізацію з наступною віддачею грошових коштів власнику цього товару. Під час кампанії гральних автоматів Новгородцева В.П. довгий час активно випробувала свою долю граючи в гральні автомати. При цьому грошові кошти вона брала безпосередньо з виручки отриманої від реалізації товару.  У зв’язку з тим, що за взятий під реалізацію(!) товар треба було повертати грошові кошти, які були програні у гральних автоматах Новгородцева В.П. вимушено спочатку продала свої дві торгові точки, на яких саме продавали товар, за рахунок цих грошових коштів вона частково повернула заборгованість.  Але цих грошових коштів було не достатньо, а тому я вимушений був продати свій автомобіль за дві тисячі доларів США. Отримані гроші від продажу автомобіля якраз і були витрачені на погашення заборгованості  Новгородцевої В.П..  Але адвокат ІврінаО.Л. НЕ захотіла встановити ці факти, на підставі подання адвокатських запитів, НЕ захотіла навіть переговорити зі свідками, які готові були прийти до суду та дати свідчення по цим фактам.
Маємо те, що адвокат Івріна О.Л., у відповідності до ст..32,55  Правил адвокатської етики – не виявила активності у збиранні відомостей про факти, що можуть бути використані як докази у дорученій їй справі, не була принциповим і наполегливим у використанні дозволених законом засобів їх отримання, не виявила активність у збиранні та наданні доказів у справі, що розглядається судом.
Про це було вказано і в самому рішенні суду і саме це стало підставою для відмови у вимогах поданої мною позовної заяви: «Враховуючи , що у відповідності до ч.3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд дійшов висновку, що позивачу слід відмовити в позові, так як викладені позивачем підстави для встановлення факту проживання однією сім'ю та визнання права власності є не доведеними та безпідставними.» (ст.32,41,44 Правила адвокатської етики.)
Про те, як надавав правову допомогу своєму клієнту адвокат відповідача адвокат Коптєв С.Є., на відміну від адвоката позивача – адвоката Івріної О.Л., може свідчити ТІЛЬКИ ОДИН приклад це запис в Журналі судового засідання, справа №2-27/11(а.с. 132-134) - «13.02.18. – Доповнення. Представник відповідача Коптєв С.Є. долучив до матеріалів справи довідку, копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копію договору купівлі продажу, довідка Нікопольського нотаріального округу, довідка з авто гаражного кооперативу, копію договорів, довідка з Нікопольського міськрайонного суду.».
При цьому звертає на себе увагу те, що надіслана на адресу автомобільного гаража Судом 18.03.2011р. ухвала від 18.03.2011р., а.с.88, справа №2-27/11, повернута Суду без вручення адресату, а.с.106-107, справа №2-27/11. Але на а.с.124, справа №2-27/11, є адвокатський запит від 05.11.2009р., №21, за підписом ЗАВ.ЮК. г.Никополь Маглыш Л.А., та відповідь, а.с.125, справа №2-27/11, Справка, від 07.11.2009р. «Дана Новгородцеву Георгию Михайловичу в том, что он является владельцем гаража №138 …» за підписом голови правління АГК №8 «Светофор» С.Ю.Сергеева, які долучені до матеріалів справи саме адвокатом Коптєвим С.Є.. 
Я не юрист, зразу осмислити зрозуміти смисл поданих для долучення  до матеріалів справи документів, НЕ зміг. Але надання суду цих доказів якраз і свідчить про те, що адвокат КоптєвС.Є. вже в 2009 році проявив ініціативу у збиранні доказів по справі для захисту інтересів свого клієнта. 
Такого про адвоката Івріну О.Л. сказати НЕ можна, вона не проявляла ніякої ініціативи у збиранні доказів по справі для захисту вимог поданої мною позовної заяви.
Незважаючи на те, що з лютого 2010р. та в 2011 році по 25.07.2011р. включно, мені надавала правову допомогу, адвокат Івріна О.Л.(а.с. 39,40, справа № 2-27/11), але будь якого письмового документа: договір, угода, між нами, з викладенням умов надання правової допомоги, з не зрозумілих для мене причин, не оформлялось, я не підписував, на руки мені адвокат НЕ видавала. Це при тому, що згідно ч.3 ст.16 Правил адвокатської етики «доручення клієнта на надання йому адвокатом правової допомоги підлягає оформленню у формі письмової угоди про надання правової допомоги.». (ст..15-17 Правила адвокатської етики)
Не вимагав і Суд, Суддя БагроваА.Г., ні від мене, позивача, ні від адвоката надати відповідні документи, а тому і не долучені вони до матеріалів справи. Тобто наяву домовленість між Суддею БагровоюА.Г. та адвокатами про розгляд справи за поданим мною позовом та прийняття рішення в інтересах відповідача і при цьому щоб я НЕ зміг стягнути нанесену мені шкоду неправомірними діями – моїм представником адвокатом ІвріноюО.Л.. 
При цьому посилання на ч.6 ст.42 ЦПК України (яку виключено  на  підставі Закону N  2453-VI  (  2453-17  )  від  07.07.2010 р.) недоречні у зв’язку з тим, що згідно ч.3 ст.16 Правил адвокатської етики «доручення клієнта на надання йому адвокатом правової допомоги підлягає оформленню у формі письмової угоди про надання правової допомоги.». (ст..6,7,15 Закону України «Про адвокатуру», ст..15-17 Правила адвокатської етики).
Тому на яких підставах адвокати були ВЗАГАЛІ допущені до участі в судовому процесі Судом, Суддя БагроваА.Г., НЕ ВІДОМО!. Це – ПРОТИЗАКОННІ, ПРОТИПРАВНІ дії Судді Багрової А.Г.. 
Домовленість про надання правової допомоги між мною, НовгородцевимГ.М., та адвокатом Івріною О.Л. була така: вона виконує моє доручення, надає правову допомогу, захищає вимоги позовної заяви поданої до Суду, я їй оплачую зразу 2000(дві тисячі) грн., а потім, по закінченню розгляду справи, прийняття рішення Судом на мою користь, іще 1000(одну тисячу) грн.. Адвокат Івріна О.Л.  взяти грошові кошти за надання правової допомоги в сумі 2000(дві тисячі) грн. взяла, але ніякої розписки в отриманні грошових коштів мені НЕ видала. 
Тепер для мене таке ставлення до оформлення правовідносин зі мною, НовгородцевимГ.М. АДВОКАТОМ(!)  Івріною О.Л. зрозуміло: при НЕ оформлених, у відповідності до вимог чинного законодавства, договірних відношеннях, простіше «кинути» свого клієнта.  Спочатку НЕ виконувати доручення, потім ВДАВАТИ, що нібито виконуєш доручення, при цьому тільки ІНКОЛИ ходити на судове засідання, але абсолютно нічого не робити, а потім взагалі просто кинути виконувати доручення клієнта у самий відповідальний момент і при цьому НЕ нести ніякої відповідальності(ст..15-17 Правила адвокатської етики).
Як показали події саме 28.07.2011р., день прийняття рішення Судом, і як я розумію, то адвокат Івріна О.Л. розірвала угоду про надання правової допомоги укладеної між мною, НовгородцевимГ.М., та адвокатом Івріною О.Л., в односторонньому порядку, умисно залишивши мене на призволяще перед та під час судового засідання по розгляду справи за поданим мною позовом. 
Це при тому, що згідно ч.3 ст. 41 Правил адвокатської етики: «(3) У всіх випадках розірвання угоди за ініціативою адвоката він зобов’язаний попередити про це клієнта, пояснити йому причини розірвання угоди, пересвідчитись, що вони об’єктивно або суб’єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.»
Апеляційну скаргу  на прийняте рішення Судом адвокат Івріна О.Л. НЕ  підготовила.
На моє прохання адвокат Івріна О.Л. тільки 06.09.2011р. повернула документи, матеріали по справі, незважаючи на те, що я вже кілька разів просив її про це. 
Грошові кошти в сумі 2000(дві тисячі) грн. мені адвокат Івріна О.Л. так і не повернула, вказуючи на те, що вона відпрацювала ці гроші: опитувала свідків, АЛЕ не подала до Суду клопотання про їх допит, ходила на судові засідання, інколи, АЛЕ  не подавала ні клопотань, ні доказів на підтримку вимог позовної заяви …, як і взагалі НЕ звітувала мені про виконану роботу та стан розгляду справи Судом … . 
Я вважаю, що адвокат Івріна О.Л. своєю необгрунтованою відмовою надавати мені правову допомогу на протязі півтора року та у самий відповідальний для мене час – 28.07.2011р., порушила право громадянина на ефективний засіб правового захисту відповідно до ст.6,13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950р..
        Поведінка адвоката Івріної О.Л. під час надання мені правової допомоги на протязі півтора року, прийняття рішення Судом, яким відмовлено  у вимогах поданої мною до Суду позовної заяви спричинило мені, позивачеві, фізичні та душевні страждання, що відобразилося:
• в порушенні звичайного життєвого укладу;
• в приниженні честі та гідності;
• в зниженні рівня самооцінки;
• в спадку сил і нехватці життєвої енергії;
• в погіршенні відносин з оточуючими, внаслідок підвищеної нервовості та роздратованості;
• в частих приступах апатії;
• в хвилюваннях та внутрішньому дискомфорті,
• в загальному погіршенні самопочуття і тривалому перебуванні у стані депресії, 
• моральної пригніченості і дискомфорті;
• в перенесеному розчаруванні і втраті віри в людей, Державу та її судову гілку влади, адвокатів, як захисників інтересів клієнта.
          На підставі викладеного, вимог чинного законодавства, Закону України «Про адвокатуру», Правил адвокатської етики
                                                   Прошу: 
1. Провести службове розслідування, на підставі зібраних матеріалів притягти адвоката Івріну Олену Львівну за НЕ надання правової допомоги мені, Новгородцеву Георгію Михайловичу, під час розгляду справи № 2-27/11 за поданою мною позовною заявою до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності до дисциплінарної відповідальності, яка передбачена чинним законодавством України. 
2. ЗОБОВ’ЯЗАТИ  адвоката Івріну Олену Львівну, офіс: 53200, м. Нікополь, пр..Трубників, 30,  моб. тел.0503621406 , повернути мені грошові кошти в сумі 2000(дві тисячі) грн. виплачених мною у якості гонорару та завдану мені моральну шкоду, приниження моєї честі, гідності не виконанням мого доручення по наданню мені правової допомоги в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Про прийняте рішення прошу повідомити у письмовій формі та у встановлені законодавством строки.

Додаток:
копія  позовної заяви;
копія  рішення від 28.07.2011р.;
копія объяснения от 01.08.2011г.;
копія объяснения от 02.08.2011г.;
копія объяснения от 03.08.2011г.;
копія заяви Коденко В.Д. від 03 серпня 2011р.;
копія Довідки від 04.08.2011р.;
копія Довідки №23 від 24.08.2011р.

  19.09.2011р.                                                                                Г.М.Новгородцев


                                                                       Нікопольський міськрайонний суд
                                                                       53213, м.Нікополь, вул.. Шевченко, 201
                                                        Позивач: Новгородцев Георгій Михайлович,
зареєстрований: 53200, Дніпропетровська обл. Нікопольський р-н, с.Путіловка, на цей час проживаю: 53200, м. Нікополь, вул. 
                                                     Відповідач: Івріна Олена Львівна
                                                                       офіс: 53200, м. Нікополь, пр.. 
                                                                             Ціна позову 3700 грн.
                                                                                 Позовна заява  
Мною в квітні 2009 року до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, далі Суд, було подано позовну заяву до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності - справа № 2-27/11.  
Представляла мої інтереси під час розгляду поданого мною позову, на протязі більше року, адвокат Івріна Олена Львівна(а.с. 39,40,…, справа № 2-27/11).
Згідно ч.1, ч.4, ч.5 ст..20 Правил адвокатської етики: «(1) Приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості по його виконанню і зобов’язаний відмовитись від прийняття доручення, якщо є розумно достатні підстави вважати, що стосовно даного доручення норми цих Правил, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути адвокатом дотримані.»
(4) До підписання угоди про надання правової допомоги у справі, що підлягає судовому розгляду, адвокат повинен з’ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта.
(5) Адвокат не повинен приймати доручення на виконання дій, що виходять за межі його професійних прав та обов’язків.»
Згідно ч.4 ст..21 Правил адвокатської етики: «(4) Адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необгрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків.»
АЛЕ адвокат ІврінаО.Л. не відмовилась від мого доручення і з самого початку завірила, що позовні вимоги законні та обґрунтовані та отримала грошові кошти від мене і навіть приходила інколи на судові засідання, і тільки потім, в квітні 2011р. почала говорити про те, що справа програна.
Я розумію, що згідно ч.1. ст..10 Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 року N 2887-XII: «Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність…».
Я розумію і вимоги ч.6 статті 5, інших статтей Правил адвокатської етики, що  «(6) Адвокат не повинен при виконанні доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб стосовно змісту, форм, методів, послідовності і часу здійснення його професійних прав і обов’язків, якщо вони суперечать його власній уяві про оптимальний варіант виконання доручення клієнта.» АЛЕ!
Адвокат Івріна О.Л. добросовісно до виконання мого доручення НЕ відносилась з самого початку наших правовідносин, що є грубим порушенням ст.ст.5-7,10,11,15-17,20-22 Правил адвокатської етики,  та стало причиною того, що Суд в позові Новгородцева Георгія Михайловича до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності відмовив повністю.
Після ознайомлення з матеріалами справи, 03.08.2011р., МНОЮ встановлено, що: 
--- адвокат Івріна О.Л. взагалі не готувалась до захисту позовних вимог поданого мною позову на протязі всього часу захисту моїх інтересів. Нею особисто НЕ подано ні одного адвокатського запиту з проханням надати матеріали організаціями, установами, підприємствами, НЕ заявлено до Суду ні одного клопотання з проханням допитати свідків в судовому засіданні, витребувати інформацію з організації, вона НЕ шукала докази на спростування доказів наданих Суду стороною відповідача.
--- адвокат Івріна О.Л. постійно шукала різні причини, щоб тільки не вести мою справу в Суді та не приймати участь в судових засіданнях (ст..32 Правила адвокатської етики). 
--- Суду відомо про те, що я НЕ ВОЛОДІЮ, НЕ РОЗУМІЮ державну українську мову: - відкладено розгляд справи за відсутності перекладача (а.с.37 Журнал судового засідання від 07.12.2009р.., справа №2-3350/09)  та на підставі Ухвали від 16.04.2010р. (а.с.42, справа №2-27/11), було перенесено розгляд справи у звязку з тим, що: - потрібен перекладач Новгородцеву Г.М..   
Але незважаючи на обіцянку знайти перекладача адвокат  Івріна О.Л.: 
- перед самим судовим засіданням в 2010 році поставила до відому  і мене, і суд, що перекладача НЕ ЗНАЙШЛА(ст..32Правила адвокатської етики).
- не настояла на призначені мені перекладача Судом.
- сама адвокат  Івріна О.Л. також не здійснювала для мене переклад з української мови на російську в процесі судового засідання в повному об’ємі  та так щоб мені було все зрозуміло. 
Судові засідання на протязі всього часу розгляду справи за поданим мною позовом проводились, але я нічого не розумів з усього того, що відбувалося в залі судового засідання. 
--- Мною, Новгородцевим Г.М., подано до суду заяву від 05.10.2009р., вх.№22294(а.с.19), про накладення арешту на квартиру. В ухвалі від 05.10.2009р., справа №2-3350/09 (а.с.32). зазначено що: у відповідності до п.3ч.2 ст.152 ЦПК України мною, Новгородцевим Г.М., не додано до цієї заяви: ідентифікаційний номер та копію свого паспорта, а тому Суд і ухвалив: Заяву Новгородцева Г.М. про забезпечення позову вважати не поданою та повернути її позивачу. 
В самій ухвалі вказано: «Копію Ухвали направити Новгородцеву Георгію Михайловичу». При цьому сама подана мною заява підшита до матеріалів справи(а.с.19). Копію ухвали я так і не отримав, в матеріалах справи відмітки про вручення цієї ухвали, разом з поданою мною заявою,  мені або моєму адвокату НЕ МАЄ, відсутні підтвердження і про направлення її мені по пошті.  
Маючи адвоката я не знайомився з матеріалами справи, а тому і не знав про наявність цієї ухвали, я вважав, що арешт судом на спірну квартиру накладено відповідно до поданої мною заяви.
Знаючи матеріали справи адвокат Івріна О.Л. не вказала мені на наявність в матеріалах справи цієї ухвали суду та на відмову Суду у заявленому клопотанні про накладення арешту, НЕ отримала копію цієї ухвали, НЕ прийняла заходи по направленню вдруге заяви про забезпечення позову з доданими копіями  ідентифікаційного номеру та мого паспорту сама, ні мене не поставила до відому про те, що, та як, треба зробити аби накласти арешт на спірну квартиру. Адвокат Івріна О.Л. НЕ виконувала моє доручення, правової допомоги мені НЕ надавала.
--- Ні Суд, по клопотанню адвоката Івріної О.Л., ні сама адвокат Івріна О.Л. на підставі ст..6 Закону України «Про адвокатуру»,  так і не затребували епікріз з поліклініки міської лікарні про стан мого здоров’я, про те, що я не бачу на одне око, а другим бачу тільки частково, що у мене поганий слух – я погано чую та НЕ ДОЛУЧИЛА до матеріалів справи(ст..6,15 Закону України «Про адвокатуру», ст..32 Правила адвокатської етики). 
--- адвокат Івріна О.Л. неодноразово НЕ з’являлась на судові засідання, тому суд визнав неявку 08.04.2011р.  представника позивача – неявкою без поважних причин, а розгляд справи відкладено на 11.04.2011р., для виклику представника позивача  – а.с. 99 –12.13.01. Журнал судового засідання, справа №2-27/11.   
--- Адвокат Івріна О.Л. НЕ готувалась до судових засідань, НЕ подала клопотання по допиту у якості свідків навіть тих громадян, які самі виявляли бажання прийти в суд і дати свідчення по суті справи.
В матеріалах справи №2-27/11 на аркуші 10 є заява від 30.03.2009р.. Цією заявою громадяни, вісім чоловік, вже почали свідчити Суду в моїх, Новгородцева Г.М.,  інтересах, але адвокатом Івріною О.Л. НЕ було подано клопотання про допит їх як свідків, у відповідності до вимог чинного законодавства, в судовому засіданні. 
--- Адвокат Івріна І.Л. у категоричній формі відмовляла свідкам, які намагалися зв’язатися з нею по телефону, з бажанням виступити в судовому засіданні та дати свідчення на захист моїх порушених прав. 
--- Адвокат Івріна І.Л. відмовлялась і від послуг громадян, які самостійно приходили до суду, стояли біля зали судового засідання і просили адвоката Івріну О.Л. заявити клопотання про допит їх у якості свідків.
--- З громадянами: ШвидкоюВ.І., КреховецькимІ.М., Швидкою Г.І., Дядькиною З.Г., ПавловимВ.М. , … переговорити переговорила,  залишилась задоволена їх відповідями, але НЕ подала клопотання про допит їх у якості свідків в судовому засіданні (ст..5,6,15 Закону України «Про адвокатуру», ст..6,7,10,11,29,32 Правила адвокатської етики). 
--- Адвокат ІврінаО.Л., будучі присутньою в судовому засіданні 21.10.2010р., а.с.54-57, справа №2-1246/10, належним чином не реагувала на дії ВІДПОВІДАЧА та його представника адвоката Коптєва С.Є., Суду по направленню запиту про надання відповідних документів до  різних організацій, установ: КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», відділу РАЦС по місту Нікополю НМРУЮ Дніпропетровської області, сектора громадянства і реєстрації фізичних осіб Нікопольського  МВ (з обслуговування м.Нікополя та Нікопольського району) МВС України в Дніпропетровській області, Голові Кіровської сільської ради ФетісовуВ.А., Нікопольського ВРЕР ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області, Голові Авто гаражного кооперативу «Світлофор».
Адвокат ІврінаО.Л. НЕ узгодила дії зі мною, НовгородцевимГ.М., і САМА не прийняла заходи по збиранню доказів на підтвердження вимог позовної заяви у зв’язку з направленням Судом відповідних запитів.
В березні 2011 року адвокатом Коптєвим С.Є. було подано заяву від 17.03.2011р., вх.. №10536/11, справа №2-27/11, з проханням відкласти розгляд справи «в связи с болезнью  представителя».
Адвокат ІврінаО.Л., НЕ була присутньою в судовому засіданні 18.03.2011р., про що свідчить Протокол судового засідання, справа №2-27/11,(а.с.80), але належним чином не відреагувала на дії Суду по зобов’язанню та витребуванню відповідних документів з різних організацій, установ ПОВТОРНО … (а.с.80-82 – Ухвала від 18.03.2011р. , справа №2-27/11).
Ця ухвала Суду від 18.03.2011р. в цей же день направлена для виконання – а.с.84,85,86,87,88. Поштові повідомлення про вручення поштового відправлення долучені до матеріалів справи: - а.с.89,90,92,94,95,106. Маємо те, що Суд з адвокатом Коптєвим С.Є., якого також не було на судовому засіданні,  діяли у відповідності до вимог чинного законодавства, а адвокат Івріна О.Л., з оплаченим мною, НовгородцевимГ.М.,  дорученням по наданню правових послуг, БЕЗДІЯЛА. Адвокат ІврінаО.Л. БЕЗДІЯЛА на користь другої сторони.
--- Адвокат Івріна О.Л. НІ ОДНОГО РАЗУ не ставила мене, за весь час надання правової допомоги, до відому про хід виконання доручення. Тому я взагалі не мав ніякої уяви про хід розгляду справи Судом, про запити, які надіслані Судом до різних організацій, установ та отримані від них відповіді. Не маючи відповідної інформації про стан справи я не міг приймати обгрунтовані рішення та САМОСТІЙНО збирати докази на спростування наданих суду відповідей ПОСАДОВИХ ОСІБ (а.с. 102 - відповідь від 30.03.2011р., № 188, сільського голови П.Бєлінського, до Суду вх.. №1551, 08.04.2011р., а.с. 121 - Довідка №85 від 1.11.2010 р. КП «ЖЕК-10, а.с. 123 - відповідь від  листопада 2010р., № 519, сільського голови П.Бєлінського БЕЗ належної реєстрації через канцелярію суду … ). (ст..31Правила адвокатської етики).
--- адвокат Івріна О.Л. в квітні 2011 року, мотивуючи тим, що я особисто не можу в судовому засіданні говорити зрозуміло, що ми у зв’язку з цим можемо програти справу, сказала мені, після розмов з свідками,  знайти собі, громадянина, який би в судовому засіданні давав пояснення Суду замісто мене, Новгородцева Г.М., а не вона, адвокат ІврінаО.Л.. При цьому вона мені сказала щоб мої інтереси представляла саме Дядькина З.Г.,  яку я поважаю, яка може адекватно реагувати на хід подій в судовому засіданні. Але Дядькина З.Г. відмовилась у зв’язку з зайнятістю.  
Я знайшов таку людину, у нотаріуса оформили довіреність від 09 червня 2011р. на право представляти мої інтереси. Про цю людину я сказав адвокату Івріній О.Л., Але вона заявила мені, що працювати з Коряковим А.І. не буде і якщо він, Коряков А.І., вступить у справу, то Івріна взагалі відмовиться надавати мені правову допомогу … .   
Оплата мною двох тисяч гривень за надання правових послуг адвокату Івріній О.Л., її участь у справі на протязі більше року, її відмова від спільної роботи з Коряковим А.І. по захисту моїх інтересів в судовому засіданні, якому я не платив нічого,  саме це стало тією причиною, що я вимушений був особисто заборонити Корякову А.І. ознайомлюватися з матеріалами справи згідно поданої ним до Суду 10.06.2011р. заяви від 09.06.2011 року, вх.. № 19922/11 , і з якими він, на моє прохання, ознайомився ТІЛЬКИ 03.08.2011р., тобто вже після прийняття рішення судом, після того, як зі мною так поступила адвокат Івріна О.Л.. а.с.110-111.  
--- На 28 липня 2011 року було призначено розгляд справи. Адвокат Івріна О.Л. на протязі неділі перед судовим засіданням знаходилась на лікуванні і, незважаючи на мої неодноразові прохання, НЕ ставила мене до відомому про те прийде чи не прийде вона на судове засідання і як взагалі бути з проведенням судового засідання у зв’язку з її хворобою. 
Не давала вона будь якої зрозумілої відповіді і моїм свідкам, які також до неї НЕ ОДНОРАЗОВО дзвонили. 
28 липня 2011 року я, разом з двома свідками, прийшов до Суду на призначений час. 
Представник позивача – АДВОКАТ Івріна І.Л. в цей день, як вона пояснила по телефону: в міській лікарні «лежала під капельницею», а тому на судове засідання так і не з’явилась.  
Під час судового засідання про стан здоров’я та місце знаходження представника позивача адвоката Івріної І.Л. мною було поставлено до відому Суд, Суддю Багрову А.Г.. 
Суддя Багрова А.Г. запитала мене чи не проти Ви щоб почати розгляд справи, я їй відповів: я то не проти, але не має адвоката Івріної, «я ж ей деньги заплатил…» . Суддя Багрова А.Г. на це мені сказала: скількі може так продовжуватися цей суд?! Івріна не приходить і кожний раз зриває судове засідання … .
 Грубо порушуючи моє Конституційне право на судовий захист, на надання правової допомоги,  Суд в складі: головуючого судді - Багрової А.Г., за участю позивача - Новгородцева Г.М., відповідача - Новгородцевої В.П. та представника відповідача – АДВОКАТА Коптєва С. Є. продовжив(!) розгляд справи за відсутності представника позивача – адвоката Івріної І.Л., РОЗГЛЯНУВ(!)  28 липня 2011 року справу за поданим мною позовом та прийняв(!)  рішення.
За відсутності найнятого мною адвоката, оплачених послуг адвокату за надання правової допомоги, з поганим слухом та зором, НЕ розуміючи державної мови, НЕ знаючи матеріалів справи, Я НЕ МІГ САМОСТІЙНО захищати своє порушене право в СУДІ (ст.. 19 Конституції України). 
Адвокат ІвнінаО.Л. ні сама не подала заяву про перенесення судового засідання на інший день у звязку з її хворобою та знаходженням в лікарні, ні мені нічого не сказала і я також не написав та не подав до такої заяви до Суду.
Не проконсультувала адвокат Івріна мене, щоб я самостійно здійснював захист вимог позовної заяви в судовому засіданні, але вже разом з іншим юристом. 
При наявності оплачених послуг адвоката, я залишився БЕЗ правової допомоги під час розгляду поданої мною позовної заяви. Суд розгляд справи НЕ переніс і НЕ дав мені можливості замінити адвоката Івріну О.Л. на іншого юриста. Тому навіть при виданій мною довіреності іншому юристу, я не зміг скористатися його послугами по наданню правової допомоги. 
Потім, коли я звертався з проханням повернути мені грошові кошти,  адвокат Івріна О.Л. неодноразово казала, «Ви ж сами дали согласие на рассмотрение дела, продолжение судебного заседания в моё отсутствие. Почему же Ви сейчас кого то вините в том, что суд принял такое решение?!»  
--- Рішення Суду: «В судовому засіданні встановлено, що позивач Новгородцев Георгій Михайлович та відповідач Новгородцева Вікторія Петрівна перебували в зареєстрованому шлюбі з 1991 року (а.с.120) та розірвали шлюб 17 серпня 1995 року згідно спільної заяви від 06 липня 1995 року №93 поданої до Відділу РАЦС (а.с.93) і отримали свідоцтва про розірвання шлюбу : Новгородцев Г.М.- серія 1-КИ № 031276, Новгородцева В.П.-серія 1- КИ№ 031277.
Після розірвання шлюбу Новгородцев Г.М. не звертався з позовом до відповідачки про поділ майна.»
Під час складення в 2008 році позовної заяви про поділ спільно нажитого майна, у зв’язку з тим, що Новгородцева В.П., відмовилась дати копію свідоцтва про шлюб, адвокат Дятлов направив мене до РАЦСу отримати дублікат цього свідоцтва. Саме під час цього звернення мною і було встановлено, що між мною та НовгородцевоюВ.П. шлюб розірвано в 1995 році. 
Тому я, Новгородцев Г.М., отримав свідоцтво про розірвання шлюбу не повторно, а вперший раз тільки в 2008 році. 
Про таке становище з розірванням шлюбу достеменно відомо і адвокату Івріній О.Л.. Але  адвокат Івріна О.Л. пообіцяти пообіцяла зайнятися цим питанням, але так ніяких дій для спростування відповіді від 01.04.2011р. №758/02-19, вх..1447 від 01.04.2011р., а.с.93, для встановлення істини, не прийняла: ні адвокатських запитів, ні будь яких письмових доказів, свідчень не знайшла, не підготувала та не направила скаргу прокурору з проханням провести перевірку та на підставі отриманих матеріалів винних притягти до КРИМІНАЛЬНОЇ відповідальності.
--- Прописка, реєстрація мені потрібна була для отримання пенсії по місцю проживання у відповідності до вимог ст.85 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Коли стала можливість отримання пенсії по банківській картці, я перевів отримання пенсії на банківську картку. Більше мені реєстрація по місцю проживання для отримання пенсії стала не потрібною.
Адвокат Івріна О.Л. клопотання Суду НЕ заявила про долучення до матеріалів справи копію свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого самій НовгородцевійВ.П., копію її паспорта, а тому Суд так і НЕ встановив коли саме до її паспорту внесено запис про розірвання шлюбу.  
Саме одностороннє розірвання шлюбу Новгородцевою В.П. стало тією причиною, що Новгородцева В.П. і знаходила всілякі причини про відмову зареєструвати мене, Новгородцева Г.М., по місцю її проживання, в нашій, придбаній на спільні кошти, квартирі, запевняючи мене, що не дає згоди, не хоче мене прописати в цій квартирі саме її син.  
Новгородцевій В.П. треба було щоб пройшов час і я пропустив строк позовної давності та не подав заяву про розділ майна спільно нажитого … . 
Адвокат Івріна О.Л. не заявила клопотання про надання суду матеріалів про розірвання шлюбу в 1995 році РАГСом та долучення їх належно завірених фотокопій до матеріалів справи.
Адвокат Івріна О.Л. адвокатський запит сама  НЕ направила та НЕ заявила клопотання в суді, а тому Судом НЕ затребувані матеріали з міліції, які стали підставою для заміни паспорту старого зразку на паспорт нового зразку як мені НовгордцевуГ.М., так і НовгордцевійВ.П.. Але саме ця інформація б і пролила світло на події, які відбувалися зі мною, НовгородцевимГ.М., та пов’язані з моєю «реєстрацією» по різних адресах на протязі з 1995 по 2008 рік. 
В рішенні суду вказано: «Як вбачається з матеріалів справи, копії паспорту, після розірвання шлюбу Новгородцев Г.М. проживав в м. Нікополі по вулиці Герцона,3 до 2000 року, потім в м. Нікополі по вулиці Першотравневій, 26 в гуртожитку з 2002 по 2004 рік, що підтверджено також довідкою начальника КП «ЖЕК – 10», а потім в с. Путилівка по вулиці Чапаєва, 13, Нікопольського району з червня 2003 року, що підтверджено також довідкою Новософіївської сільської ради та письмовими поясненнями Безкоровайної Н.М., що є власницею будинку. (а.с. 52-53,102,121,122,123).» Де: а.с. 52-53 - копія паспорта Новгородцева Г.М., а.с. 102 - відповідь від 30.03.2011р., № 188, сільського голови П.Бєлінського, до Суду вх.. №1551, 08.04.2011р., а.с. 121 - Довідка №85 від 1.11.2010 р. КП «ЖЕК-10, а.с. 122 – адвокатський запит №21 зав. юр. консультації Маглиш Л.А. з письмовими поясненнями Бескоровайної Н.М., а.с. 123 - відповідь від  листопада 2010р., № 519, сільського голови П.Бєлінського БЕЗ належної реєстрації через канцелярію суду.
За реєстрацію в м. Нікополі по вулиці Герцона,3, я повинен був людям похилого віку привозити на автомобілі: харчі, ліки, возив їх в лікарню … тощо. Саме ці власники квартири отримували за мене пенсію, я їм довіряв, поштар їм для мене її видавала. Саме з-за скандалу, який вчинила Новгородцева В.П., я і вимушений був  з цієї адреси виписатися. Прописку, але НЕ проживання за цією адресою підтверджує голова квартального комітету, яким видано мені Довідку №23 від 24.08.2011р. : «Видана гр. Новгородцеву Георгию Михайловичу В том, что он действительно был зарегистрирован но не проживал с 1997 года по 2000 год по адресу: гор. Никополь, ул. Герцена, 3». 
Тобто вже після прийняття рішення судом, цю довідку я отримав сам без будь якого адвокатського запиту. Адвокат Івріна О.Л. не спромоглася отримати таку довідку сама маючи надані ст..6 Закону України «Про адвокатуру» відповідні права.
У зв’язку зі зняттям з реєстрації з вул..Герцона в м.Нікополі та відмовою зареєструвати в нашій спільно придбаній квартирі, саме Новгородцева В.П. домовлялась про реєстрацію мене то в гуртожитку, то  в с.Путіловка, вул..Чапаєва, 13, у Бескоровайної Ніни Миколаївни, за що я, Новгородцев Г.М., вимушений був «відпрацьовувати» таку «реєстрацію» виконуючи різну роботу по місцю своєї реєстрації. 
На те, що я НЕ проживав в гуртожитку вказує і в Рішенні від 28.07.2011р. Суд, Суддя Багрова А.Г.: «Новгородцев Г.М. проживав в м. Нікополі по вулиці Герцона,3 до 2000 року, потім в м. Нікополі по вулиці Першотравневій, 26 в гуртожитку з 2002 по 2004 рік, що підтверджено також довідкою начальника КП «ЖЕК – 10», а потім в с. Путилівка по вулиці Чапаєва, 13, Нікопольського району з червня 2003 року, …».  Таким твердженням Суд ВСТАНОВИВ(!), що я дійсно НЕ проживав в гуртожитку з червня 2003 року в м. Нікополі по вулиці Першотравневій, 26,  а в довідці начальник КП «ЖЕК-10» надав Суду неправдиву інформацію. 
Довідку №85 від 1.11.2010р., а.с.121, адвокатом КоптєвимС.Є., подано в судовому засіданні саме 28.07.2011р.. В цій довідці вказано на те, що Новгородцев Георгий Михайлович, 1940 г.р., проживає з родиною у складі 1 чол. в буд. 26 по вул..Первомайськой, был прописан и проживал с 08.10.2002 года по 23.09.2004 г. выписан в с.Путиловка Никопольского района.» . В цій довідці внесено зміну  тексту, який був спочатку, на що  вказує замазування коректором і написання тексту «был прописан и проживал». 
Я не юрист, зразу осмислити, зрозуміти смисл поданих для долучення  до матеріалів справи документів адвокатом КоптєвимС.Є. НЕ зміг. 
 Та мені в судовому засіданні ознайомлюватися з цими документами і не надавали можливості. А тому я і не помітив зроблене виправлення в цій довідці. Без надання правової допомоги я не зміг з орієнтуватися і НЕ заявив клопотання до Суду про вилучення як доказ Довідку №85. Я  НЕ заявив клопотання про допит у якості свідків посадових осіб, які підписали цю Довідку, а саме: начальника КП «ЖЕК-10» Осадчого В.А., паспортиста та бухгалтера та посадових осіб самого гуртожитку. 
Додатково до цієї Довідки №85 начальником КП «ЖЕК-10» Осадчим В.А., паспортистом та бухгалтером,  посадовими особами  самого гуртожитку НЕ дано і пояснень як свідків в судовому засіданні, ні письмово. 
Це не зроблено адвокатом ІвріноюО.Л. НІ  подачею клопотання до Суду під час судового засідання(до судового засідання 28.07.2011р.), НІ направленням адвокатського запиту з проханням дати відповідну інформацію до посадових осіб гуртожитку та НЕ долучено до матеріалів справи! 
- Бескоровайна Н.М. торгувала на Центральному ринку молоком, а МИ, я та Новгородцева В.П., на ринку, здійснювали торгівельну діяльність - мали дві торгові точки в яких продавали продукти харчування: ковбаси, сир , масло….  Саме на ринку і познайомились і ДУЖЕ добре знали і знають одна одну. За реєстрацію в с.Путіловка, вул..Чапаєва, 13, Бескоровайній Ніні Миколаївні я вимушений був виконати роботу. Я відпрацював у Бескоровайної Н.М. більше місяця, але грошових коштів вона мені не платила, ця робота була виконана мною в рахунок реєстрації мене по вул..Чапаєва, 13, в  с.Путіловка. 
В письмових поясненнях Бескоровайної Н.М., а.с. 122, записано: «Стверджую, що в червні 2003 року приїхав Новгородцев Григорій Михайлович проживав до липня 2005 року. Проживав в с.Путіловка,  Чапаєва, 13. …» - Такі твердження не відповідають дійсності. Я  Новгородцев Георгій Михайлович, а не Григорій, як це стверджує(!) Бескоровайна Н.М.. 
Я не юрист з таким досвідом роботи, як адвокат Івріна О.Л., тому я і не зміг в судовому засіданні довести Суду, що надані Суду письмові докази адвокатом КоптєвимС.Є. з неправдивою інформацією, що Бескоровайна Н.М. дає Суду неправдиві свідчення.
Не правду в своїх: відповіді від 11.2010р. №519, а.с. 123, та відповіді від 30.03.2011р. № 188, а.с.102, вх.. №1551, 08.04.2011р., вказав і сільський голова П.Бєлінський: «За даною адресою не проживає з липня 2005 року.» Тобто з відповіді сільського голови П.Бєлінського виходить, що я там проживав до «липня 2005 року.», але невідомо з якого часу. 
Але  адвокат Івріна О.Л., достовірно знаючи з квітня 2011р. про такі відповіді сільського голови, про їх наявність в матеріалах справи, НЕ заявила клопотання про допит у якості свідка сільського голову П.Бєлінського та надання ним Суду, копії належно завірених документів, які стали підставою для надання Суду саме таких довідок, НЕ прийняла заходи по пошуку доказів та свідків відпрацювання такої «реєстрації».  Адвокат Івріна О.Л. не подала позов до Новософіївської сільської ради про відзив відповідей від 11.2010, №558, а.с. 123,  та відповіді від 30.03.2011р. №182, як такі в яких викладено неправдиву інформацію та не стягнуто нанесену цими відповідями мені, НовгородцевуГ.М., моральну шкоду. 
 Адвокат Івріна О.Л. і сама не направила адвокатський запит до сільського голови П.Бєлінського з проханням надати копії належно завірених документів на підставі яких ним, сільським головою, видано ці довідки Суду.
Весь цей час я проживав разом з Новгородцевою В.П. по її місцю проживання, що хотіли засвідчити свідки, але адвокат ІврінаО.Л. не заявила клопотання до суду про їх допит!
--- В рішенні суду вказано: «Новгородцева В.П. проживала до 1998 року в квартирі 47 по вулиці Дружби в м. Нікополі, яку продала 12.10.1998 року та придбала 16.11.1998 року житловий будинок № 3 по вулиці Гагаріна в с. Камянське.(а.с.91) Ствердження позивача, що він із відповідачкою проживав в с. Камянському свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли та спростовуються вище вказаними доказами (а.с. 52-53,102,121,122,123).». 
Я не одноразово просив адвоката Івріну О.Л. заявити клопотання про допит у якості свідків: Демідченко Л.Д., СудаковуР.І., Кравченко Г.Я., Батуріну Л.В., Дядькину З.Г., Курган І.Д., …, які давали згоду виступити в Суді. Але клопотання до Суду про їх допит як свідків так і не було нею подано. Мною взято письмове  свідчення у цих громадян, але вже після прийняття рішення Судом - 03.08.2011р.. Ці громадяни стверджують, Довідка від 04.08.2011р.: «заверяем о том, что Новгородцев Георгий Михайлович проживал с Новгородцевой Викторией Петровной по ул. Дружбы дом 28, кВ.47.» з 1989 г. по 1998г.. 
Не за слуханням цих громадян, як свідків в судовому засіданні НЕ підтвердили у судовому засіданні спільне проживання та заняття підприємницькою діяльністю на протязі цього часу НовгородцеваГ.М.  з  Новгородцевою В.П. і особливо три роки, з 1995 по 1998 рік, після «розірвання» шлюбу .  
Про те, що Суд стверджує: « із відповідачкою проживав в с. Камянському свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли» це так «добре» працювала адвокат Івріна О.Л., яка НЕ шукала докази по справі та НЕ доповідала мені про хід справи. 
Мною взято письмово  тільки одне свідчення у одного громадянина, але вже після прийняття рішення Судом - 03.08.2011р.. Це свідчення Коденко Володимира Даниловича від 03 серпня 2011р. про те, що: «Новгородцев Г.М. проживал с Новгородцевой Викторией Петровной с 1998 года по 2004 год в селе Камянское по улице Гагарина, №3 Никопольского района». Його підпис завірено секретарем виконкому Придніпровської сільської ради Л.Щербина 03.08.2011р.. 
--- В рішенні суду вказано: «Свідок Доценко А.Г., що купував житловий будинок №3 по вулиці Гагаріна в с. Камянське 23.11.2004 року(а.с. 126-127), засвідчив, що будинок продавала Новгородцева В.П., а позивача Новгородцева Г.М. він вперше бачить.».
В судовому засіданні 28.07.2011р. свідок Доценко А.Г. не сказав суду нічого, тільки повторював слова, які йому підказувала Новгородцева В.П..
Під час судового засідання я не зміг, НІ як юрист, НІ як адвокат з багаторічним стажем, яким є Івріна О.Л., професійно задавати питання свідку та не зміг показати Суду, що цей свідок каже неправду, незважаючи на те, що підписав клятву та його попереджено про відповідальність у відповідності до вимог кримінального законодавства. 
--- В рішенні суду вказано: «… Новгородцева В.П. купила квартиру 18 по вулиці Микитинській , буд. 55 в м. Нікополі (а.с.91,128). В зазначеній квартирі вона робила ремонт із своїм співмешканцем Косинським Миколою Івановичем, з яким проживала більше року в житловому будинку № 3 по вулиці Гагаріна в с Камянське, з ним же перевозила речі та вселялась.» 
Косинський М.І. в судовому засіданні давав пояснення та відповідав на питання невпевнено, не знав адресу свого «проживання» з Новгородцевою В.П., він не знав навіть як звати Новгородцеву В.П., яка йому постійно підказувала з місця під час судового засідання. 
Під час судового засідання, за відсутності адвоката Івріної О.Л., я не зміг довести Суду про те, що цей свідок дає Суду неправдиві свідчення.
Свідок, подруга НовгородцевоїВ.П., по цьому питанню дала неправдиві свідчення. Під час судового засідання я не зміг, НІ як юрист, НІ як адвокат з багаторічним стажем, яким є Івріна О.Л., професійно задавати питання свідку та не зміг показати Суду, що цей свідок каже неправду. 
Суд, Суддя Багрова А.Г., під час судового засідання та прийняття рішення, не взято до уваги те, що в самих матеріалах справи є Заявление 30.03.2009р., а.с.10. Адвокат Івріна О.Л. не подала до Суду на протязі півтора року та не заявила клопотання про допит у якості свідків в судовому засіданні громадян: Смереку О.С., КреховецькогоІ.М., ШвидкуВ.І., Швидкого І.І., Швидку Г.І., ШвидкуН.І.,  Дядькину З.Г., Павлова В.М.. Саме ці громадяни  стверджують: «свидетельствуем о том, что Новгородцев Георгий Михайлович проживал в нашем доме по ул.Никитинская 55, в квартире 18 с гражданкой  Новгородцевой Викторией Петровной  в период с 2003 года по октябрь 2008 года».  
--- Відсутність адвоката Івріної О.Л. стало причиною того, що громадяни Одношевна О.М. та  Дядькина З.Г., які були присутні, не були заявлені клопотанням та не допитані у якості свідка в судовому засіданні, а я сам не маю навіть уяви про те, як подати до суду таке клопотання. Саме не знання мною вимог процесуального кодексу стали тією причиною, що Одношевна О.М. та  Дядькина З.Г. залишились в залі судового засідання, на неправдиві показання свідків відповідача почала робити зауваження на що суддя Багрова А.Г. відреагувала у різкій формі, закричала Одношевній О.М. та  Дядькиній З.Г.: «Встали та пішли вдвох з залу!» Після цього я, Новгородцев Г.М. залишився один на один з Судом, відповідачем та його грамотним, з багаторічним стажем роботи адвокатом, представником-адвокатом КоптєвимС.Є.. Але про це в Журналі судового засідання, справа №2-27/11, а.с. 132-134, нічого не вказано.
--- Крім цього, Одношевна О.М. та  Дядькина З.Г., маючи на меті не залишити мене на призволяще, та все таки дати свідчення на захист моїх інтересів, знаходились в коридорі біля залу судового засідання і після того, як виступили всі свідки з сторони Новгородцевої В.П. Дядькина З.Г. зайшла до залу судового засідання, поклала свій паспорт на стіл судді Багрової А.Г., попросила «Ваша честь!» дайте мені можливість дати свідчення на захист Новгородцева Г.М.». На це Суддя Багрова А.Г. відреагувала в різкій формі та зобов’язала її вийти з залу суду.  Про це в Журналі судового засідання, справа №2-27/11, а.с. 132-134, нічого також не вказано.
Як себе вести в цьому випадку, коли себе так веде Суддя в судовому засіданні, я взагалі собі навіть уявити не міг. Мені необхідна була правова допомога адвоката ІвріноїО.Л., але її в залі судового засідання не було:  вона була хвора, вона не подала заяву про перенесення судового засідання, вона не проконсультувала як мені себе вести в судовому засіданні захищаючи свої права з іншим юристом. 
--- в рішенні суду вказано: «Ствердження позивача, що кошти , які він отримав від продажу у 1994 році успадкованої квартири 32 по вулиці В.Усова № 2 в м. Нікополі він віддав Новгородцевій В.П. для розвитку бізнесу, підтвердження не знайшли, так як з матеріалів справи вбачається, що він одразу придбав собі автомобіль та гараж, (а.с.96,97,125).»     
Ми почали з Новгородцевою В.П. займатися підприємницькою діяльністю з серпня1993р.. Спочатку торгувала промисловим товаром – їздили купували в м.Одесу товар і продавали в м.Нікополі. Але в 1994р. її було затримано працівниками Нікопольської ОДПІ, які зобов’язали  зареєструватися. Що і було зроблено НовгородцевоюВ.П. 20.02.1995р..
В поданій до Суду мною позовній заяві від 06.04.2009р., вх.. №8011 від 06.04.2009р., а.с. 5-6, справа №2-27/11, вказано: «В январе 1993 года умерла моя мать и, приняв в виде наследства 2 комнатную квартиру, я её потом продал за 3700 долларов США, чтобы вместе с ответчицей вести своё дело. Так я купил автомобиль ВАЗ за 2 200 долларов США, а 1500 долларов США потратил на приобретение товара. Занимались мы продажей на рынке масла, колбасы – продуктов питания. Всё это время мы вместе работали, вместе планировали будущее, поскольку всё шло нормально.» 
І саме відсутність адвоката Івріної О.Л. стало причиною того, що Суд безпосередньо НЕ дослідив наявні у справі докази, що саме для того автомобіль і купили аби на ньому я і займався разом з Новгородцевою В.П. підприємницькою діяльністю: купували та розвозили по торгових точках товар для продажу.
--- В рішенні суду вказано: «Новгородцева В.П. займалась підприємницькою діяльністю з 20.02.1995 року по 2008 рік (а.с.7,8,20, справа №2-27/11), але доводи позивача, що він працював разом з Новгородцевою В.П. не знайшли свого підтвердження, та спростовуються вище викладеними обставинами встановленими судом та матеріалами справи.( а.с. 130-131, справа №2-27/11)»
Адвокат Івріна О.Л. переговорила тільки з громадянами ШвидкоюВ.І., ШвидкоюН.І.,  Дядькиною З.Г., ПавловимВ.М., які підписали Заявление 30.03.2009р., а.с.10, та пообіцяла що заявить клопотання та ці громадяни будуть допитані в судовому засідання, як свідки, але так і не виконала свою обіцянку.
Адвокат Івріна О.Л. навіть НЕ переговорила з громадянами та НЕ заявила клопотання про допит у якості свідків в судовому засіданні і: Смереку О.С., КреховецькогоІ.М., Швидкого І.І., Швидку Г.І., Заявление 30.03.2009р., а.с.10, тому Судом безпосередньо НЕ досліджено наявні у справі докази, і  як наслідок, ці громадяни НЕ підтвердили в судовому засіданні п’ять років спільного проживання Новгородцева Г.М. та НовгородцевоїВ.П.  з 2003 по 2008 рік, наше спільне ведення господарства, надання мною допомоги Новгородцевій В.П. у здійсненні нею підприємницької діяльності. Тобто п’ять років спільного проживання після «розірвання» шлюбу та заняття з  Новгородцевою В.П. підприємницькою діяльністю.
За відсутності адвоката Івріної О.Л. Судом в судовому засіданні взагалі не звернуто увагу і на  Заявление від 30.03.2009р., а.с.10, і не прийнято його до уваги під час прийняття рішення. 
Надані Суду Новгородцевою В.П. договори між працівником та фізичною особою( а.с. 130-131, справа №2-27/11) , які заключені в 2002 році, якраз і підтверджують те, що Новгородцева В.П. займалась підприємницькою діяльністю, мала кілька торгових точок. На цих торгових точках і працювали «продавці продовольчих товарів»,  до яких треба було постійно підвозити НА АВТОМОБІЛІ необхідний товар. І саме я, Новгородцев Г.М., використовував придбаний автомобіль для доставки товару для зайняття підприємницькою діяльністю Новгородцевою В.П., що можуть підтвердити як свідки, яких НЕ знайшла і НЕ хотіла шукати адвокат Івріна І.Л., а саме: Швидка В.І., Швидка Н.І., Дядькина З.Г., Кравченко Г.Я., Павлов В.М., … .
--- Автомобіль я використовував на протязі з 1994р., з часу його купівлі, по 2008 рік. Новгордцева В.П. здійснювала підприємницьку діяльність беручи товари під реалізацію з наступною віддачею грошових коштів власнику цього товару. Під час кампанії гральних автоматів Новгородцева В.П. довгий час активно випробувала свою долю граючи в гральні автомати. При цьому грошові кошти вона брала безпосередньо з виручки отриманої від реалізації товару.  У зв’язку з тим, що за взятий під реалізацію(!) товар треба було повертати грошові кошти, які були програні у гральних автоматах, Новгородцева В.П. вимушено спочатку продала свої дві торгові точки, на яких продавали товар, за рахунок цих грошових коштів вона частково повернула заборгованість.  Але цих грошових коштів було не достатньо, а тому я вимушений був продати свій автомобіль за дві тисячі доларів США. Отримані гроші від продажу автомобіля якраз і були витрачені на погашення заборгованості  Новгородцевої В.П..  Але адвокат ІврінаО.Л. НЕ захотіла встановити ці факти, на підставі подання адвокатських запитів, НЕ захотіла навіть переговорити з громадянами, які готові були прийти до суду та дати свідчення по цим фактам.
Маємо те, що адвокат Івріна О.Л., у відповідності до ст..32,55  Правил адвокатської етики – не виявила активності у збиранні відомостей про факти, що можуть бути використані як докази у дорученій їй справі, не була принциповим і наполегливим у використанні дозволених законом засобів їх отримання, не виявила активність у збиранні та наданні доказів у справі, що розглядається судом.
Про це було вказано і в самому рішенні суду і саме це стало підставою для відмови у вимогах поданої мною позовної заяви: «Враховуючи , що у відповідності до ч.3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд дійшов висновку, що позивачу слід відмовити в позові, так як викладені позивачем підстави для встановлення факту проживання однією сім'ю та визнання права власності є не доведеними та безпідставними.» (ст.32,41,44 Правила адвокатської етики.)
Про те, як надавав правову допомогу своєму клієнту адвокат відповідача адвокат Коптєв С.Є., на відміну від адвоката позивача – адвоката Івріної О.Л., може свідчити ТІЛЬКИ ОДИН приклад це запис в Журналі судового засідання, справа №2-27/11(а.с. 132-134) - «13.02.18. – Доповнення. Представник відповідача Коптєв С.Є. долучив до матеріалів справи довідку, копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копію договору купівлі продажу, довідка Нікопольського нотаріального округу, довідка з авто гаражного кооперативу, копію договорів, довідка з Нікопольського міськрайонного суду.».
При цьому звертає на себе увагу те, що надіслана на адресу автомобільного гаража Судом 18.03.2011р. ухвала від 18.03.2011р., а.с.88, справа №2-27/11, повернута Суду без вручення адресату, а.с.106-107, справа №2-27/11. Але на а.с.124, справа №2-27/11, є адвокатський запит від 05.11.2009р., №21, за підписом ЗАВ.ЮК. г.Никополь Маглыш Л.А., та відповідь, а.с.125, справа №2-27/11, Справка, від 07.11.2009р. «Дана Новгородцеву Георгию Михайловичу в том, что он является владельцем гаража №138 …» за підписом голови правління АГК №8 «Светофор» С.Ю.Сергеева, які долучені до матеріалів справи саме адвокатом Коптєвим С.Є.. 
Я не юрист, зразу осмислити зрозуміти смисл поданих для долучення  до матеріалів справи документів, НЕ зміг. Але надання суду цих доказів якраз і свідчить про те, що адвокат КоптєвС.Є. вже в 2009 році проявив ініціативу у збиранні доказів по справі для захисту інтересів свого клієнта. 
Такого про адвоката Івріну О.Л. сказати НЕ можна, вона не проявляла ніякої ініціативи у збиранні доказів по справі для захисту вимог поданої мною позовної заяви, вона на протязі півтора року без діяла.
Незважаючи на те, що з лютого 2010р. та в 2011 році по 25.07.2011р. включно, мені надавала правову допомогу, адвокат Івріна О.Л.(а.с. 39,40, справа № 2-27/11), але будь якого письмового документа: договір, угода, між нами, з викладенням умов надання правової допомоги, з не зрозумілих для мене причин, не оформлялось, я не підписував, на руки мені адвокат НЕ видавала. Це при тому, що згідно ч.3 ст.16 Правил адвокатської етики «доручення клієнта на надання йому адвокатом правової допомоги підлягає оформленню у формі письмової угоди про надання правової допомоги.». (ст..15-17 Правила адвокатської етики)
Домовленість про надання правової допомоги між мною, НовгородцевимГ.М., та адвокатом Івріною О.Л. була така: вона виконує моє доручення, надає правову допомогу, захищає вимоги позовної заяви поданої до Суду, я їй оплачую зразу 2000(дві тисячі) грн., а потім, по закінченню розгляду справи, прийняття рішення Судом на мою користь, іще 1000(одну тисячу) грн.. Адвокат Івріна О.Л.  взяти грошові кошти за надання правової допомоги в сумі 2000(дві тисячі) грн. взяла, але ніякої розписки в отриманні грошових коштів мені НЕ видала. 
Тепер для мене таке ставлення до оформлення правовідносин зі мною, НовгородцевимГ.М. АДВОКАТОМ(!)  Івріною О.Л. зрозуміло: при НЕ оформлених, у відповідності до вимог чинного законодавства, договірних відношеннях, простіше «кинути» свого клієнта.  Спочатку НЕ виконувати доручення, потім ВДАВАТИ, що нібито виконуєш доручення, при цьому тільки ІНКОЛИ ходити на судове засідання, але абсолютно нічого не робити, а потім взагалі просто кинути виконувати доручення клієнта у самий відповідальний момент і при цьому НЕ нести ніякої відповідальності(ст..15-17 Правила адвокатської етики).
Як показали події саме 28.07.2011р., день прийняття рішення Судом, і як я розумію, то адвокат Івріна О.Л. розірвала угоду про надання правової допомоги укладеної між мною, НовгородцевимГ.М., та адвокатом Івріною О.Л., в односторонньому порядку, умисно залишивши мене на призволяще перед та під час судового засідання по розгляду справи за поданим мною позовом. 
Це при тому, що згідно ч.3 ст. 41 Правил адвокатської етики: «(3) У всіх випадках розірвання угоди за ініціативою адвоката він зобов’язаний попередити про це клієнта, пояснити йому причини розірвання угоди, пересвідчитись, що вони об’єктивно або суб’єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.»
Апеляційну скаргу  на прийняте рішення Судом адвокат Івріна О.Л. НЕ  підготовила.
На моє неодноразове прохання адвокат Івріна О.Л. тільки 06.09.2011р. повернула документи, матеріали по справі, незважаючи на те, що я кілька разів, після прийняття рішення Судом, просив її про це. 
Грошові кошти в сумі 2000(дві тисячі) грн. мені адвокат Івріна О.Л. так і не повернула, вказуючи на те, що вона відпрацювала ці гроші: опитувала свідків, АЛЕ не подала до Суду клопотання про їх допит, ходила на судові засідання, інколи, АЛЕ  не подавала ні клопотань, ні доказів на підтримку вимог позовної заяви, як і взагалі НЕ звітувала мені про виконану роботу та стан розгляду справи Судом … . 
Відповідно до абзацу 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 бе¬резня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»: «... під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового харак¬теру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб...».
Відповідно до абзацу 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 бе¬резня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»: «... відповідно до чинного законодавства моральна шкода може поля¬гати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі ін¬телектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним пе¬ребуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через немож¬ливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків ...».
Я вважаю, що адвокат Івріна О.Л. своєю необгрунтованою відмовою надавати мені правову допомогу на протязі півтора року та у самий відповідальний для мене час – 28.07.2011р., порушила право громадянина на ефективний засіб правового захисту відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950р..
        Поведінка адвоката Івріної О.Л. під час надання мені правової допомоги на протязі півтора року, прийняття рішення Судом, яким відмовлено  у вимогах поданої мною до Суду позовної заяви спричинило мені, позивачеві, фізичні та душевні страждання, що відобразилося:
• в порушенні звичайного життєвого укладу;
• в приниженні честі та гідності;
• в зниженні рівня самооцінки;
• в спадку сил і нехватці життєвої енергії;
• в погіршенні відносин з оточуючими, внаслідок підвищеної нервовості та роздратованості;
• в частих приступах апатії;
• в хвилюваннях та внутрішньому дискомфорті,
• в загальному погіршенні самопочуття і тривалому перебуванні у стані депресії, 
• моральної пригніченості і дискомфорті;
• в перенесеному розчаруванні і втраті віри в людей, Державу та її судову гілку влади, адвокатів, як захисників інтересів клієнта.
         Виходячи з викладеного, вимог чинного законодавства, ст. ст. 3, 8, 32, 55,59,64,68,124, 129  Конституції України,  ст..6,13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950р., ст. ст. 16,208, 269- 276, 280,1167 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», керуючись ст. 3,15,118,119 ЦПК України
                                                            ПРОШУ:
 1. Визнати дії адвоката Івріної Олени Львівни по НЕ наданню правової допомоги мені, Новгородцеву Георгію Михайловичу, під час розгляду справи № 2-27/11 за поданою мною позовною заявою до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності, неправомірними.
2. Стягнути з адвоката Івріної Олени Львівни грошові кошти в сумі 2000(дві тисячі) грн. виплачених мною у якості гонорару та завдану мені моральну шкоду, приниження моєї честі, гідності не виконанням мого доручення по наданню мені правової допомоги в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
3. Стягнути з адвоката Івріної Олени Львівни на мою, Новгородцева Георгія Михайловича, користь судові витрати, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи, витрати по оплаті банківських послуг.
4. В судовому засіданні оглянути цивільну справу № 2-27/11.
5. Викликати свідків список, яких буде надано Суду в попередньому судовому засіданні.
6. В якості забезпечення доказів ЗАТРЕБУВАТИ:
-- з поліклінік міських лікарень № 1 та №3 довідку про стан мого здоров’я.
-- від Новгородцевої Вікторії Петрівни, проживає: 53200, г. Никополь, вул. Микитинська, 55, кв.18, тел. 4 09 89, копію її паспорта, копію свідоцтва про розірвання шлюбу.
-- З КП ЖЕК – 10 інформацію: в якій кімнаті проживав НовгородцевГ.М., хто іще проживав в кімнаті крім Новгородцева Г.М., доказ оплати за проживання в гуртожитку, доказ оплати за надані мені послуги в гуртожитку.
-- ЗОБОВ’ЯЗАТИ  сільського голову П.Бєлінського, Новософіївська сільська рада, 53252, Дніпропетровська обл.., Нікопольський р-н, с.Новософіївка, вул..Леніна, 20, тел..677-4-31,677-4-91, надати суду копії документів на підставі яких саме видано Довідку від листопада 2010р. №519 та Довідку від 30.03.2011р. № 188, вх.. №1551, 08.04.2011р., а.с.102, справа № 2-27/11.
-- матеріали з міліції, 53213,м.Нікополь, вул..Станіславського, 1, які стали підставою для заміни паспорту старого зразку на паспорт нового зразку НовгордцевуГ.М., НовгордцевійВ.П. та їх фотокопії для долучення до матеріалів справи.
-- матеріали з відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м.Нікополю НМРУЮ, 53207, м.Нікополь, вул..К.Лібкнехта, 163, тел..5-03-96, по розірванню шлюбу між НовгородцевимГ.М. та Новгородцевою В.П. в 1995 р. та їх фотокопії для долучення до матеріалів справи. 

Додаток:
копія  позовної заяви;
копія  рішення від 28.07.2011р.;
копія объяснения от 01.08.2011г.;
копія объяснения от 02.08.2011г.;
копія объяснения от 03.08.2011г.;
копія заяви Коденко В.Д. від 03 серпня 2011р.;
копія Довідки від 04.08.2011р.;
копія Довідки №23 від 24.08.2011р.
квитанція про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.                        
 
  19.09.2011р.                                                                                Г.М.Новгородцев




                                                                       Прокурору Нікопольської міжрайонної прокуратури
                                                                       53207, м.Нікополь, вул..К.Лібкнехта, 174

                                                                       Новгородцев Георгій Михайлович
зареєстрований: 53200, Дніпропетровська обл. Нікопольський р-н, с.Путіловкана цей час проживаю: 53200, м. Нікополь, вул. 
                                                                        Скарга 
Під час підготовки мною до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, далі Суд, позовної заяви до Новгородцевої Вікторії Петрівни про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності, я вимушений був, по вказівці адвоката Дятлова Андрія Миколайовича, звернутися до Нікопольського РАЦСУ з проханням видати дублікат свідоцтва про шлюб. 
Але мене було поставлено до відому що шлюб між мною, НовгородцевимГ.М. та НовгородцевоюВ.П., розірвано в 1995 році.
Тому отримав свідоцтво про розірвання шлюбу я, Новгородцев Г.М., не повторно, а взагалі вперший раз тільки в 2008 році.
Під час отримання копії свідоцтва про розірвання шлюбу в 2008 році я  ставив підпис про отримання цього свідоцтва в журналі, помітив і звернув увагу працівника РАГСу на те, що підпис в отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в 1995 році не мій. Я заявив працівнику РАЦСу про те, що в 1995 році я ні спільну заяву не підписував, ні свідоцтва про розірвання шлюбу не отримував. Але на мою заяву працівник РАГСу належним чином не відреагував.
Я, НовгородцевГ.М., СТВЕРДЖУЮ: 
- я НЕ підписував «спільної заяви від 06 липня 1995 року №93 поданої до Відділу РАЦС». Про те, що є така заява мені вперше стало відомо лише в 2008 році.
- я НЕ отримував свідоцтва про розірвання шлюбу в 1995 році. Я не знав про те, що шлюб між мною та Новгородцевою В.П. розірвано. На протязі всього цього часу я допомагав Новгородцевій В.П. здійснювати підприємницьку діяльність будучи впевненим, що я працюю на СВОЮ СІМ’Ю, забезпечую і створюю добробут ДЛЯ СЕБЕ ТА СВОЄЇ СІМ’Ї.
-  в Нікопольському РАЦСі існує практика розірвання шлюбу за поданою заявою одним з подружжя! При цьому підписи в «спільній заяві» ставить той з подружжя, хто подає цю заяву! Саме цей з подружжя і бере обидва екземпляри Свідоцтва про розірвання шлюбу та ставить підпис в їх отриманні!
Під час розгляду справи за поданим мною позовом, на вимогу Нікопольського міськрайонного суду, ухвала від 18.03.2011р., справа №2-27/11, а.с.81-82 , начальником відділу державної РАЦС по місту Нікополю НМРУЮ Дніпропетровської області А.С.Богдановою, було дано відповідь від 01.04.2011р. №758/02-19, вх..1447 від 01.04.2011р., а.с.93 – «… що розірвання  шлюбу між Новгородцевим Георгієм Михайловичем та Новгородцевою Вікторією Петрівною зареєстровано згідно спільної заяви подружжя від 06 липня 1995 року, №93, актовий запис про розірвання шлюбу №558 від 17.08.1995 року. Видані свідоцтва про розірвання шлюбу: Новгородцеву Г.М. –  серія 1-КИ № 031276, Новгородцевій В.П. - серія 1-КИ № 031277. Повідомляємо що Новгородцев Георгій Михайлович отримав повторно свідоцтво про розірвання шлюбу  серія 1-КИ № 102165 від 01 жовтня 2008 року.» 
Ця відповідь стала підставою для прийняття рішення по справі за поданим мною позовом. Тобто прийнято як письмовий доказ по справі. В Рішенні суду стверджується: «В судовому засіданні встановлено, що позивач Новгородцев Георгій Михайлович та відповідач Новгородцева Вікторія Петрівна перебували в зареєстрованому шлюбі з 1991 року (а.с.120) та розірвали шлюб 17 серпня 1995 року згідно спільної заяви від 06 липня 1995 року №93 поданої до Відділу РАЦС (а.с.93) і отримали свідоцтва про розірвання шлюбу : Новгородцев Г.М.- серія 1-КИ № 031276, Новгородцева В.П.-серія 1- КИ№ 031277.
Після розірвання шлюбу Новгородцев Г.М. не звертався з позовом до відповідачки про поділ майна.»
Надавав мені правову допомогу під час подання позову в 2009 році до суду адвокат Дятлов Андрій Миколайович, а з лютого 2010 та по 28.07.2011р., включно, день прийняття рішення судом по справі, адвокат Івріна О.Л..
І адвоката Дятлова А.М.,  і адвоката Івріну О.Л. - я повідомляв про таке положення з розірванням шлюбу між мною, НовгородцевимГ.М. та Новгородцевою В.П.. Але НІ адвокат Дятлов А.М., НІ адвокат Івріна О.Л. не підготували та не направили скаргу на Вашу, Нікопольського міжрайонного прокурора, адресу з проханням провести перевірку, на підставі отриманих матеріалів винних притягти до КРИМІНАЛЬНОЇ відповідальності. 
Адвокат Івріна О.Л., достеменно знаючи про наявність цієї відповіді Суду  начальника відділу А.С.Богданової належним чином не відреагувала та заходів на її спростування не прийняла.  
Навпаки адвокат ІврінаО.Л. розірвала нашу угоду про надання правових послуг між мною, НовгородцевимГ.М., та ІвріноюО.Л.  в односторонньому порядку навіть не попередивши про це мене. Це при тому, що згідно ч.3 ст. 41 Правил адвокатської етики: «(3) У всіх випадках розірвання угоди за ініціативою адвоката він зобов’язаний попередити про це клієнта, пояснити йому причини розірвання угоди, пересвідчитись, що вони об’єктивно або суб’єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.»
Тому я і звертаюсь до Вас, шановний пане прокурор з проханням провести перевірку викладеного та на підставі зібраних матеріалів винних у складанні, видачи завідомо неправдивого офіційного документа – свідоцтва про розірвання шлюбу, притягти до відповідальності(ст.ст. 364, 365, 366, 367 КК України).
Відповідь прошу дати у письмовій формі та у встановлені законодавством строки.

Додаток:
фотокопія відповіді від 01.04.2011р. №758/02-19.
Копія рішення від 28.07.2011р..

19.09.2011р.                                                                                                  Г.М.Новгородцев





                                                                   Виконком Новософіївської сільської ради
                                                                   Сільському голові П.М.Бєлінському
                                                                   53252, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н 
                                                                   с. Новософіївка, вул..Леніна, 20, тел. 677-431, 677- 491

                                                                    Новгородцев Георгій Михайлович
                                          зареєстрований: 53200, Дніпропетровська обл.                      
                                                                    Нікопольський р-н, с.Путіловка, на цей час      
                                                                    проживаю: 53200, м. Нікополь, вул.     
                                             

                                                             ЗАЯВА
Вами, сільським головою П.М.Бєлінським:
-- видано Довідку від листопада 2010р. №519,  яка долучена до матеріалів цивільної справи № 2-27/11, а.с. 123, в якій вказано: «… За даною адресою не  проживає  з липня 2005 року.» .
-- Нікопольському міськрайонному суду на ухвалу від 18.03.2011р. дано Довідку від 30.03.2011р. № 188, вх.. №1551, 08.04.2011р., а.с.102, справа № 2-27/11,  в якій вказано: «… Не проживає на території сільської ради з 2005 року по теперішній час.». 
Ці твердження враховані  Нікопольським міськрайонним судом під час прийняття Рішення від 28.07.2011р..
Раз Ви так стверджуєте в своїх відповідях наданих Суду прошу Вас, сільського голову П.М.Бєлінського, дати письмову відповідь мені, Новгородцеву Г.М., відповісти на питання: на підставі яких саме документів Вами надано такі довідки та до цієї відповіді додати їх фотокопії.
Будь ласка! Не відмовте! Дайте мені, Новгородцеву Г.М., відповідь у письмовій формі, у встановлені законодавством строки! 

Додаток:
Фотокопії відповідей від 30.03.2011р. № 188 та від 11.2010р. №519.

З повагою 

19.09.2011р.                                                                      Г.М.Новгородцев


Hosted by uCoz